як фургон із міста їде
геть за обрій ген до світил
розмальований у ранок
& дорожній древній пил
 
зустрічати за пітьмою
літній день що вдома знов
ветхі лиця на узбіччях
глянуть упізнавши мов
 
сонця сяєво в очах
& пустеля суха
у містечках вам
радий сміх лунав
 
о ці танці повні шалу
о музики їхній спів
о вогні що запалали
о дівчатка геть прості
 
часом знайдуть щось
втримати часом
чи згубити шляхом десь
биться з іншим за все ласе
умирати в білий день
 
сонця сяєво в очах
& пустеля суха
у містечках вам
радий сміх лунав