Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Петро Скоропис (1980)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   З Іосіфа Бродського. Камені на землі
    Це вірші про те, як лежать на землі камені,
    пересічні камені, половина яких не бачить сонця,
  •   З Іосіфа Бродського
    Мені дорікали усім, крім хіба погоди,
    і сам я грозив собі мздою, на свій манір.
  •   З Іосіфа Бродського
    Класичний наш балет є замком красоти,
    чиїх тендітних жриць від буднів вечорові
  •   З Іосіфа Бродського. Книга
    Подорожній, зрештою, лаштує собі нічліг.
    Чесняга-блондин не вдаряє у грязь лицем.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Знов березень. І знову я служу.
    Вітаю неталан свій при нагоді,
  •   З Іосіфа Бродського. Сад
    О, мій пустий, німий!
    В осінній півімлі
  •   З Іосіфа Бродського. Щодо пролитого молока
    Я наразі в гуморі не Різдвянім.
    Видавець тягне з моїм романом.
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу
    Люби вітчизну друзів мимохідь,
    на станціях купуючи батони,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Ти – вітер, друже. Я – ліс
    твій. І звіяний лист,
  •   З Іосіфа Бродського. У горах
    Голубий саксонський ліс.
    Порцелянна білизна.
  •   З Іосіфа Бродського. Розмова з небожителем
    Тут, на землі,
    де я і єресь ніс, і ставив свічі,
  •   З Іосіфа Бродського.
    У подобі стакану,
    нагадуючи печать
  •   З Іосіфа Бродського
    Разом із опаленням в кожнім домі
    існує система відсутности. Сховані у стіні
  •   З Іосіфа Бродського. Міст прачок
    На мості Прачок, де і ми були
    вподібнювались стрілкам циферблата,
  •   З Іосіфа Бродського. Доповідь для симпозіуму
    Пропоную вам невеличкий трактат
    щодо автономности зору. Зір автономний
  •   З Іосіфа Бродського.
    Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
    як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.
  •   З Іосіфа Бродського. Корнелію Долабелле
    Добрий вечір, проконсуле або щойно прийняв був душ.
    Полотенце зі мармуру, чим обернулась слава.
  •   З Іосіфа Бродського. Зупинка в пустелі
    Тепер так мало грека в Ленінграді,
    що ми поруйнували Грецьку церкву,
  •   З Іосіфа Бродського. Дедал у Сицилії
    Усе життя він щось будував, щось винаходив.
    То для критської цариці штучну корову,
  •   З Іосіфа Бродського. Лідо
    Іржавий румунський танкер, що борсається в лазурі,
    мовби збитий упень штиблет, що нехотя, та роззули.
  •   З Іосіфа Бродського
    У маленькій кімнаті у поміч спомину
    акваріум з рибкою – і по тому.
  •   З Іосіфа Бродського. Янгол
    Білий бавовняний янгол,
    що досі висів у моїй комірчині
  •   З Іосіфа Бродського. Виступ у Сорбонні.
    Починати філософствувати слід, у ліпшому разі,
    після п’ятдесяти. Вибудовувати модель
  •   З Іосіфа Бродського. Валка
    Скрип у гарби гучніш
    у гущі тіней узбіч,
  •   З Іосіфа Бродського. Скибочка медового місяця
    Не забувай по світах,
    як б’є у пристань вода
  •   З Іосіфа Бродського. Елегія
    Сталість, власне, є еволюція принципу приміщення
    у напрямку думки. Продовження квадрата або
  •   З Іосіфа Бродського. Дерево
    Безсенсове, злостиве оддаля,
    безлисте, ледь не стадії вугля
  •   З Іосіфа Бродського. Заувага до прогнозів погоди
    Алея зі статуями з отверділої грязі,
    схожими на обрубані дерева.
  •   З Іосіфа Бродського. Романс торгівця (З поеми "Хода")
    У світі доста є речей
    пороблених на збут
  •   З Іосіфа Бродського. Коментар(уривок).(З поеми «Хода»)
    Кошмар століття – ядерний грибок,
    у тупоті чобіт його оброк,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Коли вітер вщухає і грициків сім’ядолі
    ще у сумкáх, і, лопочучи, по інерції ряст
  •   З Іосіфа Бродського. Сонет (Я знову чую голос твій тужливий…)
    Я знову чую голос твій тужливий
    на пустирях, і гавкання бульдогів,
  •   З Іосіфа Бродського. Postscriptum
    Шкода, що тим, чим надило мене
    твоє буття у світі цім, не стала
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу "З лютого по квітень"
    В пустім, закритім на просушку парку
    вівчарка мов під’юджує хазяйку –
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу "З лютого по квітень"
    Морозний вечір.
    Мости в тумані. Инколи, зі грота
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу
    Тут бити мав фонтан, але не б’є.
    Утім, і тут північна сирість наша
  •   З Іосіфа Бродського. Вертумн
    Я стрівся з тобою вперше в чужих для тебе широтах.
    Нога твоя там не ступала; та слава твоя сягнула
  •   З Іосіфа Бродського. Лист до генерала Z
    Генерале! Ці карти – лайно. Я пас.
    Північ, знаєте, десь у Полярнім Крузі.
  •   З Іосіфа Бродського. Ландсвер-Канал, Берлін
    "Канал, в якім і утопили Розу
    Л., як випалену папіросу,
  •   З Іосіфа Бродського.
    О, якби пташим співам та хмари не докучали,
    і вічі та добачали, як синь, ясні,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Думки мої віддаляються, як розжалувана служниця,
    ні! як станція з назвою "Виріца", або "Тарту".
  •   З Іосіфа Бродського.
    "Він був таким зухвалим, що запрагнув
    себе пізнать..." Не більше, і не менше:
  •   З Іосіфа Бродського
    В цій кімнаті витав дух шмаття й сирої води,
    і одна у кутку гукала мені: "Молодий!
  •   З Іосіфа Бродського. Післямова до байки
    "Єврейська пташино, вороно,
    куди тобі сиру шматок?
  •   З Іосіфа Бродського. Горбунов і Горчаков ("Горбунов і Горчаков". Ч.ХІІ. )
    "Ти вже вечеряв?" "Я уже. А ти?"
    "І я вечеряв"."Ну, і як капуста?"
  •   З Іосіфа Бродського. Пісня в третій особі ("Горбунов і Горчаков". Ч.V. )
    "І він йому сказав"."І він йому
    сказав"."І він сказав"."І він повірив".
  •   З Іосіфа Бродського. Зі смутком і ніжністю
    Вечеряли лапшею знов, і ти,
    Міцкевичу, у роті й ріски
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу
    На батьківщину виберешся. Геж,
    з поверненням. Заваж в своїй манері,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Піщані ці горби, ці порослі сосни.
    Сльотаві весни тут і сиро восени.
  •   З Іосіфа Бродського. Північному краю
    Краю глухий, укрий
    глибше і дай ясу.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Осінній вечір в скромному, утім,
    містечкові, не байдужім до мапи
  •   З Іосіфа Бродського. Пророцтво
    Ми житимем удвох, на кілька миль
    самі, за височенним валом дамби
  •   З Іосіфа Бродського. Для шкільного віку
    Ти знаєш, у тенетах темноти
    немога оку зчислити нараз,
  •   З Іосіфа Бродського. Дві години в резервуарі
    Я єсьм антифашист і антифауст.
    Іх лібе жить, обожнюючи хаос.
  •   З Іосіфа Бродського. В озернім краю
    У ті часи, в країні лікарів-
    дантистів, чиїм донькам любі речі
  •   З Іосіфа Бродського. Острів Прочида
    Бухта у глухомані; які-небудь двадцять щогл.
    Сушаться сіті – своячениці простині.
  •   З Іосіфа Бродського. Колискова тріскового мису
    Зі сходу кінець Імперії поринає у ніч. Цикади
    умовкають в траві газону. Платонічні цитати
  •   З Іосіфа Бродського. Серпень
    Невеличкі міста, де годі почути правду.
    Та і куди вам вона, навіть якщо була.
  •   І. Бродський. Із Альберта Айнштайна
    Учора настало завтра, з третьої пополудні.
    Сьогодні уже "ніколи", скільки їх не лічи.
  •   З Іосіфа Бродського. Вистава
    Голово при Раднаркомі, Наркомосі, Мінзаксправі!
    Цю місцину я пізнаю, як окраїну Китаю!
  •   З Іосіфа Бродського. Присвячується Ялті
    Події, за які ітиме мова,
    правдиві. Позаяк, у наші дні,
  •   З Іосіфа Бродського. Напучання
    У дорозі по Азії, ночуючи(був би дах)
    в сінях, лазнях, лабазах – у теремах і хатах,
  •   З Іосіфа Бродського. Вірші про зимову кампанію 1980-го року.
    Швидкість кулі з падінням температури
    дуже залежить від рис мішені,
  •   З Іосіфа Бродського. Начерк
    Холуй дрижить. Раби регочуть.
    Кат, знай, собі сокиру точить.
  •   З Іосіфа Бродського. Венеційські строфи (2)
    Зваляний за ніч оболок підіймає мучнистий парус.
    Від поляпасів пекаря блідувата щока
  •   З Іосіфа Бродського. Венеційські строфи
    Мокрі конов’язі пристані. Понурої їздової
    грива змахує сутінь, буцім відгонить сон.
  •   З Іосіфа Бродського. Шведська музика
    Коли сніг замітає море і скрип сосни
    полишає в повітрі слід глибший, чим санний полоз,
  •   З Іосіфа Бродського. Курс акцій
    О, як люб'язно в'є кілечка дим!
    Ні понукань, ані керунку.
  •   З Іосіфа Бродського. Станси
    Ні країв, ні погостів
    не шукаю, обрать.
  •   З Іосіфа Бродського. Загадка янголу
    Світ укривал щеза зі сном.
    І мла вбирає неозоре
  •   З Іосіфа Бродського.1 січня 1965 року
    Забудуть волхви закут твій.
    Зорина не розціпить вій.
  •   З Іосіфа Бродського. Дорогою на Скирос
    Я покидаю місто, як Тесей
    свій Лабіринт, лишаю Мінотавра
  •   З Іосіфа Бродського. Одісей Телемаку
    Мій Телемаку,
    прі за Трою край
  •   З Іосіфа Бродського. Дідона та Еней
    Великий муж дивився у вікно,
    але для неї світ кінчався краєм
  •   З Іосіфа Бродського.
    Голландія так, далебі, пласка,
    що за оказії оговтуєшся в морі,
  •   З Іосіфа Бродського. Елегія
    Моя ти подруго, шинок все той же.
    І патос у непотребі на стінах,
  •   З Іосіфа Бродського. Два сонети
    Великий Гектор смерти не уник.
    Його душа пливе у темних водах,
  •   З Іосіфа Бродського. 1 вересня 1939 року
    День звався «перше вересня». Дітва
    ішла, догідно осені, до школи.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Спочатку виростуть гриби. Після
    підуть дощі. Дай Боже, аби хтось,
  •   З Іосіфа Бродського. На століття Анни Ахматової
    Сторінку і вогонь, зерно і жорна зів,
    сокири лезво і утятий нею волос –
  •   З Іосіфа Бродського. Горби
    Разом вони любили
    на схил зійти. Кружкома
  •   З Іосіфа Бродського. Anno Domini
    Провінція догулює Різдво.
    Палац Намісника весь у омелі,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Я обійняв ці плечі і заледь
    оговтався у баченому мною,
  •   З Іосіфа Бродського. Квінтет
    Віко посіпується. Гортань
    випорожняється тишею. Європейські міста
  •   З Іосіфа Бродського. Нові станси до Августи
    Вівторок осінь розпочав.
    Дощило ніч.
  •   З Іосіфа Бродського. Пісня порожньої веранди
    Березень збіг, і пустий мій сад.
    Птах старий, на купину сядь:
  •   З Іосіфа Бродського.
    Не зле огородившись від людей,
    уник би я себе, аби спомігся.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Тобі, коли мій голос відбринить
    отак, що ані згуку, ні відлуння,
  •   З Іосіфа Бродського. "У селах Бога доста, крім покуть..."
    У селах Бога доста, крім покуть,
    усюди – далебі, даремні кпини.
  •   З Іосіфа Бродського. Ісаак і Авраам
    "Ходім, Ісаче. – Чув? – Додай ходи".
    У відповідь – "Іду" – пірне між мокрих
  •   З Іосіфа Бродського. До віршів
    Не полежите в столі? Ще б пак,
    суперечите: "Був здраву,
  •   З Іосіфа Бродського. Pоst aetatem nostram
    "Імперія – країна тупаків".
    Усякий рух зупинено з причини
  •   З Іосіфа Бродського. Сидьма в тіні
    Вітряно. Опостінь
    рівняються по стіні
  •   З Іосіфа Бродського. Оболока
    О, небеса
    Балтики влітку!
  •   З Іосіфа Бродського. Лагуна
    Троє пані поважні у кріслах, ревні
    у в’язанні, славлячи муки хресні;
  •   З Іосіфа Бродського. Фонтан
    З пащі лева
    ручай не сюрчить і не чути рику.
  •   З Іосіфа Бродського. Різдвяна зоря
    У пору холодну в місцині, гожіш иншої до жари,
    чим холоду, до поверхні, радше плоскої, чим гори,
  •   З Іосіфа Бродського. Подражаніє сатирам, принагідно з Кантемиром
    Зла і добра, видний умом, грань пощо топчеш?
    Та бо пора? Любий Дамон, глянь, на що ропчеш.
  •   З Іосіфа Бродського
    Ото мене і було,
    що у твоїй долоні,
  •   З Іосіфа Бродського. Л. В. Ліфшицу
    Я стояв на тім, що планида – гра.
    Що навіщо риба, раз є ікра.
  •   З Іосіфа Бродського. Пісня цноти, вона ж – досвіду
    Ми у лузі грати в квача охочі,
    бодай не в пальтині, а у сорочці.
  •   З Іосіфа Бродського. Посвітач
    Сатир, лишивши бронзовий струмок,
    стискає канделябр на шість свічок,
  •   З Іосіфа Бродського. Співи без музики
    Коли ти поминеш мене
    в краю чужім, хоча нівроку
  •   З Іосіфа Бродського. На виставці Карла Вейлінка
    Пейзаж, чи майже. Кількісно фігур
    помалу убуває у довкіллі
  •   З Іосіфа Бродського. Впівголоса – еге ж бо, не на весь –
    Впівголоса – еге ж бо, не на весь –
    навік прощаюсь зі твоїм порогом.
  •   З Іосіфа Бродського. Тумасу Транстремеру
    От і знов я стою під цим вицвілим німбом,
    обважнілим, перистим, рихлим, єдиним хлібом
  •   З Іосіфа Бродського. У розпал холодної війни
    Хто там підсів до вікна на зеленім стулі?
    В одіжі неохайний, у голові – сажа.
  •   З Іосіфа Бродського. Похорон Бобо
    Бобо померла, а шапки не геть.
    Осмуті зі сутуг сухій не вийти.
  •   З Іосіфа Бродського. Я розлякував ящірок в зарослях чапараля…
    Я розлякував ящірок в зарослях чапаралі,
    накувався зі буцегарень, перепливав моря,
  •   З Іосіфа Бродського. Шість років по тому
    Були так довго разом, що припав
    на друге січня раз, і два вівторок,
  •   З Іосіфа Бродського. Нове життя
    В'яви, що війна закінчена, що запанував мир.
    Що ти іще відбиваєшся в дзеркалі. Що сорока,
  •   З Іосіфа Бродського. Пам’яті професора Браудо
    Люди рідкісних фахів рідко, та помирають,
    урівнюючи свій труд з рештою. Землю риють
  •   З Іосіфа Бродського. Наступному століттю
    Поступово дійсність набуває сенсу недійсності.
    Ти огубиш ці буквиці, ці дещиці від пера,
  •   З Іосіфа Бродського. Романс для Щуролова і Хору (З поеми "Хода")
    Шум ходи,
    шум ходи
  •   З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень».
    Затіють спір батьки вночі.
    І фраз оривки, і плачі
  •   З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень»
    Пече повіддя мерзле п’ясть.
    Коневі ні у чім пенять.
  •   З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень»
    Сніги на каменів гряді.
    Біліють падоли, бліді,
  •   З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень»
    У січні бралась я. Нарід
    юрмився у моїм дворі,
  •   З Іосіфа Бродського. Пам’яті Кліффорда Брауна
    О, це – не блюзова, це – холоднюча синь.
    Це – барви Атлантики в середині
  •   З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco
    Ріг зі вулиць Грант і Вальєхо
    я навідав, як оте ехо
  •   З Іосіфа Бродського. Ex oriente
    Так, буцім Лівій Тит який, і він
    в шатрі своїм сидів, і мов незриму
  •   З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота
    Помер він в січні, на початку року.
    Співав мороз під ліхтарем нівроку.
  •   З Іосіфа Бродського. Кентаври
    Наполовину красуня, наполовину софа, в своїм колі – Софа,
    оглашаючи темінь вулиці, чиї вікна – почасти лиця,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Крапка ураз оковирна, де край прямій.
    Віко хапає простір, як повітря – зябра.
  •   З Іосіфа Бродського. 24 грудня 1971 року
    На Різдво всі потроху волхви.
    У крамниці насліджено й давка.
  •   З Іосіфа Бродського. Розвиваючи Платона
    Я би жив собі, Фортунатусе, в місті, в якім ріка
    висовувалась би з-під мосту, немов з рукава – рука,
  •   З Іосіфа Бродського. Велика елегія Джону Донну
    Джон Донн заснув, поснуло все довкіл,
    підлога, стеля, стіни, тиньк, картини,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Вона зодяга панчохи, і наступає осінь;
    капронові ниті сотає брук.
  •   З Іосіфа Бродського. Післямова
    Роки збігають. На бурій стіні двірця
    зазміїлася тріщина. Сліпа швачка стромляє урешті нитку
  •   З Іосіфа Бродського. З натури
    Сонце сідає, і бар на розі закрився.
    Ліхтарі загораються, буцім на ніч актриса
  •   З Іосіфа Бродського. Стакан з водою
    Ти стоїш у моєму стакані, водице,
    і похлюпуєш до мене, бранко труб і кранів,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Октобер – час осмути і застуд,
    а горобці – пролетарі пернатих –
  •   З Іосіфа Бродського. Метелик
    Сказати – мертвий ти?
    Доби не жив, аж нумо...
  •   З Іосіфа Бродського. Горіння
    Зимний вечір. Дрівця,
    феєрія вогняна –
  •   З Іосіфа Бродського. Еклога 4-та
    Узимку смеркає разом після обіду.
    За годину голодні нагадують зовні ситих.
  •   З Іосіфа Бродського. Еклога 5-та
    Чую твої пісні, комарине моє ти літо!
    Заспані муравлі пітніють під куросліпом.
  •   З Іосіфа Бродського. Лист до академії
    Як це, бува, не провінційно, я
    наполягаю, що існує птаха
  •   З Іосіфа Бродського. Нова Англія
    Хоча у цім ані сенсу, дерева собі ростуть.
    І онде бо, під вікном, і ті, які оддаля.
  •   З Іосіфа Бродського. Муха
    Допоки ти співала – зосеніло.
    Лучина пічку затопила.
  •   З Іосіфа Бродського. Двадцять сонетів до Марії Стюарт
    Марі, шотландці все-таки скоти.
    В якім коліні пак, в картатім клані
  •   З Іосіфа Бродського. Натюрморт
    Речі та люди нам
    застять світу. Що ті,
  •   З Іосіфа Бродського. Ріки
    Рослинність у моїм вікні! зелений колір!
    Що задивитися у віть, що в корінь –
  •   З Іосіфа Бродського. Самота
    Коли слабує рівновагою
    пристанище твоїх потал хіба,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Славімо прихід весни! Ополоснім лице,
    чиряк припечім в'їдливим креозотом,
  •   З Іосіфа Бродського. На повернення весни
    Весна почалася зненацька, мовби за ніч у околі
    роблено по шпаківні тим, хто заспіває весні.
  •   З Іосіфа Бродського. Моїй доньці
    Дай мені ще життя, і співів зволю
    в кафе "Рафаелла". Чи окрай столу
  •   З Іосіфа Бродського. Елегія
    Минуло десь близько року. Я навідався до місць битви,
    до научених випрямляти крила під помах бритви
  •   З Іосіфа Бродського. 1983
    Перший день непарного року. Кулясті "ля"
    опоясують дзвони і звіюються шар за шаром,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Я чую не те, що ти вимовила, а голос.
    Я бачу не те, що ти одягнула, а рівний сніг.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Удруге до Різдва, неподалік
    не угавають хвилі Понту.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Урешті, було воно бозна де. Врешті
    не важить, що віхоли вили тамтешні,
  •   З Іосіфа Бродського. "Що треба для дива? Кожух чабана..."
    Що треба для дива? Кожух чабана,
    зо дрібку учора і дня, що мина,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Моя люба, я вийшов сьогодні пізно і все вже дихало
    свіжим леготом вітру з вечорового океану.
  •   З Іосіфа Бродського. Втеча до Єгипту (2)
    Печера (який не який, – а дах!
    не гірш дахів на прямих кутах!),
  •   З Іосіфа Бродського. Атлантида
    Рік од року мимо текла ріка,
    падка до брижів, як стара щока.
  •   З Іосіфа Бродського. Литовский ноктюрн: Томасу Венцлова
    Каламутячи море,
    рветься вітер, мов лайка з розквашених губ
  •   З Іосіфа Бродського. Литовський дивертисмент. Томасу Венцлова
    Непоказна, одна з морських країн.
    Свій сніг, аеропорт і телефони,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Пора ліку курчат яструбом; скирт у тумані,
    дріб'язку, жменю пекучого у пустім бренчанні;
  •   З Іосіфа Бродського.
    Не годен до ліку скорботного – жест
    чеснот скупія мимоволі! –
  •   З Іосіфа Бродського. Листівка з міста К
    Руїна є неспішна учта кисню
    і часу. А новітній Архімед
  •   З Іосіфа Бродського. Уривок
    Уосени, коли не боязкі
    на вітровії лиш нагі дерева,
  •   І. Бродський. Із циклу
    І чарівна, і вбога сторона.
    На Заході, як і на Сході – пляжі
  •   І. Бродський. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"
    Був я в Мексиці, здирався на піраміди.
    Бездоганні за геометрією громади
  •   І. Бродський. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"
    Звитяга Мондріана. Скло. Бетон.
    Кубізму учта. Є резон і привід
  •   І. Бродський. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"
    Кактус, пальма, агава.
    Сонце встає зі Сходу,
  •   І. Бродський. Із циклу Мексиканський дивертисмент
    Коричневе місто з вежі:
    пальми і черепиця
  •   І. Бродський. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"
    В нічнім саду, де поспівають грона манго,
    Максимільян танцює те, що стане танго.
  •   І. Бродський. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"
    В саду, де М., французький протеже,
    палку красуню індіанської мав крови,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Під розлогим в’язом зі шептами "че-ша-ща",
    завсідник отієї кав’ярні, що й означа
  •   З Іосіфа Бродського. Римські елегії
    Смиренне червоне дерево в стінах квартири в Римі.
    Під стелею пил і кришталю острів.
  •   З Іосіфа Бродського. Бюст Тиберія
    Мої вітання і тисячоліть
    по тім. Терпів і ти у шлюбі курву.
  •   З Іосіфа Бродського. Незавершений уривок
    О, аніяк не втіха, а жура
    під'юджує подати опис вази.
  •   З Іосіфа Бродського. Втеча до Єгипту
    … погонич невидимо відки і виник.
    В пустелі, обраниці див відповідних
  •   З Іосіфа Бродського. Примітки папороті
    За становищем пішака і догадуєшся за короля.
    За смугою долу оддалеки – що пильнуєш зі корабля.
  •   З Іосіфа Бродського. Кінець прекрасної епохи
    Позаяк у мистецтві поезії годі без слів,
    я, один зі глухих, полисілих, похмурих послів
  •   З Іосіфа Бродського. На смерть Жукова
    Бачу колони вкляклі онуків,
    гріб на лафеті, огира круп.
  •   З Іосіфа Бродського. П’яті роковини
    Одна з падучих звізд, тим паче астероїд
    піймає на собі осоловілий погляд.
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу "З лютого по квітень". Квітневе
    Я не вижив з ума
    і цієї зими, а зима
  •   З Іосіфа Бродського. З циклу "З лютого по квітень". Шипшина в квітні
    Кущу шипшини щовесни
    не йнятиметься знати точно
  •   З Іосіфа Бродського «...Навідав попіл я. Еге ж, чужий...»
    Навідав попіл я. Еге ж, чужий.
    А кревним глянувсь, візіями надив,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Ти пізнаєш мене за почерком. В нашім ревнивім царстві
    все під підозрою: підпис, папери, числа.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Покажись мені в профіль. В профіль риси лиця
    заввиграшки увиразнюються, горуючи над овалом
  •   З Іосіфа Бродського.
    Не легковаж кімнатою, не покидай домівки.
    Куди тобі сонце, як напалився "Шипки"?
  •   З Іосіфа Бродского. Візантійське
    Потяг із пункту А, витікши зі труби
    тунелю, впадає у розпоясане ирієве широко,
  •   З Іосіфа Бродского. Торс
    Щойно инде надибуєш кам’яну траву,
    оковирнішу в гладі мармуру, чим наяву,
  •   З Іосіфа Бродського. На віа Джуліа
    Дзвони досі непогамовні у місті тім, Теодоро,
    не в етері ти мовби розвіялась пропелерчиком сніжинки,
  •   З Іосіфа Бродського. Стрельна
    Гілля глодин, що захльостує литі-ковані ґрати.
    Безкінечність, що вісімкою ровера принюхується до коридору.
  •   З Іосіфа Бродського. Спомин
    Дім був стрибком геометрії у глухоніму зелень
    парку, і знуджені статуї, начувані про гаї
  •   З Іосіфа Бродського.
    Як давно я топчу, видно по каблуку.
    Павутинок і пальцем не збути з чола.
  •   З Іосіфа Бродського.
    Остиг киселевий берег. Никне у молоці
    потопаюче місто. Видзвякуються куранти.
  •   З Іосіфа Бродського.
    …і Тебе в Віфлеємській вечірній юрбі
    не пізнає ніхто: сірничина
  •   З Іосіфа Бродського.
    Бджоли не відлетіли, вершник не поскакав. В кофейні
    "Янікулум" нове кодло, а ляси на давній фені.
  •   З Іосіфа Бродського. Елегія
    Потали духу – викрики ума
    і логіка – ви зайді не чужі,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Осінь – часина погідна, щойно ви не ботанік,
    а нічию штиблетів з паркетом уклав ботвинник:
  •   З Іосіфа Бродського.Осінній крик яструба
    Північно-західний вітер його підіймає над
    сизим, ліловим, кервавим пазлом
  •   З Іосіфа Бродського. Елегія
    Сон не йде, як згадаю твій голос, а не скажу,
    що хмелію. Що, буцім, природніше. Ба і зв’я́зки
  •   З Іосіфа Бродського. В Італії
    І я попожив у місті, з будівель чиїх росли
    статуї, де по вулиці, з криком – "розтли! розтли!",
  •   З Іосіфа Бродського. Пейзаж з паводком
    Цілком типовий пейзаж, поліпшений мулом повеней.
    Дерева, шпилі та бані, у маєвах оболонь.
  •   З Іосіфа Бродського. Aqua vita nuova
    Шепчу "прощай", бодай кому-аби.
    Мани окрім твоєї, далебі,
  •   З Іосіфа Бродського. Шеймасу Ґіні
    Я прокинувся з гуками мев у Дубліні.
    Удосвіта їх голоси ячали
  •   Майдан 11.12.13
    З десятого грудня
    у ніч на сьогодні
  •   Майдан
    У Чорнеє море впадає Дніпро.
    Для віча мостився майдан.
  •   З Іосіфа Бродського. Листи династії Мінь
    "Скоро тринадцять літ, як соловей зі кліті
    вирвався і полетів. І ліки, на ніч зужиті,
  •   З Іосіфа Бродського. Темза в Челсі
    Листопад. Світило, здіймаючись натще, ще
    завмирає на банці соди за склом аптеки.
  •   З Іосіфа Бродського. Присвячується стільцю
    Збіг березень. Приємна дивина:
    роздався день. Нівроку й умлівіч.
  •   З Іосіфа Бродського. Персидська стріла
    Древко твоє зотліло, зотліло тіло,
    тобою і не нанизане у врем’я оне.
  •   З Іосіфа Бродського. Стрітення
    Коли вона вперше до церкви несла
    дитя, то її дожидали з числа
  •   З Іосіфа Бродського. Над східною рікою
    Боячись розплескати, несу тім’яний біль
    каламуті зимного дня і хвиль
  •   З Іосіфа Бродського.
    Сніг іде і лишає у меншости світ.
    Годі ліпше пори Пінкертонам,
  •   З Іосіфа Бродського.
    Вечір. Руйнація геометрії.
    Точка, що кут нанівець звела.
  •   З Іосіфа Бродського. Полонез: варіації
    Осінь твоєї півкулі ячить "курли".
    На охлялій державі дає слабини підпруга.
  •   З Іосіфа Бродського. Квіти
    Квіти в їх божевільнім в абрисах квітуванні,
    по якім у повітря за склом зім’ятий
  •   З Іосіфа Бродського. Посвячується Піранезі
    Чи то – місячний кратер, чи то – колізей; чи – ті
    таки гори. І чоловік у пальті
  •   З Іосіфа Бродського. Роттердамський денник
    Дощ в Роттердамі. Сутінь. Середа.
    Стискаю парасоля, звівши комір.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Нівідкіля, з любов’ю, унадцяте, навмання,
    бажаний мій, шанований, люба, неоковирні
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    ...і на слові "грядущеє" зі шпарок у словнику
    набігають чорніші миші, і мишу сіру
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»:
    Заморозки на ґрунті і облисіння лісу,
    сіре небо подібне даховому залізу.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Я при дещиці глузду ще, та втомило літо.
    Сорочину з комоди вдінеш, а день і кане.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Ти забула село, що згубилося у болоті
    лісової губернії, де чучела на городі
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Щодо сяєва звізд, то воно завжди.
    І, що певні в собі, у своєму сяйві,
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    У містечку, де смерть виїдала плішинами шкільні карти,
    брук лискучіш лускатого короп'яти,
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Дерев’яний лаокоон, кинувши долі гору з
    пліч, підставляє їх велетенській хмарі. З мису
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Я родився і ріс в болотистій місцині, крайній
    рінню оливу хвиль, двоїстих у добіганні,
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Пізнаю отой вітер, чиї вихори у траві,
    під нього і стеленої, що тамтій татарві.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Поблизу океану, при світлі свічі; округ
    люцерники зі острівцями щавії, конюшини.
  •   З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру.
    Назвати його нещасним, не кажучи, хто слухач,
    що недопересолити – аби не гірко.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Як і співати що, то переміну вітру,
    зі західного на східний, щойно підмерзлу віту
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Еге ж, пригріває. У пам'яті, що в полях,
    злак і плевелів окіл неоковирніш.
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Ніколи не буде запізно вийти з домівки на
    вулицю, де оглядини навмання
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Темно-синій світанок у инеї вколо рами
    нагадує вулицю з увімкненими ліхтарями,
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Згідно візій повітря, закрай землі
    усюди. І заочі білий світ
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    І тому, що каблук полишає сліди – зима.
    У речах дерев’яних заціплий в полі,
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Північ кришить метал, та прощає скло.
    Учить гортань вимовити "впусти".
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови».
    Помого в немочі моя, моя, в немозі,
    шлеї непірваній потуго в жилі,
  •   І. Бродський. Різдвяний романс
    Пливе у тузі неугавній
    у цегляній товпі надсаду
  •   І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Кількоро зауваг. У кутку – тепло.
    Зір покладається на предмет.
  •   К. Кавафіс «Грекофіл».
    Пильнуй, щоб карбування якомога
    було чіткіше. Як і велич в рисах.
  •   І.Бродський. Листи до римського друга
    Нині вітряно і хвиля б’є навідліг.
    Скоро осінь, все поміниться невдовзі.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки