•  Провіщає

Як хороше в осінньому саду.
Ще б трішечки тепла мені в долоні.

•  Ховає

Ховає вечір кольори,
Вже сонце зникло з виднокругу,

•  Не ревнуй до осені, кохана

Усміхнувся нам багряний ранок,
Сяє день привітно золотий.

•  Осінні рефлексії

У графськім парку листя намело,
Холодний вітер щипле змерзлі віти,

•  Усміх бабиного літа

Ніби літо бабине всміхнулось,
Ніжно сонце глянуло з-за хмар.

•  А кохання цвіте (пісня)

День весни новий лікує рани
Лагідніє небо голубе.

•  Осінні марення

В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.

•  Чого сумую?

Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.

•  В обіймах матінки Природи

В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.

•  Осіннє видіння

Майнули ген жовтаві коси,
Сяйнули очі на виду.

•  У тихім герці

Ще борюкає осінь літо,
Ховає спеку у кущі.

•  Осінній сон (медитація)

Я в тишу цю утік від світу --
Душа запрагла чистоти.

•  Після тривалої розлуки

Природо люба, здрастуй знову,
Як скучив я, немає слів.

•  Благання до сонця

Набридло вже спекотне літо,

•  Танець ендорфінів (корона сонетів)

І (ХІV)

•  Молитва долі

О доле, не згаси мою любов,
Щоб небеса дощем не голосили.

•  Душі цвітіння

І

•  Майже все - у шоколаді

Я земляків своїх любити радий,
І у чужій, і в рідній стороні.

•  Дощова ностальгія

Знов нагаї розжареної днини
Ударами своїми обпекли.

•  Краса на попелищі

І

•  Поетів пощадіть, о Музи...

Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --

•  Краса на попелищі

І

•  Освідчення

Ніколи я не знав такого щастя,
З роками усе більш тебе люблю!

•  Чуттєвий шал (вінок сонетів)

І

•  Небеса кохання (пісня)

Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.

•  Кров кохання (вінок сонетів)

І

•  Пісня про Вінницю

Понад Бугом-річкою — міраж,
Видивом розкинулись Кумбари*.

•  Наснись мені, кохана мамо (пісня)

Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…

•  А кохання цвіте (пісня)

День весни новий лікує рани
Лагідніє небо голубе.

•  Любовна гра (вінок сонетів)

І

•  Кохання королів і поетів (вінок сонетів)

І

•  Королеві Муз

Гадаєш ти, що все уже скінчилось?
Розбиту чашу вже не склеїш, ні?

•  Розмір має значення

До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…

•  Вітер натхнення (вінок сонетів)

І
Світи, місяченьку,

•  Музика кохання (вінок сонетів)

І

•  Німіють щастя висі неозорі (вінок сонетів)

І

•  Шлях на Парнас

І

•  Щастя дивогра (вінок сонетів)

І (ІІ)

•  Твоя душа

І
,

•  Свято кохання (романс-вальс)

Пестощі, пестощі, пестощі губ
Лагідні лестощі любим* навзаєм.

•  Презентація тритомника

Запрошую на 20-те грудня, середа, 15-00, Музей літератури, Богдана Хмельницького, 11. Презентація тритомника Ярослава Чорногуза, присвячена його 60-річчю від дня народження.
У програмі виступи письменників, артистів. Поезія музика, декламація віршів. Ведучий Голова НСПУ - М.Сидоржевський.

•  Диво неймовірних чар

І
Твоя душа - як бісеринки-зорі,

•  Дивлюся на двір я*

Дивлюся на двір я,
Та й думку гадаю,

•  Краса і омана

Дні коротшають дедалі
І уже без вороття,

•  Сонет вдячності або уклін землі Франка і Дорошенків

Я Дорошенка став лауреатом,
Сонетів не читав раніш його,

•  Коханій

Твоя душа - як бісеринки-зорі,
Еолової арфи щемний дзвін.

•  Реквієм прощання

Мій перший день пенсіонера
У ботанічному саду.

•  Присмерковий сад

Тріщить вогонь війни ген-ген за небокраєм,
І сиві пасма він пускає в небеса.

•  Геній доброти

А я уже пробачив їх усіх -
Тих, хто мене словами розіп'яли.

•  Суть справедливості

Буває, вип'єш й душу розтина...
Проллється слів тоді лайливих злива.

•  Розколовся цей світ, як горіх

Скоро листя додолу впаде,
І поволі сивіє, жовтаве.

•  Не шкодуйте грошей для поета

Не шкодуйте грошей для поета,
Бо духовно не зростете ви...

•  Спрага любові

Промайнуло засушливе літо,
Достигають навкруг врожаї.

•  Хочу

Я хочу пестощів твоїх,
Я хочу любощів, кохана.

•  Золоті панчохи

Вже вересень прийшов у сад,
Все підфарбовує потроху.

•  Вересневе літо

Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.

•  Пестить навмання

Сідає сонце за дерева,
І прохолоди благодать

•  Кодло

А це кодло чемних подонків,
Ох не любить воно матюків.

•  Про що співали цикади?

Сідає сонце злоточубе,
І чути ніжний спів цикад --

•  Повертається любов (пісня)

Та куди б я не їхав, куди б не ішов,
На Південнім хай полюсі буду,

•  Старечі мрії

Ну ось мені вже й шістдесят,
Та я не дуже цим печалюсь,

•  Літа середина

Між листя буйного і трав
Я усміхаюся дитинно...

•  Не пиши мені віршів сумних

Не пиши мені віршів сумних,
У житті цім нещастя багато...

•  Кайдани спеки

Стуляє днина сонні вії,
Проміння гасне золоте,

•  Із контрастів орнамент

Скільки днів ще — сумних і веселих? --
Ллється долі терпка рідина.

•  У небесах печаль німіє

У небесах печаль німіє,
І згустками збирає щем.

•  На небі, як в житті

Любов і кров, і трохи щастя -
Усе на небі, як в житті.

•  Пташина королева

Щемливі ріки хмар перистих,
Мов небо хтось позамітав.

•  Зоряний кохання час

Люблю, як на моїм плечі -
Твоя голівка й ніжні губи

•  Музика краси

Поглянь, як сяйвом вись бринить,
Моя журлива королево,

•  П'єм щастя музику

Як хороше в подільськім лісі -
Між крон містичний чути шум.

•  Насолода кохання (пісня)

Поцілунків солодких мед,
Сяють ніжністю диво-очі,

•  Мій парадокс

Крадеться холод поміж віти,
Зникає сонячне тепло.

•  Здрастуй, літо!

Ну здрастуй, літо, здрастуй, літо! -
Загнала спека в холодок.

•  Сутінки

День догорів. Злотисту стрічку
З прощальних променів заплів.

•  Буяння трав

Вітер коси кульбабі розпушить
У годину оцю нелегку.

•  Що талантові потрібно?

Облітає мрійна позолота
Із душі в старого юнака.

•  Ти - коханка?!!! (український романс)

Скільки років од смерку й до рання
Нещасливим хворів я коханням.

•  Весна людства

Веселок в небі плетиво святе...
О видива п’янкі, в житті нечасті!

•  Вірна любов (сумовита пародія у відповідь на веселу Тетяни Левицької)

Оце твоя любов така,
О найдорожча мила.

•  Повернута чи поведена любов, або цьомики у відповідь (літературна пародія)

Науявляєш ти химер,
Веселая подруго,

•  Земний едем

Для мене тільки ти — існуєш в цьому світі,
Для мене — тільки ти — печаль моя й любов.

•  Весна в жалобі

В саду печаль мене огорне,
Похмуро скрізь — не до пісень,

•  Апокаліпсис і порятунок людства

В твоїх обіймах я сьогодні
І завмирав, і умлівав.

•  Небо гойдається

І зорі, і місяць, і мрії про тебе,
І солод повітря у тихім саду.

•  Ні від кого так не божеволів

Серце захлинається від болю -
Похвальби в твій бік — чужі слова...

•  Колискова для коханої*

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…

•  Пророцтво-засторога

Ти розлюби мене, роби кар’єру,
Хай сиплять славослів’я всі вони...

•  Нова епоха

Весна. Повітря злагідніле
В моїм замисленім саду.

•  Роздуми над "Кобзарем"

І брати, і сестри — на чужині,
І батьки і діти — вся рідня.

•  Роздуми над “Єретиком” Тараса Шевченка

Як важко праведному жить,
І світочем духовним бути...

•  Вогненний хміль

А зранку панувало люте зло,
І рвало серце на дрібненькі клапті..

•  На день закоханих

На день закоханих тобі
Стелю до ніг найкращі квіти...

•  Любові гель

Стікаю ніжністю і плавлюсь від кохання
Щоб оповити всю тебе, як плющ.

•  Коштовна шляхетність

У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.

•  Кохана, де ти?

Кохана де ти? Я сумую,
Не можу, ні, без тебе я.

•  Стрітення

Зима стрічається з весною,
І усміхається блакить!

•  Укрийте землю

Зими пухкі, м’які сніги --
Куди поділися, о де ви?!

•  Гладіатор або всі крапки над і

Напевне снюся любій — егеге!
Бо тягнеться рукою щось дістати,

•  Про тебе мрію я

Хоч сум під віями, хоч сум під віями
Малює тушшю все густі мазки,

•  У смертельних обіймах

Я звикаю, звикаю до мук,
Як раніше звикав до комфорту.

•  Поезії Богу

Чому це сьогодні схвильовані лиця?
Читають поезію, кажуть: “Ого!”

•  Каяття

Хмурніє небо цілоденно
І груди все: кахи-кахи.

•  На віддалі імпульсу

Я на межі печалі і сльози,
В полоні у зачаєної туги.

•  Нірвана

Ти спиш уже, моя кохана,
А я іду до тебе в сни...

•  Їй-бо!

Афродіта впала з висоти,
І її розбіглися харити.

•  Дві квітки

Дитсадок був — Івасик Телесик --
Цегли битої купа між паль.

•  Зимова замальовка

Сніги торкнулися столиці
Ледь-ледь... Тонка на вітах шаль.

•  Хурма

Коли в житті вже й сонечка нема -
Війна. Похмурі дні. Сумна столиця.

•  Не ревнуй до осені (український романс)*

Усміхнувся нам багряний ранок,
Сяє день привітно золотий.

•  В обіймах королеви

Спохмурніли небеса сталево,
Темне розгортаючи шатро.

•  Крилами натхнення

Вітер в далеч десь думки відносить,
Шурхотить багряно-жовтий сум.

•  Острівець із золота

Подивився у зелену арку
Й не повірив я своїм очам...

•  Діалог батьків і сина

Син:

•  Лелечий біль

Жоржини на пустім подвір’ї в’януть,
Осиротіли і собачка й кіт.

•  Сивина

Вже чуприна моя - поле припорошене,
І на ній чорноти майже і нема,

•  В бійцівський стан

Ця осінь справжня — дощова, сумна,
А так хотілося ще дрібку літа.

•  П'єдестал кохання

Куди ідуть усі оті жінки?
І з ними теж - гіркі мої думки?

•  Прощай, любов моя

Прощай, любов моя, прощай,
Нам знов судилося страждати.

•  Анна Ахматова Муза

Переклад

•  Розрада

Днів дощових ця темна смуга,
І радість хмара висиса.

•  Реквієм осені

Зволожніли очі небокраю,
Я іду зажурений в гаях,

•  Марш піхоти, володарки полів

Вже відстрілялись льотчики-орли,
Хаймарсів* залпи також відгриміли.

•  Серпневий настрій

Цілий день якийсь напівпохмурий,
Барабанить по дахах крупа...

•  Не сумуй, кохана*

Не сумуй, кохана, дні осінні
Ще далеко хмарами повзуть...

•  Марш морської піхоти*

Гелікоптер піднявся, наче сокіл,
А поруч і розвідувальний дрон.

•  Пісня про Вінницю

Понад Бугом-річкою — міраж,
Видивом розкинулись Кумбари.

•  Романтична ностальгія

І день новий. Він щось нове фіксує.
І настрій інший обіймає вмить.

•  Ну коли?

Ну чого поїхала так рано?
Я ще не натішився з краси.

•  Реальність і мрія

Вже тепле літо котиться на спад,
Хоч сяє ще блават у високості...

•  Передгроззя

Десь поміж сонячних доріг
Пливе продовгувата хмара --

•  Рубаї

* * *
Коли війна -- ненависть лиш панує --

•  І мліє сад у поцілунках літа

Як тихо нині у густому гаї...
І навіть легіт зморений затих.

•  Треба й іншого слухати (літературна пародія)

Я б зорі кинула тобі до ніг,
Холодні зливи розвела руками,

•  Липнева акварель

Яка краса, яка краса! -
Сміються очі небокраю.

•  Квітка-Лебідь

Від добра - добра шукав я, від добра...
О яка вона предивна — долі гра!

•  Пропозиція президенту України і ЗСУ

Ракетами ударте по Москві,
Хай розлетяться йобані куранти.

•  Миті щастя

Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.

•  Хвилі волосся (український романс)*

Нічка огорне, нічка зоріє,
Видива сіє ясні.

•  Трояндові усмішки

Мерехтять смарагдами берези,
Сонечко пливе за небокрай.

•  Наталі (пісня)

Буде в мене красуня-жона,
Я просив тої ласки у Бога,

•  Буйноліття

Дотліває серед віття
Сонячне багаття.

•  Не сумуй

Не сумуй, кохана, дні осінні
Ще далеко хмарами пливуть...

•  Веселе божевілля

Мій саде, здрастуй, дорогий,
Я так стужився за тобою.

•  Чаклунка*

Ти покличеш мене на світанні,
Як ранкова засяє зоря.

•  Тетяна Левицька А по той бік війни

А по той бік війни —
На краєчку зими

•  Дама під вуаллю

Замовчу, затужу, запечалюсь,
В тогу смутку душею вгорнусь...

•  Порада Візаві

Хоч ворог смертоньки бажає
Мені — своєму візаві,

•  Марш морської піхоти

Гелікоптер піднявся, наче сокіл,
А поруч і розвідувальний дрон.

•  Любов і ненависть

Жонглер словами жонглював,
І дав собі по лобі.

•  Рубаї

Бездара пише й пише про війну.
Ракету геній випустив одну.

•  Сонячна любов

Такої я краси земної
Не зустрічав іще ніде.

•  * * *

Ось яблунька вже цвітом вся аж сяє,
Медвяний, чистий, ніжний її квіт,

•  * * * із циклу "У всесвіті серця"

Як світ старе, тривожне почуття,
Яке в собі не можна подолати,

•  * * * Із циклу

Моя ніжносте світла, журавлице небесна,
Не зміняю я Вас на найкращу синицю,

•  * * *

із циклу "У всесвіті серця"

•  Дума про Івана Богуна

ДУМА ПРО ІВАНА БОГУНА
Ой то зимою лютою та холодною

•  Січнева відлига

Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.

•  Ода інтернету

Я фантазію-корову
Тут пасу свою,

•  Наснагою своєю

Цей світ на ласку зубожів...
Але сказала ти два слова,

•  Рубаї

Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.

•  Витівки морозу (суміш лірики й легкого нечорного гумору

Чарівник-мороз жартує,
Дивом бавить з-під поли:

•  ВЕЧІРНЯ МУЗИКА

Сьогодні вітер шелестить piano*
На клавішах жовтавих верховіть,

•  Ця любов не судилась мені (пісня)

Знов гойдаються віти сумні,
Коси рвуть на собі верболози.

•  Танго берізки *

Сяє золотом лагідний вечір,
Десь витає зажура легка,

•  * * *

Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.

•  О де ти, мріє?

Кохаю я тебе, кохаю!
Уявою цілую я!

•  Олег Чорногуз Прощальний романс*

Плаче скрипка в старенькій таверні,
Пада лист із дощем за вікном,

•  Олександра Кійко А зараз просто снись*

Закрила очі ніч у тиші.
Танцюють світлом ліхтарі.

•  Світло кохання (вінок сонетів)

Світи мені, любове осяйна,
О, кожна мить наповнена тобою,

•  Пісня патріота-Казанови

Хай дружина мене ні, не лає,
Не батькує у лад і не в лад,

•  Молитва (на 200-річчя Тараса Шевченка)

Не прохаю нічого в Богів я,
Лиш тихеньку місцину в гаю,

•  * * *

Знову хтось по карті пальцем водить,
Знову од природи кусень «з`їв».

•  Мілі-циціо-нерка (бандитська пісня)

Ах, яка ж там іде струнконога! -
Із києчком гумовим в руці,

•  Пізня осінь

Голі віти, вітер безголосий,
І обличчя саду вже старе.

•  В обіймах осені

В обіймах осені купаюсь,
Її щемливої краси.

•  Печальні рубаї

Знову тиша навколо скорботна, німа,
Ані щастя у ній, ні відради нема.

•  Приречені любити

Без тебе білий світ - пустий,
Усе, що в ньому є - немиле.

•  В апогеї почуттів

Кохана, серцем тихо завесній,
Чекає квітка на любові благо.

•  Прощання з родовим гніздом

Печаль немовби підкосила,
І у душі моїй – содом.

•  Ностальгія Фауста

Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,

•  * * *

Купальський вечір холодом війнув
І всю природу трохи запечалив…

•  Я дихаю весною

Нарешті я, нарешті я - в саду,
Із чарівною бачуся сосною.

•  Повіяло зимою

Вже сірі хмари небом водить,
Дерева змахують крильми.

•  Сповідь перед священними гаями

Природи чуєш тихий видих, вдих –
Зійшла ти знову, Благодате Божа.

•  Шоханий бабай (дитяча страшилка для здитинілого поета)

Хто той дідько бородатий –
Спробуй. Упізнай!

•  Ода вишиванці (пісня)

Одягну я тебе на світанку,
Наче світла у душу ввіллю.

•  Реквієм кохання (пісня)

Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.

•  Вічне диво

Закоханого серця вічне диво –
Зростив тобі вже цілий гай пісень.

•  Бурштинова сльоза

Нам не судилось бути разом.
У рай повернення не жди.

•  Хлопчик без кохання (літературна пародія)

Мила, я у горі –
Не даєш кохати.

•  Українська незабудка (пісня)

Знов гойдаються віти сумні,
Коси рвуть на собі верболози.

•  * * *

Вже скоро осінь гомінка
Розпушить хмари білопері

•  * * *

Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,

•  В гущавині гаю

Язичницькі місця. Тут тінь Перуна -
У кожнім дереві і хвильній грі,

•  * * *

Замерзле озеро гуде,
В нім глухо тужаться глибини.

•  Нетутешній щем

Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.

•  Упириця

Ну коли од мене вже одчалиш,
В неба океан полинеш ти?

•  Небесний знак

Спохмурніло Богове чоло –
Снігопадом небо легким дише,

•  Вогонь кохання (пісня)

І
А я б картини малював із тебе --

•  Симфонія кохання (вінок сонетів)

І

•  Арія березневого кота з опери

Пам"ятаю, ніч була холодна,
Місяць хмарі грітись ліз в рукав,

•  Чужий світ (літературна пародія)

Коли зроблюся я бульбульцем
Назло своїй кебеті,

•  Туга (романс)

До тебе знов думкою лину,
Розлукою змучений я,

•  Тління

Мій поїзд у рай спішив,
І напоровся на скелю...

•  Буря

Із криком захвату в устах,
Між хвиль звиваючися змієм,

•  лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.

•  Фатум коми (літературна пародія)

Так нарекли мене – Світлана Лу,
Не грецька, українська я Цірцея,

•  * * * (рубаї)

Який солодкий цей любові звих,
Життя - у мріях, віршах осяйних,

•  * * *

Ген пестить листячко зелене
Спокійним подихом вітрець,

•  Зустріч з Велесом

Усміхнувшись із-під брів кошлатих,
Бог мене ласкаво привітав,

•  Спрага кохання

Знову віти тремтять на вітрах,
І магнолія ніжна квітує.

•  Лікарня природи

Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,

•  Смерть з любові (вінок сонетів)

Не буде в нас кохання із тобою,
Бо іншій зовсім відданий навік,

•  Видива природи і уяви

Зі мною тут - мої Боги,
Моя містерія і казка,

•  Санаторій людства

Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,

•  * * *

Хіба, скажи, тебе неволю?
Лише терзаюсь крадькома…

•  Печальний вальс

Віхола, віхола, віхола
Все замела навкруги…

•  А любов не питає

А любов не питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло,

•  * * * (Із циклу "Морські акварелі)

Все безперестанку
Шуму чуть слова.

•  Ты - мне, я - тебе (литературная пародия)

Моим всем полушариям и клеткам -
Как эндорфинов мощная струя –

•  Закон життя

Напів-ясне, напівпохмуре,
Це небо, як життя моє -

•  Смарагдовий рай*

Печаль краси колон дорійських,
Застигла велич кам"яна,

•  Небесна фантасмагорія

Я бачив дивовижні чари
Під шумовиння літніх злив -

•  Міліциціонерка (бандитська пісня)

Ах, яка ж там іде струнконога! -
Із києчком гумовим в руці,

•  Гаїв замріяний міраж

Як гарно тут мені, як гарно,
Й не уві сні, а наяву,

•  Па-де-де на хвилях (Морські акварелі)

Па-де-де на хвилях, па-де-де,
Це вам не в союзі – «ДНД»,

•  Випускникам

Промайнули вже шкільні роки,
Наче в сні рожевім – білі коні,

•  аГентошу ОО1, чистильнику

Хоч пародії нам - ні не мед, більше терня,
Та сія чистотою прополений лан,

•  Подих Велеса

Весняні дні на Вінниччині рідній,
І прохолодний квітень обвіва.

•  Пісня патріота Казанови

Хай дружина мене ні, не лає,
Не батькує у лад і не в лад,

•  Мрія поета

Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,

•  Удар долі (За М. Цвєтаєвою, вільний переспів)

Як добре, що не я – коханий твій,
Як добре, що не ти – моя кохана,

•  Полковник Морозенко

В душі шляхетність мав таку високу,
Якої не було і в короля.

•  Сповідь

Моя природонько, мій раю,
І радосте, і диво з див,

•  * * * (із циклу "Морські акварелі")

Предивне, хмарне в обрію волосся -
У попелясто-сіре волокно.

•  * * *

Наснилось, ти - ось-ось моя,
Відчув я плоть твою покірну,

•  Нудьга поета

Розсіє, проклята, той жар.
Поглине у собі. На роди

•  Осіння молитва

Дощем тихенько схлипують гаї -
Оплакують братів своїх убитих.

•  Кредо

Не збагну я ніколи того,
Хто в мистецтві лиш грошей шукає,

•  Вітання

Сонце гляне прощально у вічі,
І відходячи в ніч, погаса,

•  Осіння казка

Вітер дмухав на осіннє мрево,
Землю пориваючи увись,

•  Похорон Музи (видіння-легенда)

Мов одкрився між хмарами шлюз –
Сліз ріка синє небо залила.

•  Українська мова в Києві

Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,

•  Кругосвітня подорож

Ми сиділи на Гаваях,
Хвилі ніжили тіла,

•  * * *

Знову небо суворо хмуриться,
Пудрить щоки поблідлі зима,

•  * * *

Розкішниця-береза під вікном
в зеленій сукні стегнами гойдає,

•  Водоспадом слова

Дай напитись голосу твого,
О моя Богине яснолиця,

•  В е С. е Л. ц і

Чи на світі цім, а чи де це я? –
Вже туман, ніби саван повис…

•  До Музи

Твоя краса для мене - щастя вічне,
Саме життя і сяюча весна,

•  Голгофа поета (Літературна пародія)

Вона хотіла сина від Христа,
Тому від мене личко відвертала,

•  Жовта завірюха

Немов птахи із шелестом печальним,
Сухі листочки спурхують із віт.

•  Мрія-молитва

Терпіння переповнилася чаша,
Чому ж її ти випила до дна?

•  Осіннє танго берези

Сяє золотом лагідний вечір,
Десь витає зажура легка,

•  Сексуальний упир або відповідь дружини (літературна пародія)

Тобі себе до решти віддаю,
Ну, чоловіче, ти у мене й кадра –

•  Весняне заклинання (контрапункт)

Одшепчи мені природо, - болі всі мої,
Смуток серця - жаль - ти вчасно

•  Кременцю

Не забуду, о ні, я цих гір небокраї,
Цю чарівність високу, той вільності дух,

•  Бібліотечний триптих ІІІ

Увійду в зачароване коло,
В таємницю твоєї ходи,

•  Біблотечний триптих ІІ

БІБЛІОТЕЧНИЙ ТРИПТИХ
ІІ

•  Бібліотечний триптих

О що за сяєво пшеничне
Заколосилося у залі!

•  * * *

Іду на луг осінніми стежками,
Іду за віршами, мов за грибами...

•  Осінній лист

Пада листя у вечірній гамір
Із тривожним шелестом: "Шу-шу!",

•  * * *

Вереснево так, повольки
Дощик моросить.

•  * * *

Люблю природи справжньої скульптури
Захопленим я словом малювать,

•  Пригадуєш...

Ця таємничість лісових стежин
З гіркими і солодкими вустами

•  Дружині

Ти знов поїхала. Оселя,
Неначе місце те пусте -

•  Осанна Природі

Ізнов природа розквітає,
Буйніє скрізь її краса,

•  * * *

Морський минає відпочинок,
Відпустки коротенький вік,

•  Річці Либеді

Бетоном скута, схована від ока,
Дворів охвістя омиваєш ти,

•  * * *

Морської німфи врода осяйна -
Не знав куди очей своїх подіти,

•  Листи

У далечі зірниць сумує тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,

•  * * *

Не встигли ще сніги зійти -
Весна приходить яснолиця.

•  Весна ведмедиці (літературна пародія)

Безмежна ніч, тягуча, як смола,
Качаємось ми разом по підлозі...

•  Гра в чотири ноги (літературна пародія)

Дві пари рук. Фортепіано.
Регістри верхні всі – мої.

•  Сексоудар (литературная пародия)

Когда бежишь в морской прибой,
Одета только лишь в загар,

•  Самота

Самота, самота, самота,
Хто не звідав її, той не знає,

•  Україна рани гоїть

Тривожні дні в селі і на природі,
Чогось ліси так сторожко шумлять.

•  Тінь війни

Очам не вірю: Київ у диму,
Спалахують будівлі і дерева…

•  Вечірня медитація

Як хороше помріяти надвечір,
Весняна днина медом вже стекла…

•  Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)

З весни я не купаюсь голяка,
Не хочу нариватися на сварку,

•  Черемхова заметіль

Погуляти вийду я
Тихо в гаю,

•  Шляхетна сила

О здрастуй, мій пресвітлий раю,
Нам усміхайся й будь здоров.

•  Коханий лікар (танка)

Море печалі
Розлилося у моїх

•  Господар земного раю

Два дні тому перестало битися серце мого дорогого друга, прекрасної людини і видатного ученого, керівника, господарника, багаторічного директора Національного дендрологічного парку НАН України Івана Семеновича Косенка.
Пам’ятаю першу нашу розмову по телефону. Я відрекомендувався, сказав, що письменник і хочу написати поему-екскурсію про чудову, незрівнянну “Софіївку”. Він запитав коротко:

•  Київський Привид

То не грім в небесах --
Гул війни сіє жах,

•  Озера сліз

Учора світлий вечір був,
Сьогодні став блідим світанок -

•  Перед картинами Миколи Пимоненка

Неначе зачарований, стою
Під небом Вашим – болем сіро-синім…

•  Микола Гумільов Осяяння пророка

Щасливі в нас закохані: вино
І добрий хліб, що нам сміється з печі,

•  Хор мисливців з опери Карла Марії фон Вебера

Що краще, як зрання йти на полювання,
І чашу життя пити радо сповна?!

•  Сергій Єсенін Лист матусі

Ти жива іще, моя старенька?
Я також. Уклін тобі земний!

•  Контрасти

Ліс, мов зачарований, завмер,
І зима удень – така пресвітла,

•  Мокрий сніг

Мов на мить вернулася зима,
Спушила сосни зелені віти,

•  Війна і кохання

Боги мої, війна ця клята --
Продовжує жахливу гру.

•  Гостинець

Україна у Сибір
Пуці шле могилу.

•  Упиреві людства

Вже сонце землю обняло,
І світ увесь весна цілує.

•  Вечірнє купання

Романтичне вечірнє купання,
В`ється хвилі розвихрений чуб,

•  * * *

Наші стосунки - дружні, кохана,
Більшого бути не може.

•  Похорон кохання

Так гадючо всю душу мою обплете
Щось недобре, холодне і нице.

•  Як без твого голосу прожити?

Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.

•  Відчуття

Cофіївко – оазо у пустелі –
Сховатись ув обіймах дай твоїх,

•  Витівки морозу (суміш лірики й легкого нечорного гумору)

Чарівник-мороз жартує,
Дивом бавить з-під поли:

•  Настрій листя

О жовтню мій, ти - геній суму,
Так міцно всіх проймаєш нас.

•  Океанна гора

На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,

•  Криниця поезії

Немов невидима криниця
Поезії - у цім гаю,

•  Чари міста (пародія у відповідь на пародію)

Як я місто страшенно люблю –
Старовинні будівель портали,

•  * * *

Ти раптом стала музою мені,
І промінь твого сяйва в серці квітне,

•  Перетворення (із циклу

Хмари низькі, аж розпливчасто-сині,
Ніби розмащені на полотні,

•  Королеві мрій (пісня)

Королево снів моїх, королево,
Величається неба вись –

•  Воїни світла (пісня)

Ти пройди крізь вогонь і очистись,
Хай же страх твій у грудях скона.

•  Коли даруєш жінці квіти

Коли даруєш жінці квіти -
Іскриться день тоді новий,

•  * * *

Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.

•  До проблеми: поезія і гроші

За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.

•  Спецоперація Пуйла

Стоять будівлі, вщент розбиті -
Без газу і води й тепла.

•  Із днем поезії!

Із днем ПОЕЗІЇ, о друзі!
Ловіть натхнення на льоту,

•  Вкраїнські діти

Вкраїнські діти, Ваші смерті
Рвуть душу. Кляті москалі,

•  Коли закінчиться війна

Коли закінчиться війна,
Навколо щастя розіллється,

•  Капутін

Не будьте боягузами, вкраїнці,
Не піддавайтесь голосу зневір.

•  Бажання і молитва

Мені не хочеться війни,
А тільки хочеться любові.

•  Фотограф (пісня)

Тобі свій час із радістю віддам я,
О майстре фотографії, зроби

•  Музика кохання або пісня про Тетяну

Це любовне трепетання
Пройняло мене всього.

•  Зима і кохання

Зима, зима — розкішниця білява,
Немов красуня у пуховику.

•  Молитва

Ця думка визріла помалу,
У світ прекрасного несе -

•  Все в шоколаді або доба кохання

Вже світанок у висі чарівній воскрес,
Усміхнулося сонце ласкаво.

•  Співчуття Олександру Сушку

Попри всі наші дикі сварки з Олександром Сушком, настає момент у житті, коли в нього вривається смерть близької людини, і відбувається переоцінка духовних і життєвих цінностей, коли вона, смерть, урівнює всіх і примирює ворогуючі сторони. Такою сумною подією в житті Олександра Сушка стала смерть його рідного брата Віктора Сушка, який і мені був добрим другом і старшим товаришем по багатьох наших спільних концертних виступах у як мінімум 8-ми регіонах України. Віктор написав музику до 4-х пісень на мої слова, і ці пісні у виконанні братів - Сушків Віктора і Олександра - постійно звучали у наших виступах. З нами брала участь у концертах і заслужена артистка естрадного мистецтва України Алла Васик. Віктор Сушко був більше музикантом, у дуеті братів співав другим голосом і був концертмейстером. Читцем і ведучим концертів, виконавцем першої партії в дуеті братів був Олександр Сушко. Алла Васик і я, тоді співак-бандурист, були окремими концертними одиницями. Разом ми складали концертний гурт, який я жартома називав "Морські еноти" після нашого виступу у морському місті на Донеччині Маріуполі. Чому єноти? Може тому, що це - рідкісні і милі тварини.

•  Лікувальне пір'я

Із голови ніяк не вийде одур,
Можливо то шиза чи знов — ковід?!

•  Співчуття "горе-критику"

Старі цитати тягне “горе-критик”,
І каже: “Обчитався!” Боже ж мій.

•  “Шляхетному

Знов паскуду треба вчить манер,
Вже два дні по кумполу не били.

•  Небеса кохання

Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.

•  Мета

Дорогому другові Олександру

•  Забув

Найдорожчому другові Олександру Сушку

•  Такий у нього стиль

Предивна ця літературна гра -
Дивніші ще — літературні вила --

•  Пам'ятник дорогому Олександру Сушку

Він пам'ятник собі воздвиг "нерукотворний",
І дуже непростий - засушений з лайна,

•  Подяка

Хай новий вітер сміття все змете,
Новим салютом вибухне мортира.

•  Правда

Хай правда до усіх до вас долине,
Коли бридкого блазня відбатожиш,

•  Попередження (літературному блазню Сушку)

Занур себе, огиднику, в лайно.
Це — середовище щонаймиліше

•  Диво щастя

А ти була така красива,
Художник-Бог, здається лиш

•  Андрій Демиденко Душі криниця*

Висиха душі криниця,
І життя як не було,

•  Казка кохання

Свято моєї душі,
Свято моєї долі

•  Віктору Герасимову в честь славного 80-річчя

Згадай же Варну, пам’яте моя,
Болгарії красу, морську перлину.

•  Зачаруй,

Зачаруй, “Софіївко”, мене,
Як Софія, вродою і станом.

•  Вогонь земного раю

Моя ти крихітко вродлива,
Моя красуне осяйна...

•  Стриптизерка зима

Землю вкрив сніжечок де-не-де,
Залишивши острівки зелені,

•  Живлюща сльоза кохання

О люба, тисячі привітів
Од мене сонячних прийми.

•  Відповідь на закид

ОСАННА ГЕНІЮ СУШКА
Зачин

•  Жага кохання

Ми з тобою летіли у ніч,
Ми з тобою летіли у вечір.

•  Не забирай мою любов (український романс)

Не забирай мою любов,
Холодний і жорстокий світе!

•  Розмова з птахами

Захід сонця, і пташок - вітання --
Все гуртом кружляють вусібіч.

•  Золота печаль

Ще осінь ходить тихо поміж віт,
Сховавшись за багряною вуаллю.

•  Фемінізм або ліки від чоловіків (штрихи до явища)

Ох, перевелись чоловіки!
Вже вони всі, к чорту, обабіли.

•  Осіння драма

Вітер по-зимовому війнув,
Одшуміла золотава злива.

•  Не ревнуй до осені (український романс)

Усміхнувся нам багряний ранок,
Сяє день привітно золотий.

•  Натяк холоду

Уже в саду холоднувато,
Хоч сяє ніжність золота.

•  Кармічно-кармінна любов

Угорнулася осінь багряною листя журбою,
І чоло золотила короною світлих обнов.

•  Чарівнощі і контрасти осені

Багрянцем укрилися осені щоки,
І тішить природи прощальна краса.

•  Як заблокувати подонка від літератури Сушка?

Дорогі колеги! Подонок і наклепник, кастрат літератури, засушений член спілки Олександр Сушко опублікував свій черговий пасквіль на мене, де поносить мою корону сонетів і протиставляє її короні Тетяни Левицької, хоч вона ще не вся опублікована. Тетяна Левицька опублікувала тільки два вінки з корони, а їх усього 15. Адже твір можна оцінювати і порівнювати з іншим, тільки повністю прочитавши. Воно настільки дурне, що навіть цього не розуміє, а просто тупо хоче мене позлити, вбити клин між мною і Тетяною Левицькою, яка є моєю ученицею і послідовницею, і цитує мене перед іншими вінками, як класика поряд з Ронсаром, Міцкевичем, Шекспіром, Рильським, Вінграновським, хоч я не радив їй цього робити, бо чесно вважаю, що ще не дотягую до їх рівня, але Тетяна не послухала, зробила по-своєму. Я сам вважаю, що Тетяна гарно написала корону, бо інакше б передмови не писав, допомагав, щоб ця корона мала достойний вигляд і вселяв віру в її можливості, а не придовбувався до дрібниць, щоб Тетяну принизити так, як це робив Сушко. Я буду тільки радий, якщо її корона отримає більш схвальну оцінку суспільства, ніж моя. Учні повинні йти далі своїх учителів. Думаю, час усе розставить на свої місця. І наклепників від літератури теж накаже.
Не так давно всі Ви були свідками брудного огидного наклепу Олександра Сушка на мене, коли він від мого імені вигадав цитату (про дендропарк "Софіївку, про який я написав поему), яка належить суто його вигадці, ще й присмачив матюком її, і опублікував. Цих брудних прийомів учать в кагебістських школах, і тому керівництво сайту побоюється вигнати цього ідіота зі своїх сторінок.

•  Осіннє вогнище

В саду так хороше мені,
Навколо барви пречудові -

•  Єдиноборство

Відсвіт сонця на деревах тане,
Мов світила денного маяк.

•  Осінні сутінки

Погожий день за обрій закотивсь,
І нетривке тепло забрав з собою.

•  Із циклу

Народ вкраїнський схильний до краси,
І радо помагав своєму пану --

•  Сушко - підлий брехун і наклепник

ЛЮДИ, СУШКО СКРІЗЬ ПОШИРЮЄ ПРО МЕНЕ БРЕХНЮ, БУЦІМ-ТО Я ПИСАВ ПРО ОЛЬВІЮ, І ПРО СОФІЇВКУ З МАТЮКАМИ. ВІН НІДЕ НЕ НАВОДИТЬ ПЕРШОДЖЕРЕЛА, БО ЙОГО В ПРИРОДІ НЕ ІСНУЄ.

•  Почесна нагорода

Дорогі друзі, дуже приємна новина для мене! Вперше в житті став літературним лауреатом! За мою корону сонетів "Світло кохання", (яка вперше друкувалася саме тут, на Поетичних Майстернях і від багатьох авторів і керівника сайту отримала високу оцінку!), мені присудили ВСЕУКРАЇНСЬКУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО в номанації "Поезія"! Це зробила рідна Вінниччина, де народився наш геній і класик Михайло Коцюбинський, поет у прозі! Спасибі за визнання, дорогі земляки!
Тому, якщо є бажання мене привітати, то робіть це тут, на моїй сторінці. Спасибі Володимиру Ляшкевичу, Тетяні Левицькій, Вітру Ночі, Серго Сокольнику, Домініку Арфісту, Василеві Світлому, Сонцемісяцю, Ірині Вовк, Ванді Савранській, Ларисі Пугачук, Олені Балері за гарні відгуки! Тисну руки чоловікам, обіймаю жінок!

•  Троянда кохання

Ці уривки небесної вати
Розірвало проміння ясне.

•  Золота ріка

Немов якась чарівна сила
Зуміла все красою вкрить –

•  Із циклу

Потоцький Фелікс Щенсний граф Станіслав
Найбільший в Польщі був аристократ.

•  * * *

Це каре озеро очей,
Це море таємниць нежданих,

•  Музика гаїв

Конвалії, конвалії, конвалії,
Як рясно вас насіяла весна!

•  Гойдалка кохання

Гайда гойдатися на гойдалку у гай,
Готове горе вже зими змаганням!

•  Пісня

Запечалюся я за тобою
Світлим смутком ясної весни.

•  Марсіанське кохання

Вже сивіє потроху мій волос,
Тихо час робить діло своє,

•  Сергій Єсенін Не шкодую ні за чим достоту

Не шкодую ні за чим, достоту,
Все мине, як з білих яблунь дим,

•  Олександр Пушкін Зимовий ранок

Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,

•  Диво

Глянеш ніжно - і розтане сніг,
Усміхнешся - сонечко засяє,

•  Янголи і змій (літературна пародія)

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола,

•  Нічні роздуми

Я з ночі п"ю каштанову отруту,
У темінь мчать сколошкані думки,

•  Зимовий пейзаж

Думок мережку солодко-гірких
Плете зима з-під білої вуалі,

•  Пісня про отамана Якова Орла Гальчевського

Гей, то не вітер хмари гонить,
Гей, та поміж дерев,

•  Водоспадом слова

Дай напитись голосу твого,
О моя Богине яснолиця,

•  Молитва

Знову я до Вас, гаї священні,
Як на сповідь, на човні пливу,

•  Небесний знак

Спохмурніло Богове чоло –
Снігопадом небо легким дише,

•  Прихід весни

Заспівало сонечко мені
Золотисто-сяючим вібрато.

•  Видива розлуки

Так вісточки від тебе жду,
Ліплю із снігу я голубку,

•  Її поетичній світлості

Світло кучерявого проміння
Ваших віршів - душу осява.

•  Березнева ностальгія

О красеню весняний, ранній,
Журби в душі моїй не сій,

•  Депресивне передчуття

Світло-сіра зима за вікном виграє,
Світло-сірою тисне журбою,

•  Вигідна справа (літературна пародія)

Я Вас науявляю – от і все,
Рука моя – під ковдру - мимоволі.

•  Нетутешній щем

Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.

•  Зимовий вітер

За вуха вже хапає морозець,
(Мороз-отець поважно прийде згодом!)

•  Розрада лицаря (літературна пародія)

Ти кажеш, що старієш, бо пора,
Та тулиш мою голову до... глиці.

•  Паралелі (літературна пародія)

Ты - мой штекер, я - твоя розетка,
Я - твой нос, а ты - моя пипетка,

•  Зимові прикраси

Біжить нечутно в озері вода,
Немає бурунів стихійно-рвійних,

•  Із циклу "Країна мрій" Венеціанська баркорола

Cтихло все в палацах Дожів, мера,
На дзвіниці змовкло звичне «Бов!»

•  Ходою снігового Гуллівера

На дубові - багряна сивина,
Її він і узимку не скидає,

•  Неадекватність

Я від добра — добра шукав...
Такого, кажуть, ні не чинять.

•  Сонетна "осанна" інтернету

О дивовижна річ це — інтернет --
Світ інформації та ще й облуди.

•  Із циклу

ІV

•  Здрастуй, осене!

Як хороше в саду передосіннім,
Мов ночі мерехтіння — спів цикад.

•  Із циклу

ІІІ

•  Із циклу

ІІ
Боскамп

•  Із циклу

І
Початок

•  ОСАННА ГЕНІЮ СУШКА

Зачин

•  Із циклу

Став ліщиновий — у цих низинах,
Грекової балки тальвег тут.

•  Ка... тові літератури Олександру Сушку

Дебіли від віршарства це — кастрати.
В них ампутоване чуття краси.

•  Прямі порівняння (11 цитат)*

НЕНАЧЕ цвяшок, в серце вбитий,
Оця Марію я ношу”.

•  Тиша

Тіні понад озером звисають,
Вітер у густих кущах приліг,

•  Із циклу

Розкішна лісу шевелюра,
І гостроколом — очерет.

•  Із циклу

Розкрив од подиву вуста:
На чарівнім Природи лоні

•  Із циклу

Ця поема з каменю і світла,
Із води, землі, дерев, рослин

•  Із циклу

У кожного з нас — істина своя,
Бо кожного — влаштовано інакше.

•  Із циклу

Якщо свою ти чистиш душу,
Як Бог морський, підводний Главк.

•  Із циклу

Вінчає арборетум* бюст Сократа -
Філософ давньогрецький був такий.

•  Із циклу

У графа Шереметьєва в Росії
Було в маєткові Кусково все:

•  Хвилі волосся (український романс)

Нічка огорне, нічка зоріє,
Видива сіє ясні.

•  Із циклу

Статуями Бога Аполлона
Ми вже милувалися. Та от

•  Рубаї

Він змалку не писав нікому оди,
Тому критикувати взяв за моду.

•  А любов не минає (пісня)*

Вже розтанули, люба, останні сніги,
І трава висівається в гаю.

•  Із циклу

Шумить діброва чарівлива,
Слова мов чуються із губ.

•  Наш кобзарський королевий цвіте

Ніби сонце, хмарою повите,
Як же рано, побратиме, ти -

•  Із циклу

Про що нам сад шепоче, як збагнуть?
Чи чули про науку ви цікаву?

•  Між нерозчесаної вовни хмар

Як хороше до Криму* утекти,
Цикад наслухатись до оніміння...

•  Із циклу

Англійський парк — Пашкевича* творіння,
Чи арборетум — звуть отак його.

•  Із циклу

Ця статуя зажурена “Зима”
Раніш стояла там, де “Семиструмінь”,

•  Музика гаїв

Конвалії, конвалії, конвалії,
Як рясно вас насіяла весна!

•  Із циклу

Як хороше посидіти в задумі
У затінку дерев, затишних віт,

•  Не минає любов (пісня)

Вже розтанули, люба, останні сніги,
І трава висівається в гаю.

•  Із циклу

Що за диво? Аж завмерла вись.
Чи у неї відібрало мову:

•  Лікарня природи

Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,

•  Прозріння

Немає, ні, жінок прекрасних
Нема в реальному житті,

•  Кривенька качечка

Дівча вродливе ніжку прокололо,
І криває, помалу ідучи,

•  Тетяна Левицька Територія любові

Віч-на-віч щастя слухаю сонет,
мій візаві - ясний, багатогранний.

•  Із циклу

Кохання острів чарівливий,
Солодке море*, Верхній став.

•  Із циклу

В “Софіївці” не тільки краєвиди,
Дива вражають втілених ідей.

•  Із циклу

Токували раніше отут фазани,
Вже тепер невідомі нікому.

•  Із циклу

З небес ясних спустившись низько,
У рай земний пройшовши шлях,

•  Із циклу

Видіння це підвладне тільки снові,
В день сонячний заглянемо сюди.

•  Квітневий мінор

Стоять берези занімілі,
І вітер їх не колихне.

•  Із циклу

І

•  Із циклу

Як на картині Сурикова* ніби -
Розкажуть про Суворова вони -

•  Справжній чоловік (До 85-ліття батька Олега Чорногуза) (пісня)

Батьку, ти один у мене є,
А матусі більше вже немає.

•  Ностальгія

Вкрилось небо сизою імлою,
Сяє вечір тихо вдалині.

•  Із циклу

Там, поза Критськими ходами
Є композиція із брил,

•  Із циклу

Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?

•  Із циклу

У холоди всі статуї накриті*...
Але громада каменів оця

•  Із циклу

Пил століть на полях єлисейських осів,
Добрі духи в раю тут бродили.

•  Спогади про Олексія Тичка

Ми познайомилися з ним на фестивалі поезії “Уманьфест — 2010”.
Пам’ятаю уперше побачив його біля Пентагону, як жартома називають уманці гуртожиток Національного університету садівництва України, де нам, учасникам фестивалю поезії, надали місце для проживання.

•  Із циклу

Два камені, що різні геть на вроду,
Великі це гранітні валуни.

•  Із днем поезії, о друзі!

Із днем ПОЕЗІЇ, о друзі!
Ловіть натхнення на льоту,

•  Дала

«Твоє прекрасне ніжне серце чуле -
(Полікувала, їстоньки дала!)

•  Лікування коханням

Я прихворів. Лягла печаль на вії,
Зима весни затримала ходу,

•  Колискова для коханої

Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…

•  Секс-октава

Вона грати розпочне із ноти «до»,
І відчую я до неї «лібідо».

•  Подвійні чари

Що за звуки там лунають,
Мов дзюрчить жива вода,

•  Над озером

Над озером вербиці молоді,
Неначе гурт дівчаток босих,

•  Вернулось літо

Як хороше! Нема нікого
На ніжних луках запашних...

•  Сексуальна еволюція (літературна пародія)

Ох, видива такі - не без причини,
Як важко бути довго без мужчини.

•  Першодерево (стародавня язичницька легенда)

Довго Сокіл думав, що робить
І ростить у тьмі великій часу?..

•  Березень

Мій любий березню, ти груди
Наповнив щастям аж до дна.

•  Сергій Єсенін Нехай тебе вже випив хтось

СЕРГІЙ ЄСЕНІН НЕХАЙ ТЕБЕ ВЖЕ ВИПИВ ХТОСЬ
Образ твору* * *

•  Марення - медитація

Шерех листя росте осінній,
Тоне в розпачу голосінні.

•  Із циклу

І
Дзюрчання, ніби плач, до нас долине

•  Вистраждане

Я від кохання все життя страждав,
Даремно сподіваючись на диво.

•  Таїна*

Ти покличеш мене на світанні,
Як ранкова засяє зоря.

•  Пам'яті дорогого друга незабутнього Олексія Тичка

От і все. Мого друга нема.
В засвіти він пішов так раптово.

•  Де зуб мудрості?

Сушкуватому псу щось не спиться,
Бо зуб мудрості випав таки,

•  Поет-бомж (Ще більш доброзичлива пародія у відповідь на пародію Олександра Сушка)

Потягнуло недобрим з Парнаса,
Ти уяву свою потривож.

•  Вакханалія снігопаду

Струменить у ліхтарному світлі
Кулеметними чергами сніг.

•  Орел чи слабоум?

Чи орел чи трохи слабоум?
На "Майстернях" не чита вірш кожен?!

•  Зійшла поезії зоря

Знову словеса брудні течуть,
То вмочає в бруд перо достоту

•  Чекаю тебе, як весну

Сад похнюплений знову стоїть,
Мов сердечна відкрилась рана.

•  Із циклу

Над світом цим, сотвореним з каміння,
Води, землі, трави, дерев, рослин,

•  Місячна соната Бетховена (мелодекламація)

Як печаль світова,
Розливається туга.

•  Художницькі контрасти

В минулому картини малювали -
Таки ж мистецтво справжнє то було.

•  Істина

Як графоман тебе повчає,
І в очі заздрістю плює,

•  Усмішка Велеса

Зимовий день. І вітряно у парку.
Повітря аж пронизує тебе.

•  Завесніло...

Печальні видива розвіяв
Мого уривчастого сну

•  Відповідь класику

Високий класику, дарма
Ти лаяв те, що сокровенне,

•  Надворі сніг...

Надворі сніг, надворі сніг,
Іде зима, як чарівниця.

•  Беріз обійми чарівливі

Беріз обійми чарівливі
Мене зустріли у саду.

•  Намисто ночі

Вечірній Київ чарівливий,
Вогнями ніжно засвітивсь.

•  Наболіло

Всі повинні здохнуть на війні!
І звичайно, перші — патріоти!

•  Холоднеча

Сутеніє. Холоднеча.
Сад поволі стих.

•  Вечірнє багаття

Поволі днина догоряє,
Парує тихо так земля.

•  Із циклу "Перлини раю" (подорож "Софіївкою") Камінь "Слон" (Протей)

Знайдете див у парку ви чимало...
І ось іще, погляньте, дивина.

•  Контрасти зими

А сад неначе у диму,
Аж задихається в тім «диві».

•  Із циклу

Он каменем завалена печера,
Там Одіссей був у недобрий час.

•  Із циклу "Перлини раю" (подорож "Софіївкою") Грот Сцілли

І

•  Із циклу

Сізіфовий камінь. Вершина вгорі,
А ніби звалився додолу.

•  Із циклу

Він — Зевса син, улюбленець Богів!
Тантала грот ось тут, на площі Зборів.

•  Із циклу

Софія тут виходила з намету
В оточенні дванадцяти наяд

•  Із циклу

На площі зборів статуя Паріса
У затінку дерев стрічає нас.

•  Із циклу

Ось там долина Велетнів, погляньте,
Розкидане каміння навкруги.

•  Із циклу

Навислий камінь, круглий стіл і лава -
Низенький грот — повідають про те -

•  Із циклу

З красивої площадки Бельведеру
Печальний профіль, бачимо, постав.

•  Божествена квітка

А любов золотими нитками
Вишиває зірки в небесах...

•  Із циклу

І
Немов би тут почаклувала фея -

•  Із циклу

Водоспад, як милої волосся,
Пестить око білизною снів

•  Із циклу

З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон

•  Присвоєно статус R1

Шановна редакціє “Поетичних Майстерень”, уся ПееМівська родино!

•  Із циклу

До джерела ми Гіппокрени станем,
Обличчям і праворуч бачим вхід

•  Я іншу кохаю (український романс)

Припинімо словесну цю гру,
А можливо і — муку безкраю!

•  Ера з ер

Наш час побачень - менший кроку,
А вже неначе ера з ер.

•  Твій портрет

Твій портрет чарівний, романтичний
Невимовна краси дивина.

•  Трепетна віолончель

Прости, що вечір цей сумний
Тобі печаль гірку навіяв.

•  Із циклу

Тераса муз – прекрасний Гелікон,
Навколо танці, музика і співи.

•  Із циклу

Якщо алеєю ми далі підем,
То п`єдестал побачимо за мить.

•  Буря почуттів

Ніч розстелила шовк осінній
На землю, небо і повітря.

•  Із циклу

Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.

•  Із циклу

В героя божа є ознака –
Усі він труднощі долав.

•  Всупереч журбі

Густа осіння мряка обступила,
Неначе оповив усе туман.

•  Із циклу "Перлини раю" (подорож "Софіївкою") Кавказька гірка

В житті і радісно, і гірко,
Як б`ються хвилі в береги.

•  Олександр Печора Нічка на Купайла

До себе нічка-чарівниця приманила.
У теплі луки срібну стрічку заплела.

•  Мрія

Якби жили на острові безлюднім,
Я б збудував для тебе замок мрій.

•  Із циклу

Гермес в сучасності жорстокій –
Найцікавіший, певно, Бог.

•  Із циклу "Перлини раю" (подорож "Софіївкою") Венеціанський місток

Венеція. Розкішні карнавали,
Веселі маскаради чарівні…

•  Із циклу

Немов змія сповзла повільно з чаші,
Багато з неї випила води,

•  Вознесіння

Укрилось небо пеленою,
Важких свинцево-сірих товщ.

•  Із циклу

Величний і прекрасний символ парку
Ось перед нами – Флори павільйон.

•  Із циклу

Античний стиль, підковою споруда,
З рослинами дві вази кам`яні.

•  Із циклу

Жила у Римі дівчина Тарпея,
Що мріяла прославитися чимсь.

•  Червиві яблука облуди

І
Все було занадто вже чудово -

•  Із циклу

Похмуро у Шотландії суворій,
Куди нас пойма Кам`янки веде.

•  Музика осіннього дощу

Музика осіннього дощу
Чується надворі крізь фіранку.

•  Коли ?

Тебе люблю, тебе люблю,
І ні про кого більш не мрію.

•  Благодать (літературна пародія)

У кацапів "нет плохой погоды",
Мряка в них, і сніг, і дощ, як тать.

•  Таїна

Ти чаклунка моя, ти - чаклунка,
Таїна причаїлась в очах.

•  Із циклу

Над озером женевським причаїлись
Зеленуваті камені-жабки,

•  Невимовні почуття

Красою серця первозданні,
Мої дарителі снаги,

•  Туга за милою

Прохолодне сонце ледве-ледве гріє,
Де-не-де жовтіє листя й обліта.

•  Любов поета

Закохувався сильно, як поет,
Засліплено… В житті – суцільні біди.

•  Голос ковили

А може добре, що я вже не твій? –
Хотіла крапку ставить ще раніше

•  Із циклу

І
З рослин усіх центральної алеї

•  Із циклу

На пагорбі праворуч, мов на чатах,
Грибок-альтанка, гляньте, височить.

•  Із циклу

Дозвольте у ворота вас завести
Архітектурні форми ці малі –

•  Із циклу

Про рай загробний мало хто з нас мріє,
Про рай земний частіш в людей думки.

•  Смарагдові очі (пісня)

Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.

•  Світиш

Вночі легкий вітрець несе
І прохолоду, і розраду.

•  Тетяна Левицька Мамине подвір’я*

Мамі не хочеться жити у місті -
Рідна земля і на старість опора.

•  Мрія про... смерть

В тихім небі яснім дивина догоря,
Чарівлива така, величава

•  Сяєво любові

Вже вогко у саду, вечірня прохолода
Із низу підкрадається, неначе кіт.

•  Освідчення

Ти пробач, це було ніби всує,
Завдавало тяжкого жалю.

•  Танець нічних видінь

В саду - прекрасна літня ніч.
І сяють зір ясні опали.

•  Одкровення

Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?

•  Смарагдові очі (пісня)

Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.

•  Закон небес

Цвіт осипається бузку,
Минає час весни розмаю.

•  Надвечір`я

Перецвітає вже бузок,
Весна травнева – прохолодна.

•  Сонливе

Мінорні сутінки лягають
На сад, на поле, на луги…

•  Зелена борода

А сад навколо зеленню заллятий,
Трава густа зросла, неначе ліс.

•  Вітрисько

Знову хмари сильний вітер
З виляском погнав у даль.

•  Радість

Знову скрізь химерних ліній плетиво –
І черемхи і бузку – вогні.

•  Ніжність

Ридає дощик аж до рана,
Любов даруючи садам,

•  Коронація

Так липне ґрунт до підошов,
Волого в`язнучи зісподу…

•  Кабала вірності

Не нав`язуй вірності, кохана,
Ми – як вільні птиці – живемо!

•  Без тебе

Вись укрита сірою габою
І ридає, б`ється у вікно.

•  Красуня, яка мене любить

Красуня, яка мене любить,
Про мене лиш думає все.

•  Звитяга любові

Укривши світ габою голубою,
Весна ішла у чарівній обнові…

•  Ачияк (гумореска)

- Здрастуйте, мій лікарю хороший,
Третій тиждень валер"янку п"ю…

•  Затьмарена весна*

Вже свіжа зелень всіяла кущі,
І цвіт укрив усміхнені дерева.

•  Циніку

Огидний циніку, ти – як ворона –
Чатуєш на поезії красу,

•  Вибір

Сказала ти, щоб вибрав я, з ким буть:
Чи з дівами гулящими водиться,

•  Водограї кохання

Наче музика ллється із раю –
Далі неба ячать голубі.

•  Ренесанс любові

Знов дорога в небо верне,
І весна красою дзенька…

•  Все мине...

Підриває страх у себе віру,
Та людську згадаймо теплоту.

•  Я купаюсь в твоїй любові

Серце плавиться в ніжнім слові,
Відчуває життя весну…

•  Таїна зваби

Отака вже воля неба –
Вроди-зваби таїна.

•  Чари мольфара

А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.

•  Весна кохання

Днів осінніх, днів печальних
Загубилися сліди.

•  Хміль кохання

З вишини золоті волоконечка
Дивне плетиво казки несуть!

•  Підбадьорливе

Не ревнуй до кожної спідниці…
Хай пускають «бісики» з-під вій,

•  Полікую любов`ю

Полікую любов`ю тебе я,
Хворі стебла твої напою.

•  Доньці Ярині,

О доню люба, на кліща
Ти не зважай обмову.

•  Золотою дорогою щастя

Цілу нічку вона не згаса,
Мов гердану сяйлива окраса…

•  Метаморфози сучасної зими або біла ніч у Києві

Світлячки, як манливі принади,
Розлились між гілля вусібіч…

•  Візьми любов мою, як ліки

Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.

•  Благання

Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.

•  Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)

Сміялася кохана безневинно:
І нащо начиталася Сушка?

•  Нічна зваба

Розлив туман волосся хвилі світлі
На плечі ночі в далі осяйні.

•  Сон-розпач

Ну от і все. І знов печальних
Миттєвостей додаш мені,

•  Мов небо впало

Ледь вітерець гілки колише….
Сад зачаївся відалік.

•  Портрет графоманіяка

Чоловік, звичайно, він хоробрий,
Наче той Герасим без Муму.

•  Любов - як сонце

Ти для мене – квітка у саду,
Я тебе так ніжно доглядаю.

•  Суші і сушки

Доведеться розказать таки,
Проінформувати всіх я мушу.

•  Мрії і звичаї

Був би це красі твоїй притулок -
Сам собі всю правду розкажу

•  Крах кохання (літературна пародія)

Учу усіх я жити безоглядно,
Люблю, щоб ззаду сунула людва.

•  Розчулена ніч

Тихо алеєю йду,
Змовкла пташина розмова…

•  Чудасія

Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.

•  Тетяна Левицька Рапсодія любові*

Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.

•  Мрія

Якби ми десь, на острові кохання
Хоча би тиждень, мила, провели…

•  Меланхолійні сни

Не печаль мене передчуттям,
Що біда прийде до твого двору…

•  Метаморфози буття або видива туману

Так холодно уже в осіннім передзим`ї,
Сади укрив давкий, задушливий туман…

•  Темрява і світло

Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?

•  Пісня

Палають пристрастю вуста,
Спадають почуття, як злива,

•  Розмір має значення

До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…

•  Сон осінньої ночі

Нечутно місяць у імлі ступав –
Туман по саду й небесах розвозив.

•  Гріхопадіння висота

Укрився день журливою габою,
Терзає душу всю осінній щем.

•  За десять хвилин до таксі

За десять хвилин до таксі
В обіймах палких ще моя ти...

•  Поет кохання

Нехай впаду, камінням люто битий,
Забудеться колись моє ім'я...

•  Щастя

Мов осіннього сну поволока,
Вечір ліг на затінений сад.

•  Моїй Богині

Перед серцем великим твоїм
Я сьогодні стаю на коліна.

•  Останнє бажання

Так без тебе мені погано,
Як будинкові - без тепла.

•  Краса печальної пори

Горить, як музика на древі,
Краса печальної пори.

•  Розвіялася казка

Життя без любої – пустишка,
Буття зів`ялі комиші.

•  Поговори зі мною, мамо

Поговори зі мною, мамо,
Хоча б у сні на мить озвись…

•  Порятунок

Сиза мряка затисла мене,
І осінні дощі обмотали,

•  Доносучка

Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?

•  Два сонця

Боюсь любові я твоєї –
Які великі в неї крила!

•  Троянда кохання

Ці уривки небесної вати
Розірвало проміння ясне.

•  Рубаї

Краса ні, не позбавлена гниття.
В красуні-поетесі – відбиття.

•  Замріятися ув обіймах тиші

Замріятися ув обіймах тиші,
Як хороше, як затишно – в саду…

•  Зустріч з осінню

Отут, в саду, поміж беріз привітних,
Коли поблідли зорі уночі,

•  Любов і фантазії

Фантазії вплітаєш у любов,
А щастя береже моя підкова.

•  Скоро осінь

Знов печаль, але така пресвітла
До душі моєї припливла.

•  Пристрасть

Чи долею обом так суджено?
Як довго буде це тривать?

•  Телефонна розмова

Так хочеться любові і жури,
Так хочеться печалі й просвітління.

•  Доля «великого» гуру

Сам писать не вмію, але інших вчую я,
На яку тематику тра писати щоб.

•  Муки розлуки

Пливуть по небу темні рядна,
Немов химерії старі.

•  З тобою і без тебе

Ти ледь пішла і наяву -
Плекаю знов про зустріч мрію.

•  Куля

Моя печаль і ніжність і жура –
Усе в тобі, одній тобі гніздиться.

•  Туга

Так без тебе погано,
Ніби кисню нема.

•  Гієна - не левиця

Нашіптує, нацьковує кругом,
Гуртом слона вкусити хоче гном.

•  Нічні видіння

На листі потьмяніла бірюза,
І ніч ковтнула обриси пресвітлі.

•  Нічне залицяння

Сховався день у сутінках сумних,
Довкілля огорнула темна змора.

•  Грішна свята любов*

А їй казали: повернись в родину!
Йому казали: в гречку не стрибай!

•  Помахи крила

Так ніжно хмарка небо лиже,
Бо вже насупиться ось-ось…

•  Троянда дихає коханням

Люблю у літню спеку добру зливу,
Од неї все буяє і росте.

•  Сизокрила любов

Спохмурніли, посивіли тихі небеса,
Без голубки сизий голуб залишився сам.

•  Відрадний*

Я по Метробудівській іду,
Там знайду на задницю біду,

•  Ти - моє життя (пісня)

Гаснуть ліхтарі вранці на зорі,
Рожевіє мрево світанкове.

•  Як? (сонет)

Підсохлий сад пожадливо напивсь.
Дощі зомлілу землю відпоїли.

•  Молитва про зцілення любов`ю

Чого ж ятриться так душевна рана?
І серце невигойно все болить?

•  На смерть матері

Життя легка й спокійна течія…
Погідний штиль і вітерець над нами.

•  Милуюся...

Аж на очі набігла сльоза –
Не уникнути твого полону.

•  На що схожий місяць?

Сьогодні місяць - в аурі туманній,
Із золотистим сяйвом в небесах.

•  Розлука - розпука

Я згадую її чарівні очі,
Рахую дні і їм втрачаю лік.

•  Золотій ностальгії

Я все слухаю тихо і млію –
Під чарівної палички змах:

•  Перетікає вже весна у літо

Перетікає вже весна у літо,
Кульбаби сиві – в тополиний пух.

•  Се ля ві*

У Париж твій проляже маршрут,
Будуть враження в тебе нові,

•  Закохані слова

Як хороше в саду. Весни останні миті.
Поволі гасне день поміж ясних беріз,

•  Вічної весни цвітіння

Моя любов, моя печаль,
Моє кохання чарівливе -

•  Розмай леліяння

В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі

•  Мертвий сон

А небо знов таке сумне,
Укрите сірою габою.

•  Будь щаслива

Надворі літня злива
Розкрива пелюстки.

•  Диво бузкове - щастя казкове

Цілий день кохання. Цілий день кохання.
Випурхнула з клітки пташечка – втекла.

•  Не відлітай (романс)

Не говори, що йти повинна,
І серця мого не терзай.

•  Мені так любо...

Мені так любо, коли ти
Уся тремкочеш від жадання.

•  Скульптурі поета в парку письменників у Ірпені

На красиву лаву я на мить присяду,
Усміхнеться Муза ніжно так мені.

•  Перед вироком долі

Я на долю свою нарікав,
І просив, і творив заклинання –

•  Померла любов

А між нами померла любов,
Залишилась тепер тільки дружба.

•  Я не вмію наполовину

Я люблю розгорнутий спів.
Щоби серце – на повні груди.

•  Прийди

А я – немов магнолія ота –
Росту, квітую тихо сам у гаю.

•  Дружня розрада (за мотивами твору Т.Левицької)

Я ніколи не сяду без весел в човна,
Без вітрил не пливу в океані.

•  Подих неба

Хмарин прозорих дим –
Легкий то неба подих.

•  Випробування кохання

Ну чому піддався безголов`ю? –
Я і досі слів не доберу.

•  Дозріває кохання

Іще гряде зелена злива,
Немов у повені - ріка.

•  Світ краси

Люблю отут, на роздоріжжі,
На милій лавочці сидіть.

•  Думка

Переможемо гидке і нице,
Мій народе, чи не розумієш?

•  Музика ночі

Лагідний вечір квітневий,
Птаства легкий пересвист,

•  У кохання фантастичній грі

Щастя дивовижні віражі…
Так, немов для нас одкрилось небо!

•  Задрімало плесо дніпрове

Задрімало плесо дніпрове,
Ми із нічкою тут – самі.

•  Сергій Єсенін Голуба спалахнула пожежа

Рідна далеч забулась моя,
Голуба спалахнула пожежа.

•  Не сумуй, моя кохана

Не сумуй, моя кохана,
Днів печальних не лічи.

•  Тернистий шлях кохання

Ми ледь зустрілися, і ти пішла –
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.

•  Ілюзія тепла

Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.

•  Тобі в день щастя

Така шляхетність у твоїх очах –
Емоції, весь розум, полонила.

•  Я задихаюсь від кохання

Це віт судомне колихання –
Сміється місяць із небес.

•  Від коханої - до народу

Віддай мені свій біль увесь,
Віддай мені усі страждання.

•  Любов і смерть

Життя сміялося із мене,
Поет, це – вічний наївняк.

•  Чом ти, весно?

Чом ти, весно моя, спохмурніла?
Потьмянів, наїжачився луг.

•  Вдихаю щастя

Вона вже холоду не здасться –
І пестить сутінь запашна.

•  Ми зустрінемося навесні (романс)

Ми зустрінемося навесні,
Як розтане остання сніжина,

•  Нетлінне

Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.

•  Не печаль брови ясної (український романс)*

Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.

•  Графомани в пеклі

Та нехай вони, як знають,
Із трусів повистрибають,

•  Ода критику

Оце людина справді має дар!
Піїти, критики тримайте дози –

•  Холоди не страшні (літературна пародія)

На березі бюстгальтер безсило обвис,
У панчохах – дірки – завірюхи то діло.

•  Жага кохання

Вітер, вітер, туман – тимчасова відлига у гаю,
Підіймаються вгору розхристані поли дерев.

•  Ах, білий лебідь на ставу

Я куплю тобі дім на ставу в Підмосков`ї,
І тебе приведу в наш омріяний дім.

•  Тетяна Левицька Золотим друзям (переклад з російської)

Спасибі любим, дорогим,
Кому я так без міри мила.

•  Нехай тобі співають солов`ї

Ти думаєш, тебе я спокушав
Й отим хмільним поїв навмисне зіллям?

•  Жадання

Я не того тебе жадаю,
Поставить галочку аби.

•  Краса, що темряву перемагає

Приходжу знову я сюди
Немов у пазуху до Бога.

•  Левиця, жаба і упирі (мінібайка)

Упирі левицю
Хочуть взять за цицю!

•  Зимова ідилія

Зима у розпалі, зима
І сіє чарівний сніжечок

•  Музика очей

Я згадую ту зустріч-дивину,
І спалахи неону, мов гліссандо*,

•  Шляхетна серця глибина

Ці лагідні волосся хвилі,
Великі очі осяйні.

•  Пестощі морозу

Від холоду зіщулилися віти
І вітер употужнив свій повів.

•  Золота ріка

Немов якась чарівна сила
Зуміла все красою вкрить –

•  * * *

Сивенькі очі сніготалу
Сміються чарами в гаю.

•  Під важкими крилами туману

Мій погляд у висі кане,
Здається, там дна і нема.

•  Сповідь графомана

Я плаваю в слизоті і багні,
Та мрію всіх також туди загнати.

•  Нюанси поетичної робітні

Чом непотрібна критика мені?
Потрібна, тільки не від графоманів.

•  Не мовчімо, люди, бо затопчуть

Мене повчає псевдодруг, як жить,
Хоча молодший віком проти мене.

•  Не печаль брови ясної (український романс)

Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.

•  Сяюча гора

Туманом сірим все заволокло:
І небо, і дороги, і дерева.

•  Ми з тобов у Трускавці гуляли

Ми з тобов* у ТрУскавці гуляли,
У чарівнім квітні навесні.

•  Небесна весна

Ще листопад, а справжня йде зима,
З`явився лід на озері тоненький.

•  Вітер-змій

Ще календарна осінь на порі,
А вже зима Батиєм наступає.

•  Все більш

Все більш розходимось, як в небі – літаки,
Як два автомобілі – на дорозі.

•  О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик Нано)

Ця осінь така якась це –
Незнана.

•  Золота пора

Листя золотаве листопаду
Все щедріше землю обійма.

•  Пам`ятник Прометею

Люблю вночі блукати стихлим садом,
Коли печаль на віти осіда.

•  Так хороше напитися печалі

Так хороше напитися печалі,
Сонливого осіннього тепла,

•  Осіннє видіння

Вечір прохолоду тиху ніс,
Щулились дерева напівголі.

•  Над тихим озером

Над тихим озером сумним,
У темряви ласкавій тиші

•  Всі помінялися ролями

Пожовклий сад увесь – в журбі,
Тремтять на вітрі змерзлі віти…

•  Бабина весна

Минає жовтень, чарівний жовтень,
Засипав листям усе навкруг.

•  Осінній етюд

Взяла природа під крило своє
Мою ходу й завзяття молодече.

•  Ілюзія літа

Осінній вечір заховав
За хмарами небесні далі.

•  Я все одно тебе люблю

Я все одно тебе люблю,
Кохання сваркам – не підвладне.

•  Розтривожила зранене серце

Ось і осінь торкнула природу
І малює багрянці свої.

•  Мінливе небо, як життя

Накритий хмарою рудою,
Вечірній Київ затремтів,

•  Із циклу Нічні видіння Тінь війни

Очам не вірю: Київ у диму,
Спалахують будівлі і дерева…

•  Химерія сну

З небесного мов лона породіллі
Враз випливають, наче навтьоки,

•  Нічні видіння

Стемніле небо майже все в диму,
Розкурює Симаргл вечірню люльку.

•  Так приходить осінь

Чарівливий світиться неон,
Тихо заповзає він до гаю.

•  У смарагдовому літі (переклад на російську Світлани Груздєвої)

Под ветвей густым плетеньем,
Где и в травах изумруд,

•  Вечірня соната

Ще днина тягне світлу нить,
Та сходить вже зоря сяйниста.

•  Вересневе літо

Все ще збереглося: сонечко яскраве,
Печія-спекота сушить береги.

•  Моя байдужість

"Така у мене справді ти одна!" -
Видзвонюють льодини, мов червінці.

•  Даруй мені печаль свою...

Лягають легкі* тіні вечорові
І днину заколисують стару.

•  Серпневе надвечір`я

Як хороше в останні дні серпневі…
Ще літо домліває в небесах,

•  Надія Козак Магнолія (пісня)*

Над моєю долею – ніжно-білі лебеді
Розпустили крилонька попід небеса.

•  Тихий голос

Німого смутку тиха течія,
Неначе медитація мовчання...

•  Долі знак?

Від руки мов зодчого –
Хмари злет.

•  Музика цикад

Під хустками сивими
Мліє сад.

•  Засушений мухуй

Що за гамір? Поміркуй! –
Голос шепче з висі.

•  Білява бестія

Знову вечір сонливий іде.
Закуняла розморена тиша.

•  Хтось білить небо

Густі мазки. Хтось тихо білить небо.
Перисті хмари затирають синь.

•  Поправляйхер-Критикуй

Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.

•  Вечорове кохання

Місяць і зірка – закохана пара,
Чом на все небо одна?

•  Сонливе пообіддя

Ще липень золотавий зеленню буяє,
І прохолоду вилива після дощу.

•  Графоман

Пасквілі він пише - придивіться,
Хоче царювати, править всіх.

•  Пестощі дощів

Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…

•  Все минуще

Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.

•  Місія поета

У час міжгроззя зазирну у сад,
На лавочку улюблену присісти.

•  Навіщо?

Боги, навіщо мучите любов`ю?
Чи це уже до смерті не мине?

•  Мій рай

Знову я прийшов до тебе, гаю,
Щоб красою душу напоїть.

•  Буде дощ

Нависають кучугури
Із небесних площ –

•  Сутінки

Сутеніє понад садом,
Вітер спеку прибива.

•  Лікуватись від... кохання

Миті відпочинку свого…
Маю радість наяву:

•  Багаття на... воді

На озера поверхні дуже густо
Промінчики танцюють молоді.

•  Липневе щастя

Липневі хмари ніжнотонні
По небу сунулись несміло…

•  Видіння-мрія

Чи зобразити буде до снаги?
Між хмар стемнілих – снігу кучугура…

•  І що воно таке – любов?

І що воно таке – любов,
Пропущена крізь років призму?

•  Відповідь одній красуні

І що тепер? Закінчилась вендета?
Не знаєш, як ту дружбу поновить?

•  Простіть його...

Неначе в задницю оса,
Вкусила, мовби хмар омана.

•  Надія Козак Королева (пісня)*

Неначе диво в Божім раю,
В гаю троянду я стрічаю...

•  Росиця

В народу нашого нема
Такого ймення чарівного.

•  Владислав Бойко Куплети Сідалковського*

Пахнуть в Києві каштани,
Ходять Києвом кияни,

•  У смарагдовому літі

Під смарагдовим склепінням,
У смарагдовій траві

•  Пролетіла весна (пісня)*

Ще недавно зима - завірюха сяйна -
Кружеляла пухнасті сніжини.

•  Зелені свята

В кімнаті розливає запах м`ята,
Не килим на долівці - очерет,

•  Катерина Каленіченко Чи ми удвох?*

Усе частіш у вікна заглядає
В зелених шатах весняна краса.

•  Вишиванка

Одягну я тебе на світанку,
Наче світла у душу ввіллю,

•  Пора дощів

Пора дощів жене траву угору,
І сонце за химери десь хова.

•  Як морем, розлилось благоухання

Кінець весни такий, неначе літо…
Вже спека, майже люта, навкруги.

•  Сповідь перед квітами

Якби Ви тільки, квіти, знали,
Як серце болісно щемить.

•  Ласкою заговорив

Як шерсть овечок тонкорунних,
Так забуяв посеред віт

•  У віщих снах богині Лелі

Немов краси хтось розкидає грона,
Палає фіолетова свіча,

•  Відлуння Чорнобиля

Похмурий день - Чорнобиля відлуння,
І темна хмара небом розпливлась.

•  Моя мрія

Ти чарівний, мій вигаданий світе,
Немовби казка із дитячих літ.

•  У передпокої розмаю

Цвітуть сади і серце завмирає
Від солоду і хмелю, і жаги.

•  Картинка

Дивлюсь на тихий плин і згадую творця,
У хмарні небеса лелека легко лине.

•  Світлана Груздєва* Бузковий вечір (романс)**

Все цього вечора - мов би для нас:
Птаства щебіт - ізнову,

•  Чарівлива днина весняна

Коли під тихим небом кришталевим
Немов зникають десь лихі думки.

•  Ти час, о Велесе, спини...

Ти час, о Велесе, спини,
І суєті скажи цій: «Годі!»

•  Тепло

Квітучий місяцень весни
Теплом розкішним удостоїв.

•  Другу про "дружні" справи

Він критикнув старого друга
Всього разочок, тільки раз…

•  Коронований

Усе він доїть козла сатири,
Одні й ті ж теми – по сто разів.

•  Немерзнуче сяйво

Вже ущухли снігопадні зливи,
Не підніме вітер і поли.

•  Сергій Єсенін З чарівливим щемом ця омана (переклад)

З чарівливим щемом ця омана –
Ось життя. І сильне тим воно,

•  Змістились пори року

Немов не березень, а січень.
Уже ж було – весна прийшла…

•  Над річкою (переклад на російську Світлани Груздєвої)*

Где русло Сниводы картинно,
Перебивая звоны рос,

•  Над річкою

Де пойма* Сниводи чарівна –
Бринить легенький вітерець.

•  Лечу...

Лиш профіль твій в інеті промайне,
Як те весни захоплююче диво –

•  Діагноз класика (літературна пародія)

Наснилося… О Боже, пробі –
Тулився не будь-хто – Тарас,

•  Шлях до порозуміння

Привів сюди я друга на "ПееМ",
Радів, що полку нашого прибуде,

•  Песик Обісцюшко (казочка)

Послухайте-но, діточки, на вушко,
Новісінькую казочку оту.

•  Жаботигр

Себе жабисько тигром уявило,
І стало надимати живота:

•  Змова

Злигалася зміюка із тхором:
Давай лелеці лапи переб"ємо!

•  Поштарочка (пісня)

Чи винна з інтернету аватарка,
Чи віршів начиталась моїх ти?!

•  Станіслав Бондаренко Місце болю й сили (гімн Майдану)*

...Краями у цього трищастя -
дві площі, а в центрі - Майдан:

•  Осанна

Не перелічити нам усіх,
Вад у нас зібралося чимало.

•  Порада графоману

Краще хрін косити наяву,
Ніби щось у себе відірвати,

•  Помилка

У долоні сам собі плещи,
Що знайшов отут помилку... Нате!

•  Сивий сон

Зимі не завше притаманні
Ці відчуття: як дощ-мусон,

•  Березневий подих

О де ви, дні весни мої, о де ви?
Вже лютий он із ярмарку погнав.

•  Заклик

Ти, враже, припини цю писанину,
Бо ж день закоханих ми маєм нині.

•  Загадка

Вдає із себе добрячка,
У чаті майже з кожним дружить.

•  Інтернет-кохання

Я думав ти мене «забанила» навіки,
І вже гіркі-гіркущі сльози проливав.

•  Душко

Душпастиря вдає цей "вчитель",
Хоч сам - задушливий тиран.

•  Правда кличе

У нас є Жоха - то "великий" гуру.
Від зауваг його регочуть кури.

•  Передчуття

Не зовсім день іще погас,
Не зовсім ще розмерзлись води.

•  Опоненту

Твій вірш не вартий і ескудо,
Смердюча шохана паскудо!

•  І.Ш.ак

Тупий і впертий, мов дебіл.
Стирчать у світ ослячі вуха.

•  Застигли хвильки снігу

Нарешті - холод справжньої зими,
Застигли хвильки снігу шовком білим.

•  Яви красу

Прийди до мене на пуантах,
А зверху ще - у білих бантах,

•  Філософський камінь

Німотний щем стискає груди
І роздуми гіркі печуть:

•  * * *

Темноти навалився огром,
І небесна імла загуса.

•  Зима повіялась кудись

На гори київські – туман
Упав червоною зорею,

•  * * *

Змахнув день стомлений крильми,
Я знову сам, я знову сам -

•  До ребусів «ПМ»

До жаби прирівнять поета! –
Де у людини розум, смак?!

•  Свято

І знову Божич народивсь,
І довга ніч у Лету кане.

•  Минулася любов

Минулася любов, мов листя облетіло
Із дерева жаги, не збуджує мене.

•  Клоччя сивого туману

Це клоччя сивого туману
Зимовий вкрило сад немов.

•  Як сніг на голову

Прийшли до мене сутінки печальні,
Зронили на папір іскрини слів.

•  Сльози із перлин

У гаї хлюпотить. Усе припорошило.
Чи манна чи мана тут сіється до ніг?

•  Прийшла зима

Прийшла зима, прийшла сумна,
Така ще трохи слабосила.

•  Перетворення

Усе пожухло, потьмяніло,
Від золота лишилась мідь.

•  Вечірнє видіння

Мій саде чарівний, красою оповитий,
Ген місяць молодий сміється угорі.

•  Слова вогню ясні

Біля каміна відпочинь душею,
Де дрова тріскотять так мило у вогні…

•  І в листопад закохуюся я

В саду – нікого, дощик моросить,
Порипує по листю так привітно,

•  Як музики потік

Як густо рінь озерна жебонить,
Як музики потік несе у далеч.

•  Прощальний сонет

Дорогі друзі! Видавництво "Харків. Майдан" друкує нині мою нову книгу - по суті - здійснилася мрія, про котру я мріяв усе своє поетичне життя - вдалося підкорити вершину найскладнішого жанру поезії - сонета - написати корону сонетів "Світло кохання", присвячену моїй дружині Раїсі.* Директор видавництва "Майдан" Анатолій Стожук допоміг знайти мені поважного критика - професора знаного харківського університету ім. Каразіна, академіка Ігоря Михайлина, який написав передмову до моєї книжки. Ось два уривка з неї:
"Найвищим виявом поетичної майстерності є корона сонетів, яка складається з п’ятнадцяти вінків сонетів, що розвивають спільну тему. Це суперскладна мистецька споруда: на неї поширюються правила творення вінка сонетів; усіх творів має бути 225 (15 * 15), причому останній вінок повинен складатися з магістралів попередніх чотирнадцяти вінків сонетів.

•  Космічна мить

На краєвиди глянути картинні
Я спраглий, зностальгований іду.

•  Як ув обнові

Як тихо, чарівливо, роздумово –
Із луків ще краса не утекла.

•  І затишок спустився із небес

Ще осені тримається краса,
Стоять дерева тихо в супокої.

•  Хто я або моя метрика (літературна пародія)

І
Не рекрут я, не ректор,

•  Мій затишку ясний

Ну ось і ти, мій затишку ясний.
Немовби задрімало все довкола…

•  Дружині Раї на день народження

Хай хуртовина хоч яка змага -
Допоки ти, допоки ти зі мною,

•  Поцілунок осені

Усміхнулося сонце і прОзиром*
Огорнуло пейзажні дива.

•  Дихаю щастям

Приходжу знов сюди, і це мені не здасться,
А справді є таке прекрасне відчуття,

•  Масаж Стрибога

О саде мій – віддушино моя,
Мій лікарю, замислено-осінній!

•  * * *

Невже раптово охолов я?
Хіба той біль колись мине?

•  Прийди

Ну ось і ти, півострове мій любий -
Шепочеш, закликаючи:«Прийди!»

•  Засуха

Із вод небесних сонце вирина
За обрій відпливає десь далеко.

•  * * *

Поволі день між тіней легко тане,
Озерна рінь вібрує он ледь-ледь.

•  Згадай...

Мені лиш спогади лишились,
Бо стала ти навік чужа,

•  Медитація кохання

Ах, вітерець який! Ну майже бездиханно -
Приємним холодком ледь-ледь війне-шепне!

•  Троянда й гіацинт

Осіння німота над озером ласкавим...
Як затишно мені, аж серце завмира.

•  Роздратовано

Нахабна штовханина у метро,
Сьогодні все навколо – агресивне.

•  Шепіт осені

Ах у вітрові підголосками
Ніжнозвукову чуть красу –

•  Ти не являлася мені ще в сні* (за І.Франком, до 161-ї річниці від дня народження нашого Генія)

Ти не являлася мені ще в сні,
Я наяву тобою марив,

•  Передосіннє

І це вже літо відліта у вирій,
І знову скоро прийдуть холоди.

•  Алея Розпачу

Душа із тіла рветься вгору –
До хмар загуслих навпростець.

•  Золотаві зорі смутку

Не можу не писать – потреба
Гіркі ці зроджує слова.

•  Найдорожче

Усе, що є, все, що було і буде –
Як видиво у віщім напівсні.

•  Звуковий гвалт

Серпнева спека уляглась,
Улігся вітер і не дише.

•  Містика

В куточку тихому в гаю
Сховаюсь від чужого ока.

•  Лиш спокою хотілося

Здається дивним все мені тепер це –
Вечірня мла оповила сади.

•  Пророцтво

Наче листя, літа побіжать за водою
І довіку залишиться хтось удовою.

•  В райському саду

Трояндові кущі – в розмаї,
Птахи принишкли у гіллі.

•  В розкошах закоханого літа

Сонце не пекти уже, а гріти,
Пестить починає наяву.

•  Смак любові

Як під вечір чарівно і легко надворі,
Тільки думи мене сповивають сумні.

•  Кубельце поезії

Пливу у сад аndante maestoso*,
Його легкий немов почувши клич,

•  Подільський ліс

У світлих сутінках печалі
Завмер на мить подільський ліс.

•  Залишилась лише любов*

Я був – немов суцільна рана –
Так розпач душу розпоров.

•  Прохолода розтане

Чому таке ти, невеселе, літо?
Неначе я – теж літній чоловік.

•  Натяк на осінь

Прорізала зелені коси
Сосни всихаюча іржа,

•  Холодний душ

Згадалась раптом ти мені,
І небеса оці холодні

•  Липневий вітер

Липневий вітер легко дише
У верховітті де-не-де,

•  Дарунок (Із циклу "Морські акварелі")

Захід сонця – піврубін чарівний,
Диск його внизу закрила мла,

•  Ворожбитко моя ласкава*

Усміхається ген далина,
Мов до світла ворота відкрила,

•  Життя - як сон

Життя – як сон, минає, пролітає…
Наздоганяють видива мене:

•  * * *

Як добре тут полежати між трав,
Натиснути на гальма часоплину.

•  Гармонія і рівновага

Спектри всі сьогодні в небі є –
Із свинцю мов литі й сяйвом квітли…

•  А де літо, Аделіто?

Вже минули осінь і зима,
І весна розтала сумовита.

•  І знову літо

І знову літо, знову літо
Киває травами мені.

•  Залоскочи мене, русалко

Залоскочи мене, русалко,
Неначе легіт-вітровій.

•  Прохолода

Прохолода вечірня у літнім саду
Тихо пестячи, йде, наростає.

•  Пролетіла весна (пісня)

Ще недавно зима - завірюха сяйна -
Кружеляла пухнасті сніжини.

•  З Богами наодинці

Лишіть мене з Богами наодинці,
У цьому сокровенному саду.

•  Приїхала кохана

Приїхала кохана в Україну…
«Лети до неї!» - хтось шепоче в сні.

•  Засторога

Не плюй в колодязь цей пречистий,
І не замулюй нам джерел.

•  Прозріння

Глянь, як сонце пестить гай,
Як сміються теплі води!

•  Тінь Богині

Здрастуй мила, травневая весно,
Буйноцвіт заяснів ув очах.

•  Дуліби

Ах, люди ці – страшенно «чулі»,
Слова в них, як удари ніби.

•  Антигерою

Немає гірше злючого плебея,
Який живе, ображений на світ.

•  Ці чари музики святої

Ці чари музики святої,
Яка підносить і п”янить –

•  Простелилася днина ясна

Простелилася днина ясна,
Пригорнула гаї світлоруко.

•  Моління для друга

Я прошу Богів моїх одверто –
Скільки тих уже лишилось днів –

•  Плекаймо у собі красу

Немов на гілочці – росу,
Яку в слюді різець обводить,

•  Чирякописець (літературна пародія)

Я настрочу Вам краще про клозети,
Вщипну натхнення трохи десь таки.

•  Божествена Русалка

Мов зібрав Ярило сонця скалки
І весни душею наділив.

•  * * *

Підстригся сад, помолодів,
Весь оновився навесні він.

•  Пам'яті кобзаря Василя Литвина

Поблідла враз небесна далеч,
Зрябіла бризками вода -

•  Карб*

Як відсвіт сонячний Ярила,
Засяє меч, Арею, твій.

•  Защеміло серце

Защеміло серце, защеміло –
Де любов залишилася, де ж?

•  Березнева ностальгія

О красеню весняний, ранній,
Журби в душі моїй не сій,

•  Цілунок весни

Ну ось і ти, мій саде дорогий,
Чарівна потаємная місцино.

•  Суперник-вітер

Тремтлива гілка, мов рука,
Втирає слізоньки небесні.

•  Із днем ПОЕЗІЇ, о друзі

Із днем ПОЕЗІЇ, о друзі!
Ловіть натхнення на льоту,

•  Нагадує тебе

Аж береза радістю застигла,
Коли раптом глянула сюди –

•  Весняне вітання

Я вітаю, березню мій милий,
Чую, заховавшись у гілля,

•  Попіл кохання

Як чудово на веснянім лоні,
Хоч надвечір вітер – холодніш,

•  Весна і воля

Зима згадалась недалека…
Ледь ношу скинула свою,

•  Напівусміхнена весна

Ну хоч на землю вже лягай,
Хіба що вітер з місця здійме

•  Привітання весни

Ну здрастуй, весно дорога,
Ось новоліття почалося*.

•  Небесні химери

Над гаєм здіймались дими…
Я глянув – неначе жива

•  Ця первозданна свіжість весняна

Ще сніг міцний в оцім лютневім гаї
І холод є, та вже – мов холодець –

•  Химери польових досліджень (літературна пародія)

Я борсаюсь у ліжку, повний вражень –
Химери заввижалися, аж зблід!

•  Напровесні

Теплом війнуло, трохи сходить сніг,
Його стискає сонячне проміння.

•  Снігова чаклунка

Стоїть зима й не думає іти,
Все побілила, ніби цвітом вишні…

•  Роздуми коло каміна (переклад на російську Світлани Груздєвої)*

*
То пламени играют языки…

•  Спогад про улюбленого співака

Мій улюблений український співак, найкращий український і світовий тенор Анатолій Солов"яненко - воістину солов"їний голос України (1932-1999). "Стоїть гора високая" (сл. Л.Глібова, музика народна) у супроводі рідної йому і мені Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.Майбороди. ( запис 1982 року). На жаль, мені не довелося з ним співати у складі капели. Я прийшов у колектив 2002 року, а Солов"яненка не стало 1999 року. Останній прижитєвий концерт в палаці "Україна" це було 2 березня 1999 року, він співав у супроводі нашої капели і я мав щастя бути присутнім на цьому концерті. Як журналіст, я написав 3 матеріали про Анатолія Борисовича ще за його життя, спілкувався з ним. Він був простим, щирим і відвертим. Давав мені інтерв"ю по телефону. І опублікував ці матеріали: 2 - у журналі "Українська культура" та 1 - у журналі "Театрально-концертний Київ".

•  Заклинання любові*

Полюби мене знову, кохана,
Відречись від огуди й журби,

•  Олексій Тичко Бій під Крутами*

Сліди боїв у чистім полі.
Сніги розтанули від гільз.

•  Роздуми коло каміна (рубаї)

* * *
Ці полум`я високі язики…

•  Надвечір`я

Розкішні тут розкинулись горби,
Поволі довшають чарівні тіні.

•  Зимові мрії

Короткий день уже зникає
І розчиняється в імлі.

•  Синички

Безвітряно-завмерлий сад
І легкий* смуток в гості кличе…

•  Небесний мольфар

Як хороше, хоч в розпалі зима
Й мороз хапає кігтями за щоки.

•  Живосил Лютий Меч Арея*

Гуркоче грім в ковальні Бога,
Стоять вої з кісьми до плеч,

•  Річко Сниводо*

Річко Сниводо, річко Сниводо,
Чом узимку не спиш?

•  Рік новий на Поділлі

Село козацьке завжди раде,
Мов хтось на сум його зарік –

•  Поміж засніженої хвої

До тебе знов прийти я радий,
В оці притишені тони…

•  Любов Сердунич Вербичка (пісня)*

Я так люблю вербиченьку плакучу,
Вона вітає першою весну.

•  Зимовий сад

Зимовий сад, зимовий сад
Принишк, завмер на мить без вітру.

•  Напівсон зимової пори

Напівсон зимової пори
У часи відлиги нетривкої…

•  Замерзла любов

На яблуню ще молоду
Дивлюся… Вітер дме щосили…

•  Вертає холод

Замерзле озеро не тане,
Суха пороша навкруги

•  Зимовий гай і завірюха

Зимовий гай і завірюха…
А снігу, снігу навкруги!

•  Забілила зима

Все затихло, завмерло десь між верховіть
І пташина ущухла розмова.

•  Предивна сила

Повітря бадьорить легенько,
Хоч день несонячний тепер.

•  Єдина відрада

Сумні пейзажі непривітні,
Та шляху вже нема назад…

•  Божі ліки

Люблю тихенький цей куток,
Цей пляж і восени і взимку –

•  Поетичний егоїзм

Уперше порадіти зміг -
Такого не було ще зроду.

•  Молоко дня

І знову мряка вийшла на луги,
І тисне сум захолоднілу далеч.

•  Осінній день

Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.

•  Ховався в небі

Мені на серці радісно так стало…
Побачив, як в осінньому гаю

•  * * *

Осколки недонищених гаїв…
І хмарний дим над ними попелястий,

•  Усміх світу

А серце радістю: тень-тень!
І перестало враз боліти.

•  Символ незнищенності

Тільки всупереч, не завдяки,
Поміж кураїв і сухостою,

•  Слово до гаю

Хтось мріє ще про штат Огайо,
Я ж мов навіки прикипів

•  Сергій Єсенін Відгомоніла золота діброва (переклад)

* * *
Відгомоніла золота діброва,

•  Чорнильна крапка або екстрім у парку (літературна пародія)

Ой, погода нині щось не та,
Крона паркова нас не зігріла.

•  * * *

Доспівує день пісеньку свою –
Усміхнено-багряно-ясночоло…

•  Зігрітий диханням

Зимовий холод сковує гаї…
Біля дубів, де затишно і тепло –

•  Навіювання

Із пам`яті усе тебе стираю…
Ох, відболіло… Сам лиш знаю, як.

•  * * *

Наче сад занедбаний, цей гай –
Озеро закидане гілками.

•  У мерехтінні тихому води

У мерехтінні тихому води
Над озером сиджу в холодну пору,

•  Як тихо...

Як тихо тут у будні дні,
Ще й жовтень теплотою надить.

•  Віхола звуку ( Ф.Шопен, вальс до дієз мінор)

Шопена вальс, Шопена вальс
Так солодко до себе кличе

•  Дивний сон

Я знову бачу сон цей дивний –
Снується сутінь крадькома.

•  Багряний відсвіт

Такі у неба очі сині -
Між хмар поблискують ясні.

•  Осінній вальс (Поль де Сонневіль)

Осінній вальс печаль навіяв,
Обсипав листом золотим…

•  Освічення

Багряні пасемця свої
Явили віти тишком-нишком.

•  Теплу прощальна пісня

Ослабла сонця променева сталь
І легкий холод сновигає в гаю.

•  Вересневе літо

Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.

•  Заграва у меду

Мов дрова у каміні, дотліває
Зоря ясна вечірня між гілля…

•  Як добре!

Ну здрастуй, осене печальна…
Хоч ти удень – мов літо ще –

•  Обіймаю

Вечір біля ставу романтичний,
Де сп`янінням диха кожна мить.

•  Провісник осені

Непомітно стишуючи крок,
Ще повільно тягнеться за мною,

•  Сонне озеро

Неначе жменьку хвильок сонних
Вітрець по озеру жене.

•  Донесхочу

Печальним сном, осіннім небом,
Вечірнім відблиском зорі,

•  Хмаринка

А ти не хочеш мого смутку.
Знов обрій десь тебе хова.

•  * * *

Яка ж то спека, згадую, була!
Розжарені ті дні ще недалекі.

•  Серпневе

Лиш серпень знає запахи оті,
Набряклі хмари, сонце ледве гріє…

•  Гайові опришки

Шматочок лісу або гаю
Я пам`ятаю, тут зустрів.

•  Язичницьке купання

Дерева вже з`явилися руді,
Та не було на луках анікого.

•  Дарує серпень прохолоду

Дарує серпень прохолоду.
Та у воді ще є тепло –

•  А слон іде

А слон іде, ніхто його не вкоська,
Хай гавкає півграфоманська моська.

•  Навіяв мрію вітер

Між заростей акації сяйливих
Підморгувало сонечко мені –

•  Залишилась лише любов

Я був – немов суцільна рана –
Так розпач душу розпоров.

•  Завмерло плесо

Мов дзеркало, завмерло плесо,
Протерте ніби геть усе.

•  Моя сповідь

Не до попа, а на природу,
Іду на сповідь ось таку –

•  Іванів*

Над стежкою схилились явори
І тінь розлога падає довкола –

•  Тремтіння хвиль

Немов насупились Богове -
Немає в спеки вже снаги.

•  Рубаї

Яке розкішне літепло води!
Вечірній подих вітру йде сюди.

•  Рубаї

Мільйон разів – о дні мої сумні –
Тебе прохав я вибачить мені.

•  ***

Над берегом замріяного плеса
Гойдає вітер буйну зелен-віть.

•  Це все було

Впірну по пояс у високі трави,
Відчую прохолоди благодать.

•  Печальні хмари

Печальні хмари шаруваті...
Хтозна коли їх вечір витре.

•  Час у вічності тане

Всотала темінь люту спеку,
Вже прохолода поміж трав.

•  Картинка

Затихає заводь колихлива,
В`яне над верхів`ями зоря.

•  Враження

Як же на природі добре, Боже!
(Комарі лиш поїдом їдять).

•  Смуги в небі

Cмуги оранжеві в небі –
Що то віщують вони?

•  Хмари-пазли

Оці гаї так тужать за тобою…
Сьогодні вперше змовкли солов`ї.

•  Пташині слова

Ці прохолодно-хмарні вечори…
І довгий день у довгих тінях тане.

•  Явилося лице кохане

Явилося лице кохане,
Як відродилось із золи…

•  Шах Шахерезаді (літературна пародія)

Я не готовий?
Овідій!

•  * * *

Проводжаю в ніч весняний вечір,
Скоро літо гляне на луги.

•  Озерна пастораль

Я сам у тихому гаю,
Лише пташки тривожать тишу.

•  Відгомін війни

Із хмари вовняний дашок
Навис над садом пеленою.

•  Паралелі життя

Вишина дивовижної сповнена гри –
Пасма в ній то сумні, то веселі…

•  Пахощі кохання

Грона безу од вітру пішли у танок,
Як у вальсі – нешвидко і чуло.

•  Небесний знак

Хмара хмару між променів ген золотих
Цілувала, як голуб – голубку.

•  Видіння божественого саду

На вітах соловій дивак
Палким дивує співом тую.

•  * * *

Небо вкрилось тінню грозовою,
Розгортає хмурощі свої.

•  Весняні перегуки

Трава пробилась крізь торішнє листя,
Смарагди сіє навкруги свої.

•  Чорне золото

Ти – моє чорне золото,
Пасмо, неначе смола.

•  Захмеліле диво

Магнолії розквітли у саду,
Між біло-фіолетової тиші.

•  Шовкові промені

Минуло днів сумних чимало,
І ось розкрилилась вона –

•  Неонова ріка

Немов бджоли бурштиновий нектар,
Пролилася - і темряву відтерла -

•  В обіймах весни

Нарешті ув обіймах я весни…
Розкрилля хмарне і пташиний щебіт –

•  Па-де-де на хвилях*

Па-де-де на хвилях, па-де-де,
Це вам не в союзі – «ДНД»,

•  Весняний солод

Торкнув плече легенький холод,
Тихенько стежкою іду –

•  Весняний дощ

Ясна чадра захмареної сині
Укрила білим димом шир небес.

•  Весняний етюд

Хоч день іще – на небі місяць,
Неначе біла пектораль.

•  Великдень Дажбожий

Великодня Дажбожа сила –
Я просвітити світ молю:

•  Олег Чорногуз Елегія*

Ми зустрілись з тобою неждано
У моєму, за містом, саду...

•  Зустріч із весною

Немов би Велес поводив
Мене сьогодні серед казки.

•  В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов*

В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов.
В моїм серці ся зашпортала любов.

•  Арія березневого кота*

Пам"ятаю, ніч була холодна,
Місяць хмарі грітись ліз в рукав,

•  Маскарад природи

Ще борюкається зима,
Мов наждаком, повітря лиже

•  Видіння нинішні й прийдешні

Похмурий день вже крила опустив,
І сіра сутінь тихо вечір кличе…

•  Відчуття

Немов на день вернулась осінь…
І дощ занудний капотить.

•  В передчутті весни

Димить сьогодні весь небесний круг,
Оповиває пагорби лісисті.

•  Крим

Згадався Крим і далі голубі,
І після плавання – блаженна змора.

•  Життя трагедія зомліла

Промчав поквапно сірий будень,
Знов ніч на крилах сліпоти.

•  Заклинання любові*

Полюби мене знову, кохана,
Відречись від огуди й журби,

•  На крилах золотих

Зимовий день короткий стих.
Настав ясний, чарівний вечір.