•  Ніч гомоніла

Ніч гомоніла про свої жалі
І дріботіла по дахах і листю

•  * * *

Чогось нема… від слова зовсім.
Чогось є повно… через край.

•  * * *

Ти можеш ловити осяяний вітер
В червоні вітрила казкових човнів

•  Ні хрю, ні гав, ні кукуріку...

Ні хрю, ні гав, ні кукуріку.
І писк мишей пішов на спад.

•  Люди... такі хороші

Люди... такі хороші.
Задум – обіт добра.

•  * * *

Сумніви сію в полі
Сірого дня насіння

•  * * *

Немає вічного ні в чому.
На вістрі часу – суща мить.

•  Місце гріха

Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета

•  * * *

В країні У не родяться Мойсеї
Маленькі дзвони кволі голоси

•  По іншу сторону…

По іншу сторону добра
нема утіхи, тільки правда.

•  Лінива осінь

лінива осінь за вікном
фарбує коси

•  Дивлюсь у завтра

Дивлюсь у завтра - парадигма мрій,
єднання дивне суєти і тиші.

•  маліють...

маліють думи і уява
нараз не пишуться вірші

•  Весна прийшла...

Весна прийшла і ліс зазеленів.
У цяточках зелених сиві мрії.

•  * * *

О, моветон… убавте тон.
Життя за планом чи без «плану»?

•  * * *

Сиджу один, мені дрімота в поміч.
І думи не гадаю, пиво п’ю.

•  * * *

Сьогодні завжди з тобою,
а завтра таке далеке –

•  * * *

Ще повітря не марить весною.
Запах пороху і багна.

•  Президентові, який не питатиме: Хто я?

А хто ти є? Чи є кому різниця?
Аби не шут на троні короля.

•  * * *

Природа, речі, ми і час…
І бумеранг навколо долі.

•  * * *

Коли я думаю про все,
процес виходить з-під контролю –

•  * * *

Куди іти у полі без дороги
На сході тьма і спалахи грози

•  * * *

Не пізніше, не раніше,
саме у цю мить

•  * * *

І знову ошуканець Рік Новий
навішує локшину на ялинки.

•  * * *

Не спрямовує світ до Бога
сущі справи свої і дні.

•  * * *

Ні слова про біду –
війну, оману, владу.

•  * * *

Йому дарма все. Він іде,
тече, біжить, летить, минає.

•  * * *

Умирає країна мрії,
не побачивши білий світ.

•  Східний гороскоп

Наклавши купу на надії,
свиня, порохкавши, іде

•  Отут і сьогодні...

Отут і сьогодні. А лячно не буде?
А раптом невдача? Духовні Бермуди…

•  * * *

Шанували тіло й загубили душу…
Я би і заплакав, та сміятись мушу.

•  * * *

Усі ми дурні… чи не так?
Ну і розумні паралельно.

•  * * *

Ми сьогодні багаті журою.
І зневірою ситі усі.

•  * * *

Життя у межах парадигми
обсіли мрії, наче стигми,

•  * * *

Доле наша доле перекоти поле
А у полі вітер та гіркий полин

•  * * *

Ми хочемо правди, обравши оману?
Шеренги затятих гримлять в барабани…

•  * * *

Мені так дивно: див нема.
Святі з усмішкою печалі.

•  * * *

Продати голос, яко брех.
Украсти щастя на копійку.

•  * * *

У кожного в житті є листопад,
що відшумів, а чи грозить вітрами…

•  * * *

коли нас не стане
(ніде і ніколи)

•  * * *

Живе у мені критикан,
і оптиміст, і істукан.

•  Без пасиву

Спинися, друже, і посидь.
Склади хулу і оду віку.

•  Ці кола...

Ці кола… вужче, ширше, рівно.
За роком рік минає час.

•  ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ...

Ти чуєш, рохкає майбутнє
і пахне виборчим лайном?

•  * * *

Минають дні, як навіжені.
Із крана капає вода.

•  Новорічна білі й берда.

Неначе клік, минувся рік…
На небі срібні амулети.

•  * * *

Традиція на Рік Новий бажати
ошатного, щасливого життя

•  * * *

Життя-графіті уві сні,
ілюзій формули і догми.

•  * * *

Усе своє? Свого не маю,
бо це – ілюзія, обман,

•  * * *

Я так не вмію… та пусте,
і поетичному взірцеві

•  * * *

Вмикаю ніч, натиснувши на вимикач.
Вмикаю сон, залізши під перину.

•  * * *

Немає правди де подіти.
Своєї правди перебір.

•  * * *

- Дайте точку опори!
- Є лиш точка роси,

•  * * *

Пані у зеленому пальті
Тінь весни в алеях листопаду

•  * * *

Відкоркую пляшку ночі,
прийдуть випити охочі:

•  Гармонія

Гармонії бракує? Ач, біда…
Армада днів прямує в сиву осінь.

•  І лунко падає весна

І лунко падає весна
осяйним днем на біле поле,

•  * * *

У часі сутінь, поза ним пітьма.
Сенс – волоцюга на шляху до Лети.

•  Ти повертаєшся...

Ти повертаєшся в нікуди,
на прісно пам’ятні круги,

•  * * *

ще сніг лежить і день не гріє
ще сива ніч у скельцях спить

•  Війна і ми...

Війна і мир. Війна і ми…
Огненні подихи зими.

•  ніхто ніяк ніщо ніде

ніхто ніяк ніщо ніде
життя – вистава без ілюзій

•  Добігає час...

Ну що, панове, добігає час
і знову рік готується міняти

•  Леми і теореми

Ладнаю леми в теореми.
Довіри мить у казку мрій.

•  * * *

А десь далеко… за вікном,
чи може ближче… уві сні,

•  В две строчки

Я как то вышел утром ранним,
а вечер поздний прямо в лоб…

•  Хвора Муза

У залі чорній кішка
агатової масті –

•  Ця осінь

Ця осінь із нами на ти…
І небо, Землі парасоля,

•  АТО

АТО завдовжки у війну.
І кожен день – криваві муки.

•  Минає осінь...

Минає осінь. Зорепади
югою вкриті. Дух імли

•  Універсальне сито – пальці...

Універсальне сито – пальці!
Чого лише не утекло

•  Ти поспішаєш, осене...

Ти поспішаєш, осене... Куди?
В дорозі літо бабине згубило.

•  * * *

Ховаюся від себе і людей.
Від себе – у загальній колотнечі,

•  Небо пливе у дощах...

Небо пливе у дощах
Пані сідає на потяг

•  * * *

одинокі галактики
в океані Буття

•  * * *

Вино з вини
Настояне роками

•  котилось щастя

котилось щастя по дорозі днів
та істин у житті не зустрічало

•  Осіння пані

Осіння пані, Ви такі чарівні…
Осяяні печаллю зайвих знань.

•  * * *

Егоцентричні кола днів,
різновіддалені орбіти.

•  Ще будуть дні веселі...

Ще будуть дні веселі цугом
орати кривду чорних днів.

•  * * *

у шторм поламане стерно
і навігація до біса

•  Сюжети снів

Сюжети снів приходять уві сні.
Іде вистава у порожній залі.

•  Із днів осінніх позолота зійде

Із днів осінніх позолота зійде,
перетече відтінками у тло.

•  приходить осінь...

приходить осінь тиха зрима
у спогляданні в почуттях

•  Жартома і серйозно

Я, певно, трохи помилився,
наклавши вето не туди.

•  Заосеніло барвами розлуки

Заосеніло барвами розлуки,
серпанками знетеплених порань.

•  Героїні не мого роману

Пиши есе, пліткуй про щастя.
Якщо удасться, замани…

•  Я - омега у вовчій зграї...

Я – омега у вовчій зграї.
Альфи й бети, як ті вороги.

•  А що там вересень?...

А що там вересень? Прийшов…
І задощило після спеки.

•  Якби та осінь...

Якби та осінь в зиму не впадала –
відразу до веснянок золотих

•  * * *

криву життя - у ряд Фур’є…
хай казна-що але своє

•  Час добігає у осінь...

Час добігає у осінь. Вдихаю
бабине літо і дідові сни,

•  * * *

Між нами – Я і Ти, суб’єкти і мірила,
критерії провин, помилок, правоти;

•  * * *

Все суєта суєт… А як же вічні зорі?
Жагучий бій сердець, вітрило біле в морі?

•  В две строчки

Если долго долго долго…
то, конечно, устаёшь…

•  Кане час у Лету

Кане час у Лету – постаріє Сонце.
Скільки тих мільярдів? Швидко промине…

•  Поезія

Поезія – це Інь, високості натхнення,
із гамми почуттів і вічно юних літ,

•  Майже сороміцьке

Якби я знав, якби я міг,
то був би юно-мудрим,

•  Плацебо

Усі перейдені світи
живуть у галасі людському,

•  Їжачок в тумані

Я – ідіот?! А чом і ні?
Із давньогрецької: особа,

•  Минуле

Стомився день і впав додолу
тонкими тінями доріг.

•  А я все бачив і мовчав

А я все бачив і мовчав.
А що казати, слів бракує.

•  А скільки коштує олжа?...

А скільки коштує олжа?
На терезах у клептомана

•  * * *

Жінок, красивих і гарненьких
(в природі інших не існує),

•  Метафори і рими пасти

Метафори і рими пасти
зійшлися зорі на «нічне».

•  заштормило...

як у склянці вина не на жарт заштормило
учинилася пря балачок і обмов

•  * * *

Ну, здрастуй, гожа дівчино Весна!
Глядиш із неба хмарними очима –

•  Поети і мамонти(жартома)

Все було колись інакше – люди, звичаї, природа.
В полі мамонти ходили – із печері видно добре.

•  А юнь погибає...

А юнь погибає у розквіті сил,
а старість сумує і молить у Бога

•  Яка вона, дорога без вибоїн?

Яка вона, дорога без вибоїн?
Яке воно, життя без гіркоти?

•  * * *

Мені так легко гоже з Вами,
коли між нами сива даль,

•  * * *

що мудрому печаль
то іншому для сміху

•  Нічого особистого

Нічого особистого це бізнес
І біль війни лиш паралель яви

•  Я знаю...

Я знаю, совсем не страшно
идти на войну во сне –

•  Була надія...

Була надія – стане краще…
Без ошуканства і мани

•  Життя закотиться кудись

Як жити далі у житті
і поза ним як нам не жити?

•  А що той світ

А що той світ, в якому ходиш ти?
А що той рух, що обертає зорі?

•  Як тече вода… Як горить огонь…

Як тече вода… Як горить огонь…
Утікає час із земних долонь.

•  Настане день

Поволі обертаючись, Земля
несе півкулю у весняну ласку,

•  * * *

мить навчає світ не боятися
умираючи біля скронь

•  Іде вистава

Іде вистава і личин
у ній не менше, ніж акторів:

•  Проблема – час

Проблема – час. Все інше є.
Найбільше слів – ілюзій, луди…

•  Два осколки

Два осколки в серці, наче близнюки –
посланці від смерті, чорної ріки.

•  Заморожена ярість

Заморожена ярість. В чорних вирвах зима.
За туманами поле і просвіту нема.

•  Оця біда

Оця біда, війни криваве лихо,
а чи звитягу принесе у дім?

•  * * *

Це небо таке високе,
а сходи такі круті.

•  Настроєве

У тлумі, шумі, гамі – драма,
а чи комедія життя?

•  у небо падає земля

на гілці неба висне хмара
вагітна зоряним дощем

•  Ще раз про бентегу

Ач, бентего ти, бентего!
Золота моя жура

•  Кораблі і лелеки

У нас немає іншої країни,
окремої від людності землі,

•  Вектор щастя

Вектор щастя, ера сили,
а душа… у тінь пішла.

•  Непозбувна бентега

Вряди-годи шукав бентегу,
як непозбувну виглядав,

•  Путі Господні...

Путі Господні вище… далі…
Прозорий замок угорі.

•  Якщо печаль...

Якщо печаль за горло стисне так,
що обриває подих на півслові,

•  Ми зачекалися героя

Ми зачекалися героя,
а може правого царя.

•  Від кривавої мавпи до огняного півня

Від кривавої мавпи до огняного півня
вже рукою подати – червоній і гори,

•  Ось добігло літо

Ось добігло літо у рум'яну осінь,
золотаву пані ліні і дощів.

•  Життя – не лицар

Життя – не лицар, не ламає списи,
а тільки долі і земні шляхи,

•  Світлій пам'яті Світлани Костюк

На жаль, поети також помирають...
й не тільки від сивіючих років.

•  а рік як закільцьований трамвай

а рік як закільцьований трамвай
зупинка перша і остання

•  А Рік Новий іде...

А Рік Новий іде, як завше.
Несе прийдешнє у сумі,

•  Семь вещей

Не люблю я семи вещей:
семи пятниц пустой недели,

•  І зрадниця у губи поцілує

- А де отой, що говорив: я – Син?
Ти був із ним, ти був йому слугою!

•  Коли ілюзій кінчиться мара

Коли ілюзій кінчиться мара –
утрата сенсу(плакати, радіти)?

•  Гріхи

Чужі святі, чужі талмуди,
зате гріхи таки свої.

•  Що рік наступний нам готує?

Що рік наступний нам готує?
Якого щастя сурогат?

•  Минає час і все хороше тане

Минає час і все хороше тане,
ховаючи люб’язне у ніщо.

•  Чисто англійський вірш

Існує думка, наче ми – лука*we*,
у світі жаби – пишні спори*she*.

•  між небом і землею

між небом і землею
між миром і війною

•  парадокси хиби і ума

носить ясновидець окуляри
не вживає ліків рецептар

•  Де твоя доля, друже?

Де твоя правда, друже? Там, де чужа олжа
ходить нага по світу, просить на хліб гроша.

•  Немає часу

- Немає часу – кажуть вчені.
То все ілюзія, мара,

•  Доля

- Людино сонця і дощу,
людино щастя і печалі,

•  Ця гра кінчається...

Ця гра кінчається… Якби
із рукава туза дістати

•  Так зримо мріється весна

Так зримо мріється весна,
її пронизливі парфуми,

•  Епоха людськості

Рельєфно виписані мрії.
Мудрує мавпа угорі.

•  йдемо ошукані до Бога

актори візій – правда часу
і шеляг ламаний олжі

•  У сиву бороду зірок

У сиву бороду зірок
ховає Бог таїни світу.

•  Осінні тіні – передзим’я

Осінні тіні – передзим’я …
Із краю зоряних снігів

•  Амоку днів напишуть оди

Амоку днів напишуть оди
через розстріляні роки,

•  Атланти підпирають неба зводи

Атланти підпирають неба зводи.
Таріль землі тримають три кити.

•  Авианосец

Я старый и больной авианосец,
облезла краска на моих бортах.

•  Немає вічного у митях

Немає вічного у митях.
Шепоче осінь жовтий сон.

•  Азохен вей

зальотні грища масті черви
і тятива із сухожиль

•  Прес-релізи

І круть, і верть... І знову верть.
Крутить корбу пані смерть.

•  А путь далека...

А путь далека… чи здається,
але дорога до мети

•  Перелий з порожнього в пусте...

Перелий з порожнього в пусте –
хай пусте наповниться порожнім.

•  Штрихи, портрети, мізансцени…

Штрихи, портрети, мізансцени…
І дежавю, і статус-кво…

•  Іншомовна поезія на два рядки...

Я только с виду такой умный.
Внутри – палата номер шесть…

•  І приходить Іуда...

І приходить Іуда, кожен раз, як Месія,
і приносить Надію в рамці праведних слів,

•  Гумореска

Стівен Хокінг лякає: незабаром кінець…
Цей оракул все знає, а бодай його грець!

•  Мільярди списів

Мільярди списів, ціль одна –
убити вічного дракона.

•  Злободенне...

А осінь ходить поміж нас
з обличчям сірим волоцюги,

•  Життя країни і твоє...

Життя країни і твоє,
як суголосся й паралелі,

•  * * *

омріяні
ніякі

•  Ми хочемо жити...

Ми хочемо жити у світі без милиць,
де рівно і прямо, де радість і сміх,

•  Титанік чи ні?

Цей Титанік тоне… не спасти.
І не треба, хай іде під воду.

•  * * *

Гріхи, замолені словами.
Слова, заклеєні устами,

•  Впрягає вік...

Впрягає вік твою нужду у мари часу.
Біжи, людино, від біди у біомасу.

•  Зима-2

Поволі тане сніг на тло,
свою руйнуючи оселю.

•  Кліо

На фресках пам’яті – мазки.
В архіві – течечки поснулі.

•  Ось день сурка...

Ось день сурка, бабак тре очі…
Ще майже місяць до весни.

•  Не все відразу

Не все відразу. Крок за кроком
приходить черга за всіма,

•  Зима

Могла би дозволити хаскі
хапати сніжинки з небес.

•  Почни із себе...

Чавлю корупцію із себе.
Щодня по краплі, та дарма –

•  А хто ти є?...

- А хто ти є? – себе питаю,
коли утомою життя

•  Замовляйте любов...

Замовляйте любов, білу птаху у синьому небі.
Нехай зорі очей надихають на ніжні слова.

•  Як голосно чорніє сонна тиша…

Як голосно чорніє сонна тиша…
У чорному квадраті – чорні сни.

•  І мапа долі - на столі...

І мить, і день, і місяці…
Роки, віки, тисячоліття…

•  Один відсоток...

Один відсоток на плечах тримає пів-землі –
в доходах, акціях, скарбах… у "поті" на чолі.

•  Координати

Ми – нулики на площині буття,
ми – цяточки у обширі блукання…

•  Самоаналіз без Фрейда

Хода по колу чи слідами
своїх слідів з минулих днів,

•  * * *

У кожної суми достатньо лантухів,
таких собі пустопорожніх мачо,

•  Шукайте жінку...

Шерше ля фам, шукайте жінку,
чарівну жінку в диво-снах,

•  Сон...

Сон не мій. Вогні чужі.
І чуже сум’яття.

•  Я мислю… живу…

Чи ми вибираєм, чи нас вибирають
дороги від дому, шляхи у життя,

•  Дуалізм...

Концептуальна риса часу –
відбув своє, давай: адью!

•  Зима будує за вікном

Зима будує за вікном
засніжені дороги,

•  Тримайсь...

Усе було уже колись,
а ні, то, певно, буде.

•  Прокрустове ложе чеснот…

Прокрустове ложе чеснот…
Відрізати б хиби і вади –

•  Круги

У вічі та у спину – білі сни,
розвіяні у ніч над голим полем.

•  Роздача індульгенцій ворогам.

Роздача індульгенцій ворогам.
Ну а своїм – невідворотність кари,

•  У жовтих снах зотліла осінь

У жовтих снах зотліла осінь.
Відтінки сірого на слух.

•  Якщо десь осяння убуде

Якщо десь осяння убуде,
те місце накриє пітьма:

•  Цей місяць без метелиць в голові

Цей місяць без метелиць в голові.
Одні лише тумани і тумани...

•  Коли закінчиться зима

Коли закінчиться зима
і потепліють сни і доли,

•  Мементо морі...

«Мементо морі» – пам’ятаю…
Своє покликання щодня

•  Ти приходиш у світ...(трохи патетики)

Ти приходиш у світ,
народившись у муках – для щастя.

•  На кінчику миті

На кінчику миті, на відстані слова
навколо країни танцює війна.

•  * * *

* * *
Біжи, топ-кролику, біжи

•  Сізіфе...

Сізіфе, царику, держись.
Ідуть віки, а ти невтомно

•  Свята ідилія ...

Немає щастя без нещастя.
Немає правди без брехні.

•  Акровірш СМЗ

Смереково пахнуть зорі
Вище неба, нижче мрій.

•  Репортерам невидимого фронту присвята.

На праведне діло собі окуляри
начеплю «наобум», точніше на ніс.

•  Ну де тебе віє...

Ну де тебе віє, закоханий вітре?
Вітрила мов груди столітніх жінок,

•  * * *

А де ті курви, що кричали: ми…
усі разОм… вперед… до перемоги…

•  * * *

Немає сенсу зупиняти лет.
Усе іде за планом і по колу.

•  * * *

Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог.
У цьому світі сам за все відповідай.

•  Гуркоче потяг

Гуркоче потяг у чуже майбутнє.
Минуле-жуйка липне до вікна.

•  * * *

Пожухло сонце, постаріла осінь.
Імлою посивіли небеса.

•  Скоро печалями стане

Скоро печалями стане
видиво днів золоте.

•  А дудочка кличе

А дудочка кличе, а дудочка грає…
Позичимо заступ: життя – котлован.

•  Цей світ...

Цей світ… він знову котиться кудись.
Усі віки, поки «єси», котився.

•  Котилася торба...

Котилася торба з високого гОрба,
У ній торохтіла років коляда

•  діти часу

біжать секунди діти часу
погратися у день і ніч

•  Кораблик

Зариблені рифи, залюднені речі…
У кожного слова – своя голова.

•  У колі жовтому круги

У колі жовтому круги
нанизані на вісь зітхання,

•  Я єсть народ...

Я єсть народ, я – рід, я аз воздам
усім забродам, гнидам і іудам,

•  люди гинуть...

люди гинуть за драконів
за ідею і метал

•  медитація

мало сущого
в правді дужчого

•  Я вас кохав...

Я вас кохав: а чи кохання може
Отак в душі розвіятись на дим?

•  ін мундо нон датур гіатус

ін мундо нон датур гіатус -
крім того що з іменем казус

•  Реферати... Трафарети...

Реферати життя. Трафарети гріхів.
Повернути назад – хто б того не волів.

•  Данайці або історичний похід

Ми ішли із дарами і миром.
Надихав із небес Волопас.

•  Осені

крамуєш духом наче оселедцем
соленим пряним прямо із діжі

•  Чому не літа дні веселі

Чому не літа дні веселі
і не весни жагучий цвіт

•  Арсений-моджахед

Я есть Арсений-моджахед:
усы, бородка, пистолет;

•  У колі, поза колом, на кривій...

У колі, поза колом, на кривій –
варіативні пошуки удачі.

•  Жартівливо-довільний переклад відомої поезії

Я вас любив… або кохав, не знаю.
Немовби сяйво вимкнули в душі -

•  І знову осінь...

І знову осінь… Не набридло, друже,
із року в рік чекати на дива?

•  Ліва нога

Я маю ноги – праву, ліву.
Ота, остання, вищий клас.

•  У осені свої пріоритети

У осені свої пріоритети –
сховати за імлою обрій дня,

•  Подяка небу!

Подяка небу! Попустило…
Хмарин імлистих табунець

•  Купують мир

І знову кров. Заради чого?
Немає логіки війни.

•  Панянка осінь

Панянка осінь чимчикує,
легке замріяне дівча.

•  А правда, що осінь фригідна

А правда, що осінь фригідна
і бабине літо – обман?

•  «Парус, порвали парус…»

«Парус, порвали парус…»
Вип’ємо ще вина.

•  * * *

Обрізані слова немов би іудеї
І вибору нема коли нема ідеї

•  Ось ти живеш...

Ось ти живеш усталено роками,
а десь у далині іде війна.

•  * * *

І знову смерть, триклята згуба,
у дім комусь несе біду.

•  По дорозі...

По дорозі, вік за віком,
перевальцем по прямій

•  І шерех слів, і шепіт тиші

І шерех слів, і шепіт тиші –
осіннє шамкання життя.

•  Інтимне

Хамелеон і махаон з одного світу.
Шукає кожен для життя собі кобіту.

•  А чи є кола без кутів?

А чи є кола без кутів?
Усе овали і овали.

•  Старий філософ Чень

Старий філософ Чень-дивак,
«неграмотний і безталанний»,

•  Коли закінчиться війна

Коли закінчиться війна
на цьому світі чи на тому,

•  Різне-3

Стікає біль по лезу дня
і гусне на дозвіллі

•  На черзі осінь

На черзі осінь. Літню спеку
не остудили ще вітри,

•  Душа радіє...

Душа радіє, як зоріє
у світі шоу хист її.

•  Ховає ніч зірковий талісман

Ховає ніч зірковий талісман
в імлі думок захмареного неба.

•  Сорок ртутного плюса

Я дивлюся крізь пальці : утікає в пісок
гравітація слова, вар ніяких думок.

•  Клас!

Тисячоліття до ума і вміння
ішли угору і росли числом.

•  І знову про час

Володар час, зірковий майстер,
митець, художник, кутюр’є,

•  І буде свято...

Минають терміни і люди,
буття велике і мале.

•  Чого ти маєшся...

Чого ти маєшся душею?
Чого бракує у житті?

•  Пі...

Криву життя ділю на вектор руху,
а ще на вік, регалії, добро…

•  Оберіг

Стою на перехресті. Вітер свище,
гойдає на стовпі ліхтар доріг.

•  Покоси

Небесні роси. Бог клепає коси
косити Космос.

•  Оте, що

Оте, що «є», і те, що «має бути»,
розведені на рингу по кутах.

•  * * *

Межа і міра – раціон,
бо більше домислу, ніж правди.

•  Хворіє час

Хворіє час і аура мутна.
Немовби тіні устають із хлані

•  Півсвіту...

Півсвіту плаче, півсвіту скаче.
А що удієш? Таке життя.

•  Влада...

Не мудреці, учені та поети
на троні світу. «Золота» орда

•  * * *

Усі ми ходимо під Богом,
крім Бога, звісно. Він один

•  Таке собі життя

Таке собі життя – у просторі і часі,
у сяйних кольорах, смерканні та імлі.

•  Втрати і набутки

Втрати і набутки, паралелі днів,
у суму дорожню – це життя архів.

•  Я – Волноваха! Я – уся країна…

Я – Волноваха! Я – уся країна…
У небі «тиші» каркають круки.

•  У шерехах ночей...

У шерехах ночей зимова сплячка
весняної жаги і сподівань.

•  Поет і муза

Поет і муза. Ранок шкереберть.
А так кортіло спати о четвертій,

•  Час

Лінивий час втікає у пісок
і висихає на долонях мрії,

•  Лот за мільйон - Світлана Козаченко

Кровавый ход. Круша костей оскал.
Терзали плоть… Мечем, ножом, зубами.

•  Щоб ми були здорові і багаті

В черговий раз виток навколо Сонця,
кружляючи, завершує Земля.

•  Чи я можу піти...

Чи я можу піти трохи далі від того що бачу
Треба бути святим і опертя шукати на дні

•  * * *

Омана мрії – полиновий мрець,
та солодко устелені дороги

•  * * *

Окраєць початку. Немає кінця.
Котел мега-часу - ні дна, ні вінця.

•  Пародія на "Ненароком побачене"

Втікаю крізь наморені ліси.
Позаду звірина малину топче.

•  Одного разу в Україні

Одного разу в Україні…
Чому одного? Кожен раз,

•  в саду спокус

в саду спокус негожий день сльота
на кирзаках пудові гирі грязі

•  Пародія на "Арифметика "

Купивши яблук, я забув про сенс.
І нічого відняти чи додати.

•  Уже зима

Уже зима – направду, без олжі.
На голих вітах – білі еполети,

•  Гумореска із серії: ой, гдє бил я вчєра

Холодний ранок. Небо в сірих плямах.
Іржавий кран – вмістилище води.

•  Різне-2

А я мовчав, коли ти говорила
і говорив, коли казала: фас!

•  Гумореска "Рима"

А та рима, що любов,
хоче крові і є кров

•  Сліпа петля

Морозна ніч і довго не світає.
Немов андроїд , ця сліпа петля,

•  А ось і грудень

А ось і грудень. Вечоріє,
а тільки п’ята на стіні,

•  Уже сереет за окном

Уже сереет за окном.
Уходит прочь,

•  «Як куля в лоб...

«Як куля в лоб, то куля в лоб!
Зате все справедливо!»

•  У колі днів

У колі днів сидить лукавий час,
тасує й пропонує карти-мрії.

•  Гра

Червона кішка – марево багряне.
Тече життя між пальцями епох.

•  Пародія на "Непотріб"

Сказала жінка: "Йди із хати!"
І я пішов, бо я такий -

•  * * *

У тому східному лайні
живуть і люди:

•  Із циклу "Голодомор"

Не приведи лихої долі
за щастя мати в добрий смак

•  Усе є вибір

Усе є вибір – як в житті рости:
у шир довкілля з епіцентром в пузі,

•  Пам'яті Василя Стуса

Як добре, що людина вище Смерті,
бо та – ніщо, де честь поета – все,

•  Ідея-фікс

Ідея-фікс, що люди – браття.
Тече і хлюпає ріка,

•  Любов і кров

Любов і кров – спокусливо близькі.
Таврує час поношені обличчя,

•  * * *

Стаєш ти панацеєю, о смерте,
коли до немочі похилої ідеш

•  Різне

Осіння ніч упала на погони,
не листопадом – зорями війни.

•  Із точки «еН»...

Із точки «еН» у точку «еС» повік
зі швидкістю земного часоплину

•  Оце твоє...

- Оце твоє, людино, – хліб у поті.
І ношу цю у гніві не кляни.

•  Листопад

Листопад. Голе гілля. В тумани
осінь млиста маскує лице.

•  Гумореска "Іронічне"

Відпочивай, захекана житухо.
Я мрію розкладаю на склади –

•  А ця війна...

А ця війна – завжди голодна сука.
Вишукує поживи день і ніч.

•  * * *

а десь в тумані снів
земля обітована

•  «купила мама коника...

«купила мама коника
а коник без ноги»

•  О душе

О душе, подорожня в мега-світі
поезії, емоцій, чулих дум.

•  То що, Росіє з Путіним укупі

То що, Росіє з Путіним укупі,
вподобала метаном торгувать?

•  О, осене...

О, осене, багатолика жрице,
принади днів у золоті жури,

•  Сон мне - переклад В.С.Висоцького

В жовтім сні – печуть вогні,
І хриплю у сні я:

•  Честь шахової корони - В. Висоцький

Я кричав: «Ви що там, очманіли?
Загубили шаховий престиж!»

•  Йдемо вибирати

Йдемо укотре владу вибирати,
йдемо у час осінньої сльоти.

•  Ти знаєш, що таке війна?

Ти знаєш, що таке війна?
Не приведи, не треба, друже.

•  А осінь різна...

А осінь різна – молода,
із полум’яними вустами,

•  І знову осінь за вікном

І знову осінь за вікном розмила далі,
втікає настрій із душі у колір сталі.

•  Повертайтесь живими...

Повертайтесь живими, бо убиті мовчать.
На вустах убієнних – слів гарячих печать.

•  Будь-ласка, дайте руку...

Коли на дно саме ти упадеш, коли
зневіра і життя з'єднаються у муку,

•  КаПе

КаПе. Капе(ць!) мені наснився, а прозорий…,
неначе тільки вимите вікно.

•  свинка-глинка

привид мрії тче безсоння
ніч вмикає світло дня

•  * * *

Ілюзія щастя. За обрієм – тиша
і сите марою життя.

•  Рубаї

Дурних утрат печаль, а ще людські турботи
заповнили мій день, неначе в банці шпроти.

•  Дурість гри

Позираю на крісла згори,
а людське виглядаю знизу.

•  Померла весна

Ледве чутними тихими кроками
Обережними хвилями-рухами

•  О, осене...

О, осене, твої ясні мотиви
звучать прозоро в синіх небесах.

•  А свято буде?...

А свято буде? Звісно, буде…
на цій згорьованій землі –

•  Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."

Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:

•  заштопані органи мислення

нейронами нервами нИтками
заштопані органи мислення

•  Усе іде по колу

Усе іде по колу. Замикає
усяка мить свою минулу тінь.

•  Вулиці міста вже плачуть дощами

Вулиці міста вже плачуть дощами.
В парку міському мокріє листва.

•  А десь є місце на землі

А десь є місце на землі, де тиша миру
і бог війни зарив у схов свою сокиру.

•  Дві яви

Дві яви, немов паралельні світи.
У першому – пиво, робота, кохання…

•  Дорога

Іду, бреду, буває – спотикаюсь,
та огріхів дороги не ганю.

•  Час

Збігає час, як молоко з каструлі.
А ще тече, немов іржавий кран.

•  Ще раз Європа

Кава у Відні. В Монако – Гран-прі.
Бістро у Парижі. Берліна вогні.

•  Європа

Ну що, Європа, гей-паради,
права, добробут і о-ле?

•  Тебе не розстріляють...

Тебе не розстріляють просто так,
а лиш за те, що українська – рідна,

•  Свинка

Кому потрібна ця війна?
Хіба не вбий – не актуально?

•  Чи запізно у небо до раю

чи запізно у небо до раю
чи зарано у пекло до зла

•  Промінчик - Домінік Луцюк

с вершин высокого обмана
из глубины молящих слов

•  Уже скінчилася зима

Уже скінчилася зима,
а на душі весни нема…

•  Пародія на "В двадцать одно..."

шопинг в Жмеринке...
на троих

•  Чорне-біле життя

* * *
Життя, чаклун і біс, малює чорні кола.

•  Усе минає

Усе минає й це мине.
Потвора жаху і пороку

•  Тримай, мене...

- Тримай мене, мій янголе, тримай.
Не хочу помирати, хочу жити.

•  Час живе у світах

час живе у світах
паралельно дотичних

•  Черга за чимось

Черга за чимось, чого вже нема,
бо відстояли давно і дарма.

•  То скільки коштує життя?

То скільки коштує життя?
Твоє, моє?

•  Стальные яйца

Китайцы едут, с ними китаянки,
в Дальневосточье умножать народ,

•  Мне бы...

Мне бы толику от излишества,
а от вечности – музы миг.

•  Імперська манія

Імперська манія. У шизи – два крила.
Обидва повертають у минуле,

•  Буває час

Буває час, що ліпить в пересічне
цеглинки пірамідних дивовиж,

•  Є «до» і є «після»

Є «до» і є «після». Живемо у «і».
Ще «після» немає – палають вогні.

•  Колись у дитинстві

Колись у дитинстві ми грали у війни,
де «наші» і «німці», де крики «Ура!»

•  Думи і не думи Кобзаря

Відшумів, відгомонів зелений гай.
Чом болить вразливе серце – не питай.

•  Я бачив маску

Я бачив маску «праведного» гніву.
Вона кричала яро: - Розіпни!

•  У холодній північній столиці

У холодній північній столиці,
на далекій чужій стороні

•  До 200-річчя народження Т. Г. Шевченка

На наших українських сторінках
історія писалась густо кров'ю,

•  Коли війна постукає у двері

Коли війна постукає у двері
і ввійде смерть до сталості буття,

•  Василь Стус - переклад.

Господи, гнева пречистого
прошу я – не шли за зло.

•  Дивились очі...

Дивились очі з глибини віків
і зорепадом скочувались сльози:

•  Наче хрестики, дні безтолкові

Наче хрестики, дні безтолкові.
Наче нулики, ночі без сну.

•  Рушає сотня

Небесна сотня – і уся земля
у дні жалоби наче посивіла.

•  Прострелені груди...

Спочатку побили – натхненно, уміло
і душу надії, і змучене тіло.

•  Знову стріляють...

Знову стріляють в прямому етері.
Вибухи, гази, бруківка і біль

•  Ярій, душе - Василь Стус

Яри, душа. Яри, а не рыдай.
В снегах студеных – солнце Украины.

•  Пародія на "Така задуха..."

Така задуха в лоні ночі,
кобилка в парі з цвіркуном

•  Де тлінний я...

Де тлінний я і вічність круговерті,
нема нічого, крім життя і смерті.

•  Що ти туманієш біля рими?

Що ти туманієш біля рими?
Стимулом по карку – вйо, поет!

•  Гумореска "У день святого Валентина"

- Ну ти й пияк, ну ти й скотина! –
Миколу лаяла дружина

•  У колі недотичних величин

У колі недотичних величин,
попри усе, торкаюсь і не каюсь,

•  Стихає і спалахує війна

Стихає і спалахує війна,
а мир стоїть на розі сподівання –

•  * * *

Коли мене не стане на землі –
вуаль років ім’я у тлін сховає,

•  Україна - не Руїна

Україна – не Руїна. Україна – ненька.
Має доню-берегиню, сина-козаченька.

•  Чому цей світ такий непримиренний

Чому цей світ такий непримиренний
і Каїнів достатньо поміж нас?

•  День гніву

День гніву росте щодня,
харчується каплями крові.

•  Під Крутами...

Під Крутами юга віє
холодним, колючим снігом

•  На часі час

На часі час очиститись від бруду,
від лихоліття в нашому житті,

•  І немає таких віків

І немає таких віків,
де би зло не рожало опір.

•  Рубікон

Рубікон, Рубікон – це кривава ріка.
Тоне доля у хвилях скажених

•  Надію дістаю

Надію дістаю з дірявої кишені,
ховаю в тишу слів, нехай живе дитя,

•  * * *

Час Великої Смути настав.
Я не відаю, як тебе звати –

•  Услід героям дивляться віки

Услід героям дивляться віки.
На білих простиралах – чорні тіні.

•  Сьогодні

Спокій на всіх лже-кордонах
дач палацових, квартир.

•  Хрести нас, Боже

Хрести нас, Боже, чистою водою,
своєю благодаттю нас хрести,

•  ПРинтер

Схоже, принтер зовсім збожеволів
і друкує на вимогу «Я»

•  Глобальне потепління

Глобальне потепління? Дещо знаю,
бо визираю інколи у світ

•  Що з тобою буде, Україно?

Що з тобою буде, Україно?
Бог в душі чи переможе зло,

•  Повня або срібна маячня

У час нічний я жду на срібну жінку,
але приходить срібний чоловік.

•  Є гуси

Є гуси, з яких вода…
Є хами, з яких ганьба…

•  Життя - театр?

Софіти, піт і маска лицедія.
Іуда, Брут, Морозов, хто іще?

•  Cтоять вожді

Стоять вожді,
як фалоси років,

•  У лекалах душі

У лекалах душі – паралелі,
пересічні, дотичні, криві,

•  * * *

Коли грають у владу без правил
і мірилом є страх та «зело»,

•  Народжене під ясною зорею

Народжене під ясною зорею,
народжене постати проти зла,

•  Побачимось у пеклі

Побачимось у пеклі, друже мій.
Гадаєш мо', що нам не по дорозі?

•  Пані ейфорія

Пані ейфорія, ви така солодка,
начебто цукерки – ті, що трюфелі.

•  * * *

каяння Каїна в абрисах долі
кров братовбивча освячує шлях

•  Побажання

У Новому Році – щасливої долі!
Ще віри і честі, жаги перемог

•  Найдовша ніч

Найдовша ніч уже минула
в оточенні кульгавих днів,

•  Хто там ірже

Хто там ірже за рогом сподівань?
Крилатий кінь чи скалічила шкапа?

•  Колись планида

Колись планида зряче кине кості –
хоч не існує, випаде зеро.

•  З Новим Роком!

З Новим Роком! З новим щастям!?
А старе де діти?

•  Резонатор життя

Резонатор життя в детонаторах нашої долі –
щось іде в забуття, щось освячено духом сваволі.

•  Промайнула сльоза

Промайнула сльоза по небритих щоках ню-століття
і в оголені нерви вгризається бур перемін.

•  * * *

Хрещена Русь цариці у дарунок
та ідолів потрощені кістки.

•  Ідемо у завтра

ІдЕмо у завтра на битви і гулі:
керманичі наші (царі і вожді),

•  Я не люблю - В.Висоцький

Я не люблю фатальної кончини
Жагою слів утішливо живу

•  Остання барикада

Стоїть остання барикада.
А проти зріє чорна зрада.

•  Україна, Бог і гідність в серці

Україна, Бог і гідність в серці.
Це не легко зрозуміти тим,

•  У артеріях часу

У артеріях часу: кров людська – не водиця.
На іржаві дороги опадають сніги

•  Ніколи нікому...

Ніколи нікому ні крихи свободи,
ні дріб’язку волі за так не віддай,

•  Уйди подобру-поздорову

Он думал: страна – автобаза
и можно рулить, как захочет,

•  Пане президенте

Пане президенте(одруківка),
пане кримінале(може так?),

•  Кодекс честі

Лежачого не б’ють! – це кодекс честі,
але навідліг б’є по голові

•  Варіант української долі(не дай, Боже)

Московіє, о кревна доле,
прийми на палю честь мою.

•  * * *

Кийком по плечам, голові
усяк дістане.

•  * * *

Хімія щастя – натхнення три моля,
означені цілі – зеро.

•  На постаменті...

На постаменті мріяних років,
немов раба, закляла наша воля.

•  Голодомор

Голодомор. Затихли дзвони...
- Я не люблю тебе, життя!

•  Надія є...

Чи марення, чи сон, чи, може, наяву –
у чорному простОрі, у безмежжі,

•  Збіги(самоіронія)

Збігає час і збігами рясніє
моя хода з анонсу в «делітЕ».

•  Осіннє(оптимістичне і не зовсім)

Іду я в осінь кожен рік
крізь холоди, весну і літо.

•  * * *

Осінній вітер марить падолистом.
За даллю днів ховається зима.

•  Пам'ять

У пам'яті-ріки – підмиті береги,
тече мутна вода і тонуть чорні сни.

•  Доля

Куди грядеш, куди прямуєш, доле?
У поле дике, де кровить життя,

•  Ми плакали...

Ми плакали за Леніним,
ми плакали за Сталіним,

•  Брошенный дом

Разворочено, распотрошено
и под ноги осколками брошено,

•  Багряніють кущі на узліссі

Багряніють кущі на узліссі.
Спорожніло мовчить жовтий ліс.

•  * * *

Сідлає осінь ясного коня,
несе за вітром срібні павутинки,

•  Лихоманить сади...

Лихоманить сади, лихоманить.
В жовто-прілому подиху днів

•  * * *

По багряних, як сад, тротуарах,
по алеях печальних зітхань,

•  Дощ іде

Дощ іде. Блукає мокра осінь
у забутих Господом кутах,

•  * * *

Над лесом осень золотая
роняет желтые огни.

•  Гумореска "Дістав сопілку вересень"

Дістав сопілку вересень, заграв осінній блюз.
Наснилася мелодія і Пенелопа Крус.

•  Цикл

Ходить осінь, непомітний злодій.
Жовте листя стелить по землі.

•  У злі кохаюсь

У злі кохаюсь, зла цураюсь...
В отій роздвоєній душі

•  Цикл

Зітхає жовта пелена
і губить лист

•  Коротко про різне

Учора вистругав хреста.
Голгофу мати мусить кожний.

•  * * *

- Убийте дракона! Убийте дракона!
Кричала медуза Горгона,

•  Над хижим світом

Над хижим світом – світ печалі,
закони сили без моралі.

•  Ненаписана реквієм-повість

Ненаписана реквієм-повість
про осінню жагу почуттів,

•  У тіні осені душа не молодіє

У тіні осені душа не молодіє.
Мов сад багряний, тихо серце тліє

•  Осіння абетка

Алея. Аркада арок.
Буяє багряний бузок.

•  Провокаційне

У сонця вистачить жаги, тепла і світла
на наші зболені роки, серця і вікна.

•  Вересню

Ти напився п’янючого літа…
У високій блакиті жаги

•  Снова, дружище, осень

Снова, дружище, осень.
Падает мертвый лист.

•  Час збирати каміння

Час збирати каміння
чи копати картоплю?

•  Станція

Потяг останній до станції «Осінь».
Прошу, панове, проходьте вперед.

•  То закінчилось літо...

То закінчилось літо
чи прийшла уже осінь?

•  Матір Божа

У прикрий час, у час біди,
коли один лиш крок до зламу,

•  Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать

Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать,
а я вийду на заміну перемогу здобувать.

•  Поезія

Поезія – це жінка без прикрас
у образі прекрасної Мадонни.

•  Не вір, не бійся, не проси...

Нехай бояться вороги, а ти не бійся!
Нехай жебрачать бідаки, ти не проси.

•  Не призывай(переклад - довільний)

Не прикликай. Без зову-клику
Прийду в цей храм

•  Отговорила роща золотая - С. Есенин

Відгомоніла золота діброва
березовим осіннім говірком.

•  Гравітація слів

Гравітація слів – не закони земного тяжіння,
а канони душі, що у чарах безсоння живе.

•  У чому сила, брате?

У чому сила, брате?
У голій правді, цій страшній потворі;

•  Серпень-2

Хазяйнує серпень, серпиком довкола
накосив набуте, оросив світи.

•  Серпень

У серпанках стиглих сновидінь,
мов п’яничка, туманіє ранок.

•  Простити зло...

Простити зло, немов себе простити,
чи зуб за зуб, до третіх поколінь?

•  Я придумав цей дім або Моя поезія(мінорна патетика)

Я придумав цей дім, щоб ховатися в ньому від болю,
коли правда гірка, наче повінь, затопить роки.

•  Усе буде добре...

Усе буде добре… усе буде добре…
Немов заклинання у храмі жаги.

•  Ріка тече

Ріка тече. О скільки їх текло,
отих потоків, ручаїв безликих ,

•  Так палко, і тепло, і чисто...

- Лесю, Лесенько, Лесуню, –
батько доні промовляв.

•  Гумореска на майже серйозну тему "П'яничка"

- Віддайте ребро, заберіть собі жінку –
у небо п’яничка натхненно волав.

•  * * *

Твоє, моє, а десь між ними – наше.
Немов множини перетнулися нараз,

•  На хвилях безсоння

На хвилях безсоння, дорогою ночі
приходить натхнення і думку лоскоче.

•  * * *

Можна упасти нижче
найбільших морських глибин.

•  Залиште кому...

Де мало сонця, там правлять тіні,
де мало праці, там царство ліні.

•  Міжчасся

Хтось пише про літо, яскраве, строкате,
хтось пише про осінь, зажуру душі,

•  Он не вернулся из боя - В. Висоцький

І чому все не так, наче та же весна:
Небо пахне теплом і війною,

•  Кони привередливые - В. Висоцький

Вздовж провалля, понад прірвою, по самому краю
Я коней своїх нагайкою шмагаю, підганяю -

•  * * *

яблуко слова
м’якоть мовчання

•  Творимо - живем...

Яке це стерво, зоряне натхнення!
У срібну ніч, коли мигтять світи,

•  Була би здобич

Якщо є люди, то потрібна влада,
щоб з виглядом поважним і святим

•  про поетів людей і царів

нам рости і рости із мізерії в зоряне більше
із римованих слів та із ниці буденних думок

•  У пам'яті людській є імена( Присвята І. Низовому)

У пам'яті людській є імена,
Чиї карби у часі не тьмяніють:

•  Дамоклів меч...

Дамоклів меч душі моєї – тіло,
щодня висить на ниточці життя

•  Екстраполяція життя

Екстраполяція життя... Де ж ми
на тій кривій, що тягне світ угору?

•  Це життя...

Це життя, як зболена судьба.
Знову пересічні на узбіччі.

•  Гумореска "Склероз"

Впадає розум в каламуть склерозу.
А може навпаки? Не пам’ята

•  Скелет у шафі

Скелет у шафі. Йдуть земні роки.
Сивіє він, а з ним і я старію.

•  Поет

Поетом народитися не можна!
Поетом вмерти? Доля шанс дає,

•  Шону Маклеху

Старче, ірландцю, в яку паралель
спогадів плине колоїдний гель?

•  Пародія на "Початок історії..."

Усілись штори, наче птиці,
і укривають нашу тінь,

•  Пародія на "Заздрісний сусід"

Ото, Емілю, вам не пощастило:
сусід-нахаба зирить у вікно.

•  Бридко і гидко

Бридко і гидко. Гонору шал.
Vip-технологія. Зради портал.

•  Над прірвою

Над прірвою, над вирвою
ідуть на самоті

•  Не смерть бентежить душу

Не смерть бентежить душу, ні, не смерть,
а вічність, що висить над головою.

•  Там, де плаче душа...

Там, де плаче душа, – чужина, чужина...
Там, де серце болить, недостатньо й вина.

•  Прости нас, мамо...

Душа болить і відмирає
гірке безплідне каяття.

•  Байдужість раба

На рівні генетичної пам’яті –
незрушені долею камені,

•  Гумореска на шахову тему

Раз – у дамки! Шоколад…
Королівство чорних зрад.

•  Гумореска "Циганська Муза"

Сиджу. Пишу. Поетику міркую.
На Музу не чекаю – сам пишу.

•  Мій перший вірш написаний в окопі - Ліна Костенко

Мой первый стих написан был в окопе,
на взрывами потрёпанной земле.

•  Весняна повість

Весняна повість Божого терпіння.
Весняне свято віри та добра.

•  Коли Ісус

Коли Ісус, розіпнутий, вмирав,
коли жахнулось й почорніло небо,

•  Наснилась країна Утопія

Наснилась країна Утопія,
а збоку від марення-сну

•  Я знову...

Я знову перед кимось у боргу,
бо є життя і є його дрібниці.

•  „Лупайте сю скалу...”

„Лупайте сю скалу...” Давно б уже злупили,
була би міць в руках та трохи більше сили.

•  Спустилась ніч

Спустилась ніч. Між пелюстками цвіту
розлилась тишею в весняному саду.

•  КаПе

І я, і ти, усі ми разом
кладемо долю на ваги.

•  Абетка душі

Асоціація
Із пам'яті життя спливає образ,

•  тече весна

тече весна у вікна тче проміння
тепло цілюще в небо струменить

•  Цикл

На вустах кислий смак радіації.
Зупинилось життя. Час прострації.

•  Гумореска "Мені наснився сон"

Мені наснився сон, страшніше не буває.
Немовби я помер, а Бог мене питає:

•  Чому...

Чому, мій друже, так смердить у хаті,
чом лицемірства плодиться печать,

•  Гумореска "Сонечко пригріло..."

Сонечко пригріло, потепліло
і поетів зменшилось число.

•  Наосліп до правди

Наосліп до правди і зряче до зла –
ми пишемо повість вершини і дна.

•  Вибір

Вибір – не вибір. Життя – роздоріжжя.
Завтра – минуле. Сьогодні – узбіччя.

•  Тиняючись сторінками ПееМ

Тиняючись сторінками ПееМ,
де день і ніч звучить невтомно ліра,

•  Життя моє...

Людське життя тече у руслі часу.
Розбурхана чи тиха течія

•  Життя плекає...

Життя плекає в сховах таємниці
і хай безсмертя поміж них нема,

•  Івану Низовому

Країна мрій. Терновий шлях. Гроза.
«Стою внизу» – так ближче до народу,

•  Там...

Там, де сонце сходить над землею,
де до світла тягнуться роки,

•  Немочі пальці кістляві...

Немочі пальці кістляві
несила зібрати в кулак.

•  Ми пам'ятаємо...

Ми пам’ятаємо, все пам’ятаємо.
Свічка не згасла на вістрі віків.

•  Червона ніч

Червона ніч. Блукають тіні
поміж хатинами в селі.

•  Голод.

Голод! Голод! Голод!
Б'є наковальню молот.

•  Доволі печалей

Доволі печалей. На струнах життя
заграємо світлих мелодій.

•  Усе заховано в мені.

Усе заховано в мені:
і слава днів, і прикрість долі,

•  Чорний круг...

Чорний круг – філософія смерті.
Не досягнуть його почуттів

•  Не знаємо звідки...

Не знаємо звідки, не знаємо як –
в очах божевільних божественний знак.

•  Кара без суду.

Кара без суду. Вічність без миті.
Сльози завмерли. Плачуть убиті.

•  Чи варто жити без покори(Прометей)

- Чи варто жити без покори?
Послухай, друже, хижі гори

•  Світ божевілля

Розтерзані мрії. Розвіяні сни.
Над вічністю смерті літають вони.

•  Роздуми на літеру "н".

Навіщо нетлінні ниті
нікчемну нанизують нудь?

•  Ще не було...

Ще не було жаги, а смерть вже чатувала,
щоб виплеснути біль на перший крок життя,

•  Весна.

Опасистий і басистий
навесні забутий грім

•  Минув вже лютий.

Минув вже лютий. Дотліває
натхнення зоряне зими,

•  Умирають майстри - Л. Костенко

Умирают маэстро, оставляя нам памяти раны.
В барельефах печаль высекает мгновения плеть.

•  У черзі за словом...

поетам, яким не судилось стати Поетами, присвята

•  Лист матері - С. Єсєнін

Чи жива ще ти, моя старенька?
Я живий і шлю тобі привіт.