Автори /
Іван Потьомкін (1937)
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Розмова із Всевишнім
•
Осінні чари
•
Дай, Боже, єдність і силу Вкраїні
•
...Усе частіш спада на думку Богу
•
Вагомий додаток
•
Це нагода заглянуть у завтрашню днину
•
Осінній "Шалом!"
•
***
•
***
•
***
•
Єгуда Аміхай
•
***
•
Олесь Бердник
•
Пісня трав (за рабі Нахманом з Умані)
•
Борис Антоненко-Давидович
•
Жить по-людськи
•
Роман Петрів (Роман Писарчук)
•
***
•
Ірина Калинець
•
Ластовиння
•
Галина Гордасевич
•
Євген Сверстюк
•
Адажіо
•
Іван Світличний
•
Про те, що обпікає завше
•
Дмитро Паламарчук
•
***
•
Григорій Кочур
•
Микола Зеров
•
Єгуда Аміхай
•
Літність
•
От тільки б нам не старіть...
•
Емілі Дікінсон (1830-1886)
•
Не хвались і не зарікайся!
•
Спокута
•
Лу Саломе
•
Рахель (1890-1931)
•
Відходить в небуття ошатний світ книжок
•
Йона Волах (1944-1985)
•
Хліб, марновір'я і "калашников"
•
Хелена Бехлерова (1908-1995)
•
Блажен, хто не спроможен бачить небезпеку
•
Збігнєв Херберт
•
Зціли, Єрусалиме, діток голомозих
•
Паплюжачи і звичаї, і мову материнську (за Лессінгом)
•
Єгуда Аміхай
•
***
•
Збігнєв Херберт
•
***
•
Синдром Єрусалима
•
***
•
Війни невигойні стигмати
•
Не грався у війну з синами
•
Осколки війни
•
Булат Окуджава
•
...А для Сталіна ще не скінчилася війна
•
Слави лаштунки порохняві (за Лессінгом)
•
Розумні коні
•
Розлука з онуком
•
***
•
***
•
Володимир Висоцький
•
Анна Ахматова
•
Булат Окуджава
•
Кому скорше завдячувать?..
•
Весна справдешня
•
Володимир Висоцький "Честь шахової корони"
•
Вовк і Пастух (за Лессінґом)
•
Чернеча гора
•
Наймиліша в світі пісня
•
Пурім
•
Уярмлена пташка Надія
•
Геркулес (за Лессінгом)
•
***
•
Так позмагатись хочеться з онуком
•
Роман Петрів (1927-2015)
•
Олексій Кольцов (1809-1842)
•
Шону Маклеху
•
Дві долі дівочі
•
Іван Бунін "Невільник"
•
Запроданці
•
Вірність
•
Морозенко (з добірки "Як од тої пісні серцю стало тісно")
•
Лютий 2015
•
Роман Петрів
•
29 січня
•
Упав і я з коня
•
Роман Петрів (з книги "Терен у полум'ї")
•
Любов і ненависть
•
О.С.Хомяков
•
О.С.Хомяков "Росії"
•
Ісус
•
Ахматова й Блок
•
Пішов ти проти істини (з Амні ібн Фариса Рейхані)
•
***
•
Казиться світ
•
Зима в Єрусалимі
•
***
•
Учитися - це водночас і вчити
•
Збігнєв Херберт "Аріон"
•
***
•
Анна Ахматова "Північні елегії" (четверта)
•
Божий дар Ізраїлю
•
Нахліелі
•
Збігнєв Херберт "Полеглим поетам"
•
Keep up with the times!
•
О. Мандельштам "Silentium"
•
На роздоріжжі
•
Листопадове
•
***
•
Не забувай Поділля
•
Урі Цві Грінберг
•
М.Лермонтов "Прощай, немитая Росіє" (до 200-річчя з дня народження)
•
Професору з Лозоватки
•
Людським щастям заживу зі справжнім коханим (з добірки "Як од тої пісні серцю стало тісно")
•
Вчителям небесним з селянської хати
•
***
•
Українські Канни з Виговським Іваном
•
Віч-на-віч з неминучим
•
М. Лермонтов. Гілка Палестини
•
Осінні чари
•
Натан Грінбойм "Бабин Яр"
•
Збігнєв Херберт "Пролог"
•
За прогнозом Павла Глоби
•
***
•
Єрмак
•
***
•
***
•
"Не простимо і не забудемо!"
•
Осип Мандельштам
•
Дідівське
•
***
•
М. Лермонтов "Батьківщина" (до 200-річчя з дня народження)
•
Ципріан Каміль Норвід "Моя пісенька (II)"
•
***
•
Єрусалимська фата-моргана
•
М.Лермонтов "Молитва" (до 200-річчя з дня народження)
•
Герої - поруч
•
***
•
***
•
Тепло Господнє
•
...Така-от повість невесела
•
Хай тільки захват буде напохваті
•
Ципріан Каміль Норвід "Пам'яті Бема жалібний рапсод"
•
Осип Мандельштам
•
***
•
Батьківські забаганки
•
...Коли неправедно караєм
•
***
•
Хаїм Ґурі "Дружба"
•
***
•
Натан Альтерман "Срібна таця"
•
Лея Шабат "Завше чекаю тебе"
•
Пізнаю історію не з книжки
•
Два королі на однім троні
•
Кочур Григорій Порфирович
•
Стареча пам'ять
•
***
•
Піднебесні журавлі й земні
•
Блазень і дуля з перцем
•
Нова тактика війни
•
***
•
Місія Росії
•
Тадеуш Ружевич "Лемент"
•
Зловісні путінські гапони
•
"Він один у нас Пророк"
•
Молімося молитвами Пророка
•
Халіна Посьвятовска
•
"Ради поезії святої" (до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка)
•
Не спроможен стать супроти совісті (до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка)
•
Мати з Вільна (до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка)
•
Господь Бог допоможе
•
Од землі він набиравсь до скону сили (до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка)
•
Хвала Майдану!
•
Рахель
•
Халіна Посьвятовска
•
Тадеуш Ружевич "Лист до людожерів"
•
Плач Тараса
•
Ной (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
***
•
***
•
Натан Йонатан "Малюнок дітей"
•
Емілі Дікінсон
•
***
•
***
•
Червоний кінь
•
Без натяку отримать щось натомість
•
***
•
***
•
З когорти Каменярів
•
Отака-то в тебе місія, Росіє
•
***
•
Несусвітнє
•
***
•
***
•
Терновий кущ (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Глибока копанка ( з добірки
•
Сварка знічев’я (з добірки «Народ скаже – як зав’яже»)
•
НахліЕлі
•
Рав
•
***
•
***
•
Відлуння дитинства
•
...А як сувоєм розгортаються літа...
•
Молитвами одними й тими ж
•
Іван носить плахту, а Настя – булаву (з добірки «Народ скаже – як зав’яже»)
•
...Ані рядка не написав...
•
Йому так хочеться
•
Хвороби нероби (з добірки "Народ скаже - як зав'яже")
•
Ми вже саме чекання
•
***
•
Доки чортівні панувати в Україні вільній (з добірки «Народ скаже – як зав’яже")
•
Краси на стіл не подаси (з добірки «Народ скаже – як зав’яже»)
•
Грай нам, кобзарю, про завтрашню днину
•
Тарфонові помістя (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Іродова покута (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Дещо про Любов
•
***
•
«Коня кують, а жаба підіймає ногу» (з добірки «Народ скаже – як зав’яже»)
•
Про пташку, що на сойку схожа
•
«Стрижена!»- «Ні, голена!» (з добірки «Народ скаже – як зав’яже»)
•
Давид та Ієсaй, брат Гольята (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Біду на себе сам накликав (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Свиня й «астрономи» (з добірки «Народ скаже – як зав”яже»)
•
Життєвий марафон
•
П'ятизначний номер
•
Берурія (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
А він був прозорливіш
•
Не зникайте!..
•
Не приведи Господь зануритись в дитинство
•
Побіля вавилонських рік (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Александр Яннай (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Спокуса давня і нова
•
Роздуми над Псалмом 104:35
•
Псалом 50-й (для Асафа)
•
Свята Земля
•
Задля злагоди в домі (з добірки «Поміж рядками Аґади")
•
ЕКСОДУС (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Дарунки зі Святого Єрусалима (з добірки "Поміж рядками Аґади")
•
...Як буйно все росте на кладовищі...
•
Як віра і довіра поєднались з розумом (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Синам
•
Вітри єрусалимські влітку
•
Кардіограма ще одна кохання
•
Веснянка
•
Доросле дитинство
•
Пройда
•
Не потребує зло ні дозволу, ні прав
•
Радість
•
Ізраїль - це Тори сувій
•
Новітній неофіт
•
Гуде сирена...
•
Право на Тору (з добірки "Поміж рядками "Аґади»)
•
Коли завчасу світанок дневі поступився
•
...ще не все устиг
•
Мураш (за Робертом Десносом)
•
М.Лермонтов (М.О.Щербатовій)
•
Моє далеке сиротливе птаство
•
Мати Милосердя
•
...Як глянути на світ очицями дитини
•
Милий у дорозі (із циклу "Як од тої пісні серцю стало тісно")
•
Містерія Ейн-Керема
•
...Якщо байдужно обійти...
•
Лідія Чуковська "Музика"
•
На відкуп кинута невситним грошоманам...
•
Антіох і Мули (за Джебран Халіль Джебраном)
•
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
•
Свято
•
Втіха
•
Сьогодення
•
В чеканні весни
•
Сніг в Єрусалимі
•
Не був святим, та й не надміру грішним
•
Пам'яттю скутий
•
Щоб здогади в інші світи не слати
•
Чи варта пісня життя людського?
•
...Не від хвороб і ран
•
Світ, що за вікнами удосвіта замріє
•
Найзаповітніше - в глибокому сховку
•
Таким вродився
•
Закови ці земні
•
Натан Йонатан "Як в'язка колючок прониже болем"
•
...Як верби ті плакучі
•
Іван Франко "Христос і хрест" у перекладі М.Цвєтаєвої
•
Дорогі гості
•
Прокласти стежку до Любові
•
Натан Йонатан "Сумують узбережжя часом"
•
Вагомий додаток
•
Шауль Черніховскі "Кажуть є країна..."
•
Ізраїль
•
Єрусалимська тиша
•
Відкрито двері тільки для добра
•
На відстані надії
•
..І порадіє Місто міст невдовзі
•
Потойбіч Десни і потойбіч Лети
•
Терпкі Волошинські співзвуччя
•
...Буттям твоїм прохромлений увесь я
•
Одинакість
•
Псалом 23-й (уривок)
•
...Щоб не осліпнуть в сяйві з'яви
•
Сусіди моїх віршів
•
Дружині на 46-ту річницю шлюбу
•
Псалом 23-й
•
Парадокс з мораллю
•
Чому сторонимося того берега?
