Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Євген Федчук (1960)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    А навесні в ставу вода прозора.
    Очерети пробились молоді.
  •   * * *
    А в тім великому гріхопадінні,
    Де убивали і калічили людей
  •   Трагедія на Солониці
    Заревіли диким звіром, вдарили гармати,
    Заходились пани-ляшки з-за валів стріляти.
  •   * * *
    Піднявся місяць, озирнувсь навкіл,
    Почав зірки – ліхтарики вмикати.
  •   * * *
    Петро їх з дитинства ще був дурнуватим,
    Хотілось йому увесь час воювати.
  •   Битва в урочищі Гострий Камінь в 1596 році
    Сидять діди на лавці попід грабом.
    Неділя…Чом би і не посидіть,
  •   * * *
    Починається ранок із пташиних пісень.
    Я виходжу на ганок, щоб побачити все.
  •   * * *
    Казав славний Тарас...наче, нічого й додати:
    «Було колись — запорожці вміли пановати.
  •   Битва під П’яткою в 1593 році
    - Скажи, дідусю, ти ж козакував? –
    Онук у очі діду подивився, -
  •   * * *
    Плакала у розпачі весна,
    Одіж їй зимова затісна.
  •   * * *
    Я стою там де, може, за тисячі літ
    Скіфський воїн дивився на перську навалу
  •   Трипільці
    Було то у часи тепер далекі,
    Коли в дикунстві люди ще жили.
  •   * * *
    І знову сніг на землю ліг.
    Коли ж весна? Та де ж вона?
  •   * * *
    Поміж світів в середині Європи
    Розкинулась земля моїх батьків,
  •   Цариця Боспору Динамія
    Всі звикли – Клеопатра, Клеопатра,
    Немов одна вона така була.
  •   * * *
    Легкий вітер приніс іздалека
    Перше дихання тепле весни.
  •   * * *
    А мій край завжди на шляху орди.
    Так віки тому усе склалося.
  •   Гетьман Дем’ян Многогрішний
    Чи був таким вже грішним Многогрішний,
    Що мусив полишити рідний двір
  •   * * *
    Доки з півдня не примчали молоді вітри,
    Доки сніг не розтопили диханням гарячим,
  •   * * *
    Яничари повернулись, яничари,
    Їх нам скільки наплодили москалі.
  •   Легенда про річку Самара
    Тече річка, тече тиха у степах безкраїх,
    Все по балках по широких змією петляє.
  •   * * *
    Південний вітер зиму роздягнув.
    Знімай-но шубу, раз прийшла у гості.
  •   * * *
    Душа, по степу розкидана,
    За кожен курган болить.
  •   Битва під Ярославом в 1245 році
    Дружинники у гридниці сидять
    По лавках, дослухаються уважно,
  •   * * *
    Я стою на порозі весни.
    Поміж снігом трава зеленіє.
  •   * * *
    Всього лише картинка на стіні.
    Та попри всю екзотику екранну
  •   Іван Паскевич - зоряний шлях в нікуди
    Талановитий полководець,
    Хоробрий воїн і герой
  •   * * *
    Хіба не бачиш – крапельки зі стріхи
    Сповіщують наближення весни.
  •   * * *
    «Росіяни утвердились вперше в Хаджибеї,
    То в Одеси колись назва ще була така,
  •   * * *
    Утомилась зима, зупинилась зима.
    Бачить, сили у неї вже тої нема.
  •   * * *
    За величчю ідей людське ховалось горе,
    Мільйонами життів встелили скорбний шлях.
  •   Битва під Аркадіополем у 970 році
    Нарешті на місто спустилася ніч.
    Став табір ворожий стихати.
  •   * * *
    Прокидайся, сонце, прокидайся,
    Сірі хмари з неба прожени.
  •   * * *
    Над Києвом луна тривожний дзвін.
    Орда зі степу раптом налетіла,
  •   Дума про гетьмана Захара Кулагу
    Ой, не просто в товаристві отаманом стати,
    Треба в голові кебети і немало мати.
  •   * * *
    Тихо надворі і видно лишень,
    Як наступає сьогоднішній день.
  •   * * *
    Ішла орда Муравським шляхом
    Далеко попереду страху,
  •   Легенда про ожину
    Молода і дуже гарна княгиня Ожина
    Була любляча матуся і вірна дружина,
  •   * * *
    Навіював зимову пісню схід,
    Доводилося кутатись щільніше.
  •   * * *
    А там музики веселу грали
    І люди вийшли та й танцювали.
  •   Кіммерійський цар Тугдаммі
    На березі моря багаття горить.
    Від моря легка прохолода.
  •   * * *
    Назбігалося на небі сірих хмар,
    Наче більше не було чого робити.
  •   * * *
    Іде степом, битим шляхом старий козарлюга.
    Пролягла йому дорога з Великого Лугу
  •   Битва під Клєцком 1506 року, як про то розповів литовський шляхтич Іван Копистинський
    А було так…Якраз зібрав нас всіх –
    І шляхту, і магнатів князь у Ліді
  •   * * *
    Налетіла, закружляла заметіль,
    Застеляла цілий день собі постіль.
  •   * * *
    Пливе човен під бережком,
    Попід самим краєм.
  •   Легенда про мар’янник дібровний або ж Іван-та-Мар’я
    В дитинстві я щороку приїздив
    У гості до бабусі. Ціле літо
  •   * * *
    Знялося сонце птахою над степом,
    Яскравим цвітом небо розцвіло.
  •   Бунтує Січ, гуде сердито Україна
    1654 р. – Наказ царя Олексія Михайловича українцям: «разделение с поляками сотвориш, как верою, так и чином, хохлы, которые у вас на головах, пострегите».
  •   Дума про Самійла Корецького
    Летять вітри в Україну, несуть чорні хмари.
    То навідаються турки, то прийдуть татари.
  •   * * *
    Поскрипує сніг під ногами
    Забуті за літо пісні.
  •   * * *
    Уже не так сміються «Іскандери»,
    Повибивали трохи зуби їм.
  •   Битва на річці Вєдроші в 1503 році, про яку розповів ротмістр Петро Корецький
    Москва, ви знаєте, завжди така була:
    У наші справи завжди носа свого пхала,
  •   * * *
    Під снігом глибоким сховалась стежина.
    Мороз забирається під кожушину,
  •   * * *
    Їхав козак полем
    На коні гнідому.
  •   * * *
    Промовила, а правда чи неправда,
    Хто то підтвердить, як були одні.
  •   * * *
    Один тиран був владу захопив
    В країні і великій, і багатій.
  •   Битва на річці Мурафа 30 листопада 1432 року
    - Дядьку, іще про діда розкажи!-
    Малий Семен за поли дядька смика,-
  •   * * *
    Нам приходять здалека
    В сни посеред зими
  •   Як почалася Друга світова війна
    Тому вже більше вісімдесят літ,
    Зібрались два найбільші людожери
  •   Легенда про акацію
    Було то іще в той далекий час,
    Коли й писати люди ще не вміли.
  •   * * *
    А у Дикому полі вітер трави колише.
    Одинока тополя понад шляхом стоїть.
  •   * * *
    «Якби було море пива,
    Я б дельфіном був…» Красиво
  •   * * *
    Вітер до берези залицявся,
    Платтячком зеленим її грався,
  •   * * *
    Як ляхам стало сутужно зовсім –
    Турецьке військо суне до Хотина,
  •   Дума про Нестора Морозенка
    «Ой, Морозе, Морозенку, ти славний козаче…»,
    Ти ж ніколи не мирився, як неправду бачив.
  •   * * *
    І заплакала зима гірко, як дитина,
    Що мороз її саму уночі покинув.
  •   * * *
    Бій відгримів. Рашисти утекли.
    Вступили, врешті у село рідненьке,
  •   Кримські "подвиги" фельдмаршала Лассі
    Пройшовши Кримом із вогнем й мечем
    Та винісши звідтіль заледве ноги,
  •   * * *
    Одні лиш голі верби над рікою
    У дзеркало глядяться крижане.
  •   * * *
    Їх четверо, а проти ціла зграя,
    Що аж вищить в ненависті своїй
  •   Легенда про Бахмут
    Донецький степ безмежний і привільний.
    Хоча й горбистий, але море трав.
  •   * * *
    Сонце встало. Все навколо снігом вкрито.
    Завірюха постаралась, як могла,
  •   Цинциннат
    Не властива простота аристократам
    Була уже і в той далекий час.
  •   Похід Ржевського проти татар в 1566 році
    Ледве сонечко пригріло та і річки скресли,
    Свої панцирі льодові до моря понесли,
  •   * * *
    Три сонця на небі чи, може, здалося?
    Але таке диво побачить вдалося.
  •   Фрідріх Великий
    Насунувши на очі капелюха,
    Закутавшись в солдатський плащ,король
  •   Зруйнування більшовиками Києва в 1941 році
    Дідусь із онуком на лавці сидять.
    Хрещатиком люди гуляють.
  •   * * *
    Не снігом єдиним різниться зима.
    Мороз ще під кригою річки трима
  •   * * *
    Фрідріх із Вольтером плавали човном.
    Раптом протікати стало його дно.
  •   Захоплення Києва Муравйовим у 1918 році
    Петро всі дні по вулицях ходив.
    В душі якась тривога наростала,
  •   * * *
    Ой, снігу снігу білого насипала зима,
    А нам здавалось до цих пір, що і зими нема,
  •   Філіп Август Вільє де Л’іль Адан
    Із півтора століття десь тому
    До одного відомого поета
  •   "Битва" біля Карансебешу у 1788 році
    Послухав анекдот від Зеленського про війну Росії з НАТО і пригадалася давня історія, як вміють імперські армії воювати.
  •   * * *
    Рум’яне, від морозу розпашіле,
    Спиналось сонце вже на виднокрай.
  •   Феодора
    Дивилася на зляканих мужів,
    Які лише про втечу говорили,
  •   * * *
    Небо сірим килимом
    Понад нами кинула
  •   Томіріс
    Томіріс гнівно супить свої брови,
    Вислухуючи перських посланців
  •   * * *
    Опускається ніч в мерехтінні зірок
    І повітря холоне в обіймах землі.
  •   Сава Чалий
    Сава Чалий! Сава Чалий!
    Чом душа твоя мовчала?
  •   Битва при Городку в 1655 році
    - Скажи, Якиме, ти ж козакував? –
    Старі діди усілись на осонні
  •   * * *
    Крихтою сніжинка на долоню впала
    Неймовірно гарна. Та уже за мить
  •   Регул
    Раніше слово важило багато,
    Мабуть, тому, що менше було слів.
  •   Як козаки не пустили хана ляхам помагати в 1655 році
    - А я скажу вам, хлопці, москалі
    Ніколи свого слова не тримали.
  •   * * *
    Летіли гуси в краї далекі.
    Туди, де море, туди, де спека.
  •   Пірр - цар епірський
    Пірр – цар епірський з почтом зі своїм
    Якось в задумі по дорозі їхав.
  •   Жванецька облога 1653 року
    - Ти питаєш мене, брате, як то воно сталось,
    Що Хмель мусив замиритись, коли вже, здавалось,
  •   * * *
    Небо посіріло і дощем стіка,
    Піднялась водою споєна ріка,
  •   Муцій Сцевола
    Колись у Римі правили царі,
    Але Тарквіній був такий жорстокий,
  •   Бій під Монастирищами в березні 1653 року
    У корчмі нема як продихнути,
    Дим кругом коромислом стоїть.
  •   * * *
    Посіріла осінь, помарніла осінь.
    Сонечко із неба позирає скоса.
  •   Марк Курій Дентат
    Марк Курій Дентат - переможець самнітів
    Сидів біля вогнища й ріпу варив,
  •   Битва під Батогом 1652 року
    То не грім гримить у полі, не вогонь гуде,
    То Тимофій до Молдови свататись іде.
  •   * * *
    На сім верстов навколо чисте поле,
    Де погляду ніщо не зупиня.
  •   Мазепа
    Хто він: герой чи зрадник?
    Іуда, а чи святий?
  •   Бої під Білою Церквою 1651 року
    Як вечір опускався на село,
    Управившись з роботою надворі,
  •   * * *
    Жебонить ріка.
    Течія легка.
  •   Леонід
    Над Елладою смертельна небезпека:
    Перський цар веде безчислену орду.
  •   Битва під Берестечком 1651 року
    - Тиміш вернувся! Збіглось все село.
    Жінки, щоправда й діти, в основному.
  •   * * *
    Бредуть над степом стомлені зірки,
    В холодних росах мочать свої ноги.
  •   Конрад Монферратський
    Як поступити? Клятий Саладін
    Знайшов-таки в своїй колоді козир.
  •   Помста Івана Богуна за смерть Нечая
    - А як з рукою? - обізвавсь Семен,
    Який в село недавно повернувся.
  •   * * *
    Хмарка набралась по вінця води
    Та й обважніла на землю спустилась,
  •   * * *
    І замок впав. Над вежею донжону
    Здійнявся імператорський штандарт.
  •   Загибель Данила Нечая
    - А що скажу? Під Берестечком я
    Уже не був. Раніш відвоювався.
  •   * * *
    Ніч сховалася у туман.
    Ні дороги, ні хат нема.
  •   * * *
    Якось спитали у Катона
    Уже на схилі його літ:
  •   Зборівська битва 1649 року
    Чутки миттєво Польщею пройшли,
    Що козаків Хмельницького побили,
  •   * * *
    Опустився на степ туман,
    Покривалом укрив товстим.
  •   * * *
    Звільняли Бучу. Уже ворог відступив.
    Ми з побратимами, ще розпашілі з бою,
  •   Битва під Пилявцями 1648 року
    - Ви, куме, уже чули новину?
    Микола Козуб повернувся вчора,
  •   * * *
    Ах, осінь, осінь – пора туманів.
    Холодні ранки і теплі дні.
  •   * * *
    Жив карлик злий, що ненавидів сміх.
    Він задурив так підданих своїх,
  •   Битва під Корсунем 1648 року
    - А що далі? Там же Корсунь? Ви і там бували?
    - Був, звичайно. Як не бути? Ішов із Богданом.
  •   * * *
    Плакала осінь дощами рясними
    За тими літніми днями ясними.
  •   * * *
    От і побачим – більше хто украв.
    Якиїсь вибух фури серед мосту,
  •   Підрив Дніпрогесу 18 серпня 1941 року
    Вісімнадцяте серпня і дідусь, як завжди
    Свою форму військову вже стареньку вдягає,
  •   * * *
    Північний вітер холоду нагнав.
    Хоч сонечко всміхається зі сходу
  •   Джелал-ед-Дін
    Він викликав на бій самого Чингізхана,
    Сказав: «Назви куди і я туди прийду!»
  •   Битва при Жовтих Водах 1648 року
    - От ви усе про Тетерю, Петра Дорошенка,
    Брюховецького, Опару та ще Суховія.
  •   * * *
    Осипається листя пожовтіле з дерев.
    Осінь ходить по місту, звичну подать бере.
  •   * * *
    Де гори високі, ліси й полонини
    Жив пісень творець – Івасюк Володимир.
  •   Похід Остафія Дашкевича на Москву з татарами у 1521 році
    Вони в Черкасах стрілись у корчмі.
    Літ двадцять вже не бачились, напевно.
  •   * * *
    Розстелила осінь жовту скатертину.
    А над головою з журавлиним клином
  •   Дарій
    Він про цю битву мріяв скільки днів,
    Одним ударом вирішити справу.
  •   * * *
    Скоро вже половина осені пролетить,
    А, здавалося, літо ось воно лиш за мить.
  •   * * *
    Він вірою і правдою служив
    Полякам, туркам, москалям, ординцям.
  •   Ішов такий собі козак московським містом
    1654р. - Майже відразу після договору Б.Хмельницького з Московією, остання почала забороняти простим, але ще вільним людям носити яскравий одяг та шкіряні сап’янові чоботи, бо це могло негативно впливати на закріпачених московських «холопьев».
  •   * * *
    Раніше осінь із димком була.
    Бур’ян і листя у селі палили,
  •   Богдан Хмельницький
    Я дивився на схід, на захід,
    Північ, південь, але дарма.
  •   * * *
    «Патріотів», що пускать густо люблять сопель
    Путін якось ввів в екстаз, як таке сказав:
  •   * * *
    Фарбувала осінь жовтим листя.
    Ще такі несміливі мазки.
  •   Баязидова карма
    З висот захмарних величі і слави
    У оцю клітку, хай і золоту.
  •   * * *
    Іван злютований метавсь
    По переходах і кімнатах.
  •   * * *
    Позирає сонце скоса.
    Дощ холодний полива.
  •   Баязид
    Йому лишалось усього два кроки,
    Всього лише два кроки і тоді,
  •   Як москалі Псков завоювали
    Псков ненадовго пережив сусідів,
    Хоча й старався та Москві годив.
  •   * * *
    А понад ставом верби край села
    Щось вітрові сумне розповідають.
  •   * * *
    Москва не раз в історії палала.
    У тім нічого дивного нема,
  •   Як Московія Новгород звоювала
    Сидить в Кремлі московський князь Іван,
    Що на престолі Третім рахувався,
  •   * * *
    Розстелила осінь жовту скатертину.
    А над головою з журавлиним клином
  •   * * *
    Сидить якось плешивий президент
    Та булку їсть і плямка, як свинюка.
  •   Андрій Городецький
    «Яблуко від яблуні пада недалеко».
    Істина, відома всім, не нова давно.
  •   * * *
    Похмурим ранком з холодним вітром
    Як забаганка про тепле літо
  •   Слідкую, як на фронті йдуть діла
    Слідкую, як на фронті йдуть діла,
    Як «мужньо» московіти утікають
  •   Як московіти з татарами билися на річці П’яні в 1377 році
    У московітів винні всі кругом
    Та не вони. Їх там, як кажуть, «нєту».
  •   * * *
    Що не кажіть – раніш не так було.
    Бувало, вийдеш вранці за ворота,
  •   * * *
    Казав Хрущов Фіделю Кастро якось:
    - Ти думаєш – я перший секретар,
  •   * * *
    У яру, у тихому ярочку
    Після дощику з’явилися грибочки.
  •   * * *
    Ішла із півночі орда
    Ізюмським шляхом,
  •   Казочка про Кощія Безсмертного
    У бункері в сусіднім царстві жив
    Кощій Безсмертний – Чахлик Невмирущий,
  •   * * *
    Ранок на подвір’я. Капає зі стріхи.
    Сонечко пригріло і старому втіха.
  •   * * *
    Сидять під танком двоє москалів
    В парадній формі та брудні, як свині.
  •   Легенда про байрактарів
    Колись давно-давно в степах оцих
    Жив-був народ один трудолюбивий.
  •   * * *
    Ну, ось за горизонтом зникло літо,
    Вступає осінь у свої права
  •   Анахарсіс
    Під небом Скіфії, де зорі яскравіші,
    Блакитніш небо, зеленіш трава,
  •   Московський князь Дмитро, поіменований Донським
    Сьогодні хочу про Дмитра згадати,
    Того, що звали москалі Донським.
  •   * * *
    Не хоче літо покидати Київ.
    З намистом горобиновим на шиї
  •   * * *
    На півночі в Тартарії глухій,
    В похмурих, темних і тісних печерах
  •   Іван ІІ Красний або Милостивий
    Говорять – не без виродка в сім’ї.
    Між брехунів, ординських сраколизів,
  •   * * *
    Поволі день за обрієм ховався.
    Десь півень напівсонний кинув клич.
  •   Гіппій
    Він настільки був злий на Афіни,
    Що за будь-яку ціну хотів
  •   Семен Гордий
    Всі родичі так Калиту любили,
    Що, тільки він, нарешті, дуба дав,
  •   * * *
    Сонце сідає ген за лісок.
    Спека спадає і на пісок
  •   * * *
    Юрко Хмельницький, вражий сину,
    Що ж ти, нещасний, наробив?
  •   Казка про Тризуб
    Жив-був ото на світі цар один.
    Не те, щоби царем був справжнім він,
  •   * * *
    Налетіли комарі,
    Не дають заснути
  •   * * *
    Три перших князя…І от двох із них
    В Московії занесли в сонм святих.
  •   Іван Калита - третій московський князь
    По смерті брата на московський стіл
    Брат його менший по закону сів.
  •   * * *
    Ніч прислухається в тривозі.
    Від кроку кожного – луна.
  •   * * *
    Гей, браття по крові,
    Вітаймо Покрову,
  •   Юрій - другий московський князь
    По смерті батька, всівшись у Москві,
    Крутив постійно Юрій в голові,
  •   * * *
    Туман пливе понад водою.
    На ранок вітер зовсім стих.
  •   * * *
    Був хресний хід. Зібрались піонери
    У галстуках, з іконами в руках.
  •   Данило - перший московський князь
    Іще зовсі́м маленьким був Данило,
    Як батька Олександра отруїли –
  •   * * *
    Село у балці понад річкою
    Сховалось в затінку дерев.
  •   * * *
    Летіла орда, розчепіривши крила
    І тінь її чорна пів степу накрила.
  •   Князь Олександр, поіменований Невським
    Історію Московії, мабуть,
    Не із Данила треба починати.
  •   * * *
    Трава росою вкрита.
    Змовк соловей. Світа.
  •   * * *
    Коли з Криму комуняки татар виселяли,
    Бо, мовляв служили німцям серед них багато.
  •   Легенда про Азов
    Прийшли в наші землі лихі вороги,
    Як злодії вранці напали.
  •   * * *
    Порушував тишу нічну лише день,
    Що десь недалеко вже був, на підході.
  •   * * *
    На Пучай - ріці князь зібрав усіх
    І святі отці похрестили їх.
  •   Завоювання Києва монголами у 1240 році
    Він прокинувсь від того, що дім струсонуло щосили.
    Як військовий, одразу причину того зрозумів.
  •   * * *
    Тиха, зоряна ніч. Возу крутиться вісь.
    А на Лисій горі знову відьми зійшлись.
  •   * * *
    На Білім березі глибокий сніг,
    А за порогами жде печеніг.
  •   Джаніке-ханум
    В горах високо над Чуфут-Кале
    Стоїть дюрбе чи мавзолей. У ньому
  •   * * *
    Небо, зорі, ранок, роси,
    Соловей в гаю співа.
  •   * * *
    Половецька бабо, кого хочеш звабить?
    Зваблюєш віками та усе дарма.
  •   Дві стріли кримського хана Хаджі-Гірея
    Безмежний степ, без краю і кінця,
    Лиш вітер, мабуть ті простори знає,
  •   * * *
    Розпочалось священнодійство жнив.
    Як тільки сонце вип’є буйні роси,
  •   * * *
    Атакувала козацька лава
    Чамбул татарський, що шляхом рухав.
  •   Цар-дзвін, як символ російського імпортозаміщення.
    Не пощастило з дзвонами Москві.
    Дрібних багато, та ж царям бажалось,
  •   * * *
    По блакитному небі пробіглися білі хмаринки.
    Сірі тіні від них потяглися услід по землі.
  •   * * *
    Мільйони очей зазирають у душу
    З докором німим, наче в чомусь я винен.
  •   Прутський похід Петра І в 1711 році
    Розмріяний після Полтави,
    Петро вже ласо поглядав
  •   * * *
    Свіжо дихає ранок
    Крізь відкрите вікно
  •   * * *
    Ну, що, москалику, говориш, був в Берліні,
    Німецьку силу все ж скорив без зайвих слів,
  •   Набіг хана Девлет-Гірея на Москву в 1571 році
    Козацька чата степом пантрувала,
    Тривожно озираючись довкіл.
  •   * * *
    Літній вечір. Десь у гаї
    Соловей уже співає.
  •   Із "Історії" Карамзіна
    «…Під час княжіння Калити Івана,
    Москва два рази вигоряла вщент,
  •   Як москалі Крим повоєнний піднімали.
    1
    Війна пройшлася Кримом кілька раз.
  •   * * *
    Пожовтіли каштани, хоч не осінь іще.
    Небо не поливає безкінечним дощем.
  •   * * *
    Ой, ловила витрішки дівка на базарі,
    А у неї з кошика гроші потягли.
  •   Похід Мініха в Крим в 1736 році
    1
    Зажурилась, заплакала Україна-мати,
  •   * * *
    А на вечірній зорі,
    Нехай снують комарі,
  •   * * *
    А в степу долина,
    У степу широка.
  •   Дума про похід гетьмана Михайла Дорошенка в Крим в 1628 році
    Степ ще вдосвіта прокинувсь і тепер не спить,
    Виглядає, що ж там шляхом суне, гуркотить.
  •   * * *
    Пробігтись під веселкою-дугою,
    Умитись літнім проливним дощем.
  •   * * *
    І ми були, і ми хотіли,
    І ми також усе могли.
  •   Битва на Куруковому озері у 1625 році
    В півтемряві заїжджої корчми
    Два козака-товариша зустрілись.
  •   * * *
    Над Києвом стоїть ранкова тиша
    І вітер прохолодний ледве дише.
  •   * * *
    «Москва Сибіром приростати буде!» -
    Здається, Ломоносов говорив.
  •   Казан царя Аріанта
    В заду́мі сидів скіфський цар Аріант
    На березі над Гіпанісом.
  •   * * *
    Не полінуйся, подивись,
    Як хмарка в небі пропливає,
  •   * * *
    Тут кров кругом від давньої вражди,
    Що розділяла племена й народи.
  •   Легенда про Бесарабку і Собачку
    Пройшовся якось Бесарабським ринком,
    Від цін пошкріб потилицю лишень.
  •   * * *
    В блакитнім небі місяць виглядав,
    Немов якесь нецьогосвітнє диво.
  •   * * *
    Ми православні з прадіда і діда,
    Хоч в храми довго й не пускали нас
  •   Легенда про "лук’янівське чудовисько"
    Лук’янівка. Спекотним днем іду.
    На лавці бачу у тіньочку діда.
  •   * * *
    Яриться Ярило уже кілька днів,
    Випробує сили, вихлюпує гнів.
  •   * * *
    «Прийшов! Побачив! Переміг!»
    Він не лише перемагати,
  •   Похід князя Михайла Вишневецького на Московію в 1581 році
    Рід Вишневецьких знаний в Україні.
    Та хто ж із нас не пам’ятає нині
  •   * * *
    Прилетіло стрімке літо.
    Попалило трави, квіти.
  •   * * *
    Хіба він так вернутися хотів
    У рідний дім – калікою безногим?
  •   Битва під Білою Церквою 9 жовтня 1626 року
    Полуденне сонце іще припікало,
    Хоч спеки вже літньої і не було.
  •   * * *
    Шукаючи опівдні прохолоду,
    Пішов до річки та пірнув у воду,
  •   * * *
    В холодній хаті у голодний рік
    Дитя мале з розпухлими ногами,
  •   Битва під Оршею 8 вересня 1514 року
    Королю Жигмонту не спалось і не їлось.
    Час тягся довго, як дорогою воли.
  •   * * *
    Піднімусь на пагорб. Унизу долина.
    З піднебесся пісня жайворонка лине.
  •   * * *
    Вожді здаються праведніші Бога
    І «вірую» мільйони їм кричать.
  •   Битва під Добринічами 21 січня 1605 року
    В корчмі надвечір гамірно і димно,
    Зібрався всякий із околиць люд.
  •   * * *
    А на ранок мов не поливало
    Вчора землю проливним дощем.
  •   * * *
    «Земля у нас багата, порядку в ній нема» -
    Так москалі про себе ще в давнину казали.
  •   Дума про Марка Якимовського
    Був Марко - козак із Бару, лиха його доля,
    Бо в полон турецький втрапив з Цецорського поля.
  •   * * *
    Лагідно торкнувся мене вітер.
    Ледь погладив, але розбудив.
  •   * * *
    Зачерпну з часу ріки
    Пригорщу води,
  •   Дума про гетьмана запорізького Григорія Ізаповича
    Злий, як дідько хан лютує у Бахчисараї,
    Посла ляського до себе в ставку викликає.
  •   * * *
    Зацвіли над ставом абрикоси,
    Верби заплели зеленим коси.
  •   * * *
    Розлетілись ворони
    На чотири сторони.
  •   Дума про Очаківські походи гетьманів Самійла Зборовського та Богдана Микошинського
    Був Самійло воїн вправний, вправний і відважний,
    Рубав, наче ту капусту усю силу вражу.
  •   * * *
    Легкий туман понад водою плава.
    Холодний ранок. Сонечко встає.
  •   * * *
    В той рік, як з гір спустився Ганнібал,
    Здригнувся Рим, відчув перед собою
  •   Легенда про Чорнобаївку
    Сиджу оце на вокзалі, потяга чекаю,
    А навпроти чоловічок газету читає.
  •   * * *
    Починається ранок із пташиних пісень.
    Я виходжу на ганок, щоб побачити все.
  •   * * *
    Один поляк на Олімпійських іграх
    Закинув молот далі від усіх.
  •   * * *
    Сидить дід старий на лавці, спочива,
    Похилилась його сива голова.
  •   * * *
    Розвидняється поволі,
    Хоча сонця ще нема.
  •   * * *
    - Молоденький козаченьку, чому не приходиш?
    Мою хату стороною, мій милий, обходиш.
  •   Козацький "адмірал" Нечай
    Самотня «чайка» серед моря плине.
    Одна. Морське безмежжя навкруги.
  •   * * *
    Повернуся до вітру спиною,
    Хай мені не морозить обличчя.
  •   * * *
    По долині густо маки
    Буйним цвітом розцвіли.
  •   Гетьман Карпо Півторакожуха
    Він степом пробирався цілий день,
    Пантруючи, щоб ворог не наскочив,
  •   * * *
    Холодно. Та небо чисте-чисте,
    Сонечко весняно пригріва.
  •   * * *
    Ой, Нечаю, де ж то й ділась
    твоя дика сила?
  •   Бій князя Єремії Вишневецького з татарами на річці Мерлі 1646 року
    З корчми,прийнявши добре медовухи,
    Микола повертавсь до куреня.
  •   * * *
    У зимову казку я ступив з порогу.
    Білий сніг засипав всі шляхи-дороги.
  •   * * *
    Тут колись гуляли предки наші козаки.
    Тут колись вони поїли коней із ріки.
  •   Морський похід Костя Гордієнка в 1696 році
    Олешки…У степах козацька Січ
    Поміж татарських кочовищ безкраїх…
  •   * * *
    Привидом мороз поза спиною,
    Вітер тихий тулиться до ніг.
  •   * * *
    Перестріла доля хлопця в чистім полі
    Де червоні маки буйно розцвіли.
  •   * * *
    Зигзагами зима спускалась з гір,
    Та сипала навколо білим снігом,
  •   * * *
    Нам все рівно: чи то москаль, чи лях,
    Усе одно, чи турок, чи татарин,
  •   Похід Михайла Вишневецького на Астрахань в 1569 році
    На березі близенько до води
    Пала багаття. Вечір вже заходить
  •   * * *
    То хурделиця, то метелиця.
    Ожеледиця дзеркалом стелиться.
  •   * * *
    А на Білому березі
    Біля Чорного моря
  •   Легенда про чотирьох братів
    Колись, говорять люди, ще велетні жили,
    Що ми для них були, як, наче, ліліпути
  •   * * *
    Ніч малювала обриси поволі
    Того, що буде називатись днем новим.
  •   * * *
    Молодий козаченько на кургані стоїть
    І вдивляється пильно у степи неозорі,
  •   Легенда про бобрів
    Було колись…чи, може й не було.
    Але ж дарма навіщо б говорили?
  •   * * *
    Чи то хмари низенько, чи високо туман.
    І дерева біліють, з ночі паморозь вкрила.
  •   * * *
    Ще не пощербились мечі
    І луки ще тугі доволі.
  •   Легенда про річку Мертвовод
    Над річкою в долині між кущів
    Пала багаття. Хлопці молодії
  •   * * *
    Повернулася зима з білим-білим снігом,
    Одягаючи усе у жупан тісний,
  •   * * *
    Ми мчали крізь ніч, сподівались на долю
    По тому підступному Дикому полю.
  •   Легенда про гледичію
    В часи смутні, коли непевна влада
    На світ до біса виповзає того гада,
  •   * * *
    Маленький струмочок
    З-під білих заметів.
  •   * * *
    На місці, де останній печеніг,
    Що йшов війною на престольний Київ.
  •   Легенда про оленя
    Дідусь на вже стареньких «Жигулях»
    Онука віз зі станції додому.
  •   * * *
    Сліди на снігу, наче запис у книзі,
    Багато розкажуть про тих, хто лиша:
  •   * * *
    Вони сказали, що немає Бога,
    Зламали церкви, вибили попів.
  •   Легенда про Сейма
    Восени 2009 р. на правому березі р. Сейм, поблизу с. Мутин виявлено давнє поховання. Небіжчика кремовано, а кістки складено у керамічну посудину — обряд звичайний для того часу і більшості описаних вище археологічних культур. Дивовижними були знахідки, які супроводжували поховання.
    У посудині знаходилася бронзова сітула — посудина для вина, накрита умбоном до щита. Сітула була римського виготовлення, умбон — належав до артефактів пшеворської культури, так само, як фібули (застібки до плаща), меч, ніж, спис та шпори й інші деталі спорядження. Спорядження належало воїну-вершнику високого рангу — ймовірно, вождю.
  •   * * *
    Ріка замерзла трохи відійшла
    Від холоду. Зігрілася на сонці
  •   * * *
    Стіна навкруг, одна стіна.
    І зліва й справа одні стіни,
  •   Похід русі на греків у 904 році
    Сидить старий вже зовсім сивий дід
    На лавці та онуків поучає:
  •   * * *
    А надворі нині тихо.
    Сонце. Капає зі стріхи.
  •   * * *
    З кургану видно далекі далі.
    І сонце грає на пекторалі.
  •   Легенда про річку Вовча
    Онук прибув в село до дідуся.
    Чого у місті в спеку ту сидіти?
  •   * * *
    Стомилася вода, спинилася поволі.
    Внизу іще були якісь потуги кволі
  •   * * *
    Пострадянський простір.
    Ще біліють кості
  •   * * *
    Мені п’ятнадцятий минало.
    Хоч зростом Бог не обділив.
  •   * * *
    Прийшла зима з морозами,
    Хай і не дуже злими,
  •   * * *
    Ельба – то не місце для титана.
    Їм би це одразу зрозуміть
  •   * * *
    Зайшли в село, чоловікі́в зігнали,
    На око лише визначали вік.
  •   * * *
    Прикинулася снігом вода.
    Лежить собі та й думку гада:
  •   * * *
    Козаки їхали на Січ
    Крізь ясний день, крізь темну ніч.
  •   * * *
    Турботливо закутала зима
    Усе навколо в білосніжні шати.
  •   * * *
    Чумацька валка котила шляхом.
    Десь там позаду лишились ляхи.
  •   Балдуїн Перший
    Як до людей ти – так вони до тебе,
    Добром завжди віддячать за добро.
  •   * * *
    На вулиці вітер віє,
    У печі гуде вогонь,
  •   * * *
    Ой, на річці, на Каялі
    Полки руськії стояли.
  •   Остання жертва
    Вже третій рік, як Хорсові жерці
    Із Хорсуня у Київ перебрались.
  •   * * *
    Холодний вітер з заходу повіяв,
    Який в північний, може, перейде.
  •   * * *
    Ой, у полі, полі
    Стрілися дві долі.
  •   Аппій Клавдій
    Пірр – цар епірський, розгромивши Рим,
    Прислав послів, що мир пропонували.
  •   * * *
    Приніс північний вітер холоди.
    Замерз і стука, проситься до хати.
  •   * * *
    Поет до безтями любив Україну,
    З цією любов’ю по світу ішов.
  •   Андрій Боголюбський
    Хто гріх бере на душу, той має пам’ятать:
    За гріх той перед Богом йому відповідать
  •   * * *
    Сірі хмари табуном
    Небом пробігають
  •   * * *
    Притомилась, сіла край дороги
    На траву запилену, суху.
  •   Повернення Анахарсіса
    Під небом Скіфії, де зорі яскравіші,
    Блакитніш небо, зеленіш трава,
  •   * * *
    Зима ішла, доріг не обирала,
    Щоб швидше – простувала напрямки.
  •   * * *
    Нам не треба краї чужі.
    Нам не треба чужого дому.
  •   Аларіх
    Готи Рим узяли у облогу.
    Уже вдруге збентежений Рим.
  •   * * *
    Не осінь винна, а винне літо,
    Щоби зимі нам не так радіти.
  •   * * *
    Зібрався козак на війну воювати,
    Взяв шаблю, мушкета, стрибнув на коня.
  •   * * *
    Світило сонце крізь хмари сірі.
    У чогось грали ми на подвір’ї
  •   * * *
    Прокляттями укрита вся дорога,
    Яка вела тоді на Перекоп,
  •   * * *
    Благословляється на світ.
    І вітер в сутінках ранкових
  •   * * *
    Був величним чи великим,
    Ворогів убив без ліку.
  •   * * *
    Озирнутися не встиг,
    Вже і осінь на поріг.
  •   * * *
    Земля під копитами аж стугоніла.
    Не скоро ще встане зім’ята трава,
  •   * * *
    А мені наснилося, що прийшла весна,
    Що пройшлася босою по траві вона.
  •   * * *
    А на морі наче зграя птахів білих,
    То козацькі чайки підняли вітрила.
  •   Легенда про Хельгеда - кагана родіїв
    А Роман (послав) великі дари Х-л-гу, цареві Русії, і підмовив його…
    І прийшов він вночі до міста С-м-к-раю і взяв його злодійським способом…
  •   * * *
    Уже сіріло. Прохолодний день
    Поволі поступавсь морозній ночі.
  •   * * *
    Допоки був іще живий тиран,
    Його одним із мудреців вважали.
  •   Похід русів у Табаристан і Гілян в 909-912 роках
    Пливуть-пливуть по Каспію човни,
    Біліють в морі сотнями вітрила,
  •   * * *
    На запітнілому склі
    Сльозами краплі течуть.
  •   * * *
    За страшними порогами,
    Наодинці з тривогами
  •   Перші роки Олегового князювання у Києві
    У РІК 6391 [883]. Почав Олег воювати проти древлян і, примучивши їх, став із них данину брати по чорній куниці.
  •   * * *
    Кружляє листя у саду
    Червоне й жовте.
  •   * * *
    «Хай ненавидять, аби лиш боялись!»-
    Здається, так Калігула казав.
  •   * * *
    Осінь була лагідна,
    Осінь була ягідна
  •   * * *
    «Історія – учителька життя»,-
    Так римляни, здається, говорили.
  •   Повість про великі потрясіння на Русі в 875 році за часів князя Аскольда
    Біда, як кажуть, ходить не одна.
    З весни дощу ні краплі не упало,
  •   * * *
    П’яний вечір тихо сльози лив,
    Хмарами насуплюючи небо.
  •   * * *
    Пустелі ні кінця, ні краю
    І стомлені солдати йдуть.
  •   Похід князя Аскольда на Царград в 874-875 роках
    По синові минуло кілька літ.
    Аскольд вже заспокоївся, змирився
  •   * * *
    На опале листя
    Дощик накрапа.
  •   * * *
    Шаблі наголо
    І вперед у бій.
  •   Легенда про Діра - сина Аскольда, онука славного Діра.
    В лето 6372(872). Убиєн бисть от Болгар Осколдов син.
    Никонівський літопис
  •   * * *
    А тополі зостались голі
    Під осіннім дощем рясним.
  •   * * *
    Так, гуси Рим і справді врятували,
    Коли вночі на сполох підняли.
  •   Похід Аскольда на Візантію в 860 році
    ЛЂто 6374. Иде Асколдъ и Диръ на ГрЂкы
    Повість минулих літ
  •   * * *
    Останній осінній листочок
    На вітрі холоднім тріпоче.
  •   * * *
    В дні походів і битв, в дні князів і вождів,
    Коли князь Святослав в стольнім граді сидів.
  •   Легенда про Бравліна
    По смерти же святаго мало лѣтъ миноу, прiиде рать велика роусскаа изъ Новаграда князь Бравлинъ силенъ зѣло, плѣни отъ Корсоуня и до Корча, съ многою силою прiиде к Соурожу, за 10 дьнiй бишася злѣ межоу себе.
    Життіє Стефана Сурожського
  •   * * *
    Легко віти колише,
    Вітер не набрида.
  •   * * *
    На поле Куликове
    Спускається туман.
  •   Похід русів на Абескун десь між 864 і 884 роками
    Вже сивий та досить міцний іще дід
    Сидів на колоді великій під тином,
  •   * * *
    І пізня осінь може посміхнутись
    З-за сірих хмар промінчиком ясним,
  •   * * *
    Він довго собі камінь приглядав,
    В якім була б захована сокира,
  •   * * *
    До ялинки вітер загравав,
    Компліменти недвозначні сипав
  •   * * *
    Сталін був лише знаряддям,
    Божої кари мечем,
  •   Похід русів на Амастриду у 830-х роках
    - Повідай нам, Івор, повідай про світ,
    Як ви із каганом ходили в похід
  •   * * *
    Обірвала осінь листя на вербі.
    У студену воду опустила віти.
  •   * * *
    Змітаючи все на своєму шляху,
    Орда пролетіла на повнім скаку.
  •   Легенда про Переяслав
    Якби піднятись птахом в небеса
    І над Дніпром високо пролетіти,
  •   * * *
    Спиляли дуба.Сім десятків літ
    Він своїм віттям в небеса тягнувся
  •   * * *
    Стоїть курган уже віки й віки,
    Таїть в собі великі таємниці,
  •   * * *
    То вигляне, то сховається
    За хмарами раз по раз.
  •   * * *
    В блакитне небо піднімався дим
    Аби розтануть там у височіні.
  •   Легенда про Кетіма і Роданіма
    «Кетім являється батьком росціїв, а Роданім – батько родіїв».
    Єфрем Сірін, давній сірійський письменник
  •   * * *
    Сім мільярдів на таку планету
    Де пустелі, гори, болота,
  •   * * *
    Оборонні вали
    Пам’ятають, коли
  •   Легенда про ворона
    Прибіг Данилко очі аж горять,
    Навколо мами дзиґою кружляє,
  •   * * *
    Людина вирішила, що вона всесильна
    І, щоб ту силу продемонструвать,
  •   * * *
    Їх лиш двоє на пустій арені.
    Два мечі, ні одного щита.
  •   Легенда про фрезію
    - Сьогодні урок не звичайний у нас.
    Минулого разу домовились з вами,
  •   * * *
    Ніч. Роса. Туману легке сито
    Просіває світло ліхтарів.
  •   * * *
    Руар помер. Чотири дні тому
    Загін хозар у землі русів вдерся.
  •   Похід Сагайдачного на Москву в 1618 році
    Під Корсунем бій відгримів. На шляху
    Лежали побиті та зранені ляхи.
  •   * * *
    Вересень... Замри прекрасна мить!
    Осені час пензля в руки брати,
  •   * * *
    Гей, ходімте бити пана,
    Щоб пропав.
  •   Легенда про капусту
    - Іди-но, синку, час уже до столу,-
    Гукає мама з вулиці Петька. –
  •   * * *
    Бач, дорога зовсім посивіла.
    Видно, довго не було дощу.
  •   * * *
    На Хортиці святій, на Чорній скелі,
    Де Святослав прийняв останній бій
  •   Легенда про гарбуз
    Сидять в тіньку бабусі, спочивають.
    Бо ж свято, треба чимсь себе зайнять
  •   * * *
    Опівнічні стежки у яскравому місячнім сяйві
    І ходити по них і цікаво, і страх водночас.
  •   * * *
    На маків цвіт упав кривавий піт,
    Щоб нагадати й через сотні літ
  •   Легенда про півонію
    - Ой, мамо, глянь, троянда розцвіла!-
    Кричить Андрійко радісно із саду.
  •   * * *
    Динозаври, динозаври.
    Хто поцупив ваше завтра?
  •   * * *
    Сьогодні день Перуна-бога.
    Вогонь з дубового гілля.
  •   Легенда про буряки
    Прокинувсь Іванко, вже сонце аж де.
    Бабуся будити чомусь не іде.
  •   * * *
    Місяць рогом зачепився за гілляку.
    Раз-другий смикнувся було та й повис.
  •   * * *
    У чистім полі біліють кості.
    Орда, напевно була у гості.
  •   Легенда про космею
    Бабуся й мама у тіньку сиділи,
    Про щось собі тихенько гомоніли.
  •   * * *
    І крізь бетон проб’ється врешті-решт життя.
    Воно пройде, усі здолавши перешкоди.
  •   * * *
    У Дикім полі печеніг
    Таїться, здобич виглядає.
  •   Легенда про діцентру
    Гуляючи парком Богданка мала
    На клумбу розквітлу попала.
  •   * * *
    Вигнув спину степ поміж двох долин.
    Нахиливсь, мабуть, щоб напитись він,
  •   * * *
    Ходив в походи легко, наче пардус
    І не возив з собою ні возів,
  •   Легенда про жоржини
    Парком тихим ішов я осінньої днини,
    Полишив, накінець тісні офісні стіни.
  •   * * *
    Налетіло, стукало у вікна
    І дерева гнуло до землі.
  •   * * *
    Шукав землі чужої по світах
    Аж доки врешті голови позбувся
  •   Легенда про водозбір або аквілегію
    Сидять два кума у корчмі якось.
    Стоять два кухлі пива перед ними.
  •   * * *
    Від туману, що висів,залишилось трішки,
    По траві та по росі місячна доріжка.
  •   * * *
    Не на морі – океані,
    Не на острові Буяні.
  •   Легенда про шабельник болотний
    - Щось кості ломить. Ревматизм дістав!
    Подай, онучку, тубу із аптечки.
  •   * * *
    Бігли хмари небом, наче полем
    Та губили сльози по сліду,
  •   * * *
    Ще приказка є й досі на Русі,
    Що «згинули, як обри» і немає
  •   Легенда про м’яту
    - Іди, онучку, випити чайку!
    Варення є малинове до нього! –
  •   * * *
    Сніг на Канарах, дощ у пустелі,
    Вітер зриває дахи і стелі,
  •   * * *
    Крик, наче голуб знявся і упав:
    «Ромеї!» - Але того досить бу́ло.
  •   Легенда про тирлич
    Онук приїхав в гості до бабусі.
    Була з ним мама лиш на вихідні,
  •   * * *
    Здалеку гуркіт бою долітав.
    Чи то лякало небо нас грозою.
  •   * * *
    Це ж треба було так його любити,
    Оточеного зграєю катів,
  •   Легенда про ліщину
    Зоря вечірня встигла вже зайти.
    Червоний місяць видерся на стріху,
  •   * * *
    Заквітчана небом земля,
    Свій шлях безкінечний долає.
  •   * * *
    Ми не знали з чим порівнювати світ
    У якому народилися і жѝли.
  •   Легенда про Клов
    Все далі на північ ішов антський рід,
    Все далі степи, де раніш вони жи́ли.
  •   * * *
    Поки над землею встають неймовірні світанки.
    Поки нас дивує блакитна небес глибина,
  •   * * *
    Кінь стрілою летів
    По степу навпростець.
  •   Легенда про Либідь
    Проїхавшись у швидкіснім трамваї,
    На станції зійшов у перехід.
  •   * * *
    Я ска́рби не шукав, хоча і мріяв
    Колись що-небудь мимохідь знайти.
  •   * * *
    Великий Хорс пожертви вимагав.
    Вогонь горів в святилищі над Россю,
  •   Легенда про київські печери
    В печерах лаврських побувавши з сином,
    Надихавшись там диму від свічок,
  •   * * *
    Вона лежала високо в горах
    І снігом гнів копичився невпинно,
  •   * * *
    Летів селом, роздратувавши псів,
    Кричав, аби почули всі, щосили:
  •   Легенда про перших жителів Києва
    Яскраве сонце скупо зігрівало.
    Степ зеленів, наскільки оком кинь.
  •   * * *
    Запруда вже збудована давно.
    Вода крізь неї лиш ледь-ледь стікає
  •   * * *
    «У нас нема постійних ворогів,
    Як і постійних друзів,- так для преси,
  •   Легенда про матріархат
    Сидять два кума у шинку,
    Горілку салом заїдають,
  •   * * *
    Шалений вал вогню котився з ревом степом,
    З’їдаючи запас минулорічних трав.
  •   * * *
    Наївний світ був зовсім не наївним,
    Скоріше він зарозумілим був,
  •   Легенда про Хрещатик
    Вже стільки літ у Києві живу,
    Багато бачив і багато знаю,
  •   * * *
    Безмовно зорі падали останні.
    А я дивився в відчаї на них.
  •   * * *
    Літо. Парко. Від хмаринок і сліду,
    Я по вулиці села свого іду.
  •   Легенда про модрину
    Читає мама казочку на ніч
    Своєму сину. Книжечку дістала
  •   * * *
    В очеретах густих ріка
    Від очей від чужих сховалась,
  •   Гладіатор
    Ви хочете, щоб я красиво вмер,
    А ви від того мали насолоду?
  •   Легенда про кобзу
    Найбільше, що хотілось з малого ще Миколі,
    То працювати з татом на батьківському полі.
  •   * * *
    У Дикім полі червоні маки.
    Чужої долі гіркої знаки.
  •   * * *
    Революція жере своїх дітей,
    Бо від влади люди часом, мов дуріють,
  •   Легенда про бегонію
    Крізь сон ще Миколка ледь-ледь уловив,
    Як скрипнули двері, щось зашурхотіло.
  •   * * *
    Кінь неспішно ступав по низенькій траві,
    Залишаючи добре помітні сліди.
  •   Кінь Кортеса
    В далеких джунглях Гватемали,
    У хитрім плетиві ліан
  •   Легенда про глухаря
    - А зараз я вам, дітки, розповім
    Маленьку казку, - вчителька сказала,-
  •   * * *
    Понад річкою невеличкою
    Ой, блукав пастух за теличкою.
  •   * * *
    Можна битву виграти, але,
    Можна, разом з тим, війну програти.
  •   Легенда про архістратига Михаїла
    Гуляли мама з донькою якось
    Маленьким сквером, що на Оболоні.
  •   * * *
    Застелило латаття
    Всю поверхню ставка.
  •   * * *
    Летіли коні, топчучи траву
    І куряву здіймали за собою.
  •   Легенда про Щекавицю
    Вкладає матуся свого сина спати,
    Бо ж пізня година, давно вже пора.
  •   * * *
    Диво-дивне, дивина:
    Сонце в обрій порина
  •   * * *
    В заморському краї
    не так уже страшно і голодно,
  •   Легенда про чорницю
    Було-було й травою поросло,
    Кущами дикорослої чорниці
  •   * * *
    А по небу зірок насіяно,
    Наче хто молотив горох.
  •   * * *
    Розкидана могилами по сте́пу
    Історія народу мойого.
  •   Леопард у Києві
    Ви можете не вірити мені,
    Але в житті усякого буває.
  •   * * *
    Встану спозарання.
    Ще навколо тиша.
  •   * * *
    Пісок і гори. Спека не спада.
    Він – хлопець із далекого Полісся,
  •   * * *
    Сидить дід Гриць на лавці
    Попід розлогим в’язом
  •   * * *
    Ніч опустила чорне покривало
    На землю тихо. Від людських очей
  •   * * *
    Сьогодні нам уже не до ілюзій,
    Відкрились очі і гіпноз пропав.
  •   Легенда про рудбекію
    Посміхаючись сонцю, посміхаючись небу…
    Наче сонця маленькі вони всюди цвітуть.
  •   * * *
    Звідкись налетів гулящий вітер,
    Став зривати листя із дерев,
  •   * * *
    Немов, шаман ударив в бубон
    Аж покотилася луна.
  •   Легенда про гречку
    Сидить невеселий Сашко за столом
    І ложкою нехотя кашу гортає,
  •   * * *
    Біжимо ми по алеї –
    Я з дощем.
  •   * * *
    Чумацька валка в’їхала в село.
    Нарешті можна стати, відпочити.
  •   Битва під Дорогочином в 1238 році
    У роздумах великих князь Данило.
    Чутки зі сходу линуть все страшніш.
  •   * * *
    Вітер зачепився за тополю,
    Без кінця верхівку хилита,
  •   * * *
    Катон на старість якось говорив,
    Як сорок раз був у судах у Римі,
  •   Битва біля Чорного лісу у березні 1168 року
    Я славу співаю тим руським князям,
    Що власні образи забули,
  •   * * *
    Вітер степом летів,
    Відпочити схотів
  •   * * *
    Розхристана, доведена до краю,
    Стояла мати із ножем в руці
  •   Битва на річці Ірпінь 1324 року
    Тече, біжить Ірпінь-ріка
    І течія її стрімка –
  •   * * *
    Борюкався вітер із туманом,
    Мабуть, силу ніде було діть.
  •   * * *
    Як Перуна скинув князь в ріку́
    І пустився він за течією,
  •   Легенда про князя Мала
    У Малині, у теремі своїм
    Мал – князь древлянський над столом схилився.
  •   * * *
    Погожий ранок, чистий, як роса,
    Що нею з ранку щедро трави вкриті.
  •   * * *
    Грайливий вітер по степу носився,
    То ковилу, як море, колихав,
  •   Битва при Листвені у 1024 році
    Побіля лісу вогнища горять,
    Розсілися дружинники навколо.
  •   * * *
    Наче й день вже не день,
    Наче й ніч ще не ніч.
  •   * * *
    До мене з глибини віків
    Донісся голос. Тихий-тихий.
  •   * * *
    Тополі розпускаються поволі,
    Хоча другі у листі вже стоять.
  •   * * *
    Що він хотів? Похизуватись,
    Мовляв, такий крутий вояк.
  •   Легенда про Бабин яр
    Сидять бабусі в тихому дворі
    На лавці, гомонять поміж собою.
  •   * * *
    Постелю на землі собі ковдру
    В яблуневім розквітлім саду.
  •   * * *
    Ти, як жив, так і з життя пішов
    Гордим вічним революціонером,
  •   Легенда про Шулявку
    - Дідусю, ти все знаєш, розкажи,
    Звідкіль ця назва дивна узялася –
  •   * * *
    Я ніяк надихатись не можу
    Цим густим повітрям весняним
  •   * * *
    Колись в давній час
    степ був вкритий травою,
  •   Легенда про дурман або датуру
    В нас на городі виріс дивний цвіт.
    Це ще коли я був зовсім маленьким.
  •   * * *
    Зазеленіла трава.
    Поволі степ ожива.
  •   * * *
    Під віковічним дубом
    Збиралась рать в похід.
  •   Легенда про урочище Дорогожич
    Кульгаючи, маленький Ярослав
    Піднявся врешті-решт на забороло,
  •   * * *
    Дід на призьбі сів.
    Сонце припіка.
  •   * * *
    Ми прийдемо завжди,
    хай, навіть і не кличуть,
  •   Легенда про Борича
    Іде Горою чинно Святослав,
    Хоча йому всього п’ять літ від роду
  •   * * *
    Розлив туман, як молоко густий,
    Холодний ранок.
  •   * * *
    Вони кричали: «Боже, видибай!»
    І бігли слідом берегом дніпровим,
  •   Брати. Битва під Вільховцем 16 січня 1669 року
    Тут, крім усіх напастей, іще одна з’явилась.
    Озлоблені вернулись до Січі козаки,
  •   * * *
    І на душі легкий щем.
    А де той травень з дощем?
  •   * * *
    Юрба завмерла у чеканні,
    Іще не знаючи чого.
  •   Брати. Антимосковське повстання на Україні 1668 року
    Микола довго вовком на козаків дивився,
    Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
  •   * * *
    Вже скучив за весняним громом
    І хочу бачить зелень трав.
  •   * * *
    Мартін Німеллер
    Коли нацисти били комуністів,
  •   Брати. Похід Сірка на Крим 1667 року
    Максимові не довго на Січі сумувалось.
    Не встигли ще гармати як слід заговорить,
  •   * * *
    Пробивається травичка
    Зелененька з-під землі.
  •   * * *
    Уже пройшли з тих пір літа й літа
    Та в пам’яті (і викинути годі)
  •   Брати. Битва під Підгайцями 1667 року
    Рік починався сумно з «андрусівської зради»,
    Як охрестили влучно те дійство козаки.
  •   * * *
    Начебто, не сталося нічого.
    Ранок починається, як всі
  •   * * *
    Скільки славна Січ стояла –
    козацькая мати,
  •   Брати. Битва під Браїловим 1666 року
    Чутки, одна другої тривожніш, долітали
    Із волості до Січі. Робилось щось сумне.
  •   * * *
    Шалена чорна буря пилова
    В глухім байраку до пори ховалась
  •   * * *
    Занесли зі степу вітровії
    Чорну звістку, що іде орда.
  •   Брати. Повстання Переяславського полку 1666 року
    Вже кілька днів спекотних орда простує шляхом,
    Бреде поміж ордою понурений ясир.
  •   * * *
    Ранкова тиша,
    Ледь вітер дише
  •   * * *
    «Від Богдана до Івана не було гетьма́на»
    Тільки люта колотнеча встала поміж нами.
  •   Брати. Битви під Каневом і Бужином 1662 року
    У козака старого Степана Білонога
    Було два гарних сина – Микола і Максим.
  •   * * *
    Маленька калюжа
    Між сонних берізок.
  •   * * *
    Мені здається, я живу віки
    На цій землі. Ходжу степами цими
  •   * * *
    І прокинувся я.
    Посередині диво – майдану
  •   * * *
    Пливе до моря вниз рікою крига,
    Пливуть шматки великі і малі.
  •   * * *
    Зчервоніла річка Жовті Води
    Чи від крові, чи від сорому. Овва!
  •   Битва під Заславом в 1491 році
    Було то у часи далекі ті,
    Як Золота орда ще панувала.
  •   * * *
    Стурбовано дивилася весна,
    Що їй зима із ночі залишила,
  •   * * *
    Шукаючи дорогу до Дніпра,
    Блукаючи по балках і байраках,
  •   Битва під Ольшаницею 1527 року
    Задумавшись, князь їхав у візку
    Утоптаним вже добре сніжним шляхом.
  •   * * *
    У відкрите вікно
    прохолодою дихає ранок.
  •   * * *
    В похід далекий, у краї заморські
    Збиралися весною козаки,
  •   Легенда про росу
    Василько вранці вискочив надвір
    В траві пробігтись, поки роси впали.
  •   * * *
    Сів край дороги. Притомились ноги.
    Куйовдив чуба вітерець легкий.
  •   * * *
    Славні хлопці-козаченьки славно погуляли:
    Варну, Трабзон попалили,Кафу зруйнували,
  •   Дума про Філона Кміту-Чорнобильського
    Зачувся крик і димом потягло,
    Як хлопчик з дідом вийшли на узлісся.
  •   * * *
    Просив весну, щоб зелено було.
    Просив, аби земля укрилась цвітом
  •   * * *
    Трофим співав: «Поперло бидло вгору,
    Неначе дріжджі кинули в лайно!»
  •   Набіг хана Менглі-Гірея на Київ у 1482 році
    В глибокій балці степовій
    Над річкою, що тихо плине
  •   * * *
    А бачиш, що усе не так і просто?
    Сердитий вітер в трубах завива,
  •   * * *
    У турецького паші якось запитали:
    - Чом на морі з козаками ви не воювали?
  •   Дума про загибель Батурина та Січі Чортомлицької
    Востаннє обізвалася струна.
    Стих голос кобзаря. Запала тиша.
  •   * * *
    Біла паморозь від подиху зимового
    За ніч вкрила сіру землю полотном,
  •   * * *
    Навіяв вітер звідкись запах диму.
    Солому, певно, палять по стерні,
  •   Легенда про мороз
    Сидить Василько у хаті
    Та у вікно визирає.
  •   * * *
    Промерзлий степ зіщулився від вітру
    І травами сухими шелестів,
  •   * * *
    У глухім підземеллі, де вічність холодна і темна,
    Де єдина надія – не затхлий повітря ковток,
  •   Смерть Святослава
    - Дядьку Степане, ви ж були
    Із нашим князем Святославом.
  •   * * *
    На білім снігу залишились сліди,
    Відбитки чи радості, чи то біди.
  •   * * *
    Степ дрижав не від холоду,
    Степ від страху дрижав,
  •   Легенда про Велеса і річку Почайна
    Долаючи то хащі, то болота,
    Все далі простував полянський рід.
  •   * * *
    Лапатий сніг
    На землю ліг,
  •   * * *
    У Стамбулі на Галаті
    Розіп’яли турки кляті
  •   Битва під Охматовим в 1655 році
    Відрились з рипом двері в курені,
    Знадвору лютим холодом війнуло.
  •   * * *
    Малювала зима акварелі
    На спітнілому склі уночі.
  •   * * *
    Минає час і все мина, як дим,
    Хоч за Сибіром так же сонце сходить,
  •   Бій при Олешші в травні 1223 року (прелюдія трагедії на Калці)
    Над річкою, в тіні у верболозах,
    Круг вогнища, що ледь палахкотить,
  •   * * *
    Привіт, котяро! Як життя? Мовчиш?!
    Замерз, напевно, надворі́ ж не літо?
  •   * * *
    Не у далекому Симбірську,
    Пророк родивсь на цій землі,
  •   Розорення Києва Андрієм Боголюбським 8 березня 1169 року
    - Скажи-но, отче, ти багато знаєш,
    Багато книг розумних прочитав,
  •   * * *
    По широкій долині
    Тиха річка кружля.
  •   * * *
    Майнула блискавка і освітила час
    Давно минулий і давно забутий,
  •   Битва на Перепетовому полі 5 травня 1151 року
    Понад річкою сиділи люди при багатті.
    Пастухи, а чи рибалки – люди не багаті.
  •   * * *
    Я схотів пройтися над водою,
    Подивитись в річки течію.
  •   * * *
    Чому – не знаю, згадати хочу
    Я міф прадавній про Віракочу.
  •   Дума про Бернарда Претвича
    Куди лиш не кидала доля
    Бернарда Претвича. Лиш тут
  •   * * *
    Сиджу якось над річкою, дивлюся
    Із берега в неспішну течію.
  •   * * *
    Народе мій вільнолюбивий,
    Ти пережив за сотні літ
  •   Легенда про богомола
    - Ой, мамо, глянь яка комаха дивна:
    Зелена, довга, голова мала
  •   * * *
    Полоскала хустку течія,
    Що дівчина на містку впустила,
  •   * * *
    Руїною історія лягла
    Сучасності нестримній попід ноги,
  •   Дума про Предслава Лянцкоронського
    Хоча був він із багатих –Предслав Лянцкоронський
    Та, як сокіл з коршунами за свій край боровся.
  •   * * *
    Тече вода в відро холодна,
    Спливає бульбашка із дна..
  •   * * *
    Розповідали, правда, а чи ні,
    Того не знаю. Перед смертю, значить
  •   Легенда про ведмедів
    Колись над лісом хата стояла,
    Жили у хаті тій баба з дідом.
  •   * * *
    Сиджу на березі ставка.
    Тримаю вудку у руках,
  •   * * *
    Було-було, але давно минуло,
    Зосталось трохи в пам’яті моїй.
  •   Легенда про сніг
    - Вставай, Васильку! Годі уже спати!
    Пора іти на вулицю гуляти.
  •   * * *
    Річка шлях найлегший обира,
    Хоч, бува, звивається змією
  •   * * *
    Неймовірність подій,
    Неймовірність ідей,
  •   Легенда про вітер
    Надворі вітер гне дерева долі
    Аж сухе віття падає з тополі,
  •   * * *
    Скрадався вечір тихий понад ставом,
    У очеретах ледве шарудів.
  •   * * *
    І сонце сходить, і трава росте,
    І журавлі у небесах курличуть.
  •   Легенда про вихор
    Василько біля двору грався якось
    Під наглядом бабусиним. Вона
  •   * * *
    У ранковому тумані
    Я пройдуся по росі.
  •   * * *
    Повстали гнані і голодні,
    Прогнали й винищили тих,
  •   Легенда про град
    Василько на подвір’ї собі грався,
    Що робиться навкруг – не озирався,
  •   * * *
    Степ розімлілий і голий лежав,
    Вигріваючи боки на сонці.
  •   * * *
    «Хто не проти, то отой за вас».-
    Так Ісус говорив до учнів.
  •   Легенда про веселку
    На захід вітром чорні хмари відігнало,
    Дощ, що періщив, мов з відра, потроху стих,
  •   * * *
    Звабила дорога польова.
    Чимось все-таки причарувала.
  •   * * *
    Ви в рай комуністичний захотіли?
    А ви у нас спитали, молодих:
  •   Легенда про туман
    Густий туман спустився на село,
    Сховав хати, паркани і дорогу.
  •   * * *
    Може б плакав степ, та не має сліз.
    Хмару дощову вітер геть поніс.
  •   * * *
    Десь поміж пеклом і поміж раєм
    Душа в сум’ятті його кружляє.
  •   Легенда про спориш
    Прийшов онучок до бабусі й діду́ся.
    - Ти нині не надто веселий чогось,-
  •   * * *
    Мало поле веселу вдачу.
    Зеленіло, весні раділо.
  •   * * *
    Чи то так було богам потрібно?
    Чи вони покинули свій люд?
  •   Дума про гетьмана Остафія Ружинського
    Поповзли чутки по краю, що Москва із ханом
    Литву скоро воювати, руйнувати стануть.
  •   * * *
    Тут багато каміння і мало трави.
    Кругом люди, машини. А мені з голови
  •   * * *
    Геракл, Гільгамеш. Хто вони такі?
    Чому з’явились у людській уяві?
  •   Дума про гетьмана Венжика Хмельницького
    Був, говорять, отой Венжик з рангової шляхти.
    Міг би, мабуть, собі жити і горя не знати
  •   * * *
    Вибрав козак долю
    Не грішми багату,
  •   * * *
    Коли на землю опускає ніч
    Обсипане зірками покривало
  •   Легенда про росу
    Коли жили наші предки кожен родом сво́їм,
    Зводили міста і села над Дніпром-рікою,
  •   * * *
    Я іду, забрьохавсь по коліна
    У траві, що мокра від роси.
  •   * * *
    Мисливців гурт скрадався по сліду,
    Де нещодавно мамонти ступали.
  •   Легенда про чистотіл
    Була у князя дочка-одиначка,
    Красунею казковою росла,
  •   * * *
    Дерева розступилися поволі
    Й дорога наче вирвалась з лещат,
  •   * * *
    В ті часи були наївні ми, як діти,
    Свято вірили у те, що нам плели.
  •   Легенда про дивину або ж ведмеже вушко
    Ішли якось дід з онуком без дороги полем,
    Роздивлялись, розмовляли про усе навколо.
  •   * * *
    Подію по-своєму кожен сприймає:
    Хтось радо вітає, а хтось, навпаки,
  •   * * *
    А степ стелив під ноги ковилу,
    Що, начебто схилялася в поклоні.
  •   Легенда про перстач гусячий
    Пішли два кума рибки половити.
    У жі́нок відпросилися своїх.
  •   * * *
    Там, де вітер в очеретах спить.
    Де шовкова ковила лоскоче,
  •   * * *
    Як дві стріли, схрестились дві дороги,
    Одна на південь, а друга на схід.
  •   Легенда (чи, може, бувальщина) про крушину
    Ледве-ледве із-за гори сонечко гляділось,
    Туманцем легким холодним долина укрилась.
  •   * * *
    Широким степом душа
    Крізь ніч кудись поспіша.
  •   * * *
    Початок ери. Вже германці у лісах
    Свої сокири для походів гострять
  •   Дума про Остафія Дашкевича
    У часи, як руським родом знать іще гордилась
    І під польського магната поки не рядилась.
  •   * * *
    По холодній росі
    По коліна бродив.
  •   * * *
    Сиджу, пи́шу, душу тішу,
    Зведу очі, гляну:
  •   Легенда про беладону
    Читав я книжку про часи сумні
    Далекого тепер середньовіччя.
  •   * * *
    Не боялись козаченьки ні турків, ні ляхів,
    На москалів з татарвою ходили без страху.
  •   * * *
    Було колись у цих степах
    Чи, може, то мені наснилось?
  •   Савур-могила
    Спекотний день зміняла врешті ніч,
    Навколо все примарніше ставало,
  •   * * *
    Затуманились очі осені,
    Кожен день туман і туман
  •   Заповіт Петра Першого
    «Віддайте все…»- на тому й закінчилось,
    На більше просто сили не було.
  •   Легенда про любисток
    В давнину в любистку дівчаток купали,
    Щоб вони із того гарні виростали.
  •   * * *
    Укрили світ тумани сизі,
    Сховали все у пелені.
  •   * * *
    Ідуть віки, мирська минає слава,
    Але душа щось пам’ята. Бува
  •   Легенда про плакун-траву або ж дербенник
    Село стояло над Дніпром колись.
    Можливо, й досі ще стоїть – не знаю.
  •   * * *
    Клен золотиться, а біля клена
    Стоїть береза зовсім зелена.
  •   * * *
    Ворожістю вселивши свою путь,
    Вони хотіли аби їх любили,
  •   Легенда про Карпатські гори
    Коли то все було, ніхто не зна.
    Давно було. Років тоді не знали.
  •   * * *
    А на горі
    О цій порі
  •   * * *
    Хто ми, власне, українці:
    Слов’яни чи готи,
  •   Рів
    У протитанковому рові під
    Молочанськом покоїться
  •   * * *
    Тільки жовтень на поріг,
    Пожовтів зовсім горіх.
  •   * * *
    Я бачив все це і не збожеволів!
    Я бачив все це та іще живий!
  •   * * *
    На згарищі Риму блукали спустошені люди,
    На попелі теплім лишаючи чіткі сліди
  •   * * *
    Альбатросе, альбатросе,
    Зупинися, може досить?!
  •   * * *
    Життя ішло. Мінялись дні і ночі,
    Складались тижні в місяці й роки.
  •   Тероризм
    НЬЮ-ЙОРК
  •   * * *
    Такого дня ще й пізно восени
    Просити Бога, мабуть, довго треба.
  •   * * *
    Вже стільки літ, а ми усе воюємо,
    Порозуміння досі не знайшли,
  •   Дума про те, як Сірко потурнаків убив
    Як Сірко з козацьким військом з Криму повертав
    Після того, як у гостях в хана побував.
  •   * * *
    Осінь поплаче, поплаче.
    Вітер їй сльози утре
  •   * * *
    Біжить ріка, невпинний плин води,
    Шумлять навкруг про вічне очерети.
  •   Дума про гетьмана Івана Підкову
    Під Чернечою горою, де Дніпро гуляє
    Славний отаман Підкова лежить-спочиває.
  •   * * *
    Сонечко, хоч світить, та не гріє,
    З півночі холодний вітер віє
  •   * * *
    То не важливо, коротко чи ні,
    Важливіше, щоб було зрозуміло...
  •   Дума про гетьмана Івана Сулиму
    Хвилю вітер гонить, синє море грає
    Отаман Сулима у похід рушає.
  •   * * *
    Осінь щедра, іще чимось зваб мене.
    Я люблю тебе, літечко бабине.
  •   * * *
    Чи мало нас давили москалі,
    Доводячи, що нас нема й не було?
  •   Дума про невмирущого
    Козача вдова Марія хутір в степу тримала,
    Який король козакові надав за пролиту кров.
  •   * * *
    Облітає листя, облітає
    І на вітрі повагом кружля.
  •   * * *
    Відкрив він очі і побачив храм.
    Не смерть, яку побачить сподівався
  •   Дума про головне
    Микола ще недавно на Січі,
    Три роки, як почав козакувати
  •   * * *
    Приспіла осінь,
    Принесла гребінь.
  •   * * *
    Шумить, вирує Пелла. У похід
    Збирає військо Олександр велике
  •   Дума про Івана Свірговського
    То не вітер гуля степом і не грім гуркоче,
    То Молдова проти турок воювати хоче.
  •   * * *
    Невідомо звідки вітер налетів
    І опале листя шляхом покотив.
  •   * * *
    Вчорашні семінаристи,
    Відклавши убік книжки,
  •   Дума про гетьмана Богдана Ружинського
    Ой, ти, гетьмане Богданку – Богдане Ружинський,
    Як татари вбили матір та забрали жінку,
  •   * * *
    Розлінився вітер, мабуть не доспав,
    Надто нехотя він листя підмітав.
  •   * * *
    Поки не знали – спали спокійніше,
    Не бачили оцих тривожних снів
  •   Легенда про сосну
    Онуки діда радісно зустріли,
    Вони вже свята справжнього хотіли.
  •   * * *
    Я іду по дорозі.
    Вітер віти колише.
  •   * * *
    Вже стільки літ топчу по цій землі
    І все ніяк не можу зрозуміти:
  •   Легенда про бузок
    Біля старої школи ріс бузок.
    Ліловий, білий…Розквітав у квітні.
  •   * * *
    Пада листя, листя пада,
    Засипа доріжки саду.
  •   Чорнобиль
    Чорним болем обізвалася у грудях
    Та подія дев’ятнадцять літ тому.
  •   Дума про похід на Стамбул
    Пливуть чайки Чорним морем,
    Пливуть з полуночі,
  •   * * *
    Чорніють зорані поля,
    Жадану впитують вологу.
  •   * * *
    Зоря та так і не зійшла,
    Захоплююча зірка щастя,
  •   Легенда про жовтий тюльпан
    Проживши в світі вже багато літ,
    Дідусь любив виходити у поле,
  •   * * *
    Чи легкий туман, чи то сіра мла
    З раннього рання землю облягла.
  •   * * *
    «Є завжди місце подвигу в житті!»
    Так нас уміло вчили стільки років
  •   Звідки ці рослини? (легенда)
    Згадалося, як то колись було.
    Поїхали ми з мамою в село
  •   * * *
    Неба вид посірілий
    Викликає печаль,
  •   * * *
    Вставало сонце, аж червоне від натуги,
    Так не хотіло відкривати новий день,
  •   Дума про козака, що повернувся з полону
    У широкому полі буйний вітер гуляє,
    У високому небі жайвір пісню співа,
  •   * * *
    Десь там далеко у небесах
    Летять лелеки і на крилах
  •   * * *
    Чи є щось гірше, аніж бунт рабів,
    Які постійно чоботи лизали,
  •   Вовки помирають самотні
    І
  •   * * *
    Все таке нетривке,
    Все таке мимолітне.
  •   * * *
    Просіює історія крізь сито
    Події, факти, явища життя
  •   Рено Шатільйонський
    Мазунчик долі, красень, мрія дам –
    Усе це зовні, а усередині
  •   * * *
    Надвечір розпогодилось, неначе
    І вітер трохи хмари розігнав.
  •   * * *
    Ви за Сталіна? Вам хочеться реваншу?
    Вам порядок треба? Що ж, тому і буть.
  •   Легенда про березку
    Пололи ми із мамою город,
    Бо трохи бур’яну понаростало,
  •   * * *
    Пішло від нас тепло.
    Повернеться не скоро.
  •   * * *
    Коли до ніг катів упало тіло,
    Світ не здригнувся й не перевернувсь,
  •   Легенда про Петрів хрест
    Сьогодні встали рано з дідусем,
    Бо в ліс сходити з вечора зібрались.
  •   * * *
    Проста дорога стелеться під ноги
    І сірий пил хмарка́ми по сліду.
  •   * * *
    Рим застиг, чекаючи навали,
    Сам Порсенна з півночі спішить.
  •   Легенда про вільху
    У Василя сьогодні перший день
    Роботи у бригаді лісорубів.
  •   * * *
    Блукає вітер листям пожовтілим,
    Зрива з дерев і кидає униз.
  •   * * *
    Помер Аларіх ще в розцві́ті літ,
    Нещадна смерть всі плани обірвала.
  •   Битва на річці Ворскла в 1399 році
    Степи безмежні, степи широкі
    Лиш вільний вітер по них гуля.
  •   * * *
    Постелила осінь постіль
    Та й гука,
  •   * * *
    Всього лише картинка на стіні.
    Та попри всю екзотику екранну
  •   Похід руських князів проти половців у 1103 році
    Як на озеру Долобську князі засідали
    Святополк і Володимир раду тут тримали.
  •   * * *
    Озолотила березу осінь,
    Позолотила і вербі коси.
  •   * * *
    Я піднявся на високую могилу,
    Кимсь насипану в далеку давнину.
  •   Дума про козацьку чату
    У степу широкім, вольнім козаки гуляли,
    Серед степу, серед поля орду чатували.
  •   * * *
    На гілці на тоненькій,
    На самому краю
  •   * * *
    То не грім, не буйний вітер
    У степу гуде:
  •   Битва на річці Стугна в 1093 році
    Сидить старий на лавці попід пло́том,
    На сонці гріє кісточки свої,
  •   * * *
    Після дощу трава зазеленіла,
    А то стояла жовта і суха.
  •   * * *
    Із тих часів, як розум гору взяв
    І мавпа таки виросла в людину,
  •   Похід русів на Каспій у 912-913 роках
    Із криком: «Руса, руса упіймали!»
    Немов, новин важливіших нема,
  •   * * *
    Останні листочки полощуться вітром,
    Тримаючись міцно за голе гілля,
  •   * * *
    З тих пір, коли вогонь упав із неба
    І все навкруг понищив, попалив,
  •   Скіфи у Передній Азії
    - О, слава тих далеких літ,
    Солонкуватий присмак крові.
  •   * * *
    Над головою гуси пролітають
    Кудись на південь теплий край шукать.
  •   * * *
    Нам невідомо, що таке є страх
    І що то жалість – також невідомо.
  •   Похід русів на Бердаа в 943-944 роках
    Звиваючи в ду́мках мереживо слів
    Тепер, стільки років потому,
  •   * * *
    Мені дорогу перейшла
    Соплива осінь.
  •   * * *
    Такі вони й були, оті попи,
    В душі зовсім не маючи святого,
  •   Похід князя Олега на Царград в 907 році
    Іде Олег на греків, зібрав багато воїв
    Варягів і словенів, і кривичів, і чудь,
  •   * * *
    Із прощальними криками
    Пролетять журавлі.
  •   * * *
    Ударили пороки в стіни,
    Замовк людський блаженний спів.
  •   Легенда Вознесенського табору*
    Лети, мій коню, по степу широкім,
    Я маю звістку чорну донести
  •   * * *
    Ворони зграями все небо краяли
    І сонце плавало у небесах
  •   * * *
    Нас хрестили не у соборах,
    А в церквах, щоб ніхто й не чув,
  •   Легенда про граб
    Гарно влітку на селі у дідуся.
    Не турбують, можна спати досхочу.
  •   * * *
    А березу осінь
    Золотом укрила
  •   * * *
    Не цар, бо що царі до нього.
    Не Бог, бо є той чи нема.
  •   Легенда кургану Товста могила
    Їм Борисфен поміг тоді зустрітись.
    Вона білизну прати понесла
  •   * * *
    У самотню хмарку в небі
    Учепилися вітри.
  •   * * *
    Поміж семи найбільших мудреців
    Колись і Періандра називали.
  •   Легенда про Александрволь
    Неспішна валка рухалася шляхом
    Здіймаючи клубами сірий пил.
  •   * * *
    Ранкове сонце важко вибралось на світ.
    Розчервонілося, напевно, від натуги.
  •   * * *
    Гренада – останній карібів оплот,
    Якого іспанці зломить не зуміли,
  •   Легенда про золотих коней хана Батия
    Пограбувавши Русь і пів Європи
    І звівши у степах Сарай Бату,
  •   * * *
    Покотилося світом сонечко,
    Відкриваючи очі всім,
  •   Косове поле
    На Косовім полі, на полі кривавім
    Зійшлися дві долі, зійшлися дві слави:
  •   Легенда про Кам’яну могилу
    Степ приазовський вільний і широкий.
    Дорога рівна, як стріла, лежить.
  •   * * *
    Там, у небі високо,
    Де кружля грізний сокіл,
  •   * * *
    Запитайте: хто такий Ель-Кано
    І, навряд чи, зможе хто назвать,
  •   Легенда про Червону гірку
    Є недалеко нашого села
    Червона гірка – і крута, й висока.
  •   * * *
    Досить дивно виглядала ніч:
    Блискавки метались зусібіч.
  •   * * *
    Хто ради слави, хто заради грошей,
    Хто ради влади самої, чи як
  •   Легенда Чингульського кургану
    У задумі великий хан Тігак
    Сидить у шатрі, ноги підібгавши.
  •   * * *
    У холодному небі сірі хмари пливли,
    Зачіпаючись часом за верхівку тополі
  •   * * *
    Горілка до добра не доведе.
    Є прикладів в історії чимало.
  •   Легенда про чингула
    Надходив вечір. Тиша залягла.
    Стомився вітер, десь в кущах дрімає.
  •   * * *
    У небі заблукало кілька зір,
    Виблискують у темряві суцільній,
  •   * * *
    Був-бо князь Ягайло молодий та лютий,
    Докорів не слухав, що хотів – робив.
  •   Легенда про Савур-могилу
    Їде степом приазовським чумацькая валка,
    Веде її чумак сивий, що в чумаках змалку.
  •   * * *
    Срібний місяць із неба на землю упав
    І розбився одразу на мільйони шматочків.
  •   * * *
    В жалобі Польща, Польща гірко плаче.
    Часи змінились... І часи сумні.
  •   Легенда про полонянку
    Не за горами, не за ріками
    І лісами дрімучими дикими
  •   * * *
    Опустилася з небес чорнота
    На ліси й поля, на села й міста.
  •   * * *
    Князь Жигимонт боявся не дарма,
    Що вб’ють його бояри із князями,
  •   Легенда про річку Бегім-Чокрак
    Не росте у Алі худоба
    Де уже він не пас її,
  •   * * *
    Розсипав місяць зірок намистини
    В нічного неба чорному сукні
  •   * * *
    Тривожно обізвався лісом ріг,
    Скликаючи, напевно, на підмогу.
  •   Легенда про балку Куркулак
    Жило-було собі одне село,
    Садками рясно на весні цвіло,
  •   * * *
    Надбігла раптом хмарка знахабніла,
    Коли я ніжні промені ловив,
  •   * * *
    Крез – цар лідійський ладився в похід.
    Здолавши всіх малоазійських греків,
  •   Легенда про річку Курушанка
    Щоб зрозуміти, як воно було,
    Запам’ятати вам, як слід, потрібно,
  •   * * *
    Надвечір’я. Вітер стих,
    Десь в ярочку спати ліг.
  •   Мохенджо-Даро
    Їх вбила лінь. Не арії, які
    Прийшли сюди тоді ще дикунами.
  •   Легенда про Токмак
    Їхали татари приазовським степом.
    Не орда, а кілька верхівців всього.
  •   * * *
    Сіріло. Сонце пагорбом котилось,
    Мабуть, спішило побувать в гостях,
  •   * * *
    Могутній Крез зібрався у похід
    Безрідних персів землі воювати.
  •   Легенда про річку Молочна
    Земля України - безмежні родючі поля
    І надра багаті,і люди усі працьовиті.
  •   * * *
    Поволі день до вечора хиливсь.
    За сонцем вітер гнав рожеві хмари.
  •   * * *
    Цар Антиох Сирійський знахабнів.
    Нема сусідам ні на мить спокою,
  •   Легенда про Канат-могили
    Наче птах розкинув в синім небі крила,
    Простяглись кургани у степу глухім.
  •   * * *
    Переді мною в усій красі
    Млиновим жорном місяць висів.
  •   * * *
    Показавши мудрецям скарбницю,
    Гори злата, срібла, камінців,
  •   Легенда про еміра Бачмана
    В глибокій балці декілька шатрів
    Та три кибитки в затінку сховались.
  •   * * *
    Перун здалеку громом погрозив,
    Насупив свої чорні хмари – брови.
  •   * * *
    Ашока на вершині слави.
    Він найсильніший із царів.
  •   Легенда про останній богатирський бій
    Степом тупіт копит, степом брязкіт мечів
    І зелену траву топче сотня коней.
  •   * * *
    Місяць в небі майорить рогатий,
    Хоче якусь хмарку нанизати.
  •   * * *
    По смерті батька Періандр став
    Тираном у Корінфі. І, звичайно,
  •   Легенда про Плоскиню
    Тривожно у Плоскині на душі.
    То зайде у шатро, то вийде з нього,
  •   * * *
    Вайлуватий місяць всівся на гілляку,
    Дивиться спідлоба в темінь степову.
  •   * * *
    Їх всього лише триста лишилось
    Проти перського війська всього.
  •   Хан Куря
    Хан Куря хитрий, справжній, син степів,
    Він голови дарма не підставляє,
  •   * * *
    Ще засвіт встали Косарі
    Траву небесную косити.
  •   Камінь Кюль-Тегіна
    «Каганом ставши, я підняв
    Народ загиблий, незаможний,
  •   Легенда про хозарську данину
    Задумавшись сидів полянський князь
    В своїй світлиці за столом дубовим,
  •   * * *
    Ще цвіркун у траві не спить.
    Він вечірню зорю стріча.
  •   * * *
    Тут колись ходили печеніги,
    Оточивши стольний Київ – град.
  •   Легенда про Іскоростень
    Було в часи це давні, знані мало,
    Як боги вже на небесах жили,
  •   * * *
    А на світанку поблідли зорі,
    Стих соловейко на осокорі.
  •   * * *
    Для них він – Великий,для нас він – Кривавий,
    Що Січ зруйнував – нашу гордість і славу.
  •   Легенда про дулібів
    Маленький Нестор полюбляв із дідом
    Перепливати на той бік Дніпра.
  •   * * *
    Постіль постелена та спать не хочеться.
    Як небо зоряне, який там сон?
  •   * * *
    Скільки днів він бився з цим хлопчиськом,
    Мордував його і ніч, і день,
  •   Наше, ваше і моє (щось на зразок легенди)
    В часи далекі в степовім краю,
    Можливо й тут, де я тепер стою,
  •   * * *
    Вже серпень надворі.
    Лежу в полині
  •   * * *
    Вони говорять, що, мовляв, у нас
    Нема порядку й не було ніколи.
  •   Легенда про легенду
    Україна – край благословенний,
    Степ безкраїй і ясна блакить.
  •   * * *
    А надворі літо красне.
    Небо синє, сонце ясне.
  •   * * *
    Венера Мілоська безрука стоїть.
    Та, кажуть, колись вона бу́ла з руками.
  •   Легенда про людину
    Було це у часи настільки давні,
    Що тільки Бог їх, мабуть, рахував,
  •   * * *
    Бігла хмарка, утомилась,
    Дуже пити їй схотілось.
  •   * * *
    На полі біля Гавгамел
    Зійшлися врешт два війська грізні,
  •   Легенда про Буса
    У Таврії спів готських дів луна
    Плекають вони помсту Шарукану
  •   * * *
    А там, де вітер у вербах грає,
    Де понад ставом очерети,
  •   * * *
    В Таренті, кажуть, жіночка жила
    Добропорядна, віддана дружина.
  •   Легенда про Германаріха
    Хай покара Бог клятих росомонів
    Від них нещастя готські всі пішли
  •   * * *
    З сороміцького сну
    ніч уже червоніти поча́ла
  •   * * *
    Нарада в Олександра термінова.
    Цар Дарій надіслав своїх послів
  •   Легенда кургану Солоха
    Возношу я хвалу Папаю і Вайю,
    Завдячуючи їм, що ще й живу й царюю.
  •   * * *
    Дім оточили воїни царя,
    Якого Рим встиг добре залякати.
  •   * * *
    Ой, у полі рясне жито.
    Стало літо молотити.
  •   Легенда про сарматів
    «Нишкни усе у степах приазовських!
    Геть із дороги – сармати їдуть!
  •   * * *
    Тремтлива далеч легко струменить
    Під поглядом полуденного сонця.
  •   * * *
    Бій закінчився. Олександр знов
    Зміг, як і завше, ворога здолати.
  •   Легенда про скіфів
    На березі нічного Борисфену
    Багаття троє скіфів розвели,
  •   * * *
    У вишневім саду
    Забродила роса.
  •   * * *
    Блукав якось по вулицях філософ
    Зі смолоскипом серед біла дня,
  •   Легенда про кіммерійців
    У дуже давній ще доскіфський час
    Степи оці зовсім не пустували,
  •   * * *
    Такі короткі літні ночі.
    Не встигне сонечко зайти.
  •   * * *
    Він ішов. Один серед пустелі.
    Ледве брів, трамбуючи пісок.
  •   Легенда про повір’я
    Колись давно, уже й не знать коли
    Повір’я, кажуть, по степу блукало,
  •   * * *
    Я прокинувсь та й на ганок.
    Прохолодний тихий ранок,
  •   * * *
    Вони довбали скелю день і ніч,
    Потомкам прокладаючи дорогу
  •   Легенда про Амагу
    Крізь ніч і степ коней шалених лет.
    Як чорна тінь, попереду цариця
  •   * * *
    Середина літа.
    Чом не порадіти
  •   * * *
    Ми часто події сприймаємо
    Крізь призму чужих почуттів.
  •   Кизил - шайтанова ягода (з Кримських легенд)
    Як світ Аллах нарешті сотворив,
    То ліг він від роботи відпочити.
  •   * * *
    Надвечір спека трохи спала.
    В тополях вітер шарудів,
  •   * * *
    « Один у полі не воїн!»-
    Так мудрість народна вчить.
  •   Легенда про Молочний лиман
    Колись привільне море Меотида,
    Що ми Азовським звикли називать,
  •   * * *
    Понад ставом верби в ряд
    Голови схилили.
  •   * * *
    Ледь піднялась вечірняя зоря,
    Як посланці мілетського царя
  •   Легенда про шовковицю
    Жив-був у Китаї один мандарин,
    Який дуже гарно любив одягатись.
  •   * * *
    Під горою, під вербою
    Рано-вранці при воді
  •   * * *
    У Дубровніку під свято
    Продавав якось брат брата.
  •   Легенда про могилу Корсак
    Хто їздив повз Манойловку хоч раз,
    Той бачив у степу Корсак-Могилу.
  •   * * *
    Там, де шлях куриться над рікою,
    В тихих вербах, у густій тіні
  •   * * *
    Щоб зберегти порядок на землі
    (Так він наївно чи жорстоко думав),
  •   Легенда про пролісок
    Вкладає мама синочка спати:
    - Спи, мій маленький, заплющуй очі.
  •   * * *
    Верби рядочком понад ставочком.
    Тиша навколо, по воді кола.
  •   * * *
    Слова значи́мі, пишні фрази
    Буває, важать менш того
  •   Легенда про звіробій
    - А що це за квіточки жовтим цвітуть?-
    Питає синочок у мами своєї.
  •   * * *
    А я люблю, як літній дощик
    Пройде по вулицях, по площах.
  •   * * *
    На сірім тлі пилюки вікової
    Своє ім’я він вивів від руки.
  •   Легенда про річки Великий і Малий Утлюк
    Якщо піднятись птахою
    у сині небеса
  •   * * *
    Застояне повітря у степу
    Таке гаряче, що і не дихнути.
  •   * * *
    Тремти, великий Риме, я іду!
    Я той, хто здатен час твій подолати.
  •   Легенда про річку Атманай
    Кохання не лише із насолод,
    У ньому ще така велика сила:
  •   * * *
    Лице умию в течії стрімкій
    І теплим вітром висушу. Та стану
  •   * * *
    Здалося їм, що храм, нарешті, впав,
    Від їхніх бомб обрушилися стіни.
  •   Легенда про сливу
    Приїхала онука у село
    Аби від міста трохи відпочити.
  •   * * *
    Надвечір вітер врешті стих,
    Сховався в заростях густих,
  •   * * *
    Бездарність завжди нахабно преться
    І ладна стерти на порох тих,
  •   Легенда про грецький горіх
    Росте горіх великий біля хати.
    Ще прадід його, кажуть, посадив.
  •   * * *
    Дощ надворі ллє, як із відра
    І вода рікою розлилася.
  •   * * *
    Зчинилася зненацька стрілянина,
    Червоні уступили у село
  •   Легенда про ялинку
    Пішли ми якось взимку з дідусем
    Гуляти парком. Снігу навалило.
  •   * * *
    Нічого вартого уваги.
    Пуста дорога польова.
  •   * * *
    А він прийшов всіх захистити
    Від влади, що гнітила їх,
  •   Легенда про яблуню
    Іде дідусь доріжкою в парку,
    На палицю спирається, кульгає.
  •   * * *
    Тихий вечір над рікою.
    Вітер лишив у спокої
  •   * * *
    Вони зустрілись: чоловік і звір,
    Зчепилися в двобої на арені.
  •   Легенда про різдвяну ялинку
    Зібралася на свято вся сім’я:
    І мама, й тато, і дідусь, бабуся.
  •   * * *
    Йду на світанку траву косить.
    Понад водою туман висить.
  •   * * *
    Наполеону часто снилась Жозефіна.
    Не Аустерліц, не Ієна, не Ваграм.
  •   Легенда про грушу
    Коли з сестрою ми були малі,
    В село сусіднє часто зазирали.
  •   * * *
    Прокинувся на вранішній зорі.
    На сході небо ледве рожевіє.
  •   * * *
    Зібрався перський цар скорити скіфів,
    Прийшов у степ із військом чималим.
  •   Легенда про вишню
    Прийшов якось до бабуся я погостювати,
    А вона в садочку вишні в цеберко зриває.
  •   * * *
    У віконці світилося,
    Хоч вже спало село.
  •   * * *
    Упали Сарди. В лютій ворожбі
    Цар персів Кір узяв над Крезом гору,
  •   Легенда про першого п’яницю
    Ще пам’ятаю, зовсім я малий.
    Сидим якось з бабусею на ганку.
  •   * * *
    По росі, по траві
    На світанку пройду.
  •   * * *
    Помираючи, він сказав одне,
    Що на пласі ще він сказати міг?
  •   Легенда про лаванду
    Прийшла донька до матері в сльозах:
    - Не знаю, мамо, що мені робити.
  •   * * *
    Темрява все огорне,
    Трави росою змочить.
  •   * * *
    Нас звинувачують, що ми антисеміти
    І то чи не найбільші на землі.
  •   Легенда про чорну бузину
    «На городі бузина, а в Києві дядько».
    Хто цю приказку не зна? Але, по-порядку.
  •   * * *
    То тече, то пече,
    Літо грається з нами.
  •   * * *
    Було-було колись в оцім краю,
    Давно вже й бур’яном позаростало.
  •   Легенда про жасмин
    Іду якось по вулиці села.
    Уже зоря вечірняя зійшла
  •   * * *
    Нарешті все відгуло.
    Нічне затихло село.
  •   * * *
    І розверзлися небеса,
    І з високої тої блакиті
  •   Легенда про Кічкас
    Тече, тече Дніпро-Ріка
    І течія його стрімка,
  •   * * *
    Розсердився вітер,
    Мов для нього горе,
  •   * * *
    На вчинок зважитись нелегко,
    Коли ціна тому – життя.
  •   Легенда про острів Перун
    Як у Києві на горі крутій
    Жив колись страшний трьохголовий змій.
  •   * * *
    День саме в розпалі.Нестерпний сонця жар.
    Земля розпечена аж обпікає ноги
  •   * * *
    Чим ближче старість, тим жорстокіш був
    Хан Темучін, що Чингізханом звали.
  •   Легенда про картоплю
    Садили картоплю ми у дідуся.
    Він ямки копає, а ми із сестрою,
  •   * * *
    Сонце піднялося вже високо
    Та не встигло випити росу.
  •   * * *
    Спори громадянської війни
    Рознеслися вітрами по світу.
  •   Легенда про Муравський шлях
    Було це у часи у старовинні.
    Коли? Не знаю. Та давно було.
  •   * * *
    Небесні сльози впали на траву,
    Прибили пил дороги польової.
  •   * * *
    Повчитись би нашим царям і царятам
    Як треба про гідність і честь свою дбати…
  •   Легенда про солов’я
    Сидів в саду і слухав солов’я,
    Що недалеко в гаї заливався.
  •   * * *
    Нестерпна спека і здається, аж
    Земля від того плавитись поча́ла.
  •   * * *
    Хтось по собі будує мавзолеї
    Чи піраміди зводить, а от він
  •   Легенда про острів Хортиця
    З прадавніх літ лежить серед Дніпра
    Великий острів - Хортицею зветься.
  •   * * *
    По ледь помітній стежці у траві
    Ступаю легко. Сонце в небі сяє.
  •   * * *
    Свої бувають гірші ворогів,
    Бо їм же ще вислужуватись треба,
  •   Легенда про три гори
    Стоять у Призов’ї три могили.
    Найменша називається Корсак
  •   * * *
    Лілії біліють на воді.
    Не лякає їх липнева спека.
  •   * * *
    Лицар без страху й доко́ру,
    Славний француз Буаярд.
  •   Легенда про Каховське море
    Каховське море, хвиля в берег б’є,
    Пінявий слід лишає за собою.
  •   * * *
    Проста кибитка вкрита повстю,
    Казан на вогнищі кипить.
  •   * * *
    Полуденна мить.
    Попід дерево
  •   Легенда про запорізький дуб
    Ми вже другий десяток розміняли,
    А дехто ще продовжує кричать,
  •   * * *
    Над розмореним спекою степом
    Тільки жайвір кружляв. Та і той
  •   * * *
    Ми - скіфи. Щоб там хто не говорив.
    Із діда - прадіда ми - степу вільні діти.
  •   Легенда про пісні солов’їні
    Сидів у сквері чоловік і плакав.
    Не з горя, видно…Але краплі сліз
  •   * * *
    Світанкова тиша,
    Вітер ледве дише.
  •   * * *
    Говорять, що, як спалювали Гуса
    І у попів урвався вже терпець,
  •   Легенда про український край
    Земля благословенна України,
    Поля безмежні, ріки і ліси.
  •   * * *
    Під вербою понад ставом
    Дядько з вудкою сидів.
  •   * * *
    Розкажи мені, кургане степовий,
    Що ти бачив, що за вік предовгий твій
  •   Легенда про жабу
    Мама на подвір’ї прибирає,
    Тут малий синочок прибігає:
  •   * * *
    На тихі води туман сіда.
    Крізь нього сонце ледь прогляда.
  •   * * *
    Як римляни всім військом облягли
    Колись були прадавні Сіракузи,
  •   Чому вода в морі солона
    Поїхала на південь вся сім’я.
    А діти оце вперше море бачать,
  •   * * *
    Летіли коні, летіли коні
    По чистім полі, як на долоні.
  •   * * *
    Чи подих вітру, чи орлиний крик,
    Щось його сон тривожний перервало
  •   Чому в травні бувають приморозки
    - Дідусю, чув, знов приморозки йдуть!
    Он у новинах тільки-но сказали.
  •   * * *
    Тріпотіли крила літнього світанку,
    Сонечко ступило на каміння ганку.
  •   * * *
    Купальська ніч. Вогонь палахкотить,
    Язичники приносять жертву богу.
  •   Легенда про азалію
    Як хто на Рокитнівщині бував,
    А особливо на початку літа,
  •   * * *
    Вже сонце укладалось в хмарах спати.
    Мов з’їхали із глузду комарі.
  •   * * *
    У славному у городі у Києві,
    У князя Ярослава у гостях,
  •   Легенда про урочище Угорське в Києві
    У гніві був правитель угрів Арпад.
    Так гарно ним задуманий похід
  •   * * *
    Над степом ранок тихий уставав,
    Трава блищала у ранкових росах
  •   * * *
    Молодий ще був Володимир-князь,
    Як прийшли посли з Новагорода
  •   Легенда про річку Тагамлик, хана Кубрата та його синів
    - Скажіть, а чому в нашому селі
    Так дивно річку люди називають?
  •   * * *
    Біля ставу качка кряче.
    Над водою риба скаче.
  •   * * *
    Удень Христу молився, а вночі
    Він діставав з-за комина Перуна,
  •   Легенда про річку Сліпорід
    Сидить на лавці сивий-сивий дід.
    Онучок поряд книжечку гортає,
  •   * * *
    Аж на край села стежка привела.
    Вранішня зоря досі не зійшла.
  •   * * *
    Він сказав: «Знайдіть для мене віру!»
    Розіслав в усі кінці гінців.
  •   Легенда про річку Стохід
    Створивши Землю, через певний час
    Бог, відпочивши, взявся оглядати.
  •   * * *
    А сонце палить аж річка мліє
    І поступово вона міліє,
  •   * * *
    Колись давно відомі полководці,
    Султани, імператори, царі,
  •   Легенда про Дніпро та його пороги
    Сиділи дід з онуком понад Дніпром – рікою,
    Дивилися, як стрімко вода з пороги б’є.
  •   * * *
    Їхав, їхав та і став.
    Понад шляхом тихий став.
  •   * * *
    Йому тоді безмежно повезло́,
    Що був маленький, коли Темучіну,
  •   Легенда про Ворсклу
    Був я на весіллі в Полтаві.
    Хоч і не люблю, а прийшлось.
  •   * * *
    Закрилось віко дня й багряний світ
    Зі скрині тої навкруги розлився.
  •   * * *
    Перунів день. Попід священим дубом
    Тривожна тиша: прийме, а чи ні?
  •   Легенда про скарабея або жука-гнойовика
    Колись в Єгипті жук цей був священним.
    На схилах Нілу поклонялися йому.
  •   * * *
    Мчали хмари по небу,
    немов схарапуджені коні
  •   * * *
    Мчать тачанки, наче вітер,
    Цокіт чути звіддаля.
  •   Легенда про Прип’ять
    Поїхав я у гості до знайомих
    В село на лівім березі Дніпра.
  •   * * *
    Ще до ранньої зорі
    Встають в липні Косарі.
  •   * * *
    Турецьке військо в Грецію іде
    Аби повсталих греків покарати.
  •   Легенда про канюка
    Ми їдемо із татом на гарбі
    Повнісінько натоптану соломи.
  •   * * *
    У ранкову сонну ще годину
    Зачепилось сонце за ялину.
  •   * * *
    Що не кажіть, а древні-таки вміли
    Робити гарні речі на віки.
  •   Звідки береться дощ
    Пішов якось я сіно ворушить,
    Яке на полі кілька день лежить.
  •   * * *
    Я прокинуся на світанні,
    Доки сонечко не зійшло,
  •   * * *
    - Чим, скіфе, тобі краще, ніж мені,
    Царю царів великому живеться ?
  •   Легенда про Остудник голий або Собаче мило
    З бабусею пішли ми якось раз
    В село сусіднє, «по́другу» провідать.
  •   * * *
    Усе ближче до осені.
    У степу ночі росяні.
  •   * * *
    Ще один штрих Шевченку до портрета.
    Якось, коли в Яготині він був,
  •   Легенда про волове о́чко
    Пішли до лісу з татом навесні,
    Пройтися та подихати повітрям.
  •   * * *
    Тихий вечір, місяць сходить.
    Сидять діди на колоді,
  •   * * *
    Комета з’явилась на небі,
    Призвісник якоїсь біди.
  •   Легенда про один звичай
    - Пробачте, ви постійно нас вчите,
    Що шапку слід в приміщенні скидати.
  •   * * *
    Посмикавсь вітер та і затих.
    Десь в очеретах, напевно, ліг.
  •   * * *
    Ще коли Дніпро Борисфеном був
    І лунала круг тільки скіфська річ,
  •   Легенда про одуда
    Сиділи ми малі із дідусем,
    Запитували в нього геть про все.
  •   * * *
    Спочиваю в тіні дерев,
    Сподіваюсь, спаде цей жар.
  •   * * *
    Під Крутами три сотні юнаків
    Шлях заступили ордам більшовицьким,
  •   Легенда про Кіммерік
    Давно минулії літа,
    Часи, уже напівзабуті,
  •   * * *
    Півні розкукурікалися рано.
    Ще й сонечко на небі не зійшло,
  •   * * *
    Колись давно в Луканії далекій
    Стояло місто грецьке Сібаріс.
  •   Хто як будує гнізда
    (англійська легенда)
  •   * * *
    Серед ночі спустився із ганку.
    Від роси обважніла трава
  •   * * *
    На смертнім ложі скіфський цар Скілур
    Зібрав синів усіх навколо себе,
  •   Легенда про снігура
    Через замети, що сягали до колін
    Крізь ліс, мабуть, відомими стежками
  •   * * *
    Роса упала на траву,
    Роса упала.
  •   * * *
    Гупаючи в груди кулаками,
    Прославляли чистоту порід.
  •   Легенда про сову
    Вкладає мама сина свого спати,
    Гарненько вкрила і на ліжко сіла,
  •   * * *
    Тихий-тихий вечір бродить.
    Із-за лісу місяць сходить.
  •   * * *
    Погас вогонь на требищі Перуна,
    Стежина бур’янами поросла.
  •   Легенда про сойку
    Пішли із сином якось ми до лісу,
    Пройтися, може, ягід назбирать,
  •   * * *
    Ніч дивилась хижо жовтим оком,
    Видивлялась: хто це там не спить.
  •   * * *
    У Києва в очах тривога,
    Народ збентежений снує,
  •   Легенда про панів
    Стоїть корчма понад шляхом біля перевозу.
    Хто не їде – не минає, зайде пригоститись.
  •   * * *
    І стара верба висока
    Понад річкою стоїть.
  •   * * *
    Вже Дорошенко гетьман двох сторін.
    Війська московські з ляку відступили.
  •   Легенда про братів
    Жив чоловічок у однім селі,
    Нажив сохою добрі мозолі,
  •   * * *
    А надворі пахне липою.
    Бджоли навкруги гудуть.
  •   * * *
    Оточили кляті турки у війну Хотинську
    В кількасот загін козацький,що війська відбився.
  •   Легенда про сонце
    Коли було і де було – не знаю,
    Але в печерах темних і глухих
  •   * * *
    Осокою високою
    Над річкою широкою
  •   * * *
    В степах безмежних, де Дніпро стрімкий
    У очеретах стомлено блукає
  •   Легенда про крота
    Повертались запорожці з турецького краю,
    Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки


    Сторінки: 1   2