•  Герман Гессе Уночі

Як часто уночі мене видіння будить,
Що у цю мить пливе в пітьму холодну судно

•  Герман Гессе Порада

Ні, хлопчику, розшукуй самостійно
Дорогу, я, дозволь мені, піду!

•  Герман Гессе Без кохання

Неначе в глибину із краю прірви
Так опадають мої ночі й дні.

•  Герман Гессе Печаль

Що вчора мені сіяло,
Сьогодні смерть забирає,

•  Герман Гессе Другові

Чому мене ти можеш розуміти,
Коли говорю я у рідному краю,

•  Волт Вітмен Коли довго дивлюся на хвилі

Коли довго дивлюся на хвилі, я оглядаюся на себе, народжуюся знову,
На кожному гребені ці пульсуючі світло чи тіні - навівають якісь спогади,

•  Волт Вітмен Хто я, в кінці кінців

Хто я, в кінці кінців, лише дитина, що тішиться звучанням свого імені? повторюючи його знову й знову;
Стою я осторонь, вслухаючись - воно мені ніколи не обридне.

•  Воллес Стівенс Сонце цього березня

Безмежне сяйво сонця на світанні
Відчути змушує, яким я темним став,

•  Роберт Фрост Світляки в саду

Ось в небі появилися зірки,
А ось їх копії земні - жуки,

•  * * *

Чи залишилися на цій планеті люди?
Одні - пригнічені, роз'єднані, безсилі.

•  Воллес Стівенс Все менш і менш людський, о дух первісний

Якщо у домі має бути бог, то має
Щось говорити у кімнаті і на сходах,

•  Воллес Стівенс Великий чоловік у червоному читає

Бувало, душі верталися на землю, щоб чути його мову,
Коли сидів він і читав, уголос, великі сині письмена,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Цей блондин із Альбасете

Цей блондин із Альбасете,
він на мене глянув, мамо.

•  Хуан Рамон Хіменес Зеніт

Я, смерте, ще не я,
доки не ввійдеш у моє життя

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Сонет про вінок троянд

Сюди троянди! швидше! помираю!
Плети вінок! співай! співай! ридання!

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Ніч безсонного кохання

Ми двоє уночі, і місяць повний,
Я плакати почав, а ти сміявся.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Терзаюче кохання

Це сяяння, це жар, що пожирає.
Це навкруги сіріє краєвид.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Сонет про солодкі докори

Я боюся, мене твої очі покинуть,
очі дивної статуї, і це дихання

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Поет просить своє кохання написати йому

Моє кохання тайне, смерть живая,
Чекаю марно я від тебе звістки,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Поет розмовляє з коханням по телефону

Ці звуки в грудях дюни оросили,
мед лився у кабіну дерев'яну.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Поет розпитує своє кохання про зачароване місто Куенка

Чи полюбив ти місто, що краплини
води між сосен вирізьбили в скелі?

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Ґо́нґорський сонет, в якому поет шле голуба своєму коханню

Голуба Турії до тебе посилаю,
з очима ніжними і оперінням білим,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Ай темного кохання тайна сила

Ай темного кохання тайна сила!
ай блеяння вівці без руна! рана!

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Кохання спить в душі поета

Повік не знатимеш, як я кохаю,
тому що спиш в мені, ти засинаєш.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Поет говорить правду

З тобою плачу, що душа ятриться,
кохай мене, благаю зі сльозами,

•  Райнер Марія Рільке Я ВДОМА СЕРЕД ДІЙСНОСТІ І СНІВ

Я вдома серед дійсності і снів.
Де спиться після ігор дітворі,

•  Мікеланджело Буонароті Яка притягує мене до тебе сила

Яка притягує мене до тебе сила,
ой-ой, ой-ой, ой-ой, ой-ой,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Зустріч

Я і ти
не повинні

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Оплакування смерті

Небо вгорі чорне,
Метеори жовті.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Це правда

Ой, яке ж це страждання,
Тебе, як я, покохати!

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Земля і Місяць

Я залишуся з чоловіком непомітним,
в якого на обід лиш ластівчині яйця.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Німа дитина

Дитина шукала голос.
(Такий, як у принца цикад).

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Виходить Місяць

Коли місяць виходить,
то завмирають дзвони

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Ода Волту Вітмену

На Іст-Рівер і Бронксі
співають юнаки, роздягнені до пояса,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Касида про сизих голубів

У гіллі лавровім
два голуби сизі.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Чотири жовті балади

          Клаудіо Гільєн
І

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Скажіть моїм друзям

Скажіть моїм друзям
Я мертвий.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Вода, куди ти спішиш?

Вода, куди ти спішиш?

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Дерево пісні

Звуки й рух очерету
знову і знову

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Касида про троянду

Троянда
не чекала світанок:

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Двоїста поема озера Едем

Цей мій колишній голос
уникав гірких тягнучих сутей.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Ноктюрн вітру

Над усе лякає
опадання листя,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Осіння пісня

Розвіялась мрія навіки!
Вечором дощовим

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Пісня безнадії

Оливи зростали
і ріки впадали.

•  Воллес Стівенс Світ як медитація (1)

Чи не Улісс це наближається зі сходу,
Авантюрист затятий? Бруд зими відмитий.

•  Воллес Стівенс Заключний монолог внутрішньої коханки (1)

Запалюй світло вечора, як у кімнаті
Для відпочинку і, при будь-якій нагоді,

•  Річард Олдінгтон ДЕЙЗІ

Була ти моїм другом в іграх в морі
Ми разом плавали.

•  Рей Бредбері ДЕСЬ ДАЛЕКО ГРАЄ ОРКЕСТР

Десь далеко грає оркестр,
Награє мелодії дивні

•  Томас Ернест Г'юм Набережна

Колись являлося натхнення в довершеності скрипки,
У блиску золотих підборів на твердій бруківці.

•  Томас Эрнест Г'юм Перетворення

Безжурно я гуляв
у лісовій долині

•  Луїза Глюк МІФ ПРО ВІДДАНІСТЬ

Коли Аїд вирішив, що кохає цю дівчину,
він побудував для неї копію землі,

•  Луїза Глюк ПЕЧАЛЬ ЦИРЦЕЇ

Я сповістила накінець
Про себе твоїй дружині так

•  Генрі Водсворт Лонгфелло ДОЩОВИЙ ДЕНЬ

Цей день холодний і печальний;
Йде дощ, і вітер не стихає;

•  Макс Ерманн Егей!

Я не покликаний для визначніших цілей, ніж ці пісні короткі напівнароджені;
Я не покликаний терзати струни ліри і виправляти помилки народів.

•  Рей Бредбері Моне

Він полюбив потоки світла з неба
Манливі форми відблисків фасаду храму,

•  Джон Ешбері Забутий секс

Вони старі кінотеатри зруйнували,
Зняли трамвайні рейки, розширили проспекти.

•  Джон Ешбері Ще одна висота

Ви задля мене хотіли прожити життя. Я пережив
ваше невідання, що я живу.

•  Джон Ешбері Проблема неспокою

Минуло півстоліття
відтоді, як живу в цьому забутому містечку,

•  Джон Ешбері Як довго житиму в божественній гробниці життя

Як довго житиму в божественній гробниці
Життя, мого великого кохання? Дельфіни

•  Джон Ешбері Кімната

Я увійшов в кімнату - колишнє місце мрій.
На цім дивані всі сліди були моїми.

•  Джон Ешбері Просто прохожий

Просто прохожий,
Яке ім’я у мене є для тебе?

•  Джон Ешбері Vetiver

Повільно йшли віки, як гарби з сіном,
Читали, наче квіти, свою долю,

•  Джон Ешбері Сірінґа

Орфей любив яскраву сутність власного
Буття під небесами. Звичайно, Еврідіка була частиною

•  Джон Ешбері Автопортрет в опуклому дзеркалі

Парміджаніно так зробив, аби правиця,
Більша за голову, тягнулася до глядача,

•  Семюель Беккет Без назви

Моя дорога зникає в пісках
між берегами з гальки й дюнами

•  Семюель Беккет Каскандо

Чому б звичайній безнадії
від випадкового

•  Волт Вітмен Майбутні поети

Майбутні поети! Майбутні оратори, співаки, музиканти!
не сьогодні мене виправдають і скажуть, для чого я,

•  Волт Вітмен Як ви думаєте, що я описую

Як Ви думаєте, що я описую, коли беру в руки
      мою ручку?

•  Волт Вітмен Загадковий трубач

Прислухайся! якийсь несамовитий трубач - якийсь незнаний музикант,
Кружляє невидимкою в повітрі, тремтить примхливою мелодією ночі.

•  Волт Вітмен Ти, приплив з нескінченними хвилями

Ти, приплив з нескінченними хвилями! Ти, стихія, яка творить це дійство!
Ти невидима сила, доцентрова, відцентрова, пронизуюча Всесвіт,

•  Волт Вітмен Приплив закінчується, і згасає день

Приплив закінчується і згасає день,
Морською прохолодою повіяло на берег, запахло осокою й сіллю,

•  Волт Вітмен Я той, хто прагне любові

Я той, хто прагне любові;
Чи притягує Земля? Чи не все матеріальне, прагне, притягується всім матеріальним?

•  Волт Вітмен Не спалах полум’я й згасання,

Не спалах полум’я й згасання,
Не наступ і відхід морської хвилі,

•  Волт Вітмен Ми двоє, ми довго були одурманені

Ми двоє, ми довго були одурманені,
Ми іншими стали, ми вчасно втекли, як Природа втікає,

•  Волт Вітмен Тому що наближається прощання час

Тому що наближається прощання час, похмурий, наче хмара,
Боюся я того, що постає за гранню, чого не знаю, що мене лякає.

•  Волт Вітмен Вид табору на світанку, сірому й туманному

Вид табору на світанку, сірому й туманному,
Коли я так рано виходжу зі свого намету безсонний,

•  Волт Вітмен Повернення

Від колисання в люльці,
Від мелодійних переливів з горла пересмішника,

•  Волт Вітмен Коли довго дивлюся на хвилі

Коли довго дивлюся на хвилі, я оглядаюся на себе, народжуюся знову,
На кожному гребені це пульсуюче світло чи тіні - навівають якісь спогади,

•  Волт Вітмен Сипучі піски років

Я не знаю, куди несуть мене сипучі піски років,
Власні плани, політика, невдачі, відступають, суть

•  Волт Вітмен Останнє прохання

Наостанок, ніжно,
З-за стін надійної фортеці-дому,

•  Сесар Вальєхо ЧОРНИЙ КАМІНЬ НА БІЛОМУ КАМЕНІ

Я помру в дощовому Парижі,
день такий десь залишився в пам'яті.

•  Сесар Вальєхо ЧОРНІ ВІСНИКИ

Чи б'є життя сильніше... я не знаю!
Б'є наче гнівний Бог; як ніби перед ним,

•  Сесар Вальєхо ЛІТО

Літо, мені вже час. І жаль мені
твоїх покірних рук вечірніх.

•  Сесар Вальєхо Еспергезія

Я народився в день
коли Бог був недужим.

•  Сесар Вальєхо ?..

- Якби я тебе кохав... що було б?
- Оргія!

•  Сесар Вальєхо НАПРУЖЕННЯ І НАСТУП

Хочу писати, а піниться шумовиння,
Хочу сказати більше, та затинаюся;

•  Оліверіо Хірондо Сумнів

Мені здається, що я живу,
що я зливаюся з шумом,

•  Оліверіо Хірондо Покидаю тіні

Покидаю тіні,
масивні стіни,

•  Оліверіо Хірондо Всеохоплююча єдність

Мої нерви зростаються
з гряззю і стінами,

•  Оліверіо Хірондо Безкровне роздвоєння

Завжди коли руки моєї
торкається чужа рука то сполучається з моєю

•  Оліверіо Хірондо Городнє пугало, частина 18

Плакати палючими сльозами.
Плакати потоками.