•
Що тільки не закрутить у вир думок, у вирву знадних мрій
•
Псалом 19-й
•
Мірей Матьє та Надійка
•
Всевишній ставить кожного на своє місце
•
Краса так густо замішана на смутку
•
Поезії рубіж
•
Псалом 15-й
•
Судний день
•
Борги
•
На схилку літ
•
Осіннє
•
Собі й усім, кому за 70
•
Линь, рідна мово
•
Псалом 14-й
•
...І на все озивається серце
•
Псалом 8-й
•
***
•
Муса
•
Псалом 6-й
•
Новоявлений Вавилон
•
Cпрага
•
Псалом 104-й
•
Де сонце панує безоглядно...
•
Псалом 139-й
•
***
•
Псалом 10-й
•
На прикупі
•
Псалом 94-й
•
***
•
***
•
Люби безоглядно, невгасно
•
А рай, виходить,- поруч
•
Господній "гріх"
•
Про те стороннім знать не гоже
•
Уявний голос чорнобривців зайшлих
•
ЕЗОП (перелицьовані байки)
•
Якби Історія могла заговорити...
•
Хто долю розпізнать свою спромігся
•
Єлед-пеле
•
Синдром Єрусалима
•
Летаа
•
Ейн Керем
•
Долі початок
•
Веніамін Блаженний
•
Такі-от різні перемоги
•
М.Лермонтов
•
Мудрість старості
•
Жаль безнадійних нудьгарів
•
Мало що лишилось з райського саду
•
Хто лиш цією миттю жив
•
***
•
...Щоб триматись матері та рідної хати
•
Вчимось не в птаства, а в котів
•
Не кожному судилось в землю цю врости
•
Не називай цей край Вітчизною ніколи
•
Кричати б треба...А не можу
•
Дороговказ
•
***
•
Погляд і слух Господній - поміж людьми
•
Дивлюсь на неї - ще таку красиву
•
...І начебто поширшав світ
•
...Щастя сам віддав на згубу
•
...Неквапом, неквапом...
•
Дитячий сад, ти паузою стань...
•
А ми з тобою, мов гора з горою...
•
Ви в нашій пам'яті, праведники любі
•
***
•
Навіщо каятися привселюдно?
•
Тільки-но розлуниться сирена
•
Адажіо
•
А одначе - не просто (з Аврагама Шльонського)
•
Будьмо разом тут...
•
Пінгвіни в Єрусалимі
•
Не доживать, а дожинать нам треба...
•
Дощі у нашім краї, мов звані гості...
•
Рахель "Покладу на олтар також і тебе"
•
Поміж "було" і "має буть" (з Рахелі)
•
Зачинений сад (з Рахелі)
•
Останні дощі в Єрусалимі
•
Заворожені велети
•
...Мало що лишилось з райського саду
•
Весна справдешня
•
Весни передковічне мрево
•
Одвічна відданість весні
•
Зрозуміть себе і все, що доокола
•
Урок для себе й інших
•
Лі Цинчжао
•
Праматері Єві
•
Зерно, що перший хліб зродило
•
Дхаммапада (закінчення)
•
Дхаммапада
•
...І добре
•
Веніамін Блаженний
•
Вибір
•
"Бути гнучким, як очерет..."
•
Веніамін Блаженний
•
Вихід
•
Зими стають лютішими дедалі
•
Є.Гребінка "Чорнії очі"
•
Єрушалаїм
•
Чи варто зустрічатися без почуття?
•
Булат Окуджава
•
Сніг в Єрусалимі
•
Кому чекати на Месію
•
Мудрець Шар Акба
•
Анна Ахматова "Вони летять, вони іще в дорозі"
•
Шабатні спеції
•
Тубішват
•
Анна Ахматова "Як вплелась в мої темні коси..."
•
Благословення закоханим
•
Осип Мандельштам "Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил"
•
Наївність
•
Чи в гамір вулиць потрапляю
•
Як отаке кохання
•
М.Лермонтов
•
Щоб світ був однозначним на добро
•
Мовою дітей природи - Вітмена і Дікінсон
•
Ям Гаталмуд
•
Щоб сину до мужності шлях був коротший
•
Дещо з педагогіки
•
Анна Ахматова
•
О древність невибутня...
•
Лине цілюща вода
•
"Роблять живі помилку..."
•
...Сини вони обидва в Осені
•
Чарівник
•
...Де, мабуть, творяться слова, а не шторми
•
Сповідь
•
З науки дитинства
•
Сковорода
•
Диво
•
Негоже бути колобком
•
Буттям твоїм прохромлений увесь я
•
...І на все озивається серце
•
Іван Франко "Великі роковини"
•
Краса так густо замішана на смутку
•
Іван Франко "Заповіт Якова"
•
Асиміляторам
•
Осіннє
•
Іван Франко "Пір'я"
•
Не за літом печаль
•
Іван Франко "Самбатіон"
•
Ципріан Каміль Норвід
•
Уже завересніло
•
Іван Франко "Україна"
•
Шалом лах, Київ
•
Іврит
•
...І римовириться, гуркоче голова
•
Хто вилучить спромігся з перемов пташиних
•
Найбільше мірило щастя
•
Предтеча осені
•
Передчасна старість
•
Як у коханні щось не йдеться...
•
Відтоді як з ночов кленових
•
Дивний компас
•
Гімн картоплі
•
Як Космос добивається до нас...
•
Попрошу перевтілить мене в мурашку...
•
...Немовби з чорної діри
•
Війни нестерпний відгук
•
Осколки пам'яті
•
У вічність, як Ісус, вознісся молодим
•
Вставайте, діду Марку, з домовини
•
Шабат в Єрусалимі
•
Який цей світ широкий та глибокий
•
Доки батьки не перейшли у рай
•
"Ой лежу я під землею, короткая віком..."
•
Гуркоче серце безустанно
•
Це, мабуть, янгол-баламута...
•
Інші заповідано нам кольори
•
...Для Сталіна іще трива війна
•
Із рабства - в рабство
•
...Не можу "грати у війну" з синами
•
...Рядками тамованих віршів
•
Корній із Грищенець
•
Муарова туга схиля прапори...
•
...Пізнаю історію не з книжки
•
Облягло думками...
•
Ще поміж шубою й плащем
•
Обидві в нього досьогодні в серці
•
Не бійсь, чорнявий котику
•
Петро й Павло
•
Ніяк не заговорять між собою...
•
Довічне каяття
•
Може, скоріш настане каяття
•
Червоний кінь
•
Радість
•
Ой ви, пізні пісні...
•
Найкращі ліки од апатії
•
Богом дане диво
•
Що за голосок в Іванка!..
•
І все частіш спада на думку Богу
•
Зрозуміть себе і все, що доокола
•
Нема віку для любові
•
...Бо зганьбила Боже слово
•
О, комплекс однолюбця
•
Вирви досаду з того саду
•
Постава молитовна
•
Паганіні
•
Руки музика поклав на рояль
•
Якже я зміг без Псалмів прожить...
•
Моцарта Перайя грає
•
Три діди, три діди полюбили бабу
•
Не смерті шукаю для душогуба
•
У якій криниці утопить ревниці
•
Ватажки
•
Вирви досаду з того саду
•
Не похиляйся над собою
•
Канівщина
•
Голосіїв ліс
•
Скарай мене, Поезіє, дорогою
•
Усе, що пам'ять нарекла Десною
•
Я думав, Десно, не тутешня ти
•
"Милости жадаю, а не жертви!"
•
Серед листів, що дав мені Богдан
•
Півник заспівав в Єрусалимі
•
Не намагайся скривдить скривджених
•
Поезія його прещедро наділила
•
Вже рік минув, як виселили голубів з горища
•
Я мушу знати все. І не питай навіщо
•
На гору! На гору!
•
У кожного свій світ
•
Як гірко плачуть наші діти
•
Сказала в злості ти
•
Петрарці заздримо і Норвіду, й Шевченку
•
Читаю Тичину серцем - не очима
•
Не воювать,а тільки відвойовувать
•
Він песика назвав бомжем і відштовхнув
•
Пальці на струни кидай, кобзарю
•
Чи ними ще не вистелено світ?
•
Якби мені дано було від Бога
•
Серед зими, як горобці поснули
•
Мені б годилося зненавидіть вогонь
•
й пішла я в понеділок, в суботу вернулась
•
Рік ходила, два ходила, да усе намарне
•
Хоч зір з літами дещо підупав
•
Вертали козаки в рідну Україну
•
Всевишньому і задарма злодія не треба
•
Немов ті гулі-пагорби
•
Випадають з обойми живих
•
І Шуман, і Ван-Гог, і Врубель, і Чюрльоніс
•
І від Богдана, й від Івана
•
Ти поспішаєш...
•
Як мати молода вслухається у сон дитини
•
Спіноза
•
Отака-то в тебе місія, Росіє
•
Старі хати потомились
•
Не блудним сином їхав в Україну
•
Знання, як кажуть, за плечима не носить
•
Світлій памяті Якова Сусленського, мужнього борця за порозуміння між українцями та юдеями
•
Немовби дивовижний фільм
•
Не уявляю, як це жити на рівнині
В моїх літах годилося б дізнатись од Всевишнього
Те, що не вдалось почуть царю Давиду.
Те, що не вдалось почуть царю Давиду.
...Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
Так римовириться-гуркоче голова...
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимось схожі на вкраїнські:
Чимось схожі на вкраїнські:
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що ноги-руки цілі,
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туман над Десною спроквола в'ється,
Поки спите ви,
Стану осінніми світаннями.
Стану осінніми світаннями.
Поки чужинцем
ще не всі потоптано конвалії й суниці,
ще не всі потоптано конвалії й суниці,
Дві дати у народженні моїм
У вересні негадано зійшлися:
У вересні негадано зійшлися:
За солов’їв, котрих в Єрусалимі чомсь нема,
За горлиць, що росою горло полощуть ,
За горлиць, що росою горло полощуть ,
Заспівай дитині колискову, пісню, що приспить її:
Тато пішов на роботу, тато пішов на війну,
Тато пішов на роботу, тато пішов на війну,
Відтоді, як мій світ осяяв Максимко,
питаю принагідно в юних матерів,
питаю принагідно в юних матерів,
Народився 27 листопада 1926 р. у с. Вавилове Снігурівського району Херсонської (нині Миколаївської) області.
Учасник Великої Вітчизняної війни в 1944–1945 рр., рядовий. Воював на боці Радянської армії та був поранений. 1949 р. закінчив театр-студію ім. І. Франка (Київ).
Учасник Великої Вітчизняної війни в 1944–1945 рр., рядовий. Воював на боці Радянської армії та був поранений. 1949 р. закінчив театр-студію ім. І. Франка (Київ).
У травинки кожної
Є своя особлива мелодія.
Є своя особлива мелодія.
Народився 5 серпня 1899 р. в передмісті міста Ромни — Засуллі (тепер Сумської області) в родині робітника-залізничника. Закінчив Охтирську гімназію (1917).Навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, історико-філологічному факультеті Київського університету. Брав участь у визвольній боротьбі 1917–1920 рр.: служив у лавах Запорізького корпусу (1918) і Армії Директорії 1919 р. Обіймав посаду коменданта Мелітополя(1918). Очолював відділ освіти Охтирського району. Був членом УКП, після її ліквідації до жодної
партії не належав. Працював у редакціях, входив до літературної групи «Ланка» (МАРС). 5.01.1935 р. заарештований та за сфабрикованою справою засуджений до вищої міри покарання, яку замінили на десять років таборів. Провини не визнав.
партії не належав. Працював у редакціях, входив до літературної групи «Ланка» (МАРС). 5.01.1935 р. заарештований та за сфабрикованою справою засуджений до вищої міри покарання, яку замінили на десять років таборів. Провини не визнав.
Себе він начебто в печеру ув’язнив.
Од клопотів і чвар одбувавсь молитвами.
Од клопотів і чвар одбувавсь молитвами.
Народився 11 лютого 1927 р. в с. Велика Воля Миколаївського району Львівської області в родині хлібороба. У рідному селі закінчив початкову школу. Згодом вступив до Львівської торгівельної школи. Будучи студентом, у 1943 р. вступив у ряди ОУН і долучився до підпільної боротьби проти німецьких окупантів.
Після вигнання німців з України в 1944 р. продовжував боротьбу в підпільних рядах ОУН проти більшовицької окупації. Працював на посаді помічника-референта пропаганди повітової екзекутиви. 22 березня 1945 р. натрапив на засідку військовиків МДБ, був поранений і опинився в Дрогобицькій тюрмі. Звідти етапом вивезений до Воркути й ревтрибуналом засуджений на десять років позбавлення волі та п’ять років позбавлення
Після вигнання німців з України в 1944 р. продовжував боротьбу в підпільних рядах ОУН проти більшовицької окупації. Працював на посаді помічника-референта пропаганди повітової екзекутиви. 22 березня 1945 р. натрапив на засідку військовиків МДБ, був поранений і опинився в Дрогобицькій тюрмі. Звідти етапом вивезений до Воркути й ревтрибуналом засуджений на десять років позбавлення волі та п’ять років позбавлення
...А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
Слова їх заблудилися в дорозі
Народилася 6 грудня 1940 р.у Львові. Після закінчення середньої школи два роки працювала на виробництві. Час навчання на слов’янському відділі філологічного факультету Львівського університету припав на хрущовську «відлигу». Отримавши диплом, викладала на підготовчих курсах Львівського політехнічного інституту. Публікувала вірші для дітей у періодичних виданнях. Під час другої хвилі брежнєвських репресій за виступи на захист переслідуваних діячів культури 1970 р. звільнена з роботи. 12.01.1972 р. заарештована.
Слідчі не змогли довести її причетність до групи В. Чорновола та участь у виданні нелегального журналу «Український вісник». Але у липні 1972 р. Ірину Калинець було засуджено за ст. 62 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») до шести років ув’язнення в таборах суворого режиму та трьох років заслання. Через півроку такий самий вирок отримав її чоловік. Їхня маленька донька була розлучена з батьками на 9 років. Ув’язнення відбувала в таборі ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія). Брала участь у всіх акціях жіночої політзони. Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області. Повернувшись до Львова у 1981 р., почала виснажливу боротьбу за прописку і працевлаштування, одночасно бере активну участь у пробудженні вільного культурного та громадського життя Львова. 1990 р. її обирають депутатом Верховної Ради України. З травня 1990 р. працює начальником Львівського обласного
Слідчі не змогли довести її причетність до групи В. Чорновола та участь у виданні нелегального журналу «Український вісник». Але у липні 1972 р. Ірину Калинець було засуджено за ст. 62 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») до шести років ув’язнення в таборах суворого режиму та трьох років заслання. Через півроку такий самий вирок отримав її чоловік. Їхня маленька донька була розлучена з батьками на 9 років. Ув’язнення відбувала в таборі ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія). Брала участь у всіх акціях жіночої політзони. Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області. Повернувшись до Львова у 1981 р., почала виснажливу боротьбу за прописку і працевлаштування, одночасно бере активну участь у пробудженні вільного культурного та громадського життя Львова. 1990 р. її обирають депутатом Верховної Ради України. З травня 1990 р. працює начальником Львівського обласного
Личко миле в ластовинні...
Це не знак провини.
Це не знак провини.
Народилася 31 березня 1935 року в м. Кременцi на Тернопiльщинi в родині священика. По закінченні семирічки вступила у 1950р. до Острозького педучилища, а за рік перевелась до Костопільського педучилища. Вперше заарештована 13.03.1952 р. ще 16-літньою, вдруге— 20.05.1952 р., і засуджена Рівненським обласним судом за ст. 54 КК УРСР до десяти років позбавлення волі «за складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». На волю вийшла 23.12.1954 р., реабілітована 11.05.1992 р.
За «оргнабором» у 1955 р. приїхала на Донбас, де починала різноробочою на будівництві. Працювала в м. Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгурка в шахтарському сел. Ханжонково, друкарем в Донецькій обласній друкарні.Одночасно заочно навчалася в школі робітничої молоді, Донецькому індустріальному інституті, на театральному відділенні культосвітньогоучилища. Перші публікації в періодиці з’явились у 1964 р. У 1965–1971 рр. здобувала вищу освіту в Московському літературному інституті ім. Горького. З 1984 р.— професійний письменник.
За «оргнабором» у 1955 р. приїхала на Донбас, де починала різноробочою на будівництві. Працювала в м. Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгурка в шахтарському сел. Ханжонково, друкарем в Донецькій обласній друкарні.Одночасно заочно навчалася в школі робітничої молоді, Донецькому індустріальному інституті, на театральному відділенні культосвітньогоучилища. Перші публікації в періодиці з’явились у 1964 р. У 1965–1971 рр. здобувала вищу освіту в Московському літературному інституті ім. Горького. З 1984 р.— професійний письменник.
Народився 13 грудня 1928 р. у с. Сільце Горохівського району Волинської області у селянській родині.
У 1947 р. вступив у Львівський державний університет, відділення «логіка і психологія» філологічного факультету. Після закінчення став аспірантом Науково-дослідного інституту психології Міносвіти України (1953–1956). Працював викладачем української літератури Полтавського педаго гічного інституту (1956–1959), старшим науковим працівником НДІ психології (1959–1960), завідувачем відділу прози журналу «Вітчизна» (1961–1962), старшим науковим працівником відділу психологічного вихо вання НДІ психології (1962–1965), відповідальним секретарем «Українського ботанічного журналу» (1965–1972).
У 1947 р. вступив у Львівський державний університет, відділення «логіка і психологія» філологічного факультету. Після закінчення став аспірантом Науково-дослідного інституту психології Міносвіти України (1953–1956). Працював викладачем української літератури Полтавського педаго гічного інституту (1956–1959), старшим науковим працівником НДІ психології (1959–1960), завідувачем відділу прози журналу «Вітчизна» (1961–1962), старшим науковим працівником відділу психологічного вихо вання НДІ психології (1962–1965), відповідальним секретарем «Українського ботанічного журналу» (1965–1972).
Не був відлюдником.
Полюбляв збирать добірне товариство
Полюбляв збирать добірне товариство
Народився на Донеччині в с. Половинкине Старобільського району Луганської області 20 вересня 1929 року.
Після закінчення середньої школи в 1947 р. вступив до українського відділення філологічного факультету Харківського університету. З 1952 до 1955 рр. навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У цей час опублікував низку літературознавчих статей у періодичних виданнях.
Після закінчення середньої школи в 1947 р. вступив до українського відділення філологічного факультету Харківського університету. З 1952 до 1955 рр. навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У цей час опублікував низку літературознавчих статей у періодичних виданнях.
Біля підніжжя пальм - кружалком чорнобривці.
Подумалось: «Прочани з Канівщини...»
Подумалось: «Прочани з Канівщини...»
Народився 22 серпня 1914 р. в с. Івангороді Христинівського району на Черкащині в селянській родині.
У 1939 р. закінчив літературний факультет Одеського педінституту і був призваний до лав Радянської армії. В 1941 р. потрапив в оточення і полон. Йому вдалося втекти і приєднатися до загонів ОУН-УПА, де працював у пропагандистському відділі.
У 1939 р. закінчив літературний факультет Одеського педінституту і був призваний до лав Радянської армії. В 1941 р. потрапив в оточення і полон. Йому вдалося втекти і приєднатися до загонів ОУН-УПА, де працював у пропагандистському відділі.
В краю, де півроку панує сонце безоглядно,
Ми просимо з самісінького рана:
Ми просимо з самісінького рана:
Народився 17 листопада 1908 р. в с. Феськівка Менського району Чернігівської області в сім’ї селян.
Закінчив Київський інститут народної освіти. Викладав зарубіжну літературу
Закінчив Київський інститут народної освіти. Викладав зарубіжну літературу
Народився 26 квітня 1890 р. в м. Зіньків на Полтавщині. Середню освіту отримав 1908 р. 1908–1914 рр. — студент історико-філологічного факультету Київського університету. 1912 р. — перші статті та рецензії в журналі «Світло», газеті «Рада». Після закінчення університету вчителював у гімназіях. 1918–1920 рр. — викладач українознавства в Архітектурному інституті. З голодного Києва М. Зерова запрошують на роботу до Баришівської соціально-економічної школи, де працює 1920–1923 рр. У 1923–1934 рр. —професор української літератури Київського університету. Київський період найбільш плідний у творчості.
М. Зеров — визначний літературознавець, блискучий і відважний критик і полеміст, лідер
М. Зеров — визначний літературознавець, блискучий і відважний критик і полеміст, лідер
Є день, про який всі говорять.
Я був там. Можу посвідчить, що стояв поблизу аварії.
Я був там. Можу посвідчить, що стояв поблизу аварії.
Чи так завжди було,
Чи це таке поліття,-
Чи це таке поліття,-
...А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
От тільки б нам не старіть.
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
А що як Ворота Хтивості висаджу –
Ще кілька літ тому хвалився привселюдно:
«Не помічаю старості. Знаю, що їсти й пити.
«Не помічаю старості. Знаю, що їсти й пити.
Хай на всі заставки гудять невісток,
А я, зізнаюсь, кращих од своїх не знаю.
А я, зізнаюсь, кращих од своїх не знаю.
Ні, ніколи не буду твоїм віршем,
Твоїм ребром
Твоїм ребром
Таж і хочу лиш це:
Позабуть мить гірку,
Позабуть мить гірку,
Ошатний світ книжок у небуття відходить.
Не на полицях затишних тепер його домівка –
Не на полицях затишних тепер його домівка –
Людина вмирає смертю душі
І ніхто не зверта на це уваги
І ніхто не зверта на це уваги
На ранковій росі газону височать гори білого хліба.
Голуби й ворони не подужають з’їсти його.
Голуби й ворони не подужають з’їсти його.
Тихесенько-тихо
Ходімо по лісу,
Ходімо по лісу,
Ізраїле, чому тебе, кому самим Всевишнім дано Скрижалі,
Щоб якомога далі відійти од печерного минулого,
Щоб якомога далі відійти од печерного минулого,
Каже Дедал:
Йди синку попереду але пам’ятай що йдеш а не летиш
Йди синку попереду але пам’ятай що йдеш а не летиш
Чулпан Хаматовій,
співзасновникові фонду «Подаруй життя»,
співзасновникові фонду «Подаруй життя»,
Паплюжачи і звичаї, і мову материнську
(за Лессінгом)
(за Лессінгом)
Літак пролетів понад смоківницею
Понад чоловіком, що був під смоківницею
Понад чоловіком, що був під смоківницею
Мало не до крові тремось щодня,
а дізнаємось одне про одного
а дізнаємось одне про одного
Сльози мене вже покинули
І тільки часом
І тільки часом
Не з неба впали ми.
На плечах стоїмо чиїхсь,
На плечах стоїмо чиїхсь,
Не уявляю, як це жити на рівнині.
З дитинства гори й пагорби судилися мені.
З дитинства гори й пагорби судилися мені.
Не пострілом влучним в самісіньке серце,
Щоб навзнак навіки лежать,
Щоб навзнак навіки лежать,
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Печаль Арахна тче і тче.
Ми по війні ще грали у війну.
Корів і кіз напризволяще кинувши,
Корів і кіз напризволяще кинувши,
Ні, не з історії я знаю
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
Б.Федорову
Ковзаю босоніж по стерні,
Та не так щось прудко, як в дитинстві…
Та не так щось прудко, як в дитинстві…
Як батька поховав, хвалився вовк лисиці:
«Знаєш , яким героєм був мій покійний тато!..
«Знаєш , яким героєм був мій покійний тато!..
Які б дива не виробляли в цирку коні,
Бачу пару гнідих з воєнного дитинства...
Бачу пару гнідих з воєнного дитинства...
Рости, рости, наш Максимку
Улітку й узимку,
Улітку й узимку,
Як задумав дід Микита
Із кота зробить бандита:
Із кота зробить бандита:
Наскільки б життя наше було пісніше,
Якби не успадкували пісні, казки та вірші.
Якби не успадкували пісні, казки та вірші.
Хто сказав: «Все згоріло дотла?
Більше в Землю не кинуть насіння»?
Більше в Землю не кинуть насіння»?
Тут все побачить мій кінець,
Навіть старі оці шпаківні,
Навіть старі оці шпаківні,
Даруйте піхоті, що так нерозумна буває вона.
Відходимо завше, коли над Землею нуртує весна.
Відходимо завше, коли над Землею нуртує весна.
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Ставки минувши, висповідь несу.
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
І пізній сніг, і заморозки в травні –
1.Підготовка
Вовк і Пастух
Забрала всю отару пастухову моровиця.
Забрала всю отару пастухову моровиця.
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Лиш чеканням стрічі,
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Що навесні кульбабами і маками
Не уявляю Пурім без дощу
Із прегустим уранішнім туманом...
Із прегустим уранішнім туманом...
Що досі про тебе знали,
Згорьована пташко Надіє?
Згорьована пташко Надіє?
Коли улюбленець Еллади з’явився на Олімпі,
Не Зевсові він поклонився, а Юноні.
Не Зевсові він поклонився, а Юноні.
Опріч кіно , концертів і вистав безмежне розмаїття,
Навідайсь в поліклініку. Вдивись у черги безбережні.
Навідайсь в поліклініку. Вдивись у черги безбережні.
До англійської, якою намірявсь змагатися з онуком ,
Як сповниться йому десь років зо два,
Як сповниться йому десь років зо два,
Могила Каменяра
«Косар» (уривок)
У Майстернях віршів повно
(Все, що мають, те й несуть),
(Все, що мають, те й несуть),
1.Скілла
(за «Метаморфозами» Овідія)
(за «Метаморфозами» Овідія)
Пісок сипучий і гарячий
Волами, шляхом все одним,
Волами, шляхом все одним,
«Гей, був в Січі старий козак, на прізвище Чалий,
Вигодував сина Саву козакам на славу.
Вигодував сина Саву козакам на славу.
Мабуть, на вірність нас випробовує Господь.
Мене – як Йова, тебе – як Яакова.
Мене – як Йова, тебе – як Яакова.
«Вернулися, мабуть, в Збараж
Посланці гетьмана,
Посланці гетьмана,
...Плачу... Не як поет ридма.
Слізьми сухими плачу
Слізьми сухими плачу
В багряний вересень дорогами війни
до наших хат, що згарищами тліли,
до наших хат, що згарищами тліли,
Це ж треба так, щоб дата,
Яку б хотілося забути,
Яку б хотілося забути,
…Упав і я з коня.
Не так, як той, кого Тичина вславив.
Не так, як той, кого Тичина вславив.
Багато пройдено доріг, побачено, почуто...
країв, доріг, етапів та в'язниць...
країв, доріг, етапів та в'язниць...
Любов і ненависть лінгвісти відносять у категорію абстрактних.
Знаю, що це в граматиці. Себто умовно.
Знаю, що це в граматиці. Себто умовно.
Не в пиятиці похвальби шаленої,
Не в пиятиці гордості сліпої,
Не в пиятиці гордості сліпої,
"Пишайсь!"- підлесники тобі сказали.-
Земля, увінчана вінцем,
Земля, увінчана вінцем,
Не в тому суть –
Воскрес чи не воскрес,
Воскрес чи не воскрес,
Анна Ахматова «Александру Блоку»
На догоду самозваних вершителів твоєї долі
Пішов ти проти істини.
Пішов ти проти істини.
Не Прометей я, до скелі на віки прикутий,
А кінь стриножений. Коли б не пута,
А кінь стриножений. Коли б не пута,
Ні кроку ступити не смій самотужки, Ізраїлю.
Потойбіч- телескопи націлені не в небо - на тебе,
Потойбіч- телескопи націлені не в небо - на тебе,
«Літо північне – карикатура південних зим»...
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
З ким уві сні говориш ти, Максимко?
Може, над ліжечком ангел схилився,
Може, над ліжечком ангел схилився,
У кого ж нам і вчитися, не як у дітей,
Аби не відставать од часу:
Аби не відставать од часу:
Ото він – Аріон
еллінський Карузо
еллінський Карузо
Не легендарні Мафусаїлові літа
Дай мені, Боже, а Пересове многоліття плідне,
Дай мені, Боже, а Пересове многоліття плідне,
Так ось він – той пейзаж осінній...
Так ось він – той пейзаж осінній,
Так ось він – той пейзаж осінній,
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо Кінерету щось.
Де її сховок, про те вона лиш зна.
Ніхто її не бачив в пору сухостою.
Ніхто її не бачив в пору сухостою.
У співака стулені губи
Ніч вимовля співак очима
Ніч вимовля співак очима
«Що таке старість?»- питаєш і оглядаєш
Перехрестя шляхів на моєму чолі,
Перехрестя шляхів на моєму чолі,
Не народилась ще вона,
Вона і музика, і слово,
Вона і музика, і слово,
У кожного сезону – свій Кобзон.
Один і той же чоловік, а дії – різні:
Один і той же чоловік, а дії – різні:
Хай лиш нагадує шалехет листопад,
Та є і тут моя відрада – осінь:
Та є і тут моя відрада – осінь:
Гниють на дереві гранати, помаранчі, фіги...
Тільки із суперу та з ринку беруть їх єрусалимці...
Тільки із суперу та з ринку беруть їх єрусалимці...
Хмельницьким хто назвав тебе, Поділля, –
Притулок для гнаних звідусюд юдеїв,
Притулок для гнаних звідусюд юдеїв,
Тільки той, хто любив до останнього атома в тілі,
Хто втрачав назавжди, хто в долонях тримав свій смуток,
Хто втрачав назавжди, хто в долонях тримав свій смуток,
Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
Страна рабов, страна господ,
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
До міфів Греції і Риму
Якже швидко проминули ті дні незабутні...
Тепер якщо і сміюся, то хіба на кутні.
Тепер якщо і сміюся, то хіба на кутні.
Змалку мене вчили: «Не дивись під ноги.
Можеш і не вгледіти справжньої дороги.
Можеш і не вгледіти справжньої дороги.
Летять з Європи дощової журавлі,
Змагаючись у швидкості із буслами й лелеками.
Змагаючись у швидкості із буслами й лелеками.
«Цвет московской конницы, которая совершила счастливые походы 1654 и 1655 годов, погиб в один день. Никогда после того царь московский не был в состоянии
вывести в поле такое сильное ополчение»
вывести в поле такое сильное ополчение»
А як Смерть усе ж заявиться по мене,
прийму її, як гостю:
прийму її, як гостю:
Скажи-но, гілко Палестини:
Де ти росла, де ти цвіла?
Де ти росла, де ти цвіла?
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
Так римовириться-гуркоче голова...
З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
небеса пронизує вістрям,
Граю кому? Замкненим вікнам
Клямкам що виблискують зухвало
Клямкам що виблискують зухвало
Не Васнецовський «Витязь на розпутті»
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
За покалічене дитинство
війна мене нагородила
війна мене нагородила
"Ко славе страстию дыша,
В стране суровой и угрюмой,
В стране суровой и угрюмой,
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток чоловіків зомліло б,
Од ласки й доброти з десяток чоловіків зомліло б,
Уже завересніло.
Чобітки червоні
Чобітки червоні
Нізащо не сяду на цей ослін:
Недремна пам’ять прониже -
Недремна пам’ять прониже -
Дано мені тіло – робить що з ним,
Таким єдиним і таким моїм?
Таким єдиним і таким моїм?
Максимкові – дорогому онукові
Не в радість мені сьогодні свята –
Ні світські, ані релігійні,
Ні світські, ані релігійні,
Люблю вітчизну я,та дивною любов’ю!
Її не подолає розум мій.
Її не подолає розум мій.
До краю того, де окрушину хліба,
З землі підіймають як шану
З землі підіймають як шану
Не викорчовуй, Боже, сьогоденням
Мою незмінну тугу за ровесників.
Мою незмінну тугу за ровесників.
Дріма Єрусалим у тумані,
Немовби Богом з неба знятий.
Немовби Богом з неба знятий.
В життя хвилину трудную,
На серці як печаль:
На серці як печаль:
Слава Україні!
Героям слава!
Героям слава!
Сильний голос зве,
у сльозах зове,
у сльозах зове,
«Прости мені, Боже,
Що й Тебе забуваю,
Що й Тебе забуваю,
Як пізно все оте прийшло,
Що з перших кроків мусило бути:
Що з перших кроків мусило бути:
Як хитрий розв’язок задачі,
У заповіднім лісі дачі, дачі..
У заповіднім лісі дачі, дачі..
Не заважайте жінці буть красивою.
«Що?»-«По чім?»-«Звідки?»- не випитуйте.
«Що?»-«По чім?»-«Звідки?»- не випитуйте.
Lusiurandum patri datum usque ad hanc-diem ita servavi …
Annibal
Annibal
О,небо, небо, ти мені наснишся!
Не може буть, щоб ти навік осліпло.
Не може буть, щоб ти навік осліпло.
«Останься пеной, Афродита»
Осип Мандельштам «Silentium»
Осип Мандельштам «Silentium»
Доки батьки не перейшли у рай,
Ти їм по змозі потурай.
Ти їм по змозі потурай.
...Як гірко плачуть наші діти,
коли неправедно караєм.
коли неправедно караєм.
Заціловані - од з’яви на світ,
Розбещені забаганками без відмови.
Розбещені забаганками без відмови.
Ніч осіння на Неґев зійшла,
Засвітила зірки тихо-тихо,
Засвітила зірки тихо-тихо,
Уже б, як належне, годилось сприймать літа
(Їх плин уповільнить іще не вдавалось нікому),
(Їх плин уповільнить іще не вдавалось нікому),
І затихне земля. Небес око багряне
Померкне поволі на димній межі.
Померкне поволі на димній межі.
Ой, дитинко моя,
Час минув і полинув ти
Час минув і полинув ти
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Я тонкосльозим став на старості?
Що може порізнить навіки батька з сином?
В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка.
В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка.
Замели метiлi i полярнi пурги
Всi шляхи-дороги, що вели назад.
Всi шляхи-дороги, що вели назад.
«Скільки літ вам, діду?»
«А біс його віда.
«А біс його віда.
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Корінням у життя вони вп’ялися.
Вертаються додому журавлі
і, пролітаючи понад Єрусалимом,
і, пролітаючи понад Єрусалимом,
Здавна Росія блазнів любить,
Слухає їх та усіляк голубить.
Слухає їх та усіляк голубить.
Не знав світ аж досьогодні,
Що танки, ракети і човни підводні
Що танки, ракети і човни підводні
А чиї ж то козаки по Криму блукають
Та нагайками охоче танкам підсобляють,
Та нагайками охоче танкам підсобляють,
Умом Россию не понять,
Ее аршином общим не измерить.
Ее аршином общим не измерить.
Звертаюсь до вас священники
Вчителі судді артисти
Вчителі судді артисти
«Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний».
Українське прислів’я
Українське прислів’я
Боже мій, нема Шевченка.
Се я тоді з ним навік попрощалась...
Се я тоді з ним навік попрощалась...
Шевченко молиться ...
Щоправда, не так, як інші.
Щоправда, не так, як інші.
лоно цієї жінки
зсередини вислане хутром
зсередини вислане хутром
...Пришліть ради поезії святої Лермонтова хоч один том,
велику, превелику радість пришлете з ним
велику, превелику радість пришлете з ним
Твої «Неофіти», брате Тарасе, гарна штука, да не для друку!
Не годиться напоминать доброму синові про ледачого батька,
Не годиться напоминать доброму синові про ледачого батька,
Уві сні бачив церкву святої Анни в Вільні
та любу Дуню, чорноброву Гусіковську, як молилась у цій церкві
та любу Дуню, чорноброву Гусіковську, як молилась у цій церкві
«І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам бог поставив
Україно моя! Сам бог поставив
Він землю їв і їв-
Масний черкаський наш чорнозем.
Масний черкаський наш чорнозем.
Хто зна історію, тому не дивно,
Що гетьмани тікали з України:
Що гетьмани тікали з України:
По імені вона кличе його
голосом таким звичним
голосом таким звичним
зазеленів хідник гаптований
квітами
квітами
Кохані людожери
Не дивіться вовком
Не дивіться вовком
Над «Плачем Єремії»
Схиливсь Тарас і плаче:
Схиливсь Тарас і плаче:
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
Відкіля взялись п’яниці,
«Когда безбожие станет реальностью, заглохнет и всякий интерес к истине.
Разочарование и отсутствие точки опоры будут все сильнее толкать к нигилизму».
Разочарование и отсутствие точки опоры будут все сильнее толкать к нигилизму».
До молитов у вірі будь-якій готовий я пристать,
Якщо любов до Бога починається з людини,
Якщо любов до Бога починається з людини,
Світ був такий яким його намалювали діти
золоті хризантеми
золоті хризантеми
Я - Ніхто! А ти хто?
Ти також – Ніхто?
Ти також – Ніхто?
Курячий дощ в Єрусалимі...
Ну й дива.
Ну й дива.
Не зуздрився, як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Мені наснивсь червоний кінь.
Червоний, норовистий до нестями.
Червоний, норовистий до нестями.
Задовго до того, як з літами бракло сил
Спускатись і підійматися по сходинках крутих,
Спускатись і підійматися по сходинках крутих,
...A булава – не іграшка, панове.
До неї, кажуть, ще й голова потрібна.
До неї, кажуть, ще й голова потрібна.
І харедім , і масортім , і навіть атеїсти,-
Ми всі щодня молились,
Ми всі щодня молились,
Євгену Олександровичу Сверстюку,
одному з тисяч, кого не зламали комуністичні експерименти,
одному з тисяч, кого не зламали комуністичні експерименти,
Умом Россию не понять,
Ее аршином общим не измерить.
Ее аршином общим не измерить.
Сором’язливо погляд одвертаю,
Коли хтось покидьки перегортає,
Коли хтось покидьки перегортає,
Ти вже ж була в отім болоті.
В тім злоядучім СССР,
В тім злоядучім СССР,
Зажила б ти, Україно, належної слави,
Давно б уже дала собі ради,
Давно б уже дала собі ради,
«День пережит – и слава Богу!..»
Федор Тютчев «Не рассуждай, не хлопочи!..»
Федор Тютчев «Не рассуждай, не хлопочи!..»
Мойсей: «Відколи пасу тут вівці,
Бачить таке довелося вперше:
Бачить таке довелося вперше:
Глибока копанка, глибоко копана.
а при ній Касєнька, як намальована.
а при ній Касєнька, як намальована.
«За лучину знайде причину».
«Не з сива, не з дива».
«Не з сива, не з дива».
Сьогодні вперше після піврічної розлуки навесні пощастило побачити її в жовтні..
Малесенька, схожа на нашу трясогузку, немов красуня зграбною статурою своєю, довгеньким хвостиком вона крутила, а дзьобиком постукувала по асфальту.
Малесенька, схожа на нашу трясогузку, немов красуня зграбною статурою своєю, довгеньким хвостиком вона крутила, а дзьобиком постукувала по асфальту.
Світлій пам’яті рава Овад'ї Йосефа ,
духовного наставника сефардських юдеїв,
духовного наставника сефардських юдеїв,
«І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив.
І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці...»
І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці...»
Здавалось в юності наївному мені,
Що з року в рік, а, може, й день при дні
Що з року в рік, а, може, й день при дні
"Ти так довго вчився читати?
Ти так пишався тим, що почав розуміти вірш?"
Ти так пишався тим, що почав розуміти вірш?"
Лічу прискіпливо чужі літа.
Так прикро, що старіє товариство...
Так прикро, що старіє товариство...
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
«Горе тобі, воле, коли тебе корова коле».
«Горе дворові, де корова росказ волові».
«Горе дворові, де корова росказ волові».
"Тоді з ними приходить Ісус до місцевості,
званої Гефсиманія,і промовляє до учнів:
званої Гефсиманія,і промовляє до учнів:
«Я бодрствую и, значит, день настал»
Фридрих Шиллер «Дон Карлос инфант испанский»
Фридрих Шиллер «Дон Карлос инфант испанский»
«Коли б то можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень – попом».
«Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюку не виймати».
«Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюку не виймати».
...Ну, де ж ти? Де?..
Із задуму єством явися
Із задуму єством явися
Руса коса до пояса...
Українська народна пісня
Українська народна пісня
«На Бога дивиться, а чорта бачить».
«Чорт не спить, але людей зводить».
«Чорт не спить, але людей зводить».
«Краса така, що тільки «гм» та й годі».
«Не дивись на вроду, лише на природу».
«Не дивись на вроду, лише на природу».
Пальці на струни кидай, кобзарю.
Кидай без жалю, щоб дзвоном гули,
Кидай без жалю, щоб дзвоном гули,
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Як з родом Хасмонеїв впоравсь,
За мудреців узявся Ірод.
За мудреців узявся Ірод.
Лише любов робить справжню
ангельську мову.
ангельську мову.
Світлій пам’яті
Георгія Сливинського
Георгія Сливинського
«Звідки взялась вона така»»
«Дивиться на всіх з погордою...»
«Дивиться на всіх з погордою...»
Скільки разів поривавсь зробити з тебе світлину,
Коли з-поміж галуззя прискіпливо дивилась ти на мене,
Коли з-поміж галуззя прискіпливо дивилась ти на мене,
Хоч проси – хоч не проси.
Хоч кілок на нім теши.
Хоч кілок на нім теши.
Жаба: «Що ти там квакаєш, Давиде:
«Чи є ще хтось на світі, хто б, як я,
«Чи є ще хтось на світі, хто б, як я,
«…Не переведуться вбогі на землі,
тому заповідаю тобі, кажучи:
тому заповідаю тобі, кажучи:
В давнину, як ще не знали ні радіо, ні телеканалів,
Двох студентів подорожніх ніч в селі застала.
Двох студентів подорожніх ніч в селі застала.
В ряди вдивляюсь поріділі,
І смуток серце обійма:
І смуток серце обійма:
Не пригадаю вже, де це було.
Здається, в Амстердамі.
Здається, в Амстердамі.
«Жінки самі по собі – цілий народ»
Трактат Шабат, 62
Трактат Шабат, 62
Ми дивувались, як дізнались,
Що він, такий же, як і ми
Що він, такий же, як і ми
Бризками сміху виринаєте з моря –
Демонстрація грації,
Демонстрація грації,
Москві, а за нею й Києву привиділось,
Що в горах, неподалік таджицької столиці,
Що в горах, неподалік таджицької столиці,
«Побіля вавилонських рік сиділи ми і плакали отам,
Як про Сіон згадали. Кіннори свої на верби почепили,
Як про Сіон згадали. Кіннори свої на верби почепили,
Яблуко од яблуні, кажуть, недалеко пада.
Це правда, якщо йдеться про сина й батька.
Це правда, якщо йдеться про сина й батька.
«На мысли, дышащие силой,
Как жемчуг, нижутся слова»
Как жемчуг, нижутся слова»
«Перед Тобою я начиння, повне сорому й ганьби»
(з молитви юдея в Йом Кіпур (Судний день)
(з молитви юдея в Йом Кіпур (Судний день)
Господь Бог говорив і покликав Землю –
Від сходу й до заходу сонця.
Від сходу й до заходу сонця.
«Земля Ізраїлю освячена більше, ніж решта земель».
Єрусалимський Талмуд, Кляїм,1:6
Єрусалимський Талмуд, Кляїм,1:6
«Раббі Шімон бен Гамліель сказав:
«Про того, хто робить мир у своєму домі,
«Про того, хто робить мир у своєму домі,
«І сказав Йосеф братам своїм:
«Я вмираю, а Всесильний неодмінно згадає про вас і виведе вас із цієї країни до Краю,
«Я вмираю, а Всесильний неодмінно згадає про вас і виведе вас із цієї країни до Краю,
Тричі на рік нехай явиться усякий чоловік із вас
перед лицем Владики Всесвіту,Бога"
перед лицем Владики Всесвіту,Бога"
"Спитала дитина: "Що таке трава?" - і повні жмені мені простягла.
Що відповісти дитині? Не більше за неї я знаю, що таке трава...
Що відповісти дитині? Не більше за неї я знаю, що таке трава...
Правду кажуть:
«Хоч молодий ще, а старечий розум має».
«Хоч молодий ще, а старечий розум має».
Ні, не проситиму в Господа Бога,
Щоб біля мене ви були.
Щоб біля мене ви були.
Куди зникають вітри єрусалимські,
Як надходить літо?
Як надходить літо?
O, nie wracay, nie wracay, tylko dłonie złóz
Do modlitwy za wszystkich, co cię nie kochali.
Do modlitwy za wszystkich, co cię nie kochali.
"Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Заспівай нам веснянку!
Яким себе я бачу увісні?
На голові - не в таловині сніг,
На голові - не в таловині сніг,
«Наш мир –театр»,- так говорил Шекспир.-
Я вижу лишь характерные роли:
Я вижу лишь характерные роли:
Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Що дивними здаємось молодим.
"Віднайти істинну радість –
найважче з духовних завдань"
найважче з духовних завдань"
І промовив Господь: «Я справді бачив біду свого народу,
що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями,
що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями,
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
І шукає собі віру.
Здається, що й природа не байдужа:
Ще вчора лазурове сьогодні небо спохмурніло,
Ще вчора лазурове сьогодні небо спохмурніло,
«І вийшов Мойсей на гору, а хмара закрила гору.
І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день.
І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день.
Позіхаючи, насуплені сиділи мої сусіди.
Отак би й далі мчав трамвай,
Отак би й далі мчав трамвай,
"І хай не переконає тебе спокусник, що домовина стане твоїм притулком.
Адже не по волі своїй ти створений, і не по волі своїй ти народився,
Адже не по волі своїй ти створений, і не по волі своїй ти народився,
Мураш десь метрів під двадцять
З брилем, мов пасічник,-
З брилем, мов пасічник,-
На світські закови,
На блиск утомливого балу
На блиск утомливого балу
До тебе все горнусь,моє далеке птаство,
як ти у холод горнешся до люду.
як ти у холод горнешся до люду.
Уві сні бачив церкву святої Анни в Вільні
та любу Дуню, чорноброву Гусіковську, як молилась у цій церкві
та любу Дуню, чорноброву Гусіковську, як молилась у цій церкві
За тиждень-два до настання Весни
З піщаних надр являються вони.
З піщаних надр являються вони.
"Ой вийду я на улицю – улиця гуляє,
Подивлюся я по хлопцях – милого немає.
Подивлюся я по хлопцях – милого немає.
Коли удосвіта туман пливе долиною,
Здається, що Ейн-Керем –
Здається, що Ейн-Керем –
Мчить велосипедист...
Йде красуня в наймоднішім строї...
Йде красуня в наймоднішім строї...
Жива я музикою.Вона сестра розлуки.
Останній помах – ні, не смичка, платка.
Останній помах – ні, не смичка, платка.
А разом з нами і земля страждала.
Ми хоч сяк-так порятуватися могли.
Ми хоч сяк-так порятуватися могли.
Велике свято в Антіохії:
Нарешті не човном, а пішки
Нарешті не човном, а пішки
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Товстогубе, в ластовинні все,-
Од цього свята – і до нових свят
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Я читачів своїх, здається, знаю поіменно.
Хотів би, щоб і більше тих було імен.
Хотів би, щоб і більше тих було імен.
Здавалось в юності наївному мені,
Що з року в рік, а, може, й день при дні
Що з року в рік, а, може, й день при дні
Із келихом лікеру чи вина
Вслухатись в дощ з балконного вікна
Вслухатись в дощ з балконного вікна
Кипариси снігом вкриті.
Білосніжні пальми.
Білосніжні пальми.
Навмисне коло товаришів не ширив.
Казав: «Навіщо додавати смутку тим,
Казав: «Навіщо додавати смутку тим,
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Життя поміж рядками залягло.
Перекричати як тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Яким гінцем переказать Орфею,
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Мои стихи напишет вам,
Світ лікарняний.
Білий світ.
Білий світ.
Страшно, коли видима смерть.
А ще страшніш,
А ще страшніш,
Я не злопам’ятний. Я просто пам’ятливий.
Таким вродився. Мабуть, собі на шкоду,
Таким вродився. Мабуть, собі на шкоду,
Мене чарує Ваший опис раю і те, як Ви наміряєтесь там жити,
і я цілковито схвалюю Ваший висновок, тим часом ми повинні брати все хороше, що можемо, од цього світу.
і я цілковито схвалюю Ваший висновок, тим часом ми повинні брати все хороше, що можемо, од цього світу.
Як в’язка колючок прониже болем
(Це те що ти так любиш)
(Це те що ти так любиш)
Що стрічі без розлук?..
Та схоже – мить,
Та схоже – мить,
Серед поля край дороги
Стародавній хрест стоїть,
Стародавній хрест стоїть,
Чиї б то діти не були,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
За любим ручаєм.
Спасибі, доле,
Що ноги-руки цілі,
Що ноги-руки цілі,
Кажуть є країна,
Повнісінька сонця...
Повнісінька сонця...
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Єрусалимська тиша –
Це не тоді, коли усі мовчать,
Це не тоді, коли усі мовчать,
Добро нужно помнить для того, что уже и одно воспоминание о нем делает нас лучшими.
Николай Гоголь
Николай Гоголь
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Як птах тужавіє в надії.
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Такий би дощ зненацька ринув,
Так приязно палає багаття потойбіч Десни,
Зігріває і відблиском, і думкою:
Зігріває і відблиском, і думкою:
Домініку Луцюку
Де батьківщина, де твоя, скажи.
Якої син планети чи комети,
Якої син планети чи комети,
И город полюбил я, как приезжий,
И полон был счастливых впечатлений,
И полон был счастливых впечатлений,
Псалом Давидів
...І вчасно погляд одвести
Від тої, що відкрита всьому світу,
Від тої, що відкрита всьому світу,
Каштан засмаглий,
Двійко жолудів,
Двійко жолудів,
Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Псалом Давидів
Щоразу, як заходить мова
Про стосунки між людьми,
Про стосунки між людьми,
Так вже судилося –
Всім опинитися на тому березі.
Всім опинитися на тому березі.
...А що коли усе це -
Споконвічна дитяча гра
Споконвічна дитяча гра
Для диригента хору. Псалом Давидів
Мірей Матьє співа, що вмре під сонцем.
Силкуюсь зрозуміть – навіщо.
Силкуюсь зрозуміть – навіщо.
Людиною буть можна тільки за життя.
Опісля – тільки образом.
Опісля – тільки образом.
Споконвіків, а наче вперше
Спадає листя безшелесно.
Спадає листя безшелесно.
Заговорив по-українськи вірш Рубцова.
В моєму серці тихо так заговорив,
В моєму серці тихо так заговорив,
Псалом Давидів
Ізвечора й до вечора по синагогах каяття
У скоєних гріхах перед Всевишнім
У скоєних гріхах перед Всевишнім
«И я должник, и не истец»
Арсений Тарковский «А все-таки я не истец»
Арсений Тарковский «А все-таки я не истец»
Чи хміль в мені не добродив,
Чи я ще й досі молодий, –
Чи я ще й досі молодий, –
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Чобітки червоні
Не доживать, а дожинать нам треба
Усе, що сіяли впродовж десятиліть,
Усе, що сіяли впродовж десятиліть,
Я слово мовлене люблю.
Ще не вмовлене
Ще не вмовлене
Для диригента. Псалом Давидів
Жовкне лист на верхів’ї беріз,
І туман над Десною спроквола снується,
І туман над Десною спроквола снується,
Диригентові.На гітіт .Псалом Давидів
...А деревА не знали, що вони дерЕва .
Гадали, що Бог дам їм життя, як решті,
Гадали, що Бог дам їм життя, як решті,
Да будь я
и негром преклонных годов
и негром преклонных годов
Для диригента. На струнних інструментах. На октаву. Псалом Давидів
Заблукали мусульмани,
Шлях згубили християни,
Шлях згубили християни,
Не стачить простору очам –
Стільки ж степів на світі…
Стільки ж степів на світі…
Благослови, душе моя, Бога!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
Тихесенький вечір
На землю спадає,
На землю спадає,
Для диригента. Псалом Давидів
Для долі кожному по аркушу.
З одного й другого боку.
З одного й другого боку.
Чому, Боже, відстоїш так далеко?
В годину лиху віддаляєшся?
В годину лиху віддаляєшся?
Другий десяток на прикупі сиджу.
Тасую карти, готую каву,
Тасую карти, готую каву,
Бог помсти, Бог помсти з’явивсь.
Піднісся Суддя землі.
Піднісся Суддя землі.
Примруженим оком,
Навстіжним серцем
Навстіжним серцем
На морі,
На морі на Чорнім.
На морі на Чорнім.
Анатолій Григоренко (1937-2001)
Зізнаюсь: гадав я донедавна,
Що рай далеко. Десь там, на Небесах.
Що рай далеко. Десь там, на Небесах.
Мудрий був рабан Гамліель ,
Знали про це й сановники із Риму
Знали про це й сановники із Риму
«А тепер залишаються віра, надія, любов,- оці три.
А найбільша між ними – любов»
А найбільша між ними – любов»
Біля підніжжя пальм - кружалком чорнобривці.
Подумалось: «Прочани з Канівщини...»
Подумалось: «Прочани з Канівщини...»
Любі мої першочитачі!Під час перебування в Києві з нагоди чемпіонату Європи з футболу я отримав з Донецька 100 замовлених примірників своєї нової книги «Езоп (перелицьовані байки).
Частина накладу пішла в бібліотеки та на подарунки однокурсникам.
Частина накладу пішла в бібліотеки та на подарунки однокурсникам.
Щось негаразд у Королівстві Данськім.
«Хліб і до хліба хочемо сьогодні!»-
«Хліб і до хліба хочемо сьогодні!»-
Літа мої, як хочу поруч з вами йти,
Допоки Голос з Горніх Висей
Допоки Голос з Горніх Висей
Світлій пам’яті
Лазаря Йоновича Бродського
Лазаря Йоновича Бродського
"Основна наша вада в тому,
що відійшов фанатизм од народу Ізраєлевого,
що відійшов фанатизм од народу Ізраєлевого,
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину,
і все птаство небесне, і до Адама привів,
і все птаство небесне, і до Адама привів,
...І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Найпаче за Ейн-Керем .
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Долі своєї початок,
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
Шось з триста метрів до мети дійти лишилось
І з Евересту широкий світ оглянуть можна.
І з Евересту широкий світ оглянуть можна.
Я хочу жить! Печалі хочу
Спокусам всім наперекір;
Спокусам всім наперекір;
Не вір, що мудрість прибува з літами самотужки.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Часом людина відчуває, що сновига по сцені, навіть не будучи статистом
Станіслав Єжи Лєц «Непричесані думки»
Станіслав Єжи Лєц «Непричесані думки»
Як крик того, кому зламали руку,
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Він, видко, був із тих,
Хто лиш цією миттю жив.
Хто лиш цією миттю жив.
Кому потрібні лементи бравурні?
Ми і без них не вернемось назад.
Ми і без них не вернемось назад.
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, забрали з собою.
Підманули Галю, забрали з собою.
І замешкає вовк з ягнятком, і пантера лежатиме з телям,
і будуть разом телятко й левчук та теля відгодоване,
і будуть разом телятко й левчук та теля відгодоване,
А між тим годувальниця дум невсипущих –
Ніч западає...
Ніч западає...
Якщо не знаєш до пуття,
Що квітне і росте, вистукує, висвистує і тьохкає довкола,
Що квітне і росте, вистукує, висвистує і тьохкає довкола,
Як гірко плачуть наші діти,
Коли неправедно караєм.
Коли неправедно караєм.
Юдейські лиця в українців...
Лиця українські у юдеїв...
Лиця українські у юдеїв...
Що більш могил,- то менше товариства.
Не забирай його так швидко, доле,
Не забирай його так швидко, доле,
"...Я їм дам у Своїм домі там в мурах своїх місце і ймення,
що краще воно за синів та дочок,- Я дам йому вічне ім’я, яке не понищиться"
що краще воно за синів та дочок,- Я дам йому вічне ім’я, яке не понищиться"
Це, мабуть, янгол-баламута
Її вночі із кимось переплутав
Її вночі із кимось переплутав
Це гріх – не осміхнутись немовляті,
Коли воно невтішно плаче,
Коли воно невтішно плаче,
O, nie wracay, nie wracay, tylko dłonie złóz
Do modlitwy za wszystkich, co cię nie kochali.
Do modlitwy za wszystkich, co cię nie kochali.
На брамі малеча,
Озброєна до зубів,
Озброєна до зубів,
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Пливуть до загсів молоді...
Коли ти горнешся узимку,
У пошуках надійного тепла,
У пошуках надійного тепла,
Не з добра-дива вітер цей
З Долини сопілок,що під Єрусалимом,
З Долини сопілок,що під Єрусалимом,
В святині вистояв і начебто вознісся до Небес,
Де янгольськими голосами молитви читались.
Де янгольськими голосами молитви читались.
До правди, до правди прагни...
Дварім (Повторення закону), 16:20
Дварім (Повторення закону), 16:20
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Я тонкосльозим став на старості?
Не був відлюдником.
Полюбляв збирать добірне товариство
Полюбляв збирать добірне товариство
Проснись, відлуння пісні,
Заспівай, що до вподоби,
Заспівай, що до вподоби,
Дружині та й не тільки їй
Якже це так? Бути в Єрусалимі
І на вулицях не бачити пінгвінів?
І на вулицях не бачити пінгвінів?
Любим моїм ровесникам - бабусям і дідусям
Ще парасольки покалічені подибуєш і тут, і там,
А вже хамсін імлою проклада дорогу бездощів’ю.
А вже хамсін імлою проклада дорогу бездощів’ю.
Як чекала я цього дня – і ось він настав.
То ж чому моє серце рида?
То ж чому моє серце рида?
Віщун навідавсь уночі.
Присів на ліжка край.
Присів на ліжка край.
Хто ти? Чом рука навстріч
Не стрічає руку сестриньську?
Не стрічає руку сестриньську?
Люблю оці тихі дощі весняні,
В Єрусалимі вони до того ж - останні.
В Єрусалимі вони до того ж - останні.
Перемерзнути треба, переболіть
І теплом своїм поділиться,
І теплом своїм поділиться,
Як крик того, кому зламали руку,
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
І пізній сніг, і заморозки в травні –
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Ставки минувши, висповідь несу.
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
А дерева свою справляють весну:
На білий, на рожевий квіт
То град, то хвища.
То град, то хвища.
Якщо похилий вік і похилив мене
То це над тим, що відкладалося на завтра.
То це над тим, що відкладалося на завтра.
Там, де злились воєдино
Хмари з озерним простором,
Хмари з озерним простором,
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
Якби ще юною праматір наша Єва
Усі по хліб...
І той, у кого вдосталь,
І той, у кого вдосталь,
Крапля по краплі зріє зло.
Не воднораз засліпить очі.
Не воднораз засліпить очі.
Відходять мудреці із дому,
Як лебеді, що полишили став.
Як лебеді, що полишили став.
...І добре,
Що не відреклись ми від ілюзій.
Що не відреклись ми від ілюзій.
Негоже блукать так віддалік од Бога,
Аби не бачить рук, простертих в висоті,
Аби не бачить рук, простертих в висоті,
В багатиря якогось було дві доньки.
Як звали їх, легенда не доносить
Як звали їх, легенда не доносить
Берегом моря на віслюкові їде раббі Шім’oн бен Ельазар.
Ще кілька таких уроків, як сьогодні, гадає молодик,
Ще кілька таких уроків, як сьогодні, гадає молодик,
Якби отак заплакать радісно,
Аби й сльозинка заспівала
Аби й сльозинка заспівала
...Ось і останній з тих,
Хто йшов по морю, як по суходолу,
Хто йшов по морю, як по суходолу,
Ну, що за дивина:
В епоху потепління,
В епоху потепління,
Очі чорнії, очі пристрасні!
Ви прекраснії, ви, мов іскри ті.
Ви прекраснії, ви, мов іскри ті.
Коли Всевишній на горі Морія
Обрав місцину для Святості Своєї,
Обрав місцину для Святості Своєї,
Опівночі неждано випав сніг.
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Коли раптово виникає
Ще невиразний голос труб,
Ще невиразний голос труб,
Єрусалиму тільки снігу бракувало...
Мигдаль начебто на те зацвів,
Мигдаль начебто на те зацвів,
«Якщо тримаєш у руці садженець і тобі скажуть,
що прийшов Машіах ,
що прийшов Машіах ,
"В годину смерті в людини нічого не лишається,
крім виконаних заповідей і добрих справ".
крім виконаних заповідей і добрих справ".
М.Лозинському
Не в радість Антонію ні слава, ні багатство.
Нудьга прокралась в його душу.
Нудьга прокралась в його душу.
Грошима, кажуть, можна одбути Тубішват .
Замість місити глину - в теплі чай-каву попивать.
Замість місити глину - в теплі чай-каву попивать.
Анна Ахматова
Не наступай, селезнику, уточці на крильця
П. Чубинський
П. Чубинський
Осип Мандельштам
Які ж бо ви наївні, вишні, абрикоси і мигдаль!..
Варто теплу запанувати взимку,
Варто теплу запанувати взимку,
О.С. Пушкін
«Ой в саду, в садочку
Та зацвіли вишні –
Та зацвіли вишні –
М. Лермонтов, "Выхожу один я на дорогу"
...Цей світ оточує мене...
Могутній подих ріллі.
Могутній подих ріллі.
Не с каждым местом сговориться можно,
Чтобы оно свою открыло тайну
Чтобы оно свою открыло тайну
Скільки морів в Ізраїлі?
Хай ви географ чи мандрівник завзятий,
Хай ви географ чи мандрівник завзятий,
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Я сина вчив мовчати біля моря.
Не говорив йому:
Не говорив йому:
Стільки просьб у любимих завжди!
У розлюбених просьб не буває.
У розлюбених просьб не буває.
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо Кінерету щось.
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Що квіти продають на Байковім, –
Хай лиш нагадує шалехет листопад,
Та є і тут моя відрада – осінь:
Та є і тут моя відрада – осінь:
Один хочет представить Иисуса мудрецом,
другой – философом, третий – патриотом,
другой – философом, третий – патриотом,
У штиль вдивлятися, зливатися з штормами
І Кара-Даг пізнать на грані прірви …
І Кара-Даг пізнать на грані прірви …
Не нарікай на мене, рідний краю,
Що я до тебе, наче у відрядження.
Що я до тебе, наче у відрядження.
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Змалку робити дітей атеїстами.
"Копай всередині себе колодязь тієї води,
яка зросить і твій дім і сусідські".
яка зросить і твій дім і сусідські".
Ти і без усміху навдивовиж така красива...
Тільки цнотливість спроможна відвести од тебе погляд.
Тільки цнотливість спроможна відвести од тебе погляд.
Нащо перепиняти тих,
Хто чи реготом чи несусвітнім криком
Хто чи реготом чи несусвітнім криком
Де батьківщина, де твоя, скажи.
Якої син планети чи комети,
Якої син планети чи комети,
Жовкне лист на верхів’ї беріз,
І туман над Десною спроквола снується,
І туман над Десною спроквола снується,
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Споконвіків, а наче вперше
Спадає листя безшелесно.
Спадає листя безшелесно.
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Поки спите ви,
Стану осінніми світаннями.
Стану осінніми світаннями.
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Не за літом печаль.
Не печаль за літами,
Не печаль за літами,
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Уже завересніло.
Чобітки червоні
Чобітки червоні
Іван Франко Мозаїка із творів,
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
Александр Белоусов
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
Так римовириться-гуркоче голова...
Неймовірно, що соловей співа не про кохання
(Та ж без’язиких поетами робив він),
(Та ж без’язиких поетами робив він),
Зациклений на комунізмі,
Найбільше мірило щастя -
Найбільше мірило щастя -
Біні Смєховій
Всього і всіх шкода.
Все – наче спалах,
Все – наче спалах,
Як у коханні щось не йдеться,
Занур його в гебрайську мову,
Занур його в гебрайську мову,
...Бо не той юдей, що є ним назовні,
І не то обрізання, що назовні на тілі,
І не то обрізання, що назовні на тілі,
Ну що за дивний компас на старості
У подорож дано мені не знати ким:
У подорож дано мені не знати ким:
Картофель, импортированный из Америки в Европу,
в отличие от сладкого картофеля,
в отличие от сладкого картофеля,
Космос настільки чудовий, наскільки це можна гадати.
Він – небесна жива й незнищенна істота,
Він – небесна жива й незнищенна істота,
Йди до мурашки, ледарю, поглянь на її шляхи та й помудруй:
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя.
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя.
Не весною, не літом
І навіть не осінню, такою милою мені,
І навіть не осінню, такою милою мені,
На лижах покататися в Німеччину я їхав
І думав, звісно, про сніг та про приступні траси.
І думав, звісно, про сніг та про приступні траси.
Ні, не з історії знаю
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
На Радянщині можлива тільки суспільницька критика, тому щоб знайти признання, треба свідомо робитися сліпим, цебто поза суспільними проблемами не бачити нічого
Богдан Ігор Антонич «Проти поменшування мистця»
Богдан Ігор Антонич «Проти поменшування мистця»
До камінчика за звичаєм юдейським на домовину
Марка ВАЙСБЕЙНА
Марка ВАЙСБЕЙНА
Подружжю Хмельницьких – Тамарі й Володі
на згадку про відвідання Стіни Плачу
на згадку про відвідання Стіни Плачу
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
Щоб далі аж до Річиці дійти...
Доки батьки не перейшли у рай,
Ти їм по змозі потурай.
Ти їм по змозі потурай.
«Доглядала квіти я для кладовища...»
«Продавала квіти я на кладовищі...»
«Продавала квіти я на кладовищі...»
Ідуть і йдуть вони вервечкою...
За згином - згин, за згином - згин...
За згином - згин, за згином - згин...
"Біле личко, чорні брови повік не злиняють"
Українська народна пісня
Українська народна пісня
Не тичте нам межи очі свої червоні шмати.
Не прапори вони, прострелені в боях,
Не прапори вони, прострелені в боях,
Ковзаю босоніж по стерні,
Та не так щось прудко, як в дитинстві…
Та не так щось прудко, як в дитинстві…
«Три синочки-огірочки, а найстарший Миколай», –
Пригадали мати, що я сказав
Пригадали мати, що я сказав
Ми по війні ще грали у війну.
Напризволяще кинувши корів і кіз,
Напризволяще кинувши корів і кіз,
"Колись світанки сірими лисицями
В полях тинялися зацьковані і злі,
В полях тинялися зацьковані і злі,
В кожному Вавілоні має бути свій божевільний для повноти картини – конче хтось має бути ним, якщо навіть такого і нема насправді.
Василь Земляк «Лебедина зграя»
Василь Земляк «Лебедина зграя»
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син.
Та він же у мене однісінький син.
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Я тонкосльозим став на старості?
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
А дерева свою справляють весну:
Що ж! Тільки той ненависті не знає,
Хто цілий вік нікого не любив.
Хто цілий вік нікого не любив.
Не бійсь, чорнявий котику, не бійсь.
Не серджусь аж ніяк на тебе,
Не серджусь аж ніяк на тебе,
Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечестилися і розум їхній, і сумління.
Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
«Зеленотрав’я, навшпиньки, вище!
В оксамити милі деревчата!
В оксамити милі деревчата!
День прожит… Ну и слава Богу!
Федор Тютчев
Федор Тютчев
«Цієї одчайдушної пори
Усім зустрічним
Усім зустрічним
Миколі Мельнику
Віднайти істинну радість –
найважче з духовних завдань
найважче з духовних завдань
Ой ви, пізні пісні, вас у гніздах ще теплих
Журавлі полишили.
Журавлі полишили.
Аби апатію лопатою,
Як щойновпалий сніг згорнуть
Як щойновпалий сніг згорнуть
Не клич мене в музеї й галереї,
Допоки не надивлюся
Допоки не надивлюся
"Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Заспівай нам веснянку!
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
На білий, на рожевий квіт
То град, то хвища.
То град, то хвища.
Ой дідусю, дідусю, сивая борідка,
Чом ти мене не любив, як була я дівка?
Чом ти мене не любив, як була я дівка?
Ой за двором за новеньким
Брала вдова льон дрібненький.
Брала вдова льон дрібненький.
Не вертай, не вертай, лиш долоні склади
До молитви за всіх, що тебе не кохали
До молитви за всіх, що тебе не кохали
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
Що ти плекав і боронив.
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Мои стихи напишет вам,
У Паганіні є щось демонічне.
Так грає той, хто продав душу дияволу
Так грає той, хто продав душу дияволу
Аврагаму,
лікарю й піаністу
лікарю й піаністу
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
Мало не півстоліття?
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Перайя в Єрусалимі грає.
Три діди, три діди полюбили бабу,
А четвертий, манюсенький, причепився ззаду.
А четвертий, манюсенький, причепився ззаду.
Не вбивай
Книга вихід.20, 13
Книга вихід.20, 13
Ой ходив донець сім год по Дону,
На восьмом году сам додому йду...
На восьмом году сам додому йду...
Ой попід гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький .
Ходить Довбуш молоденький .
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
Що ти плекав і боронив.
Професору Мирославу Мариновичу
Итак, опять увиделся я с вами,
Места немилые, хоть и родные,
Места немилые, хоть и родные,
Посадив хто і насіяв
Зелен-диво Голосіїв?
Зелен-диво Голосіїв?
Скарай мене, Поезіє, дорогою,
Я стільки не добрав на ній думок...
Я стільки не добрав на ній думок...
Жовкне лист на верхів’ї беріз,
І туман над Десною спроквола снується,
І туман над Десною спроквола снується,
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Відкладу читання, заплющу очі й бачу:
Збирає хмиз він, щоб зготувать вечерю.
Збирає хмиз він, щоб зготувать вечерю.
Серед листів, що дав мені Богдан,
Як познайомився зі мною, журналістом,
Як познайомився зі мною, журналістом,
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
І на вранішній отой тоненький спів
"...Я їм дам у Своїм домі там в мурах Своїх
місце і ймення, що краще воно за синів та дочок,-
місце і ймення, що краще воно за синів та дочок,-
"...В повітрі пише ще його рука"
Микола Зеров
Микола Зеров
Вже рік минув, як виселили голубів з горища,
Але щодня вони разів по кільканадцять прилітають
Але щодня вони разів по кільканадцять прилітають
Я мушу знати все. І не питай навіщо.
Я хоч і відгомін Великої Сурми,
Я хоч і відгомін Великої Сурми,
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Люблю осінь
За мокрий поривчастий вітер,
За мокрий поривчастий вітер,
Як гірко плачуть наші діти,
Коли неправедно караєм.
Коли неправедно караєм.
"Як много важить слово..."
Тарас Шевченко
Тарас Шевченко
Петрарці заздримо і Норвіду, й Шевченку:
«Які слова! Таж то сама любов!..»
«Які слова! Таж то сама любов!..»
Читаю Тичину серцем – не очима.
Крізь серце свищуть вітри його доби.
Крізь серце свищуть вітри його доби.
Не воювать, а тільки відвойовувать
Чужинцями загарбане добро –
Чужинцями загарбане добро –
Він песика назвав бомжем і відштовхнув.
І песик заскавчав і став обнюхувати інших.
І песик заскавчав і став обнюхувати інших.
Пальці на струни кидай, кобзарю.
Кидай без жалю, щоб дзвоном гули,
Кидай без жалю, щоб дзвоном гули,
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Чи ними світа ще не вславлено?
Валентині Рубан,
професору мистецтвознавства
професору мистецтвознавства
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
І пітьма по кімнаті залягла,
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
«Розвивайся, сухий дубе, на чотири листи.
У козака три дівчини – ні з одної користи:
У козака три дівчини – ні з одної користи:
Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
"Зренье рассудка становится острым тогда,
когда глаза начинают уже терять свою зоркость"
когда глаза начинают уже терять свою зоркость"
Вертали козаки в рідну Україну
І так говорили молодій дівчині:
І так говорили молодій дівчині:
"Кажуть, що шибениці запорозьким зичаєм можна було уникнути, якщо котрась із дівчат виявила бажання вийти за злочинця заміж"
Дмитро Яворницький
Дмитро Яворницький
"З вуст малят і немовлят зробив Ти силу..."
Псалом 8:3
Псалом 8:3
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
Наче кулі, свистять імена
І Шуман, і Ван-Гог, і Врубель, і Чюрльоніс...
Скільки ж бо їх, кого Ти гнав і гониш
Скільки ж бо їх, кого Ти гнав і гониш
Дай, боже, згоди святої Вкраїні,
Хай Україна у січі не гине!
Хай Україна у січі не гине!
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Ну, скажи на милість,
Як мати молода вслухається у сон дитини,
Отак досвітня тиша оберігає сон Єрусалиму.
Отак досвітня тиша оберігає сон Єрусалиму.
Спіноза
Умом Россию не понять,
Ее аршином общим не измерить.
Ее аршином общим не измерить.
Старі хати потомились
Виглядати гостей милих,
Виглядати гостей милих,
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
Із того краю, що не чужий тепер мені.
Дай, боже, згоди святої Вкраїні,
Хай Україна у січі не гине!
Хай Україна у січі не гине!
Необрізані й недорізані,
Що вам лишилося ще ділить:
Що вам лишилося ще ділить:
Немовби дивовижний фільм
(Щось на зразок довженківських сюжетів),
(Щось на зразок довженківських сюжетів),
Не уявляю, як це жити на рівнині.
З дитинства гори й пагорби судилися мені.
З дитинства гори й пагорби судилися мені.
Огляди