Усі поеми - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2023.12.10 12:44

Таємниця на двох

Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Й обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Й опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.
Чи це гріх мить т

Ольга Олеандра

2023.12.10 12:24

Відлунок

Зустрічі перерваний початок,
зневолений в відлуннях перших нот,
які заледве встигли прозвучати
і канули у безвість чату…
Цейтнот.
Твого часу цейтнот
й розлюченість
несповненість
нерадість –

Наталія Кравченко

2023.12.10 11:59

Мандрівник

Похмурий мандрівник блукає по похмурому світу, Зайшов невідомо куди, Шукаючи легкі шляхи дороги, І стежка вуальки, як темрява похмура, В ній неможливо заблукати, Все одно куди йти, бачачи все в темряві. Я прошу тільки одне, Печаль живи в мені, Цей

Юрій Гундарєв

2023.12.10 11:22

Галина

Римуються Галина й Україна.
Римуються Галина і Любов -
до Слова, до Землі і до Родини -
всьогО, що нам дарує Бог.

Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік

Козак Дума

2023.12.10 11:07

Роздуми про очевидне

Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.

Володимир Бойко

2023.12.10 10:48

Крізь іній

Яка сліпуча білизна,
Немає їй альтернативи.
Бринить елегія сумна
Напівзабутого мотиву.

Кошлаті брови у ялин,
Схилились долу плечі сосен,
Блискучі бісики калин
Із сумом згадують про осінь.

Світлана Бур

2023.12.10 09:27

Не зізнаюсь

Романтика... Мене ж Ви приручили словом.
І я була готова бігти по снігах,
Крізь віхолу колючу, дощ і норду гам.
Хоч темно-сірі хмари піднімали брови.

Ви називали ніжно: "мила жінко, рідна".
Але ж мовчали завжди про свою любов.
Нещирих не хотіл

Леся Горова

2023.12.10 08:41

Бездоріжжя

Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому .

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Віктор Кучерук

2023.12.10 06:30

* * *

Ми раділи довгожданій
Світлій радості побачень,
Та скінчилися неждано
Наші любощі гарячі.
І прийшли на зміну святу
Знову будні сумовиті,
Бо так легко покохати
Й дуже важко розлюбити…
10.12.23

Олена Побийголод

2023.12.10 05:52

1940. Кораблик

Із Данила Хармса

Річкою пливе суденце,
стругане з усіх боків.
Повсідалися на денці
п’ять хоробрих моряків.

Білозубі в них усмішки,
довгі вуса та хвости,

Тетяна Левицька

2023.12.10 01:17

Книга життя

присвячується Тетяні Фольварочній)

При яскравих свічах у камінному залі,
де парфумів солодко-терпкий аромат,
жінка жінку веде у незвідані далі,
під мелодію голосу й моря сонат.

Уявляють, як берег випещує хвиля,
корабель пурпуровий на плесі води,

Юрій Гундарєв

2023.12.09 18:27

Чуття

Порожня, мов кімната, голова,
в якій гуляє одинокий вітер…
Я часом чую, як росте трава,
поміж собою розмовляють квіти,

освідчуються в коханні риби -
все навкруги освячене любов‘ю,
і гребені на хвилях, наче німби,
спалахують над темною водою…

Олена Мос

2023.12.09 14:50

Які ж різні люди

Які ж різні люди
і різні такі поєднання!
Із іншим літала мов пташка,
З тобою погрузла в тенетах зітхання.

Завзято допомагав на цвинтар віднести
найщиріші мої бажання.
Сказав, що не встигну здійснити їх,
Що рік доживаю останній.

Козак Дума

2023.12.09 13:58

Як рак свисне

Коли поїли, дуже не спішіть
посуду, любі, кидати до мийки,
аби нікого тим не насмішить,
бо втрапите, гляди, до коломийки!

Усе залиште прямо на столі,
не варто теж і крихти підмітати
чи жирні плями на кухоннім склі
халата рукавами витирати!

Наталія Кравченко

2023.12.09 12:24

Місяць і сонце

Зійшов над містом подвійний місяць: як дві півсфери, як сфера подвійна, однією половиною в іншу виростаючи Ні сонце тепер не з’являється нам, Ні зірки не сходять тепер ночами, І зникли припливи, зникли відливи, То місячні вуалі фази невидимі для ока

Ігор Деркач

2023.12.09 12:13

Заздравиці за упокій

А пожежі немає наразі,
бо на раші – за мир і любов...
слон у лавці,
осел і паяци
наламали у полум’я дров.

***
А слуги офісу сповна
у кожній акції – безуглі,

Тетяна Левицька

2023.12.09 10:42

М'ячик

Тиша метеликом срібним по хаті
Сонно літає з кутка у куток,
Думи збирає мої пелехаті,
Їх не вмістити у стислий рядок.
Бачу дитинства рожеву палітру,
Згадую матінку, ще молоду,
Батькові руки пошерхлі від вітру,
Брата молодшого, старшу сестру.
Дружн

Світлана Бур

2023.12.09 09:56

Болить реально

Душевна втіха: він на світі є.
Шар на деревах знову наростає.
(І дивувались, певно б, давні таври)
Холоне чай, пригіркло монпасьє.

Безглузда втіха: ми ж як дві гори,
І не зустрінемось, хоча й хотіли б.
Журба тепер розлилася чорнилом.
Самотні краю

Леся Горова

2023.12.09 08:14

Ріка дитинства (цикл сонетів)

Колись в дитинстві теплою рукою
Торкала мама кісок завитки
Із посмішкою ніжною й легкою,
Лише незрілий плід бував гірким.

Дитинства час плив тихою рікою
Між сонячних знайомих берегів,
Де й камінь був подушкою м'якою,
Де кожен кущ трояндами яскрі

Іван Потьомкін

2023.12.09 08:10

***

А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
Щоб дівчина,
Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
Не кинула, мов докір:
«Дядьку...»
Аби дружина наніч не сказала:
«А пам’ятаєш?..»
...А діти виростуть.

Козак Дума

2023.12.09 07:45

Вітаю, синку!

Чотири десятки – це вік чоловіка!
Дай боже здоров’я і доброго віку!
Уже не юнак, але ще і не дід,
у серці тепло залишає хай слід!

Свідомими будуть нехай твої дії,
збуваються найпотаємніші мрії,
дружина кохає і віддано жде,
здоровою донечка-квітка

Микола Соболь

2023.12.09 05:56

Жага тиші

Ворон тихо не кряче.
Біда не ходить сама.
Сном забудься, козаче,
на видноколі війна.
Вибілить чисто снігом.
Млява потухне свіча.
Стишся забутий світом
та завари Іван-чай.
Поле воно не Дике,

Віктор Кучерук

2023.12.09 05:27

* * *

Споглядаю німу темноту,
На морозі закляклої, ночі,
А думки довіряю листу,
Що привабно біліє й шурхоче.
За холодним свічадом вікна
Нічогісінько оку не видко, -
Лиш чорніє пітьми пелена
Та під вітром здригається шибка.
І бентежно мені від думок,

Артур Курдіновський

2023.12.08 23:17

Лист у порожнечу (квартон)

Пишу листа у порожнечу
Не всупереч, а завдяки...
Та не помітив: ці рядки
Завмерли. В місті - пізній вечір.

Під наглядом чужих облич
Пишу листа у порожнечу.
Кладе мені крило на плечі
Глуха та невблаганна ніч.

Юрій Левченко

2023.12.08 23:07

До першої крові.

Мене мАбуть уже не існує...
Хай і чую годинника хід,
як пацюк в своїй нірці ночує,
навіть птаха беззвучний політ...
Але я...десь подівся...не можу
зрозуміти в якому краю,
і для чого тут дихаю, хОджу,
марно рими оці дістаю.
Якщо це небуття, то нап

Ігор Шоха

2023.12.08 15:25

По спіралі поколінь

Є кому слати привіти
у суєті самоти,
є ще до кого іти
душі живі обігріти.

Інші шляхи до мети
наші освоїли діти,
є кому слати привіти
у суєті самоти.

Микола Соболь

2023.12.08 12:58

Ніч спокусниця

Що ти, ноче, хочеш тут знайти?
Тобі місяць брат, але ж не рідний.
І мотиви західні чи східні
не співай мені до ранку ти.

Я напився сонячних заграв,
цілував тумани, чисті роси,
ти ж мене немов коханка просиш,
щоб тобі коханцем вірним став

Наталія Кравченко

2023.12.08 12:36

Облудник і реаліст

Начебто всім хороший і істину глаголить, А коли над кимось «за очі» сміється і ганьбить… Бачиш його надзвичайно ввічливим і вкрай милим, З тим з ким нещодавно глаголив, То тепер за спиною їхньою ображає, А з тим з ким розмовляв раніше розповідає Пр

Світлана Бур

2023.12.08 11:00

Кальвілем пахне світ

Вже січень, а не видно апліке морозне,
І не танцює в білій сукні заметіль.
Лиш на столі у кришталевій вазі рози,
І поряд пахнуть сніжні яблука кальвіль.

Зривали разом бережно у пізню осінь...
Ще скачуть спомини якимось табуном,
А в серці проросло

Юрій Гундарєв

2023.12.08 10:55

Юркодар - 87

Олені Побийголод

Складається враження, що Данило Хармс
завждИ українською писав для нас.
Просто найпершою його голос
розчула Олена Побийголод.

Автор: Юрко Дар
2023 рік

Володимир Бойко

2023.12.08 10:51

Стихає шерех листопаду

Моя поезія не вільна
Від божевільних почуттів.
Стрясають вихори свавільні
Нещонайкращий із світів.

Нема ні ради, ні розради,
Ані кількох утішних слів.
Стихає шерех листопаду,
А я тебе і не зустрів.

Іван Потьомкін

2023.12.08 09:23

З9. Диригентові Єдутуну. Псалом Давидів

Сказав я: «Обережний буду на шляху своїм,
Стерегтиму вуста,
Допоки злочинець передо мною.
Заціпенів я, принишк, замовк від добра.
Та біль мій нараз збаламутивсь.
Розпалилося серце, палахкотить роздумом,
Заговорив я своєю мовою:
«Повідом мені, Бо

Тетяна Левицька

2023.12.08 08:57

В черзі за любов'ю

Хіба жебрачка, щоб любов святу
вимолювати на колінах в неба?
Та ліпше гріть під серцем самоту,
ніж виглядати ницою ганебно.

Не звикла я ні з ким любов ділить,
жада замучить — вип'ю біль до краплі,
розчулених мелодій щемну мить,
лункі світанки й

Леся Горова

2023.12.08 08:46

По білому ступаю

По білому ступаю і стікає
Із мене хмуровиння сірих снів,
Досада від чужих колючих слів,
Все губиться у білому безкраї.
Іду по білому, немов лечу по раю!
Не віриться, що то звичайний сніг.

Не знаю, зваба в тім мені, чи мука-
Ця білість неймовірна

Олена Побийголод

2023.12.08 07:20

1940. Що це було?

Із Данила Хармса

Тягнув я санки крізь узлісся,
стояли сосни по боках;
і враз – по річці хтось пронісся
на начебто стальних крючках.

Я витягнув на берег санки,
а той – бігцем пустивсь у ліс,

Віктор Кучерук

2023.12.08 04:48

* * *

Про успіхи наші і втрати
Новини приємні й сумні, –
За вас, українські солдати,
Молюся всі ночі та дні.
Щомиті звертаюсь до Бога
З проханням своїм і чужим:
Даруй нам скоріш Перемогу
Й солдат від смертей вбережи!
08.12.23

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів