Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Гентош (1957)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Дідо
    Пам’ять підкаже, хоч злинули рóки:
    Хвіртка була тут, там – буда і пес…
  • •  пародія « Повзучі блукальці »
    Пародія
  • •  Сповідь снайпера або Російському контрактнику
    Живі і веселі, обуті, убрані –
    Серця їх навряд чи охоплює щем…
  • •  Вересневе...
    Осінь літо вигнати не в змозі –
    І дощів вмивається слізьми…
  • •  Зорі над Донбасом
    Зорі падали завше,
    І люди до того звикли,
  • •  Коаліціянтам
    І шанованим, і не дуже,
    Що Верховних сягли висот –
  • •  Творчий вечір
    У понеділок 1-го грудня в Будинку письменників (Київ, вул. Банкова, 2) відбудеться мій творчий вечір.
    У програмі - презентація збірки «Тривожні дзвони», також читатиму нову поезію - громадянська лірика, політична сатира, літературна пародія.
  • •  пісня "Зорі впали в скошені отави..."
    Зорі впали в скошені отави,
    Рай земний відкрився серед трав,
  • •  Монолог коали
    Всім привіт! Я ота коала…
    Тиждень вже заїдає злість.
  • •  пародія « Пріоритет »
    Пародія
  • •  На конференції
    Боже, нарешті здійснилася мрія –
    Нині забудьте науки закони!
  • •  В маршрутці
    Наше життя – як депозит у банку,
    Більше дивує, але чогось навча…
  • •  Кам’янець-Подільський замок
    То вже потім тут іржали коні,
    Ворог чув зі стін могутнє – Вмри!
  • •  “Сука ти” або “порєченкову”
    Зараз “там” може тиша,
    Може гуркоче “град”.
  • •  32-й блокпост
    Наказ – святé. Не скажеш – Ні!
    Двохсотих навіть не забрали…
  • •  Звикаєм…
    Ми з дитинства звикали вважати Вітчизну раєм,
    І навчились любити її гіркуватий дим.
  • •  пародія « Мудрі хмари »
    пародія
  • •  Поема на замовлення (пісня)
    Пишем поему на задану тему…
    Ти лиш зустрінься – то друга слова.
  • •  Вибори
    Нині погода – певно святий замовив,
    Небо високе, без берегів таке,
  • •  Майбутнім депутатам
    У нас політика багатих?
    Народ – пішак у вашій грі?
  • •  пародія « Пропав екватор »
    Пародія
  • •  Митцям
    Ми помрем, як усі – але це неважливо,
    А важливо одне – як живемо тепер:
  • •  Ти знаєш, що таке війна?
    Ти знаєш, що таке війна?
    Як другу відриває ноги,
  • •  “Опозицьонéри”
    Шляк би їх всіх трафив до холєри,
    Гáдять знов – вже пережили шок!
  • •  Ще не осінь… (романс)
    Вже павутинки у волоссі,
    І сум-печаль в очах святі…
  • •  пародія « Міні... »
    Пародія
  • •  Осінь золотава…
    За вікном у золоті дерева,
    Небеса просвітлені без хмар,
  • •  Так ось буває…
    Так ось буває –
    Життя делікатне й грубе,
  • •  пародія « Нестандарт »
    Пародія
  • •  Українські “кіборги”
    Що міцніше – броня чи криця?
    В тім житті ми були людьми…
  • •  Маємо…
    Вміємо платити ціну –
    Більшу не заплатить ніхто…
  • •  пародія « Усім з подякою... »
    Пародія
  • •  Мила, пробач…
    Мила, пробач, не подзвонив учора,
    Ти не хвилюйся – зарядка підсіла знов.
  • •  Четвертий гумконвой
    Господи, збав від сусіда-зарази!
    Лезо ганьби десь пече під грудьми –
  • •  пародія « Не лякайся »
    Пародія
  • •  Ми співаємо гімн…
    Ми співаємо гімн,
    І кладемо на серце руку,
  • •  Вчора і нині…
    В нього очі, певно, були сині,
    Погляд вдаль летів до горизонту…
  • •  Презентація поетичної збірки
    У четвер 11 вересня в рамках 21-го Форуму видавців у Львові в Українській академії друкарства, Актовий зал, ауд.50 (вул. Підвальна, 17) відбудеться презентація моєї поетичної збірки "Тривожні дзвони".
    (http://bookforum.ua/customer/751/39.html)
  • •  ОХУ-инія
    То не в цирку, не жарт репризи,
    Де два клоуни гнуть своє…
  • •  Вересневе…
    Осінь літо вигнати не в змозі –
    І дощів вмивається слізьми…
  • •  Смертельний бій

    Неправда й правда б’ються – знають люди,
  • •  Світе, подивися правді в очі…
    Світе, подивися правді в очі –
    Звір напав на нас, іде війна!
  • •  Парад Надії
    Відданість і впевненість на лицях,
    Уперед шеренг нестримний рух!
  • •  На Спаса
    У світлиці з образом Тараса,
    Під гудіння впертої бджоли
  • •  Сниво
    Твій дотик виймає серце,
    Твій погляд стиска аорту,
  • •  Білий сон
    Приснився сон – фарбуєм в біле КРАЗи,
    Вантажим сало й гречку – будь здоров!
  • •  Московське “ноу-хау”
    Перегрівся Вова – серпень, жарко,
    Мізкував, натужився – і от
  • •  “Русскій” ведмедик
    “Бракне – не бракне” дурневі моці?
    Лобом об стінку? Подужаєм – пліз!
  • •  пародія « Покаявся...»
    Пародія
  • •  ПутіРашка
    Керувати теж буває важко,
    Особливо, як з’їжджає дах!
  • •  пародія « За дефіцитом! »
    Уста гірчили,
    Меду хтіли –
  • •  Не сприймаю
    Не сприймаю підвішені стани,
    “Так” – є так, а як “ні” – то вже ні!
  • •  Доброго ранку, Львове!

    У відкрите вікно
  • •  Ще почекай, толерантна Європо…
    Внесок Росії у мир – очманіти!
    На попелищі димиться зола…
  • •  “Прєдсєдатєль …”
    Чим він обпився? Явно – не чаєм.
    Чим обкурився? Навряд нікотин.
  • •  Ти закоханий в Львів…
    Ти закоханий в Львів,
    Але не маєш грóшей.
  • •  Дякую і гратулюю!
    Щиро вдячний усім читачам і відвідувачам моєї сторінки на ПМ!
    Гратулюю шановній пані, колезі по перу Інні Ковальчук із Києва, перегляд моєї сторінки якою виявився "ювілейним" - стотисячним! Від мене стотисячному відвідувачу презент - три моїх збірки пародій (на нині повне зібрання).
  • •  АТО або До колорадів
    Напрасуйте стрічки колорадські,
    Закажіть похоронні авто,
  • •  Світлий щем…
    Тут хрести у тумани вбрані
    Похилилися під дощем…
  • •  Гей на Купала...
    Гей на Івана, гей на Купала
    Дівчина файна квітку шукала,
  • •  Древо роду
    До витоків… Одвічне – батько й син,
    Матуся й доня, перший крок онука…
  • •  пародія « Проїхався! »
    Пародія
  • •  пародія « Не горюй! »
    Пародія
  • •  Щось не так…
    Щось не так. І збагнути несила…
    Знов згорів БТР і літак,
  • •  пародія « Нічний художник »
    Пародія
  • •  Траурне літо
    Літо спекотне, тривожне, гаряче,
    Із блокпостами, що в землю вросли…
  • •  Мамі на роковини
    А на цвинтарі пахнуть трави,
    Бджоли навіть збирають мед…
  • •  пародія « Пришвартувала »
    Пародія
  • •  Українське літо
    Русская весна відходить в Лету…
    Що, крім бід, вдалось їй принести?
  • •  пародія « Хто звідки »
    Пародія
  • •  пародія «Резюме друга »
    Пародія
  • •  пародія « Просто затям…»
    Пародія
  • •  пародія « Дезертир »
    пародія
  • •  пародія « Захопився... »
    Пародія
  • •  пародія « Стихійний гість »
    Пародія
  • •  пісня « Ти пішла... »
    Ти пішла. І на серці прісно…
    І планета уже не та…
  • •  пародія « Таки поїхав…»
    пародія
  • •  пародія « Сила традицій »
    пародія
  • •  пародія “Таке бува…”
    Пародія
  • •  пародія « Розминулися »
    Пародія
  • •  Відтепер
    Сенсу нема виражатись пом’якше –
    Каїн ударив, та Авель не вмер.
  • •  Я пропоную…
    Я пропоную сказати відкрито –
    Ми не брати від колисок-джерел.
  • •  До слабуючої матері…
    Партія Ригів, отруйна Пухлина Ракова,
    Йде метастазами, все пожирає пухлина.
  • •  Хресному
    Все життя на чистому папері –
    Зроблено отой останній крок…
  • •  Першоквітневий сон
    Ех, буваємо в снах… охочі
    На палку неземну любов!
  • •  Доні на День народження
    СМС-ку надрукую зранку –
    Доню, цьом! Як завше, бракне слів…
  • •  Поетам
    Гострімо слова, як багнети,
    Гартуймо в вогні й мерзлоті.
  • •  Агресору
    Вірить хтось іще у “братню” казку?
    Рот поширше , Крим ковтнемо – Гамс!
  • •  На Канівській кручі…
    Вже ранок серпанок накинув на плечі,
    І вранішня зірка на небі погасла,
  • •  Українці пишуть віршованого листа російському президенту
    Ти б не пхався, Вова, на Вкраїну,
    Ти покинь, Вован, задýмки злі.
  • •  Львівська сотня
    Сил нема. Надії розіп’яті.
    Рідша дим. Багаття догора…
  • •  Росіянам
    “Брат” кремлівський закусив вудила -
    “Хочете свободу, вашу мать?”
  • •  Тарас на Майдані
    Він там був також, разом із нами,
    Воював, кричав до хрипоти,
  • •  Слава Богу!
    Заживемо в спокої і мирі,
    Будемо іще щасливі ми!
  • •  пародія « Доросле »
    Пародія
  • •  Кругообіг закоханих або Далі буде
    Потепліло в лютому – не гайся,
    За весною – діло молоде!
  • •  пародія « Життєві викрутаси »
    Пародія
  • •  Самоінтегратор
    Альпи під крилом чи Піренеї?
    Йде на Відень екс-прем’єрський борт,
  • •  Сходять колядками Свята...
    Сходять колядками Свята,
    Снігу нема – не біда…
  • •  Перша коляда
    Мнеться неба покривало
    І чіпляє за дерева.
  • •  На Коня!
    Цíлий рік на Коні скакати нам,
    Справи добрі і злі нести,
  • •  пародія « Під деревом…»
    Пародія
  • •  пародія « Буває… »
    Пародія
  • •  Доні на Миколая
    На вікні узір із квітів-стебел,
    Смутку тіні бродять по вікні…
  • •  пародія « Не дочекалась... »
    Пародія
  • •  Тривожні дзвони
    Дзвони б’ють тривожно що є сили,
    І надривно гупають серця.
  • •  Європа кличе!
    Де Європа? Маємо, що маєм?
    Від брехні в серцях полинна їдь…
  • •  Беркутятам
    Скаже хтось – у них така робота,
    Не змогли порушити наказ…
  • •  Не фарт…
    То напáсть? Порóблено? Хвороба?
    Доля знов зіграла прикрий жарт –
  • •  пародія « Авторське »
    Пародія
  • •  пародія « На бартер! »
    Пародія
  • •  пародія « А хочеш?»
    Пародія
  • •  пародія « Наша! »
    Пародія
  • •  пародія « Добичкувався »
    Пародія
  • •  пародія « Альтернатива »
    Пародія
  • •  пародія « Покозакували… »
    пародія
  • •  пародія « Не встиг »
    Пародія
  • •  пародія « Нарешті »
    Пародія
  • •  пародія « Стодольна Енеїда »
    Пародія
  • •  пародія « Сила наголосу »
    Пародія
  • •  пародія « Холостяцьке... »
    Пародія
  • •  поетичний шарж « Спровоковане »
    Сіла віршá писати –
    Туго іде, одначе,
  • •  пародія « Вертайся! »
    Пародія
  • •  пародія « Заголоблили… »
    Пародія
  • •  пародія « Я такий… »
    Пародія
  • •  пародія « Певно... »
    Пародія
  • •  Вечір еротичної пародії
    У вівторок 10 вересня у Львові в рамках 20-го Форуму видавців (8-й Львівський міжнародний літературний фестиваль) відбудеться "Вечір еротичної пародії".
    В програмі заходу – виступи поетів-пародистів: Іван Гентош (Львів), Світлана Костюк - Параска Коливашаласка (Волинь), Василь Кузан (Закарпаття), Лариса Омельченко (Дніпропетровськ), Анатолій Черняхівський (Вишгород) і Ярослав Чорногуз (Київ).
  • •  пародія « Лаван-дівка »
    Пародія
  • •  пародія « Хоч-не-хоч… »
    Пародія
  • •  пародія « Навіщо то мені? »
    Пародія
  • •  пародія « Втягнуло… »
    Пародія
  • •  пародія « Відсканувала… »
    Пародія
  • •  пародія « Замріявся або За півметра… »
    Пародія
  • •  пародія « “Ні” – то ні! »
    Пародія
  • •  пародія « По мапі… »
    Пародія
  • •  пародія « Надіюсь… »
    Пародія
  • •  пародія « Моє! »
    Пародія
  • •  пародія « Хованки »
    Пародія
  • •  пародія « Червнева латинь »
    Пародія
  • •  пародія « Півдотик »
    пародія
  • •  пародія « Звідки діти? »
    пародія
  • •  пародія « Сама доброта або монолог Чорної вдови...»
    Пародія
  • •  пародія « Недобра…»
    Пародія
  • •  пародія « Антисублімація »
    Пародія
  • •  пародія « Буває й так...»
    Пародія
  • •  Мамі
    Груша тінь кидала коло хати,
    Спів пташиний линув з висоти.
  • •  пародія « Готовий »
    пародія
  • •  пародія « Інтимна граматика »
    пародія
  • •  диопародія « Сюрприз! »
    Диопародія
  • •  пародія « Не барись! »
    пародія
  • •  пародія « Непідйомне... »
    Пародія
  • •  пародія « Гарем »
    Пародія
  • •  пародія « Від гвинта! »
    Пародія
  • •  пародія « Finita…»
    Пародія
  • •  Неминуче
    Чи доберемось небесної брами?
    Лезо зневіри гостріше за ніж…
  • •  пародія « Багатоповерхівка »
    Пародія
  • •  пародія « Перестигли... »
    Пародія
  • •  пародія « На мидниці… »
    Пародія
  • •  пародія « Хто вар’ят? »
    Пародія
  • •  пародія « Пора! »
    Пародія
  • •  Ти пішов...
    Ти пішов. І на серці прісно…
    І планета уже не та…
  • •  пародія « Лижвяр »
    Пародія
  • •  пародія « Ну й назвав! »
    Пародія
  • •  пародія « Бешкетник »
    Пародія
  • •  Святвечір

  • •  пародія «Чом би й ні? »
    Пародія
  • •  пародія « Зустріч »
    Пародія
  • •  пародія « Вчора... »
    Пародія
  • •  пародія « Без тіні...»
    Пародія
  • •  пародія « Назад »
    Пародія
  • •  пародія « На грядці »
    Пародія
  • •  пародія « Музейне »
    Пародія
  • •  пародія « Без жартів »
    Пародія
  • •  пародія « Бувалий світ »
    Пародія
  • •  пародія « Сила науки »
    Пародія
  • •  пародія « Буц! »
    Пародія
  • •  пародія « Примісячивсь… »
    Пародія
  • •  пародія « Осанна любові! »
    Пародія
  • •  пародія « Так ся стало… »
    Щука робить манікюр –
    Зауважить хоч пічкур?
  • •  Творча зустріч
    В суботу 15 вересня в рамках 19-го Форуму видавців у Львові відбудеться моя творча зустріч "200 пострілів на ПМ" в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Актовий зал (Просп. Свободи, 15). Початок о 10-00.
    Радий буду зустрітися з усіма, кому до вподоби пародійне слово.
  • •  пародія « Бач! »
    Пародія
  • •  пародія « Симптоми »
    Пародія
  • •  пародія « Етюд »
    Пародія
  • •  Зорі впали в скошені отави…
    Зорі впали в скошені отави,
    Рай земний відкрився серед трав,
  • •  пародія « Піїтно так… »
    Пародія
  • •  Презентація збірки пародій "200 пострілів на ПМ "
    В суботу 11 серпня в Пороховій вежі (вул.Підвальна,4, Спілка архітекторів) відбудеться презентація моєї третьої збірки пародій "200 пострілів на ПМ". Початок о 15-00.
    Дорогі ПМ-івці, радий буду зустрітися з Вами. Багато із Вас є “співавторами” цієї збірки, оскільки збірка охоплює майже дворічний період моєї творчості на ПМ. І ще запрошую усіх, кому до вподоби пародійне слово.
  • •  пародія « Без цукру… »
    Пародія
  • •  пародія « Закон Кулона »
    Пародія
  • •  пародія « Планида така… »
    Пародія
  • •  пародія « Найтвердіший… »
    Пародія
  • •  пародія « Коренастий »
    Пародія
  • •  пародія « Житіє моє... »
    Пародія
  • •  пародія « Не друзі... »
    Пародія
  • •  пародія « Ну постривай! »
    Пародія
  • •  пародія « Керівник »
    Пародія
  • •  пародія « Ті ревнощі... »
    Пародія
  • •  пародія « Уїкенд по-нашому... »
    Пародія
  • •  пародія « Недобродило! »
    Пародія
  • •  пародія « Той »
    Пародія
  • •  пародія « Муляр »
    Натхнення маю – третій ряд
    Вкладаю нині!
  • •  пародія « У відгулі! »
    Блаженний хто спокійну Музу має,
    А в мене жах – не приведи Господь!
  • •  Уклін ветеранам...
    Їхній подвиг ціни не має –
    Хто вернувся, а хто поліг…
  • •  пародія « Без пір’я…»
    Пародія
  • •  пародія « Трійня... »
    Пародія
  • •  пародія « Не горобці... »
    Пародія
  • •  пародія « Не шукай... »
    Пародія
  • •  пародія « Вибірковий склероз »
    Пародія
  • •  пародія « Ти вмієш? »
    Пародія
  • •  До причастя…
    А життя – мов золóчена клітка,
    Чи буденних рутин ешафот…
  • •  Пародія « Намовив…»
    Пародія
  • •  романс « Як же я без Вас... »
    Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
    Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
  • •  пародія « Напартачив... »
    Пародія
  • •  пародія « Відігрівся…»
    Пародія
  • •  Страва до Дня Сміху
    Заримую втіху й стріху –
    Ой багато буде сміху!
  • •  пародія « Сумнів »
    Пародія
  • •  пародія « Переплутав »
    Пародія
  • •  пародія « Есеїст мимоволі »
    Пародія
  • •  Доні
    Поцілую в щічку і долоню,
    І губами доторкну чоло…
  • •  пародія « Квартальне »
    Пародія
  • •  ПОЕТАМ
    Ще з давнини, у всі віки,
    Покликані людьми і Богом
  • •  пародія « Матриця життя »
    Пародія
  • •  Тре кріпитись...
    Торт згорів, задиміла праска!
    Тре кріпитись – таке життя…
  • •  пародія « Дочекалася! »
    Пародія
  • •  пародія « Танго на двох або Дачне танго »
    Пародія
  • •  пародія « Моє Сонце »
    Пародія
  • •  пародія « Дозрівання »
    Пародія
  • •  пародія « Верховодь! »
    Пародія
  • •  пародія « Наліво... »
    Пародія
  • •  пародія « Фіолет »
    Пародія
  • •  ІРПІНЬ - 2012
    Нам лютнева стелиться дорога,
    Цельсій додає адреналін!
  • •  пародія « До ЄВРО... »
    Пародія
  • •  пародія « Пісенька пісюка »
    Пародія
  • •  пародія « Подамся у лірики... »
    Пародія
  • •  пародія « П’ята чашка... »
    Пародія
  • •  пародійна відповідь « Нескінченність »
    Пародійна відповідь
  • •  пародія « Не спішіть... »
    Пародія
  • •  пародія «Невтомне чуркало »
    Пародія
  • •  Відліт…
    Не палю, але в цю мить
    Взяв цигарку –
  • •  Різдвяне
    Пролітає сніжок довгожданий,
    Дух святковий витає довкрýж,
  • •  пародія « Не бійтесь пацюка... »
    Пародія
  • •  пародія « Не птах! »
    Пародія
  • •  пародія « Шабаш »
    Пародія
  • •  Новорічне вінчування
    Посіваю - сію, сію
    На добро і на надію!
  • •  пародія « Піддалась... »
    Пародія
  • •  Пародія « Натура »
    Пародія
  • •  пародія « Хто заникав Діда? »
    Пародія
  • •  пародія « Пора спати »
    Пародія
  • •  пародія « Остання стріла »
    Пародія
  • •  пародія « Затуманило »
    Пародія
  • •  « Голосуйте за найкращу українську книжку 2011 року! »
    В соцмережі за адресою http://www.facebook.com/questions/246188915435636/?qa_ref=qts
    триває рейтингове голосування за найкращу українську книжку 2011 року. А ви вже проголосували?
  • •  « Полювання на ПМ »
    Ради цього – не спати, не їсти,
    Літоб’єднання – на “номерá”!
  • •  пародія « Недаремно... »
    Пародія
  • •  пародія « Втома »
    Пародія
  • •  Ти пішла...
    Ти пішла. І на серці прісно…
    І планета уже не та…
  • •  пародія « Вибрики еволюції... »
    Пародія
  • •  пародія « Ачей... »
    Пародія
  • •  пародія « Не пів на шосту! »
    Пародія
  • •  пародія « Піду продавати! »
    Пародія
  • •  пародія « Життя вазонне »
    Пародія
  • •  пародія « Заглохли... »
    Пародія
  • •  пародія « Досить...»
    Пародія
  • •  пародія « В квітнику »
    Пародія
  • •  пародія « Надпровідність »
    Пародія
  • •  пародія « Високооктавне »
    Пародія
  • •  пародія « Хіба то отрута? »
    Пародія
  • •  В душí…
    Якόсь незатишно і темно,
    Хоч все довкола – як тоді…
  • •  пародія « Пардон! »
    Пародія
  • •  пародія « Балдію! або Обід “нового українця” »
    Пародія
  • •  пародія « Просто секс »
    Пародія
  • •  пародія « Покута »
    Пародія
  • •  пародія « Склероз »
    Пародія
  • •  « Що може чоловік щасливий? »
    За мотивами...
  • •  пародія « Справжній зорепад »
    Пародія
  • •  пародія « Житуха »
    Пародія
  • •  пародія « Пустить ! »
    Пародія
  • •  пародія « Мій змій! »
    Пародія
  • •  пародія «Джазодиван »
    Пародія
  • •  пародія « Читають! »
    Пародія
  • •  пародія « Натюрліх »
    Пародія
  • •  Пародія « Рецепт від Агати »
    Пародія
  • •  пародія « Дотягнув! »
    Пародія
  • •  пародія « Без калькулятора... »
    Пародія
  • •  Навіяне “Поемою…” або “Трояно-кінь”
    Як Бог не дав – писатиму поему,
    Дістану пародистів всіх назло!
  • •  пародія « Відходять води... »
    Пародія
  • •  пародія « Атас! »
    Пародія
  • •  пародія « Шляк би трафив! »
    Пародія
  • •  пародія « Не на часі... »
    Пародія
  • •  пародія « Дяка каменю... »
    Пародія
  • •  пародія «Космічно-мобільне... »
    Пародія
  • •  пародія « Медвежі танці »
    Пародія
  • •  пародія « Мій Хтось! »
    Пародія
  • •  пародія « Від завтра... »
    Пародія
  • •  пародія « Боги купання »
    Пародія
  • •  пародія « Одне хоч добре! »
    Пародія
  • •  пародія « Духовне... »
    Пародія
  • •  пародія « Заклинило... »
    Пародія
  • •  « Умань 2011 »
    Ми прощаємось… Присмак суму…
    І жартуємо – певна річ…
  • •  пародія « Недоперепив! »
    Пародія
  • •  пародія « Не віддам! »
    Пародія
  • •  пародія « Хто за удачею? »
    Пародія
  • •  пародія « Поратись пора... »
    Пародія
  • •  Почати з "а"?
    Каблук зломúвся – по асфальту бόсим…
    Мета – все та ж. (От тільки би дійти!)
  • •  пародія « Гігант-сансей »
    Пародія
  • •  пародія « Нелегко писати... »
    Пародія
  • •  « “Неугомонному” Валєрі…»
    Писати “бýдь-як” не годиться,
    Писати треба “з огоньком”!
  • •  « Миротворцю Валерію »
    Поема сильна, як “холєра”
    (Напевне в ній глибинна суть)!
  • •  пародія « Моє Фелічіта »
    Пародія
  • •  пародія « Де там! »
    Пародія
  • •  пародія «Раз у році »
    Пародія
  • •  пародія « Щоб тверезо! »
    Пародія
  • •  пародія « Без страху! »
    Пародія
  • •  пародія « Я - начальник! »
    Пародія
  • •  пародія « До біса! »
    Пародія
  • •  пародія « Перпетум мобіле »
    Пародія
  • •  пародія « Не кентавр »
    Пародія
  • •  пародія « Потрібен! »
    Пародія
  • •  пародія « Бонапарт »
    Пародія
  • •  пародія « Не мацай! »
    Пародія
  • •  пародія « Стрес »
    Пародія
  • •  пародія « Перша сторінка »
    Пародія
  • •  пародія « Запий. »
    Пародія
  • •  Продовження експерименту (пентапародія)
    Пародія
  • •  Пародійні терни
    На пародіях тих не заробиш ні цента –
    Цілий рік щось писав, завалив стільки справ,
  • •  пародія « Дитсадок! »
    Пародія
  • •  пародія « Я вимагаю! »
    Пародія
  • •  Презентація збірки пародій "Чавунні канделябри" ( друга спроба)
    В суботу 21 травня в Пороховій вежі (вул.Підвальна,4) відбудеться презентація моєї другої збірки пародій "Чавунні канделябри". Початок о 15-00. Дорогі ПМ-івці, радий буду зустрітися з Вами. Запрошую усіх, кому до вподоби пародійне слово.
    З повагою...
  • •  пародія « Зовсім мало... »
    Пародія
  • •  Татові на Перемогу...
    Буде сонце щодéнь вставати,
    Прóйде травень, і прийде знов,
  • •  пародія «Соня... »
    Пародія
  • •  пародія « Лізу вниз! »
    Пародія
  • •  пародія «Контактери »
    Пародія
  • •  пародія «Вилазить боком... »
    Пародія
  • •  пародія « Спускаюсь... »
    Пародія
  • •  пародія « Утішусь... »
    Пародія
  • •  пародія « БЕЗ ДОТИКУ »
    Пародія
  • •  пародія « В політ! »
    Пародія
  • •  Перенесення презентації збірки "Чавунні канделябри"
    В зв’язку з тим, що всі бажаючі не встигають прибути на презентацію 19-го квітня, а також в зв’язку з несподіваним виникненням непередбачуваних обставин, що тимчасово унеможливлюють проведення заходів в Львівській Спілці письменників, презентація збірки пародій "Чавунні канделябри" переноситься (не відміняється!) на травень. Дорогі друзі, радий буду бачити Вас і поспілкуватися з Вами. Точну дату проведення презентації повідомлю додатково.
    З повагою...
  • •  Презентація збірки пародій "Чавунні канделябри"
    19 квітня в Львівській Спілці письменників (вул.Крушельницької,17) відбудеться презентація моєї другої збірки пародій "Чавунні канделябри". Початок о 17-00. Щиро радий усім, кому до вподоби пародійне слово.
    З повагою...
  • •  пародія « НЕГОЖЕ! »
    Пародія
  • •  пародія « БЕЦЯ »
    Пародія
  • •  пародія « НАКІНЕЦЬ! »
    пародія
  • •  пародія « Порно-шок »
    Пародія
  • •  пародія « Просто грип! »
    Пародія
  • •  пародія « Наші Гаваї... »
    Пародія
  • •  пародія « Третя сторінка »
    Пародія
  • •  пародія « Капітуляція »
    Пародія
  • •  пародія « Не плач! »
    Пародія
  • •  пародія « Короновані сни »
    Пародія
  • •  ЗІ СВЯТОМ 8 БЕРЕЗНЯ !
    Час зимовий поволі збіг,
    Потекли веснянí потоки…
  • •  пародія «По-індіанськи...»
    Пародія
  • •  пародія « Помічне...»
    Пародія
  • •  пародія « Не муч...»
    Пародія
  • •  пародія « Гномик »
    Пародія
  • •  пародія « Без гіда... »
    Пародія
  • •  пародія « Потрійний вибух »

  • •  пародія « Незрівнянна, вернись!.. »
    Пародія
  • •  пародія « За завісою... »

  • •  пародія « Ми вміємо!..»
    Пародія
  • •  пародія « Завади ефіру »
    Пародія
  • •  пародія « Жива думка »
    Пародія
  • •  пародія « Знак присутності »
    Пародія
  • •  пародія « Ну й часи! »
    Пародія
  • •  « Літописцю Василю! »
    Та чому пекельна, брате?
    Ніч як ніч, таке бува…
  • •  пародія « Арівідерчі »
    Пародія
  • •  пародія « Спогад про Світязь »
    Пародія
  • •  пародія «Мій Казанова»
    Пародія
  • •  ХРИСТОС РОДИВСЯ!
    Ще з дитинства той душевний трепіт…
    Сніг скрипить, десь чути коляду,
  • •  " ЛИЦАРСЬКИЙ ТУРНІР "
    Ні до чого тут “охи-ахи”,
    Вболівання шальна ріка –
  • •  пародія " ЗЕРО - ЕРО "
    Михайло Бобиков
    поезія “Еротична байка”
  • •  пародія " БЕЗ ФАЛЬШСТАРТУ "
    Софія Кримовська
    поезія “***”
  • •  пародія "НОВОРІЧНИЙ МАРАФОН"
    Анатолій Сазанський
    поезія "НОВОРІЧНА ПРИГОДА"
  • •  пародія " ПОРОБЛЕНО... "
    Мрія Поета
    поезія “По слідах”
  • •  пародія " ПОЯС ВІРНОСТІ "
    Патара Бачія
    поезія “Скромниця...”
  • •  пародія " ПЕРЕРВА "
    Маріанна Шутко
    поезія “Адам і Єва”
  • •  пародія " ФІЛОСОФЕМА "
    Ольга Бражник
    поезія “Не судилося”
  • •  пародія " ПОЛЮВАННЯ "
    Наталя Пасічник
    поезія **** (“Пастух бджіл”)
  • •  Романс “Як же я без Вас…”

    І погляд твій – щемлива казка,
  • •  пародія " СНОДІЙНЕ "
    Оксана Яблонська
    поезія “Анданте ночі”
  • •  пародія " ONE WAY TICKET "
    Олександр Зубрій
    поезія “Я вам пишу”
  • •  пародія " НІЧ З ДЕПУТАТОМ "
    Юля Шешуряк
    поезія “У ліжку з депутатом”
  • •  пародія " СТИМУЛ "
    Наталія Пасічник
    поезія ****
  • •  пародія " ТРИМЕСТРОВЕ "
    Ольга Бражник
    поезія ***
  • •  пародія " ХРИЗАНТЕМНО "
    Тетяна Роса
    поезія “Хризантеми”
  • •  пародія " ВІДЧЕПНИЙ "
    Наталія Пасічник
    поезія """"
  • •  пародія " ВЕСНЯНА ЛЕВІТАЦІЯ "
    Тетяна Левицька
    поезія “Злітай”
  • •  пародія " НАУКОВЕ..."
    Галина Фітель
    поезія “Наука і практика”
  • •  пародія " КОСМІЧНІ КЛОПОТИ "
    Галина Фітель
    Поезія “Космічна істерика”
  • •  пародія " КОМПЛІМЕНТ МІЛЕДІ "
    Олексій Тичко
    Поезія “В мареві бажання”
  • •  пародія " ПРАЙМЕРІЗ "
    Галина Фітель
    поезія “Секретное оружие в массы”
  • •  пародія " ЛЕСНЕТ "
    Гаррібальд Сідоров
    поезія "Ю-туб"
  • •  пародія " ГАЛАКТИЧНА ВІРНІСТЬ "
    Ярослав Чорногуз
    Поезія “МАРСІАНСЬКЕ КОХАННЯ”
  • •  пародія " НА ЧАТАХ "
    Василь Кузан
    поезія "Можеш мене не чекати"
  • •  " Баба-а-Шох "
    Що Ви, Бабо, з ступи впали
    Що на Гентоша напали?
  • •  пародія " ДОРОЖНІ ТЕНЕТА "
    Олександр Зубрій
    поезія “Сільська комашня”,
  • •  пародія " ЧИТАННЯ "
    Олександр Зубрій
    поезія “Прочитанная книга?”
  • •  пародія " РЕЖИМИ ЛЮБОВІ "
    Ярослав Чорногуз
    збірка “Березнева ностальгія”,
  • •  " САША або ЧЕТВЕРТИЙ або ЧУЛО МОЄ СЕРЦЕ..."
    Всі! Четвертий! (Місць немає вільних)
    Він валізу притягнув, мов тент!
  • •  пародія " ДЕГУСТАТОР "
    Василь Кузан
    поезія “Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина”
  • •  пародія " ТВОРЧЕ..."
    Михайло Бобиков
    поезія “Із вікна оселі”
  • •  пародія " ЧЕРГОВА КОМА "
    Патара Бачія
    поезія "Безтямна"
  • •  пародія " ПО СПИСКУ..."
    Бачія Патара
    поезія "Щира українка"
  • •  пародія " СПРАВИ РОДИННІ "
    Роман Скиба
    поезія “* * *”
  • •  пародія "КУПЕЙНЕ..."
    Роман Скиба
    поезія “* * *”
  • •  пародія "ЧУТЛИВИЙ..."
    Роман Скиба
    поезія “* * *”
  • •  пародія " ЛАВКОВЕ..."
    Роман Скиба
    поезія “* * *”
  • •  пародія " ПІСНЯ ВДЯЧНОЇ СКВО "
    Рудокоса Схимниця
    поезія "Пісня Вдячної Панни"
  • •  пародія " ВОСТАННЄ..."
    Це я, королево. Пізнали? Той самий.
    Та ні, то не погляд, то місяць пече…
  • •  пародія " НОН-СТОП "
    Коли у місті спека,
    а ти прийшов здалека,
  • •  пародія " РУДА КОМЕТА "
    Пристрасть кольору сонця,
    Очі кольору неба...
  • •  пародія " ГОНОРАРНЕ "
    Зарізав хліб.
    Тарілка – гріб.
  • •  пародія " ПО МЕРФІ..."
    Забулькав чайник – Аврора згасла.
    Достиг сніданок – а Ви ще мертві.
  • •  пародія " КІТ - ГРІНПІСОВЕЦЬ "
    Кіт Васько на полюванні
    на кухонному кутку.
  • •  пародія " КАРМОРЕМОНТ "
    Є по крові Саша гоєм,
    Та в вимові «шо тако-о-оє?..» –
  • •  пародія " РОДЗИНКА КРУЇЗУ"
    тебе любити можна тимчасово
    бо кров крізь шкіру протікає вже
  • •  пародія " СПРОБА ВПІЗНАТИ ВТРЕТЄ..."
    Блискавка світ розкреше.
    Трохи принишкне час.
  • •  пародія " ГОРМОН ЛЮБОВІ "
    Я сьогодні робила біо-хемо-аналіз любові,
    розкладала її на ванадій, і бром, і миш’як.
  • •  пародія "ЕКСТРІМ"
    Вікнам у щоки холодно.
    Страхом зоветься тьма.
  • •  пародія "ЗРАДОФОБІЯ"
    Зрадь мене, любий, у понеділок, зрадь із білявкою!
    Біла сорочка і випрана вже і попрасована!
  • •  пародія "ЩО МОЖЕ ДОТИК!"
    Твоя улыбка
    несёт ошибки
  • •  пародія "НЕПОРОЧНІСТЬ"
    Разнежена, бессовестно нага,
    за полчаса до нового рассвета,
  • •  пародія " ТРАНСВЕСТИТНЕ..."
    Я очарован был тобой,
    Влеченье пылкое питая
  • •  пародія " ЛІТНЄ... "
    Медово-ефірна магма
    жагуче цілує квіти,
  • •  пародія " БАБИНА ШОКОТЕРАПІЯ "
    Ганяє баба Купідона
    вже другий день навколо хати.
  • •  пародія "МАЛОМУ (продовження)"
    Мала, не бійся, він ляже спати,
    Він утомився – впаде від втоми,
  • •  пародія " МАЛОМУ "
    Мала, а чого ти хотіла?
    Тебе роздягнули лише –
  • •  пародія "КАЯТТЯ КУЗИНА""
    Воображал тебя в постели,
    Кузина, солнышко-душа.
  • •  Відповідь Русалкам
    Ви – Русалки дивовижні
    (Що літають – диво з див!)
  • •  пародія "РУСАЛКИ ЛІТАЮЧІ..."
    Жінка-рибо, донька моря,
    Люба посестро моя,
  • •  пародія "РАНІШНЄ..."
    Возьму из твоего крыла
    Перо. Одно. Такая малость!
  • •  пародія "Кавове кохання"
    Не торкай вогню, руки обпечеш,
    милий.
  • •  НАВІЯНЕ ТРІОЛЕТОМ
    Навряд чи радіти собі перестану,
    Бо дуже майстерно верейки плету.
  • •  СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
    Розквітли майстерні, як завжди порою,
    Вірші поетес так і манять усіх!
  • •  Тридцять вісім на двох...
    Тридцять вісім. І два. Нас обох розплавляє у спеці.
    Гарячкові бажання морозива, льоду, дощу.
  • •  " TOP - SOS "
    Як виявилось, важко неймовірно
    В душі своїй вогонь жаги згасити.
  • •  " Фатальне..."
    В глазах твоих светится золото Таврии.
    Ты Минотавр мой, но я - минотаврее.
  • •  пародія "Старезний дуб"
    Степаненко В.
  • •  пародія " Післябіль"
    Бачія Патара
  • •  пародія " МОЙ НЕЖНЫЙ ФЮРЕР "
    Шешуряк Ю.
  • •  пародія " РАВЛИКИ / СНИ"
    Шешуряк Ю.
  • •  пародія "Жінко з очима як море мінливими…"
    Матіяш Б.
  • •  пародія "Діелектрика"
    Сірий В.
  • •  пародія "Під кутом сорок п’ять..."
    Шешуряк Ю.
  • •  пародія "Минулорічний сніг зими…"
    Б. Матіяш
  • •  пародія «ДО ЦИКЛУ «СКЛЯНА КОРЧМА»
    Павлюк І
  • •  пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь"
    Галина Фітель
  • •  пародія " ***** "
    О.Романів
  • •  пародія "Небо осені в твоїх очах…"
    Гордон О.
  • •  пародія "Обряд одужання"
    Токарська І.
  • •  пародія "Голос скрипки…"
    Якубовська М.
  • •  пародія "«Затриманий п’ять раз судимий І.»
    Вольвач П.
  • •  пародія "Етюд подорожнього"
    Андрухович Ю.
  • •  пародія "Знову потяг на Підзамчі…"
    І. Трач
  • •  пародія " Це – Божевільне тисячоріччя…"
    І. Трач
  • •  пародія "Останній вірш…"
    І. Трач
  • •  пародія "Три каштани..."
    І. Трач
  • •  пародія "Жінка з очима кішки"
    Г. Скірська
  • •  пародія "Люби - не покинь"
    Г. Скірська
  • •  Наталії Крісман
    Аж у дзеркало дивився:
    Фіолетовий чи ні?
  • •  пародія "Цвіте акація над нами..."
    Г. Скірська
  • •  пародія "А почнімо прощатися з літом!"
    Г. Скірська
  • •  пародія "Який ти у мене красивий"
    Г. Скірська
  • •  пародія "Місяць вповні. Загадай бажання"
    Г. Скірська
  • •  пародія "Якого кольору зозулі…"
    Г. Скірська
  • •  пародія «А уста твої брешуть, як пси.…»
    Г. Скірська
  • •  пародія «Я би мала ще крихітку віри.…»
    Г. Скірська
  • •  пародія «Знову. Знову. Знову....»
    Г. Пановик
  • •  пародія "Білий вальс"
    О. Морушко
  • •  пародія "Далекий грім смереки побудив..."
    О. Лозова
  • •  пародія "Це той звичайний чорний день..."
    Це той звичайний чорний день…
  • •  пародія "Ті автобуси збожеволіли..."
    Ті автобуси збожеволіли…
  • •  пародія "Та хатка вже під снігом"
    Та хатка вже під снігом
  • •  пародія "Сьогодні я ще тут"
    Сьогодні я ще тут
  • •  пародія "Осінь молода..."
    Осінь молода…
  • •  пародія "Ми не торкались ягід гірких..."
    Ми не торкались ягід гірких…
  • •  пародія «Зима до кожного іде…»
    Зима до кожного іде,
    І вже осінній день не вдома,
  • •  пародія «Думала, не зможу так...»
    Думала,
    Не зможу так.
  • •  пародія "Щодня до тебе приїжджаю..."
    Щодня до тебе приїжджаю…
  • •  пародія "Ти вже спиш..."
    Ти вже спиш…
  • •  пародія "Я шукаю подібну до тебе..."
    Я шукаю подібну до тебе,
    щоб хоч очі подібні були,
  • •  пародія "Як називав би тебе дорогою..."
    Як називав би тебе дорогою –
    То душею напевно б кривив.
  • •  пародія «Відспівало літечко…»
    Пародія
  • •  пародія "В мене серце дурне болить..."
    В мене серце дурне болить…
  • •  пародія "Ні"
    Туди, туди, де є земля…
    Куди? куди? – далеке Я…
  • •  пародія "Кретин і критичність"
    Кретин і критичність
  • •  пародія "Університет"
    Університет
  • •  пародія "Сумнів"
    Сумнів
  • •  пародія "Стихії"
    Стихії
    Мадригалик
  • •  пародія "Музей старожитностей"
    Музей старожитностей
  • •  пародія "Благання мартопляса"
    Благання мартопляса
  • •  пародія "А це така любовна гра..."
    А це така любовна гра…
  • •  пародія "Чекають безсонні вії..."
    Чекають безсонні вії…
  • •  пародія "Ти не зможеш мене забути..."
    Ти не зможеш мене забути…
  • •  пародія "Прибою шум..."
    Прибою шум…
  • •  пародія "До зустрічі в ефірі, - ти сказала..."
    – До зустрічі в ефірі, – ти сказала...
  • •  пародія "Вже вечір"
    Вже вечір
  • •  пародія "О, радість снігу першого сипкого..."
    О, радість снігу першого сипкого…
  • •  пародія "Над містом злива..."
    Над містом злива…
  • •  пародія "Там, де хитні решета бузини..."
    Там, де хитні решета бузини…
  • •  пародія "Рондель"
    Рондель
  • •  пародія "Килим бурого листя й купол неба високий..."
    Килим бурого листя й купол неба високий…
  • •  пародія "Дощу щемливий шепіт за вікном..."
    Дощу щемливий шепіт за вікном…
  • •  пародія "Дві любих уст пелюстки..."
    Дві любих уст пелюстки…
  • •  пародія "Вже перша зазолоть на кленах..."
    Вже перша зазолоть на кленах…
  • •  пародія "В цьому дивному світі..."
    В цьому дивному світі…
  • •  пародія "В цю зиму не було зими..."
    В цю зиму не було зими…
  • •  пародія "В твоїх притінених очах..."
    В твоїх притінених очах…
  • •  пародія "В гості дощ до дощу ще й дощем пригощає..."
    В гості дощ до дощу ще й дощем пригощає…
  • •  пародія "Дві веселки небо підпирали..."
    Дві веселки небо підпирали…
  • •  пародія "Безліч білих соборів у небо стримить..."
    Безліч білих соборів у небо стримить…
  • •  пародія "Самовідданість"
    Самовідданість
  • •  пародія "Купальська ніч"
    КУПАЛЬСЬКА НІЧ
  • •  пародія "Я хочу розправити крила орлині..."
    Я хочу розправити крила орлині…
  • •  пародія "Змішалось все на шахівниці долі..."
    Змішалось все на шахівниці долі…
  • •  пародія "Ще кістляві тіні. Сите "ego"...
    Ще кістляві тіні. Сите «еgо»…
  • •  пародія "Вічне кохання... Та я хіба проти?.."
    Вічне кохання… Та я хіба проти?..
  • •  пародія "Віє вітер, віє..."
    Віє вітер, віє…
  • •  пародія "А може це і називають щастям?.."
    А може, це і називають щастям?..
  • •  пародія "Це бурячанка - не буряки..."
    це бурячанка – не буряки…
  • •  пародія "Чумак Хокайдо"
    Чумак Хокайдо
  • •  пародія "Фантазі"
    Фантазі
  • •  пародія "Короткий вірш про кінець світу"
    Короткий вірш про кінець світу
  • •  пародія "Два нежданних верлібри"
    Два нежданих верлібри
  • •  пародія "Інфінітив"
    Інфінітив
  • •  пародія "Літера до літери..."
    Літера до літери…
  • •  пародія "Тихо стомився день..."
    Тихо стомився день…
  • •  пародія "Ти - моя маленька танцівниця..."
    Ти – моя маленька танцівниця…
  • •  пародія "Поезія переросла слова..."
    Поезія переросла слова…
  • •  пародія "Місто, вийняте з тиші серця..."
    Місто, вийняте з тиші серця…
  • •  пародія "Ми з Музою прожили рік..."
    Ми з Музою прожили рік…
  • •  пародія "Епоха викрадає час..."
    Епоха викрадає час…
  • •  пародія "Така кругла, як глобус..."
    Така кругла, як глобус…
  • •  пародія "Прощання між зірок"
    Прощання між зірок
  • •  пародія "Коханий!" - я пишу це слово навпрошки..."
    “Коханий!” — я пишу це слово навпрошки…
  • •  пародія "Друга спроба"
    Друга спроба
  • •  пародія "Ad hominem"
    Ad hominem
  • •  пародія "Обряд звертання"
    Обряд звертання
  • •  пародія "Обряд вмивання"
    Обряд вмивання
  • •  пародія "Обряд достигання"
    Обряд достигання
  • •  пародія "Баба сховала у пам’ять..."
    Баба сховала у пам'ять…
  • •  пародія "Голос скрипки"
    Голос скрипки
  • •  пародія "Ревність. Просто голос..."
    Ревність. Просто голос…
  • •  пародія "Білим по білому. 2."
    Білим по білому
    2.
  • •  пародія "Я"
    Я?!
  • •  пародія "Я хочу до лісу"
    Я хочу до лісу
  • •  пародія "Шоколад"
    Шоколад
  • •  пародія "Стрибки в калюжу"
    Стрибки в калюжу
  • •  пародія "І б’ють під дих..."
    І б’ють під дих…
  • •  пародія "Застуда. Грип"
    Застуда. Грип
  • •  пародія "PRESTO"
    PRESTO!
  • •  пародія "Ця незбагненна дивна прозорість..."
    Ця незбагненна дивна прозорість…
  • •  пародія "Спогад з літа"
    Спогад з літа
  • •  пародія "Кричи. Не стримуйся..."
    Кричи. Не стримуйся…
  • •  пародія "Гармонія"
    Гармонія
  • •  пародія "Гамір чайок..."
    Гамір чайок…
  • •  пародія "Море. Ніч. І дельфіна голос..."
    Море. Ніч. І дельфіна голос…
  • •  пародія "Мавка"
    Мавка
  • •  пародія "Лист до Музи"
    Лист до Музи
  • •  пародія "Лежу на морі..."
    Лежу на морі…
  • •  пародія "Зажило. Заросло. Затягнуло..."
    Зажило. Заросло. Затягнуло
  • •  пародія "В барі"
    В барі
  • •  пародія "Смерть героя (комар)"
    Смерть героя (комар)
  • •  пародія "Коньяк. IV"
    Коньяк. ІV
  • •  пародія "Клітка з левом"
    Клітка з левом
  • •  пародія "Кава"
    Кава
  • •  пародія "Що хочеш ти? Спокою під крилом..."
    Що хочеш ти? Спокою під крилом…
  • •  пародія "Сади будинків - цегляний едем..."
    Сади будинків — цегляний едем…
  • •  пародія "Етюд подорожнього"
    Етюд подорожнього
  • •  пародія "Опадає листя, опадає..."
    Опадає листя, опадає…
  • •  пародія « Ваша любов – смертельна...»
    Пародія

    • Огляди

    1. Дідо
      Пам’ять підкаже, хоч злинули рóки:
      Хвіртка була тут, там – буда і пес…
      Дідо стрічав – він у нас був високий,
      І на руках підіймав до небес.

      Серце злітало під дідове – Гóпля!
      (Як до поїздки лічилося дні!)
      Знав я однак – діда руки підхоплять,
      В нього вони, як залізо, міцні.

      Щастя тогó не забути ніколи –
      Трохи колюча у діда щока.
      Але мене та щетина не коле,
      Тільки лоскоче, приємна така…

      Потім до вуликів, через покоси,
      – Ти почекай, – усміхавсь наперед.
      Скоро вертався і меду приносив,
      Боже великий – як пахнув той мед…

      Скільки разів я скрадався йти слідом
      (Хоч дід навчав про бджолиний укус)
      – Бджоли чому не кусають Вас, діду?
      – Люблять мене, – посміхався у вус…

      Те частування із медом і хлібом
      Ще і донині тепла джерело.
      …Потім зимою прощалися з дідом,
      Вище плотів тоді сніг намелó.

      Ходики більше нікого не збудять,
      Запах у хаті від ладану й трав.
      Дідо лежав, склавши руки на грудях,
      Серце стиснулось, як їх цілував…

      Все на руках тих – розруха і війни,
      І мозолі незавершених справ…
      Так і лежав урочисто-спокійний,
      Наче весь спокій зі світу зібрав.

      Збігли роки… Не відходить скорбота.
      Тут, біля хвіртки, вернули ті дні…
      Баба із дідом лишились на фото
      Вічно усміхнені і молоді…

      10.12.2014



      Коментарі (47)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    2. пародія « Повзучі блукальці »
      Пародія

      Ти вповз у дім і притуливсь до ніг –
      Таке бува раз в місяць, у зарплату.
      Я не залізна – міру ж треба мати,
      Та молодець – здолав таки поріг!

      І друга ще нечиста принесе?
      Хоч би спитав, я б, може, до вечері…
      О, певно він – бо хтось шкребеться в двері!
      Друг не постукав – просто вповз і все…

      Такий галантний – аж бракує слів,
      На “ви” звернувся, ніс із синяками…
      Ей-ей! Поакуратніше з руками –
      Ти бач, під серце руку… захотів…

      Іще “по сто”? Хіба як свисне рак!
      Пора у люлю, браття зореквітні,
      Я постелю не в хаті – у дровітні,
      Отам, блукальці, і хропіть… усмак…


      8.12.2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.75
      Вгору

    3. Сповідь снайпера або Російському контрактнику
      Живі і веселі, обуті, убрані –
      Серця їх навряд чи охоплює щем…
      Дивлюсь у приціл на хлопчину з Рязані,
      Чи може з Тамбова, чи звідкись іще…

      Всміхається, радий… У нього є мати?
      Таки підписав він контракт на той світ…
      Не зможе “зарплату” в Ростов передати,
      Коханій – цілунок, і друзям привіт…

      Однолітки з ним… Були б друзі хороші…
      Відмовитись міг – бо злочинний наказ.
      Та ні – він вбивати приїхав, за гроші.
      І оптика зараз так зближує нас...

      Він – мій! І невдовзі одному воздасться,
      Хоча не один – є багато довкіл.
      І хай не мине мене снайперське щастя –
      Так наче я Путіна бачу в приціл.

      Лице у веснянках, безвусе і гарне –
      Підняв автомат, і на мене іде.
      Він найманець ниций, агресор, загарбник –
      Він ворог мені і моїй СГД.

      Не відає певно… Прости його, Боже!
      Він хоче ступити іще один крок…
      По нашій землі. Але більше не зможе.
      Затримую подих. І тисну курок…


      7.12.2014






      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    4. Вересневе...
      Осінь літо вигнати не в змозі –
      І дощів вмивається слізьми…
      Світ застиг в неспокої й тривозі.
      Десь тумани ранні, десь дими.

      Залпи небо крають нагаями,
      І птахам вселяють дикий жах…
      Люди попрощалися зі снами –
      Гарячкові сни у бліндажах.

      Навпростець колони йдуть полями,
      Через силу, вперті, чорні, злі…
      А на сонці – плями, плями, плями,
      І від крові плями на землі.

      Багатьох вона навік пригорне.
      Дійде, хто живий, чи доповзе!
      Синьо-жовте і червоно-чорне –
      Небо, сонце, кров і чорнозем…

      Помисли ясні, молитви щирі,
      Біль утрат, і сльози, і жалі.
      На землі збираються у вирій…
      Може, душі… Може, журавлі…

      04.09.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    5. Зорі над Донбасом
      Зорі падали завше,
      І люди до того звикли,
      Загадати бажання встигали –
      Самообман.
      А небесні втікачки
      Вмирали на ночі іклах,
      І диміли в росі,
      А люди казали – туман…

      І віками повір’я
      Свідомість людську тривожить:
      Впала зірка – мабуть
      Душа відлетіла чиясь…
      Ти прости і прийми її
      В Царство до себе, Боже,
      Щоб безгрішна вона
      До лиця твого вознеслась…

      То сліди від зірок,
      А чи залпами б’ють гармати?
      Впасти просто згори –
      Та нема вороття назад.
      З поля бою навспак
      В небеса відходять солдати,
      І страшний той безмовний,
      Щодень рясний зорепад.


      …Зорі нині не падають –
      Їх певно Бог приклеїв,
      Здолу тиша німує,
      Що аж забиває вдих.
      Зорі дивляться мовчки,
      Як воїни сплять в траншеях,
      І звільняти не хочуть
      Місця в небесах для них…


      03.12.2014



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    6. Коаліціянтам

      І шанованим, і не дуже,
      Що Верховних сягли висот –
      До роботи впрягайся, друже,
      Бо не той вже, що був, народ!

      І у вас небагато часу,
      На розмови про рух вперед.
      Більш не вийде “робити касу”,
      І “пиляти” щорік бюджет.

      Обіцяти і не робити –
      Вже нема вороття назад.
      Хто наїв черевце і ситий –
      Хай відразу здає мандат.

      Бо в мандаті тім – небо й колос,
      Що зі стягів зійшли немов,
      І Небесної Сотні голос,
      Іловайська жертовна кров.

      Плúве кáча, не має міри…
      Нас надія в житті трима…
      Вам – останній мандат довіри,
      І на помилку прав нема.

      Знов мільйони вручили долю –
      Ще Майдану гірчать дими…
      Непотрібний нам мир в неволі –
      На коліна не станем ми!

      І служити народу кожен –
      Аж до скону, немов святі!
      І не дай вам, не дай вам Боже
      Вбік звернути з цього путі…


      27.11.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    7. Творчий вечір
      У понеділок 1-го грудня в Будинку письменників (Київ, вул. Банкова, 2) відбудеться мій творчий вечір.
      У програмі - презентація збірки «Тривожні дзвони», також читатиму нову поезію - громадянська лірика, політична сатира, літературна пародія.
      Звучатимуть пісні на мої вірші - виконання вживу Ярослав Чорногуз, у записах Оксана Первова Рошка, Олександр Атодирес, Олексій Надкерничний, Олександр Кухарук. Композитори - Анатолій Черняхівський, Оксана Первова Рошка, Віктор Охріменко, Олександр Кухарук.
      Початок о 17-00.
      Щиро запрошую!



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    8. пісня "Зорі впали в скошені отави..."
      Зорі впали в скошені отави,
      Рай земний відкрився серед трав,
      Як твоє оголено-лукаве
      Вперше я плече поцілував…

      Пригортав до себе ніжно-ніжно,
      Трем в руках сховала ніч густа,
      Потонув у погляді безгрішнім,
      І устами доторкнув уста…

      А волосся терпко лоскотало,
      А благання жевріло, як жар,
      Ніч поблідла – ночі було мало,
      Спрагу не втамовує нектар…

      Запах дивний щастя і полúну,
      Нетривкий, як на піску сліди…
      Я без тебе завтра просто згину,
      Зникну, як росинка без води.

      Вітерцем легеньким на світанку
      Поцілую ямочки сумні,
      Ледь відкрию подихом фіранку,
      І на чáтах стану при вікні…



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    9. Монолог коали
      Всім привіт! Я ота коала…
      Тиждень вже заїдає злість.
      Я на дереві мирно спала –
      Ні, збудили. Приїхав гість.

      Мало того – ще місяць вчили
      Обійматися щоб “перфект”.
      Добре – мій неревнивий милий,
      Бо порушив би етикет…

      Президентів там ціла купа –
      Путін випав для мене! Шок!
      Не гімнастка ж я і не глупа,
      Взяв на руки – пішов смішок…

      Я впиралася. Лячно – цнота…
      Він притягував, як назло!
      Фотосесія – теж робота,
      Та з партнером не повезло…

      Добре в шубці хоч, а не гола,
      Навалився – не одіпхнеш!
      Я боюсь його більш Ебола,
      Терористів ісламських теж.

      Не бажала – та обіймала
      (Не хотілося “передряг”)
      Ну а що я робити мала?
      Там на рейді стояв “Варяг”…

      Усміхався і притулявся!
      Хтів почути від мене “Няв”?
      …Добре, хоч працьовитий вдався –
      На роботу спішив – злиняв…

      Треба виспатись – то не діло
      (Не позаздриш – таке ім’я…)
      Солідарна з ним – в понеділок
      Теж на дерево лізу я!

      Ох, намучилася немало…
      І дійшло до мізків моїх –
      Я ж одна його обіймала
      Тут у Брісбені з-між усіх!

      Полетів, спакував валізи,
      Завершив “всьо с успєхом”, “гуд”!

      …А наступний я раз – не злізу.
      І не кличте – просиджу тут!


      21. 11. 2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    10. пародія « Пріоритет »


      Пародія

      Ой ті мужчини ласуни –
      Мов мед цілують
      руки наші!
      А я ж просила –
      раз ковтни,
      Ну два нехай.
      А ти – пів-чаші!
      Хоч не набий
      на лобі гуль –
      Удався до зела
      хмільного!
      Той древній звук –
      Буль-буль…Буль-буль…
      Мене трясе уже
      від нього!
      Де пестощів і ласок рай?
      Я, думаєш,
      дурне дівчатко?
      На нині чашу віддавай,
      Наступний раз –
      любов спочатку!


      18.11.2014



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    11. На конференції
      Вона:
      Боже, нарешті здійснилася мрія –
      Нині забудьте науки закони!
      Ви тільки вдумайтесь – ми і стихія!
      Ніч і пісок! Море чорно-червоне!
      Він:
      Тільки не хмурся. А небо – як небо.
      Знаєш, тут є один вчений маститий…
      Більше гуляти немає потреби –
      Нам завтра доповідь зранку робити.
      Вона:
      Хвилі шепочуть, мов грають на лютні,
      Море прекрасне, казково-хороше…
      Серце як б’ється – у Всесвіті чутно,
      Дайте ось руку. .. Попробуйте, прошу!
      Він:
      Дай мені спокій… Ні, я не хворий.
      З чого ти взяла, що трохи ледачий?
      Скільки дивитися можна на зорі?
      Я за життя сто разів вже їх бачив.
      Вона:
      Ви не голилися? Колетесь трохи…
      Легка небритість пасує Вам навіть.
      Він:
      Роль особистості щодо епохи…
      Вона:
      Може у номері вип’ємо кави?
      Він:
      Що ти – не спатиму… Певно не варто.
      Та і закинув цю звичку погану.
      Вона:
      Трохи “Мартіні” за успіх на завтра?
      Він:
      Хочеш, щоб потім отримав догану?
      Вона:
      Може тоді лиш вечірні новини…
      Перекладý – Ви ж не сильні в івриті.
      Він:
      Так, щоб вложитися у півгодини –
      Завтра фурор викликаємо в світі!


      ...Далі не зміг доказати ні слова,
      Що конкурентам не втриматись “в темі”,
      Що асистентка у нього чудова,
      Він же – такий, як усі, академік.

      Просто до губ притулилися губи,
      І шепотіли про щось на івриті.
      Зрідка по нашому чулося “любий”
      Між поцілунків несамовитих…

      …Добре прокинутись ранком, не вмерши,
      Як в телевізорі – праві чи ліві…
      Сходило сонце – закінчувавсь перший
      День конференції у Тель-Авіві…


      13.11.2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    12. В маршрутці
      Наше життя – як депозит у банку,
      Більше дивує, але чогось навча…
      Біля вікна сів у маршрутці зранку,
      Поряд зі мною сіло якесь дівча.

      Глянув мигцем, не сумнівавсь – забуду,
      Рушив автобус, почавши зупинкам лік.
      Згодом “по ходу” море набилось люду,
      Діло звичайне – в місті години пік.

      Тим, що в проході важко – суцільна стінка,
      Лаяти владу й мера – усі знавці.
      Поряд із нами стала старенька жінка,
      Ледве трималась, і сумка важка в руці.

      Юнка крутила фотки свої в “Lenóvo”,
      Певно приємні – зрадливе тремтіння вій…
      Я не стерпів, мусив сказати слово –
      Ти уступити місце не хочеш ій?

      Фірменні курточка, сумка і модні джинси –
      Наче не чує, щось розгляда в вікні.
      – Місце звільнити не хочеш старенькій жінці?
      Юнка всміхнулась і чесно сказала – Ні!

      Миле і юне, років із двадцять може…
      Хтось із салону – Старості теж діждé!
      Жінка сказала – Хай їй Господь поможе,
      Що з неї взяти – ще таке молоде.

      І на моє – Прошу, сідайте пані,
      Сіла, шепнувши, коли шум в салоні стих:
      Ви не зважайте – вони не усі …погані,
      Добрих безмірно більше, ніж… отаких…

      Очі у юнки чисті, як літнє море.
      Соромно трохи? – питаю, киває – Ні!
      Певно у неї всередині вже щось хворе,
      Схоже, у серці десь на самому дні.

      Потім почала в смартфона дивитись знову…
      Є в неї мама? Та що я робити мав?
      Дуже хотілось розбити її “Lenóvo”
      З фотками тих, хто десь її обіймав.

      Потім дзвонила тричі комусь аби-то…
      Пари не буде? – і вийшла без зайвих слів.
      І хоч маршрутку наче битком набито –
      На її вільне місце ніхто не сів …


      10.11.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    13. Кам’янець-Подільський замок
      То вже потім тут іржали коні,
      Ворог чув зі стін могутнє – Вмри!
      А спочатку – репались долоні,
      Підіймали мури догори.

      Щоб твердиня виросла на скалах,
      Не один тут положив живіт!
      Тут плелась історія кривава,
      І з бійниць дивилася на світ.

      Тут колись пролилось вдосталь крові –
      Смотрич за віки не обмілів…
      Ті грубезні стіни триметрові
      Пам’ятають різних ворогів.

      Хижі, косоокі, кровожерні
      Бились в мури хвилі диких лав.
      Та ревли згори гарматні жерла,
      І лилáсь смола, запáл палав.

      До загину боротьба заядла :
      Тут стояли всі – і чернь, і знать!
      Ще донині в тілах мурів ядра,
      Що ночами ниють і болять.

      Ті звитяжці так багато вміли –
      Без гучних і галасливих слів
      Жали збіжжя, і кували стріли,
      Дóньок тут ростили і синів.

      … Їхнє небо нині нам належить –
      Тут за це кістьми лягала рать…
      Свідки тих часів звитяжних – вежі,
      Ще у снах воюють… і мовчать…


      8.11.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    14. “Сука ти” або “порєченкову”
      Зараз “там” може тиша,
      Може гуркоче “град”.
      Що ж ти накоїв, Міша –
      З брата зробився гад?

      Помисли підлі й ниці –
      Зроблено в пекло крок…
      Бігали злі очиці,
      Як натискав курок.

      Кажуть – кругленька сума…
      Буде сафарі, сміх!
      Чим ти, придурку, думав
      Взявши на душу гріх?

      Хтілось “укропам” смерті?
      Мислив: життя – кіно?
      Кадрів хотів відвертих?
      Маєш – мішок з лайном.

      Ха! Лугандон адреса?
      Тішся – досяг мети.
      Лячно? На касці – “Преса”.
      Ох і сміливий ти!

      І не актор-аматор,
      Відео є – повір,
      Там ти – не термінатор,
      Підлий, лякливий тхір.

      Бренькати на гітарі
      як “настрєлялся всласть”?
      Думаєш за “сафарі” –
      Бог тобі не воздасть?

      А на землі – параша,
      Плата за твій візит.
      Ти вже – не просто “раша”,
      Ти – терорист-бандит.

      Влип ти, де правду діти?
      З совістю черв’яка –
      Ти представник “еліти”
      “творчєская” яка.

      Постріли в Україну –
      “ніжє бєрі, в просвєт”…
      Здох би ти, вражий сину,
      Краще б ще з юних “лєт”.

      З “укрів” тебе хтось рухав?
      Зараз хіба молись.
      Сука ти, Міша, сука,
      Будеш сидіти, слизь…


      6.11.2014



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    15. 32-й блокпост
      Наказ – святé. Не скажеш – Ні!
      Двохсотих навіть не забрали…
      Ти злизував росу з броні
      Генштабу мудрий генерале?

      Два тижні – як епохи зсув…
      Де брати віру, духу сили?
      Два тижні ти без хліба був?
      І без води? А ми просили…

      Де розум твій, де інтелект?
      Було обіцяно підмогу –
      Молились на боєкомплект,
      І все дивились на дорогу.

      Ні, нас не кидало у дрож…
      Під обстрілом не був ні разу?
      І криків ти не чув також
      “Здавайсь” російського спецназу?

      А речник каже – то брехня,
      Все є у нас, все під контролем…
      Ми відбивалися щодня,
      І час стікав нестерпним болем.

      Не мали права впасти ниць –
      Під блокпостом – звитяга зрима…
      Тих двадцять бронеодиниць,
      Ще дотепер перед очима.

      І в жилах закипає кров,
      І тіло власне – вже не тіло…
      А втрат немає – речник знов.
      А хлопці ті, що там згоріли?

      Готові вмерти – всеодно,
      Самим не втримати облогу.
      Зі зброєю і знаменом
      Ми звідти вийшли, слава Богу!

      Забрати б тих, хто там помер,
      І ще зустрітися б із кимось…
      То буде завтра. А тепер
      За 31-й помолімось…

      03.11.2014



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    16. Звикаєм…
      Ми з дитинства звикали вважати Вітчизну раєм,
      І навчились любити її гіркуватий дим.
      Та, на жаль, ми тепер до реалій нових звикаєм –
      Сімферополь не наш, Севастополь не наш і Крим.

      А тепер ще Донецьк і частково Луганськ – звикаєм…
      І що добкіни в Раді, і “іже із ними” теж.
      Ми звикаєм до того, що нас усіх не зливають,
      “Ополчéнці” говорим – ну як іще їх назвеш?

      Ми звикаєм до всього – що в нас керівництво сите,
      До брехні теж звикаєм – нас дурено вже не раз.
      Ми звикаєм щоденно двохсоті свої хоронити,
      І звикаєм платити одвічні борги за газ.

      Що гарантії в світі, звикаєм, нічого не значать,
      І звикаєм АТО називати страшну війну.
      Ми звикаєм до дивних там, нагорі, призначень,
      І звикаєм платити за це немалу ціну.

      Ще звикаєм до того, що снайпер невинен наче,
      Той що там на Майдані впритул у людей стріляв.
      Та хіба то дощі? То Сотня Небесна плаче,
      Теж звикає приймати щоденно до свóїх лав.

      Ми звикаєм казати – Дебальцеве в нас, як Крути,
      І не дати пожертву на військо – великий гріх.
      Ми звикаєм трьохсотих на другий вже день забути,
      І торгуємо з ворогом, тим, що калічив їх…

      Ми звикаєм надіятись – виберем нині путнє,
      Чи наступного разу, якщо не вдалось тепер,
      Ми звикаєм дивитись, як кернеси ржуть на кутні,
      Ми звикаєм , що з них ніхто від ганьби не вмер.

      Ми звикаєм до братніх гуманітарних конвоїв,
      І вони теж звикають, і їздять, де хочуть, в нас.
      Ми звикаєм до правди, яку наче хтось роздвоїв,
      Скільки можна звикати? І де той в пустелі глас?

      Ми не будемо більше на біле казати чорне,
      Ми не маємо права – у нас ще кровить із ран…
      Ми в Європу йдемо – і Європа колись пригорне,
      І нема вороття – бо так заповів Майдан!


      1.11.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    17. пародія « Мудрі хмари »

      пародія

      Бувають хмари різні в світі –
      Усі такі різномаїті!
      А я люблю найбільш купчасті –
      Ми зустрічаємось не часто,
      Вони ж у полі табунами
      Збирають квіти разом з нами…
      А як приляжемо на листі –
      То хмари враз стають перисті!
      Не приставай – я не в халаті,
      Дивися, стали… шаруваті!

      …Вже й дощові зібрались – годі!
      Все так пов’язано в природі…



      01.10.2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    18. Поема на замовлення (пісня)
      Пишем поему на задану тему…
      Ти лиш зустрінься – то друга слова.
      Серце завмерло від млості і трему,
      Бо зрозумів – ось Мадонна жива…

      В погляді щось невловимо лукаве,
      Дощ золотий – у глибинах на дні.
      Ствердно кивнула – Замовимо кави!
      А на “до кави” всміхнулася – Ні!

      Наче тайфун по життєвому плесі –
      Кава еспресо чи кава глясе?
      Так ось буває – ні слів, ані бесід,
      Погляд єдиний – і тонеш, і все!

      Очі глибокі і втомлено чисті,
      Голос у мене захрип як назло,
      Погляд чомусь зупинивсь на намисті,
      В мами моєї подібне було…

      Глянути в очі? Та легше умерти,
      То лиш здається – мужчини круті.
      Любить життя витворяти концерти,
      Та не було ще такого в житті.

      Друг же просив не дивитися в очі,
      Я в них давно утопився – на дні.
      Де ж мої рими? Далекі, неточні –
      Певно поема не вдасться мені…

      Взяти за руку не вистачить сили –
      Ми дочекаємось кави чи ні?
      Люди неначе навколо ходили,
      Та все одно ми були тут одні.

      Як помилково принесли нам чаю –
      Ти від душі розсміялась таки,
      Я ж зрозумів – ми тут долю стрічаєм,
      Буде поема на довгі роки….

      …Столик у нас – зачароване коло,
      Кава у чашках холодна давно,
      Люди неначе і ходять навколо,
      Але беззвучно – в німому кіно.

      І вже удвох насміялися вволю,
      А як спустіли сусідні столи,
      Раптом сказала – Я вірила в долю,
      Не допили ми – під руку пішли.

      Будем писати натхненно до ранку,
      Хай надихає осіння пора,
      Думав поему назвати “здибáнка”
      Але тепер назову “Ти прийшла”…


      29.10.2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    19. Вибори
      Нині погода – певно святий замовив,
      Небо високе, без берегів таке,
      Але навіть повітря якесь нервове,
      Трохи тривожне і, як полин, гірке.

      Нині дзвонили в храмах недільні дзвони,
      І на деревах листя руде, як кров.
      Відблиск зі сходу був на хрестах червоний,
      А по відправі люд на дільниці йшов.

      В храмі просили – Боже, дай духу плоті,
      Хай не впадуть в зневіру людські сини.
      Боже великий, єдиний – співали потім,
      Палко просили – Нам Україну храни.

      Потім священик казав, як воюють наші,
      Далі за воїнів хором молились всі.
      Три Богородиці, потім три Отченаші,
      Лики ікон сіяли в святій ясі…

      Кожному Бог пильно дививсь у вічі,
      Наче просив не осквернúти путь
      Потім молились знову іще по тричі –
      За депутатів – тих, ще які прийдýть.

      Щоб розуміли – їх мати без сил і хвора,
      І потребує турботи синівських рук.
      Потім ледь чутно хтось розповів на хорах,
      Що на АТО у священика вбитий внук.

      Тиша запала, десь гавкотів собака,
      Вдарили дзвони – тональність уже не та.
      Потім старий священик гірко заплакав –
      Дай нам всім Боже... – і зачинив вратá.

      Світла печаль скорбно лежить на лицях,
      Не поспішали, хто причаститись встиг.
      Потім пішли всі по своїх дільницях
      З вірою в серці, що виберем саме тих…


      26.10.2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    20. Майбутнім депутатам
      У нас політика багатих?
      Народ – пішак у вашій грі?
      Ми лиш потрібні “вибирати”,
      А далі – якось ви одні?

      І знову – “рóзпили” і гроші,
      І знов, як помело, язик?
      Народ потéрпить – він хороший?
      Вже більш як двадцять років – звик?

      Білбордів густо, як у плавнях,
      І нудить від політреклам…
      Ви рветесь у “мужі державні” –
      Так прагнете служити нам!

      Отак би кожному кортіло
      Не за мандат боротись, ні!
      Життя віддати, душу й тіло
      Там – на АТО в святій борні!

      По виборах всміхнутись сито –
      Не вийде, браття, час не той!
      Народ воскрес – його не вбито,
      Встає з колін – бо він Герой!

      Щоб не набралась гніву хмара
      Ви зрозумійте накінець –
      Народ віднині не отара
      Лякливих стрижених овець!

      Хто прóйде – мусить пам’ятати:
      Для нього кожен день живи!
      Тримайся, брате-депутате –
      Час засукати рукави!


      25.10.2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    21. пародія « Пропав екватор »

      Пародія

      Я не дрімаю. Не ледачий.
      Радію – доленька така,
      Що трохи випити на дачі
      Не гріх… нектару… з буряка.

      І млієм двоє. Я і літо.
      Город заріс? Пусте, нехай…
      Екватору також налито!
      На трьох, по третій – справжній рай!

      Той слоїк наче детонатор –
      Колись він вибухне таки!
      Ще по одній! А де Екватор?
      Шука на грядці огірки…


      23.10.2014



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    22. Митцям
      Ми помрем, як усі – але це неважливо,
      А важливо одне – як живемо тепер:
      Так в театрі життя відіграти наживо,
      Щоб нащадки сказали – Він із нами, не вмер…

      “Там” будуємо храм “тут” своїми руками,
      Вивершаєм думками, що чисті й ясні,
      І недоспані ночі виливаються нами
      У поеми, романи, полотна й пісні.

      Справжнє щастя горіти й не думати, хто ти
      (Потім час і Всевишній на те відповість)
      І сплавляти в єдине – акорди і ноти,
      І любов, і ненависть, і ніжність, і злість.

      Нам даровано все – і здобутки, і втрати,
      І не завжди підтримку родини й сім’ї…
      Не даровано лиш, щоб від світу сховатись,
      І, як хата горить, не гасити її…

      У віршах вибухають слова, як гранати,
      І рядки б’ють сильніше від шквалів і злив!
      Ми не маємо права талант закопати,
      Бо спитає Господь – Що із ним ти зробив?

      І як кожен присяде край своєї дороги,
      Усміхнеться безстрашно тій, з косою, назло –
      Попри втомлені руки і находжені ноги
      Будуть з нами до скону і мольберт, і перо.

      До останньої миті креативні і вперті,
      Нерозважно сміливі, як хлопці з-під Крут,
      Ми помрем, як усі – бо митці таки смертні,
      Але все, що створили, залишиться тут…


      23.10.2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    23. Ти знаєш, що таке війна?
      Ти знаєш, що таке війна?
      Як другу відриває ноги,
      І що його останній подих –
      Твоїх прийдешніх днів вина?

      І ти береш – він так хотів,
      З його нагрудної кишені,
      Набравши диму у легені,
      Дружини фото і синів…

      Ще знати би, як ляже масть,
      Чи вдасться передати знімки...
      Четвертий день нема підтримки –
      А чи твої хто передасть?

      Довкіл все спалено дотла,
      І не секунди – кулі свищуть,
      І ти із того попелища
      Живим ще вирвешся з котла.

      І зуби зціпивши, без слів
      Прийдеш обірваний і босий,
      І слідчий, ще з пушком під носом,
      Тебе спитає – Як ти смів?

      Ти промовчиш. До сивини
      Додасться гіркота і пустка.
      І десять днів, твоя відпустка –
      Твої медалі й ордени.

      …А жінка плаче – не вертай,
      Мене і діточок заради,
      Приснилося – накриють “гради”…
      Тепер вже інші йдуть нехай…

      І на твоє – Не ми, то хто?
      Сплакне у відповідь на ласку…
      І купить італійську каску
      за двісті євро – на АТО…


      21.10.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.83
      Вгору

    24. “Опозицьонéри”
      Шляк би їх всіх трафив до холєри,
      Гáдять знов – вже пережили шок!
      Задовбали “опозицьонéри”,
      Чи то пак, “Опозиційний блок”.

      Мріють – буде Рада, буде квота,
      Знову кожен черевце наїсть…
      А руїна – то чия робота?
      Хто за все нарешті відповість?

      У народу, бач, низькі зарплати,
      Буде холод, голод… Шу-шу-шу!
      Ви майстри (ого!) бюджет пиляти,
      І на вуха вішати лапшу!

      Вже пора в суді на лаву сісти,
      Бо народ обдерли – ледь не вмер.
      То епохи “совість” – комуністи,
      І “борці за розвиток” – ПР.

      Приймеш ти із ними нас, Європо?
      Кожен з них – слизький брехливий гусь.
      Вам не треба Пєтю-губошльопа,
      Що купляє гречкою бабусь?

      “Папєрєдніх” тих у нас доволі…
      Вже в Тігіпка на ПР табу,
      Гарував у Ніцці “трудоголік”
      По годин із тридцять на добу.

      Дати б вам усім… сказать не смію…
      Щоб в мізках промити каламуть,
      Замутили ту Новоросію –
      Вас чорти і в пекло не візьмýть.

      Далі лиш вам до Москви маршрути,
      Їдьте всі – чимшвидше, до зорі!
      Корабель перестає тонути,
      Як із нього драпають щурі!

      Ми ж закон зумієм написати:
      Що награбували – віддасте!
      Думали, народ – то трансформатор,
      Трохи погудить – дурня, пусте?

      Вирвемо оту російську ріпку,
      Щоб не розрослась, як бур’яни!

      Боже, сохрани нас від Тігіпка,
      І від Сімонєнкі сохрани…

      18.10.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    25. Ще не осінь… (романс)
      Вже павутинки у волоссі,
      І сум-печаль в очах святі…
      Та ще не осінь, ще не осінь –
      Я цілував би очі ті…

      Не нарікаю і не плачу,
      Не ображаюсь, не кляну –
      Тебе одну у снах лиш бачу,
      І в них люблю тебе одну.

      Я долі ще не раз пробачу,
      Що час сплива за роком рік –
      Лиш уповаю на удачу,
      Що ти подивишся в мій бік.

      Заб’ється серце, затріпоче,
      Полине пташкою увись…
      Не відводи від мене очі,
      Благаю – тільки подивись.

      І світ заграє веселково,
      Хоча ні спокою, ні сну…
      Лиш не мовчи, скажи хоч слово,
      Бо я люблю тебе одну.

      Ті почуття куди подіти?
      Святе тепло – рука в руці…
      Ще буде рай, і буде літо,
      І ти, прекрасна, в світі цім…

      А як той час таки настане
      Вступати в осінь золоту –
      Розвіють вранішні тумани,
      І сум, і жаль, і самоту…

      Життя чудове й незбагненне,
      Таке, як в юності колись…
      Благаю, просто глянь на мене,
      Мені очима усміхнись…


      15.10.2014



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    26. пародія « Міні... »
      Пародія

      Чи індіанці ми, чи може блідолиці,
      Що сидимо вже другий день підряд в копиці?
      Збирати квіти в поле йшли, була ти в міні.
      Я збився з теми, бовкнув щось – тепер на сіні…

      Я вже просився і благав – послухай, мила,
      Хоч би на ніч мене додому відпустила.
      Вже світ пливе повз мене, люба, ноги з вати,
      Оглух чи гуси перестали ґелґотати?

      Ти, мов Пулюй, мене просвічуєш… без тями…
      Віддам кінці я тут з твоїми “відчуттями”.
      Боюся – двічі вже неначе серце стало…
      А ти (де логіка?), прикинь – сказала “Мало!”

      Ще день, кохана, і від нас лиш будуть тіні…
      А починалось файно так – була ти в міні…


      13.10.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    27. Осінь золотава…
      За вікном у золоті дерева,
      Небеса просвітлені без хмар,
      І природа чиста-кришталева,
      Мов у світі – ні війни, ні чвар.

      Наче мир – і ні боїв, ні грому,
      У минулім хижі дні і злі.
      Наче всі вернулися додому,
      Відлетіли тільки журавлі….

      А на цвинтар скорбно ходить мати,
      Батько теж до втрати ще не звик.
      Будуть дрýжки хату оминати,
      Без весільних запальних музúк.

      Одиноке журавлине пір’я –
      В їх серцях немов лавини зсув…
      Пояснити як їм – перемир’я,
      А Петрусь додому не вернув?

      І не тішить осінь золотава,
      Недоречні співчуття слова,
      Що їм орден чи Петрова слава?
      Їм би внуків через рік чи два…

      Навіть в горі не клянуть, бо горді…
      Ранять серце долі лемеші –
      Хтось до них всміхається з білбордів,
      І пекельно кепсько на душі…


      13.10.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    28. Так ось буває…
      Так ось буває –
      Життя делікатне й грубе,
      Щось несподіване
      Завжди в собі несе.
      Хтось тобі дзвонить
      І каже, що тебе любить.
      Потім – удруге,
      І каже, що жарт усе.

      Потім утретє –
      Говорить, що жарт був вдруге,
      Далі сміється
      Й на фразу “Ти не лукав”
      Трохи помовчавши
      Голосом повним туги,
      Ледве шепоче у трубку –
      Давай без кав…

      Ти і застиг би так
      Із відкритим ротом,
      Але реальність вібрує.
      Тремтить рука.
      Кроки квапливі
      Наче питають – Хто там?
      Кроки ще мають пам’ять –
      Вона гірка…


      …Десь понад містом
      Падати будуть зорі,
      Навіть амури
      Всядуться тихо без чвар.
      Втратить на вечір
      Двох абонентів хворих,
      Зареєструє вранці їх
      Київстар…



      10.10.2014



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    29. пародія « Нестандарт »

      Пародія

      Я кожну збірку більшу хочу мати –
      Стандартні не влаштовують формати!
      Потрібний зміст, не кволі “тúри-пúри” –
      Колись я починала з А4.
      Та час спливав, писала більше, більше,
      І довшими чомусь ставали вíрші.
      Нові вже згодом розкрутила теми –
      З’явилися балади і поеми.
      Писати мушу – все довкіл дістало,
      Тепер вже навіть А1 замало!
      Аж страх бере, що час колись настане –
      Паперу бракне, як почну романи!

      … Ото тоді й покину вже писати,
      І заведу “примата” біля хати.



      09.10.2014



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    30. Українські “кіборги”

      Що міцніше – броня чи криця?
      В тім житті ми були людьми…
      Навіть ворог уже не злиться,
      Каже, наче залізні ми.

      Двадцять обстрілів – денна норма,
      Хто осліплений, хто оглух…
      Тут життя – не білкова форма,
      А сильніше – залізо й дух.

      “Град” чергується із “тюльпаном” –
      Хочуть взяти! Іди – візьми!
      Ми для них – не Петро з Іваном,
      Безіменне залізо ми.

      Сліз нема, не кровить з металу,
      Колорадам один отвіт:
      Тридцять кроків до терміналу –
      То портал в потойбічний світ.

      Гори трупів, хто стогне кволо,
      Хто волає з останніх сил.
      Нереальний пейзаж навколо,
      Не земля – марсіанський пил.

      Переорано, перебито.
      Кров потоком – страшна яса.
      Пересіяно через сито
      Душі – пеклу чи небесам.

      Перемішано свята й будні,
      Час відсутній. Зима? Весна?
      День для ворога нині Судний,
      Що ми смертні, він ще не зна…

      Як закінчиться гра кривава
      (Палко віруєш – доживеш!)
      Привітають – Героям слава!
      То і "кіборгів" слава теж…


      6.10.2014



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    31. Маємо…
      Вміємо платити ціну –
      Більшу не заплатить ніхто…
      Маєм і ганьбу і війну,
      Називаєм чомусь АТО.

      Маємо підступних братів,
      Маємо гарантів глухих,
      Гори маєм брехливих слів,
      І обіцянок, і інтриг.

      Крим “віджали” в нас – дивина?
      І конвої йдуть раз-по-раз…
      А у нас проблема одна –
      Маєм заплатити за газ.

      Маємо міхи співчуття,
      І стурбованості вози…
      Маємо віддати життя –
      Так, щоб не зронити сльози.

      Маємо полічені дні,
      Щоб уникнути більших бід.
      Маєм не зостатись одні,
      І не дати знищити рід.

      Маєм виборів целюліт,
      Маєм президентський кортеж,
      Патріотів маємо цвіт,
      Ницих зрадників маєм теж.

      Маєм слово – палке й живе,
      Маєм славу, що воскреса.
      Маєм кача, яке пливе,
      І возносить на небеса.

      Господи, візьми під покров,
      Душі в рай, на землі хрести…
      Маємо у серці любов
      І надію таки дійти…


      02.10.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    32. пародія « Усім з подякою... »
      Пародія

      Якби Європи обережність мала –
      То ще б донині, певно, дівувала…
      А як була б Америкою тою,
      Віддала би коханому всю… зброю!

      А як була б як фрау Меркель дама –
      Не викрутився б в мене і Обама,
      Бо звик уже на все дивитись "ззовні" –
      Як риби всі вони… холоднокровні.

      Як Франція була – пішла би далі:
      Сама собі продала би Містралі!
      Оланду дуже вірити не варто –
      Лякливий ще з часів від Бонапарта.

      Якби була (о, Боже!) мама мія,
      Як путінозомбована Росія –
      То, як Яга, собі б літала в ступці
      І цілий світ би мала десь у… думці…

      От розізлюся – вирішу задачу:
      Вертаю атом! Зразу розтлумачу
      І назавжди втокмачу (я ж бо здібна!),
      Що Україна світові потрібна!


      22.09.2014



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    33. Мила, пробач…
      Мила, пробач, не подзвонив учора,
      Ти не хвилюйся – зарядка підсіла знов.
      Як там у вас? Матуся і далі хвора?
      В нас перемир’я, і трохи тихіш немов…

      Тут терикони. Я скучив за нашим краєм.
      Залпи розпорюють тишу, немов ножі.
      Йдемо по воду – неначе в рулетку граєм.
      Снайпер пострілює – ми ж бо для них чужі.

      Бульбу копали уже на межі за садом?
      Добре вродило чи так як останній раз?
      Тут час від часу нас накриває “градом”,
      Але стояти мусим – такий наказ.

      Нам би сюди хоч би одну гармату,
      Ось вже по звуку знаєм – “гвоздика” б’є.
      І передай, чуєш, вітання тату,
      Хай не хвилюється, скажеш – у нас все є.

      Дай трубку сину – хочу почути слово.
      Чуєш, синочку? ...У трубці щасливий сміх…
      Мила, пробач. Ось починають знову.
      Але… як що… Там обійми усіх…


      29.09. 2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    34. Четвертий гумконвой
      Господи, збав від сусіда-зарази!
      Лезо ганьби десь пече під грудьми –
      Їдуть без дозволу руські КАМАЗи…
      Що їм Європа, і Штати, і ми?

      Щось домовлялися – вірили всує…
      Знов на граблі? Ми у цьому майстри!
      Потім розкажуть нам “Не контролюєм…”
      Буде четвертий – не два і не три!

      Їздять уже, як до себе додому…
      Маємо честь ми? То ж наша земля!
      Скільки героїв поляже потому,
      щоби знешкодити “помощь” Кремля?

      Може іще зустрічати в поклоні?
      Знову “підняти питання” в ООН?
      Де наш Литвин, бравий воїн в законі,
      Що обіцяв перекрити кордон?

      Все порахуєм – заплатить до цента
      “Брат”, що в смертельних обіймах затис.
      Маємо вторгнення – бий інтервента,
      І не дивись, що фарбований лис!


      25.09.2014



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    35. пародія « Не лякайся »
      Пародія

      До тебе, милий, квапилася я,
      Але спізнила, бо в’язка рілля,
      Тепер я чорна – не лякайся ти,
      А вглиб поглянь цієї чорноти!
      Насиченість така – на серці щем…
      Відмиюсь вранці – стану під дощем.
      Бо я люблю – ти бачиш і без слів!
      Але чому ти так позеленів?
      Той пуплях мав би нині розцвісти –
      Ніхто не любить так як я. А ти?


      22.09.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    36. Ми співаємо гімн…
      Ми співаємо гімн,
      І кладемо на серце руку,
      “Плúве кáча” рве душу,
      З рукою на серці теж…
      Дай нам Боже не впасти
      В зневіру – гірку розпуку,
      І надалі любити
      Свою Україну без меж.

      Треба жити, боротись –
      І задля цього не вмерти,
      Спити чашу гірку,
      Що не має країв і дна.
      Щоби світ зрозумів,
      Нерозумний і хитро-впертий,
      Що біда не у нас,
      А у нього – на всіх одна.

      Визнають вже усі,
      Що сусіда у нас агресор,
      Співчувають і зичать
      Здолати тернистий путь,
      Нас шанують у світі,
      І нам аплодують конгреси,
      Тиснуть руки, всміхаються –
      Та зброї нам не дають.

      Ми свій вибір зробили –
      Зовуть європейські зорі,
      А за нами Майдану
      Тугий і гіркавий дим.
      Ми лікуємо схід –
      Він у нас екстремізмом хворий,
      Нам обрізують руки –
      Донецьк, і Луганськ, і Крим.

      Нас не збити з путі,
      І нам не страшні погрози –
      Заплатили за волю,
      Бо знали ціну клейма.
      Але тільки часами
      На очі находять сльози –
      Як хоронимо друзів.
      А нóвих братів нема…


      19.09.2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    37. Вчора і нині…

      В нього очі, певно, були сині,
      Погляд вдаль летів до горизонту…
      Вчора Україна у Долині
      Зустрічала свого сина з фронту.

      Зустрічала сина на колінах,
      Розуміла – впав на полі бою…
      Більш ніколи не накосить сіна,
      Не обійме, як кохану, зброю.

      І не колисатиме малечу,
      І батьків на старість не догляне…
      Всі чекали мовчки, як предтечу…
      Вбитий син таки вертав до мами…

      Щоб вдягти востаннє вишиванку –
      Рани в грудях чи у передпліччі…
      У скорботі люд збирався зранку
      І стояв тривожно на узбіччі.

      Потім тужно голосили дзвони,
      Плач-ридання друзів і родини…
      Розуміли – то війни закони,
      І беззвучно плакали мужчини.

      Ще одна уквітчана могила…
      Україно-мамо, дай же сили…
      Ти сьогодні ворогів простила,
      Тих убивць, що там його убили…


      16.09.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    38. Презентація поетичної збірки
      У четвер 11 вересня в рамках 21-го Форуму видавців у Львові в Українській академії друкарства, Актовий зал, ауд.50 (вул. Підвальна, 17) відбудеться презентація моєї поетичної збірки "Тривожні дзвони".
      (http://bookforum.ua/customer/751/39.html)
      Початок о 17-00.
      Щиро запрошую!




      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    39. ОХУ-инія
      То не в цирку, не жарт репризи,
      Де два клоуни гнуть своє…
      То дарує життя сюрпризи –
      ОХУ-инія в світі є!

      Ну, приїхав, не знав, бідака –
      Він до витівок сам мастак.
      Головний ОХУ-ин заплакав,
      Як монголи назвали так.

      Може з гордості (чи “до слова”)
      За свою ОХУ-ину-мать…
      Що вона така… загадкова,
      Що “умом” її “нє понять”.

      Що могутня й всесильна, знацця,
      Одностайна, як моноліт!
      Що сусіди її бояться,
      Бо як що – то “іспєпєліт”!

      Сльози витер рукою трохи –
      Ми – вєлікіє! Всі – слабкі!
      ОХУ-инія – знак епохи!
      (ОХУ-ини – вони такі!)

      І брехав ще при білій днині –
      Ми за мир! Повернувсь язик?

      …Добре, світ хоч не оху-инів,
      ОХУ-ина не слухав – звик…


      6.09.2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    40. Вересневе…

      Осінь літо вигнати не в змозі –
      І дощів вмивається слізьми…
      Світ застиг в неспокої й тривозі.
      Десь тумани ранні, десь дими.

      Залпи небо крають нагаями,
      І птахам вселяють дикий жах…
      Люди попрощалися зі снами –
      Гарячкові сни у бліндажах.

      Навпростець колони йдуть полями,
      Через силу, вперті, чорні, злі…
      А на сонці – плями, плями, плями,
      І від крові плями на землі.

      Багатьох вона навік пригорне.
      Дійде, хто живий, чи доповзе!
      Синьо-жовте і червоно-чорне –
      Небо, сонце, кров і чорнозем…

      Помисли ясні, молитви щирі,
      Біль утрат, і сльози, і жалі.
      На землі збираються у вирій…
      Може душі… Може журавлі…

      04.09.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63
      Вгору

    41. Смертельний бій

      Неправда й правда б’ються – знають люди,
      Добро і зло, ненависть і любов.
      Наш дух незламний – паніки не буде,
      Народ ніхто ніколи не зборов!

      Кровинка в жилах закипає кожна,
      І б’ють серця во ім’я перемог!
      Бо нація така – непереможна,
      І ціль свята у нас, і з нами Бог!

      Зневіра – гірше, як ковток отрути,
      Ще куля не одного обпече…
      Та затремтить вороже плем’я люте –
      Бо ми єдині, до плеча плече!

      Хоч знаємо – немало з нас поляже,
      Але то честь загинути в борні!
      Не відступаймо! Начувайся, враже!
      Могутнє «Слава!» чуєш вдалині?

      Той волі клич тобі не побороти –
      Змете заброд народний буревій!
      То добровольці знов стають у чоти
      В бою смертельнім!
      І змикають стрій!


      31.08.2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    42. Світе, подивися правді в очі…
      Світе, подивися правді в очі –
      Звір напав на нас, іде війна!
      Ми наш вибір боронити хочем,
      Та сильніший нині сатана.

      Править бал – криваві злодіяння,
      Без личини вже – у всій “красі”.
      Хижаку потрібні умовляння?
      Чом не втихомиримо усі?

      В небеса ідуть Герої наші…
      Хто Ведмедю вкаже місце – Стій!
      Ну а ви – всміхаєтеся Раші?
      Скільки можна потурати їй?

      Безконечні заклики, дебати –
      То з гранати вирване кільце!
      Скільки можна в толерантність грати –
      Помагати зберегти “лице”?

      Та нема давно лиця у звіра –
      Є захланний і бездушний спрут!
      А у нас живе надія й віра –
      Ми за вас також воюєм тут!

      Пахне воля кров’ю і димами…
      Як слова молитви в неба вись –
      Світе, докажи, що ти із нами,
      Швидше правді в очі подивись!


      28.08.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    43. Парад Надії
      Відданість і впевненість на лицях,
      Уперед шеренг нестримний рух!
      Є ще порох у порохівницях,
      Сила є, і є звитяги дух!

      Ув очах сміливість і завзяття,
      І любов, і героїзм, і гнів.
      Наше військо – ми єдині, браття!
      Разом подолаєм ворогів!

      Нагинали нас, та не зломили,
      І не залякали – ми живем!
      З кожним днем ми набираєм сили,
      Більшає надії з кожним днем.

      Б’ють серця для України-неньки,
      Із параду – на АТО маршрут!
      Попри всі потуги “воріженьків”
      Свято з нами, справжнє – днесь і тут!

      Вишиванки, марші, однострої…
      Гордої сльози тремтлива мить…
      Слава Україні! І Героям!
      Хай вам, хлопці, у бою щастить…


      24.09.2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    44. На Спаса
      У світлиці з образом Тараса,
      Під гудіння впертої бджоли
      Пахнуть димом яблука на Спаса,
      Наче їх зі сходу привезли.

      За вікном перестигає літо,
      І в церквах освячують дари…
      А зі сходу вісті – вбито… вбито…
      Тиждень. Другий. Місяць. Два. І три…

      Різнотрав’я повниться медами,
      Мак свячений дихає теплом…
      Повернуться не усі до мами,
      І не всіх накриють знаменом.

      То громи, чи, може, канонада
      Засіває залпами жахіть?
      Лиш терпка приємність від приклада –
      Як загину – вибачте й простіть…

      Тільки б не на свято – Спаса нині…
      Боже збав! – усоте повтори.
      …Кличуть поле й небо – жовто-сині,
      То одвічні наші кольори!


      19.08.2014



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    45. Сниво
      Твій дотик виймає серце,
      Твій погляд стиска аорту,
      В звучанні мажорних терцій
      Віддав би і душу чорту.

      У небі вмирають зорі,
      І солодко пахнуть плечі –
      Усіх безнадійно хворих
      Лікує серпневий вечір.

      А час витікає віщо,
      Розкрилено і тремтливо…
      Навіщо слова, навіщо?
      Сполохати світле сниво?

      Затерпли думки, не дишу,
      Лиш зорі про щось говорять…
      Я слухаю просто тишу,
      Без серця, з тобою поряд.

      Мовчання терпке, як докір,
      Тремтить ув очей глибіні.
      …Відлуння квапливих кроків
      Відмолять дощі осінні.


      16.08.2014



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    46. Білий сон
      Приснився сон – фарбуєм в біле КРАЗи,
      Вантажим сало й гречку – будь здоров!
      Нас не просили? Непотрібні фрази –
      Ми виступаєм дружно на Тамбов.

      Кордон? Премо – плювати! Дай дорогу!
      Без митниць і узгоджень, зайвих слів.
      Там українцям треба допомогу –
      Бо “другу мову” Путя ще не ввів.

      Тамбов – і далі! Їдем – не вертаєм,
      Пусті полиці, “множєство” проблем.
      Зупинимось напевне під Китаєм –
      Народу тьма страда під москалем.

      Республік з десять створим по дорозі,
      На Красній площі підіймем Майдан!
      А там, дивись, і “сам” спочине в Бозі –
      Розвалиться мерзенний Кацапстан.

      Поможемо – чого чекати всує?
      Навіки пропади страшна маро!
      Не триста КРАЗів – тисячу фарбуєм,
      Сторицею віддячим за “добро”!

      Куранти відізвуться трубним гласом,
      І зло кремлівське згине на віки!
      …Молюся в сні, щоб не збудитись часом –
      В Тамбов хоча б доїхати таки…


      14.08.2014



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    47. Московське “ноу-хау”
      Перегрівся Вова – серпень, жарко,
      Мізкував, натужився – і от
      Вже придумав, як “гуманітарку”
      В український впхати “огород”.

      То такі кацапські “чари-бари” –
      Під Червоні рядяться Хрести,
      Щоб приставить вовка до отари,
      Чи в капусту цапа завести.

      Ось брикає на короткій шворці –
      Не терпиться, загляда за тин.
      А за ним ордою “миротворці”,
      Теж усі з рогами – як один!

      І колони вже рояться роєм,
      А над ними в’ється чорний крук…
      То навіщо нам оті “конвої”?
      Що нам треба із ворожих рук?

      Пригадай історію криваву –
      В москаля завжди “подвійне дно”!
      Бутафорське підле “ноу-хау”:
      Як не в двері – лізе у вікно.

      Певно я Америк не відкрию –
      Брати прута, з голосним “Гиля!”,
      Гнати “миротворців”, гнати в шию,
      У брехливу Рашу до Кремля!


      12.08.2014



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    48. “Русскій” ведмедик
      “Бракне – не бракне” дурневі моці?
      Лобом об стінку? Подужаєм – пліз!
      “Русскій” ведмедик, схоже, у шоці –
      В пасіку здуру до “укрів” заліз.

      Пертися нагло – відомі замашки,
      “Ето ісконноє…” – вічний девіз!
      Вкрасти чуже, і тягнути до Рашки,
      І чим побільше – новітній Чингіз.

      Може собі уявлявся циклопом,
      Або гераклом – хто його зна…
      В пасіці трохи полили окропом,
      Зараз у трансі – а був “крутизна”!

      В світі дітей вже лякають “масквою”,
      “Русскій” ведмедик – ще гірш за чуму!
      Певно, в бідаки “не все” з головою –
      Не доганяє, що кажуть йому.

      Боляче з пасіки гонять “укропи” –
      Бо “собіратєль” не має стида!
      Бджоли кусають, і оси з Європи…
      Заокеанські – то справжня біда.

      Нині реве в шовіністськім екстазі –
      Все “непутьово” в сусідів, “не так”!
      …Певно закінчить ведмедик в Гаазі,
      Там і навчать танцювати гопак!


      9.08.2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    49. пародія « Покаявся...»
      Пародія

      Добігався. Лежу. Скрутило.
      Вслухаюсь в тишу і думки…
      Чи жеребців здають “на мило”,
      Чи підліковують таки?
      Болить душа і ледь не плаче…
      Невже чужі жінки – то гріх?
      Покаявсь. Відпустило наче.
      І душу. Й ноги.
      То побіг!


      3.08.2014



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    50. ПутіРашка
      Керувати теж буває важко,
      Особливо, як з’їжджає дах!
      Є така країна – ПутіРашка,
      І керує нею ПутіНах.

      Шмат відкусить – не застрягне в роті.
      Не кордони – а суцільний фронт.
      Там “глубінка” пропада в болоті,
      І від браги синій генофонд.

      Хто в тайзі сильніший, той і “кручє” –
      Від ведмедя на півсвіту тінь.
      Знає лиш “вєлікій і могучій”,
      Тикає його куди не лінь.

      От брехати – то вдається класно,
      Очернять любого без підстав.
      Голосують теж “єдіногласно”,
      Так, як ПутіНах їм наказав.

      В шовіністськім піняться екстазі,
      Агресивні, п’яні, бідні, злі –
      А іще сидять на нафті й газі
      Чваняться – ми, бачте, пуп землі…

      А сусідам тільки біль і сльози –
      Вік не вгомониться хижий звір.
      Як достали “русскіє берьози”,
      “русская вєсна” і “русскій мір”!

      Бідолашна нація незряча –
      Світ давно пішов вперед таки!
      І відстала дика ПутіРаша
      Від народів інших на віки.

      Є наразі лиш один сценарій,
      Щоб навести в ПутіРашці лад –
      Розвалити первісний віварій,
      Путінаха копнути під зад!

      31.07.2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    51. пародія « За дефіцитом! »
      Уста гірчили,
      Меду хтіли –
      То ж дефіцит супружний мед!
      Дав гілку миру,
      Голуб білий,
      Протуркотів мені –
      Вперед!
      Плече само немов відкрилось –
      Вже не до сварок і образ…
      Доба кінчалась... Помирились
      У ній ми
      Двадцять п’ятий раз!


      29.07.2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    52. Не сприймаю
      Не сприймаю підвішені стани,
      “Так” – є так, а як “ні” – то вже ні!
      Не сприймаю, як сіллю на рани,
      Як синонім шукають “війні”.

      Не сприймаю, коли “хата скраю” –
      То до бою вже програний бій.
      Як в обгортку брехню загортають,
      І як “правда” напишуть на ній.

      Як країна сусідня осліпла
      Виглядає двохсотий вантаж.
      Не сприймаю російського піпла,
      Що з похмілля скандує “кримнаш”.

      Не сприймаю пробоїн в металі,
      Буки, гради і дзвін срібняків.
      Не сприймаю французькі “містралі”,
      І російських бабаїв-стрілків.

      Не сприймаю, коли при потопі
      Найсильніший – один на скалу.
      Не сприймаю, коли у Європі
      Тиснуть руку імперському злу.

      Обіцянками в’їдуть до раю,
      Непокоїтись будуть роки?
      Слово “санкції” теж не сприймаю.
      Але, вірю, прозріють таки!


      26.07.2014



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    53. Доброго ранку, Львове!

      У відкрите вікно
      Передзвоном трамваїв,
      Що нічні сновидіння
      Перевозять в архів,
      Шле ранковий привіт
      І самé оживає,
      Місто мрій і легенд –
      Загадковий мій Львів.

      Вітерцем ненароком
      Заколише фіранку,
      І безхмарною синню
      Подивоване вкрай,
      Залоскоче промінчиком
      – Доброго ранку!
      Ти прокинувся, Друже?
      Не лінуйся, вставай!

      Дню розкриє обійми,
      Добродушно-ласкаве,
      Ненав’язливо так,
      Застидавшись немов,
      Зачарує усіх
      Ароматами кави,
      Неквапливою плинністю
      Дружніх розмов.

      Завирує у барвах
      Життя кольорове,
      Дзвони храмів недільні
      Сягнуть до небес,
      Ти помолишся нині ,
      Побратиме мій Львове,
      За Слов’янськ і Луганськ,
      За Донецьк і Торез.

      Ми обоє святочні
      Вдягнéм вишиванки –
      Та душею на сході,
      Де вибухів грім…
      Я тобі відповім
      – Львове, доброго ранку!
      Миру, Брате, тобі,
      Україні,
      І всім!


      20.07.2014



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    54. Ще почекай, толерантна Європо…
      Внесок Росії у мир – очманіти!
      На попелищі димиться зола…
      “Ми поговорим…” – наївні, як діти.
      Хижо сміється імперія зла.

      Гірша ординців, що вийшли на лови,
      Підла й брехлива колишня “рідня”,
      Здохни, проклятий орел двоголовий,
      Що напувається кров’ю щодня!

      Вправно збирає ужинок кривавий,
      Зірко наступну вишукує ціль,
      Прагне , загарбник, імперської слави,
      Смерть засіває, розруху і біль.

      Мав би згадати, що ходить під Богом,
      Мав би покаятись – може і так…
      Для душогубів немає святого –
      Чим завинив вам малайський літак?

      Випекти вас би напалмом й окропом,
      Потім все змити – гидотно-мутнé.
      Ще почекай, толерантна Європо –
      Карлик кремлівський щось гірше утне…

      Час судних днів і розплати настане –
      Звільниться світ від зажерливих рил.
      Ви не слов’яни. Орда. Не слов’яни.
      Певно, тому й патріархом Кирил…


      18.07.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    55. “Прєдсєдатєль …”
      Чим він обпився? Явно – не чаєм.
      Чим обкурився? Навряд нікотин.
      Всоте-трьохсоте, Царьова втрачаєм –
      Раз би пропав і назавжди, кретин.

      В розшуку, голуб… Чули і знаєм –
      Круто кар’єру зварганив за рік!
      Вже “Прєдсєдатєль”! Втрачаєм, втрачаєм –
      Видно з палати все-таки втік…

      Як за піратом заскучила рея –
      Здавсь з головою на службу “братам”.
      Голос зірвав вже від криків “Расєя”,
      Гавкає добре – господарі там!

      Відгарував вже “народним баластом”,
      Награбував і відкланявсь – а то…
      Ще головним заробля федерастом,
      І на усе одна відповідь – Что?

      Де прихилити би буйну голівку?
      Буде ж подяка народна і гнів…
      Шкода таки, що у львівську “Криївку”
      Не пропустили – вже би сидів!

      Не захотів би імперського щастя,
      “Слава” кричав би, а не “Ура”.
      Вже “прєдсєдатєлю” скоро воздасться,
      Але наразі в палату пора…


      17.07.2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    56. Ти закоханий в Львів…
      Ти закоханий в Львів,
      Але не маєш грóшей.
      Місто Лева кого приймає,
      А кого – ні…
      Звично читає кожного,
      Наче відкритий зошит,
      І переможцям дарує
      Свої вогні.

      Запах Європи, свята
      І, звісно, кави
      З присмаком правди
      Патріотичних слів.
      Місто сміється в очі,
      Щире й лукаве,
      Ти не в претензії –
      Саме таке хотів.

      Посмішки, брук
      І щирі гостинні люди,
      Храми, хрести на сонці
      І вітражі.
      Але ти знаєш –
      Місто слабких не любить,
      Як і непрошених,
      Тих, що йому чужі.

      Стільки розмов про війну
      І події на сході,
      Що починаєш цінити
      Земний свій рай –
      Місце твоє ось тут,
      В підземному переході…
      Витягни скрипку.
      І посміхнися.
      І грай…

      14.07.2014



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    57. Дякую і гратулюю!
      Щиро вдячний усім читачам і відвідувачам моєї сторінки на ПМ!
      Гратулюю шановній пані, колезі по перу Інні Ковальчук із Києва, перегляд моєї сторінки якою виявився "ювілейним" - стотисячним! Від мене стотисячному відвідувачу презент - три моїх збірки пародій (на нині повне зібрання).
      Пані Інно, прошу зв"язатися зі мною по електронній пошті ivhent@mail.ru
      Творчої наснаги і натхнення усім!
      Будьмо!



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    58. АТО або До колорадів
      Напрасуйте стрічки колорадські,
      Закажіть похоронні авто,
      І не декілька – ліпше багацько,
      І на “матушку” дуйте – АТО…

      До Ростова – і далі, і далі,
      Щоби більш вас не бачив ніхто,
      Не забудьте змастити педалі,
      Без зупинок в дорозі – АТО…

      Заробити хотіли, засранці,
      А фортуна така, як лото…
      Кайтесь, нелюди, ввечері й вранці,
      Бо до пекла підете – АТО…

      Вам усім би сидіти на палі,
      По одному, по десять, по сто,
      Не знімайте російські медалі –
      Похоронять із ними – АТО…

      Раді скинути вже камуфляжі,
      Заховатись у плаття й манто?
      Начувайтесь – народ вам “покаже”!
      І подякує міцно – АТО…

      І навряд чи пристроїть вас Вова
      Десь в Тамбові у цирк-шапіто…
      По заслузі вам буде “хрєново”,
      А народу спокійно – АТО!


      10.07.2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    59. Світлий щем…
      Тут хрести у тумани вбрані
      Похилилися під дощем…
      То притулок земний останній…
      Вічний спокій. І світлий щем.

      Скорбна грань за земним порогом,
      Де немає брехні-олжі.
      Все під Богом і всі під Богом.
      Рідні наші, близькі, чужі.

      Тут відсутні роки-години –
      Гроз життєвих нема і злив.
      Під хрестами лежать родини,
      Їх, напевне, Господь простив.

      Але є щось сильніше смерті,
      Що, як Каїн, махне ножем –
      Пильно дивляться з монументів
      Лиця тих, що на небі вже.

      Пропікає той погляд звідтам,
      І пронизливо душу рве.
      А на мармурі зимно квітам –
      Швидкоплинне усе живе…

      Душі просять… Молитва й віра
      Для прощéння – вода Свята…
      Світлий спомин, і камінь сірий,
      А на ньому земні літа.

      …Помолімось у церкві щиро –
      Згинуть хай на Суді страхú…
      На відправі запахне миро –
      То Господь відпуска гріхи…


      9.07.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    60. Гей на Купала...
      Гей на Івана, гей на Купала
      Дівчина файна квітку шукала,
      І у віночку ходила боса,
      По мерехтливих місячних росах.
      Квітку в уяві ревно благала,
      Щоби до року милого мала.
      Щоби у нього – ніжність і сила,
      Як би кохала, як би любила!
      Вік вікувати – в злагоді жити
      Папороть дивну треба просити.
      …Дружно танцюють лéгені-браття,
      Скачуть висóко понад багаттям,
      Іскри злітають в небо без краю
      Душу і тіло їм очищають.
      Є серед них, що танцює завзято,
      Посмішка в нього – радість і свято!
      …Стрілись очима, взялись за руки –
      Ввись полетіли сосни і буки,
      Серце забилось, тіло дзвеніло –
      Зорями в ніч на Купала крутило…
      Ніжні обійми видались раєм…
      Папороть певно почула.
      Світає…

      07.07.2014



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    61. Древо роду
      До витоків… Одвічне – батько й син,
      Матуся й доня, перший крок онука…
      В колисці роду літ невпинний плин –
      І сміх, і радість, горе і розлука…

      Коріння міцно землю обійма,
      В нім поколінь минувших міць і сила,
      У нім неправди й зéрнятка нема –
      Воно святе, як прадідів могили.

      Воно міцнюще, сину, подивись –
      Повітря дивне набери в легéні!
      Глянь – крона розростається увись,
      Вшир струменіють пагони зелені!

      Ми теж – гілля, а ще – листки на нім,
      Ми теж повинні силу в нього влити!
      У генах є, як захистити дім,
      Як пахне хліб, і зацвітає жито.

      Є небеса у відблисках грози,
      Є пісня, слово, небокрай, калина,
      Є вишитий рушник і образú.
      І над усе – єдина Україна!

      Над древом роду непідвладний час –
      Воно живе, і житиме віками,
      Бо ми отут – усі, хто був до нас,
      І сущі днесь, і що прийдуть за нами…


      03.07.2014



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    62. пародія « Проїхався! »

      Пародія

      Поети всі до слави лáсі…
      “Бравіссімо!” – найліпший звук!
      Вриваюсь в осінь на Пегасі –
      Обоє лисі, без перук.
      Казкú зі мною і сонети
      (Всі на замку – губив не раз)
      Думкú зібрав до купи – де там!
      Перегорнув буденність час!
      Хотів питання ставить руба –
      Де восени набратись сил?
      Та налетів на лісоруба –
      І ледве вирвались… Без крил…


      червень 2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    63. пародія « Не горюй! »
      Пародія

      Є у світі дивні речі –
      Їм підвладні ночі й дні…
      Ти втікав від колотнечі,
      А попався ось – мені!

      Шурхотиш тепер травою
      (Із трави вже вáлить дим!)
      Усамітнились з тобою
      Попід берегом крутим.

      Шурхотіння серцю миле –
      Темпераментне, живе!
      Наше місце столочили…
      Не горюй – знайдім нове!


      червень, 2014



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    64. Щось не так…
      Щось не так. І збагнути несила…
      Знов згорів БТР і літак,
      Знову снайперська куля скосила…
      Щось не так. Щось із нами не так.

      Рапортуєм – закриті кордони,
      До звитяги залишився крок!
      А з Ростова – військові колони,
      То ж який це кордон “на замок”?

      На машинах – чужинські знамена,
      Гори зброї – наповнені вщерть.
      Пре орда, ненаситна, скажена,
      Буде сіяти лихо і смерть.

      Не упасти б у прірву зневір’я,
      Чи в скорботі розрадить Псалтир?
      Гинуть хлопці, а в нас перемир’я…
      Хто і з ким укладатиме мир?

      Толерантні до саморозп’яття?
      Знов готові “платити ціну”?
      То ж давайте прозріємо, браття,
      І назвемо війною війну.

      І не маймо до вовка довіри,
      І у серці жалю – ні на мить!
      Світ нам вірить, все бачить і вірить,
      Але вміймо себе боронить.

      Бо не згине самé плем’я враже –
      Тож зберімо всі сили в кулак!
      Йде війна – і агресор поляже!
      А нарáзі щось з нами не так…


      21.06.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    65. пародія « Нічний художник »

      Пародія

      У грудях радісне й тривожне –
      Що значить мати добрий хист!
      Тепер ти знаєш – я художник,
      А думала – співак-артист!

      Малюю звечора і зрана –
      Немає втоми! В чому річ?
      Ще запримітив я, кохана,
      Найліпше малювати ніч.

      І уночі. Удвох, з тобою.
      До ранку не ловити гав,
      І темпераментно, з жагою,
      І щоб ніхто не заваджав!

      Найліпша ніч – чорніша сажі,
      Політ до зір і шум аорт!

      Вночі вдаються нам пейзажі,
      А ранком тільки... натюрморт…


      червень 2014



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    66. Траурне літо
      Літо спекотне, тривожне, гаряче,
      Із блокпостами, що в землю вросли…
      Ворон на Сході траурно кряче,
      Хижо кричать двоголові орли…

      Преться безбожно до нашої хати,
      Сіючи біди, диявольська рать…
      Ще на граблі скільки будем ставати?
      Скільки просити, молити, чекать?

      Мало ще кров струменіла гаряча?
      Косить нещадно “братерська” коса…
      Скільки ще буде плавати кáча,
      Сотні героїв нести в небеса?

      Встанемо, браття, Вкраїна за нами,
      Сонце засвітить, розвіється дим!
      Лиш пам’ятаймо – з такими “братами”
      Порох нам завжди тримати сухим.

      Ноша одвічна у нас на раменах –
      Нас не впрягти у імперське ярмо!
      Схилимо в траурі наші знамена,
      Ми не забудем.
      І не простимо.

      15.06.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    67. Мамі на роковини
      А на цвинтарі пахнуть трави,
      Бджоли навіть збирають мед…
      Десь у світі мирськé й лукаве,
      Поспіх, біг, суєта суєт…

      Тиша тут, як найвища милість,
      Час застиг, і не має справ…
      Ви за рік мені раз приснились –
      Ми прощались, я від’їжджав…

      Чи під вечір було, чи зранку –
      Легко пам’яті рветься сіть…
      Пригорнули мене на ганку,
      І, як завше, шепнули – Їдь…

      А думки душу рвуть і будять –
      Поспішаєш, біжиш, живеш…
      Хрестик Ваш я ношу на грудях,
      І з молитвою образ теж.

      Бо всесильна молитва мами –
      Просто з серця, без слів і фраз,
      Знаю, там, нагорі, Ви з нами…
      Щиро молитеся за нас.

      Хай душа спочива в Покóю,
      Вічна пам’ять Вам на рокú…
      Доторкнуся хреста рукою,
      І поправлю під ним вінки…

      Рік пройшов…


      9.06.2014



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    68. пародія « Пришвартувала »
      Пародія

      Пливеш в траві – нівроку материк!
      Хоч омини вічнозелену тую!
      Ти певно часто відпливати звик,
      Я не така – швиденько пришвартую!

      Гребеш руками, прагнеш до мети…
      (А лопухи високі, як Карпати)
      Ти вже попався – маєш тут врости,
      Мене, а не висоти, цілувати!

      … Така солодка лагідність руки,
      І розкіш ліні, що здається раєм…
      Ти в плаванні замучився таки –
      Бо тільки равлик відстань так долає…


      21.05. 2014



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    69. Українське літо
      Русская весна відходить в Лету…
      Що, крім бід, вдалось їй принести?
      Кануть у минуле кулемети,
      Колорадські стрічки, блокпости,

      Похоронні залпи і салюти…
      Дочекаєм зцілення від ран.
      Пропаде продажне плем’я люте,
      Що на нас точило ятаган.

      Скільки вже знівечено і вбито,
      Скільки ще із нас в борні впаде?
      То ціна за українське літо,
      Що на зміну тій весні іде.

      Буде мир. Калина коло хати.
      Будуть сонце, зорі і блакить.
      Тільки брат уже не буде братом –
      Просто Каїн, що хотів убить.


      1.06. 2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    70. пародія « Хто звідки »
      Пародія

      Початок, звісно – то рубіж!
      Не всіх, однак, носив лелека –
      Важка дорога і далека…
      Почнись попробуй в дощ чи спеку!
      З капусти більшість – так простіш.
      Початок, звісно – то рубіж!

      Ми починались на грядках…
      А як? Велика таємниця,
      А чи бабусі небилиця:
      Дівчата більше на суницях,
      А хлопці – ті на огірках!
      Ми починались на грядках…

      Чого бродúть по манівцях –
      Живем, ачей, не в захолусті,
      На грядці є – худі і тлусті.
      А ті, кого знайшли в капусті –
      Донині ще на голубцях!
      Чого бродúть по манівцях?

      Ми почались – пішли у путь,
      Хто з кукурудзи, хто з квасолі,
      І білі всі – біліші солі!
      Банани, дякувати долі,
      Ще на горóді не ростуть!
      То наша грядка – в цьому суть!

      21.05.2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    71. пародія «Резюме друга »

      Пародія

      Зле і добре промине,
      Час зажури і екстазу,
      Заведи собі мене –
      Заміню я всіх відразу!

      Звісно, справа не проста –
      Друзів так багато файних!
      Їм я більше від кота,
      Та не кінь – не треба стайні!

      Не свиня – навіщо льох?
      І не пес – не звик брехати.
      Вмію теж на чотирьох,
      Та не часто – в день зарплати.

      І не пам’ятаю зла
      (Друг – не просто біомаса),
      Не спитаю, де була,
      Або звідки ця прикраса?

      Друг дурниці не верзе –
      Що сказати треба знати.
      Звісно, я не шимпанзе,
      Але теплий, волохатий…

      Головне – не віртуал,
      Поряд, ось – відчуй наснагу!
      Шість в однім – універсал!
      І побачиш перевагу…

      18.12. 2013



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    72. пародія « Просто затям…»
      Пародія

      Я просто жінка, з метром дев’яносто,
      Та не лякайся, знаю – то немало.
      Ми пили чай – я засміялась… просто…
      Ти захлинувся – ледве відкачала…

      Коли я зла – бува, де правду діти,
      Рятуйся сам – чимдуж тікай за хату!
      А як сумна – мене не розсмішити,
      Хіба як принесеш свою зарплату.

      Буваю ще нестримна, як цунамі –
      Тоді ховайся! А буває – плачу.
      Останній раз це трапилось у "Вамі"
      Якраз тоді, коли забула "здачу".

      Буваю справедлива, але строга –
      Ось вчора розігнала друзів зграю.
      Ну що тремтиш, неначе я дворога –
      Сама собі заміни не бажаю.

      Тверда буваю, як гранітні плити,
      І рідше – добра , переважно зрання.
      Затям, мій любий – Я прийшла, щоб жити!
      То що ти там балакав про кохання?


      15.05.2014



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    73. пародія « Дезертир »

      пародія

      От буває в природі –
      Мій заснув на городі,
      Картоплиння високе –
      Задрімав в борозні,
      І хропе як безстрашно –
      Мав іти в “рукопашну”!
      А тепер у атаку
      Доведеться мені?
      О, збудився від крику –
      Пхаю в руки мотику,
      Дайте чисту годину –
      Йду у наступ сама.
      Підійму картоплину –
      Трохи випрямлю спину,
      Озирнуся – де воїн?
      Далі сцена німа:
      Мій “забив” на трофеї –
      В борозні, як в траншеї,
      На мішках, у тіньочку
      Оборону трима!


      09.02.2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    74. пародія « Захопився... »

      Пародія

      “Розгорни …”– просив поетку
      (Місяць вимкну – треба буде).
      Всунув пальця у розетку,
      Подивившись їй на груди…

      В танку смерті затрусило,
      Іскри із очей і зорі!
      А до того було мило –
      Нас зібрали сни прозорі.

      Все натхнення розгубилось,
      Я кричав й махав руками!
      Потім бахнуло й скінчилось –
      Впав лічильник поміж нами…

      2014 р



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    75. пародія « Стихійний гість »


      Пародія

      Ще гірше, як стихійне лихо,
      Коли довкола всі тверезі!
      То не пожежа, будьмо тихо,
      То Скиба в "Ноєвім Ковчезі".

      У лижі взутий, простір їде,
      І по цимбалах непогода,
      Давно обкурені сусіди,
      Не видно навіть бутерброда.

      Прикурить всоте чи вдесяте –
      В бармена вже волосся дибом.
      Майбутнє треба захищати –
      В гостях у нас сьогодні Скиба.


      06.05.2014



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    76. пісня « Ти пішла... »
      Ти пішла. І на серці прісно…
      І планета уже не та…
      А було нам на ній не тісно,
      Хоч тепер взагалі пустотá.

      Обступили обрáзи нúці,
      І емоції – через край.
      Без прихильності до традицій –
      Сентиментів “Бувай”, “Прощай”.

      Так зігріти б тебе в долонях…
      Щем і біль – ні краплини зла.
      Лиш надривно пульсує в скронях:
      “Ти пішла… Ти пішла… Ти пішла…”

      Невідомо, як далі буде,
      Ти не знаєш іще сама…
      Тільки… манять очей Бермуди,
      Невимовна їх глибина.

      Час не йде, а летить на конях,
      Забирає тебе таки…
      Стисне серце удав безсоння –
      Доторкнутися б до щоки…

      Посадити любов за грати?
      Захлинутись у вирі справ?
      Світ не впав. Залишивсь стояти.
      Та чомусь чорно-білим став…


      6.11.2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    77. пародія « Таки поїхав…»

      пародія

      Не заблукав. Я не виню нікого,
      Що приповзло моє у всій красі.
      В четвертій ночі, побоявся б Бога,
      На кухні захотів зловить таксі.

      Я підглядаю – голосує наче,
      І в холодильник лізе – то фінал!
      На мигах (бо назюськаний добряче)
      Питає – Шеф, а можна на вокзал?

      Ну ні – то ні! – І тряскає дверцята,
      В одних трусах мій волохатий троль…
      Знов голосує (от натура клята) –
      Вивітрюється довго алкоголь.

      І голос тонша – плямкає губами…
      Пішла я спати – хай дуріє сам!
      Куди він з хати дінеться? Між нами,
      Хіба вина ще вип’є двісті грам.

      … А рано в ліжку мацаю – немає,
      Щез холодильник – хто верне назад?
      Я зрозуміла – може і трамваєм,
      Таки домовивсь та поїхав… гад!



      29.04.2014



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    78. пародія « Сила традицій »
      пародія

      Вже навіть наливали на верблюда,
      Бо кінь не міг – він скоро сам закурить.
      Ти обіцяв - едем сьогодні буде...
      Втекли амури.

      Я також чаю випила немало –
      Хоч пожалів би доленьку дівочу…
      Та не тремти, що ніж у руки взяла –
      Салату хочу.

      Той за сусіднім столиком навпроти
      Моргає всоте, бачить – дівка файна…
      Ти хоч би груди спробував на дотик…
      Проклята “Чайна”.


      28.04.2014



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    79. пародія “Таке бува…”


      Пародія

      Прокинувся. Обмацуюсь. То я?
      І третя та нога – також моя?
      Проймає дрож, страшать думки дурні –
      Чи все моє, пробачте, при мені…

      Знайшов! Ура! Проходить переляк –
      Ну випив, то таке – буває всяк.
      А ось сусід торік згубив… своє…
      Жона давно пігулок… не дає.

      Він їй вірші читає, обніма,
      І хоч не п’є – сніданків вже нема.
      Ото в халепу втрапив би і я –
      Не дали б їсти більше … анітрохи.

      Від тих страхів аж кинуло у піт!
      То все дурня – сніданок і обід...

      …То де це я? По хаті бродить тінь.
      А все одно – Мукачево, Ірпінь…
      Халат прозорий… Десь знайшлись слова…
      …Таке от зранку, деколи, бува…


      24.04.2014



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    80. пародія « Розминулися »

      Пародія

      З поетом ніч, повірте, справжній глум –
      Як не від світу цього – пише, пише…
      А по мені тече весняний струм,
      Трясе, аж листя опадає з вишень…

      Чи дочекаю заповітних слів?
      Сама, на жаль, не зможу я заснути –
      Ти “Нумо спать” мені прошепотів…
      Я затремтіла – виключив комп’ютер...

      Землею неба мерехтять сліди –
      Каштани загасилися в свічаді,
      Не муч, не муч, іди уже сюди!
      Побачиш – навіть бджоли будуть раді!

      …Плуганив дощ і горобинив світ,
      Не втримавсь місяць – впав у круглу діжку…
      Хропе мій доморощений піїт –
      Ми вкотре розминулися на ліжку…


      березень 2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    81. Відтепер
      Сенсу нема виражатись пом’якше –
      Каїн ударив, та Авель не вмер.
      І відтепер все між нами інакше –
      Знаєм братерству ціну відтепер.

      Скинуто маски і шкуру овечу –
      Магмою ллється загарбницька хіть.
      І відтепер – у серцях порожнеча,
      Нам лицемірили стільки століть!

      Смуток і розпач вгризається в душу,
      Шрами на серці від бруду і зрад!
      І відтепер – вже не хочу, не мушу,
      Знову брататися, чуєш ти, “брат”?

      В тебе і дії, і помисли ниці –
      Світ отруїли брехливі уста.
      Молимось нині довкіл плащаниці –
      Брат твій, Іуда, зрадив Христа…

      То ж забирайся, чужий незнайомцю –
      Згинь-пропади, не ступай на моє.
      Бо відтепер – пробачаю лиш сонцю,
      Що, як раніше, на сході встає…


      18.04.2014



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    82. Я пропоную…
      Я пропоную сказати відкрито –
      Ми не брати від колисок-джерел.
      В нас на знаменах – небо і жито,
      В них на гербах – двоголовий орел.

      В нас завжди гостеві раді у хаті –
      На рушнику подаємо хліб-сіль.
      В них всі сусіди навкруг винуваті –
      Треба посіяти сльози і біль.

      В середньовіччі живуть фараони,
      Чоботом пруть до сусіда у дім.
      Я пропоную – закрити кордони,
      Хай там подавляться газом своїм.

      Всіх комуністів, з ПееРами разом,
      Прямо у Думу – випендрюйся там!
      Втік вже один з золотим унітазом,
      Того, з вінком, теж віддати “братам”.

      Ти до люстрації, ненько, готова?
      Воля й майбутнє стоять на кону!
      Вкупу зібрати їх – і до Ростова,
      Того, в Расєї, що на Дону.

      Чи вгомонишся колись, московите,
      Вічно голодний, захланний, як звір?
      Я пропоную – агресора бити,
      Гнати, проклятого, аж у Сибір.

      Світ нас підтримує – дяка Творцеві,
      Скоро один ти залишишся, Вань!
      Навіть руки не подати в Женеві,
      Я пропоную – без рукостискань.

      Я пропоную – без сліз і без панік,
      Стати горою за землю свою!
      Піде додолу російський Титанік –
      Вірю, надіюся і визнаю!


      15.04.2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    83. До слабуючої матері…
      Партія Ригів, отруйна Пухлина Ракова,
      Йде метастазами, все пожирає пухлина.
      Якби могла, то розрослася б до Кракова.
      Господи, збав! Во ім’я Отця і Сина.

      І грабували, і гроші гребли лопатами,
      В тіло вгризалися – аж на клітинному рівні.
      Світла бояться – а скоро уже світатиме,
      Третій Майдан? Бо співають вже треті півні…

      Не перебути скраю, не відлежатись в затінку,
      Діти немудрі бувають, що взяти – діти…
      Боляче буде, та знаєш сама ненько-матінко –
      Ту операцію треба перетерпіти.

      Будеш здорова, хоч тіло покрите шрамами,
      Будеш щаслива – з пухлиною зникнуть біди,
      Як попрощаєшся з гепами, допами, хамами,
      Вкажеш на двері азійським своїм сусідам.

      Кожен у світі полюбить тебе і знатиме –
      Ти за ідею останні віддала сили.
      Ти не змирилася з бандами і паханатами,
      З “помощью” “брата”, з якою і світ немилий.

      Довга Хресна дорога твоя і нації,
      Зціплені губи і сльози розпачу зайві…
      По Воскресінню ще буде шістнадцята стація –
      І за Ісусом ти також воскреснеш в сяйві.

      Ненько, вставай, і від тої пухлини зцілюйся,
      Хай “воріженьки” потонуть у злості-слині…
      Треба робити резекцію, чуєш? Змилуйся,
      І якнайшвидше, рідненька, найліпше – нині!

      11.04.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.75
      Вгору

    84. Хресному
      Все життя на чистому папері –
      Зроблено отой останній крок…
      Біля ганку хрест. Відкриті двері.
      Шепіт тихий, тіні від свічок.

      Путь земний завершила людина,
      І літа-роки мигнули – мить.
      А навкруг труни – сумна родина,
      Правнук все питає – Дідо спить?

      Відшуміли буревії-грози,
      Винесли до тихої ріки…
      Внуки тихо витирають сльози,
      І беззвучно плачуть невістки.

      Спокій вічний сльози не розбудять –
      Душу в небі ангел зустріча.
      Руки смирно зложені на грудях,
      І у них ікона та свіча…

      В тих руках було ще стільки сили,
      Вузлуваті – доля не проста.
      Руки ті орали і косили,
      І мене тримали до хреста.

      …Помолюся коло домовини –
      Лід гріха хай душу не скує…
      Господи, прости йому провини,
      І прийми у Царствіє Твоє.

      7.04.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.75
      Вгору

    85. Першоквітневий сон
      Ех, буваємо в снах… охочі
      На палку неземну любов!
      Але вчора – заплющив очі,
      І наснився мені… Лавров.

      Ліпше б Клавдія Шиффер, але…
      Був не в дусі Серьога, злим.
      Не подумайте щось нездале –
      Про політику ми із ним…

      Він уміє – ще той оратор,
      Бреше моцно – аж входить в раж!
      Ще наразі не імператор,
      Без віночка, як Пшонка наш.

      Лик серйозний – немов з ікони,
      Щось торочить про статус-кво…
      Снилось – я президент законний,
      Або, мінімум, я – ве.о.

      Ми дебати почали зрання –
      Не подавишся Кримом на…?
      Він сміявся – Да брось ты, Ваня,
      Федерация вам нужна!

      От агресор – година чорна,
      Тягне, тягне назад в ярмо!
      Я затявся – У нас Соборна,
      Більш ні п’яді не віддамо!

      І про військо в вас цифри дуті!
      – Ну вот это ты, Ваня, зря.
      – Блекотою об’ївся Путін?
      Несусвітнє таке витворя…

      А у погляді – злість пантери,
      Ось Лавров дістає блокнот:
      Вы там, слышишь, одни “бэндэры”,
      Мы за вас все решили – вот!

      Дах поїхав у тебе “брате”?
      Чи на старість попутав біс?
      Дулю в лоб – він дар мови втратив,
      Ще послав я його у ..ліс…

      Сперечалися до вечері –
      Хоч я знав – москалю не вір,
      Все ж сказав – Ось під’їде Керрі,
      Перепишемо втрьох папір!

      Про гарантії, вивід війська,
      І ще Крим віддавай назад,
      Але клятва яка російська?
      Був гарантом вже “старший брат”…

      Він погодивсь відразу – Кльово!
      Я підсунув папір – осьо!
      – Нет, подпишем у Кисельова,
      Тот что Дима – он может все!

      Потім крикнув – ЄС “на мыло”!
      І про неньку таке сказав…
      І оце вже мене добило –
      Я Лаврову по пиці дав!

      …Світ завис на краю безодні –
      Там таке закрутилось в сні!
      …Я прокинувсь в поту холоднім,
      А Лавров з Кисельовим – ні!


      1.04.2014



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    86. Доні на День народження
      СМС-ку надрукую зранку –
      Доню, цьом! Як завше, бракне слів…
      Зичу я тобі, моя Оксанко…
      Та чи скажеш все? А так хотів…

      В нас весна, і небо кришталеве,
      І святковий Львів йому під стать.
      За тобою скучилися леви,
      Відчуваю, хоч вони й мовчать…

      Вперто думка крізь роки полине,
      Мов щемливий спогадів ковток…
      Погортаю знов твої світлини
      Подивлюся – ясла, дитсадок…

      Ось ялинка, очі повні дива,
      Миколай розпитує Святий…
      Подарунки – ти така щаслива…
      Далі школа, потім випускний…

      Друзі. Вуз. А ось – чужі терени…
      Вперто-вперто стиснуті вуста…
      Але всюди – усміх (певно гени),
      І в очах – іскриста доброта.

      Впевнено іти життєвим ланом,
      Під удачі-долі переспів!
      Півдуші отам за океаном,
      Вигляда, що роблять другі пів…

      Все в три слова вклалося неначе…
      Віртуал також… п’янкий, як ром.
      З Днем тебе, Маленька… І удачі.
      І вкінці – від тата в щічку Цьом!

      …Вітер березневий радо свище,
      Перший цвіт уже торкнув гіллю.
      В тебе ніч, і ти напевно спиш ще…
      Не тривожу. Потім відішлю…


      27.03.2014



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    87. Поетам
      Гострімо слова, як багнети,
      Гартуймо в вогні й мерзлоті.
      Шикуймось у сотні, поети,
      Під Мови знамена святі!

      Плечем до плеча – щохвилини
      Рушаймо у наступ на зло,
      Самі воріженьки не згинуть –
      Робімо, щоб сонце зійшло!

      Зі сріблом і славою – квити,
      Звеличимось у правоті –
      Не зрадити, не загубити,
      І не відступити в житті.

      Сплавляймо надію й звитягу –
      Хай нас не ляка крутосхил!
      А Бог надішле нам наснагу,
      І духу міцного, і сил!

      Ще буде в нас час на сонети,
      А нині одне нам дано –
      Ставаймо у лави, поети,
      Під Слова святе знамено!


      21.03.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    88. Агресору

      Вірить хтось іще у “братню” казку?
      Рот поширше , Крим ковтнемо – Гамс!
      Скинув врешті вовк овечу маску
      Під загальні крики “одобрямс!”

      Аплодують, у очах покора,
      Світ готові ввергти у біду,
      У тіні імперських триколорів
      Зрадники у першому ряду.

      Як в “совку” – вставання, грім овацій,
      Лицемірства і брехні потік…
      Ось у всій красі новітні “наці”,
      А надворі ж двадцять перший вік!

      Від братів таких – спаси Пречиста,
      Вибрали момент – і пруть з ножем!
      То в крові сусіда-шовініста –
      Загорілись очі на чуже!

      Росіяни мали би спитати
      Ту Госдуму, що скорилась злу –
      Їхні діти будуть воювати,
      Чи, як завжди, “доблесно” в тилу?

      Нам на “благо” – аж на очі сльози…
      “Разом нас чекають райські дні…”
      Хто повірить? Ну хіба що кози
      Десь у вологодській глушині.

      Як співа соліст кремлівських арій!
      (Був гарантом міжнародних прав)
      У Москві написано сценарій –
      Тільки українців хто питав?

      Україна справиться з бідою –
      В нас Дніпро є, воля і земля!
      Краще бути круглим сиротою,
      Ніж гарантом мати москаля!


      19.03.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    89. На Канівській кручі…
      Вже ранок серпанок накинув на плечі,
      І вранішня зірка на небі погасла,
      А я підіймаюсь на гóру Чернечу,
      Я йду до Тараса, до батька Тараса.

      Іду попід кручу, десь Канів в долині,
      А збоку Дніпро дúха рівно й могуче.
      Іду поклонитись Найбільшій Людині –
      Ввібрати у серце Славутич і кручі…

      Тут тиша. Золочені осінню віти…
      І серце калáта, хоч йду помаленьку.
      І раптом – бабуся протягує квіти –
      Візьміть цей букетик від мене Шевченку!

      Стою і німію… Я тут, коло тебе,
      Прийшов поклонитись, чи чуєш ти, Батьку?
      І більше на світі нічого не треба,
      Хіба що землиці святої на згадку.

      Обоє в задумі… А день вже зайнявся –
      І небо, і сонце – два кóльори стягу!
      Тобі тут молився, тобі сповідався,
      Тут став на коліна і прийняв присягу…


      Канів, жовтень, 1989 р.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    90. Українці пишуть віршованого листа російському президенту
      Ти б не пхався, Вова, на Вкраїну,
      Ти покинь, Вован, задýмки злі.
      Блекоти об’ївся, вражий сину,
      Чи в Кремлі нанюхавсь коноплí ?

      Хочеш бути всім народам “татом”?
      Надививсь бойовиків – банзай?
      Не один ти маєш “мирний” атом –
      Знаєш де собі його запхай?

      Так і пишем – чуєш, Вова Путін,
      Ти покинь шовіністичну муть –
      Скоро в тебе будуть “майдануті”,
      Ми підкажем – добре майдануть!

      Ти би ліпше в себе, Вова… теє…
      Для народу виділив хоч цент –
      По російських їздили б хайвеях,
      У Тамбові мали б Діснейленд!

      Україна – не для тебе жінка!
      Здуру не туди закинув сіть!
      Вова, в тебе пропада “глубінка”,
      Там роботи – просто очуміть!

      Ти з якої, Вова, виліз ери,
      Що з розгону аж заплив за… буй?
      Забирай пошвидше БеТееРи,
      І в Росію-матінку… пензлюй…

      “Чоловічків” завантаж на авта,
      Тих “зелених” забирай зарáз!
      Щоби в тебе закінчилась нафта,
      А до неї на додачу газ!

      Буде ще катюзі по заслузі,
      Хочеш затягти в “тайожний” рай?
      Після Криму вже нема ілюзій –
      Так що про братерство не співай…

      І не пробуй ставить на коліна –
      Знаєм добре, де добро, де зло!

      Підпис тут – Соборна Україна,
      Все як треба – місяць і число…

      07.03.2014р



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.7 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    91. Львівська сотня
      Сил нема. Надії розіп’яті.
      Рідша дим. Багаття догора…
      Де усі? Останній штурм о п’ятій…
      Молимось. Прощатися пора.

      На усе Господня воля й ласка –
      Під кінець не дай упасти в страх!
      Вже ідуть – з щитами і у касках,
      Як один – із бітами в руках…

      Бій останній прúймем за багаттям –
      Снайпер ціль вишукує живу…
      “Вибачайте – запізнились, браття,
      Ми готові на передову!”

      І уже немов нема загрози –
      Боже, перемогу нам зішли!
      Не встидались – витирали сльози,
      Обнялися – і вони пішли…

      Ще не знали – в заметіль криваву,
      Проти “беркутні”, наруги-зла.
      Львівська сотня вирішила справу,
      Але за годину полягла…

      За свободу, нас усіх заради,
      Що на Україні воскреса!
      Нам здалось – пішли на барикади,
      А вони – у вічність, в небеса…

      Потім сум і розпач серце виїв –
      Де той снайпер, що по них стріляв?
      Де ДАІ, що не пускала в Київ?
      Де той кат, котрий команду дав?

      Бог воздасть. Правí і винуваті –
      Суд Страшний відбудеться без сурм,
      Бо вони, щоранку тут, о п’ятій,
      Відбивають той останній штурм…


      05.03.2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    92. Росіянам
      “Брат” кремлівський закусив вудила -
      “Хочете свободу, вашу мать?”
      І поперла “дружня, братня” сила
      За кордон, “ісконноє спасать”…

      Що їм горе, кров і сльози-біди?
      І ганьби-брехні на цілий світ?
      Дав же ж Бог – такі у нас сусіди,
      Але й дав Шевченка “Заповіт”.

      Знов на танках їдеш, старший брате?
      На броні несеш Союзу цвіль?
      Чи тебе просили ми до хати?
      Чи піднесли гостю хліб і сіль?

      Знай, великий і міцний народе –
      Нам несуть не наші прапори!
      Розійшлись кремлівські ляльководи,
      Ті, що маскувались до пори.

      “Там бандити, нелюди, бандери,
      От би їх усіх на Колиму! “
      То у Пскові наші БТРи,
      Чи російські все-таки в Криму?

      Може наші роти у Тамбові?
      А сусід ще ядерний гарант…
      Скільки раз дурили нас на слові,
      Скільки раз “кидали” - то талант…

      Буде жати той, що лихо сіяв,
      Хто плащем кинджала прикрива!
      Але кремль – то ще не вся Росія,
      Не “глубінка”, навіть не Москва.

      І для вас свобода теж настане,
      Ми вам шлях вказали до мети!
      Покажіть, брати, що ви слов’яни,
      І не старші, істинні брати!!!


      2.03.2014



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    93. Тарас на Майдані
      Він там був також, разом із нами,
      Воював, кричав до хрипоти,
      Щоб за дерев’яними щитами
      Перший ряд назад не смів іти.

      Над Петром схилявся чи Іваном,
      Що нежданно впали горілиць,
      І витав, як сотник, над Майданом,
      У серця вселяв несхитну міць.

      “Будем панувати брате-пане,
      Згинуть воріженьки, як роса…”
      Розквітали у серцях Майдани
      І летіли ввись у небеса.

      Кожен з них – Герой і легінь-красень,
      На вустах звитяги вперта в’язь.
      А найкращі – в Бога вже, Тарасе,
      Ціла сотня, Батьку, вознеслась…

      За свободу й долю, Богом дані,
      Душі їх, зневіро, не тривож!
      Догоряли шини на Майдані,
      В тебе снайпер цілився також…

      …Нині ти, Тарасе, певно радий,
      Що нащадки подолали страх,
      Дивишся згори на барикади,
      І гордишся там, на небесах…


      26.02.2014



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    94. Слава Богу!
      Заживемо в спокої і мирі,
      Будемо іще щасливі ми!
      Полетіли “беркути” у вирій,
      Хоч і не сезон – серед зими.

      В штовханині погубили пір’я,
      Поспіхом зникали в сивій млі,
      Без кругів сумних над Межигір’ям,
      Без жалю – вони не журавлі.

      Хай летять – у них також є діти,
      Батьківський поріг і отчий стіл,
      А могли би теж осиротіти,
      Якби хтось узяв їх на приціл…

      Скільки бід залишили довкола,
      Скільки сліз опісля ратних “жнив”!
      Десь подівся знаний орнітолог,
      Що леліяв птаство і кормив…

      Їм – фінал без дяки й епілогу,
      Нам – творити й жити на землі!
      Завесніло нині! Слава Богу –
      Скоро прилітають журавлі…


      23.02.2014



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    95. пародія « Доросле »

      Пародія

      Ось кухоль, чарочка, горня
      Такі, як справжні – диво!
      Ця хмарка схожа на коня,
      А ця – на бочку з пивом.
      А там он бутель, вище птиць…
      (Кум буде незабаром)
      Лежу в садочку горілиць.
      Пливуть по небу хмари.


      12.02.2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    96. Кругообіг закоханих або Далі буде
      Потепліло в лютому – не гайся,
      За весною – діло молоде!
      Хто не закохався – начувайся,
      Валентин до тебе теж прийде!

      Отоді усе воно й почнеться,
      Отоді спізнаєте весну!
      У душі щось дивне сколихнеться –
      І не буде спокою, ні сну.

      Бракне часу скніти на дивані,
      В жилах не потік – вулкан немов!
      Гей! Ау! Любимі і кохані –
      Ви у курсі, що таке любов?

      Будуть танці юнаків і юнок,
      Буде вечір, і рука в руці,
      Буде погляд, буде поцілунок,
      Будуть ненаситні… миті ці.

      Потім буде теща, потім діти,
      Потім буде щастя чи міраж.
      Ще сімейне сонечко засвітить –
      Буде кава, може в ліжко аж!

      Буде ще садиба і джакузі,
      Будуть друзі й гості до зорі!
      Світ чудовий й справжній – без ілюзій,
      І джек-поти у життєвій грі!

      …Будуть внуки, і сухарик з чаєм,
      І на вухо чутне ледь – Згадай…
      Буде відчуття, що ми втрачаєм
      Цей земний і справедливий рай…

      Потім буде пісня лебедина…
      То було життя – чи так, здалось?
      …Потім знову буде Валентина,
      І комусь всміхнеться ніжно хтось…


      14.02.2014



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    97. пародія « Життєві викрутаси »
      Пародія

      Чаю більше не готую – злюся,
      Почуття вгамую – повний штиль.
      Ти сказав мені – Моя Манюся!
      І прокрався в душу без зусиль.

      Романтичний, невисокий ростом,
      Як поглянув – то на серці млість,
      І якось само, на диво просто,
      Відчувалось – ти уже не гість.

      ...От життя буває з викрутасом,
      Усміхався ніжно, потім зник.
      Спокій то таке – вернеться з часом,
      Ти віддай з віршами чорновик!



      05.02.2014



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    98. Самоінтегратор
      Альпи під крилом чи Піренеї?
      Йде на Відень екс-прем’єрський борт,
      Янович таки майнув до “геїв”.
      Нас лякав, а сам сміливий, чорт!

      Поспішав, неначе від потопу –
      В Києві проблеми – будь здоров!
      Вибрав вірно – вектор на Європу,
      Не у Пензу, Тулу чи Тамбов.

      То брехня, що українці бідні
      (Шкода – не завершив море справ)
      “Відпачине” трохи там, у Відні –
      Стільки років тяжко гарував…

      В них там наших цінностей негусто –
      Пруться всі в ЄС – спільнота мрій!
      В нас он подешевшала капуста,
      Як прожити там на дорогій?

      Відень той усім, як в горлі кістка,
      Їм Європу, бачте, подавай!
      Там синок бідує і невістка –
      Не вертають, кажуть, що не рай…

      Всім в Європу ще зарано, знацця,
      Прийде час – дійдете до мети!
      Вам ще, братці, треба "постараться",
      Щоби десь колись таки дійти!

      І скажу вам чесно, не до слова,
      І без побрехеньок та розмов –
      Україна поки не готова!
      А прем’єр з родиною – готов!


      04.02.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    99. Сходять колядками Свята...
      Сходять колядками Свята,
      Снігу нема – не біда…
      Але натхненно-завзято
      Ходять вертеп й коляда.

      Славлять і радують співи,
      Хто віншувати – заходь!
      Син народився від Діви,
      Жданий Спаситель Господь.

      Маком, і медом, і літом
      Пахне узвар і кутя.
      Радість витає над світом –
      Дасть нам надію Дитя!

      Трепетно душами чуєм,
      Щирі в молитві за край –
      Хай Україна різдвує,
      Мир нам і злагоду дай!

      Дзвони різдвяної днини
      Радість несуть новинú…
      Боже великий єдиний,
      Нам Україну храни.


      11.01.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    100. Перша коляда
      Мнеться неба покривало
      І чіпляє за дерева.
      Сніговиці щось злякало,
      Гей, морози – де ви, де ви?

      Розступились хмари сині –
      Зорі світять, місяць слуха,
      За вертепом будем нині
      Без шапок і без кожуха.

      На подвір’ї, коло хати,
      І тремтливо, і тривожно.
      – Можна заколядувати?
      – Колядуйте, звісно можна!

      І полине доокола
      Перша, дивна і велична
      Дружним і святочним хором
      На Святвечір – "Бог предвічний…"


      5.01.2013



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    101. На Коня!
      Цíлий рік на Коні скакати нам,
      Справи добрі і злі нести,
      А чи риссю він шлях долатиме,
      Чи алюром у три хрести?

      А дорога назад заказана –
      Аж виблискує синя масть!
      Може хто загнуздає красеня,
      І напóїть, і сіна дасть?

      Благородний, красивий, відданий
      Вíзьме цукор з чиїх долонь?
      Понесе, полетить над бідами,
      Бо стихія його – вогонь!

      Жовту стрічку у гриву вплетено,
      На попоні зіркóве тло,
      Хата прибрана і підметена,
      Час в дорогу – неси сідло!

      Не злякати б пустими фразами,
      Не убити його стремлінь…
      Аби тільки не був прив’язаний
      І стриножений Синій Кінь!


      3.01.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    102. пародія « Під деревом…»

      Пародія

      Клянусь – не думалось про гречку,
      Під яблуню приліг в саду…
      Але ця жінка, на вершечку,
      Щоб ще не впала, на біду!

      Відразу світ зробився раєм,
      І я між айстрами закляк,
      Дивлюсь, як яблука зриває,
      І тягнеться за ними як!

      Не налякати б диво русе
      (Бо я відмахуюсь від бджіл)
      Сама, мов яблуко спокуси,
      Мене розділює навпіл…

      Вже гаптувались дивні мрії,
      Що світ прихильний – ми одні!
      Та гілка трісла!
      …Розумію –
      То все наснилося мені…


      30.12.2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    103. пародія « Буває… »


      Пародія

      Нині рано вляглися спати
      Між перинами-подушкáми…
      Щось непевне зайшло в кімнату,
      І вляглося собі між нами.

      Ти холодний, воно – гаряче,
      Шепотіло мені лукаве…
      Я мовчала, ти спав, не бачив,
      Я боялась дихнути навіть…

      А воно зачіпає коси,
      Пальці гріє мої тремтливо,
      Щось невтомно намарне просить,
      І від нього ледь пахне… пивом.

      Цілувати взялось – незчулась,
      Бо так схоже, в твоїй манері!
      …Ти порухався, тінь метнулась –
      То сусід переплутав двері.


      18.12.2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    104. Доні на Миколая
      На вікні узір із квітів-стебел,
      Смутку тіні бродять по вікні…
      Миколай у нас ходив, а в тебе?
      В Брукліні ще рано, певно ні…

      Північ пізня, а мені не спиться,
      Наче кличеш звідти – перескоч!
      А у вас на фото сніговиця,
      Не змерзаєш? Одягайся хоч…

      Тих дитячих спогадів немало,
      Видається – так було давно…
      Пам’ятаю, як малою клала
      Лист до Миколая на вікно.

      Він донині має ті листочки,
      Повні щирих і смиренних слів.
      І читав, і цілував рядочки,
      І вночі дарунком шурхотів.

      А якóсь… Пролопотіли ніжки
      У суцільній темноті, згадай…
      Теж знайшов дарунок коло ліжка…
      Прибігав маленький Миколай.

      … За вікном нічне холодне небо,
      І при святі пригадалось все…
      Миколай у нас ходив, а в тебе?
      Хай тобі удачу принесе…


      19.12.2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    105. пародія « Не дочекалась... »
      Пародія


      Стигла –
      Боюся тріснути,
      І від думок так…
      Грішно….
      О! Аж на стелю
      Виліз ти –
      Буде, мабýть…
      Розкішно!
      Аж невагомість
      Зливою,
      І, як вогонь,
      Долоні!
      Зробиш мене
      Щасливою?
      Ящірка хоче
      Поні…
      Гомін із горла
      Нúзками –
      Ти мій дарунок
      Долі!

      …Не дочекалась –
      Тріскаю
      Вибухом
      В кущ
      Магнолій…



      16.12.2013




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    106. Тривожні дзвони
      Дзвони б’ють тривожно що є сили,
      І надривно гупають серця.
      Рубікон пройшли. Мости спалили.
      І лицем навпроти до лиця…

      Чи прозріють в молитовнім слові?
      Господи, не відають… Прости.
      Як стіна, стоять каскоголові,
      Сніг припав забрала і щити.

      Брат на брата? Мова солов’їна?
      Дві шеренги – мрій, надій, образ…
      А між ними – ненька Україна,
      Тут – веління серця, там – наказ…

      Брате, стій! Ще все змінити можна,
      Стяг один – він вбереже від ран!
      Дзвони б’ють розлого і тривожно,
      Прямо в серце – кличуть на Майдан…


      12.12.2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    107. Європа кличе!

      Де Європа? Маємо, що маєм?
      Від брехні в серцях полинна їдь…
      Україну снігом засипає,
      Та Майдан нескорено стоїть!

      Історична ноша на раменах –
      Шанс навіки подолати зло!
      Вітер рве намети і знамена,
      Україну снігом замело…

      Тут немає тої “хати скраю”,
      Бо мета одвічна і ясна!
      Україну снігом засипає,
      А в серцях надія і весна.

      Будемо стояти до загину,
      Не бажаєм жити “назворот”!
      Засипає снігом Україну,
      Але, вірю, вистоїть народ!


      8.12.2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    108. Беркутятам

      Скаже хтось – у них така робота,
      Не змогли порушити наказ…
      Не орли, а хто? Четверта рота.
      Щит, кийок і сльозогінний газ.

      На дітей – “відважні” і зухвалі!
      На знамена – є у вас святе?
      У звіринім хижому оскалі
      Мов орда зруйнує і змете.

      Гвалт і крик. Оскаженілі лиця.
      Ви з народом? Ми одна сім’я?
      Чим вам завинила горда птиця,
      Що її привласнили ім’я?

      Вам в колисці теж співала мати?
      І на руки батько брав, ачей?
      Що ж ви витворяєте, орлята,
      Дикі звірі, схожі на людей?

      …Станьте на Майдані на коліна,
      Там, під стелу, де душа болить.
      Добра наша мати-Україна,
      Ви покайтесь – може ще простить…


      2.12.2013



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    109. Не фарт…
      То напáсть? Порóблено? Хвороба?
      Доля знов зіграла прикрий жарт –
      У прольоті… Вкотре. П'ята спроба…
      Хоч Дідьє Дешам – не Бонапарт.

      В Києві ми тішились, як діти –
      Ейфорія, віра і азарт!
      Мундіаль по “ящику” нам світить,
      “Стад де Франс” – то круто, та не фарт…

      Тре' вертати на своє подвір'я,
      І чекати знов (який вже рік!)
      Гальський півень, вже напів без пір'я,
      У Парижі вирвався і втік.

      Шкода як! Але не доскубáли,
      Та злякали – ледь яйце не зніс!
      В нас вже грали сурми і цимбали,
      Потім теж не бракувало сліз…

      Бігала полями Дора Тійє,
      Наголяса у селі Пуаль…
      Але кожен українець мріє –
      Ми таки “пройдем” на Мундіаль!


      21.11.2013



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    110. пародія « Авторське »


      Пародія

      Тут бузьки ніяк не причетні,
      Не винні капуста з грядками,
      Що в музи відпустка… декретна…
      Я в шоці – бо ж відстань між нами!

      Не певен… Молю її – досить!
      Пора зупинитися, пані!
      Дітей назбиралися стóси,
      Хоч більшість, звичайно, жадані…

      Лелеку лякаю в польоті –
      Потрібне мені безіменне?
      Від суті моєї, від плоті…
      Приймаю, бо схоже на мене!



      17.11.2013



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    111. пародія « На бартер! »

      Пародія

      Картина, варта Ермітажу –
      Кожух на лейбик! (Бо вітри).
      В дві ельки вже наледве влажу –
      А Муза мерзне – треба три…

      З Пегасом певно будуть босі –
      Вірші упали у ціні…
      Та й що вірші? Зима на носі!
      Не гріє кров – хана мені…

      Віршую, не зважаю – треба!
      А як інакше? Бренд є бренд!
      Даю поезію від себе –
      І понесу на секонд хенд.


      14.11.2013



      Коментарі (45)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    112. пародія « А хочеш?»
      Пародія

      Пробач, коханий, серце захололо,
      А парувало, чесно, ти повір.
      І стружку, що розсипана навколо
      Ти не вважай за творчий перебір.

      То штрих до кулінарного декору –
      Он черрі прикраша з печінки торт!
      Рецепт простий – вернеш у пізню пору,
      То й чорта з’їж, бо втомлений, як чорт.

      А що любов? То кухня – ключ до раю!
      …О, ти вже є? Помада на губі?
      Собі із курки мозок вибиваю,
      А хочеш, можу вибити й тобі?


      11.11.2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    113. пародія « Наша! »

      Пародія

      А мене бажання огорта,
      Видиво нещадно тиждень мучить –
      Німфа із хвостом чи без хвоста?
      Взнати мушу нині неминуче!

      Зглянься, бо кохання на кону –
      Покажи хоча би плечі й спину!
      Вирини із озера, ану!
      Тільки ціла, не наполовину!

      Хочу, хочу і давно хотів!
      Ще благаю показати ногу!
      … Можна буде засилать сватів –
      Ти слов'янська німфа, слава Богу!


      07.11. 2013



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    114. пародія « Добичкувався »
      Пародія

      Ми дихаєм з тобою в унісон –
      Дрімоти клапті утікають з хати!
      А ти майстриня задавати тон –
      Цигарку хоч би дай забичкувати!
      Під ковдру цілуватися! Ану!
      Галактика димить, і б”є наснага!
      …Вляглись! Ось-ось! Та запах тютюну
      Все зіпсував. А може ще і брага…


      23.10.2013







      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    115. пародія « Альтернатива »



      Пародія

      Не дозволим пропасти днині,
      Сіро й нудно текти годинам,
      Якщо рівно в десятій нині
      Перетнемося під магазином!
      Може, в борг? Продавщиця хитра,
      Мудра бестія і лукава.
      – АБСОЛЮТУ розбилась літра…
      – Ну тоді САМОГОНУ, Слава!



      24.10.2013



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    116. пародія « Покозакували… »
      пародія

      Вересень хропе, "забив" на свято,
      А День Знань без нього – ніц не варт,
      Серпень носом шморгнув винувато
      І на мигах показав – фальстарт…

      Причастились вчора – нині будень,
      Рік удався непутящий – жах!
      Ось без черги тупо преться грудень,
      Лютий тихо лазить по кущах.

      Липень здуру затягнув колядку
      Аж корона з клена – геп до ніг!
      Ех, давно уже нема порядку –
      Буркнув січень, пчихнув і приліг.

      Жовтень пензля не віддасть нізащо –
      Теж заснув, але трима в руці!
      Кожен місяць – не якесь ледащо,
      Просто… козакують місяці!


      19.10.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    117. пародія « Не встиг »
      Пародія


      Я входив у риму, жаль –
      Ти щойно із неї вийшла.
      Не встиг, бо застряг сандаль
      У бітуми поетичні.
      До біса святковий торт
      Із п’яними вишнями тими –
      Захекався, наче хорт,
      А ти таки вийшла з рими!
      Загаявся лиш на мить
      (А вишня не п’яна – кисла)
      Кофтинка осьо лежить,
      На грудях рипіла… й трісла?
      Ось витру я піт з чола
      (Пліткаркам велика втіха).
      Ти щойно отут була –
      І довшав мій дах, і їхав…


      15.10.2013



      Коментарі (67)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Вгору

    118. пародія « Нарешті »

      Пародія

      Трохи ти лякливий вдався зроду,
      Затуляєш вуха – Тихо, цить!
      Але я обожнюю негоду –
      Бо сусіди глухнуть, як гримить!

      І нема тоді до нас їм діла,
      І тулитись можна досхочу,
      Доки стогне буря огнежила –
      Навіть, як захочу, закричу!

      Не тремти – це я, твоя красуня!
      Щось кажи, невже бракує слів?
      У вікно вдаряється відлуння,
      Сивих розлякавши голубів…

      Розгулялась буря – дужа сила!
      А прогноз – на тиждень затяглó…
      Ну, нарешті, ти промовив – Мила…
      І пірнув до мене під крило…


      12.10.2013



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    119. пародія « Стодольна Енеїда »
      Пародія

      Життя таке – хоча б чогось навчило,
      Та швидкоплинна радості ріка…
      Минулий тиждень моцно так дощило,
      Що й стріха на стодолі протіка.
      Даремно.
      В село подалі від міських традицій –
      То і назад не хочеться ніяк.
      Ти муркотіла голосніше киці,
      А зверху нам всміхався Зодіак.
      Як завше.
      Аж на дверях ся гойдала підкова,
      На вухо шепотіла ти – Полеж…
      І свіже сіно пахло загадково,
      Але й кололо поза плечі теж.
      Задурно.
      А ніч-циганка, ти у ній як Єва,
      Твої обійми кращі, далебі.
      Мала деталь, та дуже вже суттєва,
      Так помагала нашій ворожбі!
      Доречно.
      Я вже не знаю, маєм діток кілько –
      Лежати вдвох нам файно, як в раю!
      І де найменший взявсі той Василько?
      А семеро тих старших признаю!
      Отакво.
      Така осьо стодольна Енеїда,
      Не гірша, як епічна пастораль.
      А що Василько схожий на сусіда –
      То не біда – бо точно не москаль!


      10.10.2013

      Прослушать или скачать Кухарук Пастораль бесплатно на Простоплеер


      Прослушать или скачать Кухарук Стодольна Енеїда бесплатно на Простоплеер



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    120. пародія « Сила наголосу »
      Пародія

      Твій фрак і мешти. Дивний стан.
      Метелик. Дотик. Ноти. Ноги.
      Рояль. Фіранка. Чемодан.
      То оленя над ліжком роги?

      Проси. Чекаю. Час іде.
      Мотив. Печаль. Хоч видай фразу…
      А де ноктюрн? Романс твій де?
      Учи, учи тебе, заразу!

      …Люби, і не зважай, що рань,
      Скорочуй вíдстань (в ідеалі)!
      А ти подумав, що “відстáнь”?
      Твій дух (ого!) вже на вокзалі!


      09.10.2013.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    121. пародія « Холостяцьке... »
      Пародія

      “Чаклую” знову – “Кілька” і яєшня,
      Шедевр ще той – та гамати охота,
      Ікра “заморська” (знацця нетутешня)
      Із кабачків уже не лізе в рота…

      Ще тиждень “дотягнути” до зарплати…
      І чайник вже не булька – мертва тиша.
      А в холодильник страшно заглядати –
      Боюсь, чи не повісилася миша.

      Відкрию дверці – ні, без суїциду,
      Від сала шкірка тільки десь пропала.
      А миша (чи зі страху, чи від стиду)
      Ледь пропищала – “Вже’м ї не застала…”


      28.09.2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Вгору

    122. поетичний шарж « Спровоковане »
      Шарж


      Сіла віршá писати –
      Туго іде, одначе,
      Ділося десь натхнення…
      Клавіатури глюк…
      Ось як на сайт закину –
      Гентош зі сміху плаче,
      Мо' про “Корчму” ушквáрю,
      Так як учив Павлюк?
      Чи про природу ліпше –
      Піду до Чорногуза,
      О, на його сторінці –
      Лік від душевних ран!
      А як Король заграв би –
      Враз би з'явилась Муза,
      Трохи спишý у Скиби…
      Ні - надихне Кузан!
      Осінь – ото палітра!
      (Рима яка – півлітра!)
      Що мені до уроків
      І до шкільних потреб?
      Все з монітора витру,
      І "маякну" Нечуйвітру,
      І налякаю трохи –
      Хочу Єднання… Веб…


      26.09.2013



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Вгору

    123. пародія « Вертайся! »
      Пародія

      В двобої ранок мучив ніч –
      Долав, долав і було мало…
      Ти мав прийти, і я не пріч,
      Так розтривожено чекала.
      Вже вся палаю – не барись!
      Ходи, ходи, моє спасіння.
      То певно кіт шкребеться – брись!
      І нароста нерозуміння –
      Чому, скажи… О, знов коти –
      Та брись! Хитнулася гардина…
      То був не кіт – скрадався ти,
      І налякавсь – лиха година!
      …Твій голос чую вдалині,
      Лунає він однак плаксиво…
      Якби всамітнились одні -
      Тоді б нарешті сталось диво!
      …А за гардиною – кашкет
      (Напевно ти тікав щосили)
      Я вже купила «Кітікет» –
      Коти заснуть. Вертайся, милий!

      24.09.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    124. пародія « Заголоблили… »
      Пародія

      “Квітку” робив – ось завéршив ремонт…
      Кума покликав – злегкá “окропúли”…
      Нині у шоці – щось схоже на фронт?
      Хата – не хата! Де взялися сили?

      Кут десь пропав, і проламаний дах –
      Зірку не зняли із першої спроби…
      Хто нас обох у голоблі запряг?
      …От на димар захотілось оздоби.

      Зірку стягнути – та стільки б то справ!
      Ба, десь півночі “голóблив”, заразу.
      Вася донос в туалеті писав –
      Гепнуло так, що злетів з унітазу.

      Ледь не вознісся – якої манú?
      А налякався – і сльози, і соплі.
      Зайвими стали для Васі штани -
      Так і без них “почесав” по картоплі…

      Як тепер бути? Де Вася, де кум?
      Хлопці запряжені, коні не винні…
      Як же без зірки – піднімуть на глум!
      Ми “заголóблимо” Місяця нині!


      23.09.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    125. пародія « Я такий… »



      Пародія

      Я такий – боюся, але хочу…
      Не мовчи – я ніжний, не з нахаб.
      …Криза певно – ніби хто наврочив…
      Світова… А був як баобаб!

      Не пропав – але змалів… до птиці.
      Та який роман – немилий світ.
      Хтось знайде гачечок від спідниці
      Серед рідних і мені боліт.

      Я збрешу собі й тобі, їй-право,
      (А стіна туману вироста)
      Що кохати – не князівська справа,
      І не панська… Здогадка проста?

      Ще збрешу, що без інтиму – свято,
      Не хвилює дотик до грудей,
      Мною не цікавляться дівчата…
      Але це напевне забагато.

      Ліпше – ти свята, а я – спудей!
      Ти лише не ображайсь, о'кей?


      18.09.2013



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    126. пародія « Певно... »

      Пародія

      Певно травень, бо навкруг зелéно,
      І Чумацький Шлях видніє… он…
      Трохи зле. То, певно, пороблéно…
      А чи був недобрий самогон.

      Шрами ось залишила коханка…
      Певно вмер - то золотий туман?
      Бо печаль така бере ізранку –
      Сльози птиць прикладую до ран…

      … Певно пропаде поетів раса.
      Рибка золота пірне у вир.

      В монастир, осьо, піду на Спаса…
      Але у жіночий монастир!


      13.09.2013



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    127. Вечір еротичної пародії
      У вівторок 10 вересня у Львові в рамках 20-го Форуму видавців (8-й Львівський міжнародний літературний фестиваль) відбудеться "Вечір еротичної пародії".
      В програмі заходу – виступи поетів-пародистів: Іван Гентош (Львів), Світлана Костюк - Параска Коливашаласка (Волинь), Василь Кузан (Закарпаття), Лариса Омельченко (Дніпропетровськ), Анатолій Черняхівський (Вишгород) і Ярослав Чорногуз (Київ).
      В перервах між виступами пародистів Вас забавлятимуть жартівливими і батярськими піснями Йорданка Дранчук (Івано-Франківськ), Ярослав Чорногуз, гурти “Коралі” (Львів) і “Галичанка” (Соснівка).
      Місце проведення – подвір’я Музею ідей (вул. Валова, 18а)
      Початок о 20-00, закінчення о 23-00.
      Раді будемо зустрітися з усіма, хто любить жарти і гумор, кому до вподоби веселе поетичне пародійне слово!
      Щиро запрошуємо!



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    128. пародія « Лаван-дівка »
      Пародія

      Я господáрна дівка,
      є в мене лавандівка –
      настоянка з лаванди,
      файнезна що капéць!

      Хоч тричі причащайся –
      і не болить голівка,
      а ще слова викрикує…
      повчальні, хай їм грець!

      Лікую півмістечка
      (ще й військо недалечко)…
      Дрібнесенько дозýю –
      всяк лікуванню рад!

      Не допоміг би милий?
      Не вистачає сили –
      лавандомедсестричці
      потрібен так медбрат!

      Залікували б “рани”,
      приготували чáни,
      поставили на ноги
      лавандо-вояків!

      Настоянка іскриться!
      Я файна молодиця?
      Скажи, лавандобратику,
      а ти таку хотів?


      27.08.2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    129. пародія « Хоч-не-хоч… »
      Пародія

      Вийди, Киць, відірвися від справ -
      Есемеску тобі написав,
      Ти на пліт подивись, подивись,
      Правда, краща, ніж була колись?
      На штахетах слова про любов –
      Добре фарбу червону знайшов,
      Там “…до гробу” задерто увись –
      Ти не сердься, прошу, усміхнись.
      Ще хотів про зірки… для душі…
      Та завадили ті алкаші…
      Начитався “романтик” один –
      Слава Богу, що в тебе не тин!
      Може нині паради планет?
      Ледь не виломив мій “Інтернет”…
      Ось сусід щось підморгує, гусь –
      Я поповню рахунок й вернусь…
      Як загаюся, ти не зважай –
      Хоч-не-хоч есемеску читай…


      21.08.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    130. пародія « Навіщо то мені? »
      Пародія

      Сьогодні наважитись маю
      Що мокрий – чи діло кому?
      Тебе я таки дочекаю,
      З підніжки трамвая здійму!

      А мокнув даремно і всує
      Кольнуло в душі – та нехай,
      Бо вийшла з таким, як Валуєв,
      А я не Кличко – пробачай.

      Справжніський горил білолиций
      Як поглядом строго пасе!
      Моя світанкова зірнице-
      Навіщо мені то усе?

      Немов на дуелі без шпаги –
      Чи мимо пройде божество?
      “Я певно невартий уваги!”–
      Моє возраділо єство!

      Та ні! Посміхнувсь білосніжно
      І рушив до мене, на жаль...
      А я , незбагненно і ніжно,
      Полинув по вулиці вдаль…

      Мені вже і дощ не завада,
      Калюжами – курям на сміх!

      …Цікаво, чи була ти рада
      Відлунню обцасів моїх?


      19.08.2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    131. пародія « Втягнуло… »
      Пародія

      Не скиглю, не злюся, сховаюсь – он вишня…
      Ти бачиш наскрізно? То стану похило…
      Я був наче пляцок минулого тижня
      Неначе сто тисяч мене розчавило.

      Ти враз зупинилась – проходила ж мимо!
      Рукою махнув, і картаюсь відтóді –
      До тебе втягнуло мене невмолимо,
      І так спресувало при чеснім народі!

      І як перебути? Всебічно баýли –
      Себе почуваю, мов кегль без літер…
      Я падав, ти чуєш? Та так притиснули,
      Оті, поза мною, що я тебе витер!

      Сорочка тріщить – не уникнути втрати,
      Ковтаю повітря – як овоч в перуці.

      …А дуже хотів би себе відчувати
      Лише пасажиром, що їде в маршрутці!


      16.08.2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    132. пародія « Відсканувала… »



      Пародія

      В тебе жар? Втретє кличеш мене Терапійкою…
      Я сканую тебе, не спішу, потихесеньку.
      Ось зі звилин одна вигиналася змійкою –
      Певно збочені вибрики… Роблю рівнесеньку!
      Інші теж – про всяк випадок. Варто морóчиться –
      Не підеш до сусідки, не тягне на форуми…
      Ти шепочеш – тобі вже нічого не хочеться?
      Вітамінів з’їмо, щоб не чутися хворими.
      А тепер до сеансу в режимі постільному!
      Підсолоджу чекання… з одною умовою…

      Щось у сканері тому зламалось… дебільному.
      Витри носа. Не плач. Я назад… відскановую…


      07.08.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    133. пародія « Замріявся або За півметра… »



      Пародія

      Підкрадався тихо-тихо
      (Хоч би не хрустіли кості)
      Планував – неначе вихор
      Упаду рішуче в постіль
      Розцілую розімлілу…
      У нічнушці… Де та втома?
      І від того аж по тілу
      Чи мурашки,чи судома!
      А як стану цілувати –
      Не уникну, певно, згуби,
      І у шию, і у п’яти
      І у вушка, і у губи!
      Невгамовно, нетерпляче
      Обів’ю руками вміло!
      Губи сохнуть, серце скаче,
      Тіло наче заніміло!
      Ближче й ближче з кожним кроком
      По дорозі скинув светра,
      Та спіткнувся ненароком
      Не дійшов лише півметра…
      А тоді зірвалась мила!
      Ще горю – чи то погода?
      Безпощадно відлупила!
      …Простирадла тільки шкода.


      02.08.2013






      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    134. пародія « “Ні” – то ні! »




      Пародія

      Зачекай… Схаменися… Куди ти?
      Скільки можна водити за ніс?
      Я шампанське хотів би допити,
      Скуштувати тортá, що приніс.
      Хоч гірчить – не затихну в печалі,
      “Ні” – то ні! Що, стрілятись тепер?
      Позбираю ось ласощі – й далі!
      Не отямишся – йду до О.Р.!

      01.08.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    135. пародія « По мапі… »




      Пародія

      Хоча би не втопитися в екстазі –
      В тобі буяє міць пітекантропа,
      Із сукні поздирав шматочки Азій,
      Та що там Азій! Де, скажи, Європа?
      Пірнаєш вглиб, і гуглиш – далі… далі…
      А п’яна думка десь собі чалапа –
      Оті шматки напевно від Австралій?
      А була ж мапа!
      Не переймайся – то усе дрібниці,
      Ти фантазуй – я тільки буду рада!
      Пробач, отой листочок на сідницях
      Чи не Канада?
      В полоні-лоні… Кінчені до краю…
      Зомліла вся, мов свічечка від джгута!
      Сукенку я пізніше підлатаю –
      Штормило круто!



      27.07.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    136. пародія « Надіюсь… »




      Пародія

      Нічо не спить. Уява глупа…
      Хай мука ця мене мине!
      Ой циці-циці… Серце гупа.
      І думка тільки про одне.

      Про те, прозорим що прикрито…
      Я вже в раю чи буде рай?
      А думка пнеться нарочито
      З тісних лаштунків – та нехай!

      Я, як павук (створіння нице)
      Тріпочу в павутині мрій…
      До біса “притча во язицех”,
      Одна турбота – не зімлій!

      А тіло наче дерев’яне,
      (Літа що значать молоді)
      …Надіюсь, думка не зів’яне!
      Бо як согрішимо тоді?


      22.07.2013



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    137. пародія « Моє! »




      Пародія


      Люблю солодке… Як дюшес – щоб в мисці!
      Не лось, не олень – знає все село.
      Ти вибач – звідки те маля в колисці?
      У нас ще й поцілунків не було…

      Воно в нас, мила, кажеш від натхнення?
      Та вірю, вірю… Так – безмірно рад…
      То син чи дочка? Як його на ймення?
      (Ще добре – обійшлося без близнят!)

      Всьому виною, певно, творча мука
      Або наслання від небесних муз…
      Диви – воно вже віршики агука!
      А як римує! Справжній Чорногуз!

      І гумор любить – он усе в рум`янці,
      І в`є, і в`є (як я часами в`ю)!
      Міцненьке, браве – хоч веди на танці!

      Від гордості я наче у раю!
      Як добре, що воно у вишиванці –
      Моє, моя Дюшеско. Признаю!


      17.07.2013



      Коментарі (51)
      Народний рейтинг: 5.9 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    138. пародія « Хованки »


      Пародія


      Ти втік, заховався? Злякався неначе?
      (Мов “Ахтунг” табличку на грудях побачив?)
      Тебе, мій коханий, шукаю ще зранку –
      Вмліваю, як згадую ту “партизанку”…

      Твоя “партизанка” – тілесна цикута!
      Смішний – я знайду, хоч маскуйся в якута!
      І з пальми здійму ( то якщо в папуаса) –
      Бо стала така щось на пестощі ласа…

      Як в сонячний зайчик – я хмаркою стану,
      Ну ти зрозумів – я й на Сонці дістану.
      На дно океану? Наївний ти нині –
      Затям, ми пливемо в одній субмарині!

      Ти шерп у Непалі? Кумедно… До слова –
      Мене не зупинить й Асканія-Нова!

      … Чи ж я тобі, любчику, зовсім не мила?
      Здаюся - виходь, не ховайся… Людмила.


      12.07.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    139. пародія « Червнева латинь »


      Пародія

      Ген за садочком грядка конопляна,
      А поряд з нею густо квітне мак.
      І Муза з грядки поверта, мов п яна.
      Хоча... не певен... Може, і не так.

      Мені ото депресняково нині,
      А Муза щось несе – бочком-бочком…
      Вона уже щебече на латині!
      З ножа я теж скуштую язичком…

      І яблука огромні – за хвилину
      (Хай крутиться Горацій – не втече),
      Ось джміль, як Боїнг, всівсь на бадилину.
      А Муза зашептала “Хочеш ще?”

      Не так питання зрозумів відразу,
      А зрозумів – то хоч вались в піке,
      Бо уточнила: “Носиш що, показуй,
      Ну то своє, що… “Omnia” яке…”

      Від того всього, мов “сльоза по с...ці”,
      Розвісив вуха… Не ловив би гав!
      Ну що мені робити, небораці?
      Несильний у латині – показав…

      Надію мав, що здивував немало
      (Такий закон покладено душі)…
      Quod ad omnes? – Муза запитала, –
      Non ridiculum, тобто, не сміши…


      …Тепер “лублу”, караюся і каюсь
      Напамять знаю слово “відпочинь”.
      Щоранку словниками обкладаюсь –
      Бо мушу в червні вивчити латинь!


      9.07.2013


      “quod ad omnes?” (лат.) “і це все?”
      “non ridiculum “ (лат.) “не сміши”




      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Вгору

    140. пародія « Півдотик »




      пародія

      Прилипла сукня, моя зозулько…
      Та я стараюсь… Не бачиш – впрів?
      Та знаю, знаю – тут дуже мулько…
      Ось доторкнувся до литки… пів…
      І не до слів вже, лиш ахи-охи,
      Пів литки – ліпша із нагород!
      Рука сказилась… І ти ще трохи…
      Хвала дизайну високих мод!
      …Спекотно-дика, спекотно-вперта!
      Високі липи на вітрі – скрип…
      А спека нині така… відверта….
      Що навіть шкода високих лип...


      5.07.2013



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    141. пародія « Звідки діти? »



      пародія

      Таке питання, що капéць…
      Син не засне – чекає, схоже.
      Тут Попелюшка не поможе,
      Ні Буратіно й олівець!

      Акселерація – то жах!
      Розумні… Не обманеш – дзуськи!
      – Послухай, тат, не тре про бузьків,
      І про капусту на грядках…

      Ну хоч біжи по димедрол…
      – Дивися – булочка духмяна…
      А що тобі казала мама?
      Давай я ліпше про футбол…



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    142. пародія « Сама доброта або монолог Чорної вдови...»
      Пародія

      Я – павучиха. З каракуртів, знацця…
      Я – доброта ! Хоч прикладай до рани…
      Готую кокон – нелегка то праця…
      І де це забарився мій коханий?

      Де ця дурненька і смачна істота,
      Що від жаги стає така хоробра?
      Злягання що? Вечеряти охота…
      Я без меча управлюсь – нині добра…


      26.06.2013



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    143. пародія « Недобра…»

      Пародія

      Мов кобра прокинусь –
      Мало!
      - Тайфун я! - казав, брехун.
      Розбуджена плоть чекала –
      Лиш раз… просюрчав… цвіркун.

      І то так… несильно, стúха…
      Допив виноградний сік,
      Півночі на ладан дихав,
      А як задрімала – втік.



      25.06.2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    144. пародія « Антисублімація »
      Пародія

      Час тече, поет у ньому - раб…
      Я також поет, а не гульвіса,
      Нині вірша “видав” - і заслаб,
      Але й файно вдався, достобіса!

      О, заміксував - спірит і хвойд,
      Мрії, бізнес, “брати і платити ”!
      Тут сльозу пустив би Фрейд (чи Фройд?),
      І мені би певно носа витер.

      Уперед хвостом літати – зась!
      Носа теж не висуну з-під ковдри…
      Лисина у руки не далась –
      Я ж хотів її перекуйовдить…

      У пілюль такий паскудний смак!
      Зацілію ще – лікуюсь літом!
      Відхворію – і верну навспак
      Сильний духом, вибачте, еспрітом!

      22.06.2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    145. пародія « Буває й так...»



      Пародія

      Яка кому від віршів шкода –
      Коли підкорюєш слова?
      Я зауважив, як негода –
      Мене писати пробива…

      Нема, нема межі таланту
      (Та чи й потрібний в дощ талант?),
      Відчую кволість – до серванту,
      І знов у бій, і знов гігант!

      А рими пролітають мимо,
      А потім водять хоровод,
      А я воюю невтомимо,
      За монітором – бутерброд…

      Буває так, що риму гожу
      Таки піймаю – я мастак!
      Тоді – в двобої переможу!
      А як засну? Буває й так…


      20.06.2013



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    146. Мамі


      Груша тінь кидала коло хати,
      Спів пташиний линув з висоти.
      А у хаті помирала мати…
      Мамо, мамо, як Вам помогти?

      Як би вгамувати Ваші муки,
      Як приспати болю каламуть?
      Цілувати похололі руки
      І востаннє в очі заглянуть?

      Боже правий, дай терпіння й сили…
      Ви вставали, мамо, до зорі,
      Все життя нам, мамо, відсвітили…
      Небеса відкриті угорі…

      Усміхнулись, як колись малому –
      Спазм у горлі, біль і каяття.
      Дали образ, як поїхав з дому –
      Я молюсь до нього все життя…

      Тільки сльози душать від безсилля,
      Тільки думка – за усе прости…
      Налетіла, зашуміла хвиля…
      І понесла у чужі світи…

      Буде сонце, буде сніг від вишень,
      І співати будуть солов’ї…
      …Вітер стрічку на вінку колише –
      Від Івана і його сім’ї…



      14.06.2013



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    147. пародія « Готовий »

      пародія

      Мені кортіло, ой кортіло…
      А ти, оце, про Фрейда знов.
      Одні розмови – то не діло,
      Де “асісяй”, пробач, любов?

      А хочеш коньячку до кави?
      (Я вже холодний з тих манер)
      Он лінзу “світлооку” вставив –
      Зі стрáху ледве не помер.

      На Сомалі очистив кáрму –
      Аж плоть – вогненна ненасить!
      Ти про Далі… А я – як мармур!
      …Готовий мито заплатить.


      1.06.2013



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    148. пародія « Інтимна граматика »

      пародія

      А ти в’яжи мене й цілуй,
      У кожну буквочку – окремо…
      Засвоюй граматичну тему.
      І в цифру також поцілуй!

      І ще – у розділóві знаки!
      Цілуй – тремчу, немов на пласі,
      Зроби приємне бідоласі –
      В окличні і питальні знаки!

      О, та граматика без меж!
      А плоть горить, а їй непросто!
      Цілуй двокрапку і апостроф,
      Встидаюсь – нáголоса теж…

      Бо зараз я (де правду діти)
      Впаду, зійду, злечу з орбіти!

      …Цілуй мене, куди захочеш!
      Ну що ти голову морочиш…


      1.06.2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    149. диопародія « Сюрприз! »

      Диопародія

      Важливо не втрачати віри!
      Любові прагнемо – живі!
      Чиї то коло ліжка ліри?
      І не одна – відразу дві...

      Немов до бою рвались, вої!
      Подібні - як їх відрізниш?
      У лоні гріються, герої...
      І третій (Базіва) - туди ж!


      29.05.2013



      Коментарі (58)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    150. пародія « Не барись! »
      пародія


      Душа тремтить… Мені б її турботи…
      Рука ковзнула… Потім друга… Хай…
      По тілу пальці всоте пишуть ноти,
      Чому я шепочý – Не поспішай?

      Тут – Не барись! – кричати б до нестями,
      Торкай, цілуй, хвилюй, впадай в азарт,
      Бо плоть налита так передчуттями,
      Що далі достигати вже не варт!

      …Той вересень пестливий до судоми –
      Аж тіло виграє на всі лади!
      Молюсь, щоб пальці не зазнали втоми,
      Не приведи, Господь, не приведи!


      22.05.2013



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    151. пародія « Непідйомне... »



      Пародія

      Я не злюка, мегера чи стерва –
      Ти лякливий тепер, як сапер…
      Терпеливо чекаю перерви –
      Твій ЛГ ще в романі не вмер?

      Хочу спарингу творчої муки!
      Вся на нервах , а толку – зерó…
      - Не бери непідйомне у руки!
      Не лякайся – то я про перо…


      17.05.2013



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    152. пародія « Гарем »


      Пародія

      Таке паскудство мій душевний стан –
      Сама лежу півнóчі (то немало!)
      Я нині зліша за Махідеврáн –
      Ти чув, що та панянка витворяла?

      А я терплю, хоч б’є тривожний трем,
      Я – пристрастей накал! Тобі не сором?
      Чи потрощúти нині твій “гарем” –
      Колонки, плазму, мишку з монітором!

      Давно накидку зняла із грудей…
      Чи ти сліпий? (казала правду мати!)
      Хюрем вродила шестеро дітей,
      А тут одненьке би якось зачáти!

      Від завтра все міняю – “від” і “до”!
      Я теж Хюрем, а це “весела” значить!
      Зареєструюсь ранком на Badoo,
      І що таке гарем – тоді побачиш!


      10.05.2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    153. пародія « Від гвинта! »




      Пародія

      Ось над селом веселка золотава,
      А друга зачепилася за пліт…
      Добротний могорич – хороша справа,
      Ковтнув разок – і тягне у політ!

      Іще разок – поперла сила дужа,
      Пора злітати (тут момент лови!)
      А що, як розігнатись по калюжах,
      Та так, щоб бризки вище голови?

      Босоніж–мокро, та без гравітацій!
      Іще ковточок, не набрався б, гусь…
      От досягну небесно-синю тацю,
      А там уже “на повну” відірвусь!

      Набрав розгону – хвацький і розкутий,
      Та послизнувсь на купі споришý…
      Мені б лише в калюжу не пірнути –
      На плоті коромúслом повишу…


      08.05.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    154. пародія « Finita…»

      Пародія

      Я усміхаюсь (просто жах!),
      Та ні словечка – áні-áні!
      А ти, котýсю, “при ділах” -
      Журнал читаєш на дивані.
      Боюсь зірватися на альт
      (То не пасує файній кралі),
      Диван, звичайно, не асфальт,
      Але й гумóвці не сандалі!
      От влаштувався – стільки літ
      Щось, крім газети, брав у рýці?
      З тобою наш домашній кіт
      Вже зависає на Фейсбуці!
      Тепер он пива захотів…
      Втирав мені… а я гарую…
      Нам забагато двох котів –
      Тебе віднині не годую!


      24.04.201



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    155. Неминуче
      Чи доберемось небесної брами?
      Лезо зневіри гостріше за ніж…
      Всі ми поляжемо попід хрестами,
      Дехто пізніше, а дехто раніш…

      Кожен покине свою Галілею…
      Ще хоч хвилинку, куди в таку рань?
      Станем навколішки перед Суддею
      З торбами злих, і не дуже, діянь.

      Десь суєта… За межею… І квити…
      Все по ділах – без трагедій і драм.
      Встигну ще ТУТ добру справу зробити,
      Щоб терезú похитнулися ТАМ?

      Як прожилóся – багато й щасливо,
      Чи найбідніше – забрала ріка…
      Може у тому і є справедливість,
      Та що найвища… Від Бога яка…


      20.04.2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    156. пародія « Багатоповерхівка »


      Пародія

      Ребро – й сусідка надурняк,
      Іще одне – дві серцеїдки…
      Прикольно – в кого особняк,
      І в кого тільки дві сусідки.

      Вернути б, що було колись…
      Щоб ночі – як на вибухівці!
      Ну де тих ребер запастись –
      Живу в багатоповерхівці.

      Ребро останнє віддаю …
      Як без сусідок жив я досі?
      Дев’ятий поверх – не в раю,
      Та добре, що не в хмарочосі.


      7.04.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    157. пародія « Перестигли... »

      Пародія

      В раю – духовне! Не якісь продукти.
      Жага до досконалості – увись!
      Злились в єдине овочі і фрукти,
      Під ними двоє теж… в одне злились…

      Для раю, певно, то не так суттєво –
      Як на долоні… Хай… У всій красі…
      Але чого послухалися Єви?
      Понадгризали овочі усі…


      25.02.2013



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    158. пародія « На мидниці… »
      Пародія

      Ой тішить веснонька погодою погожою,
      Вже й сонце з неба добре припекло!
      Сиджу на мидниці – замети розморожую,
      Але на ринві гірше би було…

      Синичок пара (наче Петька з Анкою) –
      В них певно кулемет на купі дров!
      Стрекочуть дзвінко – бавляться бляшанкою.
      Ов-ва! Затихли! Схоже в них любов…

      Канкан який! А та перерва планова?
      О! Відчуваю в бруньці серця сік!
      Ось надивилась трохи, і відтанула…
      Аж холодильник від тепла протік!


      21.02.2013



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    159. пародія « Хто вар’ят? »
      Пародія

      Листопад говіркий,
      Так гугнявить… француз,
      Та до фені прононс -
      Замерзати у стужу?
      Де дрова, де дрова?
      Ну дістав, боягуз!
      Я не люблю його,
      Та і жовтень не дуже.
      Ще й словечка круті!
      Глупа ніч - ми одні,
      Він присісти не дасть,
      Ні постояти скраю.
      Покоротшали дні. Що робити мені?
      Ящик яблук догриз –
      Я колоду пиляю!
      А працюю вночі –
      Дні короткі, врахуй.
      І дрова ось зложив до сусідської хати,
      Не долюблюєш, так?
      Я куркуль і буржуй?
      І вар’ят? Не сміши –
      То ви з жовтнем вар’яти!

      17.02.2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    160. пародія « Пора! »


      Пародія

      То пиво чеське зовсім "не бере",
      Мадам сумна, пробачте, мила пані –
      По назві думав – справжнє кабаре
      На площі Бланш… Кордебалет в канкані…

      Не “Мулен-Руж”, а гном, якийсь мутант.
      Вже досить пива? Трішки пуншу може?
      Знов забарився десь офіціант
      Отой, що на суху тараню схожий.

      На жаль, живіт – обмежений об’єм…
      Брудні столи… Чого такі нехлюї?
      Я більш не можу – зранку пиво п’єм,
      Оса в бокалі й та… маніпулює.

      А толку нуль. Не ліпше двісті грам?
      Ви щось сумні, а я такий розкутий!
      Замовлю зараз і докажу вам,
      Що після травня червень мусить бути.

      Ні, не докажу, думка щось… щеза,
      А так би суперечились до ночі…
      Ви не лякайтесь, любцю, не гроза –
      То не гримить, то в животі гуркоче!

      Пора!


      10.02.2013



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    161. Ти пішов...

      Ти пішов. І на серці прісно…
      І планета уже не та…
      А було нам на ній не тісно,
      Хоч тепер взагалі пустотá.

      Обступили обрáзи нúці,
      І емоції – через край.
      Без прихильності до традицій –
      Сентиментів “Бувай”, “Прощай”.

      Так зігрітись в твоїх долонях…
      Щем і біль – і на серці шов.
      Лиш надривно пульсує у скронях:
      “Ти пішов… Ти пішов… Ти пішов…”

      Невідомо, як далі буде,
      Ти не чуєш іще вини…
      Тільки… манять очей Бермуди,
      Невимовної глибини.

      Час не йде, а летить на конях,
      Забирає тебе таки…
      Стисне серце удав безсоння –
      Доторкнутися б до щоки…

      Посадити любов за грати?
      Захлинутись у вирі справ?
      Світ не впав. Залишивсь стояти.
      Та чомусь чорно-білим став…



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    162. пародія « Лижвяр »

      Пародія

      Лечу з гори, тривожить думка –
      Іздуру не попасти в яр!
      Дістав таки я обладунка
      Лижвяного – і вже лижвяр!

      Ех, ліпше би приїхав літом,
      Гриби збирати я мастак!
      А так – гуркочу монолітом,
      В абетці спуску щось не так!

      Хто вміє їздити – щасливі,
      Як “змійкою” – то справжній “гусь”!
      А я – щоб тільки не посивів,
      Як до долини доберусь!

      …Лежу внизу – не втримав стійку,
      Не хочу більше тих забав!
      То я оцю “вузькоколійку”
      Через лісок сюди проклав?


      29.01.2013



      Коментарі (45)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    163. пародія « Ну й назвав! »



      Пародія

      Каже вечором у ліжку
      Чоловік дружині:
      – Допоміг з уроком трішки
      Нашій доні нині.

      Першачкам нелегко жити –
      Похвалюсь, між нами,
      Речення зумів зложити
      З тими… гризунами.

      – І яке ж? – пита Маруня
      (З рук упала преса).
      – Написав, що ти – гризуня,
      Теща – гризунеса!

      21.01.2013



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    164. пародія « Бешкетник »



      Пародія

      Рік чемним був, що ледь не вмер…
      Хоч пригорни, заради Бога!
      Я вже в літах – не піонер,
      Моя кохана недотрого!
      Не муч, не муч! Іди сюди!
      (Жага вирує білопінно)
      Що заборонені плоди –
      Мені б торкнутися коліна!
      Я обніму твій дивний стан,
      Сади Едему – поперéду!
      Дістала сіль сердечних ран –
      Я бешкетую! Хочу меду!


      11.01.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    165. Святвечір


      Потаємний зміст набрали речі –
      Із небес зірниця спогляда,
      Як благоговійно на Святвечір
      За вертепом ходить коляда –

      Не минає жодного подвір’я.
      З неба сходить Божа Благодать!
      “Нова радість…” лине в надвечір’я,
      Від морозу чоботи риплять.

      У повітрі чисто й непорочно,
      У серцях – без розбрату і чвар…
      І земля убралася святочно,
      А кутя як пахне, а узвар!

      Це правічне таїнство у січні,
      Біля ясел – шепіт молитов…
      Розумієш – в світі ми не вічні,
      Лиш Надія, Віра і Любов.

      Пропади, життєва колотнечо,
      Линь, молитво, щира і жива
      В цей Святвечір , що немов предтеча
      Світлого Христового Різдва!


      5.01.2013



      Коментарі (49)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    166. пародія «Чом би й ні? »
      Пародія

      Ой, дівчатонька, занадився Муз,
      А файненький – спочиває Том Круз.
      Рими супер – сам, напевно, поет,
      Залишатися боюсь… тет-а- тет.

      Хоче звабити мене, чом би й ні?
      Там таке в душі у нього на дні!
      Хитрувато на дивані приліг –
      Однотипне на умі в них усіх…

      Так про душу загинає (чи гне?) –
      Навіть оком ні разок не моргне.
      Творим ніччю – він, до речі, “сова”,
      Поетесою мене назива!

      Я гостинна… Аж розчуливсь до сліз!
      …І на ранок свої речі приніс!


      30.12.2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    167. пародія « Зустріч »

      Пародія

      Помріяти у лісі забаглось –
      Відвести душу (так вже повелося),
      А лісові надумалось чогось
      Мені назустріч випустити лося.

      Я десь читав, що лось травичку їсть –
      А цей в оскалі хижім рикнув строго!
      Хоч я на мигах показав, що гість -
      Недобрі думи визріли у нього.

      Хитнувся світ і загуділа кров,
      Як лось вперед попер незграбне тіло!
      Я стартанув, не гірше, як Борзов,
      І попливли кущі, замиготіло…

      Геть кожуха – чи ж ворог я собі?
      А тупіт ближче – певно ціле стадо!
      …А навкруги – тумани голубі,
      Така краса, що спочиває Прадо…

      Та я – додому. Тут не до литавр!
      І щастя те, що лось такий незграба,
      І зовсім то не лось – а динозавр!
      Устиг таки я видертись на граба!

      …Вернувся пізно. Тихо. Без образ.
      В сльозах дружина – вийшов пополудні,
      І діти теж (а ходять в перший клас!)
      Дивуються, що я такий непутній…


      19.12.2012



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    168. пародія « Вчора... »

      Пародія

      Добу не розплющую очі –
      Люстерко розбилось, що в залі...
      Я, певно, уже тамагочі –
      Не в хаті живу – віртуалі!
      То тре догадатися – миску
      Надіти на вуха жирафі,
      Аж цуцик сховався в колиску,
      А діти від нього – у шафі.
      На тім не закінчились біди –
      Не кухня, а згарище Трої…
      У ступорі навіть сусіди –
      Казали, що був гуманоїд!
      До біса той космос, до біса,
      А той гуманоїд – умора,
      Коханий пропав десь, гульвіса,
      А мухи злиняли ще вчора.
      І хата нагадує пустку,
      А так веселилися “тьоті” –
      Ото святкували відпустку
      Подрýги мої по роботі!


      6.12.2012



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    169. пародія « Без тіні...»



      Пародія

      Навіщо ти
      прийшла у міні?

      Вдягай штани,
      коротке – зась!

      Четвертий день
      ходжу без тіні,

      Що за тобою
      поплелáсь…


      22.11.2012



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    170. пародія « Назад »

      Пародія

      На Сатурні дубáсив град,
      А лабáло – забрав би біс!
      Я з Сатурну вертав назад
      І по ринві додолу ліз.

      Я такий, як сто літ назад,
      А казали ж мені – не пий.
      Хвощ мені – дикорослий брат.
      Мент чекає внизу… смішний…

      Лýпить очі – хоча б не врік,
      Он маскується поміж урн!
      Я такий, що стрибнув би вбік,
      Та вертаюся на Сатурн…

      17.11.2012



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    171. пародія « На грядці »


      Пародія

      Усім виною розімліле літо,
      А, може, сіножаття за селом,
      Де жінка прохолодно-розігріта
      Мене торкнула… спéршу так… чолом…

      Такий вогонь прокинувся в череслах –
      Душа співа, кудись пропала лінь,
      І вже не втома, а жага… воскресла
      Обох нас покотила у затінь.

      А поруч - дивна грядочка пахуча.
      Свобідно почуваюсь, легкий трем…
      За коміром набилося остюччя –
      Та то нічого – ми переживем.

      … Тій жінці дня, напевно, буде мало –
      Перепиняє подих: “Пощадú!”
      Бо стільки раз мене… перевивала…
      На всі можливі золоті лади.

      А сонце в небі бавилось горішком,
      Але, прецінь, лукавило таки –
      Воно згори спостерігало нишком
      Чи не столочать перші огірки…


      12.11.2012




      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    172. пародія « Музейне »


      Пародія

      Якби в музей пішов,
      Якби…
      Та звабили коліна
      Слічні.
      І враз забувся
      Про скарби
      Сучасні
      І середньовічні.

      Подумати про гріх
      Не міг…
      Мов паперівка –
      На долівку,
      Та й підкотивсь
      Тобі до ніг…
      Не наступи
      На паперівку!

      Поглянь! Не сип
      На рани сіль!
      А кров пульсує так,
      Аж свище…
      Змішалось все –
      Легенди… хміль…
      Вино…
      Я підкотився ближче…

      … А цілував,
      Що ледь не вмер,
      Ті кучері
      Чорніші сажі!
      В музей ні кроку
      Відтепер –
      Мені і так…
      Як в Ермітажі!

      26.10.2012



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    173. пародія « Без жартів »

      Пародія

      Душа болить – зламалась ступка,
      В польоті прямо - то не жарт.
      З мітли лишилась пруття купка,
      Синяк під оком – боді-арт.

      А починалось! Із букета…
      Душа палала – час збігав…
      Цілунків хтілося – та де там,
      Так… тільки душу… розтріпав.

      Мітлу зв’язала – зараз рушу…
      Запúшусь завтра на ушý –
      Тоді й вдовблю тобі про душу!
      Задýшу… або задушý!

      19.10.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    174. пародія « Бувалий світ »


      Пародія

      Мільйони літ гойдають світом люди,
      Розкручують нестримно каруселі!
      Їх руки… вимальовують етюди…
      Не те що стіни – пропадають стелі.

      З екстазом віддаються тій роботі,
      І кожен рух як очманілий виклик!
      …Ми також крутим – в стогоні і поті…
      А світ стоїть. Бо він до того звиклий.

      12.10.2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    175. пародія « Сила науки »
      Пародія

      Я люблю по науці…
      Кави, пані? Гербати?
      Перше взяти за руці…
      Потім поцілувати
      Вушко, шию, і личко…
      Потім знову… те саме…
      Занесемо в табличку
      Дані для діаграми.
      Графік вгору – то круто!
      Формул братство строкате
      (Тільки б ще не забути
      Піфагора згадати)
      Розшифруємо коди –
      Геть усі заборони!
      З обопільної згоди –
      О, науки закони!
      Ви б хотіли про зорі,
      І тематику схожу?
      Я стидавсь… апріорі…

      Та з наукою зможу!


      9.10.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    176. пародія « Буц! »

      Пародія

      Вже довший час із снами не в ладу –
      Наснилося, що я коня веду…
      Чи кінь мене – я щось не розібрав,
      То кінь куняв, чи туманець куняв…
      Та розбудили раптом сварки кань,
      Аж заєць крикнув кані – “Перестань!”
      Вчинили рейвах – ліпше б слухав реп!
      На припічок звалилось сонце – “Геп!”
      Аж кінь збілів… Ми вже із ним на ти…
      Де встигли так набратися свати?
      Півранку спочивають горілиць –
      То молоко, напевне, із дійниць…
      Так захропіли дружно серед дня,
      Що аж мені сполохали коня,
      І він копитом “Буц” мене під бік!

      …І заєць втік. І кінь. І сон утік…


      2.10.2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    177. пародія « Примісячивсь… »


      Пародія

      Непросто я знайшов вино,
      Що лиходій сховав під стріху
      (Як взнає – буде не до сміху)
      Хай кислувате – все одно!

      Картіна супер на даху…
      Котів порозганяв, немає.
      Вони полюють – заважають,
      А я не можу “на суху”…

      І місяць після чаркувань
      З мінора повним став мажором!
      По літрі – заспівали хором,
      Босх здивувавсь – в таку-то рань?

      Удвох літаємо між хмар –
      Таки попав в натхнення сіті…
      Мене “пробило” на граффіті –
      Ущент розмалював димар.

      А ще кричав в димар: “Гу-гу!”,
      у мерехтіння вільних тіней…
      Перехиливсь, упав… у сіни,
      Примісячивсь… на кочергу.


      26.09.2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    178. пародія « Осанна любові! »

      Пародія

      Наповнився дрожем і трепетом я –
      Нічого не бачив, не чув солов’я,

      Душа поривалась із тіла увись –
      Від шалу найближчі кущі зайнялись.

      Яка феєрія! Збуваються сни!
      В обіймах, ласкавко, не дуже тисни…

      Хоч порох ще є – відчувається біль,
      Терплю, обезболює губ твоїх хміль…

      …Блажен, хто цілує від п’яток до кіс!
      А ще, хто осанну любові возніс!

      23.09.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    179. пародія « Так ся стало… »
      Щука робить манікюр –
      Зауважить хоч пічкур?
      Геть настирні окунці –
      Йдіть до жаби на млинці!
      В мул забився бідний сом –
      Здуру проковтнувши лом,
      А колючий тип їжак
      Так щипає, наче рак.
      Пліточка упала в злість –
      Тільки п’є, нічо не їсть,
      Загубив карась берет,
      Завалився в очерет,
      Розтягнувсь у повний ріст,
      І вкусив себе за хвіст…
      От житуха удалась!
      Більше у “Криївку” – зась!


      19.09.2012





      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    180. Творча зустріч
      В суботу 15 вересня в рамках 19-го Форуму видавців у Львові відбудеться моя творча зустріч "200 пострілів на ПМ" в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Актовий зал (Просп. Свободи, 15). Початок о 10-00.
      Радий буду зустрітися з усіма, кому до вподоби пародійне слово.
      Щиро запрошую!
      З повагою...




      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    181. пародія « Бач! »


      Пародія

      Уночі про кохану згадую
      Як не маю чого робить,
      Як досхóчу налаюсь з владою –
      Передвиборна ненасить…
      Притулюсь до грудей, подóбрію…
      Заспівать нам хіба обом?
      Ще не стáрію, і не хвóрію –
      Не хотілось би просто “Цьом”.
      Ось попробую… серенадою…
      Благодаті нема - хоч плач…
      Ти здивуєшся? Будеш радою?

      … І кохана сказала: ”Бач!”


      3.09.2012



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    182. пародія « Симптоми »



      Пародія

      Ну що робити, бідоласі –
      Та жаба, то якась напáсть!
      Іще, бувало, в першім класі
      Вкусити бублика не дасть.

      Конкретно чавить – за оцінку,
      І ще – в Василька все новé…
      Тепер вгризається в печінку –
      Бач, у сусіда БМВ!

      У того ранчо, в того слава,
      І під ногами цілий світ…
      Їй не поможе вже агава –
      Миш’як хіба чи аконіт!

      Гризе “клям-лям…”, не знає втоми:
      “Нема грошей, нема ідей…”
      Я вивчив вже її симптоми –
      То болі в області грудей,

      І втрата сил, як тре “зелені” -
      Така противна мить оця!
      Не дасть добратись до кишені –
      Вже не кажу – до гаманця.

      Півроку ходжу до ворожки,
      А заплатив, здається, раз.
      Казала – не приходь без… брошки.
      А жаба дусить… Тарам-бас!


      1.09.2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    183. пародія « Етюд »


      Пародія

      Вже вмовляю молодість годину,
      Щось вона комизиться: ні-ні!
      Я в літах – не можу без упину,
      А вона не хоче… на спині.
      Тіло пахне, але сіно коле –
      Я від зваби мало не зомлів,
      У дірках все волошкове поле…
      Бузько пролетів – чомусь не сів!
      Тінь її оголена манлива –
      Місяць застидавсь, за хмару зник.
      Я художник, а натура – диво!
      Але не скажу – зашерх язик!
      “Ну послухай, ну не будь такою…
      Не зводи натхнення нанівець…”

      … Намалюю лівою рукою,
      Як-не-як, я все-таки митець…

      29.08.2012



      Коментарі (49)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    184. Зорі впали в скошені отави…
      Зорі впали в скошені отави,
      Рай земний відкрився серед трав,
      Як твоє оголено-лукаве
      Вперше я плече поцілував…

      Пригортав до себе ніжно-ніжно,
      Трем в руках сховала ніч густа,
      Потонув у погляді безгрішнім,
      І устами доторкнув уста…

      А волосся терпко лоскотало,
      А благання жевріло, як жар,
      Ніч поблідла – ночі було мало,
      Спрагу не втамовує нектар…

      Запах дивний щастя і полúну,
      Нетривкий, як на піску сліди…
      Я без тебе завтра просто згину,
      Зникну, як росинка без води.

      Вітерцем легеньким на світанку
      Поцілую ямочки сумні,
      Ледь відкрию подихом фіранку,
      І на чáтах стану при вікні…


      21.08. 2012



      Коментарі (51)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    185. пародія « Піїтно так… »



      Пародія

      Лежу… В траві… Плекаю безтурботність…
      То я зробив – чи тут проходив фронт?
      Кургана зніс… Тепер така самотність.
      Та приземливсь, порвавши горизонт.

      Піїтно так… Передчуття нездале.
      Як згадую повій – хапає дрож…
      Інопланетні пси мої пісні кричали –
      По “стопці” друзі – он в траві… також…

      Щось підстелити тре – уже холодні роси…
      Теорію створив, про Всесвіт – стільки б справ!
      А хлопці слабаки – душею альбіноси,
      Не переклали те, що їм сказав!

      Не відали що я – міжгалактична птиця,
      Що я цікавий всім, і що кіно в мені…
      Попити би води. Сестра оно – криниця.
      Відро на дні лежить, я відірвав чи ні?

      Пропали всі кудись – і друзі, і цигани…
      І час в пісок утік, нема – “шо да – то да”…
      Міняюсь, як вода… Вона загоїть рани…

      Куди поділась Муза молода?



      27.07.2012



      Коментарі (49)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    186. Презентація збірки пародій "200 пострілів на ПМ "

      В суботу 11 серпня в Пороховій вежі (вул.Підвальна,4, Спілка архітекторів) відбудеться презентація моєї третьої збірки пародій "200 пострілів на ПМ". Початок о 15-00.
      Дорогі ПМ-івці, радий буду зустрітися з Вами. Багато із Вас є “співавторами” цієї збірки, оскільки збірка охоплює майже дворічний період моєї творчості на ПМ. І ще запрошую усіх, кому до вподоби пародійне слово.
      Іногороднім гостям просьба контактувати зі мною попередньо по e-mail ivhent@mail.ru
      або по моб.тел. 0672548900
      З повагою...



      Коментарі (67)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    187. пародія « Без цукру… »

      Пародія

      Каву у ліжко зранку,
      І затягни фіранку
      (Дуже непевний час).

      Випила би гарячу –
      Де там – жартуєш, мачо…
      Ще підігрієш раз?

      Сядеш отут на ліжку,
      Та не хапай за ніжку –
      В грудях і так пече…

      Справді… чи ти жартуєш?
      Пристрасті хоче, чуєш,
      Голе моє плече…

      Мружишся так лукаво –
      Вистигне знову кава…
      Вперта твоя рука

      Доторками лоскоче…
      Ложечку цукру хочеш?
      Кажеш, вже не гірка?


      21.07.2012



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    188. пародія « Закон Кулона »

      Пародія


      Ще на виході – нуль, та набрався заряд (в Кулонах),
      Мегаджоулі “шкáлять”, від того лякливо аж!
      Сірочемна пристойність – забáвка, не перепона,
      А відсутність контакту – лише часовий міраж.

      Ті частинки не винні – то все фізика, хитра шельма,
      Відстань надто велика – у формулі ще й квадрат!
      І палає нестримно вогнями святого Ельма
      На кінцівках усіх мінусóвий коронний розряд…


      12.07.2012



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    189. пародія « Планида така… »



      Пародія


      Стрибаємо в сіно – мов входим в піке
      (Торішні отави тверді як залізо),
      Поколює в носі – полинно-терпке…
      Колюче, кусюче, противне таке –
      І вище колін, і за пазуху лізе…

      Які Емірати? Та я не маркіз!
      А серце колотить і б’ється щосили…
      Ну добре, Яринко, хай буде Туніс!
      (Ото не брехав би – купив би відріз –
      І прямо б на сіно отут постелили…)

      Ще щось теревенив про вид з літака –
      Корови притихли, Яринка в екстазі…
      Туреччина – мілко, надія слабка…

      Та тре обіцяти – планида така…
      Здається минулось.
      Умовив…
      Нарáзі…



      1.07.2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    190. пародія « Найтвердіший… »




      Пародія

      Дуб пита старого дуба:
      - Мучить думка – чиста згуба,

      Ледь від неї не заслаб –
      Чом синок у мене граб?

      Ти навчав – відколи світ
      Був дубовим весь наш рід!

      Відповів старий: – Нівроку
      Виріс ти на радість оку,

      Та, напевно, на біду
      Найтвердіший у роду!

      Ніч проспав під співи жаб?
      Тішся, що не баобаб!


      29.06.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    191. пародія « Коренастий »


      Пародія

      Не біда, що ми майже незнайомі,
      Відстані малі, й ми одні у домі.
      Мій кудись пропав – кажуть, третій лишній.
      Та й який він мій? Він уже колишній.
      Я на мить оцю ждала цілий рочок –
      Ближче підійди, ще стопу, ще крочок…
      Ті чоловіки – то ще те насіння…
      О, ти не такий! Вже пустив коріння!


      24.06.2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    192. пародія « Житіє моє... »



      Пародія

      До ранку нині точно не засну –
      Той соловей тестує силу волі,
      Він переплутав літо і весну –
      Півнóчі вже такі дає гастролі!

      І хори жаб не вибирають слів,
      Сичі кричать – у них свої закони.
      Всі раптом заспівали, хто хотів,
      Не просто так – а ще наперегóни!

      А от зозуля – так, нехай кує,
      Умру без сну – на ранок знов воскресну!
      Обнятись треба “житіє моє”…
      Я за гармонію – духовну і тілесну.


      9.06.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    193. пародія « Не друзі... »



      Пародія

      Ми бачились востаннє…. Вчора зрана.
      В обід… годинку. І під вечір знов.
      Дивився так, що застигала кров,
      Та на прощання не сказав “Кохана”.
      Не зчулася – наплів на серці пута,
      І туга звідкись – певно від вина….
      Таке наговорив – мені хана,
      Твої слова – то гірше, ніж отрута.

      …Даремно намагаюся втовкти
      Тобі, що ми тепер не просто друзі…
      А той кінець… заплутаних ілюзій…
      Так обопільно розсмішив… Прости!


      18.06.2012



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    194. пародія « Ну постривай! »


      Пародія

      Тремчу. Пульсує. Ниє. Тягне.
      Пручаюсь – де там, тягне знов!
      Горить, пече сильніше магми!
      Боюся – певно то любов…

      Лоскоче. Млію – щемно дуже.
      А відчуття у стилі “лю”!
      “О, мама мія!..” Милий друже…
      Не чує – то перетерплю!

      Не страшно вже – а то немало…
      Терплячі потрапляють в рай!
      Я на побаченні чекала…
      А ти забув… Ну постривай!

      9.06.2012



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    195. пародія « Керівник »

      Пародія

      Дає результат птахоферма –
      Бо кури несуться невтомно,
      Вони ще не знають, що зранку
      Бухгалтер за вíрші засів!
      Щоденна буденності диба –
      Ті яйця, як сúнгли в Мадонни –
      Щороку по десять мільйонів,
      І треба на облік усі.

      Бухгалтер мовчить, наче риба,
      Він рими шука тонкосльозі,
      Метафори буйно квітують –
      “Помре” поетична братва!
      О, горечко – “Віндовс” заглючив!
      І шеф появивсь на порозі,
      А руки – упевнені й дужі,
      І очі – немов у волхва…

      Він зовсім не цінить метафор,
      Хоч з виду культурний неначе,
      Лякати почне трудовою –
      Сорочку б йому гамівну!
      Від страху аж солоно в роті,
      Цікаво, чи вíрша побачив?
      Про премію треба забути –
      Зарплата тепер на кону.

      Залáдив – ледащо, ледащо!
      І фрази такі… ефемерні…
      В поезії нуль, а гелгоче,
      Неначе пістрявий індик…
      А що на його моніторі?
      Ов-ва! Поетичні Майстерні!
      Він просто поетів не любить,
      Прозаїк-дефіс-керівник…

      3.06.2012



      Коментарі (51)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    196. пародія « Ті ревнощі... »


      Пародія

      Ілюзії вітрил і кав…
      Романтиків скінчúлась ера?
      Ти гарна й мудра – я це знав,
      Та щоб ревнива, як пантера?
      Ще був би привід – то нехай…
      Яка помада? М'ятий одяг?
      Але кричи, кричи давай –
      Твої слова мене заводять!
      Мені би з десять літ назад
      (Бо що ж ті голі стіни винні?)
      Але пробач… той аромат…
      А з ким ти пила каву нині?
      Відводжу погляд від колін
      (Думки про те, що зветься раєм).
      Прийшов на пам'ять раптом Грін,
      Але пішов… Не заважає…
      …Спасибі, Серденько моє –
      Ми як колись, від щастя п'яні!
      Тайфун в воді, яка вже є!
      А що було би в океані?

      29.05.2012



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    197. пародія « Уїкенд по-нашому... »



      Пародія

      Без жінок, розвіять тугу –
      Вихідні ж таки!
      Ми із кумом в лісосмугу
      Вдвох – на шашлики!

      Затоварились у “Вамі”,
      Дощик не біда!
      За годину на поляні –
      Мов пройшла орда.

      Добре “жабри” промочили –
      Кум співати став…
      Місяць зблід, тримавсь щосили,
      Та…звалився в став.

      Щось шкварчало, щось диміло –
      Шáрварок і глум.
      Ще берізці пощастило –
      Не розгледів кум.

      Потім впав і вибив зуба –
      От набрався, гусь!
      Не радій, природо люба,
      Відведý – вернусь!

      26.05.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    198. пародія « Недобродило! »


      Пародія

      Дріжджі – велика сила!
      Сльози бродіння – перли!
      Муза горня налила –
      Зразу знання поперли!
      Хміль стугонить у жилах,
      Дивний процес бродіння –
      Щоб появились – крила
      Звісно, потрібне вміння.
      Добре – я не аматор,
      Знаю, що як годиться –
      Розуму конденсатор
      Швидко підзарядиться.
      Голову вгору – бачу
      Зорі, як бджоли – роєм!
      Але напій… добрячий
      Знань наберусь… з напоєм…
      Знань не бува багато –
      Впитися до нестями!
      Ще би продовжив свято –
      Пам’ять “гаплик”… місцями…
      Збилося на частинки –
      Впало горнятко п’яне,
      Дивні такі хмаринки –
      Поле не конопляне?
      Грають на дріжджах гори,
      Леле, і небо грає!
      Моргають п’яні зорі,
      Моргаю їм – навзаєм!
      Піняться буйні трави,
      А в голові – як в скрині…
      Келишок ще… до кави.
      Але прикольно нині!
      Ще прикладусь до кринки –
      Не молока, а браги –
      Цінні знання крупинки
      Не угамують спраги…
      Як по свячене зілля,
      Чи мусульман до Мекки,
      Йду провести дозвілля
      В залі бібліотеки!
      Сильна в знаннях потреба,
      Тихо тут, файно й мило…
      Дріжджів купити треба –
      Кинути, щоб бродило!!!


      22.05.2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    199. пародія « Той »


      Пародія

      З Тоєм стрітись страшнувато,
      Строгий він – не любить брак,
      Агресивний – гірше НАТО,
      Особливо до писак!
      Рятуватися даремно:
      На творіння оком – глип!
      Недолуго чи нікчемно –
      Зразу автора до риб!
      Був поет – і сом в моменті,
      Рим нема – вважай ханá,
      Як верлібр – без сентиментів
      Може зразу на в’юна.
      Бачиш, сім сомів у ямах?
      Теж писали… Творчий злет…
      Тому більшому, що в плямах,
      Щось не вдався тріолет.
      Менший он, що ротом плямка,
      (Там братвá – усі свої)
      Переплутав щось у тáнка,
      А середній – в рубаї.
      Бережись поете-брате –
      Той не з тої встав ноги!
      Треба певно утікати.
      Я серйозно. Без ги-ги...


      19.05.2012



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    200. пародія « Муляр »


      Натхнення маю – третій ряд
      Вкладаю нині!
      До “квíтки” тЯгну, та навряд –
      Бо рими в глині.

      Мурýю, та бракує слів –
      Заліз в тенета.
      Дощить – нехай! А я аж впрів!
      Спочити? Де там!

      Про сум, троянди й виноград –
      Що скажуть люди?
      Спішу – цеглинка невпопад!
      … Нехай так буде!


      16.05.2012



      Коментарі (47)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    201. пародія « У відгулі! »
      Блаженний хто спокійну Музу має,
      А в мене жах – не приведи Господь!
      Світає тільки – вже вона чекає,
      А звечора – хоч в хату не заходь!

      На лівому плечі як сяде зранку
      (Ще добре як на день – а то й на два)
      “Пиши, пиши!” – довбе без перестанку,
      А ще – крилом в потилицю… бува.

      Давай їй про душевне, вічне, чисте…
      З клавіатури дим – радистка Кет!
      Хоча би ніч лиши на особисте –
      Я ж, вибачаюсь, не лише поет!

      Фінал сьогодні – Барса з Арсеналом,
      Там Мéссі так фінтúть – холоне кров!
      І не палú – ти хоч би прочитала
      Про що на пачці пише Мінздоров.

      Вібрáто також… гірше від пілюлі…
      Ми – не чужі, і я не ідеал!
      Не прилітай – я нині у відгулі!
      І не тулись – кажу ж тобі – фінал!


      12.05.2012



      Коментарі (61)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    202. Уклін ветеранам...
      Їхній подвиг ціни не має –
      Хто вернувся, а хто поліг…
      Та війна ще для них триває
      При медалях, без рук, без ніг.

      Час жорстоким буває катом –
      Все віднíме, залишить біль,
      Тим, хто з фронту прийшов солдатом,
      Раз на рік – Перемоги хміль…

      Хто припав до земного лона,
      Хто навічно пішов із лав,
      Не заповнив листа “з патрона”,
      І трикутник не відіслав.

      Хто пройшов фронтові дороги
      Нині дéржить останній бій –
      Ще б дожити до Перемоги!
      Кожен день на передовій…

      Крає серце відходів втрата –
      Ще до Паски, ще до Різдва…
      Вже два роки немає тата,
      Побратимів лишилось два.

      Грають сурми, і площ екрани
      Не показують ран і бід.
      Тихо падають ветерани –
      Без війни. Як травневий цвіт…

      Жити в нинішній круговерті –
      Легше взяти булó Берлін…
      Всім, хто нині воює з смертю,
      Хто поліг і живе – уклін!


      9.05.2012



      Коментарі (54)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    203. пародія « Без пір’я…»



      Пародія

      Я дозволив, бо звíдки знав?
      Планував – погуляєм садом,
      Поп’ємо ще найліпшу з кав…
      Але ти – то якесь торнадо!

      І глясе не ковтнув ні раз –
      Ще в дверях здерла плащ із мене…
      Ні, не сéрджуся, без образ,
      Думав так: молоде – зелене…

      Вже котом прикидався – “няв”!
      Танець, два… А тобі все мало…
      Я не пробував, не втікав –
      Ще орел, але ти б догнала.

      Злива стукає в шибку десь…
      Молода ти, шальнá і вільна.
      В сивім пір’ї диван увесь,
      А спина – борозна суцільна!

      Нігті гострі такі, як ніж –
      Як по місту у шрамах йтиму?
      Їх, благаю тебе, обріж -
      Вже боюся того інтиму.

      …Я прощаю – на те й поет!
      Ще глясе? І купити б крему…
      Натякаєш на “тет-а-тет”?
      Ні-ні-ні! Я пишý поему…



      Коментарі (47)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    204. пародія « Трійня... »





      Пародія

      Музики не боюся,
      Рук пелюсткú – потáла…
      Чув, що моя бабуся
      Трíйні два рáзи мала?

      Свічі пора гасити
      Від хромосом навали...
      Та не втікай, куди ти?
      Двíйні також бували…


      4.05.2012



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    205. пародія « Не горобці... »




      Пародія

      Написати вірш не штука…
      А серйозний, без дурниць?
      З горобцями справжня мука,
      Я по привід – до синиць!

      Надихáються раненько
      Від синичок всі митці –
      Ті цвірінькають тихенько,
      І не так, як горобці.

      … Помогло! Поперли рими!
      І впопад, і невпопад.
      І рядки вдались… густими,
      Ще й… читаються назад.

      Настрочив, не вíдав втоми –
      Заодно й рядки оці!
      Ну і що, що паліндроми?
      Хоч синиця, а в руці…


      26.04.2012



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    206. пародія « Не шукай... »



      Пародія

      Будую будинок… Запарився аж.
      Ось бачиш – збуваються мрії!
      Ти ще захотіла басейн і гараж?
      Так “ключ” взагалі заржавіє…

      А нині дощило… Замерз і промок.
      Тихенько роззуюся… скраю…
      До ліжка доповз. Та який там “замок”?
      “Ключа” не шукай. Засинаю…


      24.04.2012



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    207. пародія « Вибірковий склероз »



      Пародія

      Булó? А де? В садочку коло хати?
      А з ким? Забув… На губи пальчик – цить!
      … Підсунусь ближче. Ой, не бийсь! Болить!
      Я про табу забув! Склероз проклятий.
      А рай – перфéкт! Приємно так… згадати.


      20.04.2012



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    208. пародія « Ти вмієш? »
      Пародія

      Не обійди, не перескоч –
      Я аж димлю, палаю, мила!
      Ой! Серцевину… зачепила…
      А ти… гасити вмієш хоч?


      18.04.2012



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    209. До причастя…


      А життя – мов золóчена клітка,
      Чи буденних рутин ешафот…
      Але як нам потрібно хоч зрідка
      Доторкнутись до неба висот…

      Геть відкинути справи щоденні –
      Хай молитву шепочуть уста,
      А розчулене серце – в смиренні,
      І в подяці за муки Христа.

      Благовійно цілуєм ікони –
      Все недобре минеться, мине…
      Великодні колишуться дзвони,
      Щоб з’єднати небесне й земне…

      Хай всепрощення входить і щастя,
      Благодаттю у серце і дім.
      …Грішні душі стоять до причастя
      У надії, що прóщено їм.

      14.04.2012



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    210. Пародія « Намовив…»

      Пародія

      Збулóся! Стрілись раз у році –
      Фен-шуй (ти бач!) не просто звук!
      Та ця вагітність… Я у шоці!
      Ти ж тільки пестив… пальці рук...

      Чекаю тесту. Кепські справи…
      Вже не до літа і дурниць.
      То винні все… оті отави…
      Ще й ти намовив… горілиць...

      12.04.2012



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    211. романс « Як же я без Вас... »
      Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
      Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
      Ну як же я без Вас, ну як же я без Вас,
      Ну як же я без Вас, і як же Ви без мене?

      Знайомі стільки літ, а я хвилююсь знов,
      І голос хриплий став, і ноги ніби з вати.
      Не треба більш розмов, не треба більш розмов,
      Мені би вії ці лише поцілувати.

      І скільки намагавсь забути, що булό,
      І в пам’яті благав, та не виходить в мене.
      А може то любов, а може то любов,
      А може то любов, жагуча і шалена?

      Цей вихор почуттів, і сподівань, і мрій,
      Ці очі, ці вуста, ці поцілунки, квіти.
      Ти тáкож зрозумій, ти тáкож зрозумій,
      Шалене то життя хотіло нас навчити…

      Обличчям би пірнув у кучері оці,
      І подихом зігрів і ямочки і вії.
      І знов рука в руці, і знов рука в руці,
      І знов, як в перший раз, очей піднять не смію.

      А почуття п’янить, хвилює як вино,
      Я знав що спалахне, горітиме, не згасне.
      І дивне то життя, таке складне воно,
      Воно одне на двох, чарівне і прекрасне…



      Коментарі (55)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    212. пародія « Напартачив... »



      Пародія

      Написав… Публікувати страх –
      Ще потрапить критикам на очі!

      Кінь з крильми замучився й зачах,
      Не орé, і мілко вже не хоче…

      Здався б трактор – тут твердий цілúк…
      Ось провіяв стрóфи від полови –

      Кожен другий аркуш просто зник,
      Серце заболіло – не готове.

      Ой не надто в зáсіках – хоч плач…
      Лиш де-юре – пóвно, а де-факто?

      Проходжає нивою читач,
      А за ним злегенька так… редактор…

      6.04.201



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    213. пародія « Відігрівся…»


      Пародія

      Нагрівся… під пахвою –
      Хочу вище!
      Замуркотів –
      Не наламати б дров!
      Де було серце –
      Справжнє попелище…
      “То що ти там казала
      Про любов?”



      4.04.2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    214. Страва до Дня Сміху

      Заримую втіху й стріху –
      Ой багато буде сміху!
      Олігарха й голодранця,
      Ще – сусідку і коханця!

      Мерседеса і карету
      (Для динаміки сюжету)!
      Про Гаваї – годі! Годі!
      Загоряти – на городі!

      Ще про душу, рідну хату,
      Щиру вдячність депутату!
      Про Пегасів, Муз і каву,
      Лáвровий вінок і славу!

      Тут поети й поетеси –
      Подавай делікатеси!
      В них фантазія багата –
      Треба щось… таке… до свята.

      Напишý про перса, ноги,
      Пасувало б ще про… роги.
      Не в сусіда, а у лося.
      Прошу! Пробуйте! Вдалóся?

      Зміксував кохання й лóзи –
      Аж перчить – на очі сльози!
      То не страва вийшла – мрія!
      Назва – сміхотерапія!


      1.04. 2012



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    215. пародія « Сумнів »
      Пародія

      Пече й болить – мовчать скрижалі…
      Питання мучить непросте:
      Без рейтинга писати далі?
      А що, як він… не підросте?

      1.04.2012





      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    216. пародія « Переплутав »

      Пародія

      Те хвилювання
      Гірше як отрута,
      А поцілунок – алерген!
      Апчхú!
      Не жах – жахіття!
      Вкотре переплутав
      Казкові губи
      Й дикі їжачки…


      30.03.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    217. пародія « Есеїст мимоволі »


      Пародія

      Від кохання я в нетрі утік, мудрагель,
      Але й там не спочив – відшукав мене Лель…
      На поваленім дубі напúшу есе –
      Просто більше ходити не можу… і все.


      29.03.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    218. Доні
      Поцілую в щічку і долоню,
      І губами доторкну чоло…
      Ти приснилась, синьоока доню,
      Ще коли тебе і не було.

      Те маленьке вередливе диво –
      Лиш косичок ще не вистача,
      Ти у сні всміхалася щасливо,
      І тулилась ніжно до плеча.

      Перший усміх, слово, перші кроки,
      Полетіли-понесли літа…
      Розквітало диво синьооке,
      У яких іскринка золота.

      Енергійно, вперто і завзято,
      До висот, до чистих юних мрій!
      І раділи тихо мама й тато,
      Успіх той сприймаючи за свій.

      Вже і юність наступила наче,
      Вже дорослі вчинки і слова,
      А в очах - іскринка, те дитяче,
      Що в душі сміється і співа.

      Я наллю… до кави і до торта –
      В віртуалі «цокнутись» обом…
      Сентименти геть! Усі! До чорта!
      Я вітаю! Обнімаю! Цьом!!!

      27.03.2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    219. пародія « Квартальне »
      Пародія

      Чекаю.
      Листя вже опáло…
      Час вибивати
      Клином клин?
      Раз на півроку –
      То замало.
      Чекай, чекай –
      І сім хвилин…

      Ще гірше дві…
      Скручý цигарку –
      Ну де той рай,
      Кохання шквал?
      Пошурхати би …
      Листя в парку
      Хоча би, мила,
      Раз в квартал!


      23.03.2012







      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    220. ПОЕТАМ
      Ще з давнини, у всі віки,
      Покликані людьми і Богом
      Живуть на світі диваки,
      Що наче не від світу цього.

      Ні сил, ні часу їм не жаль –
      До витоків і до початків…
      Свята безсрібників мораль –
      Без лаврів, орденів і статків.

      І що б не рухало прогрес
      (Куди вже людство не доходить!) –
      Живе прадавній інтерес
      Заримувати рóси й вóди!

      Хто налаштує струни душ –
      Натура ніжна й небайдужа!
      Хіба комусь заграють туш,
      Хто зорі бачить у калюжах?

      Та сила слова – над усе:
      Вогонь, краса, титан і криця!
      І надихне, і вознесе,
      І воскресить, і заіскриться!

      … Нехай не тýпиться перо,
      Не "підведе" клавіатура –
      Пишімо, браття, на добро!
      Усім! Бо в нас така натура…


      21.03.2012



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    221. пародія « Матриця життя »



      Пародія

      Не життя – а матриця діодів,
      Колориту – нуль, якесь мутне…
      Ще згубилась гаєчка… наспóді…
      Між діодів – певно “коротнé”.

      Подивлюсь – заіржавів гачечок?
      Бо іржа – справжнісінька біда,
      Помолюся – тут вже не до “гречок”,
      Але Поле файне – ой шкодá!

      Треба чаклувати – чари-бари…
      Це ж коли воно… Підходить строк?
      Стільки років мріялось про спаринг,
      Але раптом пúснуло – дзвінок?

      Титул й слава – то хіба турботи?
      Вимір Нуль… А матриця живе –
      Ще знайдеться …гайка… від «тойоти»,
      А як повезе – від BMW!

      17.03.2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    222. Тре кріпитись...
      Торт згорів, задиміла праска!
      Тре кріпитись – таке життя…
      Ще раз витерти пил? Будь ласка!
      Може винести геть сміття?

      Посуд сяє. Тарілку збито
      (І заховано в антресоль)
      На біду не знайшлося сито –
      Весь в муці… Не злякати б – троль!

      Два кульки приволік до хати –
      Десь пропав чоловічий ген?
      Боже, різати ще салати –
      Постаравсь Олів’є Люсьєн!

      Квіти в вазу! Зітру підлогу!
      (Скоро зможеш здавати в найм)
      Єз! Упорався, слава Богу!
      Ще додивишся другий тайм?

      Дорогенька – жіноче свято…
      Де розсіл? Я піду в астрал!
      Раз у році не забагато –
      Мо’ подивимось серіал?

      8.03.2012



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    223. пародія « Дочекалася! »



      Пародія

      От мучить і спокою не дає –
      Яка з бурульок користь? Не всікаю…
      На фалоси подібні. Справжня капость –
      Вже не заснути, а якщо і вдасться…
      Ну де візьму замінника… хрущам?
      Щоб ідилічно для душі і тіла…
      Бо ті мущини на язик доладні,
      А як до справи – то яка з них користь?
      Спідничка коротенька не заводить…
      А може справді заварю корицю,
      Женьшеня корінь запечу в оладок,
      І, поки теплий, подзвоню Дімону,
      Нехай від Дарки прожогом до мене!
      Бо він мастак балакати у рурку,
      А потім спати, наче сіра миша,
      Що з ліні в нірку шустьнути не хоче!
      Або ще гірше – бубонить, що мерзне…
      Якесь таке… холодне одоробло!
      Марцові коци совісті не мають,
      Шкребуться в двері – може ти, Дімоне?
      …Ну от і дочекалася! Привіт…


      6.03.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    224. пародія « Танго на двох або Дачне танго »



      Пародія

      Для танго потрібні двоє
      Не четверо і не троє,
      На танго не ходять строєм,
      Шеренгами, як кадриль.
      А темп – стугонить аорта,
      І одяг увесь – до чорта!
      Ти чуєш – увесь до чорта!
      Хоч… можеш лишити … бриль.

      До Трої іще неблизько.
      Альо! Обережно! Слизько!
      Бо я, як дурне дівчисько,
      Натерла, як лід, паркет!
      Чекала тебе півроку!
      Сьогодні! Ще мить… Півкроку…
      А ти танцюрист… нівроку!
      А може іще й поет?

      Хвилююсь – тримай міцніше!
      Хутчіше, іще хутчіше!
      А кров стугонить гучніше –
      Земна чи небесна твердь?
      Діждала свого Героя –
      Палає, палає Троя!
      Судомно… здається зброя…
      То танго – справжніська смерть!


      …О добра старенька дачо!
      Тепер лежимо ледачо…
      Ти змучений, милий мачо?
      Троянда в зубах – бабай!
      Ти з дуба упав чи з клена?
      Не гуля – зоря зелена!
      Шепочеш мені: Єлена…
      Та я пробачаю… Хай…


      3.03.2012



      Коментарі (58)
      Народний рейтинг: 5.65 | Рейтинг "Майстерень": 5.63
      Вгору

    225. пародія « Моє Сонце »



      Пародія

      А в мене Сонце сивоýсе,
      А бýло русе,
      Шикарну
      Шевелюру мало,
      Та все пропало…
      Пивний животик,
      Небезгрішне,
      Таке потішне!
      А ніжності які запаси –
      До ласок ласе!
      Та щоб трималось
      Коло хати –
      Тре’ присипляти…
      Бо вдалося на витребеньки
      Моє дурненьке…

      27.02.2012



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    226. пародія « Дозрівання »
      Пародія

      Вже відчуваю, що дозріла,
      Вишу на гілці – сил нема…
      Тремтить на сонці бідне тіло –
      Себе би викрала сама!

      Висіти небезпечно… надто…
      Зірвуть же – діло молоде!
      Буває щастя забагато?
      Вже ледь тримаюсь! Де Ви? Де?

      Нектаром пóвнюся добíла,
      Здалека видно на біду!
      Ледь від чекання не зімліла…
      А Ви, мабуть… в чужім саду?

      25.02.2012



      Коментарі (54)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 6
      Вгору

    227. пародія « Верховодь! »



      Пародія

      Знов відстав –
      А я і не втікала!
      Змучив душу –
      Пожалій хоч плоть…
      Німо-німо… Хоч
      Давати драла?
      Не надійся,
      Трохи… верховодь!

      19.02.2012



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    228. пародія « Наліво... »




      Пародія

      Є об’єктивні речі –
      Та я ще той суб’єкт!
      Тривожить кожен вечір –
      Ні-ні, не інтелект…
      В житті усе можливо –
      За щастям, до мети!
      Четвертий раз “наліво” –
      І знову вдома ти!

      18.02.2012



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    229. пародія « Фіолет »



      Пародія

      Комети, прикмети, сонети,
      Корсети і примхи погоди –
      Про що тільки пишуть поети –
      Ті дивні створіння природи!

      Мусóлять: “Коханий! – Кохана!”
      Гарýють, не відають втоми,
      Мордують Пегасів до рана
      І псевдовеликі, і гноми…

      Про погляд, цілунок і дотик –
      Фантазії бракне Герою!
      А ласі такі до еротик –
      Куди там, пробачте, “Плейбою”!

      Горілка, коньяк, сигарети,
      Інтриги, словесні дуелі!
      Банкети, фуршети… “декрети” –
      І ранком тому невеселі…

      Тривожні, як птах перед злетом!
      Всім Нобеля треба! І нині!
      Полóнять своїм… фіолетом:
      Хоч добре – не злі і не сині…

      10.02.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    230. ІРПІНЬ - 2012


      Нам лютнева стелиться дорога,
      Цельсій додає адреналін!
      Ми живем в передчутті святого –
      І за це Катрусеньці - уклін!

      І нехай надворі вітер свище –
      В нас теплиця – ясно все без слів:
      Що нам вітер – буде Городище,
      Умань, Київ, Вишгород і Львів!

      Буде ніч поезій при камíні,
      Жарти й сміх звучатимуть не раз!
      Будуть Муз до нас злітатись тіні,
      Моцно гарцюватиме Пегас!

      Пісня залунає по окрузі,
      Бо поети – співаки круті!
      То не просто збірка – свято друзів,
      Віха в поетичному житті!

      Доки пишем – будем в вічнім русі,
      Нас не спинить холод, сон чи лінь!
      До Літфестстолиць – уклін Катрусі,
      Нині додалася ще Ірпінь!


      11.02.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    231. пародія « До ЄВРО... »


      Пародія

      Я нині на тебе зла –
      Рятуюся валідолом.
      “Не буду, пробач, Мала!” –
      Ти зрадив мені з… футболом.

      Придумаю кару, щось…
      Інтимне – погірше страти!
      Скажи, як тобі вдалось
      Білет на фінал дістати?

      9.02.2012



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    232. пародія « Пісенька пісюка »

      Пародія

      Юзер мій – абзац, відпад,
      З головою щось невлад –
      Я би радо помінявся,
      Чи віддав би… напрокат!
      Ламер дикий – жесть і сміх!
      З ламера сміятись гріх –
      Але вчора дві години
      Запустить мене не міг.
      Переплутати –дурдом –
      Сідюка із пісюком!
      Паралельно – баг чи фіча.
      Точно куплений диплом!
      А уже як ввійде в роль –
      Певно насидів мозоль,
      Думає про себе – гýру,
      Я ж то знаю – повний "ноль"!
      Хард старенький аж гуде –
      Ну і де апгрейд той, де?
      Обіцяв… Пропýщу вірус –
      Вся порнушка пропаде!
      Клікав так, що (стид-позор)
      Ледь не вліз у монітор,
      Накінець Віндá злетіла –
      То справжнісінький терор!
      Не відкрию вам секрет –
      В пісюків життя не мед,
      Та не можу зависати –
      Поламає, гад, “Reset”…

      7.02.2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    233. пародія « Подамся у лірики... »

      Пародія

      Подамся у лірики – буду дружити з Амурами!
      Об’їжджу Пегаса – про це вже і снилось не раз!
      А що математика, з тими тупими фігурами?
      Тут шал і любов! Не “сухі” Ліссажу чи Лаплас.

      От зараз вримýю – ну де та компанія з Музами?
      А ямб чи хорей – однакóво якось назагал.
      До “музами”, звісно, шикарно підходить “медузами”,
      А до “назагал” ідеально піде “інтеграл”…

      Сюжет заваргáню – щоб справжні Герої, не “нúтики”,
      Що пристрасно вміють... тікати з любовних тенет!
      Читач заридає… Ого! Навалилися критики –
      Їм образів мало, і був вже подібний сюжет!

      І рими слабенькі – дістали своїми катренами!
      Чекалось “на біс” - але вийшов справжніський конфуз…
      Втечý в математику – сховаюся за… теоремами,
      Там мінус на мінус дає гарантовано плюс!

      4.02.2012



      Коментарі (54)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    234. пародія « П’ята чашка... »



      Пародія

      П’ята чашка моцної гербати…
      Сині очі – от попутав біс…
      Ось доп’ю й насмілюся сказати:
      Я вам вірш присвячений… приніс.

      Голос хрипне, і не ноги – вата…
      Прочитати? Добре – стільки б справ!
      Ви так близько сіли – душнувато…
      На коліна - боже – я пропав!

      Щось між нами зблиснуло незриме,
      Ви казали ще про креатив…
      Добра феє, та до біса рими –
      Я губами ротика закрив…

      …Сила слова – ось одвічне диво!
      Вже і сонце піднялось увись…
      Ви всміхнулись сонно і щасливо,
      І мені шепнули – Не журись!

      27.01.2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    235. пародійна відповідь « Нескінченність »


      Пародійна відповідь

      В.К…
      “Кінець - початок” – сила креативу!
      (Не сказано – відрізано ножем!)
      Що не кажи, а довжина важливо –
      В тривимірному просторі живем!
      І об’єктивність – як життєве кредо:
      Прямою ближче, аніж манівцем…
      Та навіть у спіралі Архімеда
      Початок є – проблеми із кінцем…
      …А може бій “замнуть” сором’язливо,
      Не брать важке до голови й до рук?
      Хіба у Ірпені пропало пиво?
      Чи без копійки Гентош й Кучерук?
      Без сміху як? Життя прекрасне в русі!
      А без усмішки, брат, ні те - ні се!
      Півроку пролетіло – до Катрусі!
      А як на тиждень знов перенесе?
      І, накінець, Друзяко, “буду краток”–
      Хто з “Уманьців” зустрітися не рад?
      Ти сам писав – кінець і є початок…
      І так доречно… згадував дівчат…

      17.01.2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    236. пародія « Не спішіть... »


      Пародія

      Облиште Ви – я накінець
      Прийшла до тями…
      У Вас, о мій Mon Молодець,
      За вушком плями…
      Кричала, певно, “не люблю”,
      І що “нє нáда”?
      Ви не послухали – хвалю…
      …А то – помада.
      Яка там кішка? Ледь жива –
      Напухли губи.
      Де руки, ноги, голова
      Mon Cher мій любий?
      До самозгуби, Друже… Ах!
      Сніжúло зрання…
      Ви прочитали по губах
      Моє бажання?
      Ні-ні, пробачте, то не хіть…
      У Вас те сáме?
      Ну що ж – Ви певно не спішіть
      Із співчуттями...

      15.01.2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    237. пародія «Невтомне чуркало »

      Пародія

      Мій добрий бісику,
      Як класно, що прийшов!
      Ну, не мужчина, але… теж немало,
      І знову в кроні літ бушує кров!
      Іскрить – нехай! Я ледве дочекала…

      Так еротично!
      Босий… з батіжком!
      А глянув як – аж затяжіло тіло!
      Непевна у ногах – ну хоч повзком…
      Не підганяй – колиба задиміла…

      Таке невтомне,
      Що спаси господь!
      Ще й вдачу має хитру і лукаву…
      Удень – “ні-ні”! Вночі, вночі приходь,
      Моє чарівне чýркало… на каву…


      14.01.2012



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    238. Відліт…
      Не палю, але в цю мить
      Взяв цигарку –
      Половина душі летить
      До Ньюáрку.
      Шоколад гіркий чи сік…
      Лишить фото…
      Відлітає знов на рік
      Польським “Льóтом”.
      Побажати вдалих справ
      Жестом, словом?
      Добре, що туман упав
      Наді Львовом.
      Подаровано нам ще
      Півгодини
      Надивитися в очей
      Надглибини…
      А серця стискає спрут –
      Що я вдію?
      Залиши мені отут
      Ностальгію…
      І жалí свої лишай,
      І турботи.
      Чуєш – вісточку, бодай
      Щосуботи..
      Слів потрібних не знайшлось…
      Зрозумілих…
      То сльотá, чи в око щось
      Залетіло?
      …Рідні очі голубі…
      Пригортаю…
      Хай щастить, Малá, тобі!
      Відпускаю…

      11.01.2012.



      Коментарі (51)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    239. Різдвяне

      Пролітає сніжок довгожданий,
      Дух святковий витає довкрýж,
      В колядí, що від тата і мами,
      Щось тремтливе торкається душ…

      І гуртує, єднає незримо,
      Молитовно підносить серця.
      Нам Христос народився! Славімо!
      Нам надія зійшла від Творця!

      І зоря на небес діадемі
      Знов провадить до цінностей тих –
      Ми сьогодні усі в Вифлеємі
      Біля ясел клячієм святих…

      Не принесли багатства і статків –
      Лиш слова найщиріші хвалú…
      Дай нам віру, Небесне Дитятко,
      І наснагу і мудрість зішли!

      Хай вертеп колядує надвóрі,
      Ллється радість в повітрі тремкім…
      Щиро й вдячно застигнем в покорі –
      Нам Христос народився! Славім!

      7.01.2012



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    240. пародія « Не бійтесь пацюка... »


      Пародія

      Не бійтесь пацючків – не тигри й не шакали,
      Не чудисько з Лохнес, що завжди на слухý.
      Поети всіх віків чомусь на дні шукали,
      А істина, мов спирт, гуляє наверху!
      А блики нетривкі, і все густіші тіні,
      Бармен не налива – все ясно і без слів.
      І Ви така чудна, така прекрасна в міні…
      Про що я говорив? – Не бійтесь пацюків…
      Щоб чутись як в раю – в кредит замовим трунок,
      Кав’ярня без вікон – чи то в очах вже глюк?
      А Ви така сумна – вже бачили рахунок?
      Казав же: той бармен – зажерливий пацюк!..


      5.01.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    241. пародія « Не птах! »
      Пародія

      Мій добрий Каштане, пропýстите, може?
      Годину не всилі я Вас обійти….
      Чом так офіційно? Занадто…негоже?
      Ну, добре – по чарці – і будем на “ти”!
      Прозоряться іскри, в дротáх вітер свище.
      Тобі на прощання відвішу уклін!
      А де рівновага? Я падаю вище!
      Уже невагомість! Прикольно так, блін!
      Не впасти б на Сонце – воно он, на вишні!
      Іще попектися лишилося – жах!
      Заплутався щось я в маршрутах колишніх…
      Кажу ж тобі, вітре, – не п’яний я птах!

      4.01.2012



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    242. пародія « Шабаш »

      Пародія

      О скільки та ніч уже випила сил!
      І серце калáта, аж рветься аорта…
      То свічка двоїться чи зоряний пил?
      А може ту відьму послати до чорта?

      Накинуто зашморг розпущених кіс…
      На лавочці цнота? Не будьте наївні.
      Навіщо іздýру під тин той заліз
      Єством не відчувши – надія на півнів…

      Секунди – сторіччя! Чаркує полин,
      Цілується відьма – не відає втоми.
      Казала, що красень… найкращий. Кретин!
      Дотягну до півнів? На жаль, невідомо.

      А як воно згодом? Побачим – тепер
      Оголені перса облудно-звабливо…
      Регоче – я чую, ще, значить, не вмер!
      На шáбаші свідок? То було би диво!

      … А відьмочка файна… кирпата, руда…
      І як масажує… і ноги, і спину!
      Аж стýпку зламали! Й мітлу – не біда!
      За рік купить нóву. А я – відпочину!


      2.01.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    243. Новорічне вінчування

      Посіваю - сію, сію
      На добро і на надію!
      З Новим Роком в хату йду –
      Щоб прогнали всю біду!
      Щиро, друзі, Вам бажаю
      Гараздів і урожаю,
      І на полі, і при хаті,
      І на чистому форматі.
      Всім подяки за труди –
      Сніговиці й коляди!
      Щоб Пегас ніде не вгруз,
      Щоб “надúхнення” від Муз,
      Від польотів (аж за хмари)
      Не відстали гонорари,
      Щоб усіх Вас штурмувала
      Справжня спонсорська навала!
      І, коли кричать сичі,
      Щоб не глючив комп вночі,
      Не барилася і слава,
      Не підвéла “мишка” й “клава”,
      Щоб не тільки на натхненні –
      Ще щоб євро і зелені!
      Бо ж зібрались неледачі –
      Всім наснаги і удачі!
      І котельню – чари-бари
      (Персональну – для Патари)!
      Щоб не вимерзли поети,
      І писалися сонети,
      Ніжні, файні і веселі
      Тріолети і ронделі!
      І краса – сказати мушу –
      Про кохання і про душу!
      Лірика прекрасна й чиста,
      (Трохи ще – для пародиста…)

      Всім здоров’ячка і статку,
      Нових злетів – не упадку
      Зичу щиро в цій годині
      Всій ПМ-івській родині!

      31.12.2011



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    244. пародія « Піддалась... »


      Пародія

      Ще живий? Заснув? Не чути – глухо.
      Я би теж спочила трішки – зась!
      Ти таке прошепотів на вухо
      Опівнóчі… Я і… піддалáсь…

      Хто це зна… Від поцілунків біди?
      Блискавиці били раз у раз!
      Я кричала пошепки – сусіди…
      Пропустити страшно… той екстаз.

      … Відгриміло-відхмеліло врешті,
      А тепер нехай приходять сни!
      Закипали молоком черешні –
      Чисто… білосніжно… Без вини…


      25.12.2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    245. Пародія « Натура »



      Пародія

      Знімаю одяг по порядку…
      А капці де? Земля – як лід.
      Близький Маестро до припадку –
      Захрип раптово і поблід.
      Колготки ці – така обнова!
      (Повідганяй з мольберта мух)
      Не бачиш? Ти осліп… частково?
      А може, ти іще й оглух?
      Як тіло? Багатьом завидно –
      А язики хай плещуть злі…
      Метиску було б ліпше видно
      На білім-білім-білім тлі?
      Ти подивись, на кого схожий –
      Ледь дишеш… мо’ води попий?
      О, надихнувсь! Бо пензель божий…
      Такий живий… Ура! Живий!

      …То що ти голову морочиш –
      Пророк не піде до гори?
      Нестерпно-вистраждано хочеш?
      Хіба ж я проти? Ти… твори…


      17.12.2011



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    246. пародія « Хто заникав Діда? »



      Пародія

      Бреде, бреде – не вибратись
      У валянках калюжами,
      Вже чаркувавсь до місяця –
      Бровою не веде.
      Із графіку геть вибився –
      Чи вдасться надолужити?
      Ото погода біситься,
      А де то Славське, де?

      І пижиться, аж міниться –
      Уже “накрилась” Вінниця!
      Йшов лижник із презéнтами,
      А прийде водолаз?
      “Ну де він міг подітися,
      Заснути, заблудитися?
      Він з “вибриком” (моментами)”, –
      Не пожаліють фраз…

      Ех, валянки з калошами,
      Протектор перекошений,
      Хіба спізнитись право є? –
      Заділо за живе!
      З вітаннями хорошими
      Доплентає, додибає,
      Доміситься, дошвендяє
      А треба – допливе!

      14.12.11



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    247. пародія « Пора спати »



      Пародія

      Він чекає давно у ліжку,
      І жага його незборима…
      А мені “не лягає” рима –
      До півночі мордую “мишку”
      (Він не знає – я пишу книжку)

      Я потрібна йому, потрібна…
      Опиратись не буду. Годі!
      Мо’ верлібром? Данина моді –
      Ігнорую хорей (я здібна)!
      “Клава” клацає дрібно-дрібно…

      Не сховатись за монітором,
      Не прогнати – зрива нічнушку,
      І таке шепотить на вушко…
      Не допишу сьогодні – сором!
      А мені б ще зайти на форум…

      Він заждався мене чекати,
      Обіцяю йому лукаво,
      Надпиваю останню каву.
      …Звук будильника, як гармати –
      Шоста з гаком. Пора йти … спати…


      10.12.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    248. пародія « Остання стріла »




      Пародія

      І королі бува - “нулі”
      (Тут хоч ногами бий від злості)
      Усі ми смертні на Землі,
      Ми тут “проїздом” - просто гості.

      А як воно – отам-таки?
      Всім по заслугах? Вище щастя?
      І генії, і диваки,
      І брехуни – усім воздасться!

      Але любов – жива, жива,
      В серця вливає свіжих соків!
      Міцна в Амура тятивá –
      Не слабшає мільйони років.

      Хто не зазнав отих тортур
      Душевних мук, як є кохання?
      …Всміхнеться втомлено Амур:
      “В безсмертя хто? Стріла остання…”


      3.12.11



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    249. пародія « Затуманило »

      Пародія

      Нас обох “затумáнило” в квітні –
      Затягнуло в любовний роман,
      Ми як ті їжачки… перелітні
      З головою пірнули в туман.
      Зір катмá – не ввестися б в оману!
      (За неспокій воздасться сповнá)
      Чи маршрутка була без “стоп-крану”,
      А чи весел не було в човна?
      Бо розтанув туман – як наврóчив…
      Дитсадочок! З яких би то див?
      Ми звичайно і дивні, і творчі…
      Але стільки – ото креатив!
      Час розплати прийшов за спокуси –
      Із нірвани вертати до справ.
      Ми вважали в тумані – то гуси,
      А насправді – лелека літав!


      1.12.2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    250. « Голосуйте за найкращу українську книжку 2011 року! »
      В соцмережі за адресою http://www.facebook.com/questions/246188915435636/?qa_ref=qts
      триває рейтингове голосування за найкращу українську книжку 2011 року. А ви вже проголосували?



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    251. « Полювання на ПМ »




      Ради цього – не спати, не їсти,
      Літоб’єднання – на “номерá”!
      Що на відьом – осьó пародисти!
      Полювання пройдé на “ура”!

      Обложúли - сперéду і ззаду,
      Тему трохи змінили – “Не вбий”,
      Як прорвуться – потраплять в засаду
      (Не прорвуться, хоч сервер старий)

      Вже в уяві – картини відверті,
      “Падолистом” лежать – що комý!
      Пародистові зичимо смерті?
      Це, пробачте, на користь йому…

      От народ в цьому жанрі! Не плаче!
      Зціпив зуби, римує і от…
      Вже Редактор дає “надзадачу”,
      Що сягне неймовірних висот.

      Не поможе йому амфібрахій,
      Не дотягне до “планки” – дарма!
      То у розділ його – епітафій,
      Бо некрологів поки нема.

      Ліпше б тричі стояв перед ВАКом,
      Не догóдиш – хоч тішся, хоч злись,
      Написав “неопрáвдане смáком”,
      “Як на мене” – то “плінтус” якийсь.

      Гонять далі, і далі, і далі –
      Вже несила і рима не та.
      Посміхається десь в віртуалі
      Твій Редактор – сама доброта.

      Не добили! То шáну віддаймо,
      Прапорець перестрúбну – а то…
      Ось з-за дерева цілиться Даймон,
      А за другим, напевно, Шико.

      Там за лісом ПееМівська хата
      І гостинна, і тепла така…
      А воно вам потрібне, хлоп’ята?
      Фліртували б собі на ДеКа.

      Від поранень сторíнки червоні
      (Не ослабло б перо у руці!)
      Ми із Боєвим двоє в “загоні”,
      Ми не можемо – за прапорці.

      Не завадило б дати “уроку”
      (В пародистів таке не новé)
      Може “врізати” тому, що збоку?
      Щось дописує – хай поживе…

      Не читали “метелика” фактор,
      Як дурничка розхитує світ?
      Крізь приціл посміхнувся Редактор
      І поклав вказівнúй на “Деліт”…

      Знову черги звучать в апогеї!
      Полювання розсіється дим,
      Час прийдé рахувати трофеї,
      І залишитись можна ні з чим…


      P.S.
      А “делов-то” – забанити тему
      (Не потрібне ні вміння, ні хист)
      Хай працює на користь ПееМу
      Й всесезонно живе пародист!

      26.11.2011



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    252. пародія « Недаремно... »


      Пародія

      Слів бракує… Потрібні вéрші!
      Вже від рим в голові гуде.
      На Парнас я поліз не перший…
      Ну, вершина… А Музи де?

      Де салюти? Шампанське? Свято?
      То була все реклама – біс!
      Тлом великих – не забагато?
      Тут пустеля – навіщо ліз?

      Що кричати? Спускаюсь. Темно.
      Шкіру здер, бо стежки криві.
      Але лазив я недаремно -
      Залишилось щось... в голові.

      15.11.2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    253. пародія « Втома »





      Пародія

      Ще б осінь якóсь пережити!
      Лизнý – бо на віру не звик…
      (Минулося літо – ми квúти)
      Я осінь тепер – “на язик”.

      Дістали ронделі і рими –
      Кидають то в холод, то в жар…
      Інтими, інтими, інтими –
      Лібідо хіба Болівар?

      Вже б зúму – бажання єдине…
      Ну, валянки, звісно, кожух…
      Та може язик відпочине,
      Бо так вже… сезонно… розпух.


      09.11.2011



      Коментарі (49)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    254. Ти пішла...
      Ти пішла. І на серці прісно…
      І планета уже не та…
      А було нам на ній не тісно,
      Хоч тепер взагалі пустотá.

      Обступили обрáзи нúці,
      І емоції – через край.
      Без прихильності до традицій –
      Сентиментів “Бувай”, “Прощай”.

      Так зігріти б тебе в долонях…
      Щем і біль – ні краплини зла.
      Лиш надривно пульсує в скронях:
      “Ти пішла… Ти пішла… Ти пішла…”

      Невідомо, як далі буде,
      Ти не знаєш іще сама…
      Тільки… манять очей Бермуди,
      Невимовна їх глибина.

      Час не йде, а летить на конях,
      Забирає тебе таки…
      Стисне серце удав безсоння –
      Доторкнутися б до щоки…

      Посадити любов за грати?
      Захлинутись у вирі справ?
      Світ не впав. Залишивсь стояти.
      Та чомусь чорно-білим став…


      6.11.2011



      Коментарі (47)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    255. пародія « Вибрики еволюції... »



      Пародія

      Ті наукові небилúці!
      А еволюція така –
      Із Менделєєва таблиці
      В спіраль завилась ДНК.
      До Дарвіна – трильйони рóків
      Коли воно усе булó!
      З амеби мавпа стала… пóтім,
      А згодом взялась за перо…

      4.11.2011



      Коментарі (56)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    256. пародія « Ачей... »



      Пародія

      Привідкрúю навмисно двері –
      Плоть, звичайно, бере своє…
      Друга треба би до вечері –
      Пульс є.

      Так до відчаю недалеко!
      Пастор? Надто цікава роль…
      На порозі вже! Для безпеки –
      Пароль!

      Серіали для Голівуду…
      Торт з печінки , вино , коньяк?
      Жаркувато – без светра буду…
      Ти як?

      …Ніч так звично гірчить на ранок,
      На плечах сильні руки – рай…
      Цьомчик, пасторе, твій сніданок –
      Вставай!


      29.10.2011



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    257. пародія « Не пів на шосту! »


      Пародія

      Відкрию очі – тихо… І молю,
      Щоб друг не чув – бо спíзню на роботу.
      А він такий цінитель стилю “лю”!
      Він має час, здоров’я і “охоту”…
      А я – катмá! Голитися і душ,
      Все по секундах – бутерброд і кава…
      Як встати з ліжка? Дзуськи – кроком руш!
      Така щоранку невесела справа…
      А ти далеко. Як йому вдовблю?
      Не хоче й чути бéстія проклята,
      Ні совісті не має, ні жалю –
      Такий невтомний, як солдат на чáтах.
      Яких я тільки не знаходив слів,
      І аргументів – ледь не виліз з шкіри!
      Таке йому про вечір я наплів…
      Та заспокоїв – схоже, що повірив.
      А в мене цілий день – нелегкий труд,
      Кручусь як білка – план, проблеми росту…

      Прокинувсь… Шоста тридцять! Вері гуд!
      І слава Богу, що не пів на шосту!


      26.10.2011



      Коментарі (87)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    258. пародія « Піду продавати! »


      Пародія

      Але маю натуру
      (Бо мовчати несила)-
      На базарі я здуру
      Попугая купила.
      Треба з кимсь говорити…
      (Звідки родом – не знаю)
      Гіві сотню – і квити,
      Ще казав – з Парагваю.
      І услід (для годиться) –
      Називається Ара!
      Що за бісова птиця –
      То справжнісінька кара!
      Ой, нескучно живемо –
      Всяк шука “вдячне вухо”,
      І базіка окремо,
      І нікого не слуха!
      Що вже тільки не меле,
      А бува з перебором,
      Вуха в’януть – ой леле!
      Прямо боцман… фольклором.
      А хотілось по свійськи…
      Ледь зберуся з думками,
      Бевкне щось по англійськи –
      Знов сиди з словниками.

      …Певно вийму затúчки
      (З вух два корки із вати),
      Дам попити водички
      І… підý продавати!


      24.10.2011



      Коментарі (50)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    259. пародія « Життя вазонне »


      Пародія

      Зарядилась чи ні?
      У повітрі вже пахне озоном!
      Ти прижився в мені –
      Непогано живеться вазоном?
      Хоч би виніс сміття…
      А про посуд сприйняв за образу?
      От коли б то знаття –
      Не підлила би вчасно заразу!
      Ну не бійся – то жарт…
      Там, у мушлі, ще є місце скраю?
      Хвилюватись не варт.
      Та не рухайся ліпше… Стискаю…

      23.10.2011



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    260. пародія « Заглохли... »
      Пародія

      Нам техніка вилазить боком…
      Щоб спекулянтам руки всохли –
      Таким заправили на ОККО,
      Що серед поля ми заглохли.

      Воно б нічо, з ким не бувало?
      Ані душі не було з нами…
      Зате були осині жала –
      Я знав, що треба їх губами…

      А ти мені… на стегна… боса…
      Ого, ніврочку важиш, мила!
      В азарті тут, на полі проса,
      Ти ледь мене не задушила.

      І аж за місяць зачепили
      Твою спідницю, як знамено!
      Від литок голих – втричі сили –
      Тепер я знаю достеменно…

      То так шипіло на моторі?
      А оси знов поперли роєм!
      Аж підглядали … боком… зорі –
      Одно на полі там, чи двоє?

      …Віддали душам… по потребі,
      І тілу теж, що хтіло тіло…
      А черевик висів у небі
      Так кришталево й ошаліло…

      18.10.2011



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    261. пародія « Досить...»



      Пародія

      Чомусь медами пахнуть грози,
      Іскра, вогонь, на серці щем…
      Нас в ліжку двоє - цього досить!
      (Бо ми не в Швеції живем)


      30.09.2011



      Коментарі (62)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    262. пародія « В квітнику »



      Пародія

      Від талії – і нижче! Далі… далі…
      Мурашки вже внизу, а руки – ні!
      Холодні кахлі, плющ – такі деталі,
      Що в світі знаєм тільки ми одні.
      Зомліле тіло, поцілунки плинні,
      Так солодко, хоч колеться квітник…
      Ті айстри були Богу душу винні.
      Дивись – будяк! (Хоч потяг би не зник)
      Бо в вас, мужчин, буває збій в програмі…
      Ти, милий, Майстер, та, благаю, все ж
      Як буде хвиля стогону-цунамі ,
      Ти не лякайся – відпочинь, полеж…
      Не треба стрімко – не забракло б хисту,
      Короткий щем… і вибухи… без слів…

      Ого – квітник, мов скошений… начисто,
      Але будяк… на диво… уцілів!

      8.10.2011



      Коментарі (56)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    263. пародія « Надпровідність »

      Пародія

      Яке нечасто – хочу кожен день!
      А ще буває – звечора і зрана…
      Розряди б’ють – справжнісінька мішень.
      Рятує діелектрик – порцеляна!
      Не поспішаєш – схоже, справжній ас…
      Чуттєвість – Еверест (а то немало!)
      Дивись, іскрить – заземлимось ще раз!
      Я… коло тебе… надпровідна стала.

      8.10.2011



      Коментарі (54)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    264. пародія « Високооктавне »


      Пародія

      В музиці Всесвіту є наші ноти –
      Сонечко встало, і ми… серед трав…
      Струнами душ, аж до сьомого поту,
      В вýхах дзвенить від високих октав!

      То наче букву вгадати в кросворді!
      Сили бурлять – бо весна нескупа.
      Ще ”мі-мінор”! І з останнім акордом
      Ми відлітаємо в небо! Па-па!


      1.10.2011



      Коментарі (57)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    265. пародія « Хіба то отрута? »


      Пародія

      Це почуття таке хороше –
      По грудях смалець, вибач, крем…
      В поета кíнчилися гроші,
      Він – про любов (відсутність тем).

      Вінок із терня – збожеволів,
      І щоб страшніше – всяку муть…
      Усе згадав, що вчили в школі –
      Свинець, миш’як, сурму і ртуть.

      І всі, хто раз попив отрути,
      В ілюзії – попали в рай,
      Про інше і не хочуть чути –
      Любов їм тільки подавай!

      Клубки підступності нездалі,
      Глибин непізнаний секрет.
      І все це він писав… Наталі,
      Щоб прочитати… тет-а-тет!

      1.10.2011



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    266. В душí…
      Якόсь незатишно і темно,
      Хоч все довкола – як тоді…
      Зацвів бузок, але даремно.
      "Прощай" – мов кола по воді…

      Відразу сонце – як здалéка,
      І чорнота – де бірюза,
      І холод там – де була спека,
      І з неба чистого – гроза.

      Недобре, сумно і немило,
      Одні торόси, крига, лід…
      Всміхнулась – сонце засвітило,
      Льоди розтанули! "Привіт!"

      30.09.2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    267. пародія « Пардон! »


      Пародія

      У голові якесь торнадо,
      Зациклило – суцільне “не”.
      Ти думала, твоє ”не надо”
      Отак от запросто мине?
      Ну не комизься, будь відверта,
      Скажи, скажи оте “ай лав”!
      Від нетерплячки вже конверта
      Я здуру не туди послав…
      Накрились,певно, мемуари
      (Там з феями такий конфуз!)
      В єдинорога очі – фари,
      Хай ними і пильнує муз.
      Он повсідались… на фіранці.
      А ти підсунься… на мікрон.
      Ми, випадково, не коханці?
      Ми друзі? Ну, тоді… пардон!

      28.09.2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    268. пародія « Балдію! або Обід “нового українця” »


      Пародія

      Балдію! Кіт у калісонах!
      Наділи вдало – супервид!
      А так він зможе в перегонах?
      І пес у калісонах? Встид!
      Про Рубенса – не за обідом
      (Не Пан – а знає цілий світ!)
      То ти вина налúла, Лідо?
      Дивú – там поряд… аконіт!
      І посолú – салат, як сіно,
      А шоколад неси у хол.
      Куди подівся Буратіно?
      Пенснé зробили? От прикол…

      25.09.2011



      Коментарі (56)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    269. пародія « Просто секс »




      Пародія

      Не сіпайтеся еротично, місіс…
      Адоніс нині того… теше кіл.
      Не ржіть – то не кіно, а «кісі-пісіс»,
      Через Ніколь – всіх негрів – у відстріл!

      Бо пані Сміт – одна подруга мачо
      (Салун,звичайно, то не монастир)
      До сексу – спец. До іншого – ледачо.
      У йод його – справжнісінький упир!

      Хазяїн Скал закрив аренду віри,
      Кобила сіно зжерла – то КАРЕ!!!
      А Шон і Рей – придурки, бузувіри,
      Споїли негра – думали – помре!

      Сло-Кінь утік. Зосталась Сло-Кобила.
      Без сіна. Поні мусить їсти кекс.
      Ніколь-Ніколь, ну що ти наробила!
      Вже б ліпше на кушетці просто… секс.

      18.09.2011



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    270. пародія « Покута »



      Пародія

      – Проходь…
      Ти спізнився – я люта!
      Чом очі
      потуплені вниз?
      Ти чув –
      найстрашніша покута –
      невинний
      жіночий каприз?

      Мужчини…
      Ті витягнуть жили…
      Та думка до них –
      не до справ!
      Як вовка
      мене “обложили”,
      чи як там
      Висоцький співав?

      І всі
      починають здалéка…
      А я – як вулкан –
      через край…
      Та пристрасть
      і є небезпека?
      Ну добре.
      Давай вже… Торкай…


      21.09.2011



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    271. пародія « Склероз »


      Пародія

      Хто ти? Місяця тінь? Не знаю.
      Очі он як горять… яснí…
      Звичку маю таку – забуваю,
      І здебільшого це – навеснí.

      Звідки взявся? Відлуння лісу?
      Чи осінній листок в траві?
      Ще й на тиждень припер валізу,
      Може краще б на ніч чи дві…

      Що ти кажеш? В прожúлках сóки?
      Видно, радість ще є… таки…
      Не тремти так. Зважай на рóки.
      Знов забула! Пробач – рокú!

      Дикий! Справжнє лісів відлуння…
      А цілунок – гіпноз-наркоз!
      Зранку кликав мене “Настуня”,
      В тебе тáкож, пробач, склероз?

      Прям, сюжети для Голлівуду,
      Ти , звичайно, не з Сан-Хосе…
      Я б згадала… Але не буду!
      При тобí забуваю все!

      16.09.2011



      Коментарі (50)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    272. « Що може чоловік щасливий? »


      За мотивами...

      Що може чоловік щасливий?
      Він може все! І навіть більш!
      Все неможливе – враз можливе!
      Картина, серенада, вірш!

      Дивитись в очі милій феї –
      (У щасті всі стають… митці…)
      Натхнення скільки! А ідеї!
      Геракл й Орфей в однім лиці!

      І сил неміряно – Сталоне!
      Стіна надійна – бастіон!
      І серце, що не охолоне!
      І мудрий – наче Соломон!

      Для Неї все – хоч місяць з неба!
      Усі сузір’я і зірки!
      І на руках – як є потреба,
      Лише б – щокою до щоки…

      З таким, повір, життя – як казка,
      Назустріч мрії – до мети!
      І неважливо, де та праска,
      І хто прасує – він чи ти…

      Ти пригорни – зроби щасливим,
      Не залишай на самоті.
      Дощ золотий – емоцій зливи!
      А що ще вміють руки ті!..

      13.09. 2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    273. пародія « Справжній зорепад »


      Пародія

      Невже війна почалася уже –
      Полковник від сусідки вийшов рано…
      Вона його провела… в негліже…
      І Рекс не гавкав. Зовсім непогано.

      Напевне побоявся невпопад –
      На днях поплутав Макса і Олексу,
      І Макс злякався – дременув назад.
      Сусідка тиждень, вибачте, без сексу…

      Що сенс життя, як плоть – хоч розпинай!
      Рознервувалась – викликали “скору”.
      Вже б згодилась на ідола – нехай…
      Одне спасіння – хоч наднесло Жору!

      …Було усе – коньяк і самосад,
      Пекельний чад, екстаз, емоцій зливи…
      Воно нічого так… на вежах зрад.
      А зорепад був справжній, нефальшивий!

      11.09.2011



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    274. пародія « Житуха »


      Пародія

      “Капцí” не за горáми. В’януть вуха.
      Нерадісно. Рахую кожну мить.
      А що поробиш, як ота “житуха”
      І не така, і швидко струменить?

      Слід залишити (вчили мудрі) – ясно!
      Я в цьому ділі задніх теж не пас –
      Лісок росте. Не можу… передчасно…
      Найменший із ліска – у перший клас.

      “Як космонавт!” (а в банку – повне “зеро”) –
      Сміється лікар чи бере “на понт”?
      Та цур йому! А медсестричка Вєра
      Вже втретє натякає на ремонт…

      А як надворі північ – ні шелесне,
      Натхнення мучить – ще б зробити щось!
      Ні-ні! Я ще не хочу безтілесне,
      По-чесному – тілесне би здалóсь.

      З’явивсь рум’янець на старечих щічках,
      Придумав – втну віршá! І ні шишá!
      Сусідка он заглянула… Марічка…
      І зразу як окрилилась… душа!

      9.09.2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    275. пародія « Пустить ! »

      Пародія

      Покривало жовте – степ,
      Слоники в зажурі:
      “А вгорі багато неб?”
      Ми – на Байконурі!
      Екіпаж готовий – я
      І мої звірята!
      З табуретки-корабля –
      По команді тата!
      Покидаєм рідний дім –
      Треба сил немало…
      Пустить, як котлетку з’їм,
      Мама обіцяла!

      6.09.2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    276. пародія « Мій змій! »



      Пародія

      Ти пахнеш крабами і пивом,
      “Духмяне диво” – справжній змій!
      А я всміхаюся щасливо –
      По запаху – мужчина мій…

      У день зарплати – коньяками
      (Як не любити запах той?)
      Тебе кохаю до нестями
      Джеймс Бонд домашній мій… герой!

      А ще люблю тебе я, чорта,
      За запах (аж бракує слів!)
      На День Жіночий – диму з торта,
      Що традиційно весь згорів!..

      5.09.2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    277. пародія «Джазодиван »


      Пародія

      О щό той вересень зумів!
      Такий вогонь – із перцю й солі!
      Джазують навіть парасолі
      Й диван… Мелодію вітрів!
      Ого! Який високий тон!
      Ти в зáпалі, пробач, чи здýру
      Закинув десь клавіатуру?
      Не поламай акордеон…
      Іще! Іще! Без слів, без нот!
      Вже ямби змýчили! Хорéї?
      Ми на вершині – в апогеї!
      Давай не зараз… про цейтнот…
      Який соліст! То майстер-клас!
      Які бемолі стоголόсі!
      Ми на дивані двоє… босі…
      Потрібен в джасі контрабас?

      … Ти сотворúв таку красу!
      Обоє в римах – як в нірвані…
      Хотів вареники в сметані?
      Ти полежú – я принесý!..

      4.09.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    278. пародія « Читають! »
      Пародія

      Їх все більше і більше з роками –
      Помилόк, коментáторів, друзів…
      Я пишý – бо не спиться ночами,
      Та й “Майстерні” – не для боягузів.

      На сторíнках – “дельфіни” й “акули”
      (Не дай Боже, як щось не до рими)
      Ще й Редакція строга – ви чули?
      Ну і критики теж… й іже з ними…

      Заблукав в граматичній пустині…
      Помилки? Їх і класики мають!
      Ого-го! Скільки відгуків нині!
      А це значить єдине – ЧИТАЮТЬ!

      3.09.2011



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    279. пародія « Натюрліх »



      Пародія

      Люблю натуральне, природне щоб сýто…
      Вбамбýрить спиртяки – який інтерес?
      Натюрліх – то інше, то супер і круто,
      І тóнко, з душею, не крéкінг процес.
      Із кумом, буває, сідаєм до столу –
      Великі ковтки! Антистрес – вищий клас!
      І свічка спочатку – із полум’ям вгору,
      А потім – донизу, глузує із нас.
      Потвóри по стінах – то вже, як відéрце.
      Хіба їх прогнати здійметься рука?
      І пісня душевна – щипає за серце,
      Бо все натуральне – наливка така!
      Емоцій тонкúх викликає багато –
      На лірику тягне, ще й спогадів нить…
      Один лиш недолік – пом’якшує надто.
      Пом’якшує все. То куди нам спішить?
      …А ранком прекрасно – без болю і муки…
      Міцніша текіли! Ще, куме, одну?
      І все було б файно – десь взялися крýки.
      Ми з кумом злякались. Втекли крізь стіну…

      27.08.2011



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    280. Пародія « Рецепт від Агати »

      Пародія

      Пчúхнути – áні-áні!
      Кола попід очима –
      Файні гриби в сметані
      З кошика під дверима…
      В мéтриці – майже тридцять,
      Бути гальмó би мало.
      Можна уже не злиться –
      Ліпше вівсянка й сало.
      Третю сукéнку вбрáно –
      Треба мені рецепта.
      Спиться якось… погано,
      Ну… не сидиться… себто.
      Кажеш про голос плóті?
      Цнóту, духовність вищу?
      Ти повиси на… дроті,
      Зараз гриби дочищу.
      Знала би – то наливки
      Врізала б грамів двісті.
      Звідки рецепт підливки?
      Каюсь… З Агати Крісті…

      30.08.2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    281. пародія « Дотягнув! »
      Пародія

      Слава Богу, дотягнув до літа!
      Яблук з’їв – дурні пропали сни.
      І душа віджúла – не прибúта,
      Мотузкá сховав аж до весни…

      Папороть у ніч? То байка дáвня.
      Мила зрадить? Ов-ва – стільки б справ.
      Так кипить в обох у жилах з… травня,
      Що там в скло – у кόму би не впав!

      І не вчіть – я сам молитви знаю…
      Вечір. Натовп. Верби. Солов’ї.
      Вже Венеру вп’яте обіймаю!
      Ні! Найкращу стáтую її!

      25.08.2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    282. пародія « Без калькулятора... »


      Пародія

      Мріяти я – ніврóку…
      Сивий – а все туди!
      Не відчуваю рóків,
      Мрію – прийди, прийди…
      Поки тебе немає,
      Я рахувати звик
      Хмарки над небокраєм
      В променях золотих…
      Файно мені пасýє –
      Сам би літав як птах,
      Хвилі ряди рахую
      (Озера добрий мах!)
      Але найліпше – зóрі,
      Мріючи про любов…
      Ой, помилився! Соррі!
      Треба спочатку знов.
      Здався би калькулятор –
      Як рахувати мак?
      Аж похудав – то свято,
      Тішусь неабияк!
      Де тебе носить, мила,
      Будемо ми самí?
      Хоч калькулятор – сила,
      Ліпше вже я в умі…

      18.08.2011





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    283. Навіяне “Поемою…” або “Трояно-кінь”


      Як Бог не дав – писатиму поему,
      Дістану пародистів всіх назло!
      В запасі маю “безвідкатну” тему –
      “Про міжпланетний вирій НЛО”.

      В частині першій трохи дав я мáху –
      Про “ріжки й фарш” – зопáлу перебрав,
      А “патли й зуби” - то нагнали жаху!
      Свердлю глибоко – я ще той “бурав”!

      І досвердливсь – осьо! – в частині другій
      “На дертя дер”… підряд… “Забив на все!”
      Я із народу вийшов – зразу в Люди!
      І – за поему! Не якесь есе!

      Змішав усе – “кущі і рукоблудство”
      ”Підтертись” радив (нахапався рим!)
      А сотворив… справжнісіньке паскудство…
      Та я вже “майже класик” – менше з тим!

      В частині третій – тактику міняю:
      Тут не нахрáпом – вúчавлю сльозу!
      Ти за Ромео? – Не лишайся скраю!
      Ще про Верону трохи наверзý…

      “Нічó” з собою вдіяти не можу,
      Вагітний наче – хоч роби аборт…
      Мені ДАНО! Знаходжу я, знаходжу!
      (Про “трахання” втулив – попутав чорт!)

      На млин навчився гарно лити воду,
      По вітру ніс тримати – вже давно!
      “Я вийшов просто, братики, з народу!”
      А той – з кущів , котрому не данó!

      “Ще про Тетяну через пліт і Васю” –
      Від пародистів лишиться лиш тінь!
      Я вже освоїв третю “іпостасю” -
      Поето-пародист-трояно-кінь…


      17.08.2011



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    284. пародія « Відходять води... »
      Пародія

      Якось воно римується ніяко…
      Пологи затяжні – в очах туман,
      Сусідська тупо гавкає собака.
      Не можу – хочу. Надто дивний стан…
      Ще той Пегас – справжнісінька зараза!
      Я ще не дописав найпершу з спроб,
      А він, тварюка, з ходу в пику вмазав,
      І ще копитом цілився у лоб!
      І Музи теж… якраз йому до пари,
      Анічичирк, мовчать – ні “бе” ні “ме”,
      А я ж на ранок “заказав” фанфари,
      Та товариство видалось “німе”.
      Вищить “Швидка”. Уже відходять води?
      Геть одурів, писать немає сил…
      Римую знов (щоб перевести подих).
      А як воно буває у Світил?

      16.08.2011





      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    285. пародія « Атас! »


      Пародія

      Закохався… Ще вчора. На кризу плюю звисока,
      А чому би і ні – щедра в дядька з Канади рука!
      Ви мене полонили – ну прямо стріляйся чи плач!
      (З нерозквітлими тими дурної мороки – пробач!)
      Вабить дико мене неземних ароматів ріка –
      Обійняти би Вас – світлий образ постійно втіка…
      І п’янка та жага, і стрімка, як бува в юнака!
      Та який ловелас – я вже згоден на роль кріпака!
      Я б охоче “злабав” ексклюзив – серенаду для Вас,
      Та атас! Промайнув благовірної тонкий анфас…

      12.08.2011



      Коментарі (65)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    286. пародія « Шляк би трафив! »



      Пародія

      На бамбéтлі – особливий шарм,
      Вже влєглúсі – нині мало бýти!
      Та наднесло вýйну – і… алярм,
      Добре – з’їли перед тим андрýти…

      А мій фáцет (файно сі вголúв),
      Наглу поміч треба – дуже злúтьсі,
      З перестрáху мéшта десь згубив,
      І ногóв не втрафить в ногавúці.

      Я ся зкремпувáла – аж до п’ят,
      Вся червона – видно із люстéрка…
      Вуйна в браму: то такий вар’ят –
      Марципáна вріже… на плястерка.

      Ну хіба сі в хаті ту віддáш?
      Бýсько на стодолі – о, натура!
      Зара шпацерýєм за гараж,
      І – на фíру! (прощавай фрезýра).

      Твердувато троха – не фотéль,
      І дзигáра викинь – буду рада!
      Ну, дивисі в неба акварель –
      То моя захцянка-дефіляда!

      Я помрію троха про вельóн…
      Хоч кобíту мати файну й чýйну?
      Ну сміліше – я не бастіон…
      Знову вýйна! Шляк би трафив вýйну!

      11.08.2011



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    1. пародія « Не на часі... »

      Пародія

      Чиє копитце вилізло з-під пледа?
      (А цілина незаймана – ори!)
      Якщо гора не йде до Магомеда,
      То треба на Пегасі – до гори!
      Які вірші? Оргазмів не злічити,
      І посуд мити ще не час… таки,
      Не хочеться, Пегасю, бути битим?
      Ще тиждень почекають огірки…

      10.08.2011



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    2. пародія « Дяка каменю... »



      Пародія

      В хвилеріз чолόм – так гучно:” Бом!”
      Суперόво було нам обом,
      Ліпше, ніж на грядці за селом!
      Стільки “бабок” вбухав – і… облом!

      Починалось добре – я, як Круз,
      Шаленів від поглядів “медуз”!
      В голові від пуз – суцільний юз…
      Це вам, пробачаюсь, не Союз!

      Хто б подумав, що такий фінал:
      Баранець сусідський (той амбал)
      Так в твоє нахабно серце вліз!
      Мало тут йому біленьких кіз?

      Дочекаюсь, з бару як піде –
      Я йому влаштую па-де-де!
      Що робити – ясно і коню,
      Вже в кишені маю каменю…

      О! Яка приємна мить оця –
      Тут сліди від пуза баранця!
      По камінню пýпом, знать,пішов…
      А у нас у стилі “ню” – ЛЮБОВ!

      7.08.2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    3. пародія «Космічно-мобільне... »



      Пародія

      Я – модуль… космічний,
      “Союз” з “Аполлоном”!
      А може нейтрино!
      Ні, ліпше фантом!
      Коли стикування?
      Сховався за домом?
      Я – брунька, не бійся,
      Не кобра з хвостом!

      А можу ще бути
      Веселка й сопілка!
      І зливою з громом!
      А можу і без…
      Ти – мобіл!
      А я (не забувся?) –
      Мобілка!
      Ти вже на орбіті?
      Пришли SMS…

      7.08.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    4. пародія « Медвежі танці »



      Пародія

      Життя навчить, воно таке –
      Розпечене, як бляха…
      То тягне ввись, а то – в піке,
      Мордує, бідолаха!
      Медведя шкода – що звинив?
      (Дісталось на горіхи)
      Навчили для циганських “жнив”
      Для сміху і для втіхи.
      І все життя не забува –
      Танцює, як заграють!
      І у людей таке бува –
      Своїх “медведів” мають.
      Ті десь навчилися самі,
      Чи вміли ще з колиски,
      І так прикидують “в умі”,
      Щоб до корита писком.
      І хто за танець що їм дасть,
      Підсуне ближче миску,
      І як уникнути нещасть,
      І мати більше зиску.
      А там, дивись, уже і сам
      На скрипці стане грати…
      О слава, слава небесам –
      Ти пританцьовуй, брате!
      Своє, відомо, не чуже,
      Своє до тіла ближче,
      Дивись – кишені повні вже,
      А в інших – вітер свище…
      І зовсім в лапах не пече –
      Освоєна наука,
      Ніхто із кругу не втече –
      Ось, брате, в чому штука…
      Розмножилась “медвежа рать” –
      Нахраписті, всесильні…
      На задніх файно танцювать,
      Та і передні вільні!

      Ото життя – у всій красі!
      Є хліб й кавалок сала!
      Ну що “затóпали” усі?
      Ще скрипка не заграла!

      05.08.2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    5. пародія « Мій Хтось! »


      Пародія

      Прокидáюсь – поруч Хтось…
      Не рогатий – знать не лось…
      Без рильця – бо має ніс,
      І без хвостика – не біс!
      Не згадаю вже сама,
      Що було і де… Дармá!
      Тихо так встаю (без слів) –
      Хтось сердито засопів!
      Налякалася – лежу
      (Хоч не ліз би “за межý”)
      Де там! Хтось вщипнув мене –
      Чую – ніченька мине…
      Мала з Хтосиком, нівроку
      Аж до ранку я мороку,
      Що приємна і знайома –
      Не долає Хтося втома!
      Думала – не зможу так!
      Ой ти, Хтосику, й мастак!

      … А під ранок (чи здалóсь?)
      "Та це я…” - бурмоче Хтось,
      Стало смішно вже самій:
      Той чудовий Хтось- то Мій!

      04.08.2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    6. пародія « Від завтра... »




      Пародія

      Доброго повинно буть багато…
      Мучитись дієтами щодня?
      Як потягне з кухні ароматом –
      Розумієш: шейпінг – то дурня!
      Голодання нині не до теми
      (Хоч старенький Брег – оригінал!)
      З одягом, звичайно, є проблеми –
      Розмір-два “докинути” в квартал…
      Як відкрию шафу – ностальгія:
      Ну невже носила я оте?
      Ой, підступна та кулінарія –
      П’ять разів поїсти – то святе!
      Трохи, правда, шкóда мого Ваню
      (Сам іще нівроку, а душа!)
      Дивиться з дверей щілини в спальню,
      Але на диван не поспіша…
      Все, почну худати… завтра зрáна!
      Я йому влаштую “майстер-секс”!
      Завтра ж щось прикину… від Лорана.
      Ну а нині… Тортик ще і кекс!

      03.08.2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    7. пародія « Боги купання »



      Пародія

      Усе прогресу до снагú…
      Живе, живе традицій слово!
      Навіщо срібні береги?
      У ванну воду – і готово!

      Шампуні всякі – класна річ,
      І помічнí, де правду діти!
      Тут і тобі Купальська ніч,
      І пíнка… ну, для Афродіти.

      Залáзим разом – не худі,
      На двох – махрόве покривало…
      Тут не до танців на воді –
      Тут взагалі води замало.

      …А диво зріло! Хай мале!
      Було до нього недалеко!
      Були б щасливі ми, але…
      Закрили кран… богú із ЖЕКу.

      31.07.2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    8. пародія « Одне хоч добре! »



      Пародія

      Порив, бажання, потяг, драйв (по Фрейду – вічне)
      Не розберу у чому кайф – тертя статичне…
      Без руху, тиску – уяви! Та де – не в силі!
      Ну хто подумав би, що ви – такі цнотливі!
      Перенапруження яке! В вікно завúю!
      Як штурмовик піду в піке! (Аж зводить… шию)
      За руки взялись, сидимо – справжніські діти!
      Назло по “телику” кіно – які кульбіти!
      А за вікном – такий музон! Там дискотека!
      Та, видно, нині – не сезон, не мій лелека…
      І так не порожньо мені, не легко – важко!
      “Чого то Ви такі сумні?” – не треба, пташко!

      Навіщо я сюди припер, прогнавши втому?
      Одне хоч добре – не помер! Іду додому…

      29.07.2011



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    9. пародія « Духовне... »




      Пародія

      Нема ні коня, ні джипа,
      В кишені – один мідяк…
      Казали: духовне – липа!
      А ти мене любиш як!

      Без яхти, звання і слави,
      Так просто – за вірш без рим…
      Багатство – то все… лукаве,
      І дуже невічне – дим!

      Дивуюсь – красива, горда…
      Сподобавсь поетик той?
      Насправді – достойна лорда,
      А я їй букет – герой…

      Навшпúньки встають дерева –
      Побачити (лорд би вмер!)
      Як каже сама Королева:
      “Вам каву у ліжко, сер?”

      28.07.2011




      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    10. пародія « Заклинило... »


      Пародія

      Заклинюю двері, заплющую очі,
      Замішую тісто з рядочків і слів.
      Про секс в першу чергу. Втомилась, а хочу…
      Між ніг… головою! А хто б не хотів?

      “Оргазми” і “крики”! І все – “перша кляса”!
      І стогін, і сльози! О, втіха для дам!
      Героїв розділа – усі наголяса!
      (Для твору – перфект, неодмінно продам!)

      Поети цю тему мусолять віками
      (Тут треба тактовно, бо викличе злість).
      Чернетку би добре сховати від мами…
      Хоч… Втома прийде – й все написане з’їсть!


      22.07.2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    11. « Умань 2011 »


      Ми прощаємось… Присмак суму…
      І жартуємо – певна річ…
      Щира дяка, гостинна Умань –
      Дві доби не змикала віч!

      Тут така поетична ера –
      Перехоплює видих-вдих!
      Тут у “Флорі” така прем’єра,
      Що славетний фонтан притих!

      І партнерство яке! (Не бійка!)
      А красиво – кудú Ермітаж!
      Цьом-цьомусик тобі, Софійко,
      Модераторе творчий наш!

      Слава Богу – удáлась днина!
      У Софіївці під-обід
      Віршувала вся Україна –
      І столиця, і Захід-Схід!

      Гра на дýшах чарівне слово,
      А на струнах – поет-кобзар!
      Щиро, ніжно і веселково…
      О, прекрасної Музи дар!

      І братерство витало зриме!
      То реал! Не міраж, не сон!
      І Король й Королева рими
      Легітимно зійшли на трон!

      …Став-ставочок в туман повитий,
      А на березі спів – на п’ять!
      То гуля королівська свита –
      Поетична придворна знать!

      Лине пісня, і жарт іскриться –
      Позитив водопадом ливсь!
      Добре, танк хоч не з’їхав з місця –
      На фундáменті залишивсь…

      Є столиця нова на карті!
      Рідна Умань, не згадуй злом!
      Ми вернемось! Ми того варті!
      Ми навіки твої! Чолóм!

      25.07. 2011



      Коментарі (61)
      Народний рейтинг: 5.58 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    12. пародія « Недоперепив! »





      Пародія

      Ще звéчора простір скривúло –
      Так тóскно, хоч вовком завий!
      І розум… “загус” – то не діло…
      Гранчак підозріло пустий.

      Ще й час зупинивсь, як в Ейнштейна
      (Свідомість – суцільний нарив)
      Залúшилась гуща кофейна…
      Я знову – недó-пере-пив!


      21.07.2011




      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    13. пародія « Не віддам! »

      Пародія

      Що для Тебе гóлову в пащу лева?
      (Не екстрім то вже – просто встид!)
      Не душила б аритмія серцева –
      Взяв Тобі би я валютний кредит!

      Відірвались ми б тоді, люба пані!
      Серфінгіст і водолаз – все на раз!
      І на яхті би такé… в океані…
      У каюті, повній різних прикрас!

      І безумно, і шляхетно, і дико!
      Крик в екстазі Твій – як трофей!
      Лиш скажи “Люблю”, Евридико –
      Я до ранку гратиму! Я – Орфей!

      Хай тремтять в страхý нові “руські” –
      В Амстердам! І Ви зі мною, мадам!
      Не віддам кредит банкірам! А дзýськи!
      І процент валютний… теж не віддам!

      20.07.2011




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    14. пародія « Хто за удачею? »


      Пародія

      Та удача – хитрюща акула,
      Наче вже вполював – і… пробач!
      Стільки років чекав – оминула…
      І попробуй тепер не заплач!
      Що там долю клястú – не поможе,
      Навіть щастя вдягло маскхалат –
      Зуби скалить:”Зірвалось, небоже?”,
      Не нашкодило б (як Гіппократ)
      Де би взяти паролі і кóди?
      (Проти лома знайдéться прийом?)
      Перешкоди, одні перешкоди!
      Та чи варто іти напролом?
      Поміркуємо – юність минýла…
      А неспокій лишився… у снах…
      Впертість далі з роками – як в мýла,
      Ну і в… іншім… також, як монах.
      Всі в колону – бо ми ж не трамваєм!
      Чи далеко? А зна його кат!
      Зразу вижену, хто заридає –
      Не подúвлюсь, що друг або брат!
      Ми покажем – незрячі крізь терня!
      З боягузів ще будуть орли!
      (Не життя, а суцільна гримерня)
      Ну, зібрались усі? То пішли!


      19.07.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    15. пародія « Поратись пора... »



      Пародія

      Всьогό один набій – і той замόк!
      Ти зараз скажеш, що дощúло, мжúчка…
      А в результаті пшикнуло – осічка!
      Бо знаєш: антилопа – то не вовк…
      Ти не мисливець? Може цар Гвідон?
      Невикохана , сам казав – зараза!
      Ех, знову брати в руки макогон?
      Ти заховав? То є китайська ваза!
      Давай полюй! Бо зараз як загну!
      Не панда я – боятися не варто!
      Ну добре-добре! Там у льосі кварта –
      До полювання можна – лиш одну!
      Ну вже вилазь – червоний, ніби рак
      Тобі, герою, теж давно за сорок.
      А хто хвалився вчора: «Є ще порох…»,
      А потім перекинувся навзнáк?
      Дивись мені – щоб нині «на ура»,
      І постарайся влучно і без глупства!
      Чи ти б хотів, щоб панда самогубством?
      Ну нє, то нє! А поратись пора…

      17.07.2011ό



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    16. Почати з "а"?



      Каблук зломúвся – по асфальту бόсим…
      Мета – все та ж. (От тільки би дійти!)
      І зόвсім ще не зимні “пізні роси”,
      І ще на “вéлкам” – тягне у… світи.
      А то ІМХО – кому воно цікаве?
      От “сонце за веселку” – в сáмий раз!
      Прошепотіти: “Добре б щось до кави…”
      Ні, певно ліпше “підрости” без фраз…
      На шпáльтах щохвилини – як на плáсі
      (Назад не можна – я би тільки “За!”)
      То що там залишилось, бідоласі?
      Як повернéшся – починати з “а”?

      16.07.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    17. пародія « Гігант-сансей »


      Пародія

      Живі ще, живі гіганти,
      Яким непотрібен антракт!
      Удари Кремлівських курантів
      Шалений задали такт!
      В екстазі! Нам мало! Мало!
      Блаженні години ці…
      Я – сир, ковбаса і сало,
      І чайник – в однім лиці!
      Добу вже! Удвох, без ліні!
      “Мартіні” – на задній план!
      Від нас лиш лишились тіні,
      Й ті скоро підуть в туман!

      Кінчаю… писати, друже,
      Я вже не гігант – сансей…
      По правді сказать – не дуже.
      А чесно – звалив Морфей…


      15.07.2011



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    18. пародія « Нелегко писати... »



      Пародія

      Напúшу – “жилú-булú”,
      А ще – журавлі: “Курлú”,
      Згадаю синиць… А втім
      Ще треба про отчий дім…
      Не зле би про поле, пай...
      Свіча догорá – нехай!
      Про тин, а за ним – коза,
      Так щемно… тече сльоза.
      Розслабився – не до рим
      (До речі – тут добре б “Крим”)
      А Муза жене – давай,
      Як хочеш до булки чай!
      А мрієш про мамин борщ –
      Пролив би на площу дощ…
      Строчý (хоч би стало сил)
      Про хлопців, варення, пил…
      Ви, хлопці, на сабонтýй?
      Вам легше! Мені – римуй!
      Метафор – катмá (назло),
      Та й з римами не везло…

      Писав, як-не-як – поет!
      А вийшло – як вінегрет!
      Нарáзі і цьому рад –
      Нелегко писати, брат!


      14.07.2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    19. « “Неугомонному” Валєрі…»



      Писати “бýдь-як” не годиться,
      Писати треба “з огоньком”!
      Не завжди ціниться синиця…
      Аби бажання – вéлкам! Ком!
      Ти? З пародистами? На шáблі?
      Давай-давай… «Нє дєржим зла»
      За день вже третій раз… на грáблі…
      Чи каска тріщину дала?
      Зненацька так подавсь в експерти –
      Справжніський влаштував демáрш!
      І нагнітаєш – з’їсти, зжерти,
      Страхіття – рíжки, пáтли, фарш…
      Ще полюбляєш риму…грубу?
      Лякать народ, повір, то стид!
      Ти що, Валєр? Собі на згубу?
      Та то ж, колего, суїцид!
      Чи ти об’ївсь якого зілля?
      Чи, вибач, може що курив?
      Відгризти вуха – божевілля!
      І звідки “творчєский” порив?
      Таке вже краще “не рожати”,
      Таких думок (заввáж – не мрій)…
      Пиши вже ліпше “Ати-бати”
      “Неугомонний” друже мій…


      12.07.2011



      Коментарі (66)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    20. « Миротворцю Валерію »

      Поема сильна, як “холєра”
      (Напевне в ній глибинна суть)!
      “Рискóвий” хлопець ти, Валєра –
      “Не рукоплéщ”, “не словоблýдь”…

      Ще “підітруть” – то так… немало
      (Лєксєй писав: “Бо-бо-бу-бу”)
      І Гренуіль попереджала –
      Тобі би каску… голубу.

      А хто сваривсь? Дуель пропала
      (Хоч зброя змáщена “на кант”)
      Його Москва “захомутала”,
      Але лишився секундант?

      Той жабі може дати цúцьки –
      В поему взяв, і мить спинив!
      На те напевно він й Хмельницький
      (Щоб довго жив! І не забив!)

      Думкú про вічність мучать хворі…
      Ну ж миротворець-“піонєр”!
      Ти б ліпше може щось про… зорі?
      Це я, Іван, – тобі, Валєр!

      Не чув команду – “до бар’єру?”
      По слові:“Три!” – останній крок…
      Не ти писав оту “холєру?”
      Та менше з тим… Ну, ти усьок…

      11.07.2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    21. пародія « Моє Фелічіта »


      Пародія

      Так сіро і буденно вдома –
      Звільнитись хочеться від пут…
      Дістало все. Заїла втома.
      За мапу! Бац – і є маршрут!

      Згадав Танюшу білолицю
      (Без сумнівів і каяття)
      В столицю, братики, в столицю!
      Ото дурний – було б знаття!

      Надумав все – любов… навиліт…
      А не пускá! І ніч. Хоч плач!
      Ну, я наліг – я ще при силі…
      Відкрилися – а там скрипач!

      І, як Кличко, міцний зараза
      (Танюша зовсім нежива)
      Смичок у нього… з контрабаса,
      Чи може більший ще бува…

      Все пояснив мені… на розсуд,
      Порадив не ловити гав!
      Ну, значить, тиждень мив я посуд,
      І прибирав, і прасував…

      Тепер я в курсі… Аксіома –
      То думка слушна і проста:
      Наступний раз відсиджу вдома –
      Куди з моїм Фелічіта!

      8.07.2011





      Коментарі (63)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    22. пародія « Де там! »


      Пародія

      Відмучивсь ніч… От добре – ранок!
      Не дихаю – заснув ланцюг.
      Скоринку б з’їв… Який сніданок?
      Проснеться – знов впрягайся в плуг…

      Своє огляну рідне… Де там!
      От стáтую би… молоду!
      Не все під силу і поетам…
      Зубами клáцну і… підý.

      8.07.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    23. пародія «Раз у році »


      Пародія

      В хащу, в хащу всі бігом
      Дивоцвíт шукать, ледáщі!
      То нічого, що “облом” –
      Квітка десь у пащі… хáщі.

      Я піду, де погустіш,
      Я сміливий – не боюся!
      Не за скáрби, не за гріш –
      Папороть просила… Люся…

      Потім з нею – на диван
      (Ще Купало дав би моці!)
      … От розмріявся, бовван,
      В ніч на свято… раз у рόці!


      7.07.2011



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    24. пародія « Щоб тверезо! »
      Пародія

      Так калáта серце… На погоду?
      Душ прийму, поніжуся у ванні.
      Може, дійсно, ближча до народу
      І зваблива буду в… сарафані?

      Зацікавлю графа Монте-Крісто
      Бáбциним моністом – буду фея!
      Ех, дівчата, що там гармоніста –
      Зааркáню нині я ді-джея!

      Заглянýти треба ще в аптеку
      (Фініш – може всяко… Діло звичне)
      Перед тим, як йти на дискотеку –
      Ще в “Продуктах” щось… енергетичне!

      Специфічний кавалер сьогодні –
      Може вдасться з ким побути в парі?
      Очі в того он які… голодні,
      Але швидше п’яні, чи в “угарі”.

      Ті – в куточку згрупувались кучно,
      Вже червоні – щось було до кави.
      Оглядають – аж мені незручно,
      І про честь їх зовсім не цікавить!

      …Йде до мене! Ой! Звершúлось диво!
      Щось кульгáє – хоч би не з протезом!
      Хай би вже понуро і ревниво,
      Але щоби щиро і тверезо!

      3.07.2011






      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    25. пародія « Без страху! »
      Пародія

      Страх смерті щез – пишý смілúво,
      Зажúмку вбік – іду в астрал…
      Грошéй нема – хіба то диво?
      В боргах буває й адмірал!

      Душа по шву – а я римую
      Щось про метеликів і тин…
      Ось про шурфú згадалось всує
      (Ще б не забути свердловин)

      І з ритмом теж якась нарýга…
      Але ж відкрилося – капéць!
      Вже збірка є, то буде друга,
      Але і третя – не кінець!

      Читач вибáгливий і впертий!
      Не розуміє – ну і хай!
      Його завдання – не померти…
      “Швидка” вже їде? То читай!

      29.06.2011



      Коментарі (62)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    26. пародія « Я - начальник! »

      Пародія

      Закóханий в кáмбуз – у ньому ночую,
      Ікру “обожаю” – до неї вже звик!
      Робота прекрасна – відріжу, скуштýю,
      Що грубше лишилось – собі на язик!

      Усе добровільно – без тиску й наруги,
      Без лінощів, рáдо – моє ремесло!
      Щось порція менша (попробував вдруге),
      От хоч би на ранок якось пронесло…

      Горілки не можна – ну, максимум, пиво,
      Хоча грамів сто не завадить “під плов”…
      Ні-ні, тільки раз! Бо наріжеться криво.
      А врешті… пельмені… Ну… трішечки знов!

      О! Руки не ріжуть, і ноги, як з вати,
      Балик почекає , ще встигну – дарма!
      Вже й камбуз маленький, якийсь тіснуватий…
      Начальник тут – Я! Бо нікого нема…

      24.06.2011



      Коментарі (54)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    27. пародія « До біса! »


      Пародія

      Боролись, боролись – люблю я боротись зранку,
      То ліпше пробіжки, зарядки – а що такого?
      А ти мене вранці, назло тому хриплому панку…
      Чудово, натхненно, окрилено і… безного…

      Муслім Магомаєв завбачно притих в колонці,
      А ти не здавався – то що я робити мала?
      Цікаво, чи камінь затвердне, скажімо, на Сонці?
      Повільно вмирати чи, може, давати… драла?

      Шпаки відлетіли, немов по команді в війську,
      І раки свистіли, напевно вивчали ноти.
      До біса тих панків, а з ними і їх англійську!
      До біса колонки! З котом у вікні… навпроти…

      21.06.2011



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    28. пародія « Перпетум мобіле »

      Пародія

      Повір, лебíдонько моя,
      Що нині – кран підйомний я,
      І без жень-шеню (диво з див)
      Сильніший, ніж локомотив!
      Як тільки з’їв м’ясне рагý –
      Враз загорівсь, відчув жагу!
      Ми зараз тут … влаштуєм рай
      (Але і ти мене бажай).
      Я бог, Геракл і Аполлон –
      Хвала творцю жіночих лон!
      Не відчуваю пресу літ –
      На Еверéст! В політ! В політ!
      Розбив на друзки цілий світ –
      Та трохи заважає піт…


      …От чорт! Яка невдача! Жах –
      “Перпéтум мóбіле” зачах…

      21.06.2011



      Коментарі (56)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    29. пародія « Не кентавр »


      Пародія

      А попрόбуй не дивись – тягне як!
      Легко просто так сказати… словá…
      Не кентавр звичайно ти, а маньяк –
      То сама підглядує… голова.

      Хто б сказав – а з виду був, як ягня!
      Та не квапся так сильно – постій…
      Що дракони вимерли – то брехня,
      Нісенітниці сплітав твій Андрій.

      Зосередився б на думці котрійсь –
      Не мудруй, чи не тряси, чи не вір…
      Не спиняйся і нічого не бійсь,
      Бо, по Дарвіну, і кріт – тáкож звір!

      Звісно, кролик у норі – не бугай…
      І я пошепки тобі: “Тихо, цить!”
      А прокинеться Андрій – ну і хай!
      Все одно сусідський кіт так нявчить…

      19.06.2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    30. пародія « Потрібен! »



      Пародія

      Як для “Спейс Шаттла”
      Бокові ступéні,
      Як Афродіті
      Море у пінí,
      Як партії Комуністичній
      Ленін,
      Як рибам рак
      Потрібен ти мені…
      І то питання
      Вже давно на чáсі.
      То істини прості –
      Читав буквар?
      Я що, струна четверта
      В контрабасі?
      А пальців п’ять –
      Білібердá, кошмар!
      Приходь скоріш –
      Найти поможеш риму,
      Відчуй порив
      Моїх душевних фібр…
      Потрібен вже!
      Як Римський Папа Риму!
      Я римувала… Вийшло так…
      Верлібр…

      16.06.2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    31. пародія « Бонапарт »



      Пародія

      Війна – таке… А головне – манéври!
      Оперативний простір і відхід!
      Наполеон – дитя, його приперли,
      Йому б в Караганду чкурнýть, на схід…

      Стегно… Облога… Сам заліз, бідáка?
      Їв ананаси? В акурáт – готóвсь!
      Торпеда любить… ну… коли атака,
      І ще команду: “Апарати – Тóвсь!”

      …Прикриєш груди-ананаси светром,
      І збрешеш щось, звичайно, (в стилі арт).
      На ранок що залишиться від Педро?
      Мале ягнятко, звати Бонапарт…


      15.06.2011



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    32. пародія « Не мацай! »



      Пародія

      Ти хочеш помáцати, що я за птиця?
      Чи варто? Все в нормі – на слово повір!
      Подивишся потім… Уже не терпиться?
      Ну, знаєш… Так може… прокинутись звір.

      Гонú земноводні! І риби – не пара!
      Вважай – нижчий клас, то усе – слабакú!
      Я мапу дістану – ну де та Канара?
      Далеко? По зорях дотягну… таки…

      Очищу я крила від пилу і цвілі…
      Сама ти побачиш – не тхір я й не лось!
      Ото піднатýжусь – дотягну до цілі…
      Не мацай так сильно! Потрáфим якось…


      12.06.2011



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    33. пародія « Стрес »
      Пародія

      Чого встидáтись – маєм те, що маєм…
      Невéсело – все падає із рук,
      Вкусити думав те, що зветься раєм,
      А маю – як колись казав Кравчук…

      Ото момент, що краще би пропасти –
      Тепер усе поставив би “на кон”!
      Ну як дивитись потім в очі Насті?
      (До амазонок– нині би в полон!)

      Які здобутки? Буде кисла міна…
      По самурайськи – треба би меча.
      Навряд чи тут поможе “на коліна”,
      А мо’ сховатись в кутику плеча?

      …І після того серце загрубіле,
      Ще злий, недобрий, як побитий пес…
      Я не боюся – добре, що зуміли
      В єдинім цілім – пережити стрес!

      9.06.2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    34. пародія « Перша сторінка »
      Пародія

      Знову жуєш без міри
      (Хоч не ятрив би душу)
      Не вистачає віри –
      Слухати все то мушу.
      Тіло моє – як книжка,
      Лиш на сторінку б глянув.
      Бачиш – грайлива ніжка,
      Чим не зразόк роману?
      Слухай, ти совість маєш?
      Хоч пожалів би жінку –
      Місяць уже читаєш
      Першу мою сторінку!
      Так, нелегкá то справа –
      Ти не заснеш, не тішся!
      Хочеш, я ляжу справа?
      Бачу – в кутку боїшся…
      Знову граблí (чи вúла) –
      Кόльки беруть до дригу!
      Снідати будеш … пилом
      “Встрою” тобі… інтригу.
      Жінка, яка жадáна,
      В радості рівна Богу!
      Бачив, яка в Івана,
      В того, через дорогу?
      … Так що трудися справно –
      Треба читати вміти!
      Зовсім небезпідставно
      Зраджує червню вітер…

      6.06.2011



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    35. пародія « Запий. »



      Пародія

      …Запий. Ну й що, як підеш криво,
      Немов сапер по полі міннім?
      Що варт горілочка без пива?
      А «поліровка» - штука цінна!

      Химер не бійсь – у них манера
      Добрішати по третій кварті!
      Запий, кажу тобі іще раз,
      І заспівай – ми того варті!

      2.06.2011



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    36. Продовження експерименту (пентапародія)



      Пародія

      Нині не до перéсічних справ –
      Пан Василь всіх у ванну запхав!
      Хто там спúнку намилить комý?
      (Вже забули чомусь про Му-Му…)

      І Герасиму місця нема,
      Воду влити забули – дарма!
      Ще собачку затопчуть на дні –
      То такі… пародисти одні…

      Все гадають – де ніс, де корма?
      Добре, в ванні вітрила нема –
      Так би точно чкурнýли кудись!
      Ще Му-Му затесалася… Брись!

      В ванні – кожен друзяка і “кент”,
      Ну а хіть… То як вдасться… Му-Мент!
      А не вдасться – то просто… помрій…
      Знав би те все спочатку Зубрій!

      01.06.2011




      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    37. Пародійні терни
      На пародіях тих не заробиш ні цента –
      Цілий рік щось писав, завалив стільки справ,
      Недоїв, недоспав… Три і трошки… процента!
      Ох, нелегко далось – але рейтинг підняв!

      Ну навіщо заліз в пародійні ті стéрні?
      Тріолети, ронделі – то такий чорнозем!
      Ні – погнало Пегаса в “Поетичні Майстерні”,
      У сатиру і гумор – є такі на ПМ!

      Тріолети дають непогані навари
      (Гаррі он як живе – дача в Княжичах є!)
      А пародії що? Гумореску до пари?
      Вже удача, як автор десь в кутку не поб’є…

      Танка – добре! Й сонет – непогана зарплата,
      Моцувавсь-моцувавсь – не виходить ніяк.
      Не пробитися тут – ЛЮ гарує у Штатах,
      Ясновидяча теж не сапáє буряк!

      І мудріше, звичайно, подалі від лиха
      (З авторів хтось таки вкостиляє мені),
      Про природу б писав, чи на лірику б “з’їхав”,
      Навіть Скиба казав – зараз вíрші в ціні!

      А Кузан про любов, а Наталя про дýшу…
      Теж старався – перо випадає із рук!
      Заходúвсь про корчмý – тут вже, думаю, мýшу!
      Але де там – “Скляну” заварганив Павлюк…

      Часом коменти теж – як покута чи кара,
      Олексій он писав, так загнув, що загруз…
      А Полковник який? А в “ударі” Патара?
      Мрія може –ого! Вже мовчу – Чорногуз!

      От писати би щось прибуткове й надійне,
      Не здаватися зразу, не кричати “капут”!
      …Майже згриз олівця – написав пародійне,
      Посміялися трохи, не побили і …“гут”!

      30.05.2011



      Коментарі (71)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    38. пародія « Дитсадок! »



      Пародія

      Світ – тонка субстанція колізій…
      Твій животик – сонне кошеня
      Пещу радо в час вечірній пізній,
      Ще буває ранком… серед дня…
      Не чекаєш…Зануртує раптом –
      Серце “тьох!” – рука на ніжний стан.
      Пульс у нормі – теж важливий фактор,
      Ніжний доторк і… розцвів каштан!
      Ти моя Кицюня і Мадонна,
      Ти моя перлина і корал!
      А жага розбудженого лона –
      Сьоме небо чи Дев’ятий вал?
      Ще годинник (аж сказати сором)
      Тим дзвінком на злеті… дістає.
      Був і капітаном, і кондором
      Я у тебе, Сонечко моє!
      Веслувати, звісно, не покину,
      Сам у рабство – еротичний шок!
      Вкóтре вже швартую бригантину…
      А галери? Смішно… дитсадок!

      27.05.2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    39. пародія « Я вимагаю! »


      Пародія

      Бути роботом файно – фест!
      По цимбáлах “квадрати” й “кýби”…
      Зарядився, контрольний тест,
      І – хоч в пекло, до чорта в зуби.

      Весь поділений. Зона “А” –
      Зверху мозок (прецінна штука),
      Вся у сенсорах голова –
      О, махнула вперед наука!

      Вмить талант віднайде тебе –
      Лиш натúснути кнопку треба.
      А емоції – в зоні “Б”
      (Щось про квіти там і про небо).

      З виду наче усе живе,
      Зносу й втоми не зна й не чує,
      Тільки, вибачте, в зоні “В”,
      Просто знизу…чогось бракує…

      Мало бути, тут поруч десь…
      У непотріб конструктор кинув?
      А хвалився, що я увесь
      Прямо клон на якусь ЛЮДИНУ!

      В пеклі хай – там жахливі дні,
      А якщо попаду до раю?
      Трансплантанта б здалось мені,
      Доробляйте – я вимагаю!

      25.05.2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    40. Презентація збірки пародій "Чавунні канделябри" ( друга спроба)
      В суботу 21 травня в Пороховій вежі (вул.Підвальна,4) відбудеться презентація моєї другої збірки пародій "Чавунні канделябри". Початок о 15-00. Дорогі ПМ-івці, радий буду зустрітися з Вами. Запрошую усіх, кому до вподоби пародійне слово.
      З повагою...



      Коментарі (55)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    41. пародія « Зовсім мало... »





      Пародія

      Хоч би не наплутати з металом…
      “Жінці – квіти…” – то відомі жарти.
      Каті й Тані вимагають “налом” –
      Срібло у волоссі ніц не варте.

      Хто на тачку поведеться, “дура”?
      Чи на пару баксиків натомість…
      А стальна міцнюща арматура –
      То не депутатська нерухомість!

      Мужність й шрами – то серйозні речі,
      Золото в кишені – теж окраса.
      Волохаті руки, сильні плечі –
      Все пробачиш – специфічна раса…

      Ще мужчину прикрашають вірші –
      Тріолети, танки і ронделі.
      Щоб від мавпи трохи красивіший
      Не лежав, утупившись у стелю.

      Щоби Муза справно надихала,
      Й на кохання була хоч година.
      Прикрашає… справжнє – зовсім мало…
      Головне – щоб справжнім був мужчина!


      15.05. 2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    42. Татові на Перемогу...

      Буде сонце щодéнь вставати,
      Прóйде травень, і прийде знов,
      Та Тебе вже не буде, Тату,
      Ти у вічність від нас пішов…

      Відшуміли житейські бурі,
      Перемога, вже не Твоя…
      Внук із правнуком у зажурі,
      В Тебе з ними одне ім’я…

      Була ратна нелегка праця,
      Закривавлений горизонт.
      Був поранений в дев’ятнатцять,
      В вісімнадцять пішов на фронт.

      Разом з дідом призвали з хати,
      Інвалідом вернув на поріг…
      Не любив про війну казати,
      І ще фільмів дивитись не міг…

      Переправи, бої на Віслі,
      Перемоги весняний грім…
      Одинокий піджак на кріслі,
      І солдатські медалі на нім…

      Невідомі, прості герої,
      Скільки винесли бід і лих.
      …Парком вже не пройдем обоє,
      І не вип’ємо “фронтових”…

      Час незримо тремтить і тане,
      І хурделиться цвіту сніг…
      Покидають нас ветерани –
      Дійсно, жменька лишилась їх.

      Все, як завжди. Ті ж сонце й небо,
      Марші, травень, святкові дні.
      Перший раз Перемога без Тебе,
      Перший раз ми святкуєм одні…


      9.05. 2011



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    43. пародія «Соня... »

      Пародія

      Шкода, що вуж аж до півночі спить
      (Бо як раніше – диво!)
      Щось про обітницю кажете? Цить!
      Ще й постелила криво?

      Дайте корону – впаде ще, на гріх.
      Пара з купелі – вгору…
      Ви роздягнулися – курям на сміх!
      (Усміх ховаю в штору)

      Сльози на віях розмазали туш,
      Вибач, якась я дика…
      Що то під ковдрою колеться, вуж?
      … Жаль – то твоя гвоздика.

      7.05.2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    44. пародія « Лізу вниз! »

      Пародія

      Тепер одне і те ж – стою на п’єдесталі…
      Ніхто не ставив – дерся сам щодня!
      Ото науявляв! Але що буде далі?
      Он квіти вже несуть знайомі і рідня…
      Вряди-годи писав – то все пішло в фундáмент,
      Тут небо близько – як законний приз…
      А молодь підпира: “Злізай! – кричать, – Регламент!”
      Я вічності не хочу – лізу вниз!

      2.05.2011



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    45. пародія «Контактери »
      Пародія

      З сусідом в свята добре пригостились:
      “Ну, будьмо! – Будьмо!” Певно в сотий раз…
      Зелені чоловічки обступили –
      То Космос добивається до нас.
      Теорія відносності – відстала:
      В нас час і простір… що там – вимір свій!
      Ми чоловічкам дали трішки сала,
      Ну і налили, звісно, по одній!
      … Спіають файно, а не знали мови…
      О! Знаки посилають нам обом,
      Щоб випити за… поле волошкове.
      Назад із нашим полетять… гербом!

      2.05.2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    46. пародія «Вилазить боком... »
      Пародія

      Сивіють скроні – що ж, біжать рокú…
      Залúсини пішли – що буде далі?
      А в того, що в свічаді – навпаки,
      Йому начхать на всі мої печалі.

      Голитись ранком любимо удвох,
      Він рухи смішно так мої мавпує!
      А схожий – крапля! Файний… бачить Бог.
      Та впертий і нервовий трохи… всує…

      А компанійський! Було вже не раз,
      Що знаки подавав із задзеркалля…
      Чаркуємось – з’являється Пегас,
      А згодом Муза підсідала… краля…

      І ми на трьох, до ранку! Залюбки
      Вірші писали – здáлі і нездалі…
      Він наливає лівою таки –
      Так люблять в просторовому порталі.

      Себе у ньому ледве впізнаю,
      Хоч забагáнки й звички добре знаєм.
      Ще по одній – і будем у Раю!
      Язик покáжу. Він мені – навзáєм!

      Не помудрів, хоч збігло стільки літ,
      Відсутність гальм – та всі ми вади маєм!
      О, схоже, затісний став антисвіт –
      Вилáзить боком, і за стіл сідає…

      25.04.2011



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    47. пародія « Спускаюсь... »
      Пародія

      Я існую – попрошу діяти більш активно,
      Нижче спини почав, а дорога така далека.
      Зовсім коротко так… Постараюся конспективно:
      Непутящий герою – ти можеш зробити спеку?
      Набридають кошмари – і ставлю питання рубом:
      Розігрієш чи ні? Бо холодна, неначе фреска.
      Ти напевно боїшся затупити стамеску дубом?
      І якась вона, вибач, недолуга твоя стамеска…
      Я здаю собі справу – навряд ти мені до пари
      (Есемески не шлю, на рахунку, пробач, негусто)
      Схоже, вигнати треба, як барана з кошари,
      Чи як пиво із тари, і буде у тарі пусто.
      Навіть лого якесь наліпити уже не в стані?
      Та пірнути в глибини хочеться – каюсь, каюсь.
      Добре, нині спущуся в пекло твоє востаннє.
      Далі густо закреслено. Ти почекай. Спускаюсь…


      26.04.2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    48. пародія « Утішусь... »
      Пародія

      Почав видінням лік – вночі приснилась
      (Прозріння теж прийшло – але пізніш):
      А таємниця вперто не відкрилась,
      Хоч намагавсь осилити скоріш…

      Знайти своє – та скільки того діла!
      Я ж так прекрасне стрінути хотів…
      А час ішов – трава зазеленіла
      Від допотопних несміливих слів.

      Ще таємниця та щоночі сниться,
      Відкрию очі – пропада Едем…
      Звичайно – ліпше була би синиця!
      Але нічого… Втішусь журавлем…

      25.04.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    49. пародія « БЕЗ ДОТИКУ »

      Пародія

      За кóмір лий – не можеш в рот
      (Бо вийде як в відомій байці),
      Купуй своє – ти ж патріот,
      Та і сусіди не китайці.

      Тут головне – збагнути суть…
      Здоров’я тратить на бридóти?
      Жень-шень, тритон – то чиста муть,
      А з самогоном – знаєш, хто ти!

      Відчуєш запах буряків –
      “Шумел камыш, ревела вьюга…”
      То й що, як поперéду рів?
      Як “тигр” німецький… козарлюга…

      На ранок зле – хоч вовком вий…
      На гілці три змії балáмка.
      Який там запах степовий –
      Дожити б до обіду… клямка…

      Ех, загубилась Долі нить –
      Що “оковита” поробила…
      Моя вже навіть не кричить –
      Чужим цікавитись несила…

      То що ти там про корінець?
      Без дотику? Та каюсь… каюсь…
      Тритон – свиня, мені – капець.
      Допивсь. За рідне ось… тримаюсь…

      21.04.2011



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    50. пародія « В політ! »


      Пародія

      Я авіатор – то солідний чин
      (Бо літачок – найкраще для мужчин).
      То не кораблик слів, що ледве плáва…
      Перо ще є, і ножик перочин.

      Я ще поет… Про трактори люблю…
      Погода ніжна – трішечки наллю,
      Хай вже пробачить якось рідна мова –
      Куди до мене тому солов’ю!

      Мокнýв, мелю, і не змикаю віч,
      І не втомивсь нітрохи – дивна річ.
      Спокóю не дає Ємелі слава…
      Душа бажає – ну на те і ніч!

      За епос взявсь (без лірики і драм)
      Про мрії, щогли – схоже щось на спам,
      Про бричку, грубку – навіть сам не знаю…
      Іще сто грам – і на душі бальзам!

      Всім знéхтував – тепер пишу про плоть.
      Не пізно ще (не приведи Господь).
      Я виправлюсь – підтягнеться Аглая,
      То може вдасться й з нею помолоть.

      …Ех, не прийшла – утамувати б злість
      (Аглая файна – мало п’є і їсть).
      В політ! До зір! Галактика безкрая!
      А в ній планета – дев’яносто шість…


      18.04.2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    51. Перенесення презентації збірки "Чавунні канделябри"
      В зв’язку з тим, що всі бажаючі не встигають прибути на презентацію 19-го квітня, а також в зв’язку з несподіваним виникненням непередбачуваних обставин, що тимчасово унеможливлюють проведення заходів в Львівській Спілці письменників, презентація збірки пародій "Чавунні канделябри" переноситься (не відміняється!) на травень. Дорогі друзі, радий буду бачити Вас і поспілкуватися з Вами. Точну дату проведення презентації повідомлю додатково.
      З повагою...



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    52. Презентація збірки пародій "Чавунні канделябри"
      19 квітня в Львівській Спілці письменників (вул.Крушельницької,17) відбудеться презентація моєї другої збірки пародій "Чавунні канделябри". Початок о 17-00. Щиро радий усім, кому до вподоби пародійне слово.
      З повагою...






      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    53. пародія « НЕГОЖЕ! »


      Пародія

      Не дивись, що в мене сивина,
      Я прийшов до тебе – ти не чула…
      Пильно озираюсь – ти одна?
      Ти сама під покривалом чхнула?

      Ліжко, очевидно, не окоп,
      Друзі ми, надіюся , не сплутав?
      Туго мúслю (чи не остолоп) –
      Що ти там несеш про різні пута?

      Дúвлюсь в тебе – бачу далечінь,
      Неворóжу наче, ніжну, голу…
      Стільки часу думаю про інь –
      Серце скаче – хоче валідолу.

      Все переплелося – верх і низ…
      Треба, мила, дочекати днини,
      Нині не спроможуся ”на біс”,
      Недоступні голому глибини…

      Береги, низини, світла даль…
      Не дивись на мене так вороже.
      Я пустився берега, на жаль,
      А кінця пускатися негоже!


      11.04.2011



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    54. пародія « БЕЦЯ »


      Пародія

      Приходь додому – досить донжуанить
      (Хвилююся за твого пістолета)
      Напевне знову ніч провів у Жанни,
      А може Свєти…

      І, схоже, добре вцілили Амури –
      З манжетів кров відмити чи зумію?
      В кишенях пусто – жодної купюри.
      Куди посіяв?

      Коли, нарешті, станеться між нами?
      (Тобою сил розтрачено немало)
      А я помила коси і без мами
      Тебе чекала.

      На рукаві помада чи приправа?
      А говорив, що я твоя фортеця…
      Що витворя рука твоя жилава!..
      Яка ти беця!


      7.04.2011



      Коментарі (53)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    55. пародія « НАКІНЕЦЬ! »
      пародія

      Щодень міняю колготи, за місяць напевне всоте.
      Дев’ять кілометрів нитки – всього лише сорок грам.
      Твій погляд такий колючий - від нього і віндовз глючить,
      На кожнім коліні стрíлки… Не віриш? Помацай сам.

      Оранжеві, чорні, білі…(а погляди зрозумілі).
      Тобі до вподоби “в сітку”? Мій “екс” полюбляв“ажур”…
      Чи може тобі “з акрилом”? Чи я без колготок мила?
      “Сі-Сі” – то не “Габріелла”. Та я і не Демі Мур.

      Дрижу вся в режимі вібро (як добре, що мікрофібра).
      Сезонне бажання – сила, синхронне зітхання – рай…
      Ці зустрічі – як тортури. Літають навкруг Амури.
      Торкаюсь руками раптом… Обручко, не заважай!

      Закрили колготки, сорі, заставку на моніторі,
      Люблю, зрозумій, Ван Дама, мужчина – очей не мруж!
      Під ранок тобі присниться те місце, де ластовиця,
      І вже неважливо навіть, чи “Омса”, чи “Мулен Руж”.

      Порив, і суцільний ерос! Незручно тут принтер, ксерокс…
      Комп’ютерний стіл маленький, і зимний такий, як лід…
      На сповідь до шефа завтра! Та я ще і шефа варта!
      Кінчається день, як треба! Уперше за стільки літ…

      3.04. 2011



      Коментарі (68)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    56. пародія « Порно-шок »


      Пародія

      Третя нічка у нірвані…
      Що там порно на екрані –
      Недолугий дитсадок…
      Тут, на ліжку – справжній шок!

      Задоволення від плазми?
      В нас - тайфуни і оргазми…
      Ти в екстазі – дика рись,
      Ще кричиш: “Не промахнись!”

      Сексуальні буревії –
      Навіть все сказать не смію…
      Щоб подалі від біди,
      Щоби вдало, щоб “туди”.

      Вже ні сили, ні фантазій
      (Не бував я на Кавказі)
      Звідки знать ото мені…
      Хоч би раз сказала – “ні!”

      Мало слів, повір, негарно…
      Знов стріляти? Марно… марно…
      Вже, напевно, сотий раз –
      Я ж не снайпер, не спецназ…

      В серці мед, вогонь у тілі,
      Від нектару захмелілі:
      Пристрасть, солод, зойки, дріж –
      Більш не можу – хоч заріж!

      ...Що то можуть ніжні руки!
      Рай земний – блаженні муки!
      Щастя пре безмірно. Тиск.
      Завмираєм. Вибух. Бризк!

      27.03.2011



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    57. пародія « Просто грип! »

      Пародія

      Почервоніло раптом під очима
      І тиждень нижче пупа біль тупа…
      Хвилююсь так за свого…побратима
      Аж на очах блистить сльоза скупа.

      Попутав біс (чорти б його забрали) –
      Навіщо я з дівчатами поліз?
      Гадаю, мучусь – “дали чи не дали?”
      Чи не пеньок? Образливо до сліз!

      Заснуть не можу звечора до рана –
      Який резон у тому (чи мотив)?
      Аналіз здав на того… Васермана,
      Молюся, щоб не було “позитив”.

      Вже начитавсь – мудріший Далай-лама,
      І тоннами ковтаю всяку муть,
      Ще, як назло, по “ящику” реклама:
      “Із ВІЛом зараз довго ще живуть…”

      Від страху мокрий – ті мутанти-штами
      Домучать певно – в серці гострий шип…
      О, треба було слухатися мами…
      А лікар пише… Боже! Просто грип!


      22.03.2011



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    58. пародія « Наші Гаваї... »



      Пародія

      Ультрамарин, гумóвці, бірюза –
      Зелено-синя ланка бурякóва…
      Які Гаваї? Зникла десь коза,
      І Гриць (Горацій) теж пропав… до слова.

      Хоча б один рядок зробив нехай –
      З сусідом, нéздаль, прагне релаксацій…
      О, зараз буде: “Будьмо!” і “Банзай!”
      Таке ліниве вдáлося до праці.

      А потім ляже, наче справжній сер
      (Хай Англія уже мені пробачить),
      А ти з городу бігай – чи не вмер?
      О, Гамлете! Яке життя собаче!

      Дістав давно прозорих гúчок рай,
      Базальних ганглій рідше імпульс блиска…
      Звільнюся ось від одягу – і край!
      На пляжі наче. Чим я не нудистка?

      Полóти буду, всім наперекір!
      Чи в турагенство? Треба ж мати міру!
      Ось завтра мій очуняє…вампір –
      Я – на Гаваях… (Майже по Шекспіру).


      20.03. 2011



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    59. пародія « Третя сторінка »


      Пародія

      Сторінка третя: схилені над тілом…
      – Він буде жити? Три доби іскрило…
      Скажіть, Він буде? Лікар строго: “Цить!
      Могли ж Ви перерватися… на мить?
      Щоб без перерви, їжі аж три дні!
      Він не машина, а людина, ні?
      І, схоже, обезсилений до краю,
      Від голоду, напевно. Зараз взнаю…”

      Хвилина… дві… чотири… Час втіка!
      “Де пульс? Де пульс?” Оголена рука…
      Стиска сухарик, наче хто приклеїв…
      – Сидів отам в кутку, на батареї,
      Щось шепотів про “спрощений маршрут”.
      І про десерт. А ще – що не верблюд…

      – О, ні! Він диха! Схоже – симулює!
      – Коханий, правда? Лікар не жартує?
      Ах, котику! Та ти ще той актор!
      То що там про… штанята… Піфагор?
      Тобі вже краще – то подай сигнал!
      Я збуджуюсь – який ти… театрал.
      Думки ми проженем оті дурні,
      І зараз будеш знову… на коні!
      Іди до мене! Киця хоче гаму!
      – Е, не втікайте, лікарю! Я з вами!


      12.03.2011




      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    60. пародія « Капітуляція »



      Пародія

      Воювали так, що більш не в стані –
      Вже й набої кíнчились давно…
      Залишивсь один – в стволі… в нагані…
      То для себе – як колись… в кіно.

      Що для нас обох війни закони?
      Знову в бій – нема шляхý назад!
      Тиждень кругової оборони –
      Тут, напевно, здався б і Кронштадт…

      Шейпінг що? Злітають кілограми.
      Фітнес теж – забавка для дітей…
      Таємницю маємо… від мами.
      Треба буде – скажемо, О’кей?

      Знов в атаку? Мариться чи сниться?
      Може б трішки я в тилý … якóсь?
      Радісно виблискує зірниця –
      Ти заснула, кицю, чи здалóсь?

      Трепетно. Знеможно-нещадúмо…
      Життєдайна міць ранкових тиш…
      За годину тут запахне димом…
      Звісно, якщо зможеш… воскресиш.


      11.03.2011



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    61. пародія « Не плач! »
      Пародія

      Не плач! Та чую – хочеш ще…
      Я, добре знаєш, не ледачий.
      Ну вибач – вчора почумачив.
      У боці ниє… І плече.

      Вже перевівсь козацький рід,
      І нині – голова, як диня…
      Ще плазування-плазовиння,
      Чи ще там щось долав убрід.

      Тебе хотів, повір, пригріти…
      Води наніс – який Едем?
      Ну ви, жінки – маленькі діти…
      Не плач. І так на серці… щем.

      Давно було – рука в руці?
      Пробач – не тільки руки з вати…
      А ти попробуй… нанизати,
      Наприклад… море по щоці…

      …Коли нарешті скажеш: ”Ох”?
      Координати задиміли…
      І аж пір’їни впали білі
      Із серафимових вісьмох…


      9.03.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    62. пародія « Короновані сни »
      Пародія

      Тут не до жартів – згубилась грань,
      Боже, як добре – то був лиш сон…
      Скільки мороки, дурних страждань
      Від коронованих тих персон!

      Ще одна нічка – тремтливий щем,
      Видих і вдих – нескінченний плин…
      Ти налякався, що я з ножем?
      Мала розрізати апельсин…

      Келих наповнив – неначе вкрав,
      Думаєш – решта усе тобі?
      Ти сексологію хоч читав?
      Звідки цей прищик тут на губі?

      Ще один сон… Ну давай, давай,
      Сам напросився – терпи, малий!
      Гірше цикути цейлонський чай,
      Та помагає... Попробуй. Пий.

      Ніжний мій дуче… Доволі… Киш!
      Не прикидайся, що ми чужі.
      Слухай, а й справді, чого лежиш?
      Краще б пішов погострúв ножі…


      9.03.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    63. ЗІ СВЯТОМ 8 БЕРЕЗНЯ !


      Час зимовий поволі збіг,
      Потекли веснянí потоки…
      Знову ми коло Ваших ніг,
      А часáми і вище трохи…

      Нам пробачте провини всі,
      Ваша ніжність така безкрая…
      Ми не зáвжди міцні бійці,
      Але міцно завждú бажаєм!

      В свято вічно чарівних фей
      По весняному вітер свище.
      Знову ми коло Ваших грудей,
      А часами і трохи нижче…

      Щоб життя Вам – палкий екстаз,
      Не губіть почуттів нізáщо,
      Щоби все було – вищий клас,
      А часами і трохи краще.

      Усміхалась на мужнім плечі,
      Й говорила щоб жінка кожна,
      Як не звечора, то вночі,
      Як не зразу, то потім: “Можна!”

      І для Вас – всі зірки з небес!
      Подарунки – прекрасна справа!
      Пережити приємний стрес –
      Раз у році – до ліжка кава!

      Пригорілий домашній торт
      Будем їсти на пару з Вами…
      Щоб із нами Вам був комфорт
      Круглорічно, а не… часáми!


      07.03.2011



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    64. пародія «По-індіанськи...»
      Пародія

      Губи із присмаком кави “Галки”…
      Ну подивися, яка я файна:
      Талія, стегна – то від скакалки,
      А аромати – Келвіна Кляйна.

      Все натурально – які протези?
      Без імплатантів – тобі до пари!
      Будем нестримні, як ірокези,
      І невгамовні, як делавари!

      Потім – покуримо люльку миру.
      Кажеш, що скальпи у вас, як гроші?
      Ну, по ковточку ще еліксиру –
      Ти і без скальпів мені хороший!

      Ранок… Як завжди – та я не винна!
      Сам пригадати, пробач, не в стані?
      Звідки я знаю, хто цей мужчина?
      Певно пристойний… Пахне Армані…


      3.03.2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    65. пародія « Помічне...»



      Пародія

      Чаклую… На Тóбі… Ти пахнеш чомусь грибами,
      Так дивно, бо зранку лиш їли один калач.
      Собака у буді давно вже заснув з… котами.
      Сплітаються ноги і труться… Пробач, пробач!

      Чаклую… Як вмію… Втомилися трохи пальці…
      Обоє у шóці – ти мав би зрости давно.
      Фантазію мала – без одягу еротанці,
      І танго… У ліжку. Натомість – німе кіно.

      Укотре повторюю: “Я, тільки я! Більш нікого!”
      Чорти десь носили у “тихі озера”, так?
      Вже й ангел втомився чекати – зібравсь в дорогу.
      А я не здаюся – товчу молоко і мак…

      27.02.2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    66. пародія « Не муч...»





      Пародія

      Ти просив, щоб заплющила очі…
      А дослівно: “Кицюню, заплющ!”.
      Ще про місяць в імлі щось торочив,
      І замкнув потім двері на ключ.

      …Насолоди розбурхане море,
      І екстазу розшарпана мить…
      Більш не муч мене в сонній півзморі:
      “Ну хіба тобі ніц не болить?..”




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    67. пародія « Гномик »

      Пародія

      Ми з тобою два генерали,
      Нам потрібний швидкий бліц-кріг.
      Ти – мов пень… А у мене скали…
      Що то в тебе видніє, ріг?
      Обіцяю – ласкáва буду.
      Лиш не супся, і брів не хмур.
      Я, звичайно, не з Голівуду,
      Та сховається й Демі Мур!
      Напролом так не треба… зразу…
      Трохи пристрасть свою вгамуй.
      Ще запаришся до …екстазу,
      Як плавець, що заплив за буй.
      Вже противитися несила,
      Я пантера – не ніжний звір!
      Почекай – закушý вудила,
      Ти готовий злетіть до зір?..
      Ще б відсунув подалі вазу,
      Налаштуйсь, абстрагуйсь від справ…
      О! Нагайку бажаєш? Мáзо?
      З виду скромний – ну хто б сказав?
      Ти надіявся – добра фея
      До фантазій додасть таки?
      Я – податлива Галатея,
      І – як глина! Ліпи, ліпи!..

      …Ще поезій читали томик,
      Все даремно – коньяк, шансон…
      Перевірила – просто гномик,
      А хвалився – Пігмаліон…


      20.02.2011



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    68. пародія « Без гіда... »





      Пародія


      Як шлейф комети за тобою лину,
      Моя кицюню, рибонько, перлино.
      В моєму тілі шалу б’є цунамі,
      Чому втрачаєм час у Нотр Дамі?

      Для чого нам та Єйфелева вежа,
      Коли в серцях палахкотить пожежа?
      Про що там гід розказує поволі,
      Про хвилі Сени й повороти долі?

      Давай вернемось краще до готелю,
      Я там швиденько ліжечко розстелю…
      Я запримітив – ліжко, як татамі!
      …Хай моляться за нас у Нотр Дамі…






      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    69. пародія « Потрійний вибух »








      Пародія


      А на душі так добре, аж печально…
      Оце екстаз – аж сльози по щоках.
      Прекрасно все, хоч трішечки фатально –
      Знов безконечність у твоїх руках.

      Ця ніжність, такт і Казанови вміння
      (Воно так розтривожило мене)
      Раптовий зойк – і осяйне прозріння…
      Іще не йди, не одягай кашне.

      Давай спочинь від цих мотивів шалих.
      Астральний стан – блаженство і любов…
      Ну що тобі до тих двох спроб невдалих?
      Ти маєш все, щоб вибухнути знов!..



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    70. пародія « Незрівнянна, вернись!.. »





      Пародія


      Ми закрились обоє. Не треба новин.
      Затулились горою покривал і перин.

      До глибин світотвору гіпнотичних садів,
      Трохи вниз, трохи вгору – заходився, як вмів.

      Вічно щось заважає: то дзвенить “Київстар”,
      То подушка злітає, то “дістане” комар.

      Добре ти така вміла, серденько моє…
      Трохи, правда, схмеліла, та “Кагор” іще є…

      Я зриваю плоди, бачу зблиски слюди!
      Не спіши, не втікай, а присунься сюди.

      Щось незручно тобі? Заваджа бензобак?
      Забираєшся геть? Щось напевне не “так”?

      Незрівнянна, вернись! Гарантую любов.
      Де поділась? Пішла? Сам залишуся знов.

      Плани всі шкереберть . Задуваю свічу…
      Що робити до ранку? .. Зітхаю. Мовчу.





      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    71. пародія « За завісою... »




      Пародія


      Тихесенько присунуся до тебе.
      “Ти спи, ти спи...” – прошепочу на вушко…
      То дощ в віконце стукає. Із неба.
      А що там за завісою нічнушки?








      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    72. пародія « Ми вміємо!..»



      Пародія

      Забавлятися треба вміти.
      То обряд – розложити, налити,
      Друзів скликати, тост сказати!
      Правда, гроші ще треба мати.

      І тримати процес під контролем –
      Ріжем сало, цибулю солим,
      Часничок, холодець, крашанку…
      Ну, гайдá! Зачнемо до ранку…

      Вже противитися несила,
      Все одно – самогон чи текіла,
      Віскі, бренді,вино чи “Неміров”…
      Щось смердить – то яєчня згоріла.

      Ми до всього універсальні,
      (Лиш фінал би не був летальний).
      Змія скрутим і подолаєм,
      Козаки ми, натхнення маєм.

      Де співають о пізній годинці –
      Сто відсотків – то українці!
      Нащо нам ті латинос з Панами?
      Ми вже чуєм себе панами.

      Наші співи – не їхні крики
      Сальвадору чи Коста-Ріки…
      Тиждень праці. І ніч дозвілля…
      Вихідний. Відхідняк. Похмілля…





      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    73. пародія « Завади ефіру »



      Пародія

      Як би, мила, тобі пояснити
      Що Мілан, то, звичайно, не Львів…
      Мав я тиждень назад прилетіти,
      І, повір мені, дуже хотів…
      Але справи, кицюню, справи…
      (По роботі усе – не хвилюйсь).
      По сеньйорі зліва і справа?
      То брехня – об заклад поб’юсь!
      Що, тобі передали фото?
      Я? На пляжі? Який нудист?
      Вибач, вибач… Чекає робота…
      О, не чути нічого! Свист!..










      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    74. пародія « Жива думка »




      Пародія

      Не розумію – чого я сам,
      Пили ж горілку з другом.
      І на щоці звідки взявся шрам,
      І ще один – за вухом?

      З мештів обох десь поділись шнурки,
      Вража болить голівка.
      Трепет душевний…
      Тягне з ріки…
      Зимна й тверда долівка.

      Десь з півгодини щасливим був.
      Потім – коріння і небо…
      Але ще думаю – значить живу!
      Пити, мабýть, не треба!



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    75. пародія « Знак присутності »






      Пародія

      Не блукай по кімнаті – іди вже сюди,
      Без мобільника тільки – на стіл поклади,
      Бо невчасно, як вчора, задзвонить хтось знов –
      Стреси тільки одні з телефонних розмов.

      Та присунься, не бійсь! Тепло й солодко так…
      Знаєш, любий, який в мене знак Зодіак?
      Я липнева, я – Рак, я тобі не чужа?
      Ну, сміливішим будь – це іще не межа!

      Боягузику мій! Називається – Лев!
      Ти у шоці – не мав ще таких королев?
      Ну, зі мною немало надивишся… див…
      А хвалився, що пристрасть на вісім ділив!

      Знак відсутності – мінус! Як дивно… Відтак
      Зробим, любий, інтим, під “музон”, на твій смак…
      “До” – поставим романс, а “опісля” вже – блюз…
      О! Лишаюсь з тобою! Знак присутності! Плюс!


      25.01.2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    76. пародія « Ну й часи! »



      Пародія

      Я живий? І де я взагалі?
      Як в імлі брунатній розберешся…
      То шумерська дошка на столі?
      Чий сосок мені у губи вперся?

      Лінії з руки поділись десь,
      І повітря висохло-гіркаве.
      Клинописно-мудрий зараз... весь...
      Все так гарно починалось з кави!

      Можна так скотитися на пси.
      Свиснути не можу… Гладіатор…
      Ноги волосаті! Ну й часи,
      Що носити треба епілятор!








      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    77. « Літописцю Василю! »



      Та чому пекельна, брате?
      Ніч як ніч, таке бува…
      Кузану вогонь шукати?
      Підбирав би ти слова…
      З ним пожежна не врятує…
      Не згорів би сіновал!
      Про реактор також… всує…
      Без графіту – там “завал”.
      Чорногуз на січень злиться?
      Кисілем не задобриш…
      Ба! Знайомі всі обличчя!
      Випивки бракує лиш!
      Та команда того варта…
      Зимовиця, як назло.
      Ти б , Василю, не накаркав,
      Й збігав, щоб не замело!
      "Підтягнувся" б, мо’ й Редактор,
      Ще б налили по одній!
      Мирно так гуде реактор,
      “Навіває супокій”.
      Парадокси від природи –
      Хто співав, а хто кохав,
      Хто гранітні стержні вводив…
      Світлий лиш Василь писав!

      24.01.2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    78. пародія « Арівідерчі »



      Пародія

      Не спи! Не спи! Враховуй фактор –
      Я мов запущений реактор!
      Тепер не раджу жартувати –
      Ти чув про Гіга-Мегавати?
      Сльозами не зарадиш справі…
      Сидів, мабуть, на задній лаві
      Як про графітні стержні вчили?
      Мій хлопче, цьом! Розслабся, милий!
      Живем у ядерну епоху –
      Сховай старі ці фото… з мохом.
      Я й так на грані божевілля…
      А ті альбоми пахнуть цвіллю.
      І вимов вже оте “кохаю”,
      Невже і цього вчити маю?
      І не тягни, бо трохи пізно…
      Строфа містком не стане, звісно…
      Придумай щось. Родзинку… Перчик…
      Без куцих тем… Арівідерчі!


      23.01.2011



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    79. пародія « Спогад про Світязь »
      Пародія

      Я, певно, присоромив Соломона,
      Бо рішення, яке придумав я,
      Давало шанс поїхати одному,
      А завтра вже “підтягнеться” сім’я.

      Ну, ніби треба все підготувати,
      Найняти номер, влаштувать комфорт.
      (Про жінку і дітей потрібно дбати).
      Сховати в холодильник пиво й торт.

      Сьогодні в світі не останнє – гроші,
      Як “бабки” є – все робиться в момент.
      За півгодини хату зняв пригожу,
      Продуктів накупив, оформив рент.

      Я ще нівроку… І свобода, гроші…
      Бікіні. Топи. Випари від вин…
      Пляж і тіла спокусливо-хороші
      (Забулося, що добрий сім’янин)…

      Ну, словом, сьомий день почав я зразу.
      Знайомство, хата… Гладко і без нот…
      І та мулатка – молода зараза
      Все розуміла . Швидко, бо цейтнот…

      …Під ранок все привів я до порядку,
      І задрімав… Яка то благодать…
      Дружина будить: “Там прийшла мулатка,
      І просить амулетика віддать”…


      21.06.2010



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    80. пародія «Мій Казанова»
      Пародія

      Слухай, не плутай, я зовсім не Люся…
      Мов сухозлітка крихкий, аж боюся.
      Ходиш без тіні, коханий Маестро.
      Ще невпопáд, і прощай – із реєстру!
      Список, ти знаєш, у мене нівроку…
      Знову коньяк? Ліпше випив би соку,
      Чи подорожника з’їв би одного –
      Ну, не женьшень, але теж… з помічнόго…
      Де ти ? Згубивсь в провінційному місті?
      Ну, детективчик! Сюжет, як у Крісті.
      Так щоб спідниці вклонятися кожній!
      (А гаманець, певно, знову порожній).
      Скажеш, не буде часý для любові?
      Знаєш, дістали вже сни… кольорові.
      Нині до ранку тебе залишаю,
      Ти ненадовго? Нічого не знаю!
      Ключик сховаю – не треба шукати,
      Будем робити, як вчили трактати…
      … Ще і допишемо щось випадково ,
      До Камасутри, мій Казаново!


      11.01.2011



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    81. ХРИСТОС РОДИВСЯ!
      Ще з дитинства той душевний трепіт…
      Сніг скрипить, десь чути коляду,
      Дзвоники на зірці над вертепом,
      Смерть і Ірод в другому ряду.

      Миро, ладан… Мудреці з дарами.
      Вифлиємська зірка угорі…
      Людству Дар від Пресвятої Мами,
      І в пошані вкляклі три царі...

      На Свят-вечір таїнство щорічне,
      Страв дванадцять стигне при свічах…
      У святковім хорі “Бог предвічний”,
      Що “на церкву” ходить по хатах.

      Неповторні коляди і співи
      Радістю наповнюють серця –
      Нам Спаситель народивсь від Діви,
      Дух Господній сходить від Отця!

      Хай в родині кожній, в кожній хаті,
      Аж по вінця буде Доброти,
      У Любові й Божій Благодаті
      Жити нам, любити і рости.

      То ж славімо! Радуймося з нами!
      Вірою хай сповниться Земля!
      Наш Спаситель нашими вустами
      Переможну Пісню промовля!


      7.01.2011



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    82. " ЛИЦАРСЬКИЙ ТУРНІР "

      Ні до чого тут “охи-ахи”,
      Вболівання шальна ріка –
      Скиба з Гентошом грають в шахи,
      "Білий лицар" принишк, чека…

      Тут сховались від непогоди…
      Ще б замовити щось, та лінь.
      Скиба знає, тура як ходить,
      Гентош знає, як ходить кінь.

      Вже по третьому заказали
      (Тут стратегія, бач, така)
      Прямо шахові генерали
      Розгорнули свої війська.

      Скиба білими починає,
      Враз задумавсь неабияк!
      Гентош більше не хоче чаю,
      Скиба випив би ще коньяк.

      Перший хід, а так довго дума!
      (Фору дати боявсь, герой).
      На кону, наче, кругла сума.
      О, та Cкиба – ще Фішер той!

      Розумова звитяга вперта –
      Буде вигода, чи здалось?
      Скибі щось би принести в жертву,
      Щоб не втратити темп якось.

      Щось надовго задумавсь, друже!
      Півгодини – великий строк!
      Гентош обмін не любить дуже,
      Скиба мріє, щоб на “хапок”!

      Не до вибриків і до слави
      (Кожен тактик, а не простак)
      Третій хід – а уже підставив!
      Щоб в дебюті – і зразу так!

      До фіналу вже ближче трошки.
      Гентош каже галантно – “Шах!”
      Все би добре – пропав із дошки
      В Скиби десь прохідний пішак!

      Ждуть засади на кожнім кроці,
      Гентош мудрий, як та сова!
      Та "зіває", і Скиба в шоці!
      (Бо не часто таке бува!)

      Комбінацію гарну має –
      В п’ятій партії би вдалась!
      Може встигнемо? Починаєм!
      Та барменша сказала – "Зась!"


      5.01.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    83. пародія " ЗЕРО - ЕРО "
      Михайло Бобиков
      поезія “Еротична байка”

      Еротичний Нуль, тобто голий,
      щось засумував... Тобто кволий.
      Як не роздивляйся - ані волосини.
      Еротично? Так! Та нема родини.
      Одиничко! Потинако тобто.
      Поцілуй у носик... Хоча ні, бо лоб то.
      Все одно знайдись! Чуєш, Одиничко?
      Еротично? Так! Особливо личко.
      За умови "ще", тобто можна,
      ти і ти дивись... Тобто кожна!
      Адже всі ви тут, еротично вперті,
      мрієте в обійми потай розпростерті.

      А мораль така: за умов зневаги -
      еротично? Так! Та нема уваги.



      пародія

      Безволосий Нуль, тобто Зéро,
      Щось заклинив руль та й на “еро”…
      Кожна цифра вже в нього “киця”,
      Дев’ять має їх – вáжна птиця!
      Лисий і малий, мудрий …наче
      Сам по собі Нуль – ніц не значить.
      А із цифрами – завжди “в темі”,
      Файно так йому – шейх в гаремі!
      Дістають, часόм, їх концерти,
      Але не зважá – тáкож впертий.
      Любить кожну він, і не злиться
      (Нерухомість є – рахівниця)
      Їм з азів тлумачити треба, схоже –
      “Все залежить, кúценьки, від положень”.
      “Чашку кофе випити, прийнять ванну –
      І важливо, вибачте, як я стану!”
      Так не снилося й Піту Бреду –
      Еротично, як Нуль спереду!
      А як ззаду Нуль – то “осáдок”!
      Більше в десять раз – на порядок!
      Подарунки теж брати оптом…
      Кожна каже “ще”, більше… тобто…
      Та як cкажуть “ні” - міна кисла,
      Можуть на умі бути чúсла?
      І між цифрами – теж незвично…
      Так хвилююче-еротично!
      Ще трапляються дні нездалі…

      А мораль яка? …Без моралі.


      4.01.2011



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    84. пародія " БЕЗ ФАЛЬШСТАРТУ "
      Софія Кримовська
      поезія “***”

      Помилок припускаюсь вкотре,
      відганяю думки, як мошку.
      Ніч у тертому джинсі готка,
      та, якій все на світі можна...
      Затуляє снігами вікна
      недописаний мною грудень.
      Помиляюсь укотре – звикла.
      Я такою, напевне, буду.
      Перейду через гамір в січень.
      Перевтілюсь в якусь петарду.
      Я для тебе себе не зичу.
      Хочу вибуху і... старту...


      пародія

      Ми на старті, і нам все можна,
      (Добре – мόшка не лізе в очі)…
      Так, як я – не зуміє кожна,
      Хай навчиться, якщо захоче…

      Ледь добралися до веранди –
      Кучугури такі за домом…
      Джинси скинемо, як скафандри,
      І бамбéтель нам космодромом!

      В Новім Році – Кроля (чи Зайця?)
      Ляжем курсом – сузір’я Риби.
      Зараз вибухну – начувайся!
      Тебе вчили гасити вибух?

      “Шафа грає, бамбетель скаче”,
      На нагрудних кишенях – фотки…
      О! Нівроку в нас старт, козаче!
      Що там в джинсі потертім гόтки!

      Бачиш, милий, у чому справа,
      (Де ти стільки набрав азарту?)
      Помилитись не маю права,
      І не зичу Тобі фальшстарту!

      Ми покажем, чогό ми варті,
      Ми найкращі! До біса туга!
      Рестартýємо? Ключ – на “Старті”!
      О! Ступінь спрацювала… друга…


      1.01.2011



      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    85. пародія "НОВОРІЧНИЙ МАРАФОН"
      Анатолій Сазанський
      поезія "НОВОРІЧНА ПРИГОДА"

      ..Загубила білочка хвоста
      У зимовім лісі..
      Дід Мороз розхристаний і лисий
      Тим хвостом стежини заміта..,
      І в смерічок про сто грам пита...
      І в розпуці неба дзвін хита...
      І в нірвану тихо відліта...
      Загубила білого хвоста..


      пародія

      Незважає зовсім на літа
      Дід Мороз розхристаний і голий…
      Пам’ятає – починав із школи…
      Зараз ліс. І білка без хвоста…

      Валянки снігами заміта…
      По цимбалах – добре так в нірвані.
      То ялинки і смерічки п’яні…
      Хто там землю сильно так хита?

      По заметах – наче Жак Кусто…
      Звісно, свято – то не будні сірі!
      З переляку поховались звірі…
      Гей, безхвоста! Ну давай по сто!

      Втратив ліс свій новорічний сон!
      В голові дзвенить – пропала тиша!
      "Ей , в кожусі!" Боже! Дядько Міша!
      …Прощавайте – далі марафон!

      30.12. 2010





      Коментарі (112)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    86. пародія " ПОРОБЛЕНО... "

      Мрія Поета
      поезія “По слідах”

      Не тут, не тепер, не зі мною
      полюєш на смак полуниць
      та, як і належить герою,
      у любощі падаєш ниць.

      В якомусь новому сузір’ї
      мисливець іде по слідах
      моїх недомовок вечірніх
      і літа, що зносило дах.

      Воно утікає невміло,
      а він йому в спину: «Агов!»,
      ховає заточені стріли
      і плаче пісні про любов.



      пародія

      Не ждáла – ти раптом заплакав,
      Справжніська істерика – жах!
      Сузір’ями Лева і Рака
      Так добре ішов по слідах…

      Напевно незручно без даху…
      Ще з літа. Кого то гребе?
      Хвилююсь – не дати би Маху,
      Щоб зовсім не вбити тебе.

      Чи , може, тобі поробúли?
      У любощах падаєш ниць…
      Стрілу заточити би, милий…
      І, знаєш… той смак полуниць…

      В інтимі бракує родзинки.
      А от відірвався б від справ,
      Ну, втратив якусь би годинку,
      Щось в Неті новé прочитав…

      І плакать тобі б не кортіло,
      І літо б вернуло назад!
      О, знов починаєш невміло…
      Ну, добре. Я скину в приват…


      29.12.2010






      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    87. пародія " ПОЯС ВІРНОСТІ "
      Патара Бачія
      поезія “Скромниця...”

      Вдягнувши пояс вірності на очі,
      На праведницю ти була так схожа…
      Та там, де йому місце, всі охочі
      Упевнились, як міцно спить сторОжа...




      пародія

      Що залишається робити?
      Писати вíрші, пити сік…
      А як йогό би так закрити
      Й давати ключик… раз на рік?

      Бунтую вся – нема закону!
      (Забрав ключа – який герой!)
      Домовлюсь ось по телефону –
      І автогеном пояс той…

      Додам у кров адреналіну,
      Буденність сіру – в кольори!
      От уявляю кислу “міну”…
      Потішся трохи. До пори.

      За тиждень-два верне до хати
      (А що для мене тиждень – мить!)
      Ти дуже скучив, мій… рогатий?
      Тихіше будь! Сторόжа спить…

      25.12.2010



      Коментарі (70)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    88. пародія " ПЕРЕРВА "
      Маріанна Шутко
      поезія “Адам і Єва”

      Що ти хочеш від мене, Адаме?
      Ти не бачиш? Я – сучасна Єва
      І повія, і блядь, і стерво,
      Ні душі, ні серця, лиш - нерви!

      Що ти хочеш від мене, Адаме?
      Райських яблук тобі закортіло?
      Та вони вже давно переспіли,
      А, може, налити тобі текіли?

      А, може, вип’єш погар сливовиці?
      Бо в голові одні молодиці і циці

      – Та мені - вісімсот з гаком років!
      Райське яблучко твоє не дає мені спокій…

      О, Адаме, та ти ще нівроку!




      пародія

      Ти нівроку, Адаме, нівроку!
      Що Арнольди, Ван Дами, Сталоне…
      Може, просто полежав би збоку
      Тіло трохи нехай…охолоне.

      Я – сучасна, а ти – старомодний.
      Комплексуєш, Адамчику, соррі…
      Райське яблучко з’їв, а голодний –
      До кохання потрібно калорій.

      В нагороду – погар сливовиці.
      Боже, ниє приємно так тіло…
      Витріщаєшся знов на сідниці?
      Знов, мій древній, тобі закортіло?

      Щось бурмочеш про тіло і душу,
      На роки хоч зважай – як сказився!
      За ребро так страдати я мушу…
      Вісімсот? Кокетуєш, напився?

      От заснеш – я метнуся до саду,
      І сховаюсь на гілці високій…
      Та знайди вже собі – буду рада,
      Може б трохи ти дав мені спокій.

      Зараз бачиш, я в повнім відпаді,
      Вже ні сил, ні емоцій, лиш нерви…
      В тебе навіть вже носик в помаді…
      О, заснув! Відпочину. Перерва…

      24.12.2010



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    89. пародія " ФІЛОСОФЕМА "
      Ольга Бражник
      поезія “Не судилося”

      Вечір сіє з неба втому,
      У крові доволі млості...
      Не вбачаю дива в тому,
      Щоб піти до тебе в гості,
      Взяти пляшку сапераві,
      Зготувати чахохбілі...
      Під розмову по спіралі -
      Геть бокали обміліли.
      В ледь помітних теплих хвилях
      Потонули наші очі...
      Підсвідомість мерехтлива
      Керувати тілом хоче.
      Дай же руку, доторкнися,
      Світлочолий янгол новий -
      Надто справжній, надто близько,
      Щоб наважилась відмовить...
      У крові ж - доволі млості...
      Вечір сіє з неба втому...
      Всесвіт - хата. Хмари - постіль...
      Охолонь! Таксі. Додому.



      пародія

      Загадкова і красива
      Добровільно і без злості
      (Ще б згадать з якого дива)
      Заявилася у гості.
      Підсвідомість підкачала?
      Якось би зарадить справі
      Схоже, в барі було мало…
      Може маєш Сапераві?
      Сам не міг прийти до мене?
      (Рак напевно скорше свисне)
      Вже дорослий, не зелений,
      Так вимучуєш навмисне?
      Хочу більше від… синиці
      Ти якийсь такий несмілий.
      Під розмову про сідниці
      Геть бокали обміліли.
      Там де двоє – там дилема
      (Ти бокали ще наповни)
      Дивна то філософема –
      Хоч’ тілесне – є духовне…
      Не таку плекав ти мрію,
      Про домашню кухню кажеш.
      Готувати я не вмію –
      Але ти не зауважиш.
      Віриш, нині не заснути,
      Хмари - постіль...Так, до слова…
      О, та ти уже розкутий
      Мій маленький Казанова.
      Всесвіт - хата. Тіло – з вати.
      Суть речей – які розмови!
      Вмієш, вмієш керувати
      Світлочолий янгол новий!
      Боже! Ще одна ідейка!
      Усміхаєшся лукаво…
      Навіть стихла канарейка –
      Їй напевно теж цікаво…
      …Йду біфштекса готувати,
      Охолонь, спочинь, лелеко…
      Я живого хочу мати,
      А до ранку так далеко…

      21.12.2010



      Коментарі (55)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    90. пародія " ПОЛЮВАННЯ "
      Наталя Пасічник
      поезія **** (“Пастух бджіл”)


      повний місяць – тому і не спиться
      у корі кровоточить стріла
      там за річкою лігво левиці
      що удень левеня привела

      її кігтів напруга сталева
      аж німіє бурхлива вода
      і худі голомозі дерева
      розбігаються мов череда

      хто тут здобич - йому вже не дивно
      що горить під ногами земля
      якщо маєш для них щось поживне -
      омине тебе чаша сія



      пародія

      Повний місяць чи місяць рогатий,
      Чи Амура під серцем стріла –
      В тому ліжку небажано спати,
      На котрé ти мене привела.

      Твоїх нігтів напруга сталева,
      А в очах ненаситна жага…
      Я не дуже подібний на Лева,
      Ну, в прелюдії трішки хіба.

      Буде крик, і блаженство, і сльози
      (Полювання таке непросте),
      Аж дерéвце худе голомозе
      Із цікавості в шибку вросте…

      І савана не буде вже раєм:
      Щось поживне – між персів долин.
      Хто тут здобич – ніхто не вгадає
      Серед тих простирадл і перин.

      Знов в очах нетерпіння іскриться?
      Дай спочити, хижачко моя…
      Не піду більше в лігво Левиці –
      Омине, може, чаша сія.


      17.12.2010



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    91. Романс “Як же я без Вас…”

      І погляд твій – щемлива казка,
      Солодка чаша через край…
      Не покидай мене, будь ласка,
      З життя мого не пропадай.




      Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
      Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
      Ну як же я без Вас, ну як же я без Вас,
      Ну як же я без Вас, і як же Ви без мене?

      Усмішка на вустах – і закипає кров,
      І ямочки ж такі, немов залишив вчора…
      А кажуть друзі мов, а кажуть друзі мов,
      А кажуть друзі мов Ви кимось іншим хвора.

      Знайомі стільки літ, а я хвилююсь знов,
      І голос хриплий став, і ноги ніби з вати.
      Не треба більш розмов, не треба більш розмов,
      Мені би вії ці лише поцілувати.

      І скільки намагавсь забути, що булό,
      І в пам’яті благав, та не виходить в мене.
      А може то любов, а може то любов,
      А може то любов, жагуча і шалена?

      А думалось уже останній промінь вмер,
      Надіявся якось без Вас прожити зможу…
      І скільки зарікавсь, та знов від тих озер,
      Та знов від тих озер я погляд не відвожу.

      Усмішка на вустах і блискавка з під брів,
      І сльози на щоках, солодкі і солоні.
      Я пізно зрозумів, так пізно зрозумів,
      Що я навіки знов у Вашому полоні.

      Цей вихор почуттів, і сподівань, і мрій,
      Ці очі, ці вуста, ці поцілунки, квіти.
      Ти тáкож зрозумій, ти тáкож зрозумій,
      Шалене то життя хотіло нас навчити…

      А почуття п’янить, хвилює як вино,
      Я знав що спалахне, горітиме, не згасне.
      І дивне то життя, таке складне воно,
      Воно одне на двох, чарівне і прекрасне…

      Обличчям би пірнув у кучері оці,
      І подихом зігрів і ямочки і вії.
      І знов рука в руці, і знов рука в руці,
      І знов, як в перший раз, очей піднять не смію.

      Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
      Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
      Навіщо я без Вас, навіщо я без Вас,
      Навіщо я без Вас, навіщо Ви без мене?


      14.12.2010



      Коментарі (63)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    92. пародія " СНОДІЙНЕ "
      Оксана Яблонська
      поезія “Анданте ночі”


      Коли тісною стане шкіра
      І вигостриш своє перо,
      Тоненьким лезом ювеліра
      Ти знімеш маску. І мерло
      Осяє скромні будуари
      І бригантини легкий стиль.
      Ти увійдеш іще без пари,
      Загойданий посеред хвиль...


      Коли затихне перший вигук
      Отих невтомних шукачів
      Перстенів, перлів, срібних рибок,
      Ти в будуарі відпочинь
      І сни твої і діаманти
      Я припильную, як колись...
      У танці осені анданте,
      Де ми щасливо обнялись...



      пародія

      Людей в житті тримає віра,
      І установка на добро.
      Але бува, що тисне шкіра,
      Або затупиться перо.
      Дістануть так інтриги, чвари,
      (Бомонд наскрізь отим просяк).
      Ввійдеш в розкішні будуари –
      Та гόйдатись без пари як?

      Вже сил нема… Де вигук перший?
      Не сплю, пильную день при дні…
      Де бригантина? Де той вершник,
      Подібний принцу на коні?
      Налόжу маску, вип’ю “Фанти” –
      Нема невтомних шукачів.
      Вже б не алегро – хоч анданте,
      Чи що б там сам вже захотів…

      Та спосіб є зарадить справі…
      Пегас не йде – простий закон,
      Налити в келих Сапераві!
      Іще не йде? То Совиньйон!
      А от Мерло як рекламують –
      коли потрібно Супер –текст.
      (Гулієви рекомендують –
      Ним добре запивать біфштекс).

      Меткі до вин оті французи,
      І до кохання – їм не вір!
      Ну, наші – хоч не Томи Крузи,
      Але, скажімо, ювелір…
      Шліфує вправно діаманти,
      “Перлини” теж – і не одну!
      …Прийму таблеточку “Анданте” –
      Снодійне від порушень сну…


      11.12.2010



      Коментарі (52)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    93. пародія " ONE WAY TICKET "
      Олександр Зубрій
      поезія “Я вам пишу”

      Всем, кто творил, движимый любовью, посвящается…

      …Я пишу Вам письмо, отбивая ногой
      Ритмы сердца, что в стих я сую через силу.
      Я не Пушкин, не Байрон, не мега-герой,
      Просто я Вас люблю, находя очень милой.

      Опус мой хил и слаб, и, конечно же, глуп,
      Ведь сейчас я с трудом напишу даже «мама».
      Но вступив в ваших доблестных рыцарей клуб,
      Я сижу и творю, и не сдамся упрямо.

      Вы получите мой «искрометный» сонет,
      И, скорее всего, смех ваш вызовет слезы.
      Но в один лишь конец покупаю билет
      Я в любви. Без шипов не бывает ведь розы...



      пародія

      Що я тільки у вірш через силу не пхав!
      І листа Вам також написав через силу!
      Що там Пушкін! Дитя! Шварценеггер не знав,
      Що часами рядок є сильніш від тротилу.

      Відбиваючи ритм, вже затерпла нога,
      Все по пояс також наче стало із вати…
      Прискакав би Пегас. На шедевр. Ні фіга!
      Вийшов опус слабкий і якийсь… дурнуватий.

      Намішав вінегрет – про любов і жагу,
      Ще про доблесть і честь, зорі, вії, мімози…
      Іскрометний сонет! А про секс – ні гу-гу!
      Саме це, вочевидь, викликає в Вас сльози.

      Рими кволі якісь, нікудишні думки –
      Запозичити б щось в авторів безіменних.
      Швидше всього,що Ви розсмієтесь таки –
      У листі пропада (через другий) прийменник.

      О, жіноча душа! Милий погляд з під брів,
      Почуттів і емоцій розбурхані ріки!
      Я приїду до Вас! Вірно я зрозумів –
      Можу брати білет…у любов…One Way Ticket?


      7.12.2010



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    94. пародія " НІЧ З ДЕПУТАТОМ "
      Юля Шешуряк
      поезія “У ліжку з депутатом”


      Знімай шкарпетки, ховай мандати,
      Я вибираю - тебе кохати!

      Мій депутате, ходім у спальню!
      У нас питання ще є нагальні.

      Голосування, відкриті списки,
      Гарячі кнопки тремтять під тиском.

      Єднання блоків, шаленство фракцій...
      Стомився, любий? Продовжим вранці!

      Мій депутате! Кохаю палко!
      Причарувала мажоритарка.


      пародія

      Подруги любі, пригоду мала –
      Я депутата всю ніч кохала.
      Трохи піддáтий – даремна справа,
      Надію мала – поможе кава!
      Зняла шкарпетки, з штанів розділа,
      І пригорнулась до цього тіла.
      Напевне зайва була та стопка…
      Натúсну зараз, ну де та кнопка?
      О депутате! Що з тебе взяти?
      Ти в ліжку також – лиш обіцяти!
      Як буде добре від завтра жити,
      Як зараз будеш мене любити!
      Шаленство фракцій… Де то єднання?
      Чи так чекати мені до рання?
      Стомивсь базікать. Вже спати хочеш?
      Мені ти також мізки морочиш?
      Ти мав розглянуть одне питання,
      Мені до фені голосування.
      Як не старалась – заснув бідака,
      І нічка була якась…ніяка…
      Хоч “Мерс” у нього, басейн і хата –
      Не йдіть дівчата за депутата!

      4.12.2010



      Коментарі (75)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    95. пародія " СТИМУЛ "
      Наталія Пасічник
      поезія ****


      це вже не гра дивний хлопчику це вже не гра
      поспіх стискає зап’ястя крихкі роздира
      наші серця затверділі неначе кора
      пізніх дерев що натужно згинаються долі

      смак алкоголю поразки невидимий знак
      все що я встигну промовити: «ні» або «так»
      вперто ховаючи попід повіками страх
      сльози подібні до снігу чи грудочок солі

      це вже не гра наче зорі ці крапки над «і»
      зважені нами загублені як і тоді
      поміж слідів на холодній брунатній воді
      поміж відлунь до яких я не звикну ніколи



      пародія

      Ти не чекав, щоб промовила “ні” або “так” –
      Смак алкоголю пом’якшив серця затверділі,
      Хоч би залúшив яку одежину на тілі,
      Холодно так, а ти поспішаєш… дивак.

      Та не хвилюйся – поставимо крапку над “і”
      (Просто я втомлена, трохи, пробач, безстатева).
      Там, за вікном, пригинаються тужно дерева.
      Відволікають. Зашторим його, і тоді…

      Попід повіками ти прочитаєш – пора!
      Поспіх стирає границі, стискає зап’ястя…
      Що ти в екстазі там ніжно лепечеш про щастя?
      Це вже не гра, дивний хлопчику, це вже не гра.

      Сльози і шал, несміливе – Повторимо, Кать?
      Дике блажéнство – до нього не звикну ніколи.
      Ти не забувся, що завтра із вищої школи
      Хтось обіцяв принести з математики п’ять?

      4.12.2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    96. пародія " ТРИМЕСТРОВЕ "
      Ольга Бражник
      поезія ***

      Я завагітнів вашими словами
      І перший весь вагітності триместр
      Симптоми токсикозу діставали:
      То нудить, то голодний, то замерз...
      Ну трохи відлягло в триместрі другім -
      На оселедця з медом потягло..
      Здається, що набрякли трохи груди,
      Та ті, хто бачив, кажуть - так було.
      Я довго ждав, поки відійдуть води -
      Я Нобелівську премію хотів..
      Коротше, так - я дивний від природи,
      А не вагітний від якихось слів.
      (Але таким як я не зробить шкоди
      На вуха натягти презерватив)



      пародія

      Коротше, так – родитиму, як треба…
      На вуха не вдягнув – тепер плати.
      Симптоми градом сипалися з неба,
      А я, дурний, боявся самоти.
      От тільки б пережити три триместри
      (Хоч добре три, а не чотири-п’ять)
      Як вроджу, дорогі брати і сестри,
      То точно зможу Нобеля урвать!
      Для Гінеса – родити без наркозу,
      Відійдуть води – і пиши рекорд!
      Щось лікар приписав від токсикозу,
      І засміявсь у вуса. Хитрий чорт!
      Набрякло все, і не одні лиш груди,
      Та ті, хто бачив, кажуть - так було.
      Боюсь. Хвилююсь. Як то далі буде?
      …Прокинувсь. Слава Богу! Відлягло…


      2.12.2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    97. пародія " ХРИЗАНТЕМНО "
      Тетяна Роса
      поезія “Хризантеми”

      Вони чекали осені, ці квіти –
      пори, коли простелять голі віти
      на палім листі тінь свою прозору
      й холодні ранки внадяться до двору.
      На фоні втрат весніють квіти щемно,
      і на душі від того… хризантемно…



      пародія

      Надворі осінь, стало холодати –
      Пустила б, може, серденько, до хати?
      На палім листі з квітами чекаю…
      І щемно так, як…на порозі раю.
      Чи так весніти маю тут до ранку –
      Чом не відхилиш трішечки фіранку,
      І не побачиш тінь мою прозору?
      Подумаєш, чом внадився до двору…
      Пейзаж побачиш – я і голі віти.
      Прострелений якийсь… Тримаю квіти.
      Голубкою пригорнешся до мене…
      Я знав! Я знав – поможуть хризантеми!
      І на душі від того, моя панно,
      І хризантемно трохи…і тюльпанно.





      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    98. пародія " ВІДЧЕПНИЙ "
      Наталія Пасічник
      поезія """"

      місяць який розбиваєш на тижні і дні
      друзки чекань що постійно докупи збираєш
      холодом пахнуть готелі зимових окраїн
      світиться потяг і креслить шляхи вогняні

      лічать слонів і вовтузяться довго без сну
      з шибок зітерши фіранкою сніг або іній
      ті кому згодом пробачать ритмічне сопіння
      ті що ковтають безсоння пігулку сумну

      ключ телефон і адреси яких не знайти
      навіть на синій табличці із назвами станцій
      голос чергової чи провідниці уранці
      так і заснемо - я в поїзді в номері - ти

      пародія

      Шлю SMS-ки, питаю, приїдеш чи ні
      (Зняти готель, як на нині, вартує немало)
      Ще, як назлό, десь провідниця пропала,
      Може б з приватників щось підказала мені.

      Як не сердитись на долю недобру таку?
      Носить світами нас – все завдяки мультивізі.
      Я на поромі, а ти – на верблюді, в круїзі,
      Я засинаю у поїзді, ти – в літаку…

      Може тебе, як мене… віртуалить… не спиться…
      Думка про зустріч заводить, впадаю в азарт –
      Не пристає в небесах ненароком стюард?
      Вдруге лукаво моргає мені провідниця…

      Піду замовити каву – від"а" і до "я",
      Тісно в купе, а якщо затягнути фіранку…
      Перший вагон прогойдає ритмічно до ранку –
      О, невгамовна, пігулко безсоння моя!

      Месідж від тебе: – “Зустрінемось завтра, не ний!
      Нині закриті якісь коридори, канали…”
      Хто би подумав, що перший вагон відчепний,
      Що нумерацію з боку… не того… почáли?


      27.11.2010



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    99. пародія " ВЕСНЯНА ЛЕВІТАЦІЯ "
      Тетяна Левицька
      поезія “Злітай”

      А навесні злітає й той,
      Хто навіть в фізиці не тямить.
      Злітай і ти! Заграй гобой
      Народну мудрість над полями.

      Палахкотить життя-рівчак
      У темних хащах кострубатих,
      Тримає небо на руках
      Усіх бажаючих літати.

      Червінці розкидає ніч,
      Збирай у пазуху співочу,
      Пройде ще декілька сторіч
      І навіть полоз затріпоче…
      крильми!



      пародія

      Весна, весна! Яка краса!
      Лиш гравітація дістала…
      Чомусь так тягне в небеса.
      Та як без крил? Хотіння мало…

      Бушують гени, як на гріх,
      Аж пόкази зривають шкáли!
      Та левітація не в всіх,
      Лиш в тих, що фізику читали.

      Над полем політати – рай!
      (І приземлитися за хату).
      Збиремось в купу – і…давай!
      Ого! Бажаючих багато!

      Бо еволюція не спить
      (Чи то мутація зробила?)
      Для них сторіччя – суща мить.
      Опа! І – в полоза є крила!

      От налітається тепер!
      (Ще шкіру скинути б нездалу)
      По черзі зліт. Куди попер?
      Гобой загра – і по сигналу!

      І хмари ватою до ніг…
      Та ні – то крила наче з вати.
      Повище би! Та небо всіх
      Уже запарилось тримати!

      Пір’їнки тихо із небес
      Летять за пазуху…дівочу.
      І я без крил. І мила без…
      Злітáємо? Я також хочу…

      12.11.2010




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    100. пародія " НАУКОВЕ..."
      Галина Фітель
      поезія “Наука і практика”


      Навчала доню мудра мама:
      жінки – розплідник всіх утіх,
      ще Єва яблуком Адама
      підбила на найперший гріх.

      І з того часу всі ми грішні –
      диявол Єву спокусив,
      і райські яблука розкішні
      для жінки – найцінніші з див.

      А час іде, і бачить доня:
      веде наука навмання,
      щось не така солодка доля,
      хоч яблука гризи щодня.

      Нова в житті і вірі справа
      у наш буремний дивний вік:
      диявол спокусив Адама –
      не бачить жінки чоловік.




      пародія

      Життя складне – одні науки
      (от будь мудріший від сови!)
      Не брати щоб тяжкого в руки
      І грішного до голови.

      І практика – ось в чому сила!
      Інакше як – подумай сам:
      Хоч Єва, звісно, спокусила…
      Ні, змій не винен… А Адам.

      Бо жінка – найцінніше диво
      (Коли він був – той перший гріх?)
      В раю би жив собі щасливо,
      Хоча… Без Єви би не зміг…

      Хто пристрасно шепне спросоння,
      Надкусить яблуко… чомусь…
      Розумна жінка – Єви доня,
      А доні схожі до матусь.

      Буремний вік… А стреси, справи?
      Встигать – задача не проста.
      Кусає яблуко… лукаве…
      Але про Єву… пам’ята…

      10.11.2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    101. пародія " КОСМІЧНІ КЛОПОТИ "
      Галина Фітель
      Поезія “Космічна істерика”


      Бліднуть плями на Сонці, червоніє Меркурій від люті,
      бризка ртуттю-слиною на сотні парсеків довкруг.
      І Венера забула любов, бо кольчугою перса закуті.
      Всі планети біжать на Чумацький некошений луг.

      Вже мобільник у Сонця розплавився від повідомлень:
      що за жарти красуня твоя дозволяє собі?
      Ми дали їй і нафту, і срібло, і злото, і кисень, і водень,
      вже забула хіба, як забракло вина і хлібів?

      Пише Альфа Центавра до Бета Персею:
      – Так, любий,
      мабуть, треба скликати міжзоряний Синедріон –
      синьоока планета Земля жовто шкірить китайського зуба –
      мало Місяця й Марса, подай ще Сатурн і Плутон.

      – Знаю, люба Алголь, зачекай, молоде та зелене,
      знов озонові дири туманять злегенька мізки.
      Поки місячний виросте сад і зелена евглена
      проживе там три дні, хай не тягне до Марса руки.

      А Сатурн і Плутон – то ще ті козаки галактичні:
      на розкішнії кільця комети розпушують хвіст.
      Чорні діри давно вже полюють на війни космічні,
      і танцюють в боях таємничо-зникаючий твіст.

      Може , вистачить їй для початку простенької кари,
      навчимо попередженням нашу малечу, зажди.
      Скажем, спека у липні, чи в січні грозовії хмари.
      Та порядок у Космосі ми наведемо завжди.


      пародія

      Сонце в трансі – вже вкотре Венера пропала з орбіти!
      Третю ніч десь гуля – отакої собі дозволя…
      Ті планети як діти, ті планети, направду, як діти –
      Кароока Венера й синьоока красуня Земля.

      Вже сусідці дзвонив – посміялась Проксіма Кентавра:
      Поприходять вони, підросли, не хвилюйтесь,сусід!
      Ненароком якось натякнула на карлика-мавра,
      Може звабив з орбіт його астероїдний слід?

      Ще зелені які – що парсеків для них квадрильйони,
      Як з’явилось в Сатурна новé еротичне кільце?
      Тут безсильні, не діють усі галактичні закони,
      От рецепт би новий, щоб зробить макіяж на лице…

      А парсек – сміхотá! Три на десять в шістнадцятій метра.
      Рік туди, рік назад – то піщинка для Всесвіту, мить…
      Кавалери оті… Та навіщо ж так нáніч без светра?
      Сексуально і модно – а вранці ось горло болить…

      Взять Нептун і Плутон – так нічого, як родичі-тезки…
      Чи Юпітер – ого! Він найбільший й багатий, як Крез!
      Та летять від Землі на Меркурій такі SMS-ки,
      Що пробачте, незручно й читати таке SMS…

      Зрозуміло, що перса в кольчузі вже стали, як дюни…
      Тут складається наче обом вам безпрограшний план:
      Але ви зрозумійте – Меркурій для вас ще заюний,
      Я не проти Сатурна, на крайній випадок Уран.

      От хапнула би Марса за руку й сказала: – “Пройдемось!”
      Ну, червоний. І що? Але місяців має аж два…
      Добре – близько! А зле – то що трохи підглядує Деймос.
      Обіцяють, що скоро там яблуні будуть й трава.

      Все! З’явились би тільки! Я вам розтлумачу уранці…
      Бо порядок в Системі – найперше завдання! Так ось –
      Кавалерам отим приготовані протуберанці…
      Знов розряд батареї? Чи щось вже “космічне” стряслόсь?..


      6.11.2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    102. пародія " КОМПЛІМЕНТ МІЛЕДІ "
      Олексій Тичко
      Поезія “В мареві бажання”


      На руках без втоми я несу міледі,
      Східцями угору до м’яких перин.
      Свідки тільки стіни і амури в небі,
      Будемо ми справжні – маски геть і грим!

      Ніжні, плавні рухи в них вмирають давні.
      Хвилювання, боязнь ніби в перший раз.
      З головою весь я у кипучій магмі,
      Не погасле світло, не турбує нас.

      Твій гіпюр і бісер будуть зараз зайві,
      Рухи – ритуали, грацій менует .
      Танець тіл по колу у гарячій лаві,
      Вперше не востаннє, чую комплімент.

      У блаженстві п’яні і слабкі у втомі,
      Зовсім не турбують види у вікно.
      Обриси туманні, відчуття бездонні.
      Тонемо насправді, тягне нас на дно…



      пародія

      Ви, міледі, наче трохи стали важчі…
      Східцями нагόру – я не Геркулес.
      Третій поверх, Боже! Дні мої пропащі!
      Чуба хоч викручуй, дихаю як пес…

      Ніжні Ваші руки тягнуть до перини –
      Пересохло в горлі і бракує слів…
      От як згасло б світло хоч на дві хвилини,
      Може б незамітно подих перевів.

      Я не комплексую – Ви такі відважні,
      Кажете, Вам лікар вправи приписав?
      Ви без гриму дивні, щось не дуже справжні…
      Та критикувати я не маю прав.

      Прошу Вас, полегше! Що за піруети?
      Рухи – ритуали… Ясно, але так?
      О! Пропало світло! Голос Ваш: - “А де ти?
      Ти мене заводиш? Мій малий мастак!”

      Та не морщіть личко – здуру я про втому,
      Обриси туманні, наче вже на дні…
      Відпустіть, міледі, хочеться додому.
      Якось паралельно, що там у вікні…

      Уявлялось зразу – Ви, як фея з казки…
      Ще у барі, каюсь, думав про своє…
      Бісер на підлозі, поруч Ви, без маски,
      Трохи страшнуваті. Але магма б’є…

      Всілись попід стіни втомлені амури,
      І тіла сплелися у тривожнім сні.
      Ви на вухо ніжно: – “Ну не будь похмурим…”
      Вперше проказали комплімент мені…


      3.11.2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    103. пародія " ПРАЙМЕРІЗ "

      Галина Фітель
      поезія “Секретное оружие в массы”

      Я влюблю тебя в себя, мужчина,
      абсолютно безнаказаннО.
      Ведь на это есть своя причина –
      будет знанье тайное дано.

      Деньги, власть, Ожье, Арди и виски,
      все рекой польется, не кряхтя.
      И желаний страсных путь неблизкий
      заманипулирую шутя.

      Заказать мне стоит диск секретный,
      вот чего придумал наш народ –
      получу я код любви заветный
      и в политику парадный вход.

      Мне гипнозы – альфа, бэта, гамма,
      даже дельта, если есть такой,
      подчинятся, словно в школе гаммы,
      сыгранные чуткою рукой.

      Побелеют черные все дыры
      и Сатурну станет горячо.
      А пока прошу, позволь же, милый,
      мне уткнуться носиком в плечо.



      пародія

      Не кряхти, мій дорогий мужчино,
      І в знемозі вік не прикривай,
      Шляху подолав лиш половину –
      Нелегкий електоральний рай…

      Під рукою чуйною моєю
      Розімліє і розтане лід.
      Ти в дитинстві чув про добру фею?
      Нафіга тобі парадний вхід?

      Гроші, влада, віскі – все до фені.
      Дим від благородних сигарет…
      Код до щастя – пряжка на ремені:
      Розстібаю – де той твій секрет?

      Певно, не зашкодить пару грамів,
      Обережно – не перечастуй!
      Діло тонке – альфа, бета, гамми…
      То маніпулятор – не жартуй!

      Що Сатурн і Марс, укупі взяті?
      В Всесвіті немало чорних дір…
      Ти політик? Ви такі затяті…
      Трішечки розслабся і повір…

      Збудуться бажання заповітні
      На плечі у тебе: мур-мур-мур…
      То коли повторні там, у квітні?
      Ну давай, пройдемо перший тур…

      1.11.2010




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    104. пародія " ЛЕСНЕТ "
      Гаррібальд Сідоров
      поезія "Ю-туб"

      Ми розходимось, наче чужі,
      Розлучатись без вироку суду.
      Безсоромна, не маєш душі...
      Я довіку ю-туб не забуду.

      Намагався... Аякже... Авжеж...
      Та не можу образу збороти.
      З лесбіянкою, бачив, живеш.
      А зі мною обидві не проти?

      На квартирі знімались. У нас...
      Упізнав я торшер на дві лампи
      І з Єгипту розкішний палас.
      На частини тебе розірвав би.

      Ти не доля моя, а ганьба...
      В Інтернеті те дійство негоже.
      А зі мною погано хіба?
      Був би третім – змирився би, може...



      пародія

      В Інтернеті? Таке? Очуміть!
      Очі вирячив… Бачу – не вірю.
      Хоч би дух відпустило на мить –
      Ніби в тім’ячко кинуло гирю…

      Ну, нарешті повітря ковтнув.
      Що обрáзи? Я в шоці! В відпáді!
      В голові щось таке… ніби зсув…
      То Єгипет такий … в листопаді?

      А я фотки чекав – от дурний
      (Як задзвониш – ледь в трубку не плачу)
      А тепер – матюкайся чи вий:
      От біда, як сусіди побачать!

      …А подруга твоя виробля…
      Камасутра – дитячі химери.
      Отакво, отакво, ой-ля-ля!
      І розкішні ж у неї…торшéри.

      Розходилися! Видно обох
      Зацікавили пестощі грубі…
      Що встигають на видох і вдох!
      …Ну, не все так погано в ю-тубі!

      Кайф – немов в еротичному сні,
      Силу чую в собі, як в ведмеді!
      Розірвав би обох… Може й ні…
      Що ти там говорила про шведів?


      29.10.2010



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    105. пародія " ГАЛАКТИЧНА ВІРНІСТЬ "
      Ярослав Чорногуз
      Поезія “МАРСІАНСЬКЕ КОХАННЯ”

      Вже сивіє потроху мій волос,
      Тихо час робить діло своє,
      Я тебе поцілую у голос,
      Марсіанське кохання моє.

      Я тужу за тобою у пущі,
      Шлю сигнали на ніжний радар,
      Дотик голосом теплий - цілющий,
      Це - кохання солодкий нектар.

      І хмелію од того предива,
      Що мене огортає всього.
      І такий я стаю знов щасливий,
      Мов цілунку напився твого.

      Мов од душу щемливого слова
      Змив недобре усе назавжди,
      Дотик голосу, дотик любові,
      І я знов - молодий, молодий!!!



      пародія

      Життя нема від всяких експедицій,
      Рік на консервах тих – бракує слів!
      Змарнів і зблід, а був же круглолиций.
      Сивів потроху, потім полисів…

      Це не найгірше, розумієш, Кицю,
      У почуттях намітилась зима…
      Твій радар ніжний ще щоночі сниться,
      Але сигнали гірше вже прийма.

      І мій, того… сигнали ледве чує.
      Хотілось би настроїти самій?
      Ні, ні – то атмосфера щось бушує:
      Період обертання – зрозумій.

      А пригадай, як ми в сузір’ї Лева…
      В траві, посеред тої мурашні…
      Ну що ти, Кицю, ну яка місцева?
      Вони такі, ти б бачила, страшні…

      Там в тому Центрі всі нездари й скнари,
      Тягнути жереб – сміховинний фарс.
      Комусь попав Меркурій – то Канари,
      А я, невдаха, втретє тягну Марс…

      Та ні, яке там спеціально, мила,
      Тут фарт усе, рулетка – бачить Бог!
      Та щоб пропала…реактивна сила,
      І ще…на старті щоб двигун заглох!

      Таблетки ненавиджу – хочу пива,
      До тебе , Кицю, вже рахую дні…
      А ти там, на Венері, як – щаслива?
      Я не ревную – там усі малі…

      Ти в моніторі – я близький до трансу!
      Та ні, Кицюню, ну яка там лінь…
      (“Та потерпи” – закінчення сеансу!)
      На десять днів зайшли в радіотінь…

      25.10.2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    106. пародія " НА ЧАТАХ "
      Василь Кузан
      поезія "Можеш мене не чекати"

      Можеш мене не чекати.
      Знову ставати на чати?
      Біля твоєї чесноти
      Цноту твою берегти?

      Можеш мене друкувати
      В небі дванадцятим кеглем –
      Пам’ятник вчора полеглим
      В ліжку твоєму постав.

      Вистрелить навіть мотика –
      Тихо! Ховайся від світла:
      Космосу чорна молитва
      Бритвою зрізує сміх!

      Плачуть, зникаючи, знаки.
      Мрякою приспані маки.
      Поки ти будеш чекати –
      Буду від тебе іти.



      пародія

      Мила, не треба кричати –
      Я зістаріюсь на чатах,
      Вже засміяли дівчата…
      Що вдома неньці скажý?
      Дуже старі нарікають
      (Сина одного мають),
      Добре, “не доганяють” –
      Цнόту твою стережу…

      Стрінеться, мо’ дівчина?
      Кегель я чи мужчина!
      Зглянься, моя єдина,
      Може сьогодні, га?
      Вистраждано чимало
      (Боже, бодай пропало),
      Як то мене дістало!
      – Нині болить нога?

      Дáлися ті чесноти!
      Господи! Губи, ротик…
      Може, дозволь хоч дотик…
      Я би і в ліжку зміг.
      … Вибач, я так невміло…
      Тепло тут підозріло,
      Може, тут було тіло,
      Може тут хто “поліг”?

      Увіковічнитись мріяв,
      Сила – поліграфія!
      Щось “Фотошоп” повільний –
      Я вже – як монумент.
      І у руках мотика –
      Швидко ховайсь, дволика!
      Навіть, якщо не стрільне…
      Де той подівся…кент?

      То вже історія друга –
      Що ти лепечеш про друга?
      Кажеш, на серці туга…
      І несприятливі дні…
      Щось ти ласкава стала
      (Певно, мотика злякала),
      Правильно мама казала –
      Ти “поробила” мені?

      Я відкриваю шафу –
      Бачу залітну птаху
      (Хоч би накинула лáху) –
      Фейсом – біліший стін!
      Зжовклий, як квіти в вазі,
      Він, як і я, в екстазі…
      Хай поживе, нарáзі –
      Буде на чатах він!..


      23.10.2010








      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    107. " Баба-а-Шох "
      Що Ви, Бабо, з ступи впали
      Що на Гентоша напали?
      Чи наїлися дурману –
      Мухоморів "під сметану"?
      (Баба – спец по тій заразі)
      Готували в протигазі?
      А жаргон: - "Ти брось. Отрава.
      Ощущенія" - і слава!
      Гонить схоже на "халтуру",
      Ох і має вже натуру!
      Ваня, бач, під мухомором…
      Під статтю! Наклепи! – Сором!
      То "просніцця", то "вертіцця":
      Тне – нічого не боїться!
      Уморила. Каже "плохо" -
      "Несварєньє" - тихо оха!
      А "сердицця", а "берецця"…
      (То піариться, здається)
      І з ніким ся не рахує…
      А ґанджує! А ґанджує!
      Уштрикнути вміє круто –
      Треба вже до Баби прута.
      Грішне з праведним змішала –
      Переварює… Без сала…
      Аватарка – то принада!
      (Галіфе і бананада…)
      Щоки – сила! Страшно аж –
      Буряковий макіяж!
      Намішала вінегрети,
      Вгомониться, думав – де там!
      І щаслива, як дитя –
      Всіх потроху "жре"… Шутя.
      Нелегка прийшла година –
      Видно, Кумова родина…
      Сильно так не "наїжджайте",
      Трохи, Бабо, совість майте!
      Ну "на кой" то все Вам, Бабо,
      Заварили Ви неслабо.
      Може, зремонтуйте ступу,
      І летіть кудись …на зупу…
      Може просто на "оладкі –
      Бєлакрилиє лашадкі"?
      Треба, схоже, Бабі "Дєда" –
      Повна була би "Пабєда"!

      21.10.2010






      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    108. пародія " ДОРОЖНІ ТЕНЕТА "
      Олександр Зубрій
      поезія “Сільська комашня”,
      збірка “Піца життя”


      …Комар на припічку сидить
      І хобот точить об димар.
      Таке мале, ну просто – нежить,
      А гарний крилами дзвонар!

      Павук зачув знайомий звук,
      І тихо виліз на тенета.
      І нитку срібла, восьмирук,
      Десь допасовує в лабети.

      А там, за комином, цвіркун
      Сюрчить, немов ДАІ інспектор.
      Світляк, вправляючись в цигун,
      Не вимкнув в череві прожектор.

      І кружить Мертва голова
      В танку шаленім коло свічки,
      Комаших духів зазива
      На власну жертву серед нічки…



      пародія

      ДАІ у засідці сидить
      (Якраз навпроти переїзду).
      Як зазіваєшся на мить –
      І вже плати! Не було б пізно…

      Таке крикливе, той сержант,
      Недбало так: – “Права попрошу!”
      Губами руха, комерсант,
      В умі рахує – скільки грошей…

      А там, в “копійці”, як павук,
      Повище чин – то справжня кара,
      Двадцятку не бере до рук,
      Бо він – цабе, бо в нього “фара”.

      Не похмелився, злий, як пес,
      Прискіпливий і аж зелений.
      Величина – у нього жезл,
      Удавом витріщивсь на мене.

      А голос – противнющий альт,
      Ще й восьмирука ця істота:
      Пастись виходить на асфальт,
      А тут і вілла, і “Тойота”.

      В лабети дай – нащо слова,
      Обличчя – камінь, “пофіг” плакси…
      ДАІшних духів зазива
      На свіжі єврики і бакси.

      Був на дорозі – бог і цар,
      Сюрчав, кричав і матюкався.
      Провірка, всунули хабар!
      Тенета плів – і сам попався.

      А гарний був грішми дзвонар!
      “Рильце в пушку”, і хобот навіть…
      Ніц не робив… Дорога – бар!
      Ну а тепер – життя заставить…


      20.10.2010


      “фара” – так ніжно в народі і серед автолюбителів називають пристрій для вимірювання швидкості руху.
      “копійка” – перша модель славнозвісних "Жигулі"



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    109. пародія " ЧИТАННЯ "
      Олександр Зубрій
      поезія “Прочитанная книга?”

      …Бессчетно читая любимую книгу
      Я в чувствах вскрываю иные оттенки,
      Мелькнувшие молнией в сладостном миге,
      Когда прикоснутся коленка к коленке.

      Дыхание станет неровно-единым,
      А руки плющом обовьют мою шею.
      И я, в поцелуе сжигающе-длинном,
      От нового смысла совсем захмелею.

      И бархаты кожи обложки лаская,
      Листая страниц шелковистые глянцы,
      Не знаю, хочу ли в безгрешие рая,
      Где чувствовать буду себя чужестранцем.

      Коль книга любима, то время не властно.
      Чем больше читаешь - тем меньше стареет.
      А смерть за любовью приходит бесстрастно
      Лишь к тем, кто читать до конца не умеет…


      пародія

      Рука на коліно… Які там відтінки?
      Напружився весь, аж в очах зарябіло…
      До ліжка б дійти, не тримаючись стінки:
      Рядочків не видно – то чорно, то біло.

      Про зміст краще завтра. А нині… А нині
      Цілую вгорі, починаючи з пальців…
      Люблю обкладúнки зелені і сині,
      Коричневі в “маті”, і білі у “глянці”.

      Зривається подих – Ви дивитесь в очі.
      Як той іноземець слова підбираю…
      Я прагну… Надіюсь… Соромлюсь і хочу
      Листати із Вами сторіночки… раю.

      Пробачте за безлад – прибрати не в стані
      (Ногою відсуну комп’ютерну мишку)
      Присядьте поближче ,ось тут, на дивані…
      Про що ми із Вами? Ах, звісно, про книжку!

      …Іще поцілунок – розтанула крига,
      Себе відчуваю і богом, і паном!
      Ви вся – наче та непрочитана книга,
      Що третю годину лежить за диваном…

      Стемніло. Ви йдете… Втікають Амури…
      Цілую. Удачі! – Удачі навзáєм!
      “На вогник” Ви файно отак заглянули…
      Приходьте назавтра! Іще почитаєм…


      17.10.2010





      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    110. пародія " РЕЖИМИ ЛЮБОВІ "
      Ярослав Чорногуз
      збірка “Березнева ностальгія”,
      поезія “* * * “


      Наснилось, ти – ось-ось моя,
      Я плоть відчув твою покірну,
      Ще не ввійшов, лиш пригортав,
      Як обрій – сонце надвечірнє.

      Здалось – зійшлися вже краї,
      Й нема прогалини між ними,
      Та рухи впевнені мої
      Чомусь зробилися різкими.

      Це – од надмірних почувань –
      (Не вірилось, що володію!)
      А ти, немов ляклива лань,
      Втекла.., і не здійснилась мрія.

      …Ні, несправдешні сну жалі,
      То зла недоля так жартує,
      Нас, мов космічні кораблі,
      Любові плавний рух стикує!



      пародія

      У снах обоє ми затяті –
      Терпцю не маєм ні хвилини…
      В “Ручному” чи на “Автоматі”?
      У снів ранкових два режими…

      В пакетику – потрійний клон
      (Якесь незвичне пакування)
      То сміх – “Союз” і “Аполлон”:
      Ось зараз буде стикування!

      Я враз стаю такий різкий,
      Незвично впевнений і впертий:
      Екстаз близький – кричи чи вий!
      Ось-ось… Лишились міліметри!

      Хай зачекають рубаї –
      Покірна ти і дуже здала…
      Хвилююсь трохи – де краї?
      Нема прогалини – пропала!

      Знайдемо, люба! Стільки б справ!
      (Ти нині супер – просто диво!)
      Ов-ва! Я тільки пригортав.
      А результат… Несправедливо…

      Ти щось, втішаючи, рекла:
      – “Найзаповітніше здійснилось!”
      Ляклива лань не утекла.
      І не віддалась…То наснилось…

      15.10.2010





      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    111. " САША або ЧЕТВЕРТИЙ або ЧУЛО МОЄ СЕРЦЕ..."

      Всі! Четвертий! (Місць немає вільних)
      Він валізу притягнув, мов тент!
      Наче Саша – так сказав в мобільник,
      З виду, схоже, теж інтелігент!

      Звично, з “маршем” фірменний від’їхав,
      “На добраніч!” – до своїх полиць…
      І відразу почалась потіха,
      Бо не може Саша горілиць.

      Соловей-розбійник спочиває –
      Трелі чути в другому купе.
      Дружно Сашу всі перевертаєм –
      Ні фіга! І на боку хропе!

      Вже підряд годину третю мучить…
      Господи! За що усе те нам?
      Кажуть, добре б кинути онучу,
      Чи самим “на сон” по двісті грам!

      Були свисти, потім рев із риком,
      (Ока не зімкнув, як в буді пес).
      Хоч би не кидало так на стиках.
      Ліпше вже пішов би на “Експрес”.

      Там свої плюси – простора лава,
      Хоч не ляжеш – не хропуть зате.
      Відик, бойовик, дешева кава.
      Сім годин – то діло непросте…

      …Боже, знову! Аж трясеться рама!
      Навіть злитись вже немає сил!
      Вже не лев – доісторичний мамонт…
      Що сто грам? Ковтаю “Німесил”.

      В ліве вухо – скільки вдалось пальця,
      В праве – пів подушки з злості впхав!
      На півроку преси начитався,
      На квартал намітив сотню справ…

      Спить один! А три гримаси корчать!
      Щоб в купе? Нізащо! Ні “шиша”!
      Дяка Саші! Ніч вдалася творча –
      Чорногузу написав вірша!..

      12.10.2010




      Коментарі (50)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    112. пародія " ДЕГУСТАТОР "
      Василь Кузан
      поезія “Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина”


      Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина,
      Простий дегустатор прощань і кохання,
      Мов мрії ранкової крапля остання,
      Що воском гарячим скотилась на скатерть.

      Зізнайтесь, Вам просто потрібна причина
      На мить, чи на місяць, чи тільки до ранку
      Щоб вилити пристрасті повінь у склянку
      І впасти обличчям в волосся на грудях.

      А, може, Ви вийшли у космос ілюзій
      І сни Ваші дійсність ковтнула і стерла
      Сліди поцілунків на стінах і стелі,
      Що стали вчорашньою радістю ніби.


      А, може, Вам просто наснилося більше
      Ніж може вмістити цей лагідний жовтень,
      Що грає мелодію осені форте
      І п’яно стоїть біля хворого ліжка.

      А, може, Вас просто потрібно зігріти
      Чи руки холодні до Вас простягнути.
      А, може, Вас просто потрібно забути
      До часу, що виросте в зустріч надовго.




      пародія

      Ну звідки ти взявся такий волохатий?
      Казав – дегустатор. Та ти – “гурманище”!
      Нас хвилі підносять все вище і вище!
      Яка ейфорія! Дожити б до ранку…

      Вже стіни кудись пропадають із хати,
      Води би попити – не втримати склянку…
      Ще місяць просив затулити фіранку –
      Від твого шаленства зійшов із орбіти.

      Аж ліжко заслабло – куди правду діти?
      А кайф – ніби щойно прийняла джакузі!
      Божественна суміш реалій-ілюзій
      Враз воском гарячим скотилась на скатерть…

      Емоції дійсність ковтнула і стерла…
      Вам швидко вдалося мене розігріти.
      В помаді волосся – щасливі, як діти!
      А жовтень шепоче: – “Надовго, надовго…”

      Сліди поцілунків на грудях і шиї…
      (Мелодія форте. І ноги, як з вати)
      Мій милий мужчино! Не сердьтесь – відмию!
      Зізнайтесь – Ви хочете ще скуштувати?


      10.10.2010



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    113. пародія " ТВОРЧЕ..."
      Михайло Бобиков
      поезія “Із вікна оселі”


      Стільки слів! Шукаю й досі,
      де й своє встромить, а Осінь
      заглядає в зошит через скло.
      Закидають те, що злива
      ллє, бо Осінь - геть примхлива,
      як на норовистому сідло.

      Правда, хтось, піднявши комір,
      десь шука будинку номер
      через листям виплеканий мур.
      Мимоволі в тому листі
      бачить сукні він барвисті
      сонячних, як мить, мініатюр.

      Це твоя барвиста спроба -
      із нового гардероба
      одягати те, що до смаку.
      Тільки лиш незмінна мода
      в тому, що сумує врода
      в кожному намисті і вінку.

      Стільки слів, а чути... кризу.
      Закидають те, що знизу
      так багнисто, аж до самих снів.
      Висихатимуть калюжі
      на взутті, а не на суші,
      нежитем і кашлем хворих днів.

      То є так, а що тут вдієш?
      Захищайся, як зумієш.
      Осінь Літо щиро прикрива.
      Заміта-ховає ліжко,
      у якому Літо нишком
      зручно після справ відпочива.


      Пародія

      Чешу пальцями волосся –
      Розлякала рими Осінь,
      Препротивний врізала маневр…
      Де встромити гарне слово,
      І доречно і толково,
      Щоб бестселер вийшов чи шедевр?

      Щось Пегас, в осінні зливи
      Норовистий став, примхливий,
      Не приходить – з пам’яттю все гірш.
      Десь повіявся безкрилий…
      Я моцуюся щосили –
      Певно вийде тільки білий вірш!

      На верлібр – незмінна мода,
      Їх писати – насолода,
      Теж на назві зразу щось “загруз”…
      Так старався, так кортіло,
      Криза слів – погане діло,
      Без вина, Пегаса і без Муз.

      Натверезо, просто з дуру
      Взявся за мініатюру:
      Зараз втну – поет чи не поет?
      Про вінки писав і вроду
      (Щоб сподобатись народу)
      Вийшло схоже щось на тріолет…

      В видавництво з цим не пхайся,
      Засміють – ще захищайся:
      Клас не той, тематики не ті!
      Я за ліжко руку нишком….
      Є! Стоїть! Ось тут, за ліжком!
      …Геніальне, звісно, в простоті.

      За Пегаса! За натхнення!
      Рудокосу, Мрію, Зеня,
      Пародистів – Кума й іже з ним!
      Музи всілися край ліжка…
      О! У тої гарна ніжка…
      (Певно, знову вийде вірш без рим)

      В голові так світло стало…
      Вірші пруть – паперу мало!
      Справжні перли пишуться! Дива!
      Хто під ранок на дивані,
      Ненакритий (бо не в стані),
      Зручно після справ відпочива?..

      7.10.2010






      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    114. пародія " ЧЕРГОВА КОМА "
      Патара Бачія
      поезія "Безтямна"

      Любов, гаряча і безтямна, пірнала з берега у річку,
      Не охололо пружне тіло, не посиніло біле личко.
      Хіба вода її остудить, як кров нестримна і жагуча?..
      А вийде, ковдрою укриє розлога вербонька плакуча.



      пародія

      Ти відказала не відразу –
      Чекав і синій був від ляку…
      Любов гаряча і образа!
      Що краще – річка чи гілляка?

      Сторч головою – по проблемах!
      (Іще жалітимеш за мною!)
      Цікаво – чи вода студенна?
      …Ось місце файне – під вербою.

      “Люблю” – тремтячою рукою
      У записник. У клунок – лахи.
      Гілляка трісла…над рікою,
      А в тій було води під пахви.

      Дурний – життя кінчать кортіло!
      Я ставив крапку – вийшла кома.
      Та ну її жагуче тіло…
      Намок хіба. Вечеря вдома.

      5.10.2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    115. пародія " ПО СПИСКУ..."
      Бачія Патара
      поезія "Щира українка"


      Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна,
      А слідом “лине“ жінчин макогін, який метнула збуджена феміна.
      Кохана, стримайся, не до добра така твоя безтямна поведінка!
      Не віриться, що ти з мого ребра…Згадай, ти ніжна українська жінка!!!

      Я все зроблю, де список? Дай сюди. Куплю капусту, моркву нашинкую,
      Пів літри солі на відро води...Та охолонь. Звичайно, покуштую.
      Яка ж у мене господинька ти! Таку і днем з вогнем не відшукаєш!
      Корзина де, не можу віднайти?.. Біжу!!! Мовчу... Ти вже відпочиваєш...



      Пародія

      Ти охолонь, кохана, охолонь –
      Нервуєшся від підозрілих версій…
      Та що ти! Що ти! Тільки «Оболонь»,
      І поспіхом. За морквою. У черзі.

      Не віриться, що ти з ребра могО,
      (Хоч знають всі, як створена людина)
      Нівроку список! Проти я ? Ого!
      Ти з макогоном – то страшна картина.

      Та ніжна… Ніжна… Тільки не метай
      У мене все, що маєш під рукою.
      Я й так уже, як в баночці минтай
      Із щукою зубастою…такою…

      Присів – пробач! Уже лечу… Лечу…
      На ринок вп’яте – тіснява і мати.
      Чотири сумки. Як я заплачУ –
      Ти гаманець мені забула дати?

      На очі – сльози! Як колись я жив!
      А нині маю стільки прасувати…
      Приб’єш напевне – знов пересолив
      (Язик пече щохвилі куштувати)

      Хіба таку ще десь з вогнем знайду?
      Темніє… Файно – близиться година
      Як з трепетом до ліжка підійду
      З очима королівського пінгвіна.

      Я все зробив! По списку! Навіть більш!
      Під ковдрою ввижається акула…
      Не зміг, Кицюню, впоратись скоріш.
      О, слава Богу! Ти уже заснула…


      4.10.2010




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    116. пародія " СПРАВИ РОДИННІ "

      Роман Скиба
      поезія “* * *”
      збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”


      Білий світ, білий сніг.
      Висріблена вулиця.
      Хто – дійшов, хто не зміг;
      Решта все забулося.
      Хто там коней запріг?
      Хто на санях скулився?
      Білий світ, білий сніг,
      Решта все забулося…



      пародія

      Білий сніг, чорна ніч.
      Що у світі коїться?
      Не збагну, в чому річ –
      У очах щось двόїться….
      Вивів хтось за поріг
      (Певно, я подякував)
      Хто то Кума запріг?
      Розуму ніякого!
      І кожух був, і кінь…
      А корчмар вже лається.
      Ех, щось думати лінь –
      Завтра пригадається.
      Як зійдемся – умú!
      Вип’ємо, щоб збýлося!
      Кум – дрова! До Куми!
      Решта все забулося…

      29.09.2010



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    117. пародія "КУПЕЙНЕ..."
      Роман Скиба
      поезія “* * *”
      збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”,


      Помічник машиніста – п’яний.
      Вимкнув світло і творить вірш.
      Раз за разом хтось рве стоп-крани –
      В люду розуму ні на гріш.
      У кюветах сніги по пояс.
      З-під коліс пурпуровий дим.
      Я не знаю, куди цей поїзд.
      Не у ньому ж я , а під ним…




      Пародія

      На полиці – не на дивані,
      Не розтягнешся в повний ріст.
      Ми обоє уже як п’яні,
      Хоч не шарпав би машиніст.
      Я ж не думав, що ти, кохана,
      Так в купе розійдешся – жах!
      Хоч би раз хто зірвав стоп-крана.
      А дороги ще добрий мах…
      Не доїду… Накрий. По пояс.
      Щось в очах пурпурово так…
      Ну навіщо пішли на поїзд?
      Боже, знову – “Ти мій мастак…”


      28.09.2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    118. пародія "ЧУТЛИВИЙ..."
      Роман Скиба
      поезія “* * *”
      збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”,

      Ти іще був ніжний, ніби котик,
      Ти іще був сильний, ніби кіт.
      Різко реагуючи на дотик,
      Ти мовчав на цілий білий світ.
      Хтось один лиш здогадався, хто ти,
      Хтось один сказав тобі: “Привіт”.
      От і все. А ти вже був не котик.
      От і все. А ти вже був не кіт…


      Пародія

      Поцілунки ніжні в груди й ротик –
      Мліла я від мускулистих рук.
      Ти лежав чутливий, ніби котик,
      Різко реагуючи на звук.
      Бо секунда так багато важить…
      Знає мій - не знає? Все одно!
      Той, хто подзвонив, “Привіт” не скаже.
      От і все. Ти вистрибнув в вікно…


      27.09.2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    119. пародія " ЛАВКОВЕ..."
      Роман Скиба
      поезія “* * *”
      збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”,


      Це снилося Булгакову і Кафці,
      Це сниться у лункій несуєті
      Усім, хто спить на задубілій лавці,
      Фарбованій вночі під заметіль.
      Коли сумне дівчисько на дельфіні
      Гранітно гладить підфонтанну гладь,
      Коли у помаранчевім камінні
      Біляві жаби, кумкаючи, сплять,
      З-поза дерев виходять танцівниці
      При жовтих образах віконних рам
      І, юні, безодежні й білолиці,
      Лягають під колеса шоферам.



      Пародія

      Під ранок щось задуже свіжо в парку,
      І від фонтану тягне по плечах.
      Дельфіна бачу. М’яч на носі. Арку.
      Все геніальне – у простих речах…
      То що, туман? В очах незвично-біло.
      Помацав лавку. Дерево, граніт?
      Бо щось аж надто тіло задубіло,
      А нижче пупця – як суцільний лід.
      Чому дерева схилені так низько,
      Неначе образú віконних рам?
      І де поділось несумне дівчисько,
      Бо ж добре знаю – ночував не сам…
      О, смак п’янкий вечірньої пожежі!
      А груди, стегна, постріли з-під брів!
      Куди вона поперлась без одежі?
      Напевне, до знайомих шоферів…
      І смуги звідки в мене на костюмі?
      (Впізнають зразу – виходець з села)
      Діждусь, відкриють – нόвий вíзьму в ЦУМі.
      …Та лавка пофарбована була!


      26.09.2010



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    120. пародія " ПІСНЯ ВДЯЧНОЇ СКВО "
      Рудокоса Схимниця
      поезія "Пісня Вдячної Панни"

      Я чин і муж
      ...безчинно...
      ...мужчинно...
      Мавко, обавко, любко...

      Зеньо Збиток


      О мій Княже! МовчАзний звитяжцю, задивлений в місяць!
      У долонях ховаю намисто розірване днів.
      Очі широко-сині – у лоні моєму засійся,
      Свічі згаснуть в плетінні тіней і надсадних вітрів…

      Перечікую мжичку – на те ж воно й осінь – без жалю.
      Стигми дотиків, любий, рубінно ношу на плечАх.
      Промовчу про кохання – я чайка на тому причалі.
      Не ревнуй. Вечір стих, загубившись бурштином в очах.

      Одинокості дня став схмілілим у щасті докОром,
      Полум’яно-рунічно, до болю цілуючи в снах.
      Не мовчи! Я в ногах! Темний схимнику з царственним взором!
      І молитви розхристані злякано мруть на губах…

      Розгойдалося серце натужно – до скронь – і у небо,
      Закипіло до рани, сміється-ридає: ЛЮБЛЮ!
      Де ж подінусь? Втолочені квіти благали: не треба.
      Крик подяки віддам я у дзьоб солов’я без жалЮ…



      Пародія

      О, мій воїне! В пір’ях тебе не впізнала відразу!
      Камуфляж – невід’ємне для тих, хто постійно в війні.
      Я стомилася довго чекати тебе з Гондурасу,
      Відмовляти своїм кавалерам постійним - “ Ні!”

      Ти приходив у сни. Твої очі жагучо-шалені.
      І на пристрасть казково багатий – неначе Крез!
      Очі синьо-широкі , відважний мій сильний Зéнні.
      Ти – нащадок ацтеків, а не просто якийсь ірокез!

      Ні до чого в пампасах блідолиці заслуги минулі.
      П’ятий скальп приволік. Нафіга, ну подумай сам.
      “Бо война є войнов?” Не дай Бог посковзнешся на кулі –
      І до фені тоді бойовий томагавк і вігвам.

      Сквошних лон засіяч! До цієї звитяги ти вмілий:
      Промовчу про кохання – пів племені схожих дітей…
      Як там нині трофей? Кімоно і каністра текіли?
      Ще один машінгвер? Закопай під вігвамом, о’кей?

      Не ревнуй! Не мовчи!На вождя не дивилась ні разу…
      Ну хіба що шаман, не розкажу, бо буде трясти.…
      Не карай. Я в ногах! Темний схимнику мій з Гондурасу!
      Шкіру бачиш нову? Чи не час трубку миру нести?

      Тортіясу скуштуй, й без накидок давай танець духів!
      Ще кохатися хоч? Може, краще текіли горня?
      “Хау!” – сказано все! Вже не можу від тої задухи!
      Крик подяки – в орлів! Де я тут віднайду солов’я?

      24.09.2010



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    121. пародія " ВОСТАННЄ..."
      Це я, королево. Пізнали? Той самий.
      Та ні, то не погляд, то місяць пече…
      Я нині – востаннє. Я нині –за Вами.
      Один поцілунок – не в губи, в плече.
      Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
      Ви хочете світла і нігтів моїх.
      Іще два цілунки – не в губи, у перса…
      Надворі вже вічність. Там падає сніг.
      Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
      Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
      На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
      І вронить на килими чашу води…

      Роман Скиба
      поезія “* * *”
      збірка “П’ЯТИЗНАК або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”,
      Львів, 2008



      пародія

      Це я, люба пані. Впускайте! Той самий.
      Та ні, я не падав – надворі гроза….
      Та звісно тверезий – знайомі ж роками.
      Пора починати. Ви проти? Я – за!
      Цілунків не буде – лиш дотики. В спину.
      Ви хочете ніжності пальців моїх?
      Ні-ні, не перечте. Я мушу. Не кину
      Поволі спускатись від стегон до ніг.
      Вам зручно, шановна, на цьому дивані?
      Дере щось у горлі – подали б води!
      Не плачте, терпіть. Це сьогодні востаннє…
      Жагуче і сильно. Так було завжди.
      Вам добре? Вам добре. Гойдаються перса
      У такт моїх рухів… То вічність чи мить?
      Ключі на підлозі – від “Вольво” чи “Мерса”?
      І тіло палає, і погляд п’янить…
      Вам боляче? Легше? Ви перші сьогодні.
      Я, сповнений сили, тиснув, скільки міг.
      Ви юні, прекрасні, звабливі і модні.
      Я більше не можу... За вікнами сніг?
      Емоції зайві, і все це до фені,
      І муж Ваш законний, Джованні чи Ганс
      Тримає для мене в кишені “зелені”,
      Бо я – масажист. Це останній сеанс…

      20.09.2010



      Коментарі (66)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    122. пародія " НОН-СТОП "
      Коли у місті спека,
      а ти прийшов здалека,
      і в голові у тебе
      лунає древній хіт -
      закинь на плечі теку,
      мини бібліотеку,
      зайди у храм ацтеків -
      підземний перехід.
      Нон-стоп у вічнім русі,
      поема Фірдоусі.
      У хриплому мінорі
      сп'яніє гітарист.
      І дві купюри русі
      потонуть в капелюсі,
      і він замре від світла
      твоїх безсмертних рис.
      Лишайся, якщо хочеш, -
      ти храм не опорочиш.
      У тебе сиві очі
      і паспорт на всі сто.
      В графі "родився" - прочерк.
      І ні синів, ні дочок.
      Не відбував покарань.
      І не водив авто.
      Сідай, бери сигару,
      і млій від перегару.
      І літо не останнє,
      І жити "харашо".
      Здамо під вечір тару
      і рушимо до бару.
      А ні - купи гітару
      і йди, куди ішов...

      Роман Скиба
      поезія “ * * * “


      пародія

      Що витворяє спека –
      Дістав уже лелека,
      Стабільно, регулярно
      Літає раз на рік.
      Одні лиш дочки носить –
      Кричав йому, що досить!
      Дружина розбудила,
      Бо штуркнула під бік.
      До всього треба вміння
      (Глобальне потепління)
      Нон-стоп у вічнім русі?
      Дружина каже: - “Стоп!”
      Сестричку ще Катрусі?
      Ну, як зберусь на дусі…
      Дзвенить щось в лівім вусі –
      Зарано кажу “гоп”?
      А як всіх прокормити,
      З капелюхόм на плити?
      В селі то все простіше –
      Перемахнув за пліт
      Сусідського городу.
      Ну, зробиш трохи шкоду…
      А в місті - непобритий
      В підземний перехід.
      До “фені” дощ із градом –
      Командуєш парадом,
      Співаєш щось надривно,
      Якусь блатняцьку муть.
      Прохожим слізно-дивно,
      І деякі наївно,
      По-барськи, експресивно
      Купюру подадуть.
      А далі вже – як буде,
      Колєги – також люди.
      В момент – гінця до бару,
      І жити – “харашо!”
      І десь о п’ятій ранку
      (дружина варить манку)
      Прийме тебе й гітару:
      – “Ну, добре хоч прийшов!”


      17.09.2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    123. пародія " РУДА КОМЕТА "
      Пристрасть кольору сонця,
      Очі кольору неба...
      Я навік охоронцем
      Хочу стати для тебе!

      Мрії кольору вітру
      Нас обох окриляють.
      У життєву палітру
      Ми внесем крихти раю.

      Аби жити, мов в казці,
      Чашу ніжності спити -
      Зафарбуємо щастя
      Кольорами блакиті.

      Ми так прагнемо злетів
      І торкання вустами...
      Щастя - наче комета,
      Пронеслася над нами!

      Наталія Крісман
      Поезія “Щастя - наче комета...”

      15.09.2010р.



      Пародія

      Ти у сні щось бурмочеш,
      Наче випив півлітру –
      Ще додати щось хочеш
      У життєву палітру?

      Зауважила вчора
      Ту русяву комету!
      Аж захрип ти раптово!
      Став готовим до злету?

      Ще як кіт облизався –
      Очі в неї як сливи.
      А недавно ще клявся:
      Будеш вірний, нехтивий!

      О, губами вже плямка
      (Знать – торкає вустами).
      Почуттям, схоже, клямка.
      Що то буде із нами?

      Я ж роками збирала
      Нам обом крихти раю…
      Що, руда дала драла?
      Як проснешся – спитаю.

      І про ніжність, про небо,
      Про кохання запоєм…
      Охоронець я в тебе –
      Ти довік під конвоєм!

      15.09.2010




      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    124. пародія " ГОНОРАРНЕ "
      Зарізав хліб.
      Тарілка – гріб.
      Відзначив нині
      Дев”ять діб.
      Уже й ножа
      Взяла іржа –
      Усім запоям
      Є межа.

      Роман Скиба
      поезія “Алкоритмія”




      пародія

      Згубився німб.
      І крила теж.
      З запою - в гріб?
      Спочинь, полеж…
      Від гульок
      І нічних забав
      Безславно так,
      Що Боже збав!
      Зарано
      Гонорар дістав -
      На сорок днів
      Пішов від справ.

      14.09.2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    125. пародія " ПО МЕРФІ..."
      Забулькав чайник – Аврора згасла.
      Достиг сніданок – а Ви ще мертві.
      Канапка впала до неба маслом,
      Бо що канапці – закони Мерфі…
      На вибір кава і склянка соку.
      Собаки Ваші Вам лижуть скроні.
      Хто Вам художник – той вже високо.
      А ті, хто поруч – усі сторонні.
      Пульсують тіні. Прокиньтесь, пані!
      Ваш профіль глибшає на портреті.
      Ковтнули голос півні парканні,
      Забувши, зайві вони, чи треті.
      Не бійтесь, пані – Ваш ангел з Вами…
      Пролийте каву на жертву ранку…
      І, ледь торкнувши віконні рами,
      Зефірний трепет пройме фіранку


      Роман Скиба
      поезія “АЛЬБА”


      пародія

      Аврора згасла – прокиньтесь, пані.
      Ото до ночі була забава!
      Ваш профіль файний, і вся Ви файні…
      Вставайте пані – готова кава.
      Будити шкода – Вам добре спиться.
      Ви просто мертві від тої ночі.
      Я теж, шановна, як з косовиці.
      В Вас темперамент! Я пива хочу.
      Для Вас невміло яєчню смажив
      І вийшло вдало, з моїм то хистом.
      Ну що, неправду Каллаган каже,
      Що навіть Мерфі був оптимістом?
      Вставайте, цьомчик, я вдячний, пані,
      За півгодини приїдуть діти.
      Для жінки також я не останній.
      Нащо мені той зефірний вітер?
      Ще на додачу –піджак подертий.
      Закон канапки, візит-загули?
      Вставайте, пані, я також впертий,
      Ну, Ви напевно, вночі відчули.
      Співають півні, а Ви як мертві.
      Як вчора файні, і я не встояв.
      Та вчив я, вчив я закони Мерфі –
      За півгодини приїде мόя!




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    126. пародія " КІТ - ГРІНПІСОВЕЦЬ "
      Кіт Васько на полюванні
      на кухонному кутку.
      Він прокинувся зарання,
      шубу вилизав м’яку,
      кігті наточив до блиску
      на мишей і горобців.
      Та полює він на миску
      у сметані голубців.

      Софія Кримовська
      Поезія “ Про Васька”


      Пародія

      Кіт Васько – то справжній профі,
      І мисливець – хоч куди:
      День і ніч лежить на сόфі,
      Як пожежник без води.
      Щоби мишку вполювати?
      Не смішіть його до сліз!
      Де ліцензію дістати?
      Як подивиться Грінпіс?
      Але швидко оживає,
      Як на кухні зашкварчить!
      І, хитрюга, добре знає
      Де в коморі що лежить…

      12.09.2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    127. пародія " КАРМОРЕМОНТ "
      Є по крові Саша гоєм,
      Та в вимові «шо тако-о-оє?..» –
      Добре видно, що у Саші дядя Льова
      був вітчім.
      Грав на Бессарі він десь там
      В преф із Фімою й Модестом,
      З-за плеча дивився Саша,
      вчився в Льови – що почім.

      Ніс-рубильник, як у птаха,
      За полтинник має Саха,
      Впалі щоки, ходок пару
      й поганяло «Кальвадос».
      Хата здиміла і жінка,
      Розкладається печінка,
      А в блатних, недбалих пальцях
      переломлюється стос.

      Всі рідини сокровенні,
      Ефедрини йшли по вені,
      Самогони-алкоголі – десь на штуки чи мільйон.
      Перекинусь з ним по «фені»,
      З безгоміння, з безімення
      Хай виходить – ось, будь-ласка – Олександр Салімон.

      Йде з лікарні жити далі,
      Хлором у «водоканалі»
      Здобувати штуку триста – видих-вдих.
      Фокус картковий задарма
      Показав і йде. А карма
      Вслід за ним летить і карка.
      Я завжди любив
      таких.


      Павло Вольвач
      поезія “ ТРИ ВЕЧОРИ РОЗМОВ”


      Пародія

      Я люблю таких іздáвна,
      Ну і що, подерта кáрма?
      Та таких в “водоканалі”
      Не візьмуть і задарма!
      Це не значить, що нездалі,
      Може трохи духом впалі
      Але крутять ще педалі –
      В них не кáрма, а кармá.

      Самогони,алкоголі…
      Звичні перекоси долі.
      Ніс-рубильник,згаслий погляд,
      Що там хата чи сім’я?
      Їм ,зазвичай, все до “фені”,
      Лиш би євро, чи зелені.
      Ефедрину – і спасенні,
      Не забути би ім’я.

      Не тупив би дядя Льова,
      А пустив Сашка до Львова:
      Походив би, подивився
      Щось узнав би і уздрів.
      Може, й не ходив би строєм,
      Та відчув себе героєм
      Не казав би “Шо тако-о-оє?”
      Раз в “Криївці” посидів!

      Мав би вже не поганяло
      “Кальвадос” (бодай пропало).
      А відкликувавсь на “друже”,
      Й подружитися би встиг.
      І навчився би співати,
      Та не тільки в день зарплати…
      Ніжно так, як вчила мати.
      Або марш – на видих-вдих.

      Повернувся би додому
      Й пояснив тоді старому
      Честь по честі, як насправді,
      Популярно – все як є.
      Вилив би усі рідини,
      З гострим відчуттям родини,
      Не втрачати ні хвилини,
      ЖИТИ, доки серце б’є!






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    128. пародія " РОДЗИНКА КРУЇЗУ"
      тебе любити можна тимчасово
      бо кров крізь шкіру протікає вже
      і дуже древня пісня колискова
      наш тихий спокій вірно стереже

      тут сильна спека, ми вмираєм наче
      в тіні старих забутих пірамід
      ти нижче й нижче, як пісок гарячий
      течеш мені по шиї - на живіт

      бажанням переповнені по вінця
      ми не святі, я знаю, не святі
      від спеки здичавілий погляд сфінкса -
      останній спогад в грішному житті

      Юля Шешуряк
      поезія “Согрішити з Ра (2003)”



      пародія

      Чогось в круїзі явно бракувало.
      Родзинка де? Вертатися пора.
      А враження не дуже… Мало!, Мало!
      Прийшла ідея – согрішити з Ра.

      Вдивляюся в старезну піраміду:
      Немає божества – хоч вовком вий.
      Велика дяка за підказку гіду,
      Що він і є нащадок Ра прямий!

      І він насправді знав чарівне слово,
      Від рук його в очах крутився світ.
      Він пристрасний і ніжний (тимчасово)
      Перетікав від шиї на живіт.

      Ми не святі. Ого! І сфінкс це бачив
      Посеред цих розжарених пісків!
      А сфінксу що? Від спеки він ледачий.
      Але і в нього погляд здичавів…




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    129. пародія " СПРОБА ВПІЗНАТИ ВТРЕТЄ..."
      Блискавка світ розкреше.
      Трохи принишкне час.
      Свічка помре, і вперше
      Я не впізнаю вас.
      Тріснуть дроти з напруги,
      Стлумить шосе камаз.
      Зірка впаде, і вдруге
      Я не впізнаю вас.
      Вистигне на касеті
      Магнітофонний вальс.
      Північ проб’є, і втретє
      Я не впізнаю вас.
      Вулиць іскристі ріки
      Вигаснуть пульсу в такт.
      Світе ж ти мій великий…
      Як же це я отак?

      Роман Скиба
      поезія “ * * * ”


      Пародія

      Дивну проблему маю,
      (Хоч ще боєць, в строю)
      Часом, як просинаюсь
      З ким я – не впізнаю.
      Добре, що загриміло,
      Зблиснуло хоч на мить –
      Тихо принишк, бо тіло
      Поряд чиєсь лежить.
      Знаю, що був в буфеті…
      Друзі. Шосе. Ріка.
      Спроба впізнати втретє –
      Хто ти, пробач, така?
      Де там! Яка напруга?
      Дрόти гудуть в мізках.
      Перша година? Друга?
      Пам’яті – “зéро”. Жах!
      Зараз почнуться крики…
      Є ще там щось на дні?
      Світе ж ти мій великий…
      Нáщо то все мені?


      07.09.2010



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    130. пародія " ГОРМОН ЛЮБОВІ "
      Я сьогодні робила біо-хемо-аналіз любові,
      розкладала її на ванадій, і бром, і миш’як.
      У пробірку безсоння, цілунки і сни кольорові.
      Та любов не зника, не розщеплюється, ну ніяк.

      І пощо тії рівні, допаміну і прогестерону,
      що мені творчий спад, чи падіння і злет лібідо,
      що мені ті пігулки, любовозамінні гормони,
      що мені ваші "Потім", у мене ще й досі все "До".

      Не хапайте ви голову в дроти, а серце у лапи,
      з вас ніхто мені душу на таємний замок не запре.
      Вам не вийде позбавить мене почуття, ескулапи,
      це у вас, може, "Post", а у мене повік буде "Pre".

      Галина Фітель
      поезія “Гормональне”



      Пародія

      Як без хімії жили раніше – поняття не маю,
      А любили нівроку, лібідо теж було “ого-го!”
      Не знайду собі місця – рік невтомно любов розщепляю,
      Розщеплю незабаром усім ескулапам назло.

      Той аналіз дістав – компоненти, пробірки, проценти…
      Ну хоча б пополам - знов виходить якась каламуть.
      Менделєєв слабак – не відкрив іще всіх елементів,
      Прозріваю під рано – у лапах гормонів вся суть!

      Як знайти той гормон, то кохатися можна до скону,
      Тож шукати є сенс, і у дротах моя голова.
      Душу в сейф, на замок, код у формулі тестостерону!
      Щось аналіз дає, що для серця потрібні слова…

      Я знайду той гормон, і тоді – начувайтеся, люди!
      Забурлить, завирує любовно-гарячий Гольфстрім!
      Вже повік буде “До”, ну а “Потім” – ніколи не буде...
      Спершу спробуя я, а опісля розкáжу усім!



      Коментарі (60)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    131. пародія "ЕКСТРІМ"

      Вікнам у щоки холодно.
      Страхом зоветься тьма.
      Чом ми з тобою ходимо
      Там, де стежок нема?
      — Знаєте, нині вітряно.
      Вкрийтесь моїм плащем.
      Ясен не вдарить вітами,
      Небо не вб’є дощем.
      …Вишикувавшись клинами,
      Вікна рвонуться з рам.
      — Я вас веду, чи ви мене?
      — Хлопче, ти тільки сам.

      Роман Скиба
      поезія “* * *”


      пародія

      Я почувався молодо
      (Швидше б вже той Едем)
      В ноги і щоки холодно.
      - Може до Вас зайдем?
      - Знаєте, мій із друзями
      В барі десь пиво п’є.
      З армії ще контузія…
      Щоб не побачив – вб’є!
      Ви ж, як назло, із квітами.
      В серці приємний щем.
      Мокрий десь плащ подіти би –
      Лазили під дощем.
      Вип’ємо щось, похрумаєм.
      Зовсім терпцю нема…
      Ну а як?.. Щось придумаєм?
      Викрутишся сама?
      …В залі басок простуджений –
      Вас образить не дам!
      - Що ти, та він контужений!
      Хлопче, рятуйся сам!

      2.09.2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    132. пародія "ЗРАДОФОБІЯ"
      Зрадь мене, любий, у понеділок, зрадь із білявкою!
      Біла сорочка і випрана вже і попрасована!
      У холодильнику – торт, пелюстки трояндові...
      В опері ложа найкраща зарезервована...

      Зрадь мене, любий, зрадь у вівторок, зрадь і у середу...
      Зрадь з секретаркою, з донькою друга, із іноземкою,
      Щоб не стуливши... очей вона впала мертвою,
      І від блаженства відчула себе безсмертною...

      Зрадь мене так, щоб я йшла, і всі тицяли пальцями,
      Щоби давилися сміхом і, може, нарешті, вдавилися.
      Зрадь у четвер, у суботу, а хочеш – у п’ятницю?
      Лиш не в неділю. Неділя ні з ким не ділиться.

      Марина Єщенко
      поезія “Зрадь”


      Пародія

      З дому тебе не випущу,
      Прати тобі відмовляюся.
      Звідки під вухом прищики?
      Думала, що покаєшся…

      Ложе зарезервоване,
      Пиво у холодильнику.
      Що ти такий стурбований?
      Знов SMS в мобільнику?

      Вчора із секретаркою,
      В п’ятницю – з іноземкою!
      Кажеш, даремно каркаю,
      Наче у бубон бемкаю?

      В мене вже тичуть пальцями,
      Шкіряться, насміхаються…
      Від недостатку кальцію
      Чув, що в мужчин трапляється?

      Може, салат з котлетою?
      Чом заховавсь за пічкою?
      Знову думками з Свєтою,
      Танею чи Марічкою?

      Не захотів супружніх пут?
      Дами уже збираються?
      Ти посиди закритий тут.
      Вийду я… Прогуляюся…



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    133. пародія "ЩО МОЖЕ ДОТИК!"
      Твоя улыбка
      несёт ошибки
      дорогой зыбкой
      из прежних лет.
      Берёт дрожанием,
      любви желанием,
      весны касанием,
      и “да”, как “нет”.

      Я в ней летаю
      и погибаю,
      с огнём играя.
      Воспламенясь,
      взлетаю, таю
      в желаний стае.
      Не угасая,
      целуй меня.

      Глотай, как воздух
      сплетай, как гнезда.
      Теплее звёзды
      и ближе сны.
      Во мне сживутся,
      в меня стекутся
      и улыбнутся
      цвета весны.

      Как станет жарче –
      цвета поярче.
      Но вот пожар чем
      нам потушить?
      Убив улыбку,
      признав ошибку,
      дорогу – зыбкой,
      не для души?

      Ну что ж, бывает.
      Желаний стае,
      испепеляясь,
      просить огня.
      Соприкасаясь
      и погибая
      улыбкой тая –
      целуй меня.


      Юрій Лазірко
      поезія “Целуй меня”



      пародія


      Напевне згину,
      До тебе лину,
      Думки дістали –
      Пройшли роки…
      З вогнем не жарти,
      Ну, ще півкварти:
      Гасити серце –
      Згорить таки!

      Про тебе мріяв –
      Весна так діє,
      Ти цілувала
      Мене у снах
      Без слів і реплік,
      І зорі теплі
      Обох манили
      У небеса.

      Таке буває –
      Бажання маєм,
      А як до справи –
      Ножем хоч ріж.
      Що може дотик!
      (Як ти не проти)
      У вушко й ротик
      Цілуй міцніш!

      Були помилки,
      Сховаю вилки,
      Смієшся мило –
      Ну ти мастак!
      Усе пробачу…
      Як справжній мачо
      В екстазі плáчу,
      Почувши:“Так!”




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    134. пародія "НЕПОРОЧНІСТЬ"
      Разнежена, бессовестно нага,
      за полчаса до нового рассвета,
      не помня ни Завета, ни обета,
      вступает в непорочные луга.

      Её встречают клевер, молочай,
      и женщина, смеясь, уходит в лето,
      но песенка её ещё не спета,
      пока не обернётся невзначай.

      И тело одевает шелкопряд,
      и за душою – ни пенú, ни пéнни,
      лишь лёгкие, изменчивые тени
      за нею, словно бабочки, летят.

      Мрія Поета
      поезія “Женщина-лето”


      Пародія

      Розніжившись, замріявся увись…
      Прокинувся – тебе давно не стало,
      Напевне, щось зробив я не по Дао,
      І ти пішла… у літо, сміючись…

      І ока не стулив, коли б знання:
      Ти Мрія, Муза, Диво – знаю точно.
      Все починалось гарно, непорочно,
      І еротично – трохи навмання.

      А тіло літнє і медове аж!
      Безсовісна й прекрасна ти у міні
      На стелі хтиві безсловесні тіні,
      Припухлі губи, вдалий макіяж.

      Твій поцілунок в губи – добрий знак,
      Та й далі файно все ішло по плану,
      Годину цілу стратив до дивану,
      Поки не перекинувся навзнак.

      З ким бродиш зараз серед буйних трав,
      Така прекрасна – в чім родила мати?
      Мене з рахунку не спіши скидати,
      Я пісеньку іще не відспівав.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    135. пародія " ТРАНСВЕСТИТНЕ..."
      Я очарован был тобой,
      Влеченье пылкое питая
      К тебе.
      Убьет петля любви витая,

      Как шнур от лампы, утюга,
      Аркан, силок…
      Но нет - удавка…
      Мне честь мужчины дорога…
      Ты Клавесин.
      Никак не Клавка.

      Зачем ко мне ты приставал?
      Тебе нужны другие дроли.
      Почто был нужен сеновал?
      Какой позор…
      Убиться, что ли?

      Но я влечение убил.
      Даст бог, забудется и драма -
      Хватило бы сердечных сил
      Воспрять душою после срама.

      Я c марганцовкою полдня
      Сижу в корыте, отмокая.
      Ты лег нечестно под меня.
      За что мне долюшка такая?


      Алексий III Потапов
      поезія “Жертва трансвестита”


      Пародія

      Інстинкт розмноження – то сила!
      Але щоб так от довело:
      Не розрізнити – милий, мила…
      Богема, звісно, не село.

      На сіновалі була б Мавка…
      Я ж погуляти вийшов в парк.
      Ти Клавесин? Я думав – Клавка!
      За що спалили Жанну д’Арк?

      І що вже тут про честь мужчини,
      Коли трава і алкоголь?
      Чудові стегна – я не винен,
      Хто ж знав, що в тебе друга роль?

      Яка ганьба! В петлю, на плаху?
      Волосся дибки – справжній жах!
      Ще друзі будуть “дерти лаха”,
      Бо ж бачили, як ми в кущах…

      Три дні не їсться і не спиться:
      Як не крути – то блуд і гріх.
      Застрéлюся! Яка різниця,
      Хто, зрештою, під кого ліг?

      Як добре – не Середньовіччя
      (Ще може все спливе із рук)
      Забили б каменем в обличчя,
      По Торі – теж би був “каюк”.

      Сиджу у ночвах. Відмокаю…
      Яка підступна, “Клаво” ти!
      Навряд чи попаду до раю.
      І ще до лікаря іти…



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    136. пародія " ЛІТНЄ... "
      Медово-ефірна магма
      жагуче цілує квіти,
      і молить коріння спрагло
      до неба : "Дощі пролий ти…"

      А джміль розтинає в леті
      солодке й густе повітря.
      Коробить парфум-естетів
      від спеки солоний витвір.

      Морозиво і цілунки
      крізь вітру сухі зітхання
      приносиш - і серце лунко
      б’є ритми жаги кохання.


      Тетяна Роса
      Поезія “Літо”


      Пародія

      Морозива хочу, милий!
      Цілуєш – аж спухли губи…
      Ти літом набрався сили,
      Тактовний такий, негрубий…

      Люкс спека на тебе діє,
      А що, як почне дощити?
      Прогнози дають надію
      На серпень несамовитий.

      І серце ті ритми слуха,
      Все серцю моєму ясно:
      Влюбилася я по вуха…
      Медово-ефірно-класно!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    137. пародія " БАБИНА ШОКОТЕРАПІЯ "

      Ганяє баба Купідона
      вже другий день навколо хати.
      Сама вдова живе у домі.
      А тут зі стрілами вар’ята

      угледіла на гіллі липи -
      собі прицілює із лука…
      Та хто ж до баби тут прилипне?
      Хіба отой Степан, падлюка?

      Чи два п’яниці, Гнат і Гриша?
      Чи Ванька (трясця його мамі)?
      Та краще вже в оселі тиша,
      ніж з отакими то «панами».

      Ганяє баба, аж упріла,
      рум’яна, ніби молодиця.
      Аж раптом - стоп… Ще ж є Кирило…
      Та Бог з тобою… Добре, цілься…

      настроєве:))


      Софія Кримовська
      поезія "Про бабу і Купідона"




      Пародія

      Вже баба п’ятий день похмура,
      А дід корів пасе на полі.
      Ну де в селі знайдеш Амура?
      Такі ось повороти долі…

      Колись, звичайно б, не скучала,
      І купідонила до рана –
      Крутилось гицлів тих немало.
      І нате… Вибрала Івана!

      Дурна! Купилася на брови.
      І вуса. Де розтратив сили?
      До грядки файний, до корови,
      До мене – ні. Як поробили...

      Потрібен шок – сказали люди
      (До міста їздила – півсвіта)
      Ну, Казанова вже не буде,
      Але ж і я не Афродіта!

      Ходили файні, круглолиці…
      Розмріялась, є що згадати.
      Ну де гачок той на спідниці?
      О швидше – вже верта до хати!

      Дід ошелешено постόяв –
      Уздрів стару в костюмі Єви!
      Сковтнув слинý й махнув рукою –
      То в баби також… настроєве…



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    138. пародія "МАЛОМУ (продовження)"
      Мала, не бійся, він ляже спати,
      Він утомився – впаде від втоми,
      Він буде вічність отак лежати,
      Якщо ключа йому в серце встромиш…

      Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
      Оту кватирку, де неба очі
      Тебе з’їдають так нестерильно,
      Штовхають тіло твоє на злочин...

      А потім легко, в шаленій миті,
      Стрибай донизу, навчись літати…
      А зараз спробуй його любити –
      І неодмінно він ляже спати…

      Марина Єщенко
      Поезія “Малій (продовження)”



      Пародія

      “Колєги” знову у день зарплати?
      А я чекала так до вечері!
      Що, будеш вічність отак лежати?
      Не міг встромити… ключа у двері.

      Роззую, в ліжко – ти будеш спати
      (Хропіння й свисти тепер до ночі)
      “Дивися, доню!” - казала ж мати…
      Сьогодні бути з тобою – злочин.

      Ти нестерильний, такий пом’ятий:
      Вікно відкрию – повітря мало.
      Ну,ну! Не здумай мені літати,
      Лікарні тільки не вистачало.

      А ти важкенький, немов з заліза.
      Хоч очі риби, і ноги з вати…
      Назавтра – точно пакуй валізи.
      Шуруй до мамці. А нині – спати!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    139. пародія " МАЛОМУ "

      Мала, а чого ти хотіла?
      Тебе роздягнули лише –
      І враз застогнало тіло,
      Коли опустились нижче
      Ті кляті бісівські руки,
      І сонце спеклося в грудях...
      Ховалась від поцілунків
      Й не знала, що далі буде...
      Та вечір скінчив молитву,
      І хтиво віддався ночі.
      Не вмієш, мала, любити,
      То, може, дружити схочеш???

      Марина Єщенко
      поезія "Малій"



      пародія

      Прийшов на якісь науки?
      Я рόблю назустріч крок.
      Ті кляті бісівські руки
      Мені зіпсували урок…
      Давай сміливіше, нумо!
      Тут ґудзик на блузі, бач?
      Що трусишся, як під струмом?
      Ще тільки мені заплач!
      Ця скромність мене достала
      (Лягти би уже на плече…)
      Та тілу цього замало –
      Його роздягнули лише.
      Не знаєш, що далі буде?
      Ого! Сміливіший став!
      Вже й песик сховавсь до буди,
      І гавкати перестав.
      Не вмієш, малий, нічого…
      (Та зразу ж не вмів ніхто).
      Ой! Тато зове з порогу!
      Напевне перерва… А то…




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    140. пародія "КАЯТТЯ КУЗИНА""

      Воображал тебя в постели,
      Кузина, солнышко-душа.
      Мечты прозрачностью пестрели
      И в тесном рае шалаша -
      Концовки только не имели.
      И, словно лезвие ножа,
      Воткнулся я в нутро недели,
      Архив церковный вороша.

      Нам не стоять у аналоя…
      С рожденья род уже сроднил -
      И вымер весь во время злое
      Рекордно вырытых могил.
      Я предложу тебе такое:
      Продолжить род. Иль я не мил?


      Алексий ІІІ Потапов
      поезія "Сонет кузине от кузена"


      Пародія

      І наче випив небагато,
      Та на тобі – попутав біс!
      Так гарно починалось свято…
      Навіщо я до тебе ліз?

      В очах зненацька зарябіло,
      ПохІть в думках і каламуть.
      На простирадлі біло-біло…
      Чи то акації цвітуть?

      Спокушував на вушко стиха,
      В чім пропозиція моя?
      До біса всіх! Рідня – не лихо:
      Ну чим тобі не милий я?

      Буває – добивавсь завзято,
      А здавсь за декілька хвилин…
      Не патріарх, не імператор,
      А всього- нАвсього кузин.

      То все горілка винувата,
      Не винна ти, не в цьому суть…
      От наберУ, як взнає тато!
      А ще як дядьку донесуть!

      Інакше все здається нині…
      Я не спромігся – повезло!
      В кузини очі сині-сині…
      А в дядька чорні, як на зло…




      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    141. Відповідь Русалкам
      Ви – Русалки дивовижні
      (Що літають – диво з див!)
      Файні, добрі, чуйні, ніжні…
      Перелесник Вас навчив?
      Хто кохання жар остудить,
      Ще й фантазії без меж?
      Я ось думаю – Бермуди
      Чи не Ваша пристрасть теж?
      Творите магічне дійство:
      Ваші мрії не збороть!
      Це душі потрібне дійсно.
      Щось казали ще про плоть?
      Заборон нема – чудово,
      Плоть земна – великий плюс!
      Еротично так… До слова –
      Не боюсь! Іду! Здаюсь!
      У полон! Та хто би проти
      На коралах полежать?
      Ще вино… Цілунок. В ротик…
      Не життя, а благодать!
      Ерудиції заради
      Відкриваю словники:
      Віли,німфи і наяди…
      До Русалочок таки!

      P.S. Все, здаюся “до холери”…
      (Час покаже: прав – не прав)
      Поки зубом пан Валерій
      Всіх Русалок не злякав!



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    142. пародія "РУСАЛКИ ЛІТАЮЧІ..."



      Жінка-рибо, донька моря,
      Люба посестро моя,
      В піднебессі неозорім
      Десь горить й твоя зоря!
      Хвиля в груди б'є щосили,
      Очі ріже сіль морська.
      Ти ж плекаєш власні крила
      Там, де в інших - лиш луска...
      Хвиля піниться іскристо,
      Вітер хмари розганя.
      Щоб це море переплисти
      Мало буде ночі й дня.
      Десь ховає срібло-злато
      Дна морського каламуть.
      Звикла мертвих цілувати? -
      Це в минулому, забудь!
      Знаю, в серці так солоно
      Від печалі й самоти.
      Хай мине ця ніч безсонна
      І згорять старі мости.
      Знаю, хочеш вічно жити
      І любов нести у світ.
      Відпусти несамовитість -
      Крила просяться в політ!


      Наталія Крісман
      поезія "МОЇЙ ЛЮБІЙ РУСАЛЦІ Оксані Мазур"



      Пародія

      Десь русалки пощезали –
      Щось не бачить їх ніхто
      Чи на яхти “заказали”,
      Чи злякалися Кусто?
      Цілуватись, лоскотати –
      Звісно, справа не проста
      Так, щоб не зазнати втрати –
      Шкода луски із хвоста.
      Знаєм Ваші хороводи
      (Тут би не ловити гав)
      Перелесник не заходив?
      Вибачте, не пропливав?
      Збоку виглядає дивно –
      Техпрогрес – хоч верть, хоч круть.
      Просто плавать – примітивно,
      Це в минулому, забудь!
      А тепер, як все набридне –
      Ти на крила, в небеса!
      Небо теж для тебе рідне:
      Хвіст і крила – то краса!
      Геть печалі і самόти,
      Чирк! – і спалені мости…
      Водяник не знає – хто ти,
      З ким ночуєш нині ти?
      Осяйні, простоволосі,
      Вам не оберег – полин…
      З діамантиком у носі
      І з амбре від класних вин.
      Трохи риба, трохи птаха:
      Хто від тебе утече?
      Не один “поїде дахом” –
      Не одного припече.
      Є спокуси й небезпеки –
      І печаль за всім земним
      Ти тримайсь від них далеко,
      Та кохайся лиш з одним.
      Забирай його у хмари
      Щоб подалі від біди.
      Бо ж сестрички – не примари,
      А красуні – хоч куди!
      Дві стихії неозорі,
      Височінь і каламуть
      Чи у небі, чи у морі –
      Ви ЖІНКИ – ось в чому суть!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    143. пародія "РАНІШНЄ..."

      Возьму из твоего крыла
      Перо. Одно. Такая малость!
      Что от меня тебе досталось?..
      Мой милый мальчик,– до утра!

      Мой милый мальчик! До утра
      Игра становится обузой.
      Быть может, я не буду музой,
      Любовницей, et cetĕra.

      Но буду сном. О чём – не помни,
      Мой милый мальчик-до-утра.
      Страстей прошедших кожура –
      Исчерканный листок альбомный.

      Теперь – пора.


      Мрія Поета
      поезія "До утра"



      Пародія

      Вставай! Іди! Тепер – пора,
      На вулиці світає, милий…
      Та не пручайся ти щосили,
      І не лякайсь – я не мара.

      Ти дома наберися сил,
      І не сердись, коханий хлопче.
      Мудрішим будь – життя розтопче,
      Все пір’я вискубає з крил.

      Вже ким я в тебе не була!
      (Так вИсоко піднята планка)
      Я – Гейша, Муза і Коханка…
      Який тягар на два крила!

      Я полежу, тобі – пора
      (Під шум дощу так добре спиться).
      Одна пір’їнка – то дрібниця…
      Не варте слів. Еt cetĕra.

      Що напророчили Таро?
      Не пара – констатую з сумом.
      Але, щоб ти не передумав,
      Я в тебе висмикну перо…




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    144. пародія "Кавове кохання"

      Не торкай вогню, руки обпечеш,
      милий.
      Слів холодний душ на пожежу фраз
      вилий.
      І коли впаде краплями дощу
      пара,
      Впевнимось тоді, що з тобою ми –
      пара.
      А кохання в нас, наче та гірка
      кава –
      Не солодкий рай – та кому яка
      справа.

      Тетяна Роса



      пародія

      Прошу не гальмуй, краще снікерсуй,
      милий!
      Ти пігулку з’їв, звідки стільки взяв
      сили?
      Вередливий став,кава, бач, гірка...
      Чаю?
      Не солодкий рай - муку я якусь
      маю.
      Але...погляд твій,та ще чорний вус -
      кара.
      Років десять скинь - отоді були б
      Пара!



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    145. НАВІЯНЕ ТРІОЛЕТОМ

      Навряд чи радіти собі перестану,
      Бо дуже майстерно верейки плету.
      Хай кажуть, що даун і зроблений сп’яну -
      Навряд чи радіти собі перестану.

      Дарма, що зачатий у хвилях дурману,
      Науки розколюю всі на льоту;
      Навряд чи радіти собі перестану,
      Бо дуже майстерно верейки плету.


      Гаррібальд Сідоров
      поезія "Тріолет щасливості"




      (Літературне перекручення-непаплюження)

      Для радості, синку, не треба багато:
      Зломаєш лозинку – то візьмеш оту!
      Не знаю, чи сп’яну зробив мене тато…
      Науку осилив – верейки плету.

      Їх вже назбиралася повна комора –
      Складаю, радію, їм липовий мед.
      І лікар говорить – одужаю скоро,
      Та він ще не знає – пишу тріолет.

      Вправляюсь. Тиняюсь. Шукаю ажури.
      Проникнути хочу в оті міжрядки.
      Радію. Сміюся. А тато похмурий –
      Йому би дурманом розжитись таки.

      Я довідку маю – не даун й не сп’яну!
      Та як поєднати лозу й творчий злет?
      Верейок не буде – від тата дістану,
      А ні – постраждають рондель й тріолет.

      От в голову трішки “долию оливи”–
      Розколю науку і цю непросту.
      Майстерно виходить! Радію! Щасливий!
      Лоза проростає… Піду доплету.

      22.07.2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    146. СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ

      Розквітли майстерні, як завжди порою,
      Вірші поетес так і манять усіх!
      Пощо дивуватись розвою пародій,
      Які викликають обурення, сміх?

      Вірша хтось напише невинного наче
      І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
      А наш пародист уві сні вже побачить
      Таке, що і сміх викликатиме й жаль.

      Пародія - засіб, не щит і не зброя?
      От авторам щастя, це стільки фавору!
      Вросте пародист у кольчугу героя:
      З вірша він чужого збиратиме фору...


      Оксана Яблонська
      поезія “сни пародиста”




      пародія

      Це вже занадто, подібне розбою,
      Совість би мали паплюжити хист…
      Так розквітали майстерні (порою),
      Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.

      Виносив, злюка, ідеї нездалі,
      Милий сюжет був і первісний твір…
      Вріс у кольчугу героя – і далі:
      Фора, фавора і слава до зір!

      Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
      В вірші стріляє - ще є пістолет!
      Добре, невправний – виходить все мимо,
      Бо постраждали б рондель й тріолет…

      Звісно, багато залежить від вміння –
      То навидумує горе-мастак!
      Що витворяє його Героїня!
      (Я б і в житті не придумала так).

      Файних поезій ще маю немало –
      Знов креативом насичена мить!
      Знати би точно – ще б написала…
      Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…


      20.07.2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    147. Тридцять вісім на двох...

      Тридцять вісім. І два. Нас обох розплавляє у спеці.
      Гарячкові бажання морозива, льоду, дощу.
      Випаровує місто асфальти і запахи спецій
      із маленьких кафе... Попри все я тебе не пущу.

      Бо мене лихоманить. І що там оті тридцять вісім?
      Нам обом і за сорок цілунки, як вперше, печуть...
      А давай заховаємось вдвох у дрімучому лісі.
      Там, бодай, тридцять шість... До шести повернемось, мабуть.

      Софія Кримовська
      Поезія “Тридцять вісім. І два.”



      літературна пародія

      Не брикайся, прошу! Ми обоє у зрілому віці.
      Лихоманить тебе? Не видумуй, не пущу, не мрій.
      Простудитися встиг? Але де? У тіні тридцять вісім!
      Де я душ тут візьму? Попри все ти роби щось, не стій!

      Ах, який витівник!Ти навіщо прикидувавсь, милий?
      Молодчинка моя! Доказав, що не в градусах суть…
      Не розплавився би. І, благаю, не треба щосили…
      Нарікати на спеку – на екваторі також живуть.

      Поцілунки печуть, чи загар на попечених плечах?
      Гарячкове бажання навалилось нізвідки якось…
      То, напевно, від спецій, то, напевно, коханий, від спецій.
      Повертаймось у ліс. До шести ще осилимо щось…

      19.07.2010



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    148. " TOP - SOS "

      Як виявилось, важко неймовірно
      В душі своїй вогонь жаги згасити.
      Я геть жену думки про тебе марно,
      Бо серце звикло вже тебе любити.

      Ця згубна звичка так мене мордує,
      Я намагаюсь не коритися їй сліпо…
      Та відчуваю, серце вже готує
      Капкан, закомуфльований у літо.


      Бачія Патара
      поезія "SOS"




      (літературна пародія)

      Щось серце зовсім слухатись не хоче.
      І мозок теж. Постійно ти в уяві...
      Ну як зробити, щоб жага цих ночей
      Ще вилилася в підпис на заяві?

      Ти неймовірний тугодум удався!
      Бікіні, море - певно шанс останній...
      Я топлес. YES! Очима турок вп’явся!
      Як, милий, почуваєшся в капкані?



      (з автором оригіналу не асоціювати...)



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    149. " Фатальне..."

      В глазах твоих светится золото Таврии.
      Ты Минотавр мой, но я - минотаврее.
      Словно кинжалы встречаются взгляды.
      Только лишь равный должен быть рядом.
      Мягкая кротость у женщин Востока.
      Я непокорна, дерзка и жестока.
      Женщины запада любят размеренно.
      Бросаю я мерки под ноги уверенно.
      У северянок глубокие чувства.
      Холод вселенский – это искусство.
      Страстность южанки – игрушка порока.
      Этого мало для женщины Рока.


      Тетяна Роса
      поезія "Роковая женщина"




      пародія

      Що то,мій милий, в очах твоїх сховане?
      Тиждень говоримо різними мовами,
      Поглядом втупився в цятку на стелі –
      Ти тільки числишся в мене в постелі.

      Ти –так… кентаврик… Сусід он – Кентаврище!
      Правда, Айгюль в нього теж…цьоця… та іще.
      Розкомплексована жіночка Сходу –
      Скоро вам всім тут не буде проходу.

      Птасю, тобі щось пасивне й маленьке би…
      Чув щось у школі про чукчів з евенками?
      Кажеш, на холоді будеш не в змозі?
      Краще до Каті з кіоску на розі?

      Може зі мною? Розмірено, впевнено…
      Хай не Європа – ну, трішки приземлено.
      Хочеш спочатку і все по порядку?
      Ти відпочив вже? – Ідемо на грядку!

      16.07.2010

      ( з автором оригіналу не асоціювати... )



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    150. пародія "Старезний дуб"
      Степаненко В.

      Старезний дуб,
      Кремезний красень лісу,
      В обіймах виноградної лози.
      Дівочий виноград
      Життя вкоротить.



      пародія

      Щоб достроково дуб не врізав дуба -
      Лозі би добре витися по нім...
      Ну хоч би поряд. Хоч лоза - це згуба,
      Та додає, зазвичай, років з сім...



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    151. пародія " Післябіль"
      Бачія Патара

      Я хворіла на Тебе,
      Як на грип чи застуду.
      Лікуватись не вміла,
      Вже й, напевно, не буду.

      Організм сам, на щастя,
      Віднайшов антитіло,
      Щоб при зустрічах наших
      Так душа не боліла.




      Пародія

      То у мене хронічне,
      І задавнене трохи...
      Прийняла алергічне.
      Де мікстурка? Де ротик?

      Лікар добре дозує -
      Має він антитіло,
      Що від Тебе лікує
      Експресивно і вміло...

      10.07.2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    152. пародія " МОЙ НЕЖНЫЙ ФЮРЕР "
      Шешуряк Ю.

      мой нежный фюрер, любите больно,
      в Вас столько прошлого - не угнаться.
      заброшу броши, уйду в подполье,
      оставлю рюши, оденусь в наци.

      мой бог, Sweet Jesus, мой juice и джангл,
      сменяю вальсы на джиу-джитсу.
      готовлю ужин. любите жадно.
      берите быстро снимайте джинсы

      мой курт и кришна, мой принц и нищий,
      я вместо сахара сыплю карри.
      жаркое жжется, живая пища
      горю ракетой, в ней Вы - гагарин

      любите весело, пойте, пейте,
      вдыхайте легкость воздушной массы.
      в Вас столько тантры, а я за петтинг,
      Вам пять десятков, я в пятом классе.

      мой нежный фюрер, сладчайший дуче,
      зачем мой комплекс электры лечим,
      в Вас столько прошлого - просто скучно.
      летайте лежа, любите легче



      Пародія

      Всміхнись, не супся - не будь похмурий:
      Очкарик в холлі - не папараці.
      Давай пограєм - ти будеш фюрер,
      Я - пустотлива маленька наці...

      Давайте швидко здіймем медалі,
      Проблеми, фюрер? -Якісь зелені...
      Штани в лампасах, і підем далі,
      І не хвилюйтесь - Ви не на сцені.

      Сміліше, фюрер, любіть жагуче!
      Минуле Ваше мені до фені.
      Або давайте - я буду дуче,
      Ви викрадаєте - Ви мій Скорцені.

      Стійте - на ліжку згубився тапок,
      Смішно по стелі колишуться тіні.
      Де Ваші служби - абвер, гестапо?
      Слухаюсь - більше ні каплі "Мартіні".

      Нумо, кохайте! Ви що, заснули?
      Неефективні оці імплатанти...
      Вам п’ятдесят, Ви про петтінг хоч чули?
      Фюрере милий, в Вас є ад’ютанти?



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    153. пародія " РАВЛИКИ / СНИ"
      Шешуряк Ю.


      Ти равликом вповзав у мої сни,
      Неквапно так, солідно і рішуче.
      А місяць тоншав, поки весь не зник...
      Уже і зорі роздають поштучно,

      Уже і сонце прагне висоти,
      А ти мені все - як по Фрейду - снишся.
      Цей равлик в мене хоче прорости,
      І заповзає в простирадла нишком.

      Звивається, вологий і м"який,
      Сигнали снів сприймає, як антена...
      А ти все снишся - сонячний такий,
      І равлики повзуть мені по стегнах.



      пародія

      На всіх людей не напасешся зір:
      Мені б одну - замучилась чекати...
      Гальмуєш (іскри йдуть!) з недавніх пір,
      Киваєш - То все равлик винуватий.

      А він уже не прагне висоти,
      Мякий, вологий - ну на що він схожий?
      Прощу його, і ти йому прости,
      Бо ще назовсім щезне, не дай Боже!

      І це не так, і то йому не те...
      По млосних стегнах неквапом до раю.
      Ще равлик в мене, може, й проросте,
      Якщо під простирадлом відшукаю...

      8.07.2010



      Коментарі (57)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    154. пародія "Жінко з очима як море мінливими…"
      Матіяш Б.

      Жінко з очима як море мінливими,
      Що тобі з мене? Зостанься далекою.
      Я володію лиш хмарами сивими,
      Вітром у полі та в небі лелекою.

      Замки мої на піску побудовані,
      Сад мій в пустелі. Ім’я йому – марево,
      Все моє золото – сонячні промені,
      Все моє срібло – то місячне сяйво.

      То що ж тобі з мене, крім сліз та крім суму?
      Знаєш сама, що не будеш щасливою.
      Ти не люби мене, будь же розумною,
      Жінко з очима як море мінливими.


      збірка “Дві жмені слів”



      Пародія

      Я володію, чим володіється…
      Будеш любити, чи станеш далекою?
      Боже, не втямлю, що з нами діється,
      В Арктиці з льодом і в небі з лелекою.

      В грядці городній з червоною ружею,
      З водяним пилом над Ніагарою,
      У Заполяр’ї з північною стужею,
      В Луврі при вході з картиною гарною.

      Я володію ще сонячним променем,
      Айсберг на Півночі – теж мій достаток,
      Хмари над замком з піску побудованим,
      Місячним світлом над власною хатою.

      Може нікому не стану обузою,
      Сад мій в пустелі, не Крез я – а марево.
      Ще володію в полях кукурудзою,
      Бульбою в полі й Кіліманджаро.

      Я подарую тобі, що дарується -
      Сяйво над полюсом з аеростата…
      Пообнімаємось і поцілуємся –
      Будь же розумною, ти вже багата…

      24.01.2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    155. пародія "Діелектрика"
      Сірий В.

      Щоби цілунок смаку раю
      Не спопелив мене живцем,
      Я штир заземлення стромляю
      У лона чорнозем.

      Закони правильні природи,
      Понад усе - контакт у них
      І чим тугіше штир заходить
      Тим шансів менше в лих.

      Розряд побляк у надрах знади,
      Віддавшись спокою в полон,
      На білосніжнім простирадлі
      Нас обіймає сон.




      Пародія

      Колайдер що? Он штир – то діло!
      Зніма проблеми всі підряд…
      І як хоч трішки закортіло,
      Я заземляю, і – розряд!

      Шанують інструмент в народі,
      Але непросто все, на жаль.
      Бо для заземлення в природі
      Штирю потрібна ще нейтраль.

      Та він – надійний ключ до раю:
      Тугий контакт – і є Едем!
      Отак роками заземляю
      Благословенний чорнозем…

      7.07.2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
      Вгору

    156. пародія "Під кутом сорок п’ять..."
      Шешуряк Ю.

      Під кутом сорок п’ять рвучко входиш у мене.
      Мов розплавлений віск, краплі поту на скронях.
      Твої рухи швидкі, поцілунки шалені.
      Дощ пробився крізь скло, намочив підвіконня.

      Мокре ліжко і ми, мокрі губи і пальці.
      В небі вибухнув грім, у п’янкому екстазі
      Я втрачаю свідомість, не дай мені впасти!
      Відчуваю фінал у скороченнях м’язів.


      (2007)


      Пародія

      Хто сказав, що коли молоде – то зелене?
      На прелюдії ніжний, до фіналу – аж злий!
      Під кутом сорок п’ять всоте входиш у мене…
      Не виходь! Не виходь! Час непевний такий…

      Двоє мокрі, немов у якійсь субмарині –
      В Кама Сутрі таких не описано див!
      Хоч в екстазі ти двічі признавався… Марині,
      Я прощаю тобі – Казанова спочив…

      6.07.10



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    157. пародія "Минулорічний сніг зими…"
      Б. Матіяш

      Минулорічний сніг зими
      Закреслить наболіле.
      Минулорічний чорновик
      Перепишу набіло.
      Віддам в минуле, як в архів,
      На вічне зберігання
      Перелік всіх своїх гріхів,
      Нескоєних востаннє.
      Віддам веселі дні й сумні,
      І ще живу надію,
      Віддам і те, про що й собі
      Сказати не посмію.
      Віддам бажання і жалі,
      Погані сни й хороші,
      Себе віддам, хоч взагалі
      На мене це не схоже.

      І лиш тебе, любов моя,
      Віддати я не зможу…


      Збірка “Дві жмені слів”






      Пародія

      Минулорічний сніг здаю в архів
      На вічне зберігання з наболілим.
      Добрячий міх нескоєних гріхів,
      Скакання в гречку і походів вліво.
      Здаю усе – сумні й веселі дні,
      Жалі, бажання, заздрощі і мрії…
      О Боже! Ми, здається, тут одні!
      Себе віддам, хоч взагалі не смію…





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    158. пародія «ДО ЦИКЛУ «СКЛЯНА КОРЧМА»
      Павлюк І


      Після п’янки душа боліла.
      Слава слову – допомогло:
      Вірш співався.
      Вино тремтіло
      Крізь містичне багряне скло.

      Я від себе втікав у простір,
      Я від себе втікав у час.
      Я старався писати просто
      І любив – як останній раз.

      Мої вірші – різкі і ніжні –
      Світ полюбить колись, десь там,
      Де весна і війна не книжні,
      Де усмішка – як в Бога шрам.

      Де усе початково дивно:
      Динозаври, вулкани, біль...
      Мого предка печаль наївна,
      Перший виклик своїй судьбі.

      Ще щасливі дерева, звірі –
      Вишня-мама і вовчик-брат,
      По любові всім, не по вірі...
      Й не придумано автомат.

      Ще жують рожеваті соплі
      Ті, хто бомбу шпурне на рай.
      Прагматичним – мов цвіт картоплі –
      Там також іще не пора.

      А наразі я тут, на грані...
      Ворожу на віках, дзвеню.
      Світ в мені – наче Буг у крані...

      І міщанський вазон герані
      До життя повертає нюх.

      3 лип. 10.



      Пародія

      Скільки випито? Глек, барило?
      Все було – самогон, вино…
      Після п’янки душа боліла.
      Похмелився – допомогло!

      Простір скривлений косо-дико,
      Час утік, як в жахливому сні…
      То за що я ту пані смикав?
      Я любив? Але, швидше – ні…

      В ребрах біль, і щось ниють кості,
      Динозавр по мені пробіг?
      Повалив деревце – без злості,
      Добре хоч вовчик-братик втік.

      Повертається нюх помало…
      Я на грані – смаку нема.
      Рожеваті соплі дістали
      (Ще холодна земля й трава).

      Цвіт картоплі стирчить за вухом.
      Де подівся під ранок сват?
      Щось кричав і нікого не слухав
      Про коханок і автомат.

      Початково так дивно зрана…
      Прагматично, та щоб не гірш.
      Зараз вип’ю води із крана
      Й певно сяду писати вірш…

      5 лип. 10.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    159. пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь"
      Галина Фітель


      Как-то шел по саванне слон.
      Был совсем неприметный он:
      ноги, хобот и уши слона.
      Но душа была влюблена.

      В подсознанье его на беду
      все томилась мысля в бреду.
      Он любил в себе лебедей,
      позабыв про слонов и людей.

      И семья была у слона,
      и жена была влюблена,
      и сынишка, маленький слон,
      все твердил, будто лебедь он.

      Слон напиться пришел к воде,
      сокрушаясь своей беде.
      Он стремительно в весе терял,
      ведь так часто летал в астрал.

      Вдруг увидел свое отраженье,
      и пришел от себя в умиленье:
      белый лебедь носился в пруду,
      гордой шеей вертя на ходу.

      Слон себя полюбил тотчас:
      я же лебедь, я высший класс.
      Стоит лишь ушами взмахнуть,
      я открою невиданный путь.

      И увидел слона Дали
      в голубых облаках вдали.
      И издал тот Дали указ,
      что летающий слон – не сказ.

      А слону захотелось выше,
      он по крышам ходил в Париже,
      и будил ночью всех парижан.
      И не выдержал сонный Жан.

      И сказал он Дали подсознанию:
      Забирай-ка слона в Испанию.
      Пусть чарует матрон он грацией,
      Ты свои собирай овации.

      В путь собрал всех троих Дали,
      чтоб менты их не замели.
      К головам привязал лебедей,
      чтоб скорей улететь от людей.

      А таможенник утром ранним,
      ночевав накануне в баре,
      в небе видел странную стаю,
      трех слонов с лебедями в паре.

      Он решил, что хорош был повод,
      день рождения он запомнит,
      ведь не часто вам синей птицей
      в небе слон летающий мчится.

      Увидав трех слонов-полуграций,
      не один завязал с травою.
      А картина срывала овации,
      ведь дружил Дали с головою.

      Вот такой у Дали сюжет.
      Он вам нравится или нет?
      А во мне тоже лебедь томится,
      и летаю я гордой птицей.

      Где же ты, несравненный Дали?
      Ты бросай с мозгов костыли,
      Нарисуй лебедей Гали,
      мой любимый идальго вдали.


      Пародія

      Раз приснився жахливий сон:
      Я – не я! Не повірите –слон!
      Ноги, хобот і…все таке…
      Як в слонів. Та, однак, легке.

      У люстерці – якась мана:
      “Горда” шия (як у слона),
      Хвіст – не хвіст, а нікчемний прищ.
      Ну куди із таким в Париж?

      Навіть вуха, і ті малі!
      Але тут нагодивсь Далі,
      Косметичний приборкав шал,
      І відправив мене в астрал.

      Там я трохи літав і схуд,
      Приземлитися зміг на даху.
      Та не птах я! – напали жалі…
      Знов, як маг, появивсь Далі.

      Не хвилюйся! –промовив враз.
      Лебідь ти! – й підписав указ.
      Тут згадав я про парижан.
      Полечу! Мо’ чекає Жан?

      Але митника кинуло в жар:
      Пролетів, ну а де хабар?
      Не пустив, завернув назад,
      Не боявся Грін Пісу, гад!

      Та Далі – ще той хлопець, ох!
      Підморгув: - Зметикуй на трьох!
      (Я сприйняв це як комплімент)
      Метикуєм… З’явився мент.

      “Наливай, наливай сто грам!
      Нафіга вам той Нотр-Дам?”
      Я, із дуру, у щічку –Цьом!
      Він, у відповідь, -костильом!

      Краще вже би слоном був я,
      Не посмів, побоявся б, свиня…
      Так напився, і всіх дістав.
      Викликай-но Галі! – кричав.

      Певно, думав, що сів на трон,
      Бо ще нам обіцяв матрон…
      Як же діти, моя сім’я?
      Налякавсь і…прокинувсь я!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    160. пародія " ***** "
      О.Романів

      На порожніх вокзалах загубилися колії.
      Майже в такт моїх кроків мчали потяги в даль.
      Я втікала в світанок, в ілюзії волі,
      А втекла в тихий вечір, що вже догоряв.

      Наді мною летіло заплакане небо.
      На руйновищах спогадів бачилась втома.
      І кричали ворони - передвісники смерті.
      А я вже не втікала. І хотілось додому...

      А у місті йшов дощ й карнавал парасоль.
      Пахло кавою, вітром й, напевно, весною.
      На порожніх вокзалах я забула пароль
      І тому залишалася десь поза грою.

      Й непідвладна собі рефлекторно ішла
      І чомусь поверталася знову до тебе.
      Незакінчена осінь, чи так, не моя
      Нам залишила вікна й броньовані двері.

      Дивний вихід. Та все таки він в мене був.
      І я вийшла у завтра, у натовп, у будень
      Із смішним сподіванням, що ти не забув,
      Що подзвониш, а далі все якось вже буде.



      Пародія

      Призабув я пароль – ти не пустиш додому…
      Поза грою до ранку залишуся я,
      Хоч рефлекторно йшов,пересилював втому.
      Все змішалося: дощ, карнавал і сім’я.

      Непідвладні собі мої ноги, як вата…
      Ця ілюзія волі розпирає без слів.
      І кричали ворони: – Де поділась зарплата?
      Я від них не втікав. Я додому хотів.

      Ну, навіщо поставили ми броньовані двері,
      Й загратовані вікна – хоч щілинка була б!
      Та й чекали,напевно,всі мене до вечері,
      Потягнула ж нелегка заглянути в той паб.

      Дивний вхід! Знов тихцем, щоб не бачили люди –
      Строгий погляд сусідів нізащо не мине.
      Натискаю дзвінок (далі вже якось буде)
      Із смішним сподіванням, що впустиш мене…

      30.06.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    161. пародія "Небо осені в твоїх очах…"
      Гордон О.

      Небо осені в твоїх очах
      Дихає сумним натхненням.
      Птахою злітає вгору час.
      Небо – це твоє наймення.

      Ти ще думаєш, що я – поет,
      Я ж давно вже – тільки небо, -
      Те, в якому твій портрет
      Намальовано для тебе.


      збірка "Львівська квадрига"




      пародія

      Ти думаєш, що я поет,
      А я давно тебе “розводив”.
      А чий то дим від сигарет?
      Чи не Пегас сюди заходив?

      Здається, бачив силует,
      А придивився – тільки небо.
      Давай зроблю тобі портрет…
      А як не хочеш, то й не треба…

      15.03.2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    162. пародія "Обряд одужання"
      Токарська І.

      Отямлюсь після недуги:
      Боже, хіба це будень?
      Це ж свято переростання
      З одної сходинки на іншу.

      Це розкіш земного раю,
      Це лопотлива радість
      Спраглому на долоні
      Вмитися і напитись.

      І зазирнути у себе:
      Бачиш, а ти боялась,
      Тут же добілюють купол,
      І риштування зносять,

      І в обрядове коло
      Разом побожно сідають
      Розквіт рожевожоржинний
      Слухати і молитись.

      Око комахи зелене,
      Крила гудуть монотонно,
      І перламутрова мушля
      Новим витком наростає.

      збірка "Обряди днювання"




      пародія


      Чуюсь, як по недузі…
      Спраглий – відро би випив.
      Звечора – купа друзів…
      Лавка. Світанок. Липи…

      Розкіш раю земного –
      Виспатися і вмитись.
      З хруском розпрямлю ноги –
      Треба ж було напитись!

      В себе не заглядаю:
      Пекло мені потрібне?
      Ледве що пам’ятаю…
      Стука серденько бідне.

      Хто риштування зносив?
      Купол ж не добілили…
      Мушля болить під носом –
      Добре таки вцідили.

      О, вже іде товариство!
      В круг обрядовий сідає…
      В роті – жоржинно-кисло.
      Новий виток наростає…

      22.04.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    163. пародія "Голос скрипки…"
      Якубовська М.

      Просто почути твій голос –
      і завмерти від несподіваного щастя.
      Упасти у знемогу твоєї пристрасті.
      Їсти із однієї тарілки…
      Тулитися один до одного із такою безпосередністю –
      наче дві безіменні Галактики
      у холодному мороці Космосу.
      Прокинутися у твоїх обіймах
      із відчуттям найсвітлішого щастя.
      І несподівано подумати:
      “Тепер не страшно померти”.


      збірка "Ніч з Мольфаром"




      пародія

      Думка прилинула так несподівано –
      Зовсім нестрашно в обіймах померти.
      Скільки про Космос пісень переспівано…
      Знову заспівуєш? Ти в мене впертий.
      Як космонавти – з тарілки одної,
      Ліжко на двох, і одне покривало…
      Ми притулилися – ти і не встояв.
      Часу в польоті нам буде замало…
      Згідно інструкцій спілкуємось кодом,
      Нащо нам ті сентименти здалися?
      Третю Галактику поспіль проходим…
      Я на зв’язку. Ти живий? Обізвися…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    164. пародія "«Затриманий п’ять раз судимий І.»
      Вольвач П.

      «Затриманий п’ять раз судимий І.»
      Шахрайка О. у громадянки У.
      шляхом обману…». А в ті самі дні,
      неназваний, я все таки живу.

      Ходжу. Пишу, Люблю якусь Н.К.
      І щось іще, витворюючи міт,
      розвішуючи на гіллі рядка,
      як павутиння, свій непевний світ.

      Горну ногою осінь у туман,
      де в погляд мудрість має вставить скло.
      Уже мені і юності нема,
      і мудрості нема, як не було.

      Та що кому? На світі десь живе
      у колах під очима отака
      чиясь любов. Такий собі П. В.
      І горді стегна млосної Н. К.


      Збірка "Кров зухвала", Київ, 1998





      Пародія


      Ходжу. Пишу. А що робити?
      «Привіт! Цьом-цьом! Бувай! Пока!»
      Люблю С. В. А ще любити
      Хотів І. Т., О. Б., Н. К.

      Та що кому? Ніхто не проти…
      Витворюю вірші і міт…
      У тої груди… В тої ротик…
      А як поб’ють? Непевний світ.

      І мудрості нема й не бýло,
      Як в юності так і тепер.
      Дзвінок здається, ви не чули?
      Ну, наразí! Прийшла П. Р.


      20.05.2010






      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    165. пародія "Етюд подорожнього"
      Андрухович Ю.

      місто мов зала йду один
      застебнуто двері на всі жалюзі
      я тінь уздовж погаслих вітрин
      я дерево на одній нозі

      ця ніч насичений кармазин
      шляхетна твердь хідника луска
      зі стін волокна худих лозин
      а в мене рука
      золота й легка

      це наче танець під клавесин
      з променем що паде навзнак
      я сам як отой дорожній знак
      і ліхтаря світляний апельсин


      збірка "Середмістя", Київ, 1989




      Пародія


      Додому вертаю о пізній годині…
      Застебнуто двері барів усіх.
      Моє відображення у вітрині…
      Що за опудало? Курям на сміх…

      Пика червона. Очі кальмара.
      Галстук в салаті. М’ятий піджак.
      Гуля на лобі – напевно, кара –
      Не заувважив дорожній знак.

      Ну, що дружині про гулю скажу?
      От допікатиме – ліпше смерть.
      Схоже, на лавку шляхетно приляжу,
      Щось під ногами хитається твердь.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    166. пародія "Знову потяг на Підзамчі…"
      І. Трач

      Знову потяг
      на Підзамчі,
      Гуркотять
      колеса…
      Все, як завше,
      все, як завше,
      Тільки ці
      сумні
      колеса…
      Все, як завше,
      все, як завше, –
      Гуркотять колеса…


      Збірка ”Печалі Замкової Гори”






      Пародія


      Ці колеса
      сумні й невеселі.
      Круглі, чорні,
      залізні, тужні
      Гуркотять,
      аж здригають оселі,
      По мізках
      проїжджають мені.

      Знову потяг
      застряг на Підзамчі,
      Ніц не крутять,
      забрав би їх біс.
      Ті колеса,
      як завше,
      як завше…
      Може б хто
      мені пива приніс…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    167. пародія " Це – Божевільне тисячоріччя…"
      І. Трач

      Це – Божевільне тисячоріччя,
      Це – Божевільний світ,
      Ці божевільні обличчя
      Й так мало справжніх літ…
      Ці божевільні обличчя
      І так мало літ…
      Так мало справжніх літ…


      Гуманістичний вісник, 2006




      Пародія

      Ти моє біле гусятко
      В цьому божевільному світі…
      Ти моє гусятко…
      Гусятко моє біле.
      Гусятко моє…
      Моє…




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    168. пародія "Останній вірш…"
      І. Трач

      Останній вірш
      прийде на прощу,
      Останній вірш
      скаже знов мені:
      Пощо, пощо???
      Останній вірш,
      останній
      Прийде
      на папір…
      Останній
      вірш
      прийде
      до мене
      знову…
      Про це
      не знатиме
      НІХТО,
      Тільки
      недописаний
      папір…


      Збірка ”Печалі Замкової Гори”





      Пародія


      Останній вірш…
      О дивний світ!
      Останній грам,
      останній літр…
      Востаннє прийдеш.
      А ПОЩО?
      Про це
      не знатиме
      НІХТО…




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    169. пародія "Три каштани..."
      І. Трач


      Три каштани
      у моїй душі,
      Три каштани,
      три каштани,
      три каштани…
      НЕ ЧУЖІ.
      Три каштани
      у моїй руці,
      Три каштани, три каштани, три каштани…
      Ви скажіть усьому
      світу:
      Ми іще живі!
      Три каштани
      у моїй руці…


      Збірка “Печалі Замкової Гори”




      Пародія


      До кишені
      руку
      запихаю,
      Два каштани
      у моїй руці…
      Чи живі,
      чи неживі –
      не знаю…
      Все одно – мої,
      а НЕ ЧУЖІ!





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    170. пародія "Жінка з очима кішки"
      Г. Скірська

      Жінка з очима кішки.
      Кішка з очима жінки…
      Плаче дитя під дощем –
      Щем.
      Жінка зі спокоєм кішки,
      Кішка зі спокоєм жінки…
      Відьма напустить тіні –
      Ліні.
      Жінка із кігтями кішки,
      Кішка із нігтями жінки…
      Немає під дахом місця –
      Місяця.
      Жінка з гордістю кішки,
      Кішка з гордістю жінки…
      Плаче дитя під дощем –
      Ще б…


      Збірка “Колючий чортополох”




      Пародія

      Дивлюсь на тебе зблизька,
      Прямо не очі – очиська,
      Аж забиває дух!
      Ух!
      Відьма напустить тіні,
      Вдіне спідничку міні,
      Виставить ноги. Жах!
      Ах!
      Жінка фарбує нігті,
      Трохи оголить лікті,
      Так непомітно збудить!
      Буде!


      І.Гентош



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    171. пародія "Люби - не покинь"
      Г. Скірська

      Боялась сказати тобі, що люблю,
      Боялась сказати.
      Чар зілля не вип’ю, лише пригублю, –
      Не думав – сказав ти.

      А вже настоялась цілющо душа,
      Ще вчора – порожня.
      А ти прямував, обминав, залишав
      Мій біль – подорожник…

      І барви загусли: де небо, де ж синь?
      У слові тім – фатум.
      Люби мене, люби – не покинь, –
      Боялась сказати.


      Збірка “Колючий чортополох”







      Пародія


      Не порожня я, не порожня…
      Скоро взнає про це рідня.
      Так кохатися мріє кожна,
      Але, вибачте, не щодня!

      Ми зустрінемося і нині,
      Бо духовне – понад усе.
      Все змішається – барви сині,
      Подорожник, твоє лице…

      Видно, зайвого пригубила,
      Настоялась цілющо душа
      Не в чар-зіллі любовна сила.
      Я встидаюсь сказати... Ша!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    172. Наталії Крісман
      Аж у дзеркало дивився:
      Фіолетовий чи ні?
      Що з "привітом" - то не злився,
      Аномали - "на коні"!

      Слава Богу, що не синій...
      Без запрошень - хитрий чорт!
      А нахальство в моді нині,
      Як не ти - тебе за борт.

      Та пародії - не гроші,
      Хоч натура - благодать...
      Стільки якостей хороших!
      Починаю вже звикать.

      Цьомкну в ручку милу даму,
      В Вас, Наталю, "Київстар"?
      Гратулюю за ... рекламу,
      Й доброзичливий піар.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    173. пародія "Цвіте акація над нами..."
      Г. Скірська

      Цвіте акація над нами…
      Зійшов апостолом трави
      Духмяний ранок, і багряно
      Дерев торкнувся голови.

      А серед найсолодших квітів –
      Кропивка біла й кропива.
      Таке щось сталося на світі –
      Висока виросла трава!

      І похилилася медово…
      Збудився равлик золотий,
      А я кричу, не чути й слова:
      Цвіте акація, не йди!


      Збірка “Колючий чортополох”




      Пародія

      – Не йди – акація кричала,
      – Не йди – вторила кропива.
      А я собі в траві лежала
      І не зважала на слова.

      Щось станеться напевно в світі –
      Духмяний ранок похиливсь.
      Надіялась, де правду діти?
      І равлик все-таки збудивсь…

      І.Гентош



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    174. пародія "А почнімо прощатися з літом!"
      Г. Скірська

      А почнімо прощатися з літом!
      Будячок фіолет обтрусив…
      Сонце вже по-осінньому світить,
      По-осінньому дощ зголосивсь.

      У Карпатах дощі зарядили,
      В гірській річці потоки знялись…
      Пригадай – по гриби ми ходили,
      Загубились удвох між ялиць.

      Час верхівкам дерев золотіти, –
      Павутиння летить над чолом…
      А почнімо прощатися з літом,
      З фіолетовим будячком!


      Збірка “Колючий чортополох”





      Пародія


      Пригадай, як усе починалось…
      По гриби ми, здається пішли,
      Загубились удвох, заховались.
      По-осінньому дощ голосив.

      В гірській річці піднялись потоки,
      Ти іти вже додому просивсь,
      Я благала – іще, милий, трохи,
      Та уже будячок обтрусивсь.

      Буду, певно, прощатися з літом,
      І загублюсь сама між ялиць.
      Ти якийсь ненормальний, з привітом.
      Фіолетовий ти якийсь…

      І.Гентош



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    175. пародія "Який ти у мене красивий"
      Г. Скірська

      Який ти у мене красивий!
      І, мабуть, вже дуже пізно…
      Вночі голова посивіє,
      І буде на серці прісно.

      Який ти у мене ніжний!
      Аж запульсує в скронях…
      Покотиться камінь наріжний,
      І виросте з нього сонях.

      …За срібними куполами
      Невидимо зірка впаде.
      Ходитимем із молитвами
      Там, де немає людей…


      Збірка “Колючий чортополох”





      Пародія


      Ми заховаємось двоє
      Там, де немає людей.
      Виплекаємо сонях,
      Невидимо зірка впаде.

      Ти трохи лисий і сивий…
      Та не хвилюйся так,
      Ти все одно красивий,
      Ти на усе мастак.

      Знов запульсує в скронях,
      Але на серці прісно.
      Боже! Хіба то сонях?
      Йди вже додому! Пізно!

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    176. пародія "Місяць вповні. Загадай бажання"
      Г. Скірська

      Місяць вповні. Загадай бажання
      І засни у зорянім хмелю…
      Я тобі своїм пташатком раннім
      До схід сонця звістку перешлю.

      Прокидайся! Ранок стоголосий
      Причаївся в хащах за горбом.
      Я вже розчесала довгу косу,
      І лице умила під струмком.

      Я вже назбирала квітів в росах,
      Пагорби й долини перейшла…
      Прокидайся, я чекаю боса, –
      Відгукнися на моє пташа!


      Збірка “Колючий чортополох”





      Пародія

      Ти невчасно. Я чекаю Боса.
      SMS-ку зранку Бос прислав.
      Ти не пхай у наші справи носа –
      Він мені кар’єру обіцяв.

      Я тобі налию на дорогу,
      Ти поспи у зорянім хмелю.
      Ти не образився? Слава Богу!
      Ну, давай, ще трішечки наллю.

      Що скривився, ніби ми востаннє?
      Ніби виліз з зимної води?
      Не хвилюйсь, моє пташатко раннє,
      Почекай, і потім приходи…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    177. пародія "Якого кольору зозулі…"
      Г. Скірська

      Якого кольору зозулі,
      Ті, що невидимо кують?
      Пожовклі трави і поснулі
      Осіннім сном в пітьмі снують…

      А ліс укриється листками,
      Що скрутяться і опадуть.
      Якісь невизначені гами
      З дерев зозулі накують.


      Збірка “Колючий чортополох”






      Пародія

      Щось моя зозуля притомилась –
      Не кує невидимо в дуплі.
      Ті мужчини чи переказились?
      В голові роять догадки злі…

      Лазиш десь, і все для тебе мало.
      У пітьмі невидимо сную…
      Ті походи вже мене дістали –
      Ти прийди! І я тобі вкую!



      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    178. пародія «А уста твої брешуть, як пси.…»
      Г. Скірська

      А уста твої брешуть, як пси.
      Під подушку сховаю місяця
      Я повірю у віщі сни,
      Та тобі не пригрію місця я.

      Чорний місяць. Солодка брехня.
      Не примусиш дарма чекати!
      Пси завиють, злетить вороння, –
      Буду довго і міцно спати…

      Нашарований місячний пил
      На подушку сипався дзвінко…
      Снилось жінці: ти з глини ліпив –
      Неслухняну, бездушну жінку…


      Збірка “Колючий чортополох”






      Пародія

      Пси завили – то ти припер,
      Не примусив дарма чекати.
      Заваливсь на диван, чи вмер.
      Будеш довго і міцно спати.

      Вже не брешуть твої уста,
      Під подушкою грію місяць.
      Ти повір, я уже не та,
      І даремно так гріла місце я.

      Може ти забагато пив,
      Чи відчуєш із ранку провину?
      Я не знаю, що ти ліпив,
      І що маєш іще із глини…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    179. пародія «Я би мала ще крихітку віри.…»
      Г. Скірська

      Я би мала ще крихітку віри,
      Якби вчора не збилася з ніг…
      На довіру мене перевірив,
      На безвір’я мене переміг!
      Якби все обернулось початком,
      Чи знайшли б своє місце ми?
      Народилась гидким каченятком,
      А водитися стану з гусьми?


      Збірка “Нічні хризантеми”






      Пародія


      Ну й життя. Чи то б хто повірив?
      Завалилась я вчора з ніг…
      Ти так трепетно в мене вірив,
      Та підступний змій переміг.
      Певно добрим ти був би татком,
      Як знайшли б собі місце ми.
      Та той вечір не став початком,
      І лишилася я з гусьми…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    180. пародія «Знову. Знову. Знову....»
      Г. Пановик

      Знову. Знову. Знову.
      Дощ. Злива. Тінь.
      Хтось біжить на розмову.
      Когось тче самотінь.

      Знову іскринки-очі.
      Осінь. Зима. Весна.
      Переплелися ночі
      З денними нитками в снах…

      Щось у саду воркоче –
      Голуб. Вікно. Печаль.
      Серце… знову хоче
      Зануритись в акварель.

      День. Ніч. Світанок.
      Виросло з Неба стебло.
      Голуби. Вікна. Ґанок
      Спогадом сіють зерно.

      Знову, знову, знову…


      Збірка “У лабіринтах душі”




      Пародія

      Було, не було, не знаю,
      Але в душі тепло.
      Точно не пам’ятаю.
      Зрештою, певне, було…

      Поряд мирно воркоче
      Голуб, а може – ти…
      Серце, напевне, захоче
      Знову розмову вести.

      Знову, знову і знову
      Міняється день і ніч.
      Ледве вже бачу стодолу,
      Ґанок, вікно і піч.

      Знову тіні по стелі,
      Виросло в небо стебло,
      Переплелись в акварелі…
      Все таки, певне, було!

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    181. пародія "Білий вальс"
      О. Морушко

      Сонце ласкає, повітря п’янить,
      Вишні у шлюбному вбранні.
      Хочу, як Фауст, спинити цю мить,
      Але не в стані.

      Доле моя – не спіши, зачекай.
      Дай загляну тобі в очі, –
      Що ти несеш мені, пекло чи рай, –
      Знати я хочу.

      Знову втекла, як крізь пальці пісок,
      В душу закрався неспокій:
      Був я, здавалось, від щастя за крок,
      Чи за два кроки?


      Збірка “Зачароване коло”
      Львів, 2000







      Пародія

      Хочеться знати – я Фауст, чи ні?
      Думка п’янить і ласкає.
      Істина, звісно, на дні, у вині…
      Доля ж спішить, не чекає.

      Менше би пити – то гарний урок,
      Що ж, не останній…
      Знову втекла, а була лиш за крок,
      Але я знову не в стані…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    182. пародія "Далекий грім смереки побудив..."
      О. Лозова

      Далекий грім смереки побудив,
      І буде дощ – не помирились хмари.
      Ніхто в долині ватру не палив,
      Ніде не озивалася флояра.
      Печалюся. Не бачу в горах гір,
      І не тому, що всі верхи в туманах.
      … Якби ти ще хоч раз мене повів
      Туди, де найказковіший світанок,
      де потічок так весело тече,
      що й ми від нього радості навчились,
      де не журились громом, ні дощем,
      де ми нічим на світі не журились.


      Збірка “Політ у літо”



      Пародія

      Дожилася. Не бачу в горах гір
      Крім тебе взагалі ніщо не бачу.
      Півсвіту заступив мені, повір,
      Печалюся, ледь-ледь з того не плачу.

      Верхи в туманах, і на серці щем
      Напевно хмари десь не помирились.
      Невже даремно мокли під дощем
      Ми хоч чогось у цім житті навчились?

      Ти хмуришся – ну що вона рече?
      Із нас прекрасна, певне, вийшла б пара
      Приляжемо, де потічок тече,
      І хай у грудях виграва флояра…

      І.Гентош



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    183. пародія "Це той звичайний чорний день..."
      Це той звичайний чорний день…

      Це той звичайний чорний день,
      Коли щасливим бути – злочин,
      І хмара грозова росте
      Із дня у ніч, у день із ночі.
      Життя чуже і світ нічий,
      І ясновидиця мовчить.

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”





      Це той звичайний чорний день…
      (пародія)

      Щось ясновидиця замовкла –
      Котру добу мовчить, як пень.
      Трава згоріла і пожовкла
      У наш звичайний чорний день.
      Із дня у ніч, у день із ночі
      Щось обіцяєш – то пусте.
      Тобі щасливим бути – злочин.
      О! Хмара грозова росте!


      І.Гентош



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    184. пародія "Ті автобуси збожеволіли..."
      Ті автобуси збожеволіли…

      Ті автобуси збожеволіли:
      То не їдуть, а то роз’їздились,
      І чого їм так захотілося
      Догодити мені, зажуреній?

      Та могли би десь там затриматись
      Чи набрати людей повнісінько
      І минути зупинку,
      Мимо нас
      Прошмигнути на повній швидкості.
      Я зітхнула б тоді полегшено
      І сказала:
      – Ти бачиш сам,
      Що немає мені чим їхати.
      …Не прощайся. Я ж не прощаюся.
      – Залишаєшся?
      – Залишаюся!

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”





      Ті автобуси збожеволіли…
      (пародія)

      Дві години немає жодної –
      Ті маршрутки мов з глузду з’їхали,
      Як до тебе – одна за одною,
      Водії із наглими пиками.

      Бачиш сам, що поїхати пробую.
      Ти зітхнув би тоді полегшено.
      Переповнені, ніби з худобою,
      Пасажири – мов раки печені.

      Прошмигнути б на повній швидкості…
      Та в таксі без двадцятки не пхайся.
      Не діждуся від тебе милості…
      – Зафондуєш таксі?
      – Залишайся!


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    185. пародія "Та хатка вже під снігом"
      Та хатка вже під снігом

      Та хатка вже під снігом. Тепло їй.
      Димком блакитно дихає у небо,
      І тепло біля хати білим вербам,
      Бо сняться їм весняні солов’ї.

      Короткі ночі сняться в довгу ніч,
      Короткі дні – все далі від порогу,
      І вже не видно стежки, ні дороги,
      Ні хати, ані диму,
      Тільки сніг.

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”





      Та хатка вже під снігом
      (пародія)

      Короткі ночі – виспатись неможна,
      А зустріч зранку – то, вважай, по дню.
      В душі тривожно грає струнка кожна –
      Не треба ані диму, ні вогню.

      Ми без печі прекрасно грієм хату,
      І сняться їй веселі солов’ї.
      Ми поспішаєм – не прийшов би тато,
      І не почав би: «Дорогі мої …»

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    186. пародія "Сьогодні я ще тут"
      Сьогодні я ще тут

      Сьогодні я ще тут.
      Ти не чекав?
      Не думав?
      Мені стелилась путь,
      А повівало сумом,
      І хмарилось на дощ
      У царстві тридев’ятім…
      Навіщо і чого
      Нам знову віддалятись,
      Як небо і земля,
      Немов зима і літо?
      Ти знаєш, любий, я…
      Я звідси не поїду..

      . О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”







      Сьогодні я ще тут
      (пародія)

      Сьогодні я ще тут,
      І завтра буду тут!
      Ти не чекав? То знай –
      Я взагалі не піду.
      Мені стелилась путь,
      Але про це забудь.
      Збирається на дощ,
      Йде діло до обіду…
      Не буду йти кудись!
      Навіщо і чого?
      Як небо від землі
      Віддалитись не хочу.
      Ти не сумуй – радій
      Із рішення мого.
      Ти що, заснув, не чув,
      Що я тобі торочу?



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    187. пародія "Осінь молода..."
      Осінь молода…

      Осінь молода
      З просинню вода
      Вогнище
      Тепло
      За селом
      Село

      Ще один покіс
      Очі слив вогкі
      У старім саду
      Груш
      І меду
      Дух

      В золоті вітрів
      Соняшник дозрів
      Поле
      І над ним
      Найсолодший дим

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”



      Осінь молода…
      (пародія)

      Я ще не стара
      І ще не пора
      Вогнище гасить
      Треба ще пожить

      Де ти, милий, вліз
      Ще один покіс
      Краще би зробив
      Душу звеселив

      Найсолодший дим
      У покосі тім
      Трохи посопів
      Накінець дозрів

      Груші у меду
      Ще один покіс
      У старім саду
      Насмішив до сліз


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    188. пародія "Ми не торкались ягід гірких..."
      Ми не торкались ягід гірких…

      Ми не торкались ягід гірких,
      Нам і солодких стало.
      Літо сплітало наші стежки,
      Як лиш могло – сплітало.

      Там на узліссі терен затерп.
      Сонце – неначе з печі.
      Сонях самотній все ще цвіте,
      Мак облетів під вечір.

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”




      Ми не торкались ягід гірких…
      (пародія)

      Ти, як лиш міг, щось мені сплітав,
      Потім затерп, як терен.
      Сонце сплітало солодкий сплав
      З диких ягід і зерен.

      Там на узліссі і сталось те,
      Що перейшло у вечір.
      Мак обтрусили, сонях цвіте.
      Губи печуть і плечі…





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    189. пародія «Зима до кожного іде…»
      Зима до кожного іде,
      І вже осінній день не вдома,
      І тулиться притихла втома,
      Мов кошенятко до грудей.
      Біліє тепло біла хата,
      Біжить від холоду ріка.
      Листок питає у листка:
      – А де ти будеш зимувати?

      О. Лозова
      Збірка “Політ у літо”


      Зима до кожного іде…
      (пародія)

      Зима до кожного іде,
      І вже осінній день на скронях,
      В твоїх очах притихла втома –
      Притулюсь міцно до грудей.
      Які умовності? Сім’я?
      Ми лиш одні тут біля хати…
      Ти несміливий. Мушу я:
      – А де ти будеш ночувати?


      І.Гентош



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Вгору

    190. пародія «Думала, не зможу так...»
      Думала,
      Не зможу так.
      А чому – не зможу?
      Кажеш
      Не тривожити –
      От і не тривожу.

      Чи мовчання – золото?
      Чи покара клята?
      Я тобою, голубе,
      Навчена мовчати.

      Самозакодовані
      Тиша,
      Буря,
      Повінь.
      Сила вибухова є
      У німому слові.

      О. Лозова
      Збірка “Очі дерев”


      Думала, не зможу так
      (пародія)

      Занімів. Де сила вибухова?
      Швидко буря в тишу перейшла.
      Що сопеш, не вичавиш ні слова?
      Ну і що у тобі я знайшла?

      Це мовчання – то покара клята.
      – Не тривож, лепечеш, не тривож!
      Та чи довго зможу так мовчати?
      Хоч би раз приніс букет із рож…

      Хоч на день один розкодувався,
      Показав, до чого ти мастак.
      А такий кому ти ,голуб, здався?
      Все. Іду. Не можу більше так.


      І.Гентош



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    191. пародія "Щодня до тебе приїжджаю..."
      Щодня до тебе приїжджаю…

      Щодня до тебе приїжджаю,
      щоб стати тінню під вікном.
      Твоє ім’я там промовляю,
      немов молитву перед сном.


      М. Дубецький
      Збірка ”Для вас, закохані”






      Щодня до тебе приїжджаю…
      (пародія)

      Щовечір йду вікно підперти,
      Мов вартовий всю ніч стою.
      Твоїм щоб стати – легше вмерти!
      Летять роки… І я кую…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    192. пародія "Ти вже спиш..."
      Ти вже спиш…

      Ти вже спиш,
      а я не сплю.
      Телефон затаївся
      і зиркає хитрувато.
      А я хочу
      ввійти в твій сон
      безтурботний.
      Безтурботний?
      А, може, ти
      увісні
      відчиниш кватирку,
      а я птахом влечу
      і спопелюсь
      жаром
      твого серця.


      М. Дубецький
      Збірка ”Для вас, закохані”




      Ти вже спиш…
      (пародія)

      В твій сон увійти я хочу…
      Не пустиш – в кватирку влізу,
      Затаюсь з телефоном на пару,
      І зиркаю хитрувато.
      Ти спиш вже, а я не сплю ще.
      Якийсь я такий безтурботний…
      В розжарене серце попасти,
      З розгону, через кватирку
      Вві сні я, напевно, зміг би…
      А так – спопеляє сором.

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    193. пародія "Я шукаю подібну до тебе..."
      Я шукаю подібну до тебе,
      щоб хоч очі подібні були,
      хоч руки…
      Вже, напевно, кохання не буде.
      Й не треба…
      Та не буде і муки.

      М. Дубецький
      Збірка ”Для вас, закохані”


      Я шукаю подібну до тебе…
      (пародія)

      Я шукаю подібну до тебе,
      Хоч би вуха подібні були…
      Вже, напевне, кохання не треба,
      Про останнє давно забули…
      Хоч би ноги були подібні,
      Хоч би груди, чи хоч би руки.
      Ну кому воно все потрібне?
      Трішки щастя, а стільки муки…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    194. пародія "Як називав би тебе дорогою..."
      Як називав би тебе дорогою –
      То душею напевно б кривив.
      Не назву я тебе й золотою,
      бо вже іншим таке говорив.

      Лиш тебе я до серця пригорну
      і погладжу волосся твоє,
      а про ласку й любов неповторну
      хай розкаже мовчання моє.

      М. Дубецький
      Збірка ”Для вас, закохані”


      Як називав би тебе дорогою…
      (пародія)

      Я кривити душею не хочу –
      Не згадаю, про що говорив.
      Скільки років жінок я морочу,
      Та із ними я й щастя попив…

      Очманіло мовчу, неповторно.
      Хоч убий – не згадаю ім’я.
      Поцілую, до серця пригорну,
      Бо поетом народжений я!

      Дорога, золота, бронзольова…
      Без жінок я би вовком завив.
      Все було! Не згадаю ні слова
      Що, кому, і коли говорив…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    195. пародія «Відспівало літечко…»
      Пародія

      Я сховаюсь в буду, як собака,
      З вересня у жовтень перескочу.
      Як потрафлю, то з усього маху
      Гепнуся у грудень, як захочу…

      В січні порегочу над морозом,
      А навесну, як усе розм’якне,
      З буди гавкну, як не втрачу розум.
      А захочу – може навіть нявкну.

      Налякаю зиму й весну разом,
      Бо не скоро, певно, буду з вами…
      А сусіди скажуть: – “О, зараза!
      Знов напився зранку до нестями”.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    196. пародія "В мене серце дурне болить..."
      В мене серце дурне болить…

      В мене серце дурне болить,
      коли падають
      дахи з неба.
      Коли сонце в кущах лежить,
      кволий вітер цілує ребра.
      Не люблю, коли сніг димить.
      Коли нетрями – з гарним зором,
      Як собака по рейках мчить,
      а люди мовчать хором.


      М. Дубецький
      Збірка ”У лабіринтах душі”







      В мене серце дурне болить…
      (пародія)

      В мене певно поїхав дах,
      Коли зорі звалились з неба…
      Поїзд рейками мчить, мов птах.
      А мені сніг гасити треба.

      Знову сонце звалилось в кущі,
      І по ребрах болюче влупило.
      Хоч би вітер подув мерщій,
      А чи краще сходити на пиво.

      Другий тиждень я хором мовчу,
      Серце тупо болить від погоди…
      Про димлячі сніги напишу,
      В понеділок притягну на “Сходи”.

      ІГентош

      "Сходи" - літературно-мистецьке об’єднання в м.Львові
      прим.автора



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    197. пародія "Ні"
      Ні

      Туди, туди, де є земля…
      Куди? куди? – далеке Я…
      А ми? а ми? – не можна вам.
      Чому? чому? – багато драм.

      Багато там, багато ням –
      не можна вам і навіть нам,
      тому що там, так-так – це там:
      не можна вам, не можна нам…


      Б. Гордасевич, Жорж Дикий
      Збірка “Мотлох” Львів, 2008




      Ні
      (пародія)

      Що можна нам – не можна вам,
      Захочу – ні, захочу – дам…
      Коли? Кому? – Далеке Я…
      Болить голівонька моя.

      Вже б не завадило сто грам,
      А потім, звісно, трохи “ням”.
      А ми? –А ви? Не можна вам!
      А, втім, вділю, бо я не хам…

      І.Гентош



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Вгору

    198. пародія "Кретин і критичність"
      Кретин і критичність

      Оце так-так! Оце дива!
      Осляча в мене голова!
      Ще й грива, як в макаки,
      і пика задаваки!
      І гонору, дай Боже, -
      могила не поможе.

      А звуть мене людина,
      та в тому я не винна.



      Б. Гордасевич, Жорж Дикий
      Збірка “Мотлох” Львів, 2008






      Кретин і критичність
      (пародія)

      Ура! Людина я! Дива!
      Хоча й осляча голова…
      Яка в макаки грива? –
      Вона і так щаслива.

      На що в люстерку схожий? –
      Могила не поможе.
      То пика всьому винна !
      А так, як всі – людина…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    199. пародія "Університет"
      Університет

      ми послуговуємось мертвими мовами
      ходимо безпорадні серед астролябій реторт
      черепів
      з висоти земляного валу слухаємо
      дзвін миколая на брукованому подвір’ї слухаємо
      красномовного ритора заляпаного крейдою
      ціцерона
      на уроках медицини зазираємо в очі
      мерцям
      ховаємо в кишенях тютюн і нецнотливі малюнки
      вранці чемно ступаємо за капеланом
      жбурляємо в котів малими філософськими
      камінцями
      опівдні втікають від нас
      найдотепніші силогізми і формули адже
      поруч за крутими вогкими мурами
      саме розвішує щойно випрану
      мокру ваговиту
      білизну
      медова служниця підстарости

      Ю.Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид. “Лілея-НВ”, 2002




      Університет
      (пародія)

      Чи ж доживемо до старості?
      Нам би служницю підстарости
      З динями-цицями круглими
      За тими дурацькими мурами.
      В очі мерцям заглядатимем,
      Що із науки матимем?
      Мови і формули зрана,
      Шляк би забрав капелана,
      Всіх цицеронів і риторів.
      Тільки первак не розбити би,
      Тільки б тютюн не розсипати,
      Бо Товариство битиме…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    200. пародія "Сумнів"
      Сумнів

      Такої ночі перейду місток,
      ступлю на сніг і подолаю схил.
      Всього мене – до мозку і кісток
      пройме мороз, опівночі стосил.

      О ніч німа, пустельна і совина!
      Цей холод, ця тілесна печія…
      Матерія первинна. Це – провина.
      (Як не моя й не Божа, то чия?)

      Мої знання сумнівні і сумні.
      Тому й жага нуртує, мов аорта, -
      і я не сам: глузлива пика чорта
      по-змовницьки підморгує мені.

      Беріть мене, панове чортівня!
      Тягніть у вир, де душу розітнуть.
      А там, де народилося ягня,
      про мене, безнадійного, зітхнуть…



      Ю. Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид. “Лілея-НВ”, 2002







      Сумнів
      (пародія)

      Хана, напевно, міст я не здолаю,
      І по снігу не вилізу на схил,
      Ще до корчми десь з сотню кроків маю,
      Мороз проймає, вибився із сил.

      Та печія тілесна підганя,
      Тому й жага нуртує, мов аорта.
      І пика в продавщиці, мов у чорта,
      Глузує, знає, що грошей нема.

      Мої знання сумнівні і дурні.
      Бери мене, може на щось згоджуся.
      Матерія первинна, так чи ні?
      Піду додому, там чека Маруся...


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    201. пародія "Стихії"
      Стихії
      Мадригалик

      По-перше камінь. Твердь. І підмурівок.
      Холодна перепона. Тож мета
      втікає від зарюмсаних корівок,
      а зостається творення хвоста.

      Коли, розбивши камінь, з порожнечі
      ти витвориш, мов іскру, чистий шал,
      Вона тобі – рожеві нігті в плечі,
      Се – у вогні розжарений метал.

      Але коли ти Майстер, то з металу
      ти витнеш золоті кружала зір
      і понесеш її, легку й повсталу,
      і се – стихія легкості: ефір.

      Ю. Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид. “Лілея-НВ”, 2002






      Стихії
      (пародія)

      Ці три стихії так мене накрили,
      Що плоть мов підмурівок. Камінь. Твердь.
      Ну зміст який впиратися щосили?
      Кінець один – хоч круть тобі, хоч верть.

      Твоя холодність вже не перепона,
      І одинока іскра – не мета.
      То чистий шал дістатися до лона,
      І там творити помахом хвоста!

      І буде все – рожеві нігті в плечі,
      І крик, і золоті кружала зір.
      І ми, жагучі двоє, мов із печі.
      Я Майстер! Ти розслабся і повір…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    202. пародія "Музей старожитностей"
      Музей старожитностей

      Як ми ходимо обоє
      нетрями старого дому!..
      Гобелени і гобої
      славлять пару невідому,
      ніби бачать
      нашу змову:
      кожен дотик –
      теплий спалах.
      І тоді ми знову (й знову)
      переходимо
      в дзеркалах.
      На годиннику з гербами,
      як завжди, година друга,
      і крадеться вслід за нами,
      може туга, може, фуга…
      Повз портрети
      і портшези
      з нами йде луна від кроків.
      Ми кудись надовго щезли
      (двісті років?
      Триста років?).
      І, коли вже стане темно,
      з неопалених покоїв
      (я, здається, вівся чемно,
      я нічого не накоїв),
      у жаркі вогні неонні
      повертаємось
      навіки.
      Я несу тебе в долоні,
      і життя таке велике…

      Ю. Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид. “Лілея-НВ”, 2002

      Музей старожитностей
      (пародія)

      Я даремно вівся чемно,
      Ще й нічого не накоїв.
      Виглядало це нікчемно,
      Ледве вибрався з покоїв.

      Ніс до Тебе у долоні
      Щось гаряче і велике.
      Щоби ще стрічатись сонним
      Зарікаюся навіки.

      Раптом все надовго щезло…
      Двісті років? Триста років?
      Задубіло і замерзло.
      Знов надіємось на потім…

      Знов чекаєм теплий спалах,
      Щоб шкварчало і без снігу.
      Вийшло так, що все дістало,
      Трохи туга, трохи фіга.

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    203. пародія "Благання мартопляса"
      Благання мартопляса

      Братове, до вогню мене прийміть,
      подайте хліба чесний почастунок –
      я йду давно, а клич нічних вістунок
      мертвить і воскрешає водномить.

      Я виміняв на вітер срібло й мідь,
      я став недоторканний, мов цілунок.
      Я йду і на плечі моєму клунок,
      і ви мене, братове, обійміть!..

      Я не навчу вас жити на землі,
      збирати мед і стригти череду,
      додаючи рублі та мозолі.

      По гострім путівцю, мов по мечу,
      до ваших жител радісно прийду
      і невблаганну зірку засвічу…

      Ю. Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид. “Лілея-НВ”, 2002




      Благання мартопляса
      (пародія)

      Мене послали втретє в гастроном,
      Бо вкотре закінчився почастунок,
      Мені б пройти мимо нічних вістунок,
      Я йду давно, чи пак, повзу як гном.

      Йду на вино зміняти срібло й мідь,
      Кульок в руці, і за спиною клунок.
      Як повернусь, братове, обійміть,
      Ще й в нагороду п’яний поцілунок.

      По гострім тротуарі, як по лезу,
      На вашу радість у житло верну,
      Це дасть можливість скінчити трапезу,
      Ще й заспівати пісню не одну.

      Хіба не вмієм жити на Землі?
      Стрижем рублі, як інші череду.
      Вже на руках від чарок мозолі.
      – Що, треба знову? Скинулися? Йду.


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    204. пародія "А це така любовна гра..."
      А це така любовна гра…

      А це така любовна гра:
      кружіння, дзеркало і промінь! –
      ти все одно підеш за грань,
      у чистий спомин, чистий спомин.

      Кружіння!.. Ніби й неспроста
      миттєвий дотик (чудо стику!) –
      на луг життя і живота
      покласти б руку, теплу й тиху…

      Ми надто близько – марний знак,
      той запах Єви – не інакше!
      Ми двоє в дзеркалі, однак”
      Усе не так і все інакше.
      Бо вийду із дзеркальних меж –
      Розвалиться хистка будова.
      Ти в чистий спомин перейдеш,
      Слонова кість, роса медова…

      Ю. Андрухович, колекція віршів
      “Екзотичні птахи і рослини”
      вид.”Лілея-НВ”, 2002





      А це така любовна гра…
      (пародія)

      Я готувався неспроста,
      Миттєвий дотик – чудо стику!
      А потім в область живота
      Положу руку, теплу й тиху.

      Куди вже ближче – гарний знак,
      Твій запах Єви, не інакше.
      Анумо ще! І ще! Однак,
      Нам не сімнадцять…І не завше…

      Як вирватись з вікових меж?
      Слонову кість в медові роси!
      Ти скажеш втомлено – Полеж!
      Халат накинеш, стріпнеш коси.

      Я спробую ступить за грань,
      Як жаль, що я не Казанова.
      Ти посміхаєшся – Відстань!
      Бо ще завалиться будова…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    205. пародія "Чекають безсонні вії..."
      Чекають безсонні вії…

      Чекають безсонні вії
      Очищення від сльози,
      А небо уже
      Темніє
      У передчутті грози.
      Ще хвиля –
      Сліпучий спалах
      Цю темінь
      Ножем зітне.
      І, може,
      В безмовних скалах
      Той спалах
      Знайде мене...


      Я.Нечуйвітер
      Львів.




      Ти строго насупила брови –
      Ні-ні! Не подумай, я – за!
      Передчуття нездорове –
      Буде сімейна гроза…
      Навіщо тоді у скалах
      Твій спалах знайшов мене?
      Але, як мама казала,
      Може ще промине…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    206. пародія "Ти не зможеш мене забути..."
      Ти не зможеш мене забути…

      Ти не зможеш мене забути
      За пластами ночей і днів.
      Ти не зможеш мене збагнути,
      Хоч би я на вогні згорів...

      Ти не зможеш мене любити,
      Ненавидіть не зможеш теж.
      Залишається тільки жити –
      Може, правду оцю
      Збагнеш.

      Я.Нечуйвітер
      Львів.







      Ти не зможеш без мене прожити
      Навіть пару нещасних днів.
      То чи варто було лупити
      І кричати: - Щоб ти згорів!

      Випив трохи – з ким не буває,
      Не зарплату ж – “калим” пропив.
      А Петро он ще гіршу має…
      Правда, він і недовго жив…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    207. пародія "Прибою шум..."
      Прибою шум…

      Прибою шум.
      Далекий берег пінний...
      І хвиль табун.
      Усе здається сном...
      Солоне море дихає, як жінка,
      Напоєна коханням і вином...


      Я.Нечуйвітер
      Львів.









      Прибою моря музика магічна…
      Та завжди так складається воно –
      Жінки і алкоголь… Дилема вічна.
      То ж вибирай – кохання чи вино.



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    208. пародія "До зустрічі в ефірі, - ти сказала..."
      – До зустрічі в ефірі, – ти сказала...

      – До зустрічі в ефірі, – ти сказала...
      Я відповів:
      - Па-па!
      Поцілував...
      Червоне сонце в небі догорало,
      Але у серці -
      Я його сховав...

      Уже ніколи
      Сонечко не згасне.
      Хоч ти пішла,
      Але живеш
      В мені,
      Розбуджуючи
      світле і прекрасне,
      Котре тобі сплітаю у пісні...

      Я.Нечуйвітер
      Збірка “Лети”, Львів, 2010


      У житті не все так, як насправді.
      І червоне сонце – дивина.
      Ти пішла назавжди. І, по правді,
      Думалось, що вже мені хана.

      Треба ж так – якраз сусідці Вірі
      Кран потік, і мусив починить…
      Дзвониш ти. – До зустрічі в ефірі!
      Зранку стелю буду там білить…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    209. пародія "Вже вечір"
      Вже вечір

      Вже вечір.
      Збираю квіти.
      До моря тобі несу...
      На дальньому пірсі –
      Вітер.
      На дальньому пірсі –
      Сум...



      Я.Нечуйвітер
      Львів.








      Щовечір
      Приношу квіти.
      Набридла уже ця роль.
      На дальному пірсі – вітер,
      На ближньому – повний ноль…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    210. пародія "О, радість снігу першого сипкого..."
      О, радість снігу першого сипкого…

      О, радість снігу першого сипкого
      У зніченні січневих днів наприкінці.
      По щиколотки наші грузнуть ноги
      І дві борозенки слідів йдуть назирці.

      Стоять дерева у свитинах білих,
      В хустині срібляній пишається сосна…
      Й від снігу першого ми захмелілі
      Під небом кольору рожевого вина…




      Я.Камінецький
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.62



      Ти захмелів, напевно, не від снігу,
      І не від вітру кольоровий став.
      Тебе шукаю певно десь з обіду,
      Курити вийшов і кудись пропав.

      По щиколотки мої грузнуть ноги…
      Ти в тапках по снігу… Поїхав дах?
      Насипав січень першого сипкого…
      Воно і добре – піду по слідах…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    211. пародія "Над містом злива..."
      Над містом злива…

      Над містом злива. Блискавиця
      Розпанахала купол неба.
      Торохнув грім. І я до тебе
      Напівсвідомо притулився.

      А ти також. Немов чекала
      Тієї гомінкої зливи.
      Метнувся птахом полохливим
      Манливий зблиск в очей дзеркалах…





      Я.Камінецький
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.60



      Як тільки вшкварить блискавиця –
      Під ковдру я мерщій до тебе…
      Яка ти сексуальна, киця…
      Тулюсь, тулюсь. А ти: – “Не треба!”

      Дрижиш, мов в ліжку бачиш кобру…
      Ти, мила, дуже полохлива…
      О, знову бахнуло! Під ковдру!
      Ото була над містом злива!


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    212. пародія "Там, де хитні решета бузини..."
      Там, де хитні решета бузини…

      Там, де хитні решета бузини
      Іще травневий просівають вітер,
      Вечірній промінь в тінний сад заник
      І золотом червленим листя мітить.

      А на світанні вже червневий день
      Війне незбутнім спомином про літо,
      В якім твоє промінно-молоде
      Я вперше пестив тіло розімліте…


      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.56



      Я довго пестив тіло розімліле…
      Якось незчувсь,як також розімлів.
      А тіло було ніжно-сніжно-біле…
      Я масажист, та теж його хотів.

      На це у нас табу і заборона,
      Цей хід думок на “килим” доведе!
      Хоча табу, звичайно, перепона…
      Та тіло аж промінно-молоде…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    213. пародія "Рондель"
      Рондель

      Весна димує, де не глянь, –
      Зелено-жовті оболоки…
      Послала доля вже високих
      Нам тисячу сердець палань.

      У буйності отих послань
      Вмістилися шалені роки.
      Весна димує, де не глянь, –
      Зелено-жовті оболоки…

      У небуття не кане хлань
      Любов й палатиме допоки
      Вслухатись будем в легіт кроків
      І будем спраглі душ волань.
      Весна димує, де не глянь…


      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.59




      Весна дивує, де не глянь…
      Ми стрілися з тобою в парку,
      І ти, до мене в іномарку,
      Усілась зовсім без вагань.

      І спрагло- буйно, мов у сні,
      Ми робимо шалені кроки…
      Ще будуть висновки з уроків,
      Але пізніше, по весні.

      В пориві ласк і дотикань
      Тепер я знаю достеменно:
      Весна й кохання – то система
      Палань, зітхань, бажань, волань…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    214. пародія "Килим бурого листя й купол неба високий..."
      Килим бурого листя й купол неба високий…

      Килим бурого листя й купол неба високий,
      І твої легкостопі – у шурхоті кроки.
      Й серце стислось мені, мов пружина у крісі,
      В цьому світлоколонному буковім лісі.

      На стежині сковзкій, зеленіючій мохом,
      Подаю тобі руку, моя сумноока, –
      Сколихнулись в душі почуття найсвітліші,
      Мов відлуння від пострілу в буковім лісі.





      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.86






      Сколихнулись в душі почуття, і пружина
      Розпирає мене… Я радію – мужчина
      Ще живе у мені. Я – мов порох у крісі…
      Зараз постріл гряде, тут, у буковім лісі.


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    215. пародія "Дощу щемливий шепіт за вікном..."
      Дощу щемливий шепіт за вікном…

      Дощу щемливий шепіт за вікном…
      І в телефонній слухавці твій голос
      Звідомив: був твоїм я нині сном
      У почуттів бринливих видноколах.

      І я в цей час також тобою снив
      Й напевно, це не випадок, кохана:
      За стільки літ від першої весни
      Нас роз’єднай – суцільна в душах рана.






      Я.Камінецький
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.58



      Звідомив голос твій: - “Сьогодні будь!
      (Цілую вдячно трубку телефону)
      Ще коньяку й цукерок не забудь,
      Придумай щось, щоб не спішив додому”.

      Недаром тиждень я тобою снив,
      Так ще мене не кликала ні разу!
      Та стільки літ від першої весни…
      Візьму, на всякий випадок, “Імпазу”.

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    216. пародія "Дві любих уст пелюстки..."
      Дві любих уст пелюстки…

      Дві любих уст пелюстки
      І нігті ніжних пальців,
      Очей озерця карі
      Малює пензлик свічки.

      В магічнім світла люстрі
      Лечу до стріч я станцій.
      Та, мов свічі огарок,
      Маліє час освідчень…


      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”,
      Львів, 2008, с.92




      Я знав – ніхто не вічний,
      Але щоб так, зненацька…
      Маліє час освідчень,
      І карі очі зляться…

      Магічне світло свічки
      Ще, може, допоможе…
      Той пензлик невеличкий
      Щось на огарок схожий…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    217. пародія "Вже перша зазолоть на кленах..."
      Вже перша зазолоть на кленах…

      Вже перша зазолоть на кленах
      Переливається у смуток.
      Даль павутиниться зелена,
      Мов пряжа – осені набуток.

      Несу тобі немодні квіти
      Як дар за суголось кохання,
      Що дивма із захмар’я світить
      Зорею нам у час смеркання.

      На вересневім гобелені –
      Листочків долі злотний жмуток.
      Як, мила, нам в житті шаленім
      Без осеневої осмути?


      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.91




      Що то за суголось кохання?
      Що то за дивма із захмар’я?
      І що тобі моє зітхання,
      Як зимна ти, мов з Заполяр’я?

      Навіщо я в своїм ноутбуку
      Тебе знайшов, завів анкету?..
      Тепер я матиму науку
      Знайомитись по Інтернету.

      На монітора гобелені
      Худенькі всі і невеликі.
      По темпераменту – шалені…
      Та все не те – тисну на “Вихід”…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    218. пародія "В цьому дивному світі..."
      В цьому дивному світі…

      В цьому дивному світі
      Вулики чистими повні медами,
      В цьому нашому місті
      Вулиці повні твоїми слідами.

      В цьому синьому світі
      Світязі світлою сяють любов’ю.
      В цьому нашому місті
      Світяться вікна будинків тобою.




      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.63




      Тишина урочиста.
      Випав сніг на майдани.
      Я стою серед міста –
      Розбираюсь з слідами.
      Ось проходила Катя,
      Звідтіля ішла Таня,
      Її личко з лататтям
      Усміхалось до рання.
      А Вірунчині коси!
      А Марусині ласки!
      Добре втягую носом –
      Не Орися, а казка!
      Ніц спокою не маю,
      Находили тут, дами…
      Защемить, як згадаю
      Їхні груди з медами…
      Я сліди усі знаю
      В місті нашому цьому…
      Ось Галини, ось Раї…
      Ось моєї… Додому…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    219. пародія "В цю зиму не було зими..."
      В цю зиму не було зими…

      В цю зиму не було зими.
      І дні томились чорнотою,
      І ночі снили білизною,
      І ми блукали між людьми.

      А час усе потроху давнив:
      Твої слова, обійми, сміх…
      Я хочу снігом первозданним
      Лягти тобі до білих ніг.




      Я.Камінецький
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.61



      Тулитися тобі до ніг –
      Не чоловіча,певно, справа…
      Ось якби трохи вище зміг,
      Ото була б тоді забава…

      Було б усе – обійми, секс
      (Ну, секс, можливо, не відразу)…
      А так – в ногах, як вірний пес.
      Знов по руках дістав… Зараза!


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    220. пародія "В твоїх притінених очах..."
      В твоїх притінених очах…

      В твоїх притінених очах
      Яріє літо спекотливе.
      Весела змова при свічах –
      В твоїх притінених очах:
      В них промінь ласки не зачах,
      В них млосні лагоди напливи.
      В твоїх притінених очах
      Яріє літо спекотливе…





      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.66




      Я ще, надіюсь, не зачах –
      Ти скоро, люба, це побачиш…
      Цікавість й подив у очах,
      Чи,може, ти від щастя плачеш?

      Хоча роки своє беруть,
      Та ще трапляються припливи.
      Тут, кицю, не у свічах суть:
      Причина – літо спекотливе…



      І Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    221. пародія "В гості дощ до дощу ще й дощем пригощає..."
      В гості дощ до дощу ще й дощем пригощає…

      В гості дощ до дощу ще й дощем пригощає,
      І від крапель дощу річка срібно кипить.
      А всевладне “люблю” і нестримне “кохаю”
      Поривають мене до плавби у блакить.
      Переткались дощі в непроглядну завісу
      Й серця сльози на ній, наче щедрий овес,
      І коли серцю в світі замчиженім тісно, –
      Лину я до очей твоїх карих небес.



      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.77





      Почуттям в моїм серці замчиженім тісно,
      Я кохав тебе щиро і був вірним, як пес…
      Я троянди плекав. Але ж звідки, на біса,
      Взявся щедрий овес. І попер до небес.
      Щось, напевне, з тобою ми удвох упустили,
      Вже й коньяк не поможе – першокласний розлив.
      Щось нестримне мене пориває щосили…
      Більш не можу, кохана. Ну, бувай! Я поплив!



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    222. пародія "Дві веселки небо підпирали..."
      Дві веселки небо підпирали…

      Дві веселки небо підпирали.
      Дощ сліпий від сонця золотився.
      Дзвінко струни дощові заграли.
      Чом же: “Робить масло чарівниця?”

      Може, мила, це – чаклунське зілля,
      Приворот із любки чи любистку?
      …Стільки літ хмільного божевілля,
      Дум, згадок і мрій про спраглу близькість.


      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.71





      Ти моя маленька чарівниця,
      Приворот з любистку – справжнє диво…
      Нам обом вже дві доби не спиться
      Еротично, гарно і щасливо…

      Дзвінко струни виграють у тілі,
      Спраглу близькість пόїмо екстазом.
      Дві веселки, мов збожеволілі,
      Третю ніч готують масло разом…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    223. пародія "Безліч білих соборів у небо стримить..."
      Безліч білих соборів у небо стримить…

      Безліч білих соборів у небо стримить
      На зелених планетах весняних каштанів…
      В мікрокосмі планет цих живем ми, кохана,
      І між нами любові невидима нить.

      Хай в космічнім безмежжі ми – пил,
      тільки мить, –
      В наших душах живуть почуття неустанні:
      В них, немов на планетах весняних каштанів,
      Безліч білих соборів у вічність стремить.



      Я.Камінецький
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.60


      Нас не зв’язують легко невидимі ниті,
      Чесно скажем – між нами ланцюг чи канат:
      Тягне, тягне до тебе, кохана, щомиті…
      Сил й бажання немає оглянутись назад.

      Хай пилинки ми двоє в космічнім безмежжі,
      Та допоки це тіло коло мене лежить
      Достигають каштани у спокуси пожежі,
      Й почуття моє в вічність…, ні, у небо стремить!


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    224. пародія "Самовідданість"
      Самовідданість

      Я б віддав тобі все на світі –
      Гроші, славу і море квітів,
      Осяйні, незабутні ночі –
      За усміхнені твої очі.

      Я б леліяв тебе, як ружу,
      В літню спеку й зимову стужу,
      На руках би носив без втоми,
      Як душі найсолодший спомин.

      Я віддам тобі, як прийдеться
      Найтаємніший спогад серця,
      Захід сонця і зірку з неба –
      Все, що хочеш віддам… крім себе.


      О.Морушко
      збірка “Зачароване коло”,с.37,
      Львів, 2000



      Ніц не шкода мені для тебе,
      Ані грошей, ні хмар у небі,
      Ані слави, ні листя, ні квітів –
      Лиш би мала то все десь подіти.

      Поскладай все собі без втоми,
      А згори – найсолодший спомин.
      Збоку – сонце, і з неба зірку.
      Ніби все – зачиняй кватирку.

      Не забудься про місяць і море,
      Вітер, тишу і в маках поле…
      Все на світі тобі віддав би…
      Якби мав би я, якби мав би…


      І. Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    225. пародія "Купальська ніч"

      КУПАЛЬСЬКА НІЧ

      Зашморгнулась ніч на моїй шиї
      Терпкими обіймами повії.
      Я поринув у її безодню
      На межі між вчора і сьогодні.

      Тиша пружна і така тремтлива
      Обпекла мене, немов кропива.
      Виринає образ в моїх мріях,
      Та, чомусь, у ньому ти – повія.

      Боже, що ж мені тепер робити,
      Як з цим відчуттям у світі жити?
      Чом мене покинула надія
      І у світ пішла, немов повія…

      О.Морушко
      Збірка “Анатомія болю”,
      Львів, 2003




      Забагато пристрастивсь до “змія”,
      І здалось: сусідка – то повія…
      Став її незграбно обнімати,
      Вже хотів забратись до кімнати…

      Раптом голос: - Ви якісь негодні,
      На межі між вчора і сьогодні?
      І з покою (жах!), картина дика,
      Виринає образ чоловіка.
      Погляд строгий. Що робити маю?
      Роблю вид, що солі позичаю.
      Він здоровий! І щоб не “набрати”
      Без надії йду додому спати…




      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    226. пародія "Я хочу розправити крила орлині..."
      Я хочу розправити крила орлині…

      Я хочу розправити крила орлині
      І більш не боятися бурі віднині,
      Життя щоб наповнилось змістом пророчим, -
      Скажи, чи насправді багато я хочу?

      Я хочу хмариною легкою стати,
      Щоб в небі безкрайнім постійно літати,
      Щоб завжди шукали мене твої очі, -
      Скажи, чи насправді багато я хочу?

      Я хочу відчути тепло твого тіла,
      Щоб разом ми в небо з тобою злетіли,
      Зірвали покрови із таїнства ночі, -
      Скажи, чи насправді багато я хочу?!

      О.Морушко
      збірка “Зачароване коло”,с.41,
      Львів, 2000





      Я хочу хмариною бути при тобі,
      На кухні варити, полоти в городі,
      В “Сільпо” за продуктами вічно літати,
      Із решти копійки усі віддавати.

      Ще прати, напевно, почну я віднині,
      На хвіст наступлю чоловічій гордині…
      Я хочу пекти, підмітать, прасувати,
      І гроші усі віддавати з зарплати.

      Я хочу дивитись твої серіали –
      Не те, що футбол (недолугі амбали)…
      Я хочу до тіла, і хочу щоночі…
      Скажи, чи насправді багато я хочу?!


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    227. пародія "Змішалось все на шахівниці долі..."
      Змішалось все на шахівниці долі…

      Змішалось все на шахівниці долі –
      Нова доба залишила свій знак:
      Як в казці в мить одну змінились ролі
      І став ферзем непрохідний пішак.

      А що король? – Як завше, недалекий,
      Його вже не злякає навіть мат,
      На всякий хід погоджується легко
      І зовсім не зважа на результат.

      А далі що? – Цейтнот і загнивання,
      Як результат – повторення ходів.
      І вже не за горами хід останній –
      Просити милість в інших королів.

      О.Морушко
      Збірка “Зачароване коло”, с.45
      Львів, 2000




      Король…Король…А є ще королева…
      Не все в житті вирішує король…
      Як королева трапиться сталева –
      Заставить справно грати нову роль.

      Король в бігах, у паніці від мату,
      (Раніше і не чув лайливих слів).
      Боїться відчинити власну хату,
      Щоб не набрати часом стусанів.

      Змарнів і схуд, а був же круглолиций,
      Котрий вже рік гарує, мов ішак.
      Змішалось все на долі шахівниці,
      Бо став ферзем непрохідний пішак.


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    228. пародія "Ще кістляві тіні. Сите "ego"...
      Ще кістляві тіні. Сите «еgо»…

      Ще кістляві тіні. Сите «еgо»
      На осонні мружиться в блакить.
      І, як жуйка, налипа до стегон
      Погляд мій, витягуючись в нить

      За жінками, що проходять містом.
      І навічно в пам’ять запливе:
      Блиск сережки і коштовні ніздрі
      За вікном миттєвих BMW.

      Світ стрункий. І я тут ще «в законі».
      Печиво дахів і голуби…
      Тріщини чорніють на ослоні
      В тім селі, що я його любив.

      Я надовго тут, гінкий і пружний,
      Серед густо напханих спокус.
      Я – осьо… Та місяць незворушний
      Посміхнувся кутиками вуст.



      П. Вольвач
      Збірка “Кров зухвала”, с.55,
      Київ, 1998



      Добре, що у тебе я “в законі”,
      Ще гінкий і пружний – тільки жить!
      За жінками стежу на балконі
      Погляд свій витягуючи в нить.
      Вийшов ніби покурити просто,
      З спальні втік – подалі від біди…
      Ось маленька, щось не вийшла ростом,
      Але груди має хоч куди.

      Ого-го, яка струнка блондинка!
      Може по сусідству тут живе?
      Певно шейпінг. Спльовую, бо слинка.
      Але ні – сідає в BMW.

      Чорні, попелясті, білі й русі…
      Груди, стегна, і при стегнах “всьо”…
      Як тут не піддатися спокусі?
      А із спальні голос: “Я – осьо”…

      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    229. пародія "Вічне кохання... Та я хіба проти?.."
      Вічне кохання… Та я хіба проти?..

      Вічне кохання… Та я хіба проти?
      Щось там джерельне… Та я тільки за.
      Просто в душі чомусь так, ніби протяг.
      Сутінки й тіні. В’язне у роті
      щастя,стежина, калина, сльоза…


      П. Вольвач
      Збірка “Кров зухвала”, с.81,
      Київ, 1998






      Вічна любов… Спопеляючий дотик.
      Кучері, перси, на віях сльоза.
      Щось там джерельне… Та я хіба проти?
      Знову і знову! Та я тільки за.
      Ти не подумай, це я не від ліні –
      Лікар мені шануватись велів…
      Скачуть по стелі дві наші тіні.
      Ти насміхаєшся з лікаря слів…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    230. пародія "Віє вітер, віє..."
      Віє вітер, віє…

      Віє вітер, віє…
      Сіра каламуть…
      Посмішка повії
      Не дає заснуть.

      Повезли ті очі
      “Мерс”, або фіакр.
      За вікном шепоче
      Дощ, як психіатр.

      П. Вольвач
      Збірка “Кров зухвала”, с.95,
      Київ, 1998






      Еротичні мрії…
      Груди, як відро.
      Посмішка повії,
      І її бедро
      Не дають заспати,
      Шляк би її втяв…
      Треба “Мерса” мати
      Психіатр сказав.



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    231. пародія "А може це і називають щастям?.."
      А може, це і називають щастям?..

      А може, це і називають щастям? –
      Морозний дим. Дві радісні ноги.
      І рік новий, що тільки-но почався,
      Іскристо ліг на голубі сніги.

      І вулиці розстебнутий кожушок.
      І кругле сонце світить і сіда.
      Небесні барви колисають душу
      І входять в дім на комірі пальта.

      І жінка йде – узять оце б і вкрасти.
      Вона, мабуть, не проти, коли б я…
      Та інша є. Душа її пухнаста
      І тепла – мов тримаєш голуб’я.



      П. Вольвач
      Збірка "Кров зухвала", Київ1998,с.29



      Скажіть, чому на Новий рік щороку
      Морозний дим, дві радісних ноги
      Ідуть від тіла якось ніби збоку
      І норовлять залізти у сніги?

      І кожушок не мій, сусіда певно.
      Сказати сором, і штани не ті –
      Кудись ще в гості занесло даремно…
      Небесні барви сині і густі.
      …Жінки були. І дві були не проти.
      Не проти був, здавалося і я.
      Спромігся лиш до коміра на дотик…
      Душа її пухнаста. А ім’я?


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    232. пародія "Це бурячанка - не буряки..."
      це бурячанка – не буряки…

      це бурячанка – не буряки
      це вже хорал а не джаз
      чуєте шурхіт тихий такий –
      це осипається час

      листям з дерев
      тиньком зі стін
      шерстю зі псів і котів
      ось і здійснив ти все що хотів
      тільки – не так як хотів

      ніби ж і сам не зовсім мудак
      й друзі – не мудаки
      все що збулось – збулося не так
      з точністю до навпаки

      вранці завжди нагадають жінки
      що їм вночі нашептав
      рух твій гінкий
      хліб твій гіркий
      кінь твій копита стоптав

      всоте узяти в долі аванс
      втисячне втратити шанс

      наче в клепсидрі у кожному з нас
      пере
      сипається
      час

      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001




      Вчора нежданно кум завітав
      (Нині п’ю тільки квас)…
      Зранку із дзеркала глянув удав –
      Аж зупинився час.

      Ми як окремо – не мудаки,
      А разом – аж тиньк зі стін…
      Стільки здоров’я… Ех, дураки!
      Кум до горілки – кінь!

      Тяжко згадати… Ще про коня
      Кум анекдот продав…
      Ні! То сказала жінка зрання:
      -“Кінь твій копита склав”…

      Певно то правда. Хоч круть – хоч верть
      Завжди фінал такий.
      А бурячанка – то справжня смерть,
      Хліб ще донині гіркий.

      Мучить сумління… Діти. Сім’я…
      Тяжко той хрест нести.
      Та післязавтра черга моя
      В гості до кума йти…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    233. пародія "Чумак Хокайдо"
      Чумак Хокайдо

      Згадуючи Юрка Ямайку

      О як же волику-сан подібна земля до пляцка
      О скільки сенсей-круторогий на пляцку тим плутанини По сей бік курили рили по той бік аляска ляска
      А поруч із хвиль і піни здіймаються хвиліпіни
      Я марю тут за сахаліном (хоч нащо він взагалі нам)
      Та змащую вазеліном тобі чиряка за коліном

      Тутейші аборигенші так дивно зовуться — "гейші"
      Чорняві неначе сливи як персики золотошкірі
      Та звичаї дивні тут (хоч фрухти значно дешевші) —
      Стрибнувши би з котрою в бамбук та їй на умі харакірі Отож кружеляю тут саке з полпотівцем і чанкайшистом Були б непогані хлопці — друзі в Широкому Лузі
      Ковтнемо бува й привидиться: їдемо степом чистим
      А вранці прочуняєш голову і все під тією ж Фудзі

      Вже поперек горла мені рис і каламутне саке
      Жуєш недоварену рибу а перед очима гречаники
      (Та й на смак теє саке як твої волику сльози)
      Віддав би з себе усе за добрий гранчак бурячанки

      А ніч навколо азійська така таємнича й погордлива
      Тільки й чекаєш що вискочить якась в кімоно мана
      Крикне гортанним голосом свого хрипкого єрогліфа
      Трісне п’ятою межи очі — тут мені і хана


      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001





      Ковтнув…і здрімнув в кукурудзі…
      Приснилась забава під Фудзі…
      Їв рис недоварений, з хріном.
      І гейшу тиснув коліном.
      …Противне таке курили.
      Забрати хотіли Курили.
      За танці і гейші ласку
      Я сам би віддав Аляску.
      …Квасоля шепоче листом.
      Набрався таки з чанкайшистом…
      Відкрию я очі –годі!
      Я сплю в українськім городі.
      І саке мені до… фені,
      Кругом огірки зелені.
      Навіщо мені та гейша?
      Чей буду у неї не перший…
      Ось зараз піду за стайню,
      В сусідки я теж не останній.
      Які у неї сіднички!
      Що гейші- худющі кицьки!
      Люблю по-сусідськи, зранку,
      Під добрий гранчак бурачанки…
      Узнати б, Петро у полі?
      Такі повороти долі…
      І ще, щоб не бачили люди –
      Докажуть, хана мені буде…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    234. пародія "Фантазі"
      Фантазі

      Близ міста Санто-Домінґо
      В республіці Домініканській,
      У домі на пальмових палях
      Живе мала Домініка,
      Дочка чаклуна місцевого, –
      Мулатка оливковошкіра,
      Довгонога, масляноока
      Вже старша за 10 літ.

      Якби нам зустрітись увечері
      На березі океану,
      Де пальми стоять витинанками
      У блиску води й піску,
      Я взяв би тебе, Домініко,
      За твої тонкі передпліччя,
      Ривком би наблизив до себе
      Переляк в твоїх очах…

      А потім, сповнений вдячності
      За те нетривале щастя,
      Дорога к якому дедалі частіше
      Лежить через брами аптек,
      Я б гаряче-емоційно
      З тобою, мала, попрощався б,
      Пообіцявши путівку
      В піонерський табір “Артек”.


      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001



      Таке з роками буває,
      Що біс у ребро втрафляє,
      Безгішних безмірно мало –
      Бо дуже спокусливий світ…
      Тебе фантазі дістало?
      Із кожним таке бувало…
      Тобі що, дорослих мало?
      …Але щоби десять літ?

      Не чув ще такого, наразі.
      Ти певно писав в екстазі,
      Чи жінки давно не бачив,
      І просто упав у шал.
      Сходи в аптеку, козаче,
      Там всім помагають, неначе.
      Чи моду дивись Версаче –
      Навіщо тобі кримінал?

      І, не сприйми за образу,
      До лікаря йди відразу…
      І Кодекс вивчай ночами –
      То трохи втамує хіть.
      І, чесно скажу, між нами,
      Поглянь навкруги –які дами!
      Багато чекають роками…
      …А ти у Артек? - Не їдь!..


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    235. пародія "Короткий вірш про кінець світу"
      Короткий вірш про кінець світу

      А завтра знову буде просто день.
      Звичайний день, під назвою “останній”
      У цьому світі, теж останнім, де й
      Ми, разом – одностайні, як у стайні.

      Де все востаннє, та ніхто про те
      Не інформує – то ніхто й не знає,
      Тож не кує, не меле, не мете
      І з перехожих мірок не знімає

      На те, також останнє, убрання.
      Тож, видно, наго підемо в колонах
      Тим шляхом, що у небо – навмання,
      Лиш з пальмовими гілками в долонях…



      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001







      Ніхто не знає, де кінець чека.
      Де черга та і хто у черзі крайній…
      Ще меле млин і сиплеться мука.
      Колєги є й дівки довкола файні.

      В один момент колись то пропаде –
      Будь на Канарах ти чи просто в стайні.
      І той останній день таки прийде.
      А може не прийде. Чи не останній…

      Бо справ по горло – їх не провернуть:
      Коханки, друзі і борги з зарплати.
      Нема коли іти в останню путь,
      Нема часу, по правді, й мірку зняти…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    236. пародія "Два нежданних верлібри"
      Два нежданих верлібри

      ПЕРШИЙ НЕЖДАНИЙ ВЕРЛІБР

      “The shadow of your smile”
      У підземному переході.
      В цій черзі з п`яти чоловік
      По каву стою я один.
      Двоє спереду й двоє позаду –
      Два рази по сто і дві крабові палички.
      Світ дивовижно симетричний.
      Він стоїть не на трьох китах,
      А на чотирьох крабових паличках.
      На жаль, я не знаю їхнього смаку –
      Я не підкусюю основ світобудови.




      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001







      А все із кави починалось…
      Нас було п’ять – зостав один.
      Ще продавщиця посміхалась…
      Я замовляв… Ну і кретин!

      Набратись прямо в переході…
      І головне – не знаю з ким.
      Ще “shadow”, “smile”- данина моді,
      Масні розмови про інтим…

      І звідки взялися дівчата,
      З якими запросто на “ти”?
      Що, в номера? Не ноги – вата!
      Всі десь поділись… Йдуть менти…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    237. пародія "Інфінітив"
      Інфінітив

      У цій юрбі mezczyzn і женщин,
      В цій боротьбі меншин і menschen.
      В цій баранячій барадьбі
      Чим я зарадити тобі?

      Не в Хохломі, не в Оклахомі,
      У цій осаді, в цій судомі,
      У цім содомі, в цім диму
      Що ми порадити кому?

      Горілку пити, сльози лити,
      Отримувати в морду й бити
      У цій борні, у цій херні –
      Чим ти допомогти мені?

      В цім гонорі, у цій Гоморрі,
      В цім гаморі, неначе в морі –
      Як ми почути трубний глас?
      Як Він спасти нещасних нас?



      О.Ірванець
      збірка “Вірші останнього
      десятиліття”, Львів, 2001





      Вже звечоріти. І смеркати.
      Я нервувати. І чекати.
      Ти – вештатися по селі,
      Не бачити в вечірній млі.

      Горілку пити і палити.
      Усім, хто в барі є, налити.
      Додому йти без копія.
      Голівка сивіти моя.

      В калюжу впасти. І повзти.
      Співати й казна-що верзти.
      Спиртне, що вдома є, допити.
      Побити посуд. Захропіти.

      У сні кидатися. Кричати.
      Домашнім спати не давати.
      І так роками - день при дні!
      Ну нафіг ця херня мені?


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    238. пародія "Літера до літери..."
      Літера до літери…

      Літера до літери…
      Легко і спекотно.
      Літера до літери…
      Просто віршів соти.

      Пишуться і пишуться –
      Липень надихає.
      Літо сонцем тішиться,
      Овидом безкраїм.

      Літошні та й літошні…
      Почуттями маєм.
      Погляд вірші витончив
      І серця – навзаєм…


      О.Гордон
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.8




      То не вірші пишуться,
      То я в пузлі граю.
      Літерку до літерки
      Залюбки складаю.

      Слово вийде – тішуся,
      А рядочок – скачу.
      А як зайві лишаться –
      Рюмсаю і плачу.

      Мається, що мається,
      Що складу – побачим.
      Добре в пузлі грається
      Літечком гарячим…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    239. пародія "Тихо стомився день..."
      Тихо стомився день…

      Тихо стомився день.
      Прохолодою пахне вечір.
      Зранку знову впаде
      Сонце тобі на плечі.

      Легко вростеш в траву
      Ти від такої ноші.
      Може, тебе назовуть
      Росою на березі ночі.




      О.Гордон
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.7




      Де ти, кохана, де?
      Де твої чари дівочі?
      Зранку знову впаде…
      Сонячний зайчик в очі.

      Ніби вростаю в траву.
      Ноша моя легкокрила…
      Значить, я ще живу.
      Добре ти все зробила.

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    240. пародія "Ти - моя маленька танцівниця..."
      Ти – моя маленька танцівниця…

      Ти – моя маленька танцівниця,
      Що на шпальтах долі й майбуття
      Видиха в обличчя таємницям
      Бунтівну мелодію життя.

      Танець твій високо, наче птиця, –
      В піднебессі залишає па…
      Плоттю причарована спідниця
      Обвіває подіум буття.

      Блузочці, притуленій до серця,
      Не утримати вагання перс…
      Я з тобою разом – чи не вперше? –
      Станцював мелодію небес.



      О.Гордон
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.7


      Добре, що танцюю не востаннє,
      Ненаситно, аж до забуття.
      Па! – своє залишу на світанні,
      Бо такий вже подіум буття.

      Що на шпальтах долі – невідомо…
      Більш мене, будь ласка, не заводь…
      Одягайся, треба йти додому,
      Хай спідниця прикриває плоть…

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    241. пародія "Поезія переросла слова..."
      Поезія переросла слова…

      Поезія переросла слова
      І проситься тепер на волю.
      Весна себе переросла
      І в літо переходить кволо.

      Мої шухлядки ремесла
      Перезаповнені добою…
      В одних поезія зросла,
      А в інших- таємниці болю.


      О.Гордон,
      збірка “Нерозтрачена мить”,
      с.29,Львів, 2008





      Поезія росла, росла,
      Що вже не влазиться в шухлядки.
      Неприбутковість ремесла…
      Маєток де? Хіба то статки?

      Слова товчуться, мов дурні…
      Весну не скривдять – не дозволю.
      Ну що тепер робить мені?
      Пущу поезію на волю…

      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    242. пародія "Місто, вийняте з тиші серця..."
      Місто, вийняте з тиші серця…

      Місто, вийняте з тиші серця,
      На твоїх долонях тремтить.
      Кожна літера, наче вперше,
      Відображує неба мить.
      Всі, хто знає, якими були ми,
      І ким стали у стінах цих,
      Мають вірити: ми лиш рими –
      До епох, колись золотих.


      О.Гордон,
      збірка“Перстень кохання”,
      с.50,Львів, 2009


      Треба вірити – ми епохи
      Позолочено-золоті…
      Сентименти ці – “ахи”, “охи”…
      Але рими уже не ті.
      Монументи і п’єдестали,
      Кожна літера – наче цирк.
      Ким хотіли і ким ми стали
      У верлібрових стінах цих?


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    243. пародія "Ми з Музою прожили рік..."
      Ми з Музою прожили рік…

      Ми з Музою прожили рік:
      Від осені до осені – нівроку…
      Я вже до неї, як до жінки, звик:
      Її присутність дарувала спокій.

      Зима і літо, осінь і весна –
      Вона мені заприсягла на вірність…
      Я ж думав, що подарував їй вічність,
      Хоч дарував лиш вірші та слова!





      О.Гордон
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.7




      Не перший рік, як з Музою живу.
      На кожне свято віршик їй дарую.
      Це вигідно. Не п’ю і не палю.
      І слів лайливих взагалі не чую.

      Все монотонно… Осінь і весна…
      На вірність заприсяг. Спливають роки…
      І мариться – вона кудись пішла,
      Нарешті Муза дала мені спокій!

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    244. пародія "Епоха викрадає час..."
      Епоха викрадає час…

      Епоха викрадає час…
      Смерть надихає на безсмертя.
      П’ємо вино із древніх чаш…
      Життя біднішає на серце.

      Віки відкриють нашу смерть.
      Жінки перечитають долю…
      А діти – вигадану вщерть,
      Її вивчатимуть у школі.

      О.Гордон,
      збірка “Нерозтрачена мить”,
      с.22,Львів, 2008





      Епоха час безстидно вкрала…
      А ми – вино із древніх чаш!
      Було спинитись… Мало, мало…
      Ну, за безсмертя ще! За нас!

      Вже, певно, випито озерце,
      Горілка є, закуски вволю…
      Життя біднішає на серце…
      Жінки перечитають долю…


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    245. пародія "Така кругла, як глобус..."
      Така кругла, як глобус…

      Така кругла, як глобус,
      моя ніжність до тебе — голого, до тебе — сплячого, до тебе —
      хлопчика з підібганими ногами і носом, уритим в подушку:
      до твого спросонного, ображеного мурмотіння, коли колошкають,
      до стеряного кліпання, болісно стятих брів на увімкнене світло
      (досконалий образ наруги над безневинним), —
      ніжність, якої не проковтнути: тисне сльозами в горлі.
      Здоровий, сильний мужчина,
      що вдень підкидає мене однією рукою, як в танці,
      обтуляє плечем і сміється поверх мого зросту
      до світу наставленими зубами,
      що завиграшки радить собі із навалою впертих, тупих,
      непокірних предметів
      (автомобіль, скальпель, хура дощок, гора непомитих каструль…),—
      розпростертий під ковдрою
      на всю довжину безвладного, теплого тіла,
      чи погідно сопучи, чи з безрадним покруком кулячись в себе
      (відвертаючись до стіни,
      ослоняючись лапою, як цуц: не займайте, будь-ласка…), —
      являєш мені напоказ
      всю беззахисну сутність людської породи: знищенність.
      Равлик без черепашки —
      Тоненьке стебельце проросле на танкодромі —
      Немовля у візочку полишенім напризволяще —
      Кроткий ідіот що до всіх усміхається в людському тлумі —
      Безногий серед дороги —
      Жінка вночі на порожній вулиці —
      Зародок в лоні перед абортом —
      Пелюсткова шкірка що плаче від дотику —
      Око на світлі нічим крім сльози не прикрите —
      Кожен із нас кожної миті цілком несвідомо —
      Сплячий мужчина.



      О.Забужко
      збірка “Друга спроба”,
      Київ, 2005







      Ти скрутився, як цуц – не займайте, будь-ласка,
      І явив напоказ всю беззахисну суть.
      Ти здоровий і сильний. Не мужчина, а казка…
      Я посплю. Ти ж каструлі перемить не забудь.

      Або ні, не залишу знову напризволяще,
      Після всього, що було, після зойків і втом…
      Йди, голясик, сюди. Наше ліжко – найкраще.
      І велике, як глобус. А точніш – танкодром.

      Щоб не втратили форму, приготую я кашки,
      І на сплячу красу помилуюсь здалля…
      Равлик втомлений мій. Я твоя черепашка.
      Забирайся під ковдру - ти моє немовля…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    246. пародія "Прощання між зірок"
      Прощання між зірок

      А просто — жоден інший: я — це я.
      Я теж умру. І кари не уникну.
      І смисл, моїм означений ім’ям,
      Як жовтий порох, витрусять за вікна
      З моїх речей, паперів і кімнат
      (Розкиданих і так — на півпланети!)…
      Лиш, може, десь мій неназванний брат
      У котрусь ніч спросоння схлипне: “Де ти?..”
      І цього — досить. Так: пилковий слід
      На пальцях, що торкнуть старе свічадо,
      І світлий свист — мов нарти крешуть лід —
      Ще довго буде в просторі звучати,
      І, захлинувшись тайною, дитя
      Закине ввись лице, од зрячих сліз студене…
      І цього — досить: справдилось життя.
      А далі — розбирайтеся без мене.



      О.Забужко
      збірка “Автостоп”, Київ, 1994








      Все дуже просто – стрілись ти і я,
      Вже лисеньке, моє старе свічадо.
      Нічого, що у тебе є сім’я,
      І скроні засивіли листопадом.
      За кавардак в квартирі – вибачай,
      Розкиданих паперів – півпланети.
      Що будеш пити: каву, віскі, чай?
      Де ти подівся? Ти злякався? Де ти?
      Підсушим порох. Нарти скрешуть лід.
      Ти ще нівроку – пристрасний, шалений…
      Що ти сказав – “Якщо залишим слід,
      То далі розбирайся вже без мене”?



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    247. пародія "Коханий!" - я пишу це слово навпрошки..."
      “Коханий!” — я пишу це слово навпрошки…

      “Коханий!” — я пишу це слово навпрошки,
      Навскіс через листок, і так, немов уперше:
      Уперше — на віку, і вперше — на віки
      Учвал через рядки летить високий вершник!
      Це слово — з задихань, з притислих-к-грудям рук,
      Це слово вище слів: за ним — вже тільки стогін!..
      “Коханий” — видихай, чи: тонко цвьохнув лук,
      Пустивши в ціль стрілу із простору пустого.
      І тільки ніжний черк — і отерп по душі:
      Тривкіше всіх присяг, легке, як дух без тіла,
      Це слово (о, замри!) — переступом межі,
      Й нічого вже не бійсь, якщо — переступила…


      О.Забужко
      збірка “Автостоп”, Київ, 1994








      Махну за перелаз, а далі – навпрошки
      Піду по борозні, бо борозною легше.
      Спочатку їсти дай, бо грають марш кишки,
      Давай усе, що є – на друге і на перше.
      Чому я так летів, чому грядки потовк?
      Кохана, ну невже уваги це вартує?
      Набридло все мені, скрадаюсь ніби вовк,
      І півсела собак за мною лементує.
      Устами п’ю з долонь, з притислих-к-грудям рук,
      І чую шепіт твій – Іди до мене, милий…
      Знов тіло без душі – натягнуте, як лук.
      Нічого не боюсь – ми вже переступили…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    248. пародія "Друга спроба"
      Друга спроба

      І от — проламую головою
      всі чотири стіни нараз!..
      (На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
      Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
      Який замість перлів, нагріб по підводдю — мідій…

      “Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
      Набагато гірше, аби не приніс нічого!
      А що чорним струпом палає стовчений лоб —
      То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!”

      …Але я все волаю, що бачила перли — вони
      Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!

      …Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
      І на вік один — не дається нового лоба.



      О.Забужко
      збірка “Друга спроба”,
      Київ, 2005






      Я не знала, що ти впертий такий. І от…
      Знову лізеш… Хоч клепку в голові маєш?
      Ви, мужчини, завжди такий ненаситний народ?
      Так кохаєшся, ніби востаннє в житті кохаєш.

      На рекорд замахнувсь? Може якось пропустимо раз,
      Бо чотири стіни розпливаються ніби в тумані…
      Казанова ти мій! Вже хитаєшся, як водолаз…
      Щось би треба поїсти, та вибач, піднятись не в стані.

      А перлина і далі невразливо сяє на дні,
      Певно, всоте торкаю губами твердого лоба…
      Я волаю, що бачила рай на землі.
      Боже, сили верни! Чи потрібна четверта спроба?



      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    249. пародія "Ad hominem"
      Ad hominem

      …Цей чорно-бурий дим, як вихлоп вантажівки,
      Летів мені в лице — на всіх земних шляхах!
      Якщо ти є поет, і ще до того жінка,
      То здохнеш к тридцяти — якщо вдалась плоха.

      А я була дитя — як всі домашні діти:
      На віях і губах — тичинковий пилок…
      Тож повних тридцять сім — підстава порадіти,
      Що я таки незгірш земний мотаю строк:

      Що, риючи вперед, наосліп, мов кротиха,
      Вколочена у твань чи вдарена під дих,
      Вихлипую свій текст — між видихом і вдихом,
      І значить, бережу
      когось із молодих…




      О.Забужко
      збірка “Новий закон Архімеда”,
      Харків, 2000






      …Цей незручний Едем в салоні легковушки,
      Коньячний перегар – Ти зовсім неплоха!
      І та уся дурня, що ти шептав на вушко:
      - Ну, не впирайсь, я що, подібний на лоха?

      Я, звісно, не дитя… Але щоб так, без згоди…
      На віях і губах – тичинковий пилок…
      Навіщо в тридцять сім, скажіть, чергові роди?
      Ну, ну! Ти не наглій, бо відмотаєш строк.

      Тобі за п’ятдесят, а може, шістдесятка…
      Зібратись і піти, чи вдарити під дих?
      І, хоч ти щось плетеш про хату із достатком,
      Себе прибережу для кόгось з молодих…


      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    250. пародія "Обряд звертання"
      Обряд звертання

      Прошелести мені любов,
      Зелений клене.
      На прозорість лету,
      На вилущену з бруньки
      молоду гіркавість,
      На ластів’ячі жовтороті діти,
      На день, розчинений в бузковій акварелі,
      На площину рожевої пелюстки,
      На шал грози –
      оголеної жінки небесної.
      Прошелести мені мою любов,
      Насни її,
      У теплих гніздах вибав,
      І навчи її впізнати мене –
      Живу і тонковібруючу прожилку
      На твоєму молодому листочку,
      Що щойно завтра
      Розправить долоньку до сонця.


      І. Токарська
      збірка “Обряди днювання”,
      Львів, 2008




      Я – справжня брунька, молода й гіркава,
      Тебе побачу – просто шаленію…
      І ні до чого тут відомість й слава,
      А грають роль фантазії і мрії.

      На шал грози – оголеної жінки,
      Відреагуй – навчи її пізнати…
      Ти ляжеш де – із краю чи від стінки?
      Чи може краще посеред кімнати?

      Знов тіні заметаються по стелі,
      Зімнеться вщент рожеве простирало…
      Розчинемось в бузковій акварелі,
      Площини ліжка буде нам замало…

      Вібруюче повітря аж зелене…
      Химерні тіні: пелюстки, листи…
      Прошелести мені іще раз, клене,
      А краще, двічі ще прошелести…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    251. пародія "Обряд вмивання"
      Обряд вмивання

      Ллється вода в долоні.
      Вимити сон з обличчя.
      Витерпіла відлунність
      В холоді фіолету.

      І божества з зірками
      В тиху прозорість ранку
      Крильчастими роями
      Перелітають в минуле.

      Ми починаємся знову
      Неусвідомлено – чуйно,
      Первісно-босоного,
      Голо-нечесано-чисто.

      Овиди неозорі.
      Зимна роса на квітах,
      Зимна вода на тілі.
      Я тут була й вчора

      І. Токарська
      збірка “Обряди днювання”,
      Львів, 2008





      Первісно-голо зрана…
      Мозок – кінчай боліти…
      Ллється вода із крана,
      Певно забув закрити.

      Думки снують роями…
      Схоже, одні обривки.
      Все почалось під “ВАМом” –
      Друзі, коньяк і сливки…

      М’ятну ковтну цукерку.
      Серце готове до злету.
      Що то за пика в люстерку
      В холоді фіолету?

      Мухи літають білі.
      Зимна вода й прозора.
      Первісно й кволо в тілі…
      Знати б, де був я вчора…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    252. пародія "Обряд достигання"
      Обряд достигання

      Вилившись формою плоду,
      Чіпко тримаючись гілки,
      Хори співають у спільну
      Вимощену глибинність.

      Музика достигає.
      Станьте навколішки, діти,
      Крізь вітражі проникнень
      Світло зіходить тепле.

      А у добу пригасання
      Кожен скуштує смаку
      Виструнчених гармоній,
      Втілених в яблуко жовте.

      І. Токарська
      збірка “Обряди днювання”,
      Львів, 2008





      Я, як достигла груша,
      Схована поміж листям…
      Щось натякати мушу,
      Не розумієш – злишся…

      Темперне світло сходить
      Серед гармоній моря…
      Добре, що грушка родить…
      Яблуко жовте – поряд…

      Що я сказать хотіла?
      Не заважайте дітки…
      Хоч би не переспіла
      І не упала з вітки.



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    253. пародія "Баба сховала у пам’ять..."
      Баба сховала у пам'ять…

      Баба сховала у пам'ять
      Фарбовану синім криницю,
      Озеро білих нарцизів
      Й обличчя в малому вікні.
      Сухе бадилиння палять…
      Сяють зірки-рожаниці…
      Тонкими красивими рисами
      Дивиться в дзеркало ніч.


      І. Токарська
      збірка “Український безконечник”,
      Львів, 2003




      Вистежив дід непомітно –
      Слоїк ховала баба…
      Ніби пішов до вітру.
      Квокала курочка ряба.
      Тихо спустився в пивницю,
      Все перемацав без втоми –
      Глечик сметани, киця…
      Баба в вікні малому!..


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    254. пародія "Голос скрипки"
      Голос скрипки

      Ти цілував мою руку – святково і ніжно.
      Губи гарячі торкались долонь, як причастя…
      Пилом сріблястим,
      цвітом вишневим сходила ніжність.
      В німбі заручин зашморг обручки – щастя.
      Гойний, як ясен в світлі вишневого вітру…
      Дотик весільний – пальців святкова розмова.
      Щемною сповіддю спогад уявою витру,
      Місяць гойдає над нами сяйво перстенів знову.
      Серпень покотить ночі – п’янкі і шалені.
      Яблука вродять в садах – відчайдушно на Спаса.
      Твій поцілунок метеликом лине зеленим.
      Спів оксамитний, душ захмелілих причастя.






      Марія Якубовська
      збірка “Ніч з Мольфаром”,
      Львів,2005, с.93





      Ти не перечив – і я, відчайдушно, на Спаса,
      Наніч лишитись у тебе сміливо рішилась…
      Але ж і ніч та шалена на славу вдалася…
      Місяць на небі моргав і сміявся – звершилось!

      Як починалось! Цнотливий цілунок у ротик…
      Ось вони губи, ось вони – груди і ручки.
      Душі хмеліють. Яблука вродять. І дотик!
      Ось тобі німб.
      Ось тобі зашморг обручки…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    255. пародія "Ревність. Просто голос..."
      Ревність. Просто голос…

      Цей листя крик зненацька спалахне,
      Як гріх чужий – украдене намисто.
      Перлини днів – побачення чуже
      І ти при нім: спокусник чи провісник.

      І ти при нім – печаль, яка без дна,
      Украдені у долі півхвилини.
      І дотик пальців – іскорка мала,
      І відчай крику зраненого зримо.

      Чужі слова у горлі – як зерно
      Між жорнами спокути і спокуси.
      Я викраду тебе – я все одно
      У долі поміняю всі обруси.





      Марія Якубовська
      збірка “Ніч з Мольфаром”,
      Львів,2005, с.64





      Ти налякавсь? Не думав й не гадав,
      І не чекав, в які потрапиш жорна?
      Я спеціально – хочу, щоб ти знав,
      Яка я сексуальна і моторна.

      Ти не кричи – то просто дотик мій.
      Жага моя спокуслива й бездонна…
      Не розчаровуй, согрішай, не стій!
      Я – Мавка, сеньйорита, леді, донна…

      Чужі слова у горлі чи вино?
      Чи просто ти хотів сказать: - “Кохаю!”
      Ще мить, ще півхвилини!.. Все одно
      Тебе на обрус гарний поміняю…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    256. пародія "Білим по білому. 2."
      Білим по білому
      2.

      Прихилюсь до плеча – то остання межа?
      Чуєш: біль полоснув біля серця?
      Ще болить? То нічого. З-під леза ножа
      Я сопілкою встала. Не сердься…
      На мовчання моє, що замовкло на мить.
      На розхитані, дранні чертоги.
      Чи тобі біля серця мій подих щемить?
      Чи лиш дим загортає дороги?
      Чи досвітня печаль тобі сміх обпекла?
      І сховалась у серце, як в нірку.
      Не ховайсь, не дури. Просто – доля така,
      Щоб триматись за бублика дірку.





      Марія Якубовська
      збірка “Ніч з Мольфаром”,
      Львів,2005, с.4





      Прихилюсь до плеча – ти не сердься – встаю,
      Бачиш – швидко тепер вечоріє…
      Чи оціниш колись сексуальність мою?
      Про кохання питати не смію…
      Похвалив би лице, мої перса і стан,
      І останню межу – гарні ноги.
      Не скупись, поміняй цей скрипучий диван,
      Ці розхитані, дранні чертоги.
      І в кімнаті іще попрошу – не пали,
      Випускаєш то кільця, то зірки.
      Я сопілкою встала. Мене не дури,
      І не вішай від бубликів дірки.



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    257. пародія "Я"
      Я?!

      Я – свавільна і вперта жінка?
      Може янгол? Чи скорше – відьма?
      Я не дам ні хвилини спочинку?
      Я не дам посидіти сидьма?

      Я… твою розчиняю душу
      у своєму прозорому серці…
      Я – лиш дика квітуча груша!
      Я – високе в горах озерце!

      Я – свавільна і вільна жінка!
      Просто… волю кохання знаю!
      Часом – янгол…А часом – відьма…
      Я тобою лише
      світаю!


      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.41


      Я тобою лише світаю,
      А ще днюю і вечорію…
      Я до тебе натхнення маю,
      Ну, фантазії всякі, мрії…

      Не відсидишся в мене сидьма,
      І спочинку не дам ні хвилинки.
      Вперта жінка – то справжня відьма,
      І лиш янгол – то спляча жінка.

      Я без комплексів і свавільна.
      Я як груша й озерце разом.
      Ніжна… Дика… Прозора… Вільна…
      Просто… люблю усе з екстазом…


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    258. пародія "Я хочу до лісу"
      Я хочу до лісу

      Я хочу до лісу,
      де трави високі й лукаві,
      де приспана ніжність
      гойдається в кронах дерев.
      Я хочу до лісу,
      де тиша ясна, золотава,
      а шурхіт осінній,
      як докір,
      у горлі
      стерп.




      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.26



      До лісу мене,
      Немов намагнічену, тягне.
      Я хочу стрибати
      Й гойдатися в кронах дерев.
      Ну хто із сміливців
      Мене в верховітті досягне?
      Сама, як пантера…
      Та, може, зустрінеться Лев?


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    259. пародія "Шоколад"
      Шоколад

      Жінка – це насправді – шоколад!
      Кажеш, ти солодкого не любиш?
      …Доторкнись. Закривши очі. Наздогад.
      І приймуть цю гіркоту солодку губи…

      Жінка – твердне, владно-безпорадна,
      захищається від подиху зими.
      У теплі спокуса шоколадна –
      тихо тане ніжними крильми.

      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.33




      У теплі спокуса твердне швидко –
      Доторкнися просто наздогад…
      Жінка – то беззахисна лебідка.
      Ти ж – як Казанова, справжній гад.

      Брешеш, що солодкого не любиш.
      Фантазуєш: – “Втратити боюсь!”
      Я, дурненька, цьомкаю у губи
      Й владно-безпорадно віддаюсь…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    260. пародія "Стрибки в калюжу"
      Стрибки в калюжу

      Стрибає голе світло у калюжу
      крізь темряву драглистої землі.
      Стрибає світло – відчайдушне дуже.
      Та хто б оту калюжу пожалів?

      Таке дивацтво: у калюжі – світло?
      Геть непрактичне витрачання сил.
      Кому калюжа ця, скажіть, посвітить?
      І хто, скажіть, її про це просив?

      Вода – горить! І ця калюжа – сяє!
      Такі дива! Такі тепер дива!
      Отак любов крізь темряву стрибає,
      щоб стала з темної води – вода жива!



      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.40



      Кому, скажіть, калюжа заважала?
      Та ні, знайшов і гепнув в акурат!
      Чому, скажіть, так мало було сала?
      І чом так часто доливає сват?

      Такі дива – первак горить і сяє…
      Ну хто, скажіть, про це його просив?
      О, сват вже п’яту пісню затягає –
      Неекономне витрачання сил.

      Прийшла пора додому повертати
      Крізь темряву драглистої землі…
      Бувайте, свате – совість треба мати!
      …Мене би хто в калюжі пожалів.



      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    261. пародія "І б’ють під дих..."
      І б’ють під дих…

      І б’ють під дих
      реальність і новини.
      Раціональність
      дротом скрутить сміх.
      Тримай удар –
      щохвилі, щогодини.
      Все б’ють під дих.
      Все б’ють і б’ють під дих.




      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.30


      Життя таке –
      Лупцює нижче пупа.
      Чи прямо в писок
      В’їхать норовить.
      І в вухо теж
      Бажаючих є купа…
      А в дих?
      То геци –
      Зовсім не болить!

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    262. пародія "Застуда. Грип"
      Застуда. Грип

      І б’ють дощі – холодним вістрям –
      тривожні вісті.

      Б’ють у тамтами темних шиб,
      безмовних риб.

      Немає місця – для тепла
      немає місця.

      І лихоманка снів і слів.
      Застуда. Грип.


      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.43






      Цілу нічку лупимо в тамтами.
      Скоро вже світанок – добрий знак!
      Треба було слухатися мами,
      То й не лихоманило б отак…



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    263. пародія "PRESTO"
      PRESTO!

      А поруч – незнайомі фрески,
      а поруч – дивні вітражі.
      І поруч ти – красивий, чесний
      останню ніченьку лежиш!
      Бо час диктує
      “PRESTO!
      PRESTO!”
      Не роззирайся,
      а біжи!



      Л. Долик
      Збірка “Львівська квадрига”,
      Львів, 2008, с.31




      Як все складеться – невідомо…
      Дзвінок зненацька нас застав.
      Зарано мій вернув додому –
      А поруч – чесно ти лежав.
      Волосся дибом! Мій Оресто
      Теж так нівроку, не скажи…
      Час на секунди.
      PRESTO! PRESTO!
      Не одягайся,
      А біжи!


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    264. пародія "Ця незбагненна дивна прозорість..."
      Ця незбагненна дивна прозорість…

      Ця незбагненна дивна
      прозорість
      Вітряного весняного
      ранку,
      Проведеного серед незнайомих
      людей,
      Так вдало доповнила незавершену
      акварель
      Попередніх наших зустрічей.



      Віктор Палинський
      збірка “Алгоритми душі”,
      Львів,1992, с.97





      Зустріч, певно, славно завершилась…
      Незбагненно тут й холоднувато…
      Незнайомців звідкілясь набилось…
      І чому вони усі в халатах?

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    265. пародія "Спогад з літа"
      Спогад з літа

      Повертаюся посеред ночі.
      Лісникова стара хатина.
      Бреше собака в дровітні.
      Пахне тютюн з-під печі.
      Шарудять миші безпечно.
      І Мавка стоїть при вікні.



      Віктор Палинський
      збірка “Алгоритми душі”,
      Львів,1992, с.69






      Думав, в лісі спочину трохи,
      Ізолююсь в старій хатині
      Від колєг, суєти, роботи,
      Від пиятик, гулянок й гордині.
      Почувався в дровітні безпечно.
      Ніц не думав й не хтів робити…
      Все по-плану ішло, до речі,
      Тільки Мавка почала ходити…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    266. пародія "Кричи. Не стримуйся..."
      Кричи. Не стримуйся…

      Кричи. Не стримуйся –
      Тобі без мене лячно,
      Нехай це буде навіть
      необачно.
      І плач на березі ріки –
      Спливають роки і віки.



      Віктор Палинський
      збірка “Алгоритми душі”,
      Львів,1992, с.86


      Кохатися беззвучно не вдається.
      А особливо, як підходить мить…
      Сусід мені по-змовницьки сміється
      Й підморгує: - “Не стримуй, хай кричить!”

      ***

      В гуртожитку кохатись трохи лячно:
      Всі знаються – прожили стільки літ.
      Все чути. Будували необачно.
      – “Нехай кричить!” – підморгує сусід…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    267. пародія "Гармонія"
      Гармонія

      Ось річка. І дерева.
      В них є Сенс.
      Чи твоя печаль
      У цій гармонії
      Не складова частина?..


      Віктор Палинський
      збірка “Алгоритми душі”,
      Львів,1992, с.82




      Давно відомо, не новина,
      Що все довкола має сенс.
      Ось річка. Дерево. Людина.
      Печаль. Гармонія. І секс.

      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    268. пародія "Гамір чайок..."
      Гамір чайок…

      Гамір чайок
      Розгойдує човен.
      А буря зовсім безпечно
      Заглядає з-за горизонту:
      Хто це робить
      її роботу –
      Розгойдує місячний
      човен?..



      Віктор Палинський
      збірка “Алгоритми душі”,
      Львів,1992, с.77







      Човен ми гойдали аж до рана,
      Кожен виробляв усе, що вмів.
      Треба трохи стишити, кохана,
      Щоби місяць з неба не злетів!..


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    269. пародія "Море. Ніч. І дельфіна голос..."
      Море. Ніч. І дельфіна голос…

      Море. Ніч. І дельфіна голос.
      Безіменна зоря тремтить.
      Твоє тіло – дзвінке і голе
      Заперечення темноти.

      Органічне, органне в жилах,
      Солоніють видох і вдох.
      На серцях виростали б крила,
      Але ж серце – одне на двох.

      Ми на морі сліди лишаєм.
      Я – муз-чина і муза – ти.
      Розпинаєм і воскрешаєм
      Наше тіло, як мед густий.

      Отако… отако… і вище…
      Хвиля піниться й нас несе.

      Ми – Життя!
      Ми із моря вийшли.

      Біля моря нам можна все.


      І. Павлюк
      збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.55





      Ми дорослі. І нам все можна.
      Я ж мужчина, не забувай.
      Поцікався – розкаже кожна,
      Що з поетом на морі – рай.

      Познайомимося поближче,
      Я люблю починати з ніг…
      Отако… отако… і вище…
      А колись я ще вище міг.

      Не хвилюйся, розслабся мила,
      І давай перейдем на “ти”.
      Що ти з тілом моїм зробила?
      …Заперечення темноти.

      Безіменна зоря тремтіла…
      Ледь вдихав я і видихав.
      Твоє тіло хотіло тіла,
      А не віршів, що я читав…



      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    270. пародія "Мавка"
      Мавка

      Де в одних серпанках юні весни
      Йдуть у вечір, що немов рояль,
      Місяць-косу клепле Перелесник,
      Дядько Лев помер уже, на жаль.

      Примерзають коси, милі коси,
      До щасливих березнем вітрів.
      Але як забутися про осінь,
      Коли стільки осені вгорі?

      Над зорею гуси пролетіли.
      Під зорею коники іржуть.

      Гуси мавку взяти не хотіли.
      Мабуть, там десь верби не ростуть…


      І.Павлюк, збірка “Лірика “, с.32,
      Львів, 2008




      Вечір на рояль безмірно схожий…
      Юні весни, серед буйних трав,
      Водять хороводи, поки можуть,
      Поки Перелесник не дійняв…

      Коси до вітрів попримерзали,
      І в одних серпанках – до зорі…
      Може, веснам трішки наливали
      Коли стільки осені вгорі?

      Безпричинно березень щасливий.
      Гуси пролетіли – в добру путь!
      По дорозі Мавку загубили.
      З того навіть коники іржуть…


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    271. пародія "Лист до Музи"
      Лист до Музи

      Ніч. Весна.
      Тривоги склочені.
      Ні реальності, ні снів.
      Чорний вітер позолочений
      Б’є гілками по вікні.

      Дощ зашамкав.
      Даль озвалася.
      Усміхнулася свіча…

      Ось і все, що в мене сталося.
      До побачення.
      Прощай…


      І.Павлюк, збірка “Лірика “, с.38,
      Львів, 2008





      Дивно свічка усміхнулася,
      Певно скоро догорить…
      Я півночі тут моцуюся,
      Ну, а Муза не спішить.

      Те, що в мене не римується,
      Ні реальності, ні снів –
      Мою Музу не стосується.
      Я вже спати захотів…

      Дощ зашамкав. Даль озвалася.
      За вікном пройшов трамвай.
      Не прийшла… Не написалося…
      До побачення. Прощай.

      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    272. пародія "Лежу на морі..."
      Лежу на морі…

      Лежу на морі…
      Тихий – мов Земля.
      Щось плаче рибка…
      Хвильки – наче кори.

      Під небом
      Хрест самотній журавля,
      В самотнім небі
      Шум нічного моря.


      І.Павлюк, збірка “Лірика “, с.64,
      Львів, 2008










      Земля притихла – я на море ліг…
      Ридає рибка, хвильки – наче кори.
      Ось як би трохи ще проплисти міг…
      На другий рік, напевно, піду в гори…


      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    273. пародія "Зажило. Заросло. Затягнуло..."
      Зажило. Заросло. Затягнуло

      Зажило. Заросло. Затягнуло
      Льодами, льодами, льодами…
      Що між нами було –
      Уже поза, вже поза словами.

      Від життя утекли
      Під льоди, під льоди постарілі.

      У падінні цвіли,
      А в польоті згоріли.



      І.Павлюк, збірка “Лірика “,
      Львів, 2008, с.35




      Слів немає, що було – то було,
      Як до тебе мене тягнуло!
      Серце бідне шкварчало, диміло…
      Але ти така… неуміла.
      Я ж згораю в любовнім польоті,
      Кожен вечір вишу на плоті…
      Я чекаю – тебе немає.
      Затягнулося.
      Заростає.


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    274. пародія "В барі"
      В барі

      Ліхтарі пригашені
      І холодне пиво.
      Платить хтось не нашими
      П’яним і красивим.

      І чомусь нагадує
      “Бути чи не бути”
      Плач гітари-райдуги
      На дівочих грудях.

      П’яні коси стеляться
      Тихо й невмолимо
      На розбиті келихи,
      На троянди з диму…

      Де душа і золото
      Хочуть жити в мирі,
      Продається молодість
      Дешево і щиро.


      І.Павлюк
      Збірка “Лірика”, Львів, 2008, с.88




      Аж туман розвіявся
      (завтра скажу куму) –
      Ти до мене всілася
      І назвала суму.

      У умі прикидаю
      Скільки то на наші,
      Скільки пива видув би,
      Діти – простокваші.

      Де ти в біса взялася,
      Я ж забіг на пиво?
      Добре розважалася
      П’яна і красива.

      Півгодини радості
      Й місяць спину гнути?
      Але й груди в пазусі!
      Бути чи не бути?


      І. Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    275. пародія "Смерть героя (комар)"
      Смерть героя (комар)

      Іржавий простір в комаринім тілі
      сопрано стер на порох. У трубі
      крихкого носа помпи вже слабі.
      А кров тече крізь русла скам'янілі.

      Ні палива, ні співу, ні в тобі
      краплини співчуття... Як на вугіллі,
      несуть його мотори зіржавілі
      з останніх сил свердлити слух юрбі.

      Він - камікадзе, що небесні тонни
      на неї б кинув, як на ешалони,
      і вже по смерті став би кавалер

      найвищих орденів! почесні списки!
      знамена! сурми! залпи! обеліски!
      ...якби його мій ляпас не розтер.



      В.Неборак
      збірка “Літаюча голова” та інші
      вірші”, Львів, 2005




      І кров густа. І помпа вже не та.
      І палива давно не вистачає.
      З останніх сил свердлю твої вуста…
      Сопрано стер. То що робити маю?

      Ну, вичави краплину співчуття,
      Знайди ту точку на моєму тілі,
      Щоб оживила признаки життя
      І завела мотори заржавілі.

      Як камікадзе – на останній бій….
      (Не хочеться залишитись дублером).
      А ти на вухо – Щось роби, не стій,
      Щоб залишитись першим кавалером.

      Змішалось все у сні і наяву-
      Знамена , сурми, поцілунки, ласки…
      Я ляпас ще якось переживу…
      В почесні списки б тільки не попасти.



      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    276. пародія "Коньяк. IV"
      Коньяк. ІV

      Стрімка лотреківська пастель,
      панчіх легка і тепла сітка,
      рука холодна, погляд зрідка
      і за шинквасом - Рафаель,
      тонке і видовжене скло,
      чад кави, звуків перламутри,
      уста вечірні "Кама Сутри" -
      це драма в дусі Буало.

      Панчохи. Погляд. Усміх. Сміх.
      Знайомство. Кава. Мед гречаний.
      Таксі. Водій. Слуга печальний.
      Цілунок довгий. Перший сніг.
      І прірва ліжка. І сніги -
      розгорнуті, ламкі, колючі,
      повітря струмені палючі
      ...і ваші речі навкруги.


      .
      В.Неборак
      збірка “Літаюча голова” та інші
      вірші”, Львів, 2005






      Все певне скінчиться ніяк…
      Рука холодна, погляд зрідка.
      І ти, моя п’яненька квітка…
      Навіщо був отой коньяк?

      Піднуджує уже від кави,
      А за шинквасом сніг колючий…
      Догадуюсь – ти будеш злюча,
      Як не дійде в нас до забави…

      Пішли дурні, п’яненькі речі
      Про “Кама Сутру”, Буало…
      Ого, на сон щось потягло –
      Це буде зовсім не доречі.

      Підсовуюсь. .. Гарненька ніжка.
      Ще пам’ятаю усміх, сміх…
      Таксист підморгував мені.
      Панчохи… Мед… І прірва ліжка.
      .


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    277. пародія "Клітка з левом"
      Клітка з левом

      Лев, той що квіти крові випускає,
      Вусатий мопассан, гриваста смерть, —
      Красунь за грати подихом вдихає
      І лиже животів їх ніжну твердь.

      Волосся їх струмує крізь залізо,
      Їх стегна розсуваються, тремкі,
      Їх пальці в гриві, наче серед лісу
      Лякливі сарни, крапельки гіркі,

      І кришталеві горла, і димливі
      Очиці, і рухливі язики…
      Сплітається солодкий віддих в гриві.
      Ревуть левиці. Бліднуть юнаки.



      В.Неборак
      збірка “Літаюча голова” та інші
      вірші”, Львів, 2005





      Навкруг одні левиці – не жінки
      (лякливі сарни десь давно поділись).
      Що вміють їх рухливі язики!
      І де цього всього вони навчились?

      Очиці хтивим поглядом горять,
      Спіднички теж оголені до “міні”.
      Ця довгонога, що мені під стать,
      Із нею полежати би на сіні…

      Як манить животів їх ніжна твердь,
      Як хочеться стегон торкнути квітку…
      О, вже й до мене йде гриваста смерть!
      Рятуйте! Пробі! Лізу сам у клітку…


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    278. пародія "Кава"
      Кава

      Натхнення - це бармен - до ваших послуг -
      що заклинає каву, як змію,
      і варить бідну голову мою
      в цій рідині, відтяту за непослух

      турецьким ятаганом. Визнаю -
      я став у чергу фацетів зарослих,
      струнких цукерок і ножів дорослих...
      Та я ще не прописаний в раю!

      Чоколядовий дух, температура
      червоних уст і божевільних бджіл.
      У незнайомки погляд, як в лемура, -
      аж цукор переламує навпіл.
      Я ж - думкою в районі Сінгапура -
      своє обличчя виляпав на стіл.


      В.Неборак
      збірка “Літаюча голова”
      та інші вірші”, Львів, 2005



      Кав’ярні й бари – то моя стихія,
      Так манить в бар, як кролика удав…
      З давних давен відомим стати мріяв –
      Застряг в болоті коньяків і кав.

      Бувало, що обличчям у салати
      Зелений змій голівоньку мою…
      А до жіноцтва силу треба мати –
      Я фацет видний, в черзі не стою!

      На ці забави не стає зарплати,
      А про натхнення навіть не питай…
      Я так бажав в раю приписку мати,
      Але хіба бармен припише в рай?




      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    279. пародія "Що хочеш ти? Спокою під крилом..."
      Що хочеш ти? Спокою під крилом…

      Що хочеш ти? Спокою під крилом
      оцього даху, що гримів, як бубни,
      коли кохання, рятівне і згубне,
      вривалось, ніби вітер, напролом,
      і ми кружляли!.. передзвони рук,
      тугих і чистих, наче мокрі весла,
      будили нас, і ніжні рукомесла
      витворювали промінь, пісню, звук.
      А нині ми завмерли, як зима.
      І ти така, немов ідеш сама
      кудись, де в тіло струми б’ють співочі.
      І тиша повнить вени голубі.
      І хтось далекий зріє у тобі —
      легке дитя, маленька грудка ночі.

      Андрухович Ю.
      збірка “Середмістя”, Київ,1989



      Як ми кружляли!..Розхитали ліжко,
      Як барабан в оркестрі дім гримів…
      Як тобі личить ця коротка стрижка,
      І як заводить погляд твій з-під брів!

      Як в юності жага моя воскресла,
      Мов у сімнадцять закипіла кров…
      Мене будили ніжні рукомесла,
      Витворювали промінь знов і знов.

      І час від часу тиша завмирала,
      По венах голубих струмила хіть…
      Дитя ти хочеш? – Час давати драла,
      Щоб ненароком ще не залетіть.

      Пора прийшла сушити мокрі весла,
      І – в добру путь – причину б лиш знайти…
      А ти смієшся – витівка чудесна!
      - Іди сюди! Ну і жартуєш ти!..


      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    280. пародія "Сади будинків - цегляний едем..."
      Сади будинків — цегляний едем…

      Сади будинків — цегляний едем,
      де лагідно мовчать скульптурні звірі,
      де ранні позивні тремтять в ефірі,—
      ми їх на мову птаства покладем.
      Поля дахів лежать, мов заповіт,
      розліт вікна дорівнює вітрилу,
      і тихо сяє з-під каміння й пилу
      рослинний пломінь — давній горицвіт.
      Ми входимо. На небі — смуга дня.
      Ми схожі та близькі, немов рідня,
      і кругло пахне хліб о сьомій ранку.
      І віриться в безодню висоти,
      і на руках так хочеться нести
      цю плинну площу, цю небесну бранку.


      Андрухович Ю.
      збірка “Середмістя”, Київ,1989





      Як добре, що прогрес з недавніх пір
      Поможе влаштувати все, як треба:
      Мобільник, номер і через ефір
      Жагучі позивні летять до тебе.

      На мові птаства трохи триндимо,
      А потім в номер – і міняєм тему…
      Я як патрицій, бранка ти немов…
      Заручники мотельного едему.

      Я розрахуюсь тільки за півдня
      (Життя невпинно нині дорожіє).
      А персонал уже – немов рідня,
      Іде назустріч. Певно, розуміє…

      Знайомі штори і розліт вікна,
      В пилу амури – теж ознака моди.
      Очікує безодні висота…
      Широке ліжко. Душова. Ми входим…


      І.Гентош





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    281. пародія "Етюд подорожнього"
      Етюд подорожнього

      місто мов зала йду один
      застебнуто двері на всі жалюзі
      я тінь уздовж погаслих вітрин
      я дерево на одній нозі
      ця ніч насичений кармазин
      шляхетна твердь хідника луска
      зі стін волокна худих лозин
      а в мене рука
      золота й легка
      це наче танець під клавесин
      з променем що паде навзнак
      я сам як отой дорожній знак
      і ліхтаря світляний апельсин


      Андрухович Ю.
      збірка “Середмістя”, Київ,1989





      Додому вертаю о пізній годині…
      Застебнуто двері барів усіх.
      Моє відображення у вітрині…
      Що за опудало? Курям на сміх…

      Пика червона. Очі кальмара.
      Галстук в салаті. М’ятий піджак.
      Гуля на лобі – напевно, кара –
      Не заувважив дорожній знак.

      Ну, що дружині про гулю скажу?
      От допікатиме – ліпше смерть.
      Схоже, на лавку шляхетно приляжу,
      Щось під ногами хитається твердь…


      І.Гентош




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    282. пародія "Опадає листя, опадає..."
      Опадає листя, опадає…

      Опадає листя, опадає
      На мої обвітрені шляхи
      У світи тутешні і безкраї,
      Де ростуть і квіти, й реп’яхи.
      Опадає листя на стежину,
      Що вела мене в любові світ.
      Де ти, де, закохана дівчино,
      В мене,
      в небо,
      у весняний квіт?
      Виглядаю: повз вікно експресу
      Пропливають села і міста.
      На моїх стежках – далекі весни –
      Там любов,
      там юності літа.



      Іван Гущак
      Збірка “Гіркоти волошкова журба.
      Лірика.”, Львів, 2007, ст.99





      .

      На шляху життєвім все буває –
      Стрінеш тут троянди й будяки.
      Змолоду росте і… опадає…
      Що поробиш – плата за роки.
      Пропливають повз вікно експресу
      Річка, поле, пагорбок, байрак.
      Провідниця пропонує пресу.
      А вона іще нічого так…
      Погляд спраглий поглядом стрічаю,
      Не відводить очі – добрий знак!
      Певно піду замовляти чаю…
      Бо такий у мене Зодіак…


      І.Гентош



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору

    283. пародія « Ваша любов – смертельна...»
      Пародія

      Ось бач, під тим он муром
      Щовечора стояв.
      Не знав її натури –
      Ото би був “попав”.
      Її любов смертельна,
      А мама – чистий яд.
      Молюся щиро вельми
      Що цόфнувся назад.
      Тепер мордує “свόго”,
      Гамселить і пиля…
      Ще й наставляє роги…
      А він – німе теля.
      А ще два роки тому
      Кричав: “Люблю, люблю!”
      Ось він, навпроти дому,
      Зігнувся із жалю.
      Боїться йти до хати,
      Бо на гардинах – тінь…
      Я міг би підказати
      Зробити як! Та лінь…








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Вгору