Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тетяна Левицька



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Скипень безсоння
    Скипень безсоння, а дріжджі неспокою
    зрощують ніч, на годиннику - вічність.
  •   У батька очi волошковi...
    У батька очі волошкові.
    Таким ще синім льон цвіте.
  •   Оплакую літа...
    Оплакую літа,
    вдивлячись у далечінь,
  •   Хуртеча
    Димарями кіпоть синя -
    лютий курить люльку.
  •   Терпіння
    Равликом літо у тихе містечко,
    сонце зі хмарою грає у жмурки.
  •   Світоч душі
    Тільки світла душа колискові співає,
    Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
  •   За хвилину до...
    За хвилину до щастя його обійми,
    Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
  •   Ясеневий Романiв
    На поліській землі,
    Де в росі спориші,
  •   Оболонь
    Зачарована чайка на куполі вежі
    зосередила погляд у срібну бистрінь.
  •   На вокзале
    Под уклон лето крутит педали,
    убегая под рокот грозы.
  •   мурка

    (байка)
  •   Гумореска Про дiети
    Подруги зустрілися, не бачились давненько.
    Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
  •   Травнева пiсня
    Чарівний краю неозорий,
    Омріяних земель кришталь!
  •   А хто казав…
    А хто казав,
    що буде легко!
  •   Райські яблучка
    Попід вербами несе ріка
    спогадів горнятко.
  •   Черниця
    Не таким Ти створив, Боже, світ,
    Що сусідує поряд із нами.
  •   А любов, як сонечко
    http://makrus-studio.com/node/1382
  •   Лелека
    У блакиті лелека біла
    світлу стежку шукає в рай.
  •   Накануне...
    Накануне он приснился… Что ж теперь?
    Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
  •   Вечорова
    Лиш куряву прибив цей дощик вечоровий.
    Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
  •   Помолись за мене
    http://makrus-studio.com/node/1371
  •   Слава Україні!
    Буремний схід стужавів, посивів,
    На териконах ранами садніє.
  •   Люлі-люленьки
    Присвячується моєму братику...
  •   Стежка мамина
    Стежка мамина квітами встелена…
    Вмить життя обірвалось на слові.
  •   Лісовий масив
    На Лісовому гарно, Боже ж мій!
    Пахтять каштани - свічечки крислаті.
  •   Бiлий вельон
    Ссилка на пісню:
    http://makrus-studio.com/node/1317
  •   Перевтілення
    Мій вітер на задвірках
    ублажав химер,
  •   Гопачок від «Росави»
    На Романівськім довкіллі
    Надривається струна,
  •   *****
    Чутлива, щедра змалечку,
    не пустоцвітна лялечка,
  •   Різдвяне
    Розпрягає білих оленів
    на дворі Різдвяна ніч.
  •   Ви пробачте мені...
    Ви пробачте мені за сльозу випадкову,
    Недосяжні бажання, нестримні слова,
  •   Зимова елегія
    В лисої зими
    на вустах застуда.
  •   Мамине подвір’я
    Мамі не хочеться жити у місті -
    Рідна земля і на старість опора.
  •   Потяг в небо
    Витає істини зола
    над сьогоденням.
  •   Парко…
    Грузло сонце у болоті хмар,
    Клен шугав сухі гелікоптери.
  •   Круговерть
    В'яне світило хурмою
    на підвіконні небес.
  •   Забувай
    Забувай колишній...
    Чом тобі не йметься
  •   Зцілення
    Нарешті цей морок
    за вікнами щез,
  •   Образа
    Мовчиш...
    Кольчугою на плечі
  •   Випадкова зустрiч
    Випадкова зустріч, випадкова,
    Та чомусь не в'яжеться розмова.
  •   Каяття
    Всесвіт запалив зірки -
    Божі свічі храмові.
  •   Кохай мене
    Чаклує тиха ніч навколо груші,
    бальзам нектару ллє у наші душі.
  •   Вертатись додому
    Невже біля хати? не віриться, друже:
    Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
  •   Прощание
    Сон одолеет, и ночь пряным ладаном
    Будет клубить миражи.
  •   Бузкова доля
    Греблі золота струна
    непокоїть річку,
  •   Не отпущу
    По совести решил... Я поступила мудро,
    В рассвет на одинокой станции сойдя.
  •   Дивна ніч
    Гуляє місяць в зорянім готелі,
    гвоздикою сузір'я на тарелі.
  •   Повінь
    Лукавила в житті чимало,
    Пішла важка на сповідь.
  •   Прикута
    Барвінок обплітає викохані ружі,
    А сива жінка все одно невтішно тужить.
  •   Омана
    Стелила зі суцвіть та трав
    шовкову постіль.
  •   Турботливий тато
    Треба швидко в дитсадочок одягатись Тані.
    Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
  •   Серенада
    Відчиняй, кохана, двері,
    Вийди на нараду,
  •   Я – кремінь…
    Я – кремінь? Авжеж, не дитина,
    Яку на плечах дужих ніс.
  •   Студень
    Гайворони знахабнілі
    доклювали студень,
  •   Снимая золотые аксельбанты...
    Снимая золотые аксельбанты,
    Укутывая вечер в паранджу,
  •   Злітай
    А навесні злітає й той,
    Хто навіть в фізиці не тямить.
  •   Вечірня
    Затримайся, вечір,
    Корицю на плечі
  •   До храму
    Моя кирпата дівчинко,
    Цнотлива орхідеє,
  •   * * * * *
    Жура, відрада, день і ніч
    Зосібна зрошені.
  •   Не наснись журбою...
    http://makrus-studio.com/node/1933
  •   Свiтло
    Літнє сонце бородою,
    закуйовджено рудою,
  •   Поэзия
    Все не то, все не то, все не то…
    И смысл жизни играется в прятки.
  •   Долю пишуть небеса
    Заплела віночок
    Молода черешня.
  •   Коштовний свiт
    Йду від цивілізації
    Та скреготу машин
  •   Ідеальне пограбування
    Натягнувши рукавиці,
    Вдерся злодій до крамниці.
  •   Поцілунок
    http://makrus-studio.com/node/930
  •   На свiтi є такi мiсця
    http://makrus-studio.com/node/576
  •   Втрачені крила
    Зневірена душа втрачає крила
    Дорогою невдач, падінь, скорбот.
  •   Відлига
    Пропливла білугою
    Березнева крига,
  •   Сумка
    Аби копійку не втрачати,
    Поперлася в село.
  •   Озеро любові
    Пірнув Морфей
    у озеро любові.
  •   Ничья
    Шут-король у плутовки-ладьи
    Сладкий яд принимает по горсточке.
  •   Вмирала мати
    Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років
  •   Вспомни
    Безрассудно годы пролетели.
    Пустота... И некого винить.
  •   Хитрий пес
    Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
    Виляючи хвостом, раптово втік.
  •   Не судилось
    Ніч йоржисто розстелила
    Ряску над водою,
  •   Якби я знала
    Якби я знала, де та квітка
    Ховається казкова,
  •   Стихійне лихо
    За вікном шалена злива
    Креше з кременя мечі.
  •   Квiтка
    В гай піду на полонину,
    Простирадло кину,
  •   Горе-хатина
    І
    Занедбана хата в розлогім суцвітті
  •   Птах
    Задуха в кімнаті, настінний годинник
    Карбує ритмічно тік-так.
  •   Iржавий свiт
    Не дивись, журлива, чорними очима,
    Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
  •   Побачення
    Мигдальний вечір захмелів,
    як наречений на весіллі,
  •   Сiмейнi вади
    Придовбався чоловік в ранці до дружини,
    До округлених сідниць, живота та спини.
  •   Сусiд
    Чоловіка Лідка має,
    А сусід її – бой-френд,
  •   Любов у кулачках
    Наливчасті дівочі груди
    Невдовзі приснуть молоком,
  •   Колискова
    http://makrus-studio.com/node/1378
  •   Спи, моя донечко
    Сіло вже сонечко,
    Спи, моя донечко,
  •   Сповiдь
    О, Господи, зміни моє життя!
    Не рік, не два я долю розпинаю.
  •   Валiза
    Похмурий день. Чомусь, на диво,
    Здiйняли галас горобцi.

  • Огляди

    1. Скипень безсоння
      Скипень безсоння, а дріжджі неспокою
      зрощують ніч, на годиннику - вічність.
      Тиша незаймана, пугач не зойкає,
      небу блаженному стулює вічі.
      Спи, відпочинь, заколисує затишно.
      Котиться хвилею тінь некваплива.
      Пасма думок, ніби спутана зачіска,
      гребнем розпутати їх неможливо.
      Відліки часу перлинами падають
      в скриню Пандори. Не зрониш ні слова,
      Світе, до мене розрадою... Згадую...
      На Божій митниці - позачергова.

      2018р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. У батька очi волошковi...
      У батька очі волошкові.
      Таким ще синім льон цвіте.
      Він гарним був, повір на слові,
      І серце чуйне - золоте.
      Бувало залунає пісня -
      Леліють сльози на очах.
      Любив борщі і юшку пісну,
      Гриби збирати у лісах.
      Рибалити, на вудку часом
      Дзеркальний короп попадавсь.
      Завжди був рибний день, а м'ясо -
      На свято. Чиста, як вода
      Була душа прозора в тата,
      Хоч інколи міцне слівце
      Умів, для ясності, додати,
      Бо ненавидів над усе
      Брехню і лінощі, нехлюйство.
      Сам збудував сарай і дім.
      Садиба потопала в буйстві
      Бузку і яблуках Налив.
      Родинно, затишно, синиці
      Гніздечка вили з року в рік.
      Піони, мальви, чорнобривці.
      Трави покоси край доріг.
      Чудовим був, повір на слові,
      І серце дійсно - золоте!
      У батька очі волошкові,
      Таким ще синім льон цвіте.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    3. Оплакую літа...
      Оплакую літа,
      вдивлячись у далечінь,
      де янгола перо
      край неба простяглося.
      Лелечі береги,
      наяди млосних сновидінь,
      за дзвонами краси
      ховають сіру осінь.
      Засмаглі горілиць,
      з роси покошені жита,
      і не віщує птах
      земних щедрот для тіла.
      На пасіці життя
      в шпарину серця, золота
      маленька бджілка, мов
      у вулик залетіла.

      2018р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    4. Хуртеча
      Димарями кіпоть синя -
      лютий курить люльку.
      У вервечці хмаровиння
      Привид-Місяць гулькнув.
      Сніговиця чепуриться,
      пудрить осокори.
      Свитка з вовни, білолиця,
      кульчики прозорі.
      Замітає слід глибокий
      від порога хати.
      Відлітає гордий Сокіл
      з Вітром воювати.
      У долонях біль не тане,
      попрощались хутко.
      Обійняв мене в останнє
      без жалю і смутку...

      2018 р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. Терпіння
      Равликом літо у тихе містечко,
      сонце зі хмарою грає у жмурки.
      Вийде старенька кудись недалечко,
      зблідне... Дістане з кишені пігулки.
      Знову голками кольнуло. Присіла...
      Змалку терпляча, навіщо лякати
      добрих сусідів. Піднятись несила,
      зціпивши зуби, поволі до хати.
      Важко... В минулому спогади босі,
      вража війна і голодні судоми.
      Долі сирітської сиві покоси
      пилом на коси і тугою в домі.
      Смерті дивилась у вічі затято.
      В погріб упала, торік Бог дав сили
      вибратись… Лячно померти й лежати
      день, може, тиждень... Губу прикусила...
      Стежка вузенька ще не пиріями.
      На бузині парасолі розлогі
      вкрилися цвітом задушливо-пряним.
      Ластівки низько - на дощ, чи на сльози...

      2018 р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. Світоч душі
      Тільки світла душа колискові співає,
      Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
      Небу вдячно вклоняється, батьківській ниві,
      Материнським теплом гріє думи тужливі.

      Хай у кожній родині кохання не згасне,
      Оченята дітей випромінюють щастя.
      Щиросердно і дзвінко звучить на Поліссі
      Кришталева душа української пісні!

      2018 р.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. За хвилину до...
      За хвилину до щастя його обійми,
      Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
      Ще далеко до розбрату, чвар і пітьми,
      Ще не ділиться навпіл ні небо, ні поле.

      За хвилину до болю його обійми.
      Світ не знатиме смутку, а горе спіткає.
      На підошвах нескорених - попіл війни,
      Повна копанка жовчі між адом та раєм.

      І тоді, коли янгол затулить крильми,
      Гостра куля свинцю не шукатиме жертви.
      За хвилину до плачу його обійми,
      За хвилину до щастя, до болю, до смерті.

      2017 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Ясеневий Романiв
      На поліській землі,
      Де в росі спориші,
      Черешневі сади та жоржини,
      Там містечко моє,
      Там душа виграє
      І в обійми Романова лине.

      Зупинюся на мить,
      Бо повітря п"янить.
      Чути спів солов"їної мови.
      Тиха річка Лісна,
      Поколінь дивина,
      Губить слід у зеленій діброві.

      Приспів
      Назавжди у душі полум’яній
      Ясеневий пісенний Романів,
      Неозора блакить голубина,
      Мальовнича свята Батьківщина.

      Пропливають роки,
      А мої земляки
      Бережуть, як зіницю, Романів.
      За сердечне тепло
      За натхнення крило
      Вам уклін, мої романівчани.

      На весь світ прославляй
      Рідний батьківський край,
      Одягай вишиванки святкові.
      Хай містечко моє
      Зі джерел воду п’є,
      Вічно житиме в щасті й любові.

      2013 р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Оболонь
      Зачарована чайка на куполі вежі
      зосередила погляд у срібну бистрінь.
      Легіт ніжно гребінкою хвильку мережить,
      в тиховоддя пірнає, шукаючи тінь.

      Береги обрамляє пісочок гарячий,
      стелить руни м’які під галузки кущів.
      В дерев’яному човнику літо рибачить,
      З рук годує мастиркою щук, судаків.

      Помаранчеве сонце шкварчить на пательні,
      спрагло воду п’є небо з Дніпровських долонь.
      Розпустилися дреди вербичок зелених.
      Вудить на мілководді мальків Оболонь.

      2017 р.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. На вокзале

      Под уклон лето крутит педали,
      убегая под рокот грозы.
      Косит ночь, на безлюдном вокзале
      ни души... Ни цветов... Ни слезы...

      Старый зонт изогнулся от боли,
      ветер в помощь слепому дождю.
      Рельсы в небо... Отыграны роли...
      Путь свободен... Смелей… Отпущу.

      Кто отчаялся - сердцу не платит
      злой монетой. Молитвой... Давно
      не держались за марево. Хватит
      ткать из порванных нитей рядно!

      Укротить не удастся строптивых.
      Стихнет ливень… Себя не теряй.
      Отболит, и не вспомнишь... Счастливо...
      Поезд слез не дождется... Прощай!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. мурка

      (байка)

      Вбігла Мурка у сільраду
      до Маркіза на нараду.
      "Кажуть звірі волохаті,
      що проліз ти в депутати.
      Тож по дружбі, - гне лінійку,
      недолуга вередійка.
      Як візьмеш у референти,
      будеш мати дивіденди,
      не втомлюсь тобі мурликать."
      Кіт нервово нявкнув: "Тихо!
      Є маленька заковика.
      Не тобі, мені на лихо
      на посаду, кицю, квота.
      Вовк дасть згоду - я не проти.
      Лосі, олені згодяться,
      будеш прибирати в зайця."
      Опустила кішка вуха:
      "Задовбала гуртовуха.
      Не беруть у референти
      і не платять аліменти."

      Про мораль подумай, кішко:
      спершу - РАГС, а після - ліжко.

      2016р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Гумореска Про дiети
      Подруги зустрілися, не бачились давненько.
      Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
      — Як вдалося похудати? - запитала статна.
      — Темпераментний мужчина і дієта знатна.
      Необхідно і твоєму сісти на дієту,
      — А для м'язів не зашкодить? Я кажу про «Это».
      — Не зашкодить! Твій, як завше, шлунок набиває.
      Мій не палить і не п'є й "Камасутру" знає.

      Намотала все на вуса пишка про дієти,
      Стало соромно, що любить смажені котлети.
      Як вечерю готувала, подругу згадала.
      Можна дійсно обійтися без горілки й сала.
      Чоловік прийшов голодний, з'їв би навіть вовка.
      — Любий, зараз, почастую!
      — Ой, яка ж ти ловка!
      От за що тебе кохаю!
      — Невже за котлети?!

      Насторожено дружина почала з дієти:
      — Я сьогодні випадково подругу зустріла.
      Тася каже, щоб петрушки я побільше їла…

      Розказала про корисне, він з-під лоба косить,
      В миску глянув:
      — Як світ Божий таких дурнів носить!?
      Бутерброд і чашку кави вранці тільки бачив.
      Міг би випити сьогодні, - чоловік зазначив
      Ради неї в барі кинув свого кума Ваську,
      А вона мені патяка, що зустріла Таську.
      Їж сама пучок петрушки з азіатським рисом.
      Дай борщу, цибулі сала! Чуєш, стара крисо!

      Жінка плаче.
      — Може, хрону, щоб застряг у носі,
      Коли ти не розумієш про дієти й досі.


      2009р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Травнева пiсня
      Чарівний краю неозорий,
      Омріяних земель кришталь!
      Гойдають світлі осокори
      Яскраву сонця пектораль.

      В багатті всесвіту прадавнім
      Жарини благодатних днів.
      За обрієм травневі лані
      Розносять вітру тихий спів.

      Цвіт анемонів мох зелений
      Вкриває ситцем запашним.
      Долоні простягають клени,
      Птахи вальсують. Поміж нив

      Струмує ніжність швидкоплинна
      З царин росою на жита.
      То хлібосольна Україна
      Любов'ю в серці пророста!


      2016р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. А хто казав…
      А хто казав,
      що буде легко!
      Спокутуй гріх
      за пестощі життя.
      На серці янгол,
      Бог - далеко,
      світ у зіницях,
      золотко, ти - я.
      Молозиво -
      ковток жасмину,
      коліна стерті -
      ходунки, тримайсь!
      Упав - не плач,
      іще не зимно.
      Літак у небі.
      Списаний трамвай
      везе настій
      валеріани.
      Кінцева незабаром…
      Скільки ще
      зупинок болю,
      як не стане?
      У ступці вічність
      літечка товче.

      2017 р.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Райські яблучка
      Попід вербами несе ріка
      спогадів горнятко.
      На порозі хати дівчинка
      бавить кошенятко.
      В неслухняних кучерях реп’ях,
      бісик в оченятах
      наглядає, як в амброзіях
      возяться курчата.
      Від жаливи щемні пухирці,
      зідрані коліна.
      Крапля сонця - бедрик по руці…
      Щастя горобине.
      День крихкий у небесах ряснів
      посмішкою мами.
      Переливами пташиний спів
      лився над ланами.
      Золотою охрою листва
      обрамляла віти.
      Пелюсткові батьківські слова
      відголоском літа.
      Журавель в дорогу спонукав
      полохливу осінь.
      Смак дитинства - райські яблучка
      на губах ще й досі...

      2016 р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Черниця
      Не таким Ти створив, Боже, світ,
      Що сусідує поряд із нами.
      Смоківниця пуста - їй услід,
      А вона - соловейком у храмі.

      Літургія, пшенична кутя,
      Біле поле марун - її кредо.
      Хтось сповна брав з амбару життя,
      А вона - покладалась на Небо.

      Хтось розштовхував ліктями всіх,
      Шкуру змія здираючи з себе.
      А вона - йшла рікою у брід
      По розбурханій хвилі до Неба.

      Де ті блазні, що пили з ковша
      Медовуху туманного щастя.
      Лиш її світанкова душа
      В Божім небі ніколи не згасне!

      2017 р.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. А любов, як сонечко
      http://makrus-studio.com/node/1382

      I
      Не журися, не тужи, донечко, зарання,
      Що прийшло в рожеві сни неземне кохання.
      Справжні почуття не сон, а до серця - дверці.
      Хто чекає на любов, той її діждеться.

      Приспів
      А любов, як сонечко, блисне поміж хмар,
      Покохати, донечко, то - небесний дар.
      Покохати, донечко, в човнику пливти
      З берега до берега в зоряні світи.

      ІІ
      Не журися, не тужи, посміхнись весняно,
      Буде важко на душі, потім перестане.
      Справжні почуття не сон - сповнені вітрила,
      Вітер висушить сльозу, доню моя мила.

      ІІІ
      Не журися, не тужи - помолись, дитино,
      Та не рви своє життя на дві половини.
      Справжні почуття не сон - а фата вінчальна,
      Яблуко на двох одне - вірність, сподівання.




      2014р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Лелека
      У блакиті лелека біла
      світлу стежку шукає в рай.
      Наболіло і відболіло.
      На все воля... Нехай, нехай...

      В низині мапа долі степом,
      річка злетів, багно падінь,
      сітка чорних доріг. Лелекам -
      уготована голубінь.

      Птах занурюється в нетлінно
      льоноцвітно-безмежну шаль.
      Пахне зливою, вітром, сіном
      синьоока його душа.

      Що тілесне - вода і кості
      з плоті сонця, землі, роси.
      Для пір’їни Бог на погості
      не встановлює терези.

      2017 р.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Накануне...
      Накануне он приснился… Что ж теперь?
      Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
      На столе, тоской наполненный, фужер,
      За окном зимы холодной крошево.
      Не ждала, прости! Джоконда тех времен
      не смогла бы скрыть улыбку тайную.
      Возмужал...В смятении...С цветами он,
      и как прежде, пахнет свежей мятою.
      За растерянной улыбкой грусти тень
      (мой скиталец прячет душу в проруби).
      Где не увядает нежности сирень,
      на балконе чувств воркуют голуби!
      Снова громко говорит про Эверест,
      изумруды северные. Даль моя!
      Никогда бы не снесла свой тяжкий крест
      сквозь пургу, пустыню ожидания,
      если б не любила. Сердцем не божись!
      Не болит, не стонет, молча молится.
      Мой рассвет, закат, затерянная жизнь,
      не прикрытая слеза на пол-лица.

      2017 г.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Вечорова
      Лиш куряву прибив цей дощик вечоровий.
      Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
      У намистинах зорецвітна матіола.
      Пурпурне небо ще не піниться довкола,
      ховає сонце, мов червінець у панчоху.
      Густіє небосхил, зі глибини потроху
      спливають де-не-де сріблясті квасолини.
      На зморенім коні мрійливо вечір лине.
      Нашвидкуруч ніч одягає темну тогу,
      збираючи важкі валізи у дорогу.
      Снодійні краплі у повітрі пелюстковім.
      На повні груди літо дихає у полі
      парфумами землі, ванільними, терпкими,
      присвячує Всевишньому натхнені рими.
      Пора й мені молитися, на серці втішно -
      ніщо не стане поміж мною й небом вічним!

      2016 р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Помолись за мене
      http://makrus-studio.com/node/1371

      Помолись за мене, матінко, сльозами.
      Світанковою зорею підведись,
      На коліна опустись під образами,
      Чистим, щирим серцем Богу помолись.

      Я не вмію так, як ти, молитись,
      Досі праведні звертання не знайшла,
      Де мені, таким словам навчитись,
      Щоб моя молитва до небес дійшла?

      Як за себе грішну Бога попросити?
      Зачерствіле серце болем не щемить.
      Виплакані сльози важко відродити,
      Мертвого зерна землі не воскресить.

      Помолись за мене, засвіти лампаду,
      Чи, принаймні, свічку, тільки засвіти,
      Відведи, матусю, покарання, зраду,
      Адже так за мене зможеш тільки ти.

      слова - 2006р. музика - 2014р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Слава Україні!
      І
      Буремний схід стужавів, посивів,
      На териконах ранами садніє.
      Нестерпний біль сльозами матерів
      У чорних домовинах безнадії.
      Де правда, де – олжа… Як розсудить?
      Ти на чиєму боці, любий сину?
      Чи поховатися у норах від біди,
      Чи мужньо боронити Батьківщину?

      Приспів
      Молися за країну, сину!
      Славетну, вільну, хлібосільну,
      Миролюбиву, життєдайну,
      За рідну землю Богом дану.
      Своїх дітей, онуків, сину,
      Навчи любити Батьківщину.
      Хай буде шаною в родині
      Одвічне: «Слава Україні!»

      ІІ
      Гуртуймося, брати, пліч-о-пліч ми,
      Бо сила духу в єдності й любові.
      Нам розбрату не треба ми за мир!
      За чисте небо, зорі світанкові.
      Збудуємо вселенський Божий храм
      У кожнім домі, в кожнім серці, сину!
      Ніколи не дозволим ворогам
      Перетворити край наш на руїну!


      2016р.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Люлі-люленьки
      Присвячується моєму братику...

      Люлі-люленьки, нам Борисика
      Заколисує сива вишенька.
      Не натішились ясним сонечком,
      Горе вдерлося у віконечко.
      Рідну лялечку Бог у рай забрав,
      Янгол матінці сльози витирав.
      Люлі-люленьки, Боже борони…
      Над могилкою чорні ворони.
      В серці матері – туги віхола,
      В грудях - молоко ще не висохло…

      2016 р.





      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Стежка мамина
      Стежка мамина квітами встелена…
      Вмить життя обірвалось на слові.
      На соснові вінки горе згорблене
      пов’язало хустини тернові.

      Свічі хилять голівки над коливом,
      дзвін виплескує звуки гортанні,
      відчайдушно Всевишнього молимо:
      «Вічний спокій рабі Божій Ганні».

      Сліз не випече сонце у повені,
      лиш обпалить гвоздики криваві.
      Упокой її душу знеболену
      у небеснім саду, Боже правий.

      Панахидно, скорботно, у тузі я,
      в судний день червень смертю не гребав.
      Нині стежка до мами - ілюзія...
      Біла риска на маківці неба.

      2016 р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Лісовий масив
      На Лісовому гарно, Боже ж мій!
      Пахтять каштани - свічечки крислаті.
      Хай заздрить Дерибасівська, Бродвей
      кубельцю київських "аристократів".

      Киянин мирно в комунальці жив,
      та згодом дочекалися вказівки
      переселитись з центру на масив
      в бетонові багатоповерхівки
      у недоторканий сосновий ліс,
      окрасу міста, затишок природи.
      Хоч марився Андріївський узвіз,
      ми не втрачали слушної нагоди
      зібратися гуртом у вихідні.
      Хто ніс півлітру, хто - бідони квасу.
      Розводили багаття і на пні
      на шампури нанизували м’ясо.
      Чадило на Троєщенське село,
      дим виїдав яскраві очі неба.
      Бомжів і наркоманів не було,
      у штучнім кайфі не було потреби.
      Пісні лунали, грали в бадмінтон,
      лупили м’яч в березові ворота.
      Той ліс гудів, як вулик, ніби сон...
      А зараз… І сусід не знає, хто ти.

      За далиною літ життя моє
      враз утекло, та мало що змінилось.
      Під вікнами зозуленька кує,
      пташиний рід витьохкує так мило.
      У нічку зоряну медовий гай
      в ожині темній цвіркунів голубить.
      Та по масиву пізно не гуляй...
      Я прогулялась... Вибили всі зуби!

      2014 р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Бiлий вельон
      Ссилка на пісню:
      http://makrus-studio.com/node/1317


      Сохнуть верби молоді,
      за дощами бідкають,
      білий вельон по воді
      закружляв лебідкою.
      У блакиті рушники.
      За ставком, під вишнею,
      не примарилось таки,
      цілувався з іншою.

      Спраглий серпень свідком був
      ніжності та злагоди.
      Як же швидко ти забув
      смак суниці-ягоди.
      Білий вельон по воді
      долею невтішною.
      Заручились, а тоді -
      поділила з іншою.

      Чом не тоне вельон-біль
      відчаю, неспокою.
      Хай на нього звідусіль
      позлітають соколи,
      розпочнеться буревій,
      захлисне у вирвищі.
      Як тебе, коханий мій,
      з мого серця вирвати.

      2013 р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6

    27. Перевтілення
      Мій вітер на задвірках
      ублажав химер,
      і вештався гульвіса
      перекотиполем.
      А я на ярмарці думок
      боролась з болем.
      Вціліла... Постріл...
      Амазонка відтепер.

      2013р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    28. Гопачок від «Росави»
      На Романівськім довкіллі
      Надривається струна,
      Водограєм на весіллі
      Ллється пісня чарівна
      Зупинити пісню важко,
      Бо вона дзвінка, легка,
      Б’ється в грудях, наче пташка,
      Витинає гопака.

      Приспів

      Запросили на свято «Росавочку»,
      Заспіваємо вам веселяночку.
      Хай радіють усі,
      Босоніж по росі
      Танцюватимемо до світаннячка.

      Лине втіха безупинно
      До небес у літній день.
      Підхопив дідок дівчину –
      Затанцює навіть пень.
      Скачуть бабці, ніби юні,
      Молодь теж пішла в танок.
      Всі уміють в Україні
      Танцювати гопачок.

      Приспів

      Запросили на свято «Росавочку»,
      Заспіваємо вам веселяночку.
      Хай радіють усі,
      Босоніж по росі
      Танцюватимемо до світаннячка.

      2014 р.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    29. *****
      Чутлива, щедра змалечку,
      не пустоцвітна лялечка,
      у будь-кого спитай
      хто заздрив, потай зраджував,
      розбещував, не згадував,
      возив у пекло, рай.
      Все пурхала метеликом
      у мареві за келихом
      пекельного вина.
      Не встигла схаменутися,
      негода каламутиться…
      Лишилася одна
      із думами рукописів.
      Життя давало ляпасів
      зненацька, як на зло.
      Гірка біда на вилиці,
      душа шукала милиці,
      а милиць не було.

      2016 р.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Різдвяне
      Розпрягає білих оленів
      на дворі Різдвяна ніч.
      В домі образи намолені
      на полиці серед свіч.
      Пахне цитрусами, хвоєю,
      пирогами, мигдалем.
      Місяць - срібною підковою,
      зорі - личка хризантем
      в полі неба позолотою.
      Замилуєшся... Різдво
      таїнством, любов’ю, цнотою,
      на шибках мереживом.
      У серцях панує злагода,
      світ молитву промовля.
      Чуйно тулиться до Господа
      несповитим немовлям.

      2017 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Ви пробачте мені...
      Ви пробачте мені за сльозу випадкову,
      Недосяжні бажання, нестримні слова,
      За шаленість думок, непідкупну розмову.
      Ще жива… Ще жива…

      За безсоння важке і світанки строкаті,
      Недовіру та віру сліпу водночас,
      Променевий розмай, полинові утрати.
      Ще молюся за вас…

      За кохання хмільне і колодязні зливи,
      Яблуневих садів сивочолі літа,
      За вибоїни в серці, за ночі зрадливі.
      Несвята… Несвята…

      За жагу до життя і опалені крила,
      Безнадії самотньої присмак жалЮ,
      За натхнення, що в пісню з душі перелила.
      Ще люблю… Ще люблю…

      2016 р.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    32. Зимова елегія
      В лисої зими
      на вустах застуда.
      Поскликали ніч
      круки звідусіль.
      Не казав Господь,
      що надалі буде,
      і ніхто не знав,
      де подіти біль.
      Небо надягло
      темні окуляри,
      місяця лице
      губиться в пітьмі.
      Морозно… За склом
      сад весною марить,
      знемагає сон.
      В зоряній корчмі
      палить люльку сум,
      фуга шаленіє,
      розбрат вітровий
      засніжив зеніт.
      Тільки у душі
      повнилась надія,
      від любові зрів
      черемшини цвіт.

      2016 р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Мамине подвір’я
      І
      Мамі не хочеться жити у місті -
      Рідна земля і на старість опора.
      Тоне в бузку невеличке обійстя,
      Хата, садок і криничка прозора.
      Руки спрацьовані, а у домівці -
      Затишку, світлу відчинені двері.
      Спів солов’їний рве душу сопілці,
      Мамі вклоняються горді гербери.

      Приспів
      Огортає ніжністю мене
      Мамине подвір’я зоряне,
      Задушевне, лагідне,
      Наче серце мамине.

      ІІ
      Мамі всміхаються айстри, лілеї,
      Пишні троянди, малина за плотом.
      Пахне подвір’я у мами моєї
      М’ятою, ладаном. Як меду соти,
      Зорі на куполі синім церковнім.
      Гляне у небо – відразу засяє.
      Тепло на серці і місяць у повні
      Дихає маминим яблучним раєм.

      2016 р.


      ""

      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    34. Потяг в небо
      Витає істини зола
      над сьогоденням.
      Без Бога якось прожила…
      І Він без мене,
      певно.
      Дотліла ватра, хмарна лють
      стриже покоси.
      З минулого листи не шлють
      в самотню осінь.
      Й досі
      із пустки діставать думки -
      приватна справа.
      Розсипалась на черепки?
      Чи Божа кара -
      старість?
      Краплини сонця по щоці
      стікають медом.
      Мабуть, у кожного в душі
      Шматочок неба.
      Треби
      скінчились… Яблуневий Спас
      омив кропилом.
      На потяг в небо на цей раз
      не запізнилась.
      Встигла.

      2014 р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Парко…
      Грузло сонце у болоті хмар,
      Клен шугав сухі гелікоптери.
      Гайворонів невгамовне «кар»
      Дратівливо діяло на нерви.

      Прасувала спека-духота
      Залізниці довжелезні вуса,
      Місто мліло в неба на руках,
      Дихало смолою, пилом, дустом.

      Сполох вітру ледве роздував
      Порошні́ легені скверів, парків.
      Аритмічно тисячі литавр
      В серці відбивали: «Парко… Парко…»

      2014 р.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Круговерть
      В'яне світило хурмою
      на підвіконні небес.
      Вічність пливе наді мною
      привидом чорним… А десь
      сутінок губи червоні
      мочить в холодний кумис.
      Ще один день у безодню
      падає стрімко униз.

      2014 р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Забувай
      Забувай колишній...
      Чом тобі не йметься
      канути у прірві
      зболеного серця?
      З помсти не крутила
      горе-ляльку Вуду,
      не колола очі
      тим, хто марно судить.
      Оминала річки
      кам'яні пороги,
      наковтавшись мулу,
      попри застороги.
      Гоїла судини...
      Згадки, ніби скельця,
      ріжуть по живому,
      як їм заманеться.
      А повіки стулиш,
      яблунева злива
      оповиє небо.
      Вільна та щаслива
      Птахою я лину
      на п'янку леваду.
      Ще червона рута,
      ще не чорна зрада.
      Та розлука студить
      почуття медові.
      Бач, душа заклякла
      на хресті любові.
      Лебедині крила
      в копанці глибокій…
      А ти знову лестиш,
      що я ще нівроку.

      2014 р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Зцілення
      Нарешті цей морок
      за вікнами щез,
      Дощем на бруківці
      розсипався лунко.
      Зігрій теплим словом
      обіймами теж,
      Бо від божевілля
      нема порятунку.

      Для міста надії
      ще й досі чужа,
      Мізерна піщина
      у оці облуди.
      Тікаю від себе...
      І де ж та межа
      Терпіння, прозріння?
      Немає, не буде.

      Лиш мирна свіча
      нищить біль на льоту.
      А віра, надія,
      любов з аналою
      У діжку страждань
      ронить Божу сльозу.
      Хто хоче зцілитись,
      ходімо зі мною!

      2014 р.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    39. Образа
      Мовчиш...
      Кольчугою на плечі
      Лягає сум.
      Ковтаю сльози - не перечиш...
      А я втомилася від втечі
      Крамольних дум.
      Толочить жорнами свідомість
      Горнятко слів.
      Скулить образа в нашім домі,
      А дотик ніжності натомість
      Не захотів.
      Пекельний спогад, наче горе,
      Зриває дах.
      А хто ж тепер до себе горне
      Те доленосне, неповторне?
      В чужих руках
      Не перший ти і я не крайня
      У цій війні.
      Горять обітниці вінчальні,
      Сплакнув надією востаннє.
      Пробач мені...
      Погляну в очі... Де ти? Де ж це -
      Весни ключі?
      Розкрий повіки, стисле серце.
      Плесну любові у відерце
      Душі.

      2013 р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Випадкова зустрiч
      Випадкова зустріч, випадкова,
      Та чомусь не в'яжеться розмова.
      Білий сніг і наче з неба манна,
      Чуйний поцілунок на прощання.

      Колись була твоєю, та на жаль,
      Напевно, не судилось бути разом.
      Зима гаптує білопінну шаль
      Яскравими паєтками і стразом.
      І спогади бурхливі. Зазвичай,
      Не ніч мости розводить - пароплави.
      Густіє серпантинний небокрай,
      Гірчить сльозою в філіжанці кави.
      Тебе не видно серед тих доріг,
      Якими мандрували. Бог зі мною.
      То падає душа у чистий сніг,
      То ранить пальці об колючу хвою.
      Зневірились в коханні, може, ні?
      Ще на губах не висохли зізнання.
      Тому до мене тулишся вві сні
      Так, ніби я твоя зоря остання.

      Випадкова зустріч, випадкова,
      Та чомусь не в'яжеться розмова.
      Білий сніг і наче з неба манна,
      Чуйний поцілунок на прощання.

      10.12.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Каяття
      І
      Всесвіт запалив зірки -
      Божі свічі храмові.
      Розлетілись в черепки
      Мрії порцелянові.
      Горобина осінь п'є
      Із піали озера,
      А лиха біда твоє
      Серце заморозила.

      Приспів
      Скажи, чому печаль сумна
      У грудях крижаніє?
      Чи не твоя у тім вина,
      Що втрачена надія?
      Терпку сльозу без каяття
      Ніколи Бог не витре.
      Без каяття - пусте життя,
      Як без душі молитва.

      ІІ
      Світлий місяць в Терезах
      Чумакує простором.
      Кожна пташка в небесах
      Прославляє Господа.
      Щиросердно розчинись
      У молитві, горлице,
      Хто до Бога притуливсь -
      Швидко серцем гоїться.

      Приспів



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Кохай мене
      Чаклує тиха ніч навколо груші,
      бальзам нектару ллє у наші душі.
      Легке торкання теплої долоні
      блаженством відізвалося у скроні.
      Мелодія кохання в кожнім слові,
      у кожнім погляді зоря любові.
      Допоки нас Амур цілує в губи,
      намисто ніжності ми не розгубим.

      Приспів

      Кохай мене, як я тебе кохаю.
      В обіймах невблаганно плине час.
      Гніздечко наше називаю раєм,
      де зорепаду мить лише для нас.

      Бажання безупинно котить хвилі,
      воркуємо захоплені, щасливі -
      нас поєднало почуття гаряче.
      Чому ж, коханий, я від щастя плачу?
      Пахтить у серці білоцвіт жасмину.
      Моя нестримна радість - казка дивна.
      Безмежно вірю - зустріч не остання,
      бо ми удвох заручники кохання.

      Приспів

      2013 р.

      "http://www.playcast.ru/view/2982547/85a99b6ceb5c064e6606701c9548adcf8ccc53b5pl"

      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Вертатись додому
      Невже біля хати? не віриться, друже:
      Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
      А річечка спогадів серце замружить,
      Покотиться повінню у верболіз.

      Вертатись додому - не в гості на свято
      Поринути зором у ніжність бузку.
      Так хочеться юність свою наздогнати,
      Метеликом битись у хвіртку тремку.

      Стою оніміло, щокою тулюся
      До сивої яблуні: "Сестро, привіт!"
      Назустріч виходить старенька матуся
      З тугим оберемком зворушливих літ.

      Усмішка і сльози, як щастя і смута,
      Мов радість і біль, що в обіймах топлю.
      І мами слова, наче пісня забута,
      Святою водою на душу мою.

      2012



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Прощание
      Сон одолеет, и ночь пряным ладаном
      Будет клубить миражи.
      Спи, моя радость, душа ненаглядная,
      Завтра научишься жить.

      Ангел согреет льняными одеждами,
      Станешь с собою в ладу.
      Беды разрушу я чувствами нежными
      И в бесконечность уйду.

      Стоит ли боль растворять в каждом шорохе
      Тем, кому время дано?
      Слышишь, настойчиво веткой черемухи
      Бьется надежда в окно?

      Что же ты смотришь пугливым воробышком?
      Вечность нельзя схоронить.
      Нежит душа разоренное гнездышко –
      Жизни тончайшую нить.

      2013 г.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Бузкова доля
      І
      Греблі золота струна
      непокоїть річку,
      закосичує весна
      молоду порічку.
      Обійняв тебе тремку,
      дорога, зваблива.
      Наздогнала у бузку
      пелюсткова злива.

      Приспів
      Допоки дощоцвіт не перестане,
      у пелюсткову ніжність відведи.
      Горнися до грудей моїх, кохана,
      І я тебе любитиму завжди.
      Засяє промінь у бузковій гущі,
      Торкнеться зачаровано лиця,
      а я тебе любитиму ще дужче,
      моя бузкова доле, все життя.

      ІІ
      Грає гребля, журавель
      у горі клекоче.
      Поцілунки - карамель
      Пристрасної ночі.
      Вітер пестить на льоту
      листячко зелене.
      Локони твої в бузку,
      мила наречена.

      Приспів

      ІІІ
      Скільки б не минуло літ,
      не забуду зроду
      запашний той білоцвіт
      і дівочу вроду.
      Обійму тебе тремку:
      "Рідна, ти щаслива?"
      Хай нас дожене в бузку
      пелюсткова злива.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Не отпущу
      По совести решил... Я поступила мудро,
      В рассвет на одинокой станции сойдя.
      Весенний ливень...Ветер туче треплет кудри,
      Вплетая жемчуг половодного дождя.

      Прости, что между нами дружба априори,
      Визиты в непогоду, речи ни о чем...
      И трудно разминуться в узком коридоре,
      Соприкоснувшись невзначай к плечу плечом.

      Скупой "привет" повиснет в сумерках прихожей,
      Промокший черный зонт - у стенки пауком.
      За сединою лет мне стал еще дороже
      Бездонно-грустный взгляд. Как в небе голубом

      Искать в нем солнца луч готова беспристрастно.
      Не отпущу! Хоть, плачь навзрыд, хоть душу режь!
      Под музыку дождя бегу я в платье красном
      По девственным лугам несбывшихся надежд.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    1. Дивна ніч
      Гуляє місяць в зорянім готелі,
      гвоздикою сузір'я на тарелі.
      У срібну чару наливає ніч ця
      терпкі, медові пахощі по вінця.

      Нічний володар дивного сопрано
      клавіатурить forte і piano
      на всі лади натхненно, віртуозно
      своїй улюблениці аrioso.

      І я закохана. Зайшлося скерцо
      грайливе, щойно випещене серце.
      Метеликом розніжилось у лоні
      твоїх долоней, ніби на осонні.

      2011 р.



      Переклад з української Світлани Груздєвої

      http://www.stihi.ru/2017/02/12/7428

      Гуляет месяц в звёздчатом отеле,
      Гвоздикою созвездье на тарели.
      Вино в ларце серебряном навечно
      Медовый аромат хранит по венчик.

      Ночной владелец дивного сопрано
      Клавиатурит forte и piano
      На все лады, легко и виртуозно
      Любимице единой, аrioso.

      Я тоже влюблена. Изныло в скерцо
      Игривое балованное сердце
      И мотыльково нежится в затоке
      Твоих ладоней, как на солнцепёке.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Повінь
      Лукавила в житті чимало,
      Пішла важка на сповідь.
      Марію в очі цілувала,
      Бо Божа кара – совість.

      Посипались гріхи крамольні
      Сльозами на підлогу,
      Нема де дітись… Повно… Повінь…
      Увесь непотріб – Богу.

      Покаялась і відмолили.
      Пречиста у неділю.
      Та грішну душу не намилиш,
      Лише притрусиш сіллю.

      2011 р.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Прикута
      Барвінок обплітає викохані ружі,
      А сива жінка все одно невтішно тужить.
      Круки пообсідали трав’янисті луки
      Отам, де сіяла рясні думки на сході,
      Як соняхи, узяті небом на поруки,
      Зростали, тішили надіями… Та й годі…

      А нині лютий звір – навальна хуртовина
      Задубне серце і напризволяще кине
      Ті руки немічні і ноги неслухняні…
      Зненацька підкосив небогу на дорозі
      Не той пекучий біль,що в кров коліна ранить,
      А той, що із душі піднятися не в змозі.

      2011р.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Омана
      Стелила зі суцвіть та трав
      шовкову постіль.
      Здавалось янгол завітав
      до неї в гості.
      На тишу впали тягарем
      звабливі крила.
      До щему проливним дощем
      заголосила.
      Душа – волаюча сурма
      в його долоні.
      Отямилась... Пітьма німа…
      Пір’їни чорні.

      2011 р.



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.41 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Турботливий тато
      Треба швидко в дитсадочок одягатись Тані.
      Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
      Одягнув на доню тато не одну кофтину,
      Щоб, не дай Бог, застудити дорогу дитину.
      Шубку з кролика, з ангори – теплі рукавички,
      Під вушанкою сховались навіть дві косички.
      Шарфом замотав кирпатий, тільки видно вії,
      Не страшні тепер малечі люті буревії.
      Вийшли з дому на дорогу… Змерзла бачить тато.
      Глянь, у доні ніжки голі. Де штанці? У хаті!

      2010 р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Серенада
      І
      Відчиняй, кохана, двері,
      Вийди на нараду,
      Хоч сьогодні не вечеряв,
      Слухай серенаду.
      Не питай, дружино люба,
      Де мене носило,
      Тільки ти – моя голуба,
      Пташка сизокрила.

      Приспів
      Лиш для тебе б’ється серце
      І душа в облозі.
      То буває кінь спіткнеться
      На крутій дорозі.

      ІІ
      Не ревнуй, твоя морока
      Підпирає ганок,
      Хоч шинкарка синьоока
      Наливає гарно.
      Нам сваритись – марні збитки,
      Золота, єдина,
      Люди брешуть, що сусідка
      «Наморгала» сина.

      Приспів
      Лиш для тебе б’ється серце
      І душа в облозі.
      То буває кінь спіткнеться
      На крутій дорозі.

      ІІІ
      Подивись, у небі зграя
      Витинає гамми.
      Хай кумася пригощає
      Інших пирогами.
      Відчиняй, кохана, двері,
      Вийди на нараду,
      Хоч сьогодні не вечеряв,
      Слухай серенаду.

      Приспів
      Лиш для тебе б’ється серце
      І душа в облозі.
      То буває кінь спіткнеться
      На крутій дорозі.

      2011 р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Я – кремінь…
      Я – кремінь? Авжеж, не дитина,
      Яку на плечах дужих ніс.
      Зі криці, а часом зі глини,
      Коли у душі плаче біс.

      Кресалом зірниці свідомо
      Підпалюю вишню-зорю,
      Щоб здалека навіть сліпому
      Розвиднилось там, де стою.

      Отам, де тумани пітьмяні
      Затулюють очі ясні,
      Ворожать маруни-цигани,
      Що ти не належиш мені.

      Я - мошка, торуюча скелю.
      Я - з тих божевільних кобіт,
      Що в гущі дурманного хмелю
      Шукають загублений світ.

      2011 р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Студень
      Гайворони знахабнілі
      доклювали студень,
      Студінь у кошлатім зіллі
      пряні драглі студить.

      Підмела пил за собою
      хуга-перукарка,
      Під легкою органзою
      небесам не парко.

      Таємнича зірка марить
      місяченьком-ралом:
      Як орав купчисті хмари -
      підморгнув зухвало.

      На деревах іній вчасно
      сухозлотить віти.
      Кришталево і прекрасно...
      Ніде правди діти.

      2010 р.

      ---------------------
      *Студень - стара назва грудня



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    9. Снимая золотые аксельбанты...
      Снимая золотые аксельбанты,
      Укутывая вечер в паранджу,
      Уныло ночь нашептывает мантры,
      А я покой в душе не нахожу.

      Над ярким фонарем клубится роем
      Дождя капель, коклюшками звеня.
      Я душу настежь небесам открою,
      Когда родной душе не до меня.

      Глоток тумана и стальные вены
      Способен сжать в невидимую нить.
      Не я ли пред тобою на коленях
      Не обнажалась? Что там говорить…

      2011 г.



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Злітай
      А навесні злітає й той,
      Хто навіть в фізиці не тямить.
      Злітай і ти! Заграй гобой
      Народну мудрість над полями.

      Палахкотить життя-рівчак
      У темних хащах кострубатих,
      Тримає небо на руках
      Усіх бажаючих літати.

      Червінці розкидає ніч,
      Збирай у пазуху співочу,
      Пройде ще декілька сторіч
      Крильми і полоз затріпоче…

      2010 р.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Вечірня
      Затримайся, вечір,
      Корицю на плечі
      Мені поклади.
      Лілеї на спинки
      Напнули косинки
      Зі шовку-води.
      Вербички патлаті
      Лякають в лататті
      Вертлявих вертух.
      Набігався світом
      Паливода-вітер,
      Приліг на лопух.
      Пилком через сито
      Повітря розмито,
      Ефірно парить.
      А вечір міліє,
      В землиці на віях.
      На тропах орбіт
      Ніде не шелесне.
      Довкілля небесне
      Цілує вуста.
      У душу пірнає
      Посланниця раю -
      Зоря золота.


      Вечерняя

      Побудь еще, вечер,
      Корицу на плечи
      Мои положи.
      Надели кувшинки
      На нежные спинки
      Платки с органзы.
      Кудрявые ивы
      Пугают в заливе
      Вертлявых стрекоз.
      Набегался светом
      Шалун – вольный ветер,
      Прильнул к щечкам роз.
      Пыльцою, сквозь сито,
      Весь воздух пропитан,
      Эфирно парит.
      А вечер клонИтся
      Земле на ресницы.
      На тропах орбит
      Покой повсеместно,
      В просторе небесном
      Кулон с янтаря.
      В душе замирает
      Посланница рая -
      Златая заря.


      2010 г.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. До храму
      Моя кирпата дівчинко,
      Цнотлива орхідеє,
      Постав за мене свічечку,
      Бо я не знаю, де я:
      На кліросі божественнім,
      На східцях – ранах відчаю,
      Де тільки той пожертвує,
      Хто палить душу свічкою.

      До світла – далі місяця,
      До темряви – рукою,
      Тому не кожен світиться
      Свічею восковою
      На кліросі божественнім,
      На східцях – ранах відчаю,
      Де тільки той пожертвує,
      Хто палить душу свічкою.

      Допоки босі ніженьки
      Не колені вітрами,
      Ти вибирай доріженьки,
      Які ведуть до храму.
      На кліросі божественнім,
      На східцях – язвах відчаю,
      Тим Бог прощення жертвує,
      Хто палить душу свічкою.

      2010 р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. * * * * *
      Жура, відрада, день і ніч
      Зосібна зрошені.
      Пасхальний батьківський куліч
      На тернях зрощений.
      Ти не тужи, що не одна
      У Божім тім’ячку.
      Пошле Господь комусь вина,
      Тобі – насіннячко.
      А ти сипни їх на поля,
      В долоні страдницькі.
      Озимі сіють загодя,
      Щоб жати радощі.

      2010 р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Не наснись журбою...
      http://makrus-studio.com/node/1933



      Матінко рідненька, не наснись журбою,
      Як чудесник-місяць струшує зорю.
      Пісню солов’їну я візьму з собою
      І полину, мрійно, в молодість твою.

      Спогади дитинства, ніби на долоні.
      Сукня із шифону знову, як нова.
      Скільки промайнуло? Побіліли скроні,
      Впали сиві роси на твої жнива.

      Матінко рідненька, бджілка-трудівниця,
      Невгомонна сила стійкості й добра,
      Хай на довгій ниві буйно колоситься
      Паростю пшениці молода пора.

      Не лічи, старенька, зморшки на обличчі,
      Порахуй онуків, що пустила в світ.
      Сонячно, привітно зазирни у очі,
      Засвітися, мамо, наче мальви цвіт.

      Коровай весільний, свіжі паляниці,
      Пишні та духмяні квітнуть на столі,
      Принесу зірницю з нашої криниці,
      Що насіяв щедро місяць по землі.

      Маємо родинні цінності плекати,
      Як ріку джерела, напувати край.
      Не скінчаться весни, доки кожна мати
      Буде готувати дітям коровай.

      2006 - 2010 р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Свiтло
      Літнє сонце бородою,
      закуйовджено рудою,
      грізні хмари підмітає.
      Тільки небо проясниться,
      несподівано зірниця
      лусне шумним водограєм.

      Хоч і сонце не намокне,
      від погрому ледь не глохне.
      Затуливши очі й вуха,
      перед буревійним лихом
      причаїлось вельми тихо,
      перелякане щодуху.

      Ти, світило, стрепенися,
      кане маревом зірниця.
      Не ховай світ за повіки.
      Скільки нас в житті лякали
      хуртовини, грози, шквали!
      Світло, як добро, довіку!

      2010 р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Поэзия
      Все не то, все не то, все не то…
      И смысл жизни играется в прятки.
      Только мысль, даже лет через сто,
      Отразится в потертой тетрадке.

      Проплывет через вечность река,
      Возродятся из семени всходы,
      Рукотворно взметнется строка
      Птицей гордой на млечные своды.

      Пусть поэта стезя нелегка
      И терновый венец носит гений,
      Благодарных потомков рука
      Прикоснется к святыне нетленной.

      Вдохновенная музыка строк
      Вновь живительной лирой прольется.
      Зазвучит и, воскреснув, как Бог,
      В чутких душах слезой отзовется!

      2010 г.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. Долю пишуть небеса
      Заплела віночок
      Молода черешня.
      Не клич у садочок,
      Бо я не тутешня.
      На підборах стильних,
      В моднім капелюшку.
      Пошукай, хлопчино,
      Краще попелюшку.

      Приспів

      Квітне радість у саду,
      Все одно тебе вкраду.
      Мила ластівко-краса,
      Долю пишуть небеса.

      2
      Я не хочу мати
      На руках мозолі,
      Денно працювати
      З сапою у полі!
      І не звикла вранці
      Прокидатись нині.
      Всі мої обранці
      Мають по машині.

      Приспів

      3
      Посмішка лукава
      Серденько вмовляє,
      В оченятах карих
      Бісенятко грає.
      А коханню вторить
      Ніжний голосочок,
      То ж зніму підбори
      І гайда в садочок!

      Приспів

      2010 р.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Коштовний свiт
      Йду від цивілізації
      Та скреготу машин
      Туди, де в ніжній грації
      Цитринові акації
      Пірнають у полин.

      Де поле – фіанітами,
      Цирконієм – роса,
      Де коливає вітами,
      Бурштином перелитими,
      Черешенька-краса.

      Де світиться топазами
      Небесний палантин,
      А світ ярить алмазами,
      Виблискує смарагдами,
      Рубінами калин.

      2009 р.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Ідеальне пограбування
      Натягнувши рукавиці,
      Вдерся злодій до крамниці.
      Завгодя узяв ганчірки
      Намотати на кросівки,
      Щоб відбитки не лишити
      І було все шито-крито.

      Вкрав пельмені «Геркулес»,
      Буженину, майонез,
      Марочний коньяк «Жан-Жак».
      Стало парко – зняв піджак.
      Прихопивши цигарок,
      Поскидав усе в мішок.
      Як почув, що йде двірник,
      Невловимим Зорро зник.
      Та пишається, мовляв,
      Що на цей раз не попав.
      Все продумав як-не-як…
      Лиш забувся про піджак.

      А там паспорт у кишені...
      Ось такі, браток, пельмені!

      2010 р.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Поцілунок

      http://makrus-studio.com/node/930

      Подаруй поцілунок коханій,
      В зачарований сон відведи,
      Та вустам, ніби спраглій герані,
      Дай напитись живої води.

      Карамельно, лавандно, сп’яніло
      Пелюстками троянд доторкнись,
      Від обіймів щоб серце тремтіло,
      А душа поривалась у вись.

      Калиново, дурманно, ігристо,
      Почуття те смакуй, як вино.
      Розгуляйся сьогодні навмисно,
      Бо не пив, мабуть, справжнє давно.

      Насолоджуйся, пий до нестями,
      Полони ілюзорні думки.
      Що надалі відбудеться з нами –
      Не гадай, а цілуй залюбки.

      2006 г.



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    21. На свiтi є такi мiсця

      http://makrus-studio.com/node/576

      Святі місця на світі є –
      Прозорі, чисті, мов озерця,
      Лиш там загоїться твоє
      Ошукане, тривожне серце.

      Дитячих ласощів земля
      Цвіте жасмином коло хати.
      Всміхається, як немовля,
      Ні з чим її не порівняти.

      На світі є такі гаї,
      Що подорослішали з нами,
      І я за покликом землі
      Лечу услід за журавлями.

      За ніжністю у дивину,
      В казкове марево бабусі.
      В росі купаю сивину,
      Щоб знову мати коси русі.

      Щоб знову в тополину даль
      Підвести осяйне обличчя.
      Я прислухаюсь, та, на жаль,
      Окрім землі, ніхто не кличе.

      2006 р.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Втрачені крила
      Зневірена душа втрачає крила
      Дорогою невдач, падінь, скорбот.
      Своя сорочка тулиться до тіла,
      Коли чужа – іде на ешафот.

      Він бачить у блакиті мертві квіти,
      В деревах – домовини і хрести,
      Бо більше неспроможний світ любити
      Невільник люті, туги й самоти.

      Гранітний щебінь розтинає груди,
      Сумління нехворощю обросло.
      Невже тоді черствіють серцем люди,
      Коли втрачають хоч одне крило?

      2005-2009 р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Відлига
      Пропливла білугою
      Березнева крига,
      Під небес фрамугою
      Схлипує відлига.
      В лебединій свиточці
      Сонце майорить,
      Золотаві китиці
      Змащують блакить.

      По воді шуга блука,
      Скута лантухами.
      Білогриві – в яблуках
      Попід берегами.
      Розбудили котики
      Лоскотом весну,
      Щоб дізнатись, хто ж таки
      Розтопив Десну.


      2010 р.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Сумка
      І
      Аби копійку не втрачати,
      Поперлася в село.
      Згадала, що просила мати
      Кров’янки півкіло.
      Придбала моркви, бараболі,
      Цибулі, буряків.
      Та радо дякувала долі,
      Що чоловік зустрів.

      ІІ
      Ледве виповзла з маршрутки,
      Перейшла дорогу,
      Чоловік хапає сумки
      Та… ламає ногу.
      Крок ступив… Зусилля марні.
      Платить за машину.
      Їдуть на таксі в лікарню
      Накладати шину.
      Хабара хірургу тика,
      Ще за гіпс та плівку.
      Стогне жалібно каліка,
      Просить на горілку.
      «Економила ж раніше, –
      Жінку точить думка.
      – На цей раз у тричі більше
      Коштувала сумка».



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Озеро любові
      Пірнув Морфей
      у озеро любові.
      Зелом чуття зійшло.
      І я дивлюсь,
      як сутінки тигрові
      спадають на чоло.

      Ярить душа
      під віями поета
      святковим вівтарем.
      Ще кілька миль
      до бажаного злету.
      Не стримуй пульсу щем.

      Гойдає ніч
      на рваній павутині
      яскраву пектораль.
      А хто казав,
      що в неба очі сині –
      у них не зазирав.

      2009 р.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    26. Ничья
      Шут-король у плутовки-ладьи
      Сладкий яд принимает по горсточке.
      Съели вишни. Июль позади.
      Мне остались вишневые косточки.

      Отыграл… Рокировка... Ничья…
      Все сомненья печатью заверены.
      Он свободен. Я тоже ничья.
      Тужат ангелы, празднуют демоны.

      Расплескалась обида в груди
      Заспиртованной горечью... Надо ль нам?
      Если б не было черной ладьи,
      Ночь не тлела б накуренным ладаном.

      Валидол… Валерьянка… Мышьяк…
      И косматая пытка-бессонница…
      А король, видать, вовсе дурак,
      Коль о нем плачет старая звонница.

      2009 г.

      "http://www.playcast.ru/view/1053460/0f16f6320203001f10aafa5e2d81bd764e4c9ab0pl"

      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Вмирала мати
      Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років

      Вмирала мати у самотній хаті
      В жахливу, чорну, лихолітню днину.
      Голодна смерть збивала домовину,
      Поспішно шила саван із латаття.

      За себе, грішну, не молила Бога,
      Терпляче прикусивши біль вустами:
      «Як я піду, що ж буде, дітки, з вами?
      Чи вас зігріє ця хатина вбога?

      І хто ж нещасних сиріт пожаліє,
      Хто витре безпритульні сльози втрати?
      Кому не довелося помирати,
      Той матері тривог не зрозуміє.

      Тапчан давив, як доленосна плаха,
      Думки смоктали мозок, наче сліпні:
      «Помилуй, Боже, доньок малолітніх...», –
      Безтямно простогнала бідолаха.

      «Голодні знову полягали спати»…
      Та діти не простягнуть більше руки,
      У пагорбі скінчились їхні муки.
      До нього вік торує стежку мати...

      (2006-2009) р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вспомни


      Безрассудно годы пролетели.
      Пустота... И некого винить.
      Даже кукла у моей постели
      Разучилась "МАМА" говорить.

      Позабыла напрочь детства сказку,
      Ей сегодня тоже не уснуть.
      Вспомни, мама, снова Синеглазку,
      Расскажи, родная, что-нибудь.

      Или лучше спой, поправь подушку,
      Обними покрепче, я усну.
      Форточку открой, в квартире душно,
      А гардиной заслони луну.

      Колыбельной вечер был наполнен,
      А без счастья не было и дня.
      - Все я, доченька, прекрасно помню.
      Ты забыла то, что нет меня.

      2008 г.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Хитрий пес
      Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
      Виляючи хвостом, раптово втік.
      Навіщо повернувся в рідну клітку,
      Вичавлюючи з вуст лимонний сік?

      Чого мовчиш? Не чую більше лайки!
      Чи, може, розучився за ці дні?
      Ти звідкіля прийшов? Невже від Майки?
      А втім, мовчи, то – байдуже мені.

      Стоїш улесливо на задніх лапах –
      Скуйовджений, захеканий, чудний.
      Як завше на тобі сторонній запах –
      KENZO… То йди, моя покаро, змий!

      Вірунчик, не чіпляйся, мов бацила.
      Втамуй, кохана, безпідставний гнів.
      Мене менти на кілька днів закрили,
      У камері з повіями сидів.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Не судилось
      І
      Ніч йоржисто розстелила
      Ряску над водою,
      Ніби срібну річку вкрила
      Справжньою лускою.
      Заступила. По гомілках
      Хлюпає водиця.
      Засиділася у дівках,
      А так не годиться.

      Приспів
      Річка змійкою повзе,
      Хвіст у травах губить,
      Милий заміж не бере,
      Бо рудих не любить.

      ІІ
      Як не бідкатись дівиці?
      Одиноко в хаті.
      Всі убогі при спідниці,
      Багачі – жонаті.
      Мовчки Богу помолюся,
      Тужно качка кряче.
      В тихім вирвищі втоплюся,
      Жоден не заплаче.

      Приспів

      ІІІ
      Душу в воду опустила,
      Знов по поясочок.
      Крок ступила, два ступила,
      Ось і бережечок.
      Розв’язали хвилі пута,
      В течії холодній.
      Не можливо потонути
      В річці мілководній.

      Приспів

      Не судилось – не втопилась.
      Не осудять люди.
      У чорниці не рядилась,
      Якось далі буде.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Якби я знала
      Якби я знала, де та квітка
      Ховається казкова,
      Торкнувшись, і сама розквітла
      Для праведного слова.

      Якби дізналась, де ті гори,
      Що здатна подолати,
      Напевно те смолисте горе
      Не вдерлося б до хати.

      Якби потужні мала крила,
      Не йшла б до неба боса,
      І те нарешті зрозуміла,
      Що не збагнула й досі.

      Якби моя душа небоги
      Розправила вітрила,
      То більше б не питала Бога,
      Куди поділись крила.

      2009 р.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Стихійне лихо
      За вікном шалена злива
      Креше з кременя мечі.
      В небі хмара чорно-сива,
      В серці – рани та синці.

      Вітер виє стоголосно,
      Невдоволено реве,
      Стало моторошно, млосно,
      Тужно, безнадійно зле.

      Навпіл небо розіп’яли
      Блискавиці-візаві.
      Лячно віти застогнали.
      Стихли коники в траві.

      Розірвався грім потужно,
      Чи то в небі, чи в мені.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Квiтка
      В гай піду на полонину,
      Простирадло кину,
      Під очима небосхилу
      Народжу дитину.

      Зав’яжу пупок поволі,
      Слізно спеленаю.
      Понесу дитя в подолі,
      Наче квітку з гаю.

      Очі у Сірка позичу,
      Здибавши сусідку.
      – Добрий вечір я вам зичу.
      Що придбали? – Квітку…

      Принесу її додому,
      Там сердита мати.
      Насвариться, а потому
      Стане заглядати.

      – Подивись, у немовляти
      Сині оченята.
      Візьме ненька колисати,
      І розквітне хата.

      Будемо дитя в маруні,
      Череді купати,
      очі ті небесно-сині
      Ніжно милувати.

      Донька виросте з пелені
      Скаже: – Хто мій тато?
      – Де шумлять гаї зелені,
      Квіточок багато.

      Я зірвала щастя в гаї,
      А журу згубила.
      Зараз я не пам’ятаю,
      Чи його любила.

      Повний місяць, певно, знає
      Й оксамитна зірка…
      Хто на долю нарікає,
      Буде жити гірко.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Горе-хатина
      І
      Занедбана хата в розлогім суцвітті
      Завмерло рахує буденні світанки.
      Крізь темні шибки наумисно побиті
      Видніють, шматовані вітром, фіранки.

      Іржаві цвяхи надто міцно забиті
      У двері покошені, як в домовину.
      І стіни уміють про жах говорити.
      Чи варто дивитись на горе-хатину?

      ІІ
      Велика столиця. За кожним вікном
      Притулок знайшла пересічна родина.
      Чому ж у селі за маленьким ставком
      На когось чекає порожня хатина?

      Поїхала, наспіх пішла, поповзла,
      Летіла б до неї, якби мала крила.
      Сторожкою ставши на розі села,
      Від розпачу горе-хатину звільнила.

      Та я б розбудила кропилом святим
      Ті мертвенно-білі, спустілі кімнати,
      Щоб квітнула хата колоссям живим,
      Воскресли на радощах батько та мати.

      Щоб знову почути розмову батьків,
      Ту лагідну спільність близької родини,
      Пливти у ставку безтурботних років,
      Шарітись від щастя рум’янцем калини.

      Пішла б над водою, де верби шумлять,
      Ховаючи юність за листям-габою.
      Боюсь, що вони у душі прокричать
      Скорботою, тугою, болем, журбою.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Птах
      Задуха в кімнаті, настінний годинник
      Карбує ритмічно тік-так.
      Замкнулась уперта зозуленька-схимник,
      Не лічить. Завжди буде так?
      Пружина зламалась? Зозуля стомилась?
      На біса кувати пісні…
      Сполохана в темряві так розгубилась,
      Що жах передався й мені.
      Не бійся, недовго на ранок чекати.
      Достатньо безкрилих невдах!
      Співаємо разом, негоже мовчати!
      Згадай, що ти все ж таки птах!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    36. Iржавий свiт
      Не дивись, журлива, чорними очима,
      Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
      В мене теж багряна осінь за плечима.
      Чом же я тримаюсь, як за гілку плід?

      В інших - щедре літо: сонячне, родюче,
      У моєму ж - вітер крутить віражі...
      Коло мого дому плетиво колюче,
      Терен та жалива на моїй межі.

      Сонце не заходить на моє подвір’я,
      У мутній криниці нежива вода.
      Птах у яснім небі губить біле пір’я,
      Мчить воно до мене - чорне, мов біда.

      Буду я триматись за життя, губами
      Випросивши в Бога кілька куцих літ.
      Лиш коли веселка зійде над полями,
      То піду по ній у потойбіччя світ.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    37. Побачення
      Мигдальний вечір захмелів,
      як наречений на весіллі,
      улаштувався до снопів
      На свіжо-скошеному зіллі.

      Розм'якнув тістом, позіхнув,
      Ледачкувато потягнувся,
      Якось полегшено зітхнув,
      Розчулився, у сні забувся.

      Сутужно дихаючи, зблід,
      Стуливши каламутні очі,
      І захропів, неначе дід,
      Не дочекавшись відьми-ночі.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    38. Сiмейнi вади
      Придовбався чоловік в ранці до дружини,
      До округлених сідниць, живота та спини.
      Чи з ноги не тої встав,випити кортіло.
      Чи її приревнував й чортеня крутило.

      - Я не знав, що взяв за жінку величезну льоху.
      Зараз ти однаково, що спереду, що збоку.
      Вади пудрою та кремом не замаскувати!
      Зайвих п’ять кіло набрала, хоч тікай із хати.
      А як вийдемо на люди? – Сміху не спинити!
      Всі подумають, як може він таку любити.

      - Розумію, – каже жінка, – напиши на лобі:
      «Я до неї не торкався років сім!». Тай годі!!!
      Бо як я про твої вади стану розмовляти,
      То ти дійсно піруетом вилетиш із хати!!!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Сусiд
      Чоловіка Лідка має,
      А сусід її – бой-френд,
      То «Мартіні» пригощає,
      То запросить на вік-енд.
      А вона душею й тілом
      Спочиває, п’є вино.
      Чоловіку бреше вміло,
      Як на мене, вже давно.

      Чи я гірша, мамо, Ліди?
      Щоб з"явився в тебе зять,
      Нарядилась до сусіда,
      теж душею спочивать.

      Я за сіллю, так, для виду.
      Він впустив і пригостив…
      Газ-водою та про Ліду
      Цілій вечір говорив.
      Він від неї шаленіє,
      Шансів мало без вина.

      Мати донечку втішає:
      – Натка, та ти що дурна?!
      Пошурупай мізком швидко,
      Люба доню в інший бік.
      Річ у тім, що наша Лідка –
      Прокурор вже майже рік.

      – Та ти що?
      – То факт, Наташо!
      – А сусід, мабуть, дебіл.
      Прокурорша, генеральша?
      А страшна, мов крокодил!

      – Не дебіл, а хлопець вправний.
      Тещу цеглою прибив.
      Завели на нього справу,
      Ось тому і «полюбив»!

      Кажуть люди... Доля зла,
      закохаєшся в козла.
      Щоб в"язниця не світила
      Покохаєш крокодила!



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Любов у кулачках
      Наливчасті дівочі груди
      Невдовзі приснуть молоком,
      А серце плаче від наруги
      У холодочку за ставком.

      Лоскочуть ніздрі квіти, зілля,
      На вишні – вишня, мов рубін.
      Ти так чекала на весілля,
      Але кудись подівся він.

      Зник, не кохає, розгубився
      На перехресті двох доріг.
      Ти не хвилюйся, а дивися,
      Як небо горнеться до ніг.

      Радіє сонечко смішливо,
      Сплітає промінь у вінок,
      У тебе буде все щасливо,
      Коли народиться синок.

      Коли розбудить криком лоно,
      Зціпив любов у кулачках,
      Бо світ тримається в долонях.
      Всім звісно, не на трьох китах.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Колискова
      http://makrus-studio.com/node/1378

      У кімнаті тихо-тихо,
      У колисці спить синок,
      За порогом ходить лихо
      Та витрушує сніжок.

      Ти не бійся, любий сину,
      Скоро скінчиться зима,
      Лютий вистелить перину,
      А засне на ній весна.

      Зацвітуть садочки рясно,
      Зашумить зелений гай,
      Зашаріє сонце красно,
      Спи, синочку, засинай.

      Хай насняться тобі літо
      І казкова голубінь,
      У шовковім стиглім житі
      Золотий крилатий кінь.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.33

    42. Спи, моя донечко
      Сіло вже сонечко,
      Спи, моя донечко,
      Лагідний янголе, спи.
      Нічка спустилася,
      Зорями вкрилася,
      Сонно зітхають сади.

      Спи, моя донечко,
      Пестить віконечко
      Ніжний черешеньки цвіт.
      Мареву мружиться,
      В темряві губиться
      Наш чарівнИй Дивосвіт.

      Крихітко, горличко,
      Спи, моя донечко.
      Ніченька швидко мине.
      Місячна змориться,
      Сутінку скориться
      Та на світанку засне.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    43. Сповiдь
      О, Господи, зміни моє життя!
      Не рік, не два я долю розпинаю.
      Не гумова забава для биття,
      Судини в хворім серці не міняю.

      За що? За що? О, Господи, прости.
      Невже тебе сама вела на страту,
      Вбивала в руки цвяхи та хрести,
      Здіймала за наказами Пілата?

      Кричала за Вараву на суді?
      Невже була сестрицею Іуди?
      Чи я зреклась від тебе у біді,
      Як той Петро, що плакав від облуди?

      Клялася всує іменем твоїм,
      Брехала, ненавиділа, блудила?
      Хай свідком стане весь Єрусалим,
      Що Господа ніколи не ганьбила!

      Можливо, пращур мій таки там був.
      Не тільки за свої гріхи страждаєм.
      Він, може, той, хто оцет простягнув,
      Щоб ти вознісся, Господи, над раєм.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    44. Валiза
      Похмурий день. Чомусь, на диво,
      Здiйняли галас горобцi.
      Ти накивав менi: «Щасливо», –
      Валізу стиснув у руці.

      А в тій валізі мої сльози,
      Твоя усмішка чарівна,
      Спекотне літо, буйні грози
      Та надокучлива зима.

      А в тій валізі величезній
      Мої веснянки запашні,
      Мої надії піднебесні.
      Що ж залишаєш ти мені?

      Моя там ніжність волошкова,
      Медові сни, нервовий зрив,
      На щастя знайдена підкова,
      Париж, Одеса, Тель-Авів.

      Усі там райдуги тернові,
      Святкові й поминальні дні,
      Пісні скорботні й колискові.
      Що ж залишається мені.

      У тій валізі твоя зрада,
      Яристий біль, печаль страшна,
      А за заслоном листопада
      Затока терпкого вина.

      Я знаю, силоміць не мушу
      Тримати те, що не вернеш.
      Та сподіваюсь – важку ношу
      Ти до воріт не донесеш.



      Коментарі (60)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25