•  Оліверіо Хірондо ГОРОДНЄ ПУГАЛО, ЧАСТИНА 1

Мені наплювати, які жінка
має груди, як магнолії чи як засушений інжир:

•  Оліверіо Хірондо ГОРОДНЄ ПУГАЛО, ЧАСТИНА 22

Жінки вампіри менш небезпечні, ніж сексуально привабливі жінки.
Протягом століть винайдені різні засоби захисту від перших.

•  Джеріко Браун Шановний докторе Франкенштейн

Мені також відома наука творення людини
З фрагментів при слабкому світлі

•  Джеріко Браун Ганімед, на Небі

Одвічно, родина на землі, яка торгує
Сином. Одвічно, небезпека падіння

•  Тітус Кафар Я НЕ МОЖУ ПРОДАТИ ТОБІ ЦЮ КАРТИНУ

не можу
продати

•  Джеріко Браун Переписка

Я пишу вам з тієї сторони
Свого тіла, в яку мені ніколи не

•  Джеріко Браун Дуплекс II

Протилежність зґвалтуванню - розуміння.
Поле квітів проситься на картину -

•  Джеріко Браун Тайна

Ми не впізнали тіло
Емметта Тілла. Ми не знали

•  Джеріко Браун Повертаю тебе

Весь мій страх - це страх розлуки.
Я хочу вірити, що ти тут, зі мною,

•  Джеріко Браун На межі з пеклом

То й що, якщо я кохаю його,
Того, кого звуть поганим,

•  Джеріко Браун ГАНІМЕД

Чоловік вторгував за свого сина коней.
Я надаю перевагу цій версії. Її надійність

•  Густаво Адольфо Беккер Рима LIII. І знову темні ластівки вернуться

І знову темні ластівки вернуться,
повісять гнізда на твоїм балконі,

•  Густаво Адольфо Беккер Рима IV. Не говори, що змарнував свій дар

Не говори, що змарнував свій дар,
закінчились сюжети, ліра змовкла,

•  Густаво Адольфо Беккер Рима XI. Я полум'яна, я чорнява

- Я полум'яна, я чорнява,
я символ пристрасті;

•  Густаво Адольфо Беккер Рима XXX. Її очі стримали сльози

Її очі стримали сльози,
мої губи - вибачень фразу;

•  Густаво Адольфо Беккер Рима VII. У темному кутку вітальні

У темному кутку вітальні,
мабуть, господарем забута,

•  Густаво Адольфо Беккер Рима XXXV. Не вражений, що ти мене забула!

Не вражений, що ти мене забула!
Хоча колись твоя любов вражала;

•  Густаво Адольфо Беккер Рима XLIV. Наче у відкритій книзі

Наче у відкритій книзі,
Я читаю приховане в зіницях.

•  Чарлз Буковскі Одна з найпристрасніших

вона носила біло-платинову перуку
і рум'янила й пудрила своє обличчя

•  Чарлз Буковскі майже написаний вірш

Я бачу, як ти п'єш біля кіоску тендітними
блакитними руками, ні, руки не блакитні

•  Чарлз Буковскі сьогодні ввечері

"Твої вірші про дівчат так і будуть обертатися
навколо 50 років відтепер коли не стало дівчат,"

•  Чарлз Буковскі ІСТОРІЯ ОДНОГО ВПЕРТОГО ДОВБНЯ

Однієї ночі він прийшов до моїх дверей мокрий худий побитий і
переляканий

•  Чарлз Буковскі Самотній з кожним

плоть покриває кістки
і вони помістили розум

•  Чарлз Буковскі Твори своє життя

Створи себе а потім зміни самого себе,
не плавай у цьому болоті.

•  Чарлз Буковскі о так

є дещо гірше ніж
бути самотнім

•  Чарлз Буковскі Так що тепер?

слова прийшли і пішли
я сиджу хворий.

•  Чарлз Буковскі ГЕНІЙ НАТОВПУ

тут в середньому вистачає зради, ненависті, жорстокості, безглуздя
людей щоб укомплектувати будь-яку армію в будь-який день

•  Чарлз Буковскі УПІЙМАНИЙ

не роздягай моє кохання
ти можеш виявити манекен

•  Чарлз Буковскі Пам'ятати посмішку

у нас були золоті рибки, і вони кружляли коло за колом
в акваріумі на столі біля важких штор

•  Чарлз Буковскі ПОВІТРЯ Й СВІТЛО, Й ЧАС І ПРОСТІР

"ти знаєш, у мене теж була сім'я, робота,
завжди

•  Чарлз Буковскі ПРИЧИНА І НАСЛІДОК

найкращі часто вбивають себе власними руками
просто щоб вирватися,

•  Чарлз Буковскі ТРАГЕДІЯ ЛИСТЯ

Я прокинувся від сухості і папороть померла,
кімнатні квіти зжовкли як зерно;

•  Чарлз Буковскі МОНСТРИ, ЯКІ ПРОРИВАЮТЬСЯ КРІЗЬ ЧАС

Ван Гог пише своєму братові про фарби
Хемінгуей випробовує свою рушницю

•  Чарлз Буковскі ВЕЛИКА НІЧ У МІСТІ

п'яний на темних вулицях якогось міста,
це ніч, ти загубився, де твоя

•  Чарлз Буковскі І Місяць, і зірки, і світ

Довгі прогулянки вночі--
ось що корисно для душі:

•  Чарлз Буковскі Розворот

вона заїжджає на паркинг доки
я нахиляюся над крилом свого автомобіля.

•  Чарлз Буковскі КРИЗА

завеликий
замалий

•  Чарлз Буковскі для Ал—

не переживай через відмови, вибач,
мені відмовляли

•  Чарлз Буковскі фотографії

вони фотографують вас на вашому ганку
і на вашому дивані

•  Чарлз Буковскі скромні чисті дівчата в картатих сукнях...

всі кого я колись знав були шлюхами, екс-повіями,
навіженими. Я бачу чоловіків зі скромними,

•  Чарлз Буковскі ЯК СТАТИ ВЕЛИКИМ ПИСЬМЕННИКОМ

тобі доведеться відтрахати дуже багато жінок
красивих жінок

•  Чарлз Буковскі Самотній з кожним

плоть покриває кістки
і вони помістили розум

•  Елізабет Бішоп РИБА

Я упіймала величезну рибу
і залишила за човном

•  Елізабет Бішоп Анафора

Кожен день починається
із багатьох церемоній, з птахів, дзвонів,

•  Елізабет Бішоп Лист у Нью-Йорк

Хотіла б я, щоб ви прислали звістку,
де ви буваєте і чим ви зайняті;

•  Елізабет Бішоп МОРСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Який божественний морський пейзаж, де чаплі ангелів біліші,
Вони летіти можуть будь-куди у безмір висоти й безмежжя далини

•  Елізабет Бішоп МЕНІ ПОТРІБНА МУЗИКА

Мені потрібна музика така, що плине
Вслід за нервовими, чутливими руками,

•  Елізабет Бішоп РОЗМОВА

В сум’ятті серце
То уникає запитань.

•  Елізабет Бішоп СЕКСТИНА

Дощ вересневий полива будинок.
В тьмяному світлі престара бабуся

•  Емілі Дікінсон 1544 (18) Хто не знайшов небеса внизу

Хто не знайшов небеса внизу
Вгорі теж не знайдуть.

•  Емілі Дікінсон 822 (817) Свідомість ця, що пізнає

Свідомість ця, що пізнає
Сусіда й Сонце,

•  Емілі Дікінсон 47(26) Серце! Забудьмо його давай!

Серце! Забудьмо його давай!
Уночі - ти і я!

•  Емілі Дікінсон 352(358) Мабуть прошу я забагато

Мабуть прошу я забагато -
Беру - не менше небосхилу -

•  Емілі Дікінсон 537. Я ЦЕ ЗНАЮ – ХТОСЬ ВІРИ НЕ ЙМЕ

Я це знаю – Хтось віри не йме
Не стану доводити – нині –

•  Пауль Целан Зневажливі слова

Дай мені піну ночі – це я запінився.
Дай мені туман – я сам був ним.

•  Пауль Целан Даремно малюєш ти серце

Даремно малюєш ти серце на шибці:
бо герцог мовчання

•  Пауль Целан ОСИКО, ЛИСТЯ ТВОЄ ЗДАЄТЬСЯ БІЛИМ

Осико, листя твоє білим здається в пітьмі.
Мамині коси не побіліють ніколи.

•  Пауль Целан ТАКОЮ, ЯК ПОТІМ ТИ СТАЛА

Такою, як потім ти стала,
тебе я ніколи не знав:

•  Пауль Целан КОРОНА

З моїх рук осінь їсть своє листя: ми друзі.
Ми з горіхів вилущуєм час і вчимо його йти:

•  Інґеборґ Бахман Коханий, поясни мені

Твій чемно припіднятий капелюх, вітаючи, завмер в повітрі,
твою розкриту голову чарують хмари,

•  Пауль Целан В Єгипті

Ти повинен у очі чужинці сказати: будь водою.
Ти повинен ось ту, що в воді упізнав, відшукати у неї в очах.

•  Пауль Целан Найбілішим голубом злетіло!

Найбілішим голубом злетіло: я смію покохати!
У тихій шибці хитають тихі двері.

•  Пауль Целан Із серця й розуму

Із серця й розуму
зростають стебла ночі,

•  Пауль Целан Самотній я

Самотній я, я ставлю цинерарію
у вазу, повну чорноти. Сестринськими вустами

•  Пауль Целан Від тебе до мене роки

Знову в’ється твоє волосся, коли плачу я.
Ти блакиттю своїх очей

•  Пауль Целан ЗИМА

Йде зараз, мамо, сніг на Україні...
Вінець Христа із тисяч зернят горя...

•  Луїс Альберто де Куенка Жахливий Капелюшок

Коли мила дівчина роздягається
і вкладається в ліжко з вовком

•  Луїс Альберто де Куенка Неможливе кохання

Я зустрів тебе на вулиці
і, відразу, ми пішли разом вечеряти.

•  Луїс Альберто де Куенка РОЗМОВА

Всякий раз, коли я говорю з тобою, інші слова
зриваються з моїх губ, інші слова.

•  Луїс Альберто де Куенка Забуття

Забуття. Повне. Назавжди
(як я думав). Я зустрівся

•  Луїс Альберто де Куенка Я ТУТ

Я тут, моє кохання, я тут,
дивлюся на твої нічні поразки,

•  Луїс Альберто де Куенка Настільки тебе кохати і настільки не жадати

Настільки тебе кохати і настільки не жадати
тобі обриднув я й мої безумства

•  Луїс Альберто де Куенка Якою ніжною була ти, моя любов, в кошмарнім сні

Не в тім проблема, щоб всього
зректися в обмін на тебе.

•  Луїс Альберто де Куенка Парадокси Диявола

Той, від чийого погляду кам'яніють
і впадають у безнадію,

•  Луїс Альберто де Куенка На могилі Сосекі

Сосекі (1), наш маленький тигр, пішов,
з квитком в один кінець відвідати Аїд

•  Луїс Альберто де Куенка Берлін, осінь 1938 року

Я прибув на південь. Пішов у Ботанічний Сад.
Землю вкривало мертве листя, йому колись

•  Луїс Альберто де Куенка Взаємні зізнання

Настав час взаємних
зізнань. Не дивлячись один одному в очі.

•  Луїс Альберто де Куенка LE JOUR SORT DE LA NUIT COMME D’UNE VICTOIRE

Епікур і його стадо були повністю вільними:
ні страху перед богами, ні страху перед смертю.

•  Луїс Альберто де Куенка ДІВЧИНА З ТИСЯЧАМИ ОБЛИЧ

Все твоє тіло - це нестримний пагін терну,
і птахи все ще їдять у тебе з рук

•  Луїс Альберто де Куенка ВЕЧІРНЯ ПРОГУЛЯНКА

Ти, я, кохання, верхи, на зімлілі
схили смерканням золотим

•  Луїс Альберто де Куенка Remedia Amoris

Це була невдала думка зустрітися нам ще раз.
Ми не робили нічого, тільки кидалися образами

•  Луїс Альберто де Куенка Квітуче Поле

Тут ви виборюєте собі славу,
якщо щось важить слава. Тут квіти

•  Віслава Шимборська Промова в кімнаті загублених речей

Я загубила кількох богинь дорогою з півдня на північ,
а також багатьох богів дорогою зі сходу на захід.

•  Віслава Шимборська КІШКА У СПОРОЖНІЛІЙ ОСЕЛІ

Вмирати - не можна з кішкою.
Бо чим займатися кішці

•  Віслава Шимборська ПОВІДОМЛЕННЯ

У папці "Вхідні"
є папка "Інше".

•  Віслава Шимборська ЕКСПЕРИМЕНТ

Як додаток перед самим фільмом
в якому актори робили, що могли,

•  Віслава Шимборська Жіночий портрет

Мусить вибирати,
Змінюватися аби лиш нічого не змінилося.

•  Віслава Шимборська МОВЧАННЯ РОСЛИН

Одностороннє знайомство між мною і вами
розвивається не найгірше.

•  Віслава Шимборська СПИСОК

Я склала список запитань,
на які не дочекалася відповідей,

•  Віслава Шимборська Авторський вечір

Музо, не бути боксером - це не бути взагалі.
Нам не вистачає ревучої публіки.

•  Віслава Шимборська Пейзаж

В пейзажі давнього майстра
під олійною фарбою дерева мають коріння,

•  Віслава Шимборська ФЕТИШ ПЛОДОВИТОСТІ З ПАЛЕОЛІТУ

У Великої Матері немає обличчя.
Нащо Великій Матері обличчя.

•  Віслава Шимборська МОЖЛИВІСТЬ

Розминулися як чужі
без жесту чи слова,

•  Віслава Шимборська В парку

- Ойой, - дивується хлопчик -
хто ця пані?

•  Віслава Шимборська Старий профессор

Я запитала його про ті часи
коли ми були ще такі молоді,

•  Віслава Шимборська ПЕЧЕРА

На стінах ніщо
І тільки спливає сирість.

•  Гай Валерій Катулл III. Зажуріться, Венера й Купідони

Зажуріться, Венера й Купідони,
зажуріться усі чутливі люди.

•  Гай Валерій Катулл V. Живемо, Лесбіє моя, й кохаємо

Живемо, Лесбіє моя, й кохаємо,
сварливих стариганів пересуди

•  Гай Валерій Катулл VIII. Сумний Катулле, не втрачай в журбі розум

Сумний Катулле, не втрачай в журбі розум,
змирися з тим, що назавжди її втратив.

•  Гай Валерій Катулл XXII. до Вара

Ми добре знаємо цього Суффена (1), Варе (2),
приємний мабуть тисяча, чи десять тисяч, безліч

•  Гай Валерій Катулл XXVII. Слуга відданий вина із Фалерна

Слуга відданий (1) вина із Фалерна (2),
мені чашу подавай найгіркішу,

•  Гай Валерій Катулл XXXII. Благаю, моя втіхо, Іпсифілло

Благаю, моя втіхо, Іпсифілло (1),
моя чарівність, моя насолодо,

•  Гай Валерій Катулл XXXVIII. До Корніфіца

Біда, Корніфіце (1), з твоїм Катуллом,
біда, клянуся, і велика мука,

•  Гай Валерій Катулл XLI. Амеана, ця дівка- потаскуха

Амеана, ця дівка- потаскуха,
від мене вимагала десять тисяч,

•  Гай Валерій Катулл LI. Той мені здається богові рівним

Той мені здається богові рівним,(1)
той можливо навіть за богів вищий,

•  Гай Валерій Катулл LVIII. ЦЕЛІЮ, ЛЕСБІЯ НАША, ЛЕСБІЯ ТА

Целію, Лесбія наша (1), Лесбія та,
та Лесбія, яку Катулл єдину

•  Гай Валерій Катулл LX. Чи в горах лівійських тебе породила левиця

Чи в горах лівійських тебе породила левиця
чи Сцилла (1) гавкуча утробою вивергла з піхви

•  Гай Валерій Катулл LXX. Клятва нічого не варта, якою клялася кохана

Клятва нічого не варта, якою клялася кохана
бути моєю, хоча б покохав сам Юпітер.

•  Гай Валерій Катулл LXXIII. ЗАКІНЧУЙ ЧЕКАТИ ВІД КОГОСЬ ЯКОЇСЬ ПОДЯКИ

Закінчуй чекати від когось якоїсь подяки,
або у думках уявляти себе доброчинним.

•  Гай Валерій Катулл LXXV. В тому, що розум я втратив, ти, моя Лесбіє, винна

В тому, що розум я втратив, ти, моя Лесбіє, винна,
марні старання були зовсім забути тебе.

•  Гай Валерій Катулл LXXXV. Ненавиджу й кохаю

Ненавиджу й кохаю. Хіба таке можливо? - ти запитаєш.
Не знаю, та розумію, це сталось зі мною, і я страждаю.

•  Гай Валерій Катулл LXXXVII. Жодна з жінок не могла коханою зватись настільки

Жодна з жінок не могла коханою зватись настільки
щиро, наскільки мою Лесбію щиро кохав.

•  Гай Валерій Катулл CIX. Радісне, щастя моє, обіцяєш кохання

Радісне, щастя моє, обіцяєш кохання,
буде незмінно воно поміж нами завжди.

•  Рон Паджетт РЯДОК

Є одна давня пісня
яку співав мені дідусь

•  Рон Паджетт Бюро знахідок

Людина втратила своїх богів.
Якщо вона втратить гідність

•  Рон Паджетт Коник

Це смішно, коли мозок думає про психіку,
ніби коник здатен зрозуміти вертоліт.

•  Рон Паджетт СЛОВА З ГОЛОВНИХ

Ми не здаємося молодими
як раніше, хіба

•  Рон Паджетт ВЕЛИЧЕЗНА Й ЖАХЛИВА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ НА СВІТІ

Що робить нас такими злими?
Ми зліші, ніж горили,

•  Рон Паджетт Сяйво

Коли я прокидаюсь раніше тебе й твоє
обличчя звернене до мене, голівка

•  Рон Паджетт Любовний вірш

У нас багато сірників в нашому домі.
Вони у нас постійно під руками.

•  Рон Паджетт ПОЕТ ЯК БЕЗСМЕРТНИЙ ПТАХ

Хвилину тому моє серце рвонулося
і я подумав: "Зараз непідходящий час

•  Рон Паджетт Прогулянка з Волтом

Коли щоденні речі і обов'язки
здається юрмою вдираються в історію, в якій живеш,

•  Рон Паджетт МЕТЕЛИК

Чжуан-цзи описує чоловіка,
якому наснилося, що він метелик,

•  Стів Ковіт Переправа через річку

Я перекладаю вірш Домінго Альфонсо
який називається Переправа через річку.

•  Стів Ковіт Вранці

Вранці,
тримаючи перед собою дзеркало,

•  Стів Ковіт Які акорди пробудила вона в моїй душі

Які акорди пробудила вона в моїй душі
це дівчина із золотим намистом

•  Стів Ковіт Жахливі зізнання

Одного прекрасного ранку вони прийдуть, чекаючи опору,
і зімкнуться наручники - просто так.

•  Стів Ковіт Я стою на порозі

Іноді, коли ти кажеш бувай, ти не знаєш, що це бувай назавжди.
Ти торкаєшся губами її щічки або тиснеш його руку і йдеш.

•  Стів Ковіт Брат блудного сина

Брат блудного сина,
який мало що змінював у своєму житті,

•  Стів Ковіт Попередження

Цього вечора міцні Лівайси (1)
Які я одягав щодня більше року

•  Стів Ковіт Фрагмент древнього черепа

Юнак, якому наказали померти за свою країну,
ввічливо відмовився,

•  Стів Ковіт Цей автобус до Помаскі

Тоді було вирішено - я з власної волі покидаю життя
смердюче і заплутане як водорослі

•  Стів Ковіт МОЛИТВА

Якби не Мері, яка дуже добре знає все про мою неуважність,
я б ніколи не помітив ці дрібні, непоказні створіння,

•  Езра Паунд ЗАКЛИК

Я не зігнуся, щоб тебе здобути
медовим словом, квітнучим цілунком

•  Езра Паунд ПОРТРЕТ D'UNE FEMME

Твій розум і ти – то наше Саргасове Море,
Лондон круг тебе обвився десятком років

•  Езра Паунд Чайна

Дівчина в цій чайній
Не така гарна, як була колись,

•  Езра Паунд Ortus

Чи я родився?
Чи не родився я,

•  Езра Паунд ПАН МЕРТВИЙ

"Пан мертвий. Пан великий мертвий.
Ах! Голови схиліть, усі дівчата,

•  Езра Паунд КАНТО ХІІІ

Кун пройшов
за династичний храм

•  Езра Паунд CANTO XLIX

Для семи озер, не від людей цей спів:
Дощ; опустіла річка, подорож,

•  Езра Паунд ANIMA SOLA(1)

Довершена самотність:
Призначена мені в моїй уяві.

•  Збіґнєв Герберт ПАН КОГІТО ЗУСТРІЧАЄ В ЛУВРІ СТАТУЕТКУ ВЕЛИКОЇ МАТЕРІ

Ця маленька космологія з обпаленої глини
трохи більша долоні походить з Беотії

•  Збігнев Герберт Заповіт

Заповідаю чотирьом стихіям
якими володів недовгий час

•  Збіґнєв Герберт Притча про царя Мідаса

Нарешті золоті олені
заснули тихо на полянах

•  Збіґнєв Герберт Поглянь

Блакить холодна як камінь яким нагострюють крила
Гордовита як ангел і дуже неземна

•  Збіґнєв Герберт Нефертіті

Що сталося з душею
після такого кохання

•  Збіґнєв Герберт Пан Когіто про непохитну позицію

Громадяни
Утіки (1)

•  Збіґнєв Герберт БЕРЕГ

Чекання на березі великої повільної ріки
позад Харона тьмяне світіння неба

•  Вільям Карлос Вільямс З КАРТИН БРЕЙГЕЛЯ

Вільям Карлос Вільямс за цикл "Образи Брейгеля" ("Pictures from Brueghel") відзначений Пулітцерівською премією 1963 року в категорії поезія (посмертно)
І. АВТОПОРТРЕТ

•  Вільям Карлос Вільямс Падіння

Падіння манить
як манив підйом

•  Вільям Карлос Вільямс ПАМ'ЯТЬ ПРО КВІТЕНЬ

Ти кажеш це любов, любов така:
сережки тополині, котики вербові

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Оплакування Ігнасіо Санчеса Мехіаса*

1. Удар рогом і смерть
О п’ятій годині вечора.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про кохання за сто років

Вгору піднімаються
четверо женихів.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про гіркий корінь

Є один корінь гіркий
і світ з тисячами дахів.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про пам’ять кохання

Моя пам’ять не вмерла.
Зачаїлася в грудях,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про втечу

Я блукаю часто серед моря,
слухаючи зрізані недавно квіти.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про прекрасну любов

Посеред каміння
безплідної ниви

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про таємне кохання

Задля того, щоб почути,
як задзвонить дзвін у Велі,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про ранковий базар

Тут під аркою Ельвіри
я хотів тебе побачить.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про незвідану смерть

Хочу заснути сном таким, як в яблук,
щоб не спіткала тіснота могили.

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про безнадійне кохання

Ніч не хоче приходити знов,
аби ти не прийшла,

•  Федеріко Ґарсіа Лорка Газель про лякаючу близькість

Хочу я, щоб води не стікали в ріки.
Хочу, щоб в долині не гуляли вітри.

•  Хуан Рамон Хіменес Прощавай!

Як перше, так же чітко
реальні твої руки!

•  Хуан Рамон Хіменес ЗГАСАЄ ПАМ'ЯТЬ

Згасає пам'ять
незабутніх спогадів, перебирає

•  Хуан Рамон Хіменес У ЦЕЙ НЕПЕВНИЙ ЧАС

У цей непевний час нічна пітьма приходить,
і серце моє рветься, і очі підіймаю...

•  Хуан Рамон Хіменес Не знаю, хто її забув...

Не знаю, хто її забув.
Її знайшов я у траві.

•  Хуан Рамон Хіменес З СОБОЮ ВІТЕР ЗАБИРАЄ ХМАРИ СМУТКУ

З собою вітер забирає хмари смутку;
стає садова зелень скарбом прохолоди;

•  Хуан Рамон Хіменес ВСЬОГО ЛИШ ДРУГ

Ти мене не застанеш, друже.
Ти приїдеш тривожний, безумний,

•  Хуан Рамон Хіменес СМЕРКАЄ, БІЛЯ НАШИХ ДУШ СТРУМОК ШУМЛИВИЙ

Смеркає, біля наших душ струмок шумливий.
З потоку холодок ожини і троянд.

•  Хуан Рамон Хіменес ЛІЛІЯ І СОНЦЕ

Ніщо для мене життя,
якщо ти в ньому зітхаєш,

•  Хуан Рамон Хіменес Не повернуся я. І ночі...

Не повернуся я. І ночі
погожі, теплі і спокійні,

•  Хуан Рамон Хіменес СКАЗАВ Я, ЩО ТАК МЕНІ МИЛО

Сказав я, що так мені мило
- вона прислухалась до мене,

•  Хуан Рамон Хіменес ОСТАННЯ ДОРОГА

І я відходжу... Залишаються співати птиці;
сад залишається, моє зелене дерево

•  Томас Ділан Злиття молитв

Однакову проказують молитву
Дитина перед сном і чоловік на східцях,

•  Томас Ділан Ляж тихо, спокійно засни

Ляж тихо, спокійно засни, потерпи свою муку,
Що горло ятрить і стискає... Всю ніч нас носило

•  Томас Ділан Кохання в божевільні

Поселилась незнайомка
У покоях мого дому, де не ладять з головою,

•  Томас Ділан О зробіть мені маску і стіни

О зробіть мені маску і стіни ховатись від ваших
Олов'яних колючих очей, від насилля очкастих

•  Райнер Марія Рільке Будда

Мов дослухається він. Тиша: неозорість...
Ми завмираємо, але вона безмовна.

•  Райнер Марія Рільке ОРФЕЙ. ЕВРІДІКА. ГЕРМЕС

Було тут душ химерне підземелля.
Лиш тихі срібні ріки струменіли,

•  Райнер Марія Рільке ВЖЕ БАРБАРИСИ ВИЗРІЛИ ЧЕРВОНІ

Вже барбариси визріли червоні,
Айстрам на клумбах стало тяжко дихать.

•  Райнер Марія Рільке ОСІНЬ

Лист опадає, рине з висоти,
немов зів’янули сади небесні;

•  Райнер Марія Рільке ВЕЧІР

Неспішно вечір убрання міняє,
на ньому зі старих дерев узори,

•  Райнер Марія Рільке ПОСТУП

І знов кипить моє життя глибинне,
Немов виходить за широкі береги.

•  Райнер Марія Рільке ПЕРЕДВІСТЯ

Я наче знамено, що даллю оповите.
Вітри віщую, що грядуть і мусять жити,

•  Воллес Стівенс СНІГОВИЙ ЧОЛОВІК

Потрібно мати душу зимову,
Щоб закохатися в мороз і силуети

•  Воллес Стівенс ЖІНКА СПІВАЄ ПІСНЮ СОЛДАТУ, ЩО ВЕРНУВСЯ ДОДОМУ

Про рану смертельну, яка не кровить.
Ні лікар, ні рідні не знають,

•  Воллес Стівенс Послідовність особливого

Сьогодні плаче лист, висить на гілці, рветься
На вітрі, небуття зими стає все ближче.

•  Райнер Марія Рільке Люблю мого буття часи похмурі

Люблю мого буття часи похмурі,
коли загострюються відчуття;

•  Райнер Марія Рільке ПРИХОДИТЬ ВЕЧІР

Приходить вечір із далеких далей
з безмовного засніженого бору.

•  Герман Гессе Початок осені

Засіє осінь синь туманом,
Не може завжди бути літо!

•  Біллі Коллінз Читаючи антологію китайської поезії династії Сун, я зупиняюся, щоб помилуватися довжин

Біллі Коллінз Читаючи антологію китайської поезії династії Сун, я зупиняюся, щоб помилуватися довжиною і ясністю заголовків
Здається, поети ці не ховають нічого

•  Джефферс Робінсон На антологію китайської поезіїЇ

Прекрасна прямовисна скеля і вітром вивернуті кедри, але вони ваги не мають,
Прекрасна неймовірно

•  Бо цзюй-і Кличу східного сусіда

Я в келихи наші два шени* вина вже налив,
Циновки нові довжиною в шість чі** застелив.

•  Тао Юаньмін Три похоронні пісні

Пісня перша
Усе живе вмирає безумовно,

•  Тао Юаньмін Тіло, Тінь, Дух (Сін, Ін, Шень)

Тіло говорить до тіні:
Ні камінню, ні водам смерть свої не заявить права -

•  Воллес Cтівенс Простий сенс речей

Після того, як листя опало, ми вертаємося
До простого сприймання речей. Так ніби

•  Воллес Стівенс Листопадний край

Знов важко слухати північний вітер,
Дивитись, як хитає він дерева.

•  Воллес Стівенс Жаби їдять метеликів. Змії їдять жаб. Свині їдять змій. Чоловіки їдять свиней.*

Правда, що ріки рили рилами як свині,
Підкопували береги, вони, здавалось,

•  Воллес Стівенс Ця усамітненість потоку

Ніколи двічі він не був тим самим біля річки,
Яка текла й ніколи двічі не була та ж сама, (2)

•  Воллес Стівенс Випад проти лебедів

Душа, о гусаки, втікає з парку
В давно задумані змагання з вітром.

•  Воллес Стівенс Вдягнений гарно бородатий чоловік

Вдягнений гарно бородатий чоловік
Услід за остаточним ні прийде до так,

•  Воллес Стівенс Солдат, іде війна

Солдат, іде війна між розумом
І небом, між замислами дня і ночі.

•  Воллес Стівенс Метафора як деградація

Якщо є чоловік, білий, як мармур,
Який сидить в найзеленішомі лісі,

•  Воллес Стівенс Як жити. Що робити

Увечері став місяць над горою,
Неначе вивільнився з бруду світу.

•  Аллен Гінзберг Пісня

Неволя світу -
кохання.

•  Віслава Шимборська ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Добре, що прийшла - мовить.
Чула, що в четвер розбився літак?

•  Ван Вей Сад лакових дерев

Був мудрим, почестей не шукав,
Посад не прагнув, зневажав суєту.

•  Ду Фу Оплакую поразку при Ченьтао

Пішли герої сніжною зимою
На подвиги, на битву безнадійну.

•  Лі Бо Проводжаю гостя, що вертається в У

Тихий дощик минув.
      Ми допили вино.

•  Лі Бо З циклу Дух старовини № 32

Жне золото Дух Осені Жушоу,
Тонкий, як тятива, над морем Місяць,

•  Лі Бо Юний місяць

Юний місяць понад морем,
Вітер в кігтях хмари носить,

•  Лі Бо Битва на південь від стіни

Над полем бою сонця круг цвіте.
У смертному бою зійшлись загони.

•  Мен Хао-жань (689 — 740) Весняне пробудження

В весняній дрімоті ранкову зорю не помітив,
Прокинувся - повен пташиними криками ліс.

•  Ван Вей Зимової ночі пишу про те, що в мене на серці

Морок днів зимових
        і пронизлива тиша ночей.

•  Ван Вей Хатинка в бамбуковім гаю

В бамбуковім гаю один
        сиджу я в гущині.

•  Бо цзюй-і Читаючи Лао-Цзи

"Той, хто завжди говорить, той не знає,
А той, хто знає, той мовчить завжди."

•  Лі Бо З циклу Дух старовини № 57

Крилаті мають різні пір’я й крила,
Вони і визначають кожному політ.

•  Лі Бо Взявши танцівниць, піднялися на гору Лянського князя Цисяшань у Персиковий сад роду Мен

За перекладом А.Криського
Розмай зелений землю полонив,

•  Лі Бо Місячної ночі слухаю, як Лу Цзи-шунь грає на цині

Не спиться. Ніч. На небі місяць сходить,
Самітник грав на ціні і облишив.

•  Лі Бо В Сюньянському монастирі Пурпурового кордону пишу, відчуваючи осінь

Щось мені шепоче осінь тихо,
Шелестить бамбуком за вікном.

•  Ципріан Каміль Норвід Молитва

Крізь все Господнє чую віщування!
Крізь морок бурі, грім і крізь світання;

•  Ципріан Каміль Норвід Дай мені стрічку блакитну

Дай мені стрічку блакитну – я поверну її
Без тяганини...

•  Аманда Горман Пагорб, на який ми піднімаємося(1)

До настання дня ми запитуємо себе,
Де ми можемо знайти світло в цих нескінченних сутінках?(2)

•  Бо Цзю-і Поема про вічну печаль

Присяглись один одному двоє.
Цю присягу і час не здолав.

•  Бо Цзюй-і Після зустрічі з Ян Тунчжоу в Ганькані в Ханьші дізнався, що скоро прибуде Ян Гунбу, і зга

Пили весь вечір. Пізно повернувся.
Уранці встав пізніше, ніж звичайно,

•  Яо Хе Відправляю Лі Піню

Все рідше в моєму домі відкриваються двері,
Дивлюся, як двір біля дому заростає травою.

•  Пі Жисю (834–883) Протверезів вночі

Прийшов до тями. Над горою місяць сяє.
Лежу на книгах, сам-один серед подушок.

•  Мен Хао-жань (689 — 740) Жарт

Гість захмелів і спить, не може встати.
Його господар кличе похмелятись.

•  Ван Вей На прощання

Злазьте негайно з коня, друже мій,
тримайте келих вина.

•  Лі Бо З циклу Дух старовини № 27

Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ,
Народ із праведних джерел глумиться,

•  Лі Бо Разом з Ся - дванадцятим піднімаємося на Юеянську вежу

За перекладом Сергія Торопцева
Місто зникло в пітьмі. Я лишився один.

•  Лі Бо Дарую Фу Аю, дивлячись на сніг над широкою, як море, річкою Хуай

У сніжним покривалом вкрило,
З туманного Бохаю сніг летить,

•  Віслава Шимборська Подяка

Я багато за що вдячна
тим, кого не люблю.

•  Джон Ешбері Сірінґа *

Орфей любив яскраву сутність власного
Буття під небесами. Звичайно, Еврідіка була частиною

•  Збіґнєв Герберт Припущення про Варавву

Що сталося з Вараввою? Запитав ніхто не відає
Звільнений з кайданів вийшов на світлу дорогу

•  Воллес Стівенс Про суще буття

Долоня наприкінці мислення,
За межею останньої думки, здійнялася

•  Юліан Тувім Архангел

Який чудовий хлопчина,
Культурний, релігійний,

•  Маріо Бенедетті Схвильований, гнівний

Отже ми
вражені

•  Маріо Бенедетті Твої Образи

Моя самотність
така залюднена

•  Маріо Бенедетті О Боже!!!

Скільки речей мені не потрібно...
І скільки інших незамінних для мене...

•  Маріо Бенедетті Вечірній дзвін

Хто б міг сказати, що це моя доля

•  Маріо Бенедетті Мені потрібно і не потрібно

Надія така солодка
така прекрасна така сумна

•  Маріо Бенедетті Відсутність

Юнак якого немає
у нього пристрасні губи

•  Волт Вітмен Не спалах полум’я й згасання

Не спалах полум’я й згасання,
Не наступ і відхід морської хвилі,

•  Волт Вітмен Пісня відкритих доріг

Пішки й безжурно я ступаю на відкриту дорогу,
Здоровий, вільний, переді мною світ,

•  Чарлз Буковскі руда вгорі і внизу

руде волосся
справжнє

•  Чарлз Буковскі Я зробив помилку

Я потягнувся до верхньої полиці шафи
і дістав пару синіх трусиків

•  Чарлз Буковскі СПЛЕСК

ілюзія в тому, що ви просто
читаєте цей вірш.