Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Майя Залізняк
Лавреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2022 рік) за вагоме зібрання творів "Птахокардія".










Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ракета вбила немовля
    Життя тривало дві доби.
    Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
  •   Гра слів
    торбинка для липи
    мішечки для глоду
  •   Ми переможемо!
    Прем"єра пісні. Автор українського тексту я.
  •   І немає віщувань, гідних цвіркуна
    Цвіркун - посередник
    поміж буянням і зачахлістю -
  •   Липневе
    Відцвітання троянд...
    Всім - привіт! - мимоходом.
  •   Градієнт потенціалу
    Градієнт потенціалу
  •   Сирена у віночку
    Тихенькі жіночки, мереживні сап'янці...
    На них ніхто не кине петарди, сірника,
  •   Вино із апельсинів
    Лишаю для гарного настрою. Слухайте.
  •   Порфірне
    Усе врівноважиться: злети, падіння...
    На пандусі ниций застиг - пожаліти?
  •   Про ауру та псячу арію
    На фейсбуці чимало сторінок, де поезія чи вірші. Є цікава група "Поезія щодня".
    Там відбір, пильний модератор, не допускаються до публікацій пасквілі, образи.
  •   Обсіли метелики. Біло...
    Поезія - плин монологів,
    плетіння єдвабів-шовків.
  •   Із ніші мовлене
    Премійованих - тьма...
    "Долучайся... - шептав міхоноша. -
  •   Різдво
    Поезія звучала в ефірі "Українського радіо", канал "Культура"
  •   Час аберацій
    Повз абортарії, мерії, храми
    Кроком непевним, а часом лунким,
  •   Ок-ре-мо
    Ок-ре-мо
  •   Сонячно дивлюся...
    Сонячно дивлюся, або За правдолюбство - заклики "до стовпа ганьби"...
  •   Карантинний автор діє
    Шановний пане Ляшкевичу, то Сушко відправлений у карантин? Відлучений від сайту на місяць? Напівміри лише наснажують упирячу натуру. Ви триматимете Сушка на сайті - щоб привертати увагу до тліючого ресурсу? Віршики такого штибу вам любі-милі? Непоясненна байдужість чи поблажливість.
  •   Буде просвітлення!
    Серед нікнеймищ та клонів,
    у павутинні ідей,
  •   Між рож
    Людву оглянеш, та й у ліс -
    там ще пташино.
  •   Самість
    Макарони - на вуха - зі слоїка "Вчора",
    Курс на поле, де хитрі гравчині, базіки.
  •   Тема
    Не має стара гаманця,
    купюри затиснені, м'яті.
  •   Дотично
    Течії підводні, рифи голубі.
    Що Нептун готує - знаєш далебі.
  •   Передосінь
    Зело цинічності повзе і кровоточить.
    Новини - горобчачі та сорочі.
  •   Про сад любові
    Муж писав про любов шалену,
    від повторів товстіли файли.
  •   Між акул
    Панно Фальшивосте, мій дебаркадер
    плине за буй - між акул і дельфі...
  •   Зайве...
    І нашим, і вашим...
    Ластата лисиця
  •   Морозивне
    Стрічають лицарів красунечки чи ні...
    Кохаються до шлюбу, знято шори.
  •   Вольне
    Йшла проява полем:
    випхали із хат.
  •   Чоколядне
    ...а людці шукають сонця -
    і несуть петарди, чад...
  •   А в мене сонця-океани...
    Варани - місцеві, приїжджі.
    Канапки на таці травистій.
  •   Іронічно-тропічне
    Ще не бачу таємної кнопки.
    Викликати спецназівців - зась.
  •   Заліанне
    А брехня не куля і не меч -
    змій лускатий, з-за ліани виліз.
  •   Окремішня
    ...ця наповненість має дзеркала і шлюз.
    Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
  •   Мерехтинки
    Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
    ветхі рядна, пил з макітри...
  •   Горішнє
    Хто замовив, а хто вбиватиме -
    нам однаково, орле білий.
  •   На піску
    Викидалися на берег
    з океану слів кити.
  •   Словесний мус
    Знову палити крила
    вийшли шереги зла.
  •   Макове
    Я сипала мак із голівки сухої...
    Долоня дитяча і трішки спітніла.
  •   Acta est fabula
    У лабіринті снив, у Пслі
    твоє плахіття пурпурове.
  •   Вічна тема
    Ти бачиш яв крізь вітражі.
    Ще рік чи десять... Вабна юнко,
  •   Не збагнути
    Ні, не дзвонила тобі, не писала.
    Просто зустріла в диму на пероні.
  •   Незнайомка
    Увечері над ресторанами
    густіє вариво задух...
  •   Яготинський блюз
    Павук виноградний спустився на м'яту,
    хитнув крапелини, скінчилася нитка.
  •   Ave!
    Впавши, зірви подорожник -
    і розітри, приклади.
  •   Шумовиння
    Я не прийшла у твій лункий гарем -
    Чекати ночі на тафті червоній.
  •   Неоднозначно
    - Ви одружений?
    - Та не дуже... -
  •   लक्ष्मी
    Богиня Лакшмі шептала злісно:
    "Не ті обрала виделку, пісню.
  •   Півонія
    Жіночка-півонія
    не зів'яла, ні.
  •   Липневе
    Дивлюся на літери... хвиля вагання.
    Адресу віднайдено - можна б листівку...
  •   Інакша
    Майя - богиня весни, а значить, молодості.
  •   О, дні мої...
    О, дні мої без майбуття!
    Вчуваю зраду в кожнім слові.
  •   Леле...
    Вкотре пташині гнізда їстиму після чаю.
    Бганок не бачу зранку, молодо-яро... кайф!
  •   Соло
    Мій аксолотль сумує серед слів...
    на мушлю ліг, висотує проміння.
  •   І фіолетово, й матово...
    Тішу сім'ю та радую,
    Барву люблю зелену.
  •   Хронофагія
    Хронофагія (остаточний варіант)
  •   Хто б його...
    Віршоробний онанізм.
    Хоч сухенькі пледик, майка,
  •   Рахманно
    Серфінгуємо, бо хвилі
    підхопили з верболозів...
  •   Лиманне
    Креативною бути посміла.
    Йду, дратую нехлюй, індиків...
  •   Попурі
    У Монако ліпше...
    Тут - ковтьоби, дим...
  •   Надвечірнє
    Кориця дзуміла, жалілась на мужа,
    зриваючи чайні троянди на зиму:
  •   Блеф-кухар
    Лікував від гарного смаку.
    Тьменна ресторацій при дорозі.
  •   Про мачо на мачті
    У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
    бракує емпатії... Кілька емоцій:
  •   Медитативне
    Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
    Залізла малеча на яблуньку, явір.
  •   Камедетеча
    У передгроззя вишні гомонять.
    Повчора чула шелестку розмову.
  •   Сухо про мокре
    У клініці обслизли шиби, двері.
    Лікує Дуремар до забуття.
  •   Пульсую...
    Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
    Я на оціночній межі - Діана Шоста.
  •   Зіркове
    Коли знайомець лізе у багно,
    порушує табличні заборони,
  •   Треба ж...
    Я назвала бевзя козлом,
    вельми соромно: треба ж цапом.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   Карамельно
    Ще не бачу сенсу в переїзді за...
    На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
  •   Про тусування і просування творчого продукту
    Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
    Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
  •   Споришно
    У таланту немає віку.
    Безталання хитке, старе.
  •   Рядочком
    відкриєш сонно хвіртку осонцений прибій
    гімнастки на дельфінах у димці голубій
  •   Мармелад
    Ольга Петрівна із серіалу
    ходить у блузці аля Кармен.
  •   Тим часом...
    Сиділа жінка - і скучала,
    чай заварила, налила.
  •   Вино із апельсинів
    автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
    автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК
  •   Здаля
    Їм на двері - вони у вікна.
    "...ось дивися, тобі - ізнов...
  •   Міраж
    Хочу ліній нейтралітету -
    а не чварних рядна, ковша.
  •   Крізь жалюзі
    А щоб пірнути в пінне море -
    помацай, кажуть мудрі, дно.
  •   Виломи... латання...
    Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
    Запустіть модерні, ярі двигуни.
  •   Під бантик...
    Лад буває лише в раю,
    там немає заміни Єві.
  •   Беліссімо
    Кекси медові, третина банана,
    склянка цикорію... і голоднеча.
  •   Укотре...
    "Як же ми?.." - нашіптує художник.
    Приблукав укотре, обійма.
  •   Вище
    Трохи правди в оман заміс
    не завадить,
  •   Добранічне
    пісок перестрибни – і світлотіней повен
    із марева пізнань спливе бурштинний ліс
  •   Усе - для малюка...
    Людське дитя - беззахисне, дрібне -
    Учора народилося по зливі.
  •   А ти не виходь із кімнати
    А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
    Навіщо буднє сонце? Є ж цигарки на полиці.
  •   Вірші - пагоди
    Гнат волає зі шпарки: "...в окопи!";
    критикує сусідського сина,
  •   В селі Господь живе...
    В селі Господь живе не по кутках,
    Як думають насмішники, а всюди.
  •   Кантабіле
    Молюском пірнаю у тишу – індигову, плинну...
    Там жорна зірок мушлю тіла на порох зітруть...
  •   Пацифістське-3
    З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
    А там - голодний вишкір недружньої товпи,
  •   День Перемоги
    Ярами бурими, гнідими
    Тумани впали, поповзли,
  •   І знову ти зайвий...
    Дай же їй тиждень - приходити в себе,
    хай потьмяніють кармінні вітрила.
  •   Чесно
    Не варто мати учня. По вині
    енергію вичавлює в долоні...
  •   Про голодну кішку
    Употужню силу волі.
    Зазирає літо в шибу...
  •   Мушлі розкрито
    Вирви у кармі: образи та кпини.
    Образ тьмяніє. А скільки лих буде?
  •   Пилок проминання
    А море виштовхує весла, віншує живих...
    Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
  •   Ассоль
    Соки носила синові,
    Що на морській косі.
  •   Вечір життєвих історій
    В'януть букетики, лиця,
    аркуші рвуться - на ві...
  •   По...ле...тіла....
    Він забрав-таки у Щастя...
    Полетіла - не забута!
  •   Усерйоз
    Поїхала жінка далеко -
    і тужить за горами, за...
  •   Повірмо...
    Надія на янгола, трішки - на пана...
    Хіба поведенція Долі погана?
  •   ???
    Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
    Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
  •   Жінка в пісках
    Є художник моторний - віхтем
    намалює оте й оце.
  •   ...про свято
    Діряві джинси, пейсаті боси...
    Тут українці чи малороси?
  •   Туман яром
    Тасування, міазми, безпредметні дебати...
    Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
  •   Метушіння... баласти...
    Оті, що здають, наговорюють лишку,
    гортають щодення заплямлену книжку,
  •   Навмання
    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
  •   Тверезо
    Перефарбується сіре і жовте,
    злине поземне, утоптане в гальку...
  •   Плинно
    Крик волаючих у пустелі
    накладається на карамелі,
  •   Трави зім'ято...
    Не зупинити - гарцює пегасся...
    Баєчка млява старому вдалася.
  •   Срібним піском
    Світ перевернутий. Вгору долоні...
    Знову штормило - і мушлі розкриті.
  •   ***
    Снилося дівчатко з песиком ласкавим,
    на сукенці - коник, сонечко дрібне.
  •   Диптих без назви
    Кажуть хлопчині: "Ти смілий, геройський...".
    Тато лишає в ріці - випливати.
  •   Зайчик утік...
    Заєць-пустунчик на стежці широкій:
    цілиться лисці в запалене око,
  •   Інтуїтивне
    Озвалася, а мовчечки б - мудріше...
    Іти по стежці, гнати жабенят,
  •   Про усіляке
    Епічне засмічення мозку.
    Заварено з жабкою чай...
  •   Між віршами-ретортами
    Дарує жінка сонечко -
    засліплює... З кута
  •   Тримай...ся
    Нікому не пиши про партитуру й голос.
    Довкола тьмуща метрів, шипіння, рейвах, свист.
  •   Складне усе...
    Пошана трансформується в злобу -
    і множаться образливі текстульки.
  •   Вільготно
    ...зі сцени у шпарину штовха мене дівчисько,
    повчає бути нижчою за шавку і бика.
  •   Модус
    Плела розкрилена відьмиця...
    Любов до слова - мов каприз.
  •   Про наське
    Коли помре останній носоріг,
    поскачуть за Пристроми антилопи,
  •   Загалом
    Усі оці нестерпні люди
    Несуть закони, іскри, сіті.
  •   Все відомо...
    ...балерина зламала ногу.
    Із автівок летять (овва!!!)
  •   Чайок із липою
    А Підлість буває красивою.
    Шляхетно бере попід руку,
  •   Прошу захисту Редакції Майстерень
    На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
    Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
  •   Гідно
    Якщо схиляє до найнижчих
    вчорашній друг у негліже,
  •   Циркулем модерним
    Дружба - листя жухле.
    Чим гребти у даль?
  •   Революція гідності на ПМ - чи бути їй?
    Називаючи автора "шановним", скажіть: чи шануються на сайті інші? Відомі, знані, з доробком, який має розголос, регалії...
    Зокрема, я, Л.Бенедишин, Я. Чорногуз?
  •   Пихатість
    Гоноровитість неприємна риса. Це мені ще з дитинства пояснила нянечка в дитячому садку. Більш грубимими словами. Нам в дистсадку виделок не давали. Лише алюмінієві ложки. Чи то не бажали мити, чи боялися, що ми повиколюємо один одному очі.
  •   Змія на колечко...
    Хто не обпікався полум'ям зеленим?
    - ти най... най... найліпша... -
  •   Про захоплення і зраду
    Переклала текст, надісланий мені приватно.
  •   Волоконце втіхи
    Сумочки жіночі... акції-приваби.
    Так, зелену хочу: листя і кульбаби.
  •   Містечковий сюр
    Набубнявів бузочок... весна.
    Ген верблюди пливуть - до Сахари...
  •   Диптих про мінливість
    Розлад особистості: полум'я і лід.
    Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
  •   Свіжокавне
    Гадання на кавовій гущі
    осилила - знаю, що нині.
  •   Зачиняючи двері...
    Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.
  •   Бісерно
    Друзі пішли за вітром:
    винні туман і мряка...
  •   А сонце літнє...
    Бува - купляє книгу дурень,
    бо десь гортають і беруть...
  •   До уваги Редакції Майстерень
    Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
    Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
  •   Про читачів
    - Читач, знай, буває різним...
    - Красивим, поганим, грізним?
  •   Нута
    ...віяло пальмове....
    сонячний вітер...
  •   Коронне
    Гостеві настрій погіршити легко:
    варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
  •   Барви блякнуть...
    Жінка - маківка на вітрі,
    барви блякнуть у палітрі,
  •   Пінне панно
    Не встрягатиму в халепи,
    бо не йде ніхто
  •   Щодення осонцене
    Закон бумеранга - в любові, у праві.
    Григорій завдячує генами Саві.
  •   Рахманно
    Просію літери чужі,
    свої - прозоро-чисті.
  •   Ранок
    Плач, погрожуй, проси,
    кекси печи, наснажуй...
  •   Самість
    Хочу хатинку дивну,
    коника, трійко овець.
  •   Запис пісні
    Переклад пісні для мюзиклу. Запис у студії.
    Виконує Ігор Деменчук.
  •   Снігова куля
    Вдягла сережки-зайчики:
    енергії ловці.
  •   Свічу...
    Ні голосу в текстах, ні музики... регіт...
    Овальні м'ячі - напівздуті. Це - регбі.
  •   Відпливла
    Висисає дрібнота по крапельці хист.
    Хоче міці комар, і знеболення зайве.
  •   Сонячно дивлюся...
    http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
    Блакитна королівська кров - єдиний вірш
  •   Дрібно
    Імітації дружби, інтелекту, брусниці...
    Десь чаяться хороші, заморочують ниці.
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелі.
    Із прихистку вийшла.
  •   Вірш із кепі
    Красиво плине жінка,
    дитинка-херувим.
  •   Радій...
    А правда у вічі - завжди моветон.
    Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
  •   Різдво
    І знов надію людство бачить.
    Охвітне свято, біла вись...
  •   Стерео
    Десь у Плеромі тихо та огрійно...
    Немає конкуренції, війни.
  •   Дорожнє-не порожнє
    Німби роздаються - просто на порозі.
    Сутенер повії витирає нозі.
  •   На парчі
    Зима кохання.
    Плед, вино...
  •   До уваги адміністрації
    http://maysterni.com/publication.php?id=136837
  •   Жартома
    Не до шмиги нейтралітет...
    Вишкіряє телятко зуби.
  •   Пелех мішури
    Сонце зосеніле. Філігранні крила.
    Дідові Морозу пишуться листи...
  •   Переформатування
    Сніжисто...
    Святково...
  •   На даху
    Марлезонський балет на даху...
    Засинають синиці, німіють.
  •   Канапка
    Негода.
    Весела завія.
  •   Синкопи
    Навіщо базарчики в січні?
    Є сайтики - довговічні.
  •   Циркове
    Я виходила там на біс,
    розсипала перлини чорні...
  •   Фрагмент творчого вечора
    Київ, НСПУ, 2017 рік.
    Я та Ірина Кримська-Лузанчук (Українське радіо, канал "Культура")
  •   Поїдемо...
    Поїдемо в Кампобассо -
    так схоже на Ялту прамісто.
  •   Замовити зібрання творів
    Замовити-придбати зібрання творів - 600 сторінок (поезія, переклади з Анни Ахматової, Ольги Берггольц, Вероніки Доліної, Марини Матвєєвої, Йосипа Бродського, Сухбата Афлатуні, Станіслава Бєльського, Олега Чабана, Івана Буніна, Тетяни Селіванчик, Вадима Друзя, Рабіндраната Тагора, Аліни Остафійчук, Євгенії Більченко, Ірини Суботіної, Людмили Нестулі, Олександра Твардовського, мала проза).
    Ціна 150 гривень, писати в коментарі, у чат-приват чи
  •   Тиша... морозець...
    Хочеться приємностей, шани - за життя.
    А нечема тужиться: "Ти - ніхто, затям...
  •   Із веремії
    Чакра любові - яскрава, зелена.
    Внук Епікура читає, що в мене...
  •   Нарцисичне
    Розцвів нарцис у авторськім єстві.
    Стеблом повзе комашка величава.
  •   Вище за трави
    Сон...
    піднімаюся вище за трави.
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   То хміль, то плющик
    То хміль, то плющик...
  •   Із лементу
    Із лементу
  •   Долюляю сокровенне...
    Що сьогодні - добрі справи?
    Відкидання спаму-бруду...
  •   Дитинне
    Землетроща стихла. Злиньте, дельтаплани.
    Порвані нарешті ланцюги-кайдани.
  •   За тлінне...
    ...бувають ексцеси - не знаєш, як діять.
    Брехня, звинувачення, скабки на віях...
  •   Крізь пущі...
    Дивують картини, сніг,
    особи - моральні... анти...
  •   І сумувать не хочеться
    Пливу собі тихесенько... А поряд батискафи...
    Кричать малеча, гіди. Зображення - хить-хить...
  •   Безадресне
    Не розумію тих страждалиць...
    Стоять - як вази - край вікна.
  •   Триптих-мінор
    Дивних історій - снопи -
    Посеред кави і рому.
  •   Запитання щодо
    Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
    Як таке може бути?
  •   Акорди
    Стеле весна килимки.
    Осінь бреде ваговита...
  •   Міражі-тумани
    Амбіційна шкварка, мисленевий іній...
    Розглядаю ніші. Край прослав-спокус.
  •   Розумію-знаю
    "Напишіть про мене..." - смиче нить Клариса.
    Потяг пролітає тиху Березань.
  •   Від себе
    Автобусні тури в Париж...
    та послуга вкотре - ведмежа:
  •   Забудеш...
    Вернулась у шори надійні
    красунечка в стилі Жаклін.
  •   Нетутешність
    Хтось музику для серця написав.
    Мазюкав акварелями синочок...
  •   Хвильне
    Офіційні версії, віяла чуток...
    Крокодили - ридма... і фламінго змок.
  •   Риторичне
    ...і ніхто не застрахований
    від теракту серед зла.
  •   Проходять жінки...
    Затягнуті у корсети -
    на фоні ножів та кіс -
  •   Слухай музику, що вище...
    Поетичні балалайки
    виграють... за сотні лайків...
  •   Перелітне
    Збиваються горобчики у стаю.
    Шукала в липні феніксів, орлів.
  •   Млинок
    Здається, ще недавно
    із мамою - кудись...
  •   Стежка-нитка
    Мервін смиче - хоче в друзі:
    чоловік у хакі, зрілий.
  •   Роззирайся, душе...
    Підіб'ють стоноги - упаде колос.
    Глиняні кавалки визбирай на тацю,
  •   А я лечу...
    В рань бачила Телесика,
    за Миргородом став.
  •   Презентація альманаху
    Літературна агенція "Зілля"
    23 год ·
  •   Нішеве
    Поезіє вищої ліги!
    Зачисли до зрілих, незлих.
  •   Настрій
    Стомлені, замилені очі Доброти.
    Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
  •   Зоряне
    Занадто доброю - не варто...
    Чуже багаття джерґотить.
  •   Transitum
    Любити цей світ навчуся.
    Забуду лавровий Крим.
  •   Мандраж
    Вірші теж бувають отакими...
    В руки бридко взяти - а дають.
  •   Вересневий блюз
    Просить - українською - дядечко на милицях.
    Продавчиня "грівночку" вимагає... шок.
  •   Дюни
    ...учора похвалила щира пані:
    "Яка туніка дивна! Ви - краса..."...
  •   Мотив
    Не бояться душі перельотів,
    я збігаю з трапа - ні-ні-ні.
  •   Котяча тема
    Кавуновий котик.
    Смуги - диво з див...
  •   Щасливість
    Малюй не тату - щасливість.
    Хай вірять у барви ті...
  •   Сінема. Осінь
    На клечанні висхлому - дині.
    Колода зуміла пливти.
  •   Як тебе звати...
    Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
    Погляди зваби - між ребер баранячих.
  •   І точка
    Він дарував мені грибочки,
    в осоті-липні розшукав.
  •   А літер доста...
    Наснився лан... свинцева хата...
    Іду... твереза голова...
  •   Кожному - своє
    Музам - обітниці, туш, компліменти.
    Соколам - небо живильне, високе.
  •   Всі слова - на вітер...
    Мідна маска лицеміра,
    цяточки на носі.
  •   Душа - в чеканні
    Щаслива жінка, не красуня -
    а розпромінене лице.
  •   Погідно
    Лубочно малює каскади асан,
    описує жіночки охи та ахи.
  •   Хараман
    Муза - це не муха...
    Діва-хараман...
  •   Осінь
    Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
    пропонує сито у зірках для мами,
  •   Пригода
    Прощавай, кукурудзяне поле!
    Я лишився в столиці на ніч.
  •   Двоє... або пожежа у крові
    Дві комети: Нурієв і Брун,
    дикий норов і холодність датська.
  •   Тут
    Бігає Артьомка, син Нікіти,
    лементить російською...
  •   Про дрібне
    Привезли квасолю бабці лисуватій,
    миску підставляють: лущ, співай, живи!
  •   Але...
    Хорошою бути - мовчати повсюд:
    у черзі, де кпини і рейвах,
  •   Малюнок білим олівцем
    Йде Пилип із конопель:
    "Я навчу, як жити.
  •   Буденне
    Мирослава під чорним кедром
    зранку мріє: піти б за Педро...
  •   Килимками...
    Килимками календула чи нагідки - як для кого...
    Абрикос наш понівечив дядько - зальотний прогрес.
  •   Видива Попелюшки
    Сироп словесний злизуй, не минай,
    хвали котів, погладь безкрилі плечі.
  •   Портретне
    Конгломерат - в одній особі:
    десятки рис. Хапай! бери!
  •   Як тебе звати...
    Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
    Погляди зваби - між ребер баранячих.
  •   Світу - мир!
    Хочу миру - не війнушки.
    Затихають крупорушки,
  •   Ми -Україна
    Я розглядаю сукню "Манола"...
    Муза у дощ розманіжена, гола.
  •   Ілюзіон
    ...а щастя - відсутність горя.
    Біжи... виринай на біс.
  •   Зорі...ожина...опіки...
    Вирізьбиш десь на камені
    (кайла пливуть - бери)
  •   Сій-не сій...
    Жінки в перуках. Липень. Спітнілі дідугани...
    Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
  •   Чужа
    Даруй не дошкульність, а лілії,
    і мовкни, гортай сторінки.
  •   Не сама
    Жінка-відьма, звабна краля.
    Лет від льохи до рояля,
  •   Терпко
    Нема корони - то чужу хапай!
    Друзяки сіли... закурили. Вечір.
  •   Ар-деко
    Натуральний опал? імітація.
    В колі - пеппі, паяци та грації.
  •   Бриніла музика в саду...
    Озвучена поезія, переклад із Анни Ахматової
  •   Слугуй красі
    Пора цвітіння днина... двадцять сім,
    а далі - зів'ядання, биті дзбани.
  •   Хто тут - за мною...
    Вчуся - й чутки сортувати, і речі,
    піцу пекти, красивішу за римську.
  •   Морське
    Риба-клоун - край анемони.
    Так і ти біля мене - друг...
  •   Шале
    Приклади гінким подорожником,
    шепочи: "Не для всіх... о ні"...
  •   Везуть дари
    Жертовна зона розрослась...
    Тебе спонукують до вчинку.
  •   Естамп
    Чистиш рибу зраночку -
    сім котів...
  •   Змітаю попіл...
    Словесну воду перекрито.
    Стікає сива гіркота...
  •   А я інакша...
    Її мужчинка - явно не Делон.
    Чуприни залишки, побабчене обличчя.
  •   Про чуже
    Кинута дружина заколише кицю...
    Муж пішов до юнки - це наснажно й ницо.
  •   Я - вільна
    Діагнози - на обличчі
    Землячка тупа за край.
  •   І якось...
    Я знаю шалені місця... -
    сказало телятко тигру.
  •   Про звичайне
    ...не люблю мужчин-кабаноссі
    з папіломкою щастя на носі,
  •   Ступінчасто
    Ніхто не примусить хитати латаття,
    в заплаву чорнильну закинувши вудку.
  •   Щаслива
    ...чи винна вона, що привабило тіло,
    а дзеркальце-свято "бери!" миготіло...
  •   Крізь бінокль голубий...
    Заболочений ліс...
    І криничка чистенька - як диво.
  •   Стан нерішучості
    Як цуцик, побитий не вперше,
    стояв біля брами піїт.
  •   Невизначеність
    Шукаються вільні вуха, кодоли, які пов'яжуть.
    Кого в час руйнацій слухать? У пазусі Правди - сажа.
  •   Лови...
    У неї - павук на боці.
    А в нього сонет Шекспіра.
  •   Бджолине
    Подаруєш вазу "Лола"...
    Розіб'ю край тину.
  •   Я занадто...
    Я - вітрильник, ти - підводний човен.
    Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
  •   Взором Шиви
    Це ще не страва - так... словесне вариво.
    Чужий казанчик "буль...".
  •   Попурі
    Тьма-тьменна флюгерів, ловитва тем-вітрів...
    Учора - захват.
  •   Сімсота...
    Книга розгорнута. Муки ґаздині:
    що я відкрила? Писала ж людині.
  •   Етер
    Делікатний театр самоти.
    Пил - за віяла, виломи, брами...
  •   миттєве й вічне
    морквяна поволока небес
    ампутована зона чаес
  •   Текуче
    ...а дні текучі - хвильне молоко,
    їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
  •   Про мороки над мокко
    Замовлю квиток у Теплівку,
    там гуси на вигоні, джміль.
  •   Ще...ми...
    Фото - на згадку - обрамлене мохом.
    Хто не повірить - покажемо Вчора.
  •   Із галереї образів
    А Цицерон оспівує цицьки,
    між без'язиких розсипає перли.
  •   Дражливий диптих про Хому
    Грає синє сусло...
    Повна бодня... піна.
  •   Ба...тут
    Я не здатна розуміти війни.
    І не треба тицяти у лоб.
  •   Про наське
    Ординарна кава, гам людви, Хрещатик...
    Зґвалтування, вбивства... Треба все прощати?
  •   Що далі?
    Роззираюсь... Оті, що нявчали,
    зупиняли "та слава - це пил",
  •   Складноцвіто
    Чуприна голубава. "Намажу гелем!.." - окрик.
    Стоїть осот-хлопчина, лякає гультіпак.
  •   Триптих
    Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
    і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
  •   Пастель
    На межці розлучення Клим і Психея.
    Аматори пишуть сонети, есеї,
  •   Каюся...
    Люди зубожілі, взори злі, неситі.
    Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
  •   Село
    ...берег підсвідомості...
    звомплена кора.
  •   Про інтимне
    Палкий Вінченцо ллє мерло, сироп.
    Свої чоловіки обходять: пава...
  •   ОбразОК
    Кожушок залатаний... капелюшка... Пані!
    Пенсія мізерна, в доньки - МДП.
  •   Медитативне
    ...де сховатися від землетрощі,
    від боїв за копалини, мідь?
  •   Календи
    О, скільки янголів запінених...
    Слова-прокляття на вустах.
  •   Ниті сріблясті
    Штучне у йогурті, винах, натурі...
    Дружба - загусник, єхидство і кпини.
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Фантазія буйна
    ...а їм би на мамонтів... може, у поле...
    Віршують "за сорок" мужчини про голе,
  •   Злети... запливи...
    Це кроки іуди, підлеслива мова,
    візитки на стіл, а срібляник на діжку.
  •   Меле вітряк...
    Гамірно, тісно у нашому домі.
    Злі, заклопотані, малознайомі...
  •   Про жабку
    Жаба душевна зіперлась на ряску,
    перечитала поезію, казку...
  •   Щастя
    Щось його мало в чарунках, у генах.
    Всюди ковтьоби, агітки, знамена.
  •   Між точок
    Материнська любов - пуповинна, пророча -
    знайде місце безпечне, закріпить між точок.
  •   Радіопередача
    Українське радіо, канал "Культура".
    Прозвучала передача, запис доступний.
  •   Статика
    Зоряний час посередності.
    Всюди шпарини, ходи.
  •   Кружля...даленіє...
    Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
    Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
  •   Передвесняне
    Люди упевнені - прощені.
    Гайда на ринг... чи війну.
  •   Березневе
    Місто - замурзаний пес,
    Фантики, листя - на лапах.
  •   Парфе
    І що б то означало, пробі...
    Тулився не будь-хто - Тарас.
  •   Самість
    Кон'юнктурне писати - зась.
    Підтанцьовки під реп, гобої...
  •   Цирк... халабуди...
    Прірва між товпами, стіл між святими.
    Цирк... халабуди...
  •   Поезія згубила камертон...
    Поезія згубила камертон.
    Хтось диригує ліктями й коліном.
  •   Із-під голки...
    Віртуальне щастя, дітлахи, мороки,
    зебри, сонм ломбардів, сонячні вітри...
  •   Мовчання ягнят
    Вутлий лис, товстенький кролик
    малювали цебра, шполу...
  •   Намисли
    Може, Редакція Майстерень зазирне сюди
    http://maysterni.com/publication.php?id=131432
  •   Муза не винна
    Солома, шовк, щириця -
    У віршику Петра.
  •   Ментальне
    Легковірні українці,
    розпорошені аж-аж...
  •   Удвох
    Екстазні місяці...
    Кружляння... завірюха...
  •   А мова рідна...
    До Дня рідної мови.
  •   Сію-вію...
    Слово-екстазі... пріла полова...
    Роззираюся. Маски... юрма.
  •   Дилеми
    "Стоїть бабуся, дивиться на хату"
  •   Перелітній
    Пиши, красуне, вірші хтось оцінить.
    І видасть книгу, понесе у млу.
  •   Сумбур
    Забіг закоханих по набережній... Гам...
    На фініші - серця, порив на старті.
  •   За крок до...
    Наснився лабіринт... І муж пішов.
    Оксана дивувалася - послухав...
  •   Гамаюн, птаха віща
    На плесі нескінченних вод,
    які обарвлює смеркання,
  •   Душа весняна
    Дива - повсюди. Сніг розтав.
    А так учора випав щедро...
  •   З Олександра Блока
    Ніч, вуличка, ліхтар, аптека.
    Світіння вицвілий кармін.
  •   Ти знаєш...
    Ти знаєш (чи так здалося...),
    як Бог відчуває втому,
  •   Крізь шибу
    На першому поверсі просто
    живе продавець корости,
  •   На лезі
    Равлик на лезі.
    Рухатись просто...
  •   Петлі, нетлі...
    Жінка з глини і комишу
    бовваніє... Лечу... спішу.
  •   Нетутешня
    Руйнувала Заздрість ідеали, душі,
    вибивала перли із пустої мушлі,
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   Межінь
    Єхидна слина - для сполуки слів,
    Чуже матюччя, що в борщах не тоне...
  •   Істини хочу і сонця...
    Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
    Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
  •   Жаління
    Жаль чорну кішку з притулку,
    трохи - отих, третю стать...
  •   Своя...
    Чарка веселощів - чаю,
    дрібка меліси, гризот.
  •   Серцю - струму!
    Озвучена, проспівана поезія
  •   Проминання
    А Єва ждала чоловіка -
    так неприховано, яскраво...
  •   Обсіли метелики. Біло...
    Поезія - плин монологів,
    плетіння єдвабів-шовків...
  •   Епізоди
    Всюди гідри, лицемірство, тупість.
    Справжньою лишатися чи ні...
  •   Абриси-штрихи
    Хотіла Пава чоловіка нью
    (і визирала, малювала, шила),
  •   Час метання дисків
    Повзуча мімікрія - мов чума.
    Правдивець ухилився, хитре око...
  •   Про житечне
    Світ каже "пробач" - а вина незмірима.
    Такої не можна під каву забути.
  •   Дзен. Дзинь...
    Обставини життя повільно роблять асом.
    Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
  •   Що ви несли...
    Пасіонарій - завжди в небезпеці.
    Крутяться шавки, хапають за п'яти.
  •   Те, що глибше...
    Призабула, що таке любов...
    Падають каркаси, град, колоси.
  •   Прозоро
    А домінанта котячих -
    вгризтися в горло чи бока.
  •   Над землетрощею
    Маленькі радощі мегажиття.
    Утіхи зримі: полотно, хлібина.
  •   Тривірш без закінчення
    Цяцьки, щаблі, шаблюки - для живих.
    В чистилищі свідоме за...вми...рає...
  •   Зміна течій
    Торік на Ластівчачому гнізді
    освідчився чужий орел - над морем.
  •   Україна пребуде
    Співана поезія
  •   Співана поезія-переклад
    Сотні просьб у коханих одвік...
    З Анни Ахматової.
  •   Співана поезія
    Сонячно дивлюся
  •   Гусне сенс
    ...і знову обливаються бензином,
    і яро протестують... Гусне сенс.
  •   Про сніп
    Гормональне дзеркало тьмяніє.
    Мудрість віднайшла-таки Грааль.
  •   Метелики фантазій
    Війна - мов гра. А скільки ще голів,
    офір у сіті вловиться-поляже?
  •   Намисто пісень
    Запрошую насолодитися!
  •   Камінь лева
    Сігірія-гора, камінь лева.
    Бджіл мільярди.
  •   Тепер...
    Є вовна творча... Торт і кава...
    Ще б снігу - до Нового року.
  •   Птахокардія
    Бажаючим придбати зібрання творів Світлани-Майї Залізняк - поезія, переклади, проза (авторська редакція 2015 року, тверда палітурка, 600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів) - писати на пошту:
    zaliznyak-63@ukr.net
  •   Не чамрій
    Яблунева кісточка... Виросте масив.
    Дурень не мудрішає, хто б не попросив.
  •   На буднів батуті
    Любити властиво за вчинки.
    Щасливих ошлюблених мало.
  •   Радіопередача
    За цим посиланням моя сторінка на фейсбуці, там діючий лінк на запис радіопередачі.
  •   Самість
    Жити так - щоб скучали по смерті.
    Бути правильним шкодить аж-аж...
  •   У пошуках оптимізму
    Вірша без драйву не створиш.
    Миру немає ніде.
  •   Над нуртиною
    Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
    Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
  •   Гра слів
    Лушпиння, шаради, шатра.
    Виткі лабіринти реалій.
  •   Небайдужо
    Вітровіям перейшла у спадок
    біла хата в дальньому селі.
  •   Селяві
    Вороння розбиває горіхи...
    Шкарлупайки - у жухлій траві.
  •   Ворохобні будні
    Ходять поміж тіней неформатні люди.
    Шалики яскраві... погляди-сонця...
  •   Епілог
    Плести рукавички... мовчати.
    Це ліпше, ніж мудро - про все.
  •   Яро з яру
    Ми - просто перехожі, смертні, вільні...
    А нас привчають вибрати із шор.
  •   Поезії-пісні
    Співана поезія.
    Запрошую слухати і дивитися.
  •   Я мовою стала...
    Запрошую читачів-слухачів.
  •   По серпневій траві...
    А все пізнається лише в порівнянні -
    Краса, безгрошів`я, омани і шал.
  •   Карі
    ...а вірші - під каву - пасують ніякі.
    Експлозії - зась, ні зерна переляку,
  •   Ліс двигтить...
    А є такі - без лету, вік в дуплі.
    Дають поради, смажать антрекоти.
  •   Чиста
    О, де моя вежа із кості слонової?
    Врожай огірків. Знов Ерато вчаровує.
  •   Бачиться...
    Я - Аріадна, тож іди мерщій.
    Клубок не зачіпається за плити,
  •   Гностичне
    Ось шаурма, там пончики...
    Малюй, пиши, співай.
  •   Походжаю...
    Світ мережевих поетів.
    Пошуки мережив...
  •   Забава
    Кажуть Кості: не треба віршів.
    Краще шубку дружині, саж...
  •   Між іншим...
    Жив чоловік... а став Лілі.
    Чудне - щохвилі на землі.
  •   Пасторальне
    Дівчина брутальна,
    Парубок - билина.
  •   Люлі-люлі...
    Чорні жорна.
    Мливо...
  •   Жалі
    Ностальгійні старі абрикоси...
    Клапоть неба у склянці рудій.
  •   Магма бунтує
    Зводим Помпеї на попелищі.
    Допоможіть нам, янголи, хвищі...
  •   Пташине
    Крила журавлині...
    Пір`я горобчаче...
  •   Своя...
    Жнива...
    Події лізуть на конвеєр...
  •   Транс
    Апатичний суфій
    Піч кладе на дачі.
  •   Словесна ліана
    Надзвенівся мій глечик... і тріснув.
    Знов долоні у глинці місцевій.
  •   Промовне
    Кричать уранці "здравія желаю",
    "на мєстє...", повертаються навспак...
  •   Стрижи, пряди...
    Не зволікай на площі, не барись!
    В бік жертви глипають койот і рись,
  •   Закладки
    Устигни на потяг,
    Де завжди пробачать.
  •   Медитативне
    Пора цвітіння днина... двадцять сім,
    а далі - зів'ядання, биті дзбани.
  •   Місто
    Місто, де можна жити.
    Сплачено втретє мито,
  •   Сьогоднішнє
    Ой, кохання гріховне -
    парубоче... дівоче...
  •   Музика... піна...
    Юнка із Шабо -
    Камея антична,
  •   Вервиці
    Рішення рішенню – ворог.
    Думати ниньки – зась.
  •   Музейне
    Ви чули, що варто лице берегти?
    Здебільшого люди - в масках.
  •   Спонукальне
    Халабуди віршові -
    Празникові та криві -
  •   Тихо
    Душе, відкрий забороло.
    Стрінеш когорти прояв.
  •   Поціновувач
    На сайті гастролює Поціновувач поезії. Не лише мені він писав коментарі. Короткі фрази, впізнаваний безбарвний стиль, вони збереглися на його сторінці у розділі "залишені коментарі" та "інші коментарі" - і ще доступні.
    Хто за ним ховається?
  •   Коні не винні
    Плямисті корівки танцюють, а коні жують.
    Крізь віття жасмину тутешнього, пелехи смогу
  •   Без слів...
    Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
    Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.
  •   Ба...тут
    Оглянули тигриці спроквола.
    Худа гієна облизала руку.
  •   Два вірші Ліни Костенко
    КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
  •   Спонукальне, майже дитяче
    Злиньте, слимачата! Вись - понад орлами.
    У слизоту вашу вгрузли мами... рами...
  •   Паранормальне
    Віртуальні кальяни, канабіс на грами... Дощі...
    Пощезає бажання ловити рекламу та кулі.
  •   Сонячно дивлюся...
    Люди лицемірні, маски пурпурові.
    Поклянуться й чорту, й матері в любові,
  •   Колискова
    Плавні... обсценна проза...
    Дружні атаки, банзай...
  •   Я зводила вежу...
    Квітучі каштани, одягнені в тоги жалю.
    Товпа модельєрів, тканини - про завтра, на потім...
  •   Про збіги, наклепи...та колоди у власних очах
    Звертаю увагу Редакції Майстерень на негідну поведінку авторки сайту Лариси Пугачук, що не вперше пише наклеп.
  •   Нумо...
    Даруй троянди жінці - не слова.
    Розбий квітник - не вазу - в мить азарту.
  •   Над чарунками...
    Сховай медалі, діду, від гріха.
    Олжа у тиглях плавиться на рала...
  •   Міраж
    Анджею-вітре, що ти накоїв:
    Білі клаптини у сні...
  •   Про людей, слонів та ярмарок марнославства
    Слово "вельбучний" я вживала не раз, воно є у моїй книзі - зібрання творів. Свободу творчості ніхто не відміняв.
  •   Бракне координат...
    Ярмарку марнославства
    Не обійти за день.
  •   Бутафорія
    Безкрилий екземпляр нахилить майське небо.
    Престоли на слонах відписані комусь.
  •   Сама...
    Поети - для дебілів,
    Прислужники царят,
  •   Хвильне
    Буття - кав`ярня, цирк,
    Мажорна баркарола.
  •   Сутнє
    Серце - стрімка саламандра.
    Сонце... тривоги-кущі.
  •   Аномалія
    Бувають різні дні, букетики, невдачі.
    Ось дівчинка-піранья зустрілася - дрібна...
  •   По колу...
    Латала діри на трьох екранах.
    Мелькали Делі... Диканька... Гана.
  •   І ти повіриш...
    Прив`ялій квітці багнеться тепла.
    Довкола юнь - воложиста, весела.
  •   Амфори - покотом...
    Вчити на скульптора - зайва морока.
    Глина у цебрах, заляпане око...
  •   Бачиться далеке...
    Гартуймося...
    Три прірви. Шпурт у небо...
  •   Автентика
    Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
    Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб – назвуть парвеню.
  •   Напівдитяче
    Киця спесива, чорненька, пухнаста,
    Очі маслинні. Погладьте на щастя!
  •   Кожен сам за себе
    Доброта розлетілась на мікрочастини.
    Не приймати до серця ексцесів, табу?..
  •   Репліка
    Я роздумувала...чи писати оце. Поетичний сайт перетворюється на гумористичний кабачок, назву оберіть самі...
    Шістки ліпляться за будь-що.
  •   Хитаю терези...
    Глуздометра немає, впереміж мудрі й бевзі.
    Вершаться зліва справи... Хитаю терези.
  •   Ілюмінатор. Лета
    Хто я – оцій столикій людві, що пливе у шторм …
    Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
  •   Образок
    Нахаба щодня продукує образи.
    Запрошує люд у охвітні оази...
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   А я...
    Жінки хороші - пляцки. Ніжний крем
    І насолода-екстазі під каву.
  •   Маківка
    А мова рідна – золотавий лан,
    Де кожний колос – ваговите слово.
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Пацифістське-3
    З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
    А там - голодний вишкір недружньої товпи,
  •   Лабіринт
    Вірші - хмарини, озера, цукати...
    Ось лабіринт. Увійду - міркувати.
  •   Крізь хащі
    Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
    Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
  •   Далі
    Жінка - лункий монолог
    Серед агоній, амоку
  •   Березневе
    Місто - забруднений пес,
    Фантики, листя - на лапах.
  •   Точаться війни...
    У лабіринтах - непрошені...
    Зародок злоби дави.
  •   Передвесняне
    Люди упевнені - прощені...
    Гайда на ринг... чи війну...
  •   Налущено квасолі...
    Він пише вірші, сам же коментує,
    Запитує - чи краще... Сивий ас.
  •   Панорама
    Знов підйом - на лису гору.
    Панорама: яр, ковтьоби.
  •   Опостін
    Паноптикум. Нарозтіж вікна. Дим...
    Скляні колони, тріснуті баляси.
  •   Трішки про золоту рибку
    …а ти прийшов. І на олтар поклав.
    І бачив у мені десяту… першу…
  •   Психоделічне
    Зоряні війни...
    Хрустіння попкорну...
  •   Рафлезія
    Правда-субретка, півправда у цятку
    Спритно лаштують на вигонах ятки.
  •   Навмання
    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
  •   Прикликання яси
    Отож, йдемо... Лісоповали тем,
    Дискусії про заполоч і вату,
  •   Мегамасштаб
    Мовчіть про війну. Зачекалися лодій.
    В драконову пащу пірнуло дитя.
  •   Проформа
    Дієсловити! контрабасити!
    Скаженів ідеальний шторм...
  •   Чудесна...
    Трясуть Україну - як вишню.
    Летять ягідки, галузки...
  •   Парсуна
    Проминала хатки, хитавиці...
    Маю діжечку - дар Діогена.
  •   Ритм життя
    Зливи...
    кораблики...
  •   Сусло
    Людина-будильник на вулиці тихій.
    Розбудить, наділить утіхи та лиха,
  •   Гаряче
    Додайте васабі до прісного будня.
    Васал, сюзерен споконвік неосудні.
  •   Любо-хороше
    Незаписані вірші відлітають за Чутове.
    Фіолетово, зимно. Три стежини розплутати б...
  •   Січневе
    В сулію набрано води.
    Свята із ночі, живодайна.
  •   Попурі
    Генії та ідіоти
    Плинуть у спільнім човні.
  •   Удвох
    Було й варення з оселедця,
    І в шоколаді маслюки...
  •   Радіопередача 2
    Українське радіо, "Від автора", Світлана-Майя Залізняк.
  •   Завія
    Ти просиш: "Наснися -
    Тигрицею... морем...".
  •   Радіопередача
    "Різдво" та "Рік снігура"
    Українське радіо, сьогодні.
  •   Різдво
    І знов надію людство бачить.
    Охвітне свято. Біла вись.
  •   Рік снігура
    Душевні бабусі, коти без душі
    Вгортаються в пледи, щоб слухать мужів,
  •   Будьте як діти
    Колесо вічності. Купелі-страти.
    Скирди розкриті, сніжок пелехатий.
  •   А я полетіла...
    Потреба емалей, моралей, краси.
    Очисти, хуртечо, від яду оси,
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   Сьогочасне
    Був мінезингер, музу підстеріг,
    Писав амурні гімни щогодини,
  •   Гармонія
    А я шукала геть несхожого...
    Крізь пальці тік пісок розрад.
  •   Пташине
    Тотальне зчужіння, заміна тотемів.
    Стрибали синиці - позграйно-окремо,
  •   Може...
    Белебні хитляві. Слово - звідусюд.
    Ген аналіз генів, клонування юд...
  •   Перемелють жорна...
    Муки віршівничі не усім відомі.
    Вельми популярно загубити кому.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   "Поетична мозаїка"
    Радіопередача на каналі "Культура".
  •   Хвилясте роздолля
    Із сумлінням прожити непросто:
    Розкуйовджує плани і снива.
  •   Ріст
    Не в дуеті, не в зграї самосмисли шукай.
    За лавандовим плесом розруйнований рай.
  •   Риторичне
    ...а люди хороші. Впадеш - підведуть.
    І кожен торує поламану путь.
  •   Коловорот
    Хусток наплетено - з брехні,
    Бери пухнасту, грійся, душе.
  •   Сонце пригасло...
    Дівчино із Таращі,
    Мова твоя - російська,
  •   І тепло, і вільготно...
    Ні докорів, ні страху... Лиш споглядання світу.
    Що гарно, що не вельми - ніхто не розбере.
  •   Листопадове
    Усіх скорботних радість
    Євшанно обняла.
  •   На толоці
    Написати листа - і пасатам,
    Наче гілку вручити квітучу...
  •   Вокзальне
    Фантики на каламуті.
    Паща вокзальна ікласта.
  •   Тріски летять...
    А ми - кущі, дерева...
    Коріння до трави.
  •   Медитативне
    Пошуки іншої долі невчасні?
    Зірка ледь блимає зраночку... гасне.
  •   Сезонне
    Нікого не бентежать
    хапуги, баранці.
  •   Між рацій
    Ніжна злість... добро - як небо...
    Що вам, люди рідні, треба?
  •   Дорога за мости
    Освічені, освідчені,
    Пригнічені в метро...
  •   Мну євшан...
    Справжні друзі, плюшезвірі...
    Ви моїй душі - по вірі.
  •   Я
    Радіопередача
  •   Містечкове
    Знаємо: буде краще.
    Віримо в дружбу-мир.
  •   Стежка манна
    Все ліпше - завтра. У минуллі -
    Свистки, оцінки-спориші.
  •   Про висоту
    Не всі краяни пораділи:
    Кіт здерсь на грушу.
  •   Серед билин...
    Вірю: комусь необхідна мова - рясна калина,
    Та не отій шерепі, що "разніци нєту" кине.
  •   Про глибини
    Якщо прозорий - скаламутять.
    Нікого не пускай углиб.
  •   Острів
    Шукаєш точку опори.
    Усе шкереберть у світі.
  •   Сонячно дивлюся...
    Люди лицемірні, маски пурпурові.
    Поклянуться й чорту, й матері в любові,
  •   Ждання
    золотава клітка повна листя корму
    гілочки салату ваза пахлави
  •   Позолоть
    Пензликом рудавим
    Фарбувала Осінь
  •   Етюд
    Картина простенька: три барви і рама.
    Нема півтонів, є стаття і реклама.
  •   Осінь
    Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
    пропонує сито у зірках для мами,
  •   Осіння феєрія
    Великі зусилля, дрібненькі плоди...
    Якщо не запросять - на свято не йди.
  •   Бути
    Бути поза грою -
    зберегти обличчя.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   Сонцеворот
    У дощ-вівторок, десь на перехресті,
    Я налечу на тебе… і тоді
  •   Зоряний пил
    Літній геній на причілку
    Мне-глянсує глину...
  •   Післяпотопне
    ...а ковчег обирати нелегко.
    Фатум завше глумливий.
  •   Кожному - своє
    Музам - обітниці, туш, компліменти.
    Соколам - небо живильне, високе.
  •   Я озирнулася...
    Росте-мужніє дитинчатко,
    стає на ніжки, на щабель.
  •   Не було...
    ...бува любов рожева, бура, синя.
    І чим обарвити, якщо бліда?
  •   До нас шерхочуть бабні соняхи...
    Заїхали за яр оксани, берти,
    коли містечка ждали перемін.
  •   Чакри очищені...
    ...я б не сказала, що холодно.
    Швидше - осінній гештальт.
  •   А ностальгія - лишня
    ...а ми з одного часу, дива, поля, саду.
    Там Чорноштан водив у двір кирпату ладу,
  •   Елегія серпня
    Настане час мемуарів,
    Душевних зближень, чаїв -
  •   Уповні
    час палати уповні
    сунуть валки зажур
  •   Меланж
    Фальшиві ноти, барви, злото, почуття.
    Нічного сторожа сріблисте калатало...
  •   За помах руки

  •   Книга
    Поезії із "Птахокардії" (600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів, 2015). У книзі 8 розділів - "Алгоритм дощу" (універсальна лірика), "Молочай" (інтимна лірика), "Голос", "Затока безсоння" (містика, видіння), "Кропив"яний мішок" (гумор, іронія), "Колискова синові", "Червоні метелики" (мала проза). Зібрання творів: поезії, переклади, мала проза. Доробок 2000-2015 років поданий в оновленій авторській редакції.
    Книгу в повнокольоровй твердій палітурці, ілюстровану картинами Ольги Федорук (Львів) та Ігоря Палєя (Єрусалим), можна замовити-придбати). Пишіть у чат фейсбуку чи на пошту
  •   Буднє
    Русокоса війна-афродита
    Чорні мушлі вишпортує з піхви...
  •   Синдром Аделі
    Безумству закоханих - сотні пісень.
    А я... співчуваю Аделі...
  •   Споришеве
    Бабуся збирає бляшанки.
    Привілля, немає воріт.
  •   Крапки над...
    Лиха і добра сили зустрілись на межі.
    Кришили круасани... Ламалися ножі.
  •   Білила хатину...
    Моя генограма: ряд ліній і коло...
    Від кого надрив - не дізнаюсь ніколи.
  •   ***
    Від любові немає зілля.
    Флери губиш. Вузлів нав`яжеш...
  •   Дауншифтинг
    Пахощів сіна бракує улітку,
    Хати, колодязя, вудки, ставочка...
  •   Шлях
    Сукня у стилі бохо.
    Шлях – у богему із... –
  •   No game can be play
    У чорне дзеркало заглянь... у біле...
    Маркітний рейвах. Пандус - для калік.
  •   Добранічне
    пісок перестрибни – і світлотіней повен
    із марева пізнань спливе бурштинний ліс
  •   Треба летіти...
    Капіталізму байдуже лице.
    Рис комунізму нема і не буде.
  •   Навіяне
    Люди - мов собаки - брешуть перманентно,
    Накликають війни... виверження Етни...
  •   Душі бродять...
    морквяна поволока небес
    ампутована зона чаес
  •   Нуар
    Подеколи рвійно дарує букет... фаетон –
    І... хочеш-не-хочеш, а мусиш летіти, бо вітер...
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелі.
    Із прихистку вийшла.
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   Мішма
    Дещо забути не можна.
    Дещо тримати не тре...
  •   Поезія
    17 аудіозаписів
  •   Імовірне
    Просто закохатися в незнане.
    В ореолі пристрасті – екран.
  •   Апгрейд
    Мільйони плинуть рурами хотінь...
    Пігмаліон голубить юнку-глину.
  •   Ні брату, ні свату, ні куму
    Висіла об`явка на дошці зеленій:
    "Приходьте, шукаю наступника для..."...
  •   Після дощу
    Так мало сонця...
    Звивисті дощі.
  •   Над виром
    Луска розмов, протекції...
    Актори на кону.
  •   Пора намиста
    Красива чітка дорога.
    Минаю сліпих, ледачих.
  •   Perola barroca
    Перли лілові, антрацитні бруски.
    Сліпні повзуть, лементіючи гасла...
  •   Лімб
    Пекельні кола Данте - без води.
    Злостивець подає наліпку, чарку.
  •   Про море
    Не можна перечекати осторонь.
    Треба ставати на чийсь бік?..
  •   За брамою
    Красиві двері. А в кімнаті пусто?
    У павутині оси, жук, листки...
  •   Ілюмінатор. Лета
    Хто я - оцій столикій людві, що пливе у шторм...
    Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
  •   ...а люди лиш актори...
    Театр ляльок. Прострелені афіші.
    Хупавий Карабас. Павучі ніші.
  •   Тихше...
    Вмерти - почесно...
    А жити - не дуже.
  •   Метелик на шторі
    Аудіозапис
  •   Пошук формули щастя
    Зів`ядають космеї, притлумлені важною гиддю.
    Розбухають облуди, здорожчали тури на дно.
  •   Абстинентний синдром
    Імеретинським шафраном яскрієш у пам`яті снів.
    Кодлами-колами ходить луската сторожа.
  •   Я зрікаюся тіла
    Я зрікаюся тіла - гніздища сирітського духу.
    А навіщо душа? Вже немає душевного друга.
  •   а люд іде...
    Любуйся малевами Йєрки,
    Носи кишеньку накладну.
  •   Не спалена...
    Фантазія... ілюзія.
    Зашумлена інфузія.
  •   Лесі
    Я - не для чорного світу.
    Лементи псів - не для мене.
  •   Швабське болото
    Яв - це модерний душ Шарко. За копійку, задармо...
    Ось падькадьомкає сокіл, я похвалю: "прегарно"...
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Над куполом
    Час віршів у стилі Кей, Поллока.
    Гарлем поліцейських авто...
  •   З орбіти
    Інсайт за інсайтом...
    І хочеш-не хочеш -
  •   Вірш для лева
    Непереборні обставини... ніші.
    Місце вакантне - для лева без холки.
  •   Слід циклону
    Розбудили жінку. Повели кудись...
    Зголодніли інки. І шаліла рись...
  •   Просто вірш
    В бік Лімпопо стежина.
    Підсипано золи.
  •   Черешневий мармелад
    А мене сьогодні сватали -
    І просили: "...борщ вари...".
  •   ...еt cetera...
    Прасонце любові яріє впівнеба...
    Жінки - звабні квіти під зливами долі.
  •   Градації
    Пишу... Іпостасі - павучо-пташині...
    У жолудях риються лосі та свині.
  •   Дефініції
    Поменшало чортів у клятім пеклі...
    Робіт вгорі чимало - вибирай:
  •   Добранічне
    Світло прямує навально крізь темінь,
    Чемно торкає: "Ти в сонячній темі?".
  •   А може...
    Огульні оцінки. Мовчання і тиша.
    А муза дитя світляне заколише...
  •   Про солодку вату
    Бабця вигулює старість.
    Труби блищать - для води.
  •   Пара
    Обоє носаті. Обоє красиві.
    Кубельце шовкове у буднів жаливі.
  •   Викладаються узори...
    Ходить мати по Леваді.
    "Цюк...цюк... цюк" - ціпочок.
  •   Рух
    Вірші до кави, до чаю, до віскі
    Пишуться борзо - без перцю і солі.
  •   Люмінографія
    Пахолки зла вигулькують із виру,
    За поли смикають. Блищать сокири.
  •   Жабомишодраківка
    Знов синергізми ядів і соків,
    Зуб за образу і хвостик за око...
  •   Серця хороші...
    А небо як розсердилось - аж біло...
    Дробилися криваво... і тяжіли...
  •   Колесо життя
    Голод не тітка, собака не ворог.
    Йти нам із яру сорочого вгору,
  •   Пилок проминання
    А море виштовхує весла, віншує живих...
    Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
  •   С
    Карти летіли... лягали не так.
    Світ руйнували. Посіяли мак.
  •   Це не тут...
    Вінніпухи жирують... Меди голубі
    Чорні чаплі міксують у глеках щербатих.
  •   Віз у музеї...
    Сонми проектів.
    Тьма способів рішень.
  •   Пастель
    Парцели спільні. Власна борозна.
    Світ конкуренцій, цін, жаских двобоїв...
  •   Сниво лілове
    Ритвини.
    Вулиця.
  •   Презентація
    Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
    відділ соціокультурної діяльності
  •   Вензель
    З теплом до людей, а від них - колима...
    Хуртечні замети. Каміна нема.
  •   Час аберацій
    Повз абортарії, мерії, храми
    Кроком непевним, а часом лунким,
  •   Дагеротипія
    Цяця-дитина.
    Округлені очі.
  •   Оказії
    Нью-прокуратори, авантюристи,
    Бевзні-дедали, ікари іклисті,
  •   Пунктирно
    Зліва - сюр...
    Підленько - прямо...
  •   Підставляй щоку...
    А без лестощів не можна.
    Йди, бізе криши...
  •   Amor
    Я прийшла о третій, ти о двадцять шостій.
    Чи боявся фредки, чи спиняли гості...
  •   Акварелі
    Біла відьма й чернь озерна
    Пригощали душу терном,
  •   Яругами - туман...
    У світі, де мамони
    Росте чорнильна тінь,
  •   Лекала
    Як мало шансів чесно, вільно жити...
    Пливеш собі. Навстрічу мечоніс.
  •   А я - окремішня...
    Бувають люди, схожі на лемурів.
    Лякає погляд: очі - із орбіт.
  •   Образок
    У ньому стільки згадок - не підходь.
    Лавиною накриє, буде чорно.
  •   Нонна
    Газети продає. Болять коліна.
    Брунатна сукня, в погляді – туман…
  •   Сонцеворот
    У дощ-вівторок, десь на перехресті,
    Я налечу на тебе… і тоді
  •   Жиголо
    Грало старе піаніно.
    Хибила з перснем рука…
  •   Майя
    Усе існує близько:
    Книжчина, пиріжок,
  •   Сюр
    На чортовім колесі нишкне убогий.
    Шипшинові зарослі, шкіра, хвости.
  •   По хвилі
    Зв`язки зі світом – три нитчини.
    Коти колошкають диван.
  •   Ловитва примар
    Шторм...
    Алогізми.
  •   трем ліри
    хмариночки манні
    буденний горох
  •   Етер
    метелиця...
    пір`я...
  •   Хуга
    хуртеча
    ями
  •   Ні брату, ні свату, ні куму...
    Висіла об`явка на дошці зеленій:
    "Приходьте, шукаю наступника для...".
  •   По ниточці
    Туманно в Ризі, мілітарно в Моніно.
    Ідеш риговищем, дорога - лід.
  •   Краса врятує світ
    Агов, із келихом пивця служако,
    Від амби-смерті красота спасе?
  •   Кокаїн свободи
    Напишу про оцю публікацію, де згадується мій текст "Зимно", вирваний із нього рядок, назва невірно подана.
  •   А я... А ти...
    М`які жінки в час молодості, хтиві.
    Чимало зваб завершилось дитям.
  •   Зимно...
    Такса ходить без кожуха.
    Сніговик - без рота.
  •   Дати... Вірші...
    А минуле не минає.
    Варить карамелі,
  •   Впереміж...
    Закон тут помер... і виник.
    Плету рядки, бранзолети.
  •   Книжно...
    Просять графомани коштів у народу.
    Грамузляють вірші про ясну погоду.
  •   Ти зможеш...
    Тримай і тримайся.
    За обрієм спишуть,
  •   Широка дорога...
    Сортують людву за гатунком, вагою.
    Повсюди амбали, міцні турнікети...
  •   Загальнолюдське
    Дні поміж війнами - смужки прогресу.
    Вмовклі оракули, звалені ноші.
  •   Днесь
    Вижати, вижити, дніти.
    Віршем бринить волоконце...
  •   Тенденція
    Кортить жінкам писати недовірші.
    Накришать слів - для подруги, куми...
  •   Навсепоказ...
    У декого розум - ковтьоба у насті.
    Подивишся пильно, відійдеш на три...
  •   Грудневе
    Не вельми надійся на вигоди, транші.
    В траншеї спішить меценатка-Зима.
  •   Широта
    Напише бевзень-ас беліберду,
    Присмакою - часник із жовтим салом...
  •   Мимохідь
    Є, крім агресії, троянські лиси, змії.
    Підступність не маскується у веремії,
  •   Тепер...
    Обійми ночі харалужні.
    Змія в сорочці гамівній.
  •   Безтрав`я
    Шовковиця засніжена.
    Любові млявий глас...
  •   Не воно...
    Зима кохання.
    Плед, вино...
  •   Положення левентик
    Може, в душевнохворих душа, як перст, не болить...
    Їм хочеться неба, зеленої тиші-глибіні.
  •   Тихенько
    Так набридло те якбикання
    Між ролетів та куліс...
  •   Хитаються долі...
    Снують в електричках розгублені люди...
    Проносять шкарпетки, бальзам від застуди.
  •   Стрічайте морози...
    Віхами бавляться лобні предтечі,
    Муштри...
  •   На павутині
    А я плету... шукаю опертя...
    Навчилася мовчати велемудро
  •   Усе вже було
    Ітиму за літо - вишиване пишно.
    Нікого з дороги не збила в баюру.
  •   Непідходяща...
    Молода мама Софія - викапана Моніка Белуччі.
    Білена школа в Клюшниківці, у хромових чоботях - онучі.
  •   Пелех мішури
    Сонце зосеніле, філігранні крила.
    Дідові Морозу пишуться листи...
  •   ***
    Безвісти зниклі підходять - і просять води.
    Цмакають бабці: "... які ж цьогоріч кавуниці...".
  •   Самотужки
    За все відповідай. За страчене кохання,
    Падіння із верхів`я, вдивляння в небеса.
  •   Вінтаж
    Йди відчайдушно - сонячним дощем.
    Трощи дилем фігурну теракоту.
  •   Пасмуги
    Цвіте пустеля Атакама
    Опісля щедрісних дощів.
  •   Ілюзорно
    Бірюзове оперення.
    Лід.
  •   Лоліта. Слайди
    Друг танцпольний, худий, розкрутив на дві піци і вранішній секс...
    Та й лишив біля моря, де скло і чайки на шезлонгах,
  •   Листопадове
    Жодного знайомого обличчя.
    Товарняк здригнувся - і укляк.
  •   Без назви
    Самотній дід.
    Кулябівка. Дими...
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелей.
    Із прихистку вийшла.
  •   По колу...
    Ламай стереотипи, усе тепер дозволено.
    Народжені літати лягають між тополями.
  •   Передзим`я
    Вагоме опускається на дно -
    Сіяти між каміння, риб, піщинок.
  •   Status quo
    Мужчина і пам`ятник.
    Натяк прозорий.
  •   На долоні
    Вся планета - не ботсад,
    А різниця.
  •   Екзистенція
    Дід читає Ладу Лузіну.
    Окуляри мінус п`ять.
  •   Переліт
    Я просила у млу не впасти.
    Перспектива була - на пік.
  •   Всепроникне
    Закликає бабця - сива, голосиста:
    "Ви купіть у мене низочку намиста!
  •   Сад. Квіти зла
    Не закликайте отут помирати,
    Лізти на шпиль - і кричати: "крушімо!".
  •   Тітка Шура
    Відійшла напередодні Різдва Богородиці.
    Греблею золотаві мрії-сонцята котяться...
  •   Де це…
    Від самодостатності до самогубства -
    Шафа з кардамоном, перцем, ваніллю.
  •   Позолоть
    Пензликом рудавим
    Фарбувала Осінь
  •   Казка за казкою...
    Плинув рай-острів, за формою - риба.
    Ніс дивоглядії-снива, дивани.
  •   Далеко йти...
    Усі повз мене, по натоптаній...
    Усі значимі, заклопотані.
  •   Разом
    Називав чужу делікатно - Лумініца.
    Щодня сюрпризи-дари, мов іменинниці.
  •   Навіки...
    Душа до душі пригорнулася тілом.
    Було їм червоно, жовтаво і біло.
  •   За так
    Хмурнішає осінь. Бариста лелека
    Зміксовує дзьобом болотні халепи...
  •   Імовірність
    Просто закохатися в незнане.
    В ореолі пристрасті - екран.
  •   Мандрівець
    Спинився човен – між полів, комах.
    Куди пливти...
  •   Мотиви осоння
    Малюю коло - і світи не руш.
    Струмують білі лети від модемів...
  •   Книга
    Бажаючим придбати книгу "Птахокардія" (поезії, переклади, мала проза) - видавництво "Сполом", Львів, 2015 рік,
    600 сторінок, тверда матова палітурка
  •   Від зерняти до млина
    Завжди людині хочеться не гірше.
    Якби ж отак, якби ж отам, якби...
  •   Із крайньої хати
    Вони кажуть, що існує загроза -
    І споряджають синів убивати.
  •   Друзки
    Вільготно.
    Пташно.
  •   Вересневе
    Вже не торгуюся ніде: при стежці, на базарі.
    Учора дощ надвечір лив. Подякувала хмарі.
  •   Анорексія
    Така людина - сплющений фагот.
    Запалі щоки, змиршавілі груди.
  •   Приплинь...
    Пірнав у лона-ріки, спінені моря
    Крутив стерно, моряче запізнілий.
  •   Шумовиння
    Я не прийшла у твій лункий гарем -
    Чекати ночі на тафті червоній.
  •   Апогей
    Для кофі-тайму куплений сервіз.
    А ти злинай, бо гаряче на денці.
  •   Скажіть собі...
    Людське дитя - беззахисне, дрібне -
    Учора народилося по зливі.
  •   А я - з вогню...
    Лежала "Камасутра" на вікні,
    А любощі вивчалися без неї.
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   У морі Житейському
    Тебе народили - живи.
    Ніхто не питав, чи захочеш.
  •   Осіяння
    Все необрізане, природне
    Лежить на таці, жде ножа.
  •   Слово за слово
    Молитва про хліб і псалом за убивцю
    Зустрілися в черзі, та й слово за слово...
  •   Самість
    Терпіння, радіння, осоння...
    Ні осуду, ані гримас.
  •   Утечу подалі...
    Примерхає літо.
    Огортає сплін.
  •   Углиб...
    Щось кажуть - у Бога за спиною,
    Мовчать, бо розкаятись важко.
  •   Червона пляма
    Циганський танець - воля і жага.
    Летять пацьорки, стукають обцаси...
  •   Інтим
    Описує поет інтим.
    А я слідкую-уявляю.
  •   Зозулина пісня
    Просять у Бога, пантрують зозулю...
    "Стежку подовж, я не хочу вмирати".
  •   Надламана рожа
    О Соломіє, дівчинко сонця.
    Долі-лелеки... обскубані крила.
  •   Епіка
    – Пиши епічне – радить мудрагель. –
    Щоб серце й дух чіпкі лещата стисли!
  •   Вебінар
    Вона плете панчоху буднів – день за днем.
    Довженне плетиво звисає із канапи.
  •   Кола
    А за депресією - кола,
    Литва, Барбадос - приріст кволий,
  •   Часоворот
    З часів Луцилія, Горація
    У ґелґоті втопає раціо.
  •   Ані слідочка…
    У тих півоній на осонні барва біла.
    Я позичати мужа-Вітра не хотіла.
  •   Ковток просвітлення
    Правуй хоч просто, хоч уліво,
    Тримай для злидня п`ятака...
  •   Безсмертники
    Зважніли Осені подоли.
    Над огудинням - голоси.
  •   Макрозйомка
    люди руйнують систему
    система ламає людей
  •   Оберемки
    Вже й Маковія... Вибраний часник.
    Плететься хміль, пишається квасоля.
  •   До вірша
    Отак і будеш парвеню –
    між тими, хто на фото ню.
  •   Кода
    макоцвітно
    купи дерті
  •   Художничок
    На пні сидів - такий малий,
    Що ледве маківка видніла.
  •   Феєрія, або Якось буде...
    Некрасивий, аж страх.
    П"ятиюрідний брат Квазімодо.
  •   Дзен
    терпіння вчуся цілорічно
    терплю цейтнот катастрофічний
  •   Жнива
    Вона не запитує внучки - чи є кавалер.
    Ріка Вмиротворена Старість без вигинів плине в спокуту.
  •   ...хить...хить...
    Ішла - мимо стаєнь - із бісерним віршем,
    Відчула себе на комфортнім тарелі,
  •   Із води…
    Сотворіння себе – відмивання від плевел, піску,
    Зазирання у люстра…
  •   Мереживні фалди
    Знову зраджує він.
    Плаче так безутішно вона...
  •   ...мов героїн...
    А у війни - сто бранок, героїнь.
    Шматує долі, відкидає руки.
  •   Автентика
    Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
    Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб - назвуть парвеню.
  •   Житнє
    У твоєї сестри буяніло весілля... Юрма
    Кайфувала. Хто в пошуку чарки, хто сексу, хто соку.
  •   Іронія
    Я сушила аронію, кидала в кошик листи...
    Ти дзвонив із Афін, обіцяв фотографії амфор.
  •   Пертурбація
    Смерч налетів.
    Дахи зривав.
  •   Денно і нічно
    Бувають слова, що уміщують сонце.
    Отримуй, тобі адресований вітер.
  •   Смородинове
    Ще бовваніє хлопчик у смородині.
    Мене малює: родимка, вінок...
  •   Жук
    Той дід Володька нутрій так любив,
    Що клітями зайняв шматок городу.
  •   Сім
    Сім поколінь Тантала
    Платять за скони чад.
  •   Трависте
    Десь отам, де боялася відьми-ріки,
    В дитсадку галасливому - нянь, вакцинацій,
  •   Орлисто
    поїду в Карпати в Ов"єдо
    не кличе білява сестра
  •   В очікуванні слів...
    Нарешті лаври в домі. Блекоту
    Вручити хоче Та, що яро косить.
  •   Бісерний вірш
    О Джеммо в сукні, що творив Карден.
    Тобі чужі мої буденні муки.
  •   На пленері
    Толька привіз у трави татків бус,
    Арсен читав у джипі Муракамі...
  •   Радій...
    А правда у вічі - завжди моветон.
    Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
  •   Пісочне
    Вітрів серпневих стежка – навмання.
    Циганський піт, копит відбитки срібні.
  •   Рвійний вірш
    Дощ збиває абрикоси...
    Засихає кріп.
  •   Щедрість
    Секонд-хенд аж до дверей - обіцяють сайти.
    З Філадельфії фартух, з Ангулема батик.
  •   Макоцвітне
    А ти шукаєш порт Геракліон...
    Гортаєш на шезлонгу ветхі мапи.
  •   Назавжди...
    А Вітра назавжди не зловиш. В обійми
    Напроситься сам, де чутки - навперейми...
  •   Вірш без рамців
    Читаю для настрою Солу Монову.
    А мрії про Делі - в дірі озоновій.
  •   Десь...
    Годував наших птиць із тарелі, долоні...
    Я варила їм кашку рано-вранці - солону.
  •   Кола по хвилях
    Питав усевідо про витоки стежки -
    В лункім кабінеті у випарах чаю.
  •   The best
    Сусідська Настя - викапана Шерон Стоун.
    Срібна медаль у чашці, на дивані - клоун.
  •   За обрій
    А завтрашній день без осанни розквітне.
    Йому ж оминати іржаве, неплідне,
  •   Прозорість
    летка прозорість не дається всім
    хвилюється полів липневий батик
  •   Не приручиш...
    В сон шерехтіла Груша золота:
    – Він вернеться… Ти злинеш із тераси?
  •   В це літо
    А завтрашній день - це гілля баобаба.
    Обвітрене листя згрібають незграби.
  •   Увечері (переклад 2010 року)
    Бриніла музика в саду
    Гірким неперебутним горем.
  •   Не та...
    Вдягнула сукню барвну - до коліна -
    У травах, пуп"янках, метеликах...
  •   Мелхола
    Озвучений переклад
  •   Дежавю
    А дежавю усе частіш буває -
    За чашкою глінтвейну чи в юрмі.
  •   Реноме
    Прошу Редакцію Майстерень, що дбає про реноме поетичного сайту, видалити усі коментарі та публікації Сергія Гупала, в яких згадуються мої ім"я, прізвища.
    Це потрібно насамперед Поетичним Майстерням. Такі публікації не мають сенсу та художньої цінності.
  •   Театральне
    Букет із колючого дроту
    Мені обіцяє Гордій.
  •   Ти
    Ти в цьому світі – мати і дружина.
    Ти в пеклі буднів – порцеляна, сталь.
  •   Камедетеча
    У передгроззя вишні гомонять.
    Повчора чула шелестку розмову.
  •   Самотужки...
    З"явився в маї невтомимий імпресаріо.
    Атласні сорочки. Вночі співає арії.
  •   Надін
    Надін працює перукарем у божевільні.
    – Там люди – цілком нормальні, стрижки довільні.
  •   Пора грому
    Я споглядала, як Арахна тче
    І сповнює бджола чарунки-соти.
  •   Про псевдонім і сутність
    Скрипів пеньок: «Відзавтра буду… тмин».
    Горб не впаде в пустелю біля Мекки,
  •   Шок і бетель
    Він кізяками кидав, наче снігом.
    Показував посвідчення... перо...
  •   Про фісташки

    Аура синя.
  •   Крізь мед
    Крути, мов циган сонцем, догоджай, гоноб,
    Ховай листи, світлини і секрети,
  •   Голос
    Для бажаючих почути мої поезії
  •   Недільне
    Є чорні перли, білена печаль.
    Збирати копійки на лайнер, віллу?
  •   ***
    Вся історія - на крові й піску.
    Молитви... медитації...
  •   Актуальне
    Така невідомість, аж хочеться ложі.
    Криклива гальорка. Проходять вельможі...
  •   ***
    Щодня - урок.
    Буває зрідка й два.
  •   Усе окремо...
    А я б оце поїхала в село,
    Де виноград і мирта. За Форосом.
  •   Серцеве
    Брели навстрічу юрми небокраєм,
    Лишали фантик, молитви, число...
  •   ***
    стопка писем банальных развеявших сплин
    лабиринтами комнат плутаешь один
  •   и двери настежь
    и двери настежь и в гардины - ветер
    словарь бессилен - мелкие слова
  •   Батерфляй
    Ефірна душе, вигнана із раю,
    Лети-ярій над сонмищем гримас.
  •   Пилюга
    Жіноча дружба... Горобці поштові,
    Розкришені секрети і мости.
  •   Про панну Інну
    Поетка ця – далеко не красуня.
    Обожнює жіноцтво кожен вірш,
  •   Аня
    Вона товаришує із найманим бійцем і пацифістом.
    Коли приходять потеревенити, пахтить винцем і тістом.
  •   Дарваза
    Ворота пекла - сяючі - в піску.
    Сміливці наближаються до звіра.
  •   В селі
    В селі Господь живе не по кутках,
    Як думають насмішники, а всюди.
  •   Романс скрипаля
    Коли пощез любові силует,
    Коли від горепаду плечі вниз,
  •   Сценографія
    Веселенька бабуся випікала нам хліб.
    Опадали шовковиці, сіявся кріп...
  •   Хвилини слів
    Мене навчила німоти
    Печаль пізнання.
  •   ***
    В застигле олово криниці
    Шептання злото шугоне...
  •   Чимала кішка - крицева печаль
    А ти насправді
    Кошеня шукаєш,
  •   ***
    І мертві діти оживуть - отам,
    Де ні злоби, ні зайчика на ваті...
  •   Анічичирк
    Підтоптана ластата поетеса
    Заманює Максима під поліг,
  •   Замирятись - краще...
    Дайте миру повну жменю,
    Я не хочу крові.
  •   Двадцять першого. Знов понеділок...
    Двадцять першого. Знов понеділок.
    Абрис міста у зоряній млі.
  •   Типаж
    Валаамові ослиці
    Ходять мовчки по травиці,
  •   "Як у Бога за пазухою"...
    Як мало притомних... Сутужно, убого.
    Мене заховайте у пазусі Бога.
  •   Вірність
    У нього немає лиця.
    Є пес лабрадор, нетрі-схови.
  •   Кросна
    Ти замовила марки «Vinzer»
    Дві каструлі, чайник і чашку.
  •   Се ля ві
    Отой, хто взяв дівоцтво за букет,
    Був красивішим за Делона, Джонні Деппа.
  •   У млі
    Цей ветхий човен із потрійним дном
    Вже не спасти, втекли щурі та воші.
  •   Можна щезати...
    Можна щезати сумирно й німотно.
    Це житіє – амнезія болотна…
  •   Це не втрата глузду...
    Це не втрата глузду, я притомився за літо.
    По сорочку до шафи полізеш - і день свисне.
  •   А ти не виходь із кімнати...
    А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
    Навіщо тобі сонце? Є ж цигарки на полиці.
  •   Стерео
    Є три кінозали і кілька валют.
    У кожному - стрічка.
  •   ...те й пожнеш
    Україну так модно любити,
    Класти пір`я в багаття борні.
  •   Жар-птиця
    Котила
    яблучко
  •   Поробила фея...
    Ходить панна Рожа-Гожа,
    Окропля малечу.
  •   Вихор
    Мовчи, мовчи - і золота прибуде.
    І потече кисіль із берегів.
  •   Терапія
    Ця утома від світу не лікується швидко.
    Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
  •   Асоціація
    Як дикобрази, що зібрались їсти,
    Балакають ненатлі пародисти.
  •   Безвітря
    І ти лиш мій, і я – між петель, кавуниць…
    І так нам затишно, так сину тихо-тихо.
  •   Зігрій дитя
    Візьми собі у дім дитину.
    Оту, що стала сиротою.
  •   Пороша
    Звично брехати, юрма пробачає.
    Зручно судити за бігосом, чаєм.
  •   Паф...
    Я судила потроху, розглядала усіх.
    Не була скоморохом.
  •   Мана
    Знов палить Рим трипафосний Нерон...
    І пахне мандаринами і руном.
  •   Упівголоса
    Літерати-епігони,
    Вас і яхти, і вагони...
  •   Клаптики
    Лежала Жаба. Грілася на сонці.
    Стомилася від руху і зірок.
  •   Неспростовне
    Чи приходив до Тебе мудрак Тимофій,
    Що так важко вдихав хуторянську пилюку?
  •   Тимофій
    Він дивиться на світ: куди прийшов...
    Покинули батьки, дитя - каліка.
  •   Кардіо
    Північний олень мчить у рай крижин...
    Дівча в зеленій шубці.
  •   Лотова дружина
    І вирушив Лот за посланником Бога –
    Величний і світлий – по чорній горі.
  •   Пазли
    Я смію отут літати.
    Розділено маски, плеса.
  •   Десь-не-десь
    Десь у Плеромі тихо та огрійно...
    Немає конкуренції, війни.
  •   Арифметика
    І купиш яблук, і віднімеш сенс.
    І сад буття - зірвати лист... додати.
  •   Мокуме гане *
    Писав ім`я піском... Сліпці украли.
    Ну що воно для них? Пливла яса.
  •   По азимуту
    Інтуїція не спала -
    Осягала ідеали.
  •   Загалом
    Усі оці нестерпні люди
    Несуть закони, іскри, сіті..
  •   І опадав пилок...
    Вона дивилася - волога, млосна -
    І шепотіла: "Маю кілька вин...".
  •   Провінційне. Затишшя в "оці бурі"
    У рідній борозні лежати краще,
    Чекати зливи, сонця, пелюсток.
  •   Ти
    Ти в цьому світі - мати і дружина.
    Ти в пеклі буднів - порцеляна, сталь.
  •   Досвітнє
    Стій на горі.
    Дивися на світила.
  •   Лік. Пацифістське-3
    Хурма достигла.
    І печалей - урни...
  •   Навіювання
    Отак би і сидіти між курчаток.
    Не знати, де шиття кінець, початок.
  •   Міць
    «Селючкою» прозвали у столиці
    За українську мову – за свою!
  •   Шерех
    Жовто-сиза кішка бродить
    Між копиць, базарів, лодій...
  •   Дорога в листі
    Проголосують нами... Переможуть...
    Укриють шини, пасіки, дахи.
  •   Посеред альбомів
    Люблю оболонь, ремигання отари,
    Осінні вологі червоні бульвари,
  •   На гостинці
    Бабуся край зупинки "Гай"
    Пальто чіпляє радо.
  •   Скалки-будні
    Закрила баклажани і гештальти.
    Спалила бур"янці, мости, кросворди.
  •   Нетиповість
    А на дні душі - зелено-сині дзвоники.
    Калабані висохли.
  •   ***
    У Перемир"я очі п"є-де-пуль.
    На смузі лімітрофній - постулати.
  •   Вересню
    Пригрій усе, що струшене із гілки,
    Отари - без цеберка і води.
  •   Мавчине
    Все буде файно, людоньки.
    Авжеж.
  •   Із зірки
    Дивитися із зірки - це ж непросто.
    Не кожен ас далеко залетить.
  •   Манівці
    Тепер свободонька розлога.
    Шукай панів і панацей.
  •   Передосіннє
    Іще камінню доростати.
    Уже попалено фураж...
  •   Метафізика
    Війни за карту броунівський рух.
    Діди і коні під гарячим градом.
  •   Соло
    Себе не пригаси. Горіння – соло.
    Вітри розвіють сум і попілець...
  •   ***
    Стомили люди...
    Господи, сто МИ.
  •   Буття орелі
    Відкрий захмарні вікна - і блукай.
    Отам прегарно, мирно і безжурно.
  •   І сонце високо...
    У кожного свій ворог, клас і бій...
    Тілисті ахіллеси гоять п"яти...
  •   Абрис
    А що траві? Вона приймає все.
    Змішалися тіла, обгортки з "Тоффі"...
  •   Альбомне
    З тебе можна б ліпити дискобола, Геракла...
    Та любові моєї серед глини забракло.
  •   Терапія
    Ця утома від світу не лікується швидко.
    Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
  •   Шир і щастя...
    Ти - лев. І вибрав першу із левиць.
    І кинув прайд. І ніс траву і м"ясо.
  •   Між туску сепій
    Цей потяг їде... Гусне Час..
    Зупинок - тьмуща.
  •   Екзотика
    Ти - ягода годжі. Пташина, земна.
    Яскравість і користь, а шкоди нема.
  •   Планета людей
    Далека жінка плаче молитвами.
    У мене в серці скерцо, в неї гами.
  •   Епілог
    А трава підніметься.
    Заросте.
  •   Гони
    Ці контргамбіти, курява, юдоль,
    Валізи, перегони, попелища -
  •   Пацифістське-2
    Косять буйну траву...
    І ніхто не спитає – навіщо.
  •   Стежками ігуан
    Те хлопченя, що вибігло у двір,
    Що не стрічало Путіна й Обами,
  •   Тиш
    Усе так швидко: дощ, любов, бузок,
    Автобус - на зупинку, птах у небо...
  •   Майя
    Буяє дармовизна-чистотіл...
    Аврал на морі, переділи суші...
  •   А наснаги більшає...
    Ось іду по вулиці...
    "Єс" та "ок"...
  •   Танки край танків
    Пішла пустопаш.
    Зникло тіло.
  •   Про високе
    І вірш, і хліб високий, і «…єси…»…
    І мамині рецепти від печалі…
  •   Оптимістичний вірш
    Плювки – під ноги... Матюки повсюд.
    Нетрадиційні страви, секс, облуди...
  •   Про amor
    Звичайна ця історійка, мов борщ.
    Пісна amor – без бійок, адвокатів...
  •   Медитативне
    Спільна карма очиститься.
    Україна пребуде.
  •   ...те й пожнеш
    Україну так модно любити,
    Класти пір"я в багаття борні...
  •   Серцю - струму!
    Мишоловка.
    Сир ніздрястий...
  •   Без крапки над...
    І скринька Пандори відкрита...
    І ллється сльоза оковита...
  •   Білим по чорному…
    Смачний, духмяний хлібчик. Та в суботу
    Чи буде з чого випекти буханку…
  •   Я - сильна
    Я – сильна, та виходить з-під шовків
    Руде кошатко, падає у вирви…
  •   Клуня-рукавичка
    А вже в кутах – ні меду, ні казок.
    А вже край ставу – ні дубка, ні клена.
  •   Десята мантра
    І так оце присядеш край пітьми,
    І розпач погойдаєш, і фіранку…
  •   Січневе
    І сняться Каппадокії стовпи…
    І солоду нема, лиш ківш ропи.
  •   Раба менталітету
    а я була така чудна в`юнка наївна і зелена
    ніч виглядала край вікна Того хто міг чаїться в клені
  •   О жінко, що злітає...
    О жінко, що злітає від порога!
    Лице твоє пресвітле, хата вбога.
  •   Коло
    Ти збирала гріхи – мов речі…
    Мрієш сісти на потяг до раю.
  •   Крізь серце
    А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир!
    Заморські маслини смакують з борщем, равіолі…
  •   Грудневе
    Пошити народ свій у дурні,
    Розкраяти свитоньку-мрію
  •   Спасибі...
    Спасибі, Вседержителю, за сніг,
    За горлицю, що на вербі воркує.
  •   Кадуцей
    Від Аполлона в дар узяв Гермес
    Патик спасіння. Дехто брови супив:
  •   Розжевріло осердя...
    Занурення – в драглисту сіру твань…
    Довкруж вицокують звитяжців «берці».
  •   Навіщо вам...
    Навіщо вам, красунечки-дівчатка,
    Ті сиві дідуряки, що «в парядкє»?
  •   Самоспалення
    Плекаю гріх за смугами фіранок.
    Я – деміург, пізнала ліпшу з мов
  •   У сповитку листка
    Я третю днину відчуваю вірш.
    Із дощової п`ятниці – вагітна.
  •   Залишиться вірш...
    На квітнику палахкотить фізаліс,
    На лаві ґвалт здіймає дітвора.
  •   Серпантин
    Обожнення не буде. Я – без крил.
    Координую рухи – по падінні...
  •   Октаедр
    Так пильний воїн крізь вузьку бійницю
    Вистежує врагів...
  •   Світобудова

    Ти зранку – яд, в обід – протиотрута.
  •   Дві хустки
    Стара хатина. І рублів катма…
    Та провели бабуся й мама раду,
  •   Вогневиця
    У липні рюмсав хлопчик:«Це ж курорт!
    Я думав, тут веселим буде тато,
  •   Спрозорення
    В салатному – хлопчик, з-під шапочки – вухо.
    Спинився автобус… Кондуктор утік.
  •   Вірш на межці
    …люблю качан кукурудзи.
    Люблю його та й усе.
  •   Ти припізнився...
    Писав аж тричі:«Стрінемось… Давай!».
    Четвертий лист на ультиматум схожий.
  •   Даная
    Не зазираю в очі, що не бачать.
    Це – скуті кригою боління гирла.
  •   Буденність
    ...і мальвою кармінною цвіла...
    Глянь, у долоні – золотий метелик!
  •   Біг навмання
    Лишилися між плес хати – як вата,
    Коти блаженні, в рясці чорний став...
  •   Поступ
    Я – біла глина в люблених руках.
    Нестримно кружеля
  •   Птахокардія
    У мене – птахокардія.
    Жодна пігулка не діє.
  •   Меланхолія
    Лоза винограду – в чеканні… із лезом руки.
    Смарагдові грона – лелітки дощу і проміння.
  •   Сум`яття
    Живу собі...
    Молекули єства
  •   Неміфічна історія
    …мій дід Шматко тягав за коси жінку.
    Таке я чула, бачити – ні-ні.
  •   Передосінь
    Йде Персефона в темряву Аїда...
    Сльоза Деметри сковує мурах…
  •   Благий порив
    Полтавські лілії…
    Турецький алтабас.
  •   Міріам
    Є жінка – спить… Вона лише твоя.
    Коїтуса до перших сліз не буде.
  •   А ти - живи...
    Ти просиш вірш читати, а сама
    То засинаєш, то вчиняєш тісто.
  •   Степова пісня
    Не хоче Леся внучечку повчати:
    Хай Катя квітне вольно – «як усі».
  •   Вибух усередину

  •   Нікому жаліти...
    Відправляють Шуру К. в «бабдом».
    Нікому жаліти. Сивий Ваня
  •   Поверх п"ятий...
    Навіщо жити – некоханій,
    Міняти кліті між крихтин?
  •   Млосний запах синіх виноградин...
    Млосний запах синіх виноградин...
    Вабить і п’янить незнана даль.
  •   Стежина крута
    Даруй мені, Боже, сумління і хисту,
    Незламне стило і сліпих ворогів –
  •   Опівнічна мантра
    іронічне
  •   Ограда
    Якщо із горла пророста Чужий,
    З`їдаючи цукерки і обгортки,
  •   Бути
    Наготу вже прикрили. Порвали із мушель намиста.
    Ясноокий глашатай ословив жадання юрми.
  •   Сьома у ряду...
    Він полюбив її аж тричі -
    Вусатий вуйко-тамада.
  •   Трішки про золоту рибку
    ...а ти прийшов. І на олтар поклав,
    І бачив у мені десяту... першу...
  •   Сонце
    Вже серпень - кошеням до босих ніг.
    Рум"яна горобина серед листу...
  •   Гляссе

    Колись, як дощ утопче в ґрунт сліди
  •   Небувальщина про Тимоша й мольфарку
    Не відбирала. Поманила –
    Бровою, станом, пирогом…
  •   Пусті наперстки
    В наперстки трьох корівоньок дою…
    Кіт облизня спіймав, та знову – обруч.
  •   Тепла просила...

    Благаю в Тебе, Господи, тепла –
  •   У гречці вулики цвіли…
    Вона ховала вірші сина:
    Боялась, щоб не був, як Ні...*
  •   Кочу клубки…

  •   З підніжжя
    В пустелі Часу барви базиліку
    Оазис плине – всіх початків край...
  •   Вірш
    Спивала вірш – глибінь і рокіт гротів.
    Друг розстеляв мулкий потік-рукав.
  •   Його чекала безліч зим дарма...
    Його чекала безліч зим дарма.
    Чекання те – задавнена дрімота.
  •   І ромен, і джмелі...
    І ромен, і джмелі, і трава, й колосини,
    І лазур, і спекота стерні...
  •   Край воріт Сіону, над Кедроном...
    Край воріт Сіону, над Кедроном,
    Де узвишшя звіку не холоне,
  •   Ассоль
    Соки носила синові,
    Що – на морській косі.
  •   Розквась
    У січні мла-розквась частенько.
    Усяк поспішає у схрон…
  •   Сіножать

  •   Натюрморт
    У пучку – сіль.
    І посипаю рану...
  •   Рахуба
    Такі жінки - мов гостьові пантофлі.
    Такі не поневолюють навік.
  •   Подорожник
    Друг каже на біле – „чорне!” –
    І заздро кусає губи.
  •   Гостинець

    Червонозем душі віддам на зяб…
  •   Все – до ліри…
    Рахую дні стеблинками меліси,
    В карафці збовтую снаги вино...
  •   Бізнес
    Вагітна, підписавши папірці,
    Від сина відмовляється, що в лоні...
  •   Чадо
    Розкрию вам сердечну таїну:
    Синок ще любить атласи і пазли.
  •   Журавель
    Між конопель і соняхів тінистих –
    До Пам`яті прикутий журавель.
  •   Страх
    Скажу відверто – я боюсь… хрестів:
    Отих, що бовваніють понад мливом,
  •   Пічкур
    Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.
    Прислів`я
  •   Образок
    Бундючний карлик із авто віконця
    Знічев`я розглядає люд і бруд…
  •   Навід
    З лиця води не пити, аби вміла пироги ліпити.
    Прислів’я
  •   Малево
    Вельбучний старець. Невтишимий гул...
    Небесні вулики. Хмариння схлипи...
  •   Tabula rasa
    Овчаренко Клавдії Костянтинівні
  •   Еманація чужого очікування
    Синець під оком. Ну і що?
    Куди – в час кризи – жінка піде
  •   День білявих дівчаток
    Це день білявих дівчаток –
    Стрічаю білявок повсюд.
  •   Втішали солов`ї…
    ...а десь леліє, мов сльозинка, ніч,
    В яку моя бабуся – жінка рання –
  •   Серед огрому
    Люблю перекази про час борні та злук,
    Казки гуцулів, давньогрецькі міфи,
  •   З підніжжя
    В пустелі Часу барви базиліку
    Оазис плине – всіх початків край...
  •   Пір`їнка
    Боротися з тяжінням тіла – марно?
    Крізь пальців ґрати прослизну…
  •   Ми виживем...
    Здитиніла…
    У снивах – двір, поля,
  •   Листи
    З торбинку написала я листів.
    Не всі вони вручились адресатам.
  •   Ожеред

    Дні...
  •   Шальга

    1
  •   Трикутник дачі
    Розмалювала дачу сива жінка:
    – У мене і будинок, і садок…
  •   Анічичирк...
    Ой на горі два дубки...
    З пісні
  •   ***
    Червнева Спека йде у ніч за сосни…
    Плеяда хмар плете їй льолю росну…
  •   Про кота дитинства
    …була правда і неправда, було розмаїто…
    З української народної пісні
  •   Анемони сну
    Пливу...
    Біжу...
  •   Екліптика
    Пливу між лодій…
    А єдваб словес
  •   Verba et voces*
    – Подаруй мені віршик про плеса... –
    Джерготів на бенкеті Стас Гливий.
  •   Тройзіль
    Ти жінку на стежі переступив.
    Рік мав любаску – за чотири хати…
  •   «Цвіте терен, цвіте терен…»

  •   Рік і ніч...
    А на розпутті помирала –
    У Вітра на широкому крилі.
  •   Я – на прицілі…
    Твій погляд - пріапічний.
    Ти – з Панфил.
  •   Букет
    Вам дарували кульчики, бузок,
    Браслети, книги, келихи, цукерки?
  •   Отрута
    За ставом – ліс… Тут – хвилями – осмута…
    День – пекло, а вночі – спогадок рай.
  •   Чужі крила
    Безкрила, виглядаєш дощ
    На ґанку самоти?
  •   Оберіг
    Літати? О, ні... Річок розлилось...
    Є дім. Полюбляю прясти.
  •   Каяття
    Справляли свайбу Псел і Купина.
    Базікали зигзички і сороки:
  •   Молочай
    Ішла в багаття…
    Остигала на хрестах…
  •   Лет навмання…
    Лишилися між плес хати – як вата,
    Коти на вікнах, в рясці чорний став...
  •   «Людина єсьмь...»
    Тягну скарб літ повз терен,
    глід,
  •   Плач Рахілі
    Із кінохроніки блідавенька Рахіль
    У Всесвіту зіниці зазирає...
  •   Художник
    Не відсікав Ед вух – ані собі,
    Ні учневі, що позаочі кпинив,
  •   Півусміх
    Вона перебирає крам допізна,
    Щоранку пил змітає із вітрин…
  •   Сфінкс
    Яв трансцендентна - з грота у діру...
    Хоч маю кілька волосин сріблястих,
  •   Окремо...
    Погасли тут, засяяли між зір
    Сіамські сестри –
  •   Біля двору дитинства

    Дворищу по вулиці Говорова в Яготині
  •   Маківка

    Хто ходить на манівці, той падає в рівці.
  •   Світ фрагментарний...
    Я споглядаю світ...
    Калейдоскоп
  •   Вниз головою...
    Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
    Обридли тумаки... Не чули діти.
  •   In medias res*
    Карб самоти – довічний. Стежка прощ
    Не заведе у жевриво бруслини.
  •   Лікарка
    Але я відкрив Тобі гріх мій і не утаїв беззаконня мого;
    я сказав „сповідую Господу прогрішення мої ",
  •   Нічна фіалка
    Чи з парадизок Вітрове дання?
    Враз полюбила дворище, сад, глечик…
  •   Ексцентричний вірш

    Піють півні, піють другі,
  •   Жар-птиця
    Просилася у причт Фата-Морґани.
    Вона сміялася: „Увосени! Без крил.
  •   Відрадний закут
    Згорну пелюстя, хоч на кручі
    Липневий день…Сонця – в зеніті.
  •   Сниво грозової ночі
    Світлані Козаченко
  •   В Едем...
    Прилинула в Едем із чагарів,
    Щоб розмах крил (не чіп!) демонструвати.
  •   Мальва

    У наші дні товаришів поступливість породжує,
  •   Вірш заяскріє...
    Коли не втрима ближнього плече,
    Кінь приліта, що виріс із Горгони.
  •   В обійми сонця
    Боялася і хвиль, і самоти...
    Із пірсу знад – у віртуальне море!
  •   Голос Вогню

  •   Ріст
    „Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
    Позадкувало від когорт черниць…
  •   Чаша мови
    Думок моїх незрілий виноград.
    Ніч вимальовую три грона,
  •   Птахокардія
    У мене – птахокардія.
    Жодна пігулка не діє.
  •   Приреченість
    Митець сучасності - античний лицедій,
    Що в розпромінених, як сонце, шатах
  •   Не залишай…
    Не залишай мене у листопаді!
    Тут голуби ненатлі, чорторий…
  •   Сниво
    Знов наречу Ілюзію – Любов…
    Геть застороги! Лет – на чорні брови,
  •   Полетуха
    Мугикаєш незнаємий мотив...
    У ватру підкидаєш хмиззя, дрова...
  •   Вітряність
    Листком верби перелетіла яр:
    На танго запросив підмоклий Вітер.
  •   Мачо
    Огрядний Мак очима їв Красолю…
    Освідчився: «Ти – найпалкіша… в полі…».
  •   По-простацьки
    Вона зі мною вийшла із таксі.
    Був закоротким жовтий сарафанчик.
  •   Оферта
    іронічне
  •   Плин в Едем
    Мій плин – у серпень – мимо веж, криничок…
    Я буду посміхатися з картин –
  •   Дитинність

    Софії Залізняк
  •   Бандероль Щастя
    Ви так сяйливо в серце надійшли,
    Як бандероль – напередодні свята.
  •   Обіцянка Вітрові
    Коли ореля доросте до звізд
    (якщо Перуна стріли – мимо тіла),
  •   Вітрові
    Зелений Вітре, це від тебе просо?
    А нахвалявся: „Злину між калин!” –
  •   Шатро
    У полум"я спокус? Не проти.
    Але тобі кажу: „Не смій!”.
  •   Промінь
    Побережусь – і не влечу в цей зал,
    Де ти чекаєш див.
  •   Під штандартами
    Я не отямлю доки-сценариста,
    Що юних зарізяк убгав у текст.
  •   Стезя

    Мамо, ти найдорожча за усіх…
  •   Тим, хто впорожні
    Коли в душі – хуртеча-заметіль,
    Не плентайся по пачку трамадолу.
  •   Казала бабця Настя...
    Не вельми жаль наївну Катерину,
    Що закохалася нестямно в москаля,
  •   Між ялин, беріз...
    Лелека, що приніс мене у жито,
    Вже дивосилом у степу проріс.
  •   Скепсис
    Зі сповитка люблю я евфонію.
    Гримкоче
  •   Змиваючи руїни...
    Обов’язково знайдеш путь, мій сину, –
    Якщо ти не лежиш,

  • Огляди

    1. Ракета вбила немовля


      Життя тривало дві доби.
      Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
      Не бачив сонця... Враг убив.
      Ідуть румовищем прибулі...

      Шукаю сенси - бачу тло.
      Пульсує цятка... мегавилом.
      Кого звільняє Мегазло?
      Матуся хлопчика живила...

      У лоні рухався, міцнів...
      Прийшов у світ - ракет і горя,
      Непевних цілей, крил, човнів...
      Тут глузд і безум завжди поряд.

      Ракета вбила немовля.
      Кувези шкіряться зубато...
      Листок дубовий кружеля...
      Вкриває сніг червону вату.

      "До серця близько не бери...".
      О, скільки чула я совітів!
      Тьмяніють зорі, кадри Гри.
      Коли трагедії фініта?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Гра слів
      торбинка для липи
      мішечки для глоду
      все більше навколо
      героїв народу
      і лише дерева леліють мовчазно
      мете пилюга
      маю твердість алмазну

      о так я не флюгер хоча надчутлива
      то куля вражає то радує злива
      знімаю намисто
      варю полуницю
      біжить куцохвосте
      вмивається киця

      літаю плекаю
      сплітаю вервечку
      та ласий об"єкт за вікном недалечко

      уява малює розверзнуте чорне
      ми сполом ходили під заклики горна
      варили товкли помагали мужніли
      напали руйнуючи орки дебіли

      друзяк у нас тьма
      але спокій на друзки
      півмаски та зброю пришлють нам етруски



      2022



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Ми переможемо!
      Прем"єра пісні. Автор українського тексту я.

      ПЕРЕМОЖЕМО КОХАНА!
      Виконує Тимур ПОЧАНОВ
      Автор українського тексту Світлана-Майя ЗАЛІЗНЯК
      Автор російського тексту Діна АЛДАБЕРГЕНОВА
      Автор музики Тимур ПОЧАНОВ
      Аранжування Михайло Актаєв



      Друзі!
      Пісня «Переможемо, кохана!»- це вираження підтримки народу Казахстану та всього світу народові України.
      Присвячується всім, хто захищає незалежність України на полі бою, в тилу, хто робить свій внесок із різних куточків світу для перемоги України.
      Діліться відео з друзями, пишіть коментарі під відео в ютубі, фейсбуці, пересилайте в меседжерах.
      Автори пісні дарують право виконання всім, хто чекає на перемогу України. Слова, акорди, мп3 та мінус пісні розміщені за посиланнями в описі ютуба.
      Співайте разом із нами!
      Нехай Україна відчуває нашу підтримку!
      Ми разом! Переможемо, кохана!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. І немає віщувань, гідних цвіркуна
      1

      Цвіркун - посередник
      поміж буянням і зачахлістю -
      увечері падає з дерева.
      Чи будеш боятися
      падіння або занепаду,
      пророкуванням сповнений?

      2

      Грає струнний інструмент епілогу -
      одностайно-сумних октав і нот.
      Умовк мій оспіваний цвіркун.
      Він - монах яскині неволі.

      3

      Коли набридне чути голоси,
      мовчи під яблунею його падіння.
      Всі дерева народжують цвіркунів.
      Всі цвіркуни розроджуються мовчанням.

      4

      Зеленим яблучком
      гепнула випадковість ночі.
      Злиняла чорна собака.
      Правує вишнє.
      І немає віщувань, гідних цвіркуна.

      5

      Зіниці мерхлі, не променіють,
      а руки твої - смичок.
      ......................


      Першотвір

      Опус ІV. Нет пророчества, достойного сверчка
      1.
      Сверчок как посредник
      между буйством и увяданием
      вечером падает с дерева.
      Будешь ли ты бояться
      падения или упадка,
      пророчеством исполненный?
      2.
      Играет струнный инструмент ухода
      единомыслящих октав и нот.
      Молчит мой избранный сверчок,
      он инок в местах лишения.
      3.
      Когда устанешь слушать голоса –
      молчи
      под деревом его падения.
      Однажды все деревья родят сверчков.
      Однажды все сверчки родят молчание.
      4.
      Зелёным яблоком
      катится случайность ночи.
      Собака чёрная ушла,
      настало свыше.
      И нет пророчества, достойного сверчка.
      5.
      Глаза не обрели лучей твоих.
      А руки уже смычок.

      4 сентября 1993 г., Киев
      Сергей Губерначук



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Липневе

      1

      Відцвітання троянд...
      Всім - привіт! - мимоходом.
      За парканом Наталка - розповніла, чужа.
      На охайні подвір'я, бачу, всталена мода.
      Не спущуся у берег, може, стріну вужа.

      Під горіхами - тінь. Абрикос прихистив би...
      Лара мужа-білявця обняла, стереже...
      Він сидить ось - без ніг - серед бульби і риби.
      "Свєтко..." - погляд жалючий поціляє ножем.

      Я не вийшла у сад - і повз мене та чаша...
      Не змарновано днів. Мандрувала, цвіла.
      Я виношу на шлях перламутри, не сажу.
      І пірця не в'яжу із брудного крила.

      2

      Партитура утрат. Тут ні солі, ні меду.
      Пропливають човни...
      Лепеха... матюки...
      Уявлю Акапулько, Алеппо, Толедо...
      Козелець, деревій хилитають граки.

      2020

      пірце - віхтик для змазування виробів перед випічкою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Градієнт потенціалу
      Градієнт потенціалу

      Це не мій ареал.
      Відпливаю... побавилась...
      досить...
      Ось безрогий нарвал
      закликає на пундики... в осінь.

      Тут немає кіно.
      Холоднеча.
      Ні друзів, ні пошти.
      Розірвав кімоно -
      і волає-скрегоче: "Ну... що ж ти...".

      Подивлюся на лід.
      Десь у небі орли...
      Тут сніжисто.
      Нам не личило під
      шавок лисих, м'ячів тенісиста.

      От і все... Лабіринт
      відкривається рівно о сьомій.
      Мастодонтовий бинт...
      Гіацинти... поези... кондоми...

      20 лютого 2020


      Пані базарна

      1

      Я проходила базаром,
      розглядаючи товар.
      Сіль... не треба і задаром.
      Тля обсіла кіновар.

      Уродили кріп і вишні.
      Онаністи - з під-поли...
      Пиріжки лежали пишні
      між рогачиків, золи.

      2

      Погуляла, забруднила
      жовту сукню і персти.
      Гуси шарпали за крила:
      "То тепер не з нами ти?!".

      Катавасій, пертурбацій
      надивилася отам.
      А шукала цвіт акацій,
      пишне віяло котам.

      "Похвали свинячі рила.
      Не смакує часничок?"
      Навалилась чорна сила...
      Шикав гиркало: "...мовчок!".

      Тельбушки міняв на муху
      сірий песик, лапу дав.
      "І на пані є проруха...".
      На базар той - Боже збав!

      2020





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Сирена у віночку

      Тихенькі жіночки, мереживні сап'янці...
      На них ніхто не кине петарди, сірника,
      вони завжди м'які: опівночі та вранці.
      А я - на каравелі... і материк зника...

      Нічого не взяла в циркачика, верблюда.
      Тагора погляд вишній.
      Мелодія Віва...
      Лазурна вільгота...
      Повій на лик, остудо!
      У недруга вітрило - горіхова пліва.

      Мої дивочні сни ословлені, рухливі.
      Сирена у віночку.
      Братва гукає: ціль!
      Допісплю фіолет. Вродили крупні сливи.
      Постане за ковтьобами осяйний югендштіль.

      2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Вино із апельсинів
      Лишаю для гарного настрою. Слухайте.

      Професійне озвучення мого перекладу, пісня з мюзиклу.

      Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.


      исполняет Игорь ДЕМЕНЧУК.
      автор музыки Тимур ПОЧАНОВ
      автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
      автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК

      performed by Igor DEMENCHUK.
      music author Timur POCHANOV
      Russian author Dina ALDABERGENOVA
      author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
      lyrics
      Вино із апельсинів

      Вина із апельсинів наллє собі у снах...
      Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
      Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
      Їй нудно без вершин, печально в серцевині.

      Для неї веселіше - плацкарта затісна -
      З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.

      Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      У спеку на екваторі здіймає сніговій...
      Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
      А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
      Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
      Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
      Важкого мудреці не завдають на плечі.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      Вона торочить назви сузір'їв і планет...
      Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
      Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
      То можна хвіст піймати від синьої комети!
      Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
      Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває.

      першотвір

      Вино из апельсинов

      Вино из апельсинов часто снится ей.
      Ты спросишь, почему вино из апельсинов?
      А просто потому, что так вино вкусней…
      Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
      Она давно решила, что в жизни веселей
      Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!
      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора ...!
      Она опять спешит в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…

      Метелью на экваторе укроется в жару…
      Ты спросишь, как возможно? Экватор и … метели?
      А с ней возможна даже… пробежка поутру,
      Когда рожденный день раскрашен акварелью.
      Она давно открыла: что свойственно добру,
      То многие считают пустою канителью…

      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
      Она опять спешит в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…

      Она твердит названия созвездий и планет…
      Ты спросишь, для чего ей звезды и планеты?
      Но если даже слЕда от Синей Птицы нет,
      То можно хвост поймать от голубой кометы!
      И если звездолетов нет, и не найти ракет,
      Она начнет изобретать свои велосипеды!!

      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
      Она опять идет в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…


      исполняет Тимур Почанов
      автор слов Дина Алдабергенова
      автор музыки Тимур Почанов
      2014 год

      ....
      27 березня 2018
      credits
      from Песни написанные в Содружестве. Songs written in the Commonwealth., released March 22, 2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Порфірне
      1

      Усе врівноважиться: злети, падіння...
      На пандусі ниций застиг - пожаліти?
      Я вальс танцювала на мокрому сіні.
      "Ти най..." - лоскотав необточений Літій.

      Чудові дарунки лежать - необтяжно...
      На випади - відсіч? страждання Клеопи?
      Глухий не почув сутозлотого "я ж не...".
      Для кого - мої вулканічні синкопи...

      Злягання із музами... клоники-діти...
      Під фалдами тоги - порфірові міти.

      2

      Стою на залитій промінням галяві.
      А вколо злостивці - обідрані, дляві.
      Сліпі заволали: "Оцю ми не хочем!".
      Ой, сни мої зимні - хуртечної ночі.

      3

      Вкриваюся пледом. Кошиця на книзі.
      По віхолах, торсанні бути відлизі.
      Торсійні поля пірамід і містечок...
      Душа - позитив - там рахманно, лелечо.


      2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Про ауру та псячу арію
      На фейсбуці чимало сторінок, де поезія чи вірші. Є цікава група "Поезія щодня".
      Там відбір, пильний модератор, не допускаються до публікацій пасквілі, образи.
      Що ж на цьому давньому ресурсі? Він розрахований на... виживання? Хто тут має необмежені права? мстиві пасквілянти, вірші яких набили оскому не лише мені.

      http://maysterni.com/publication.php?id=143519
      Ось така публікація - назва "Полтавська заупокійна"... це чорна магія чи що? Так все ж погане, намислене, з дитинства знаємо, повертається до автора, персони... бумерангом. Чому полтавська - здогадуйтеся.
      Пообіді переназвав текст автор Сушко: тепер "Кізка". Прочитав це. Злякався.
      Закидання віршовими сухими буциками продовжується. Святкові дні, аура благоговіння (Христос народився!) - декого не стримують. Напише будь-що про будь-кого. Зачорнить, заляпає. Та писав би оди коханій чи про природу. Висміює авторів метеопоезій. Наділяє опонентів невластивими рисами - для легковірних. Гигоче... ганьбиться.
      Авжеж, це - неосудний "сатирик". Хоче уваги і піару на чужому - бо своє не в тренді.
      Скільки отаких графоманських пасквілів ще залле сайт? Гамівна сорочка спадає... і автор приносить на поетичний сайт чергову порцію зеленої маячні. То своєму друзяці лікує "пиху", то мене тролить. Амплітуда широка. Спробуй критикни, не відчепишся.
      Зневага моя забезпечена. Та це лише заводить Сушка. Вампірить.
      Саме ця персона писала: якщо ми підемо з ПМ, то сайт загибіє. То вирішив доконати? Мало на ФБ сторінок, де збирає вподобайки...
      Знайшов на сайті прихисток. Пише такі вірші то про свого друзяку, то на когось іншого натякає. Ось недавно перекидалися Сушко і його друг-опонент глумливими дисками-віршами. Миру-злагоди не буде без взаємоповаги. Щирої чи хоча б позірної.
      Сушка не приваблює висока поезія. Її майже не читають. О так!
      Та й чи здатен він слугувати одній вимогливій музі? У нього їх повен альков - уявних. Лоскоче.
      Ницість, всеїдність отаких типів очевидна. А ще коник - яро кпинить байдужих і... хоче бути "пришелепою", у вірші новому зізнався.
      Та невже модератору байдуже - анонсування таких публікацій?
      Якби я сприймала цей ресурс, як винятково чиюсь власність, давно б пішла.
      Думалося, що сайт і автори потребують допомоги. Я ж радила ПМ новачкам.
      Пане Ляшкевиче, Вам час озватися: навіщо ви пригріли тих, хто доконає ПМ?
      Коли я звідси йду, настає гнітюча тиша... на головній переважно однотипні вірші, майже ніхто не коментує новачків. Я, щоразу зачиняючи браму, бачу, що там лишаються автори, які нікому не потрібні. Ні Вам, ні майстрам.
      Є кілька групок, члени їх активно коментують один одного тексти, там звичне захвалювання-солодкоголосся. У ті світи-конгломерати я не вхожа, не прагну їх ворушити. Зрештою, мені це не потрібне: численні огріхи їхніх віршів задарма не виправиш. Допомогла декому - дякували. Приємно.
      Цього разу Вікторія Торон розмістила вірш про тих, хто не повернеться на сайт. Він і про мене.
      Я озвалася під її поезією. Бо справді не планувала повертатися. Пояснила, чому саме пішла. Вона написала, що Ви мали б захищати мене від наскоків нахаб, та цього не зробили. Вибір на користь любителів драчок. Перебувати тут без захисту модератора немає сенсу.
      Лавина коментарів пана Гупала... назвиська.
      Навіщо? де ми знаходимося? Це поетичний ресурс? Потім Ви переді мною вибачаєтеся за чоловіків, що так низько опускаються.
      То наведіть на ПМ лад - нарешті. Забанюйте за образи - а не за те, що хтось зауважив росмову, як було колись зі мною.
      Вибіркова прихильність Ваша і лояльність до бешкетників чи й бандитів сайту помітна.
      Призначте редакторів, я на таку роль не погоджуся, чи модеруйте самі, навіщо ж обертати ПМ на майданчик для драчок? Я їх не ініціювала.
      Не просто прикро, а бридко - на головній анонсується то про козу, то про відьму. Оці натяки параноїдальні.
      Наша країна в мініатюрі - цей сайт.
      Я тримала форпост, слугую Поезії.
      Напади неадекватних, які, можливо, побоюються критичних зауважень, аматорів випади - допоки?
      Колишні вороги дружать проти... все - як у реаліях. Жити непомітно - такий посил однієї з Ваших публікацій.
      Цікавий. Та знайти апологетів не вдасться: якщо ПМ створений для самовдосконалення, медитацій, то всі мають бути ПРОСВІТЛЕНИМИ. Тоді відбір і модерація, а не вседозволеність та шабаші...
      Поки що - прояви агресії віршоробів та закомплексованих аматорів. Відомі поети на ПМ довго не витримують.
      І їхні сторінки можна обходити, замислюючись: чому ж вони пішли з цього сайту... чому холонуть брами.








      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Обсіли метелики. Біло...


      1

      Поезія - плин монологів,
      плетіння єдвабів-шовків.
      Вели за чорнильні пороги
      Три долі - химерні, прудкі.

      Наснились лелеки, телята,
      Супою черінь і гора,
      Безбарвні дощі-дистиляти,
      чавунчики, гай, дітвора.

      Росла, поспішала, яріла,
      губила підсаки, сліди...
      Обсіли метелики. Біло.
      Дорога вузька - зі слюди.

      2

      Хитаю шезлонги апатій.
      Дзуміння тривожне - вгорі.
      Це кришаться зорні печаті.
      Сургуч опада в чагарі...

      Минулля пішло по безналу.
      Заводу іржава труба.
      Хват нищив і множив зухвало.
      Журбу відтіснила злоба.

      А заячі душі морквини,
      знай, ділять - на трьох, чотирьох.
      Плутарха би в цю плутанину -
      описувать кублиська й мох.

      3

      Новітня мозаїка сюру.
      Клеопа в Еммаус бреде.
      Вимріюю мир, кучугури...
      І руно овече руде.

      Сокочуть осінні курчата.
      Зоря возсіяє крізь дим.
      О книго моя розпочата,
      Мережана жалем твердим.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Із ніші мовлене

      Премійованих - тьма...
      "Долучайся... - шептав міхоноша. -
      Там підлещувань луки, бджілок медоносних - рої.
      Ти - у ніші поез. А на белебні бачу хороших,
      всі умільці годити, усі непохитно свої...

      Там лиши вподобайку... Скажи про банальне три слова.
      Стань у ряд довжелезний, знайди маслечка і підмаж".
      Розглядаю парцелу: іржаві підкови... полова...
      Мій пегас десь літає, упав у гірчицю плюмаж.

      На танцполі, на сцені, - усюди хосени та схеми.
      Павутинні зв'язки нерозривні, хоч торсай, кричи.
      Прісноводні пташки, знай, клюють очеретну флоему...
      Блискотіти між дятлів жар-птиці? Немає причин.

      2020



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Різдво
      Поезія звучала в ефірі "Українського радіо", канал "Культура"


      І знов надію людство бачить.
      Охвітне свято. Біла вись...
      Мов сніг, розвіються невдачі!
      Дитя зродилося. Молись...

      Син Божий став людським, близеньким.
      Лежить у яслах, обійма
      Свою земну вродливу неньку.
      А волхви стали кружкома...

      Пречиста втомлена Марія.
      На сіні поряд сивий муж.
      Ослиці грива майоріє.
      Пора псалмів, завійних стуж...

      Дарунки - злото, ладан, смирна.
      Чадять свічки. Молочна тиш.
      Далеко Ірод... Любо-мирно.
      Спустились янголи з узвиш.

      На стінах зілля, стеля зорна.
      Яскиня тепла. Вифлеєм.
      Ягнята бігають проворні.
      ...а ми неситі... крівцю п`єм...

      До себе заповіді тулим...
      Оця - корисна, зайву - кидь...
      Тавро юродства - добрим, чулим,
      Корони мостяться на гидь.

      Для свята різні пункти-дати...
      Шліфує кожен хист і хрест.
      Бог завпевняє: люди - браття!
      Тремтять Алеппо, Еверест...

      Але ж - повіримо у диво:
      Спасає люд малий Христос,
      Бо він - дитятко особливе,
      Що впорядковує хаос.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Час аберацій
      1

      Повз абортарії, мерії, храми
      Кроком непевним, а часом лунким,
      Йде прокажена і шепче «я з вами…».
      Пульс аж під сто, калатають дзвінки...

      Лику не видно. Спинити не можна.
      В дощ не потрібен прояві дашок.
      Вміє вночі обійти огорожу,
      Кидає дань у діру-речмішок.

      Бабця виносить останнє із хати.
      Пенсійку дідо віддав без жалю...
      Та руйнівниця - весела, кудлата -
      Дякує довго, харкоче «люблю...»…

      Виразки чорні, кровисті губища,
      Цілі непевні, дорога курна...
      Тицяє тлустий облесливець тищу,
      Я не сказала ні разу «ось... на...».

      Що ж ви услід їй регочете «ловка!»…
      Надто марудне плетіння сіток...
      Надто бридка... не знаходиться вовка,
      Щоб заковтнув, як драглистий жовток.

      Збилися в юрми чудні небораки...
      Знов на танцполі крутійко і верть.
      Стихли бандури.
      Освистані раки...
      Шабля дозорця летить шкереберть...

      2

      Діти мережать листи чупакабрі.
      Хай прочитає - і пустить сльозу.
      Вже стрічечки на стовпах і на швабрі.
      Нікому пасти корову, козу...
      Села притихлі. Під панциром - місто.
      Жорна важезні. Утисячне (знов!)
      Ради війни учиняється тісто,
      Ради війни умертвляють любов,
      Ради війни люд збирає пластмасу,
      Ради війни компонують слова.
      Де ж той месія, що спинить заразу?
      Де генерація – мудра, нова?

      Стиха джерґоче війна: «Патріоти…
      З клунь повитягую крила, казки…
      Ви самознищитись, певно, не проти…
      Ось вам тузи подали мотузки».

      3

      Час аберацій, відхилень і вдиху.
      Крик очищає куточки легень.
      Йде, бо впустили, приземисте Лихо.
      Погляд відвернеш - і... анітелень…

      Повз абортарії, башти, аптеки
      Тягнуться чорні бинти, лжеперкаль.
      Ллють ацетон сердобольні ацтеки
      В щойно закуплений псевдограаль.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Ок-ре-мо
      Ок-ре-мо

      Малину ще збираємо
      і гардероб осінній...
      Синиці над сараями,
      а журавель на сіні.

      Ловити чи жар-птицями
      злинати поокремо?
      Крилом у аркуш тицяла...
      Креманка впала з кремом.

      У камізельці вутінка,
      а Колобок без тями.
      Лілово-мідні сутінки...
      І кратерами - ями.

      2019

      Звіробійне

      Ти хочеш піти, вириваєш коріння,
      а двоє тримають: "...от нам би уміння...
      Така запальна, своєрідна, хороша...
      та ми зчорнимо, ще нав'яжемо ношу".

      Навіщо ексцеси - від шавок брехливих?
      Жбурнути б у них звіробою, жаливи.

      Росла, гомоніла... Яскраві листочки.
      І раптом - навала.
      Ти вирвалась.
      Точка.


      ***


      Віршик розхристаний люди підхоплять,
      витруть бідняточку слізоньки, соплі...
      Торбу пошито, левадами - в путь!
      Ой, не питайте - де грамотність... суть...

      Стукне обцасом - підносять віночки.
      Заполонили невдатні куточки.
      - Ми кон'юнктурні... народні... у маси...
      Нас підхвалили!
      Несуть людопаси...

      Соколи - вище, орлиці - на скелі...
      Віршів безкрилих - завії... хурделі...
      Недовговічні, бо роблені пальцем.
      .................................
      А сутозлоті, величні - скитальці.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Сонячно дивлюся...
      Сонячно дивлюся, або За правдолюбство - заклики "до стовпа ганьби"...

      Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
      Нічого, крім огиди, прочитавши коментарі фігурантів на його сторінці, не відчуваю. Жалкую, що не пішла з ресурсу значно раніше. Колись наважилася, просили повернутися - автори, навіть небайдужий до поезії та сайту модератор тоді лишив на сторінці коментар у дусі "нам без вас погано"...
      Із тьмущі авторів у списку - на анонсованій сторінці напрочуд мало діючих. Засилля клонів. Тролінг.
      Де особистості? де рівні по духу мені?
      Тепер аж прийняла рішення назавжди залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, з вагомим доробком, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох витривалих більш-менш відомих.
      Чорногуз про авторитет свій пікся, гарикав на друга, Сушко критикував його - за теми, пихатість тощо.
      Афішувалися їхні пасквілі, поетичний сайт обертався на брудну сцену, де два чолов'яги розминають м'язи.
      За лаштунками бути - не для мене, грала свою роль - без маски, відкрито, не підкилимно.
      Пригадується вислів: Жінка - як музичний інструмент. До якої струни душі доторкнешся, така мелодія для тебе і зазвучить.

      Отже, по суті допису Чорногуза.
      Лобами діючих персонажів не зводила, не від моїх порухів дзвеніли вони, не стравлювала, інтриг-павутин - не плела. Підлещування мені не властиве.
      Маю вузьке коло шанувальників, там немає цікавості до інтриг. Моя творчість - предмет фахових зацікавлень.
      Ось так писав Вдовченко В. В., філолог, доктор філософії в галузі дизайну, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (Київ): «…психологія творчості Світлани-Майї є неповторним продуктом розвитку української ментальності. Сьогодні ВАШ стиль образного та художнього мислення, літературна вишукана форма викладу сучасних світоглядних концептів — є візитівкою нанотехнологій в українській поезії, поезії східної Європи в Індії, Китаї, Японії. Уже зараз поезії Світлани-Майя варто починати перекладати на інші мови. І головним тут є глибинна сутність образів-архетипів української прадавньої культури, які близькі групі країн із індоєвропейськими мовами.
      Вважаю, що автор „Птахокардії“ — не просто може, а достойно ПРЕЗЕНТУЄ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ — У СВІТІ.
      Продукт витонченої поетичної творчості Світлани-Майї — конкурентний на міжнародному рівні, буде національною гордістю на міжнародних конференціях, конгресах, в міжнародних проектах. Для підтвердження реальності успіху Залізняк Світлани-Майя на міжнародному рівні, готовий прийняти участь в розробці міжнародного проекту з презентації її творів від України і привезти в Україну визнання СХІДНИМИ ДЕРЖАВАМИ ЇЇ ТАЛАНТУ, УСПІХУ І СЛАВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ».
      Про мене, поезію, є кілька радіопередач, дякуючи журналістці Українського радіо Ірині Кримській-Лузанчук, авторці ПМ, вона нині тут не активна, та можна прочитати есеї її авторства, їх шість. Моє приватне життя не є надто публічним.
      Не нав'язувалася у месенджері, не встановила додатків для спілкування. Була поміркованою. Не воронячої породи. Я - справжня Залізняк. На палітурці зібрання творів - птаха, що летить до сонця.
      Не цікавилася віршами пана - "генія Велеслава Бандуровича", що себе самозалюблено з Сосюрою порівнює у свіжому витіюватому дописі. Маю місію - чесного трударя Поезії. Передав мені свою поетичну сопілку Дмитро Залізняк, брат матері Софії Залізняк.
      Вчителі - Рабіндранат Тагор, Є.Маланюк, В.Стус. Не потребувала тут наставників, сама літконсультантом була. Маю досвід видання книг, літературного редагування.
      Зауважень майже не писала, пан Ярослав запальний, конфліктів не хотілось.
      Вважає, що поетизує ліпше за мене - таке промайнуло в дописі. Нас не можна порівнювати. Це - як бурштин і діамант. Хто на чому розуміється, хто що на зуб чи тацю кладе, на міцність перевіряє.
      Готую нову книгу, вона теж об'ємна, вагома.
      Про мою творчість є стаття "Метафорика «Птахокардії», або «ORDO AMORIS» Світлани Майї-Залізняк" у "Золотих клейнодах", "Золотій пекторалі", то чому б і не цінувати сучасницю...
      У протоколі прийому до НСПУ - затвердили одноголосно: "Поетка працює на Україну".
      Слугую Поезії.
      Справді переросла сайт. Нині він нагадує дошку для вірша. Приколи кнопкою - і мовчечки йди. Дякуй, що прочитає хтось.
      Не випитувала, хто де з ким дружить чи випиває. Навіть на вечірки не напрошувалася.
      Писав мені малознайомий пан Сушко про власні справи - що посадив, що консервував, готував-смажив та оповідав подеколи враження про вірші - чужі, свої, мої. У приват слав пісні, моїх поезій не озвучив, обіцяв один текст "Планета людей" до творчого вечора, не показав - не осилив. Любив переписувати чужі вірші - на сторінках фб надибані, мені показував ті варіації.
      Радила доволі часто в його віршах замінити недоречне слово, запитувала, чи потрібні мої зауваження, дякував, був поштивним. Писав, що я мудра, аж геніальна. Завдяки мені, запевнив, став вимогливішим.
      Вечір мій запропонував організувати, погодилася. Написав у приват, що не можна фуршету - заборона категорична - і ми повинні дослухатися. Отож! Тепер ось, через два роки (17 вересня), назвав мене "жлобкою", яка просто не хотіла влаштувати пригощання. Це нормально, по-чоловічому? Брехливість, підлість зашкалюють.
      Дала-надіслала надруковані кольорові афіші, писав, що їх приліпив, розніс по вишах, тепер сумніваюся. Приїхала, мала розлогий фаховий сценарій, була ведуча - коректор книги С.Козаченко, філолог, педагог, літературознавець, землячка, подруга на протязі 14 років. Знає мене, як ніхто із сайту. Прийшли - хто зміг і бажав. Приїхала журналістка "Українського радіо" Ірина Кримська-Лузанчук. Мали бути Алла Васик, якщо вірити Олександрові, та Чорногуз. Прийшов пан Ярослав, відразу ж голосно із серйозним виразом обличчя заявив: кажуть, що не буде пригощання, якщо не буде фуршету, то він не виступатиме. Це мене ошелешило, адже поетичний вечір. Мені передав Сушко заборону фуршет проводити.
      Відбула у Полтаві кілька презентацій, фуршетів, все було пристойно, запрошувалися організатором музиканти, співаки, ніколи мови не було про гонорар. Мала досвід.
      Я почувалася ніяково, адже у приваті Сушко запевнив, що не можна, тому не готувала пригощання. Писав, що є музей води, можна піти - там дозволять...
      Дещо чоловіки тоді восени придбали, бо їм кортіло, після вечора в тісному колі поспілкувалися, я перед закупівлею пригощання запитала - чи додати грошей. Ні... - сказав Соболь. Я непитуща жінка.
      Сушко забрав хутенько з моєї руки 200 гр. - за таксі, привозив апаратуру, наче з бібліотеки. Я тоді отримала гроші за продану книгу, от їх із руки миттєво змів Сушко. Перед цим вечором навіщось писав у приват, що на нову книгу допоможемо, "скинемося по тисячі". Отут варто зробити паузу. Такого благодіяння не просила, не чекала особливих жестів - меценатських. Я не наївна, не з тих, що гнуться. Інтуїтивно відчувала фальшиві ноти, адже Сушко на вечорі заявив, що "не розуміє" поезії Майї, а як захопливо на ФБ і тут коментував... Порівнював із музикою Шнітке, писав-висікав коментарі в дусі: "Отак і варто писати поезію - і молодим, і старим".
      Не чекала таких сайтових катавасій, не звикла до обпльовування. Дивує кампанія проти жінки, яка чесною і щирою лишалася на ПМ всі ці 9 років, безоплатно допомагала, була небайдужою.
      Які творчі вечори (множину вживає Чорногуз у дописі "Сайт білих ворон") мені робив Сушко?
      Дозвіл мною був легко отриманий, зала безкоштовна для мене, бо я членкиня НСПУ з 2016. Він - ні. Привіз апаратуру - така його поміч. Я була присутньою - як поетка - на одному. Особисто двічі телефонувала функціонерові спілки, домовлялася про дату. То в що матеріально "вклався" Сушко... Афіші я надрукувала, ім'я його було написане, це теж не дрібничка. Я - відома поетка.
      Мою книгу в 2015 презентували ми з коректором, видавцем у Львові, в будинку спілки письменників. Виходила на люди, мене чули, бачили, аплодували. Про це написано у "Слові Просвіти".

      Нині, згадуючи ту осінь, аналізуючи ці перипетії, трохи жалкую, що радо відгукнулася на пропозицію, повірила у щирий пошанівок, у шляхетність сайтових друзів.
      Позірна чи справжня їхня дружба, шанували мене чи використовували можливість піару, важко судити.
      Із порад психолога: "Оточення варто обирати особливо ретельно. Ти станеш таким, як і твої друзі. Несвідомо. Поступово. Але станеш. Друзями мають бути порядні, надійні і хороші люди. Люди, до яких ти спокійно можеш повернутися спиною". Певно, щоб не боятися бути мішенню...
      Друзі Сушко та Чорногуз то гарикають, пасквілі нищівні - один одному, то потоки бруду та бридкі незаслужені назвиська - вже в мою сторону.
      Бажаного нейтралітету не досягла. Чорногуз мене до стовпа прив'язати хоче, волає, що я "оббрехала". Та себе хай зафіксує, прив'яже - за оці неадекватні напади віршові чи прозові - удвох із прислужливим, лицемірним Сушком-друзякою. Скільки негацій вони розлили на сайті, майже ніхто не вгамовував. Не посилав у бан адмін - дивна поблажливість.
      Є звернення Чорногузове до громади ресурсу. Взимку аргументував, чому Сушка прогнати з ПМ варто, сам привів на сайт - той упирично шельмує-пащекує. Називав Олександра "вбивцею талантів". "Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном" - так зітхав.
      Тепер згадує те напівжартома - дивочна хамелеонність, зате обзиває мене, ганить.
      Не по мені така модель стосунків. Дещо писав мені Сушко, хотів просвітити, з ким знався, де був, хто зайву чарку перехилив, тепер печінку лікує. Та хай би не вів такої просвітницької роботи, з мого боку не було цікавості. Якісь інтриги мені приписує Чорногуз, дивуюся - в ім'я чого?
      Кожен переслідував певні цілі, мені вони не відомі. Була приязнь, але нетривка.
      Один прагнув тут бути наставником і авторитетом, вважав себе метром, його друг Олександр побачив у мені креативну, майстерну, небуденну поетку. Хотів дорости до мого рівня, писав захопливу присвяту жар-птиці в саду. Вірю, що щиро.
      Зрештою, перебіг у стан любителів пересічних віршів. "Напишу серйозне, складне, майже не хвалять на сторінках фб, не вподобують, а смішне, то хвалять" - так мені пояснив. Таки понесло автора в бік культмасових віршів-свищиків.
      Зробив Сушко вибір, дешевої слави забажалося.
      Мою книгу штудіював, насотувався з неї слів із неабияким апетитом-рвінням... мене тут вважали наставницею Сушка - і я почала критично висловлюватися про вірші, що пістрявіли вульгаризмами, кон'юнктурні. Столітні діди та баби хочуть сексу, вихваляється потенція дудугана, мавка закидає ніжки, летять у небеса, в рай... - банально-однотипна ряднина-писанина - не еротика, а лубочна, примітивне. Жінка в них - об'єкт всолод і лише, сексизм. Віршів такого штибу тьма, а прочитати, насолодитися - нічим, зауважувала Олександрові авторка сайту пані Лариса.
      Сушко гризся з Чорногузом, той закликав очистити ПМ від "обісцюшка". Писав Ярослав у приват, просив моєї підтримки, дивувався, чому модератор не втручається.
      Писала Сушкові, щоб припинив гризти друга, не прислухався, пасквілями "лікував від пихатості". Коли на ФБ читачка запитала, чи Сушко вже на передовій, адже присоромлює чи гнівно шмагає у вірші тих, хто не воює, ховається під спідницю, написав у відповідь, що має протез. Такі жарти. На повному серйозі відповів-збрехав прилюдно.
      Була видимість віртуальної дружби, Сушко ще зі мною спілкувався, тобто писав довгі списки виконаних робіт.
      Запитала: "А навіщо мені знати, що ти сьогодні робив?".
      Натяк, що поети - сибарити? От я пишу поезії, а він у цей час працює на городі чи сіє спори грибів у лісі поблизу села. Хвалила за уміння все робити по господарству - та кострубатих, неохайних віршів не хвалила)
      Знайшов у мені щиру, мудру, розуміючу - так пояснив. Ми такі самотні посеред юрмищ.
      Та я не проміняю самодостатність, самість на перебування у зграї "запеклих друзяк".
      Я - левиця, не гієна і не підлесниця. От Сушко назвав себе у новому вірші "песиком на повідку". Ким себе бачить - то до психоаналітика.
      Навіщо мені було гнобити Чорногуза? Звісно, на найпотенційнішого він не тягне, я про це висловилася у приваті Тетяні, бо вона майже щодня 6 "панові Бандуровичу" ставила. Є критерії оцінювання. Явищем для мене ліричні поезії Чорногуза не були, вадили інверсії, бракувало свіжості. Деякі подобалися, відгукувалася. Сушко критикував численні наче-мов-немов у його віршах - таки із власної ініціативи.
      Тетяна просила глянути на її вірші, запевнила, що Чорногуз не проти, він мене шанує. Дякувала за допомогу прилюдно мені й Любові Бенедишин, була прихильною, оцінювала й мої поезії. А Чорногуз редагуав тексти Тетяни, нашу з Любов'ю Бенедишин доброзичливу допомогу розцінив, як пресинг. Мабуть, ми з нею зауважували ті помилки, які він пропустив. Особливої охоти вичитувати чужі вірші не мала, та мені писали, просили, знаходила час. Тепер бачу, що перебувати на ПМ можна лише мовчечки чи захвалюючи одноманіття.
      Дев'ять років на ресурсі. Намагання бути над...
      Ніяких коаліцій, груп не створювала, не шкодила літераторам, аматорам на сайті, не писала образливих пасквілів.
      На головній часто анонсувалися вірші рівня проба пера.
      Дехто дякував, писав, що допомогла зауваженнями. На поетичному ресурсі не віють пасати вимогливості, доброзичливості, не той благодатний клімат, який підрощує таланти, бачимо борюкання за пальму першості, захвалювання, сюсюкання в коментарях, бруд-флуд, тролінг. Я до цього не доклала ні цеглини. Навпаки, закликала не заливати сайт вульгарним, до модератора намагалася догукатися. Невже не можна було припинити баталії-драчки між Сушком і Чорногузом, порадити вирішувати конфлікт деінде? Ми читали коментарі-прокльони, Чорногуз гримів на сайті, Сушко підсміювався.
      Де були модератори? Вже тоді мені було варто піти з сайту, берегти себе. Діждалася назвисьок, нахвалянь "лусну по носі", "здиратиму луску" - Сушкове нечуване нахабство чи рагулізм. Юрій Сидорів писав Сушкові про неохайне віршування, надмірну кількість публікацій на добу - але нуль уваги, не помітно шліфування написаного. Зате суперплодючість віршова - дрозофільна - і якась пришелепкувата поведенція - "ампутувати себелюбство" нахваляється, згадує, як пиляв хтось ногу, йому тримати довелося. Жахіття. Це поетичний ресурс чи бійня...
      Розлого пояснюю - чому йду звідси назавжди. Примусити мене цінувати графоманію та стонадцяті "проби пера" не вийде.
      Періодично вистрибує з коментарями Соболь-Погорєлов, у віршах кпинить "хохлів" - малограмотний аматор-переросток. Тепер - за його рагульським висловом - "пенделі" віршові залили сайт. То причіпливо питав у Чорногуза - чия дача, ніби це має відношення до поетичних текстів, то мене тролить, бо я зауважувала його численні бур'яни-огріхи. Лишила недавно в себе коментар - як придбати моє зібрання творів, Соболь поспішає, пише в Сушка з цього приводу: "мене порвало...". Та чи кому цікавий стан його емоційної цілісності чи шмаття?! Я на своїй сторінці порядкувала. Чи й не ментор-оцінювач. Такі нахаби мають право на сайті слебезувати-скалозубити, тролити, а я захисту не маю - в особі модератора.
      Відбиваюся від нечем. Чи місце отут мені, Поезії... Тепер - ні.
      Є автори, які не звертають уваги на перманентні драчки на ПМ. Прийшов, поставив текст, пішов - безпечний алгоритм. Мишача поведенція чи мудрість - питання риторичне. Я пасіонарна.
      Чорногуз писав мені взимку, що чекає підтримки. Є дописи, де він мене хвалить, визнає талант, навіть обіцяє не зрадити, не піддаватись на провокації. Але патерни злостивості перемогли, на жаль.
      Здалося йому торік, що я під жіночим клоном критикую з Сушком разом вірш - назвав "сукою" мене. Як можна? така підозріливість патологічна, запальність... Це шляхетно? не вияснивши, чий то клон - таке сказати... Хай кохану жінку, яку возвеличує у поезіях, так "ніжно" називає.
      Прилюдно вибачився. Замучений нападами Сушка - так пояснив. Та не по мені такі стосунки. Ніколи не заводила клонів.
      Навіщо мені перебувати серед жабомишедраківки? Ні душевних сил, ні часу на такі ексцеси не маю.
      Можна було призначити редакторів давно, та їх ніби немає. Модерація щоденна тут необхідна.
      А прагнення однієї особи бути авторитетом призвело до драчок, непоступливості. Микола Соболь-Погорєлов, амбітний, упертий початківець, писав приватно: "Тримайте корону, бо буде вам те, що Чорногузові!". Та чи йому пектися-опікуватися розподілом корон? Там край непочатий праці над сирими, учнівськими віршами.
      Що вони з Сушком тоді намислили, чиї корони їм зривати кортіло... Я не отримувала від них корон - і не збираюся допомагати у розподілі бутафорних вінців.
      Лишіть мене нарешті у спокої. Не шукайте винної там, де її не могло бути апріорі. Громовідводом на даху (як визначила мою роль мудра авторка сайту Вікторія) слугувати набридло.
      У кутку я не могла бути - яскрава. Мене бачили. Могли порівняти на сайті наші поезії. У кожного свої читачі.
      Мою книгу ніхто Вам, Ярославе, не нав'язував, запитали - скільки коштує, син мій сказав: подаруй Чорногузові. Я вагалася, підписала - як учаснику дійства, із вдячністю за виступ. Книга велика, гарна. І там - поезія, не графоманія.
      Соболь, Сушко (два екземпляри) її придбали, знаючи, яка це поезія - для підготовленого читача. Є анотація. Книга для знавців української мови, читачів з уявою, сумлінням, життєвим досвідом.
      Не подобається - не читайте. Згадую, раділи, коли я писала Вам коментар, думаю, то були флюїди позитивної уваги.
      Звісно, я новаторка. Люблю сюрреалізм. Не люблю простеньких віршів, де лише емоції, слова...слова... нічого немає у міжрядді. Я вимоглива до себе і оточення.
      Мені справжня поезія бачиться свіжою, барвною, рухливою, живою, неповторною, міцною, ефірною, зримою, в дусі часу. Це - міні-картина, панорама, фільм. Маловживані слова я люблю. Усі мають словники, всім дозволяється компонувати, але далеко не всі римувальники - поети. Я - за гармонію, авторський впізнаваний, нефальшивий голос.

      Мистецтво не відтворює дійсності, а ні її перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність.
      Ігор Богдан-Антонич

      Мої поезії, написано у передмові до "Птахокардії", відповідають високим законам мистецтва.
      Зануритися б авторам у власні доробки, там є що полірувати. Реальні імена не всі вгадуються у дописі-казці Чорногуза.
      Звісно, кортить вам обом когось звинуватити у сайтовій феєрії, сорому не відчуваєте за назвиська.
      Я, пане Чорногузе, українка імпозантна, молодява, усміхнена, презентабельна - так мало схожа на "старуху Шапокляк", як ви нинішній - вайлуватий - на красеня-лицаря. Пані, яка не хоче, щоб її ім'я згадували у дописах, прилюдно зауважувала Вам нестриманість у словах та емоціях на сайті, писала, що ніколи не переходила допустиму межу. Не одну мене Ви ображали і вибачалися. Навіщо ж Ви ганьбитеся...
      Сушко - молодший на 6 років, дає бридкі назвиська, віршами-лушпайками заплював сайт. У люстро самокритики зазирнути б такому "сатирику"... Враження, що насилує неохайну музу, а вона аж захлинається пінявими віршатами. То хто ж мене отут брався "перевиховати"... для якої благої цілі?
      Чому я - зріла, самодостатня, майстерна поетка - мала позбутися естетичних орієнтирів і себелюбства?
      Намагатися обгавкати могутнього слона - безпородним шавкам властиво.
      Не виховуватиму ровесників та молодших, не виправдовуватимуся, написала, як все було.
      Увага: тепер вірю, що за доносами нищили цвіт нації. Хочеться завершити: шануймося, та шану розуміємо по-різному.
      Всіх згаданих на фб заблокувала, щоб не бентежитися. Знатися з ними не хочу.
      Модератор приватно вибачився за чоловіків, жалкував, що так низько опустилися. Навіть на місяць відправив образника-пасквілянта-Сушка в карантин, другу сторінку лишив. Звідки - бризками - віршата-пасквілі плодовитого віршороба.
      Я закрила власну - єдину - сторінку, пояснила, пішла. Хай таланить у хороших справах.

      ..........Тепер варто додати, бо Чорногуз навіщось вводить в оману, заперечує послідовність. Коментував Сушко в нього, наче я тут писала, Чорногуз сказав: "не буде вечора". Де таке - в моєму дописі?
      Пан Ярослав тоді - саме перед початком вечора - сказав прилюдно із серйозним виразом обличчя, що не виступатиме, якщо не буде потому фуршету. Це чули всі: ведуча, мій син, присутні. Я схвильовано відповіла - до Сушка претензії, бо він ходив, афішу лишав, категоричну заборону пригощання чув - і передав мені у приваті.
      Саме тому М.Соболь, ще дехто вирішили задовольнити пана і себе, Ярослав запевнив, що домовиться про дозвіл, під час вечора купили бажане-потрібне. Чомусь же існує заборона, то навіщо її порушувати? Творчий вечір - це поезія.
      Я так збентежилася від неочікуваної поведінки пана Чорногуза, що за кілька хвилин розпочала свій виступ не вельми весело.
      Потрапити в таку ситуацію - малоприємно. Домовлявся з другом Сушко. А я лише запросила у приваті вже пізніше, пан Чорногуз від мене не отримував запевнення, що гонорар буде. Про це взагалі не було мови. Чи конче потрібен був той виступ Ярослава? Я не була ініціатором запрошення, але радо погодилася. Чом би й ні... На мої презентації не раз приходили музиканти. Сушко сказав писати на афіші - за участі співачки Алли Васик, Чорногуза і його - так і зробила.
      Ми попрощалися в метро по-дружньому, весело, обнялися. А тепер все це пригадувати довелося, бо у дописі про "творчі вечори".
      Брехати мені не властиво. Читати перекрути неприємно. Досить дискусій.
      Відзавтра я не буду заходити на сайт, щоб не набиратися негацій. Бажаю усім спокою і благополуччя.
      17 вересня 2019.

      Коротка пам'ять у мого ровесника.
      Звертання до модератора Ярослава Чорногуза

      Вірші, проза, аналітика, огляди
      Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика http://maysterni.com/publication.php?id=137039
      Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?

      Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту.
      Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише літературного поетичного хисту, а й естетичного смаку? Людини, яка не прислухається, практично, до висловлених в її бік критичних зауваг, не працює над своїми текстами, натомість уражена графоманською хворобою словоблуддя, пише по кілька в день горе-опусів, не редагує їх, в яких, замість творити літературу, займається зведенням порахунків зі своїми більш талановитими колегами? Ним, уже цілком очевидно і зрозуміло, рухає чорна заздрість і прагнення будь-що, будь-якими методами вивищитися над своїми колегами. Пише горе-коментарі, до яких майже ніхто не прислухається, натомість його називають «шмаркачем» та іншими всілякими такими назвиськами.
      Чого вартий той факт, що на сайті є два Олександри Сушки? Питається, для чого? Відповідь проста – один Сушко ставить іншому Сушкові, які насправді в одній особі, позитивні оцінки 5,5, бо крім самого себе йому таких оцінок ніхто не ставить, таким чином штучно підвищуючи собі рейтинг. Гидко за цим спостерігати, але чомусь редакція «Майстерень» закриває на це очі, не видаляє другого клона.
      Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном.
      Я вже не кажу про себе, тут – десятки тонн бруду – Сушко вшанував «дорогого» друга, який привів його сюди, на «Майстерні» на свою, як виявилось, голову.
      Пробачте, люди, що завдав вам такого горя, бо мало хто є на сайті, кому б не дісталось від Сушка.
      Та багато хто не хоче конфліктів, воліє мовчати. Та, повірте гіркому досвіду – будете мовчати – заклюють вас дурними заувагами і псевдо критикою і підете ви із сайту, як талановита поетеса із Полтави Юлія Стиркіна, яка ні за які гроші не хоче сюди вертатися, поки тут є Олександр Сушко – люте заздрісне, чорнороте пугало, яким скоро почнуть матері поетеси своїх пишучих малят лякати: не будеш слухати мене, то віддам тебе упирю Сушку на розтерзання! І дитина з жахом прокидається в холодному поту!
      Скільки вже його критикували інші автори – Лариса Прокопенко, Тетяна Левицька, Серго Сокольник (нещодавно навіть прозу Сушка розгромив, хоч у прозі, як на мене, Сушко вправніший), СонцеМісяць та багато інших.
      З нього, як з гусака вода. Обтрусився, і пішов далі своє чорне діло робити.
      Ось його повчально-гнидявий коментар:
      Та яка різниця - бандура чи гітара, чи інший інструмент? Дивися ширше: тут ідеться про загальну проблему, яка уособлює українську лірику. Сусальне золото у кілька шарів для справді гарного непотрібне. Ця зайвина ріже око естета. І додає мені наснаги писати іронічну сатиру. І нічого поганого в тому не бачу. А ти злишся. Нащо? Та посміхнися урешті. І повір: я тобі не ворог, а найщиріший друг. А те, що люблю перець - не страшно. Всі ми різні, і смаки у нас різні.
      Пиши на мене сатиру, гумор, іронію, що завгодно. Я не ображаюся.
      Та послухати – Боже, святий янгол із небес!
      Справді – мед справжньої української лірики – не для Сушка. Він народився, вимащений у дьоготь, як не у щось значно гірше, то й прагне у кожну бочку меду додати свою гидку ложку дьогтю. Та вже того дьогтю стільки, що вже все помінялося місцями на сайті - гнидявої псевдолітератури вже бочка дьогтю, яку вже не може врятувати ложка меду гарної традиційної української лірики, яка в ній зосталась!
      А ми сидимо, опустили вуха, а нам ллють помиї на голову. А ми кажемо: не лийте в одну точку, дорогий пане Сушко, розбризкуйте, розбризкуйте!
      От він і радий старатися, розбризкує. А ми мовчимо і ходимо в оцьому, з дозволу сказати – забризканні!
      Не гидко вам, люди? Не набридло ще?!!!

      Щиро Ваш
      Ярослав Чорногуз

      ...........
      Так волав до власника сайту. Сьогодні Чорногуз вводить в оману, змальовує так, як вигідно йому - перебіжчику. Сушко допомагає знеславлювати мене - одну з високих майстрів, яких від нього захищав Чорногуз у зверненні до редакції майстерень - та не був почутим.
      "Ходи в мої обійми" - припрошує друга у віршику "Кинь каку" - по примиренні. Це поезія? такого потребує сайт?
      Навіщо ці двоє зробили нас глядачами своїх спектаклів - ворогування-примирення? Тепер волає Ярослав, що я "погана правнучка славного Залізняка". А він чий "хороший онук"...
      Я гранично чесна. Це нині гандж? Не лицемірила, у злагоді з собою хочу жити. Його теперішнє обліко моралє для мене неприємне і неприйнятне. Таке вже чула: входить у моду образити і вимагати вибачення. Підло.
      Всі назвиська розділити б друзякам між собою, пасують неабияк.

      Витрачати час на болотні ексцеси набридло. Дискусії з ними - епічне засмічення мозку.
      Коментар під дописом Чорногуза лишила коректор моєї книги, ведуча творчого вечора.
      Підтвердила, що такі слова Ярослава пролунали саме до початку, і мене збентежили не на жарт.

      Cвітлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2019-09-17 19:47:14 ]

      Вітаю панство. Була свідком подій навколо фуршету. Сама чула, як пан Ярослав іще перед початком дійства питав, чи буде фуршет. Давно було: не пригадую, чи він жартував із приводу того, що не виступатиме, раз немає пригощання, чи то було всерйоз. Так, мабуть же, не всерйоз, бо таки виступав. Але конфлікт був.
      Їхала з Майєю з Полтави до Києва, протягом усього шляху вона не раз уголос турбувалася, що фуршету не можна в Спілці організовувати, бо так їй було чітко сказано. А вона хотіла б це зробити, вважала, що гостей треба пригощати. Тому так нервово сприйняла слова п. Чорногуза. Тому виник конфлікт. Дріб'язковість обсмоктування тих подій у дописах/коментарях усіх учасників сварки тут, на ПМ, викликає просто... шок. Невже вам більше нічого робити, люди?! Ми живемо на цьому світі якусь мить, то чи варто перейматися таким... нічим?
      Давно не ходжу на ПМ, не беру участі в тутешніх сварках-розбірках, бо це й нецікаво, і неконструктивно, і найчастіше - просто огидно. Як і те, що відбувається зараз. Для спілкування цей ресурс не пораджу навіть ворогам.
      А для поезії... не у визнанні суть мистецтва. Поет пише, бо не може не писати - та й усе. Решта - суєта.
      Бажаю учасникам конфлікту мудрості й уміння поважати чужу думку. Нікому не раджу бувати на ПМ.


      Така її думка. Хай кожен вирішує, чи бути тут, я зачинила сторінку.
      Мені услід Чорногуз злостиво проголошує: "брехуха". Чого б не пригадати - як було. Казав так, то визнай. Я тоді опинилася між двох блоків - бажань-заборон. Дивна його - засмальцьована, вся у жабуринні - "правда".
      Хочу бути чистою і сонячною.
      Називаючи мене образливими словами, ще й вимагаючи вибачення, запальний Ярослав, на жаль, все більше ганьбиться.
      Не я нівелювала поетичний сайт, sapienti sat — розумному досить.











      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Карантинний автор діє
      Шановний пане Ляшкевичу, то Сушко відправлений у карантин? Відлучений від сайту на місяць? Напівміри лише наснажують упирячу натуру. Ви триматимете Сушка на сайті - щоб привертати увагу до тліючого ресурсу? Віршики такого штибу вам любі-милі? Непоясненна байдужість чи поблажливість.

      http://maysterni.com/user.php?id=8524

      Друга сторінка автора діє.

      Ви ж вчора написали: автора на місяць у карантин.
      З іншої сторінки публікує одноманітну маячню. Сам оцінки собі ставив, продовжує деструктивну діяльність.

      Сушко не та персона, що прикрасить собою поетичний сайт. Неохайний суперплодючий римувальник без самокритики, якого захвалили аматори на якихось псевдопоетичних сторінках фейсбука.
      Про неохайність та надмірну активність - кілька текстів на добу - писав неодноразово йому Юрій Сидоров.

      "Випивши браги..." заливає сайт віршами такого гатунку. Не має інших турбот, крім докучати комусь. Чи втратив здоровий-тверезий глузд і естетичні орієнтири, чи не мав їх. Вульгарщина.

      Межі допустимого не перейдені? Це поезія? Для вас це нормальна публікація?
      Одну сьогодні видалили, приносить таку саму.

      http://maysterni.com/publication.php?id=141416
      http://maysterni.com/publication.php?id=141407

      Ось Ви писали сьогодні
      Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 16:28:45 ]

      Адміністрація ПМ не підтримує на своїх шпальтах таких образливих рядків, як щодо конкретних осіб, так і щодо, опосередковано, поезії в цілому.
      І так , як проблема досить важка, то на місяць відносимо її автора в карантин.
      Тут не повинно бути жодних взаємних образ, просто реакція на ту чи ту дію.

      Так, без сумніву, потрібно робити в кожному разі, при появі схожих публікацій, бо це не діло...
      ......

      Проблема важка? Невже важко дати відсіч образнику, нечемі, нахабі? Поясніть правила перебування на сайті. Ви ж розумієтеся на поезії.
      Звісно, це не діло: заходить читач на Ваш сайт і читає, бо анонсується, маячню Сушка. Надія Тарасюк, прийшовши на ПМ, зауважувала вульгарщину на головній. Хто нас чув?
      Галантними, сміливими чоловікам у віршах бути легко, а в житті?
      Принишкнути, як дехто, забитися у шпару, я не хочу. Не той заміс.

      То відправте в карантин обидві сторінки, він же насміхається з нашого небажання читати таке на поетичному сайті.

      Як же треба не шанувати себе, щоб модератор заблокував, лізти з іншої з таким продуктом...наче пес крізь тин!

      Прочитала щойно, Чорногуз співчуває Сушкові, що того заблокував модератор.
      Сам же просив узимку забанити пасквілянта! Писав гнівне звернення, ображався, дивувався, чому всі мовчать, аргументував необхідність відлучити Сушка від ПМ. Жалкував, що привів сюди друзяку, той гнобить його і виживає з ПМ талановитих. Пішла Юлія Стиркіна, бо Сушко вижив, мене згадував, як таку, що допомагала Сушкові, а той віддячив, заливши стежку нечистотами.
      Назвав "обісцюшком" Чорногуз Сушка, гримів на сайті фільм-бойовик ще той, ми змушені були споглядати їхні драчки.

      Абсурдність цієї ситуації - двоє дядьків зрілого віку, які гризлися на сайті взимку, Чорногуз волав до громади, бо його цькував Сушко, наче примирилися, і на заваді я. Бо сильніша, креативніша, не з підлесних аматорів.
      Якісь інтриги мені приписує Чорногуз, наче ці двоє друзяк мені важливі чи цікаві. Нічого, крім зневаги за псування нервів та наговори, до них не відчуваю.
      Гаяти часу на оцю беліберду не хочу!
      Сушко стрибає з пасквілями, піариться на моєму імені і ганьбить себе. Де гамівна сорочка на сайті?
      Щодня нова порція віршової нарізки. Вражений вірусом помсти, бо я назвала віршоробом, графоманом.
      Так і Чорногуз не раз так писав на друзяку. Різко, навіть проклинав його за пасквілі на свою адресу.
      Я не розумію доцільності тримати на поетичному сайті сторінки такого автора.
      Зійду я з палуби ПМ я, знайде іншу особу - упиряка хоче енергії.
      Враження, що Сушко хоче сайт нівелювати, бо такі дії-публікації - проти поезії, модератора, заблоковано сторінку - виливає цебро лайна з іншої.
      Нагадайте правила перебування на ресурсі, очистіть сайт, якщо він Вам дорогий.
      Витрачати енергію на зубоскалів-упирів та деструктивних не хочу. Не моя це естетика - воювати з моськами, клонами, перевертнями.
      Кого привабить сайт, де немає модерації та поваги до високої поезії, зате вільно графоманам, аматорам, яких неможливо навчити... Знахабнілі, вони нападають на тих, хто намагався підростити їх.

      "Аматор ніколи не перевірить свій вірш на лексичні, граматичні помилки. Аматора неможливо ніколи поправити і чомусь навчити. І вже точно в аматора неможливо нічому навчитися самому. Ще би, бляха, відчуття смаку мали, а то вічно напишуть щось рагульське, а виправдовуються, що, мовляв, то "від щирого серця". Аматори, аматори, аматори.... Тьху на вас!" - написав на ФБ С.Запоржанин.

      Долучаюся до таких слів.
      Сторінку закрила, з ресурсу пішла, це не та майстерня, де господарює Поезія.











      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Буде просвітлення!
      Серед нікнеймищ та клонів,
      у павутинні ідей,
      зблискують перли солоні.
      Данка немає ніде.

      Стопи колов, артистично
      людям освітлював путь.
      Бджоли злетіли за Ічню.
      Гречку статисти гребуть.

      Все, як завжди, - у театрі.
      Пише сценарій пастух.
      Міми клюють Клеопатру.
      Взір українця потух.

      Звісно, не треба мінору.
      Ріжеться диня "Амал".
      Буде просвітлення, sorry,
      мир і новий п'єдестал.


      По сну

      1

      Боролася з мишею, гадами...
      Горіли болото і ліс.
      Люблю, ще надіюся, радую.
      Козацький у Майї заміс.

      2

      Над буднями - сад мій серпневий,
      У вежу не зайде брудний.
      Обдерли пілястри два деви.
      ...це сон...
      Сильна музо, дзвени!

      3

      Ось візьмемо перли і віяло.
      Картин понавішує муж.
      О, скільки тут прихвоснів діяло.
      А знову ошатно довкруж.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Між рож
      1

      Людву оглянеш, та й у ліс -
      там ще пташино.
      Індійський слон продав заміс,
      а круки - шину.

      І всюди ринки та моря -
      пивні, зелені.
      Проєкти-нью на якорях,
      човни - по Сені...

      Набридло хлопцям у селі,
      пішли стріляти.
      У шанцях воля - при землі,
      злоба між вати...

      "Люби, жалій, воюй, помри..." -
      шепоче діва
      у вишиванці, край нори,
      під славні-співи...

      Калину стиглу обірву,
      бо як без неї...
      Душа не тоне, на плаву.
      Течуть єлеї.

      2

      Сценарій пишеться, між рож
      шукай опори.
      Баласти викинь чи примнож.
      Ми всі - актори.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Самість
      1

      Макарони - на вуха - зі слоїка "Вчора",
      Курс на поле, де хитрі гравчині, базіки.
      Ще буває - насниться осонцене море.
      За вікном чорнобривців озеречка, ріки.

      Возведуть у герої суддю й терориста,
      із бандита скульптуру виліплює дока.
      Я не знаю, до кого причалю - ще чиста.
      Хилитається планка - міцненька, висока.

      В цих отарах так тісно, що хочеться неба,
      обрізають брелоки на сумочці музи.
      І щодня пропонується вигадка-ребус,
      і згинаються соняхи, гіпотенузи.

      Роззираюся, щастя шукаю - левиця.
      Так пахтію, що морщиться білочка: "Досить.."..
      Залишили б у спокої лисоньки ниці.
      Блискотять мої гострі шліфовані коси.

      2

      Лицемір'я, шакалів та змій вихиляси.
      На талантів огризки жбурляють ворони.
      Я іду по калюжах невдяччя-малясу.
      А хотіла болідом осяяти гони.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Тема
      Не має стара гаманця,
      купюри затиснені, м'яті.
      Що звідала жіночка ця?
      Аж четверо влізло у хату.
      Не вигнала - рідні, нехай...
      Тепер дармоїдів тьма-тьменна.
      Ще сниться їм Бахчисарай,
      відкрила б обійми Ровенна...
      Не хочуть... А Леся - німа.
      Російська говірка - по слову.
      З-за рогу безноса кума.
      З мішечка - лаванда, полова...

      Дивлюся, шукаю кофти...
      Дратує покірність ягниці.
      На пенсію гарну скоти
      живуть, не дають їм по пиці.

      Житечна історія, тло -
      поля, де не зібрано сонях.
      Таких не збере НЛО,
      течуть їм і пиво, і моня...
      І діти не вивчені - тут,
      а скажеш - погрози нечеми.
      Трясеться дірявий батут...
      Відсутність розумності - тема.

      І скільки ж терпіла ця "мать"
      димів, святкувань, "возліяній"?
      Раденька в куточку стоять
      під викрики донечки - п'яні.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Дотично


      1

      Течії підводні, рифи голубі.
      Що Нептун готує - знаєш далебі.
      Тож відходь на руку, пережди шторми.
      Дві русалки скажуть: "Зрадили не ми".

      2

      Золотаву рибку вихлюпне бульйон.
      З мушлі без щербинки зробиш медальйон.
      І усім - царівна...
      Бережеш алмаз.
      Втопленики - рівно,
      Шлюпки про запас.

      Рятувальні снасті...
      Надміцнющий трос.
      Наловили піфій - нетверезих... ос.

      3

      Ще вузлів нав'яжеш... Пурпуровий схід...
      Прослизнули гади... шпортається гід...

      Стриж на огорожі... верески... нуда..
      Чоколядне серце тане-спогляда...

      Кулі - в ціль... дотично.
      Зблиск. Електрошок.
      Пальми синтетичні.
      Здавлений смішок.

      "Бамбетель" розмовний... кістяний грильяж.
      Млосно.
      Плине човник...
      На весло наляж!

      2017




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Передосінь


      Зело цинічності повзе і кровоточить.
      Новини - горобчачі та сорочі.
      Тече ручай кукібних, взори щирі.
      Безкрилих, доле, не лаштуй у вирій.

      Людва куйовдить правд масне волосся...
      О, не питай у серця: що збулося?
      Ляж на обніжку, там трава цикадна.
      Чекай у надвечір'ї Аріадну.
      Іди за ниткою, дивись на мокрі фрески.
      Сомнабулізм таки розвіє есемеска.

      А далі - кава гватемальська, пінна.
      Малюєш кактус, обрис цепеліна.

      За Кантемирівкою - Осінь, тягне мжичку...
      Турботи, клопоти - щоденні, невеличкі.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Про сад любові
      Муж писав про любов шалену,
      від повторів товстіли файли.
      Змалювавши силу-силенну
      поз, осель, піднявсь аж на яйлу.

      А насправді - зваривши гречки,
      з'ївши кусень сальця рудого,
      мацав лиш зашкарублі течки,
      м'яв боки голубого дога.

      Пес кусав за брудну штанину,
      тяг поета за ближні дачі.
      А дружина шептала: ..."гину";
      стріла зрештою бомжа-мачо.

      У поетиці - ні бельмеса.
      Та в саду - цілком зрозуміло -
      вдовольняв її неотеса,
      а законний мережив біло.

      24 серпня 2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Між акул

      Панно Фальшивосте, мій дебаркадер
      плине за буй - між акул і дельфі...
      Пальмовий лист відірвався... то й рада.
      Буде про чесність у вільній графі.

      Келишки наші віднесено вліво,
      ваша панама блискуча - на дно...
      Є пригощання - три пуп'янки, пліви.
      Ми не уперше в життєвім кіно.

      Сивий суфлер напомадив цидулу.
      Пляшку ловила, та хвиля хитка...
      Ось пасочки між зеленого мулу.
      Доля-мулатка чайком обпіка.

      Мапа, газета, прим'ята валіза.
      Соку б...
      Чавлю золотий апельсин.
      В рамці звичайного порту не влізу.
      Зайвий компас у огромі яси.

      2019

      компАс професійний жаргонізм




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Зайве...
      І нашим, і вашим...
      Ластата лисиця
      обідає в Саші,
      вечеряє в Гриця.

      Ті гноми - в роздружжі,
      та лисоньці зайві
      обшмульгані ружі -
      оббиті об айви.

      "Сварки - не для мене!
      Я - мирна газдинька,
      цілісінькі вени,
      зароблені диньки..."...

      Ось виберуть, може,
      мудрійкою... Крука
      докльовують шавки...
      Та зайва докука!

      Оближе сметанку,
      гуляш на тарелях.
      Ні стресу, ні ранки...
      із дудочки - трелі...

      2019

      Лисичка - збірний образ, таких тьма на стежках реалій.
      Імена теж обрала задля рими.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Морозивне

      Стрічають лицарів красунечки чи ні...
      Кохаються до шлюбу, знято шори.
      Емансиповані, чуттєві, чепурні -
      статистки між гримованих акторів.

      Одні побачили Париж і Монреаль,
      а інші лиш Пристроми, Львів, Опішню.
      Наївно-просто малювалась вертикаль.
      Та ось і крапка фінішна - зловтішна.

      Розкидані лелітки, в'януть пелюстки.
      Надіями наповнені конверти.
      Сценарій Фатум рве на клаптики, шматки.
      Написано червоним: тут - померти...

      І ось лежить білявка (далі, душе, стань),
      рахують ножові... Ридає мати.
      В афекті вбило екстравертне юне Янь.
      Вирує-захлинається Хрещатик.

      Життя спливло - морозива пахкий ріжок...
      Обгортка днів розтоптана байдужо.
      Зеленим їжаком чаїться в серці шок.
      Розхлюпую осонцені калюжі...

      25 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вольне

      Йшла проява полем:
      випхали із хат.
      "Воля ж я... не голем...
      Люд мені не рад?
      Надихну на війни,
      покладу обол...
      Ось громада дійна.
      Цапа на престол
      посаджу, бо мудра,
      накажу змести...".

      Дніпр і Брахмапутра
      повні кров'ю мсти.

      2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Чоколядне

      1

      ...а людці шукають сонця -
      і несуть петарди, чад...
      Лис Микита тицьне: "...он ця!".
      І на шиї висне гад.

      Вже й перкусія, й аналіз -
      тим, хто зроду не робив...
      Відбиваєш словом палі.
      Шелестять "ніштяк..." дуби.

      Ти - хороша, яскравіша,
      притінила вічних бонз.
      Тхір штовхає в дальню нішу.
      Боротьби апофеоз.

      "Із-за моря, не своячка.
      Глянь, фактурна... Не секрет,
      від її поез - сверблячки..."...

      Муза лине... пірует...

      2

      "...фемінізм! прозора! чиста!
      ця нашкодить...". Чоколяд
      ллють на сукню, рвуть намисто.

      Муза тягне земснаряд.


      24 липня 2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. А в мене сонця-океани...
      1

      Варани - місцеві, приїжджі.
      Канапки на таці травистій.
      Вечірка влаштована Іржі.
      Йде травесті-кралечка Христя...

      Лягає, просовує ногу
      в кільце від гранати повія.
      До туї прив'язано дога.
      Підходь - буро-жовта сулія...

      2

      А в мене сонця-океани.
      Меч-риба і сіті - земному...
      У пасті замшілі боввани.
      Ломака дісталася лому.

      Вальсують...
      А я вже далеко.
      Пуд ряски на возі - картинно.

      Ні псам, ні зайцям, ні лелекам
      нічого не винна.

      23 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Іронічно-тропічне
      Ще не бачу таємної кнопки.
      Викликати спецназівців - зась.
      Йде нападник: перевертнем, гопки...
      Таргану висота не здалась.

      Висихає невдаха тропічний.
      Дві петарди по ньому... і тиш.
      Повз до мене повз Ямпіль та Ічню,
      мріяв стати атлантом узвиш.

      Топінамбур надгризений... груша.
      Трен велюровий цілий, авжеж.
      Караваджо картини не здужав.
      Ледь гойднув золотий бульдонеж.

      Уявити той напад не в силі?
      Лементів між гілляк "ми та ми..."...
      Замастився в олії, чорнилі.
      Спить, оплаканий лисом, курми.

      22 липня 2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Заліанне
      1

      А брехня не куля і не меч -
      змій лускатий, з-за ліани виліз.
      Обирай війну чи не переч,
      друг мовчить, покашлює: "Не в силі...".

      Із пащеки ллється лабуда,
      виверти фіксуються на плівку.
      Снивсь у зливу дух-Сковорода,
      сив Тагор долав аж стометрівку.

      "Гей, Світлано... Зайва сумота!
      Ми - з тобою... Підлети, хороша...".
      Ланселот Гвінерву - на кота,
      бо коня продав за мідний грошик.

      Все дивує: вигін і вагон,
      безголосся, клонова автура...
      Шириться гоніння полігон,
      проситься у друзі сотий турок.

      2

      Так і є, реалії тісні.
      Клапоть окупований для сойки.
      А мені - поезії-пісні,
      заздрих "нє пущать!" охриплі зойки.

      Катавасій тут не обійти?
      Сіризна обіймами частує...
      Не для левів шпари та кути.
      З кипариса лет мій - аж за туї.

      3

      Амулет купую - від незгод.
      Заблистіли очі у пантери.
      Лушпайками пасквілів та од
      вічний одуд бавиться в партері.

      22 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Окремішня
      ...ця наповненість має дзеркала і шлюз.
      Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
      Я росла між аланів, напудрених люсь
      на горбочку левади сараєвих місив.

      Ми збирали з бабусею (ша...) кізяки.
      Кроленята пищали - рожеві, гладенькі,
      жабенята стрибали у глей із руки.
      І жалілась на батька гулящого ненька.

      Шал-вільгота струмує. Не стій, не лови!
      Тьменна смислів нуртує...
      Проходить мім німо.
      Я лишаюсь між гейзерів, лав і лавин.
      Родоводи - залізні, шумкі - пом'янімо.

      Щось шукає у дружбі David Owusu...
      Перечіпки лаштує вужака-недрема.

      Я у глечиках сонце ранкове несу.
      Є щомиті для вірша окремішня тема.

      21 липня 2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Мерехтинки
      Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
      ветхі рядна, пил з макітри...
      майталалося колосся...
      Все наснилося, збулося.

      Бігли гуси - не щипали,
      ухопив Трезор за палець,
      лис кривився "ваговито...".
      В зайця снопик перевито,
      у ворони сир несвіжий.
      Підлітає робот Віжен:
      "Ти чутлива, Майє, надто,
      ось від мене - пуд аннато.
      Бий образників - я знаю,
      чим здолати рій чи зграю".

      Подивилася ув очі.
      Трабли сіють поторочі.
      Ген царівна Кабакова,
      українською - ні слова.
      Огірочків ряд зелений...
      Та тягни той пуд за клени!
      Полечу... є поле вище.
      Не цікаве попелище.

      Батоги петрові: "Майє,
      дивосил нас пригинає"...
      Патисони - сонні, теплі -
      провели мене до греблі.

      Робот грюкає затвором.
      "Ми зустрінем-поговорим!".
      Вівці глянули байдужо.
      Простягла серветку ружа.
      Бузини старі вуалі
      намотались на педалі...
      Дрони впали у пшеницю.

      Попросила моні киця.

      Стих той рейвах.
      Ні шуминки.
      Позбираю мерехтинки.
      Слоїк меду, біла кава...
      Зліва - муза нелукава.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Горішнє
      Хто замовив, а хто вбиватиме -
      нам однаково, орле білий.
      Обкладали мурзилки ватою,
      та й за стіл з галушками сіли.

      Ми здіймалися над оливами,
      відмивали у морі крила.
      От за те, що були щасливими
      і буяла висока сила,

      цілуватимуть нас почваристі,
      лементітимуть...
      ...бачиш гору?
      Оживаймо лілово - паростю -
      крізь безмов'я і наговори.

      20 липня 2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. На піску
      1

      Викидалися на берег
      з океану слів кити.
      Кружеляли сизопері...
      Як було не підійти?

      Рятували невсипущі.
      Блискотіли плавники.
      Нахилявся мій гладущик...
      Цебеніла кров з руки.

      2

      На піску в холодній піні
      між лускою (самота...)
      я стою на вражій міні,
      поливаючи кита.

      Йдуть іуди на причастя,
      цмулить пиво дідо Ох.
      Плинуть рибки різномасті...
      Мох скиртує скоморох.

      Карнавал - понять і візій.
      Роли...
      піца...
      чипси... чад.
      Я обрала ліпшу з місій -
      між убивчих кавалькад.

      20 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Словесний мус
      1

      Знову палити крила
      вийшли шереги зла.
      Пахне дешеве мило.
      Танці брудних... ла...ла.

      Скаче цапок зелений.
      Гном мухомори - в чай.
      Топче бичок Єлену.
      Хор безголось... Ручай
      витік із-за шпалери -
      і переповнив креш.
      Кури йдуть на пленери.
      Мрію про Бангладеш.

      Витесані котурни.
      Моська скавчить - "бліда!".
      Гамірно і бравурно.
      Грає пласка дуда...

      2

      Де пошукач симфоній,
      шалу, барвистих бус?
      Пави, орлиці сонні...
      Бгаю словесний мус.

      Кажуть, летіти треба.
      Крижі підставив слон.
      Яв - поетичний ребус,
      а не брудний вагон.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Макове
      1

      Я сипала мак із голівки сухої...
      Долоня дитяча і трішки спітніла.
      Узбіччя... безлюддя...
      кололася хвоя...
      А сонце сідало... плескалися віли...

      Одна підпливла... "Чи не хочеш у коло?
      Люляєм-лоскочем... пірнаємо... нумо...".
      - Та ні... - проказала, - співатиму соло.
      Не треба човенця із чорної гуми.

      2

      Той смак призабутий - вільготності, зливи...
      Мачинки збираю...
      Ще піспляться сливи.

      Поезія - опій дивочний, міцнющий.
      Присмачую ним узвичаєне суще.

      Бабуня не сниться, напевно - далеко.
      Всі вірші течуть із магічного глека...

      18 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Acta est fabula
      У лабіринті снив, у Пслі
      твоє плахіття пурпурове.
      Ген Санчо Панса на ослі,
      за ним овен... Ковчег вже повен.

      Сувої сала... бракне мап.
      Розкрилися ворота шлюзу.
      Сміється Мауглі-сатрап,
      тхір догриза гіпотенузу...

      Цей світ - у рурах між руїн.
      А може, іншого й не буде...
      Смертельний ворог-бедуїн
      обняв картинного іуду...

      Штовхай блаженних чи прийми.
      Втікати - зась.
      Чорнильні хвилі...
      У закапелку між хурми
      цівкоче ніжне, білокриле.

      18 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Вічна тема
      1

      Ти бачиш яв крізь вітражі.
      Ще рік чи десять... Вабна юнко,
      дари нестимуть не чужі:
      свої наллють пекучих трунків,

      бо ти ословила дива...
      і перейшла у ранг відомих.
      Тече ріка із рукава -
      тире... двокрапки... срібні коми.

      Рости - в чеканні гойних слів:
      така в'юнка, природна, свіжа...
      Нью-шанувальник щось наплів
      на хінді. Крона днів густіша.

      Я підійшла - та не скажу
      про шал баталій, перемоги.
      Люляю захват... Крізь олжу
      зведу просвітчасті чертоги.

      2

      Туман у амфорах, руках.
      Застиглі скульптори, богема...
      Шукав гнізда кармінний птах,
      відкрила серце - вічна тема.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Не збагнути
      1

      Ні, не дзвонила тобі, не писала.
      Просто зустріла в диму на пероні.
      Спогади-файли тасуємо... мало...
      Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.

      Маєте дачу-фазенду, на хутір
      кличеш мене - там вільготно між проса.
      Нащо пригода? Ураз не збагнути.
      Глянь, я - статечна, яскрава, не боса.

      Ніг не колотиме стежка зміїста.
      Гепають - чую - на цямрину груші...
      Ніде посеред розвалля присісти...
      Ні, я, Вітриську, зі сходів не зрушу.

      2

      Серце шкварчить? Ось тобі конвалюта.
      Варто найліпшу нарешті забути.

      Як сатисфакція - барви, намисто...
      Лана кохала тебе променисто.

      Рвеш наш альбом, кружеляють листочки...
      Бджоли сідають на збудливі точки.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Незнайомка

      Увечері над ресторанами
      густіє вариво задух...
      Правує окриками п'яними
      травневий інфернальний дух.

      Над кіптюгою жили-вулички,
      над млостю різномастих дач
      здіймає жовтий крендель булочна.
      Лунає немовляти плач.

      І, огинаючи шлагбауми,
      у капелюхах набакир,
      серед канав гуляють з дамами
      бувалі, терті щупаки.

      Цикади-циклі - понад озером.
      Скрипоче клюз. Жіночий виск.
      А в небесах - пливкий, пронозливий -
      безсенсово блискоче диск.

      У склянці бачу друга звичного,
      і, привітавши, п'ю до дна.
      Він рідиною ідентичною
      спиняє мислей скакуна.

      А край сусідніх палуб-столиків
      лакеї схилено стирчать.
      П'янички із очима кроликів
      «In vino veritas!»* кричать.

      Щовечора у мить призначену,
      (а може, мариться лише?),
      дівочий стан, шовками схвачений,
      вироюється із кліше...

      Пливе-леліє поміж п'яними -
      без почту, знов-таки одна.
      Пахтіє зливами, туманами...
      Сідає панна край вікна.

      І враз буруниться химерами
      вдяганки сяйний дивошовк,
      і капелюшні криси з перами.
      Змахне рукою в перснях - шок.

      Ланцями близькості закований,
      крізь аспідну сівку вуаль,
      я бачу берег очарований,
      вимріюю чудовну даль.

      Безгучні сховки враз відкрилися -
      і сплеск осонцив порохно.
      І струменіє шал по вилицях...
      Але ж виною - не вино.

      І пір'я страуса, не півняче,
      у мізках дибиться: хить-хить...
      І кличуть очі панни, пінячи-
      мусуючи тремку блакить.

      В моїй душі - скарби під утиском.
      І ключ належить лиш мені!
      Та знов неволить п'яне чудисько.
      Всі сенси - у терпкім вині!

      14 липня 2019 року
      .........................

      Александр Блок

      Незнакомка

      По вечерам над ресторанами
      Горячий воздух дик и глух,
      И правит окриками пьяными
      Весенний и тлетворный дух.

      Вдали над пылью переулочной,
      Над скукой загородных дач,
      Чуть золотится крендель булочной,
      И раздается детский плач.

      И каждый вечер, за шлагбаумами,
      Заламывая котелки,
      Среди канав гуляют с дамами
      Испытанные остряки.

      Над озером скрипят уключины
      И раздается женский визг,
      А в небе, ко всему приученный
      Бесcмысленно кривится диск.

      И каждый вечер друг единственный
      В моем стакане отражен
      И влагой терпкой и таинственной
      Как я, смирен и оглушен.

      А рядом у соседних столиков
      Лакеи сонные торчат,
      И пьяницы с глазами кроликов
      «In vino veritas!»* кричат.

      И каждый вечер, в час назначенный
      (Иль это только снится мне?),
      Девичий стан, шелками схваченный,
      В туманном движется окне.

      И медленно, пройдя меж пьяными,
      Всегда без спутников, одна
      Дыша духами и туманами,
      Она садится у окна.

      И веют древними поверьями
      Ее упругие шелка,
      И шляпа с траурными перьями,
      И в кольцах узкая рука.

      И странной близостью закованный,
      Смотрю за темную вуаль,
      И вижу берег очарованный
      И очарованную даль.

      Глухие тайны мне поручены,
      Мне чье-то солнце вручено,
      И все души моей излучины
      Пронзило терпкое вино.

      И перья страуса склоненные
      В моем качаются мозгу,
      И очи синие бездонные
      Цветут на дальнем берегу.

      В моей душе лежит сокровище,
      И ключ поручен только мне!
      Ты право, пьяное чудовище!
      Я знаю: истина в вине.

      24 апреля 1906
      _________________________________

      * In vino veritas! — Истина — в вине! (лат.)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Яготинський блюз
      1

      Павук виноградний спустився на м'яту,
      хитнув крапелини, скінчилася нитка.
      Бджола облетіла парцели уп'яте...
      На тлі нагідок проросла маргаритка.

      Зелені жучки лементіють: "Ми кращі!".
      Джмелі потурати не звикли дрібноті.
      Прагусінь відкрила салатову пащу.
      Застряг колорадський гризун у цейтноті.

      Калина зіткала пишноту-ряднину.
      Крізь пахілля голку встромив будячисько.
      Ромашка шепоче: "...зірвуся... полину...".
      Полин продає споришеву колиску...

      2

      А я вже не знаю - чого тут шукати...
      Стоїть із ціпочком на стежечці мати.
      Дивлюся на обрис.
      За пазуху - вишні.
      Жар-птиця Світланка смакує колишнє.

      У клюз пропускаю ланцюг - не іржавий.
      - Пора відпливати! - белемкає правий...

      Під крила - проміння, мелісу та сливи.
      В жаливу - старі об'єктиви, штативи.
      Лежать, пломеніють гарячі баласти.
      Накреслено курс - на примарливе Щастя.

      2019



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Ave!

      1

      Впавши, зірви подорожник -
      і розітри, приклади.
      Плакати в полі лиш можна,
      де ні краплини води.

      Щастя - дитинне і зріле.
      Сон між колосся, цикад.
      Душі Любові, Рахілі
      йдуть на чолі кавалькад...

      Соняхів річка жовтава,
      берег - міцні бур'яни.
      Здрастуйте, родичі, Ave!
      ...турми овець...
      чабани...

      2

      Сиплю іриски малечі,
      лемент...
      зелений огром.
      Нені вирівнюю плечі...
      Ранок дзенькоче цебром.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Шумовиння

      Я не прийшла у твій лункий гарем -
      Чекати ночі на тафті червоній.
      Хай інша ту неволю обере.
      Згубилася обручка між півоній.

      Ти ж бачиш: словотеча, віршопад.
      Дзумлю собі - в шовкових травах бджілка.
      Таку не вдовольняє мармелад,
      Рахат-лукум, жага - щопонеділка.

      Будуй палац у стилі рококо,
      На зорекрадстві спійманий любаску.
      Буруниться хмаристе молоко...
      Ось кличеш на розвеснену Аляску.

      А мій, земний, все котить кавуни.
      Наснився ти - порушився комфортик.
      Влітаєш - без дарунка і вини.
      Шуміння-шумовиння...
      Пал в аорті.

      Руйнуй плотини чи криши базальт -
      Я не зійду з кармінного трампліна.
      У мене, кажуть, оксамитний альт.
      Любилися в колоссі, на хвоїнах.

      Тепер - вільгота, гніздища всолод,
      Ось геть!
      Зірок пульсуючих не треба.
      Смакую конфітюр, бо свій ренклод.
      А ти все більше схожий на Ереба.
      Такі ж волосся, тенор-баритон.
      Мусуєш тишу:"Йди у цинамон!".


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Неоднозначно

      - Ви одружений?
      - Та не дуже... -
      пильно дивиться лев на кіз. -
      В негліже не одну подужав,
      на арену ось переліз...

      Де тут кільця, вогонь, софіти?
      Згриз біноклі... а ще попкорн.
      Як же нудно гуру сидіти
      в жебонінні шлюбних валторн...



      Кулясто

      Хто кульку, хто м'ячик... Ох, ці перемоги...
      Будяк півзасохлий, окрушини кексу...
      Ослівни жбурляли томати, хотдоги.
      Таки залюбила блохастого Рекса.

      Спинюся. В калюжі купається слива,
      віщає: "Мені фіолетово, ловко!"...
      А я - щиросердна левиця, глумлива -
      ловлю махаонів, збентежую совку.

      Киплять у смолі лицеміри-єхидни.
      Осоння для мене, а кларам - корали.
      Одвічно гривастих-яскравих не видно...
      Та в зліпки слідів антилопи ступали.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. लक्ष्मी
      Богиня Лакшмі шептала злісно:
      "Не ті обрала виделку, пісню.
      На бляклий килим ступила втретє.
      Я ж золотила стіл, табурети...

      А ти - співоча - в зелене коло.
      Там личить німо, бездарно, кволо.
      Тепер пацьорки висять з волана,
      слів мушмулиння і штора драна.

      Латай хутенько - та слухай диско..."...

      Пливе слонятко... хить-хить колиска.

      Дивочні снива. Клаксона звуки.
      А Шрі рве лотос, пахтіють руки.


      2019





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Півонія

      Жіночка-півонія
      не зів'яла, ні.
      Вазу між хавроній
      виграла в борні.

      Хилитає вітер
      дві картини... тиш.
      Витирати міти
      заздрощів облиш!

      На твоїх мольбертах -
      сонячні лани.
      Хист оцінить Берта,
      а не таргани...

      Пензлики рудасті,
      плямки на руці.
      Намалюй нам щастя!
      ...гетьте, горобці!


      लक्ष्मी

      Богиня Лакшмі шептала злісно:
      "Не ті обрала виделку, пісню.
      На бляклий килим ступила втретє.
      Я ж золотила стіл... табурети...

      а ти - співоча - в зелене коло.
      Там личить німо, бездарно, кволо.
      Тепер пацьорки висять з волана,
      слів мушмулиння і штора драна...

      Латай хутенько - та слухай диско..."...

      Пливе слонятко... хить-хить колиска.

      Дивочні снива. Клаксона звуки.
      А Шрі рве лотос... пахтіють руки.



      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Липневе
      1

      Дивлюся на літери... хвиля вагання.
      Адресу віднайдено - можна б листівку...
      Та хто я для нього: осонцена пані
      чи дівчинка мила, жага-вибухівка?

      2

      Тамую пориви. Із мужем лишуся.
      Валерій зустрів звичайненьку Ганнусю.

      Сама ж проганяла, сміялася з вірша...
      Лавсторі липнева була не найгірша.

      Листи з Байконура - солдатські мережки...
      А я виростала у шовк із "хебешки".

      3

      А може, спромігся б на розкіш, мав паби.
      Піду розгорну осіянні єдваби...

      Кладу пиріжечки на деко високе.
      І Вишгород близько - та гострі осоки...

      2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Інакша
      Майя - богиня весни, а значить, молодості.


      Інакша

      Інквізитора погляд ласий...
      Йду в кармінному, як зоря.
      Посміхнулася Аргімпасі,
      та й в обіймоньки упиря...

      Захиталися чорні стіни,
      відкололася фреска... дві.
      "Ти заклала новітні міни...
      рейвах збуджуєш в голові!
      ми сп'яніли тобою, Майє,
      навкулачки до трону йшли.
      Розгорнула плахіття-вайї.
      Ми поляжемо в тиш трави.
      Ти - інакша, чужа. Ти - горда".

      Згас вогонь між скелетів... дим...
      Віддалилися три фіорди.

      Всі дороги в даль - молодим!


      Войовничо-іронічне

      1

      Патрон іржавий скрипів натужно:
      "...отут ти зайва... тебе не нужно...
      ми всі рівненькі... хоч безголосі.
      нас приховайте... знайдіть у просі...

      а ти - не рідна... чужа гармата!...
      така спроможна звалити хату.
      Промчи полями... коти колеса...".
      Кихикнув з дуба грак-неотеса.
      Проплямкав ослик: "Таки шкідлива...
      Боявся вкрасти соломки... млива".

      2

      А я летіла...
      стернею...
      далі...
      Махала пір'ям Надії... Галі.

      Тепер вільготно, скінчились рейки...
      Привіт, жар-птиці та соловейки!

      3

      Не варто Майї - словесну вату.
      Давайте косям халву кошлату.
      Спинюсь край річки, помию руки
      від од кисільних, мушви-пилюки...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. О, дні мої...
      О, дні мої без майбуття!
      Вчуваю зраду в кожнім слові.
      І помарнілої любові
      Бліду зірницю ти простяг.

      Так непомітно відлітав,
      Ледь впізнавав мене під вечір.
      Та струменіла сутінь… Плечі
      У вільгій млості цілував.

      Тобі немилою була.
      Ти настобрид. Жили в тортурах.
      І, як розбійниця, похмура
      Любов страждала, повна зла.

      Вже наче брат… Мовчанки гніт.
      Та лиш зустрінемося взором,
      Заприсягнуся небом зорним –
      В огні розплавиться граніт.

      2015

      Анна Ахматова

      О, жизнь без завтрашнего дня!
      Ловлю измену в каждом слове,
      И убывающей любови
      Звезда восходит для меня.

      Так незаметно отлетать,
      Почти не узнавать при встрече,
      Но снова ночь. И снова плечи
      В истоме влажной целовать.

      Тебе я милой не была,
      Ты мне постыл. А пытка длилась,
      И как преступница томилась
      Любовь, исполненная зла.

      То словно брат. Молчишь, сердит.
      Но если встретимся глазами -
      Тебе клянусь я небесами,
      В огне расплавится гранит.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Леле...
      1

      Вкотре пташині гнізда їстиму після чаю.
      Бганок не бачу зранку, молодо-яро... кайф!
      Пугач брунатні капці десь утопив з одчаю,
      впала із кігтів жаба, назвисько - голіаф.

      Запахи дуріана (леле...) розносить вітер.
      Гроші не пахнуть, звісно. Та відійду на крок.
      Палять, немов мужиччя, юнки, баби, кобіти,
      місять галушку з медом... мелють низки зірок.

      Знаю, до них не варто... Інші каструлі, форми.
      Випустила піранью, хай попливе за Псел.
      Стукає в шибу сойка. Просить сухого корму:
      "Ти ж причащала вчора..." злий прозовий осел.

      2

      Вірша, кашне, панчоху виплету спозаранку.
      Гінкго білоби краплі, щоб не забути - хто...
      Клею вишневим глеєм свіжорозбиту склянку.
      Знаю, із неї пив би екстравагант Кокто.

      2019




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Соло
      Мій аксолотль сумує серед слів...
      на мушлю ліг, висотує проміння.
      Він кидався на рибу сторчголів.
      Будило пальм високих шарудіння.

      Повз амбістом проплину - німота.
      Ця саламандра гірша, та своїша.
      Лякає мною недруг О. кота.
      Дощами змита, вицвіла афіша.

      Ні, не ручна. Не варто по хребту...
      Гідромасаж на користь лиш сновидам.
      А знаєте, я згодна в Тімбукту:
      там фоліант безплямний, певна, видам.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. І фіолетово, й матово...
      Тішу сім'ю та радую,
      Барву люблю зелену.
      Нью-Маяковський з радієм
      плине по Гангу... Сені...

      Млію-вітаю хлопчика.
      Ворскла тече під вікнами.
      Флаєри мокрі топчемо.
      Курс не міняйте - звикнемо.

      Дух обкладайте картами.
      Десь за Джанкоєм - родіна.
      І фіолетово, й матово.
      Дід мій наснився... Одіном.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Хронофагія
      Хронофагія (остаточний варіант)

      1

      Старався борзописець, гаяв час.
      Розпухли ніс, правиця, файли-течки.
      "Місіонер я... для народних мас...
      подай, дружино, яду із аптечки.
      Поляжу тута. Йой, не маю сил
      боротися з марою". Ковть - узвару.
      Укляк писун між меринів, кобил.
      У профіль схожим був на Че Гевару.

      2

      Сарказму не жалію, хоч не зла.
      То напасть лускокрила підповзла.
      На гребні - тема, на розваллі - три.
      Напосідала музонька: "...гори...".

      Забовваніли пальми голубі.
      Засох метелик слави на губі.
      Нікнейми ворушилися, брели.
      В'язали засмальцьовані вузли.

      3

      Ілюстрував картинами Далі.
      А на городі - бур'яни, кулі.

      Та міг же воювати десь в АТО
      чи Маргариті голій - на пальто
      розщедритись нарешті, бо зима.
      ..............................
      Хронофагія зябра надима.

      2019




      Початковий варіант


      1

      Старався борзописець, гаяв час.
      Розпухли ніс, правиця, файли, течки.
      "Цабе-поетка не шанує нас...
      Подай, дружино, яду із аптечки...

      Поляжу тута. Йой, не маю сил
      боротися з марою". Ковть - узвару.
      Укляк писун між меринів, кобил.
      У профіль схожим був на Че Гевару.


      2

      Сарказму не жалію, хоч не зла.
      То заздрість лускокрила підповзла.
      А міг же воювати - десь в АТО...
      чи Маргариті голій - на пальто
      розщедритись нарешті, бо зима.

      Хронофагія зябра надима.


      2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Хто б його...
      Віршоробний онанізм.
      Хоч сухенькі пледик, майка,
      дід Оверкій знов заліз
      на вербу - і гострить швайку...

      Хто б його з верхівки зняв,
      та запхав у халабудку?
      Зашкарубла кішка: " ...няв...".
      Індюки втікають прудко.

      Та Оверкію дарма!
      Прочитали вірш синиці.
      "Це - словесна куркума!" -
      б'є гурман по синій пиці.

      Дід сміється... пухне ніс.
      Мить аншлагу недалеко.
      Хтось халатика приніс,
      штрудель... і труди Сенеки.

      2019




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Рахманно
      Серфінгуємо, бо хвилі
      підхопили з верболозів...
      Небезпека й спурти милі.
      Ми дитинні, голомозі.

      Не спинити, не злякати,
      не зманити на орелі.
      Збір бавовни... мамлакатно...
      Сохнуть ватяні куделі.

      Голубаво... і кайфово...
      Ні дельфінів, ні акули.
      А про що - рахманно - мова?
      Нас вульгарні відштовхнули.

      Ми від них... у млу... далеко...
      Блискотіє дошка-деко.

      Мерехтливо... дно піщане...
      І морозиво не тане...



      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Лиманне
      1

      Креативною бути посміла.
      Йду, дратую нехлюй, індиків...
      Рій учора дзумів так зраділо,
      відвертала свинота пики.

      Три перлинки від жовтого шлейфу
      загубила десь там, за полем.
      Наступив на калюжну злу ефу
      послідовник... і виплив голим.

      2

      - Добра фіфа... чи хвойда-фея......
      шкірить зуби... Пса маже глеєм.
      На пегаса немає мані.

      Очеретяно у лимані.

      Може, вірш допишу за тортом.
      У шезлонг усідаюсь гордо.

      Непомітні підходять... "Майє...
      хто надвечір твій шлейф тримає?".

      3

      Хор цикадний. Сороча каша.
      Вуж звивається: "...це - не наша".

      Повітруля жадає соку.
      Планку піднято зависоку.

      Узвичаєні трабли. Хижо.
      Мастить лиска шершаві лижі.

      Черепаха повзе з лорнетом.
      Бейдж на панцирі, під секретом.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Попурі
      1

      У Монако ліпше...
      Тут - ковтьоби, дим...
      океани пива, сурогати кави.
      Хоче соплемінник вмерти молодим:
      труїться хот-догом, п'є... шліфує навик.

      Похвалила Галя річку, явори,
      жабку в очереті, боса-неумійка...
      Під сосною стала - прив'яжіть... Горить!
      Прапорець-веселка з написом "лесбійка"...
      ...................................................................

      2

      А хотіла ж паті... дзюркоту оаз...
      Пироги і халу вкрадено не раз.

      Пожаліти Галю прийдуть не чужі.
      Заросли незлецько межі-рубежі.

      На музейних землях - три корчми, млини.
      Віруси безмов'я, душе, зупини...

      3

      Плинний білий лайнер сниться на грозу.
      Може, із Монако моні привезу.
      Начеплю намисто з перлів-дрібнячків.
      .....................................
      "Древа" із Крячківки закодує спів.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Надвечірнє
      Кориця дзуміла, жалілась на мужа,
      зриваючи чайні троянди на зиму:
      "Я пахну приємно... проходить байдужо,
      три слова лишає у випарах диму..."...

      - Ти знала - за кого... Він - Перець путящий.
      Набридли бульйони, бліді краєвиди.
      Стару капелюшку закинемо в ящик.
      Візьми два квитки на криваву кориду, -

      сказала Меліса, гортаючи вірші. -
      Позичу на тиждень свою муркотуху.
      Від неї флюїди таки не найгірші...

      Здіймалися перли від кожного руху.

      Ластата Ваніль повернулася з моря -
      і слухала подругу неспівчутливо.
      - Мене Кардамон звеселяє у горі...
      а ще тонізують вечірні запливи.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Блеф-кухар


      Лікував від гарного смаку.
      Тьменна ресторацій при дорозі.
      Руколи насипав на лукум...
      Прилітав на паті Осборн Оззі.

      Три відьмички різали перкаль,
      від серветок тхнуло темним пивом.
      Годував блеф-кухар серед паль,
      прав завісу... Я прийшла - спесива.

      Зажадала: "...ковбики - не те,
      хай завія пудрова мете!
      Хочу торт суничний..."... "Є ірис -
      кухар проказав, - киселик скис..."...

      "У какао муха золота...
      нагодуй до несхочу кота!
      Півголодна в хащі полечу".

      Мишу-бі запечено сичу...

      Обірвала мову.
      "...цок...геп...цок..." -
      б'є мушву кухарський молоток.

      Феям догоджають не усі.
      Пропливли словесні карасі...

      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Про мачо на мачті


      У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
      бракує емпатії... Кілька емоцій:
      від їжі вдоволення, злість, оборона.
      Є аспідна латка на лівому оці.

      Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
      "Тіп-топ"... Не зуміє художником бути.
      Малюйте такого на якорі, гирі.
      Для сну - впавутинений царствений кутик.

      При ньому не мрійте уголос, не плачте,
      не ждіть обіцянок у випарах кави.
      Він ліз щонайвище... хиталася мачта.
      Нептун пожалів - залишив-таки праве...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Медитативне
      1

      Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
      Залізла малеча на яблуньку, явір.
      До зірки не так і далеко... та сонце
      розбризкало чай... і пряде з волоконця...

      Індигова кішка вмиває кошатко.
      Кладе забувайло стонадцяту латку.
      Слимак виноградний упав на тарелю.

      Ось ворог - у шибу...
      Втечу чи пристрелю?

      2

      Цяткує фіранки шовковиця-злива.
      Пишу-медитую, бо вельми вразлива.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Камедетеча

      У передгроззя вишні гомонять.
      Повчора чула шелестку розмову.
      Тих балакух вціліло тільки п`ять.
      Летіла зграя кажанів на лови.

      А я стомилася від бесід, лиць,
      Остуди прагла. У вишневий ґелґіт
      Із дому вийшла під мечі грімниць.
      Дух млоївся у зашморзі елегій.

      Листочки лопотіли про мороз,
      Петарди, цвяшки, гусінь, лезва, круків.
      Я знаю ліки, і рецептів стос…
      – І вербам – зле! – кивнула в бік прилуки.

      Вщухає вітер. Зійде сонце в рань!
      Літоростки впинались в горло, плечі...
      Біль струменів…
      Яскріла чорна твань.
      Навскісний дощ тлумив камедетечу.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Сухо про мокре

      У клініці обслизли шиби, двері.
      Лікує Дуремар до забуття.
      Повзе піявство... Мокро на папері.
      Холоне цапом варена кутя.

      Смарагди мавка міряла - ще млосна,
      намисто полетіло у спориш.
      Сова мовчить, сіріють ветхі кросна.
      Хоч нутрію, дурисвіте, облиш!

      План вівісекцій виконав, тарані
      насушено на три зими... чи й сім.
      Стило тупіє в заростях герані.
      Бубнієш: "...догодив нарешті всім...".

      Ти ж римував і марив... І хотілось
      творити, як жар-птиця - серед гав.
      На лисині краплисто, холод-тілом,
      розпух - кульбабок напхано - рукав.

      Позеленіли допотопні шприци,
      пацьорки на халаті - у смолі.
      Кустуриця запрошує - на принца.
      "...ти найсмішніший..." - шерхотять кулі.

      Ланцем на повітрулечці - магніти.
      Куди гротескні нотки тут подіти?


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Пульсую...


      Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
      Я на оціночній межі - Діана Шоста.
      Тому вдивлявся...
      У мій причт пішов сміливо.
      Вітряк хитався-шарудів...
      Трамбуєш мливо.

      Зелена зграйка горобців - у пива келих.
      Забудь мене, на чистотіл повалиш Еллу.

      На скибу маж словесний джем.
      Таки пульсую?
      Про шану мріяти мою - даремно-всує.

      Поспівчуваю, лицемір хотів любові.
      Такі влучання - в молоко - безособові.

      Не отрій мажу, полуниць вродило рясно.
      Змія пригрілася на пні, червоні ясна.
      Мисткий вужака вишивав кошулі, сукні.
      Біжу - блискуча, пломінка - між кіз і трутнів.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Зіркове


      Коли знайомець лізе у багно,
      порушує табличні заборони,
      промовчу - хай забрьохається гном.
      Топтатиму пісок, врунисті гони...

      Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
      приймає душ Шарко, змиває сажу...
      Перестороги Майї заслабкі.
      Для містечкових надто мало важу.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Треба ж...

      Я назвала бевзя козлом,
      вельми соромно: треба ж цапом.
      Між пошани салютів, злом
      протискаю-таки пікапа.

      Помаранчево-жовтий бант
      прикрашає коробку з чаєм.
      Відмічатиму сотню дат.
      Хай не в мене куля влучає.

      Ні грильяжних див... ні піску...
      Нахапаю ще цвіту липи.
      Гуси - надзирці: скуб та скуб...
      "Стань, із нами калюжку випий..."...

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Узагальнення

      1

      Чудна весна-любов: мана маною.
      Співали горобці над бузиною.
      Прожекти - пароплавами гучними...
      Крилом сяйним черкало нездійсниме...

      2

      Імлисте молоко. Рожеві хмари.
      Внизу - полин альпійський, пал Сахари.
      І був щербет... і мушмула кислюща...
      Сховався шлях за дикорослий кущик.

      3

      А оь і літо...
      Молочай, ставочки.
      Висить часник ліловий на гвіздочках.
      Наповнені верейки, вірші, верші.
      ...безсмертником на дні цебра - найперше.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Карамельно


      Ще не бачу сенсу в переїзді за...
      На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
      Уявляю пальми (квітне дереза),
      зонтики, шезлонги, випари лиманні.

      Віяло б купити й ножиці для брів,
      наварити джему з полуниць, малини.
      Плани важливіші в тих, хто недозрів.
      Крилечка Ікара сохнуть на драбині.

      В електричці людно, рейвах-суєта.
      Лиця незнайомі, запахи клоачні.
      Під вікном красуня коси розпліта.
      Ще мені у люстро зиркнути не лячно.

      Спекатися б згадок про хиткий перон,
      де людва ганяла комарву гілками.
      З Дарниці кочуся в карамельний сон,
      рейки блискотіють лезами Оккама...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Про тусування і просування творчого продукту
      Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
      Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
      Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
      Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".


      Прочитати варто

      цитую

      І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів

      (!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.

      (!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.

      Отже, не для прикольного тусування сайт.

      Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
      На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
      Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
      Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
      Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.

      Отже, шануймося.


      http://maysterni.com/publication.php?id=139682
      вагончик віршів
      в одній публікації кілька віршів різної тематики.
      У правилах зазначається
      4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!

      Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Споришно

      У таланту немає віку.
      Безталання хитке, старе.
      Докувавши лопати, піки,
      мостить кладку із ком, тире.

      Музі трепетно, ілюзорно.
      Переведено шум в офшор.
      Домололи марноти жорна.
      Катавасії - між комор.

      Тягне ріпку, пітніє Рая,
      Стуса віршем укрився Стас.
      Пек над юрмами. Стану скраю.
      Знову ділиться ананас.

      Рух гомункулів. Літні грози.
      Розповзається глина... Тиш.
      Струнко виросли туберози.
      Кліо сіє полин, спориш...


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Рядочком
      відкриєш сонно хвіртку осонцений прибій
      гімнастки на дельфінах у димці голубій
      наліплено палаців совочки стережи
      напльовано верблюдом на столик і режим

      кирило кожум'яка дрімає край води
      пройди з кокосом мушлею і пеппі не буди
      в її панчоху перли збирає дуремар
      тікав з болота весело радесенько ушквар

      корони хилитаються ріж фольгу ген сувій
      на троні нікогісінько
      не поспішай не твій.........

      палає саламандра колібрі на плече
      ось кава свіжозварена рядочком потече

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Мармелад


      1

      Ольга Петрівна із серіалу
      ходить у блузці аля Кармен.
      Маю халатів, тунік чимало,
      сію пахкий словесний ромен.

      Хай майталають метелики, бджоли,
      сушать байдужжя столичні діди.
      Радикулітні декати-кодоли...
      Ось і корона... вдягати куди?

      Планів пакунок, міксуються мрії,
      бантики всюди, гармонія-лад.
      Людство мігрує, танцює, дуріє.
      Час розливати ідей мармелад.

      Купи общипаних бройлерів, пави
      прагнуть злетіти. Тримайте - свої ж!
      Мляве "не треба", ряднини на лави,
      вицвіт - під коси... чергикає ніж...

      Рейвах змальовано. Сонно в музеях.
      Хлопчика встрелили п'яні лоби...
      .....................................................
      Йде Аріадна - шукає Тезея.
      Ці лабіринти клени і люби.

      2

      Між пертурбацій гортаєш минуле.
      Крик кажанячий відлякує сов.
      Феї, бабусі турботні поснули.
      Хлюпає щемно-лунасте "аго-о-в..."...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Тим часом...

      Сиділа жінка - і скучала,
      чай заварила, налила.
      Зайшла на хвильку муза Алла,
      піала впала зі стола.

      Метелик сів на штору синю,
      ганяв синиць рудавий кіт...
      Про що писати завтра, нині,
      чи потребує слова світ?

      Ревуть сирени і клаксони,
      під парасолями - товар.
      Проводять імпульси аксони...
      Гіпсує крила ас-Ікар.

      Тьма-тьменна книг, не всі хороші.
      Мавпує серед шатер мім...
      Талант - це мало, треба гроші.
      Це зрозуміло, певна, всім.

      У тренді розум, є потворне...
      Діряві джинси - це ж овва...
      Ще джерготить ковальське горно.
      Пелюстя лине з рукава...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Вино із апельсинів

      автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
      автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК

      performed by Igor DEMENCHUK.
      music author Timur POCHANOV
      Russian author Dina ALDABERGENOVA
      author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
      lyrics
      Вино із апельсинів

      Вина із апельсинів наллє собі у снах...
      Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
      Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
      Їй нудно без вершин, печально в серцевині.

      Для неї веселіше - плацкарта затісна -
      З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.

      Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      У спеку на екваторі здіймає сніговій...
      Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
      А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
      Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
      Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
      Важкого мудреці не завдають на плечі.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      Вона торочить назви сузір'їв і планет...
      Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
      Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
      То можна хвіст піймати від синьої комети!
      Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
      Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...

      ....
      27 березня 2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Здаля

      Їм на двері - вони у вікна.
      "...ось дивися, тобі - ізнов...
      Римував я пікап і піксель...".
      Факля тліє... читай - любов.

      Ох, настійливі авториська,
      не лишають мене на муз.
      Розглядала здаля і зблизька,
      каже старший: "Отут я - туз...".

      Хоче взяти мене у коло,
      танцювати гопак і жок.
      Відбивалась шалено, кволо,
      розкришила там пиріжок.

      Позмітає цікаве віник -
      та зрадіє: були сліди.
      Поховалися у кабіни
      ті, що вкрали мішок слюди.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Міраж
      Хочу ліній нейтралітету -
      а не чварних рядна, ковша.
      Ой, не солодко тут поету...
      Вигуцикує тлю лоша.

      Край слона знов халепна моська.
      Рве скиндячки ослиці грак.
      Тиша вколо своя... матроська...
      Десь бої... помира Спартак.

      Пилюгу літерати важать.
      На сап'янцях Евтерпи жук.
      На верблюді моя поклажа.
      Пера, віяла стережу.


      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Крізь жалюзі


      1

      А щоб пірнути в пінне море -
      помацай, кажуть мудрі, дно.
      Шезлонги, парасолі, зорі...
      Яка ж ти влеслива, мано!

      І жовтий човен конопатиш,
      і тчеш парео серед лун...
      Лікуй печаль, гомеопате.
      Здійняв штормисько дід-Нептун.

      Пливли до берега чужого,
      баласт летів крізь жалюзі...
      І повернутися б спрожогу,
      та є капуста й ряст - козі...

      2

      Вслухайся у хорал прослави.
      На трьох акул уваги не...
      Під виск сирен косили трави.
      І виринало потайне...


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Виломи... латання...


      Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
      Запустіть модерні, ярі двигуни.
      Був король - утік... проводжали пішки.
      Корчували трухле, щось народ наснив.

      Піднялись на прю, наварили каші,
      роздала сорока... бракне сироті.
      Де отут нові, креативні, наші?
      На котурни злізли жваві - та не ті.

      Знову притіснять (чую шепіт) мову.
      По капусті - суржик, не пололи - тож...
      Сподівань ковші. Мій нарешті повен.
      Виломи... латання меж і огорож.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Під бантик...


      Лад буває лише в раю,
      там немає заміни Єві.
      Я чарунок отут не таю,
      відбиваюсь від ос у мреві.

      Є китайський ліхтар, лукум.
      Запустити б - та ливні, грози...
      Обіцявся іще й самум!
      Розпахтілися туберози.

      Хто приніс - не лишив запи...
      Роль Адама вакантна, тиха.
      Що ж... пігулку гірку запий...
      і затовкуй під бантик лихо.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Беліссімо
      Кекси медові, третина банана,
      склянка цикорію... і голоднеча.
      Сукню курортну приміряла - рано...
      Котик лягає на музоньки плечі.

      Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
      Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
      Я - легковажна і непереможна -
      злецько дратую (беліссімо...) міма.

      Знову жалію, що не зачиняла...
      Дружба - півонія жухла, зів'яла.
      Є горошина, кладу під перину...
      Може, принцесу намрію для сина.


      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Укотре...


      "Як же ми?.." - нашіптує художник.
      Приблукав укотре, обійма.
      Музонька ошлюблена, тривожна.
      Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...

      Повагався, розстелив єдваби,
      кликав за тополі, став, дуби.
      Знову стан русальний зрадця вабив.
      Супокою, жінко, не згуби...

      Засихає звітрена палітра.
      Хвиля рамку срібну віднесла.
      В лопушинні - пензлики, півлітри...
      Скисла суть шукання-ремесла.
      .........
      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Вище

      1

      Трохи правди в оман заміс
      не завадить,
      але ж не хоче...
      Друг чи недруг мені приніс
      опаперене проти ночі.

      ...вихваляли...
      казали: ню...
      Не піду крізь шампанські бризки.
      Я завершила ту борню,
      донизати б із мушель низку...

      2

      Не рівняла хитке, чуже.
      Чемна варта зерно стереже.
      За сорокою - ворон-цар,
      презентується каламар.

      Описати б за рік чи три
      гриву лева, страхи дітвори.

      Ця дорога крізь брами, ліс...
      Сонях вище за пальму зріс.
      Сенс лузають на тло газет
      недоріка, візир-поет...

      Думний плюмбум, дамаська сталь.
      Бовваніє за Пслом Грааль.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Добранічне

      пісок перестрибни – і світлотіней повен
      із марева пізнань спливе бурштинний ліс
      отам хатинка відьми і тістечко медове
      вгрузають у хвоїни сліди хвилин-коліс

      краплисті мухомори дзуміючі комахи
      стрімкучі перелети линяючих летяг
      в кубелечках поснули руді лисиці-свахи
      дивися ген вовчисько морквину в сон потяг

      навіщо вовку овоч ніхто не докумека
      він любить ніжну вовну і кров`янистий стейк
      грядки ропух обміряв заморений лелека
      і жовтим дзьбом цюка в цеберечко пусте

      відкрий мошисті двері лиши букет чи грушу
      скажи бабусі відьмі прекрасна молода
      і випурхнуть метелики а може сяйні душі
      із глека що на паколі забув яка вода

      в криничці киселевій заклякнуло латаття
      пелюсточки із крему а листячко безе
      шпалери у рибини котисько рве на шмаття
      схопив би із пательні линочка... не везе

      а ти не зупиняйся коли совині крила
      профуркотять за клуню і нямкнеться кажан
      бо не тебе ж зловила якась нечиста сила
      на ймення екзотичне Шестиголовий Жан

      не вельми ліс прозорий павук рудаві сіті
      навішував охоче й перфоменсом нарік
      там заблукати легко ще легше там прозріти
      і радість поросячу нести за сім доріг

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Усе - для малюка...
      1

      Людське дитя - беззахисне, дрібне -
      Учора народилося по зливі.
      Шукає цицю. То щоку торкне,
      То плаче, бо матуся з`їла сливу.

      В палаті сонце. Радощі-дзвінки.
      Усе - для малюка: цяцьки і люля.
      А десь ховають воїна. Вінки.
      І харапудиться-мовчить зозуля.

      Скажіть собі, майбутні матері:
      Чи ви народите дитя для жертви?
      Оті пани, що сіли на горі,
      Звикають крівцю пити, ситно жерти.

      В котлах для люду - шкура та крупа.
      Щедротно - перців суміші та солі.
      Герой чи ні - отой дідок з УПА...
      Новітні героїни... ломки-болі.

      Ну як свою кровинку вберегти?
      Якби ж варили голови незлецько.
      Ідуть на ху..., біжать на ви і ти.
      А в пелюшках - сонцята і опецьки.

      2

      У купелях любисток, м`ята, хміль.
      Бульдозером рівняються голготи.
      Осіннє остигання краснопіль.
      Цвяхи вбивати - є й така робота.

      02.10.2015.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. А ти не виходь із кімнати
      А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
      Навіщо буднє сонце? Є ж цигарки на полиці.
      За дверима - безсенсові лови зойків щастя.
      Сходиш у вітряну вбиральню - мерщій вертайся.

      Не вислизай із кімнати, не видзвонюй мотора,
      Оте чудне просторище зліплене з коридору,
      І впирається в лічильник. А якщо прийде краля,
      Лементуючи, вижени, й не торкайся до шалі.

      Сиди, уявляй, що потерпаєш від міозиту.
      Чи є що краще за стіну, табуретку вкриту?
      Навіщо йти звідти, куди вертати надвечір
      Таким, яким був, тим паче - похнюпивши плечі?

      Не вилітай із клітки, танцюй, відчуй босанову,
      Накинь пальто на голе тіло, капці на босу ногу.
      Нехай вітальня пахне капустою, мастилом лижним...
      Ти настрочив багацько літер, а наступну - кишни.

      Не виходь із кімнати, чатують запити, допити.
      Живи тепер сам собою, впивайся інкогніто
      Ерго сум, як підкреслила формі палка субстанція.
      Не рвися з кімнати, там звичний рейвах, не Франція.

      Не стань ідіотом, спробуй тим, чим інші не спроможні.
      Не йди з цієї кімнати, дай волю картині кожній.
      Злийся лицем зі шпалерами текстури папірусу.
      Вбережи дух від еросу, космосу, раси, вірусу.

      2015

      Иосиф Бродский

      Не выходи из комнаты, не совершай ошибку.
      Зачем тебе Солнце, если ты куришь Шипку?
      За дверью бессмысленно все, особенно -- возглас счастья.
      Только в уборную -- и сразу же возвращайся.

      О, не выходи из комнаты, не вызывай мотора.
      Потому что пространство сделано из коридора
      и кончается счетчиком. А если войдет живая
      милка, пасть разевая, выгони не раздевая.

      Не выходи из комнаты; считай, что тебя продуло.
      Что интересней на свете стены и стула?
      Зачем выходить оттуда, куда вернешься вечером
      таким же, каким ты был, тем более -- изувеченным?

      О, не выходи из комнаты. Танцуй, поймав, боссанову
      в пальто на голое тело, в туфлях на босу ногу.
      В прихожей пахнет капустой и мазью лыжной.
      Ты написал много букв; еще одна будет лишней.

      Не выходи из комнаты. О, пускай только комната
      догадывается, как ты выглядишь. И вообще инкогнито
      эрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция.
      Не выходи из комнаты! На улице, чай, не Франция.

      Не будь дураком! Будь тем, чем другие не были.
      Не выходи из комнаты! То есть дай волю мебели,
      слейся лицом с обоями. Запрись и забаррикадируйся
      шкафом от хроноса, космоса, эроса, расы, вируса.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Вірші - пагоди
      1

      Гнат волає зі шпарки: "...в окопи!";
      критикує сусідського сина,
      мріє про... протитанковий опель,
      вимережує вірші на динях,
      десь рибалить, саджає капусту,
      секс у шлюбі описує хвацько.
      Там, де совість, - імлистенько, пусто.
      Є для муз торохтун - давня цяцька.

      Похвалився: вже маю тепличку,
      на світанні римую, по зливі.
      Білять мавки, забризкують личка:
      тля зневолила вишню і сливу.

      До жуків маю давню відразу.
      Не хвалила варення ні разу.

      2

      Подивлюсь на словес ворушіння.
      Вірші ж - пагоди!
      Бачу - калоші.
      Їх лишати б сушитися в сінях.
      Є й для мене поети хороші.

      До гармонії стежка зміїста.
      Я шаную Тагора, Арфіста.

      Треба крапку поставити йодом.
      Мова з Гнатом - лише про погоду...

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. В селі Господь живе...
      В селі Господь живе не по кутках,
      Як думають насмішники, а всюди.
      Освячує покрівлі, глеки, блюда
      І ділить навпіл двері при зірках.
      В селі Творця достатньо - в чавуні
      Він варить у суботу сочевицю,
      Танцюючи сонливо на вогні,
      Мені підморгує, мов очевидцю.
      Він ставить загорожі... Ось віддав
      Дівча за карбівничого. Для жарту
      Притримав качку, опускає вплав...
      Мисливець в неї цілився азартно.

      Можливість Божу працю споглядать
      І слухати, як осінь студить воду, -
      Таки ж одна-єдина благодать,
      Доступна атеїсту на природі.

      2015

      ..................................................................

      Иосиф Бродский

      В деревне Бог живет не по углам,
      как думают насмешники, а всюду.
      Он освящает кровлю и посуду
      и честно двери делит пополам.
      В деревне Он - в избытке. В чугуне
      Он варит по субботам чечевицу,
      приплясывает сонно на огне,
      подмигивает мне, как очевидцу.
      Он изгороди ставит. Выдает
      девицу за лесничего. И в шутку
      устраивает вечный недолет
      объездчику, стреляющему в утку.
      Возможность же все это наблюдать,
      к осеннему прислушиваясь свисту,
      единственная, в общем, благодать,
      доступная в деревне атеисту.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Кантабіле

      Молюском пірнаю у тишу – індигову, плинну...
      Там жорна зірок мушлю тіла на порох зітруть...
      Зісподу єства білосніжна чутлива перлина
      У просторінь злине, розкришиться... Вперто, мов ртуть,
      Збереться в пульсуючу серед монад цятку-душу.
      Її обхоплю міріадом клітин…
      Стихне рух.
      Розверзнуться жерла... Тонути у сяєві мушу –
      І спрагло надіятись: лет до зірок повторю.

      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Пацифістське-3
      З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
      А там - голодний вишкір недружньої товпи,
      Байдужжя териконів... Затужить сива мати.
      Лічилка бізнесмена - примнож-греби-купи...

      Убивства задля благ не вмію розуміти.
      Амеби розплодилися, цитати із клоак...
      Вмирають голуби, ще не розквітлі діти.
      Я відвертаю погляд: проходить ось вояк.

      Мій давній пацифізм - не слабкість придиванна.
      Я - лиш одна з мільйонів, що хоче миру тут.
      Вершать судьбу Вкраїни у Мінську, Бонні, Каннах...
      І шириться арена, кривавиться батут.

      Чого ми дочекалися, виходячи на площі?
      Добродії цяцянками усипали горби.
      Два прапори край дзьоба вітрисько, знай, полоще...
      В тунелі чорноземні втискаються гроби.

      А може, все не так - і нумо щебетати...
      Всі жертви призабудемо, і гопака утнуть
      Новітні шкуродери, салаги, бюрократи.
      У чому ж воєн диких життєзбережна суть?!


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. День Перемоги

      Ярами бурими, гнідими
      Тумани впали, поповзли,
      Німотні тіні заходили
      Сліпого попелу й золи.

      Який поріг? Нема порога.
      Де родовід? – не доведу.
      Цілує тихо Перемога
      Губами білими Вдову.

      А горе горя ще народить,
      В порожній вигляне рукав:
      Стоїть народ мій і народи
      Із похоронкою в руках.

      Лежать руйновища, затихли,
      Зозулі лет – ні в тих ні в сих.
      Земля – могила для загиблих.
      Земля – землянка для живих.

      І лиш сльоза з пожеж іржава
      Таку ж іржаву доганя –
      До смерті стомлена держава
      У плуг корівку запряга.

      Народ піврукий і півногий
      Пита – кого? чого – пита?
      Вдова цілує Перемогу
      У перепалені вуста…

      Погиб народ. Не стало знаку.
      Одна ознака – був такий.
      Під мерехтінням Зодіаку
      Вербові капці і ложки.

      І тут, коли, коли вже мурі
      На нас дивилися віки –
      В дитдомі, в гільзі, у латурі
      Народ нам зав’язав пупки:

      Малі-маленькі – більші-менші,
      Дезинфіковані вапном, –
      Так стали ми, народоперші,
      Його незаскленим вікном.

      Тотальної погуби-згуби
      Ребристе в лишаях дитя.
      І цілували наші губи
      Вдова-Любов, Вдова-Життя.

      1978



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. І знову ти зайвий...


      Дай же їй тиждень - приходити в себе,
      хай потьмяніють кармінні вітрила.
      Розхилиталися в'язанки сепій...
      Ой, не кохала, майстерно дурила.

      Грей повернувся - і знову ти зайвий.
      Плинь у холодні обійми Безвізу.
      Манять Ассоль марципани та айви.
      Краб заповзає в дорожню валізу...

      Смажив яєшню... ліпив із мастики...
      Все ж проміняла супокій на крики.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Чесно
      1

      Не варто мати учня. По вині
      енергію вичавлює в долоні...
      Доробок - у городньому багні.
      Націлились персти паяців-клонів.

      2

      Охаяння за славою гряде.
      Загорнена книжчина у руде,
      зависли на гілляці словеса:
      "Ти, Майє, справжня, чесна... Вірш - краса".

      Циклопом був... рубакою - на пні.
      Навіщо учень-віршороб мені?
      На малева наляпано смоли.
      Лупай скалу - не голкою коли...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Про голодну кішку

      1

      Употужню силу волі.
      Зазирає літо в шибу...
      Ні цукерочки, ні солі!
      Розглядаю тортик, рибу.

      І калорій підрахунок,
      і вечірні моціони...
      Помандрую, мо', у дюни.
      Гуркотять нові вагони...

      2

      Біля яток секондхенду
      копошаться Гапка, Енді...
      Я б морозива купила,
      та у палець коле шило.

      На каштан сідають бджоли.
      Загортає Рома роли.
      Кішка йде - голодна трішки.
      ...........................
      Наберу кислиць із діжки...


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Мушлі розкрито
      1

      Вирви у кармі: образи та кпини.
      Образ тьмяніє. А скільки лих буде?
      Хто є сьогодні - хороша людина?
      Де буревій, що змете халабуди?

      Рідні поїхали в Осло і Мекку...
      Порозглядаю статури та лиця.
      Рвуться шпалери, гойдаються глеки...
      Вірші мої - говіркі небилиці.

      Хто їх читав би... у кожного - інше.
      Розчарування... розлуки... причали.
      Ось махаон - оселився у ніші.
      Десь той Далі, що кохав би - як Галу.

      Мелеться кава, без неї - нікуди...
      Сукні яскраві прасує вітрисько.
      "Ми є справдешні..." - скрегочуть облуди,
      і опускаються планочки низько.

      2

      Мушлі розкрито. Перлини явила.
      Проти Гармонії - піки та вила.
      Стежку озвучили (тихше!..) цикади.
      Перетасовую теми-помади.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Пилок проминання
      1

      А море виштовхує весла, віншує живих...
      Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
      Дивися на жмикрутів ласих, статистику лих,
      Лікуй від синдрому сирітства плаксиву Кларису.

      Плети бальну сукню: настане Вальпуржина ніч.
      Вже солять лосося, нарізано перцю і кропу.
      Злі гості летять крізь рожеву опону сторіч...
      На шпажках залізних – оливки з садів Пенелопи.

      У моді футляри, а мушля антична – твоя –
      Упала зі сходів на чорта лакований череп.
      Ти випила тепле кальмарне чорнило чи яд.
      Іди ж, відчиняй кажанам золоту напівсферу.

      2

      Проходиш вогненним тунелем, ламаєш ключі.
      І вірш – як молитву – повторюєш голосно всоте.
      А ринда калік і щурів калатає хутчіш...
      Пливке майталання словес по канві Геродота.

      Линяння лілей... Кажани здаленіли – як бриз.
      Коханка Артура зірвала перлину із трена.
      Найнижчий в ряду відкриттів (ще в моху) кипарис
      Підняв партитуру і… ладен забути Єлену.

      3

      У струмені меду інжирно-терпка гіркота.
      Бджола лівадійська наснила розцвічені доли.
      Зелений павітер на пірсі сонет нашептав,
      Напнув за грядою Ай-Петрі шовкову кодолу.

      Тасує тотеми безоке привиддя Авжеж...
      У рань потойбіччя, населене духами, нишкне.
      Пилок проминання в лілову серветку збереш –
      Отой, що змітало боа із чернечої книжки...

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Ассоль

      Соки носила синові,
      Що на морській косі.
      Пахла сливово, цитриново…
      І шепотіла: «Ти сій».

      Дні обростали клятвами,
      Вибачень – сірий стос.
      Врази на серці – плямами.
      Шторм лютував усерйоз.

      Спрагло хотіла спокою,
      Вже не пурпурних вітрил.
      Що ж ти клюєш її, соколе,
      Поміж янтарних мірил?

      Скарб у мішечках і нішах.
      Внукам – конструктор, пістоль...
      Віршем укрилась півгрішна
      Мигдалеока Ассоль.

      Бляклі світлини і мапи.
      Висох трикутний басейн…
      Грей, не поставивши крапки,
      Вмер у кирпатої Джейн.

      В слоїках мокнуть оливи.
      Ряден пацьорки руді.
      Цятки на шибах по зливі.
      Пахне корицею дім.

      Хвилі гойдають волосся…
      Аркуш важкий, мов пісок.
      Все, що бажала, – збулося.
      Спурхнути б їй поміж сов!

      Хто розженеться – шукати?
      Мрево густюще, як мед.
      Рейвах, омани, відкати...
      Фальш – кордарон, флавамед.

      Сукні носила сріблясті.
      Грея стрічала з морів.
      Молиться: «Боже, не впасти б».
      Шовк пурпуровий зопрів.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Вечір життєвих історій
      1

      В'януть букетики, лиця,
      аркуші рвуться - на ві...
      Множаться нью-небелиці...
      і торохтять візаві...

      Вечір життєвих історій...
      Нудно не буде, авжеж.
      В офісі чи у конторі -
      відблиски давніх пожеж.

      Дзенькне браслетиком Зіна,
      каву заварить Люсіль.
      Розхилиталася піна,
      плине людва звідусіль.

      2

      Згадує школу Оверко...
      Перебиває Вадим...
      Хтось відкида фантазерку,
      з нею - сулія води...

      Маркес посмикує вуса:
      "...щось Мелькіадес умів..."...
      Нареготались від пуза -
      та розлякали котів.

      3

      Сміх запечатали, пляшку
      жевжик пожбурив у твань.
      Лізе на сцену комашка
      з міхом земних міркувань.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. По...ле...тіла....
      1

      Він забрав-таки у Щастя...
      Полетіла - не забута!
      Син лишився бабці Насті.
      Як же легко рвались пута...

      Біла кава... дим кальяна.
      Поцілунки - через слово.
      Від обіймів Омеляна
      Титарівні безголово.

      Не варити більше гречки:
      є прислуга. В мандри - нумо!
      Притихає суперечка,
      ще ревнується до кума.

      2

      Гаптувалася хустина...
      Роздягає кралю мачо...
      Відганяла осетина.
      Москаля кохає... наче.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Усерйоз

      Поїхала жінка далеко -
      і тужить за горами, за...
      Печалями сповнені глеки,
      у кожному вірші сльоза...

      Красива, любима, хороша...
      Цупке ностальгійне шиття.
      На плечі - вишивану ношу.
      Ні ниточки там каяття.

      А я прочитаю - і мовкну.
      Мене ж не привабив ні Крим,
      ні шиби вітражні (чи окна)...
      ні паюсні стоси ікри...

      Чудні алгоритми у страсті.
      Судити амура чи ні?
      Злітають катрусеньки... насті... -
      і докори вельми смішні.

      Отож помахаймо: щасливо!
      Та ждімо привітів і проз.
      Написані вірші курсивом.
      Вишиваний сум... усерйоз...

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Повірмо...


      Надія на янгола, трішки - на пана...
      Хіба поведенція Долі погана?
      Малюємо власні узори на шибах,
      присолиться (хай і здорожчала...) скиба.
      Відсотки-людва позбивалися в товпи.
      Вериги стискали, та бажані - мовби...

      Почнімо із себе - не з ближнього юди.
      Повірмо: прийдешнє змете халабуди.
      Але ж руйнувати доводиться сполом!
      Хай мова над нами - сяйним ореолом....

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    103. ???


      Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
      Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
      Опір'єна верба, і проростає зелень.
      Країна принишкає... ще скрикує "ой леле"...

      Котурни шоколадні.
      Фонтанний крововилив.
      Ми голуба чи яструба у лементі зловили?


      2019




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Жінка в пісках


      Є художник моторний - віхтем
      намалює оте й оце.
      Ще й тримає: не варто бігти!
      Грію вишпортане слівце...

      Придивлюся... протру єдвабом.
      Не хвалю ті ерзаци, ні.
      Кіміфуса чи Кобо Абе
      наливає саке мені.

      Ринок стогне і кукуріка...
      Проза й вірші нікому не...
      Ріже ковбики недоріка.
      І халепне життя, й курне.


      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. ...про свято

      Діряві джинси, пейсаті боси...
      Тут українці чи малороси?
      Позірна єдність, рушник - про свято.
      Кують собраття благенькі лати.
      В гаман проблеми трамбує доля.
      "...верніться в села..." - шумить тополя.

      Ще б'є в цеберце молочна цівка.
      Кар'єру гейші обрала дівка.
      Жирніші сенси видзьобуй, птахо...
      За пенс і гривню убито маху.

      У землетрощі чимало втіхи,
      зі шкаралущі зростуть горіхи.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Туман яром


      Тасування, міазми, безпредметні дебати...
      Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
      Колотнеча на сцені, кулуарні розмови,
      акробати, статисти... Дійство знов безтолкове.

      Хто ж наводити лад самовіддано буде?
      Мляве Завтра бреде повз церкви, халабуди...
      Виживай, споглядай траляляків хитрющих.
      На торговиці мар обезцінене суще.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Метушіння... баласти...
      1

      Оті, що здають, наговорюють лишку,
      гортають щодення заплямлену книжку,
      підходять на крок, сантиметр...
      Відпливаю...
      Не хочу бруднитись на стежці до раю.

      2

      Я чуйна, охайна і чесна у міру.
      "Занадто барвиста..." - злостивляться сірі.

      Піднявши вуальку, прямую на сонце.
      Солодкою ватою - мрій волоконце...

      Хлюпоче ріка...
      метушіння...
      баласти...
      У кожного - власні критерії щастя.

      3

      Топилася Правда - мерзенна і гола.
      Нікому не треба? Спливає ось - кволо...
      Несуть оковиту. Каміння відв'яжуть -
      оті, що святили і зброю, і сажу.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Навмання
      1

      Мене підранено.
      Ця куля - навмання...
      Жгута немає. Вуличка безлюдна.
      Повчора троль диванний запевняв,
      Що пацифістом бути препаскудно.

      От він таврує, п`є - а я в крові.
      Липкучі руки... Дефіляди смерті...
      Ні поліцейських добрих, ні повій...
      Лиш двері в безвість, кулаком підперті.

      2

      Хилюся на траву. Ламкучий бриль,
      Дорожня сумка, блекота і туї.
      Свинець застряг у товщі сухожиль.
      Штанину непіддатливу шматую.

      Недокохала... недо...
      Млосно. Шок.
      Отак ішла - і на тобі... неждано.
      Собаки брешуть... здавлений смішок.
      Фор...те...піано...

      3

      - За що вмираєш? - підступає Тінь. -
      Сьогодні ти у мене тридцять третя...
      На вибір є хатинка, де черінь,
      Або казан... елітний - для поетів...

      - Мені б окреме... літепле... село.

      Швидка спиняється... Тверезі санітари.
      ...........................................................
      - Цю запроторимо... жива ж... у Фонтенбло...

      Лютнева ніч-завія...
      Сни-кошмари.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Тверезо
      1

      Перефарбується сіре і жовте,
      злине поземне, утоптане в гальку...
      Ви не мовчіть, а жаління промовте.
      Вдарить у стелю підпиляна шалька.

      Мегаарена, цяцьковані стіни,
      перекидаються столик і лезо.
      Знову апное... і кров України...
      Я додивлюся це шоу тверезо.

      2

      Пальці - униз. Добивають і плачуть...
      Сонячно, тепло, тож нумо на дачі.
      Вгору - часник...
      Ось розквітне красоля.
      Гречечку сію, оспівую волю...

      Знову гостинці від зайця, синички...
      Не шикуватися входить у звичку.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    110. Плинно


      Крик волаючих у пустелі
      накладається на карамелі,
      оборудки і руки чисті...
      Україна - в брязкім намисті.

      Кожен хоче схопити краще...
      Зачиняє Минуле ящик.
      Доїдає пацьорку миша.
      Сни єдвабні вітрець колише.

      Роззираюся...
      Плинуть віли...
      Та сусідонька овдовіла,
      ця збирає в дорогу мужа.
      Закривавила воля-ружа.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Трави зім'ято...

      Не зупинити - гарцює пегасся...
      Баєчка млява старому вдалася.
      Допомагає сліпим оковита.
      Лиска із прихвоснів зліплює свиту.

      Порозглядаю цятки антуражу.
      Лев'ячий гонор - помітила сажу.

      Збруя трясеться... дзенькоче підкова...
      Ось кажанята, розбуркані сови...

      Трави зім'ято.
      Косиці на сцену...
      Кліо підносить водицю свячену.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Срібним піском


      1

      Світ перевернутий. Вгору долоні...
      Знову штормило - і мушлі розкриті.
      Вільні у виборі чи у полоні?
      Срібним піском пересиплються миті...

      2

      Краби задкують... Голодні пірати.
      Ось два шезлонги, тож нумо пірнати!
      Пледами Завтра укриє блаженних.
      Із Карфагена чудні манекени.

      На маяки між оманами - сполом..
      Демос блукає запіненим молом...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. ***
      Снилося дівчатко з песиком ласкавим,
      на сукенці - коник, сонечко дрібне.
      Парасолю клала у калюжу кавну,
      усміхалась пані з малева Моне...

      Джем густий варила, рвала пізні сливи,
      ґудзиками стежку засипала Ніч.
      Сага починалася там палахкотливо...
      Словеса-цеглини стигли умлівіч.

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    114. Диптих без назви

      1

      Кажуть хлопчині: "Ти смілий, геройський...".
      Тато лишає в ріці - випливати.
      Вітер будення лошатко укоська.
      Лізе зі шва іграшкового вата...

      Мама тривожиться, в бабці - зажура.
      Правда - стрибуче цибате дівчисько.
      В полі оманному три амбразури,
      янгол-спаситель і демони - близько.

      2

      Марно мене запевняти, що добре
      фарш постачати для хижої кобри.
      Я не залюблена в стиль мілітарний.
      Тигром загризені ласочка, сарна...

      Чорні вовчиці виходять на сцену:
      славлять війну за тризубу Єлену.
      Є партитура для гімну охочих...
      Скрапує крівця на вишивку ночі...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Зайчик утік...
      Заєць-пустунчик на стежці широкій:
      цілиться лисці в запалене око,
      вовка злякав, спантеличив синицю...
      Стріли закінчились - знайдуться спиці.

      Звідки хупавий, ошатний зайчисько?
      Ген зоопарк, серпентарій, колиска.

      Стрінеш - тікай чи лови у долоні.
      Лосеві дав три желейки солоні,
      ящірка хоче спіймати зубами...
      Зайчик утік від сердитої мами.

      Братик морквину потяг найсмачнішу.
      Зайчика лев забере на афішу.
      "Ну й сіроманець... скакун-забіяка..." -
      рапс ремиґають бізони і яки.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    116. Інтуїтивне

      Озвалася, а мовчечки б - мудріше...
      Іти по стежці, гнати жабенят,
      облаштувати шовковисту нішу...
      і розлядати горній дистилят.

      Заджерґотить сполохана сорока,
      папуга кине пір'ячко руде,
      сірко погляне-глипне упівока,
      заплаче Фройд... і вулик загуде.

      З коловороту вихлюпне бравада,
      за млявим Охом вистрибне зайча.
      Промовила до качура - й не рада.
      ................................
      о, як смакує жовта алича!

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Про усіляке
      1

      Епічне засмічення мозку.
      Заварено з жабкою чай...
      Своїм опонент був... у доску...
      Січе на бальзам молочай.

      Не солодко буде - прегірко.
      Злобу піднімає на шпиль.
      Так вадить над паколом зірка,
      що вирізав сім сухожиль,
      із них посплітав хитромудре:
      і пасквілі, й байку, і кіч...
      Відклав "Камасутру" "на утро",
      за Грінвічем звірився, в піч
      посаджені всі дошкуляки...
      На музі пошарпана шаль:
      шептала вона усіляке...
      Та слова хорошого - жаль.

      2

      А чим завинила Світлана:
      чи вкрала брильянтовий хист,
      чи десь підпалила біплани?
      Розлився знеславлення свист...

      Із руна - тьма ліжників, коців.
      Підпасич - за овном ушквар...
      В теляти соломка у боці...
      ...сміється у вус антиквар...

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Між віршами-ретортами
      1

      Дарує жінка сонечко -
      засліплює... З кута
      вилазять Муся й Полечка:
      "Пхе, плаче Варкута...
      От як би запроторити...
      хто - проти неї - ми..."...
      Між віршами-ретортами,
      закаляне курми,
      чаїться золотаве...
      І шелестіє ліс...
      Тісненько всім на лаві.
      Ось телепень уріс,
      дударики простецькі
      щоденно - на ура,
      між зелепух незлецько
      у випарах ситра...

      Кульбаби запишались:
      "...от ми - для всіх... авжеж...".

      Вдягну промінний шалик -
      провісниця пожеж.
      У барву помаранчі
      перефарбую дрік.
      Осяє сонце ранчо,
      де цвінь і кукурік...

      Ген аріаднониті -
      звисають із гілля...
      Плавшудять знакомиті.
      Ой, гусоньки, гиля...

      2

      А скільки сонць вгасало...
      Бери книжки, гортай!
      Кресалами і салом
      запруджено ад-рай.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Тримай...ся

      Нікому не пиши про партитуру й голос.
      Довкола тьмуща метрів, шипіння, рейвах, свист.
      Просвітлене мовчання... туманно понад молом.
      У кульчиках лілово-прозорий аметист.

      Хвилюється юрма, а спокій - мов амеба.
      Тримай у склянці рибку, запінена луска.
      Мудрієш. Причаїсь між тих, кому не треба...
      Малюк на ймення Завтра бульбульки випуска.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Складне усе...
      1

      Пошана трансформується в злобу -
      і множаться образливі текстульки.
      Ось розгинаю другову скобу,
      без мене безголосо пану, мулько.

      Між цяток дрозофіл чи тарганів -
      і там, і сям - ім'я моє красиве.
      Розчарувалась - пліт віддаленів.
      Лишилися надкушеними сливи.

      О, скільки написав для нас Хайям,
      тлумачив-научав (читай!) прозоро...
      Виспівуй панегірики гаям,
      учися гарцювати, наче Зорро.

      2

      Складне усе: і торти, і діла.
      Я завинила - крему не дала,
      не квецяла його сухі коржі.
      Тепер - шаблюка в оцті, щит в іржі.

      Таки б уговкати нападника - боюсь,
      що муза утече за Білорусь,
      тля поневолить віршовий баштан...
      Кляне Ізольду зранений Трістан.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    121. Вільготно
      ...зі сцени у шпарину штовха мене дівчисько,
      повчає бути нижчою за шавку і бика.
      А я - в зеніті липня, і небеса так близько...
      Атож, міцна левиця, верблюддю - не така.

      В гієни плямки ловкі, зайчисько на пательні,
      сова прогуркотіла: набила сірим міх ...
      А біля мене ось - вогні святого Ельма.
      І що мені - блощичний на хутрі моськи - сміх?

      Змітаю пил зірковий, летить кудись товкачик...
      Зелена підкаблучниця прив'яла лементить.
      Я не хвалила бевзня густі супи-гаспачо -
      порвалася півдружби паразитарна нить.

      Тепер душі вільготно... і хмароньки лілові.
      Чортополох підскакує, вчепитися мастак.
      З гінкою матіолою слугуємо лиш мові -
      над юрмами безмов'я, борнею неборак.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Модус
      Плела розкрилена відьмиця...
      Любов до слова - мов каприз.
      - То наглашення... - хрумав ниций, -
      я - метр і ас... король реприз.
      Її поезії - лещата,
      увійдеш радо... і капець.

      Сльоту прогнати чи прощати?
      Догризла моркву-олівець...
      Топили тричі - випливала.
      Замшілий камінь серед скал.
      Платили їй мізерно мало -
      за траєкторії овал...

      Було і дзеркало високе,
      і заговорене жерло,
      її шляхи яскріли соком...
      Та вірних друзів не було.

      - Тримайся, доню. То давнішнє... -
      шептала неня, - не журись.
      Минала фея Крим... Опішню...
      Дукач зелено-мідний - блись.

      Не клич її на плац, паради.
      Худобі очі зав'яжи:
      вона таки зурочить радо
      письмо недбальця - мов зажим.

      2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Про наське
      Коли помре останній носоріг,
      поскачуть за Пристроми антилопи,
      коли народ зрадіє - переміг,
      напишуться утішні гороскопи,

      розпустять віти - сонечко ж - пеньки,
      малеча засміється - мама вдома,
      а нині, щоб не бути тут ніким,
      гарує на синьйору несвідому.

      Це день святковий. Галочку постав,
      наївно посміхнись... Ти - голос-шепіт.
      Достойників рядочок... менше ста...
      Допоки Україна - у халепі?

      Не прозвучить акордом - всі не ті...
      У кожного своїше на меті.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Загалом
      Усі оці нестерпні люди
      Несуть закони, іскри, сіті.
      Гойдають палі, амплітуди...
      Тікай у ліс чи на Гаїті...
      Поставлять в коло, під березу,
      Зітнуть вітрило, сволок, пальму.
      Ну як мені між вас - тверезій -
      Постійно тиснути на гальма?

      Ховали очі, саквояжі,
      Летіли - на табло без дати.
      Герої, милиці на сажі...
      І холоднеча серед вати...

      Усі оці хороші люди
      Украли хвилю чи вбивали
      За дозу, чин, екстаз, ескудо,
      За текст, піар, петельку, сало...

      Усі оці - сердечні, тихі -
      Несли каміння, щастя, лихо...
      На тлі печер і хмарочосів -
      Чорняві, білі, рудокосі...
      Усі великі та зугарні
      Шукали Нарнію намарно.

      Меткі, підвітряні та горді
      Пройшли цмоковини, фіорди...
      Гортали Біблію, талмуди,
      Здирали шкіру, наст, облуди,
      Пінгвінів гріли, сніг смоктали,
      Перетікали в Стікс, аннали...
      Ставали врешті міддю, мохом.

      О, Боже милий...
      О епохо...

      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Все відомо...

      ...балерина зламала ногу.
      Із автівок летять (овва!!!)
      папараці меткі - спрожогу...
      Окрик "годі!" з-під рукава.

      Та ніхто не почує... Сльози
      притамує в кареті... душ...
      Ще учора - софіт... мімози,
      нині в гіпсі... не йди... не руш.

      А отой, що шептав "ти краща...",
      розціловував-гонобив,
      натрамбує верейку, ящик...
      Учорашні коханці - жлоби.

      Все відомо...
      Пройшла шпагатом,
      зневірялась - та ліпші па.
      Ти намріяла так багато!
      Розпросторилася тропа.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Чайок із липою

      1

      А Підлість буває красивою.
      Шляхетно бере попід руку,
      Чайок заварює – з липою,
      Показує маски, перуки,
      Шепоче: “Судилися козирі”…
      Для “виграшів” торбу пошиє.
      Ти віриш.
      Веде...
      Камінь. Озеро.
      Підставиш наївненько шию?

      2

      А ти забувай Наївність,
      Як ляльку – на парковій лаві!
      І їй там любі шпаківні –
      Твоїй вирлоокій Клаві,
      І в дар ти одержиш Зосю –
      В картатому платтячку Диво.
      Я Підлості гладила коси!
      Вона підвела – до обриву.
      ...........

      2012
      "Птахокардія", стор 159



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Прошу захисту Редакції Майстерень
      На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
      Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
      Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
      Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
      Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
      Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
      1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
      УВАГА
      Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
      Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
      На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
      Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
      Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
      Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
      Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.

      ..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
      А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.

      Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
      Адміністрації це байдуже.
      Запитувала: чий клон Оксана.
      Мовчання.
      Тепер то безіменна сторінка.

      Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
      Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?

      коментарі тут
      http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Гідно
      1

      Якщо схиляє до найнижчих
      вчорашній друг у негліже,
      винось на люд чесноту-блищик.
      Нехай деінде хам ірже.

      Не дай замазати сукенки,
      стягти корону з пелюсток.
      Так, нецікаві одноденки...
      А ти ішла - вгинавсь місток.

      ...ату її! пихата паня!..
      Неслави палевий туман.
      Жабун вихлюпує ковбаню,
      за мною крутить хараман...

      - Вона така, що здерти б лУску,
      бо я вже драв і не одну...

      Нахабам не давати спуску -
      собі нарощувать ціну.

      2

      Метаморфози...
      Моськи, лиски...
      Край дебаркадера - човни.
      До сховку мудрощів так близько.
      Науку-відсіч осягни.

      2019



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Циркулем модерним
      1

      Дружба - листя жухле.
      Чим гребти у даль?
      Мріялася літня тепла пастораль.
      На пеньочках охи, мавки - на танцпол...
      У ворота власні гноми - сьомий гол.

      Вибори - без вибору, не беру газет.
      Ні, я не байдужий латаний поет.
      Пишні марципани мери роздають.
      Ген Григорій Савич просвітляє путь.

      Не стягли ще Зигіна, стела над вогнем.
      - Сполом, з перекуром, брухт дідівський гнем... -
      патріоти стогнуть. Бідні лементять.
      Лихослів' я, гамір...
      Ще б рядочків 5...
      Та не хочу більше тут писати.
      Сніг...
      Песики-безхатьки ластяться до ніг.

      2

      Пахне солодкаво, пряно майоран.
      Циркулем модерним зміряно екран.
      Звеселяє птаство, сиплеться пшоно.
      П'ятниця... шипшинно-м'ятне кімоно.

      2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Революція гідності на ПМ - чи бути їй?
      Називаючи автора "шановним", скажіть: чи шануються на сайті інші? Відомі, знані, з доробком, який має розголос, регалії...
      Зокрема, я, Л.Бенедишин, Я. Чорногуз?
      Де захист гідності, де правила належного спілкування? нахабам - повна свобода паскудства.
      Наводжу коментарі щодо вживання мого імені у прозі О.Сушка "Любов і поезія"
      Вікторії Торон та Любові Бенедишин.

      Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-03-27 14:17:15 ]

      Перепрошую, тільки ось повернувся з астральних мандрів і намагаюся отямитися в нашій реальності. )
      І найперше, що мені спало вервицею земних думок, що будь-яка згадка про того чи того автора викликає зацікавлення до такої особистості в ширших колах читачів. Тобто, в разі, якщо немає явного використання згаданого автора в зневажливому контексті, без явної образи, то я, особисто, напевно не надто би й протестував.
      Але більшість знаних авторів, звичайно, ставляться до таких згадувань більш прискіпливо і більш традиційно. В результаті невеличка війна знову ж таки привертає увагу мирян. Що теж, ніби, реклама.
      Звичайно, хотілося б найвищої можливої художньої цінності від творів шановного Олександра Сушка, принаймні, коли йдеться про згадування інших авторів. Бо ж читачів таки найкраще не розважати, а найглибше поважати? )
      Таке ось сакраментальне питання - чи має автор поважати своїх-несвоїх читачів? )

      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-29 02:29:02 ] УВАГА!

      Люди взагалі (а автори – особливо) чутливі до того, в якому контексті прилюдно вживається їхнє ім’я. Я в даному випадку – стороння особа, але мене одразу вразило те, в якому «зневажливому контексті» (за виразом РМ) вжиті імена цих авторів. Писати про те, що чиїсь книги стоять у тебе «у дальному кутку курятника, за старими ночвами під побитим міллю бабусиним рядном, яка померла років сорок тому» (невірна побудова речення! – В.Т.) і з них треба «здмухувати пилюгу» і «витирати засохлі курячі цятки з обкладинок» -- це не реклама. Навпаки, це означає -- ославити, зганьбити автора, під виглядом гумору створити пасквіль. Коли книги, навіть гіпотетично -- занедбані, закаляні у курячий послід, це ніколи не буває смішно, особливо для авторів, прізвища яких згадуються. Кожна книга – це чиясь творчість, частина життя. Навіть якщо в реальності так трапляється, що книги опиняються на смітнику, це завжди сумно, а пан Сушко ще й наводить імена живих діючих авторів цих книг. Не хочу говорити про інші місця, де пафосна похвала одному з авторів також є завуальованою насмішкою, Сушко буде це всіляко заперечувати і прикидатися «невинною овечкою». Як би не було, але якщо вже хтось із згаданих авторів висловив свою незгоду із такою «рекламою», то немає сумнівів, що з цим треба рахуватись і видалити згадку його (її) імені, а не нахабно заявляти: «Робив і буду так робити, і нічого ви зі мною не вдієте!».
      Сумний парадокс у тому, що література (особливо поезія) у наш час взагалі мало кому потрібна. Публіці досить жменьки «розкручених» імен, більше вона й не хоче. Усе, що ми маємо – це таку-сяку увагу до своїх творів з боку решти поетичної братії, тобто таких самих, як ми. Той, хто спричиняє скандали на сайті, возвеличується у власних очах, але це «дута» слава, тому що реальний адресат цього всього – читач – трохи потішиться, посміється, стисне плечима і піде займатись своїми справами. Слава Богу, у наш час розваг вистачає, значно цікавіших, ніж ці. Натомість хтось з авторів залишається невинно- обпльованим, а інший – невиправним торжествуючим хамом.



      Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-29 08:58:01 ]

      Вважаю, що після такого роз'яснення Редакція Майстерень або видалить усі тексти Сушка, де паплюження імені мого, або навіть заблокує автора на певний час.

      Мені довелося брати книги чудового поета полтавського Тараса Нікітіна "Крик чибіса", бо не було де їх зберігати і книги роздавалися...
      насолода від справжньої поезії автора, який замолоду був російськомовним, опанував українську досконало, писав прекрасно. Працював директором видавництва "Криниця", я початківцем відкрила для себе цю особистість.
      І маємо на сайті паяца Сушка, якого я наче "підрощувала", він мене несказанно шанував, тепер він курсує між сторінками, бруднить-знеславлює, який ні в яке порівняння з нині покійним Тарасом.
      Моя "Птахокардія" закаляна отут на поетичному сайті у прозі автора, обов'язок адміну наводити лад.
      Чи знає шановний адмін, що рецензія на мою книгу є у збірнику "Золотисті клейноди" (Львів, "Сполом"), у оточенні статей про класиків та кількох сучасних письменників?

      Привертати увагу до сайту потрібно (бачимо анабіз, неоціненість нових авторів, відсутність редакторів, що допоможуть новачкам і тим, хто потребує редакторсього втручання), але не мовчазним схваленням драчок, словесних баталій.
      Клони обливають брудом - бо так зручно - не показувати лиця.
      А сучасні письменники не мають захисту від нахаб.
      Цих стрічок коментарів не було б, якби вчасно втрутився адмін і поставив нахабу в куток сайту. Яку художню цінність мають щоденні пасквілі такого автора? Енергетичний вампіризм і лише.
      Дякую Вікторії за небайдужіть і мудрість.

      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.
      ..............
      така її думка, щодо згадки мого імені у прозі автора ПМ.

      Чи бачила РМ те, як клон чи нікейм Ереміт називав Любов Бенедишин "пацючихою" і знана поетеса зачиняла двері сайту?
      Повертаючись на сторінки ПМ, ми сподівалися, що шановний адмін таки наведе лад на цікавому поетичному ресурсі.

      Революція гідності на сайті мусить відбутися.






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Пихатість
      Гоноровитість неприємна риса. Це мені ще з дитинства пояснила нянечка в дитячому садку. Більш грубимими словами. Нам в дистсадку виделок не давали. Лише алюмінієві ложки. Чи то не бажали мити, чи боялися, що ми повиколюємо один одному очі.

      Не знаю напевно. А макарони дали одного разу. Спробуй макарони їсти ложкою. Це дуже незручно. Та діти їли пальцями, деякі просто ротом із миски. Я несміливо пролепетала, що ми вдома макарони їмо виделками. Отут няня мене і поставила на місце. Назвала великою цяцею. Ще був випадок, коли мене на вулиці нетверезий громадянин упізнав і в честь нашої стрічі хотів пригостити вином. Він його цмулив із пляшки, там було чимало слини громадянина. Я ввічливо відмовилася. Він мене теж назвав спесивою. І ще по-різному. Та особливо його гонорство дратувало, звісно. Або ще в наповненому людьми ліфті незнайома пані вирішила обговорити адюльтер чоловіка. Може, справа у статевій несумісності? Тому що відбувається те і те...

      Я ввічливо попрохала не обговорювати інтимні питання в ліфті і взагалі не обговорювати з незнайомцями. Я не сексопатолог, даруйте. І теж дама вимістила на мені власні статеві проблеми і проблеми свого чоловіка. Назвала пихатою і не лише.

      Коли лізуть обійматися абсолютно незнайомі особи, коли дають брудні столові прибори, примовляючи: "Ти диви, яка гонорова. Та а я просто цією ложкою суп перемішала. Вона не брудна. Я її облизала!", коли ляскають по плечу чи примушують до спілкування - і коли ти просиш відійти чи дати чисту виделку, обов'язково у пихатості звинуватять.

      Ввічливість, виховання, брезгливість цим людям невідомі. Вони все це називають пихатістю.

      Це вони неправильно нарікають. Просто коли стоїш накарячки і ротом хлебчеш із корита, всі прямоходячі здаються якимись вельбучними. Якимись гордовитими цяцями.

      Невже так важко вивалятися в лайні та похрюкати разом?

      Важко. От важко. З дитинства було важко, аж неможливо. Нині вже пізно себе переробити.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Змія на колечко...


      Хто не обпікався полум'ям зеленим?
      - ти най... най... найліпша... -
      змій туливсь до мене.
      - Ми з тобою - сила... о пресвітла Майє...
      У зчорнілій пащі шмат листка тримає,
      оксамитні мешти висміяні вдруге.
      Фазиси охаяння, зимної наруги.

      Яблуко червиве, таця зіржавіла.
      Я ж така наївна - теплоти хотіла.

      Змія на колечко виміняю радо.
      Зголосіться! Може, звеселюсь до граду...

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Про захоплення і зраду
      Переклала текст, надісланий мені приватно.

      А.В.Кир'янова: Зрадить чи залишить нас саме та людина, котра з порогу, відразу починає виказувати свій полум'яний захват нами. Вона заливає нас хвальбою, співає дифірамби. Вона різними способами виказує свій захват. А згодом, через деякий час, остигає до нас без будь-яких на те причин. Ні, причини особа знаходить, звичайно. Але охолодження для нас завжди несподіванка. А за ним настає відступництво чи навіть зрада. Людина лишає нас. Іноді приєднується до ворогів. А як же вона вихваляла нас, якою щедрою була на прояви любові та дружби!
      Є три причини для такої поведінки.
      Перша проста: захват був лицемірним, брехливим. Людині просто щось було потрібно від нас отримати. Зігрітися у промінні слави, скористатися нашими можливостями, гроші взяти чи дармову послугу. От вона і засипала нас похвальбою, щоб отримати бажане чи втертися в довіру.
      Лестощі діють на підсвідомість, за допомогою лесток можна багато чого досягти. От людина і лестила з усіх сил. А самі ми їй не були потрібними. І потім вона вирішить позбутися нас, щоб не згадувати про зобов'язання. І помститися за змушений нами захват, за власне лицемірство.
      І друга причина - людина нас просто вигадала. Так поетеса Цвєтаєва вигадувала людей, як сама визнавала. Наділяла їх тими якостями, яких не було, вигадувала за людину її почуття і бажання. А згодом розчаровувалася, коли бачила особу такою, якою та була насправді. Так вона розчарувалася у молодому поетові, який помирав від туберкульозу, писав сумні вірші. Спочатку вона нарекла його своїм улюбленим сином, подарувала куртку. А згодом образилася, бо він не відповідав її очікуванням. І куртку відібрала у важкохворого.
      Люди з проявами обожнення вельми жорстокі. Вони люблять не нас, а свою фантазію, свій вигаданий ідеал. Згодом розуміють, що жива людина не ідеал, який вони намислили. І мстяться за це розривом стосунків чи навіть зрадою.
      Чим сильніше захоплення - тим страшніший потім розрив стосунків. Гіпертрофоване захоплення - це замаскована заздрість, такою є третя причина. Заздрісник намагається сам себе одурити, висловлюючи найкращі почуття. Вихваляє, та в душі розуміє, що йому ніколи не отримати того, що є у нас. Молодість, красу, гроші, досягнення, любов - саме те, чим він так захоплюється. А заздрість завжди веде до зрадництва і злоби.
      А тому до надзвичайного захоплення варто ставитися скептично. Поспостерігати. Не вельми розраховувати на довгу любов і вірність такої особини. У ліпшому випадку людина розчарується і переметнеться захоплюватися іншими. І куртку забере. У гіршому - зрадить нас при ліпшій нагоді, щоб помститися за власне розчарування.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Волоконце втіхи
      1

      Сумочки жіночі... акції-приваби.
      Так, зелену хочу: листя і кульбаби.
      Для сережок вух би із десяток, може.
      Палева сукенка - розквітає рожа...

      Багнеться в Опішню, а найліпше в Ніцу.
      Знову шквал рекламний: посуд, вина, піца.

      Лелечко житейське - бракне грошеняток.
      Пролітає Карлсон між клозетів, яток...
      Малюка підносить над шатром смугастим.
      Я заходжу в "Юліс" - прикупити ластик.

      2

      У будення з вірша випливу охоче.
      Два коти без корму "вредна ти..." муркочуть...

      Лялечок нашила, доплела кофтину.
      Волоконце втіхи...
      помолюсь...
      полину.

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Містечковий сюр

      Набубнявів бузочок... весна.
      Ген верблюди пливуть - до Сахари...
      Ой ти музо моя навісна,
      причаруй Лукаша, не почвару...

      Йде Килина, ще ринок гуде,
      бідній Мавці - столихо на плечі.
      Циганчатко старцює руде,
      цукровату допродує вечір...

      Ні цикад, ні пташиного "цві",
      до олійниці черга добряча -
      сто автівок... Гармати в литві.
      Міст за мером кукібним ще плаче...

      Сукня длинна (тут мовиться так) -
      фланірує панянка тілиста.
      Гультіпака зайшов у "Первак",
      заливає в жерло грамів триста...

      Аніматор заклично лящить.
      Від пожару зачорнена "Єва".
      Хилитається (вітряно) щит...
      Розливається пінка киснева...

      Ніде сісти... Обцаси "цок-цок".
      На вітрині піранья живуча.
      Ось до ніг реготун-колобок:
      "Підніми! Я - із казки - найлуччий".

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Диптих про мінливість
      1

      Розлад особистості: полум'я і лід.
      Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
      Хочеш бути вище, а не зроду під...
      По-англійськи втеча, у стосунках - точка.

      "...я тебе зондую... найсильніша ти!
      Де таку наснагу віднайду, о Майє?..".

      Облаштую - вольна - доли і кути,
      десь упир дві тоги-блискітки тримає.

      "Від сохи... селюк я... сала накоптив,
      пригощу, вертайся, є гриби торішні...".

      Набридає згірклий перчений мотив.
      Хай мене спасають Усевишній, Крішна...

      2

      У такому дусі віршів напишу
      із десяток, певно. Хай собі чи людям...
      Я вивчала мови, осягла ушу...
      закохала в себе реп'яха-іуду.

      "Друг" ізранку добрий, пахне і цвіте,
      присипляє сумнів доброта смолиста...
      А надвечір знову - щось йому не те.
      шарпає сукенку, розрива намисто...

      2019




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Свіжокавне

      Гадання на кавовій гущі
      осилила - знаю, що нині.
      Пручається-коле минуще.
      У кошику зайчики, свині,

      виблискує мідь... порцеляна...
      Так затишно мило і любо!
      Цілують іуди... уляни...
      Малинові тога і губи.

      Гигочуть: "Іди вже далеко,
      чесноти отут - не до шмиги"...
      Наснився рожевий лелека:
      онуку несе крізь вериги...

      Отож, готуватиму люлю,
      потішить білява малеча.
      За плацом - недремна зозуля
      і гелгіт-ячання овече...

      Осторонь

      Укотре лишаюся осторонь...
      Не костуром - малевом-островом...
      Пісками - брудні перегони,
      везуть заповзятих вагони...

      Синьйора чекає на Галю.
      Сосну загасили чималу.
      Кемаль десь намріяв Дарину.
      Зачахне в селі чи полине?

      Така ж дорога ойкумена...
      Туліться, вербиці, до мене!

      Ідуть розмальовані діти.
      ...якою мені гомоніти?

      - До щастя пнемося, до волі...
      шерхочуть агітки схололі.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Зачиняючи двері...
      Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.

      Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
      Мені дали статус майстра за перший вірш.
      Я не оцінювала свої поезії, не заводила клонів.
      У 2015 році вийшла друком моя "Птахокардія", мені з нею довелося побувати у Львові, презентувала там у обласній спілці письменників, захоплено стріли колеги по перу...
      Маю численні рецензії, одна в книзі літературознавчих статей "Золотисті клейноди".
      Прозвучали радіопередачі в Києві (канал "Культура"). Отже, я поетка.
      Доля звела мене з О. Сушком на сайті ПМ. Автор проявив зацікавленість, не проти був моїх зауважень, я запитала - чи потрібні. Так.
      Отже, він радо сприймав мої поради. Вдавав щирого друга. Написав присвяту.
      Тепер наші стосунки стали надбанням сайту.
      До гримкотючих драчок з Я. Чорногузом Сушко звик, це для нього тренінг, я з подивом спостерігала ті словесні баталії...
      Звернення від Ярослава Чорногуза розміщене тут (називає "упирячим шельмуванням" дії Сушка)
      http://maysterni.com/publication.php?id=137039

      Тепер Сушко переметнувся до мене. Титан зміцнів?
      Успіху в лікуванні Я. Чорногуза від пихатості не досяг, наче примирилися вони. Вирішив, що я підходжу для практики.
      Ти розумні і щира - казав недавно ще.
      Ви чваньковита, ви пихата! - ось пише.
      Тепер я читаю таке. Моє ім'я написане у прозовому тексті "Любов і Чорногуз". Книга моя не десь на високій полиці...в курятнику. Піаритися на своєму імені не дозволяю.
      Я маю гідність. І підстави бути наставником.
      Мої поезії не "бісівське писання", таке напише лише пише телепень.
      Де ж захист адміністрації... На моє звернення нуль реакції.
      Звісно, псувати нерви на Сушка ніхто не хоче.
      Він волає, що я намовляю авторів проти нього. Та за нагнітання нервозності на ПМ Сушка не раз кпинив власник сайту, нині мовчить. Звикли до самооцінювання автора, у якого дві сторінки, заблокувати неможливо технічно, до вагончиків різнокаліберних текстів.
      Я мушу захищатися? та легше піти і зачинити двері. Мені зайві ці клопоти підрощування авторів. Не одна я зачиняла і відчиняла двері сайту...Клони, ніки...під ними ображати вільно...
      Хто дав право рядовому авторові виживати з ПМ відомих поетів?
      Чому, щоб зберегти гідність, треба піти? Услід пише безіменна субстанція клон Василь Василенко, тішиться, що я пішла.
      Кому потрібна творчість реготуна, який переходить моральні, етичні межі?
      ...........та чи вони існують нині..........
      Бути об'єктом насміху членкнині НСПУ...якось не теє. Мене визнано майстром поетичного пера, а на сайті я ........під бомбуванням невідомого писарчука.
      Якого щиро коментувала, навіть приязнь між нами була... Чи справжня, чи позірна...
      Не хочеш зауважень, то публікуй грамотно написане. Не чіпатиму відзавтра, не радитиму.
      Нікого, крім невтомного сатирикона-Сушка, у приваті я не посилала. Панікадила Сушкового не потребую.
      Нахабність шокуюча.
      Пише автор, який не гребує моє ім'я у свою прозу брати, на мій протест - отакі повчання.
      Люди тікають від тебе, - лящить Сушко... певно тікають до нього читати щоденні опуси про дупи, задки, "кармінові вуста"...
      (порадила вживати синоніми, бо всюди вуста кармінові, з тексту в текст)
      Хто ще стане жертвою енергетичного вампіра, що відчуває себе сатириком і лікує до несхочу майстерніших?
      Падіння за плінтус можливе тоді, коли автор підплигує на батуті власних пустих амбіцій.
      Про поведінку Сушка Я. Чорногуз пише на своїй стор отак:
      "...ти доколупуєшся, де треба, і де не треба!"
      Отже, Сушкові дозволено "доколупуватися" до інших авторів. Така риса його помітна. Мусять автори радіти.
      А мені - зась зауважити. У мене є підстави вірити, що я птах непоземного польоту.
      І багна не маю, змушена відповідати на провокативні коментарі "запеклого друзяки".
      І чи не ознака "душевного потьмарення" перманентні образливі тексти, де ім'я Чорногуза чи натяк на мою персону...
      Книга сонетів - під лапами пса у прозі Сушка. Мусить автор тішитися, що не в лайні, бо саме там книги інших, з моєї цятки курячі ЛГ витирав.
      Нішевий гумор, я такого не здатна розуміти. Кому прийде в голову отак шанувати друга...
      А на люди казав Сушко захопливо про книгу Чорногуза. Той вірив.
      Мою "Птахокардію" Сушко придбав, 2 примірники.
      Штудіював і писав хвалебні відгуки, закликав авторів вчитися писати прозоро і чисто. Тепер напрям вітру змінився на протилежний.
      Сушко хвацько пише на сайті, певно, десь він "затребуваний" автор. А я ні... бо мене немає на сайтах, де переважно графомани, тисячі лайків під віршами.

      "Ви як спринтер бігаєте по сайту і поливаєте багном кожне моє слово. На інше не сподівався, бо сатирик якого хвалять - це нонсенс. А от те, що ви приватно намовляєте людей одне проти одного - огидно. Регулярно вивалюєте приватну переписку на загал і посилаєте авторів на. Зупиніться. Не падайте нижче плінтуса.
      Ця сатира покликана оговтати чварну людину, а Ви розвели якусь ахінею про образи. Ви - ідеальний, взірцевий образ чванька. Зарозумілість незатребуваного майстра слова б'є через край. Вказувати авторам що писати - ознака душевного потьмарення. Хай люди пишуть що хочуть. Якщо ж бачите якусь описку - вкажіть тихенько і йдіть далі. А Ви ж майже під кожним авторським твором пишете свій, аби поети уклякли від захвату перед богорівною.
      Оця понадхмарна вельбучність заважає Вам як людині та мисткині жити. Так киньте її в болото. Ви ж, наче, православна. А який найбільший гріх в християнстві? Гординя. От і тікають від вВас люди ще за життя врозтіч.
      А трвір гарний, повчальний, лакмусовий папірець для деяких характерів. Неодмінно включу до книжки. Отакі пироги". (цитую коментар Сушка)

      Є приказка:
      на затихлий вулкан моляться, від діючого тікають.
      Я - діючий. Може, хтось слабосилий тікає, щоб не втрачати у порівнянні з моїми поезіями.

      Ні художньої, ні моральної цінності така "пасторально-сатирична" проза Сушка не має, нмд. Лише автор пишається: бореться із опонентами. Пан Сушко вважає себе обраним для боротьби із пихою, гординею, ще якимись рисами.
      А рушієм, на мою думку, є банальні заздрощі, ще лицемірство, притаманне багатьом, а Сушко ним перенасичений, хамелеонність, флюгерність...
      Де вигідно - похвалить, а того, хто пручається, пропише у "гуморесці".

      Ярослав Чорногуз писав, уговкував Сушка
      Ярослав Чорногуз, [ 2019-03-21 14:02:59 ],
      на сторінці твору "Любов і поезія " (тепер так називається те, що було "Любов і Чорногуз")

      У мене двояке враження від прочитаного, Сашко. З одного боку я - вузькотемний поет, який пише тільки про любов і природу, пише якісь красивості (так ти називаєш мої Образи, вони не є красивостями, це Образи, а які вони - про це судить читач. Ти присудив так, це, звісно твоє право!), і природно, його твори треба тримати в курникові. З другого боку вони справляють враження, дають приклад для наслідування, навіть лікують. Це приємно, дякую тобі. Тут, як у дзеркалі, відображено твоє - двояке - ставлення до мене, як до літератора і, можливо, людини. Останнім часом наші взаємини з тобою покращали, ми конструктивно спілкуємось. То це, друже, не означає, що мене треба піднімати за рахунок приниження інших гарних митців, поетес, тим більше жінок. Згадай, скільки було у вас із Майєю Залізняк позитиву, і навіть творчі вечори ти для неї робив, скільки ВОНА допомогла тобі своїми порадами, не шкодуючи свого часу і ще й зараз допомагає, бачу, хоч нерідко, критично, але ж по ділу. То нащо ще й у ДЕНЬ ПОЕЗІЇ її отак "макати"? Ти хто, лицар, чи ти швондер, для якого нема нічого святого? Чи ти Макіавеллі, який цією публікацією застосовує тактику: розділяй і владарюй, щоб пересварити друзів, які разом давали тобі свого часу добрячого перцю за горе-публікації? Тобі це не вдасться, старий. Я не буду поривати ні з Майєю, ні тим більше з Любою Бенедишин, прекрасними поетесами, майстрами слова, з якими завжди йшов і буду йти пліч-о-пліч і в одній шерензі воювати. Я думав навпаки, що настав час і тебе підтягувати до нашого рівня і вливати в наші ряди майстрів, а ти отаке твориш? Поки що ти ще не дозрів до цього. Ця публікація у тебе, це "болезнь роста", як хтось із росіян казав. Треба збільшити дозу шляхетності в характері, зменшити дозу заздропідлості, стати вище над сварками і буденщиною. Вчитися, вчитися, вчитися творити краще і самовіддано працювати. Тоді зможеш стат одним із нас! Подумай. А цю публікацію я б справді видалив, як Люба Бенедишин тобі радить, вона не прикрашає ні мене, даруй, ні тебе! Отака моя - ДРУЖНЯ - порада!

      Сушко не дослухався поради.
      Де ж ту шляхетність узяти, як її не було?






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Бісерно


      1

      Друзі пішли за вітром:
      винні туман і мряка...
      Всім допоможе "вітрум".
      Снилася мла-Ітака.

      Руно сухе і мокре
      хтось колошматив, різав...
      Дух розбудився - окрик:
      "Лізь на верхівку Пізи!

      2

      Гойдалку прилаштую -
      щоб засліпило сонце.
      Буря звалила тую,
      знайдене волоконце.

      Змовчати, причаїти?
      Бісеру маю трішки.
      Ллються кисіль... сюїта...
      Шлях - по жаринах... пішки.

      3

      Площі, кати, плакати.
      Де миролюбно, чисто?
      Недруга б розпізнати...
      ...тупцяє танцюристом.

      Жок чи гопак - завзято.
      Трішки спочинку, чтива.
      Розчарування п'яте.
      Муза відтак - щаслива.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. А сонце літнє...
      1

      Бува - купляє книгу дурень,
      бо десь гортають і беруть...
      І роззирається похмуро:
      "Чому ж мої слова - як ртуть?
      Їх розбивають водомети,
      метуть патлаті деркачі...".

      Всі подалися у поети.
      Там не солодкі калачі,
      там фонтануючі піари,
      сатира нішева, дурман,
      там є друзяки, мов татари,
      і вибух-успіх - між оман,
      є довгий список публікацій
      і тлум очікувань юрми...
      Хтось опинився у клоаці.
      О ні, забруднені не ми...

      2

      Пройшла тунель самоочищень.
      Дістати зірку чи вино?
      А сонце літнє... Й муж мій ближча.
      І краб жалінь повзе на дно...

      В заміс на хліб - родзинки, солод.
      Заварить муза стрес... і чай.
      Гуде-шумить життєва школа.
      За коси смиче Молочай.

      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. До уваги Редакції Майстерень
      Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
      Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
      Минуло кілька днів. Автор не реагує.
      Творча реалізація у руслі образ, непоетичному. Моє ім'я в тексті "Любов і Чорногуз", я для Сушка - "об'єкт".
      Нова проза "Гавкун" автора не обійшла імені Ярослава Чорногуза. Книга сонетів зображена під псом...
      Назва іншої книги "Пихокардія". Звісно, то натяк не на мою... Цитати кострубаті, вигадані.
      Олександр у коментарях нахваляється "чихвостити, здирати луску...". Нахабство чи паранойя.
      Я нагадую адміністрації про необхідність втрутитися.
      Чому Сушкові дозволено знущатися над авторами? Ні бану, ні обмеження дій...
      Привернути до себе увагу, викликати негацію таким вибриком - ось його ціль.

      На інших ресурсах не приймають таких текстів Олександра. Прилюдно пише Вікторія Осташ, що це "паскудство", і не приймає тексти його на сторінку, де вона адміністратор.
      А на ПМ таке вітається? Заради втіхи автора без почуття міри і такту.

      Редакція Майстерень не бачила коментарів. Тому публікую тут


      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-21 12:28:40 ]

      Приєднуюсь до вимоги Майї вилучити її ім’я із цього, вибачте, фарса (пан Чорногуз, очевидно, ще просто не читав). Пане Сушко, ви забагато собі дозволяєте. Не можна набиваєте собі ціну за рахунок інших людей, це неетично. Невже ви самі цього не відчуваєте? Я розумію, що ви провокуєте скандали, щоб привернути до себе увагу читача, але це не той читач, якого треба шукати. Краще мати їх менше, але достойнішіх. Ніяка «слава» не варта того, що ви робите.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-21 15:04:53 ]
      Ви хоч розумієте, що написали?

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-22 02:10:28 ]

      Не тільки розумію, а відповідаю за кожне слово. Те, що ви самі не проти того, щоб ваше ім’я фігурувало у подібному контексті, нічого не доводить. Є люди, які ладні самі себе виставити посміховиськом, аби хтось збоку пореготав, але це – особливі люди і їхній власний вибір. Ті, кого ви тут зображуєте, цього не вибирали. Чи не хочете ви принагідно навести ім’я та прізвище вашої дружини, а також вашої сусідки та її чоловіка і дати їм прочитати? Подивитись, чи так легко відмахнуться вони від цього. У вас є почуття гумору, але немає гальм. Ви не розрізняєте, коли творча критика переходить у приниження особистості (не має значення, якою є ця особистість, тут літературний сайт, а не соціальний клуб). Не можна жертвувати репутацією одних людей, щоб розсмішити інших, особливо якщо ці люди прямо висловили своє обурення.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 14:02:59 ]

      У мене двояке враження від прочитаного, Сашко. З одного боку я - вузькотемний поет, який пише тільки про любов і природу, пише якісь красивості (так ти називаєш мої Образи, вони не є красивостями, це Образи, а які вони - про це судить читач. Ти присудив так, це, звісно твоє право!), і природно, його твори треба тримати в курникові. З другого боку вони справляють враження, дають приклад для наслідування, навіть лікують. Це приємно, дякую тобі. Тут, як у дзеркалі, відображено твоє - двояке - ставлення до мене, як до літератора і, можливо, людини. Останнім часом наші взаємини з тобою покращали, ми конструктивно спілкуємось. То це, друже, не означає, що мене треба піднімати за рахунок приниження інших гарних митців, поетес, тим більше жінок. Згадай, скільки було у вас із Майєю Залізняк позитиву, і навіть творчі вечори ти для неї робив, скільки ВОНА допомогла тобі своїми порадами, не шкодуючи свого часу і ще й зараз допомагає, бачу, хоч нерідко, критично, але ж по ділу. То нащо ще й у ДЕНЬ ПОЕЗІЇ її отак "макати"? Ти хто, лицар, чи ти швондер, для якого нема нічого святого? Чи ти Макіавеллі, який цією публікацією застосовує тактику: розділяй і владарюй, щоб пересварити друзів, які разом давали тобі свого часу добрячого перцю за горе-публікації? Тобі це не вдасться, старий. Я не буду поривати ні з Майєю, ні тим більше з Любою Бенедишин, прекрасними поетесами, майстрами слова, з якими завжди йшов і буду йти пліч-о-пліч і в одній шерензі воювати. Я думав навпаки, що настав час і тебе підтягувати до нашого рівня і вливати в наші ряди майстрів, а ти отаке твориш? Поки що ти ще не дозрів до цього. Ця публікація у тебе, це "болезнь роста", як хтось із росіян казав. Треба збільшити дозу шляхетності в характері, зменшити дозу заздропідлості, стати вище над сварками і буденщиною. Вчитися, вчитися, вчитися творити краще і самовіддано працювати. Тоді зможеш стат одним із нас! Подумай. А цю публікацію я б справді видалив, як Люба Бенедишин тобі радить, вона не прикрашає ні мене, даруй, ні тебе! Отака моя - ДРУЖНЯ - порада!


      На сторінках поетичного сайту афішуються образливі тексти. Де реакція адміністрації?






      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Про читачів

      - Читач, знай, буває різним...
      - Красивим, поганим, грізним?

      - Та ні, він буває, слухай...
      - Активним чи мовить сухо?

      - Ой, це таки не в тему,
      відчуй же мою проблему,
      читач своєрідним буває...

      - І лестить, і сенсом вихляє?
      Знову ж таки, він різний...
      - Недуг лікувати пізно?

      - Смієшся... який ти тактовний.
      - Є душі, цинізму повні.
      - А є читачі - мов сови...
      Симпатики світобудови.

      - Чи є читачі без дару?
      - Піднось - крізь оманну хмару...

      - Якщо альманах - у клозеті,
      є користь - бо автор на злеті...
      Якщо по листку відривали -
      то щось мимовільно читали,
      і це лиш письменника лишко -
      де й ким засмальцюється книжка.
      ..........
      2019

      О читателях

      - Читатель бывает разный...

      - Красивый и безобразный?

      - Нет, он бывает, слушай...

      - Активный и равнодушный?

      - Да нет же, это не в тему,
      Почувствуй мою проблему,
      Читатель бывает, наверное..

      - Верный или неверный?

      - Нет, не такой, он разный...

      - Заразный и незаразный?

      - Смеешься? Какой ты тактичный...

      - А читатель?

      - Бывает циничный.

      - А бывает, что симпатичный?

      - Да, бывает...

      - Ну а бездарный?

      - Нет, читатель,он благодарный...
      Даже если книга висит в сортире,
      Это значит - бумаги нехватка в квартире...
      Раз по листку отрывает,
      Значит, хоть что-то читает,
      А писатель сам виноват.
      Вот так-то, брат.

      Елена Хоролец, портал "Изба-читальня"




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Нута

      ...віяло пальмове....
      сонячний вітер...
      Муза плете, не рахуючи петель.
      Три пелікани наповнюють відра,
      віти ожинні притоптує нетель.

      Стан усевміння розлився чорнильно.
      Час позбирати - і видати зріле.
      Може, для когось близьке і живильне.
      Жевріє стос... За вікном похмарніло.

      Книга в курятнику - друг запроторив,
      повитирає ганчіркою цятки.
      Майя притихла між вір і вікторій.
      Вийшли на плац безголосі дівчатка...

      Вигини стегнами, голі принади...
      Коси лягають на дині, кокоси.
      Окрик праворуч: "..ну што тєбє нада?!".
      Зліва смішок: "Парєшаєм вапроси".


      Холодно, тихо.
      Поезії кутик.
      Звісно, контральто. Піднесена нута...

      2019




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Коронне
      1

      Гостеві настрій погіршити легко:
      варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
      він заволає - і кине на деко
      три патронташі, осріблені кулі.

      "Хто ти і звідки? та що ти лепечеш?
      я - креативний, а ти - нікчеменна...".
      Гепне заслоном від швабської печі.
      Дощ... набухають амбіції... вени...

      2

      Мовкни, читай, що лишили великі,
      власне трамбуй, пелюстками притрушуй.
      Глипне байдужжя, розтане безлико...
      Перевертає базікало тушу...

      Трабли, везіння, олжа і подяки...
      Весла застрягли у суслі болота.
      Плинуть у далеч м'язисті... ніякі.
      Черга моя до корони... сімсота.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Барви блякнуть...

      Жінка - маківка на вітрі,
      барви блякнуть у палітрі,
      пригадалося... зустріла...
      Лиш один - вогонь для тіла!

      Десь у нього - лан, косиці,
      блискотять млинки і спиці.
      Угамуйся: скоро осінь,
      відлетіли мрії босі.

      Пасма холоду між дерну.
      Винні хміль, спориш, люцерна...
      "Філігранна, невагома..." -
      шерехтять зола, солома.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    146. Пінне панно


      Не встрягатиму в халепи,
      бо не йде ніхто
      розглядати сотні сепій,
      фалдочки пальто.

      Не запрошують на свято,
      де макітри й чад,
      де підпал старої вати.
      Дух не в бурі - над...

      Десь без мене гуморини,
      конкурси, призи.
      Уподібнюся дитині,
      шворки у пази.

      Для наївних, смілих - кроси,
      у бляшанці сік.
      Ой, штрикали малороси
      нетеля у бік.

      Пожалівши, засмолили:
      хай стоїть, мов тур.
      Знову ручки у чорнилі,
      тьмуща коректур...

      Є у Ноя мегачовен,
      черга за межу.
      Ллє водицю срібномовен...
      Не допоможу.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Щодення осонцене

      Закон бумеранга - в любові, у праві.
      Григорій завдячує генами Саві.
      Тасуються карти, ідеї та ніші,
      виходять на плац енергійні, свіжіші.

      На штемп безталання є попит і гроші,
      висять на білбрдах мармизи хороші.
      Повірте, віддайте своє ошуканцю.
      Стіна відділяє шлагбауми, шанці.

      Молися і постуй, іди по спіралі.
      Відчистять охочі шаблі, пекторалі.
      Товари акційні, розмай секонд-хенду.
      Країна ця вільна чи знову - в оренду...

      Весна... Ожили горобцята, синички.
      Щодення осонцене... вежі... дрібнички...
      Складай віршеня, розфарбовуй біплани.
      Пливуть за бугор чепурні роксолани,
      в чужих серіалах знаходяться ролі...
      Для когось людва - шашлики... равіолі.
      Навари, інтриги, кампанії, зиски.
      У правд нестабільні, надщерблені диски.

      Шукаю прекрасне, намріюю мандри.
      Наснилися Ялта, Форос, олеандри
      в саду ботанічному - білі, рожеві...
      Обходжу ковтьоби свої - березневі.

      Газети, плакати, барвисті агітки.
      Для воєн безглуздих плекаються дітки.
      Лящать, захлинаються "наше!" паяци.
      Парують каструлі, зогнилі матраци.

      Життя пречудове. Будуй і наснажуй.
      З плеча на плече - розмаїття-поклажу.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Рахманно


      Просію літери чужі,
      свої - прозоро-чисті.
      Виделки... вутінки... вужі...
      халеписте намисто.

      Маленька радість волоха...
      теленькає спромога.
      На шаблю плавиться соха.
      Політика - мінога.

      Повчати в чаті - не берусь.
      Марнотні наративи.
      Корону виберу котрусь
      у заростях жаливи.

      Тримати першість між зірок?
      О, скільки їх стьмяніло...
      Розчарування - мов урок.
      Злітала ввись несміло...

      Тепер є ніша, світляки...
      Спокійно тут, рахманно...
      Лишусь для більшості ніким.
      Мірошник сіє манну.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Ранок


      Плач, погрожуй, проси,
      кекси печи, наснажуй...
      У веремії росин
      змий негативи, сажу.

      Звісно тебе не зна
      цар невідомців, суддів...
      Повниться день... Казна
      десь у собачій буді.

      Хто ти для світу? Знов
      спокій розлито...
      Ранок.
      Краєш сувій обмов
      між золотих фіранок...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Самість
      Хочу хатинку дивну,
      коника, трійко овець.
      Сварки деконструктивні,
      знов - за ідеї - герць...

      В селах принишкли груби,
      меж срібляний ажур.
      Я не спілкуюся грубо,
      з янголом світла дружу.

      Музика щастя, ківі,
      шатра при стежці... храм...
      Не надихають ліві,
      праві тасують крам.

      Гірки американські,
      рейваху перегук.
      Еллі летить до Гданська,
      В Кембрідж - її онук.

      Прямолінійні вежі,
      віра у ліпші дні.
      В бабці кулястої - нежить.
      Березень вкляк на пні...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Запис пісні
      Переклад пісні для мюзиклу. Запис у студії.
      Виконує Ігор Деменчук.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Снігова куля

      Вдягла сережки-зайчики:
      енергії ловці.
      Песиголовці - крайчиком,
      горобчики в руці...

      Отак мені тут хороше -
      немовби на Балі.
      Просію слово... борошно...
      Наснились ковалі,

      три квітки із металу
      шкварчали... і цвіли...
      Відбила Зла навалу,
      відмила крап хули.

      Січнево і рахманно.
      Ні бганки на лиці.
      ...а небо сіє манну
      на сітку манівців...

      Звукописом, тайнописом
      утішуся, авжеж...
      Хатинки сняться обриси...
      тиночок... бульденеж.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Свічу...

      1

      Ні голосу в текстах, ні музики... регіт...
      Овальні м'ячі - напівздуті. Це - регбі.
      До мене прихильний бреде чолов'яга.
      А я відлітаю... Париж... Рим... Гаага...

      Слона нагрузили, о ні, не відбрили,
      когут позбирав артефакти і брили,
      сидить, розсупонює бабині клунки,
      мені сумовито, просвітлено, лунко.

      На фальш я сказала: оце не справдешнє,
      не смажила конику бульби, яєшні,
      не слухала з тиждень пригадки, співала.
      Повзла на мій голос півсонна коала...

      2

      Папуги злетіли, бо лячно, волого.
      Писати в'юнам про ті днини еклоги.

      І хто я - для світу? Світлана чи Майя.
      Свічу, штангенциркуль міцненько тримаю.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Відпливла
      1

      Висисає дрібнота по крапельці хист.
      Хоче міці комар, і знеболення зайве.
      Репетує на шкірі: "...та я ж танцюрист!!!" -
      яблуневий черв'як і обмацує айви.

      Скільки ж вас у природі - у млі ойкумен?
      Я принадила тьму ненаситців убогих.
      Майталаються клапті нікнеймів... імен...
      "...ти чужа, поріднись..." - націляються роги.

      Відступаю... хрещусь... молитовна яса.
      Знов очищено чакри, задраєно люки.
      Залітає у шпарку осіння оса.
      Все гаразд - то по каві дозовані глюки.

      2

      Ось на чортове колесо кличе вампір,
      нецікаві йому горобець і синиця.
      Між стоног збайдужілих, іржавих рапір
      перевиховать хочуть ненатлі та ниці.

      Я верталась не раз. Все ж потрібно піти.
      Не відпустять, побачили слово чи плазму.
      Виринають (фонтани пускають) кити...
      Відпливаю - змивати гадючі міазми.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Сонячно дивлюся...
      http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
      Блакитна королівська кров - єдиний вірш

      ось така сторіночка...
      нова...
      зазирніть...

      Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
      Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
      Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
      5,5
      автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
      Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
      Коментує Ярослав Чорногуз.
      Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.

      Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
      І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
      Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.

      Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
      Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
      У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
      Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
      Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
      рахують години мого не-перебування...
      Ату її!
      Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
      Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
      Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
      Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
      Стомило все це.
      Озвалася, бо прикро.
      Василь Василенко анонсується.
      Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
      Для його місії назву інші вигадають.
      Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
      Прошу долучатися до коментування.
      Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.


      http://maysterni.com/publication.php?id=136852
      допис Тетяни Левицької





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Дрібно


      Імітації дружби, інтелекту, брусниці...
      Десь чаяться хороші, заморочують ниці.
      У святенника ложка для причастя осібна.
      Заміняла Сизифа...
      врівноважую...
      дрібно...

      Обтрушуся...
      умиюсь...
      повитісую блоки.
      За життя деміургу не позбутись мороки.

      Акуратно постукаю... Мо', відкриється брама -
      а за нею стежина мухоморна... та сама...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Лев`ячі алгоритми
      1

      Не личить левиці ловити форелі.
      Із прихистку вийшла.
      Міазми… тунелі…
      Стрибки триметрові... Ущелини, кручі...
      Кігтиська міцнющі, ліани тягучі...

      Руде левенятко примружить очиська.
      Сердитий татусь повернув з бойовиська.
      Не варто кусати за гриву чи бока!
      Граційна левиця, криваві патьоки...

      Лежать кісточки від газелі та зебри.
      Назавтра всім прайдом – на зоряне дербі.
      А тропи колючі. За хвилю до трапа
      Лиши найслабкішим замурзану шкапу.

      2

      Втекли антилопи. В бік сонця – гієни...
      Тягни носорога з імлавої сцени.
      У лігві просторо.
      Облизуйся, кішко...
      Пригадуй суперниць ошкіри-усмішки.
      Залатуй циганською голкою рану.
      Тобі прокидатися, золотце, рано.
      Канапку зжуєш, та й відсунеш заслони.
      Дими...
      Алгоритми війни-оборони.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Вірш із кепі
      1

      Красиво плине жінка,
      дитинка-херувим.
      Штовхає бабцю Зінку
      хлопчак - бреде на ви.

      Дивлюся, мовкну, сяду -
      незручні є місця.
      Люблю обійми саду.
      Де ж фаетон митця?

      2

      Лякають пси бродячі,
      печалять жебраки.
      Я вельми добра... наче,
      а стрічні - навпаки.

      Не звикну до матюччя.
      Обходжу ромських пань.
      Хотіла жити лучче...
      Намріяла Шампань.

      І брудно, і святково...
      І кепі набакир...
      Полюють казанови.
      Панянок - звабний вир.

      3

      Вітання із-за Ласпі
      отримане, авжеж.
      На ялинковій лапі -
      провісники пожеж.

      У ніздрі вдарить гостро
      пахотнява - шашлик.
      Ліпила Майя острів.
      А волхви рипко йшли...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Радій...


      А правда у вічі - завжди моветон.
      Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
      коли промовляє огрядний патрон:
      "Давайте бухати, а праця - на утро".

      Не варто казати про курс - навмання,
      проекти із хибами, з ганджами "смєти".
      Якщо ти сідаєш на правди коня,
      то шлях манівцями, тобі - у поети.

      Між мушель розкритих, рожевих перлин
      побачиш пластмасові торси і кулі.
      Усе перемеле Високості млин:
      і липи одквітлі, і пера зозулі.

      Прокраяти мусиш лахміття брехні,
      ще зопалу звалиш у крейді боввана.
      Опінії пишуть на сцені, в пивній...
      Тобі ж - репутацію створять погану.

      А правда - зіжмакана, кинута на
      прослави і розкошів кедрові шкіци.
      Радій - хмаровиння, смугаста луна...
      І жменя піску - з берегів Біарріца.


      2015

      Усі оці нестерпні люди" - написав Франсиско Гавілан.
      А вірш мій

      Загалом

      Усі оці нестерпні люди
      Несуть закони, іскри, сіті..
      Гойдають палі, амплітуди...
      Тікай у ліс чи на Гаїті...
      Поставлять в коло, під березу,
      Зітнуть вітрило, сволок, пальму...
      Ну як мені між вас - тверезій -
      Постійно тиснути на гальма?

      Ховали очі, саквояжі,
      Летіли - на табло без дати...
      Герої, милиці на сажі...
      І холоднеча серед вати...

      Усі оці хороші люди
      Украли хвилю чи вбивали
      За дозу, чин, екстаз, ескудо,
      За текст, піар, петельку, сало...

      Усі оці - сердечні, тихі -
      Несли каміння, щастя, лихо...
      На тлі печер і хмарочосів -
      Чорняві, білі, рудокосі...
      Усі великі та зугарні
      Шукали Нарнію намарно.

      Меткі, підвітряні та горді
      Пройшли цмоковини, фіорди...
      Гортали Біблію, талмуди,
      Здирали шкіру, наст, облуди,
      Пінгвінів гріли, сніг смоктали,
      Перетікали в Стікс, аннали...
      Ставали врешті міддю, мохом.

      О, Боже милий...
      О епохо...

      2015


      Себе не пригаси.
      Горіння - соло.
      Вітри розвіють сум і попілець...
      І буде правда - без`язика, гола,
      Як придиванний вигнутий стілець.

      І десь отам, де жаб`ячі хорали,
      А діда Оха погляд - мов ропа,
      Гойднуться ті, що красно помирали,
      І скаже перша з мокрих:"Ти сліпа...".

      І буде небо, птахолови, сіті.
      Мов тога Аристотеля, туман...
      І ти стечеш у рідне буйноцвіття,
      Де бюст Родена гріє клептоман.

      А поки що - висвітлюй всі кути,
      Де пута, кості, тупіт пустоти...

      2014

      Кудись долетиш...

      А ти зупинися. А ти відпроси
      Для себе промінчик, жарину роси...
      Не треба погоні. Не варто в юрму.
      Не вчи ні врага, ні відчайну куму.

      Дивись: полуниця до стежки повзе,
      Квітує, не знає чуток із газет...
      А ти розпросторся! Пульсує мішень.
      Так біло – над світом убивств, одкровень...

      Тепер недосяжна. Фільмуєш сама.
      А десь дерибани, вогні сінема...
      Лягають у трави, під скрегіт коліс…
      Ти – маятник, привід (не привид) і вісь.

      Ти слухала, мліла, ти йшла повз тунель.
      Пощезник манив до гурточків, капел.
      Циганка наперсток міняла на дім.
      Кивали гаркавці:«Полегшає всім»...

      Лети...
      Хилитайся...
      Кудись долетиш.
      Найперші набутки: спрозорення й тиш.
      Не бійся, що скажуть шаленці:«Ату!».
      Нехай собі ділять кіот, пустоту...

      Годинника точність і спокій орлиць –
      Над вирвами віри і вишкіром лиць.

      2014




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Різдво


      І знов надію людство бачить.
      Охвітне свято, біла вись...
      Мов сніг, розвіються невдачі!
      Дитя зродилося, молись...

      Син Божий став людським, близеньким.
      Лежить у яслах, обійма
      Свою земну вродливу неньку.
      А волхви стали кружкома.

      Пречиста втомлена Марія.
      На сіні поряд сивий муж.
      Ослиці грива майоріє.
      Пора псалмів, завійних стуж...

      Дарунки - злото, ладан, смирна.
      Чадять свічки, молочна тиш.
      Далеко Ірод... Любо-мирно.
      Спустились янголи з узвиш.

      На стінах зілля, стеля зорна.
      Яскиня тепла. Вифлеєм.
      Ягнята бігають проворні.
      ...а ми неситі... крівцю п`єм...

      До себе заповіді тулим.
      Оця - корисна, зайву - кидь...
      Тавро юродства - добрим, чулим,
      Корони мостяться на гидь.

      Для свята різні пункти-дати...
      Шліфує кожен хист і хрест.
      Бог завпевняє: люди - браття!
      Тремтять Алеппо, Еверест...

      Але ж - повіримо у диво:
      Спасає люд малий Христос,
      Бо він - дитятко особливе,
      Що впорядковує хаос.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Стерео


      Десь у Плеромі тихо та огрійно...
      Немає конкуренції, війни.
      Там пахне портулак і жовте сіно.
      Мотається і рветься сонценить...

      Сидять вчорашні недруги у колі,
      Попихкують, підкашлюють, гудуть.
      Не треба амуніції та солі.
      Вирішують: у чому ж смерті суть?

      Так довго не приходить Мати Божа.
      Так гірко, несусвітньо в далині.
      Комп зависає... Щит на огорожі.
      І ніде наловити щук, линів.

      І кожному відкрилося дитяче.
      І виходу немає у пітьму.
      Плерома набрида – жовтогаряча.
      Хоча – нарешті – просторо уму.

      ..........

      2014


      Стерео

      Є три кінозали і кілька валют.
      У кожному - стрічка.
      Повтор чи дебют.
      І люди заходять... І гасне екран.
      Присутній отримує декілька ран.

      Є ті, що не вміють нести у світи.
      До кого належиш, дружбане мій, ти?
      Чи лихо троюрідне серце пече?
      Чи плюнеш "баласт" - на старече плече?
      Чи сняться по фільму війни голуби?
      Ти просто дивився крізь цівку доби.
      Тебе заманили.
      Сценарій не твій.
      Лушпайки змітаєш між цноти повій.
      Пітнієш, бинтуєш...
      Блюють слабаки.
      Не бачиш дороги, свічада, руки...

      Хтось каже "баталія", мати - "молись".
      І шкіриться зранена стереорись.

      Забілює дощ на афіші число.
      Ти лиш споглядальник афер, НЛО...
      Поміж ампутацій, сирітства і зрад
      Клади свої мідні на чийсь мармелад.

      2015

      Дилеми

      Стоїть бабуся. Дивиться на хату.
      Була гніздом, колискою...
      АТО...
      Тепер за стелю - неба зорний батик,
      У кожного свій жереб, враг, жетон...

      Війни старе дитя.
      Курні дороги...
      За ласощі - калина, бузина...
      "Таки вціліла..." - шепче. Від порога
      Ітиме по заковах, письменах...

      Кому вона потрібна? Відтремтіла...
      Перевела козу, годинник... дух...
      Плевели з кров"ю...
      Сонце в попіл сіло...
      А я старих жалію.
      Підійду.

      Згорьовані полільниці-бабусі.
      Нам довго йти до їхніх мозолів.
      Отямтеся, біляві, чорновусі!
      Врожай смертей збирається з полів.

      Нема вини, яку б не спити разом.
      Нема такого дідька, щоб палав.
      Повзе-звивається війни змія-зараза...
      Шкварчить надії жирна пахлава...

      Свої - чужих. Свої - своїх.
      Дилеми...
      Двигтять дерева лісу і родин...
      Маразми юних, олігархів схеми...
      А я - у схизму.
      Боже, пощади...

      Ти Всевидющий, Триєдиний.
      Чадно.
      Вкажи яскиню. Гіркне фіміам.
      Дала клубок Тезею Аріадна...
      Ну що усім заблудлим нині дам?

      2014


      Пацифістське-2

      Косять буйну траву...
      І ніхто не спитає – навіщо.
      Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
      Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
      Пробубнить шепеляво:«...не буду ні проти, ні за»...

      Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
      Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
      І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
      І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

      У сусіда – ремонт.
      Скреготить... піднімається... пада...
      Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
      І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
      І гадаєш собі.
      І вкриваєш набуте крильми.

      І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
      Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
      Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
      І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

      У столиці казкар вимережує заклики й тези.
      Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
      На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
      Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

      Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
      Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
      Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
      Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...

      21 травня 2014




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    162. Дорожнє-не порожнє

      1

      Німби роздаються - просто на порозі.
      Сутенер повії витирає нозі.
      Прив'язав калитку до ноги пегаса
      автор-гультіпака, замовляє квасу.

      Ну, я а прозріла - та й пішла далеко.
      При дорозі мливо, людолови, млеко.

      Щось покласти мушу край дзвінкої брами.
      Амфори високі - цапики лобами...

      2

      Розігнала гномів... Склеїла лілову.
      В льолі - між лаванди - колисаю мову.
      Принесла павиця лазурову фішку.
      Слимачком-титаном креслиться доріжка.

      Не піду пунктиром, бо непевно-слизько.
      Ягідно-ожинна шерехтіє низка.

      3

      З лупою, лорнетом не шукайте, друзі,
      сайтових особин, що пили не смузі...
      Вірші - це ж полотна, співні панорми.
      У моїх не миють сонні мами рами.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. На парчі
      ***

      Зима кохання.
      Плед, вино...
      У шибу вітер: "...не воно...".
      Сніжиста мішура чудес...
      Майоліка: мисливський пес.

      На хутрі вовчому - фугас.
      Нема для звіроловів нас.

      Цей світ не йде на компроміс.
      Потовчені ляльки... сервіз.
      Ось томик Гейне. Темно... та
      Зігріє вовна золота...

      ***

      Обійми ночі харалужні.
      Змія в сорочці гамівній.
      Так легковажно... близько... пружно...
      Ще видихаю в чуба "ні...".

      Посоловіли очі пуми.
      Порвався яшмовий браслет...
      Адаме, восьма ранку. Нумо
      Орати зорний фіолет.

      Є в тебе відсьогодні Єва.
      Вари дамаск, ламай мечі.
      Ти був царинником у лева.
      Тепер царюєш на парчі.

      ......2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. До уваги адміністрації
      http://maysterni.com/publication.php?id=136837



      Прошу звернути увагу на цю публікацію.

      В коментарях вірш Сушка, яким він розпочав новий рік.
      Не маю цікавості до драчок на сайті.
      Пан Сушко має інтерес до роздмухування дуелей. Святкові дні не завада.
      Відповідь моя у віршованій формі на його вірш про левицю, сина, чоловіка... нейтралітет, якого я бажала, викликала текст із негативною коннотацією.

      Ярослав Чорногуз просив втрутитися адмін, я теж прошу. З приходом пана Олександра сайт працює у режимі: випад на випад.
      Чи це поезія?
      Називати "пачюцицею" когось... а він хто?
      Автор суперплодючий, якому я посильно допомагала, безкоштовно, підвищити віршову техніку.
      Вдячність отака.
      Цитую пана Сушка

      "Видок у жінки з тилу - просто клас!
      Для настрою підмацую м'якушки".

      Чи могла я хвалити отакий віршовий продукт... сайт заполонили такі вірші.
      Відхрещуюся) від впливау на Сушка... Не хочу ні дружби, ні ворогування, він не відчіпається.

      Вірш із анонсуванння, де епіграфом мої рядки, після мого звернення Сушко зняв, та на сторінці лишив. Допомагаачів у лиці клонів тут тьма.
      Не маю ні часу, ні бажання на коментарі.






      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Жартома

      Не до шмиги нейтралітет...
      Вишкіряє телятко зуби.
      Добре-приязне тет-а-тет...
      А прилюдно - питання руба...

      "Чом не хвалиш мого хвоста?
      Хист віршарський побач нарешті!"...
      Тарапати бредуть з кута,
      забруднили левині мешти.

      Хмари гедзів, поля чужі.
      Із прокусів стирчить солома.
      Йди, вампіре, в бік Демерджі.
      Я святкую-мудрію вдома.

      Отаке написала тут,
      бо не хочу енергій втрати.
      Зайченят підкида батут,
      Дід Мороз розстеляє вату.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Пелех мішури
      Сонце зосеніле. Філігранні крила.
      Дідові Морозу пишуться листи...
      Зайчики махрові, мари і мірила.
      Сніговик торішній шаплика впустив.

      Котить кіт клубочки серпантином буднів...
      Кошик без чернеток, білизна зізнань.
      Між київ більярдних лежень неосудний
      Гомонить на хінді про шляхи в Шампань.

      Бісики, інфанти, сови на горгошах.
      Торти-напівправди, пелех мішури.
      Передноворіччя.
      Світ ясний, хороший.
      Складено кадастри... ділено на три.

      Віяла соснові, хвилечки зефіру.
      Сіється задармо синє конфеті...
      Між оман-горішків, масок брудно-сірих
      Фокусники тягнуть вушка золоті...

      2015


      Ялина

      В гірлянди слів і блискітки намиста
      Ніколи ти не зодягав мене.
      Усі дорослі – родом із Дитинства,
      І Дід Мороз нікого не мине.

      У ніч грудневу я шукала проліс.
      Замерзли руки в муфточці рудій.
      – “Дванадцять місяців” читала, бджоло? –
      Кахикнув між ялин статечний дід.

      Дістав пакунки із цупкої торби:
      Шлейф…
      діадема…
      конфеті…
      дива…
      Ялиною росту. Геть, муже-норде!
      Не смій дзвінкі прикраси обривать.

      Не плутай снів, не торсай мішури.
      Літав далеко. Гув… Поговори.

      2015

      Завія

      1

      Ти просиш: "Наснися -
      Тигрицею... морем..."...
      Паркани... замети...
      Немає опори.

      Іду, бо набридли
      Вертепи, кав`ярні,
      Буденні канапки...
      Обіцяно гарне!

      Тигрицею? Добре...
      А морем не вмію...
      Обходжу Гребінку.
      ...завія... завія...

      2

      У крайній хатині -
      Незамкненій - блищик.
      Чекаєш... хмелієш...
      .................................
      Я - променем - вище...

      3

      Ось яблуко - тепле,
      Червоне, із літа.
      Павучі тенета.
      Любов розмаїта.

      Дістанеш?
      - Аякже.
      Зобачення... танці...
      Квадратом Малевича
      Шиба у склянці.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    167. Переформатування
      Сніжисто...
      Святково...
      Безжурно.
      Хлоп'ята штурмують замети.
      Десь ділять парцели, котурни
      до слави охочі поети.

      Ходитиму вколо ялинки.
      Марниці лишу без уваги,
      чесатиму котикам спинки,
      замовлю два торти із Праги.

      Запахне хвоїнами ящик.
      Складатиму кульки на деко.
      Дракон роззявлятиме пащу -
      тікатиму від небезпеки.

      Твереза...
      Про вік - не запитуй.
      Розлита наливка з папайї...
      Порвалося решето-сито.
      Калейдоскопи тримаю...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. На даху



      Марлезонський балет на даху...
      Засинають синиці, німіють.
      Розбудила вахтерку глуху.
      Підпирає відьмак сизі вії.

      На аншлаг сподівався король.
      Ген зібгались хорти голоднючі.
      Набрида шахівниця... і роль.
      Сон... порання...
      Хорали з-за тучі...

      На дроздах сюртуки, бірюза.
      Не бояться, всі постріли - в небо.
      Вибирали і шістку, й туза...
      Довга черга в тунелик Ереба.

      Напинає вітрище батут.
      Три зіваки спинилися, пиво...
      Серце гепає...
      Ні, я не тут!
      Провалилась у фазис щасливий.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Канапка
      1

      Негода.
      Весела завія.
      Снігурки відклеєні вії.
      Теля відростило зубиська,
      не хочу віршат його зблизька.

      Є фантики-втіхи...
      Шалено.
      Десь війни за нафту-Єлену,
      агітки, секс-бомбочки... просо...
      Тьма лейбів на лантухах - косо.

      2

      Вагонні тітки говірливі.
      Сповідуюсь нені та сливі...

      Діждалась букета від пана,
      а вчора була "препогана".
      Згрібаю лілове пелюстя.
      Тісненько на ложі прокруста.

      3

      Политі три кактуси й кішка.
      Стежа - від плити до горішка.
      Авжеж, попелюшка...
      де ж крапка?
      Летить горобцеві канапка...

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Синкопи
      Навіщо базарчики в січні?
      Є сайтики - довговічні.
      Чи може пройти поет
      повз каву, рюкзак Coolcat?

      Тут розсипи аксесуарів...
      Кольє дарувалося б Ларі.
      Квітиста бокатенька чашка,
      на ній пташечки і комашка.

      Ну, як відійти від спокуси?
      На пледі - левиці, зулуси.
      Гірлянди, ножі, тортівниці...
      На зельц витріщаються киці,
      чекають на корм телескопи,
      а я... притлумляю синкопи.

      Молочна в півоніях таця.
      Із "кастою" люба співпраця.
      Сиджу, розглядаю - і млію.
      Оливкову (тисну) олію.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Циркове


      Я виходила там на біс,
      розсипала перлини чорні...
      Компромати...
      зло...
      компроміс...
      Хто рахат-лукуму нагорне?

      Умовкала юрма...
      па-де-де...
      Шерхотіли сумки і пера.
      Вибігає лоша гніде,
      та немає чомусь тапера.

      Прислухаюся, плину в шум.
      Ні палацу, ні хитрих дожів.
      Опаную за день ушу,
      безталання не переможе.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Фрагмент творчого вечора
      Київ, НСПУ, 2017 рік.
      Я та Ірина Кримська-Лузанчук (Українське радіо, канал "Культура")



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Поїдемо...


      Поїдемо в Кампобассо -
      так схоже на Ялту прамісто.
      Ось черга довженна в касу.
      Дослухаю "польку-мефісто"...

      Спакую валізоньку жовту.
      Подай мені опахало,
      нову смарагдову кофту.
      Ой, зелені знову мало...

      Я вибрала скорпіона.
      Минула стрільців і левів.
      Паелья моя солона,
      а брязкальця кришталеві.

      ......2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Замовити зібрання творів
      Замовити-придбати зібрання творів - 600 сторінок (поезія, переклади з Анни Ахматової, Ольги Берггольц, Вероніки Доліної, Марини Матвєєвої, Йосипа Бродського, Сухбата Афлатуні, Станіслава Бєльського, Олега Чабана, Івана Буніна, Тетяни Селіванчик, Вадима Друзя, Рабіндраната Тагора, Аліни Остафійчук, Євгенії Більченко, Ірини Суботіної, Людмили Нестулі, Олександра Твардовського, мала проза).
      Ціна 150 гривень, писати в коментарі, у чат-приват чи

      zaliznyak-63@ukr.net


      Любов Бенедишин (М. Сокаль, Львівська область, поетеса, член НСПУ)

      Книга чудова, без сумніву! Адже в Авторка сумлінно виконує божественне Призначення...

      ПРИЗНАЧЕННЯ (Світлані-Майї Залізняк)

      А я – пастух тире, терплячих ком.
      С.-М. Залізняк

      Розкішна мова. Не осот, будяк.
      Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».

      Отари слів рівненькими рядами –
      Крізь час і чад, житейські бурі, драми.

      Увись, де благодаттю оповита
      Метафор полонина соковита.

      …Пообіч вовчі зграї, хмари мух.
      Та кожну титлу стереже Пастух.

      (С) Любов Бенедишин


      "Маю теж у особистій бібліотеці цю чудову збірку від нашої сучасниці - надзвичайно талановитої, ні на кого не схожої української Поетеси Світлани - Майї Залізняк. Рекомендую придбати усім, хто цікавиться українською культурою".

      ФБ, коментар
      Лариса Єрещенко, Одеська область.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Тиша... морозець...


      Хочеться приємностей, шани - за життя.
      А нечема тужиться: "Ти - ніхто, затям...
      У твоєї музоньки вишитий корсет...
      Ти - застигле олово, я буян-поет..."...

      Хилиться, кусається...
      Шепотіння... шок...
      А друзяка: "Майєчко... "...
      Маслюки - в мішок...

      Жнивно... урожайненько...
      тиша... морозець...
      На щиті тефлоновім - надміцний різець.
      Грані чітковіссимо, а прозоро ж як...
      Муху півзасушену принесе будяк.

      Десь орли і соколи...
      Десь хорали...
      Сміх.
      Хто себе тут вирізьбив - той і переміг.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Із веремії
      1

      Чакра любові - яскрава, зелена.
      Внук Епікура читає, що в мене...
      Як ощасливлю того, хто не хоче
      вийти у сяєво з вічної ночі?

      На алігатора всілася фрашка.
      Криломахання... та знову - промашка.
      Теплий черінь у старого Ємєлі,
      нащо йому Копенгаген чи Делі...

      Є дислокація, флаєри вколо...
      Мир чи війна звіку творяться сполом.
      Профі - у бізнесі, вбивствах, балеті...
      Мчать вагонетки з доробками в Лету...
      2

      Мідні лелітки, сніжинки-утіхи...
      Дружно латаймо суспільні проріхи!
      Дід Морозисько хлебнув чикилдихи.
      Гноми поштові - заложники мнихи.

      Жмуття гірлянд.
      Розмаїття словесне.
      Мо', ойкумена пустельна воскресне?
      Як же набридли тут кактуси, змії...
      Не із пательні цей сюр - з веремії.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Нарцисичне

      1

      Розцвів нарцис у авторськім єстві.
      Стеблом повзе комашка величава.
      - Не вказуй... не потрібен шелех твій!
      На пуф до мене прийде юнка-пава,
      А ти - дозріла, мудра... ти - не та,
      яку я намалюю на шпалері.
      Зламавсь нарцис...
      І просить в ос бинта...
      і джерготять "вмирає" чорнопері.

      2

      Пройду собі. Ні слова, ні ниток...
      Я для таких - зів'ялих - не існую.
      Підлестився за мойву дід-коток.
      І муза незрадлива - одесную.

      За вербами, де таці, реп, зола,
      кальян-осіріс, леопарди мляві,
      калюжниця яскраво розцвіла...
      Подякую гармонії, уяві.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Вище за трави


      Сон...
      піднімаюся вище за трави.
      Сила тяжіння тепер несуттєва
      Ось долітає червіньковий гравій.
      Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?

      Сцени...
      ліани...
      небесні лаштунки...
      Ось Мнемосіна шепоче: "Пригадуй..."
      Вибух... лице із картини Е.Мунка.
      Амфори котять осріблені гади...

      Гном донизав шелестючу гірлянду.
      Лялька з ведмедиком шапку згубила.
      Миша полізла за шматиком лярду.
      Я відростила просвітчасті крила.

      Лик мій сумний віддзеркалює деко.
      Котики медитатують на рибу.
      Мафін із кавою... Мама далеко.
      Хекай, Морозе, Полтавою дибай.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Зима
      Амур задуб на дереві... Зима.
      Стріла примерзла кінчиком до шиби.
      На столику надкушена хурма,
      Качан капусти, хрін, баньката риба.

      Засніжений будинок між доріг.
      Укрився Карлсон шоколадним пледом.
      Одну стрілу скупий амур беріг.
      А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...".

      Снігурку ніс чорнявий бородань.
      Рядилися вчорашні мацапури.
      На підвіконні гибіла герань.
      Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...".

      Лягали спати дітки, пси, ченці.
      Ліпились нісенітниці на стіни.
      Амур тримав насіння в кулаці.
      Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно.

      Блукали гноми в гетрах морквяних,
      Тепла й чудес шукали серед люду.
      Скрипіли берці... Бій титанів стих.
      "Нутеллу" смакувала тлуста Люда,

      Хиталась абажурна бахрома.
      Коханий потенційний ніс ялинку.
      Тремтить амур на дереві... Зима.
      ...хто принесе божкові одежинку?


      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. То хміль, то плющик
      То хміль, то плющик...

      1

      Робити людей щасливими,
      зітхаючи, вперто вчуся.
      Проходжу - міцна - жаливами...
      А реципієнт - не в дусі.

      - Не треба... Мені так хороше. -
      Ти вище... то сяй деінде!
      Просіяне рідне борошно...
      Джергоче іржаве, мідне.

      2

      Вклади мені, Боже, в голову
      рядків оптимізму, треба.
      Накрапав невдячник оловом,
      на греблі шипить: "Не гребуй...
      Дивися, ось я хитрющий...
      У мене навчися, Майє!".
      І лиже - то хміль, то плющик...
      І курс по вітрах тримає.

      2018


      Про наське

      1

      Альби сучасні - ні сіло, ні впало...
      Пише поетик, милується салом...
      Котик оближе перо на осонні.
      Липко-медвяно... перчини червоні...
      Курка почує - втече на горище.
      В серці - завія, ковтьобини... хвища.

      Трішки уміння, а більше охоти.
      Щільно заповнені чаші-блокноти.
      Файли гортаєш...
      Та де ж тут шедеври?
      Ні, не поліпшу дурнички за євро...

      2

      Можна продовжити вірш, вкоротити.
      Дріб золотавий потрапив би в сито...
      Шерхоти, зойки... болотні мурени.
      Серед торговищ - осібненькі сцени.

      2018

      А́льба (окситан. alba — «ранкова зоря») — поетичний жанр провансальських трубадурів, ранкова пісня, скарга закоханих на неминучість розлуки з настанням ранку. Це своєрідний драматичний діалог кавалера з дамою. Діалогічність альби вказує на її зв'язок з народною піснею.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Із лементу
      Із лементу

      - Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
      дядько з ятки лементить. Малорос.

      Ось автобус - до калюж підплива...
      Дим усюди: з-під губи... з рукава...

      Бабці місця (літ під сто) не знайти...
      Обнялися парубки, мов коти...

      У будення свій ранжир... чи фасон.
      Я не думаю з лихим в унісон.

      Кажуть: дєвушка. Мовчу... Гарно ж як.
      Ось екслібрис на снігу - Залізняк...


      Вірю-знаю...

      1

      Ні, про сенси, що у каші,
      думать я не буду нині.
      Зло наповнить патронташі.
      Лізь у пекло по драбині...

      Вірю-знаю, що халепи -
      це спокута за колишнє.
      Вій здирає купи лепу,
      шле сновиддя з-за Комишні.

      2

      Є поети-онаністи,
      є кити і оселедці...
      Всюди лави... ніде сісти.
      Двиготить моя фортеця.

      Подарую по сервізу
      Лані й Майї, ріжу тортик.
      За віконцем хвилерізи...
      Вулканічно... пал в аорті.

      3

      Релаксую - щоб не всує...
      Доплітаю райські шати.
      Бус Снігуроньки буксує...
      Є причина... всім прощати.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Долюляю сокровенне...
      1

      Що сьогодні - добрі справи?
      Відкидання спаму-бруду...
      Сяду з котиком на лаву.
      А скраєчку лялька вуду...

      Золотавеньке волосся,
      очі витріщила - злюща.
      Голку витягти вдалося.
      Хилитається гладущик...

      У кафе "Політ" - безхатьки.
      Може, їм віддати пледи?
      Лементить на хлопця батько,
      мати курить... кида недо...

      2

      Знала я казок тьму-тьменну.
      Ой, реалії жорстокі...
      Долюляю сокровенне,
      відведу чужі мороки.

      Хочуть рибоньки - не вудки -
      суємудрі, недалекі.
      Вітровій по насту - прудко,
      на листочки рве Сенеку...

      Доброта не гандж - чеснота.
      Передбачення зловила.
      Снився Гонта на банкнотах.
      Залізняк стогнав - на вилах...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    183. Дитинне


      Землетроща стихла. Злиньте, дельтаплани.
      Порвані нарешті ланцюги-кайдани.
      Тихі, непримітні - наче ті цеглини -
      посідали близько Дій, Охрім, Галина.
      Змучені обличчя, виснуть макарони.
      Чаю їм налито.
      Гримкотять вагони...

      Зотлівають фото. Років через триста -
      хто зігріє в тиші слів моїх намисто?
      Кажуть - першорядна... Музо неосудна,
      бузиновим соком барв сіренькі будні.

      Стежечка зміїста.
      Турнікети, рейки...
      В курники спустілі - сойки, соловейки...
      Есемески строчать снігурам сороки.
      ........................................
      ...де справдешні храми, мудрії-пророки?


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    184. За тлінне...
      1

      ...бувають ексцеси - не знаєш, як діять.
      Брехня, звинувачення, скабки на віях...
      Букети весільні миттєво зів'яли.
      Із когось позавтра топитимуть сало -

      принесено дров, ось пательня готова.
      Мишами під'їдена світобудова.
      Десь хутір вишневий, людвою забутий.
      ...ну як мені шанці та кров оминути...

      Хтось тягне за поли: поетко, із нами!
      А я пригорнуся - до сина, до мами...
      Є ген милосердя, розширене серце...
      Навіщо - за тлінне роздмухані - герці?

      До кого волати, кого б упросити...
      Дзвенять бранзолетки Даліли... Несито
      шукає товпа приморожена тацю...
      Лишаться кістки, голочки від акацій.

      Із глуздом проблеми - чи невідворотне...
      Міксуються фреші для паней зальотних.
      Моя Україна - поживний калачик.
      А бабця крихтину випрохує... плаче.

      - Замовкни - відрубує пан. - От набрида...
      У планах - не мир, а кривава корида.

      2

      Бувають ексцеси - по спокою, щастю.
      Тужила за Йваном смаглявенька Настя.
      Везла на леваду із сіллю торбину,
      життя смакувала, розправивши спину.

      До вечора сагу писати не хочу.
      За шибою - спокій... новини сорочі.

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Крізь пущі...

      Дивують картини, сніг,
      особи - моральні... анти...
      Якби ж то нарешті зміг
      війну зупинити Санта!

      Снігурка іде в диму,
      на парці її - значечки.
      Мовчання жетон візьму,
      погладжу чужу овечку.

      Актори тепер чудні:
      зіграють, посмокчуть - голі.
      Із Охом сиджу на пні,
      квітисті мої парасолі.

      Від слоника - палантин,
      морквинка від зайця Педро.
      Царівна семи перин
      горох розсипає щедро...

      Обіруч бери, хапай!
      Кавуй, обіймай... теплішай.
      Крізь пущі - новий трамвай.
      Квитки продадуть пізніше.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. І сумувать не хочеться


      Пливу собі тихесенько... А поряд батискафи...
      Кричать малеча, гіди. Зображення - хить-хить...
      Какао наливається з лілової карафи.
      Німотна риба шкіриться. Годинник дзеленчить.

      Щодня - жаскі новиноньки. А днища - в шоколаді.
      Паяци, знай, висміюють, відволікають від...
      Метання стріл... отруєння... підношення Палладі.
      Серцевідбитки давні на гострих скелях бід.

      Між водоростей тлумно, мережива баластів.
      Шкреби свою пательню, у лева апетит.
      Здорожчали хлібинка, олія, капці, ласти.
      Кредити фонтануючі люд ловить в сотні сит.

      Лузаються гарбужчики. І сумувать не хочеться.
      Вистави, катавасії між рейок та лещат.
      Зима з хортами білими теліжиться з-за Хортиці,
      везе цяцянки, грантики для крабів, щук, ляща.

      2018



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Безадресне
      1

      Не розумію тих страждалиць...
      Стоять - як вази - край вікна.
      Вже відпустив обручку палець,
      прикрита шаллю сивина.

      Стежки зрадливців несходимі,
      ідуть, лисіючі, на клич...
      (А десь у млі - борщі та рими...).
      Шукають юність між облич.

      А жінка хоче пам'ятати
      казок-ідилій антураж,
      дорогу спільну на Хрещатик,
      інтимні бесіди... масаж.

      2

      Розвій, страждалице, світлини,
      порви на клаптики жалі.
      Колись душа твоя полине
      туди, де запити малі.

      Він буде милим - не з тобою,
      єству суперниці - сонет.
      Не переможеш у двобої.
      Здай у ломбард кольє, браслет.

      Купи в селі міцну хатину.
      Вдивляйся в поле, у вітряк.
      Ще є шиття-буття третина.
      Тебе ж лишив старий будяк.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Триптих-мінор

      1

      Дивних історій - снопи -
      Посеред кави і рому.
      Шепче: "Сюжет ухопи..."
      Жінка у кріслі старому.

      Дочки лишили в саду
      напризволяще, бо зайва.
      Менша вивчає урду,
      старша допродує айви.

      Був у вертихвістки син -
      та на вокзалі "згубила".
      Погляд - осінній сатин.
      Совість залатує вилом.

      2

      Хвіртка відкрилася... дощ...
      Крем'язень: "Мамо, прощаю".
      Стежечка милостей, прощ.
      Жмуток меліси - до чаю.

      3

      Кішечка лащиться... мла.
      Голка покладена в біле.
      Стефа із сином жила.
      Кинутий - зріс не дебілом.

      Прихисток мала - авжеж.
      Жовтих курчаток - у раму.
      Розпочала бульдонеж...
      Та й попливла криголамом.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Запитання щодо
      Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
      Як таке може бути?
      хто може оті цифри самотужки без коментування і оцінювання робити нижчими?
      Навіщо? у мене оцінювання закрите.
      Любителі не оцінювали. Вчора оцінила Козаченко С, був рейтинг 5, 9.
      І раптом рейтинг падає до 5. 86. Хто шкідництвом займається?

      В декого росте шалено...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Акорди

      Стеле весна килимки.
      Осінь бреде ваговита...
      Травам одвік невтямки -
      скільки снопів перевито.

      Квітне бравурний пирій.
      Жмут кропиви - на естраді.
      Мат всюдисущий - в корі...
      оповиває левади...

      Хмелем уквітчаний тин.
      Пижмо дзуміє... акорди.
      Гасел прадавній сатин:
      ми нездоланні та горді.

      Сумнівів, Боже, нема.
      Тешуться труни, ковчеги.
      Шалик напнула зима.
      Музі моїй - безберего.

      Схоплено ягідку, нить.
      Мати з ціпочком - ласкава.
      Як зів'ядання болить -
      колоса... тіла... агави.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Міражі-тумани
      1

      Амбіційна шкварка, мисленевий іній...
      Розглядаю ніші. Край прослав-спокус.
      Ось корівки божі, кізоньки недійні.
      Маже сухоребрик майонезом вус.

      Напомадив заєць вуха пелехаті,
      бісером посипав. Лелечко! - блищить.
      А мене - у плечі - з липової хати.
      Лобстери для мухи.
      ...рррозррриваю нить.

      2

      Грибники, кошулі...
      Не печалься, душе!
      Пролітає "Шкода" в листопадну рань.
      Репнутих пеньочків та божків - не зрушу.
      Хилитає віття псевдопектораль.

      Продає Будення мухомори свіжі,
      у кишені - шокер, цигарки, ласо.
      Міражі...
      тумани...
      ружі...
      бездоріжжя...
      Типажі тасує посланець Тюссо.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    192. Розумію-знаю

      1

      "Напишіть про мене..." - смиче нить Клариса.
      Потяг пролітає тиху Березань.
      У її дівчатка - чужоземця риси.
      Муза шепче "...слухай, серця не порань".

      Полюбила, чулий. Розлучатись - ніяк.
      Спілкування скайпне. Приїздив, авжеж.
      Європейка смугла, незалежна в діях,
      милого показує - збудника пожеж.

      Донечка дрібненька бачить на екрані
      таточка-індуса. Привид... моноліт.
      Няня повідгонить комарву, варанів.
      У селі в бабусі потішає кіт.

      2

      Той Франциско тлустий, очі хитро-добрі.
      Розумію. Знаю алгоритм оман.
      Вже моя Полтава.
      Золотіє обрій.
      Поведе безлюддям досвід-доберман.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Від себе

      1

      Автобусні тури в Париж...
      та послуга вкотре - ведмежа:
      хтось руку тримає. Облиш!
      Я тут загасила пожежі.

      Від себе втекти припекло.
      Дзуміла пора медозбору...
      Листочки пахучі - під скло...
      Три флаєри тицьне Пандора.

      Нічого ж новенького тут.
      Беретик рудий набакирю.
      Латають туркині батут.
      Стрибає ковтьобами гиря.

      Пора зів'ядання, промов.
      Матюччя розкрилені гуси.
      Скиртується болиголов.
      Обіцяні захват... укуси...

      2

      Розбризкала муза парфум.
      У сумці боа, сині пера.
      Роздам ще торішній лукум.
      Найму розумаку-суфлера.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Забудеш...


      Вернулась у шори надійні
      красунечка в стилі Жаклін.
      Десь там дефіляди та війни...
      Отут сизий смерч перемін.

      Наведені брови смолисто.
      Шкарпетки плести не з руки.
      Накручує пальчик намисто...
      Які твої, жінко, роки...

      Забудеш Варшаву і мачо.
      У Ворсклі купатимеш біль.
      Законний - художник ледачий -
      заробить на бульбу та сіль.

      Малює за гріш аватарки.
      Торкнеться - втекла б за Дунай.
      Приручена хижа вівчарко,
      у вирву будення пірнай!

      Пригадуй мелодії, пози,
      світлини, що навпіл... дими...
      Римуються метаморфози...
      Кавуєш під вірші в куми.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    195. Нетутешність
      1

      Хтось музику для серця написав.
      Мазюкав акварелями синочок...
      Дзуміла за фіранкою оса.
      Хиталась вежа між статичних точок...

      2

      Ява базарна, дика... До зими
      устигнути б спалити жальне листя.
      У всьому інші винні, та не ми.
      ...тунелі...
      ...переходики...
      Імлисто.

      3

      Бери цукерку, музо... Я отут
      визбирую між чипсів зерня маку.
      Намарився (як смішно...) див батут -
      над випарами пива... аміаку.

      Дочавлюй помаранчі. Гасне чат.
      Клади у скриньку барвні бранзолети.
      Мчимо повз тьмущу здиблених санчат.
      Везе церата в літерні замети.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    196. Хвильне


      1

      Офіційні версії, віяла чуток...
      Крокодили - ридма... і фламінго змок.
      Обсадили соняхом гуси автобан.
      Шарпанина зайва. Ліпиться бовван...

      В шелесті осінньому - втіхоньки мотив.
      Обживають людоньки площі та кути...

      2

      Перемінно...
      мінно...
      летаргійний сон...
      Руно щирозлоте звоював Ясон...

      Хрусь... - кодоли рвуться...
      Хвилі смоляні...
      Хтось війну роздмухав... Дзоти в бур'яні...

      Жалості не стачить на дрібних овець.
      Нагострила свашка чорний гребінець.

      Бракне оптимізму, контурів яси...
      Крихіток полегші у Творця проси.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    197. Риторичне
      1

      ...і ніхто не застрахований
      від теракту серед зла.
      Будь вахтером чи Бетховеном -
      днина гостре підвезла.

      Біг чимдалі - чи поранених
      піднімати і везти?
      Друг мій каже одурманено:
      "Не печалься... менше з тим...".

      2

      Грища, брехні, зиск, депресії...
      На сімнадцятім щаблі
      розквітає райська фрезія...
      з даху плинуть кораблі...

      Закулісся...
      ложі...
      скопища...
      Компенсація - мільйон.
      Де безпечне пристановище?
      І... людини еталон...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. Проходять жінки...


      Затягнуті у корсети -
      на фоні ножів та кіс -
      прабабці убивць, поетів,
      міцнющий пахкий заміс.

      Втирали носи віскряві,
      спиняли навалу хвиль...
      Завдячую вам появі,
      виточую гострий шпиль.

      Кучерика в'є усоте
      вибаглива муза...
      Рань.
      Проходять жінки осотом -
      в ожинову тмутаракань...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Слухай музику, що вище...
      1

      Поетичні балалайки
      виграють... за сотні лайків...
      Бринькотять про вічне-тлінне.
      Реверанси - вколо Зіни,
      гопаки... на сцені гноми,
      премійовані удома...

      Йдуть охочі прославляти,
      книжечки на тацях - нате!
      Їх би сполом - на пленери...
      В римуванні - "піонери"...
      Варять кашу, в'яжуть віття,
      гнуться лаври... малахіття
      розсипається під ноги...
      брешуть моськи і бульдоги...

      2

      Та немає щось упину.
      Де ж томатики - у спини?..
      де шлагбауми-спонуки?
      Залили віршата луки...
      Силосується усяке,
      у напрузі пальці, хляки...

      3

      Стій - міцна - за кипарисом.
      Ласуй м'ятою, ірисом.
      Слухай музику, що вище...
      Ген розквітло попелище.

      У гнізді яскріє птаха.
      Мліє вуж під фугу Баха.
      За токатою - по зливі -
      промінцята на жаливі.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Перелітне


      1

      Збиваються горобчики у стаю.
      Шукала в липні феніксів, орлів.
      По...кру...же...ля...ла...
      Жовтень... відлітаю...
      Сховала пазли-словеса у Пслі.

      Махрова риба плине... Махаони -
      на чорнобривцях. Дайджести між каст.
      Зелених квакш мультяшні перегони.
      Лелека-гід поглиблює контраст.

      2

      Листа до Босха тут не дописати.
      Ненавиджу міазми, матючню,
      яд мурашиний...
      Плес дрібні квадрати...
      Фантасмагорію деінде розпочну.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. Млинок



      1

      Здається, ще недавно
      із мамою - кудись...
      Телята, кози... плавні...
      На сцену - не барись!

      2

      Розсунуто валізки,
      забуто піврядка...
      Буденні птахорізки,
      а свята нить - прудка.

      Рожеві палантини,
      кучерики в пуху.
      Наснилася дитина
      в безлисту ніч суху.

      Притиснути-зігріти?
      Побігла за тинок.
      Оливи...
      скраби...
      міти...
      Секундовий млинок...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. Стежка-нитка


      1

      Мервін смиче - хоче в друзі:
      чоловік у хакі, зрілий.
      Ось поп'ю кефірний смузі...
      Котик мій сидить без діла.

      По гряді асоціацій
      відхиляю запит шпарко.
      Мо', його на бівуаці
      ублажатиме Одарка...

      Хитрий погляд, тонкогубий,
      десь мене знайшов у списку.
      Френди - вчені, лісоруби...
      Додалася вчора лиска.

      Дружба нині дивоглядна.
      Рій прещирих, рідних - де ти?..
      Стежка-нитка Аріадни...
      Втіхи обмаль у поета.

      Пісеньки простяцькі - просом.
      Замерзаю по відлизі...
      Балансую... Лозунг "Просим..." -
      бовваніє над карнизом.

      2

      Солодкаво буде... й гірко...
      М'яко йтиму, бо левиця.
      Ген для мене - сонце... зірка...
      діамантики на глиці.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    203. Роззирайся, душе...
      1

      Підіб'ють стоноги - упаде колос.
      Глиняні кавалки визбирай на тацю,
      крапай валер'янку між кислиць та лоз...
      та шукай любові - по гряді прострацій.

      Роззирайся, душе, де твоя рідня,
      конопать човенце, плинь у мрево Лети.
      Батько "вчи уроки!" яро підганяв,
      мати притискала збірнички поетів.

      2

      На осонні ловко: пташечки... дими...
      До калини черга, ухопи малини,
      прихились - твереза, мудра - до куми,
      розучись гострити томагавки-кпини.

      По ковтьобах - Мова... На світлинах мер:
      обіцяє вкотре животіння ліпше.
      Припиняй ловитву марень-ефемер,
      штудіюй на лаві пацифістів Ніцше.

      Іншим - воювати, гречечку мести.
      З бодуна Арес наш порахує втрати.
      Бюсти хилитались, тріскались персти.
      Вставили умільці в дірочки агати.

      3

      Жмуття перехресть, моськи - на слонах.
      Це нова енігма - шокова вервечка.
      Вовк у замирянні куропатви - швах.
      Гам... Ковчег трухлявий - Ноїв - недалечко.


      2018




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. А я лечу...
      1

      В рань бачила Телесика,
      за Миргородом став.
      Цвіла ряснота-лексика,
      стискалися вуста...

      У сіточці карасики,
      зміївни - на вербі.
      А внучечка від пасіки
      приплинула до "бі..."...

      І що він зробить? Мовчечки
      доловить... доведе...
      Проколе хвоя мочечку,
      підлеститься руде...

      2

      Платформи-полустаночки,
      знелюднені шляхи.
      Телесик радий, зраночку
      поп'є чайку... бухи...

      Хлібину недокришену
      даровано мишві.
      І діда жаль... Ой лишенько...
      Гризуть проблемки дві.

      Тараня, пиво, фантики...
      Людва - в країну ОЗ.
      А я лечу із Аттики.
      Обіцяний мороз...

      3

      Жбурляю помаранчами
      в опудало тремке.
      Пегас мій понад дачами
      вбирає пах саке.

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. Презентація альманаху

      Літературна агенція "Зілля"
      23 год ·
      Дорогі друзі!
      Запрошуємо вас на презентацію альманаху "М'ята".
      Наші авторки неймовірні, непередбачувані, безмежно творчі і чекають, аби увірватися у ваш вечір свіжістю найкращої поезії!
      Захід відбудеться за сприяння Арт-центру ім. Івана Козловського 06.10 за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 50б.
      17:00.
      Вхід вільний.
      Дрес-код - одяг зелених (м'ятних відтінків)




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    206. Нішеве
      1

      Поезіє вищої ліги!
      Зачисли до зрілих, незлих.
      Там вина, смачнесенькі фіги...
      цикад-танцівниць навезли.

      Мозаїки... брами... картини...
      Сивіючі доки... дурман...
      О, так... Проти них я - дитина.
      Розкраяна свіжа хурма...

      Кальян... Куропатви на тацях.
      Арена. Три сцени... дими...
      Крізь мрево образ і прострацій
      Із музою дерлися ми.

      2

      Займи (та хутесенько!) нішу.
      Тамуй словотечу... тамуй!
      Вже завтра примариться інша.
      Її коронують між туй.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Настрій


      1

      Стомлені, замилені очі Доброти.
      Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
      Синові - "добраніч", мамі - "почекай".
      Лаштувала кладочку... віддалився рай.

      Камінь із каблучки випав - на пісок.
      Був у мене Голос.
      Хвалять голосок.
      Квітка з перламутру кришиться для ґав.
      Десь отут орленко вдосвіта шугав...

      Бгаються марноти. Вищає трамплін.
      Літепло осіннє. Яв - без перемін.

      2

      Листя на опеньках. Ікебана "сон".
      Три зайці линяють.
      Збережу фасон.

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. Зоряне

      1

      Занадто доброю - не варто...
      Чуже багаття джерґотить.
      Тремку мелодію Монмартру
      передає вселенська нить.

      Мережу вірші блискотючі.
      Лелітки досвіду ловіть.
      На оксамитові онучі
      лягає срібний фантик... віть.

      Тінь Берліоза, сміх Касселя.
      Кальян за рогом... новизна.
      Прогрес заковтує оселі.
      І мови мій родак не зна.

      2

      Каштанопад... Лілова тиша.
      Мій острів плинний... мла небес.
      Зефір накреслення колише.
      І шкірить зуби зорний пес.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Transitum
      1

      Любити цей світ навчуся.
      Забуду лавровий Крим.
      Зросійщення, "мусі-пусі"...
      Жертовні мангали... дим...

      Вагання, мінорний подив.
      Стою-роззираюсь... ніч.
      Пливуть осяйні колоди
      у ритвини протиріч...

      Нездарі - осанни, туші,
      на лисині три вінці.
      Махлюють лихварські душі...
      Опілля в чужій руці.

      Земляк мій наледве дише:
      підняв сто медалей... сів...
      Читала віршата миша.
      Тремтіли жуки в росі...

      2

      Поезія - nota bene .
      Пророків немає тут.
      Лілові сливки... зелені
      напнули в садку батут.

      Там черга... іду поволі
      за осені оксамит.
      Гублюся між течій, колій,
      підмайстриків, маргарит...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Мандраж


      Вірші теж бувають отакими...
      В руки бридко взяти - а дають.
      Волохаті, нікудишні рими.
      Придавити? відпустити? Лють...

      Зеленаві очі-океани.
      Кігтики покручені, мандраж...
      Намережать костики, тетяни...
      Зачини всі брами... та наляж
      на свої міцні незламні весла.

      Десь отам - незнані береги,
      бігає піском пустунчик Тесла.
      ...ухиляйся... іскри від дуги...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. Вересневий блюз


      Просить - українською - дядечко на милицях.
      Продавчиня "грівночку" вимагає... шок.
      Муза покавує... на кленочка хилиться...
      За кутом прислужник артистичний змок.

      Медитую...
      Вересень...
      Зайві ці негації.
      У посудній лавочці бабряться слони.
      На грошове дерево падає акація.
      Перегруз ефіру... ближнім не дзвони.

      А прєдєл мєчтаній - житній хліб і шкварочки...
      Чорнобривці-бархатки рве Злоба-кума.
      На ридванах окрики "виберем Одарочку!".
      Клешнями поклацує голубий омар.

      Конопатить плотика Оптимізм... притримує...
      Підійду - три кладочки, прадідний місток.
      Мандрувати баглося...
      І маршрут, і рими є...
      і шнури бікфордівські - від блідих шісток.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Дюни
      1

      ...учора похвалила щира пані:
      "Яка туніка дивна! Ви - краса..."...
      Умовкли Костянтин, Васілій, Ваня.
      Кружляє-наближається оса...

      Авжеж, пахуча... екзотичні квіти.
      Стрімливо йду, простибі - кидь та кидь.
      Несуть мені браслетки Зіта й Гіта.
      Струмує зеленаво-синя нить...

      2

      А пензлі сиві десь малюють юнок,
      натурниці в тату біжать на клич.
      Ввійшла у заповідну зону... дюни.
      О, скільки тут привабливих облич...

      Обсидіан, перлини, діаманти...
      Бусолі виграють. Слони гуп-гуп...
      Перекантуюся. Читаю Канта.
      Дієта морквяна: салатик, суп.

      3

      Сідамо допиваю... м'ятна тиша.
      По гілці виноградній - скорпіон...
      А море - за шлагбаумом... колише
      чужі човни, ліхтариків неон.

      ....

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    213. Мотив

      Не бояться душі перельотів,
      я збігаю з трапа - ні-ні-ні.
      З острахом дивлюся тут на готів,
      прошака в осінньому багні.

      Відшукала башту, де тихенько,
      зачинила вікна від грози.
      Потяги відмінено... до неньки
      їду "блаблакаром". Підвези...

      А повз - мене кенгуру та кози.
      Це уява, не хвороба-ґандж.
      Бабця-самота штовхає возик.
      Обираю рисачка, плюмаж.

      - Відірвалась від реалій, феє... -
      прокричав грачисько навісний.
      Розливає Попелюшка "фейрі".
      Забувай про мальви до весни.

      На Мальдівах - образи-потоки...
      Описати б коло і віраж.
      Розвалили маслобійню в строки.
      Туго йдуть верблюди, вушка змаж...

      "Голосуй, намрій нових-порядних!" -
      Галасують найняті роти.
      Виплітаю сюр - казкові рядна...
      Є потреба гостра... і мотив.

      Голуб миру обживає кліті.
      Дід Арес посмоктує кальян.
      Махаоном пролетіло літо...
      ...червоніє гречечки сап'ян.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Котяча тема


      Кавуновий котик.
      Смуги - диво з див...
      Угрузає дротик.
      Сумнів зародив.
      Бо усі поземно...
      Він злетів у даль.
      Над селом Куземин
      срібна вертикаль.

      Зорецвіт - на блюдо.
      Тиш... баштани... ніч.
      Засинають люди
      в сітях протиріч.

      Капловухий песик
      книгу розгорнув.
      Пропливав Телесик...
      Жабка на кону.

      Хилитає ряску
      гілочка верби.
      Вечорова казка
      ллється з-під габи.

      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    215. Щасливість
      1

      Малюй не тату - щасливість.
      Хай вірять у барви ті...
      дрібненькі сливки в жаливі,
      три пави на конфеті.

      Не треба запевнень, доста...
      Є казка, місцинка, трон.
      Карету о двадцять шостій
      оббризкає з Гангу слон.

      Вертляві пажі, паяци.
      Лелітки... трава... салют.
      Танечниці... регіт грацій...
      Всі кладки-мости палю.

      Лишаю міцну орелю.
      Її відбирати зась.
      Орієнтирчики - гелем -
      обводить хитрун-карась.

      2

      Не вірю. Бо знаю більше,
      змету із ферзя жуків.
      Поезій тьма-тьменна в ніші...
      Хлібини-слова - пахкі.

      2018





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. Сінема. Осінь

      На клечанні висхлому - дині.
      Колода зуміла пливти.
      Щетинку відрощують свині,
      збиваються гуси в кути.

      Доліплюють вежі безрукі,
      лягають боліди у твань.
      Ляльок голубаві перуки
      тасує меткий черевань.

      Яскріє шампанське. Облесно.
      Струмує кальяновий дим.
      В конвульсіях - слинявий месник,
      таз бачився мідним, гнідим.

      Експресії-змови. Хвоїсто.
      Щось білка длубає-гризе.
      Повсюд - сінема... Й ніде сісти,
      скришити синичкам безе.

      На дні портмоне - карамельно,
      липневі світлини, листи.
      Мельком друг морелькою стрельне,
      Потрібна для донорства ти.

      Торгує чинами і фахом
      тупенький пеньок Насреддін.
      Мігрують обшмульгані лахи.
      Гримкоче - покайтеся! - дзвін.

      Пасльоном зарослі яруги.
      О, скільки за Пслом перспектив...
      Складаю нажите - удруге.
      Сідаю мачечок товкти.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Як тебе звати...
      1

      Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
      Погляди зваби - між ребер баранячих.
      Глипає - сукню оцінює осінь:
      "...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

      2

      Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
      Пахне вологою. Випари хвої.
      Марити Греєм, пливти за вітрильником?
      Час хилитає пурпурні сувої.

      Мушлями виклади раму Івасику.
      Скільки ж багатства у будній верейці...
      Мудрість-акула наїлась карасиком.
      Жінка-алхімік, пакетики спецій.

      3

      Знову штормило - і багнеться тиші.
      Музи... нудисти...
      Стрибки із трампліна...
      Золотоноші фіранки колишуть.
      Гумор стікає з пера Насреддіна.

      Віз варяниць. Насічеш таз капусти.
      Схопиш безе, не допивши узвару...
      Ринок буття за п'ятак не відпустить!
      Носиш клепсидру і хрестик - на пару.
      ..........
      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    218. І точка


      1

      Він дарував мені грибочки,
      в осоті-липні розшукав.
      Ми роздружилися - і точка.
      Я не пішла стріляти ґав,
      голодна - не убила вовка.
      Я ж - пацифістка... мегаґандж...
      Остап устрелив зайця ловко,
      співала нам всю ніч Соланж...

      2

      Хропів на пледі друг лукавий,
      тхори конали - від гриба.
      Кричав у лісі пугач: "...аве... ".
      Була та приязнь... ой... слаба.

      А що тепер? Свобода-воля.
      Кришу на лечо марноту.
      Нехай втіша Остапа Оля.
      Ковтнув бджолівну на льоту.

      Мовчить. Не просить антидота.
      Лиш зазирає в каламар.
      Мережить двадцять шосту оду -
      Принцесочці смугастих мар.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    219. А літер доста...

      1

      Наснився лан... свинцева хата...
      Іду... твереза голова...
      Гомінка лине ось черчата:
      "...терпи... вихаркуй праслова...".

      І лупить жевжик музу яро,
      складає віршики у міх.
      А комарва снує над яром.
      Ну, хто б ту музу поберіг...

      Потицяв спереду і збоку...
      Всі пози випробував... Дощ...
      Я підійшла: синець під оком.
      Втішаю музу... Стежка прощ...

      Стираю слиз, реп'ях - медаллю...
      На вітті петлі... батоги...
      А муза дивиться мигдально.
      Услід нам - гетьте! ...гигиги...

      2

      Мистецький світ... яруги-ніші.
      О, скільки хмар над ним спливло...
      Я роззираюся - ще піша...
      Для когось - відьма, НЛО...

      Яка ж від сяйва небезпека?
      Траву прим'ято... Єва... гад...
      Несе маляточок лелека
      В обітований райський сад.

      3

      Сприйми добу. Люби не мляво.
      Пиши про війни, карасі...
      Шедевр ховає за халяву
      невдатний мачо. Плач... не сій...

      А літер доста... Всюди музи.
      Голодна? Ось шашлик із жаб.
      Ой, відхиляйся - аркебузи...
      Поклич на чай... стели єдваб.

      ..........2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    220. Кожному - своє

      1

      Музам - обітниці, туш, компліменти.
      Соколам - небо живильне, високе.
      Стягнеш докупи крихти, фрагменти.
      Кожний ексцес називаєш уроком.

      Хмари завихрені. Звиви робусти.
      Броколі ріжуть на двох...
      Барикади.
      Нежить-ангіна, ляк златоуста,
      Що колобродив у рунному стаді.

      Свиням не треба перлистих сентенцій.
      Дам кавуна, докочу огірочок.
      Конгломерати чортів, екселенцій.
      Битий сірко випозичує очі.

      Хоче людва вседержителя, віршів.
      Ще до зими далеченько, є нори.
      Дід-Морозенко так схожий на Ніцше.
      Бавиться голкою вишите горе.

      Мойрам не треба ні п`єс, ні сатири.
      Досить їм прядки, зеленого шуму.
      Хоче ворона за каркання сиру.
      Молох війни жне-приплямкує: "...нумо...".

      2
      ...будьмо як діти. Чекаймо на зайця.
      Сосни вцяткуємо фантами всоте.
      Мариться-сниться звитяжна співпраця:
      Сіно складати... рівняти голготи.

      2016

      Давати кожному своє – це означає: бажати справедливості і досягати хаосу.
      Фрідріх Ніцше



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. Всі слова - на вітер...
      1

      Мідна маска лицеміра,
      цяточки на носі.
      Я - жар-птиця - нині "сіра".
      Йде, будяччя косить...

      Рве петрові батіжечки,
      на повійку гляне...
      Покотилася у гречку
      торба полотняна.

      Наскиртує, сяде збоку,
      ріже диню... Сумно.
      Епігонив... от морока...
      Повні шерсті гумна.

      Облітала із пегаса,
      гнав його скажено.
      Гримкотів у тулумбаси,
      напинались вени...

      2

      Не жалію. Пропускаю.
      Всі слова на вітер.
      Щит Евфорба - Менелаю...
      А Єлені - квіти.

      ........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    222. Душа - в чеканні
      1

      Щаслива жінка, не красуня -
      а розпромінене лице.
      На тин схилилась бабця Дуня:
      "Куценька сукня... Де кільце?
      Де ухажор - отой заїжджий?
      Марнієш, сливко у соку..."...
      А обіцяв торік на Фіджі,
      зривав жоржини на скаку.

      2

      Жовтіє рай із кукурудзи.
      Шипшинку Єва рве на чай...
      Душа - в чеканні! Що їй глузи?
      Він шле щедротно "вибачай..."...

      Село. Хатина. Стеля, столик...
      Відбудувати б... жити тут!
      Штампує десь деталі Толик.
      Пахтять цигарка і мазут.

      3

      Скрегочуть коники... бджолино.
      Ряденця випрані. Четвер.
      Хлібинку випече - й полине...
      за блюдця вибалків, озер.



      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    223. Погідно
      1

      Лубочно малює каскади асан,
      описує жіночки охи та ахи.
      Лиш літери-букви... Шукаю екран.
      Жаліти чи заздрити? От бідолаха...

      Запевнює: "Я - ого-го!.. Йду в піке..."...
      Пахтіє цибулею, салом - від вірша.
      Поставлю між нами гінкий турнікет,
      без автора штибу такого - не гірше.

      2

      Три музи, три стежки... Три віяла. Сон.
      Словесні скарби шерехтіють, погідно.
      Наснився красивий смаглявець Ясон.
      І берег дивочний, напевно, Колхіди...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Хараман

      1

      Муза - це не муха...
      Діва-хараман...
      Вловлене щодуху
      гамкне пелікан.

      Зеленіє ряска,
      густо верболіз.
      А мені три маски
      Карабас приніс.

      - Одягай... зумієш...
      Ниточки - до рук.
      Плаче Єремія...
      Час війни, розлук.

      Похвальбою дише
      схиблений сусід...
      І обійми ширші,
      оси між борід...

      Жевжик атакує:
      віршував для товп!
      Гепнув дуба буєм -
      завалився стовп...

      2

      Пошуканка стилю,
      перли... шрот... вода...
      Аркуші - на хвилю...
      Зловить Даліда...

      А чиїсь - дідисько,
      та й підпалить хмиз.
      Йдеш у люди... слизько.
      Обіцявся приз.

      Бійка за корони,
      пліточки, вінці...
      Мури оборонні.
      Блискавки - в руці.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    225. Осінь

      Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
      пропонує сито у зірках для мами,
      татові - кресало, гребінець - бабусі.
      Я б аж два купила... та сичали гуси.

      Виміняла деко на пиріг вишневий.
      Дав ще й теплу кофту...
      Ой бабусю, де ви?

      Візерунки ловкі, барва черепаша.
      Циган посміхався, виїв миску каші.
      Не дурив... божився. Руки у корості.
      Осінь... сни мигдальні...
      ...і щоночі гості.

      Родаки, предтечі... Не шумлять уранці.
      Розтають безслідно, промінь - по фіранці.
      Тиш. Із пригощанням жодної мороки.
      Соломинку візьмуть... не маліє соку...

      Яблучка лишаю на вікні, де квіти.
      ...кофту - для бабусі - розплітає вітер...

      Тільки в кукурудзи не сивіють коси.
      Хитрий Мелькіадес позолоту носить.
      Павутиння - даром, лиш дублон - фізаліс.
      Всі облуди світу має в арсеналі.
      Хто б йому не вірив? Маже рани медом.
      Чарівні сандалі... ґудзики з Толедо...

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. Пригода

      1

      Прощавай, кукурудзяне поле!
      Я лишився в столиці на ніч.
      Хай дружина квітник наш дополе.
      Фітнесую на мавці між свіч.

      Вихиляюся так енергійно,
      що провалено синій диван...
      Зачекають корівонька дійна,
      карасі, словолюбний кумпан.

      Понаписую віршів... Пригода!
      Сім епітетів, п'ять дієслів.
      Забуваю про битви, народи...
      Бути вірним до скону хотів.

      2

      Мавка? відьма? Не знаю достоту.
      Ніс гостренький, на скрині павук...
      А в селі ж - незміримо роботи.
      Сіяв спори... планую бамбук...

      От і все. Обійми - і не дякуй.
      Леле...
      Сон це...
      Серпнева мара.
      Пада з груші дірява підсака.
      - Здрастуй, діду!.. - лящить дітвора.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. Двоє... або пожежа у крові



      Дві комети: Нурієв і Брун,
      дикий норов і холодність датська.
      Розглядаю дванадцять парсун.
      А пліток незміримо-багацько.

      Поспліталися руки, зело...
      Лет партнерів на світло, на ложе...
      Доля іншого - дивне кубло.
      Бути геєм - природно? не гоже?

      Не беруся повчати, о ні...
      Хоч на осуд помірний ще ласа.
      Мельпомена гартує в огні.
      В'яже шлюбні вузли Аргімпаса.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Тут



      Бігає Артьомка, син Нікіти,
      лементить російською...
      Агов!
      Діти - не бур'ян: дерева... квіти.
      То за що на Сході ллється кров?

      Верть мене запевнить, що паради -
      це країни міць і плани на...
      Українці прислужитись раді,
      із болота потягти й слона.

      Та застряг навік товстезний хобот,
      троакаром тицяли - не здох.
      Тут і сміх, і матюки, і хохот.
      Кида соплі на терниння Ох.

      Я охайна, тож мовчу... окремо...
      Блискітками повняться тази.
      Оберем халепу-теорему...
      Лахмітин, Європо, ще вези!

      Наші юнки гарні - в татужі.
      Парубки міцні - роботу дай!
      Чую, як скриплять модерні мажі.
      Відчини всі брами в жовтий рай!

      Ми чекали рому чи текіли.
      Нас у юрми скликали... Війна.
      Доля нерозважлива, сп'яніла
      Сім скрижалей тягне до млина...

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Про дрібне

      Привезли квасолю бабці лисуватій,
      миску підставляють: лущ, співай, живи!
      А у неї докір - ластів'ям на ваті...
      І бредуть жаління з хмелю, кропиви.

      Ходить біла кицька... випросила моні.
      Опадають груші, гепають на дах.
      Муж присів на лаву, пундики солоні.
      Руки в потойбічних липових медах.

      Торохтить квасоля...
      "Як ти?" - йде сусідка.
      Для поштарки хвіртку відчинив онук.
      Насуває хмара, блискавиці зрідка...
      Бабця одягає третю із перук.

      Сокотять рудаві безпородні кури.
      Ой, дрібна квасоля. Голубі дими.
      Вітерець гортає крила-партитури.
      Бабця із ціпочком плине до куми...

      А в тієї бульби крупні - цинамонні,
      чистяться поденно морква та буряк.
      Черга довжелезна. Цербер на осонні.
      Щедро годували - роздобрів, обм'як.

      У кишені докір охолов, не дише.
      Бабця шепче "пізно", шерех підошов...
      Кицька вирлоока відпускає мишу.
      Дірочки від бубликів нижуться на шовк.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    230. Але...


      1

      Хорошою бути - мовчати повсюд:
      у черзі, де кпини і рейвах,
      отам, де готують теракт і салют...
      У янгола вдягнено дева.

      Пролізли у шпари віскрявий, лихий,
      згубили і совість, і віру.
      А Правда конає під "сука" й "бухи...".
      Георгій простромлює звіра...

      2

      Підстав білу тацю - смолою заллє
      кумпан, що волав "ти найкраща!!!".
      Спускайся у натовп - сіяти... але...
      не щастя - терниння обрящеш.

      Внизу галушки, а цяцянки - вгорі.
      Підходиш... тримаєш за нитку.
      Зурочує відьма малечу, корів...
      І повниться кров'ю калитка.

      3

      З мовчання народиться вірш і есе.
      Злинає серпневе сопрано...
      І лиш Прозерпіна фіалку несе,
      Кладе подорожник на рану.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Малюнок білим олівцем
      1

      Йде Пилип із конопель:
      "Я навчу, як жити.
      Зранку вариш чорний ель...
      гичку до корита...
      крутиш сотню голубців...
      смажиш сало-яйця...".
      Контроверза - у руці.
      Шлю аж до китайців!

      2

      Та Пилип ізнов гуде -
      вкрав у відьми ступу.
      Кошеня приніс руде,
      вкручує шурупи.

      "Хатку треба... я добряк...
      хай тваринці м'яко!".
      Не позбудешся ніяк
      хитрого друзяки.

      Все він знає... всюди був:
      у Пристромах, Делі...
      Ліквідує ґрунтозсув
      і провалить стелю,

      залатає, що порвав,
      і настрочить вірша,
      розлякає сотню ґав.
      Пише слабше-гірше.

      А запевнить: "Я - леткий,
      бачиш, з Богом поряд!".
      Мацав дупки та литки,
      ген лящить "ой, сорі!!!"...

      3

      Прототипів не шукай.
      Уникай Пилипа.
      Не шумить без доки гай,
      гаснуть смолоскипи.

      Він роздмухає в лице
      попіл, сажу, пудру.
      Тицьну - огріх! - олівцем.
      Втік за Брахмапутру.

      Шле ізвідти каравай,
      три рецепти, пряжку.
      Знову радить: "...завдавай!".
      З ним дружити тяжко.

      Цілував і гомонів,
      квіточки - щоденно.
      Відійду аж до млинів.
      Для Пилипа - енна...


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    232. Буденне


      1

      Мирослава під чорним кедром
      зранку мріє: піти б за Педро...
      А увечері - автотраса...
      Секс за гроші, слизька оаза...

      Від села до містечка - триста...
      Бабці купить халат, намисто
      Набрехала матусі всоте:
      ненормована є робота.

      Ластовиннячко не завада.
      Кирпоноса худа наяда...
      Татуаж - саламандра синя.
      Нагодовані кріль і свині.

      Парубійко сусідський хоче,
      залатав за цілунок ночви,
      та й повіявся за повітку -
      обіцяла задарма Вітка...

      - Це гормони... - зітхає батько, -
      уявляю персисту Надьку,
      а законна - зів'яла ружа,
      та й кум Гена в утіхах дужий.

      2

      Все - як завше: сівба, толоки,
      транспортують моралі... блоки...
      Сором тлумиться, всюд розпуста.
      Плине ложе пусте - Прокруста...

      Відвойовують зали, храми.
      Міріам подає програми.
      Руки тягне хмільне, ледаче.
      Мирослава під Куртом плаче...

      3

      У ярок налетіли гуси.
      Щось палили - папірус... вуса...
      Лементують, щипають гичку.
      Дві пожежі... брудна водичка...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    233. Килимками...


      Килимками календула чи нагідки - як для кого...
      Абрикос наш понівечив дядько - зальотний прогрес.
      Визирають пажі, фланірують дофіни з-за рогу,
      кучеряві перуки запилені... рій танцівниць, поетес ...

      Вигопцьовує фертик, бо має свистульку з Опішні.
      Докачають меди, привезли секондхенд у міста.
      Огудиння сплелося, врожайно, по зливах - розкішно.
      А наука - ділити земелечку - ох, непроста...

      Привітай реформати, працюй аж до сьомого поту.
      З-за бугра однокласники шлють онучатам жалі.
      Розмоталися бухти незримого давнього дроту.
      І наливки сливові течуть із прабабних сулій...

      Падекатри граків... падеспані синиць... пишнотрав'я.
      Матіоли запахли. Не сниться - зчужів Яготин.
      Чорновусий Вітрисько сміється: "... та грав я..."...
      Розсипає цяцянки на тло золотих павутин...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Видива Попелюшки
      1

      Сироп словесний злизуй, не минай,
      хвали котів, погладь безкрилі плечі.
      Запевнить автор: "Вір - я Менелай!".
      За мить - Єлена... і розбитий глечик.

      Метаморфози, риби на стежі.
      Відходиш вбік - лящить: "Куди поділась?".
      У молоці пташиному ножі.
      Грам солідолу втер... і зблякла віла.

      2

      Дараби, хащі, лілії, дурман...
      Согдійці, українці варять зупу.
      Призборюю розкльований волан.
      Ховаю сукню в сизу шкаралупу.

      Чавунчики та слоїки чужі.
      Брунатний коник ласує осотом.
      Лускаті обладуночки в іржі.
      Золу просію на шарлат усоте.

      3

      Кудись веде запір'єна тропа.
      Зозуленя розхитує гніздечко...
      І знов пожежа - від мого снопа.
      Агов! - кричу... колодязь недалечко.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. Портретне
      1

      Конгломерат - в одній особі:
      десятки рис. Хапай! бери!
      Покритикуй - волає "пробі!".
      Підлестиш - втягує до гри.

      Лиш підійди - ударить м'ячик,
      бабахне діжка... неспроста.
      Він захищає злих, ледачих...
      і друзів список вже до ста...

      Підносить воду, смисли, соду.
      Малює бганку і брову.
      Актор, танечник, тлін - зісподу.
      Як підписати мирову?

      2

      ...а я окремішня, бо щира.
      Ліловий острів між боліт.
      Гармидер-рейвах ... пік сатири.
      О де мій жвавий часоліт?

      Де ж ті парцели нелукавих,
      незрадна дружба - джерело...
      Усе для користі, забави,
      дракон у рань черкнув крилом.

      3

      Мовчу... в театрі остобридло.
      Пронумеровані гачки.
      Вдає царка безроге бидло.
      "Чужа ти... " - чмишуть їжачки.

      За цвіркунами ніц не чути.
      В росі ословлені дива.
      А ось і жовтий парашутик...
      і... шовк зірчастий накрива...

      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    236. Як тебе звати...

      1

      Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
      Погляди зваби - між ребер баранячих.
      Глипає - сукню оцінює осінь:
      "...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

      2

      Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
      Пахне вологою. Випари хвої.
      Марити Греєм, пливти за вітрильником?
      Час хилитає пурпурні сувої.

      Мушлями виклади раму Івасику.
      Скільки ж багатства у будній верейці...
      Мудрість-акула наїлась карасиком.
      Жінка-алхімік, пакетики спецій.

      3

      Знову штормило - і багнеться тиші.
      Музи... нудисти...
      Стрибки із трампліна...
      Золотоноші фіранки колишуть.
      Гумор стікає з пера Насреддіна.

      Віз варяниць. Насічеш таз капусти.
      Схопиш безе, не допивши узвару...
      Ринок буття за п'ятак не відпустить!
      Носиш клепсидру і хрестик - на пару.


      ..........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Світу - мир!
      1

      Хочу миру - не війнушки.
      Затихають крупорушки,
      вимирають села дальні,
      йде людва у сповідальні...

      Павучок чатує муху.
      Пиво витіснить сивуху.
      Шоко-лад тягучий в чані.
      Чи для щастя треба мані?
      Вчать дитя облесні доки.
      Дме на шторку лежебока:
      там чудова панорама.
      Сподівання - на Абрама,
      на пузатого Оверка...
      Всі мачини - до цеберка,
      всіх полеглих - у герої.
      Розгребем завали Трої.

      Три перлинки, діаманти...
      Будять кумові куранти,
      із Китаю плине гречка...
      Пік міграції... вервечки...

      2

      Вийдеш зранку - плесо чисте.
      Коні, бричка... бандуристи...
      Дідо мій в сорочці білій
      шпацирує щонеділі,
      в очі дивиться терново,
      таїна - шумка розмова...

      3

      Даленію... мовкну... злива.
      Тятива моя журлива,
      стріли - високо у хмари...
      ...чвари... регули... базари...

      Бездоріжжя зебри мітять.
      Непогодженість у світі.
      До гармонії далеко.
      Крук докльовує лелеку,
      мова нишкне, кровоточить.
      Ген яскріють вовчі очі.
      В зайця бубличка віднято...
      .............................
      Світу - мир! - шепчу завзято.

      2018




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Ми -Україна
      1

      Я розглядаю сукню "Манола"...
      Муза у дощ розманіжена, гола.
      Котики ліверку нюхали, вмовкли.
      В дах угрузають "гостинці" Дамокла.

      Пишеться-вариться...
      Де ж те епічне?
      Ми - це Європа: Безлюдівка, Ічня...

      Покотом люди в Гребінці на лавах.
      Всіх облітає добранічна пава...

      Мрійте, безхатьки, про пундики, ниву,
      Благословляйте еліту щасливу.
      Що вам судилося - спийте із кварти.
      Не гонобили слабеньких у Спарті!

      Діти у Чехію, внуки в Торонто...
      Бляхою гримає батечко Гонта...

      2

      Ні, це гроза, мій наляканий пташе.
      Любо і хороше. Ділиться наше.
      Треба покращення злісне терпіти.
      Грають по-крупному космополіти.
      Брили - угору, а крем'яшки долі...
      Є ще окрайчик і дрібочка солі.

      У вишиванках лисички і зрадці.
      Голови, руки... (чиї то?) на таці...
      Ні, про війну тут писати не гоже.
      Рік урожайний. Кривавіють рожі.

      Збоченці хочуть пошани, чорт - меси...
      Ми - Україна. Де власні колеса?!

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    239. Ілюзіон

      ...а щастя - відсутність горя.
      Біжи... виринай на біс.
      Життя і пере, і поре,
      міняє фасон куліс.

      Жадаєш світопорядку.
      Знов чубляться злі брати,
      дружбанчик центрує грядку,
      із "ви" перейшов на "ти".

      У дзбані нектар і муха,
      намріялась чистота.
      ну звісно ж, ти - вередуха,
      для Дон Кіхота не та.

      Йому б сільську Дульсінею,
      щоб фалди масненькі, сміх.
      А Санчо бреде стернею,
      заплутав рядки, батіг...

      Не раз і не сім пробачать
      шампанське розлите й шал...
      Підкинеш ліловий м'ячик -
      закотиться до ковша.

      Насниться школярик Гена,
      записка... ілюзіон...
      Ява чудова, скажена.
      Здорожчав цупкий жетон.

      Все витримай, занотовуй.
      Стирай нецікаве, зле.
      Наліпиш марку поштову...
      ...отримає лист Рабле.

      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Зорі...ожина...опіки...
      1

      Вирізьбиш десь на камені
      (кайла пливуть - бери)
      всі наративи мамині...
      правила анти-гри...

      Є ще сестри квадратики:
      пильно заповни їх,
      щоб від Пристром до Аттики
      чувся Цирцеї сміх.

      2

      Нижеш добро на березі,
      вузлики в'яже Зло.
      У листопаді... березні
      зблисне (Харон...) весло.

      Бабця лишила палиці.
      Згадуй шпички, пісні...
      Рідний палацик валиться.
      Давній Рим - у вогні...

      Барвні папуги... тропіки...
      Шлюз відкоркуй - там вись.
      Зорі... ожина... опіки -
      Ра штурхонув: "Будись!".
      .........


      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    241. Сій-не сій...
      1

      Жінки в перуках. Липень. Спітнілі дідугани...
      Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
      І настрій - помаранч, розсіялись догани.
      Кумарить пса рудого, дзуміє кожна мить...

      Десь рими у траві, наквецяє хтось оду.
      А пари кружеляють... Піти й мені б у круг!
      У Ворсклі (сій-не сій...) не напитала броду,
      розкрив обійми вдруге мій віртуальний друг.

      І я красива ще... і вік мій не причина,
      щоб нишкнути в затінні, шукати цвіркуна.
      "Не спотикайся!" - в путь благословляю сина.
      Омани многоликі й ковтьоби оминай...

      2

      Встаю... Нехай сіда охоча до фокстроту,
      чекає кавалера... Іду в зелену тінь.
      І барвиться спіраль буття коловороту,
      зринають споминання, складуються в куті.

      Отак собі ішла, побачила, почула...
      Ця ностальгія жухла - пожива для єства.
      А муза мастить лик олією пачулі,
      і ділить щирі захвати ножем на сім... на два...

      3

      Не вірю, що чужа оцим хорошим людям,
      змітаю павутиння зневіри, сумоти...
      Звичайно, я злечу, на висоті побуду.
      Оближуть - дай нам ласощів! - породисті коти.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    242. Чужа

      Даруй не дошкульність, а лілії,
      і мовкни, гортай сторінки.
      В еклогах - мудроти Вергілія,
      і зась шварготіти ніким.

      Крячок уявив себе соколом,
      римує для жаб і вужа.
      Пегасся дрібненько процокало...
      Не страшно, що лисці чужа.

      Була блискавицею, ладою...
      А нині - жар-птиця між плес.
      Обклався листками - і згадуєш
      дверцята в країну чудес.

      Проткнув, цяткував, мазав трішечки.
      У дьогті дві ложки і сіть.
      Лоскочеш під сливкою кішечку -
      павук, що боявся згоріть.

      А я не блідава... збурунена.
      Сяйна полонянка грози.
      Поезії - променем... лунами.
      Чоло у лелітках роси.

      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    243. Не сама
      1

      Жінка-відьма, звабна краля.
      Лет від льохи до рояля,
      від макітри до дійниці.
      Судять бабці, молодиці.

      Відняла в сусідки мужа,
      залицяльників подужав,
      у Сірка позичив око,
      у садку гамак широкий...

      2

      Чеше коси... блись намисто...
      Жінка-свято, стеля чиста.
      Шиби - скотчем, биті всьоме...
      Що несеш, десятий гноме?

      Труйне яблуко зелене...
      Кіт вистрибує шалено.
      Чорні лапи, морда біла.
      Жінка щастячка хотіла.
      Завдала на чіабату...
      Кізку гладить кострубату.

      Підв'язала помідори...
      Саж... рівнина. Де ж ті гори?
      Обіцяв у Емірати.
      Ступу видовбав - і спати.

      На тинку прабабний килим.
      Не сама в обійсті - з милим!
      Паничі розквітли, флокси...
      Вірші-сфінкси... парадокси...

      Гойдаша, липнева жінко...
      Майталай подолком дзвінко.
      На мітлі метелик, листя.
      Хто та жінка - Єва... Христя...

      ........
      2018




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    244. Терпко


      Нема корони - то чужу хапай!
      Друзяки сіли... закурили. Вечір.
      "...та запхнемо ту кралечку в сарай...
      скажу, що рвала крилечка лелечі...
      а ти додай, що смикала за хвіст,
      пегаса обливала формідроном..."...

      Ще не було, щоб півень переріс
      жар-птицю гойну, запустивши дрона.

      У кожній дружбі є терпка межа.
      І зась погроззям знаджувати іскру.
      Охочий вчитись... плюнув - зневажа.
      Не стане вуж поезії магістром.

      Чи є корона? Ореол думок.
      Наснажує буттєва ойкумена.
      Сліпучий шлейф (летіла в дощ) намок.
      Сухе перо у заздрого Семена.

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Ар-деко
      1

      Натуральний опал? імітація.
      В колі - пеппі, паяци та грації.
      Розмаїття панчох... теореми.
      Сік томатний, безокі тотеми.

      2

      Ось на площі коріння смолисте,
      відкривають сезон гітаристи.
      Бігла радість... на білому впала.
      Послідовних тотожностей мало.

      3

      Відхиляюсь від юдської норми.
      Алгоритми хитають платформи.
      Сняться пляжі, дахи...
      Касабланка.
      ...муж нагадує... тицяє бланки.

      4

      Ця липкуча, нудна прозаїчність...
      Мій симпатик застряг, їде з Ічні.
      Є акваріум, шторм десять балів.
      Я - жар-птиця в буття карнавалі.





      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Бриніла музика в саду...
      Озвучена поезія, переклад із Анни Ахматової




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. Слугуй красі

      Пора цвітіння днина... двадцять сім,
      а далі - зів'ядання, биті дзбани.
      Мильнянка піднімається в росі,
      У Польщу їдуть гані, роксолани...

      Лузається совковий наратив,
      околиці просякли чорним репом.
      Дубасяться і найманці, й брати.
      З вагонів не вугіллячко - халепи...

      Усяк фарбує ідола свого.
      Минай товпу, розкришуй моноліти.
      А що в кінці блукань - пітьма... вогонь -
      звангує табуйований політик.

      Переживеш руйнацію-війну,
      насняться Симеїз, міфічна Троя.
      Пейсатий Хай відкриє там чайну,
      де відмивалася криваво зброя.

      Не порпайся у мотлоху, а сій.
      В гербарії під ниткою - минуле.
      Спогадками живи, слугуй красі...
      На белебні - драчі, в затишші - вулик.


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Хто тут - за мною...
      1

      Вчуся - й чутки сортувати, і речі,
      піцу пекти, красивішу за римську.
      Кине хустинку Ерато на плечі -
      щоби подобалась мужу, вітриську.

      Переливаються соки, опали...
      Досить оправи шукати для віршів.
      Смикали шлейфа, гриміли-ступали
      друзі-паяци, ні кращі, ні гірші.

      Справжність лелію, оліями - руки...
      До ювілею осилю потроху
      хитру науку довір'я, розлуки,
      мо', збайдужію до юрм скоморохів.

      Звісно, левиця - трампліни окремо.
      Зась у гурточки до вепра чи лиса.
      Клімат хороший для страусів ему,
      димом овіяних лип і нарцисів.

      2

      Треба любити, бо щастя минуче.
      Облаштувати б і лігво, і нивку.
      Хто б тут за мною щиресенько скучив -
      та із шовковиці вислав наливки...

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    249. Морське


      1

      Риба-клоун - край анемони.
      Так і ти біля мене - друг...
      Дно поділене на райони.
      Оре нивку небесний плуг.

      Симбіоз: і вільготно, й тісно.
      Щось та зловиш, за рифом "клац...".
      Де ж твоя гармонійна пісня,
      понадводний міцний палац?

      2

      Я звикаю до німотиння.
      Неотруйна, слова живі.
      Ось упала іржава скриня.
      ...і луна - по морській траві...
      ........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Шале

      Приклади гінким подорожником,
      шепочи: "Не для всіх... о ні"...
      Тектонічними, надтривожними
      проростають рядки в мені.

      Ти - то птах з-понад Псла, то ящірка.
      Рань циноброва... явори...
      Як же сіро поміж путящими
      на десятій аренці Гри!

      Попід куполом - гам, ліхтарики,
      не знайти ні крила, ні мір.
      Це Опішня, Стамбул... чи Африка?
      Рій метеликів... медозбір.

      Давні лялечки закосичені.
      Кукурудза чиясь "шелесь..."...
      Чорну кішку в шатро покличемо -
      І освітимо рай-шале.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. Везуть дари

      Жертовна зона розрослась...
      Тебе спонукують до вчинку.
      Вовки - між тлустих вань та ась -
      деруть сім шкур... одну овчинку.

      За що загинули оті,
      що мали б чистити картоплю -
      десь у солдатському куті
      під "Древа" спів чи "Тіка" воплі...

      Хтось навальсує на мільйон,
      збере на армію чи віллу.
      Кума пече "наполеон"
      і шле привіти Радзивіллу...

      Оце й усе, що я скажу
      у непростий період гарту.
      Стрибає з яйцями Жу-жу,
      Клим уявив, що на Монмартрі...

      До толерантності рости?
      Нема такої зони росту.
      ...ой, розхиталися мости...
      Везуть дари - олжу... коросту.
      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    252. Естамп
      1

      Чистиш рибу зраночку -
      сім котів...
      Ліпиш забаганочку -
      син хотів...

      А на завтра толоки,
      мармелад...
      Снива, мрії - волоком.
      В хатці лад.

      Епатажна лексика...
      Муза - ниць...
      Вдовольняй телесиків,
      гурт відьмиць.

      - Стій, тобі пороблено,
      це пристріт... -
      лементують гобліни,
      йдуть убрід...

      2

      Тулумбаси... Вищаю!
      Стріли - повз...
      Виграє на свищику
      Дід Мороз...

      .......
      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    253. Змітаю попіл...
      1

      Словесну воду перекрито.
      Стікає сива гіркота...
      Я клала перли до корита.
      А вранці присуд: "Ти - не та...
      Нам треба іншої, рудої.
      Таку приводив дідо Ох"...
      А я летіла... аж із Трої -
      і гарувала за шістьох.

      Розмалювала призьбу, ляду...
      Ось ретируюся - чужа.
      Бреде товпа із зоосаду.
      Шукає солі... чи коржа...

      Співає тужно-рідно "Древо".
      На борт запрошує Борвій.
      Змітаю попіл... королева...
      І знов - у точці вогневій.

      2

      Це справжні ліки - не плацебо.
      Спурт... екстрасистола... жива!
      Червона піна... жовте небо...
      Вік засівала... От - жнива.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    254. А я інакша...


      1

      Її мужчинка - явно не Делон.
      Чуприни залишки, побабчене обличчя.
      Але ж від нього сукня і кулон.
      Дівчатко скаче...
      Коситься гінка травиця.

      2

      А я інакша... От мені б краси -
      летіла б за млини, байрак, автівку, віллу!
      Моя натхненнице, Діаночко, носи
      на стрілах клаптики накреслення Сивіли.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    255. Про чуже


      Кинута дружина заколише кицю...
      Муж пішов до юнки - це наснажно й ницо.
      На серванті фото: ще у парі... море...
      Біс гріхи у пеклі зважить-проговорить.

      Ритвини кохання. Сливи піднебесні.
      Шепче сива жінка: "...вибачу... воскресни!".
      Осудили люди, кажуть - винна трішки.
      Носить жаль пекучий, заливає в діжку.

      Витіка водичка...
      Бовваніє Лета.
      Компонує жінка віршики-букети...

      Стрічечки на призьбі, ще міцненька хата.
      Будячки шерхочуть... Мальви пелехаті.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. Я - вільна


      1

      Діагнози - на обличчі
      Землячка тупа за край.
      Мовчати мені не личить.
      Згадала кіно "Банзай"...

      Не стріти таку в Одесі:
      пливе десь по Ворсклі... тут.
      І хвалить її Телесик -
      за сало, городній труд.

      Вона мене вчить говірки -
      і певна, що глузду саж.
      Наснилась та сіра Вірка,
      тремтить у диму плюмаж...

      2

      Колючі гілки акацій.
      Кумівства жовтавий лій...
      Так тихо в моїм палаці...
      А муза кричить: "Наглій!

      Ти можеш, ти мусиш, Майє...
      Ти їм улаштуй лікнеп".
      ..............................
      Подолком (лечу...) майталаю...
      Скавчить прибазарний реп...

      3

      Посію насіння гостре.
      Чи зійде... рілля суха.
      Повсюдоньки Cosa Nostra.
      Отара веде пастуха...


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    257. І якось...
      1

      Я знаю шалені місця... -
      сказало телятко тигру.
      Немає там ні курця...
      Мій пращур там ясла виграв.

      Лишаймо сіренький гурт,
      за лаву скубуться сойки.
      Наснажене я на спурт,
      не стейком лишусь - а зойком...

      2

      Дивлюся тій парі вслід:
      чи дружба міцна можлива?
      За кілька хвилин - обід.
      У тайстрі тигрячій слива...

      І якось воно отак
      ведеться з царя Гороха:
      взрів успіх чужий - маслак
      від злості дрижить. Убого...

      А може, якраз оці
      друзяки зламають вершу,
      здивують жаб в осоці.
      відсутністю штампу "Я - перший"...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Про звичайне

      ...не люблю мужчин-кабаноссі
      з папіломкою щастя на носі,
      із масними, липкими руками,
      не пасують їм леза Оккама -
      келих пива та чіпса кудлата...
      Водять оком - шукають собрата,
      погигочуть над Петею з Пешта,
      пророкують войнушки, арешти,
      знають курси-абетку-прогнози,
      вдома їх зачекалися "кози",
      дітлашня лементує - стрибуча,
      десь у шафі - солдатська онуча,
      під шашлик - анекдоти каправі,
      сон під кущиком десь, у канаві...

      Це подумала... ріжу галету...
      Галатея - взірець для поета...
      За віконцем - півонія, м'ята...
      Джерґотять скацапнілі малята...
      Чураївна дотруює Гриця...
      ...............................
      амарант - це звичайна щириця...
      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. Ступінчасто


      Ніхто не примусить хитати латаття,
      в заплаву чорнильну закинувши вудку.
      Ожиновим соком забризкала плаття,
      У пелену зловлені жабки, що прудко...

      Сміялась на гойдалці... Зболене з мене...
      Шукала гармонії - престо, бадьоро...
      Наводили оком, шугали мурени...
      Віндсерфінг між піни в миттєвостей морі.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. Щаслива


      ...чи винна вона, що привабило тіло,
      а дзеркальце-свято "бери!" миготіло...
      Ланцюг той підпиляний вітром по зливі.
      Торочить у будень: "...сімейна... щаслива...
      і кава у постіль... і срібла шкатула...".
      Ті блискавки й зорі вогкі не забула!

      Пустила жага ворухкі метастази.
      Три душі Шарко - та застрягла в тій фазі,
      де їжі не треба, в оселечці просто...
      І жевжик цілує - сільський Каліостро.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    261. Крізь бінокль голубий...
      1

      Заболочений ліс...
      І криничка чистенька - як диво.
      Круть нам сажі привіз,
      Верть - вугілля заморського, млива.

      Евтаназії страх...
      Тож рушайте подалі, хто може.
      Ген засохлий монах
      чеберяє повз блазнівську ложу.

      На підмостки пани
      повиходили, скинувши діток.
      Не відчули вини,
      призабуто... весна ж... білоквіто.

      А в кармінних димах
      майбуття заховалося, плаче:
      "Ні... втішання нема,
      там поріддя лайливе, ледаче".

      2

      Пригадаймо своє:
      Автентичне, вільготне, лелече.
      Сумота виграє...
      Гріш поклала кума гостроплеча.

      Шаурма... сальтисон...
      шмат пахучого хліба і карти.
      Ця країна - вагон,
      що прискорення, чищення вартий.

      Крізь бінокль голубий
      Роздивлюся плахіття, арени.
      Шепочу: не згуби
      пам'ять роду, бо шквали шалені.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    262. Стан нерішучості

      1

      Як цуцик, побитий не вперше,
      стояв біля брами піїт.
      А муза дістала із верші
      помаду (читай - динаміт)...

      - Ну, що - написати пророче...
      чи знову про циці, первак?..
      До ночі він думав - чи хоче
      абищо запхати в рюкзак.

      2

      Кульбабки до сонця летіли.
      Гордився рясний часничок.
      Піїт наближався до тіла...
      Із мрева - фігура Вовчок.

      За нею кремезні мужчини.
      Говірка плитка, дощова...
      І певно, немає причини
      Тікати. Але ж кропива...

      3

      Кому догоджати на крайці?
      Герой наш зігнувся в дугу.
      Дари поскладали данайці
      на синю китайку - благу.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    263. Невизначеність

      Шукаються вільні вуха, кодоли, які пов'яжуть.
      Кого в час руйнацій слухать? У пазусі Правди - сажа.
      Булькочуть навари жирні... секрети полішинеля...
      Забудьте криниці, гирла - у випарах пива-елю.

      Едем розбудують орки, захожі на день, декаду.
      Шипить масовик з-за штори: "...ано тєбе, Майя, нада?!".
      Людва кутуляє бургер, порізаний ой дрібненько...
      За доли, зубасті мури відходить зів'яла Ненька.

      Послухати б оптиміста, кому тут відоме Вище?
      На белебнях ніде сісти. А кров цебенить і хлище.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. Лови...


      У неї - павук на боці.
      А в нього сонет Шекспіра.
      О, скільки любовних лоцій!
      У похіть жіноцтво вірить...

      І мчаться мотоциклети,
      зминаються простирадла...
      Запліднення - серед плетив.
      А потім:"...ти сука... падло".

      І діточки вирлоокі
      лишаються на горбочку.
      То ж ляльки вуду... навроки...
      В помаді чужій сорочка.

      За рік накиває вліво.
      А нині - мохіто, барви...
      Ерот нашиває пліви
      куротним вужівнам-лярвам.

      Це магія, шал... чи дурість...
      Криваві шторми, кориди...
      Блискочуть очиська фурій...
      Лови... припливло корито.

      ...2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. Бджолине


      1

      Подаруєш вазу "Лола"...
      Розіб'ю край тину.
      Ти надувся... ходиш колом...
      Зміцнюй павутину!

      Я - поштива крупна бджілка -
      підлечу дзуміти.
      Чатував із понеділка...
      влипли три кобіти.

      Порадів такій удачі.
      Безпомильно, творчо!
      Кружеляю... Думний мачо
      впавутинив горщик,

      розповів про бараболю,
      слимаків, люцерну.
      Налипа царівна молі,
      мушка постмодерну.

      2

      Уникаю лесток-сітей.
      Десь чарунки милі.
      Обираю - уціліти
      у словес горнилі.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Я занадто...

      1

      Я - вітрильник, ти - підводний човен.
      Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
      Океан вирує... Показово
      Йду за курсом... Ти ген-ген закляк.

      Підхопила синя холоднеча.
      Тож тримайся, пеленгуй, пиши...
      Гаєчки підкручуй молодечо.
      Швагера списали на Ішим.

      2

      Бачу берег, вежі... хилитання.
      Дирижаблям - сьома висота.
      Залатаю мріяночки драні.
      Буду - як повчора - золота.

      Знову торохтітиму про вічне,
      Нахилю заварник: хлюп та хлюп...
      Маківку прислав (смакуй!) у січні.
      Я занадто поперчила суп.

      ...........2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. Взором Шиви
      1

      Це ще не страва - так... словесне вариво.
      Чужий казанчик "буль...".
      Жадаю арії!
      Обличчя музоньки ластате, сяюче.
      Жонглює факлями... Навколо м'ячики.

      2

      Кульбаба хилиться... калюжка оплесків.
      Протупця ніжками (як файно...) Олечка.
      Курчата цівкають, коза на ниточці.
      Нуртують витоки, смолисті китиці.

      В димах ядушливих і стеля, й около.
      Злети над соняхи. Молись високому.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Попурі


      1

      Тьма-тьменна флюгерів, ловитва тем-вітрів...
      Учора - захват.
      Шквали-наговори...
      І ти вже фрашка зайва... хтось... напів...
      Де ж місце лева серед алегорій?

      Кому приємні смілість, прямота,
      порода-міць і гейзери експресій?
      Погладиш, релаксуючи, кота -
      вуж-співчутливець лізе... Кайф сердезі.

      Отож віршуй на самоті, десь там...
      Оази розцвіли. За тином - осінь.
      Вільготний плин. Привіт - каменярам!
      Хай риба й озерце - диканським осам.

      2

      У друга вранці репнув тулумбас.
      Чи йти латати... чи лататтям - далі...
      Забув про мене дідо-козопас,
      Бо є слухняніші у серіалі.

      3

      "Про що це ви..." - спитає сивочуб.
      Він пробує слова - на злам, на зуб.
      Інтригу зберігаючи, твори.
      Хай будуть вірними друзяки-автори.
      .....
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Сімсота...

      1

      Книга розгорнута. Муки ґаздині:
      що я відкрила? Писала ж людині.
      Між зорельотами компонувала.
      "Краще б халвички... ірисок чи сала" -
      скрикнула сойка і глянула тупо.
      Може, я винна їй чипсів чи супу...

      Нотки сарказму.
      Мінорненько Майї.
      Вірші - як папороть: корені, вайї...

      2

      Нетрі чужі (барбарис...) похвалили.
      Мовкну-далію, складаючи крила.
      Поміж синиць я не перша... сімсота.
      М'яко підтримай, болотний осоте.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    270. Етер
      1

      Делікатний театр самоти.
      Пил - за віяла, виломи, брами...
      Дошліфуй анфіладу, кути.
      А факіри зусюди - з дарами...

      Килимками закладено все.
      Сонні змії, медалі на шерсті.
      Довгошия Омана внесе
      міф молочний про сьоме пришестя.

      2

      Хочеш тиші, дзеленькне трамвай -
      десь у Пущі-Водиці чи ближче.
      Відкоркуй, наливай, роздавай!
      Хай розквітне (весна ж...) попелище.

      Танці гангстерів, коло тісне.
      На розхресті за віру дубасять.
      Ущипни - бо сумління засне...
      ...лиш вітри підлітають до каси.

      3

      Шал творіння... Тепер - на виду.
      Пах попкорну, помада на шторі.
      Надрукують есей какаду.
      А тобі - зависати над морем.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. миттєве й вічне
      1

      морквяна поволока небес
      ампутована зона чаес
      крупні груші картопля боби
      ти купив задарма півдоби -
      зазирай у провалля вікна
      вічне тут розпадається на
      бджіл медових пелюстя траву
      напина вітровій тятиву

      потерчатам хати... дитсадок
      перебендя натисне дзвінок
      млява тиша-вужівна повзе
      роздає антрацитні безе...

      мельхіорні тарелі гриби
      повтікали тіла від судьби
      душі бродять ось гілочка хрусь
      бачиш вудку лаштує дідусь...
      є линки пузані-коропці
      полини-килими усуціль...

      2

      а якби знов упала зоря
      чи хапав би школяр букваря...
      чи сказали б уголос про те
      опромінене жито росте
      пломеніє незламний мачок
      чуєш? реквієм між свічечок

      2016-2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Текуче

      1

      ...а дні текучі - хвильне молоко,
      їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
      Збирай печаль долонею, совком,
      шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

      Залатуй шлейфи, термоси купуй.
      Пливуть до ніг розгепані корита.
      Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
      Остигне чай на блюдечку Микити.

      Хитатиметься кухоль журавля.
      Розчахне вітер червінькову браму.
      За нею млосно... дівчинка гуля...
      Стовпи...
      велосипед...
      афіші... мама.

      Отам ситро і казочка - на двох.
      Дорога житом... побігайчик сірий.
      Повзе по древу роду (леле...) мох.
      Іржавіють минулості шарніри.

      2

      Зринали мляві, дужі, чолові.
      Обмацували погляди - відома...
      Ну, хто б ще теорему цю довів:
      Нема пророка (і не буде) вдома.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    273. Про мороки над мокко


      1

      Замовлю квиток у Теплівку,
      там гуси на вигоні, джміль.
      Зустріну опасисту дівку -
      чекає Даліла весіль...

      Зависли дими над кальяном.
      Посходили ріпа, овес...
      Налякані Тедом і Яном,
      трюхикають коні в ЄС.

      Помрію про пальми, Кариби,
      оформлю торт "Захер". Агов...
      А в музи оперені риби...
      І скрапує згущена кров.

      2

      Відкати... Кредити миттєві
      чатують на душу - бери!
      Молюся Фотині та Єві...
      Та хто ж розведе табори?

      Доспівує "Besame Mucho"
      смаглява красуня-печаль...
      Війна, ніби жуйка - тягуча:
      йдемо від яруг до проваль.

      Є гречка в пакетах і мокко,
      шампанське лилось - дармове.
      Країна багата (й широка...) -
      на телепнів, зрадців, овець.

      3

      На березі Гангу писати б,
      слонів годувати... кита.
      Женуть вітровії-пасати...
      Причина лишатись - проста.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. Ще...ми...

      1

      Фото - на згадку - обрамлене мохом.
      Хто не повірить - покажемо Вчора.
      Я превесела (і сумочка бохо),
      знаджена... і заспокоєна морем.

      Ти відхилився, бо знав що навіки
      в дощ розлучаємось. Ліпше - дівулі.
      Я відтіняла сріблясто повіки,
      муза блукала у Сочі... Стамбулі...

      2

      Злагода...
      Пагоди...
      Радощі...
      Снишся.
      Блейзер, що прала у балії вперше...
      Вітре-вродливцю, то як там у висях?
      Рибок червоних ось маю - у верші.

      Колються... в'ються...
      Шепчу замовляння.
      Здерті три лусочки, втримати важко.
      Віддаленілих не клич на тараню.
      Щем відпусти, як підранену пташку.

      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Із галереї образів

      1

      А Цицерон оспівує цицьки,
      між без'язиких розсипає перли.
      Його поез не сплутаєш ні з ким,
      читайте від Опішні до Говерли.

      Встигає в дощ садити картоплі,
      ловити щук, білити вишню, сливку,
      ховає пера гусячі в дуплі,
      смакує борщ, варенички, наливку.

      Дід майстровитий. Шиє патронташ,
      котів розчеше, лисину почуха...
      В селитьбу плентав на чайок Лукаш,
      спинила пелюсткова завірюха.

      Блукає гола муза між корон,
      шукає для намітки шмат єдвабу.
      Стругає дошку слави Цицерон...
      І подумки на мох вкладає бабу.

      2

      О не питай - про кого ця лапша,
      Хто на узвишші випасав лоша.
      Блищать віршІ - яєчка золоті.
      .............................
      Такого пана стріла на путі.
      ......................................................


      Одна із галереї образів

      ...вона сказала: "Не скупа..."
      Оце й усе, ні слова більше.
      Те родичання - мов ропа.
      Не покажу ні сліз... ні вірша.

      Її цікавить рис... гарбуз.
      Їще петрушка буйнолиста...
      Я вислизаю... Йде "том круз" -
      бард, обіцяльничок намиста.

      Отак дружити - суєта,
      не гріє поночі торшерик.
      Чешу-вигладжую кота.
      Він вельми вдячний... без істерик.

      І скільки пані не годуй,
      не перепитуй, не наснажуй...
      Іскоса зирка... на ходу
      на тацю дружби сипле сажу.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. Дражливий диптих про Хому

      1

      Грає синє сусло...
      Повна бодня... піна.
      А митець охочий - наскиртує сіна,
      сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
      Муза нахилилась - пишногруда Лера:
      "Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
      "Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".

      Три катрени... сонно... Кумкають зелені.
      "Обіцяв заздравну - ювілей ось - Гені"...

      2

      Зозулясте мрево... Глеки наготові.
      Вичитати "вічне" дасть Хома котові.
      Може, поцінує той нектар пацятко.
      Келих не коштовний - з пенсійки двадцятка.

      А якби обмацав Стусові дерева*...
      смерч би розколошкав графоманське мрево.

      ...
      *Зимові дерева" - назва першої збірки В.Стуса.
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. Ба...тут


      Я не здатна розуміти війни.
      І не треба тицяти у лоб.
      Ця країна - мов корівка дійна
      у обрам'ї мегаНЛО.

      Ось виходять - мацати і бити,
      вичищати глеки й кізяки -
      бородаті тлусті московити.
      Пригощають рапсом із руки.

      Хтось іще позиркує ізкоса...
      Не розледиш, маска голуба.
      Підняли трембіту малороси.
      Розкаталась на масне губа.

      Полягли звитяжці у свиріпу.
      Сиротині - орден... і клинок...
      Це ж лікують комплексик Едіпа!
      На кордоні звалений тинок.

      Покотились важелі в отаву.
      Штемпи наліпили - "був отут...".
      Грамоти шматують золотаві.
      Двиготіє в полум'ї батут.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Про наське

      Ординарна кава, гам людви, Хрещатик...
      Зґвалтування, вбивства... Треба все прощати?
      Шоколад із Польщі продає товстуха.
      Стовбури у мітах... П'ястуки та вуха...

      Макарони знято. Пил, перестановка...
      Полягли ягнята на перину вовка.
      Слухаю, дід каже, оповідку давню.
      Вірю (бо незрадний і щедротний) травню.

      Сівер яро сіяв модернове жито.
      Сарана з-під снігу... Гони - під копито.
      Глибоко здирали. Буйно - сидерати.
      Брехні, мімікрія... Ще міцненька хата.

      ........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    279. Що далі?


      1

      Роззираюсь... Оті, що нявчали,
      зупиняли "та слава - це пил",
      прослизнули у отвори кагли,
      настругали на звичний копил.

      Надиміли, забризкали стіни,
      поділили осоння, місця,
      оспівали руїни, раїни,
      Накоптили сальця і м'ясця.

      Закаблуками зблиснула Хвеська,
      Алєксандр намережив - лови...
      Домалюю стонадцяту фреску.
      От яка я тепер - з голови?..

      2

      Де ж поезія? Скаче ягнятко,
      висікає "брильянти" коза.
      Розповзаються скверами ятки.
      За мушвою не видко ферзя

      Жовтодзьобі збираються низько,
      лавровишня у кожного, трон.
      Я - в цейтноті, то рамці, то низка.
      За кварталик - чужий бадмінтон.

      3

      Піднімаюся шпарко на гору,
      червіньковим виблискує шаль,
      Пробивається кріп... помідори -
      між неприбраних плес, причандаль.

      В караоке (знов черга...) - не личить.
      Умовкаю... байдужжя... пісок...
      Я під стріли виходила тричі.
      Омину галерею Тюсо.

      Лицемір'я танцює і плаче.
      Бараболі проростки - не яд.
      Докочу свій осріблений м'ячик
      до незрадних зіркових плеяд.

      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Складноцвіто


      1

      Чуприна голубава. "Намажу гелем!.." - окрик.
      Стоїть осот-хлопчина, лякає гультіпак.
      Ще миється долівка, у нашій хаті мокро.
      І мріємо про ліпше, та якось тут не так...

      І брудно, й толерантно... і роздавання супу.
      І гречка у пакети насиплеться - лови...
      Міняю щем сердечний на кільканадцять рупій.
      Порелаксую зранку: печаль - із голови...

      2

      "Це вигоряння фазис..." - кивають мудрагелі.
      Білю на жовтім белебні розрад густий горіх...
      Дими... громи... а де ми?.. Алелі... паралелі...
      Зла Пеппі без панчохи зависла на горі.

      Докурює цигарку персистенька Лоліта.
      Шукає папік поглядом шуліки бар, дівча...
      ......................................................................
      У файлі - книга буде - лілово, пишноквіто.
      І вітамінів доста. Чудес не вистача.

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Триптих
      1

      Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
      і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
      Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
      ...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

      2

      Ні зорі не дістав, ні сопілки не вистругав, зрікся.
      Три записки, світлини - відкремсаний мамою смілою торс.
      Нині планка висока, печаль, вмотивовані фікси.
      А за мужа сумирний, земний (із-за скель, вітряків) альбатрос.

      3

      Піна днів голуба...
      Нахиляються верби до шиби.
      Десь отам за Рибцями чекає мене кремезний Вітровій.
      Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...
      Залишайся тверезою, душе, хмеліть між лукавців не смій.

      .......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Пастель


      На межці розлучення Клим і Психея.
      Аматори пишуть сонети, есеї,
      Мистецькі події? Осріблено мишу.
      В кувезі майбутнього - цяці, фетиші.

      Тікають за Псло (здожени!) повитухи,
      тягли дитинчатко за носика, вуха...
      Тьмяніє на пні приготовлений хрестик.
      Зітха на руїнах ошлюблення Веста.

      Авжеж - це прогрес. Тож білімо пілони.
      Малюються махи-вродливиці, мони...
      Смітилося... зась погребтися у листі...
      ЄС обіцяв маслюки золотисті.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    283. Каюся...



      1

      Люди зубожілі, взори злі, неситі.
      Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
      Вимити б країну в мідному кориті!
      Наливали братики енд сестрички гель,

      труть дерева, шахтоньки, хилитають вежі.
      Мапи розшматовані, встромлені ножі.
      Йду собі - окремішня. І належу, й стежу.
      Випивайли, панночки, шизики - чужі.

      Зупинюся літеплом. На дорозі вибої.
      Жінка ось у "мильницях", флаєри - з руки.
      Народися птахою чи німотствуй рибою.
      Глипає сомнамбула, лементять граки.

      2

      Розлюблю.
      Шаріюся... та прилюдно каюся:
      Ні, нема рожевого - червінькове скло.
      У коні троянському - гам, ікорка паюсна...
      Вибирай танечницю, щонайменше зло.

      Не доїду в Гаспру - ту, де жила між смоквами.
      Зеленаві гаруси потекли зі скель.
      Затуляю вуха. Знов набридле "ок...ква...ми...".
      Хочу в даль - у Делі, Бангалор... Марсель.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    284. Село



      1

      ...берег підсвідомості...
      звомплена кора.
      Янголів і демонів авантюрна гра.
      Гобелени в пір'ячку - на тинках... Село.
      Гоблінам однаково: дзвони замело.

      2

      Їде автолавка сном...
      Пахощі... дими...
      Тиха тітка Ліна (ось!) хилита крильми.
      Десь шукає пасіку буркотун Андрій,
      заманулось пряничків - постує - старій.

      Вітер за п'ятірочку
      підведе... й за так...
      Чарочка - за мірочку,
      сіє пастернак...

      Відхиляю хвірточку. Шиба тьмяна... щем...
      До рідні далекої, сивої - дощем.

      Вутенята збилися
      у ковтун... коза...
      На порозі - милиця...
      Кішка прослиза.

      Що тобі, Софієчко, передати від
      сестроньки далекої з-за рудих боліт?

      Позавчора снилися хутір, півмлина.
      Потерчатка гралися крем'яшками на...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    285. Про інтимне


      Палкий Вінченцо ллє мерло, сироп.
      Свої чоловіки обходять: пава...
      Кручу сюрреалізм-калейдоскоп.
      Дивлюся тепло (Майя!), нелукаво.

      О де мої виткі лавровінці,
      де публікацій шквал?
      Звичайним - простір...
      Ось нагодую сов і горобців,
      торкнуся хмелю висхлого і брості.

      Та подаруй же, Доле, всюдихід.
      Завис довженний ескалатор.
      "Треба..."...
      Стомився, скалозубить лисий гід...
      ..................................
      Мій провідник - перекотикрайнебо.


      2018



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    286. ОбразОК
      1

      Кожушок залатаний... капелюшка... Пані!
      Пенсія мізерна, в доньки - МДП.
      От зустріла вчора цю огрядну Таню,
      на обох світило сонечко скупе...

      Говорили стиха про тарифи, ківі,
      яблучну дієту, перспективи на...
      Довгобуд, ковтьоби глиноземні - зліва.
      За мостом, де Зигін ще стоїть, - війна.

      2

      Перевальцем Таня почовпла додому,
      в доньки "настроєніє" гарне, далебі.
      А мене минали москалята, роми
      і козаченята - куртки голубі...

      Лементіла школа... Вчителі премудрі,
      гаджети модерні в кожного тепер.
      Де б узяти з тонну золотої пудри -
      притрусити гори брехонь і химер?

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    287. Медитативне


      ...де сховатися від землетрощі,
      від боїв за копалини, мідь?
      Розлетівся над прірвою горщик.
      Ескалатори сунуться... Їдь,

      винаймай у гаргари горище,
      споглядай Ластів'яче гніздо,
      ти хотіла із ритвини вище,
      Ельдорадо зачинене до...

      Лементують голодні паяци:
      "Нумо, жарти салисті в ефір!".
      А жаріння - над полем і плацом.
      Употужнився друг-бузувір.

      Зизоока циганка хитрющо
      обіцятиме фарс і ривок.
      В мідній джезві буруниться суще...
      ...кров тече у хиткий жолобок...

      На стовпах - палестини лелечі.
      Хвоя жухне, порубано ліс.
      ...колобком до розвалиська печі
      Правда котиться із-за куліс.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    288. Календи
      1

      О, скільки янголів запінених...
      Слова-прокляття на вустах.
      Прикриті сіткою чи іменем.
      Зрад арифметика проста.

      Брели - звільняти поміж мурами,
      збивали капцями зірки.
      Турнепс дожовано, охмурено...
      Були б царівнами тітки.

      Оці недопалки - смотрящому.
      Календи грецькі... Йде весна.
      Охвітні вигуки "обрящемо!".
      Радій, Деметро навісна.

      Вже детонатори загорнено
      В габу, цятковану дощем.
      Читали Гемінґвея, Орвелла...
      Та й розгромили мир - ущент.

      2

      Лелека плине над плацдармами,
      рожево-синій сповиток.
      Усе спокутуємо. Кармою
      просякне завтрашній виток.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    289. Ниті сріблясті


      1

      Штучне у йогурті, винах, натурі...
      Дружба - загусник, єхидство і кпини.
      Хто увійшов - не суди по статурі,
      вже в "чоловічому" лоні - дитина...

      Травесті-діви у пір'ї, блискучі.
      Душі в оману повірили вкотре.
      Ной пріснопам'ятний сниться - ведучий.
      Мляво скиртується віршонепотріб...

      2

      Рву та зав'язую ниті сріблясті.
      Парка сміється: "Утішся, наївна.
      Ось тобі, Майє, оздоблений хлястик,
      сяй - і розступляться вої... князівни...".

      Вир катавасій, жердини-флагштоки...
      Пнеться цибулька - блідаві росточки.
      Піють півні, пастораль... караоке...
      Епіку ще б дов'язати - і точка.

      .......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    290. Метелик на шторі
      1

      По шкірі - дотично...
      Палити не можеш.
      А час виставляє павучу сторожу.
      Утішуся злетом, горняточком кави.
      Ти любиш, не брешеш. А очі лукаві.

      Тут джаз. Надихає охвітна береза.
      Ти пий. Ось цукерка, я вельми твереза.

      Ось рибка надії - блись-блись... - між тарані.
      Тобі некомфортно. Я Майя, не Аня.

      Кастровані тигри, вгодовані сойки.
      І блюз недослуханий тлумиться зойком.

      Розкремсаний спокій.
      Безсоння.
      Навіщо?
      Торішній жасмин, шкаралуща і кліщі.
      Тонка прозаїчність, метелик на шторі.
      Прасіті лілові у білому морі.

      2

      Це меганаївність. Весна-забаганка.
      Жмуточок поезій. Розсипана манка.
      Замотую пальця - поранив осотом.
      Малюєш русалочку зеленороту.

      Картина вже продана. Трішки сумливо.
      Ти хочеш у Хіос, там сміх і оливи.

      А тигрів дратують осінні мурахи.
      У двері - ослиці по слово, по лахи.
      Із яблучних зернят приносять намиста.
      Не бійся мене. Я - остання, пречиста.

      3

      Душевні стриптизи і голка довженна.
      Я вприснула сяйва у ляльчині вени.
      Лягаю - вдивлятися в малева Босха.
      Меди на ослоні, знекрилені оси.

      Міняю турботи на протуберанці.
      Черв`як дощовий у кільковій бляшанці.
      Пайєтки пришила. Пугукають сови.
      Злинаю.
      Ідуть холоди-птахолови.

      Лишаю любові крупинки робусти.
      А муза сміється: "Ой леле, попустить".
      В цинобрових нетрях ваксується шкіра.
      Ти моря глибини сімкартою зміряв.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    291. Фантазія буйна
      ***

      ...а їм би на мамонтів... може, у поле...
      Віршують "за сорок" мужчини про голе,
      запевнюють: прутні не мляві - сталеві,
      нанизують букви в намистечко Єві.

      Зриваються штори... і шторми далеко...
      Онуків доносять підбиті лелеки.
      А любки-утоми на ринки, в повітки...
      Ні грошей, ні пристрасті... Плани, примітки...

      Фантазія буйна, лінота ментальна.
      Не треба про вірші казати - банально?
      Кохання граматика десь на горищі.
      ...чи муза, чи вітер під шибою свище...



      2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    292. Злети... запливи...
      1

      Це кроки іуди, підлеслива мова,
      візитки на стіл, а срібляник на діжку.
      Розлита водичка. Зоря вечорова.
      І ось на Голгофу я рушила пішки.

      А друг умивається. Біла сорочка.
      Петля хилитається, гнеться олива...
      І цмокав "ти краща", й приплющував очко.
      Людви океанисько. Злети. Запливи.

      2

      Розп'ята усьоме - то знаю напевне,
      Хто камінь відсуне і крикне: "Вдалося!".
      Штрикали під ребра... і славили ревно.
      Вінець розметали - п'ять маків, колосся.

      Незміряна заздрість, бо кухлики биті.
      Орелі порубано, дрова в повітці.
      Яскріє привабно коктейль "Маргарита".
      Павітер у шиби жбурляє по квітці...

      3

      А може, наснилося. Дощ березневий.
      І друг щось мугикає, ріже капусту.
      Ізнов перебрала дукачики Єви.
      ...змолола арабіки - душу попустить.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    293. Меле вітряк...
      1

      Гамірно, тісно у нашому домі.
      Злі, заклопотані, малознайомі...
      Посмішки хитрі... тритони... наяди...
      Тузик гарикнув: "...оно тєбє надо?".
      Танці дивочні на шкурі ведмежій.
      Свайба... єднання... локальні пожежі.

      Перебігання із партії в нору.
      З ким підйняти Ідею на гору?
      Сонмище вбитих. Прорвало загату.
      "Ляж на жертовник!" - дружбан хрипкувато...
      Сам - понав'язує снопиків-віршів...
      Мляво дружили, теперечки гірше...

      Де ж оптимізму напитися? Зимно.
      Кожна поезія - зрима, інтимна.

      2

      Плями наївності сходять. Де ж мудрі?
      Меле вітряк наш тростину на пудру...
      Глеєм забруднені калейдоскопи.
      Плачно на скелі рудій Пенелопі...
      Вкрила пелюстям дорогу піщану.
      Вкотре відмовила Фьодору, Яну...

      Хмелем обвита родинна колиска.
      Пек научав не цуратися зиску.
      Цур заборони штампує завзято.
      ...з гірки летять голубі ґринджолята...

      Ґуль понабивано... гімни і зойки...
      У воріженьків - летальні настойки.

      3

      Нені старіють, порадоньки зайві.
      Йде Персефона - розбуджені айви.
      Солі насипано, три палянички.
      Димно, задушно. Горить рукавичка.

      Є у сулії водичка свячена.
      Піч колупає Краса-наречена...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    294. Про жабку


      Жаба душевна зіперлась на ряску,
      перечитала поезію, казку...
      З'їла комарика, випила пива -
      знову роздута, позірно-щаслива.

      Мокне підсака, держак довжелезний.
      Жаба намріяла клітку помпезну,
      Хор солов'їний і три балдахіни...
      Блякне графіті на палевих стінах.

      За очеретом колібрі, зозулі.
      Жаба позаздрила: Жорж - у Стамбулі,
      Катя у Дубно, Тереза у Сочі...
      Я сатисфакцій - безкриленька - хочу.
      Перелетіти б... та де там... ожина...
      Ждатиму осені, диму... і джина.

      .........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    295. Щастя
      1

      Щось його мало в чарунках, у генах.
      Всюди ковтьоби, агітки, знамена.
      Кавні ерзаци, зимові прикиди,
      Люди байдужні, голодні сновиди.
      Сквери задимлені, мегабігборди...
      Жду провесніння огрійних акордів.

      2

      Може, депресія... є ж вітаміни...
      Плямні бадьорці... натицяні міни.
      Мови не чути, матюк за дверима.
      Мрія - мандрівка до Єрусалима.
      Треба Вогню, що загиджене знищить.
      Башта висока... а багнеться вище.

      3

      Пошук оази, опілля, арени.
      Ойкання тихе в кутках ойкумени.
      Сяду зі шпицями. Парка навпроти.
      Де ж ви, травневі джмелі, зорельоти?

      Тридцять сніжинок і дрібка робусти...
      Може, депресія-нуда відпустить.
      Є ще молитва, мелодії... книга.
      Сходить на плац драматична інтрига.

      4

      Переберу етикеточки, фанти.
      Слоїк тинктури, на дні - діаманти.
      Друг запитав чи жива, чи весела.
      Ківі чавучить фортуна-чавела...

      День Валентина, ось Патрика... Пробі...
      Кажуть, у генія зірка на лобі.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    296. Між точок
      1

      Материнська любов - пуповинна, пророча -
      знайде місце безпечне, закріпить між точок.
      І накриє лавина, і відсуне гіркаве.
      Помаранчеві бризки. Марципанні обави.

      І смаколики сохнуть, і обшмульгані весла.
      У колисці-нетесі хилитається Тесла...
      Остигає Премудре на камінному троні.
      Рукавиці колючі. Дух трима оборону.

      В бузині та какао гамівна сорочина.
      Сім лозин у куточку... І на бунт є причина.

      Неслухняників тягне міхоноша-гаргара.
      Перемеле на пудру... депортує в Сахару...

      2

      В бік рафлезії товпи - а від неї прожогом.
      Каже неня: "Покаюся лиш перед Богом...".

      Між базік, сибаритів дов'язую сагу.
      Компонуються нетлі у чорнильну ватагу.

      Дуалізм непозбувний. Гладь єдвабна і спиці.
      Засівала... труїла... а тепер - косовиця.

      ...........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    297. Радіопередача
      Українське радіо, канал "Культура".
      Прозвучала передача, запис доступний.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    298. Статика
      1

      Зоряний час посередності.
      Всюди шпарини, ходи.
      Нижуться долари, єднуси.
      Не возвелич, не суди.

      Свіжі поезії - батиком...
      Задвиготів терикон.
      Дух накопичує статику.
      Тупця опудрений слон.

      2

      Капості, святощі, фуркала.
      Жуйки приліплені на...
      Звік патріотами, урками
      живиться Чорна Війна.

      3

      На провесніння поставимо,
      діткам розкажемо про...
      Горді сонцями, поставами.
      Підстрибом кулька...
      Зеро.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    299. Кружля...даленіє...


      1

      Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
      Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
      Парують віршІ-фаршировані раки.
      Присвяти, агітки мережать писаки.

      Вподобання фальші - нудотно-прещирі.
      Живуть графомани махрові у мирі,
      Вигулюють муз - безпородних, болонок.
      Десь мегапоети - колоси, колони...

      Хоч стелі високі, та планки низенькі.
      Вигулькують з листя маслята, опеньки.
      Віршують натхненно, цвенькочуть невмійки.
      Ну, хто їм поставить заслужені двійки?

      Ти кинеш зефіру. А сіверко свище...
      Був гномик-писака, запраглося вище!
      І вже не зупинять ні сніг, ні спекота.
      Ліпить нісенітниці - ловка робота.

      Людва прочитає, хоч абракадабра.
      Ніхто не ухопить за кіску чи зябра.
      На тацях листочки альбомні - зелені.
      Жінки недолюблені, знай, теревенять.
      Рулети посипані пудрою, маком.
      Кренделики ліплять, ладнають підсаки...

      2

      Кружля, даленіє мальтійський метелик.
      Учора світ мирний - та вже para bellum.

      Муравлик уяви мандрує крізь хащі.
      Іду... компоную слова непропащі.

      Марнота дзуміє над вільгим осотом.
      Серпнево, палючо. Німіє болото.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    300. Передвесняне
      1

      Люди упевнені - прощені.
      Гайда на ринг... чи війну.
      Погомоніли над горщиком.
      ...джин бородою війнув...

      Все дозволяється: капості,
      Зради, підніжки, плювки.
      Хтось препарує з цікавості,
      Крові калюжі... цівки...

      Брехні хрестами обвішані.
      Скаче смугастий хосен
      Барами... кіноафішами...
      Глухне дідок-Борисфен.

      2

      Сонце зійшло - розпогоджено.
      Бростю вкривається лавр.
      Душу готую до сходження
      Крізь гупотіння литавр.

      Плач ненароджених - високо.
      Низько - театри... церкви...
      Йде Персефона із мискою,
      Патоку чорну лови.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    301. Березневе

      Місто - замурзаний пес,
      Фантики, листя - на лапах.
      Холку скуйовдив експрес.
      Вперто за рейки чалапа...

      Поле чудес, реп`яхи -
      Позаторішні, високі.
      Рейвах... алярми... апчхи...
      Арки у стилі бароко.

      Стриб - механічна блоха.
      Під оселедцем газета.
      Периферія глуха.
      В піст дешевіє котлета.

      Мастяться лоєм нулі.
      Будку розхитано вовком.
      Хрест, маячок на скалі.
      Птах витьотьохкує.
      Ловко.

      Биті дороги - оцим
      Скупченням пісні та лайки.
      Вкотре накладено грим.
      Вітер вальсує лушпайку...

      Над шаурмою - димок.
      Рештки.
      Уламки.
      Скелети.
      Брязне монетка... цепок...
      Кришаться чипси, галета.

      Флаєрів будній канкан.
      Вічна пахотнява скиби.
      Вир індульгенцій, оман.
      Хор жабеняток на рибі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    302. Парфе
      1

      І що б то означало, пробі...
      Тулився не будь-хто - Тарас.
      Одеса-мама... хвилі... обрій...
      А він шептав: "...зігрію вассс...".

      Морозив мокрими губами.
      На плитах нам було не ок.
      ...а море - лезами Окками...
      ...дрижав-крутився поплавок...

      2

      Пливла кудись масна газета.
      За хвилерізом - чорнота...
      Ой, залицяння ж те - поета,
      Словесних фрикцій частота...

      Чуприна липла, ритм збивався.
      Тарас питав - чи ловкий вірш.
      Кахикнув, чай підніс нам Вася.
      Запевнив, що Тарас - "кумір...".

      3

      Мурашки.
      Cироти.
      Екстази.
      Геката вийшла із кафе.
      А наяву - то ми ні разу
      не їли з класиком парфе.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    303. Самість

      Кон'юнктурне писати - зась.
      Підтанцьовки під реп, гобої...
      Нащо муза така здалась,
      що в болото бреде з юрбою?

      Пролітають орли, шпаки...
      Зло вербує щодня - на плаху.
      Жебоніють нью-жебраки.
      Павутиння вкрива домахи...

      Славить дошку облізлу ферзь,
      Цап складає буквИ і коми.
      Червоніє-пала абсцес...
      Не слугую отут нікому.

      Бізнесові дзумлять рої.
      Пролітають кордони, межі.
      Телесується враг, свої.
      Є бікфордів шнурок, пожежі...

      Хитродупі знеславлять вас,
      вмиють писки, осріблять чорта.
      Образ мій - не ртуть... плексиглас...
      Апатит і міцна реторта.

      ....
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    304. Цирк... халабуди...


      Прірва між товпами, стіл між святими.
      Цирк... халабуди...
      теракти... сантими...

      Дим перемир'я. Сколошкане Вчора.
      Демон зелений підважує гору...

      Правди - брудна, нищівна, для дитини.
      Цілять у трони словесні цеглини.
      Скрапує крівця по древку на змія...
      Сполом (нарешті!) розбуджено Вія.

      Смог над болотом. Парфуми і гази...
      Хлор не дієвий, живуча зараза.
      Може, чекати пришестя, потопу...
      ...травесті-діви тупцюють у топах...

      Панікадило мережане гасне.
      В гамі линовищ банує Прекрасне.



      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    305. Поезія згубила камертон...

      Поезія згубила камертон.
      Хтось диригує ліктями й коліном.
      Задеренчав і тон, і обертон,
      і перша скрипка пахне нафталіном.

      Поезія згубила камертон.
      Перецвілась, бузкова і казкова.
      І дивиться, як скручений пітон,
      скрипковий ключ в лякливі очі слова.

      У правди заболіла голова
      од часнику, політики й гудрону.
      Із правдою розлучені слова
      кудись біжать по сірому перону.

      Відходять вірші, наче поїзди.
      Гримлять на рейках бутафорські строфи.
      Але куди? Куди вони, куди?!
      Поезія на грані катастрофи.

      І чи зупиним, чи наздоженем?
      Вагони йдуть, спасибі коліщаткам...
      Але ж вони в майбутнє порожнем!
      Як ми у вічі глянемо нащадкам?!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    306. Із-під голки...
      1

      Віртуальне щастя, дітлахи, мороки,
      зебри, сонм ломбардів, сонячні вітри...
      В рейвасі щодення виживуть жорстокі,
      утечуть із трюму звомплені щури.

      Бали хвилювання, крейдяне плацебо.
      Сходять на трибуни мічені сліпці.
      Де пасіонарій? Жевриво - впівнеба.
      Розпухають (війни ж...) панські гаманці.

      В оці бурі - тиша. Тут молитись ловко,
      потурати, красти, чистити коня
      та винити яро козолупа-вовка,
      що від тигроловів цирк охороняв.

      2

      Плине із-під голки море недошите,
      Галька різнобарвна... маячки... пісні...
      Час ховає справжнє під мошисті плити.
      Бідам віртуальним рамці затісні.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    307. Мовчання ягнят
      1

      Вутлий лис, товстенький кролик
      малювали цебра, шполу...
      Із болота мус носили,
      наступаючи на вила.

      2

      В кого більше ран і цяток -
      запитаємо в ягняток...
      Хто маститий? хто взірцевий?
      Хто вдоволить королеву...

      Ось вона проходить ланом...
      - Сперечались непогано.
      Де творіння пречудові?
      Догодили ви слонові.

      Прибирайте ці палітри.
      Ось вам дружби півмакітри!


      3

      ...а ягнята ні словечка...
      Ремиґають звично гречку...

      Край ріллі - дрохвичка-ласка.
      Із осла сповзає маска.

      Дар під'юдження у моськи.
      Сленг - заслинений, матроський.

      Почекаємо картинки,
      Де злоби - ані шерстинки.


      2018




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    308. Намисли
      Може, Редакція Майстерень зазирне сюди
      http://maysterni.com/publication.php?id=131432

      пояснить панові Чорногузу, що його коментарі зайві, підозри та погрози (завдати удару) безпідставні. Чи так чоловіки тепер шанують жінок...

      Є мій нейтральний іронічний вірш "Муза не винна", де не зачіпається честь пана Чорногуза. Жодних співпадінь.
      На таку експресивну реакцію читачів, тим паче Ярослава Чорногуза - схрестити шаблі - я не розраховувала. Оминаю його сторінку.
      Немає у мене шаблі. Немає предмету для дискусій.
      Петро - вигаданий персонаж. Не уявляла нікого з авторів ПМ, коли писала.
      Чому я маю видаляти вірш?

      Є ще вірш Любові Бенедишин "Від Петра до Миколи".
      Там розмай імен. Вона пише "всі персонажі вигадані, будь-які збіги з реальністю випадкові".
      Вона на сайт не повернулася. На Фб вірш публікується. Я його в коментарі показала.
      Бо там епіграф - рядки з мого вірша, вона з мого дозволу взяла "Солома, шовк, щириця - у віршику Петра".
      От і все. Імена довільні, вона це пояснила. Про її вірш можна писати на її сторінці на фейсбуці.

      А про мого вигаданого ліричного героя - віршівника Петра - взагалі смішно дискутувати...

      Мене не цікавлять баталії, тим паче - Чорногуза-Сушка.
      Вони можуть без сторонніх з'ясовувати стосунки, на сайті влаштували словесну баталію.
      Пан Чорногуз вигадує, що мій вірш про Петра - це "пасквіль", написаний, бо Сушко мене "просив". "бо сам не може". Абсурд.
      Чи я б слухала О.Сушка? На замовлення не пишу. Мене Сушко ні про що не просив.

      Миритися чи ворогувати друзям - вирішать вони самі.
      Я оминала їх, як могла. Мене не обходять їхні чи то чоловічі ігри, чи то розбрат.

      На протязі кількох років доводилося читати отут на сайті, що хтось побачив себе у моєму ЛГ. Дехто запевнював, наче ліпше за мене знає, про кого чи про що я писала.
      Загальновідомо, що я відверта - і не побоялася б сказати, про кого саме вірш.
      Але прототипів немає. Збірні образи.
      Якщо мене не захистить Редакція Майстерень, то вирішу, що я тут зайва.







      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    309. Муза не винна
      1

      Солома, шовк, щириця -
      У віршику Петра.
      Стомилася правиця,
      творіння - на ура...

      Лисиця хвалить: "...любо...".
      Скрекоче жабка: "...єс...".
      Петро оближе губи,
      гордиться - мов Зевес.

      В серванті три шухляди
      набиті письмаком.
      Із аркушів наяди
      волають - бракне ком...

      Метафор запозичив
      у класиків - цабе...
      Пишається паничик,
      Жар-птицю, знай, скубе...

      Погляне муза... Скисне
      у глечику нектар.
      Стежина прямовисна.
      Петро украв ліхтар.

      Всенощно пише-креше.
      А вдень біжить у сквер.
      Заробить на кулешу,
      Повію, револьвер...

      Квітує-плодоносить
      його зарослий сад.
      Кусають мудрі оси,
      дзумлять: "...а ріст назад".

      Розчахнена олива.
      Дрібнюня кукуля.
      Софізми там - курсивом...
      Гойдається петля.


      2

      Печальна ця картина...
      Поета не бентеж.
      А винна скарлатина.
      Ускладнення, авжеж.

      Творити в лихоманці
      Природно для душі.
      Лягли цезаріанці в
      низенькі спориші.

      Не личить музі прутик.
      Цілує у чоло.
      Петрові б - на батути...
      Чи в батьківське село.




      2018



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    310. Ментальне
      1

      Легковірні українці,
      розпорошені аж-аж...
      Винні коні, лиси, вівці.
      Увігнали люд у раж...

      І не мирно на осонні.
      А на Сході кров'яне...
      Пропікаються долоні...
      Плаче Неня: "Ви ж...мене..."...

      2

      Та ніхто не чує гуків...
      Фобос мостить патронташ.
      Споряджають довгорукі.
      Йде на смерть сільський Лукаш.

      Примовкають пацифісти.
      Турнікет на виїзд - хрусь...
      Мчить наш потяг, ніде сісти
      Між мартинів, злих марусь.

      Всі шукають харч, роботу...
      Матюкаються усмак.
      У святкові дні скорботи
      Проклинають посіпак.

      3

      Перелоги многотрудні.
      Перевіється пісок.
      Летаргія - непробудна.
      Пнися, глузду колосок...

      ......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    311. Удвох


      Екстазні місяці...
      Кружляння... завірюха...
      Коханця від поезій Ліліт не відтягти...
      Балансували вдвох на крайці, лезі... Сухо.
      Обжити залишається прокурені кути.

      До кинутої - зась... Від яблук тих оскома.
      Для музи помаранчі. Волога нагота.
      А вуса пожовтіли... Нуртує незникоме...
      Ліліт вбиває дітищ... горбочки нагорта.

      Волосся смоляне, ланцюг предовгий - пума.
      У погляді хижачки - шторми, кармінний блиск.
      Вдягла кольє тонке... Череваневі: "нумо..."...
      Вгризається у серце жаги ядучий диск.

      .........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    312. А мова рідна...
      До Дня рідної мови.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    313. Сію-вію...


      Слово-екстазі... пріла полова...
      Роззираюся. Маски... юрма.
      Волелюбство у тренді. Обмови.
      Пломінкого мистецтва нема?

      Вимудровує метр на задвірках,
      бевзь хапає пшонце на льоту.
      Сію-вію, міняючи мірки,
      струм-пісок і летку блекоту.

      Плаче автор блідавий над пивом.
      Гріє пісня серця в бліндажі.
      Я леліяла іскру... Щаслива!
      Наставляли рогач не чужі.

      Серед попелу, штучної хвої
      вогненосні жар-птиці - лови.
      Розгортаються вайї... сувої...
      ...потяг мчить... відлік бід - з голови.


      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    314. Дилеми
      "Стоїть бабуся, дивиться на хату"



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    315. Перелітній
      1

      Пиши, красуне, вірші хтось оцінить.
      І видасть книгу, понесе у млу.
      Ти кинула в куток ганчірку й віник,
      лишила нам арени, ковилу.

      Ти покохала - і перелетіла.
      О скільки вас таких - літак, цебро...
      Намащене сандалом юне тіло.
      Кальян, тафта. Щемливі тексти про

      екзотику- любов. Це ж муза плаче..
      Старі батути. Я на них - чужа.
      Стрибає втіхи блідо-жовтий м'ячик...
      Пегас окрилює неназване лоша.

      2

      Ізнову сніг. А в тебе - звична спека.
      Стезя - ряденцем, галькою, піском.
      Наснилась україночка - далека -
      у тридев'ятім царстві башт і ком.

      Лишаюся.
      Не каюся. Далію...
      Подякую читальникам, авжеж.
      Пливе у синю безвість Гамалія.
      А я - в холодній точці, між пожеж.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    316. Сумбур

      Забіг закоханих по набережній... Гам...
      На фініші - серця, порив на старті.
      Медаль ховаю... щасливенну вдам.
      Добігла в трійці перших. Тижні гарту.

      Пахтіла кава... стигли кавуни...
      Пливли сирени, ратуші, флюїди.
      Роздрібнена мозаїка вини.
      Водичку в бодню носять данаїди.

      Підковані копита поні, кіз...
      Медаль розтала. Сонечко нівроку.
      На белебень - архар, напереріз.
      Несе у тайстрі віршики, уроки...

      Передчуття мандрівок, ще сумбур.
      Дай, Златоусте, мудрощів, порядку.
      ...ля мур... ля мур... - наспівує лемур.
      Ладнає над Русанівкою кладку.

      Для смертників - листівки, провіант.
      Десь там - війна. Любов нова - без віри.
      Шукає дуелянтів секундант.
      Оспівують офір - дзуміють - ліри...

      Руйнується підґрунтя...
      ...та...ра...рам...
      Стріла увись...
      Дрижать кити і леви.
      Закину довгий денник в інстаграм.
      Низатиму цеглини кришталеві.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    317. За крок до...
      1

      Наснився лабіринт... І муж пішов.
      Оксана дивувалася - послухав...
      Нема відбитків (сніжно) підошов,
      охайно... тихо... ілюзорно... сухо.

      До кого - не турбує. Іпостась
      ним вибрана. Лишив будинок дачний.
      І мерла розповита... й вознеслась
      у віртуальну храмину побачень.

      2

      Просила двічі кума: "...подзвони...".
      Стекла дорога спільна у баюру.
      Зрізала кали, ковтуни вини.
      Побачила знайому шевелюру -

      і так зраділа... подалася... Ні!
      Спинилася - за крок до хвилерізу.
      Намарилось Оксані, не мені.
      Трамбую сонно вірші у валізу.


      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    318. Гамаюн, птаха віща


      На плесі нескінченних вод,
      які обарвлює смеркання,
      віщує співно... Тільки от
      нема польоту - крил зібгання.

      Звіщає іго татарви,
      тьму-тьменну лих, тортур чимало,
      і смерч, і вогнисько яви,
      і орків рать, недуг навалу.

      Одвічним жахом пломенить
      чудовний лик у рамі ночі,
      пророчим словом цебенить
      кармінний рот... і кров клекоче...

      ......
      2018




      Гамаюн, птица вещая

      На гладях бесконечных вод,
      Закатом в пурпур облеченных,
      Она вещает и поет,
      Не в силах крыл поднять смятенных...
      Вещает иго злых татар,
      Вещает казней ряд кровавых,
      И трус, и голод, и пожар,
      Злодеев силу, гибель правых...
      Предвечным ужасом объят,
      Прекрасный лик горит любовью,
      Но вещей правдою звучат
      Уста, запекшиеся кровью!..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    319. Душа весняна
      1

      Дива - повсюди. Сніг розтав.
      А так учора випав щедро...
      Бреду між правил і заграв.
      Шлагбаум збив зальотний Педро.

      А що йому... катма межі.
      Іншопланетні ген за рогом.
      Дівча у темній паранджі
      пришвидшує спіткання з Богом.

      А може, плітка - що знесли
      Шевченка бюст. Іще не вірю.
      Кудись трюхикають посли.
      Жують бетель міцні жовніри.

      2

      Чекаю дива... Меценат
      Із пущі вигулькне, пригорне.
      Обцасом збитий циферблат.
      Шліфує лезво зле, потворне.

      Повірю в пасмуги. Жива!
      Бусоль зіркова - серед жита.
      Бринить химерна тятива...
      Душа весняна - розповита.

      3

      А Час її ловив... Убгав
      У кошик лент із капелюшка.
      Ця гніздова сівба - для ґав.
      Талант росте крізь голки вушко.

      2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    320. З Олександра Блока


      Ніч, вуличка, ліхтар, аптека.
      Світіння вицвілий кармін.
      Завжди - у віхолу чи спеку -
      все буде так. Без перемін.

      Помреш - знов мандри від фіналу.
      Замаячіє між примар:
      ніч, крижана рябінь каналу,
      аптека, вуличка, ліхтар.

      2018

      першотвір

      Олександр Блок

      Ночь, улица, фонарь, аптека,
      Безсмысленный и тусклый свѣтъ.
      Живи еще хоть четверть вѣка —
      Все будетъ такъ. Исхода нѣтъ.

      Умрешь — начнешь опять сначала,
      И повторится все, какъ встарь:
      Ночь, ледяная рябь канала,
      Аптека, улица, фонарь.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    321. Ти знаєш...
      1

      Ти знаєш (чи так здалося...),
      як Бог відчуває втому,
      погладивши кішку, лося,
      оглянувши сад содому.

      Миттєвості чорно-білі,
      на троні сидіти мулько.
      Вганяли списи у тіло.
      Матрони бредуть провулком.

      Торговиця павіанів...
      Синів на хрестах - за віру.
      Бродіння песет, юанів.
      І відсіч жаскому звіру.

      2

      Їж манго, кисіль вишневий,
      спокутуй чуже-суспільне.
      Ти ж сам сотворив цих девів,
      Олімп... і кар'єр вугільний.

      Не слухав, бо сам-єдиний.
      Обарвив, сіяв...
      Апное.
      У чому твоя провина?
      Готуй для спасіння Ноя.

      І буде тобі кайфово.
      Стомуки - і нині, й прісно.
      Карафи дзвінкі медові
      Пливуть у Супій навскісно...

      ..........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    322. Крізь шибу
      1

      На першому поверсі просто
      живе продавець корости,
      а вище - у двадцять першій -
      сексот набиває верші.
      Психолог у п'ятдесятій
      проводить сеанс заклятій.
      Сумливо їй ще від літа,
      усюди тінь Геракліта,
      Шепоче про вогнелогос,
      правиця її волога...
      Потоптані іпомеї -
      виною коти, пігмеї.

      П'янички навкіл регочуть.
      Заклята розплющить очі,
      шукає зернятка втіхи.
      ...бомбують дахи горіхи...
      На яблуні - капелюшка.
      Солоні струмочки - в юшку...

      2

      Чого їй - отій сльозливій?
      За планом - війна і злива.
      Загинув сусідський хлопчик -
      одна із вселенських опцій.

      - Не варто... - втішає Ганя, -
      пошли пузаня у баню.
      Намелено кави доста,
      щаслива квартира шоста.

      Повія приймає в третій,
      презерватив - у букеті.
      Будинок хить-хить... і струнко.
      На ньому графіті Мунка.
      Закаляна ручка, шиба.
      Психолог субтильний диба...


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    323. На лезі

      Равлик на лезі.
      Рухатись просто...
      Сну антитеза.
      Мариться острів,
      брость виноградна,
      вина торішні,
      нить Аріадни,
      голови Крішни.

      Лезо іржаве.
      Шавка - ізнизу.
      Цятками кава...
      ...вірші-стриптизи...

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    324. Петлі, нетлі...

      1

      Жінка з глини і комишу
      бовваніє... Лечу... спішу.
      Розминулись. Агов, Ліліт...
      Слабко діє старий магніт.

      Мо', підкажеш маршрути, сенс...
      Чим тлумити ментальний стрес...
      Сім чеснот і сімсот гріхів -
      у ласкавих цих пастухів.

      Серед сніжних підталих баб
      закривавлений шовк-єдваб.
      В епіцентрі - казан жаский.
      Підганяє до скону кий.

      Чисті руки - ножа вкладуть.
      Відшукала блаженних путь.
      Світ жував, надихав, ловив.
      Доплітаю мережку див.

      2

      Задзеркальні мотиви, сюр.
      Копошіння ідей... купюр.
      На гончарному колі - шмат.
      Між біблейських тону цитат.

      Петлі, нетлі... Крапки, нулі...
      Лик Ліліт у ліловій млі.
      Дітовбивця вона - речуть.
      Сварка, рівність - буттєва суть.

      3

      Бабця Єва пече коржі.
      Наминають свої, чужі.
      Торохтить у голівках мак...
      Хто подасть із пустелі знак?

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    325. Нетутешня
      1

      Руйнувала Заздрість ідеали, душі,
      вибивала перли із пустої мушлі,
      калатала в шиби, виплітала сіті...
      Чортове чи боже нині у зеніті?

      ...ого-го пожежа... обмітаєм сажу.
      На плечах - недремне. У світи - поклажа.
      Перетрухлі балки слон яви потопче.
      ...у вертепі люднім роззирався хлопчик...

      Повели омани до престолу сина.
      "Покарай..." - кричала яра половина.
      У Варавви нині кров'янисте свято.
      Стейки, шиї, ноги... а вражина - вата.

      2

      У бабуся Насті я любима внука.
      Дід із фото зріє: "...то іди на руки,
      звоював я рідні миргородські доли,
      розвалили села, печі охололи".

      3

      На Говерлу зимну полідевки лізуть.
      Лементують заздрі: "...геть, бери валізу!
      Нащо ти - висока - між цапів здалася?
      Нам читати любо розклади на касі.
      Ти заморське диво, словом - нетутешня".

      Йду - чекати сонця - за чужу черешню.
      У самадхі сяйне плину споришами.
      Частувала Мова чарами... ковшами...

      ......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    326. Зима


      Амур задуб на дереві... Зима.
      Стріла примерзла кінчиком до шиби.
      На столику надкушена хурма,
      Качан капусти, хрін, баньката риба.

      Засніжений будинок між доріг.
      Укрився Карлсон шоколадним пледом.
      Одну стрілу скупий амур беріг.
      А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...".

      Снігурку ніс чорнявий бородань.
      Рядилися вчорашні мацапури.
      На підвіконні гибіла герань.
      Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...".

      Лягали спати дітки, пси, ченці.
      Ліпились нісенітниці на стіни.
      Амур тримав насіння в кулаці.
      Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно.

      Блукали гноми в гетрах морквяних,
      Тепла й чудес шукали серед люду.
      Скрипіли берці... Бій титанів стих.
      "Нутеллу" смакувала тлуста Люда,

      Хиталась абажурна бахрома.
      Коханий потенційний ніс ялинку.
      Тремтить амур на дереві... Зима.
      ...хто принесе божкові одежинку?
      ..
      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    327. Межінь
      1

      Єхидна слина - для сполуки слів,
      Чуже матюччя, що в борщах не тоне...
      Стою в імлі - одна із тих послів,
      яким ні орденів, ні заборони.

      Огляну лабіринти. Є свіча.
      Тьма артефактів, алогізмів. Кулі...
      О, як мені штормів не вистача!
      Козацькі чайки й весла затонули.

      Сваволя, брехні. Божество - хосен.
      Розлазяться вільготні небораки...
      Хто не зловився в шори - той спасен.
      Побачить юнь осонцену Ітаку.

      2

      На сході небо - аспідний кумач.
      До новоріччя дожили... до снігу.
      Маріє, мати Божа, розтовкмач -
      Хто втихомирить зайду, печеніга?
      .........
      2018




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    328. Істини хочу і сонця...
      Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
      Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
      Ніколи не дозволила б собі "вельбучний" вживати саме тому, що в селі Вельбівне жив поет, нині покійний...
      Підозрювати в навмисному вживанні слова може той, хто сам спроможний на таке.
      Ми дискутували з Г.Михайлик, Галина вибачилася, мабуть, визнала, що підозри невмотивовані.
      Її переконувала Любов Бенедишин.
      Перипетія зі словом ВЕЛЬБУЧНИЙ дивна, я б її не згадувала, якби не оцей коментар якогось Валена Серца.
      Помітила його лише тоді, коли публікувала есеї Ірини Кримської-Лузанчук про своє зібрання творів.
      Сказати, що я дивуюся брехливості...нічого не сказати.
      Адже я знаю Ларису Пугачук-Прокопенко лише як жінку, яка просила для неї лишити дві мої щойновидані книги, палко просила, листовно. Придбала їх... Вихваляла. По телефону в день придбання. У коментарях захопливих на сайті.
      А через певний час написала ця ж Лариса, що есей "Сповідь поета в капличці "Птахокардії""...це висміювання її життя. Наче ми з Іриною її там описали. Як таке зі здоровим глуздом вбачати можна? Яка ціль була того звинувачення... Що нею рухало? Моя захоплива шанувальниця неприємно подивувала.
      Я у відповідь написала, вимагала вчитатися, визнати, що оббріхує нас - мене та автора есею.
      Адже там про мою творчість. Шість есеїв подаю разом, читайте, хто хоче.
      Лариса таки вибачилася. (Пояснила тим, що вона Ірину Кримську-Лузанчук... сприйняла як Ірину Лівобережну з іншого сайту. Але ж є текст есею. Де там про її особисте життя - незнайомої мені Пугачук? Абсурд).
      Нещиро.
      Потому неприязнь її помітна аж-аж.
      Ось вже клон якийсь мене намагається звинуватити в чомусь... Я писала прилюдно на сайті Прокопенко-Пугачук, що не хочу про неї чути, знати після такої історії. Я не принижувала її. Це мене обплітали брехнею.
      У жодних інтригах участі не брала.
      Про яку травлю можна вести мову... Хто кого "травить"...
      Я осторонь подій на сайті лишаюся давно. Подеколи заходжу, щось публікую.
      Засилля клонів приводить до того, що вони коментують в образливому тоні, оцінюють. Вискакують, як чортики з табакерки. Хто є хто?
      Я підтримую деяких авторів у небажанні спілкуватися з особами, що змінюють своїх клонів-ніків. Реальна особа остережливішою була б. Щодо обсценної лексики - Любов Бенедишин проти неї. Нам читати тексти анонсовані доводиться. Це як...вступити у лайно словесне.
      Вален Серц (невідомий телепень) провокує, пише дурниці римовані. Як от сьогодні. Віршик, на який я не зверну уваги.
      А Олександра Сушка пропонує видалити...
      ...
      Чи серйозні автори лишаться на ПМ?



      Вален Серц (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 22:38:33 ]
      Здається, що досить відповідна тема.
      Я виступаю як сторонній спостерігач, але як і небайдужа людина також. Отож, можна вважати, що я виступаю із позовною заявою...

      Щодо суті проблеми.
      Приблизно у квітні 2017 р. О. Сушко, переважно непрямим чином, але із надзвичайною наполегливістю почав виявляти вороже ставлення шляхом неоднозначних коментарів та віршів із неприємними натяками у бік Ю. Ерметова.
      Десь у травні розпалився конфлікт між Г. Михайлик та С.-М. Залізняк з приводу вживання слова "вельбучний". Під час цих суперечок С.-М. Залізняк почала відкрито принижувати Л. Прокопенко. За яку й вступився Ю. Ерметов.
      В якості спроби розв'язати це противостояння Ю. Ерметов опублікував аналітичну записку з приводу того твору С.-М. Залізняк, у якому вживалось слово "вельбучний". Зміст записки був дещо негативний стосовно С.-М. Залізняк, хоча якихось образ й не містив...
      Саме після цієї записки почалась відверта травля Ю. Ерметова з боку О. Сушка. І з допомогою публікації віршів, і з допомогою коментарів на сторінці Ю. Ерметова. Хоча безпосередньо прізвище Ерметова не вживалось, але ті образливі й навіть принизливі епітети, які вживались під час коментування Ерметова, дозволяють встановити безпосередній зв'язок поміж образливим змістом творів О. Сушка та, в даному випадку, особистістю Ерметова.
      Ю. Ерметов майже не відповідав на образи Сушка, за винятком однієї публікації. Та однієї відповіді на брутальний коментар Сушка на своїй сторінці. Після цього доступ Сушку до сторінки Ерметова був закритий.
      Але окрім надзвичайно дикої та нешляхетної поведінки Сушка вражаєче-неприємним виявилось мовчазне, а в багатьох випадках навіть схвальне ставлення авторів сайту ПМ до цієї травлі.
      Зокрема, непряму участь у ній прийняли Я. Чорногуз, Л. Бенедишин, М. Артимович, В. Дениско, В. Кузан та іще цілий ряд формально поважних авторів.
      Майже від самого початку Ю. Ерметов припустив замовний характер травлі, про що він відкрито і написав Сушку. Пізніше у одному з творів сам Сушко в цьому й зізнався. Тобто існує, вочевидь, іще якась фігура (скорше за все, літературна) за межами сайту, яка й ініціювала травлю.
      А сьогодні О. Сушко у своєму вірші "Я – кілер!" спробував перетворити цю травлю на свій подвиг або навіть на заслуговуючу поваги справу.
      Мені ж особисто, як сторонньому спостерігачу, просто цікаво, що ж викликало ці напади? Переглянувши у розділі "Коментарі" на сторінці Ерметова дописи навіть до тих творів, що були пізніше вилучені, а також ті, які він залишав на сторінках інших авторів, я не побачив жодної невмотивованої з його боку агресії або навіть критики в чиюсь сторону взагалі.
      Таку поведінку, у першу чергу, О. Сушка, а також мовчазну байдужість більшості авторів цього сайту я вважаю неприпустимою. О. Сушко, як виконавець брудного замовлення, повинен з цього сайту зникнути назавжди. Хоча мені особисто було б набагато цікавіше дізнатись, хто ж насправді попросив його розпочати це "літературне переслідування" або навіть "вбивство"?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    329. Жаління
      1

      Жаль чорну кішку з притулку,
      трохи - отих, третю стать...
      Господи, як же тут мулко.
      Де чистота-благодать?

      Рідні оплачуть убитих,
      Ярма осудить юрма.
      Крісла оплачені, свити...
      Правди чекаєш - нема.

      2

      Лантухом - тіло з віконця,
      вбитий безгрішний малюк.
      Істини хочу і сонця!
      ...темінь розвозить віслюк...

      Пошуки ролей, калимів.
      Стріли - будується щось...
      "Ми не мовчали... гули ми..." -
      Крекче дунайський лосось.

      Щуку - вчетверте у річку...
      Перефарбований лис...
      Ріж і монтуй кінострічку.
      Файлів неоновий блиск...

      У віртуальній кав'ярні
      гамір, пахотнява, сміх.
      Орден дали ординарній
      білці - надгризла горіх...

      Звалища бібліотечні.
      Сотий вітряк на піску.
      Нурти украй небезпечні.
      Перепочинь між акул.

      Ажіотажі... банкноти...
      Поле чекає хурдель.
      Серед кіптяви мерзота
      Варить війни карамель...

      3

      Хто б заховав мідні чани,
      Голуба миру шукав...
      Чубляться браття, прочани,
      В жертву несуть ярчука.

      Сльози, віночки, букети...
      У дефіциті Любов.
      Звичні Злоби піруети
      Поміж рясноти церков.
      .........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    330. Своя...
      1

      Чарка веселощів - чаю,
      дрібка меліси, гризот.
      Всіх відпущу, пробачаю.
      Віршів нових з вісімсот.

      Варяться щі та пельмені,
      гази вбирають носи...
      Дивні присмаки - у жмені,
      муза хихоче: "Неси...
      Хай понаснажують. Сій же!".
      Тиша. Весна чи зима...
      Хорт зупинився: " ...о, свіже...".
      ...котиться зріла хурма...

      Сала накопчено з бодню.
      Прілі агітки, димок...
      Ген уклякають голодні.
      Тут карнавал... чи амок...

      2

      Не загублюся між масок,
      балерунів, пелерин.
      Ось атрибут садомазо...
      Шлягери...
      Душе, твори!

      Напівдитячі утішки,
      Слогани для шмаркачів...
      Не похитнулась нітрішки.
      Зодчий - "своя" - по плечі.

      Ось деміург за полтину.
      Десять муфлонів.
      Парнас.
      Вись оглядаю дитинно.
      Мудрість несе ватерпас.
      ........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    331. Серцю - струму!
      Озвучена, проспівана поезія



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    332. Проминання
      1

      А Єва ждала чоловіка -
      так неприховано, яскраво...
      Навколо крези, недоріки,
      самотні подруги лукаві.

      Міняла зачіски, маршрути.
      Повніла, худла, борщ варила...
      Її б задовольнило брутто,
      аби щоднини чути "мила".

      Дорога, пазли... Чай на таці.
      Робота, звіти... зимні ночі.
      Посеред стресів, медитацій
      достигла, звабна щастя хоче.

      І хто б їй видав сім рецептів,
      Що в чай буденності улити...
      Менжують цілями адепти,
      а мачо цмулять оковиту.

      2

      Ласо накинуте на вітер.
      Зальотний жевжик - для екстазу.
      Ріж авокадо... в нього діти...
      Ковтне омлет... прощальну фразу...

      Порозсипає попіл... цукор -
      та й наречеться перехожим.
      Кота розчісуй легкоруко,
      Хай муркотить... і гріє ложе.

      У ляльки вуду рвана рана.
      Торік принадила Івана.
      Адами десь... на заробітках.
      Це вже не вірш, а так... примітка.

      .....
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    333. Обсіли метелики. Біло...
      1

      Поезія - плин монологів,
      плетіння єдвабів-шовків...
      Вели за чорнильні пороги
      Три долі - химерні, прудкі.

      Наснились лелеки, телята,
      Супою черінь і гора,
      Безбарвні дощі-дистиляти,
      чавунчики, гай, дітвора.

      Росла, поспішала, яріла,
      губила підсаки, сліди...
      Обсіли метелики. Біло.
      Дорога вузька зі слюди.

      2

      Хитаю шезлонги апатій...
      Дзуміння тривожне - вгорі.
      Це кришаться зорні печаті,
      сургуч опада в чагарі...

      Минулля пішло по безналу.
      Заводу іржава труба.
      Віджиле Хват нищив зухвало.
      Журбу відтіснила злоба.

      А заячі душі морквини,
      знай, ділять - на трьох, чотирьох...
      Плутарха би в цю плутанину -
      описувать кублиська й мох.

      3

      Новітня мозаїка сюру.
      Клеопа в Еммаус бреде.
      Вимріюю мир, кучугури...
      І руно овече руде.

      Сокочуть осінні курчата...
      Зоря возсіяє крізь дим.
      О, книго моя розпочата,
      Мережана жалем твердим.

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    334. Епізоди
      1

      Всюди гідри, лицемірство, тупість.
      Справжньою лишатися чи ні...
      Пропливаю між мурен і гупій
      У хиткому жовтому човні.

      Годувальні для пернатих, теплих.
      Тьма вертепів для сліпих ляльок.
      Епатуйте, вигравайте еппли.
      Тиражуйте мантру: "...буде ок...".

      2

      Новоріччя. Ні на шеляг снігу.
      Ждуть розвою шолудиві пси.
      Радісно, червоно від розбігу.
      Молитовно прошепчу "єси...".

      Горобці злякалися петарди,
      На бруківці пазли, конфеті.
      Миру ждуть, воюють леопарди.
      Знишклі миротворці - у хвості.

      Свято нині. Тіштеся, радійте.
      Рік собаки доброї гряде.
      Хап гризеться за посаду війта.
      Круть палац над будами кладе.

      3

      Я відстала від юрми та моди.
      Хорт на сцену вийшов. Скавулить.
      Музо, домонтуймо епізоди!
      Гострі шпиці підбирають нить.

      Оптимізму дози не ударні.
      Мандаринку здоганяє кіт.
      Я б молола каву десь... у Варні.
      Та тримає рідний живопліт.
      ......

      2018



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    335. Абриси-штрихи
      1

      Хотіла Пава чоловіка нью
      (і визирала, малювала, шила),
      щоб він сказав "у хугу заслоню",
      умів гострити ніж, тупити шило.
      А сніг замів дорогу і дахи,
      Сідали на карниз граки, синиці.
      Патьоки.
      Сніжки.
      Абриси-штрихи
      мандрівців, що ішли в бік залізниці...

      2

      Петелька до петлі... десятий снуд.
      Мололась кава і черствіли кекси.
      Будилася.
      Торочила: "...засну,
      побачу Любомира чи Олексу".

      3

      У квітні повернувся утікач -
      зеленоокий перс - і ліг у кошик.
      Кіт загубив єдину поміж дач,
      стомив цілодобовий марний пошук.

      А Пава дочекалася, авжеж.
      Прилинув із Алупки бриз осінній.
      І мушлями обтицяв бульдонеж,
      і намагався призабути Інну.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    336. Час метання дисків
      1
      Повзуча мімікрія - мов чума.
      Правдивець ухилився, хитре око...
      "Будь як усі..." - нарадила кума.
      Накинута дірява поволока.

      Вбивай, живи...
      ...тіп-топ... тіп-топ... тік -так...
      За тебе думав пан, йому видніше...
      Тікає непоступливий свояк.
      А ти перефарбовуй форт і нішу.

      Розвалений старий ілюзіон.
      Екран кіптявий, цербери далеко.
      Сприймай війну за лячний напівсон.
      Ще цівка Часу б'є в модерні глеки.

      Наобіцяли щасне відплиття.
      Погоничі штовхають на платформи
      Під наративне "забувай... затям...".
      І безголосся не хвороба - норма.

      2
      Спиняв навалу пращур... печі клав...
      Печаль висока, спечно, голубаво.
      І ні ковчега в полі, ні весла...
      Маріє Пресвята, спаси нас... аве...

      3
      Непопулярно думати, авжеж.
      У натовпі формується ідея.
      Виводять шавок, левів на манеж...
      Жорстоко мстяться кинуті медеї.

      Танечниці обходять черепи.
      Баляси... безголів'я... дим... афіші...
      Баласти-пересвідчення топи,
      Метання дисків споглядай із ніші.

      ..........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    337. Про житечне


      Світ каже "пробач" - а вина незмірима.
      Такої не можна під каву забути.
      Слова запеклись, поскладалися в риму.
      Весела Марина, не личить їй смуток.

      Застала в обіймах законного... доню.
      Лишила їм дачу, млинок під парканом.
      У лоні пекельно, а серце холоне.
      Ну, що наробив, чорнобривцю-Іване?

      Недовго розлучниця-мальва яріла,
      Немає по ній дитинчати, пелюстки.
      Вдоволити юні вітри не зуміли.
      Млинок фуркотить. А в оселі тій - пустка.

      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    338. Дзен. Дзинь...
      1
      Обставини життя повільно роблять асом.
      Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
      А там віншує Гена напівтверезий Васю -
      Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".

      У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
      Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
      А правдолюбство це така шкідлива звичка,
      Що дружби сітка чиста з долоні вислиза.

      Навіщо ті родзинки? Присмаки є своїші.
      Перекидай фігурки, наліплені для товп.
      І певно, наймудріше - анахоретна ніша
      Та високо у небо міцний яскравий стовп...

      2
      Теорія еліт... невігласи... койоти...
      Єхиди дрібнозубі... суворі блокпости...
      Латала парасолю - фарбую пальця йодом.
      З Мостиська їде Щастя, заметені мости.

      Ще треба кілька сосен для власного ковчега.
      Матуся дзвонить марно столітнім охам...
      Дзинь...
      Ядушними димами сповите гостре Его.
      І вабить несказанно морська холодна синь.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    339. Що ви несли...
      1

      Пасіонарій - завжди в небезпеці.
      Крутяться шавки, хапають за п'яти.
      Ловко живеться повсюд солопеці.
      Нащо звичайне-осідле міняти?

      Тхняве нахабство гілки вкорінило,
      Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
      Де ті криниці: поповнити сили?
      Голосно котяться плісняві бодні...

      Жаби на березі - хором про любе...
      Лозунгів доста, змели павутину.
      Хитрість пузата розтягує губи.
      Що залишаємо - вічне - дитині?

      Зліва, де серце, пече несказанно.
      Стати у натовп? Лікують халепи...
      Пращурки сняться: то Марфа, то Ганна.
      Панські покої десь чистять від лепу.

      2

      Людоньки рідні, чужинці шляхетні.
      Що ви несли: паляниці чи розбрат?
      Сніг не вгамує розверзнуту Етну.
      Лізуть-шугають із присвистом кобри.

      Пізно мирити нервових скитальців.
      Хтось обіцяв, торохтіли скелети.
      Масажували Аїдові пальці...
      Ідол одвічний - дзвенюча монета.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    340. Те, що глибше...
      1

      Призабула, що таке любов...
      Падають каркаси, град, колоси.
      О жаго моя, ти де? Агов...
      Так весталка храму, що в облозі,
      Відчиняє двері всім вітрам.
      Там за планом будуть каруселі.
      Надрукую фото в Instagram...
      І пошлю ідилію за Делі.

      2

      При дорозі книги-жовтяки.
      Томик за двадцятку, три - дешевше.
      Офірую... Може, завдяки
      Їм - чужим - настане мить полегші?

      Паоло Коельо не візьму.
      Прочитала, рушила... не стріла.
      Бачу стежку, абрис у диму...
      Мимо серця - реп, канцони, стріли.

      Загортаю вірші в золоте.
      Не кричать. Іронія - за соску.
      Ось і грудень-дядечко... мете
      Давню фольгу, свіжі папіроски...

      3

      За двома зайцями... за трьома...
      На снігу сліди. Лілова тиша.
      Призабула, що таке зима.
      Сонце будить зерня - те, що глибше.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    341. Прозоро
      1

      А домінанта котячих -
      вгризтися в горло чи бока.
      Лисці смугастенький м'ячик
      любо котити... й навтьоки...

      Шерсть облизати - і ніжно
      муркнути просьбу край тину.
      Сила несе центробіжна
      Лев'ячу кожну клітину.

      Війни - за овидом, гаєм.
      Чортополохи... осоти...
      Лев у стрибку помирає -
      щоб відродитися всоте.

      Вдача найліпша - лисича.
      З нею - цирульні, аптеки...
      Парка, знай, ниточку смиче.
      Вівці тремтять - небезпека.

      2

      Кольору судної ночі
      хамелеони й гадюки.
      Бути камінною хочу
      в літній Одесі край Дюка.

      Ні, не сьогодні... колись це...
      Втілення буде - я вірю.
      Любо маляті в колисці:
      Одаль вампіри та звірі...

      Ділять вовчиська толоки.
      Ліпить вареник Ерато.
      Позамовкали пророки.
      Всюди слизькенько, зубато.

      Мегаарени, пунктири...
      Чіткості хочу, безпеки.
      Сенс поділивсь на чотири.
      А до розвою - далеко.



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    342. Над землетрощею


      Маленькі радощі мегажиття.
      Утіхи зримі: полотно, хлібина.
      Плин буйних наративів - йди, затям...
      Чийсь ідол ошкіряється звірино.

      Вальяжний лев загарбає пісок.
      Відмовлять у любові, славі, ніші.
      Зросте в сопрано юнки голосок.
      Штовхнуть у прірву заздрі, найрідніші.

      Ословиш яв. І піднесеш ослам
      Див батик - розмальований, квітчастий.
      Ти не просилася в едем-бедлам,
      Над землетрощею творила щастя.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    343. Тривірш без закінчення

      1

      Цяцьки, щаблі, шаблюки - для живих.
      В чистилищі свідоме за...вми...рає...
      Обходжу дим, брикетики халви.
      Стаю у чергу мовчазливу скраю.

      Нема кишень у трун, паїв - катма.
      Не сняться мертвим танці, секс, дебати.
      Люд фільтрували сифіліс, чума...
      Чому ж не доста солі, сонця, хати?

      2

      Усяк це чув: жалій та возлюби...
      Йдуть фарисеї на всенощну прощу.
      Тріщать чуприни... Цілі ті лоби,
      Які скотили у провалля горщик.

      Азартні вої, книги їм - у дар.
      Нехай читають віршики наївні.
      Жене телят жертовних дід Макар...
      У хакі йде персиста Чураївна.

      Є ліки від сухот, її спасли.
      А ти ламай брикет гематогену.
      Стікали кров'ю веприки, осли...
      Живи, передавай знання та гени.

      3

      Засмоктує людву коловорот.
      Помазаних єлеєм - завтра в сірку...
      Місцевого розливу Дон Кіхот
      Підпер млина без осі та одвірка.

      .........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    344. Зміна течій

      1

      Торік на Ластівчачому гнізді
      освідчився чужий орел - над морем.
      Сказав: "Не бійся, ми ще молоді,
      злети зі мною, відстані поборем...".

      А я мовчала... пахнув кипарис.
      Була низовка - зміна течій. Літо.
      Міняти на коричневий ірис
      солонуваті шлюбні моноліти?

      2

      В ожині стежка.
      Червень. Кропива.
      Горбисто. Узвичаєні марноти.
      Мутніє Ворскла... Звомплює сова.
      І рвати шори наче я не проти.

      Душа нуртує, поночі летить,
      сідає на вітрила, пальми, рейки.
      Тьма комарви... Захмарену блакить
      оспівує сливовий соловейко.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    345. Україна пребуде
      Співана поезія


      Спільна карма очиститься. Україна пребуде.
      І засіються ниви. І потопляться юди...
      І межінь золотава хлюпотітиме в синє...
      Почекаю. Наснажусь - від молитви, хлібини.

      Хай жбурляють любов між лахміття - стодзвонно.
      Хай перстами в гірчиці горнуть жар і закони.
      Хай лукаві танцюють на обслизлих аренах...
      Пам"ятаймо, що паросток жита - зелений.

      Засіватиму аркуш. Зачинятиму браму.
      І прохатиму жити непоступливу маму.
      І люлятиму зерня... І світитиму в душі.
      В герці йтимуть без нас - за лимани і суші.

      І не спиниш нікого, і не зможеш убити.
      І тектимуть за обрій півчужі, знакомиті.
      І тягтимуться мажі... І свистітимуть раки.
      Посипатимуть сіллю буханці небораки.

      Залатаються лави. І замостяться бруки.
      І герої притомні не ділитимуть луки.
      Розсікатимуть сальдо - ті, що в сальто-мортале.
      У медові гостинці повгрузають педалі...

      І в лелечому лементі визріватиме тиша.
      Павутиння летітиме повз майдани і "криші".
      Початую... бо треба. Почекаю, бо можу.
      Ти зустрінеш порання волошкове, хороше.

      Не губитиму люстра між проноз і люстрацій.
      Жив мій дід у хатині, я не буду в палаці.
      Тож ітиму полегко. І писатиму чисто.
      Не боятимусь чорта, бо за все - особисто...

      23 березня 2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    346. Співана поезія-переклад
      Сотні просьб у коханих одвік...
      З Анни Ахматової.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    347. Співана поезія
      Сонячно дивлюся


      Люди лицемірні, маски пурпурові.
      Поклянуться й чорту, й матері в любові,
      Одшліфують бевзню й генію котурни.
      Кажуть наративно: "Треба жить безжурно.
      Ти важкого зроду не бери до серця!".
      Дружно доливають лихо у відерце,
      Ставлять перечіпки... витирають шиби -
      Щоб луччіше видно гулі, ганджі-хиби...

      Люди вельми добрі, щиросердні, вдячні.
      Надбирають масло, крупи: манну... ячну.
      І серпом поранять... і дадуть сорочку...
      Люди терпеливі - плинуть за дзвіночком,
      Посідають любо у партерах, ложах...
      Кардинально різні, край арени - схожі.

      Співчуваю людям, всіх мирю тихенько.
      Стала я мудріша, бо молилась ненька.
      Сонячно дивлюся, не кусаю - бджілка.
      Люди пречудові, як не п`ють горілки.
      І напишуть книгу про війну і втрати...
      І пришиють пальця... щоб ізнов кусати.

      Люди продавали голос, безголосся,
      Чаклунів топили, бо усім здалося...
      Вішали на древках мотузяну віру,
      Били порцеляну і терзали ліру,
      Ставили погруддя -зайчику і лисці.
      ...люди забувають казочку в колисці.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    348. Гусне сенс
      1

      ...і знову обливаються бензином,
      і яро протестують... Гусне сенс.
      Вкраїна облітає тополино,
      реве та стогне між забутих плес.

      Хтось оплатив ці ворухкі пожари -
      а сам у літаки чи фаетон...
      Тут юні убиваються за мари.
      Наснажники Москва і Вашингтон.

      2

      Стоїш собі на белебні, все чуєш...
      Йде реплікація ідей, нових заков.
      Спіралі майталаються - не всує -
      Олігархат нетягу поборов.

      Ось оптимізму діжка... покотили...
      Наблизься, зачерпни. Пиши. Хмелій.
      Мечі несуть праправнуки Аттили...
      Втовкмачують між прадідних сулій.

      ......
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    349. Про сніп
      1

      Гормональне дзеркало тьмяніє.
      Мудрість віднайшла-таки Грааль.
      Вибачте мені, Марино, Іє...
      Я не знала, що вам буде жаль,

      То й кохала жевжиків із тиждень.
      Ялта-сіті... метушня... курорт.
      Пожалів Олег, що їде, "трижды",
      Малював наш спільний рай-офорт.

      Проводжала і чаїла сльози,
      Вірила: повернеться... авжеж.
      Валер'янка, чай - ударні дози -
      Загасили відчай, міць пожеж.

      2

      Ну, куди оті спогадки діти?
      Мужу розказати... чи попам...
      Відбіливши душу, бачу міти
      Й колоски - перелюбу-снопа.

      Підпалю, запахне кримська хвоя.
      Чабрецями вислані мости.
      Бризкаю парфум "Быть может", "Хлое".
      Пам'яте, згадалося... прости...


      2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    350. Метелики фантазій
      1

      Війна - мов гра. А скільки ще голів,
      офір у сіті вловиться-поляже?
      Свободи ланець на пухкій золі.
      О, ненаситний многоликий враже...

      Я роззираюсь...
      Де ж ти? Знов зима.
      А кулі косять...
      Ожереди горя.
      Печаль простоволоса і німа.
      ...хто межі божевільні переоре?

      2

      А діти пишуть Санті, козакам...
      Морозко розмалює сиротинці.
      Глевке зневір'я суне з черпака...
      М'якенько стелять упирі, злочинці.

      Метелики фантазій...
      Рейвах-реп.
      Усе на продаж - совість і медалі.
      Парує кізяками наш вертеп...
      Лишатись чи летіти якнайдалі:

      Уклякла фея миру на мітлі.
      Тасує меланхолія жетони.
      Трава...
      Галюцинації... В котлі
      Жеруть народ почвари-листригони.

      .....
      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    351. Намисто пісень
      Запрошую насолодитися!

      За цим посиланням - низка пісень на мої слова. Композитор та виконавець киянин Геннадій Володько.


      А ще

      Співана поезія на сторінці композитора, ось нова (мій переклад)

      https://www.youtube.com/watch?v=72mThOVu0gU&feature=youtu.be

      "Але ти не потрібна нікому".



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    352. Камінь лева


      Яв.
      Сігірія-гора, камінь лева.
      Бджіл мільярди.
      Ряд німфей.
      Королеви.

      Колихання віт-ліан, крик папуги.
      Древні фрески.
      Пролітай вперше, вдруге...

      Крізь дракона пащу вхід. Казка-диво.
      Сміх наложниць, ящірки миготливі.

      Долинають молитви... Мед на таці.
      Десь отут джерела сил, інкарнацій.

      Немовлята.
      Старики.
      Сходи.
      Спека.
      Тут - вібрації жаскі, небезпеки.

      Догоря феральний день - понеділок.
      Снився камінь той мені, бо гриміло.
      ........
      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    353. Тепер...

      1

      Є вовна творча... Торт і кава...
      Ще б снігу - до Нового року.
      Чужинка-муза йде - кульгава:
      "...ти юнці завдала мороки,
      тепер сидить шліфує... бідна,
      а парубки таких не вельми...
      тож похвали вже принагідно!"...
      ...............................
      Гроза... вогні святого Ельма...

      2

      Кав'яру з'їла, облизалась
      кошиця, гне залізні шпиці...
      Бракує міді, часу мало,
      а килимок жаги не вицвів.

      Жере ненатлий молох душі.
      Простибі просять волонтерки.
      А я зриваю вірші-груші
      в едемі-пеклі Босха, Єрки.

      3

      Не запізнилася, не ждали.
      Тож роззирнуся... Тут привітні?
      Ховають хижі бджоли жала.
      Сад засинає - аж до квітня.

      .....

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    354. Птахокардія
      Бажаючим придбати зібрання творів Світлани-Майї Залізняк - поезія, переклади, проза (авторська редакція 2015 року, тверда палітурка, 600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів) - писати на пошту:
      zaliznyak-63@ukr.net
      або у приват фейсбуку.
      Ціна 140 гривень, номер картки повідомлю приватно.
      Пересилка Новою поштою чи Укрпоштою.

      На обкладинці - репродукції картин - автори Ігор Палєй (Єрусалим) "Фенікс, птах життя" та Ольга Федорук (Львів) "Вона і сонце".

      Анотація:
      “Птахокардія” С.-М. Залізняк – це книга вибраних поезій, написаних протягом 2000-2015 років. Осмислюючи буття навколишнього світу та своє буття в цьому світі, авторка семи виданих раніше поетичних збірок намагається не повчати, не робити широких узагальнювальних висновків, а просто доносити до читача власне розуміння добра, любові, краси, правди, послуговуючись вишуканою українською мовою, малюючи майстерно підібраними словами яскраві, живі образи – реалістичні, фантастичні, містичні. Вимогливий читач отримає справжнє естетичне й інтелектуальне задоволення від зразків справді сильної, досконалої технічно та високохудожньої поезії, а також свіжих, оригінальних перекладів віршів поетів різних народів та епох і творів цікавої малої психологічної прози.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    355. Не чамрій
      1

      Яблунева кісточка... Виросте масив.
      Дурень не мудрішає, хто б не попросив.
      Суне коліщатко під платформу: "...їдь..."
      Статуси оплачені, всім цариця - мідь.

      Товпи колихалися, плакали... Зима.
      А ладу і поладу, каже дід, нема.
      Кум десь в Євпаторії, ліпиться пісок.
      Словолюбна (соррі) я бгала колосок.

      Оптимізму цоколі, мармуровий лев.
      Косить люд, мов броколі, привид між дерев.
      Відійти... лишитися... Убезпечу хист.
      Чорно-білі китиці. Барвний падолист.

      2

      А Пандора з ящика розсипає зло.
      Щастя десь обрящете. Гибіє село.
      За Пристроми... пасіки злинув мрійний рій.
      Рейвахи між класами. Цілься... не чамрій.

      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    356. На буднів батуті
      1
      Любити властиво за вчинки.
      Щасливих ошлюблених мало.
      Обернеться пава на свинку.
      Далі умлівав десь від Гали...
      2
      Мої величаві картини
      Пливуть за Алфею чи Лету.
      Перфоманс а-ля Аргентина
      Записує муж на дискету.

      На буднів батуті - квасоля...
      Читав би поезії Майї -
      Лякають сейсмічні паролі.
      Перекидом рейки... трамваї...
      3
      Анталія сниться на зливу.
      Завжди наготові три сумки.
      Відходжу за білену сливу...
      ...а рідне тьотьохкає... кумка...
      4
      У юності важило інше.
      Любові хімізм трансцендентний.
      Тепло. Узвичаєна ніша...
      А серце закохане в Етну.
      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    357. Радіопередача

      За цим посиланням моя сторінка на фейсбуці, там діючий лінк на запис радіопередачі.

      Українське радіо. Канал "Культура". "Вночі темно".
      Прозвучала 24 листопада опівночі.





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    358. Самість
      1

      Жити так - щоб скучали по смерті.
      Бути правильним шкодить аж-аж...
      Тут савани, гаї... круговерті...
      На пегасові пишний плюмаж.

      Купка друзів, чотири бесаги.
      На коржах - махаонів, пташок...
      Я - левиця, то ж - супервідвага...
      Від візиту німотство чи шок.

      Куропатва боїться, відходить.
      Сарна юна з калюжі гай-гай...
      Вірші гуски - общипані - в моді.
      На мережані глипне минтай.

      Не почуєш - вода ж - ні словечка.
      Ось ліани для мавп, какаду...
      Я навчала три роки овечку,
      А тепер барикади кладу.

      2

      Бовваніє, спалахує образ.
      Дикобраз - на прослави горіх...
      Не для мене крихкенька цинобра.
      Б'ють червіньку міцні гончарі.

      На кружалах застигне мрійливе.
      Візерунками ляже печаль.
      Де лілове - то зрубані сливи.
      Пропливає між піни Грааль.


      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    359. У пошуках оптимізму
      1

      Вірша без драйву не створиш.
      Миру немає ніде.
      Трішечки спокою - в норах.
      Горн щуролова гуде...

      2

      На Інститутській сумливо.
      Ятки осінні... мовчиш...
      Жорна скрегочуть, а мливо -
      На обіцянок спориш.

      Жінка товста при дорозі:
      "Дайте поїсти!"... туман...
      Бар ось - розсадник цирозу.
      Душу веде талісман...

      Тож не ходила на другий...
      І... не відчула вини.
      Древа безлисті... муруго.
      Фобії зла - з глибини.

      3

      Сенси в любові та стрічах...
      Брама Софіївська... люд.
      Боже, спасіння б нам, віча...
      Й мегапоразки паскуд.

      Ця землетроща - єднальна?
      Щуки пливуть між афіш.
      Вмерти у пащі похвально.
      Сиротам - цяця та гріш.

      Може, й не варто - сумного.
      Мрії - фламінго... безе...
      Доброго світу премного
      Смерч із-за Бучі несе.

      4

      Бризкай модерні парфуми.
      Дим цигарок... перегар.
      Стрес - у куми й товстосума.
      Худне чудес календар.

      В пошуках тем, афоризмів
      Жити цікаво, авжеж.
      Вибір: арена чи схизма
      Серед локальних пожеж.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    360. Над нуртиною

      1
      Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
      Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
      Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
      Стоїш, а зливи травня відшуміли.

      Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
      Роздивишся тритончиків банькатих.
      Які були шторми! Охвітний штиль,
      Бродіння, узвичаєні відкати...
      2
      У храмі Тамілнаду - крики, дзвін...
      Утримують-лікують навіжених.
      А тут хронічне "встаньте із колін".
      Чорти колотять аспидну пряженю.

      На деко настругається імбир.
      В казан - тіла, ідейні хвоя, листя.
      Мовчать оті, що за прогрес і мир.
      А куля проліта (почуй!) зі свистом.
      3
      Куняють рідні-ближні мудреці.
      Здорожчали гірчичка, бульба, сало.
      А віз і нині там - у осоці...
      Сокири лиця й плечі обтесали.

      Вилазить василіск із нуртини,
      Вбиває перехожих взором лютим.
      Живучі змії... Серце зачини,
      Щоб не додати пінної отрути.

      А "Шкода" пролітає Сагайдак.
      Отут комфорт, не дме борвій зі сходу.
      Над гаджетами висне молодняк...
      Усе в єстві - глузд, рабство і свобода.
      ......
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    361. Гра слів
      1

      Лушпиння, шаради, шатра.
      Виткі лабіринти реалій.
      Наблизиться дух до ватри...
      Дрібнота шкварчить на мангалі.
      Утіхи - повітряні кульки.
      Баталії, батли, вендети.
      Сльозяться очиці зозульки:
      Дурила за мідну монету.
      Обіцяні входження, блага.
      За місяцем - тижні тривоги.
      Малагою впитий салага
      Рушає в туманну дорогу.

      2

      Байдужо-дивочно-гірко.
      Сердець амплітуди... хвилі...
      Геройства іржава мірка -
      На братській низькій могилі.
      Харон перевозить цебра...
      Наповнені шоколадом.
      Повіям війни сухоребрим
      Складаються пишні балади.

      Пристати на рік до хору
      Чи йти у майбуть обніжком?
      Удобрено мандрагору.
      Рече Діоген із діжки.

      Атож, наративи зайві.
      Мовчати сьогодні - мудро.
      Розкришені кримські айви.
      У пошуках смислів шудри...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    362. Небайдужо

      1

      Вітровіям перейшла у спадок
      біла хата в дальньому селі.
      Приїздила я із Криму - радо...
      Там прописані тепер нулі.

      Ходять мавки, бебіки до школи.
      У шкарпетці - гривенька, листок...
      Десь онуки райський кущ збороли,
      тестамент скукобився, розмок.

      Що мені... Пройдуся віртуально.
      На дротах три ластівки. Гроза.
      Лопухи крислаті, де вітальня.
      ...вуж минулля мляво виповза...

      2

      Чоловік мій дивиться байдужо:
      не забув Місхору кукулі.
      Я б отут лишилась - біла ружа.
      Плямна кицька всілась на мітлі.

      Звіробій - крізь балію... Три клітки.
      Пам'ятає кроликів шовкун.
      Смерті жде стара беззуба Лідка.
      Рушники на рамах, щур в совку.

      Час руйнує, теше, конопатить.
      Синтетичні руна мне Ясон.
      Дід Андрій помер... Руїна-хата -
      між паїв, люстрацій, лжекорон.

      з

      Мріються розвої... Кровотечі -
      за ділянку, нафту, бурштини.
      Опустіли гніздища лелечі,
      захмеліли стіни, дах, тини.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    363. Селяві
      1
      Вороння розбиває горіхи...
      Шкарлупайки - у жухлій траві.
      Дідько листя згрібає до міху.
      Новобранців стрижуть... селяві.

      2
      От би кинути лихом об стежку,
      Звоювати роздолля! ...та де...
      До цивільних поетів належу.
      Чув молитву апостол Тадей.

      Геркулесові зайві поради,
      Змізернілим творцям - поготів.
      Чи притихли за Ворсклою гради?
      Хтось до прірви нестримно хотів,

      А теперечки віточки просить,
      Простягає кашкетика, длань.
      Помирають освячені оси
      Над сітками чужих безталань...

      3
      Шерхочу... золотава стежина.
      На узбіччі кондоми і скло.
      Журавлинно мені... журавлино...
      ...ось і сонце - чоло обпекло...

      ............
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    364. Ворохобні будні


      Ходять поміж тіней неформатні люди.
      Шалики яскраві... погляди-сонця...
      Перманентно - теми на плавучих блюдах.
      Обирай хутенько більшу від пшонця.

      Боротьба...
      Смирення...
      Пацифізм...
      Тореро...
      Ворохобні будні...
      Кірасир-касир...
      Золотаві музи. Страусячі пера.
      Намереж романів... зароби на сир.

      У ворони модус - ухопити крайнє.
      Відокремлюй свіже. Нарости, шинкуй.
      Час від часу чути: "Віра... Майя... майна!
      Нащо те важезне?.. підніми легку...".

      Дощ...
      Гризе горішки шекерява білка.
      Шкарлупайки мідні, зерна голубі.
      Розроблю парцелу, мить до понеділка.
      ...шаблезубі тигри виснуть на трубі...
      ............
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    365. Епілог

      1
      Плести рукавички... мовчати.
      Це ліпше, ніж мудро - про все.
      Матвій примиряє багатих.
      Три пляцки Пандора несе.

      Пошарово ріжеш проблеми.
      Кривавиться війн мармелад.
      В болоті замурзані ему
      Чекають: хтось винайде лад,

      Тягач до іржі прилаштує -
      І ліфт наш - увись до зірок...
      Героям - віночки із туї.
      ...обпирскав брехні огірок...

      Обіцяні візи-валізи.
      Легкі на підйом - угорі.
      Не знаєш: святі? горлорізи?
      Женуть сонми буйних черід.

      2
      Осіння утеплена парка.
      Фотелі на хмарі... де Бог...
      Лишайся - тут є закамарки.
      І чаєм пиши епілог.

      Десь нижче пливе кон'юнктура.
      Ось манна і решето див.
      Радій: заростають баюри.
      Охвітний весни рецидив.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    366. Яро з яру

      Ми - просто перехожі, смертні, вільні...
      А нас привчають вибрати із шор.
      Шматуємо і рибне, і вугільне...
      Божественне перевели в офшор.

      Сплели собі й чужим колькі покрови.
      Вінці тернові зохмались - на раз...
      Не миру треба - крові... крові... крові...
      У вбивстві кожний сьомий, певно, ас.

      Ми в горло конкуренту - кляп чи кістку.
      З колиски дріботієм до коліс.
      Виною - пріснопам'ятна невістка,
      Що вирубала гай, сосновий ліс.

      Нам треба війн. Навіщо мирні плеса?
      До цілі - крізь тумани-будяки...
      Годуємо зубастих щук по месах -
      Щоби позбутись голосу... руки...

      Нам зайві правдолюбці. Хитрі - любі.
      Мораль подвійна - кобра на шляху.
      Подеколи питання ставим руба.
      Під оковиту шлем врага на "ху..."...

      Авжеж я - зла, бо не хвалю облесно,
      Вдивляюся у далеч... мну євшан...
      Ось-ось месія родиться... воскресне...
      Сірко позичить очі - й до коша

      Покличе яро, виплека поразку.
      Шампури є - тож розпочне турнір.
      А я - за мир, благополуччя, казку,
      Стило незламне, крейдяний папір.

      Ми любимо до гробу... і триваєм.
      Мережимо на шибах наратив.
      Розчулюють дзвіночки, плин трамваїв,
      Озера брехонь, паки перспектив...
      ...........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    367. Поезії-пісні
      Співана поезія.
      Запрошую слухати і дивитися.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    368. Я мовою стала...


      Запрошую читачів-слухачів.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    369. По серпневій траві...
      1

      А все пізнається лише в порівнянні -
      Краса, безгрошів`я, омани і шал.
      Конем стрибонув чоловічок Уляни
      У гречку дозрілу, де доторки жал.

      І що їй робити - покинутій, гордій?
      Горох вишивати чи бити шибки...
      Остюк обібрала на козячій морді,
      Макуху розтерла:" ...летіть, голубки...".

      У місті підстриглася, личив їй сессон.
      Обарвила голка прив'ялі вуста...
      І вже залицяється довготелесик.
      А клуня згоріла, мабуть, неспроста.

      Буття шахівниця. Перекидом коні,
      Блокований ферзь, прохідні пішаки...
      Уляна відбила коханця у Соні.
      Дивочні жіноцтва жадання, смаки.

      2

      А я не уміла звичайною бути.
      Намріяла в юності аж короля.
      Та, мо`, розминулися тропи-маршрути...
      А чи відштовхнулися біополя.

      Яруги... безлісся...
      Обіцяні гори.
      Єдвабні палати. Словесний сатин.
      У рамках - портретики риб, інфузорій.
      Обцасом розтовчено аквамарин.

      Коти на осонні. Три низки тарані.
      Вивішую вірші, прищіпки нові.
      А може, це - щастя... Бо, кажуть, від Ані
      Утік Менелай по серпневій траві.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    370. Карі
      1

      ...а вірші - під каву - пасують ніякі.
      Експлозії - зась, ні зерна переляку,
      Отак і сидиш... опахало вологе.
      Придумуй ідилії-оди-еклоги,

      Хвали чи мовчи, перенизуй намисто...
      Виходять на сцену бліді белетристи.
      Відрощено пейси, масненькі пацьорки.
      Усі наче мріють - до Праги... Нью-Йорка...

      Чомусь не наважились, люблять поля ці.
      Шукаєш люстерко між димних прострацій.
      Сумні кенгуру на плотах нерухомих.
      ...а жаби запечені можна й удома...

      2

      Навчишся мовчати над соусом карі.
      От нащо тобі, правдолюбко, сафарі?
      Горобчики тутеньки рівновеликі.
      Поміж кукурудзи індички, музики...

      Соколиків пара, оракули хижі...
      Гострила стило, затупилися лижі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    371. Ліс двигтить...

      А є такі - без лету, вік в дуплі.
      Дають поради, смажать антрекоти.
      Вже й дітлахи деінде - немалі.
      На грілці руки... зайва позолота.

      Почистять пера... очі підведуть...
      Мишей наловлять, патетично пишуть.
      У плісняві - щодення тепла суть.
      О, не сполохайте блаженну тишу...

      А я - окрема. Грози, буревій -
      Мої друзяки - вчора, нині, завтра.
      Упала зірка в думний деревій -
      І запалила вогнедишну ватру.

      Комусь - корони з фольги, трон-батут,
      Овації невтишні - горобчачі.
      А я лечу, ганяю простоту,
      Що комарем присмачує гаспачо.

      Словесна вовна, пелехи думок...
      Зерно шукаю.
      Ліс двигтить - амок...

      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    372. Чиста
      1

      О, де моя вежа із кості слонової?
      Врожай огірків. Знов Ерато вчаровує.
      Під сливою синьо. Ген-ген кавуниці...
      Четверте кохання в імлі промениться.

      2

      Нав`язано м`яти, свиріпи, левкоїв.
      Ну, хто б мої врази (об серпик...) загоїв?

      Окрема стежина. Мандрівочка - пішки.
      Під ноги - троянди, брильянти, горішки.

      3

      Лунатик спіткався - надірвано трена.
      Таки перейшла хвилеріз, плац, арени...

      І все ж не дивуйтеся - стрінуся - чиста!
      Несу за Пристроми сто низок намиста.

      Людва у ловитві - цяцянок... медалей...
      А я від цеберечка Прози все далі...

      Хитають вітриська дива-теракоти.
      Немає слонів. Лошачки в позолоті.



      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    373. Бачиться...
      1

      Я - Аріадна, тож іди мерщій.
      Клубок не зачіпається за плити,
      Минув три факлі, браму...
      Ось кущі.
      Злякався лиликів. Живий і ситий.

      Тепер тобі - до звомплених багать:
      Палити анемічне, зле, прижухле.
      Мені ж ізнов мандрівця пантрувать.
      Порозставляю амфори та кухлі.

      У світі снів - розлогий лабіринт.
      Це острів Наксос.
      Бачу Артеміду...
      Розхлюпано словес аквамарин...
      Підірвано безмовну піраміду.

      2

      Тепер - камінна. Війни, шантрапа...
      Вінець мій золотий лежить у гроті.
      Та просвітилась, бачиться, тропа.
      Пливе повз буй новий Буонарроті...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    374. Гностичне
      1

      Ось шаурма, там пончики...
      Малюй, пиши, співай.
      Посипле небо гончими,
      Сідаєш у трамвай.

      Товчуться мари-фабули,
      Пахотнява та піт.
      Шедеври за кульбабами...
      І кожен тут - піїт...

      Котурни, тури, милиці.
      Обшмульганий Ясон
      На ятку прози хилиться,
      А лодія - у сон...

      Із вимені нацмулено,
      Розбавлено аж-аж...
      Натворено під кулями,
      Розхлюпано мандраж.

      У хащах мандрагорових
      Ні солов`їв, ні муз.
      Бракує істин, сорому.
      Відкрито брехнешлюз.

      Над золотом лахмітників -
      Пегасся, кенгуру.
      Саджу собі столітники.
      Розвіюю журу.

      2

      А липень абрикосовий
      Пишається... курить...
      Гаптує малоросами,
      Вмоча у смалець нить.

      Тече народ - ряденцями -
      Крізь вушко чарівне.
      Стліваючі каденції,
      Солона віра в не...

      Дзумлять ефіри, пасіки.
      Не бійся змін, молись.
      Перлини під обцасами,
      А свинтуси у вись...

      Ніж - по живому, рідному.
      Між паляниць і кеть
      Набили бодні мідними
      Крутій, Трапляйло, Верть.

      Наквецяли молоками
      Прожектів.
      Дощ...
      Крупа...
      Пророками безокими
      Вцяткована тропа.

      Та не розлюбиш річечки,
      Левади, плес, горбів.
      Егрегор сяє свічами,
      Грушками на вербі...


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    375. Походжаю...
      1

      Світ мережевих поетів.
      Пошуки мережив...
      Залиша слідиська Єті:
      Не загриз, та стежив.

      Фланірую непомітно.
      Алергія в музи...
      Антилопа Зося кітна
      Цмулить мутне смузі,
      Та прицмокує, голосить...
      Горобці - в соломі.
      Урожайно, рання осінь.
      Туга незникома.

      2

      Похитаю сніжну бабцю:
      Чи міцна морквина...
      Стос рецептів: перчик, праця...
      Бевзень має джина,
      Крізь дими шедеврів просить,
      Лавровишні, сцени.
      Джин кахика: "Чув я, досить...
      (Лексика обсценна)...
      Є віршата, маєш кліпи,
      Миследрантя чорне.
      Метр Горинич, кажуть, сліпне:
      Все у горно горне...".

      3

      Походжаю, рву черешні.
      Солов`ї в калині.
      Десь поети найсправдешні,
      Профілі орлині.

      Забурунилося сусло,
      Щось тече - липкаве,
      Забиває баки... русла...
      ........................
      Графоманам - слава!


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    376. Забава
      1

      Кажуть Кості: не треба віршів.
      Краще шубку дружині, саж...
      Від Шевченка писав ти гірше,
      Ось під грушу клади вантаж,
      Докопай до світанку яму,
      Заплануй хмарочос, біде,
      Ну, навіщо ті епіграми,
      Не повісиш реклам ніде,
      Не заробиш на борщ, пампуху,
      Гаєш час під "ку-ку", "цвірінь"...
      А довкола прогрес розрухи.
      Пробивається віршорінь...

      І кумекає сивий Костя,
      Вдовольняє химер... жону.
      Стеле осінь жовтаву постіль.
      Майоріє душа - на кону...

      2

      Засихають лілові айстри.
      Кожушки дожирає міль.
      Мо`, в гаю спіткаєш Чугайстра,
      Стрімголов утікай звідтіль.

      Диктувала Проза сердита,
      Що писати, про кого, де...
      Додавала у довгі свити,
      Позбавляла снаги, чудес.

      І полює тепер на мавок
      Височенний патлатий дід.
      Він сонети лишив - забава.
      Продає при дорозі глід.

      Наближається вдень до вогнищ,
      Піднімає перо, сірник.
      Закривавлена висне вовна...
      Є Чугайстер, а Костя зник.



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    377. Між іншим...
      Жив чоловік... а став Лілі.
      Чудне - щохвилі на землі.
      У всьому гендерні аспекти.
      Фарбують море інтелекти,
      Вдягнуть слона, мов балерину,
      Закуплять нафти чи вакцини,
      Наобіцяють економій -
      Вдесятерять вантаж сіромі.

      Нафантазуєш аж-аж-аж...
      А човен знов на абордаж.
      Мабуть, це карма чи навроки -
      Зміцніли крези та флагштоки.

      Обходь калюжі, водомети,
      Плети у тиші бранзолети,
      Міксуй коктейлик, вірш чи крем...
      Не будь любовним тягарем,
      Злинай удосвіта з віконця -
      Щоб ухопити скибку сонця.
      Самодостатності флюїди
      Вбирають мляві буквоїди...

      Яв - карнавальний хронотоп.
      Біг кенгуру за Конотоп,
      Алюри здиблених пегасів,
      Турніри асів-свинопасів,
      Боріння партій, сект, систем,
      Штовхання ліктем: збився темп!;
      Латання шлюбних шор, бюджету,
      Охаяння менталітету...
      І фейс-контроль аж на Чонгарі...
      Ми - європейці... невзабарі.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    378. Пасторальне
      1

      Дівчина брутальна,
      Парубок - билина.
      Вуличка - не спальня,
      Поряд купа глини.

      Матіоли, флокси,
      Поливайка сіра.
      Ельфи - Томмі, Роксі -
      Крильцями - по шкірі...

      Тож усілись радо,
      Поцілунки-ласки...
      Злизана помада.
      Остигає праска.

      Кумоньки худобу
      Порають у клунях.
      Ювенільна спроба
      Звабити красуню.

      Шелестіння вишні:
      "...сорому ні трішки...
      а на тому тижні
      ластилась до Мішки...".

      2

      З латаним єдвабом
      Суне дідо-вечір...
      Наративна жаба -
      В дзьобику лелечім.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    379. Люлі-люлі...


      Чорні жорна.
      Мливо...
      А на думці - жито.
      Соуси... підливи.
      Скільки ж душ убито? -
      Думати не хочеш.
      Мурашвою - люди...
      Опускають очі,
      Розбирають буди.

      На пательні теплій -
      Щастя жовтий м`ячик.
      Злодій тирить еппла,
      Гнат старцює-плаче.

      Кряче ситий ворон:
      "...все окей, лебідко...".
      Наш Арес п`є, оре...
      Постачай, не бідкайсь.

      Воювали й гуни,
      Й татарва гаряча...
      Ось мадонна юна
      У дірках моднячих.

      Кинула цигарку...
      Люлі-люлі, хлопче!
      Ще на сонці - хмарка.
      Гидь цю землю топче.

      Чвиркання: "Ви недо...
      Товпи, біомаса..."...
      Обіймай ведмедя,
      Їж вівсянку ласо.


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    380. Жалі

      1

      Ностальгійні старі абрикоси...
      Клапоть неба у склянці рудій.
      Парки в пеленах бджіл понаносять,
      Ось пісненькі млинці - на воді.

      І духмяно, і терпко, й медово.
      Ряд штахетин, проміння бурштин.
      Гарбузяні поважні корови.
      Мінзаводик. Це знов Яготин.

      Та ніхто не запрошує шпарко.
      Сива мати на лавці... жалі...
      Дітлахи незнайомі... поштарка.
      Гедзі-спомини в жовтім брилі.

      Я не впевнена... може... на трішки...
      Оселилася б міцно десь тут.
      Проросли між любистком горішки.
      У дірках павутинний батут.

      2

      Не впізнаю ні Тані, ні Олі...
      Розірву білу нить перепон.
      Торохкоче плямиста квасоля:
      на перон...
      на перон...
      на перон...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    381. Магма бунтує
      1

      Зводим Помпеї на попелищі.
      Допоможіть нам, янголи, хвищі...
      Плінфи достатньо, глина чудова.
      Ось і палаци...
      ...де ж наша мова...

      2

      Хто там джергоче ген за верцадлом?
      Тиш... Закопали сміттячко... падло...
      Діл окропили... випили соку.
      Бевзням набридло рідне, високе.

      Захилиталися фіги... баляси.
      - Нащо та мова дідівська здалася?
      Нею не вирвати зиску... кредиту.
      Піє китайською півник Микита.
      Хінді вивчає ослиця, п`є смузі.
      Магма бунтує - посеред ілюзій.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    382. Пташине

      1

      Крила журавлині...
      Пір`я горобчаче...
      Жайворонок линув -
      Блискітки побачив.

      Засліпила сойку,
      Галку притінила.
      Коломийки... зойки...
      Білочка в чорнилі.

      Нахапали "лайків"
      Мухоловки сірі.
      Солов`ям відзнаки.
      А мені - клавіри!

      Оминала склепи,
      Сіті, гнойовища,
      Черепи, халепи...
      Хто ти?.. - крекче днище.

      Тут земні відомі:
      Мурашва, три квочки...
      Я в захмар`ї - вдома.
      Зайві там кілочки.

      2

      Відцвітає літо.
      На плато відчайно.
      Скрекотить еліта.
      Десь тече Почайна...

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    383. Своя...
      1

      Жнива...
      Події лізуть на конвеєр...
      Чи їх зметеш, гарикнувши "ату!"..
      Тримаєш план...
      Штормисько трощить реї.
      ...у пустоту плин тіл.... у пустоту...

      Серед обмов, олжі плекаєш мову,
      Вишпортуєш минулля довгий цвях.
      Лякає світло - лементять прасови.
      Арес оплакує вівцю в молочаях.

      2

      Кого штурнути, вчити чи жаліти?
      Усі такі просунуті, круті.
      А ти стоїш... і вигоряє літо...
      Стрімкіші сходи... Молишся в куті.

      І сито, і стило підхоплять друзі.
      Почуєш голос братика... отця.
      З підсаками малята голопузі.
      Уже й Олімп... де зайняті місця.

      3

      Ладнаєш яро приставну лавицю.
      На музі то велюр, то коленкор...
      Зловила в серце майську блискавицю -
      Вже не прийма в солістки млявий хор.

      Отож, іди! Трощи чужі горіхи.
      Кибитки ромів клякнуть на шляху.
      Цвіла любов з відсотком горя-втіхи,
      Окроплюй мандрагору та соху.

      Кармінно забуруниться мовчання.
      Лови слова... пелюстя... корінці...
      Учора перестрибнула ковбаню.
      "Своя"... - сюркочуть сяйні стрибунці.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    384. Транс

      Апатичний суфій
      Піч кладе на дачі.
      Піфія - на пуфі,
      Виглядає мачо...

      Воду з Касодити
      Запивала ромом.
      Ранок ясновиди.
      В черзі астрономи,
      Депутати, судді,
      Із блокнотом фрашка -
      Журналіст-приблуда,
      Аналітик-Пашка.

      Омограми... лемент
      Вколо лавровишні.
      Чад.
      Мегадилеми...
      Обморок - щотижня.

      Слуги прали тоги,
      Загубили ключик.
      Денно - монологи.
      Знайте ж неминуче!

      На тринозі твердо
      Піфії-небозі.
      Марилися Герда
      З Каєм - при дорозі.

      Сколіоз - то в липні
      Всілась на єдваби.
      "Хто наступний?" - глипне.
      Транс.
      Червоні краби...

      Видива, парсуни
      Оточили жрицю.
      Фатум-дідо суне,
      Стука патериця...

      Продає пророцтво
      Архітектор - зайве,
      Розлилося оцтом
      На грушеві айви...

      Очі - мов оливи,
      Блазні... відчайдухи...
      Піфія щаслива.
      Знай, рече у вуха.

      Множаться омани -
      Напівправди, брехні...
      Їж. Пиши романи.
      Яв - канва рельєфна.



      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    385. Словесна ліана
      1

      Надзвенівся мій глечик... і тріснув.
      Знов долоні у глинці місцевій.
      Тиш кармінна, смоковниці пізні.
      Як велося Ліліт... бабці Єві?..

      Чим втішалися душі уранці -
      Сойки... жайвори... звомплені сови?
      Що бажали: сабо чи сап`янці?
      Я сумую - війна... птахолови...

      Десять амфор олійних, свистульки.
      Скарб завдавши на плечі - по рейках.
      Карамельку жбурляє зозулька...
      А на фантику "Прачка" Лотрека.

      2

      Муза йде - вирлоока, манірна.
      Чай...
      Піали...
      Словесна ліана.
      Мурашиння острашки - пошкірно...
      Під Олімпом - сім черг.
      Всюди - крайня.

      3

      Що нести у безмов`я колюче...
      Хто застеле велюром дорогу?
      Глипа око - "ти звідки?" - павуче.
      "Тут мушви і сексотів премного".

      Відчинялися двері оверкам.
      Оверлоки строчили завзято...
      Я - зі світу Ремедіос, Єрки.
      Із будення витворюю свято.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    386. Промовне

      Кричать уранці "здравія желаю",
      "на мєстє...", повертаються навспак...
      Місцеві пси їх зустрічають лаєм.
      О, скільки тут шестірок, посіпак!

      Для них екзотика - державна, рідна...
      Стирають піт долонею з чола,
      Плюють під ноги і живуть безплідно,
      Прикажуть - то і Неньку догола...

      "Какая разніца?" - здригнешся, душе.
      Роздолля брехням... німо у степу.
      Я миролюбна, та до скону мушу
      Тут воювати, вчити мудь тупу.

      Відьом палили в Сумах, Конотопі...
      Тризуби нині - модний татуаж.
      Та опануйте ж мову до потопу,
      Хохли-служаки, ввергнуті у раж!

      На мультиках дозріли ці панята,
      Котигорошки, Барбі... голубі...
      Якою гомонить нічний Хрещатик?
      Чи парость мови квітне у тобі?

      Слова - мов глеки між млинів - забуті...
      Півусмішка - селючко, відійди...
      Лиш ті спроможні досягти могуття,
      Кому авторитет - свої діди,

      А не чужі, що закоптили пажить,
      Розбестили замріяне дівча...
      Чи знаєш українську - тут не важить.
      Онук-артист - у ролі прохача.

      А мова дозріває... бачу соки...
      Зрізаю грона, віршем причащусь.
      Мій келих - чистий, дорогий, високий -
      Змія болотна хвалить - кусь та кусь...



      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    387. Стрижи, пряди...
      1

      Не зволікай на площі, не барись!
      В бік жертви глипають койот і рись,
      Шукали слабших-нижчих-неміцних.
      Ось рейвах-шарварок до шерху стих.

      У дзбані Часу гуща й словеса.
      Голодних не приваблює краса.
      Сирени щохвилини - десь вогонь.
      Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...

      Поміж тілами - фантики, ножі.
      Тепер усі вщасливлені... й чужі.
      Залитий піною хідник до трьох пустель.
      Ось Гретель розлива дешевий ель,
      А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
      Поділено гуральні, пустоту.

      2

      Я ж засівала маками поля!
      Лан топчуть Труляля і Траляля.

      Ішов мій дід - на захист - голіруч.
      А хто володар шахт, боліт і круч?
      Сто акушерок... Лиш одне дитя -
      Поміж коїтусів, кісток, нестям.

      Навишивали шортів, пелюшок.
      Навидували сполом бульбашок.
      Тарас дивився звисока... німів:
      Понастеляли брехонь-килимів.
      Іде зі скрипкою лисичка, награє...
      У крові писок, нациганила у.є.

      3

      Ніч.
      Оглядове колесо.
      Гроза.
      Вся чортівня уранці по...ще...за.

      Тече Смородина...
      Тремтить Калинів міст...
      Тут кожен зайчик - пан і конформіст.

      Рожеві мальви - символи - в пуху.
      Прогрес несе годиноньку лиху,
      Китайську заполоч, російські реп`яшки.
      Торокхотять шарніри і пляшки...

      А ти послухай, душе, солов`я.
      Спить Україна - вічна і твоя.
      Пливе кісник неспішно між долонь.
      Ти біля жорен давніх не холонь.

      Дивися на осонцених мурах.
      Чутки по рурах каменем - шаррах...
      Нема канікул. Школа-яв дзумить...
      Стрижи, пряди...
      Стікає в Лету нить.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    388. Закладки
      1

      Устигни на потяг,
      Де завжди пробачать.
      Сімнадцята... сота
      Даліє невдача...

      Дід клунка посуне...
      Чайок із лимоном.
      Тасуєш парсуни,
      Іж крекер солоний.

      Три закладки в книзі,
      Що пахне димами.
      Повз банери сизі -
      До карої мами.

      Реалій та сюру
      Закони суворі.
      Купюри... Баюри...
      Кудикині гори.

      2

      Край стежки у небо
      Цвіте чемериця.
      Шаблюки - між ребер,
      Осонцені лиця...

      Моя Україна
      Танцює і стогне...
      Бредуть буратіно
      Та пігмаліони.

      3

      Надивишся, рушиш...
      Людва - із трампліна.
      З насічками грушу
      Спиляли - бо зміни...

      Тату голубаве,
      Спідничка циганська.
      Онуки Варавви -
      До Раші чи Гданська...

      У рейваху - ніші -
      Для бевзня, пророка.
      Вангують мудріші,
      Стихає сироко.

      За курсом-пунктиром -
      Листочки... мурахи...
      Безмов`я нещире.
      І охи - на лахах.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    389. Медитативне


      Пора цвітіння днина... двадцять сім,
      а далі - зів'ядання, биті дзбани.
      Мильнянка піднімається в росі,
      У Польщу їдуть гані, роксолани...

      Лузається совковий наратив,
      околиці просякли чорним репом.
      Дубасяться і найманці, й брати.
      З вагонів не вугіллячко - халепи...

      Усяк фарбує ідола свого.
      Минай товпу, розкришуй моноліти.
      А що в кінці блукань - пітьма... вогонь -
      звангує табуйований політик.

      Переживеш руйнацію-війну,
      насняться Симеїз, міфічна Троя.
      Пейсатий Хай відкриє там чайну,
      де відмивалася криваво зброя.

      Не порпайся у мотлоху, а сій.
      В гербарії під ниткою - минуле.
      Спогадками живи, слугуй красі...
      На белебні - драчі, в затишші - вулик.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    390. Місто


      Місто, де можна жити.
      Сплачено втретє мито,
      Сходжено вибої, площі,
      Склеєно плани, горщик...

      Сказане - враз почуто,
      Складено скарб у жмуток...
      Місто, де гам.... і вірші,
      Мальви... манаття... біржі...

      Звідси втекти б у Делі!
      Вибачте, мудрагелі...
      Хочу красот яскравих.
      Ось гуркотять состави...

      Знову бракує дива.
      Пишно цвіте жалива.

      Кликали брат, кумася...
      Нащо я там здалася?
      Тут шовкопряди, гречка.
      Смичу рядки... вервечки...

      Був супротив і захват.
      Місто - скляна карафа.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    391. Сьогоднішнє

      Ой, кохання гріховне -
      парубоче... дівоче...
      Угрузає мій човен
      в толерантність до збочень.

      Релаксуючі бевзі,
      продірявлено сіті.
      В непозбувній бентезі
      обвіршовую міти.

      Кажуть, можна війною
      всі народи мирити.
      Десь у дядечка Ноя
      віп-готелі... корита...

      Остогиджена ятка.
      Гільйотина... асептик.
      Фланірують ягнята...
      Соловіють адепти.

      Я проходила всоте.
      Рожевіло пелюстя.
      Модернова босота
      четвертує Прокруста.

      Золотавенька рибка
      умліває в томаті.
      Бал крапковий... і липко...
      І чужіє Хрещатик...

      Розбивалися люстра.
      Бовваніли предтечі...
      Хай живе "Камасутра"
      між сувоїв лелечих!



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    392. Музика... піна...
      1

      Юнка із Шабо -
      Камея антична,
      Острах і зваба -
      Шовковички смиче.

      Вулиця довга.
      Пахотнява, спека...
      Поли Дажбога
      Леліють на глеках.

      Зливи не буде,
      Розігнано тучі.
      Гронами - люди...
      Котиська худючі.

      Ельф у лататті -
      Причаєні змахи...
      Кликав на паті
      Двох жаб, черепаху.

      2

      Музика... піна...
      Ось вермут налито.
      Вина-рубіни...
      Чужі - знакомиті.

      Рибко червона,
      Приплинь! Я - твереза.
      Амфори... гони...
      Ходіння по лезу.



      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    393. Вервиці

      Рішення рішенню – ворог.
      Думати ниньки – зась.
      Сказано – дертися вгору...
      Сміло в казан залазь...

      Знишкли в барханах предтечі.
      Хтось асфальтує глузд...
      Оху старому на плечі -
      Сотня нових облуд.

      Жертвенні агнці... хлопці...
      Єву сповідує змій.
      Тьменна модерних опцій.
      Вервиці веремій.

      Ідоли.
      Левіафани.
      Знати б ще мову чужу...
      Правнукам Гудеріана
      "Гуд" на межі не скажу.

      Діда мойого кровиця –
      Маківка... полинець.
      Зречення воїнів – нице –
      Тих, що ставали на герць.

      Хто переправить нас, Боже,
      В обітований край?
      Шанці.
      Доктрини.
      Ньюложі.
      Ера тату-тавра.


      2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    394. Музейне

      Ви чули, що варто лице берегти?
      Здебільшого люди - в масках.
      Одвік пробачається флер сліпоти,
      Але не спонука-підказка.

      Порадь коліжанці нещасній круїз,
      А куму - волячу роботу,
      На клапті порви остогидлий девіз -
      Уговкай таки "патріота".

      Вкажи на розвалище школи, хати,
      Що вгрузли в спориш по груди,
      Людва байдужніє... мовчить, а ти
      Яву оглядай з верблюда.

      Нехай переплюне пісок арен,
      Поля Буратіно й лиски...
      Ну, хто ж наративи, мов рис, розбере
      Під ритми хіп-хоп чи диско?

      Жар-птахою стати вороні порадь,
      Гостри графоманиську пера...
      ...а можеш вступити в підлесників рать,
      що з телепня ліплять Гомера...

      І буде наведений слави курсор,
      На виступці - чесність, довіру...
      Застигли в музеї мадам Тюссо
      Енергетичні вампіри.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    395. Спонукальне
      1

      Халабуди віршові -
      Празникові та криві -
      Бачу я і там, і тут,
      А над ними - гам, салют...

      2

      Йду-минаю... німота...
      Та потіште ж хоч кота!
      Киньте віршика-сосиску,
      Намастіть вершками писка.
      Він гурман ще той, муркоче...
      Файна казка - мружить очі.

      Мишенят йому не треба.
      Хоче птахи упівнеба -
      Щоб доскочити, спіймати...
      Халабуди кострубаті
      Позмітає Час-борвій...
      .........................
      Коте, вежа ось... Постій!
      Деміург - синок Гефеста.
      Серце - дрібно, швидко-престо.

      Вітражі, пливкі оздоби...
      Не для жуйної худоби,
      Розглядаймо, коте, зблизька.
      Вежа тепла - мов колиска.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    396. Тихо
      1

      Душе, відкрий забороло.
      Стрінеш когорти прояв.
      Соло горіх розкололо.
      Хто лиш не протистояв...

      Рисі повчали: "Ти б ніжно...",
      Йогурт лили відьмаки.
      Сила твоя центробіжна -
      Значить, дружити ні з ким.

      Пити узвари, еспресо
      І відкидати мечі.
      Телепень довготелесий
      Штемп випікав на плечі.

      Війни, оглушні огроми.
      Шерехи шушери, віз...
      Стайні, церкви, іподроми.
      Ранок жасминно проріс.

      2

      Знову духмяно і тихо.
      З хаосу плинне "агов..."...
      Варять чорти чикилдиху.
      Точаться ляси... і кров.

      Тяжі. Каденції. Бюсти.
      Лоскітно в коконі мар.
      Лобстер шинкує капусту.
      Гонить теляток Макар...

      В жовті горгопки-сулії
      Ллють перебенді вино.
      Перечитай "Гамалію".
      З весел змети порохно.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    397. Поціновувач
      На сайті гастролює Поціновувач поезії. Не лише мені він писав коментарі. Короткі фрази, впізнаваний безбарвний стиль, вони збереглися на його сторінці у розділі "залишені коментарі" та "інші коментарі" - і ще доступні.
      Хто за ним ховається?

      Сторінка Камінчанської Олександри. Її вірш і коментарі:

      поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 22:59:38 ]
      ...а я вас читав...от лише де?... думка є...

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки

      поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:48:28 ]
      я не подивована...не ховаюся ж від людей...читайте...

      ...........................................................................Овва...
      Коли мені вчора показали це, я була подивована. То Поціновувач поезії сам пише, сам себе коментує?
      Це буває тоді, коли особа має кілька сторінок - і помилилася, спалилася, як кажуть.
      Поціновувач поезії мене виховував коментарями - саме тоді, коли була халепа зі вжитим у вірші словом "вельбучний", він став не на мою сторону. Це неабияк засмучує, бо я не винна в тому, що слово має вель-.
      І сьогодні писав під "Коні не винні" (тут вже похвалив).
      Авторка Камінчанська-Шмигельська завжди прихильно відгукувалася про мої поезії. Я їй подеколи зауважувала технічні моменти.
      Ми були досить приязними. Невже вона взяла нік "Поціновувач поезії"? Декому зручно невидимкою курсувати сайтом.
      Олександра-Леся відмовляється, але й не звертається до модератора за роз`ясненням, що було б логічним.
      Хто ж ховається за ніком?
      Камінчанська-Шмигельська зопалу видалила вночі свій вірш - а разом полетіли ці два провокуючі (сам пишу сам відповідаю) коментарі. Чи побоялася, що маска сповзла, чи як пояснити...

      Сторінка Поціновувач поезії не містить віршів, там лише коментарі.
      І там дивним чином опиняється свіжий коментар

      Коментатор поціновувач поезії, [ 2017-05-27 00:41:42 ],
      на сторінці твору "***"

      Світлано, я знайшла цього "пана" на ФБ і там йому відписала...от він скопійоване вкинув...що робиться?...

      --- звертається Леся до мене, бо я прямо її запитала: то це ти?
      Фіксується коментар Камінчанської як належний Поціновувачу поезії!!!
      Леся вважає, що її "підставляє" хтось. Хоча й дурневі зрозуміло, що це банальне самоспалення клона.
      Де ж той пан? Інтрига зберігається.
      "Поціновувач поезії", мабуть, теж це прочитає. Агов).
      Ось він та його коментарі
      http://maysterni.com/user.php?id=8575

      Результат на 31 травня: Камінчанська-Шмигельська до адміну не звертається, але заборонила мені перегляд свої сторінки 27 травня. І на фейсбуці заблокувалася, так і не пояснивши переконливо дивної ситуції - кому б заманулося продукувати ті коментарі - від її імені.
      Якщо це її знайомий, то навіщо б він узявся перетягувати на свою сторінку Поціновувач поезії її коментарі?

      Інтуїція підказує мені, що нік Поціновувач поезії... це таки дволика пані, а не пан. Будьмо справжніми). Дружити з особами, які здатні на підлість, я не хочу.







      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    398. Коні не винні


      Плямисті корівки танцюють, а коні жують.
      Крізь віття жасмину тутешнього, пелехи смогу
      Вдивляюся пильно в миттєвостей лобстерну суть.
      Драглисте медуззя... маяк... І обвітрений логос.

      Півмаски там-сям визирають із мулу, трави.
      Розшиті строкато в кредит секондхендівські пуфи.
      Зривались цепи, научали: "...дідів ненавидь...".
      А я - українка - здригалася Євкою... Руф`ю...

      Ці студії з кров`ю, засмолені рани телят.
      Соломи на шлях натрусили, ступається в`язко.
      За воду живильну - то сидр, то промов дистилят.
      Трапляйли ведуть по оленячих вим`ях у казку.

      Дійниці обвиті плющами. Обцаси цок-цок...
      Обійми, весілля, осанни - Марії... псявірі...
      О, як би хотіла змережити сяйвом листок -
      Та клан Капулетті вербує безвусих жовнірів.

      За дзвоном монети не чутно рулад солов`я.
      Забрьохані ноги танечниць, пацьорки моралей.
      Циклічність відпливу Харона із безвісті з`яв...
      Втекла антилопа, щипає травицю Версаля.

      А юнь по грозі зажадала води чужини,
      З полтавських джерел не втолити цю спрагу, бо мутно.
      Китайські ліхтарики ген палахтять... Дожени!
      Та й знов опустись - на отави, до збочених трутнів.

      24.05.2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    399. Без слів...

      Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
      Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.

      Між листя і квіту на білому - соколи.
      Тайнописи барвні над вічними тропами.

      І я вишивала дитиною. Гарно ж як!
      Летіла за півником... жар-птицею... сарнами...

      Кошулі мережані під льолями, сукнями.
      Осріблена голка... і зорно... і думна я.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    400. Ба...тут
      1

      Оглянули тигриці спроквола.
      Худа гієна облизала руку.
      В сад апельсинних візій забрела,
      На моріжку лишилися докуки.

      Дала люстерко лялечці брудній,
      Плахіттям зачепила бюст безокий.
      Кахикнув садівник: "Прийшла - то стій!".
      А я росла, випереджала строки.

      О, з мене намальовано парсун,
      Позмітано листочки, бранзолети.
      "...сіддаун... - гримкотів старий валун. -
      Ти ще зелена... тут свої поети".

      2

      Фіранки майталаються... вітри...
      Питання - руба... На тарелі пташка.
      Чавлю три помаранчі - від хандри.
      Повзуть на чай чорничні черепашки.

      Тургоче бензовоз, він зайвий тут -
      У мікросвіті, де павич на стелі.
      А за вікном підвішений батут.
      Змагаються обпатрані, дебелі...

      Якщо забудеш - нагада свисток.
      Авжеж, піар... така новітня мода.
      Виловлює місцевий дід Кусто
      Пір`їни, верші, лодії-колоди...

      3

      Так літепло між весел і дилем!
      Сорока занесла блискуче, тьмяне.
      Ось Мегаобруч став ховзьким нулем.
      Зривають ринди ньювавілоняни.

      Росту, пливу...
      Мій обшир хить та хить.
      Туман зі ступи ллє краса-Солоха.
      Я - тонкошкіра. Цюкне крук - болить.
      Не схибила із курсу анітрохи.


      2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    401. Два вірші Ліни Костенко
      КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

      Мої кохані, милі вороги!
      Я мушу вам освідчитись в симпатії.
      Якби було вас менше навкруги,—
      людина може вдаритись в апатію.

      Мені смакує ваш ажіотаж.
      Я вас ділю на види і на ранги.
      Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
      мої гантелі, турники і штанги.

      Спортивна форма — гарне відчуття.
      Марудна справа — жити без баталій.
      Людина від спокійного життя
      жиріє серцем і втрачає талію.

      Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
      Дрібнота буть не годна ворогами.
      Якщо я маю біцепси душі —
      то в результаті сутичок із вами.

      Отож хвала вам!Бережіть снагу.
      І чемно попередить вас дозвольте:
      якщо мене ви й зігнете в дугу,
      то ця дуга, напевно, буде вольтова.

      * * *

      Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
      Усіх міщан ощирені лаї
      Ненавидять в мені мою скажену силу,
      Ненавиджу я слабкості свої.

      І скільки їх! Я зіткана з печалі.
      Для ближніх знято тисячі свитин.
      Коліна преклонивши, як Почаїв,
      Стоїть душа перед усім святим.

      Дзижчать і жалять міріади версій.
      Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
      Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
      А я ще в диверсантах не була.






      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    402. Спонукальне, майже дитяче

      Злиньте, слимачата! Вись - понад орлами.
      У слизоту вашу вгрузли мами... рами...

      Кошеня чорненьке замастило вуса.
      Де ж баскі пегаси? ...Сунетеся... клусом.

      Ріжки у надломах... Стежка - стебелинно.
      Ставите ширяння у гірку провину...

      Вепра запросили на парцелу. Сальса...
      Ось вужа сліпого іменують асом.

      Потекли осанни...
      Дуб шелеснув: "...годі...".
      Псел слизькі віршата вимочив у соді.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    403. Паранормальне
      1
      Віртуальні кальяни, канабіс на грами... Дощі...
      Пощезає бажання ловити рекламу та кулі.
      Притулити б курчатко в Теплівці до маминих щік.
      На багажнику міх... Велотреки мої затонулі.

      Здоганяла вітри, пелюстками заповнила чан.
      Наварила з кислинкою мудрощів жовтого джему.
      Учорашня зернина - салатний пекінський качан.
      На колоді трухлявій розлущено всі теореми.

      2
      Може, й варто аж за... Та зрівнялися гори-бугри.
      Пропливли бокораші до Раші. Розпродані доки.
      Хтось мене запросив - і ділилися трунки на три...
      Опромінені душі клялися тримати високе.

      У делірії звір. Утікати чи вийти на прю...
      Помирали одвік небайдужі за правду чи острів.
      Сиві радять: "Загасни...". Та я нерозважна - горю.
      Розпинаюся - штихи іржаві чужинські - ушосте.

      3
      Білі кокони щастя пливучі. Вселенська гроза.
      Воскресіння, хорали... Пахтіє садок біля хати.
      Вполювала куниця пухнастий клубочок. Ти за?
      Це природний відбір - на стежині війни, благодаті.

      Ухоплюся міцніше за рідний пагінчик, місток.
      Нажбурляли проблем попід ноги обранці, захожі.
      Золотаві клейноди торгують... Дається лиш сто...
      Я обарвлюю світ задарма, вицятковую рожі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    404. Сонячно дивлюся...


      Люди лицемірні, маски пурпурові.
      Поклянуться й чорту, й матері в любові,
      Одшліфують бевзню й генію котурни.
      Кажуть наративно: "Треба жить безжурно.
      Ти важкого зроду не бери до серця!".
      Дружно доливають лихо у відерце,
      Ставлять перечіпки, витирають шиби -
      Щоб луччіше видно гулі, ганджі-хиби.

      Люди вельми добрі, щиросердні, вдячні.
      Надбирають масло, крупи: манну, ячну.
      І серпом поранять... і дадуть сорочку.
      Люди терпеливі - плинуть за дзвіночком,
      Посідають любо у партерах, ложах...
      Кардинально різні, край арени - схожі.

      Співчуваю людям, всіх мирю тихенько.
      Стала я мудріша, бо молилась ненька.
      Сонячно дивлюся, не кусаю - бджілка.
      Люди пречудові, як не п`ють горілки.
      І напишуть книгу про війну і втрати...
      І пришиють пальця... щоб ізнов кусати.

      Люди продавали голос, безголосся,
      Чаклунів топили, бо усім здалося...
      Вішали на древках мотузяну віру,
      Били порцеляну і терзали ліру,
      Ставили погруддя - зайчику і лисці.
      Люди забувають казочку в колисці.

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    405. Колискова
      1

      Плавні... обсценна проза...
      Дружні атаки, банзай...
      Сайтів холерна загроза.
      З килима-неба злізай.

      Будеш звичайна - та мила.
      Змитий інакшості штемп.
      Не відривайся щосили
      Від оступачених тем.

      Брак інтелекту, одначе,
      Сам по собі не гандж.
      Щука звичайна ось плаче...
      Бевзня танком розваж.

      2

      Ходиш камінним полем.
      Водорозподіл... дим...
      Рвуться дроти, кодоли.
      Збочення - молодим.

      Кинеш гірку пілюлю.
      Скальпель обмиєш так-сяк...
      Люлі, гризотоньки, люлі!
      Соняхом вірш - між гілляк.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    406. Я зводила вежу...
      1

      Квітучі каштани, одягнені в тоги жалю.
      Товпа модельєрів, тканини - про завтра, на потім...
      Своє віршеня зі скалок і проміння ліплю.
      А шкура лисича пахтіє підступністю, потом.

      Драглиста ворожка простягне таріль по мідяк,
      Начеше брехні, та й порадить зметнутися клусом.
      Ластатий м`ясник зарегоче: "...живуча... ніштяк..."...
      Художник підкрутить вагадло, завісики, вуса.

      2

      Літати чи впасти? Ніхто не порадить, авжеж...
      У дятла голівка болить від роботи на благо.
      Чекаю в захмар`ї на відблиски майських пожеж,
      Що палять пергаментні кляузи, адську бумагу.

      А хвиля несе акваланги... хмариння... акул...
      Бредуть із-за лаврів, модрин яснолиці предтечі.
      Оракули шепчуть: "Міняй хутірці...на Стамбул".
      А жниво словесне тече... завдається на плечі.

      3

      Мандрівки по руна, безмовний овечий потік...
      Вечірнє какао. Любов у екзилі, бо зайва.
      Крило забинтоване - знову шуліка підсік.
      Несе хлопченя, посміхається, зоряні айви.

      Бажалося щастя терпкого, чудес-лагомин.
      Диміли багаття сіром, голубі пахітоси...
      Я зводила вежу... і слала піском кармазин.
      І ось - долетіли орли, соловіючі оси...


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    407. Про збіги, наклепи...та колоди у власних очах

      Звертаю увагу Редакції Майстерень на негідну поведінку авторки сайту Лариси Пугачук, що не вперше пише наклеп.

      Торішнє її вибачення переді мною та Іриною Кримською-Лузанчук
      Автори / Лариса Пугачук (1967) / Критика | Аналітика http://maysterni.com/publication.php?id=118377
      Дата публікації 2016-05-31 22:46:45
      Переглядів сторінки твору 714
      Читаємо

      Офіційне вибачення
      пані Ірині Кримській
      пані Майі Світлані Залізняк
      Шановні пані Ірино Кримська!
      Приношу вибачення за те, що звинуватила Вас у створенні рецензії, яка видалась мені пародією на мої твори. Сьогодні уважно все перечитала і зрозуміла, що Ви серйозний і шанований в Україні автор. Сподіваюсь, що зможу вгамувати свою надмірну підозрілість і буду просто насолоджуватись Вашими майстерними творами, а не шукати там чогось іншого.
      Шановна пані Майє Світлано Залізняк. Вибачте, що вчора вибачилась лиш у коментарі. Сьогодні виправляю свою помилку. Прошу у Вас вибачення за те, що несправедливо звинуватила Вас. Ви опублікували чудову рецензію на Ваші твори пані Ірини Кримської і сьогодні я дійсно не розумію, що спонукало мене на безглузді звинувачення. Єдине, що можу сказати у своє оправдання, що часи важкі і ворог починає ввижатися на кожному кроці. І якщо я не справлюсь із своїми фантазіями, то це може дійсно погано закінчитись для мене.
      Говорила вже, що прийшла на один із найкращих в Україні літературних сайтів за словом і за наукою. І дякую Вам, пані Ірино Кримська та пані Майя Світлано Залізняк за чудовий урок чемності, який Ви мені дали. Цьому я мала навчитись ще в дитинстві, але вчитися ніколи не пізно, тому добре, що це розуміння прийшло хоч зараз.
      З повагою до Вашої майстерності Лариса Пугачук.

      http://maysterni.com/publication.php?id=118371 ось за посиланням
      Звернення пані Ірини до адміністрації сайту і вимога вибачитися перед нами за наклеп - до Пугачук.

      Проходить майже рік - і знову Ларисі Пугачук щось здається!
      Ось її коментар на сторінці Галини Михайлик, з якою ми намагалися порозумітися.
      Туди приходить така собі усезнаюча Пугачук і пише, заперечуючи мою невинуватість.

      Цитую Ларису Пугачук: "Збіги випадкові. Неправда. Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час.
      Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
      Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо. Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту. Не хочу цього і не буду розвивати тему далі. А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому. Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
      Живі з живими якось розберуться вже".

      Це людина зі здоровим глуздом чи навіжена? чи троль?


      ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту і хліб (Словник Грінченка); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48).
      Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 323.

      http://sum.in.ua/s/veljbuchnyj
      Академічний тлумачний словник української мови

      Авжеж, люблю маловживані слова.
      Слово "вельбучний" доречне у моєму вірші. Значення - пихатий. Рядок "Принци - слони вельбучні".
      До чого тут село Вельбівне?!
      Нікого цим не принижуючи, нічиєї честі, тим паче, покійної людини, я вживала це давнє слово. Розумному - досить.

      Невже ніхто не змусть Ларису Пугачук згадати про свою честь, совість чи її залишки? Адже авторка не вперше є авторкою наклепу.
      Зі свого сайту я б її викинула ще тоді, як вона написала наклеп, буцімто рецензія на мою книгу "Сповідь Поета в капличці духу" - це насміхання із фактів її життя, про яке я ні сном, ні духом, як кажуть, не знала.
      Уявіть: рецензія на мою книгу Ірини Кримської-Лузанчук видалася Ларисі... текстом про неї.
      Чи таке жалюгідне її існування, цієї незнаної мені Лариси, що береться псувати його іншим? От признається, що сама щось погане писала, щоб свідомо вдарити людину. Це її психотип.
      А я до чого? Я - митець, малюю словом. Ніяких шпильок я не заганяла своїми віршами.
      Я ніколи не спілкувалася аж так близько з авторами сайту, не знала подробиць особистого життя. Та й не писала ніколи про конкретних людей.
      Хто пише поезію, знає, як вона твориться, із чого.
      Запропонувала я віднайти ті "шпильки", та не знайде, бо голослівно. Мої вірші про світ, про загальнолюдське, інтимне, сюрреалістичне.
      Сьогодення споглядаючи, можна творити цікаво, самобутньо. Українська мова багатюща.
      Авторам варто придбати (якщо не мають) словник синонімів української мови у 2 томах, аби зачудуватися дорогоцінними розсипами.

      Ця Пугачук вихваляла мої поезії тут на сайті. Потім стала писати наклепи. Їй щось здалося. А прочитати текст, перш ніж волати "людоньки..." вона не забажала. Чи навмисне поливала брудом.
      Зворотна сторона фанатизму?
      Потім прилюдно вибачалася, і знову цей дикий наклеп. Казала, що живе у Росії.
      Мої книги торік придбала, вихваляла, дякувала, захоплювалася, писала пречудові коментарі, порівнювала себе із малюком, що споглядає тістечка і не знає, яке взяти, хочеться все і відразу.
      Тепер веде себе непоясненно. І викликає у мене відразу.
      Порозумітися з такою жінкою я не можу. Її вибачення - пусті, бо нема в Лариси каяття.
      Я з нею не спілкуюся поза сайтом, ми не стрічалися. Підозрює в тому, на що спроможна сама. Може, власні колоди муляють.
      Щоб сайт функціонував - як майстерня, тут мусять бути свіжі барви, мольберти, сонце, багато чистого повітря і талановиті особистості, що вчать, вчаться.
      Жбурляння у вічі піском, камінчиками отаких "малючків" набридло. Я надто доросла для таких "забав". І хочу лишитися охайною, чистою.







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    408. Нумо...
      1

      Даруй троянди жінці - не слова.
      Розбий квітник - не вазу - в мить азарту.
      Слова - полова, мжичка лісова...
      Заквітчане обличчя пензля варте.

      Я не люблю півмертвих пелюсток.
      Мені б живих настурцій сім аршинів!
      Обвий плющем вигинистий місток,
      Волошок насади - рожевих, синіх.

      У тебе знов цейтнот, гроза... аврал.
      По блискавці увечері - до кума.
      Я розглядаю поночі журнал.
      Хурму намріяла садити. Нумо...

      2

      Авжеж, ти - воїн, муж. Не садівник...
      Ти вполював рогате... волохате...
      Вареники ліплю... а вершник зник.
      ...і тоне в чорнобривцях біла хата...


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    409. Над чарунками...
      1

      Сховай медалі, діду, від гріха.
      Олжа у тиглях плавиться на рала...
      Під сіроманців піняве "ха-ха"
      Йде перекрій полів, байраків... сала...

      Підвладне чорту все, а Божий Син
      Криваво цвяхи забиває в зорі.
      Ту